ПРАКТИЧНИЙ АГРАРНИЙ КОНСИЛІУМ, АБО ЩО СКАЗАВ ПРОФІЛЬ ҐРУНТУ Зерно, 29.06.2021 21:30:00 http://tv_and_press.com/i117912516_d1625002200 Знайомство з технологією Кінсі/Альбрехта Ігор Самойленко Упродовж 10 днів червня-з 15 по 25-в полях чотирьох господарств проходив польовий Аграрний консиліум за участі одного з кращих у світі фахівців із родючості ґрунтів Ніла Кінсі (США) та його колег-сертифікованих консультантів зі США та Німеччини. Організатор-компанія «Тревелайт MICE&Travel», партнер проекту-Vitazyme, учасники-агроіндустріальні холдинги МХП і Kernel, ТОВ «Рівненське аграрне підприємство» й ПП «Агрофірма «Дзвони». Цей польовий семінар був логічним продовженням роботи «Тревелайт MICE&Travel» із пошуку максимально корисної для українських фермерів практики, а головне-здатної забезпечити максимальний результат у наших умовах. Наразі компанія зосередилася на тематиці живлення ґрунту за технологією Кінсі/Альбрехта, чому була присвячена конференція в Україні, поїздка групи наших аграріїв до США, серія зимових інформаційних вебінарів, на котрих Ніл Кінсі та його послідовники-сертифіковані консультанти з різних куточків світу (США, Німеччини, Нової Зеландії) та фермери-практики-провели навчальні курси з втілення принципів технології на своїй практиці. Навчання навчанням, навіть побачене в тамтешніх умовах різнилося від домашніх реалій. Технологія Кінсі/Альбрехта насправді є наукою та практикою доволі тонкою й такою, що вимагає чіткого усвідомлення і покрокового неухильного слідування цим шляхом. На перших порах у піонерів цієї технології в Україні не вистачало терпіння, аби хоча б «втрапити в лижню». І тоді було ухвалено рішення розпочати роботу конкретних експертів із конкретними господарствами, з реальною роботою в полях цих господарств. Господарства, що зголосилися на цей проект, відібрали зразки ґрунтів і направили їх на аналіз до лабораторії Perry Agricultural Laboratory у штаті Міссурі, отримали рекомендації з внесення добрив, виконали їх-і ось у червні кілька цих експертів прибули до України з тим, аби спільно з учасниками проекту та іншими охочими аграріями проаналізувати стан цих ґрунтів та посівів на них порівняно з контрольними площами, обговорити побачене та й узагалі наживо поспілкуватися на тему технології Кінсі/Альбрехта. Ми не є прихильниками ні цієї, ні будь-якої іншої з теорій чи технологій,-говорить Роман Гринишии, директор та засновник компанії «Тревелайт MICE&Travel», модератор зустрічей.-Коли ми подорожували аграрними регіонами США, то чули багато як позитивних, так і критичних відгуків про цю технологію. Ми нічого й нікого не рекламуємо, просто хочемо перевірити: чи спрацює такий підхід у нас? Ми звозили наших фермерів до тамтешніх, провели навчання, зробили аналізи їхніх ґрунтів і в людей все одно виникають запитання, на котрі по телефону чи скайпу не відповіси. Там-у США, Німеччині, Новій Зеландії-технологія ефективна на різних культурах, звісно зі своїми нюансами, отже має прижитися й у нас. Я спостерігаю за вітчизняними аграріями-є серед них такі «маяки», по чиїй реакції усвідомлюю ступінь проникнення цієї ідеї в український аграрний масив. І зрушення в їх свідомості й зацікавлення справді є значні. Якщо одні замовляли окремі вебінари, то інші, як, наприклад, МХП-для своїх фахівців загадали всі вебінари без винятку. Й ось ми вирішили взяти конкретні підприємства для проведення досліджень у їх полях, показати решті на цих прикладах. Відібрали зразки ґрунтів, відправили до лабораторії Ніла Кіцсі й зібрали певний консиліум з експертів для кожного з підприємств-по два експерти на господарство, один із котрих точно зможе прилетіти до України, провели по одному попередньому прямому включенню цих експертів з українськими господарствами, й тепер ця група вже тут, у полях. Журналу вдалося долучитися до роботи зарубіжних експертів в українських ланах уже в останній локації-на полях одного з господарств МХП-НВФ «Урожай», що господарює на 80 тис. га в Черкаській та Київській областях. Зокрема, це було поблизу с. Озірна та с. Пішки у Звенигородському районі. За умов неймовірної, як виявилося згодом, рекордної за останні 64 роки спеки група аграріїв пересувалася полями, розглядала профілі ґрунтів у викопаних у полі траншеях, дослухалася до морфологічного й агрохімічного аналізу горизонтів, разом оцінювали стан кореневої системи кукурудзи, шукали присутність у ній мікоризи. В центрі уваги, звісно, були співавтор технології Ніл Кінсі, його співвітчизник, сертифікований консультант А лан Перрі зі штату
Мен, Йорк Байєр-сертифікований консультант з Німеччини, фермер Руперт Ліндлмайернайбільший виробник цукрової кукурудзи в Німеччині та прихильник технології Кінсі/Альбрехта. Йорк Байєр ретельно копирсався в профілях ґрунту, а Алан Перрі коментував цифрові величини наявних поживних елементів і значення кислотності ґрунту. Це були не нудні лекції, а жива дискусія з усіма присутніми, намагання одних донести свої переконання й розуміння процесів, інших-це усвідомити й спробувати сприйняти. Звісно, що найактивнішими були господарі полів-Юрій Галасуй, агроном-технолог НВФ «Урожай», та Віктор Марценюк, головний агроном Агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт», все ж вони вже залучені до експерименту. Попри спекотний день і жарти щодо того, що краще було б копати траншеї в холодку, учасники отримали неймовірний об’єм корисної інформації за короткий час. Як зазначив Ніл Кінсі, тут не йдеться просто про рекомендацію нашим клієнтам щодо внесення певної кількості того чи іншого елемента: «Ми пояснюємо, що ви маєте розуміти, коли бачите тест свого ґрунту. Й коли ви кажете, що навчитися правильно управляти програмами живлення за нашим принципом, розуміти всю цю кухню-надто складно, то це не так. Це не складніше, ніж засвоєння та оновлення інформації про нові сорти та гібриди, які виходять на ринок. Адже вони постійно змінюються, тоді як закони родючості та живлення лишаються константою. Слід просто їх зрозуміти, усвідомити певні залежності. Й діяти відповідно. Показники вашого ґрунту-це як величина бензобака вашої автівки: від його ємності залежить і швидкість вашого руху, й величина пройденої відстані». Стрижневим поняттям у технології Кінсі/Альбрехта є збалансування елементів у ґрунті, насамперед мікроелементів, через ставлення до кислотності ґрунтів. Реакція ґрунтового середовища, рівень кислотності є ознакою, від якої багато в чому залежать агрохімічні властивості ґрунтів і ріст рослин. Насамперед доступність для рослин поживних речовин. Надмірно високий (pH > 9) та надмірно низький (pH = 4) показники pH ґрунту діють на коріння рослин токсично. Та найголовніше-в межах цих показників кислотності визначається поведінка окремих поживних сполук, їх випадання в осад або ж перетворення в доступні чи недоступні для рослин форми. Це загальні поняття. Що ми робимо в разі високої кислотності? Правильно, вапнуємо. Одначе чи завжди це спрацьовує? І як саме спрацьовує? Ніл Кінсі стверджує, що рівень pH-це більше симптом, прояв стану ґрунтів, й реальна причина такого стану-в дисбалансі поживних речовин, і не обов’язково справа лише в кальції. До того ж існують показники pH водної і сольової витяжки, які дещо різняться між собою. У США американські університети зазвичай беруть за основу показники pH сольової витяжки, а більшість приватних лабораторій-pH водної витяжки. Ці показники різняться на пів значення: якщо нормою ґрунтової кислотності вважають рівень pH = 5,5-6,5, то водний показник відповідатиме нормі при pH = 6-7. Іноді буває так, що за «ідеального» показника pH у ґрунті абсолютно нічого не може вирости. Такий випадок був у Ніла Кінсі з фермерами із Західної Австралії, котрі скаржилися, що в них не росте жодна культурна рослина, тоді як рівень кислотності був «хорошим», у межах pH = 6,5. Однак після розгорнутого аналізу у власній лабораторії Ніл Кінсі підтвердив невтішний діагноз: «У вас навіть бур’ян не має рости». Заковика оптимального рівня кислотності полягала в... натрії, який і підтримував такий рівень pH. Натомість у ґрунті серйозний дефіцит калію, магнію і кальцію. При визначенні балансу фокусуються не стільки на кількісних показниках, як на відсоткових значеннях цих елементів, саме це важливо для балансу. Йорк Байєр шукає мікоризу Такі елементи, як кальцій, магній, калій і натрій, істотно впливають на рівень кислотності ґрунту. Якщо в землі забагато натрію, то pH буде відносно завеликим. Однак сам pH не «скаже», що в ґрунті достатньо кальцію чи магнію. Відтак на умови для вирощування культур на визначеному ґрунті впливає не сам рівень pH, а поживні речовини, що містяться в ґрунті. Доктор Вільям Альбрехт, учитель Ніла Кінсі й творець цієї технології, так і говорив: «Якщо у вас у Ґрунті є всі потрібні поживні речовини, то буде відповідний водневий показник. Рівень кислотності-це не причина, а наслідок». Ніл Кінсі пояснює далі, що якщо відкоригувати рівень кальцію, магнію чи інших мікроелементів, показник кислотності повернеться до нормальної величини. Коли рівень pH > 6,5, то у ґрунті є забагато якогось елемента, якщо pH < 6,5-навпаки, якогось бракує.
Водночас американський фахівець наголосив на значенні бору, як «провідника» для кальцію. Саме цей елемент допомагає рослині споживати кальцій. Тобто цілком імовірно, що в ґрунті начебто достатньо кальцію, але рослини не отримуватимуть його в потрібній кількості через нестачу бору. За рівнем цього елемента теж варто уважно стежити. НВФ «Урожай»-уже четверте господарство, на полях котрого експерти побували впродовж цих днів. Перед цим подібним чином консиліум проходив на полях господарств групи Kernel, ТОВ «Рівненське аграрне підприємство» й ПП «Агрофірма «Дзвони». Наступного дня в конференц-залі гірськолижного курорту в с. Водяники, що у Звенигородському районі Черкащини, відбулося детальне обговорення побаченого в полі. Додаткову інформацію щодо мікробіологічного стану цих полів надала Людмила Білявська, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мікробіології та вірусології НАН України, віце-президент Товариства мікробіологів України, котра теж була залучена до досліджень зразків ґрунту. Обговорено план дальших підживлень і співпраці, експеримент продовжується. Зустріч закінчилася спілкуванням з Нілом Кінсі та іншими консультантами в режимі «запитання-відповідь». У траншеї із розрізом профілю ґрунту був хоч якийсь затінок