Page 1

Маковець, О. Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти? // Вечірній Київ. – 2015. – 26 жовтня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://eveningkiev.com/article/28895 (25.03.2016)

Олена Маковець Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти?

Циган, їхнє життя та звичаї кінематограф чомусь завжди ідеалізує та романтизує. Але ж насправді кінообраз далекий від справжнього вигляду та поведінки представників цієї нації. Нещодавно у соцмережах активно поширювали фото кишенькових крадіїв на лінії швидкісного трамваю. Камера небайдужого киянина зафіксувала двох циганок. Він і виклав фото із попередженням – бережіть гаманці, телефони та інші коштовні речі. Бачили ромів біля вокзалу, станцій метро, на ринках, і всюди картина одна і та сама – брудні, неохайні, галасливі жінки та діти гадають, крадуть, виманюють гроші, просять милостиню. Звідки взялося ромське поселення у столиці та як воно – жити по сусідству із циганами, з’ясовував «Вечірній Київ». «Викраду разом із парканом» Ще кілька роки тому циган рідко можна було побачити у місті. Все змінилося із знесенням дач на Русанівських та Воскресенських садах у зв’язку з будівництвом лінії швидкісного трамваю та Подільського мостового переходу. Циганське радіо швидко розповсюдило інформацію, що у порожніх будинках можна оселитися, і до столиці почали з’їжджатися родини ромів. Місцевим довелося звикати до небажаних сусідів. Завели собак – чим більше та агресивніше, тим краще. Встановили решітки на вікна. Не залишають нічого цінного. Не дивуються, коли приїжджають після зими і виявляють, що дачу обчистили. – Витягли весь метал, розбили та повитягали начиння з телевізора, старого пилососу, де є мідь,– розповідає мешканка 30 садової Людмила. – Думаємо, що цигани, бо крім металу вкрали ще старі ковдри, подушки, постільну білизну.


Майже кожен мешканець може розповісти свою історію. – Поїхали з дачі на кілька годин, вони абрикосу обнесли. Сім відер набрали, навіть все винести не встигли. Та якби ж просто зібрали, а то старші ламають гілки, менші збирають. Наша поява їх навіть не засмутила. На докори, що дерева ламають, пригрозили, що дім спалять, якщо не дамо ці відра винести, – розповідає одна з мешканок 25 садової. Її сусідка показує маленьке озеро. Колись тут жили качки, два лебедя, було повно риби. – Ми особисто запускали білого амура, товстолоба, щоб водорості поїли. Все повиловлювали. Цих лебедів одного схопили, а іншого поранили, він згодом помер і кілька днів пролежав у воді, поки сусід не витягнув його і не відніс на смітник. Через півгодини йшов, бачив, що циганка вже тягнула того лебедя у сумці. Засмічують все, ніби живуть одним днем. Як повз йдуть, так пляшку кинуть. Хотіла відгородити сіткою, так всі сміються: навіщо витрачати час та гроші на паркан, якщо він і дня не простоїть. Іноді між циганами стаються поножовщини, бувають поранені, але за кілька секунд, до приїзду міліції, табір вимирає, всі чоловіки десь діваються на кілька днів. Ще розповідають про те, як молодий циган взимку вліз на дачу, і його на смерть загриз сторожовий пес. Але у столичній міліції нам цей факт не підтвердили, хоча й не спростували. Нині циганська проблема набула загальноміського значення, бо на дачах винесено все, тож основний промисел відбувається у місті. Взагалі, з’ясувати, чи мають вони можливість отримати медичну допомогу, чи стоять на обліку, де ховають своїх померлих врешті-решт не вдалося, всі структури відповідали, що це «не в їх компетенції». Садово-городній промисел Йдемо до лігва ромів. Місцеві радять сховати фотоапарат. Мовляв, коли вони бачать, що їх фотографують, стають агресивними, особливо чоловіки. Довелося знімати прихованою камерою. Русанівські Сади. 25 та 26 лінія, ті самі, що збиралися знести для траси будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. На них було близько 300 садових будинків. Деякі вже знесли, і ділянки заросли бур’яном. Близько 20 дач – ті, де є господарі. Вони чекають, поки за умовами договору їх переселять у Биківню. У порожніх дачах, яких також кілька десятків, оселилися родини циган. Один це табір, чи кілька – визначити неможливо. Біля деяких будинків у дворі стоять машини, переважно вітчизняного виробництва. Це, кажуть


місцеві, багаті цигани. Бідні займають напівзруйновані халупи із вибитими вікнами. Але усі ромські «маєтки» об’єднує неохайність, відсутність парканів – їх розібрали на метал чи дрова, кому як пощастило, гола, витоптана до стану асфальту земля – вона ніби стає отруйною, жодної травинки не пробивається, навіть дерева засихають, та нескінченне павутиння мотузок, на яких сохнуть десятки штанів, спідниць, майок, сорочок, нижньої білизни, платків. Вдень табір вимирає. Залишаються лише літні циганки – вони доглядають за дітьми, «авторитетні» цигани, які за статусом не повинні працювати, та малеча, яка за віком ще має бути під наглядом. Решта – на промислі. Хлопці нишпорять по всіх усюдах, здобуваючи металолом. Хто казав, що нація лінива? Це просто не бачили, скільки циганчат навалюються на бетоновану арматуру, залишену після будівництва розворотного кільця швидкісного трамваю, та годинами молотять молотками, щоб очистити саму арматуру. Або викопують металеві труби, на яких колись трималися паркани.

Дівчата увесь день нишпорять по садах. Починають ще весною із обламування верби. Потім настає черга тюльпанів, крокусів, ромашок, півоній. Далі постигає полуниця, шовковиця, абрикоси, персики, малина. Нині у розпалі сезон яблук, груш, слив, кизилу. Завершують огородні «клопоти» горіхи та хризантеми з морозкою. Все продають біля станції метро «Лівобережна», під супермаркетами. Хоча дивно, як люди ризикують купувати щось у брудної галасливої орави. Старші діти на молоді цигани, як уже згадувалося, виїжджають до міста та нишпорять по кишенях. Останнім часом у них з’явився і новий вид заробітку – кілька разів на вулицях столиці довелося спостерігати циганок із табличками «На допомогу воїнам АТО». Але у благі наміри якось не віриться. Готують на кострі та користуються інтернетом Жінки, діти, молоді цигани у таборі нічого не вирішують. І нічого не бояться, окрім слова барона. – У сусіда четверо дітей, – розповідає наша проводжата, мешканка 26 садової Тетяна. – Він узяв їх і пішов до барона. Каже, запам’ятайте їх, і якщо з ними щось станеться, вам тут не жити. Той попередив своїх, і діти можуть


спокійно ходити з грошима до магазину, приїздити на велосипедах на пляж, залишати їх, йти купатися, і ніхто у їхній бік навіть не гляне. На одній із покинутих дач крейдою написано «не здаю». І оголошення: якщо з будинком щось станеться, спалять циганські халупи. Погроза подіяла, будинок вцілив. Мабуть, єдиний з усіх безгосподарних. Біля одної хати серед куп сміття та розвішаної білизни сидять двоє чоловіків. Один щось робить на спині у іншого. – Тут у них тату-салон, – пояснює Тетяна. Дійсно, один другому набиває на спині наколку. Повна антисанітарія обох не бентежить. По дорозі зустрічаємо двох дівчат та двох хлопців 5-7 років. Вони вітаються з нами, і це стає приводом познайомитися ближче. – Що це в тебе у корзинці? – запитуємо у русоволосої, зовсім не схожої на циганку, дівчину. – Алича. Вам треба? 5 гривень, – практично без пауз випалює вона, показуючи вміст корзинки. Там лежить напівзелена алича та кизил. Просимо дозволу сфотографувати їх. Русява Ліза охоче погоджується, а колоритна, у яскраво-жовтій спідниці Настя робить крок убік. – Це ви потім в Інтернет викладете? – запитує вона. Чути про всесвітню мережу від малолітньої замазури, яка жодного дня не була у школі, а її батьки, як і вона сама, навряд чи вміють читати та писати, настільки дивно, що певний час перебуваємо у ступорі. – А у тебе і Інтернет є? – Є, на комп’ютері, – каже вона. У Насті – 7 братів. Живуть у покинутій двоповерховій дерев’яній дачі. – А що їсте? – М’ясо. Курку. На мангалі готуємо, – пояснює вона. – Взимку не мерзнете? –Ні. Там, -- показує на будинок, що будується на сусідній лінії, яка не потрапила під будівництво мосту, – були будівельники, вони склали нам пічку. А взагалі у першу зиму на 25 та 26 лініях було багато пожеж – дерев’яні будинки, не пристосовані для зимівлі, спалахували від грубки. Родини переселялися до інших, вільних, кидаючи попелище. Згодом зустрічаємо Лізу, вона радісно махає нам з вікна будинку, на якому висить жовто-блакитний прапор. Навколо неї лежали квіти, і вона формувала букети. Ввечері їх понесуть продавати – наближалося 1 вересня. – Через тиждень мені так само мої ж груші продаватимуть, – каже Тетяна. Міліція: не можемо нічого зробити


На запит «Вечірнього Києва» до Дніпровського райвідділу міліції, чи є хоч якій-небудь контроль за ромами та їхньою діяльністю, отримали таку відповідь. – Працівниками 3 відділу міліції та дільничними інспекторами постійно здійснюється перевірка території «Русанівських садів», де проживають громадяни, схожі на осіб ромської національності. Ці люди самовільно заселились до нежитлових будинків по вул. Садовій, лінії 25-та та 26-та, які перебувають на балансі КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва». Під час спілкування з вказаною категорією громадян правоохоронці з’ясували, що нові переселенці прибули з Іршавського району Закарпатської області. Встановлено, що останні проживають в даних будинках без будь-яких дозвільних документів. КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва» із заявами щодо цієї проблеми до правоохоронних органів не зверталося, – повідомляє т.в.о. начальника Ірина Левченко. Далі нам пишуть, що встановити кількість проживаючих громадян не має можливості, оскільки їх кількість постійно змінюється. В середньому проживає близько 40-50 осіб, враховуючи чоловіків, жінок та дітей. Та запевняють, що працівниками Дніпровського РУ ГУ постійно здійснюється перевірка циган на причетність їх до вчинення кримінальних правопорушень. Утім, чим завершується перевірка, не повідомляють. Дніпровська РДА: аналогічно В адміністрації району теж не знають, що робити з ромами. Знають, що живуть в антисанітарних умовах. Кажуть, неодноразово пропонували їм допомогу у влаштуванні дітей до школи, медичного огляду, ті кивають, що так, прийдемо, але ніхто не з’являється. Взагалі ж з’ясувати, чи мають вони можливість отримати медичну допомогу, чи стоять на обліку, де ховають своїх померлих врешті-решт не вдалося, всі структури відповідали, що це «не в їх компетенції». Щодо ж до їхньої появи, то вимальовується така картина: ділянки на 25 та 26 лінії викупала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва». Відповідно ставала їх власником там, де із господарями булодосягнуто домовленість, і ті отримали компенсацію. Так Дирекція отримувала акти на право постійного користування земельними ділянками і на їх основі мала право знести будинок. Але зрозуміти, чи заселилися цигани в будинки, які належать Дирекції, чи в ті, з господарями яких не домовилися, неможливо.


– Працівники профільних служб райдержадміністрації, райуправління міліції, Дирекції неодноразово здійснювали виїзди на території цих садових ділянок. На запитання щодо наявності у незаконних мешканців підстав користуватись садовими будинками, вони або ухилялись від відповіді, або заявляли, що мешкають у цих будинках із дозволу їх власників, – кажуть в РДА. – Своє невдоволення з приводу такого «сусідства» постійно висловлюють мешканці Русанівських садів, власники сусідніх будівель. Чимало проблем із цими «поселенцями» у працівників районної міліції, служб району, які відповідають за стан благоустрою та права дітей. Зокрема, вони наносять суттєву шкоду стану довкілля, погіршують криміногенну ситуацію тощо. Виходом із ситуації, що склалася, може бути знесення незаконно заселених будівель, що підпадають під територію будівництва мостового переходу. Дирекція: ми ні при чому Мешканці Русанівських Садів впевнені, що проживання табору дозволив нинішній власник ділянок, які мали б піти під знесення – Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд. Мовляв, із такими сусідами власники ділянок, які не бажають віддавати свої землі, будуть поступливіші. Але дирекція все заперечує. – Знесенню підлягає 259 садових ділянок Русанівських та Воскресенських Садів. Дирекція згідно із рішенням Київради надає садівникам відповідні компенсації і тільки після цього приймає від них садові ділянки, а також збудовані на них споруди за актами прийому передачі. Право на знесення дирекція набуває через 30 календарних днів. Станом на серпень 2015 року знесено 89 ділянок, – пояснив у листі директор Дирекції Максим Калінін. – У зв’язку з недостатніми обсягами фінансування залишається невиплаченою компенсація багатьом садівникам, з якими укладено нотаріальні договори про вилучення ділянок. Крім того, 81 садівник очікує переселення до дачного містечка у Биківні, будівництво якого здійснюється повільно через брак коштів. Через це Дирекція отримує доступ до садових ділянок та може їх зносити тільки після повної виплати компенсації. До цього моменту вони перебувають у веденні садівників. З приводу масового розселення ромів та погіршенням у зв’язку з цим криміногенної ситуації на Русанівських садах Дирекція неодноразово зверталася до Дніпровської РДА та правоохоронних органів (нагадаємо, що ті у своїх відповідях навпаки кажуть, що до них ніхто не звертався).


В разі перешкоджання процесу звільнення траси, нових спроб захоплення вже викуплених ділянок Дирекція вимушена буде повторно звертатися до правоохоронців. Між тим позбутися ромів не так й легко. Виселити їх силоміць забороняють права людини та інші нормативні документи. До того ж така спроба вже була, і завершилася тим, що десятки людей із дітьми переселилися на озеро Тельбін і влаштували там лежачу забастовку. У райадміністрації вважають, що якби зрушило з місця питання компенсації дачникам, і траса мостового переходу була б вільною, цигани не мали б де жити та повернулися б до Закарпаття. Але гарантії, що вони не займуть будь-який вільний пустир, покинуті дачі чи недобудову у столиці, ті ж Дніпровські вежі, і не житимуть там, не має.

Маковець. О. Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти  

Маковець. О. Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти? // Вечірній Київ. – 2015. – 26 жовтня. – Відомості доступні також з Інтернету: h...

Маковець. О. Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти  

Маковець. О. Гей, ромали та ромські діти, де б вас подіти? // Вечірній Київ. – 2015. – 26 жовтня. – Відомості доступні також з Інтернету: h...

Advertisement