Issuu

Іва́н Миколайчу́к — пам'ятна монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України. Присвячена актору, режисеру, сценаристу Івану Васильовичу Миколайчуку, з ім'ям якого пов'язано мистецьке явище, що дістало назву «українське поетичне кіно».

Відділ культури Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Тичини

В обіг виходить пам’ятна монета, присвячена Івану Миколайчуку [Електр.ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http://mykolajchuk.com.ua/2016/06/ specialne-pogashennya-prisvyachene-mikolajchukovividbulosya-u-kiyevi-chernivcyax-ta-chortoriї/ - Дата перегляду: 19.03.2021. *** 8244 Миколайчук — астероїд, названий на честь митця.

Іван Миколайчук: Текст, дизайн, комп'ютерний набір – гол. бібліограф ЦРБ ім. П. Тичини В.М.Осипенко Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprolib.com.ua (044)517-52-33

життя, фільми, ролі...

Біобібліографічний список

Київ-2021

“Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко” Сергій Параджанов.

Пам’ятники та пам’ятні знаки Іванові Миколайчуку [Електр. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 20082021. – Режим доступу: http://mykolajchuk.com.ua/2021/03/ pamyatniki-ta-pamyatni-znaki-ivanovi-mikolajchuku/ - Дата публікації: 12.03.2021. - Дата перегляду: 19.03.2021. *** Дніпровському районі міста Києвау вересні 2016 року на вул. І.Миколайчука, 5 відкрили сквер та заклали камінь на місці майбутнього пам’ятника видатному українському акторові, режисеру та сценаристу Івану Миколайчуку.

Біобібліографічний список містить інформацію про українського кіноактора, сценариста і режисера, заслуженого артиста України, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (тепер Національна премія України ім.Т.Шевченка), буковинця Івана Миколайчука, 15 червня 2021 року якому виповнилося б 80 років. Видання адресоване всім шанувальникам яскравого таланту і неповторної акторської індивідуальності Івана Миколайчука, також буде цікавим працівникам у галузі культури, кіно і телебачення, викладачам і студентам творчих навчальних закладів.

У Києві відкрили сквер імені Івана Миколайчука та заклали камінь на місці спорудження майбутнього пам»ятника видатному українському митцю [Електр. ресурс] // Міністерство культури України: офіційний сайт. – Текст. та графіч. дані. – Київ, 2021. – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=245134935&cat_id=244895180 – Дата перегляду: 16.03.2021. ************ Випуск поштового конверту та марки «Іван Миколайчук. 19411987» ініціювала до 75-річчя митця Чернівецька дирекція «Укрпошти». Розробник цих унікальних поштових мініатюр художник Микола Кочубей. Спецпогашення марки “Іван Миколайчук. 1941 – 1987” відбулося 15 червня 2016 р. у Києві, Чернівцях та с. Чортория Кіцманського району Чернівецької обл. Перший оригінальний конверт із штемпелем спецпогашення та марка «Іван Миколайчук» стали експонатами Музею історії пошти Буковини.

Ім»я Івана Миколайчука на мапі Дніпровського району Ву́лиця Івана Миколайчука — вулиця в Дніпровському районі міста Києва, житловий масив Березняки. Пролягає від Дніпровської набережної до Березняківської вулиці. Проходить паралельно до проспекту Соборності, від якого відділена бульварно-парковими насадженнями. *** Будинок на вулиці Івана Миколайчука, в якому жив Миколайчук у 1971—1987 роках *** Меморіальна дошка у Києві на будинку за адресою Івана Миколайчука, 5, у якому Миколайчук жив у 1971-1987 рр. Автор – Анатолій Фуженко. Дошку встановлено у 1989 р. Вона являла собою бронзовий моноліт із портретом Миколайчука на тлі, стилізованому у формі цимбал. У квітні 2018 р. дошку було викрадено з фасаду, та, незважаючи на вимоги громадськості та створену петицію, дошку у первісному вигляді так і не поновили. Зусиллями громадськості було створено нову – гранітну – дошку, яка містить зображення Миколайчука з того ж фото, яке було використано у творі Фуженка. Відновлену дошку встановлено 12 жовтня 2018 р. Саме так зараз виглядає “головна” столична дошка у пам’ять про Миколайчука, хоча у київському держдепартаменті культури і повідомляли раніше, що “її зовнішній вигляд не зміниться.” *** На столичных Березняках снова установили памятную доску Миколайчуку (фото) [Електр. ресурс] // Интернет-издание «КиевВласть» [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2010-2021. – Режим доступу: https://kievvlast.com.ua/news/na-stolichnyh-bereznyakahsnova-ustanovili-pamyatnuyu-dosku-mikolajchuku-foto? noredirect=true - Дата публікації: 13.10.2018. - Дата перегляду: 19.03.2021.

Як мимоволі творить він красу! Ліна Костенко Життєвий та творчий шлях 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. “Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко” — казав про Миколайчука великий Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок — “націоналіст”. Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав вже посмертно. Народився в с. Чортория Чернівецької області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961му — театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. 1965 — Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка). В кіно дебютував ще студентом, в курсовій режисерській роботі Леоніда Осики “Двоє”. В гарному обличчі, тонкій усмішці та приглушеному голосі героя молодого Миколайчука не можна непомітити якоїсь таємниці, недоказаності, глибини — тих рис, які ляжуть через 2-3 роки, в основу феномена особистості великого актора.

Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Особливо кінострічка

“Тіні забутих предків”, яка здобула близько десяти радянських та зарубіжних призів та нагород, й була визнанана однією з двадцяти найкращих картин світу. Безперечно, успіхові цього фільму сприяла участь у ньому талановитих митців та, передусім, Івана Миколайчука. А тоді, після блискучого дебюту в кіно, його знімали часто, й він запам’ятовувався в більшості картинах. Запам’ятовувався навіть тоді, коли йому по суті, й не було чого грати, але він «витягував» роль завдяки своїй особистості і вмінню створити образ майже з повітря, створити його з нічого.

"Я ніколи не бачила, щоб він замислювався, як йому повернутися, як встати, як сказати. Вся акторська гра була дуже природною". Лариса Кадочникова

Реальний і міфічний, ніжний і жорстокий, багатоликий і багатоманітний, в головній ролі чи в епізодичній, він міг внести у кінострічку щось неповторне, своє, те, що не виходило в інших. Про феномен Миколайчука свідчить бодай те, що кожен український фільм з його участю відрізняється від тих, де він не знятий. “Коли б нинi запитали, чи міг би інший актор зіграти роль Івана Палійчука в „Тінях забутих предків”, я б відповіла б: „Ні-ні! Тільки Миколайчук!”. Інакше то був би інший фільм, і було б все інше» — говорить Лариса Кадочнікова, та сама Марічка з “Тіней…”. Іван Миколайчук відзначався допитливістю, прагненням до акторських вирішень. Ці риси допомогли акторові стати самобутнім митцем. Так, у фільмі «Комісари» він зіграв комісара Громова із загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Своєю індивідуальністю, дивовижною переконливістю, виправданням пропонованих обставин Миколайчук заражав глядачів, примушував співпереживати і вірити.

Пам’ятник Івану Миколайчуку у Чернівцях. Відкрито 15 червня 2011 р. до 70-річчя від дня народження Івана Миколайчука. Скульптура оригінальна: на пір’їнах “духовних крил Івана Миколайчука” написано назви творів, до створення яких був причетний митець. Крила можуть розсуватися, тож скульптори висловили сподівання, що згодом з’явиться пам’ятник Іванові Миколайчуку, по обидва боки якого розташуються крила. За словами скульпторів, образ крил – наскрізний в житті та творчості кіномитця: крила білого птаха з чорною ознакою, крила лебединої зграї за творами Василя Земляка, крила білих лебедів, які оселилися на озері в рідному селі Івана Миколайчука Чорториї, що на Кіцманщині. *** Надгробний пам’ятник на могилі Івана Миколайчука на Байковому кладовищі м. Києва. Білий гранітний козацький хрест належить авторству А. Фуженка, встановлений 1991 р. На лицьовому боці зображено Миколайчука в образі Доброго Пастиря. На звороті – рядки тужливої пісні: “Ой устань, козаче, устань, молоденький, по діброві ходить-блудить твій кінь вороненький! “Ой нехай він ходить, нехай собі блудить, прийде тая годинонька, що він мене збудить!” *** Меморіальна дошка у Києві на адміністративному корпусі кіностудії ім. Довженка. Дошку встановлено 1997 р. Автор – Л. В. Козуб. *** Меморіальна дошка у Чернівцях на буд. № 3. Дошку встановлено у пам’ять про надання вулиці імені митця у 1991 р. Автор – М. Лисаківський. *** Меморіальна дошка у м. Вижниці Чернівецької обл. на кінотеатрі ім. Шевченка, де Миколайчук презентував свої фільми у 1960-тих-1970-х роках.

На створення муралу художники Юріц Кітчук та Марта Бельмега витратили менше тижня. *** В Івано-Франківську з'явився черговий яскравий мурал [Електрон. ресурс] // Побудовано у Франківську [сайт]. – Текст. та граф. дані. – Івано-Франківськ, 2021. – Режим доступу: http:// pobudovano.com.ua/news/v-ivano-frankivsku-zyavivsya-chergoviyyaskraviy-mural-foto - Дата публікації: 29.08.2016. – Дата перегляду: 12.04.2021. В Івано-Франківську на багатоповерхівці створили мурал, присвячений Миколайчуку [Електрон. ресурс] // Чернівецький промінь [сайт]. – Текст. та граф. дані. – Чернівці, 2011-2021. – Режим доступу: https://promin.cv.ua/2016/08/30/v-ivano-frankivskuna-bahatopoverkhivtsi-stvoreno-mural-prysviachenyimykolaichuku.html - Дата публікації: 30.08.2016. – Дата перегляду: 12.04.2021. Вуличне мистецтво — невід’ємний атрибут сучасного міста: в Івано-Франківську за сприяння Оксани Савчук відкрито вже 23-й мурал // Голос України. – 2020. – 2 грудня. – Відомості доступні також з Інтеренту: http:// www.golos.com.ua/article/339158 - Дата перегляду: 16.03.2021. У Франківську завершили мурал з козаком, присвячений Івану Миколайчуку [Електрон. ресурс] // KURS/ Інтернет-видання. – Текст. та граф. дані. – Івано-Франківськ, 2021. – Режим доступу: https://kurs.if.ua/news/ u_frankivsku_zavershyly_mural_z_kozakom_yakogo_zigrav_u_filmi _propala_gramota_ivan_mykolaychuk_43339.html/ - Дата публікації: 25.08.2016. – Дата перегляду: 12.03.2021. Пам’ятники та пам’ятні знаки Іванові Миколайчуку. Меморіальні дошки Пам’ятник у рідному селі Миколайчука Чортория Кіцманського р-ну Чернівецької обл. Бронзове погруддя відкрито в обійсті Миколайчуків у 1991 р.

Картина ця стала помітним явищем у нашому кіноматографі, вона ж довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру. Він не задовольнявся тою міркою, котру ми так часто до себе прикладаємо: бути не гірш від сусіда. Миколайчук уособлював яскравого романтика, націленого на вертикальний рух — вгору, ввись! З фільму “Білий птах з чорною ознакою” (1971) починається нова сторінка у творчості Миколайчука-актора — він стає ще й сценаристом.

У яскравому фільмі Бориса Івченка “Пропала грамота” Іван не тільки виконавець колоритної ролі козака Василя, а й фактичний співрежисер. Він працював над музичним оформленням фільму. Слід згадати, що Миколайчук зіграв неостанню роль у створенні відомого на той час тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Марічка Миколайчук (дружина Івана Миколайчука), Валентина Ковалевська). Це тріо й супроводжувало піснями кінострічку “Пропала грамота”. В “Пропалій грамоті” Іван Миколайчук дав нове життя звучанню бандури, — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента. Миколайчук завжди шукав нові інтонації голосу, музики, мови, щоб це вражало й хвилювало. Він відходив від традиційного кіно, віддаючи перевагу філософському. У сімдесяті почалися гоніння на діячів культури. Сильним ударом для українського кіноматографа стало вилучення з кіно, а потім і арешт Сергія Параджанова. Торкнулося це й Івана. В 68- му під час зйомок “Аннички” хтось звинуватив його у націоналізмі. У відповідь Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між націоналізмом і патріотизмом. Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як людину ворожої ідеології.

А після фільму “Білий птах з чорною ознакою” життя Миколайчука зовсім ускладнилося. Адже стрічка, котра здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, була сприйнята як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Не раз доводилося акторові пояснювати свою позицію в різних інстанціях та “органах”. Він відчував себе зацькованим та обкладеним з усіх боків. Поклали на полицю і “Тіні забутих предків”. Лише в роки краху радянської імперії вийшла на екрани і кінострічка “Пропала грамота”. Так поступово Івана Миколайчука починають відлучати від творчого процесу. Протягом п’яти років чиновницька рука за вказівкою партійних “босів” викреслювавла його прізвище з усіх знімальних груп, хоча багато режисерів хотіли бачити відомого актора у своєму майбутньому фільмі. Й досі залишається загадкою, як у 1979-му Івану Миколайчуку вдалося втілити давню мрію — зняти свій фільм. “Вавілон ХХ” прозвучав як вибух в українському кіноматографі. Яскравий, наповнений фантастичними і водночас реальними образами фільм увібрав в себе все найкраще, що міг їй дати Миколайчуксценарист, Миколайчук-режисер і нарешті Миколайчук-актор. Хтось із кінокритиків назвав “Вавілон ХХ” трагіфарсом, хтось кваліфікував його стилістику як народне барокко. Зрештою такого оригінального фільму на кіностудії імені Довженка не з’являлося дуже давно. У 1980 р. картина завойовує приз “За кращу режисуру” на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе. Подальшу долю митця затьмарили адміністративні утиски поетичного кіно, що сприймалося як “націоналістичний ухил” у культурі. Миколайчуку більше не давали знімати. Хоч у нього й були спроби продовжити себе в режисурі. Однак, його стрічка “Така пізня, така тепла осінь” вже не мала такого успіху як “Вавілон ХХ”.

У Чернівцях з’явився мурал із зображенням Івана Миколайчука у ролі Флоріана Введення до обігу поштової марки “Іван Миколайчук. 1941-1987” [Електр.ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http:// mykolajchuk.com.ua/2019/09/u-chernivcyax-zyavivsya-mural-izzobrazhennyam-ivana-mikolajchuka-u-roli-floriana/ - Дата публікації: 06.09.2019. - Дата перегляду: 19.03.2021. Мурал з Іваном Миколайчуком з’явився в Чернівцях // Урядовий кур»єр. – 2019. – 6 вересня. – «Видатні особистості з нами». - Відомості доступні також в Інтернеті: https://ukurier.gov.ua/uk/ news/mural-z-ivanom-mikolajchukom-zyavivsya-v-chernivcy/ - Дата перегляду: 12.03.2021. У Чернівцях з’явився мурал із зображенням Івана Миколайчука у ролі Флоріана [Електр.ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http:// mykolajchuk.com.ua/2019/09/u-chernivcyax-zyavivsya-mural-izzobrazhennyam-ivana-mikolajchuka-u-roli-floriana/ - Дата публікації: 06.09.2019. - Дата перегляду: 19.03.2021. У Чернівцях з'явився мурал із актором Миколайчуком (фото) // День. – 2019. – 6 вересня (№161-162). – Відомості доступні також з інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/arhiv/no161-162-2019 - Дата перегляду: 16.03.2021. В Івано-Франківську Яскравий мурал із зображенням козака з шаблею з’явився по вулиці Миколайчука, 16. "…Було вирішено зобразити Івана Миколайчука в ролі козака, якого він зіграв у фільмі "Пропала грамота". Думаю, що він стане гарною окрасою для мікрорайону "Каскад". Крім того, в сусідньому дворі ще у 2013 році ми відкрили красивий стріт-арт з Іваном Миколайчуком з "Тіней забутих предків". Це відома постать в кінематографі. Тому ми вирішили його втілити у патріотичному муралі. Судячи з відгуків, людям подобається. Тому ми будемо продовжувати прикрашати мікрорайон Каскад такими патріотичними малюнками”, – розповіла секретар міськради Оксана Савчук.

Путова, Ганна. Вулиця Жилянська : Іванові Миколайчуку : вірш [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http://mykolajchuk.com.ua/ category/uncategorized/virshi-pro-ivana/ - Дата публікації: 18.06.2018. - Дата перегляду: 19.03.2021.

У 1983-му були написані “Небилиці про Івана”, а у 1984-му режисер готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, та постановку “Небилиць…” було дозволено тільки восени 1986 року. На жаль, через важку хворобу, розпочати зйомки фільму він так і не зміг.

Роговцева, Ада. Іван вмирає. Що ж бо нам робити? : вірш [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18072 - Дата перегляду: 19.03.2021. Сичевський, Василь. Пам’яті Івана Миколайчука : вірш [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http:// mykolajchuk.com.ua/2021/03/v-p-sichevskij-pamyati-ivanamikolajchuka/ - Дата публікації: 12.03.2021. - Дата перегляду: 19.03.2021. Чернілевський, Станіслав. Пам»яті Івана Миколайчука : вірш [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18044 - Дата перегляду: 19.03.2021. Фуштей, Мирослава. Мамина туга : вірш [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18074 - Дата перегляду: 19.04.2021. Мурали В Чернівцях У Чернівцях відкрили перший мурал із серії «Видатні особистості з нами», на якому зображено відомого буковинського актора, кінорежисера та сценариста Івана Миколайчука. Мурал зобразили на стіні біля кінотеатру імені Миколайчука. Актор зображений у ролі сільського філософа Фабіана з фільму «Вавілон-ХХ», який завоював приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі в Душанбе. Художники Kailas-V, Роман Партола та Андрій Пальваль працювали над портретом п’ять днів. ***

Постійні потрясіння, заборони творчих задумів, “табу” на фільми зіграли не останню роль у долі молодого актора. 3 серпня 1987 року Івана Миколайчука не стало. У житті цього видатного актора, режисера та сценариста було все, щоб стати міфом не лише національного, але й світового кінематографу — якби жив він не в закритому суспільстві. Дитинство у маленькому гуцульскому селі, раннє кохання, рання слава, рання смерть. А ще — майже містичні стосунки з кіно: він розділив долі своїх перших героїв — Івана Палійчука (“Тіні забутих предків”) і Тараса Шевченка (“Сон”). Розділив Іван і драму українського поетичного кіно в цілому, яке здійснило в середені 60-х крутий поворот від офіційної ідеології до народної культурної традиції. Про все це Іван Миколайчук розповідає сам — за допомогою ролей, що зіграні в кіно. Кажуть, того року, коли він помер, на стави його рідного села Чорториї прилетіли лебеді. Місцеві жителі кажуть, що то Іванова душа повернулась до села і поселилась на озерах. Відзнаки: заслужений артист УРСР (1968) премія Ленінського комсомолу УРСР (1967) Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988 — посмертно)

Цікаві факти з життя Івана Миколайчука

Фільми про Івана Миколайчука



Іван був четвертим із тринадцяти дітей у родині Василя й Катерини Миколайчуків;

«Іван Миколайчук. Тризна», документальний фільм, режисер Василь Вітер (1989).



Івана Миколайчука навіть запрошували на роботу до Голлівуду;

«Іван Миколайчук. Посвята», 1998, реж. А. Сирих, автор сцен. Людмила Лемешева.



мрія Івана була – накрити стіл на 5 км і пригостити напоями та стравами всіх із рідного села;

"Іван Миколайчук. Книга життя", двосерійний документальний фільм, студія «Степ»; автори: Тарас Ткаченко, Василь Ілащук; режисери: С. Сотников, А. Білан.

перед зйомками фільму “Бур’ян” Миколайчук голодував, щоб його герой мав виснажений вигляд; 

провидиця напророкувала Івану 25 років життя. Він помер на 4-й день після 25-ї річ

ниці шлюбу; 

фільм “Тіні забутих предків” здобув 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні, за це він потрапив до Книги рекордів Гіннеса (Миколайчуку під час знімання стрічки було 23 роки);



знімався паралельно у двох фільмах “Тіні забутих предків” та “Сон”, де зіграв молодого Тараса Шевченка;



улюбленими стравами актора були борщ, печеня, мамалига та куліш;



партнери по знімальному майданчику називали його українським Жераром Філіпом, його талантом захоплювався ЖанПоль Бельмондо, а Ніл Армстронг готовий був саме з ним здійснити політ на Місяць; іноземні кінематографісти дивувалися, звідки у простого сільського лобуряки із багатодітної родини така харизма, як йому вдалося стати відомим та настільки вражати акторською грою

«Іван Миколайчук. 25 років кохання», документальний фільм, продюсерський центр «Закрита зона»; автор Н. Фіцич, режисер Сергій Цимбал (2007). Іван Миколайчук в художній літературі В’юн, Алла. Пам’яті Івана Миколайчука : вірш [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 20082021. – Режим доступу: http://mykolajchuk.com.ua/category/ uncategorized/virshi-pro-ivana/ - Дата публікації: 17.06.2018. - Дата перегляду: 19.03.2021. Костенко, Ліна. Незнятий кадр незіграної ролі : Іванові Миколайчуку : вірш // День. - 2012. - 3-4 серпня (№135-136). – Відомості доступні також з Інтернету: http://litmisto.org.ua/?p=18060 - Дата перегляду: 19.04.2021. Краснодемський Володимир. Іван Миколайчук, якого ми досі не знали: 15 червня народився видатний кінематографіст Іван Миколайчук / Володимир Краснодемський // Голос України. – 2020. – 13 червня. Миколайчук давно залишив цей світ, але ходить за ним своєрідний міт, як завжди за людиною-легендою, й розрізнити, де правда, а де вигадка, складно. Про це — в новому документальному романі Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння». Леся Вороніна про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука : оповідання : для молодшого та середнього шкільного віку / Леся Вороніна. – Київ : УкрНДІСВД, 2016. – 126 с.

Крилаті вислови Івана Миколайчука

Музей «Становлення української нації» Від трипільської культури до наших часів - у форматі 5D. У Києві функціонує інноваційний музей становлення української нації. Над усіма експонатами музею працювала велика команда скульпторів, дизайнерів, ІТ-спеціалістів та науковців. Тож, кожна деталь тут створена на основі історичних досліджень. Автори інсталяцій навіть подбали про те, щоб передати стиль розмови головних персонажів. Коли підійдете до Івана Миколайчука, то він каже: "Слава Ісусу Христу!", - розповідає Валерій Галан, засновник музею "Становлення української нації".

«Кіно здавалося мені мистецтвом високим і тонким»;  «Найбільше потрясіння - крупний план, коли бачиш очі людини і в них читаєш все»;  «З роками я зрозумів, що немає жодних підстав червоніти з при-воду свого сільського походження, що, навпаки, зв'язок із селом - моє щастя, мій золотий запас»; 



«В роботі надроллю багато таких речей, які не піддаються раціональному поясненню. Тут надто багато таємничого, несподіва-ного, незрозумілого навіть для самого себе»;



«Я завжди намагаюся зрозуміти і відчути внутрішній біль свого героя»;



«Гарний фільм повинен будуватися як музичний твір. Драматургія музичного твору - найбільша і наймогутніша драматургія»;



«Чи потрібно якось спеціально турбуватися про те, щоб рятувати традиційну культуру? Мені здається, що ні. Рятувати треба душу народу, душу своєї нації. Всі найбільші цінності - в серці народному. Якщо збережемо духовне здоров'я, то не загубиться і його традиційна культура»;



«Головне - врятувати саму людину. Підтримати її. Зміцнити її віру в добро, в милосердя»;

Фрагмент експозиції— Іван Миколайчук у фільмі «Білий птах з чорною ознакою»

Для створення фігур скульптори вперше в Україні застосували новітні технології з використанням силікону — він краще за віск передає анатомічні особливості людини, зокрема пігментацію шкіри, шрами, зморшки тощо. Зуби робили стоматологи, для очей використали очні протези — такі самі, які вставляють людині, коли вона втрачає око. Волосся використовували справжнє людське. *** «Грав, наче жив…» : [Іван Миколайчук] [Електронний ресурс] // Facebook. Музей «Становлення української нації». – Режим доступу: https://www.facebook.com/ MuseumMakingofUkrainianNation/posts/1041716532831686/ - Назва з екрану. – Дата публікації: 18.06.2019. – Дата перегляду Колюбакін, В. Кому підморгнув Богун : у Києві відкрився музей «Становлення української нації», що охоплює період від часів Трипілля до сьогодення / Володимир Колюбакін; фото Володимир Заїка // Урядовий кур»єр. – 2019. – 14 серпня. Розова, Ірина. У Києві відкрився інноваційний музей "Становлення української нації" [Електронний ресурс] // Подробности [сайт]. – Текстові дані. – 2021. - Режим доступу: https:// podrobnosti.ua/2310361-u-kiv-vdkrivsja-nnovatsjnij-muzejstanovlennja-ukransko-nats.html - Назва з екрану. – Дата публікації: 03.08.2019. – Дата перегляду: 14.04.2021.

«Невідворотний хід буття веде нас від багатьох традиційних цінностей. Та я вірю, що ми до них обовязково повернемося»;  «Європа вже тепер наряджається в національний одяг, намагається відродити традиційні ритуали. І це не тільки інтерес до ет-нографії, гри в минуле. За цим - серйозний потяг до справжніх і глибоких цінностей, з якими Європа свого часу поспішила роз-лучитися». 

З інтерв'ю кінознавця Валерія Фоміна 1980 року

Життєвий та творчий шлях. Список літератури та інтернет-джерел Біографія [Івана Миколайчука] [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http://mykolajchuk.com.ua/bio/ - Дата перегляду: 19.03.2021. Дорош, Є. Гуцул, поет і козак: три образи Івана Миколайчука: [у червні Івану Миколайчуку виповнилось би 75 років] / Євген Дорош // Пенсійний кур»єр. – 2016. – 24 червня (№25).

Брюховецька, Лариса. Іван Миколайчук і актуалізація українських етнічних кодів, символів / Лариса Брюховецька // КіноТеатр. – 2011. - №6. Іван Миколайчук – Емір Кустуріца : закон незнищенності енергії // Кіно-Театр. – 2007. - №4 Килимник, Ю. Iван Миколайчук — «білий птах» українського кіно: як будемо відзначати ювілей славетного митця? / Ю. Килимник // День. – 2011. – 25 березня.

Садиба-музей в батьківській хаті Миколайчуків Щороку, всі села по дорозі від Чернівців до рідного Іванового села Чорториї уздовж дороги зустрічають гостей фестивалю "На гостини до Івана" накритими столами. У такий спосіб виконують заповіт Миколайчука - саме так він завжди мріяв святкувати свій день народження. На столах калачі, а також колосся як побажання багатства та здоров`я, українські рушники, символ єдності України. Люди кажуть: зробили все, для того, аби Іван пишався своєю Буковиною, і радіють, що настав той день, коли Іванові іменини святкує вся Україна. Родичі Івана Миколайчука, його колеги по роботі та люди, які ще за життя захоплювалися його працями, традиційно відвідують етно-фестиваль. У цьому ж селі відбудували батьківську хату Миколайчука і зробили з неї садибу-музей. Основними експонатами там є особисті речі Івана та його сім'ї, родинні фотографії, народні костюми, а також література, присвячена кінодіячу. У цій хаті Миколайчук прожив з батьками та ще з 10-ма братами-сестрами.

Консевич, О. Іван Миколайчук, або Життя - це незнятий фільм :у червні видатному українському акторові виповнилося б 70 років... / О.Консевич // Хрещатик. – 2011.- 1 липня (№93). Лобарчук, Ольга. Шляхами Івана Миколайчука / Ольга Лобарчук // Урядовий кур»єр. – 2011. – 21 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/shlyahami-ivanamikolajchuka/ - Дата перегляду: 09.08.2016. Олійник, Т. О, як натхненно він умів не грати: Іванові Миколайчуку виповнилося б 75 років / О.Т.Олійник // Україна молода. – 2016. – 10-11 черв. (№74). – С.14. – Відомості доступні також з Інтернету: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3006/164/100206/ Дата перегляду: 11.11.2016.

Полішук, Тетяна. «Його обличчя знали мільйони...» : про зіграні й не зіграні ролі Івана Миколайчука / Тетяна Поліщук // День. – 2011. – 21 червня (№106). – Відомості доступні також з

Тримбач, Сергій. На гостину до Івана Миколайчука : на Буковині відзначили 77-ту річницю від Дня народження видатного кіномитця / Сергій Тримбач; фото С. Марченка // День. – 2018. – 19 червня (№107). Фестиваль «На гостини до Івана»: Буковина святкує день народження Миколайчука [Електр.ресурс] // Укрінформ. Мультимедійна платформа іномовлення України [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2015-2021. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/ rubric-tourism/2248129-festival-na-gostini-do-ivana-bukovina-svatkue -den-narodzenna-mikolajcuka.html. - Дата публікації: 15.06.2017. Дата перегляду: 19.03.2021.

Увіковічення пам»яті Івана Миколайчука Музеї Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків» — музей, присвячений історії знімання кінофільму «Тіні забутих предків», розташований у смт. Верховина Верховинського району ІваноФранківської області. Основні напрями діяльності музею: перегляд стрічки та ознайомлення з історією зйомок кіношедевру «Тіні забутих предків».

Музей відкрився 2000 року в хаті Петра і Євдокії Сорюків, у якій в 1963-1964 роках, упродовж семи місяців, проживав під час зйомок кінорежисер Сергій Параджанов. Режисер сам захотів жити тут. Він зізнався, що так йому вдалося краще відчути колорит Гуцульщини, дізнатися традиції і насититися силою природи. Ось чому фільм вийшов настільки цікавим. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші.

Музей-хата кінофільму «Тіні забутих предків» [Електр.ресурс] // Туристична компанія «ТамТур» [сайт]. – Текст. та граф. дані. 2009-2021. – Режим доступу: https://tamtour.com.ua/muzei-khatakinofilmu-tini-zabutykh-predkiv - Дата перегляду: 19.03.2021. Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків», Верховина [Електр.ресурс] // IGotoWorld [сайт]. – Текст. та граф. дані. 2021. – Режим доступу: https://ua.igotoworld.com/ua/ poi_object/69101_hata-muzey-kinofilma-teni-zabytyh-predkov.htm Дата перегляду: 19.03.2021.

Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/foto/yogo-oblichchya-znalimilyoni - Дата перегляду: 12.03.2021. Тримбач, Сергій. «Вавилон, брате, Вавилон!» : день народження Івана Миколайчука: унікальний день унікального українця / Сергій Тримбач // День. – 2019. – 19 червня (№106). – С.6-7. Тримбач, Сергій. Звідки та музика? : 15 червня Іванові Миколайчукові виповнилося б 79 літ / Сергій Тримбач // День. – 2020. – 16 червня (№110). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/zvidky-ta-muzyka - Дата перегляду: 17.03.2021. Тримбач, Сергій. Iван Миколайчук і смерть : як справжній митець він продовжує ставити перед нами нові й нові питання щодо нас самих... / Сергій Тримбач // День. – 2019. - 5 серпня (№139). Тримбач, С. Магія Івана : Акторові і режисерові І. Миколайчуку нині виповнилося б 76 літ / Сергій Тримбач // День. – 2017. – 16-17 червня (№102-103). Тримбач, Сергій. Миколайчук. Свято. Післямова до ювілею : 70ліття Івана Миколайчука в Києві та на Буковині, де він народився й виріс, відзначили по-різному / Сергій Тримбач // День. – 2011. – 22 червня (№107). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/mikolaychuk-svyatopislyamova-do-yuvileyu - Дата перегляду: 12.03.2021. Тримбач Сергій. «Тисяча снопів вітру», або Магічний реалізм Iвана Миколайчука : у Києві відбулася презентація проекту фільму, в основі якого нереалізований задум / Сергій Тримбач // День. – 2010. – 21 жовтня (№192). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/tysyacha-snopivvitru-abo-magichnyy-realizm-ivana-mykolaychuka - Дата перегляду: 17.03.2020. Шекет, Юлія. Іван Миколайчук: "Перемогти не світ, а себе" / Юлія Шекет // Личности. – 2019. - №11. Яновська, Людмила. Роман Балаян : «На українську культуру тоді впливали Параджанов і Миколайчук» // Урядовий кур»єр. – 2012. – 09 жовтня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/roman-balayan-na-ukrayinskukulturu-todi-vplivali - Дата перегляду: 09.08.2016.

Іван Миколайчук. Кіносценарії, спогади, інтерв»ю Миколайчук. Іван. Актор: проблеми і турботи (фрагменти) // Кіно-театр. – 2011. - №3. – Відомості доступні також з Інтернету: http://archivektm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1140 – Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Білий птах з чорною ознакою : кіносценарій [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18046 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Далека подорож [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/? p=18060 - Дата перегляду: 19.04.2021. Спогади Івана Миколайчука про подорож до Аргентини на кінофестиваль, на якому демонструвався фільм «Білий птах з чорною ознакою», зустрічі його з аргентинською діаспорою. Миколайчук, Іван. Кувала зозуля у бабине літо…: літературна заявка до сценарію [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18072 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Мальована скриня : літературний сценарій [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18078 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами : літературний сценарій [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18074 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Нічні гості : заявка до сценарію [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18054 - Дата перегляду: 19.04.2021.

Брюховецька, Лариса. Історія “Пропалої грамоти” за архівними документами [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2008-2021. – Режим доступу: http:// mykolajchuk.com.ua/2020/09/istoriya-propaloї-gramoti-za-arxivnimidokumentami/#more-679 - Дата публікації: 15.09.2020. - Дата перегляду: 19.03.2021. Гармаш, Юрій. Відчуваю ностальгію за "Вавилоном ХХ" // Кінотеатр. – 2011. - №3. - Відомості доступні також з Інтернету: http:// archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1145 - Дата перегляду: 16.04.2021. Грицун, Роман. “Трибуна”: Іван Миколайчук. “Оскар” українського кіно [Електрон. ресурс] // Іван Миколайчук [сайт]. – Текст. та граф. дані. 2008-2021. – Режим доступу: http:// mykolajchuk.com.ua/2016/12/tribuna-ivanmikolajchuk-oskar-ukraїnskogo-kino/#more-510 Дата публікації: 08.12.2016. - Дата перегляду: 19.03.2021. Краснодемський Володимир. Мистецька магія Івана Миколайчука / Володимир Краснодемський // Голос України. – 2011. – 15 червня.—Про фільм «Білий птах з чорною ознакою». Параджанов, С. Розкадровки до фільму "Тіні забутих предків" / С.Параджанов, В.І. Луговський. – Київ: "Академія", 1998. –175 с. Ткачук, Руслан. Іван Миколайчук зіграв 34 ролі, більшість із них відображали незламну волю українського народу [Електрон. ресурс] // Арміяinform. Інформаційне агентство [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2021. – Режим доступу: https:// armyinform.com.ua/2020/06/ivan-mykolajchuk-zigrav-34-roli-bilshistiz-nyh-vidobrazhaly-nezlamnu-volyu-ukrayinskogo-narodu/ - Дата публікації: 15.06.2020. - Дата перегляду: 19.03.2021. [Фільмографія. Акторські роботи. Сценарії. Режисерські роботи] [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18080 - Дата перегляду: 19.03.2021. Череватенко, Леонід. Цікаво, небуденно : [рецензія на фільм «Вавілон ХХ»] [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайнбібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18060 - Дата перегляду: 19.03.2021.

Фільм «Тіні забутих предків» Фільм знімали до сторічного ювілею Михайла Коцюбинського. Тому й вирішили екранізувати його однойменну повість, і поїхали в ті місця, про які сам же Коцюбинський і писав. Сергій Параджанов відмовився селитися у готелі на час зйомок, і жив серед місцевих людей. Гуцули дарували режисеру ікони, вишиванки, твори народного мистецтва, переповідали йому легенди і звичаї краю. «Все, що на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення. Це незвичайний край, який треба пізнавати й вивчати у всій його чарівності» — розповідав про зйомки Сергій Параджанов. Американські режисери, побачивши фільм, запросили Миколайчука на роботу до Голівуду. Але керівництво Держкіно СРСР приховало цей факт від актора, й наш митець так і не поїхав до США.

Миколайчук, Іван. Острів сліз : кіносценарій // Іван Миколайчук, Еліані Сабате. – Київ, Редакція журналу "Кіно-Театр" : АРТ КНИГА, 2017. – 56 с. Миколайчук, Іван. Станеш ти птахом білим… : літературна заявка до сценарію [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18050 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Чиста дошка : літературна заявка до сценарію [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18072 - Дата перегляду: 19.04.2021. Миколайчук, Іван. Чорні хлопці: літературна заявка до сценарію [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18052 - Дата перегляду: 19.04.2021.

Але за кордоном ще довго говоритимуть про Параджанова та Миколайчука. Сама ж прем’єра фільму на Заході відбулася на рік раніше, ніж в Україні. Відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав «Тіні забутих предків» найкращою картиною знятою у світі, а Гарвардський університет включив цю кінострічку до списку обов’язкових для вивчення студентам, які вивчають кінематограф. У підсумку, кінострічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні. Та головною нагородою цієї стрічки став Іван Миколайчук – справжній «Оскар» українського кіно. Література Брюховецька, Лариса. Безсмертний дух народу: історія створення фільму "Вавилон ХХ" // Кіно-театр. – 2011. - №3. - Відомості доступні також з Інтернету http://archive-ktm.ukma.edu.ua/ show_content.php?id=1146 - Дата перегляду: 16.04.2021.

*** Борщов, Віталій. Не лишити людей байдужими : фрагменти з неопублікованого інтерв’ю [з Іваном Миколайчуком] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18060 - Дата перегляду: 19.04.2021. Зубанич, Федір. Сходження на перевал : [інтерв»ю з Іваном Миколайчуком] // Літературне місто. Онлайн -бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18060 - Дата перегляду: 19.04.2021. Курган, Оксана. Совість художника: [інтерв»ю з Іваном Миколайчуком] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18070 - Дата перегляду: 19.04.2021.

Іван Миколайчук у спогадах. Список літератури та інтернет-джерел Брюховецька, Лариса. «Небилиці про Iвана» — львівське прочитання : чому Іванові Миколайчуку самому не вдалося здійснити свій задум: реконструкція подій / Лариса Брюховецька // День. – 2011. – 10 червня (№100). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/nebilici-pro-ivana-lvivskeprochitannya - Дата перегляду: 12.03.2021. Будько, Євген. Марія про Івана: спогади / Євген Будько; фото з архівів Марії Миколайчук та Емми Саржинської // Міжнародний туризм. – 2001. – червень-липень (№3). – С.60-64. Музою національного кінопоета протягом його такого короткого творчого життя була дружина – Марія Миколайчук.

По той бік ночі (спільно з В. Коротичем), 1973. Фільм під назвою «Така пізня, така тепла осінь» поставлено І. Миколайчуком у 1981 році. Київська фантазія на тему дикої троянди-иіипиіини— кіноповість у двох частинах про Миколу Віталійовича Лисенка (спільно з І. Драчем), 1979—1982. Фільм під назвою «І в звуках пам’ять відгукнеться» поставлено Т. Левчуком у 1986 році. Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами. Сценарій написано у 1983 році. Постановку фільму було дозволено лише восени 1986 року. Але наступного року І. В. Миколайчук помер. Фільм за цим сценарієм був знятий Борисом Івченком у 1988 році. Режисерські роботи Вавілон XX, 1979.Головний приз республіканського кінофестивалю «Молодість—1979» (Київ, 1979), Диплом жюрі і приз на

Вишневська, Марія. Білий птах українського кіно / Марія Вишневська // Слово Просвіти. – 2011. – 09 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://slovoprosvity.org/2011/06/09/bilyyptakh-ukrains-koho-kino/ - Дата перегляду: 17.03.2021. Це спогади тих, хто пліч-о-пліч з Іваном Миколайчуком проживав свої творчі долі. Багатьох уже нема серед живих. Але їхні імена назавжди поєдналися з Миколайчуковим в українському кіномистецтві.

Іваничук, Роман. Любив ніжно, як брата : Лист до Марії Миколайчук [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайнбібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18056 - Дата перегляду: 19.04.2021. «Нехай цей мій лист до Вас буде моїм спогадом про незабутнього Івана Миколайчука, якого я високо цінував і любив ніжно, як брата, хоча наші творчі шляхи перехрещувалися доволі рідко, небагато разів ми зустрічалися»

Івченко, Борис. Народний філософ [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18056 - Дата перегляду: 19.04.2021.

Всесоюзному тижні-огляді робіт молодих кінематографістів (Київ, 1979), приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному фестивалі (Душанбе, 1980). Сценаристи Іван Миколайчук, Василь Земляк; режисер-постановник Іван Миколайчук, оператор-постановник Юрій Гармаш, художник-постановник Анатолій Мамонтов. Така пізня, така тепла осінь,1981. Сценаристи Іван Миколайчук, Віталій Коротич; режисер-постановник Іван Миколайчук, оператор-постановник Юрій Гармаш, художник-постановник Іван Вакуленко.

Лісова пісня. Мавка— дядько Лев, Лісовик (реж.-пост. 10. Іллєнко, 1982). Повернення Баттерфляй— Антон (реж.-пост. О. Фіалко, 1983). Легенда про княгиню Ольгу— князь Володимир (реж.-пост. Ю. Іллєнко, 1983). *** На вістрі меча— Турчин (реж.-пост. О. Павловський, Одеська кя, 1986). Визволення— солдат (реж.-пост. Ю. Озеров, «Мосфільм», 1970—1972). Наперекір усьому— Иоко (реж.-пост. Ю. Іллєнко, к-я ім. Довженка — «Тітоград-філм» [Югославія], 1972). Про Вітю, про Маиіу і морську піхоту— піхотинець (реж.-пост. М. Пташук, Одеська к-я, 1974). Хвилі Чорного моря— брат Гаврика (реж.-пост. О. Гойда, т/б, 1976). Жменяки— Жменяк (реж.-пост. В. Шестопалов, т/б, 1986).

Сценарії Білий птах з чорною ознакою(спільно з Ю. Іллєнком), 1968— 1970. Однойменний фільм, поставлений Ю. Іллєнком, на Московському міжнародному кінофестивалі у 1971 році удостоєно Золотого призу.

Камінна душа(спільно з Борисом Дзюбою та Борисом Івченком) —за однойменною повістю Гната Хоткевича, 1969. На поклони!(спільно з Ю. Іллєнком), 1973. Фільм під назвою «Мріяти і жити»поставлено Ю. Іллєнком у 1974 році. Бірюк— за твором І. С. Тургенева (спільно з Р. Балаяном), 1977. Однойменний фільм поставлено Р. Балаяном у 1978 році. Під сузір’ям Близнят (спільно з І. Росоховатським), 1977. Однойменний фільм поставлено Б. Івченком у 1978 році. Вавілон XX— за романом Василя Земляка «Лебедина зграя» (спільно з Василем Земляком), 1977. Однойменний фільм поставлено І. Миколайчуком у 1979 році.

Іллєнко, Юрій. Уявне інтерв»ю [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/? p=18054 - Дата перегляду: 19.04.2021. Зарікаюся писати про друзів. Ні хули, ні хвали… Ось пишу, але щось гризе мені душу. Я знаю, що це за звір — оця моя «підступність»: я погодився писати про друга.

Кадочникова, Лариса. Пісня долі [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/? p=18058 - Дата перегляду: 19.04.2021. Спогади Лариси Кадочникової про зустрічі з Іваном Миколайчуком, роботу над фільмом, про поїздку до Аргентини на кінофестиваль.

Кривда, Марина. «Людяність — це всесвітній Бог, і я не стидаюся людяності» : 15 червня Івану Миколайчуку виповнилося б 70 років / Марина Кривда // Голос України. – 2011. – 11 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://www.golos.com.ua/ article/108366 - Дата перегляду: 17.03.2021. Як жилося і творилося митцеві, і найперше якою людиною він був у побуті, сім’ї, у стосунках з близькими й товаришами, говоримо з народною артисткою України, дружиною та соратником Івана Васильовича — Марією Миколайчук.

Маслій, Михайло. «Він людей читав, як книжку» : згадуємо Івана Миколайчука. Про легендарного актора українського кіно розповідає «Дню» його колега й товариш Іван Гаврилюк / Михайло Маслій; фото з архіву Івана Гаврилюка // День. – 2017. – 15 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: https:// day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vin-lyudey-chytav-yak-knyzhku - Дата перегляду: 12.03.2021. Миколайчук очима сучасників : спогади про актора, сценариста та режисера в розповідях його друзів і колег по творчості // День. – 2001. – 14 червня (№104). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/mikolaychukochima-suchasnikiv - Дата перегляду: 12.03.2021. Спогади акторів Івана Гаврилюка, Леся Сердюка, Лариси Кадочникової, поета, кінодраматурга Івана Драча, режисерів Юрія Іллєнка, Олега Фіалко.

Осика, Леонід. Билиці про Івана [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/? p=18054 - Дата перегляду: 19.04.2021. «Я досить швидко здружився з ним,— у поїздках, як правило, ми жили в одному номері. Хоч доти жили в різних світах — яв Києві, на Солом’янці, він у своїх горах, на своєму Черемоші. Це перше, що й зачаровувало в ньому тоді».

Параджанов, Сергій. Незважаючи на відстані [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. 2021. – Режим доступу: http:// litmisto.org.ua/?p=18054 - Дата перегляду: 19.04.2021. «З Іваном пов’язаний мій перший великий успіх — фільм «Тіні забутих предків»… Не вважаю це своєю заслугою — успіхові цього фільму сприяла участь у ньому цілого грона талановитих митців, звісно, передовсім Івана Миколайчука».

Рудяченко, Олександр. Іван Миколайчук. 2. Медіум нації [Електрон. ресурс] // Укрінформ. Мультимедійна платформа іномовлення України [сайт]. – Текст. та граф. дані. - 2015-2021. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2720469ivan-mikolajcuk-2-medium-nacii.html - Дата публікації: 16.06.2020. - Дата перегляду: 19.03.2021. Спогади Сергія Параджанова, Івана Гаврилюка, Марічки Миколайчук про Івана Миколайчука.

Степанков, Костянтин. І мій спомин… [Електрон. ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури [сайт]. – Текст. дані. - 2021. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=18056 - Дата перегляду: 19.04.2021. Він казав іноді: «Я буду у вас пророком». Може, не надто всерйоз говорив, але для мене він і є пророк.

Тримбач, Сергій. Мій Миколайчук / Сергій Тримбач // День. – 2010. – 15 червня (№102). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/miy-mikolaychuk - Дата перегляду: 17.03.2020.

Щириця, Павло. Миколайчук зайшов у пивну в образі поліцая : "Комуністи є?". Всі мовчали / Павло Щириця; фото Т. Подоляна // Країна. – 2020. - 13 серпня (№31). Фільмографія Акторські роботи (Кіностудія ім. О. Довженка) Двоє — Він (реж.-пост. Л. Осика, ВДІК, курсова робота, 1964). Сон— Тарас Шевченко (реж.-пост. В. Денисенко, 1964). Тіні забутих предків—Іван Палійчук (реж.-пост. С. Параджанов, 1965). Гадюка— Валько Брикін (реж.-пост. В. Івченко, 1966). Бур’ян— Давид Мотузка (реж.-пост. А. Буковський, 1967). Київські мелодії— композитор (реж.-пост. і операт. Н. Слуцький, 1967). Камінний хрест— Іван (реж.-пост. Л. Осика, 1968). Анничка — Роман(реж.-пост. Б. Івченко, 1969). Помилка Оноре де Бальзака— Левко (реж.-пост. Т. Левчук, 1969). Розвідники— Курганов (реж.-пост. І. Самборський, О. Швачко, 1969). Лада з країни Берендеїв— Рей (реж.-пост. А. Буковський, 1969). Комісари — Громов (реж.-пост. М. Мащенко, 1970). Білий птах з чорною ознакою— Петро (реж.-пост. Ю. Іллєнко, 1971). Захар Беркут— Любомир (реж.-пост. Л. Осика, 1972). Пропала грамота— Василь (реж.-пост. Б. Івченко, 1972). Коли людина посміхнулася—Іван (реж.-пост. Б. Івченко, 1974). Марина— епізод (реж.-пост. Б. Івченко, 1975). Повість про оюінку— письменник (реж.-пост. В. Денисенко, 1975). Канал— Зайченко (реж.-пост. В. Бортко, 1976). Тривожний місяць вересень— Гнат (реж.-пост. Л. Осика, 1977). Спокута чужих гріхів— Руснак (реж.-пост. В. Підпалий, 1979). Море— Симохін (реж.-пост. Л. Осика, к-я ім. Довженка, 1979). Вавілон XX— Фабіан (реж.-пост. І. Миколайчук, 1979). Така пзіня, така тепла осінь— Григор (реж.-пост. І. Миколайчук, 1981).