Кривда, Марина. 15 Червня Івану Миколайчуку виповнилося б 70 років // Голос України. – 2011. – 11 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://www.golos.com.ua/article/108366 - Дата перегляду: 17.03.2021. 15 Червня Івану Миколайчуку виповнилося б 70 років Роль Івана Палійчука, закоханого в красуню Марічку із ворогуючого роду Гутенюків, у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» стала для Миколайчука зірковою. «Я не знаю більш національного народного генія... До нього це був Довженко» — казав про митця великий Параджанов. Здавалося, після такого визнання уже можна й не зніматися, щоб залишатися актором номер один. Але через рік Іван зіграв у картині «Гадюка», потім були «Кам’яний хрест», «Комісари», «Пропала грамота», «Вавілон XX» та багато-багато інших. Проте всі ці ролі, як власне і режисерська робота, були для Івана Миколайчука справжнім випробуванням, адже на цей період припадають гоніння на українських діячів культури. Тож і досі залишається загадкою, як у 1979-му Івану Миколайчуку вдалося втілити давню мрію — зняти свій фільм «Вавілон ХХ», який був справжньою сенсацією українського кінематографа. Яскравий, наповнений фантастичними і водночас реальними образами, він увібрав у себе все найкраще від Миколайчука — сценариста, режисера й актора. Як жилося і творилося митцеві, і найперше якою людиною він був у побуті, сім’ї, у стосунках з близькими й товаришами, говоримо з народною артисткою України, дружиною та соратником Івана Васильовича — Марією Миколайчук. Іван Миколайчук у ролі Івана Палійчука. «Тіні забутих предків» 1965 рік.
Зустріч Марія Євгенівна призначила у власній квартирі звичайного панельного будинку на київських Березняках. Ще з дороги на будинку помітна меморіальна дошка видатному акторові й режисерові з його барельєфом. А одразу в передпокої всіх зустрічають портрети, фотографії Івана. Іван тут скрізь. Найбільший, де Миколайчук змальований у ролі Івана Палійчука із «Тіней забутих предків», стоїть посеред кімнати. Марія Євгенівна каже, що це дарунок Василя Ілащука до її недавнього ювілею, і розмірковує, куди б повісити портрет. Каже, що дуже б хотіла створити в квартирі музей митця, проте не може отримати дозволи.