IT&O_6(13)_06_14

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Антикорозійний захист – проблема державної ваги

Член- кориспондент НАН України, президент Української асоціації корозіоністів, заступник директора Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка В.І. Похмурський

ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ  ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ Антикорозійний захист – проблема державної ваги _ _ _ _ _ _ _ _с. 2, 15  ВИСТАВКИ ХІІ Міжнародна конференція «КОРОЗІЯ–2014» _ _ _ _ _ _ _ _ _ с. 3  НАУКА-ВИРОБНИЦТВУ Порошковий наплавлювальний дріт як вагома складова промислової економії _ _ _ _ _ _ с. 6  ТЕХНОЛОГІЇ Відновлення пустотілих циліндричних деталей_ _ _ _ _ _ _ с.9  АКТУАЛЬНО Не"СКІГЛІТІ",а міняти систему!_с. 12  ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ Рекламний щит очищає повітря мегаполіса _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с. 18

Упродовж трьох днів із 11 по 13 червня у Львові в Будинку вчених йшла мова про проблеми і перспективи розвитку антикорозійного захисту металоконструкцій в Україні. У Львові проходила ХІІ Міжнародна конференція «Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів» – КОРОЗІЯ –2014. Організатори конференції – Європейська корозійна федерація, НАНУ, МОНУ, Українська асоціація корозіоністів (УАК), Фізикомеханічний інститут імені Г.В.Карпенка, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Розмовляємо з членом-кореспондентом НАНУ Василем Похмурським, головою оргкомітету Конференції, президентом УАК, заступником директора Фізикомеханічного інституту імені Г.В.Карпенка.

— Василю Івановичу, наскільки актуальною є проблема захисту від корозії у світі загалом й в Україні зокрема? На що слід звернути увагу із врахуванням сучасного стану металофонду нашої держави?

– З огляду на високу значимість заходів для забезпечення надійності і довговічності металофонду, боротьба з корозією є важливим елементом державної технічної й економічної політики всіх промислово розвинутих країн. Україна залишається однією з найбільш металонасичених держав Східної Європи, але, нажаль, її металофонд за рівнем корозійної захищеності, довговічності та надійності значно поступається рівню, якого вже досягнула більшість промислово розвинутих країнах. В Україні експлуатується металеві конструкції, введені в дію в основному в 60-80 роках. Вони сконцентровані, насамперед, на об’єктах базових галузей: чорної і кольорової металургії, машинобудування, енергетичної, вугледобувної, нафтогазової промисловості тощо. Внаслідок корозійного руйнування стан основних фондів у провідних галузях економіки є критичним. Надзвичайно великі проблеми, зумовлені інтенсивним кородуванням металевих конструкцій сьогодні виникають у нафтохімічній, енергетичній, гірничодобувній та інших базових галузях народного господарства. Така ситуація пояснюється тим, що в Україні не сформована державна політика, спрямована на скорочення корозійних втрат за рахунок використання ресурсо- та енергоощадних технологій протикорозійного захисту. Для юридичного закріплення пріоритетів державної політики в галузі захисту від корозії основних фондів необхідний розвиток соціально-правової бази, що дозволила б в умовах переходу до ринкової економіки здійснювати технічне регулювання проблем безпеки та застосовувати економічний механізм ефективного функціонування науково-виробничого комплексу у напрямках збереження і раціонального використання металофонду України за рівнями корозійної небезпеки. Продовження на стор. 15

http://metaltechcomua.blogspot.com/

ХІІ Міжнародна конференція з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «КОРОЗІЯ–2014» Упродовж трьох днів із 11 по 13 червня у Львові в Будинку вчених йшла мова про проблеми і перспективи розвитку антикорозійного захисту металоконструкцій в Україні. На сьогодні це єдина в Україні міжнародна конференція де порушуються питання про основні напрями й науково-дослідні розробки сучасних методів протикорозійного захисту, підвищення надійності та довговічності машин і споруд, створення та випуск дослідних партій матеріалів та підготовка технічної документації для їх серійного виробництва, впровадження нових технологічних процесів, приладів і апаратури, підготовка нормативних документів, визначення пріоритетних шляхів розвитку вітчизняної науки про корозію й протикорозійний захист. Попередні подібні конференції-виставки, що традиційно проводили також у Львові протягом 1992–2012 рр., є свідченням значної зацікавленості до цієї тематики спеціалістів не тільки з України, а й із Великої Британії, Італії, Німеччини, Польщі, Португалії, Росії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Хорватії, Японії тощо. Багато науковотехнічних розробок, що їх демонстрували фахівці на цих виставках, знайшли застосування у вітчизняній промисловості. Відкрив конференцію член-кореспондент НАНУ Василь Іванович Похмурський – голова оргкомітету конференції, президент Української асоціації корозіоністів, заступник директора ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України. Організатором конференції виступає традиційно Українська асоціація корозіоністів. Заснована в 1992 р., вона є добровільним самоврядним об'єднанням як окремих фахівців, так і організацій, що працюють у галузях захисту від корозії. На сьогодні асоціація об¢єднує майже 50 науково-дослідних установ, організацій та підприємств і понад 100 індивідуальних членів. Із вітальним словом виступив академік НАН України, член Президії НАН України, керівник Західного наукового центру Зеновій Теодорович Назарчук. ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ: • фундаментальні аспекти корозії та корозійномеханічного руйнування; • проблеми водневої та газової корозії; • нові тенденції у розробленні корозієтривких матеріалів і створенні за їхньою допомогою газотермічних, гальванічних та інших захисних покриттів; • сучасні напрями розвитку інгібіторного, біоцидного й електрохімічного захисту; • методи досліджень і корозійний контроль; • шляхи впровадження новітніх методів протикорозійного захисту обладнання нафтогазової промисловості, енергетичного та хімічного обладнання. У конференції взяло участь близько 100 учасників із низки вітчизняних і зарубіжних наукових закладів. Серед іноземних доповіді представили представники із Польщі, Німеччини, Литви, Туреччини, Казахстану і Росії. Загалом було представлено 130 пленарних і стендових доповідей. Конференція визначила на найближчу перспективу пріоритетні шляхів розвитку вітчизняної науки про корозію й протикорозійний захист якими повинні рухатися наші фахівці для максимального сприяння українським виробникам, що працюють у цій галузі.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Тиждень сталої енергетики

З 23 по 28 червня у Львові пройде Тиждень сталої енергетики. Крім офіційних заходів, цими днями відбудуться також екологічні ігри для дітей, виставки енергоефективного обладнання та дитячих робіт, фотовиставка «Енергоефективне місто», презентація «Екобус», різноманітні екскурсії, велопробіги, КіноРовери, вистави та інше. Програма на заходів сайті http://tvoemisto.tv/news/top5_podiy_tyzhnya_staloi_energetyky_u_lvovi_64476.html. http://metaltechcomua.blogspot.com/

Порошковий наплавлювальний дріт як вагома складова промислової економії Порошковий дріт наплавлювальний застосовується для відновлення деталей, які працюють у важких умовах, пов'язаних з дією високих температур і складних деформуючих факторів. Використання наплавлювального дроту дає можливість швидко, ефективно і економічно відновити зруйновані або стерті деталі і продовжити на значний термін можливість їх продуктивного використання. Порошковий дріт коштує значно менше, ніж обійдеться придбання нових запасних частин замість тих, які вийшли з ладу. Широкі можливості із використання і простота методу відновлення виробів створили для порошкового наплавлювальной дроту стабільно високий ринковий попит з тенденцією постійного зростання. Виробництво наплавлювального дроту постійно зростає в усьому світі, оскільки виробники продукції стають все акуратнішими у поводженні із непоновлюваними природними ресурсами. І якщо ще десять років тому металеву зношену деталь просто відправляли на вторинну переробку, то тепер намагаються використовувати її як можна довше, після проведення відновлювальних робіт. Наплавлювальний дріт дає змогу найбільш ефективно підтримувати такий режим економії. НВФ «Нефтегазмаш» виробляє і реалізує широкий асортимент наплавлювального дроту різних марок: - ПП-Нп-18Х1Г1М (ПП-АН120) - для наплавлення під флюсом кранових коліс, гальмівних шківів,валів, катків і натяжних коліс гусеничних машин; - ПП-Нп-14ГСТ (ПП-ТН250), ПП-Нп-19ГСТ (ПП-ТН350) - для наплавлення відкритою дугою валів, втулок посадочних місць під підшипники тощо; - ПП-Нп30Х5Г2СМ (ПП-АН122) - для наплавлення відкритою дугою ковзанок і роликів гусеничних машин, колінчатих валів тощо; - ПП-Нп30Х4Г2М (ПП-АН128) - для наплавлення відкритою дугою сталевих колінчатих валів, осей і ін; - ПП-Нп200Х15С1ГРТ (ПП-АН125) - для наплавлення відкритою дугою зубів, козирків, стінок ковшів екскаватора тощо; - ПП-Нп80Х20Р3Т (ПП-АН170), ПП-Нп150Х15Р3Т2 (ПП-АН170М), ПП-Нп100Х10Н3Р3 (ППАН170М2) - для наплавлення відкритою дугою зубів ковшів екскаваторів, козирків драг тощо; - ПП-Нп350Х10Б8Т2 - для наплавлення відкритою дугою деталей ходової частини гусеничних машин, коронок розпушувачів, навісного обладнання бульдозерів і т.д.; ПП-Нп90Г13Н4 (ПП-АН105) для наплавлення відкритою дугою рейкових хрестовин; ПП-Нп10Х14Т (ПП-АН106) для наплавлення відкритою дугою плунжерів, ущільнювальної поверхні трубопровідної арматури, штоків гідрокріплень; ПП-Нп35В9Х3СФ (ПП-3Х2В8), ППНп45В9Х3СФ (ПП-4Х2В8) - для наплавлення під флюсом сталевих валків для гарячої прокатки; ПП-Нп25Х5ФМС - для наплавлення валків чистових клітей трубопрокатних станів; ПП-Нп20Х13 - для наплавлення під флюсом деталей металургійного, енергетичного обладнання;

http://metaltechcomua.blogspot.com/

- ПП-Нп150Х10Р2ФМ - для наплавлення відкритою дугою малогабаритних деталей, що працюють в умовах інтенсивного абразивного зношування; – ПП-НГМ1С-25 (ПП-Нп12ХГ2МТ), ПП-НГМ2С-30 (ПП-Нп12ХГ2ТС), ПП-НГМ3С-30 (ППНп12ХГ2ТС) - для наплавлення відкритою дугою валів, втулок, посадочних місць підшипників тощо; – ПП-НГМ1С-25 (ПП-Нп12ХГ2МТ), ПП-НГМ2С-30 (ПП-Нп12ХГ2ТС), ПП-НГМ3С-30 (ППНп12ХГ2ТС) - для наплавлення відкритою дугою валів, втулок, посадочних місць підшипників тощо; - ПП-НГМ14С-60 (ПП-Нп150Х10Р2ТФ) - для наплавлення відкритою дугою малогабаритних деталей, що працюють в умовах інтенсивного абразивного зношування (лемеші, зуби розпушувачів тощо); - ПП-НГМ15С-55 (ПП-Нп80Х10РМТ) - для наплавлення відкритою дугою деталей, що працюють в умовах інтенсивного абразивного зношування в поєднанні з помірними ударами; - ПП-НГМ19С-55 (ПП-Нп300Х15РМТ) - для наплавлення відкритою дугою деталей, що працюють в умовах інтенсивного абразивного і гідроабразивного зношування; - ПП-НГМ1Ф-25 (ПП-НпХ1Г2МТ), ПП-НГМ2Ф-35 (ПП-Нп10Х1Г2СФ), ПП-НГМ3Ф-50 (ППНп25Х3Г2СФ) - для наплавлення під флюсом валів, втулок, посадочних місць підшипників тощо; - ПП-НГМ11Ф-30 (ПП-Нп10Х17Н9Г2С5) - для наплавлення під флюсом ущільнювальної поверхні деталей запірної арматури; - ПП-НГМ12Ф-40 (ПП-Нп10Х12ГМН2) - для наплавлення під флюсом плунжерів, ущільнювальної поверхні трубопровідної арматури, штоків гідрокріплень тощо; - ПП-НГМ13Ф-45 (ПП-Нп10Х13ГМН2БФ) - для наплавлення під флюсом роликів МБЛЗ; - ПП-НГМ15Ф-55 (ПП-Нп80Х10В3РМТС) для наплавлення під флюсом деталей, що працюють в умовах тертя метал-метал в поєднанні з термічною втомою і високих контактних тисків; - ПП-НГМ17Ф-50 (ПП-Нп30Х3Г2ВФТ) для наплавлення під флюсом деталей, що працюють в умовах тертя метал-метал з підвищеними контактними навантаженнями. Вся продукція, яку ми пропонуємо нашим покупцям, випускається з використанням системи керування якістю на всіх виробничих ділянках. Система керування якістю виробництва порошкових дротів НВФ «Нефтегазмаш» отримала сертифікат відповідності вимогам стандарту ISO 9001-2001. Наші виробничі потужності дають змогу виготовляти наплавлювальний і зварювальний порошковий дріт швидко і в обсягах, які потрібні покупцеві. Ми готові постачати як великі, так і дрібні партії продукції. Залежно від вимог покупця, порошковий дріт може продаватися на каркасних касетах К300 з рядною намоткою або в бухтах. Звертайтеся до нас у будь-який час, щоб отримати найякісніший товар за найкращою ціною! Порошковий дріт, виробництво, продаж, роботи з відновлення деталей – НВФ “Нефтегазмаш” м. Київ, вул.Малинська 2а +38 (044) 374-03-36

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Відновлення пустотілих циліндричних деталей Термопружнопластичне деформування металу (ТПД) – це сукупність виконаних під час одного технологічного циклу операцій нагрівання, пластичного деформування й охолодження. Ефект ТПД полягає у створенні особливого структурного й фазового стану, при якому метал вирізняється високою міцністю й підвищеною пластичністю. Метод ТПД застосовують як для відновлення зношених поверхонь, так і для їх зміцнення. Для відновлення поверхні отворів сталевих і чавунних деталей, які не піддавалися термообробці, з метою зменшення їхніх діаметрів застосовують місцеве нагрівання. Суть методу полягає у тому, що при нагріванні внутрішньої поверхні деталі метал у зоні нагрівання розширюватиметься, а навколишня холодна маса перешкоджатиме цьому. У результаті на межі гарячої й холодної зони виникнуть внутрішні напруження. Як тільки вони перевищать межу пружності, то викличуть пластичну деформацію нагрітого металу. Що вищим буде перепад температури на межі між гарячою й холодною зоною металу, то більшу деформацію деталі варто очікувати. Наприклад, при відновленні розмірів отворів маховика, що втратив щільність посадки на валу, стінки отвору швидко нагрівають до температури 700— 8000С вузькою смугою на глибину 10—15 мм. Потім маховик охолоджують на повітрі, у результаті чого діаметр отвору зменшується на 0,2–0,3 мм. При відновленні цим способом поверхонь отворів корпусних деталей з вуглецевих сталей спочатку процес нагрівання здійснюють до 340—4500С зі швидкістю 5—20 град/с. Досягши заданої температури, продовжують нагрівання поверхні до 750—7700С зі швидкістю 50—100 град/с. Нагріту деталь охолоджують спреєром зі швидкістю 150—250 град/с протягом 30— 45 с. У результаті деформації отвір діаметром, наприклад 250 мм зменшується на 0,70—0,75 мм. В деяких випадках деталі відновлюють гартуванням за рахунок різниці питомої ваги різних поверхневих структур, використовуючи деформації, спричинені тепловими й структурними напруженнями. Наприклад, так відновлюють гартуванням в оливі посадковий отвір розподільної шестірні двигуна. Дослідження можливості відновлення пустотілих циліндричних деталей поверхневим нагріванням з подальшим швидким охолодженням показало, що при висоті деталі, більшій від її діаметра, зменшується висота й збільшується діаметр, а при висоті деталі меншій від діаметра, – збільшується висота й зменшується діаметр. Закономірності описаних способів відновлення деталей виявлені вивчені недостатньо, що стримує їхнє поширення в ремонтному виробництві. У зв'язку з тим, що у пустотілих циліндричних деталях як зовнішні, так внутрішні циліндричні поверхні, мають різні співвідношення геометричних параметрів, різний характер і величину зношування, то для відновлення й зміцнення кожного умовного класу деталей варто застосовувати власний спосіб ТПД. Однак, крім переваг, спосіб ТПД має й низку недоліків: чорноти після механічної обробки, спричинені нерівномірністю зміни лінійних розмірів; наявність мікротріщин, зумовлених складним напружено-деформованим станом тощо. Властиві цьому методу відновлення деталей недоліки є наслідком нераціональних режимів ТПД. Пошук раціональних режимів процесу, визначення головних параметрів технології відновлення деталей – головні

http://metaltechcomua.blogspot.com/

завдання, що сприятимуть швидкому впровадженню процесу. Теоретичні й експериментальні дослідження ТПД як способу відновлення й зміцнення деталей дають змогу скласти загальну схему технологічного процесу до сталевих і чавунних пустотілих деталей, які широко застосовують, наприклад, у сільському господарстві.

Проаналізувавши схеми технологічних процесів відновлення поршневих пальців, гільз циліндрів тощо і дослідивши одержання залишкових деформацій для інших порожнистих деталей, можна виявити багато спільних елементів. Виокремивши відмінні елементи в кожній зі схем, одержимо можливість створення єдиної структурної технологічної схеми для відновлення деталей ТПД. Перспективи процесу ТПД металу. Подальше дослідження цього способу відновлення й зміцнення деталей необхідно вести як у науковому, так і в практичному напрямах. У науковому плані необхідно вдосконалювати механіко-математичну (детерміністичну) модель процесу ТПД для залізовуглецевих сплавів, додавши до повної деформації складову від фазових і структурних перетворень. Слід врахувати в моделі поліморфне γ→α перетворення заліза, а потім гартування до структури мартенситу для відновлення зовнішніх циліндричних поверхонь. Також необхідно визначити напружено-деформований стан типових деталей при нагріванні вище фазових перетворень і охолодженні зі швидкістю нижче критичної для відновлення внутрішніх циліндричних поверхонь. Значну частину пустотілих деталей сільськогосподарської техніки виготовляють із кольорових металів (алюмінієві сплави, бронза, латунь тощо). Механіко-математичну модель відновлення деталей ТПД для залізовуглецевих сплавів фахівці створювали на базі моделі з локальним рухомим джерелом тепла, створеної для зварювання алюмінієвих сплавів, що пройшла успішну апробацію в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Тому можна припустити, що алюмінієві втулки, корпусні деталі шестеренних насосів тощо, будуть деформуватися всередину з використанням способу ТПД. Спосіб одержання залишкових деформацій вимагає оригінального технологічного вирішення з урахуванням значної різниці фізико-механічних і теплофізичних властивостей (коефіцієнти теплопровідності і температурного лінійного розширення, межі текучості матеріалів при різних температурах тощо) алюмінієвих і залізовуглецевих сплавів. Для практичного впровадження розроблені технології відновлення поршневих пальців і гільз циліндрів для дизелів сільськогосподарської техніки слід адаптувати щодо дизельних двигунів, які експлуатують в інших галузях народного господарства, зокрема, на тепловозо- і судноремонтних заводах. Через високу вартість запасних частин, особливо перспективне відновлення цих деталей для імпортної техніки. Є можливість одержати залишкові деформації, достатні для компенсації зношування й подальшої механічної обробки втулок

http://metaltechcomua.blogspot.com/

плунжерних пар, посадкових місць корпусних деталей, круглих плашок для нарізування різьб й інших пустотілих циліндричних деталей із залізовуглецевих сплавів, але для яких через великий обсяг експериментальних досліджень не були розроблені технологічні процеси відновлення. Під час дослідження виявлено можливість не тільки відновлювати, а й зміцнювати аналогічні деталі. Фахівці розглядають цей процес як різновид термомеханічної обробки. Однак ТПД відрізняється від класичних схем високотемпературної термомеханічної обробки (ВТМО), при якій деформування аустеніту здійснюють при температурах, вищих від температури рекристалізації, а потім швидко охолоджують, і низькотемпературної термомеханічної обробки (НТМО), при якій аустеніт деформують при температурі, нижчій від температури рекристалізації з подальшим охолодженням до мартенситної структури. Відмінність полягає у тому, що процес деформування металу здійснюють протягом усього процесу нагрівання й охолодження, причому, як правило, за рахунок внутрішніх обмежників самої відновлюваної деталі, а величина деформації становить не 30% як при ВТМО, а 2–3%. ТПД – це сукупність виконаних під час одного технологічного циклу в різній послідовності операцій пластичного деформування, нагрівання й охолодження сплавів у структурі яких відбуваються або не відбуваються фазові перетворення. Особливість ТПД полягає в тому, що одночасний вплив деформування й термічної

обробки створює особливий структурний, а часто й фазовий стан сплавів, що вирізняється високою міцністю й підвищеною пластичністю. Змінюючи послідовність операцій деформування й термічної обробки й їхні конкретні режими (температуру нагрівання, ступінь, швидкість і температуру деформування, швидкість нагрівання й охолодження, тривалість ізотермічних витримок тощо), можна керувати величиною залишкової деформації, станом, структурою і властивостями в широкому діапазоні значень. Отримані після ТПД високі фізико-механічні й експлуатаційні властивості деталей могли б використовувати практики-термісти, наприклад, для термічної обробки труб газової й нафтової промисловості.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Не "СКІГЛІТІ", а міняти систему! Нам всім треба перестати і надалі "СКІГЛІТІ", а міняти систему управління із олігархічно -монопольної, на прозору ринкову, балансову систему з рівним доступом до ринку всіх її учасників не залежно від форм власності !!! А для цього повторюємось в черговий раз! Обхідні газопроводи Газпромом, були побудовані за рахунок приписок і схем за участю наших доморощених монополістів «постачальників, а це як мінімум в 3 рази вище від офіційної ціни 420 дол, чи навіть 500 $ США. Тому корупційна система схем залишилась і на сьогодні. То чому у КМУ такий спротив від побудови ринку за принципом 3 пакету енергетичної хартії ЕС, що давно ратифікована ВРУ. Розуміючи і підтримуючи бажання нинішньої влади змінити ситуацію в економічній і соціальній сфері держави на краще, я все ж хочу отримати відповідь, на моє і моїх колег, від ряду провідних інститутів НАН України, неодноразове звернення, вирішення якого, без перебільшення очікують мільйони громадян. Чому на державному рівні не зводяться енергобаланси і відсутній прозорий балансовий ринок, з рівним доступом його учасників, не залежно від форми власності, в таких важливих галузях економіки як ПЕК і ЖКХ? Всі експерти, сходяться на тому, що без правильної, збалансованої тарифної політики в зазначених галузях, жодну реформу в інших сферах економіки провести нереально. Шановні пани Міністри ПЕК і ЖКХ, підтримуючи Вас, в вашій наполегливій щоденній роботі, хочемо донести Вам, що складну ситуацію в економіці держави, можна і необхідно вирішувати вже сьогодні, адже на цей час існують всі правові акти, щоб терміново розпочати впровадження механізму ринку у відповідності і за стандартами та вимогами ЄС у чіткій відповідності до 3-го пакету енергетичної хартії ЕС, ратифікованої ВРУ. Основною метою такої дії є: «Впровадити державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати постачання паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг для складання енергобалансів на всіх рівнях територіально-галузевої ієрархії управління – (Із послання Президента до ВРУ від 6.06.13 р., стор. 92 – www.president.gov.ua/docs/poslannia2013.pdf) на основі розробки НАН України.

– (http://bit.ly/EDSMnan)” залишається черговою декларацією! Тепер по суті, чому на наш погляд і глибоке переконання це слід робити терміново!!! Росія вимагає від України відмовитися від реалізації Європейської енергетичної хартії, ратифікованої ВРУ (особливо в частині другого і третього її пакета). На що Україна не може і не повинна погодитись, адже це основний ключ до збалансованої і ефективно працюючої економіки і переходу на євро-стандарти. Без цього ні одну галузеву реформу, дійсно провести неможливо. Судіть самі. Росія, за особистої підтримки президента

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Путіна (http://www.cnews.ru/news/top/index.shtml?2013%2F07%2F09%2F534903) і під його пильним особистим контролем, вже прийняла Закон про ГІС ТЕК і ЖКГ та почала його впровадження. В Кабінеті Міністрів України на засіданні 8.02.12р. також визнали: «…країні потрібен повний енергоаудит. І … Наявність висновку енергоаудиту має бути обов’язковою умовою для затвердження тарифу на певну послугу. В інший спосіб ми ніколи не доб’ємося обґрунтованості тарифів і того, що люди сприймуть їх як справедливі. Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ слід глибоко вивчити це питання і підготувати відповідні пропозиції. Виявляється, такий закон вже прийнято в Росії. Причому в його основу покладена концепція, розроблена в Академії наук України. Чесно кажучи, стає ніяково від того, наскільки ми не вміємо користуватися власним потенціалом, в тому числі інтелектуальним. Давайте принаймні вчасно зробимо висновки з цього уроку.» – http://bit.ly/10Ep1SL. Ще раніше, Указом Президента України №1119/2010 від 17 листопада 2010р. введно у дію рішення РНБО України «Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011р. Де, Кабінету Міністрів України доручено: а) у місячний термін: вжити заходів щодо формування та ведення зведеного енергетичного балансу як одного з основних інструментів стратегічного планування розвитку енергетичного сектора економіки, орієнтованого на власні ресурси та альтернативні джерела енергії. «http://www.president.gov.ua/documents/12624.html» Важливо зауважити, що Президентом було запропоновано не просто концепцію, а реальний механізм реалізації інтегрованої комплексної системи «ЄДСМ» В ПЕК та ЖКГ та визначено законом № 2278, розд.1.6. п.1.6.2 (стратегічний план КМУ на 2010 р. – http://bit.ly/127dlZB), а також п.10 протоколу Комітету економічних реформ при Президентові України от 28.09.2010р. - http://www.president.gov.ua/news/18397.html). Президент в своєму щорічному посланні до ВРУ (від 6.06.13 р., стр.

92 – www.president.gov.ua/docs/poslannia2013.pdf), звернув особливу увагу законодавчої і виконавчої влади України: «За весь період незалежності держави в питаннях енергоефективності, а значить і збалансованості економіки в цілому, нічого не було досягнуто не дивлячись на те, що було прийнято низку нормативно-правових актів і державних програм. З цією метою в 2013 році необхідне впровадження в систему державного регулювання ефективних засобів та інструментів стимулювання суб’єктів господарської діяльності і населення України до енергоощадності. Для цього перш за все необхідно: • впровадити державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати постачання паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг для складання енергобалансів на всіх рівнях територіально-галузевої ієрархії управління.» Механізм запропоновано на основі розробки НАН України. – http://bit.ly/EDSMnan Президент чітко окреслив механізм, за допомогою якого можна привести економіку країни до конкурентноздатності, а громадян до платежеспроможності. ЄДСМ (єдина державна система моніторингу) – це система, яка не втручається в суб’єкт господарської діяльності підприємств. Вона через підсистеми балансів і стратегічного прогнозування створює умови ринкового механізму, за допомогою якого в стислі терміни можна суттєво зменшити енергоємність в собівартості товарів і послуг. Втілення системи не вимагає бюджетних затрат.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Окупність проекту складає всього 2 місяці після першого із п’яти етапів запровадження. В умовах України цей проект може принести економічний ефект в розмірі до 150 млрд. гривень вже в перші півтора-два роки реалізації за рахунок диференціювання економіки та впливу її кумулятивного ефекту. Не є таємницею, що багато наших товарів, із-за штучно створюваної енергоємності по своїй собівартості вже вище відпускних цін аналогічної продукції других країн світу. Це привело до порушення зовнішнього торгового сальдо. Тобто ми втрачаємо золотовалютні резерви, які йдуть на закупівлю критичного імпорту: від газу, нафти, медпрепаратів – до товарів народного споживання. Внутрішній ринок на межі фолу. Фактично система ЄДСМ, являє собою механізм реалізації Європейської енергетичної хартії, ратифікованої ВРУ, особливо в частині 2 і 3 її пакета. Енергетична хартія, – це надзвичайно цивілізовані, зважені, продумані інструменти, до яких Україна просто має долучитися, вивчити.

1-й пакет – безпека постачання; безпека транзиту; 2-й пакет – захист інвестицій в міжнародних проектах; 3-й пакет – ринок в інтересах простого споживача (безпека споживання)!!! Проект ЄДСМ було вивчено та офіційно підтримано Кабінетом міністрів України й усіма профільними міністерствами та відомствами, шістьма обласними державними адміністраціями, двома обласними радами, профільним комітетом ЖКХ, президією академії наук, філіалами УСПП та великою кількістю міжнародних та громадських організацій України. Відповідний законопроект № 3805 від 20.12.13р. про ЄДСМ, внесено на розгляд до ВРУ, але знову штучно затягується його розгляд. Договір до енергетичної хартії набрав чинності в 1998 р . Анатолий Любаревич, Керівник проекту ЄДСМ, Інститут науково-практичних розробок комплексних систем Коментар: Основна мета Договору до Енергетичної хартії викладена в статті 2, яка зазначає, що Договір спрямований на створення правових рамок з метою сприяння довгостроковому співробітництву в галузі енергетики, а саме з питань підвищення надійності енергопостачання та максимального забезпечення ефективності виробництва, транспортування, розподілу та використання енергії з тим, щоб підвищити рівень безпеки та звести до мінімуму проблеми навколишнього середовища. Досягається це, зокрема, шляхом встановлення загальних правил щодо торгівлі, які забезпечують сприяння доступу до міжнародних ринків на комерційній основі та спрямовані на розвиток відкритого та конкурентного ринку енергетичних матеріалів та продуктів; вжиття країнами, що підписали Договір до Енергетичної хартії, необхідних заходів для полегшення транзиту енергетичних матеріалів та продуктів відповідно до принципу свободи транзиту без застосування дискримінаційних тарифів та інших заходів щодо обмеження транзиту в залежності від походження, місця призначення та володаря таких енергетичних матеріалів та ресурсів; визначення режиму капіталовкладень. Енергетична хартія – це безпека постачання перш за все. І те, що в неї не можна відняти, то це єдина міжнародна організація, яка опікується захистом інвестицій у міжнародні проекти. Енергетична хартія, – це надзвичайно цивілізовані, зважені, продумані інструменти, до яких Україна просто має долучитися, вивчити і впровадити негайно усі три пакети, і пакет із безпека постачання та безпека транзиту – що на сьогодні після вибухів на газогонах особливо важливо, і із захисту інвестицій в міжнародних проектах і згідно третього – організувати ринок в інтересах простого споживача. Росія НЕ Є членом енергетичної хартії ... отже в нас різні вимірні точки координат... Богдана Котур

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Антикорозійний захист – проблема державної ваги Продовження, початок на стор. 2 – Які основні технічні причини, що зумовлюють незадовільний стан з протикорозійним захистом промислових об'єктів – Наша металургійна промисловість вкрай мало випускає корозійнозахищеного прокату тому основний тягар із захисту металоконструкцій від корозії сьогодні лягає на споживачів металопродукції, які недостатньо забезпечені якісними вітчизняними лакофарбовими і полімерними матеріалами, протекторами, інгібіторами корозії та іншими засобами протикорозійного захисту. Сьогодні в Україні лакофарбові матеріали пропонують біля сотні різних орґанізацій, більшість з яких не є виробниками, а лише посередниками. При цьому пропонована лакофарбова продукція часто не відповідає вимогам сертифіката якості, а у багатьох випадках, реалізується за обмеженою кількістю показників фізико-механічних та захисних властивостей. Гострим є дефіцит обладнання для якісного здійснення протикорозійного захисту, корозійного контролю. Значним залишається обсях робіт з протикорозійного захисту металоконструкцій в так званих «польових умовах», коли поверхню перед нанесенням покриття зачищають металевими щітками, неочищеним піском тощо. Така «підготовка», крім зайвих витрат, практично не дає позитивного ефекту оскільки після нанесення на погано підготовлену поверхню металу покриття, під ним розвивається підплівкова корозія, яка швидко руйнує конструкцію. На жаль, така практика широко розповсюджена під час прокладання водогонів, газових мереж середнього тиску, ремонту мостів, веж тощо В Україні, зокрема у виробничих структурах ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАНУ (ДМП «Ґазотермік», ДІЦ «Техноресурс», ДІЦ «Льаівантикор» є розроблене обладнання для якісної надзвукової, термоабразивної, гідроабразивної підготовки поверхні але його серійне виробництво не організоване, бракує замовників.. Майже повністю відсутні системи активного корозійного моніторингу в енергетиці, хімічній промисловості. Мова йде про системи постійного контролю корозії матеріалів обладнання екологічно небезпечних і стратегічно важливих об'єктів, які б не тільки давали інформацію про фактичний стан матеріалу, але і запобігали розвиткові неконтрольованих процесів. Це, у першу чергу, стосується атомної енергетики, підприємств хімічної промисловості. Наш інститут разом із іншими установами завершують створення першої такої розробки для Лисичанського НПЗ «ЛИНОС». Однак ці роботи фінансуються в основному за рахунок замовників і розвиваються досить повільно. Відсутні об´єктивні методики оцінки прямих і опосередкованих втрат, спричинених корозією. За оцінкою експертів Української асоціації корозіоністів рівень збитків від корозії протягом 1995-2005 р.р. становить близько 5-6% ВВП. На багатьох підприємствах металоконструкції просто

http://metaltechcomua.blogspot.com/

«зігнивають» (припортові і морські споруди, опори ЛЕП, обладнання хімічних, гірничо-рудних підприємств тощо). Недостатня координація досліджень в галузі корозії і протикорозійного захисту. В Україні відсутній спеціалізований інститут з проблем корозії та протикорозійного захисту, а галузеві інститути («НДІ Хіммаш», «Укрхіммаш» тощо) практично ліквідовані. Тому проблема захисту металофонду України стає дедалі актуальнішою, – Хто тепер координує дослідження з корозійної проблематики в Україні?

– При Президії НАН України функціонує Міжвідомча науковотехнічна рада з проблем корозії та протикорозійного захисту металів базовою організацією якої є ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАНУ і яка покликана координувати, у першу чергу, фундаментальні дослідження з цієї проблематики. Рада тісно співпрацює із правлінням Української асоціації корозіоністів, яка є самоврядною організацією, що об’єднує майже 50 НДІ, технічних університетів, промислових підприємств, і є юридичною особою. Періодично здійснюється аналіз стану протикорозійного захисту металофонду України, розглядаються ці питання на розширеному засіданні і формуються відповідні рішення для керівних органів. Було підготовлено аналітичну доповідну записку "Про стан захисту металофонду України від корозії". Це питання було розглянуто на на засіданні Міжвідомчій комісії з науково-технологічної безпеки при РНБО України і прийнято відповідне рішення, яке надіслано у державні органи для виконання; Прийнято заходи щодо розширення комплексних наукових досліджень з корозійної тематики між ФМІ ім. Г.В.Карпенка та Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інститутом мікробіології та вірусології ім. І.М. Заболотного НАН України, Національними технічними університетами – Івано-Франківським Національним університетом нафти і газу, Сєверодонецьким технологічним інститутом Східноукраїнського НУ ім. В. Даля, НУ «Львівська політехніка» тощо. При ФМІ ім. Г.В. Карпенка працює постійно діючий семінар «Корозія. Захист металів від корозії», на якому за останні роки заслухано і обговорено понад 50 доповідей науковців і виробничників тощо.

– Василю Івановичу, вернімося до ХІІ Міжнародної конференції «Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів» – КОРОЗІЯ–2014. Що важливого обговорювли її учасники і які завдання ставили собі до виконання на найближчу перспективу.

– Під патронатом Европейської корозійної федерації та НАН України що два роки ФМІ ім. Г.В. Карпенка та УАК проводять Міжнародні конференції із корозійної проблематики, в яких у минулі роки окрім українських брали участь провідні науковці з Великобританії, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Росії, Фінляндії, Франції, Японії та багатьох інших країн. За матеріалами цих конференцій уже видано 10 томів праць, у яких опубліковано біля 1300 доповідей, загальним обсягом майже 600 умовних друкованих аркушів. Ці заходи для нас є вкрай важливими, оскільки є оперативним джерелом інформаційного забезпечення науковців і виробничників та сприяють встановленню дійових контактів між ними. На жаль, проводити такі заходи стає дедалі важче через фінансові труднощі, оскільки оргвнески не покривають зростаючих потреб, а державна

http://metaltechcomua.blogspot.com/

і спонсорська підтримка зараз практично відсутня. На сьогодні це єдина в Україні міжнародна конференція де порушуються питання про основні напрями й науково-дослідні розробки сучасних методів протикорозійного захисту, підвищення надійності та довговічності машин і споруд, створення та випуск дослідних партій матеріалів та підготовка технічної документації для їх серійного виробництва, впровадження нових технологічних процесів, приладів і апаратури, підготовка нормативних документів, визначення пріоритетних шляхів розвитку вітчизняної науки про корозію й протикорозійний захист. Особливою є проблема захисту від корозії підземних комунікацій для Львова, як зрештою й для інших мегаполісів, де водогони, газопроводи, каналізаційні колектори експлуатують у особливо важких з точки зору корозії умовах. Лише «Львівводоканал» щосезонно ліквідовує декілька тисяч поривів на території міста, а якщо додати ще й магістральні водогони та внутрібудинкові комунікації то проблема захисту стає на перший план і вирішувати її доведеться обов’язково рано чи пізно. Йдеться про заміну металевих труб на неметалеві й використання так званого протекторного захисту, що останнім часом набуває все ширшого впровадження. На жаль власних протекторів Україна серійно не випускає, хоч має усю необхідну для цього сировину й зрештою технологічні можливості. Знову ж таки через відсутність замовників. Недостатньо широко використовують й інгібітори хоч маємо їх власне виробництво. Є проблема із напрацюваннями у галузі захисту від корозії залізобетонних конструкцій. Їх кількість невпинно зростає, а належної уваги антикорозійному захисту армувальних елементів виконавці робіт не приділяють. Наш інститут має низку розробок зі створення спеціальних інгібованих добавок до бетону, що захищають його від знелужнення і суттєво подовжують терміни експлуатації. Розробка пройшла натурні випробування й готова до впровадження на профільних підприємствах. Підсумовуючи нашу розмову скажу так: лише спільними зусиллями вітчизняних науковців і максимальною увагою з боку держави до проблем антикорозійного захисту ми зможемо належним чином забезпечити збереження металофонду в Україні. Проблем багато, але усі вони надаються до вирішення. Було б бажання, – ентузіастів в Україні не бракує. Спілкувався Михайло Заліско

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Рекламний щит очищає повітря мегаполіса Рекламні щити, як правило, розташовують уздовж тих доріг і трас, які особливо завантажені автомобільним транспортом і, відповідно, асоціюються з високим рівнем забруднення повітря. А що якщо ці конструкції можна перетворити на величезні повітроочисні системи, здатні перетворити забруднену атмосферу на свіжий вітерець? Саме ця ідея лежить в основі прототипу нового рекламного щита, створеного дослідниками UTEC, – інженерно-технологічного університету Перу. Цей проект є задумом тих самих фахівців у сфері екологічно чистих технологій, які минулого року винайшли рекламний щит, здатний виробляти питну воду з розрідженого повітря. Та конструкція виробляла до 100 літрів води в день, збираючи вологу із атмосфери. Новий рекламний щит, очевидно, надає ще більше переваг для довкілля. Він може очищати до 100 тисяч кубічних метрів міського повітря в день, що еквівалентно роботі 1 200 великих дерев! Окрім того, повітроочисна система рекламного щита здатна видаляти з атмосфери доволі серйозні забруднювачі, такі як частки пилу, металів і каміння, які часто зустрічаються в зонах забудови. І завдяки тому, що радіус виробництва свіжого повітря рекламного щита складає до п'яти кварталів, він зможе зіграти значну роль в зменшенні ризику для здоров'я жителів великих міських територій. Перуанське місто Ліма, де розташований перший повітроочисний рекламний щит, особливо потребує таких технологій. За даними Всесвітньої метрологічної асоціації Ліма демонструє найвищий рівень забруднення повітря в усій Південній Америці, що здебільшого пов'язане із автомобільним транспортом і заводами. Пагорби, що оточують місто, діють як пастка для забруднюючих речовин, посилюючи і без того складну ситуацію. Взагалі, рівень забруднення повітря в місті в три рази перевищує максимальні норми, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Рекламний щит діє на засадах простих термодинамічних принципів. Для очищення повітря він використовує зміни температури, тиску і рівня розрідженості. Фахівці університету заявляють, що окрім виділення забруднюючих речовин із атмосфери технологія може усувати близько 99 відсотків бактерій, які переносяться повітрям. Більше того, система фільтрації використовує лише 2,5 кіловати (2500 ватів) електроенергії в годину, роблячи конструкцію ще й енергоефективною. Дослідники також сподіваються, що, аналізуючи зібрані рекламним щитом забруднюючі речовини, вони зможуть краще розібратися в міській циркуляції повітряних мас. Це дозволить розробити і інші методи для приборкування процесів забруднення повітря. Якщо цей перший прототип виявиться вдалим, можна чекати, що аналогічні рекламні щити з'являться в містах по усьому світу. Звичайно, найкращі місця для впровадження технології – це величезні мегаполіси з низькою якістю повітря та інтенсивним автомобільним рухом.

Facepla.net за матеріалами MNN

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

http://metaltechcomua.blogspot.com/