ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ – ПЕРШИЙ КРОК У ТВОЄ ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Людмила Петрівна Кричун — декан факультету філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка
Далекого 1930-го року відбувся перший набір студентів на факультет мови та літератури інституту соціального виховання, пізніше – педагогічного інституту. А вже на початку ХХІ століття факультет філології та журналістики пишається одним із найкращих в Україні кадровим науковим потенціалом. Минали роки, змінювалися назви і статуси закладу, що нині став університетом... Але в усі часи незмінним лишилось єдине: факультет готує високоосвіченого Вчителя-словесника і справжнього Громадянина. Наші випускники досягають успіху завдяки багаторічній праці десятків талановитих науковців, які творять підґрунтя української філології. З тих пір тут здобули освіту тисячі юнаків і дівчат. Вони
розлетілися по всьому світу, лишили свій слід в історії, здобуваючи славу для університету й України. У різні роки на факультеті працювали такі видатні науковці сучасності: професори В. О. Горпинич, В. В. Лучик, А. А. Лучик, В. М. Манакін, В. М. Ожоган, М. О. Рудяков, Ж. П. Соколовська, В. К. Чернецький, Л. В. Куценко, В. В. Панченко та інші. Вони вчили і вчать студентів жити задля розвитку українського слова, ніколи не зупинятися на досягнутому. І вчаться в самих студентів сміливості, свободі, незалежності. Наша молодь завжди вирізнялась енергійністю, талантом і бажанням проявити себе. А можливостей для цього достатньо:
наукові та практичні конференції, фестивалі, конкурси, олімпіади. Наукова думка втілюється у різноманітних журналах і збірниках, а творчий дух – у гуртках та студіях. У різні часи гостями нашого факультету були Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, Борис Олійник, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Григорій Гусейнов, Сергій Жадан, брати Капранови, Андрій Курков та інші видатні письменники. Літературне життя вирує тут і нині. Наші студенти не лише досконало обізнані в сучасній літературі, а й самі пишуть талановиті вірші та прозу. За підручниками викладачів, які нині працюють на кафедрах української мови та української літератури й готують майбутніх фахівців, навчаються студенти не лише нашого університету, а й багатьох вищих навчальних закладів України. Так, навчальний посібник доцента кафедри української мови Ольги Крижанівської посів перше місце в номінації «Краще навчальне видання з філологічних наук» Першого всеукраїнського конкурсу видань для вищих навчальних закладів «Університетська книга – 2010», а «Репетитор» професора Світлани Ковтюх навчає правопису студентів у різних куточках країни. Широковідомі в Україні наукові школи вчених-літературознавців: професорів Григорія Клочека (засновник теорії рецептивної поетики), Василя Марка (автор «Основ аналізу літературного твору»). Для тих, хто мріє стати редактором друкованого чи електронного видання або видавцем, факультет пропонує спеціальність «Видавнича справа та редагування». А в процесі навчання – лекції відомих професорів
України, журналістські фестивалі («MediaFest», літній «Media-Camp»), змагання студентських груп на найкращу газету, обмін досвідом з іншими студентами-видавцямижурналістами, монтаж і демонстрація телепроектів та радіопрограм тощо. Для підготовки фахівців за додатковою спеціальністю «Мова та література (англійська)» працює кафедра англійської філології, а за спеціальністю «Мова та література (російська)» – кафедра перекладу та загального мовознавства. Факультет має хорошу матеріальнотехнічну базу: це й мультимедійні та комп’ютерні класи, лінгафонний та методичний кабінети, літературна вітальня, читальні зали у науковій бібліотеці, безкоштовна Wі-Fі зона тощо. Ми забезпечуємо кожного бажаючого студента-філолога гуртожитком, у якому підключено інтернет та внутрішньоуніверситетську локальну мережу. Без перебільшення можна стверджувати: той, хто закінчив факультет філології та журналістики, має стовідсоткову можливість працевлаштування. Із професійним знанням української мови (додатково й англійської чи російської), української літератури, видавничої справи вам запропонує місце будь-яка фірма, де є прес-служба або відділ зв’язків із громадськістю, запросять до школи, гімназії, а після закінчення магістратури чи аспірантури – до технікуму, училища чи вищої школи. Ми чекаємо на творчу та надійну молодь, тих, хто у майбутньому стане фундаментом для формування міці й незалежності нашої держави. Декан факультету Людмила Кричун
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА Факультет філології та журналістики – один із найпотужніших у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за рівнем наукового потенціалу та навчальнометодичного забезпечення. Філологічному факультету 82 роки. Нині тут навчається близько 1000 студентів денної і заочної форми. Факультет має чотири кафедри: кафедра української літератури (завідувач — доктор філологічних наук, професор Г.Д. Клочек), кафедра української мови (завідувач — кандидат філологічних наук, професор С.Л. Ковтюх), кафедра видавничої справи та редагування (завідувач — кандидат філологічних наук, доцент Н.М. Фенько), кафедра англійської філології (завідувач — кандидат педагогічних наук, доцент Л.О. Лисенко). Освіта на факультеті рівнева: бакалавратспеціаліст-магістр. Навчання на факультеті, як і в університеті в цілому, здійснюється за кредитно-модульною системою, система оцінювання – стобальна. Специфіка факультету полягає в тому, що він дає можливість здобути не лише ґрунтовні фахові знання в цих галузях, а й отримати якісну гуманітарну освіту.
2
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Григорій Клочек: «Філолог – це людина, закохана в художнє слово» Києво-Могилянської академії), Леонід Ва сильови ч Куцен ко, Світлана Григорівна Барабаш, яких, на жаль, уже немає з нами; Ірина Руснак, котра зараз працює проректором з наукової роботи Вінницького педагогічного університету. Антоніна Гурбанська, колишня вчителька з Компаніївки, пройшовши професійний вишкіл на нашій кафедрі, нещодавно стала проректором Київського національного університету культури і мистецтв. Вчені нашої кафедри фактично першими відкривали для українського народу творчість Євгена Маланюка, Володимира Винниченка. «Родзинкою» нашої кафедри вважаю те, що всі її члени сповідують принципи гуманної педагогіки. Ми любимо студентів, поважаємо їх, уміємо працювати з ними і робимо все для того, щоб вони сформувалися як прекрасні філологи.
З історії кафедри
Про кафедру української літератури розповідає її завідувач – доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України Григорій Дмитрович Клочек Наші студенти З досвіду знаю, що в кожному класі є якщо не група, то принаймні кілька учнів, котрі від природи відчувають потяг до художнього слова, до мистецтва взагалі. Для мене наявність такого захоплення, яке спостерігаю у старшокласника чи студента – це завжди ознака неординарності, творчого обдарування. Як правило, такі учні плекають мрію стати або вчителем літератури, або письменником, журналістом, кінорежисером… Дуже хотілося, щоб вони, обдаровані природним потягом до художнього слова, до творчості, до краси, зуміли себе реалізувати в житті. Зі свого багаторічного досвіду знаю, що для таких випускників вступити на філологічний факультет означає обрати найбільш вдалий шлях самореалізації. Тоді у них з’являється шанс обрати для себе, за словами Григорія Сковороди, «сродну працю». Це означає, що молода людина обирає професію, яка близька йому, його природному обдаруванню і яка приносить йому задоволення. Завдяки цьому він почуває себе щасливою людиною. Саме таким молодим людям я щиро рекомендую обрати для навчання філологічний факультет Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Філологія – це наука, яка має дуже широке застосування. У моєму розумінні, вчитель-словесник – це людина, яка захоплена літературою, мистецтвом. Вона естетично розвинута, прекрасно володіє словом, любить дітей. Навчання на нашому факультеті допомагає розвинути ці безцінні якості. І тому у такої людини з’являється шанс реалізувати себе в житті. Знаю багатьох випускників, які досягли успіху у різних сферах діяльності. Вони затребувані в журналістиці, тому що володіють художнім словом, знають таємниці його впливовості, наділені комунікабельністю, знанням психології. Усі ці якості формуються під час навчання на філологічному факультеті. Чимало наших випускників стали прекрасними дизайнерами, ведучими та дикторами телебачення, артистами, художниками, театральними діячами, менеджерами
приватних фірм і навіть бізнесменами. Який, запитаєте, зв’язок між філологією, менеджментом та бізнесом? А дуже простий – навчання на факультеті, де вивчається література як потужне джерело людинознавства, розвиває уміння працювати з людьми, дає знання суспільних законів розвитку, загострює творчу інтуїцію, без якої неможливий успішний бізнес. Студентів, які успішно закінчили наш університет, залюбки беруть до магістратури кращих українських та зарубіжних університетів. Філологія – це наука пізнання. Філолог краще пізнає життя завдяки своєму інтелекту, а інтелект формується, коли ти розвиваєш мову, коли через мову глибше пізнаєш життя. Я не знаю іншої спеціальності, яка б давала таке глибоке розуміння життя, людини, її психології. Наш випускник – це людина естетично розвинена, і ця риса надзвичайно цінна.
Працевлаштування випускників Зараз із працевлаштуванням настали складні часи. І це стосується не тільки нашої спеціальності, а всіх інших. Підкреслюю – всіх, без винятку. Але у філологів є певна перевага, тому що спектр галузей діяльності, де вони можуть бути затребувані, все-таки досить широкий. Це журналістика, інші професії, де необхідне спілкування з людьми, розвинутий інтелект, знання мови. Важливо знати, що на нашому факультеті є такі спеціальності як українська мова та література, англійська мова. Я рекомендував би вибирати саме цю спеціальність. Це ж дуже добре, коли людина, йдучи в життя, чудово володіє як державною мовою, так і мовою міжнародного спілкування – англійською. Такі випускники затребувані як у Кіровограді, так і в Києві. Знаю багатьох випускників, які прекрасно влаштувалися в Києві завдяки знанню української та англійської мови. До речі, про наших випускників йде добра слава як в столиці, так і в інших містах України.
«Родзинка» кафедри Років з тридцять тому наша кафедра із звичайної рядової почала вибиватися у кращі університетські кафедри України. На кафедрі сформувалось багато спеціалістів найвищого професійного рівня. Серед них – Володимир Євгенович Панченко (зараз – професор
Історія кафедри досить цікава. Одним із організаторів кафедри є відомий вчений Василь Харцієв, один із учн і в зн а м е н и т ого м овоз н а вц я Олександра Потебні. У післявоєнні часи кафедра була звичайною, нічим особливим не вирізнялась. Але з приходом Олега Євгеновича Поляруша, який закінчив Київський університет, Василя Петровича Марка, який здобув освіту в Ужгородському університеті, поступово почало формуватися потужне ядро вчених, у середовищі яких відбулось дуже швидке зростання Леоніда Васильови ча Куцен ка , Володимира Євгеновича Панченка. Була створена особлива атмосфера наукового пошуку, взаємопідтримки, доброзичливого ставлення один до одного. І тоді почалися знаменні для нас 90-ті роки, коли вчені нашої кафедри видавали щороку більше десяти монографій та посібників, а також друкували більше ста статей. Це був наш зоряний час, по всій Україні говорили про нашу кафедру як одну із найкращих.
Традиції На кафедрі в основному викладають прихильники гуманної педагогіки. Це означає, що ми прагнемо зробити процес навчання творчим. Сформувалася сильна наукова школа, визначальними рисами якої є прозорість викладу своїх концепцій, увага до біографії письменника, яскраво виражені елементи психологічного літературознавства. Також на кафедрі є аспірантура і докторантура. А це означає, що у студента, який успішно навчається, є всі можливості пройти шлях від студента до кандидата наук, доктора наук, професора.
Професійні секрети Майже всі члени нашої кафедри мають досвід роботи в школі. Як правило, вони були чудовими вчителями. Маю на увазі професора Василя Петровича Марка, доцентів Любов Олексіївну Зубак, Олену Федорівну Буряк, Олександру Володимирівну Цепу, Олександра Михайловича Ратушняка. Йдучи за настановами Василя Сухомлинського, прагнемо до того, щоб навчання супроводжувался радістю п і з н а н н я . Ч а с т о в д а є м ос я д о інноваційних методик поглибленого прочитання тексту, котрі допомагають краще розуміти таємниці художнього слова.
Перспективи розвитку Хочемо розширити аспірантуру і докторантуру, прагнемо, щоб до нас в аспірантуру приходили талановиті випускники, розвиваємо актуальні напрями сучасного літературознавства, розробляємо методику самостійного навчання студентів. Шукаємо такі шляхи вивчення літератури, щоб воно було процесом розвиваючим і таким, що гуманізує та естетизує студента. Це йому необхідно для успішної роботи в школі, тому що викладання літератури – це процес повільного, але настійного розумового та естетичного розвитку школяра. Рідна мова та література є тими навчальними предметами, які як ніякі інші наділені величезними можливостями розвивати в учнів такі найцінніші для них якості, як знання мови та культури свого народу, інтелектуальні здібності, відчуття краси, добросердечність, патріотизм.
Григорій Клочек
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
ЖИТТЯ БЕЗ АБРЕВІАТУР... Василь Левицький не був моїм студентом, проте його образ чітко окреслювався з розповідей колег, наповнювався особливим змістом після кожного діалогу – нас об’єднує література (він – митець, поет і прозаїк, а я – літературознавець). «Життя без абревіатур...» – це моя інтерпретація Василевої поезій, яку він читав на одній із зустрічей у молодіжному літературному клубі «Ліра». Ця метафора ілюструє його життєві позиції, і в контексті цієї метафорики я сприймаю Василя Левицького як прообраз успішного випускника факультету філології та журналістики. Причетність Василя до життя нашого факультету невипадкова: перші спроби писати відбулися ще в школі, потреба розвивати художнє слово підказала потрібне місце для навчання. «У школі література для мене була грою, на факультет філології та журналістики я прийшов за розумінням і осмисленням літературного твору», – зазначає Василь Левицький. Навчання на філологічному факультету цінує за фундаментальність знань, авторитетність викладацького складу, можливості для творчої і фахової реалізації студентів – медіа-проекти, літературні студії, КВК (всі, хто знайомий із Василем, стилістику його гумору цінують). Чеснот у колишнього випускника факультету філології та журналістики багато: успішний студент (спеціалізація «Редагування освітніх видань»), чесна, принципова і патріотична людина з особливим письменницьким хистом. Член обласного літературного об’єднання спілки «Степ», переможець Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2008р.), ініціатор багатьох мистецьких та громадських проектів (найближчим часом відбудеться презентація художнього фільму «На роздоріжжі», у створенні якого брав участь В.Левицький), учитель української літератури, керівник журналістського учнівського гуртка (літредактор шкільної газети «Alma Mater»), керівник секції «Краєзнавство» в Кіровоградському обласному центрі дитячої та юнацької творчості, учасник літературних слем-турнірів, автор прозової збірки «Максималісти» (2011р.). У студентські роки активно виявляв журналістські здібності – писав різноманітні статті аналітичного, науково-публіцистичного, критичного характеру для журналу «Благовіст» та газети «Молодіжне перехрестя». У моєму світорозумінні ім’я Василя Левицького є брендовим. Цілеспрямованість, наполегливість, професіоналізм, педагогічна відповідальність – це ті якості, з якими Василь крокує життям у професійній сфері. Його поетичний та прозовий доробок, визнаний літературознавцями і вдячними читачами, засвідчує високий рівень художнього таланту і творчої самодостатності. Якісні результати педагогічної і літературної діяльності Василя Левицького доводять, що той, хто приходить на наш факультет з чіткою метою і бажанням навчатися, обов’язково працевлаштовується, здобуває міцну фахову платформу та використовує всі можливості для творчої самореалізації. Ірина Ткаченко
ЗАЗИРНУТИ ЗА ОБРІЙ Керівник літературної студії «Обрій», професор кафедри української літератури Василь Петрович Марко, протягом багатьох років відіграє помітну роль у літературній діяльності студентів факультету. Йому вдається знайти підхід до кожного із «обрійчан», спрямувати обдаровану молодь у творчих пошуках. Серед його вихованців, молодих і перспективних колишніх студентів, учасників студії, вирізняється яскрава постать Надії Гармазій – авторки прозової книги «Готика» та поетичної збірки «Приручення лиса». Літературна творчість поєднує її із обласним літоб’єднанням «Степ» та Національною спілкою письменників України. Надія нещодавно успішно захистила кандидатську дисертацію. Учасники «Обрію», поети і прозаїки, початківці і ті, хто вже має авторські збірки творів, переконані, що ще не «всі слова були уже чиїмись»: горизонти «Обрію» відкриті для тих, хто відчуває потребу писати і відгукуватися на світ художнім словом.
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
3
Світлана Ковтюх: «Я б рекомендувала починати освіту з філологічної, бо це одна з найкращих фундаментальних освіт» «У нас немає прірви між викладачами і студентами. Ми ставимося до своїх вихованців, як до молодших колег. Ми працюємо на кінцеву спільну мету – підготувати висококваліфікованого, освіченого професіонала; фахівця, який на нинішньому ринку праці буде конкурентоздатний» Наші студенти: сучасні і майбутні Це молоді люди, закохані в рідну мову, у рідну літературу, які планують працювати в нашій державі або за її межами, бо в нас основний напрям підготовки поєднаний із додатковою спеціальністю – англійська мова. До речі, є багато програм, за якими можна навчитися за кордоном і повернутися знову на Батьківщину, щоб піднімати рівень нашої держави до світових стандартів. Люди, які є патріотами України, бачать своє майбутнє на цій землі й при цьому подорожують, навчаються за кордоном, беруть участь у міжнародних проектах, тобто, як писав Шевченко, сповідують принцип: “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. Це люди, які бажають отримати кілька видів освіти. І я б їм рекомендувала починати з філологічної, бо це одна з найкращих фундаментальних освіт. Наші випускники – поліглоти, які знають не тільки вишукану літературну українську мову, а й кілька слов’янських, зокрема сербську, польську, і неслов’янських мов. На нашій кафедрі такі можливості є. В університеті працює єдиний в Україні ліцензований Мовний центр, де можна додатково вивчити іноземну мову. Перспективи працевлаштування Це проблема не тільки для нашого університету, а й для всієї України. Проте філологічна освіта дає широкі можливості працевлаштування не тільки в нашій державі, а й за її рубежами. По-перше, це вчительські та викладацькі профілі – учителі української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури в школах, гімназіях, колегіумах, викладачі лінгвістичних дисциплін в училищах, технікумах, інститутах, університетах, науковці. Чимало вчителів нині потребує сільська місцевість, і сьогодні з розвитком транспортної системи в багатьох випускників є можливість, живучи в Кіровограді чи інших містах, працювати саме в сільських школах. Декому пропонують квартири, районні адміністрації видають грошову допомогу, тобто на початку педагогічної діяльності є фінансова підтримка від держави. Перевага наших студентів у тому, що вони можуть працювати на різних державних рівнях – починаючи від районних та обласних адміністрацій і закінчуючи Верховною Радою та найвищими посадами в країні. І такі приклади ми вже маємо. Ті, хто виявляє творчі здібності, у майбутньому можуть бути редакторами, сценаристами, журналістами, коректорами, дикторами на радіо, телебаченні, у газетах та журналах, письменниками, піар-менеджерами, рекламниками, працівниками видавництв. Крім того, наші випускники трудяться в різнопрофільних приватних компаніях, у бібліотеках, паспортних столах, міліції, виконують обов’язки соціальних працівників тощо. Конкурентні переваги наших студентів у тому, що вони – не тільки фахівці з великої букви, а й мають можливість оволодівати основами додаткових професій. Особливості кафедри По-перше, вона є науковим, навчальним, методичним і культурним центром області. Я не побоюся цих високих слів. Усі працівники нашої кафедри – кандидати філологічних наук, переважна більшість – випускники нашого ж університету. З нами співпрацюють колишній завідувач кафедри, а нині віце-президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук, професор Василь Михайлович Ожоган, ректор нашого університету, доктор філологічних наук, професор Олег Анатолійович Семенюк. Наш колишній випускник Олександр Іванович Іліаді, який уже став доктором філологічних наук, також співпрацює з кафедрою української мови, зокрема він готує докторанта Лесю Григорівну Кіндей, яка теж була нашою студенткою та аспіранткою, працювала заступником декана психолого-педагогічного факультету.
РОЗУМНІ, СУЧАСНІ, КРАСИВІ «Як ий ідеаль ний образ нашого випускника? Це можна показати на прикладі вчительки української мови і літератури Новопразького НВК Олександрівської районної ради Лариси Анатоліївни Валькевич, яка за кермом власної іномарки приїхала на конкурс “Учитель року-2012” і стала його фіналістом. Це молода мама, кохана дружина, висококласний фахівець, знаний не лише у своїй школі. Вона зреалізована в професії, у сім’ї. А крім цього – красива, сучасна, модна жінка. Ось такі наші випускники».
Минулого року кафедра провела Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Українське мовознавство: теоретичні та прикладні проблеми”, учасниками якої були відомі науковці не тільки нашої держави, а й зарубіжжя. Ми маємо тісні контакти, спільні проекти з Національною академією наук України. Нашими гостями є відомі мовознавці, наприклад Павло Юхимович Гриценко, Лариса Терентіївна Масенко та інші. Викладачі нашої кафедри є членами журі обласних і всеукраїнських конкурсів, олімпіад. Це Людмила Петрівна Кричун, Олександр Петрович Білих, Ольга Іванівна Крижанівська, Ніна Олександрівна Задорожна. Наша наукова продукція вирізняється не тільки кількістю друкованих аркушів, а й високою змістовою якістю, тому кафедра з року в рік посідає призові місця за результатами рейтингу наукової роботи. У нас немає прірви між викладачами і студентами. Ми ставимося до своїх вихованців, як до молодших колег. Ми працюємо на кінцеву спільну мету – підготувати висококваліфікованого, освіченого професіонала; фахівця, який на нинішньому ринку праці буде конкурентоздатний. Навчальними посібниками та підручниками наших викладачів послуговуються студенти нашого університету, а також усієї України. Серед авторів праць, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як фахові для вищих навчальних закладів – Л.П. Кричун, С.Л. Ковтюх, О.І. Крижанівська, І.М. Демешко, О.Л. Кирилюк. Виховна робота Протягом багатьох років кафедра проводить заходи, які вже стали традиційними: загальноуніверситетський конкурс “Найграмотніший студент року”, лінгвістичний КВН “Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія” (проф. С.Л. Ковтюх), конкурс позакласних заходів з рідної мови студентів IV курсу, які йдуть на педагогічну практику, “Школа чекає нас” (доц. Н.О. Задорожна), конкурс “Найкращий знавець сербської мови” із залученням представників науковокультурної громадськості Сербії (доц. О.П. Білих), фахові олімпіади. Минулого року з моєї ініціативи кафедра провела конкурс на найкращий учнівський твір з теми: “Учитель української мови ХХІ століття”. 21 лютого – у Міжнародний день рідної мови – відбулося нагородження переможців. Серед учасників були одинадцятикласники з різних населених пунктів Кіровоградської області, а також із Житомирської (м. Новоград-Волинський) та Львівської (м. Стрий) областей. Крім того, кожного року викладачі кафедри організовують усні журнали, наукові конференції, диспути, бесіди тощо, разом із студентами беруть участь у теле- та радіопередачах. Досвід та інновації З одного боку, у нас фундаментальні підходи до викладання мовознавчих дисциплін, з іншого – ми використовуємо сучасні інформаційно-комунікаційні технології. На кафедрі функціонує постійна методична комісія, яка аналізує сучасні методи та прийоми викладання, сприяє їх апробації. Наприклад, під час моїх занять студенти працюють над темами навчальних проектів, виступають з науковими доповідями, які обов’язково супроводжують мультимедійною презентацією. У нас є аспірантура та докторантура, тому одним із завдань є підготовка фахівців у галузі мовознавства (і кандидатів, і докторів наук). Кафедра готує кадри не тільки для свого університету, а й для інших навчальних закладів України. Працювати з майбутніми студентами ми починаємо ще під час їхнього навчання в школі. Наприклад, одна з наших найкращих випускниць, Інна Володимирівна Тільнова, була переможцем конкурсу імені Петра Яцика ще в шкільні роки, ставши студенткою, протягом навчання у ВНЗ брала участь, посідала призові місця та ін. більше ніж у 30 різних акціях, зокрема отримала диплом за
ПОКАЗОВИЙ ПРИКЛАД За результатами престижного конкурсу «Учитель року 2012 року», у номінації «Українська мова та література» п’ятеро викладачів стали фіналістами: Світлана Леонідівна Ковтюх, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови
друге місце у Всеукраїнській студентській олімпіаді з української мови та літератури. Ця студентка у свій час була наймолодшим членом спілки журналістів України, нині – наймолодший в Україні головний редактор обласного видання “Наша газета” й одночасно завершує роботу над кандидатською дисертацією. У листопаді 2012 року аспірантка Інна Тільнова та магістрант Роман Абрамов разом зі мною взяли участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ” (м. Мюнхен, Німеччина). Студентка Наталка Дяченко під час навчання на ІІ курсі посіла 3 місце в Другому етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням”, яка проходила в Чернівецькому національному університеті. У квітні 2012 року ця студентка в першому турі Всеукраїнської студентської олімпіади з української мови і літератури в м. Ніжині посіла 4 місце й отримала нагороду в номінації “За ґрунтовні знання з української мови”. Олександра Аніцой там же посіла 3 місце й виборола першість у номінації “За ґрунтовні знання з історичної граматики”. Наукова робота моєї студентки Аліни Рачинської була відзначена дипломом ІІІ ступеня під час Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у м. Кам’янціПодільському в березні 2012 року. Мета діяльності нашої кафедри – підтримувати престижність професії вчителясловесника, готувати висококваліфікованих фахівців. Результатом творчої співпраці викладачів і студентів кафедри української мови стають нові педагогічні проекти та моделі освіти, технології навчання та виховання, неординарні, цікаві заходи, навчальні програми, підручники та посібники. Світлана Ковтюх
•
Валентина Іванівна Яцейко (м. Новомиргород) перемогла в обласному турі, увійшла в десятку найкращих учителів України (VI за рейтингом всеукраїнського етапу конкурсу),
•
Лариса Анатоліївна Валькевич (с. Нова Прага Олександрівського району),
•
Наталя Василівна Панасюк (с. Голубієвичі Компаніївського району),
•
Ірина Анатоліївна Соломина (с. Мар’янівка Маловисківського району),
•
Оксана Юріївна Жуган (м. Олександрія). Усі вони випускниці нашого факультету.
НАУКОВЕ “ДОНОРСТВО” Ми стали «кузнею кадрів» для київських навчальних закладів, зокрема КиєвоМогилянської академії: окрім Василя Михайловича Ожогана, наш колишній завідувач професор Василь Вікторович Лучик очолює там кафедру загального та слов’янського мовознавства, на кафедрі української мови викладає колишня випускниця, кандидат філологічних наук Олена Петрівна Кадочнікова. У нас навчалася професор, завідувач відділу граматики Інституту української мови НАНУ Катерина Григорівна Городенська. У різні роки на нашій кафедрі працювали знані в Україні та за її межами мовознавці: Іларіон Іларіонович Слинько – згодом професор Чернівецького університету, Євген Семенович Регушевський – нині професор Таврійського університету, Володимир Володимирович Різун – нині професор, директор Інституту журналістики Київського університету, академік Академії вищої школи, заслужений діяч науки і техніки Володимир Олександрович Горпинич – зараз професор Дніпропетровського університету. Олена Олександрівна Семенець була членом нашої кафедри, згодом очолила кафедру видавничої справи та редагування, а зараз працює в Запорізькому національному університеті.
ХВИЛЮ ТРИМАЙ!
4
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
Медіа-практики: радіо, газети, інтернет Навчальні газети У нас студентам немає коли пустувати, адже, окрім інших можливостей творчої реалізації на нашому факультеті, ми маємо також факультетські газети, виданням яких займаються виключно студенти і виключно за власним бажанням. Саме тут ви зможете проявити свої журналістські здібності, спробувати себе в ролі редактора, журналіста або коректора. У вас буде чудова можливість познайомитися та поспілкуватися з різними відомими людьми, які часто приїздять на наш факультет та взяти у них ексклюзивне інтерв’ю. Не упустіть можливості отримати безцінний досвід роботи в колективі, адже в майбутньому це обов’язково стане в нагоді.
Студентське радіо На факультеті філології та журналістики діє студентське радіо. Щодня силами студентів першого і третього курсів виходять в ефір програми радіо «Хороше FM» та «П’ять поверхів FM». Творчі й повні ентузіазму студенти мають змогу брати участь у підготовці кожного ефіру, а також впливати на добір музичних композицій. Після ефірів кожен студент може поділитися своїми враженнями, а також пропозиціями в групах радіохвиль Вконтакті: http://vk.com/horoshefm та http://vk.com/5floorfm. Подібна практика допомагає студентам творчо реалізуватись уже в процесі навчання. Безперечно, подальший досвід буде корисним для майбутніх звершень. Це не тільки можливість розфарбувати своє студентське
життя в яскраві кольори, а й знайти себе тому, хто ще не знає рівень свого потенціалу. Систематична участь студентів у роботі радіостудії дає змогу майбутнім редакторам на практичному рівні оволодіти ключовими компетенціями, необхідними для повноцінної професійної реалізації редактора в такому важливому сегменті медіаринку як радіо. Студенти вчаться здійснювати менеджмент роботи радіостудії, планувати ефірну сітку, робити студійний запис радіопередач, реалізовувати промоцію медіапродукту в мережі інтернет, шукати канали зворотнього зв’язку зі своєю слухацькою аудиторією та здійснювати маркетинговий аналіз ефективності своєї роботи. Тож чекаємо на всіх бажаючих залишити свій слід в історії факультету.
Студенти активно займаються випуском факультетських газет, оскільки це, по-перше, дозволяє бути в курсі всіх подій, що відбуваються в університеті, заводити знайомства з новими цікавими людьми, і (що там приховувати) стати знаменитістю (хоча б на рівні факультету) та завоювати прихильність як студентів, так і викладачів. Наші газети читає весь університет, тож ви мо жете стати з наменитістю й на університетському рівні.
створення сайту і звичайної газети дуже відрізняються між собою. Ви зможете навчитися багатьох цікавих технічних прийомів, які допоможуть вам у майбутній професійній діяльності. Редакція сайту працює в напрямку конвергентної журналістики, що дасть вам змогу відчути стиль роботи більшості передових редакцій не тільки в Україні, а й у світі. Конвергентний журналіст уміє працювати, окрім тексту, ще й з відео-, аудіо- і різноманітними графічними матеріалами, уміє їх створювати, редагувати та публікувати на сторінках сайту. Тож, працюючи з сайтом «БУКраїна», наші студенти мають змогу здобути величезний досвід роботи з Інтернет-ЗМІ, набути хороших професійних навичок і гарно, з користю для суспільства провести час.
Інтернет-видання На нашому факультеті кожен студент може спробувати себе в ролі інтернетжурналіста. Творчими зусиллями наших студентів було створено сайт «БУКраїна», який популяризує книгу, висвітлює найрізноманітніші події та заходи, що пов’язані з книгою в нашому місті, допомагає самореалізуватися молодим авторам та критикам. Кожен бажаючий може спробувати свої сили в роботі з цим виданням, побачити пр и нц ип и йо г о р о б о ти з сер ед ин и, ознайомитися з особливостями інтернетжурналістики. Це дасть змогу набути цікавий досвід та навчитися чогось нового, адже
Ми багатогранні! Відкрито 56-й театральний сезон! Реалізація творчих можливостей студентів факультету не обмежується фаховою підготовкою. Кожен бажаючий може випробувати свій талант у студентському театрі. Якщо Ви зажди мріяли бути актором чи акторкою, якщо ви хочете виступати на великій сцені, то театр «Резонанс» у цьому вам дуже допоможе. Для цього потрібні лише бажання, активність та ентузіазм, а двері театру відкриті завжди. Театральний колектив засновано у 1956 році, пізніше режисером-постановником театру став Валерій Дейнекін, на честь якого й названий колектив. Нині театром керує його дружина, заслужена артистка України Ірина Дейнекіна. Репертуар театру налічує понад 15 вистав, у яких беруть участь студенти університету. Постановки удостоєні різних мистецьких премій. Театр щороку бере участь у всеукраїнському конкурсі «Вересневі самоцвіти», долучитися до якого зможете й Ви. На вас чекає цікаве, зовсім не нудне та, навіть, веселе студентське життя в нашому університеті!
Спортивні досягнення На факультеті філології та журналістики кожен студент має змогу цікаво та корисно проводити власне дозвілля. Крім різноманітних культурних заходів, в університеті постійно проводяться турніри з міні-футболу, волейболу, баскетболу, легкої атлетики, настільного тенісу, шахів, шашок. У змаганнях беруть участь і дівчата, і хлопці. Щороку у вересні проводиться церемонія нагородження переможців та призерів чемпіонату. Крім того, щорічно кафедра фізичного виховання організовує «Козацькі розваги» - турнір для чоловічих команд факультетів університету, присвячений Дню
захисника вітчизни. У цьому турнірі хлопці визначають кращу команду в змаганнях з перетягування канату, гирьових вправах, різноманітних естафетах. Для тих, хто хоче постійно вдосконалювати чи підтримувати фізичну форму, працюють секції з різних видів спорту. Такі секції складаються і з чоловічих, і з жіночих команд, що дає змогу кожній людині займатися улюбленим видом спорту. І в університеті загалом, і на факультеті філології та журналістики зокрема, значну увагу приділяють спортивному здоров’ю студентів, оскільки здоровий спосіб життя – це основа успішного суспільства.
Університет відкриває можливості! Тут стають зірками! Життя університету вирує: один із найяскравіших пісенних проектів «Вокальна кузня» (ініціатор проекту Володимир Живицький) відбувся наприкінці 2012 року. Важливий він і тим, що студентка факультету філології та журналістики Наталка Шевченко завоювала почесне третє місце! Враховуючи той факт, що серед учасників проекту були виконавці із фаховою підготовкою, можна сміливо пишатися такою перемогою. Яскравість особистості фіналістки Наталки Шевченко, її самобутній голос, стилістика співу черговий раз доводять, що дівчата на філологічному факультеті дійсно незвичайні: красиві, розумні, поетичні, уміють і танцювати, і вірші писати, і проводити відкриті уроки. І, якщо потрібно, співати. Таємнича душа філолога!
НАВЧАЙСЯ!
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
5
Наукова бібліотека нашого університету читальний зал, філологічний читальний зал, зал для викладачів та науковців і комп’ютерна аудиторія. Сьогодні в університетській бібліотеці працює 2 книжкові абонементи, 2 читальні зали (для універсальної та філологічної літератури), кімната літератури української діаспори та літературна вітальня. В універсальному залі (2-й поверх) студенти мають змогу знайти суспільно-політичну, історичну, психолого-педагогічну та фізикоматематичну літературу. Студенти факультету філології та журналістики необхідну літературу можуть знайти у філологічному читальному залі (3-й поверх), який зберігає художні твори, а також літературу з мовознавства, журналістики та літературознавства. Крім того, бібліотека має філії: абонемент і читальний зал на факультеті історії та права, педагогіки та психології, мистецькому та на факультеті фізичного виховання. Бібліотечний фонд комплектується літературою з усіх дисциплін, необхідних для навчання в університеті. На сьогодні фонд нашої бібліотеки складає більше ніж 700 тисяч примірників різноманітної літератури!
Найбільший скарб - хороша бібліотека. В. Бєлінський Кажуть, що найкраще навчання – таке, у якому поєднується старе й нове. Приміром, мудрість і досвід сивої науки ілюструється за д о п о м о го ю н о в і т н і х т е х н о л о г і й – різноманітних проекторів, моніторів, віртуальних довідників. На факультеті філології та журналістики є всі умови для такого поєднання. Факультет обладнаний кількома комп’ютерними лабораторіями, є лінгафонний кабінет. Студенти можуть використовувати для роботи фото– й відеотехніку.
Сучасними мультимедійними технологіями сьогодні вже не здивуєш нікого, а от науковою бібліотекою може по праву пишатися кожен, хто пов‘язаний із нашим університетом. Кажуть, що це бібліотека європейського типу. Не знаємо, як там у Європі, а от про українську бібліотеку читайте. Нова бібліотечна будівля університету була відкрита 18 вересня 2007 року. Триповерхова споруда містить п’ять відділів обслуговування: абонемент, універсальний
Варто додати, що в науковій бібліотеці існують традиційні (паперові) та електронні каталоги, за якими легко й швидко можна знайти потрібну літературу. До того ж, за допомогою комп’ютерного обладнання, розміщеного у відділі каталогів, студенти можуть шукати необхідну інформацію в Інтернеті. Проте бібліотека – це не лише зручне місце для навчання. У ній постійно оновлюються художні виставки студентів мистецького факультету – картини, композиції з природних матеріалів – ціла галерея! Фотографії, що прикрашають перший поверх бібліотеки, розповідають про сторінки історії
Наші студенти – на практиці Практика у ЗМІ Важливою умовою опанування професії редактора, видавця, журналіста є поєднання теоретичного навчання та практичної діяльності. І на факультеті філології та журналістики це вже стало традицією. Студенти спеціальності “Видавнича справа та редагування” постійно беруть участь у проектах зі створення студентських газет, інтернет-сайтів та інших ЗМІ. І хоча коло поціновувачів їх журналістських і редакторських талантів обмежується колегами з університету, участь у таких проектах – це важливий крок у їхньому професійному становленні. Іноді студенти факультету філології та журналістики не можуть визначитися, ким вони хочуть стати в майбутньому – журналістами, редакторами чи видавцями? Проте за п′ять років періодичних практик у найрізноманітніших ЗМІ з′являється не тільки бачення себе як фахівця в певній галузі, а й бажання працювати.
Вік живи, вік учись, але про практику не забувай! Практика у школі “Учитель готується до гарного уроку все життя” - говорив колись відомий педагог нашого краю Василь Сухомлинський. Утім, наші студенти проводять прекрасні уроки ще навчаючись в університеті. Така можливість їм надається під час педагогічних практик, які вони проходять у школах. Майбутні вчителі на перших уроках не лише перевіряють свої знання, компетентність і власну впевненість, а й намагаються робити навчальний процес для учнів цікавим і корисним: наші студенти вдаються до комп'ютерних презентацій, до навчальних ігор, до аудіо-візуальних методів навчання, що, звісно ж, сподобається будь-якому учневі. Така практика дає змогу кожному майбутньому вчителеві отримати перший досвід викладання, продемонструвати набуті знання під час свого навчання, а також, можливо, змінити щось у своєму майбутньому і майбутньому всієї української освіти.
Проте наших студентів у школу “відправляють” не відразу. Перший досвід і навички спілкування майбутні вчителі набувають під час фольклорної, діалектологічної, соціолінгвістичної практик та в дитячих таборах. Проходячи фольклорну практику, наші студенти збирають пісні, легенди та приказки по різних селах та районах Кіровоградщини, роблять записи, спілкуються зі старожилами. На діалектологічній практиці молоді філологи створюють діалектологічні карти різних місцевостей, себто збирають цікаві говірки серед населення. А от у дитячі табори наші студенти потрапляють вже після 3 курсу, отримуючи, мабуть, ще більше емоцій та задоволення, ніж від низки проведених уроків у школі. Тут меж для фантазії та креативу просто не існує. Майбутній учитель не лише навчиться розважати і водночас виховувати дітей, а й розважиться та відпочине сам, адже табори, які відвідують студенти, зазвичай, знаходяться біля моря або ж лісу.
Місце практики обирати можна самим, ураховуючи власні уподобання. Це й телебачення, і радіо, і газети, і видавництва. Проходження практики дає змогу не тільки отримати фаховий досвід, нові уміння, а й можливість подальшого працевлаштування. Для багатьох наших студентів практика стала першим кроком у кар’єрному зростанні. Наприклад, Ірина Константінова зараз працює радіоведучою програми «Новини дня» на радіо «Скіфія-Центр», Дарина Романська – кореспондентом на Кіровоградському обласному телебаченні, Тетяна Пташник – журналістом обласної газети «Наше місто». Представники будь-якого ЗМІ з радістю допоможуть вам знайти себе в журналістиці. Головне – вірити в свої сили!
університету. Традиційно в бібліотеці проходять зустрічі з письменниками, науковцями, культурними діячами, які частогусто приїжджають до нашого університету на літературні вечори, презентують власну книжкову продукцію, влаштовують майстеркласи тощо. Так, лише за останній час гостями нашого університету були відомі письменники брати Віталій і Дмитро Капранови, Іван Андрусяк, Андрій Курков, Григорій Гусейнов та багато інших. Наукова бібліотека університету робить навчання студента легшим, а дозвілля цікавішим. Тож ласкаво просимо до стін бібліотеки за знаннями й новими враженнями!
6
РЕДАКТОРСЬКО-ВИДАВНИЧИЙ ФАХ
Тут генерують і втілюють ідеї в життя! молодими людьми, абітурієнтами.
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
АРИСТОКРАТИЗМ ДУХУ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМ НАТАЛІ РОМАНЮК нашими
Відкрию маленький секрет: хочемо продовжити хорошу традицію так званого МедіаКемпу. Нашими викладачами такий проект був реалізований у 2010 році, на терені Знам’янщини. Є ідея в цьому році разом зі студентами Запорізького національного університету на острові Хортиця організувати літній табір, присвячений проблемам медіаекології. Це цікаво, коли викладачі і студенти перебувають у такому незвичному середовищі. Це дає поштовх до творчості, до нових відкриттів. Звичайно, відбуватиметься відбір, туди поїдуть найактивніші студенти, які себе позитивно зарекомендували протягом навчального року.
Викладацькі стратегії
Творчість, креативність, політ фантазії, потік ідей – усе це про кафедру видавничої справи та редагування. Навчаючись тут, починаєш орієнтуватися в засобах масової інформації, розуміти процеси виготовлення газети чи книги і навіть сам можеш створити власне видання. Тут ти не обмежений жодними рамками, нестандартний підхід – це завжди вдале рішення. Усе починається з питання Обирати фах журналіста або редактора варто тим людям, які вміють поставити собі питання і можуть на нього відповісти. Вмотивованим, таким, які знають чого вони прагнуть і чого вони хочуть. Питання таке: «Чи маю я сили, бажання і прагнення працювати в медіасфері?». Медіа – це надзвичайно складна система, яка вимагає від людини харизматичності, креативності, творчості, уміння виявляти себе в колективі. Якщо молода людина на нього відповість: «Так, я готовий працювати в медіасистемі, бо я саме такий», – вона наша. Коли немає остаточної позитивної відповіді на це питання, якщо є вагання – це означає, що вона може отримати цю відповідь у процесі навчання. Але якщо людина взагалі не може дати відповідь на це питання, то їй шлях не до нас.
Професійна «карта» По-перше, це редактори, літературні редактори, коректори, працівники у сфері графічного дизайну і загалом – працівники різноманітних ЗМІ. І, варто сказати, майже всі наші випускники задіяні в місцевих засобах масової інформації. Також багато випускників працюють у прес-службах різноманітних установ і організацій. Працювати можна будь-де, де є робота з текстом. І це очевидна перевага. У нашого випускника є таке важливе вміння генерувати ідеї й одночасно бачити шляхи їх реалізації. Це лише на перший погляд просто – створити ідею і втілити її в життя, насправді це дуже складний процес, який під силу не кожному. І майже всі наші випускники вміють це робити.
Переваги фаху Мені здається, що головна перевага – це так звана конвергентність, тобто, вміння людини використовувати абсолютно різні навички і вміння. Наші випускники і технологічно підготовлені – знають системи верстки, розуміються на тому, як краще підібрати дизайн, інфографіку; до того ж вони можуть генерувати ідеї. Тобто вони сполучають творчі й технологічні вміння. Працевлаштування Чесно кажучи, не тільки наші випускники відчувають дискомфорт у цьому питанні в силу соціальноекономічних чинників в Україні. Картина така: майже 80 % випускників працевлаштовані, але не всі – офіційно. Наприклад, часто буває так, що людина працює в газеті як позаштатний кореспондент, тобто вона не може принести довідку, що там
працює. Але всі знаходять себе у професії. Наші випускники працюють і на обласному телебаченні, і в багатьох газетах Кіровограда й області, і в пресслужбах державних організацій, і в різноманітних рекламних агентствах. Ідеальний варіант – коли студенти знаходять роботу ще під час навчання, спочатку проходять стажування, а після закінчення університету отримують посаду.
Наші особливості Себе хвалити завжди непросто. Сказати, що ми такі суперособливі, буде нескромно, але ми справді відрізняємось від інших філологічних кафедр. У нас настільки відмінна система навчання, що це помітно неозброєним оком. Мені здається, що ми відрізняємось своєю позитивною динамікою. У нас усе відбувається в динаміці, у нас не бояться вчитися, ми вчимося один в одного – і викладачі, і студенти. Також у нас немає інтелектуального бар’єру. Ось таке вміння завжди бути в русі й відрізняє нас від інших. У нас невелика кафедра – всього 12 викладачів. Але всі різні. Є викладачінауковці, які працюють у науковій сфері й викладають переважно теоретичні дисципліни. Є такі, що вже реалізувалися у творчій сфері. Наприклад, викладач нашої кафедри Василь Васильович Бонд ар – заслужений журналіст України, має величезний практичний досвід у цій галузі. І є зовсім молоді працівники ЗМІ, як, наприклад, Олена Янішевська, яка працює редактором телевізійної групи на обласному телебаченні. Такі викладачі з практичного погляду цікаво доносять знання і формують уміння, діляться власним досвідом. Тому в підготовці студентів відчувається баланс між теорією і практикою. Якщо говорити образно, то наша кафедра – це люди, які вміють дивувати. У мене щодня виникає здивування, коли хтось із викладачів видає якусь ідею. І таке вміння генерувати ідеї робить наших викладачів особливими.
Наша історія і розвиток Говорити про історичні віхи поки зарано. Нам усього 8 років. Історія кафедри починається з 2004-го року, тоді ще у складі кафедри української літератури та журналістики. І тільки з 2007-го вона стала окремою кафедрою. Тобто у вільному плаванні ми 5 років, ми ще малюки, і всі історичні віхи у нас попереду.
Традиції і перспективи Успішно вже три роки поспіль відбувається започаткований кафедрою конкурс «Шкільна журналістика». Він дозволяє простежити, як із року в рік змінюється бачення журналістики
Особливістю викладацьких стратегій кафедри є партнерська модель навчання. Коли навчальна співпраця відбувається не за схемою «я сказав – ти повторив», а зовсім по-іншому – «я сказав, ти сказав, і ми разом подумали». Ми прийшли до цього якось навмання, інтуїтивно. Бо така творча спеціальність, як наша, не може бути просто репродуктивною, як у традиційному академічному навчанні. Ще раз хочу наголосити: специфіка викладацьких стратегій у підготовці видавців і редакторів – це партнерська модель навчання.
Наталя Романюк: «Наш факультет – те, Точно знаю, що тут я познайомилася з суттєво вплинули на моє життя. І цього достатньо, аби не шкодувати про вибір закладу...».
За вісім років існування спеціальності «Видавнича справа та редагування» і п’ять років діяльності кафедри видавничої справи та редагування вперше було втілено у видавничу практику проект наукової монографії в межах бакалаврської роботи. З таким серйозним випробовуванням впоралася Наталя Романюк, підготувавши до друку літературознавчу (!) монографію І. А. Ткаченко «Поезія і поетика степу в українській літературі» («Степова Еллада», 2011р.).
Розвиток Технічне оснащення нашої спеціальності повільно, але стабільно удосконалюється, адже медіа завжди асоціюється із новітніми технологіями і, відповідно, специфіка підготовки майбутніх видавців і редакторів вимагає технічного ресурсу. В цьому напрямі у нас уже є певні здобутки. Наприклад, на факультеті вже працює радіостудія, студенти беруть участь у підготовці радіопрограм. Активно працює дві творчі групи. Подальші перспективи – це і мультимедійна лабораторія, і мінівидавництво, де студенти могли б удосконалювати свої практичні вміння.
Наталя Романюк вирізнялася в студентські роки особливою стилістикою редакторської роботи, дизайнерськими підходами, наполегливістю і сумлінністю у виконанні фахових завдань, багатопрофільністю. Погодьтеся, наявність у «редакторському портфелі» студента наукової монографії та навчально-методичного видання – серйозний показник професійної зрілості. Окрім цього, Наталя Романюк ініціювала створення інтернет-видання «Листівки центральної України» (http://lystivka.at.ua/), яким сміливо можна продемонструвати багатогранність фахової компетенції випускників спеціальності «Видавнича справа та редагування».
Визнання Варто сказати кілька слів і про видавничі проекти наших бакалаврів. Вони унікальні, адже кожен студент має з ідеї створити оригінальний видавничий продукт, який потенційно можна втілити у видавничу практику. Таку роботу не завантажиш з Інтернету. Без творчості й наполегливості тут не обійтися. Тож на четвертому курсі у студентів є реальна можливість закріпити теорію на практиці. Про якість цих робіт, до речі, схвально відгукнулися журналісти газети «Украина-Центр» у статті про якість кіровоградської освіти. Наші студенти потрапляють в сприятливе навчально-розвивальне середовище, у якому кожному дається можливість для професійного становлення й реалізації. Наталія Фенько
що треба!… людьми, які уже було б навчального
Наталя активно долучається до роботи з громадськістю: успішно пройшла чергову програму «Літньої школи тренерів» (2012р.), організовану «Спілкою ініціативної молоді», на базі факультету філології та журналістики Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка провела дві тренінгові програми. На запитання «Чому з-поміж інших закладів і факультетів ви обрали наш?» Наталя Романюк відповіла: «У старших класах я навчалася у педагогічному ліцеї. Вчителі викладалися максимально, то була справді сильна підготовка, на вищому рівні. Більшість із тих, хто з нами працював два роки, були з педуніверситету. І це подіяло краще будь-якої реклами. Крім того, тоді (а це 2005-2007 роки) на факультеті життя вирувало: кілька разів проводився «Медіа-Фест», організовувалися різноманітні конкурси і концерти. Тож я остаточно переконалася, що наш університет і факультет зокрема – те, що треба». Вже рік Наталя навчається в магістратурі Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв, пише магістерську роботу під керівництвом професора М. С. Тимошика. «Не відчуваю, що наш обласний виш гірший від національного столичного, – наголошує Наталя Романюк. – Крім того, переконалася, що наша кафедра видавничої справи та редагування не поступається іншим подібним, а багато в чому – навіть краща». Професійні пріоритети, успіхи таких студентам формують позитивний імідж факультету філології та журналістики, кафедри видавничої справи та редагування зокрема.
Пишаємось! Серед випускників нашої спеціальності дивовижна Олеся Копецька. На її рахунку участь і перемоги у численних престижних всеукраїнських конкурсах. Зокрема Олеся посіла перше місце на Міжнародному конкурсі письмових творчих робіт «Україна моєї мрії», який тривав з 16 липня до 1 листопада минулого року й зібрав 581 роботу з усіх куточків України, а також з Італії та Естонії. Олесина мрія про майбутнє України – найбільш гуманістична, переконлива й потрібна нашій країні. Символічно, що переможницею стала саме студентка спеціальності «Видавнича справа та редагування», розумна, вдумлива, допитлива, творча.
Друге, але не менш почесне, місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт в Українській академії друкарства. Студенткою третього курсу Олеся Копецька здобула перше місце в конкурсі студентських матеріалів про актуальні проблеми в журналістиці. Наша Олеся – не тільки людина високої світлої мрії, але й сміливий практик. Її бакалаврський проект дитячого видання доводить якість професійної підготовки наших студентів. Наших студентів цінують у столичних навчальних закладах – Олеся Копецька продовжує фахову підготовку в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
ЗНАЙОМТЕСЬ: ІННА ТІЛЬНОВА
ФІЛОЛОГІЧНА ПОЛІФОНІЯ
Додаткові можливості для сучасних філологів Ми чекаємо Оскільки наша кафедра здійснює підготовку вчителів, то, звісно ж, це повинні бути люди, які готові присвятити своє життя вчительській професії. Абітурієнти повинні мати пристрасть до іноземних мов, адже це є пріоритетним напрямком навчання на наших спеціальностях. Це повинні бути люди, готові розвиватися, самовдосконалюватися, впевнено йти до мети.
Майбутні професії випускників Можливості працевлаштування випускників нашої кафедри широкі: вони можуть працювати у школі, учителями української мови та літератури, англійської мови та світової літератури. Наші випускники можуть обіймати й інші посади: журналіста, менеджера, секретаря, представника адміністрацій різних рівнів тощо. Наша спеціальність дає можливість молодому фахівцеві поїхати за кордон як для продовження навчання, так і для працевлаштування.
Професійний «портрет» випускника Випускник має глибокі знання англійської та української мов, активно ними користується як у спілкуванні, так і під час робочих процесів. Молодий фахівець знайомий із сучасними методиками викладання та навчання, які використовуються у сучасних навчальних закладах.
Конкурентні переваги У тому, що випускники факультету філології та журналістики особливі, можуть переконати численні факти, один з них – феномен Інни Тільнової. Ця успішна, молода, талановита, амбіційна дівчина викликає захоплення й повагу. Колишня випускниця факультету філології та журналістики, а нині – аспірантка кафедри української мови та головний редактор «Нової газети», ще за студентських часів була резонансною постаттю. Це не перебільшення. Подаємо відгук від Григорія Дмитровича Клочека на журналістську майстерність Інни Тільнової. Він був надрукований на сторінці персонального блогу Г. Д. Клочека у 2009 році. Тоді Інна була студенткою V курсу. З того часу кількість її публікацій збільшилася. Рух уперед продовжується – відповідальна посада головного редактора регіональної газети, у найближчому майбутньому – захист кандидатської дисертації…. Тож інтуїція Григорія Дмитровича уже вкотре не підвела!
Основна перевага випускника нашої кафедри – це знання мови міжнародного спілкування, завдяки якій людина може працювати і реалізовувати себе у будь-якій сфері.
Працевлаштування? Є! Кафедра тісно співпрацює із департаментом науки і освіти й після закінчення навчання перед випускником відкриваються широкі можливості працевлаштування у навчальних закладах різних рівнів. Багато наших випускників уже реалізували себе саме у тій сфері, для якої вчилися п’ять років. Є приклади студентів, які виїхали за кордон і нині там проживають, працюють, отримують другу освіту.
Особливості кафедри Лише на нашій кафедрі студент і викладач спілкуються на рівних.
В університетському житті досить часто відбуваються події чи трапляються люди, які тебе по-доброму вражають, приносять радість. І в таких випадках хочеться розповісти про свої відкриття ширшому колу людей. З деякими статтями, написаними студенткою факультету філології та журналістики Інною Тільновою, я познайомився близько року тому. Вони мене приємно вразили. І не тільки мене. Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Тимошик, який читав у нашому університеті курс лекцій для майбутніх редакторів та видавців, сказав про одну статтю, що такий матеріал мала б за честь надрукувати будь-яка столична газета. А ще він сказав, що таку студентку мали б наввипередки запрошувати редактори місцевих видань. Талант – завжди рідкість. І його важливо не тільки знайти, а й підтримати. Текст Інни Тільнової буквально фонтанує то іронією, то сарказмом, то якимось пронизливим у своїй одкровенності ліризмом. Її ритмомелодика вражає своєю гнучкістю та, сказати б, виражальністю – вона тонко реагує на висловлювані смисли. Але це всього-навсього зовнішній вияв таланту. Талановитість цієї дівчини – в ранимості того, що іменується як національна гідність. Тут усе пояснюється просто: кілька століть темні сили, «злії люди» (словами Тараса Шевченка) дуже витонченими засобами буквально витравлювали зі свідомості українців майже все, що нагадувало їм, хто вони такі і яких батьків вони діти. Таке нищення катастрофічно ослабило національний інстинкт, який є інстинктом самозбереження. Народ, позбавлений національної самоідентичності, стає безпомічним. Пригляньмося до себе: це ж ми, Господи, вже котрий раз вибираємо до парламенту чимало людей, які, фактично, є ворогами держави… І так – далі. Подібних прикладів безліч, ними переповнене наше життя. Вже давно помічено: з усіх можливих варіантів ми вперто вибираємо найгірший… Маємо відроджуватися. Зараз стає очевидним, що механізм такого відродження простий. Має з’явитися нове покоління, яке поступово повертатиметься до стану самоідентичності. Це буде непростий процес, бо генетика, як відомо, відновлюється складно. Але є ще хороші батьки, вчителі, школи й університети. З’являється серед молоді ще багато талановитих особистостей, для яких Батьківщина є поняттям святим. Інна Тільнова – одна з них.
7
Завдяки молодому складу кафедри, який постійно виявляє ентузіазм у роботі, студенти цікаво проводять заняття, на новому рівні організовують навчальний процес. На кафедрі працюють висококваліфіковані викладачі, які постійно розвиваються, запроваджують новітні технології навчання. Серед них – 8 кандидатів наук. Цього року планується з ахист докторської дисертації Шандрук Світлани Іванівни. Вона – переможець програми JFDP 2002-2003р., учасниця дослідницької програми з соціального організаційного навчання (Social Organizational Learning) Школи Бізнесу та Менеджменту в університеті Джорджа Вашингтона. Проходила інтернатуру в Центрі з прикладної лінгвістики та Центрі з міжкультурної комунікації.
Традиції Кафедра запровадила традицію що р іч но г о к о нк ур с у пр о ек тів презентацій на актуальні теми. Тут студенти можуть продемонструвати знання англійської мови, виявити здібності у створенні нового мультимедійного продукта, показати свій естетичний та дизайнерський смак, виявити себе як оратора. Ці проекти демонструють культурологічний рівень наших студентів, комунікативні здібності, високий рівень знання іноземних мов. Наша кафедра заохочує студентів до створення традиційних за формою, але нестандартних за змістом тематичних плакатів.
Інноваційність викладацьких стратегій кафедри Викладачами кафедри розроблені но вітні к о мплек си навчаль них дисциплін. Постійно поновлюється фонд кінофільмів та аудіо- й відеозаписів актуальних новин ВВС мовою оригіналу. Навчання відбувається з допомогою мультимедійних технічних засобів: комп’ютери, телевізори, проектори, аудіо- й відео програвачі. Готуючись до занять, наші студенти постійно використовують нові надходження періодичної літератури, мають можливість безкоштовно користуватися виданнями мовою оригіналу.
Подальший розвиток Кафедра працює над розв’язанням питання щодо відкриття магістратури за профілем кафедри.
Людмила Лисенко: «Ми створюємо додаткові можливості для вчителівсловесників»
Проблемні групи та гуртки
• «Готичний роман в англійській
та американській літературі» – керівник доц. Тузкова І. В.;
• «Методика інтерактивних
технологій навчання іноземної м о в и» – ке рі в ник до ц. Стрельченко Л. В.;
• «Місце Д.Толкієна у світовій літературі» – керівник доц. Козій О. Б.;
• «Communicative Approach of Learning English» – керівник доц. Лисенко Л.О.;
• «Guide to English-speaking
countries» – керівник ст. викл. Габелко О. М.;
• «Українська література в
англомовному перекладі» – керівник ст. викл. М. В. Фока.
Людмила Лисенко
Визнані як найкращі Уже тринадцятий рік поспіль на Кіровоградщині, як і в усій країні, проходить Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, головна мета якого – виявити обдаровану учнівську та студентську молодь – майбутню еліту нації – і сприяти розвитку її творчого потенціалу. 27 січня 2012 року на базі Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчальновиховного комплексу гуманітарноестетичного профілю (гімназіяінтернат – школа мистецтв) відбувся четвертий етап грандіозног о мовного проекту, у якому взяли участь учні та студенти навчальних закладів області – переможці ІІІ (обласного) та учасники ІV (загальнонаціонального) етапів ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У номінації вищих навчальних закладів усі призові місця вибороли наші вихованці. Серед філологів – студенти факультету філології та журналістики: І місце посіла Дяченко Наталія Сергіївна (53
група), ІІ місце – Токарчук Анна Сергіївна (32 група), ІІІ місце – Гапоненко Вікторія Олександрівна (13 група). Усі викладачі кафедри української мови доклали зусиль для підготовки переможців, а безпосередні керівники студентів отримали почесні грамоти:
декан факультету, доцент Кричун Людмила Петрівна, завідувач кафедри, професор Ковтюх Світлана Леонідівна, заступник декана факультету філології та журналістики з виховної роботи, доцент Волчанська Ганна Василівна, доцент Громко Тетяна Василівна.
ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ
8
П’ять поверхів СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПУСК ЛЮТИЙ 2013 www.kspu.kr.ua
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка проводить набір за напрямами підготовки на 2013 – 2014 навчальний рік Денна форма навчання Напрям підготовки, спеціальність, спеціалізація
Ліцензований обсяг
Видавнича справа та редагування
Державна основа
10
Кількість місць
20
Філологія. Українська мова і література. Редагування освітніх видань Філологія. Українська мова і література. Мова і література (англійська)
Ліцензований осяг
Контрактна основа
Кількість місць
30
Заочна форма навчання
Орієнтовна вартість семестру
Державна основа Кількість місць
4105
30
3
К-сть місць
27
3765
50
100
6
3765 150
0
0
2875
2480 134
3765
Філологія. Українська мова і література (на базі ССНЗ)
Орієнтовна вартість семестру
1. Українська мова та література (профільний); 2. Історія України; 3. Іноземна мова або математика (на вибір абітурієнта)
2480
150
Філологія. Українська мова і література. Мова і література (російська)
Перелік конкурсних предметів
Контрактна основа
1. Українська мова та література (профільний); 2. Іноземна мова; 3. Історія України або світова література
2480
0
10
3880
Комплексний тестовий письмовий іспит з української мови та літератури
Терміни прийому документів Для вступу до університету подаються такі документи: 1. Паспорт, (копії).
ідентифікаційний
код
2. Документи про освіту. 3. Сертифікат Українського оцінювання якості освіти.
центру
4. Медична довідка (форма 0-86-о) з додатком про щеплення. 5. Шість фотокарток 3×4 см. 6. Військовий білет або свідоцтво (для хлопців).
приписне
7. Документи, які дають право на пільги (якщо є). 8. Папка картонна з зав’язками. 9. Два конверти з марками.
Етапи вступної кампанії
Денна форма навчання
Заочна форма навчання
Початок прийому заяв та документів
1 липня 2013 р.
8 липня 2013 р.
Закінчення прийому заяв та документів від осіб, які мають право проходити творчий конкурс
20 липня 2013 р.
27 липня 2013 р.
Закінчення прийому заяв та документів від осіб, які мають право складати вступні випробування
20 липня 2013 р.
27 липня 2013 р.
Закінчення прийому заяв та документів від осіб, які не складають вступних випробувань і не проходять творчі конкурси
31 липня 2013 р.
6 серпня 2013 р.
Терміни проведення університетом творчих конкурсів
21-31 липня 2013 р.
29 липня – 5 серпня 2013 р.
Терміни проведення університетом вступних випробувань
21-31 липня 2013 р.
29 липня – 5 серпня 2013 р.
За довідками звертатися: м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, навчальний корпус №5, приймальна комісія, телефон: (0522) 22-86-50 Центр довузівської підготовки та післядипломної освіти, телефон: (0522) 36-15-52 E-mail: mails@kspu.kr.ua
Web-сторінка: www. kspu.kr.ua
Навчальна газета факультету філології та журналістики “П’ять поверхів”. Над спецвипуском працювали: Ірина Ткаченко, Роман Пикалюк, Наталя Романюк, Андрій Мороз, Світлана Дубина, Анастасія Зубова, Тетяна Демчук, Інна Демчук, Ольга Макаревич, Вікторія Салогуб, Катерина Аброскіна, Ірина Майнич, Ольга Ткаченко, Юля Гончаренко (фото), Артем Грицай, Сергій Ткаченко.