газета факультету філології та журналістики КДПУ ім. В. Винниченка
П‘ять Поверхів
грудень 2011
2
КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛ
Півтори тисячі кілометрів в одній кімнаті Інформаційні технології розвиваються дуже стрімко, стаючи невід’ємною частиною людського спілкування. Саме завдяки простій веб-камері, мікрофону й програмі «Skype» будь-хто може спілкуватися з жителями різних куточків світу. Потрібно лише скористатися можливістю! А от обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка організувала веб-марафон «Бібілотека і молодь: грані дотику» (Кіровоград – Вологда), метою якого було організувати спілкування молодіжних аудиторій України та Росії, привернути увагу молоді до сучасних бібліотек та налагодити співпрацю й дружні стосунки між містами. Захід проходив 6 грудня 2011 року в зникла, а мостінах бібліотеки для юнацтва. Було за- лодь продовпрошено молодих читачів бібліотеки, жує читати. студентів факультету філології та жур- У блоці «освіта» торкнулися й теми налістики педагогічного університету й мовної політики в обох країнах, що інших вищих навчальних закладів, а сьогодні є гостро актуальною темою, також шкіл міста й області. Нашими особливо в нашій державі. співрозмовниками були студенти різних У процесі спілкування виявилося, університетів та безпосередньо читачі що в Кіровограді є вулиці, які мають Вологодської обласної юнацької бібліо- вологодське коріння, наприклад, вутеки ім. В. Ф. Тендрякова. Цікаво, що ця лиці Маршала Конєва, Бєляєва, ідея не нова. Навесні бібліотека для Куроп’ятникова. Саме тому наше юнацтва провела перший веб-марафон місто на цьому форумі отримало назву із колегами з Томська. Основною темою «вологодський Кіровоград». розмови тоді стала роль бібліотеки в Блок питань про спорт викликав житті молоді. І захід пройшов досить ус- найбільше коментарів і питань з обох пішно! Цього ж разу тематику спілку- сторін. Це й не дивно, адже для сучасвання вирішили розширити до ної молодої людини фізичне вихоактуальних питань молоді: освіта, від- вання і здоровий спосіб життя є починок, здоров’я. важливими. Тут українці сміливо Що таке книга для сучасної молоді? могли похвалитися небайдужістю до Чи популярна вона? Чи Інтернет все ж футболу й танців, перемогою Кірововитіснив її? Під час марафону укра- града в танцювальному шоу «Майїнські та російські співрозмовники на- дан’s», а вологодці, у свою чергу – магалися обговорити ці питання. любов’ю до лижного спорту й баскетВиявилося, що, незважаючи на відстань болу. Багато розмов точилося й наміж містами (а вона становить близько вколо проблеми здорового способу 1,5 тис. км.), погляди і думки стосовно життя. Студенти й викладачі спеціцієї проблеми спільні: книжка не альності «Видавнича справа та редагу-
Знайди свою книгу
Останнім часом у Кіровограді відбувається справжній книжковий бум під назвою «буккросинг». Це нове молодіжне віяння, поширене у всьому світі, дійшло нарешті й до нашого міста. Ініціатором книжкового руху в Кіровограді є перший заступник голови кіровоградської обласної ради Сергій Шаталов. Метою проекту є залучення якомога більшої кількості людей до читання. Для цього по всьому місту створюються точки обміну книгами, куди кожен бажаючий може принести прочитане ви-
вання» говорили про новостворений проект медіа-кемпу «Чистий простір», в рамках якого студенти не лише оздоровлюються, а ще й зростають професійно. Під час марафону проходив шаховий онлайн-турнір «Кіровоград – Вологда», в межах якого відбулося 3 партії по 20 хвилин. Абсолютну перемогу в турнірі отримали волгодці. На прощання кіровоградці заспівали пісню «Червона рута», аби росіяни ще раз насолодилися милозвучністю української мови. Наші нові друзі побажали перемоги на Євро – 2012. Обидві сторони виявили бажання дружити й спілкуватися надалі. Тож сподіваємося, що плани обов’язково будуть реалізовані, а ми зможемо знову насолодитися спілкуванням з молоддю інших країн та отримати нові ідеї щодо покращення свого життя.
Світлана Дубина, студентка 24-ї групи
ДО ТЕМИ дання і обміняти його на інше, непізнане. Не став винятком і наш університет. 15 грудня у приміщенні старого корпусу КДПУ імені Володимира Винниченка було відкрито полицю буккросингу. Відкривали її гості із Києва, креативні та неординарні письменники і видавці - брати Віталій і Дмитро Капранови. Як сказав один із них: «Головне у книгообміні щоб не брали, а приносили». Тому будемо сподіватися на порядність наших читачів і успішність проекту.
Вікторія Салогуб, студентка 24-ї групи
3
“Вокальна кузня” об’єднує
Ще кілька місяців тому студенти нашого університету навіть не підозрювали, що скоро їхнє життя кардинально зміниться, і ці зміни спричинить конкурс «Вокальна кузня». Доки студенти ходили на пари, слухали лекції та готувались до семінарів, у магістранта мистецького факультету Володимира Живицького виникла ідея створити проект, який би зміг об’єднати студентів університету в одній справі. На початку жовтня близько двадцяти нести користь оточуючим!» Результат репетицій був представлестудентів взяли участь у відбірковому турі конкурсу «Вокальна кузня». Кожен ний на суд публіки 14 грудня 2011 року. учасник по-справжньому хвилювався, і У цей день відбувся фінал конкурсу прийшов не просто так, а з певною «Вокальна кузня». Оцінювало конкурс метою. Наприклад, студентка 2-го курсу журі на чолі з народною артисткою факультету філології та журналістики України, професором Раїсою АндріївНаталя Шевченко вважає, що розвива- ною Валькевич. Концерт був надзвитись потрібно не тільки у науковій сфері, чайним! Кожен номер мав свою але й у творчості, саме тому вона бере задумку, певну історію. У постановці участь у конкурсі. Студент 5-го курсу номерів взяли участь уже відомі кіромистецького факультету Денис Чернець- воградському глядачу танцювальні кокий прийшов на конкурс довести всім, лективи «Конвалія», «Dance Team», хто вірить, і тим, хто ні, що він спромож- «Вікторія». По-особливому сподобались ний на достойну боротьбу у вокальному пісні, які виконували гурти «Life band» конкурсі. Студентки факультету інозем- та «Амігос», адже живу музику не них мов Анастасія Поліщук та Марина можна зрівняти з жодною фонограмою. Пісня за піснею, і от уже завершуХорош прагнуть бути частиною духовється концерт. Час оголосити переможного життя університету. Відбірковий тур завершився, до дру- ців! Третє місце зайняла студентка 2-го гого етапу пройшло десять учасників. курсу факультету філології та журналіДва місяці вони працювали над своїм стики Наталя Шевченко. Такий резульмайбутнім виступом: підбирали та ре- тат довів, що для таланту нема різниці, петирували пісні, створювали поста- на якому факультеті ти навчаєшся. Друге новки сценічних номерів. У цьому їм місце посіла Мар’яна Козонак, студопомагав режисер проекту Володимир дентка 3-го курсу мистецького факульЖивицький. Сам Володимир говорить тету. Її життєве кредо: «Під лежачий про свій проект так: «Мені це прино- камінь вода не тече». І насправді сить величезне задоволення! Адже моя Мар’яна зуміла підняти цей камінь і дожиттєва мета - розвиток рідного міста, сягти чудового результату. І заслужене як культурно, так і науково. Я готовий перше місце посіла студентка 4-го курсу працювати на всі сто, аби тільки при- Тетяна Яковенко. Вона зачарувала усіх своїм прекрасним голосом. Життєве кредо Тетяни: «Посміхайся світу, і він посміхнеться тобі». Справді, посміхнувся їй не тільки світ, але й успіх. На завершення всі учасники виконали гімн конкурсу «Вокальна кузня». Володимир Живицький полюбив цей проект не менше, ніж учасники, тому він зробив такі підсумки: «Отже, два місяці клопіткої праці організаторів та учасників конкурсу, щоб створити для всіх гостей «Вокальної кузні» незабутнє свято пісні. Маю надію, що цей марафон був корисний для всіх! Кожен учасник – унікальна, неповторна і талановита особистість. Кожен номер проекту – це своєрідне маленьке дійство, яке не залишило байдужим жодного присутнього в залі. Кожна пісня – незабутня історія пережитого. Проте, на жаль, не кожен
СПРОБУЙ
зумів подолати в собі хвилювання. Ми не повинні забувати, що дехто з них вперше брав участь у вокальному конкурсі. Тому кожного, хто пройшов відбір і потрапив до десятки фіналістів, я вважаю переможцем конкурсу, вони – найцінніші перлини нашого університету. Ми маємо пишатися таким скарбом. А всім учасникам я бажаю творчого пориву, натхнення і реалізації найсміливіших ідей у наступному році!» «Вокальна кузня» - це проект, який зближує студентів університету, роблячи їх «єдиним подихом», дозволяє проявити себе, розкрити та розвинути свій вокальний талант. Проект допомагає знайти своє місце у житті, і навчає продуктивно витрачати час.
Ольга Мосежна, студентка 24-ї групи
4
ПОГЛЯД
Відсвяткуй Новий рік із драйвом У кожній країні свій Дід Мороз Кажуть, як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Звучить банально і заїжджено, адже ця фраза побувала вже не в одній статті, не в одній новорічній промові і не в одному тості. Справді, Новий рік святкують уже дуже давно, і нічого новенького в святкуванні цього свята не з‘явилось. Італійські діти, як і раніше, чекають добру фею Бефану, яка наповнює подарунками дитячі панчохи, що залишаються біля каміна. Французький Дід Мороз – Пер Ноель – з‘являється в новорічну ніч і залишає подарунки в дитячих черевичках. До чеських та словацьких дітей приходить Мікулаш – веселий чоловік, який носить за плечима великий мішок, з якого дістає подарунки. У Швеції чекають на Королеву Світла – Лючію, яка приносить подарунки дітям і свійським тваринам. В Англії, Німеччині та Америці дітям подарунки приносить Санта Клаус. А українські студенти чекають хороших оцінок і Королеву міцного й солодкого сну.
Новий рік за кордоном Ви ще не визначились з тим, як будете святкувати Новий Рік, з ким і де? Не обов‘язково залишатись вдома і взагалі в Україні. Чому б не провести новорічні канікули в Європі? Для тих, хто любить зимовий екстрім і прагне увійти в новий рік із незабутніми враженнями, найкраще підійдуть гірськолижні курорти. Такий відпочинок ідеально підходить як для сімей, так і для поодиноких екстремалів. Там кожен знайде для себе підходящий схил, новачки зможуть спокійно навчитись кататись під наглядом досвідчених інструкторів, а досвідчені лижники знайдуть довгі й круті схили для екстремального катання. Комфортабельні готелі, прекрасні траси для катання на лижах, гарні краєвиди… Єдиний недолік у тому, що це задоволення – не з дешевих. Тож вирішувати вам, чи стануть ці зимові канікули для вас незабутніми! А якщо лижі вам не до душі, ви можете відвідати Чехію і зустріти новий рік у Празі. Така зустріч Нового року
може перетворитися в незабутнє с в я т о , я к е запам‘ятається вам прогулянками засніженими старов и н н и м и вулицями, прикрашеними святковими гірляндами й новорічними ялинками, гостинними ресторанами й гарячим глінтвейном. Вам до вподоби така новорічна казка? Тоді якомога швидше звертайтеся до туристичних агентств. Пам’ятайте – чим швидше ви визначитеся, тим дешевше вам обійдеться відпочинок.
Новий рік в Україні Але якщо ви залишились в Україні, то можна відсвяткувати Новий Рік вдома з батьками і друзями. Тільки для цього треба подбати про необхідну атмосферу: прибрати з квартири зайві меблі, щоб було більше місця для танців. Звичайно, не можна обійтися без Діда Мороза й Снігуроньки. Але їх не обов‘язково замовляти в спеціальних агентствах, з цим завданням можна впоратись самостійно. Посмішка президента по телевізору, перегляд новорічного кінохіта «С лёгким паром», міцний сон після пари келихів шампанського вже набридли? Тож влаштуйте гучну вечірку в стилі діснеєвських мультфільмів, запросіть Попелюшку, Русалочку, Рапунцель, Фліна Райдера, Міккі Мауса, Мулан, Аладіна й Вінні Пуха! Ваша квартира буде світитися від яскравих фарб і веселощів. Якщо ви вже «виросли з дитячого віку» або у вас просто немає телевізора, ви можете влаштувати «піжаму-паті». Краще всього одягати міні-піжами, бо буде жарко. Уявіть: в домі панує темнота, і тільки світло гірлянд відбивається на усміхнених щасливих обличчях. А якщо вам вдома все-таки не сидиться, можна на всю ніч піти до центральної ялинки і розпивати шампанське там. Все в ваших руках! Там збереться сила-силенна народу, натовп буде про-
сто вібрувати від новорічних пісень і танців. Тинятися нічним містом – що може бути прекрасніше?
Вибираємо подарунки рідним та друзям Отож будьмо позитивними й подумаймо про подарунки. Що ж можна подарувати близьким? Звичайно, приємніше дарувати подарунки, ніж їх отримувати. Що ми всі чекаємо побачити під ялинкою? «Твікс», «Баунті», «Снікерс», пористу «рошенку» і тонну мандарин? О, так! Ну, це якщо не враховувати нову машину, віллу на Кубі, електрогітару, Анжеліну Джолі чи Кіану Рівза! Тож будьте оригінальними – подаруйте рідним гроші. Людина сама вирішить, що їй потрібно. Немає сумніву, що всі люблять домашніх тваринок. Подаруйте близькій людині милого песика або ніжну кішечку. Будьте впевнені: перед таким подарунком ніхто не встоїть. Цього року чудовим подарунком також буде маленький дракончик. Підіть в «фантастикопарк» і купіть там дракона, щоб ваш друг боявся потім зайти до себе в квартиру. Жартую. Статуетка дракона – прикольний, але неоригінальний подарунок. Уявіть, скільки таких драконів буде у ваших друзів. Та їх потім продавати можна буде. Давайте Новий 2012 Рік дракона зробимо незабутнім. Шануймо один одного, любімо один одного. Добре було б відпустити всі образи й почати жити з чистим щирим серцем! Не чекайте чуда – чудіть самі!
Тетяна Демчук, студентка 24-ї групи
5
ПОГЛЯД
Новорічний заробіток Новий рік у студентів асоціюється не лише зі святом або сесією, а ще і з можливістю підзаробити. І кожен вирішує сам, чому надати перевагу. Звичайно, не кожен здатен пожертвувати святом. Ті, хто все-таки наважиться, починають шукати найбільш доступні та вигідні пропозиції для роботи. І, звичайно ж, що може бути більш доступним, як не робота на святах Дідом Морозом, Снігуронькою чи іншими новорічними персонажами? Це одна з рідкісних професій, для якої не потрібно мати диплом. До того ж, особливістю такої роботи є заробіток за короткий проміжок часу, тобто за один день. Погодьтесь – для студента це вагомий плюс. Попит на ринку праці досить великий для того, щоб багато охочих змогли працевлаштуватися. Для цього слід в пошуковій системі ввести ключові слова «Робота в Кіровограді», далі вибрати у розділі «Вид зайнятості» – «Сезонна» і потім серед купи різноманітних вакансій обрати більш оптимальну для вас. Серед найпопулярніших заходів, на які запрошують Діда Мороза та Снігурочку - корпоративні новорічні свята, вечірки; новорічні привітання для дітей та дорослих вдома і в офісі. Також є вакансії на оформлення залів та написання сценаріїв, але тут уже знадобиться набагато більше вмінь. Вимоги найрізноманітніші. У деяких оголошеннях є обмеження претендентів у віці, в інших - вимоги щодо артистичності. Однак, незважаючи на це, рекламні газети пістріють оголошеннями на кшталт:
“Потрібні артистичні люди або актори для новорічних привітань у ролі Діда Мороза і Снігуроньки. Бажано з досвідом роботи. Зріст Діда Мороза – від 175 см. Вік Снігуроньки – до 35 років”. “Потрібні чоловік/жінка від 18 до 45 років для роботи в ролі Діда Мороза/Снігуроньки. Можна без досвіду роботи”. “Приймаємо на роботу артистичних молодих дівчат для роботи Снігуронькою на дитячих новорічних святах”. Досвідом такої специфічної роботи з нами поділився студент мистецького факультету Володимир Живицький, який уже не перший рік виступає на новорічних святах у ролі Діда Мороза. Володимир зізнається, що ця праця не є настільки простою, як може здаватися на перший погляд, і Дідом Морозом може бути тільки та людина, яка не просто гратиме роль, а буде жити нею. Дитина обо’язково відчує фальшивість актора, який сам до кінця не відчуває щирість і доброту своїх намірів, а до моменту виступу перед дітьми треба дуже ретельно готуватися: продумувати кожне слово, кожен рух… Також потрібно розмежовувати вікові групи аудиторії, бо чим менша дитина, тим більше у ній щирості і любові. Володимир відкрив професійний секрет: потрібно просто вірити в Діда Мороза, а при спілкуванні з дітьми
передавати цю віру в дива їм. Дійсно, друзі! Подарувати дитині шоколадку набагато простіше, ніж пробудити святковий настрій. Тільки дійсно талановита людина в змозі зробити це! Та, якщо за якихось причин причин вас не влаштовує робота Дідом Морозом чи Снігуронькою, не засмучуйтесь, адже є й інші види заробітку на Новий рік. Наприклад, робота нянею. Адже в новорічні свята дорослим також хочеться відпочити. Але як же бути тим, у кого є діти? На вирішення цієї проблеми є няні. Звичайно, не кожен погодиться віддати свою дитину в руки студента. Проте, у студентів нашого університету є велика перевага – ми вихованці педагогічного вузу, а це – великий плюс для роботодавця. До того ж, робота нянькою завжди оплачується досить непогано, а в Новий рік грошовий еквівалент збільшується майже вдвічі. А це досить вагомий аргумент, щоб на свята глядіти чужу дитину. Отже, робочих вакансій достатньо, щоб знайти ту, яка влаштує. Треба лише завчасно скласти сесію та знайти в собі сили, щоб відмовитись від новорічних свят. Та свято можна влаштувати потім, було б лише за що. Тож, вибір за вами! Анна Підлубна, Олександра Ільченко, студентки 24-ї групи
6 Ялинкова епідемія
ФОТОРЕПОРТАЖ
7
ЗА ВІКНОМ
День святого Миколая у дитячому будинку
20 грудня 2011 року студенти факультету філології та журналістики відвідали дитячий будинок «Барвінок». Цей візит приурочений до дня святого Миколая. Цього року, на диво, досить велика тячому будинку зазвичай бувають всі бажаючі взяли участь та були задокількість студентів взяла участь у лише напередодні дня святого Мико- волені. І ми були приємно здивовані цьому заході. На факультеті були зі- лая, а протягом року – дуже рідко. Дій- такою активністю! брані кошти, використані на купівлю сно, це питання досить-таки доречне, Сподіваюся, що студенти продовсолодких подарунків для дітей. адже, насправді, діти потребують жать відвідувати дитячі будинки, адже Отож, у вівторок ми приїхали до уваги постійно, а не лише раз на рік. діти тут найбільше потребують уваги і дітей, і єдине, чого хотіли - подарувати Протягом нашого візиту більшість тепла. свято! Директор інтернату привітно часу ми присвятили іграм. Адже дітям Ольга Мосежна, прийняла нас, проте висловила здиву- важливо, щоб на них звертали увагу, а студентка 24-ї групи вання стосовно того, що гості в ди- ігри дають таку можливість. Майже
Дай, Андрію, знати, яку долю ждати
ТРАДИЦІЇ
З-поміж найвеселіших та нaйочікуваніших зимових свят було, і, скоріше за все, буде, свято Андрія Первозванного. В народі ж ці гуляння більше відомі як вечорниці на Андрія. Звичайно, студенти факультету філології та журналістики є шанувальниками українських традицій, тому таке свято на факультеті не перетворюється на формальність, а навпаки, стає приводом для відпочинку, танців, співів, ну і, звичайно, для поїдання вареників. Справляння вечорниць в усі часи тежило, адже головне не «де», а «як» жодного разу не вдавалося, адже запас мало свої особливості й традиції: не його святкувати. пісень кожної команди дівчат ніколи обходилося без довгого приготування Які ж вечорниці без хлопців? Та, не закінчувався. Та це таке дійство, що калити, пиріжків і вареників із сюр- за традицією, саме в цей день прово- можна слухати і слухати. призами, а також забав та ворожінь. дяться загальноуніверситетські змаНарешті, після активних танців і Дівчата обирали оселю шанованої на гання, тому натанцюватися й співів, настає пора частування. Смачні селі жінки й просилися справляти ве- насміятися їм, звичайно, не вдається. гарячі вареники з картоплею і капучорниці. Для студентів-філологів за- Але, незважаючи на таку перешкоду, стою завжди смакуватимуть будьвжди такою оселею була їдальня вони примудряються й потанцювати з якому студенту. (мабуть через те, що кухарка теж не дівчатами, і позагадувати їм смішні Та на цьому вечорниці на нашому остання людина в університеті!). Та бажання, типу «поцілуй так, щоб упі- факультеті не закінчуються. Хтось, місце проведення свята ніколи не бен- знав» чи «запроси до себе так, щоб можливо, йде спати або швиденько прийшов». Дівчата ж, у свою чергу, як вчити пари на наступний день, а діві годиться, не забувають і про свої чата обов’язково ворожать, щоб дізнаобов’язки: частують пампушками з тися своє майбутнє: чи дівування, чи сюрпризами, весело припрошують ка- заміжжя, в кого як. Та головне ж не релиту кусати і когось собі до пари оби- зультат, а саме ворожіння, що є украрати. їнським традиційним дівочим Святкування вечорниць без пісен- ритуалом. них боїв на нашому факультеті – рідСвітлана Дубина, кість. Та визначити переможця студентка 24-ї групи
8
ІНША ДУМКА
Брати Капранови про сучасні видавництва, кока-колу і риболовлю Нещодавно студентам нашого факультету випала нагода зустрітися з братами Капрановими, які повідали нам про долю сучасного українського видавництва. Крім того, гості дали професійні поради щодо роботи у видавничій сфері. - Яким повинен бути сучасний видавець? - Насправді, видавництво зараз – цікава штучка, тому що зовсім недавно воно було прив’язане до матеріального виробництва, ходили з цими станками на шиї. Потім видавці від цього відірвалися і їхньою роботою став електронний макет книжки. - Але всі ці часи робота видавця була та сама – це матеріалізація ідей і перетворення рукопису на книжку. - Сьогодні видавець, на нашу думку, – це людина , яка кожного місяця висуває на ринок новий продукт. Він повинен зробити все з нуля: видати, просунути, знайти потенційну аудиторію. Як «Кока-кола» колись. Свій продукт уже на ринок випустила в двадцятих чи тридцятих роках, якщо не помиляюся. І все, крапка. А видавець – це людина, яка кожного місяця виводить на ринок одну, а то і дві «кокаколи» і чи стане вона дійсно кока-колою чи меншою торговою маркою – залежить від його фантазії. - Як розвиваються сучасні українські видавництва? - Сьогодні видавництва дуже сильно “прибиті”. Якщо, наприклад, в 2008 році наше дітище видало на тираж шістдесят назв книжок, то в минулому – лише шість. Сьогодні видавці – це не просто смертники, це вже покійники. Тому що в десять разів скоротити видавництво – це втрати, які відновити дуже важко. - Це пов’язано якось з електронною книжкою? - Електронна книжка тут ні до чого. Шкодить паперовій не електронна книжка, а розмови про неї, тому що вони відлякують покупця. Перш ніж стати читачем, людина є покупцем, і бажання купити книжку ламають розмови про те, що паперова книжка це вже не те, а от електронна… У електронних книжок буде свій, автономний читач. Наприклад, минулого року ринок елек-
тронної книги склав 1% від ринку паперової, а розмов стільки, що складається враження, ніби все навпаки, ніби електронна книга от-от задушить паперову. - Чи намагаєтесь подолати проблему нечитаючого суспільства? - Далеко не всі люди можуть бути читачами. В будь-якій країні проводяться соціологічні опитування і приблизно половина опитуваних відповідає, що в них немає потреби читати. А в Україні ці соціологічні опитування подаються як національна катастрофа. Насправді ж, так само в Голландії, Німеччині, Польщі, США. Тобто, складається враження, що читання – це річ, яка не всім доступна. Це тому, що коли людина читає, вона в своїй голові уявляє рухому картинку. Коли ви читаєте твір, ви змушені уявити все, що писав автор: від головних героїв та їх стосунків до тих проклятих пейзажів, які ми так не любимо. І виходить, що ми в голові знімаємо кіно. Ви працюєте режисером, артистом, іноді композитором, художником. Небагато людей можуть виконувати ці ролі. Ми з вами працюємо для аудиторії розумних, вибагливих, скептичних людей, яких дуже складно переконати в тому, що твоя продукція найкраща. - Яким чином можна переконати читачів у тому, що саме твою книжку потрібно купити? - На книжковому ринку не працює реклама через те, що реклама – це нав’язування. Запустіть по телевізору ролик, що це найкраща книга, і відразу виникне питання: найкраща для кого? Були телевізійні спроби. Пам’ятаєте, колись була реклама «Лана – дика енергія». Ми знаємо бюджет реклами і отримані від цього кошти – це все провалилося. І це не тільки в Україні книжки по телевізору не рекламують, а в цілому світі – в нас інша категорія споживачів. Читач розумний, а значить скептичний, і у всьому повинен переконатися сам. Ми вважаємо, що на книжковому ринку, передусім, працює інформація, а не реклама. - Нам викладачі постійно кажуть, що для видання треба шукати
порожні ніші та заповнювати їх. А як ви шукаєте ці порожні місця? - Стукаємо по стіні! Де глухо, там порожня ніша. Найбільша помилка видавців у тому, що вони починають видавати книжки для себе. От якщо мені подобається, значить її будуть купувати читачі. А це означає, що ви йдете на рибалку і з собою берете на гачок полуницю чи морозиво, щоб ловити на це діло рибу. А на гачок треба хробака чіпляти. От ми, наприклад, не читаємо дамських романів, але видаємо їх. - Наскільки охоче ви працюєте з молодими авторами? - Дуже охоче, але це закінчилось 2008 року. Сьогодні видавці, на жаль, не мають фінансових можливостей працювати з молодими авторами, але основна наша робота з молодими авторами – це сайт «Гоголівська академія». На сайті рецензуються, обговорюються тексти, які там розміщуються. Він працює вісім років і набув авторитету. Письменники, які там пишуть, уже почали отримувати пропозиції від видавців. - Що б ви могли порадити нашим молодим видавцям? - Бути видавцем дуже цікаво, і ти завжди можеш показати пальцем, що ти зробив. Більшість з нас взагалі з труднощами відповідатиме на питання «покажи результат своєї діяльності». А так, щоб можна було показати – оце зробив я, то це лічені люди. Одними з таких є видавці. Якщо ви хочете показати пальцем, що ви зробили, то треба бути видавцем. Якщо ви хочете сидіти без грошей, то теж треба бути видавцем. Тобто, спробуйте знайти роботу за спеціальністю. Це не так просто, але реально. Ольга Макаревич, студентка 24-ї групи
9
ЗА ВІКНОМ
Мистецтво проти СНІДу Перший день зими традиційно відзначається як Всесвітній день боротьби зі СНІДом. З цієї нагоди відділ мистецтв ОУНБ ім. Д.Чижевського провів відкритий захід і презентував виставку картин кіровоградського художника, співробітника Обласного художнього музею Анатолія Кімнатного, присвячену цій болючій та актуальній темі. Небайдужі до цієї проблеми отри- а також продовженню життя. Як сказав мали можливість побачити твори жи- мій кумир Фреді Мерк’юрі, «show вопису, а також поспілкуватися з їх must go on» – шоу повинне продовжуватися. творцем. - Анатолію Дмитровичу, чому Щодо самого заходу, то вдалим саме ця проблема червоною ниткою було те, що розпочали не з сухих цифр чи статистики, а із вшанування велипройшла у Вашій виставці? - Першу картину на цю тематику я ких і талановитих людей, які перейманаписав під враженням виставки вос- лися проблемою поширення СНІДу. кових фігур. А саме від образу Елтона Присутні переглянули відео про ЕлДжона. Наступні мої роботи також тона Джона і Фреді Мерк’юрі, музичпов’язані з музикою. На згадку про ним супроводом до нього були пісні концерти групи «Queen» у Харкові та самих музикантів. Після такого ліричЕлтона Джона в Києві (2007р.), твор- ного вступу організатори провели ексчість і діяльність яких пов’язані з бо- промт-опитування: чи стосується ротьбою зі СНІДом, я створив кілька проблема СНІДу кожного особисто? робіт. З часом живопису все більшало Було цікаво простежити відповіді. Так, і в мене з’явилася ідея організувати ви- у процентному співвідношенні доставку, присвячену проблемі СНІДу в рослі відповіли – 50:50. Молодь стовідсотково сприйняла цю проблему Україні. - Що ще, окрім музики, нади- особисто. А от школярів ще ця тема не зачепила. Але, напевно, після виступу хало Вас? - Релігія. В мене є картина, де зоб- волонтера корпусу Миру в Кіровограді ражено молитву, яку у церквах чи- Карен Джонс, думки всіх змінились. Адже говорила вона про дуже серйозні тають за здоров’я хворих СНІДом. - Яке Ваше ставлення до тесту речі, що можуть змінити переконання кожного. на інфікованість? Після того, як у 1987 році СНІД - Абсолютно нормальне. При повперше виявили в Україні, він вивів требі я б пройшов перевірку. нашу країну на передові місця з цього - Чи маєте Ви нові творчі ідеї? - Я планую зробити серію робіт, захворювання у світі. На сьогодні 1,3% присвячених темі прекрасного у світі, українського населення є ВІЛ-пози-
тивними. Також Карен повідомила, що це захворювання є більш урбаністичним, адже 70% нових випадків інфікації припадає саме на міста. Поширений міф про те, що ВІЛ-інфікованими найчастіше є наркомани та повії, Карен розвіяла. І наголосила, що людина може бути хворою, не знаючи про це. Вона вказала на те, що через відсутність в нашій країні ефективного механізму перевірки громадян на СНІД випадки захворювань зростають. Сама вона, до речі, пройшла тест на СНІД 5 разів і розповіла, що в Штатах ця процедура сприймається абсолютно нормально. Взагалі, проблемі СНІДу було приділено багато уваги. Зокрема, говорили про допомогу американських організацій Україні, про заходи, які проводяться в Кіровограді. Наостанок прозвучали палкі заклики не бути байдужими до проблеми поширення СНІДу, бути толерантними до хворих, бути інформованими й інформувати інших. Адже, коли ти попереджений - ти захищений. Також хочеться додати, що подібні заходи необхідні для нашого суспільства, вони формують інформаційну культуру, попереджають небезпеку і є набагато кращими за якусь лекцію. А хто відчуває, що висвітлене питання стосується його особисто, може відвідати виставку - вона ще деякий час проходитиме в бібліотеці Чижевського. Анастасія Зубова, студентка 13-ї групи
10 Студенти всіх країн, єднаймося! Добре, коли випадає шанс навчатися в іншій країні. Існує багато організацій, які допомагають студентам здійснити такі поїздки. Однією з таких є компанія IREX - міжнародна некомерційна організація в США, яка всюди просуває позитивний розвиток через інтелектуальне лідерство та інноваційні програми. Одним із напрямів діяльності цієї організації є міжнародна процедура студентського обміну (Global UGRAD). Вона дає можливість студентам колишнього пострадянського простору навчатися протягом року без отримання стипендії в одному з університетів чи коледжів США. У програмі можуть брати участь студенти, які ще не мають вищої освіти. Щоб потрапити туди, вам потрібно подати пакет документів: написати 3 есе та скласти інформацію про себе. Насамперед, уважно ознайомтеся з правилами прийому документів та написанням есе. Від цього буде залежати ваша подальша участь у конкурсі. Після закінчення терміну прийому документів заявки будуть розглянуті групою спеціалістів. Півфіналісти конкурсу будуть запрошені на співбесіду в їхній рідній країні комітетом американських фахівців та пройдуть тест на знання англійської мови. Прийом заявок проходить до 22 грудня на сайті irex.ua (розділ Global UGRAD). Саме там ви знайдете детальнішу інформацію та інструкції щодо заповнення анкет. Щороку студенти нашого університету беруть участь у програмах з обміну студентів. За програмою Global
UGRAD США відвідала магістрантка факультету іноземних мов Лариса Максименко. Вона поділилася своїми враженнями з приводу поїздки: «В Америці було дуже класно, люди там чудові. Щодо студентів, мені сподобалося, те, що, коли ти, наприклад, не можеш здати предмет, тобі охоче допоможуть. Для цього навіть створено спеціальні центри, де старші студенти на добровільній основі допомагають іншим, підтягують тих у навчанні. Коли ти підійдеш до викладача, задіяного у цій сфері, він тобі приділить стільки часу, скільки тобі потрібно, незважаючи на свою зайнятість. Ще немає такого, щоб оголошували результати тестів на уроках, це робиться в приватно. Я ніколи не знала, хто навчається краще, а хто гірше». Якщо Ви – молода і активна людина, вас радо зустріне Польща. Саме українсько-польські студентські програми спрямовані, перш за все, на розвиток громадської активності молоді. Приміром, програма «Study Tours To Poland» надає можливість студентам з Білорусі, Молдови, України та Росії познайомитися зі своїми польськими ровесниками, представниками академічних кіл і організацій громадянського суспільства, а також взяти участь у лекціях, семінарах та культурних заходах. У рамках програми учасникам забезпечується покриття витрат на проживання в країні, в тому числі й поселення, харчування, програмні кошти (покриття витрат на дорогу з наступного року здійснюватиметься сту-
ПОЗА МЕЖАМИ
дентами самостійно) та допомогу в отриманні польської візи. Учасниками програми можуть стати студенти віком від 18 до 21 року, які навчаються в Україні та відзначаються успіхами в науковій та громадській діяльності. Головне, що акцент робиться не на навчанні, а на тому, як ти себе поводиш у суспільстві, чого досягаєш, як допомагаєш іншим (подробиці заповнення документів ви можете знайти на сайті www.studytours.pl). Після проведення відбору визначається декілька груп учасників. Вони створюються декілька разів на рік – восени та навесні. Загалом для подорожей пропонується 10 міст: Краків, Варшава, Гданськ тощо. Нещодавно у цій програмі взяла участь студентка факультету філології та журналістики Олеся Копецька: «Це дуже обширний візит, він включає багато аспектів, зокрема, всі люди, які потрапляють у Польщу, відвідують якесь основне місце. У мене, наприклад, була Варшава. Кожен неодмінно має відвідати ще якесь місто, або, обов’язково, якусь польську провінцію для того, щоб побачити як люди живуть у великих і
маленьких містах. У всіх регіонах, де б ви не знаходились, люди відвідують урядові та неурядові організації. Урядові - це парламент, сенат, центральні виборчі комісії, посольства. Неурядові ж – це «Неурядова організація захисту прав людини» тощо. Окрім програми навчального візиту, є ще багато специфічних організацій. Ми були на двох теле- та радіокомпаніях. ЗМІ там потужно розвиваються. Багато було розважальних програм». Традиційно студенти КДПУ беруть участь у програмі «Стажування зі студентського самоврядування в Польщі». Цей проект був створений для лідерів і активістів студентського руху України. Метою цієї програми є обмін досвідом з польськими колегами, порівняння систем вищої освіти, соціальних стандартів та засад функціонування органів студентського самоврядування. Для того, щоб туди потрапити, необхідно заповнити ін-
тернет-анкету і пройти конкурсний відбір. Однією із учасників цієї програми стала студентка факультету іноземних мов Ольга Поцілуйко: «Моя подорож була пов’язана із студентським самоврядуванням. Я виграла конкурс «Стажування і студентське самоврядування». Відвідала місто Краків, де зібралися найактивніші 50 студентів України, і найголовніше, найстаріший Краківський Яґеллонський університет, заснований у 1364 році Казимиром III. Там мені сподобалося те, що студенти мають свої газети, журнали, своє радіо і активно надають допомогу іншим студентам. Вони більш забезпечені в інформаційному плані, в плані дозвілля, культури. Існують організації, які надають допомогу студентам в пошуках роботи, влаштуванні свого власного життя». Цікаво, що в Польщі студенти мають змогу самостійно обирати вик-
11 ладачів, непрофільні предмети та зручний час для навчання, а ще – одночасно навчатися за рахунок державного бюджету за необмеженою кількістю. Програм, за якими студенти можуть одночасно подорожувати і навчатися, існує безліч. Тож, не втрачайте свій час, будьте в курсі всіх подій, тримайте руку на пульсі життя. Хтозна, можливо, саме ви станете учасником однієї із запропонованих програм. Ольга Бойченко, студентка 24-ї групи
Навчання за кордоном - це просто! Студентам факультету філології та журналістики випала нагода поспілкуватися з ОлегомВолодимировичем Волчанським – завідувачем науково-дослідної частини КДПУ. У серпні він виграв грант за Програмою підтримки адміністрування університетів (UASP) для поїздки в один із вищих навчальних закладів США, а також пройшов стажування в Університеті Північного Техасу. Олег Володимирович охоче поділився зі студентами своїми враженнями та досвідом роботи за кордоном. Історія Університету Північного Техасу дещо схожа на історію КДПУ. Цей навчальний заклад був заснований
близько століття тому як інститут із підготовки вчителів. Зараз - це значний за масштабами діяльності університет, що займає окрему територію в місті Дентон. Частина будівель (дослідницький парк, астрономічна обсерваторія) винесені за межі міста. У коледжах університету навчаються близько сорока тисяч студентів. За словами Олега Володимировича, між університетським життям в Україні та США немає великої різниці. Хіба що в США інша система навчання: на одному потоці можна зустріти студентів різного віку, від шістнадцяти до шістдесяти років, що підтверджує гасло «навчатися ніколи
ДО ТЕМИ
не пізно». Крім того, Олег Володимирович зазначив, що більшість науковців та викладачів університету – іноземці. Тож, загальна думка про те, що Америка збирає розум з усього світу – це не міф. Університет Північного Техасу має міцну матеріальну базу, і при цьому науковій діяльності належить пріоритетне місце. Варто лише сказати, що дослідницький парк університету нараховує більше десятка сучасно обладнаних науково-дослідних лабораторій. Наукова діяльність постійно стає предметом зацікавлення великих компаній. Корпорації вкладають кошти для рекламування власної продукції та підтримки талановитої молоді, яка в майбутньому могла б поповнити їх ряди. Мрієте там побувати? Це реально! В цьому вам допоможе мовний центр, що діє на факультеті іноземних мов нашого університету вже більше чотирьох років. Завдяки йому багато студентів щороку проходять стажування в університетах США, Німеччини, Австрії. Одним із них можеш стати й ти! Ірина Майнич, студентка 24-ї групи
12 Новий рік в інших країнах
В Аргентині службовці різних закладів у останній робочий день року, що минає, викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. У діловій частині Буенос-Айроса вже до полудня тротуари і проїжджа частина вкриваються пухким шаром паперу. Якось, співробітники однієї з газету розпалі свята викинули за вікно весь архів. У Бразилії на піску океанських пляжів 31 грудня запалюють тисячі свічок. Жінки кидають пелюстки квітів у воду. На невеликих дерев'яних плотах розводять багаття, кладуть товсті воскові свічки, різноманітні наїдки, а також парфуми, мило, гребінці і дзеркальця. Це - подарунки могутній Ієманжі - грізній богині моря, покровительці моряків і подорожніх. Із настанням сутінків у В’єтнамі повсюди розводять багаття. Цієї ночі люди забувають всі образи. На новорічному столі має бути пиріг з клейкого рису з начинкою з м'яса, гороху, цибулі й численних спецій. Цій страві понад дві тисячі років і символізує вона щедрість і плодючість землі. У Гвінеї в день Нового року заведено водити вулицями слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.
У Греції існує звичай: рівно опівночі голова сім'ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору - у новому році сім’я житиме щасливо. Йдучи у гості, греки приносять з собою покритий мохом камінь з надписом: "Нехай гроші господарів будуть такими ж важкими, як цей камінь.» У Колумбії перед настанням Нового року з будинків виносять всі старі речі і спалюють. Колумбійці виготовляють ляльок, що символізують Старий рік і носять їх на довгих палках, а потім спалюють. На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б'є дванадцять, виливають її через відчинені вікна на вулицю. У такий спосіб всі бажають Новому рокові світлого та ясного, як вода, шляху. У перші секунди Нового року, що тільки-но наступив, належить їсти виноград : за дванадцять ударів годинника треба проковтнути дванадцять ягідок - і тоді вже щастя неодмінно супроводжуватиме тебе весь рік. У Непалі Новий рік зустрічати можна тричі на рік, оскільки літочислення у цій країні ведеться за трьома календарями. У Панамі, щойно годинник проб'є північ, починають оглушливо дзвонити
У ГОСТЯХ
дзвони, завивати сирени, гудіти автомобілі. Самі панамці у цей час щосили кричать та б'ють у все, що потрапило під руку. Все це для того, щоб "задобрити" Новий рік. У Франції існує такий звичай: перша господиня, яка набирає вранці Нового року воду з джерела, залишає там булочку власного приготування. Друга господиня забирає її, і на те місце кладе свою. Таким чином усі господині селища обмінюються хлібом з ближніми. Коли стрілки годинника наближаються до 12 години, господар будинку в Шотландії відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару: в такий спосіб він випускає Старий рік і впускає Новий. Новий рік в Японії триває аж 7 днів! У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів і деяких тварин : лисицю, дракона, тигра, змію. Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота приготованою заздалегідь ритуальною тканиною. Катерина Аброскіна, студентка 24-ї групи
перлоарт: Ольга Цимбаліст
ПІД ПАРТОЮ
5п
Газета “П’ять поверхів” Періодичність раз на місяць
Pедактор: Світлана Дубина Літературний редактор: Андрій Мороз
Коректор: Тетяна Демчук Фоторедактор: Інна Демчук Верстка: Ольга Мосежна Ольга Цимбаліст