24 рядки на честь «Київської Венеції» : [Ліна Костенко] // Дніпровські новини. – 2019. – травень (№4). – С.4.
24 рядки на честь «Київської Венеції» Юні роки Ліни Костенко, однієї із найвідоміших українських письменниць сучасності, минули у робітничому селищі на Трухановому острові, де з 1936 року мешкала її родина. З 1937-го по 1941 рік Ліна Костенко навчалася у школі № 100, розташованій на острові і яку 1943 року разом із усією Труханівською Слобідкою спалили німецькі військові. Як і всі мешканці острова і прибережних сіл, щовесни її сім'я рятувала свій дім і господарство від повеней, а взимку захищала оселю від пронизливих північних вітрів і хурделиць, їм вдалося пережити й небезпечні колізії Другої світової війни, і повоєнне лихоліття. Пам'ять про ці події, про юність і про війну пізніше вилилися у чудовий ліричний вірш, присвячений Трухановому острову - «Я народилась в Київській Венеції...». Я виросла у Київській Венеції. Цвіли у нас під вікнами акації. А повінь прибувала по інерції і заливала всі комунікації. Гойдалися причали і привози. Світилися кіоски, мов кіотики. А повінь заливала верболози По саме небо і по самі котики. О, як було нам весело, як весело! Жили ми на горищах і терасах. Усе махало крилами і веслами, і кози скубли сіно на баркасах. І на човнах, залитими кварталами, коли ми поверталися зі школи,