СЕНСИ ЕФІРОНОСІВ Зерно, 29.06.2021 21:30:00 http://tv_and_press.com/i117912546_d1625002200 Шавлія та гісоп: успіх гарантовано Які саме ефіроолійні рослини має сенс культивувати на півдні України? Це питання стало надто гострим після анексії Криму, де на промислових плантаціях трав'яних культур вирощували продукцію для українських споживачів. Ксенія Мелешко Як вважають відомі українські травознавці Зубицькі: якщо вирощувати лаванду та шавлію лікарську, українські фермери завжди будуть забезпечені роботою. Завжди будуть шавлія лікарська, шавлія мускатна та гісоп лікарський. Нині ці ефіроноси вирощуються в Миколаївській та Одеській областях у дуже скромних обсягах»,-розповів доктор сільськогосподарських наук, професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук. Для шавлії лікарської клімат-не перешкода Раніше основне виробництво шавлії лікарської в Україні було зосереджено в Криму. Проте зі змінами клімату цю багаторічну культуру, яку активно використовують як цілющий засіб, тепер можна вирощувати й в умовах Південної України-за технологіями, що передбачаються для багаторічних культур, зокрема-для люцерни. Через дефіцит вологи цю дрібнонасіннєву культуру краще сіяти під зиму-як шавлію мускатну та гісоп. Максимальне заглиблення її кореневої системи-30-40 см, але висівання насіння шавлії на глибину всього 1-3 см дасть змогу дістати гарні сходи вже рано навесні. Проте на повний укіс у перший рік вегетації (якщо посіяти під зиму) розраховувати не варто: рослина дуже довго сходить. «Густота стояння шавлії лікарської-у межах 100-120 тис. рослин на 1 га, можна й менше. Що менше рослин навкруги, то більше пагонів дає кущ. Якщо є намір вирощувати шавлію лікарську на насіння, слід зробити загущений посів,-радить Михайло Федорчук.-Перед сівбою та після неї бажано прокатати ґрунт, щоб зекономити кожен міліметр вологи. До сівби потрібно використовувати гладкі котки, після-обов'язково шпорові котки, які переривають капілярну вологу, що дає змогу дістати дружні сходи». Ефіроносні культури добре почувають себе в новому українському кліматі. «Щоб довго жити-сійте у своїх садах шавлію лікарську»,-казав Олександр Македонський. Як змінюється клімат на півдні України: більше пилових бурь, замість дощів-зливи Чому варто забути про традиційну оранку? Як зазначає Михайло Федорчук, південні регіони України входять до зони пустелі-надто це стосується Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і частини Кіровоградщини (яка належить до Центральної України). На жаль, українські аграрії у майбутньому дедалі більше відчуватимуть дефіцит вологи на своїх полях. Починаючи з 2000 р., на півдні України фіксують щорічне підвищення середньорічної температури. Дані, зібрані за 135 років, демонструють, що середньорічна температура в регіоні піднялася на 11,4°С (1985 р. цей показник дорівнював 9,5°С). Отже, нині середні температури різко зростають. А в червні та липні середньомісячна температура піднімається на 2,4°С-це дуже великий показник. Уже зараз можна стверджувати: озиму пшеницю та інші культури, які раніше вирощували за класичними технологіями, потрібно культивувати з оглядом на серйозні зміни клімату. Нині зона ризикованого землеробства зміщується на 200-300 км на північ України, що потребує змін видової й сортової структури посівів.
Як уже довели науковці Миколаївського національного аграрного університету, в десять найближчих років зима буде подібною до цьогорічної. Опади в регіоні перетворюватимуться з дощів на зливи. Наприклад, торік на Херсонщині за одну годину випало понад 120 мм опадів-це 1200 кубів води! Вода наробила шкоди, а користі для плантацій-жодної. На півдні України у метровому шарі ґрунту катастрофічно не вистачає вологи: дефіцит становить 35-45% від середньої щорічної норми. Тому про традиційну оранку варто забути й робити ставку на глибоке розпушування ґрунту на 35-45 см. Прогнозується також посилення перепадів температурних режимів: удень-спекотно, вночіпрохолодно. Позаяк конденсат насамперед осідає на рослинах, аграріям слід приготуватися до посилення гнилей, борошнистої роси та інших проблем. Крім того, в регіоні активізуються вітри та пилові бурі (за статистикою кількість суховійних днів збільшилася з 54 до 72). «Лісосмуги випиляли, стерню аграрії не залишають-тому найродючіші шари ґрунту видуваються. Проте для вирощування трав вітер не такий страшний, як гради. Тому варто приділяти увагу градобійним сіткам, на зарубіжних промислових плантаціях їх ставлять повсюдно»,-наголошує Михайло Федорчук. Процеси вирощування шавлії та гісопу-дуже схожі, але мають деякі нюанси. Шавлію лікарську краще висівати зернотрав’яними сівалками С3-3,6, якщо їх нема-GASPARDO для дрібнонасіннєвих культур. Доцільно закладати насінину шавлії лікарської у міжряддя завширшки 70 см, щоб опісля було зручно обробляти плантацію механізовано та одержувати від неї якнайбільше віддачі. Якщо в господарств, які збираються вирощувати шавлію, є можливість встанови і и краплинне зрошення-це краще зробити. Проте культура зійде й без цього. Головне-мати гарну схожість насіння (для довідки: польова схожість доходить до 67-70%). Основна проблема вирощування шавлії (надто в перший рік вегетації)-бур'яни. Тому обов'язково слід посіяти маячну культуру (ріпак чи редиску) та провести міжрядну культивацію. Не варто використовувати хімію. Плантація шавлії лікарської дає гарні врожаї три-п’ять років. Цю рослину вирощую і ь для отримання листка, який має сильні бактерицидні властивості (зокрема його використовують для полоскання). Велике листя, зазвичай, збирається вручну, а механізовано зібрані врожаї йдуть на виготовлення ефірної олії або листкового порошку. «Ця культура-чудовий медонос та ефіронос. Її можна висівати в садах для захисту від шкідників замість феромонних пасток,-підкреслює Михайло Федорчук. Ефіроносні культури добре захищають плодові культури від шкідників. У моєму саду росте шавлія лікарська, тому я обробляю насадження одноразово, щонайбільше двічі за сезон, а не двадцять разів, як у промислових садах. Окрім здоров'я такий підхід дає істотну економію». Перший укіс шавлії лікарської у серпні можна використати для листка (це буде ніжний листок молодої рослини), але після підкосу має пройти не менш як 1,5 місяця вегетації. Для довідки: нині припинення вегетації на півдні України спостерігається 15-20 листопада. Урожаї шавлії лікарської не варто косити агрегатом КІР, бо молоточки косарки розмочалюють стебло-цю культуру варто лише зрізати. Від роторної косарки так само краще відмовитися, бо стебло може бути побитим, що спровокує появу захворювань. Якщо вирощувати шавлію лікарську на насіння, його слід збирати за фізіологічної стиглості, коли дві третини насінин починають бурітине темніти. Якщо все насіння побуріє, то повністю осиплеться.
Використання цієї культури в сівозміні (для ефірної олії) забезпечує після п’яти років її вегетації стабільний фітосанітарпий стан плантації на два-три роки-цього разу не потрібно протруювати насіння, що з економічного погляду таксам© дуже важливо. Кореневі рештки слід залишати в ґрунті, який варто не переорювати, а пошарово обробляти, тоді можна вирощувати будь-які культури, що будуть особливо захищені від кореневих гнилей. Для зернових ця практика дуже ефективна. У шавлії мускатної на переробку йдуть, зазвичай, плодоніжки-з них збирається та отримується ефірна олія, але між збиранням урожаю та доставкою на переробку має пройти не більше двох годин. Шавлія мускатна потребує правильної логістики Ця дворічна харчова пряно-смакова культура культивується за такою самою технологією, як і шавлія лікарська, але потребує правильної логістики. Щоб зібрати з шавлії мускатної ефірну олію високої якості, відстань від поля до переробки має не перевищувати ЗО км. Інакше свіжезібрана маса втратить свої властивості. Плантації шавлії мускатної чутливі до зволоження, надто в період проростання насіння-хоч ця рослина й належить до посухостійких. Вона поглинає води в 3,5 раза більше за свою масу, а її плодова оболонка-в 40 разів більше! Проте, поливаючи плантацію шавлії мускатної, не варто забувати, що надмірна вологість ґрунту сприяє розвитку грибкових захворювань. Ще один нюанс: шавлія мускатна маловибаглива до ґрунтів, її можна вирощувати навіть на бідних кам’янистих землях, але кращий вибір-чорноземи та карбонатні суглинкові ґрунти (легкі піщаніменш придатні). Із квітів шавлії мускатної добувають цінну ефірну олію, яку використовують у парфумерії, для ароматизації лікеро-горілчаних і кондитерських виробів (для надання аромату мускату), чаю, сирів, дорогих сортів тютюну. Листя, квіти й олію шавлії мускатної широко застосовують у медицині, це популярний афродизіак. Щоб забезпечити вологою лікарські рослини, які вирощуються з насіння (лаванду, шавлію, гісоп тощо), їх краще висівати під зиму. Гісоп особливо шанують у країнах Середземномор'я Ще одна цікава рослина, на думку Михайла Федорчука,-гісоп звичайний, або лікарський. У південних регіонах ця багаторічна рослина може давати два врожаї, але після першого укосу квіткової маси їй потрібне зрошення та підживлення мінеральними добривами. Максимальна продуктивність плантації гісопу становить 7-9 років. Ця культура, що походить із Південної Європи, невибаглива до ґрунтів, посухостійка (може спокійно зимувати на відкритому полі). Ефірну олію гісопу широко використовують у медицині, парфумерно-косметичній і харчовій промисловості, зокрема для ароматизації ліків, вин і напоїв (гісоп входить до суміші трав, з яких виготовляють славнозвісний французький лікер «Шартрез»). Цікаво, що всі частини цієї культури їстівні та мають приємний аромат. Гірко-пряний смак свіжих і сухих листків гісопу до вподоби французам, італійцям та іспанцям, які використовують їх як приправу до салатів, підливок, м’ясних та овочевих страв, консервації тощо.