ІНТЕРВ’Ю

Наталія Щерба: «Налаштуватись на роботу допомагає цілковита тиша і ледь чутний цокіт годинника» У дитинстві Наталія Щерба любила фантазувати і мріяла стати письменницею. Та чи могла вона тоді уявити, що колись її поштову скриньку вщерть заповнять листи від фанатів із різних країн, а тисячі юних читачів із нетерпінням очікуватимуть її нової книги про часодіїв? — Пані Наталіє, для початку, розкажіть трохи про себе. Як Ви обрали професію письменниці, чим захоплюєтеся, окрім літератури і що саме спонукало Вас врешті оселитися в Івано-Франківську, чарівному карпатському краї? Можу впевнено сказати, що письменницею я мріяла стати з дитинства. Мене приваблювала можливість фантазувати, творити казкові світи. Спочатку малювала, потім почала писати, хоча більшість історій мені так і не вдавалося закінчити. Звичайно, дуже любила читати – пригодницьку, фантастичну, класичну, воєнну літературу – все, що тільки могла знайти в ті роки. Серед казкарів моїми улюбленцями були Павло Бажов із його «Уральськими казами», Кир Буличов та його оповідання про Алісу, і Астрід Ліндгрен з історіями про Пеппі та Ронні.

Наталія Василівна Щерба Народилася: 16 листопада 1983 року в Молодечно, Білорусь. Літературний дебют: оповідання «На дні», літературна газета «Клуб-801», липень 2005 Твори: численні оповідання, трилогія «Бути відьмою» (2008-2011), роман «Дволикий світ» (2009), книга-казка «Таємниця старої скрині» (2009), серія «Часодії» (з 2011 і донині). Нагороди: премія Краща дебютна книга (2 місце) за роман «Бути відьмою» (Зоряний міст, 2009); премія Кращий дебют (EuroCon, 2010); I місце в конкурсі «Нова дитяча книга» за роман «Часовий ключ для Василини» (2010); премія за кращий цикл (2 місце) за роман «Часодії. Часовий ключ» (Зоряний міст, 2011); книжкова премія Рунету-2012 в номінації «Бестселер» за книгу «Часодії. Часове серце» (2012); премія «Аліса» за цикл «Часодії» (РосКон, 2012) та ін.

40

Література — не єдине моє захоплення. Вільний від роботи час я присвячую ушу, китайському бойовому мистецтву, а також рукоділлю. Окрім того, обожнюю подорожувати: піший похід у гори – найкращий відпочинок для мене. Саме це і спонукало мене оселитися в Івано-Франківську, майже під самими Карпатами. На мою думку, саме у гірських верховинах та тінистих лісах, і досі ховається справжнє чарівництво. — А коли і за яких обставин у вас з’явилася ідея написання «Часодіїв»? О, перший задум виник у мене дуже давно, ще в дитинстві. Мене завжди цікавили питання Часу: що