Будько, Євген. Іван і Марічка : [розмова з Марією Миколайчук] / фото з архівів Марії Миколайчук та Емми Саржинської // Міжнародний туризм. – 2001. – червень-липень (№3). – С.60-65. 15 червня виповнюється 60 років від дня народження видатного кіноактора і режисера Івана Миколайчука. Музою нашого національного кінопоета протягом його такого насиченого і такого короткого творчого життя була дружина — Марія Миколайчук. Її досі називають Марічкою, хоча нині це відома діячка українського мистецтва, співачка, учасниця славетного тріо «Золоті ключі». Пані Марія охоче погодилася розповісти нашим читачам про шляхи-дороги свого чоловіка, серед яких є дивовижні й маловідомі... ІВАН І МАРІЧКА
Пані Маріє, розкажіть, будь ласка, як ви ознайомилися з Іваном Миколайчуком? Фото Марічки, зроблене Іваном Миколайчуком на зйомках фільму «Анничка
Ми земляки, родом із Буковини. Ще й не були знайомі, а люди нас породичали. Я саме закінчила школу і вступила до студії при Чернівецькому драматичному театрі, а Іван уже працював там. Мене запитали: «Ти що, сестра Миколайчука?..» Усі сприймали нас як брата і сестру — ми справді були дуже схожі. Полюбили один одного майже одразу, як кажуть, з першого погляду. Коли приходить кохання, хіба воно про щось питає? Це ж насправді не ми долю обираємо, а доля нас... Він проводжав мене додому після пізніх репетицій та вистав, і так це все сталося, наче інакше й не могло бути. Іван був ніжний душею і в той же час життєво дуже мудрий. Сім'я Івана прийняла мене одразу й беззастережно. А потім — Київ, життя бідне, але якесь радісне, насичене любов'ю і дружбою. Чарівний і трохи божевільний час. Ще божевільнішим він мав стати тоді, як Іван уперше знявся у кіно... Почалося це несподівано — сама доля, певно, розпорядилася. На головну роль у «Тінях забутих предків» уже затвердили іншого актора. Віктор Іларіонович Івченко, керівник курсу, на якому навчався Іван, наполіг, щоб його, зовсім молодого актора, все-таки спробували на цю роль. Параджанов, очевидно, не надто вірив у це, бо вже йшов з майданчика, коли Іван почав проби. Аж раптом оператор фільму, прославлений нині Юрій Іллєнко, наздоганяє Параджанова і просто кричить: «Верніться! Це щось неймовірне! Нелюдське!». Сергій Параджанов потім казав: «Моя б воля, заборонив би Івану після цього зніматися, бо ТАК можна зіграти лише раз»... ГОЛІВУД ЙОГО КЛИКАВ
Перша Іванова мандрівка за кордон була пов'язана з представленням фільму «Тіні забутих предків». Як сприйняли там молодого актора? Фестиваль відбувався у місті Мар-дель-Плата, в Аргентині. Там усі були