Музейні скарби Дніпровського

Відділ культури Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

Київ-2020

Стр. 2

Музейні скарби Дніпровського

В 2019 році виповнилося 50 років Дніпровському району міста Києва. Центральною районною бібліотекою ім. П.Тичини зібрано великий фактографічний матеріал, видані бібліографічні посібники з історії та сучасного розвитку Дніпровського району. Інформаційна довідка “Музейні скарби Дніпровського” продовжує знайомити користувачів бібліотеки, всіх зацікавлених ще з однією стороною культурного життя району — музеями. Інформацію про шкільні та бібліотечні музеї можна знайти в раніше виданому посібнику “Музеї Дніпровського району: державні, шкільні, бібліотечні”. Дана інформаційна довідка познайомить з історичними, незвичайними музеями та музейними скарбами району, їх адресами, місцезнаходженням.

Музей вторсировини (Музей непотрібних речей. Музей антикваріату) Музей вторсировини є одним із незвичайних музеїв Києва. Він розташований на території заводу з переробки вторсировини "Київміськвторресурси", який здійснює заготівлю, первинну обробку та переробку паперових, полімерних, текстильних, гумових й скляних відходів вторинної сировини, а також здійснює заготівлю металобрухту кольорових та чорних металів. Цей музей називають музеєм антикваріату або "музеєм непотрібних речей". Колекція нинішнього музею почала формуватися з 1943 року - моменту заснування заводу. Цікаві речі, знайдені в смітті, просто не стали знищувати.

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 3

Трохи пізніше люди, дізнавшись, що на заводі приймають старовинні предмети, стали зносити їх саме сюди. Багато хто відзначає, що виник музей буквально зі звалища. Десятиліттями люди здавали у вторсировину, на їх погляд, непотрібні речі, які нині перетворилися на безцінні реліквії. Просто-напросто люди викидають своє майно, щоб звільнити житлову площу, співробітники музею це сміття перебирають та знаходять унікальні речі, знищувати які просто рука не піднімається. У колекції зібрано безліч екзотичних та антикварних речей, багатьом з яких більше 200 років.

У музеї вторсировини дві експозиції: одна знаходиться на території заводу, під дахом, а частина - під відкритим небом. Найбільші експонати розміщені на вулиці, під навісом, а основна частина розмістилася в затишному дерев'яному будиночку. Звичайно ж, музей славиться своїми експонатами, серед яких дореволюційний патефон, старовинний самовар з чоботом, комплект інструментів для катувань царської жандармерії, старовинні сани - "гринджоли", станок по переробці коноплі. Є в колекції музею й прототип сучасних ходунків - найпростіше пристосування з дерева та лози, за допомогою якого вчилися ходити діти в 18 столітті, також в експозиції представлено довоєнну дитячу коляску й старовинну ляльку.

Є також багато раритетних речей, як наприклад, перший в Російській імперії пилосос, різноманітні радіоприймачі

Стр. 4

Музейні скарби Дніпровського

та фотоапарати, всілякі лампи, ліхтарі, праски, раритетний атлас Куби. Радянській тематиці присвячений цілий стенд, на якому близько 40 різних фігур вождя революції, а у дворі заводу встановлено знамениту 7-метрову статую Леніна, привезену з Криму, є Книга пошани з іменами переможців у соціалістичному змаганні колективу підприємства. Вельми цікавий перший номер знаменитого ленінського видання "Іскра" 1900 року. Інструментарій представлено старими сільськими возами, дерев'яними плугами, старовинними столярними інструментами. Є в музеї статуетка найсильнішої у світі людини Івана Піддубного 1905 року виготовлення, снаряди та ядра часів Першої світової війни. Викликає захоплення у відвідувачів музею старовинна перукарня. У спеціальному чемоданчику - перші залізні бігуді-ножиці, перший пристрій для гоління, небезпечна бритва, перший металевий фен німецького виробництва. Є в музеї вторсировини навіть стародавні ікони, які звозили сюди з усієї України. Співробітники музею стверджують, що було кілька спроб викупити ікони, але їх не продали. Відвідування музею вторсировини безкоштовне для будьякого охочого. Краще, звичайно, скористатися послугами екскурсовода, але й побродити самому серед унікальних раритетів теж вельми цікаво. Музей вторсировини - не тільки відмінне місце для проведення часу, але й склад раритетів для кіношників, які регулярно приїжджають сюди на консультації, також приходять новоявлені колекціонери предметів радянського побуту.

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 5

Адреса: вул. Євгена Маланюка, 112 Телефон: (044) 517-39-63, (044)516- 50 -22 Розклад роботи: щодня з 9:00 до 18:00, вихідні - субота, неділя. Як дістатися: найближча ст. метро Лівобережна (в сторону Микільської Слобідки), маршрутним таксі № 215К до зупинки «Третя Садова». Музей історії каналізації

Музей каналізації в Києві приваблює відвідувачів незвичайною експозицією, яка присвячена розвитку каналізації не тільки в Україні, але й в інших країнах. У цьому музеї все гармонійно. Навіть будинок, в якому він розташований, це не просто будинок, а стара насосна каналізаційна станція, що знаходиться на лівому березі Дніпра. Музей каналізації було засновано в 1994 році за підтримки Київського міського водоканалу. І до цього дня музей залишається його структурним підрозділом. Відкриття в столиці України подібного музею було приурочене до сторіччя заснування в Києві централізованої системи каналізації, яка була закладена в 1894 році. Музей каналізації унікальний уже фактом свого існування. Подібні музеї є практично у всіх великих містах Європи, однак, на сьогоднішній день музей каналізації є єдиним в Україні. Експонати музею виставлені у двох основних залах.

Стр. 6

Музейні скарби Дніпровського

Екскурсовод розповідає про зародження каналізаційної справи, звертає увагу відвідувачів на схему каналізації, яка працювала в стародавніх Греції та Римі, де й з'явилася перша у світі каналізаційна система. Основним матеріалом для виготовлення каналізаційних труб була кераміка, адже вона була міцна, недорога у використанні, й не піддавалася гниттю, перебуваючи тривалий час в землі. У музеї виставлені примірники керамічних труб різного діаметру. Найтонші труби всього 5 см. Щоб вони не забивалися, двірники були вимушені щодня чистити стічні решітки у дворах. За цим суворо стежили дільничні.

Експозиція музею каналізації представлена найрізноманітнішими експонатами, які тим чи іншим чином пов'язані з історією розвитку каналізації. До уваги відвідувачів керамічні водопровідні труби, які досягли поважного 100-річного віку, схема каналізаційних мереж Києва, обладнання для прочищення каналізаційних шляхів. Привертає увагу макет Либідського колектора, виконаний у натуральну величину, є також макет тренувального майданчика. Екскурсанти можуть розглянути навіть спеціальну уніформу працівників каналізаційних служб. Відвідавши музей каналізації в Києві, відвідувачі також дізнаються, як організовувалася перша каналізація у столиці України, адже основна частина експозиції присвячена, звичайно ж, каналізаційному господарству Києва. До його появи воду брали з Дніпра, возили її возами. Відходи виливалися прямо у дворі або в канави, однією з яких служила річки Глибочиця, що протікала за нинішніми вулицями Верхній та Нижній Вал. Така

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 7

. Організація в Києві каналізації частково змогла вирішити цю проблему. У музеї навіть представлений звіт лікарів того часу, який підтверджує зниження смертності серед мешканців Києва. У столиці була запущена Шоновська система каналізації, яка стала однією з перших роздільних каналізацій в Європі. Її принцип полягав у тому, що стічні води та дощові стоки течуть по різних трубах, тобто фактично працюють дві незалежні каналізації. Окремий стенд присвячений Аманду Струве - відомому підприємцеві, меценату, ініціатору будівництва каналізації у місті. В музеї є архівні документи, які свідчать про те, що одним із підрядників будівництва каналізації в Києві була будівельна компанія Владислава Городецького. Він приймав безпосередню участь у розробці проектів спеціальних будівель на вулиці Введенській - комплекс зберігся до цих пір.

Музей каналізації звертає увагу відвідувачів не тільки на древні деталі каналізації. Є окремий стенд, де показано роботу сучасної служби водоканалу: все необхідне обладнання, кріплення, спуски в люки. Екскурсовод розповідає, наскільки нелегко працювати в люку, адже висота каналу складає близько 90 см, стояти доводиться в напівзігнутому стані, по коліно у воді. Працювати потрібно в протигазах й спеціальних костюмах. Для визначення наявності газу використовують "лампочку Деві" (ЛБВК), на зразок тієї, що у вугільних шахтах, адже в колекторах зустрічаються метан, сірководень, чадний газ.

Стр. 8

Музейні скарби Дніпровського

Незвичайним є й двір музею каналізації. Тут виставлені елементи водонапірних труб, які не помістилися всередині. Конструкцію збирали самі співробітники музею, склеюючи по шматках те, що дісталося після знахідок. Є тут й каналізаційне обладнання, яке нагадує батискаф, є великий водопровідний кран. Потрапити в унікальний музей можна в будь-який робочий день, але заздалегідь потрібно зателефонувати та домовитися з адміністратором. Музей каналізації не зупиняється на досягнутому. Його колекція постійно поповнюється новими експонатами. Останніми придбаннями музею стали шматки двох сторічних труб, привезені співробітниками міського водоканалу. З'явилися в експозиції й сучасні експонати, а саме зразки нових каналізаційних люків з металопластику та пластику, які стали встановлюватися тільки в останні роки. Крім виставкової діяльності музей спільно з Водноінформаційним центром веде облік збережених в Україні пам'яток водопроводу. Адреса: Харківське шосе, 50а Телефон: (044) 559- 96 -45, (067) 658-29-01 Розклад роботи: пн-пт з 8:00 до 17:00 (тільки за попереднім записом). Як дістатися: від метро «Дарниця» (вихід до вул. Попудренка): маршрутки: 45, 45Д або автобус 45. До зупинки «Інститут хімії», далі 154 м пішки (за Інститутом хімії, перед мостом повернути праворуч. Територія 4-го району експлуатації каналізаційних мереж). Музей історії КП «Київпастранс» Цей музей називають ще Музеєм історії київського транспорту. Він був відкритий у 1927 році в зв'язку зі святкуванням 10річчя Жовтневої революції як «Всесоюзний трамвайний музей імені десятої річниці Жовтня» в покинутому на той момент Деміївському трамвайному парку.

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 9

У 1942 році музей був повністю розграбований фашистами і після звільнення Києва, у зв'язку з відсутністю експонатів, не відновлювався. Музей наново відкритий у 1992 році в зв'язку із святкуванням 100-річчя Київського трамваю і знаходився за адресою вулиця Академіка Філатова, 22/8. Від часу відкриття і до 14 квітня 2010 року беззмінним директором музею була Лідія Архипівна Лівінська. З 2011 року музей знаходиться на території Дарницького трамвайного депо. Величезна кількість експонатів музею транспорту останніми роками була обділена увагою публіки. Аж ось, на честь святкування 120-ої річниці запуску в Києві першого електричного трамваю, у 2012 році двері відновленого музею знову відкрилися. У рамках оновленої експозиції Музею можна познайомитися з множиною історичних фотоматеріалів, із зразками проїзних документів різних часів, з масштабними моделями трамваїв, автобусів і тролейбусів усіх часів, починаючи від конки. А у дворі трамвайного депо, що прихистило у себе музей, є і повноцінні і навіть діючі експонати, у тому числі і родич іменинника – трамвай зразка120-річної давності. Музей міського транспорту працює у Дарницькому трамвайному депо по вул. Павла Усенка, 7/9. Режим роботи: Вт.-чт. – 10-17 год. Птн. – 10-16 год.

Телефони: (044)291-68-29 (068) 239 -25-18

Стр. 10

Музейні скарби Дніпровського

Алея-музей військової техніки в парку культури та відпочинку “Перемога” Парк «Перемога» було створено у 1965 та переплановано у 2008 році. На понад 82 га простягнувся сосновий ліс із парковими алеями, є декоративне озеро з арковими містками та островом, атракціони, спортивні майданчики, критий каток «Крижинка», а з оглядового колеса відкривається чудова панорама частини столичного лівобережжя. Алея-музей військової техніки є елементом єдиної архітектурної композиції парку культури й відпочинку "Перемога". Роботи з його створення розпочались 2013 року під час виконання другої черги реконструкції парку – як позитивна відповідь на численні звернення представників районних ветеранських організацій та киян. Спочатку на відведеному майданчику, що знаходиться в кінці центральної паркової алеї, було зроблене спеціальне бетонне покриття, яке має витримати 36-тонну вагу "шістдесятчетвірки", 40-тонну БРЕМ, 3-тонну гаубицю та 1,5-тонну гармату. Після цього площадка була вкладена плиткою (фемами).

На обладнаному майданчику встановлено зразки техніки та озброєння: танк «Т-64», броньовану ремонтноексплуатаційну машину (БРЕМ-1), гаубицю «Д-30» та 76-мм протитанкову гармату «ЗИС-3». Усі ці експонати пройшли демілітаризацію на підприємствах Міністерства оборони України, де їх підготували до експлуатації в умовах музею під відкритим небом.

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 11

Архітектурний ансамбль парку, окрім алеї-музею, включає «Курган Безсмертя», скульптурні композиції «Жінці у Великій Вітчизняній війні» та «Матері-вдові», а також алею прикордонників. Адреса: м. Київ, бульвар Перова, 2 Як дістатися: ст. метро Дарниця Музей поштового зв»язку Вулиця Митрополита Андрея Шептицького, 16/4, Сюди музей поштового зв»язку перенесли з Головпоштамту. Тут можна побачити раритетні марки, конверти, листівки, поштові скриньки. Також зберігатимуться марки за 28 років незалежності України, і їх колекція поповнюється. Серед експонатів – сортувальний центр, поштовий вагон та поштова карета в мініатюрі, телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниця, камзоли, друкарські машинки та інше. Вхід безкоштовний. Адреса: вулиця Митрополита Андрея Шептицького, 16/4 Години роботи: Вівторок, середа, четвер—09:00 - 16:30 Як дістатися: метро «Лівобережна» Телефон: (044) 517-78 -93 Музей історії Дарницького вагоноремонтного заводу Музей історії Дарницького вагоноремонтного заводу було створено у вересні 1965 р. Спочатку це була кімната в Будинку культури, потім експонати перенесли в один із вестибюлів інженерного корпусу. А у 2005 р. музей, до 70-річчя заводу, був повністю реконструйований і всі експозиції зайняли велике світле приміщення.

Стр. 12

Музейні скарби Дніпровського

Перший експонат, з якого розпочинається експозиція є макет арки, на якій напис: «Вагонбуд». У 1934 р. Народний комісаріат шляхів сполучення затвердив план будівництва Дарницького вагоноремонтного підприємства. Коли неподалік станції Дарниця готували промисловий майданчик для майбутнього заводу, задля чого було очищено від дерев і кущів майже два квадратних кілометри лісу та прокладено під’їзні колії, й була зведена ця пам’ятна арка. Стенди з пожовтілими фотографіями та копіями офіційних документів, вирізки з газет та письмові свідчення очевидців розповідають про хід будівництва заводу та житлового масиву для вагоноремонтників, про завершення будівництва підприємства у 1937 р. Тоді залізничний транспорт країни отримав потужний Дарницький вагоноремонтний завод з пропускною здатністю 6 тис. вантажних вагонів щорічно. Цю частину музею невипадково називають залою, адже тут зібрані свідчення саме про найвизначніші віхи в житті заводського колективу та про знатних людей заводу, які прославили підприємство. В очі одразу впадають два окремих «острівці» цікавих експонатів. Невисокий великий круглий стіл, на якому зібрано все, що стосується святкування 75-річчя ДВРЗ. Друге окреме зібрання експонатів присвячене Дню Перемоги, адже воєнні та повоєнні роки в житті заводу — найважчі та найскладніші. Матеріали на стендах свідчать про цей суворий для колективу час. Евакуація заводу в Свердловськ, Саратов та Канаш, де ремонтували рухомий склад і випускали продукцію для фронту. А ще — документальні розповіді про бронепоїзд «Дарницький партизан», заводську підпільну організацію, повоєнну відбудову підприємства. А в центрі «острівця пам’яті» велике фото ветеранів заводу в святковому вбранні і з нагородами, які воювали на фронтах. Тут же — прізвища майже 50 дарницьких вагоноремонтників, які віддали життя за Батьківщину, за Перемогу.

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 13

У другій залі музею розповідається про індустріалізацію, розвиток підприємства та технічний прогрес на заводі. Стенди з численними експонатами свідчать, що впровадження нової техніки та технологій розпочалося у 1958 р. з введення конвеєрів для ремонту кришок люків піввагонів. А вже наступного року, вперше в історії залізничного транспорту, на ДВРЗ запрацював головний конвеєр з ремонту чотиривісних піввагонів. Відвідувачі мають змогу бачити фотографії творців перших на транспорті вагоноремонтних конвеєрів: конструкторів, інженерів, робітників. Стенди та експозиції в третьому залі музею розповідають про сьогодення ДВРЗ. Тут зібрані всі фактичні матеріали з трудового життя колективу за останні два десятки років. Звичайно, жоден відвідувач не пройде повз куточок спортивної слави дарничан, де зібрані кубки, нагороди, фото змагань і кращих виробничниківспортсменів. І товарний знак ДВРЗ, і стенд «Нові розробки», і куточок презентації випуску нових піввагонів нікого не залишать байдужими. Адреса: вул. Алма-Атинська, 74 Тел.: +38(044) 207-85-00 Як дістатися: трамвай №33 (до зупинки «ДВРЗ») Парк-музей «Україна в мініатюрі» Парк-музей «Україна в мініатюрі» розташований на території Гідропарку. Парк був відкритий 23 червня 2006 року, і з тих пір кількість експонатів в ньому тільки збільшується. Зараз тут можна побачити Майдан Незалежності і Хрещатик, Києво -Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Золоті ворота, Собор Святої Софії, монумент « Батьківщина- Мати», вокзал, аеропорт, і навіть Дніпро з мостами! Всі експонати - точні копії своїх більших оригіналів в масштабі 1:33 і розташовуються в

Стр. 14

Музейні скарби Дніпровського

Моделі музею «Україна в мініатюрі» виготовили архітектордизайнер О.Хохлов, керівник макетної майстерні В. Альохін, художник-оформлювач—С.Сідоркін. Площа мініатюрного міста 1.8га. На виготовлення всіх 48 макетів пішло майже чотири роки. Перед тим, як починається процес будівництва макетів, робиться детальний фотографічний опис будинку оригіналу. Тільки після цього можна приступати до створення мініатюри. Всі макети виготовленні з сучасного синтетичного матеріалу. Виставленні моделі потребують постійного догляду, так як вони підлягають впливу навколишнього середовища. На протязі всього часу колектив з 20 спеціалістів працює над створенням нових макетів і займається обслуговуванням існуючих моделей.

Адреса: просп. Броварський, 9в Години роботи: по буднях: 10-19; по вихідних і святах: 10-20 Парк працює цілий рік. Як дістатися: станція метро «Гідропарк» Тел.: (044)541-03-56, (044)516-46 -10, (067)497-80-94

Музейні скарби Дніпровського

Стр. 15

Список використаних Інтернет джерел Алею-музей військової техніки відкрили у столиці [Електр.ресурс] // UNN Українські національні новини.- Текст. та граф. дані. - К.: 2014-2020. - Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/news/1013839-aleyu-muzey-viyskovoyi-tehnikividkrili-u-stolitsi (18.03.2020).— Назва з екрану. Андрієнко, Б. Скарбниця раритетів:[Музей історії Дарницького вагоноремонтного заводу] [Електр. ресурс] / Борис Андрієнко // Lisky [сайт].– К.:2010-2020.– Режим доступу: http://lisky.org.ua/site/news/news0388.shtml (22.03.2020). - Назва екрану. В Киеве открыли обновленный музей почты [Електр. ресурс] // Мой город Киев [сайт] - Київ, 2007 – 2019. – Режим доступу: http://kiev.moygorod.ua/ru/ news/6410/ - Дата публікації: 22.05.2019. – Дата перегляду: 11.06.2019. Майданчик техніки Музею громадського транспорту або Колишній Автобусний парк №3 (частина 1) [Електронний ресурс] // Интересный Киев [сайт]. – Київ, 2018. – Режим доступу: https://interesniy-kiev.livejournal.com/?skip=80 – Дата публікації: 13.01.2017. – Дата перегляду: 30.07.2018. Музей вторсировини у Києві [Електр. ресурс] // Kievtown.net: Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва . - Текст. та граф. дані. - К.: 2014. - Режим доступу: http://kievtown.net/ukr/kiev_museums/vtorsirya_museum.html (18.07.2014). - Назва з екрану. Музей вторсырья (музей ненужных вещей) [Електрон. ресурс] // Клуб Коренного Киевлянина. Fasebook – Текст. та граф. дані. - 2018. – Режим доступу: https://www.facebook.com/kiev.klab/ - Дата публікації: 21.09.2018. - Дата перегляду: 16.05.2017. Музей истроии КП «Київпастранс» [Електр. ресурс] // Київ тамвайний [сайт]. Текст. та граф. дані. - К.: 2020. - Режим доступу: http://tramvaj-kafe.kiev.ua/ musiem/ (18.03.2020). - Назва з екрану. Музей каналізації у Києві [Електр. ресурс] // Kievtown.net: Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва. - Текст. та граф. дані. - К.: 2014. - Режим доступу: http://kievtown.net/ukr/kiev_museums/water_drain_museum.html (18.07.2014). - Назва з екрану. Музей поштового зв'язку [Електр. ресурс] // Нескучный Weekend [сайт]. – Текст. і граф. дані. - К.: 2017. – Режим доступу: https:// kyivweekend.wordpress.com/2017/02/28/музей-поштового-зв'язку/ (03.07.2017). – (Назва з екрану).

Стр. 16

Музейні скарби Дніпровського

Києві відкрився музей військової техніки [Електр. ресурс] // Українська Правда, Історична Правда / Фонд Ріната Ахметова “Розвиток України”. - Текст. та граф. дані. - К.: 2013-2014. - Режим достопу: http://www.istpravda.com.ua/ short/2012/11/6/99093/ (18.07.2014). - Назва з екрану. У парку “Перемога” відкрили алею-музей військової техніки [Електр. ресурс] // Хрещатик [сайт]. - Текст. та граф. дані. - К.: 2014. - Режим доступу: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4167/rubs/arc.html (18.07.2014). - Назва з екрану. Список літератури з фондів ЦРБ ім. П.Тичини Виговська, Н. Рідкісний примірник газети знайшли на Русанівських садах: [про Музей антикваріату] / Неля Виговська // D-news/ - 2012.—08 червня (№21).

—С.14. Казакова, К. Унікальний музей каналізації запрацює після тривалого ремонту / Катерина Казакова // D-news/ - 2012.—1 жовтня. Крупник Е. Русанівська давнина. В Русанівських садах при заводі вторинної сировини діє музей антикваріату / Еміль Крупник //Веч. Київ. - 2012. - 17 травня (№53). – С.29. Марущак, А. Трамвай подорожал и ездил по ночам : [з історії київського міського транспорту в часи першої світової війни] / А. Марущак // Сегодня. – 2014. – 1 октября (№ 213). – С. 13. Мацегора, К. Швабра у ступі навпроти вождя. У музеї сміття речі здаються непотребом, вкритим пилом. Зітреш його - аж ні, справжнісінький раритет / Катерина Мацегора, Олександр Лепетуха // Урядовий кур’єр. - 2013. 20 листопада (№214). - С.21. - Відомості доступні також з інтернету: http:// ukurier.gov.ua/uk/articles/shvabra-u-stupi-navproti-vozhdya/ Портнов, О. Музей хлама: Какие раритеты киевляне выбрасывают на помойку / Олег Портнов // Комсомольская правда в Украине. - 2011. - 10 ноября.

- Відомості доступні також з інтернету: http://kp.ua/kiev/269225-muzei-khlamakakye-rarytety-kyevliane-vybrasyvauit-na-pomoiku Скачева, В.Почтовые места столицы: [Музей пошти переїхав в приміщення Лівобережного поштампу] / Владислава Скачева // Сегодня. - 2013. 11 октября (№224). - С.8. Список склала і підготувала до друку головний бібліограф - Осипенко В.М. Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім..П.Г.Тичини вул.. Андрея Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprolib.com.ua Тел. (044)517- 42-38