HORSCH: ЗАПРОШЕННЯ В МАЙБУТНЄ Зерно, 29.06.2021 21:30:00 http://tv_and_press.com/i117912559_d1625002200 Олександр Карпенко Аграрії злітаються на демонстраційні заходи компанії HORSCH, як бджоли до вулика. Ідуть і прихильники технологій цієї компанії, і ті, хто ще не визначився зі стратегією оновлення свого парку. Ідуть, щоб на техніку подивитися і послухати Міхаеля та Філіпа, які здобули собі славу проповідників чистих технологій у сільськогосподарському виробництві та аграрних футурологів. Демонстраційне поле щойно відкритого представництва компанії поблизу села Велика Солтанівка на Київщині того дня було геть червоне від фірмових бейсболок учасників заходу, котрі обліпили з усіх боків такі самі червоні агрегати HORSCH. Сівалка Maestro-зірка посівних технологій в Україні, що добре знайома аграріям. Однак, знаючи традицію компанії щороку вдосконалювати свої агрегати, чекають від оновленої моделі SX якогось сюрпризу. Вона й справді краща за свою попередницю-продуктивніша, точніша, швидша. Має центральний бункер для насіння та добрив ємністю 800/3000 л (є можливість обладнання її баком для рідких добрив). Сівалка дістала новий тип дозатора AirSpeed, який використовує не вакуум, а надмірний тиск. Численні тести й демонстрації на полях провідних українських господарств свідчать, що новинка здатна підвищити продуктивність сівби просапних культур на 25%. Нею за добу можна засіяти близько 400 та. Гості йдуть за сівалкою, котра виконала демонстраційний забіг, розгортають посівне ложе та переконуються у високоякісній сівбі: насіння розкладене рівномірно, на однаковій глибині. Ще одна новинка-просапний культиватор Transformer VF. Два роки тому він став сенсацією AGRITECHNICA-2019, де здобув звання «Машина року», а нині вже дивує своїми унікальними здібностями українських аграріїв. Transformer VF швидко складається у компактний агрегат завширшки 3 м, заввишки до 4 м, захватом 12 м, це дуже важливо для такого типу машин із великою шириною. Надійний, має дуже потужну раму (660 мм), що дає змогу проводити культивацію високих культур. Агрегат може мати одну-дві камери та систему для иідкермовування, «очі» знаходять рядок, трактор рухається за сигналом GPS. Проте як втримати траєкторію, якщо на шляху сівалки трапляється схил або западина? За таких умов вона має з’їхати вбік, але Transformer знає, як зарадити цій проблемі. В нього великі металеві колеса, які фактично є основою стабільності агрегату. Завдяки їм і відповідному регулюванню культиватор пересувається ліворучправоруч і в такий спосіб відбувається підкермовувания. Механічний обробіток сільгоспкультур можна проводити з міжряддями від 25 до 75 см, тобто секції з робочими органами-переміщати відповідно до завдань, які ставить аграрій. Довантаження відбувається з допомогою двох пружин, на кожній секції встановлено гідравлічний циліндр SectionControl, щоб на клинах чи оброблених площах піднімати чи опускати секції. Учасники заходу також пересвідчилися в ефективності роботи сівалок Maestro 12CV, Focus 6.50 TD, агрегатів Tiger 4МТ, Cruiser 6 XL, обприскувача Leeb VL. И ось нарешті-родзинка заходу, його головна сенсація-перший у світі безпілотний посівний комплекс. Машину представляє її ідеолог Міхаель Хорш і конструктор, колишній киянин Анатолій Тенер. Ця модель дістане нині безліч різних характеристик і визначень: «вибух мозку», «погляд у майбутнє», «переворот мислення», «технічна провокація», «вбивця робочих місць на селі» тощо. Вона й справді категорично не вписується у звичні уявлення про сівбу та спричиняє масу запитань. Не було учасника заходу, який н-зробив би селфі з посівним роботом, й одразу ж їхні публікації в соціальних мережах викликали неоднозначну реакцію: від «Бау!» до «Фе!», мовляв, роботи починають витісняти людей із землі тощо. Отже, нова машина вже наполовину виконала свою місію: змусила аграрну спільноту думати про своє господарювання в перспективі найближчих 20-30 років. Посівний комплекс має незвичний вигляд. Складається з двох блоків: автономного рушія без кабіни па гусеницях із тепловою пневматичною системою, гідростатичною трансмісією та сівалки Maestro. Капот нагадує конструкцію самохідних обприскувачів Leeb РТЗЗО і РТ350. Рухається полем зі швидкістю 6-7 км/год, хоча максимальна-може становити 16-17 км/год. Проте на розвороті знижується. «Машина рухається за накресленими траєкторіями електронної карті , але відеокамер
ще немає, а тому не розпізнає перешкод. Загалом пройшла дистанцію добре, без проблем»,коментує конструктор машини Анатолій Тепер. HORSCH узяв курс на розробку автономних машин ще років 20 тому. Проте справа виявилася не такою простою, як здавалося попервах. Слід було вийти на абсолютно новий технологічний рівень, врахувати масу нюансів, перепробувати чимало різних варіантів. Дійшли висновку, що, окрім відповідної електронної начинки, потрібно створювати електронну карту поля, контрольовані проходи полем (CTF), продумати логістику (як доставляти такий автономний агрегат до місця роботи), визначитися з колом моделей, придатних для роботизації. Наприклад, відмовилися від спроб автоматизувати зернову сівалку Pronto, бо якщо хочеш дістати широкозахватну техніку, то потрібно, щоб крила складалися на бункер, інші агрегати також не підійшли для цієї місії. Зупинилися на сівалці Maestro. З’ясувалося, що для її ефективного використання слід повністю перебудувати агротехнологію не лише щодо сівби, а й інших процесів. Створили відповідну систему землеробства в одному з фермерських господарств Чехії. Всі наявні машини замінили на спеціальні, які здатні рухатися полем у рамках контрольованих проходів, розробили нове програмне забезпечення, ( .‘тали аналізувати результати дослідів, повсякчас удосконалюючи техніку. Врешті-решт, коли поліпшилася якість GPS, датчиків, сенсорів і лазерів, вийшли на більш-менш прийнятний результат. У поєднанні з контроль-трафіком і логістикою дістали абсолютно новий продукт, придатний для практичного використання. Проте економічний і соціальний аспекти цієї інновації набагато складніші від технічного. Це і є ті бики, яких слід убити в головах наших аграріїв. «Який сенс витрачатися на таку дорогу техніку, коли можна з успіхом користуватися трактором?»-найперше запитання, яке ставлять фермери. їм усе одно через деякий час доведеться купувати нову техніку, пояснює Філій Хорш. І коли цей момент настане, має спрацювати економічний аргумент. Бо автономний трактор буде куди дешевшим від традиційного. Адже вартість сучасних тракторів накручена завдяки занадто дорогій трансмісії, яка дає змогу пересуватися зі швидкістю 50-60 км/год. Така машина має дуже ускладнені шасі, колісну базу, кабіну з повним комфортом для тракториста. Тоді як автономна машина не рухатиметься дорогами загального значення, вона має менш потужний двигун, набагато легша, тобто назагал є настільки простою, що в комбінації із сівалкою коштуватиме набагато дешевше, ніж трактор плюс сівалка. Проте трактор поки що на 100% замінити неможливо. Однак поява роботів на полях одразу створить йому конкуренцію. Подібні процеси відбуваються й в автомобілебудуванні. Поява безпілотних електроавтомобілів починає збивати ціни на традиційні авто. Ще один міт: автономні машини витіснять людей. Нічого подібного, заперечує Міхаель. Річ у тім, що фермер має кілька господарських функцій: він, як мовиться, і швець, і жнець, і на дуді грець. А якщо точніше: й технолог, і маркетолог, і бухгалтер та ще й тракторист. Автономна техніка почасти його розвантажить. Склав програму, відпрацював технологію, натиснув кнопку і стежиш за роботою агрегату у віддаленому режимі. Навіть якщо в такому господарстві є наймані працівники, то це не означає, що їх скоротять. Проте це вже будуть кадри нової генерації, нині це діти, які інтуїтивно, без підказок чи пояснень освоюють комп’ютерні технології. Коли вони виростуть, їм трактор буде не цікавий. Проте роботом вони управлятимуть із задоволенням. Люди знайдуть собі нове захоплення. На думку Міхаеля, людина, яка їде в тракторі,-це марнування робочої сили: сидить собі 10-12 год, дрімає або лузає від нудьги насіння, бо машина рухається автономно на автопілоті, автоматично розвертається, перемикає передачі. Тоді як оператор із майбутнього зможе не лише стежити за рухом сівалки, а й більше уваги приділяти якості сівби, це буде інженер та агроном в одній особі. Зайшла мова й про реальність цього проекту. Мовляв, деякі компанії попробували та відклали ідею в довгий ящик. Чи не буде подібного і з цією? «А ви згадайте, де ми були років 50 тому? Хто міг подумати, що нині матимемо в своєму розпорядженні те, що маємо? Проте динаміка прогресу пришвидшується. Аграрні технології невблаганно рухаються в бік диджпталізації та автоматизації. Не лише наша компанія, а й кілька інших розробляють тему автономних агрегатів, застосовуючи різні стратегії. Є такі, які хочуть виробляти маленькі автономні роботи, щоб вони працювали в полі сотнями, наша стратегіяширокозахватні агрегати. Для роботи автономних агрегатів практично все готове: GPS, RTK, комп’ютери, сенсори, датчики, радари. Проте слід залишатися реалістами: деякі машини повністю
автоматизувати складно. Ще дуже далеко до комбайна без кабіни, бо під час збирання виникає маса ситуацій, які потребують втручання оператора, наприклад, полеглі хліба. Не можна автоматизувати глибокий обробіток ґрунту, де слід приорювати велику масу соломи. Проте технології сівби, захисту рослин, розкидання добрив рано чи пізно будуть автоматизовані. Ми активно працюємо в цьому напрямі»,-підсумовує Міхаель Хорш.