ПРАВДОШУКАЧ № 56, червень 2013 by Yuriy Sheliazhenko

Незалежна газета. Засновник і редактор Юрій Шеляженко.

№ 6 (56) 30 червня 2013 року Гаряча лінія: (097) 317-93-26 E-mail: say@truth.in.ua Сайт: www.truth.in.ua

СПІКЕР РИБАК МАЄ

у випуску:

ВИБАЧИТИСЬ

ПЕРЕД ЖІНКАМИ Ж

Андріївський узвіз тероризує «вуличний комітет» одного самозванця Євген Сігал: «Слід обнулити ставку ПДВ на газ» Сергій Терьохін: «Дохідна частина держбюджету приречена на недовиконання»

Несподівані повороти у «справі Агаларова»

Храми слід повернути віруючим

Активісти захисту прав людини вимагають від голови Верховної Ради України Володимира Рибака вибачитись перед жінками за некоректний вислів. Відповідно до офіційної стенограми засідання парламенту, головуючий наводив порядок у залі з такими словами: «Не стучіть мені по трибуні, розвалите... Дома жінці будете по голові стучати. Ідіть». За ініціативою Ольги Веснянки громадськість негайно відреагувала на емоційний вислів спікера відкритим зверненням. «Голова Верховної Ради України з парламентської трибуни вдався до такої репліки на адресу депутатів-чоловіків: “Йдіть, вдома будете своїй жінці по голові стучати!”» – йдеться у зверненні, опублікованому на сайті «Майдан»,– «Саме цей шовіністичний, сексистський заклик до насильства голови парламенту, що легитимізує, робить нормою домашнє насильство над жінками прозвучав на загальнонаціональному каналі. Відповідно, ці слова почули й мільйони мешканців/мешканок і гостей України. Звертаємо увагу, що таке висловлювання керівника парламенту суперечить ст. 21, 24 Конституції України, не узгоджується з текстом присяги народного депутата України, яка містить зобов’язання “додержуватися Конституції України та діяти

в інтересах всіх співвітчизників“. Це не перший подібний скандал, викликаний висловлюваннями перших осіб Української держави. Лідери демократичних країн не мають права сприяти поширенню сексизму у суспільстві. Ще більш прикро, що такі недолугі і необдумані репліки звучать на тлі обурення в Україні страшним злочином – насильством над жінкою у Врадіївці. І у ситуації, коли різні види насильства стають поширеною і частою практикою в українському суспільстві. В Україні щороку гучно проходить кампанія «16 днів протидії гендерному насильству» під егідою ООН. Держава Україна періодично звітує до Комітету ООН про свою боротьбу за ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок. Міжнародними зобов’язаннями України та вітчизняним законодавством задекларовано заборону дискримінації та насильства, але поточна практика свідчить про зворотній процес. Політики та громадськість, і чоловіки, і жінки, мають нарешті підняти цю гостру, актуальну проблему – насильства над жінками, вимагаючи справедливого покарання для насильників, прийняття програм допомоги й захисту постраждалих. Вважаємо, що голова Верховної Ради України має публічно пояснити свою позицію щодо насильства над жінками. І, безперечно, публічно перепросити за ці свої слова».

У Бахчисараї відбувся конкурс дитячих малюнків «Я люблю тебя, жизнь»

Законопроект № 2393 допоможе кардинально реформувати ринок перевезень на таксі Вознесенці обговорили земельні проблеми ОСББ з народним депутатом України Ю. Гержовим

Притча «Просто так»

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

КРИМІНАЛ

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

Андріївський узвіз тероризує «вуличний комітет» одного самозванця Спочатку все виглядало благопристойно. Київська міська державна адміністрація представила концепцію розвитку Андріївського узвозу від директора ОСН «Вуличний комітет Андріївський узвіз» Віктора Хаматова з робочою назвою «Київський Монмартр». Обіцяли провести обговорення в художніх колах. Але вже тоді художники почали шептатися, що це проект приватизації Андріївського узвозу кишеньковими структурами місцевого олігарха Хаматова. Потім Попов вручив Хаматову ключ від Андріївського узвозу. Почалося свавілля. Хаматов став поводитись на вулиці, як у своїй феодальній вотчині. З художниками спілкується, наче з кріпосними – плати оброк, і нічого сперечатись. Хоча по закону органи самоорганізації населення не мають права нікому нав’язувати обов’язкові платежі. «Газета по-українськи» цитує виступ юриста та голови громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" Марини Соловйової: «Щомісячні внески за місце на Андріївському узвозі — це побори та здирництво». Повідомлялося, що художники та торговці сувенірами на Андріївському узвозі з літа 2012 року в примусово-рекетирському порядку платять гроші до громадської організації, на "покращення узвозу". Минулого року виплати становили 80 гривень з художників та 100 — з торговців. 14 жовтня 2012 року художника Юрія Качкіна побили на узвозі через те, що він відмовився платити гроші цій організації за місце. Йому нанесли сильні удари по голові. «Те що відбувається сьогодні на Андріївському узвозі - це неприпустимо. Це можна назвати вимаганням і поборами. Інакше назвати неможливо. Благодійний внесок - це добровільна участь. А художникам погрожують. Чи залишать там людей - залежить від того, чи буде відбуватися оплата. Я думаю, що це не одиничний випадок. Це один чоловік, який не захотів заплатити, а всі інші, напевно, оплачують. Але я не знаю за що вони платять і куди ці гроші спрямовані», – розповіла на прес-конференції Марина Соловйова. «Можу навести приклад, що для Пейзажної алеї ніхто ніколи не робив внески. Є достатня кількість людей, які можуть сприяти і готові підтримувати. Є меценати, громадські організації, які готові розвивати будь-які види мистецтва», - додала вона. Постраждалий художник Юрій Качкін заявляв, що гроші збирає структура, яка підпорядкована новій громадській організації «Громадська рада Андріївський Узвіз». А люди, які його побили, представляли інтереси голови цієї організації — Віктора Хаматова. «Ми, члени правління, взагалі не в курсі тих процесів, які відбуваються на алеї художників, крім надання інформації проекту та концепції. Я також вважаю, що це неприпустимо. Потрібно розібратися, хто це робить, покарати і відсторонити винних», - розповів тоді Євгеній Карась, заступник голови громадської оранізації «Громадська рада Андріївський узвіз». Отже, напрошується висновок: Хаматов не представляє інтереси громадськості, а займається свавіллям в своїх особистих інтересах, навіть не ставлячи до відома

Таку халабуду самовільно дозволив собі звести “цар і вуличний комітетчик всія Андріївського узвозу”, прикриваючись іменем О. Попова, без жодного дозволу на будівництво. громадськість про свої витівки, обманюючи та залякуючи художників! Коли голова організації творить що хоче, а інші керівні органи лише грають роль ширми, не будучи поінформованими про діяльність організації та не маючи реального впливу на дії голови, ясно, що це така собі маріонеткова монархія під виглядом громадської організації. В цьому році побори посилилися. Художникам з Андріївського узвозу нав'язують нові правила торгівлі, і вони побоюються, що їх просто виживуть – цитує публікацію в газеті «Сегодня» сайт «Українська правда – Київ». «Досі ми за оренду місця платили в Подільську РДА. У мене виходило 300 грн на квартал, і ще 300 грн на рік. Нещодавно було створено якийсь орган самоорганізації населення під керівництвом президента Асоціації арт-галерей України Віктора Хаматова. Ми нібито повинні підписати договори, згідно з якими будемо платити цьому органу... «Благодійні внески» - 1200 грн на рік за кожні 1,5 кв. м. Куди будуть витрачати гроші, не зрозуміло», - розповів один з художників. За їхніми словами, їх зобов'язують оформити документи, як приватних підприємців. «Але які з нас ПП? Ми можемо місяцями не заробляти ні копійки. Але тих, хто не підпише договір, погрожують вигнати з допомогою міліції», кажуть майстри. Днями на Андріївському провели збори і вирішили направити листи керівництву міста, щоб воно розібралося в ситуації. Тим часом Хаматов грає в ображену невинність – мовляв, йому доручена організація виставки-ярмарку за підтримки міської державної адміністрації, а художники не мають продавати свої роботи без дозволу влади, читай – без дозволу Хаматова. В цьому виступі читається натяк: я відстьогую бабки гауляйтеру Києва і ментам, платіть або гірше буде, і ніхто вам не допоможе, всі будете в кріпосних у мене ходити! Не вистачає самозванному феодалурекетиру Андріївського хіба що власного палацу. Однак дерев’яну халабуду для продажу низькопробно-попсових підробок під «народне мистецтво» на Андріївському узвозі, 22-А їх величність вже дозволили собі звести. На цьому місці зазвичай влітку на маленькому лотку продавалися безалкогольні напої та морозиво. І цього року також Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) від 18.04.2013 р. № 572 було затверджено адресне розміщення об’єктів дрібнороздрібної торговельної мережі комунальних підприємств виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), відповідно до якого передбачається розміщення Комунальним підприємством «Ріко» торгової точки з продажу безалкогольних напоїв та морозива за адресою вул. Андріївський узвіз, 22-А. Хоча КП «Ріко» вже видано дозвільний документ – довідку про функціональне призначення ТС (об’єкту сезонної торгівлі, намету з продажу безалкогольних напоїв та морозива) серія СТС № 629, організувати торгівлю на цій точці КП «Ріко» не може, оскільки зазначене місце незаконно зайняте самовільно збудованою без будь-яких дозвільних документів антисанітарною пожежнонебезпечною капітальною дерев’яною спорудою. Коли ми попросили продавця надати дозвільні документи на споруду, вона сказала, що ніяких документів у неї нема, але будівництво дозволив голова органу самоорганізації населення «Вуличний комітет Андріївський Узвіз» Хаматов Віктор Олександрович. Таким чином можна зробити висновок, що халабуду сколочено в порядку самоуправства. Хаматов має не більше право дозволяти самовільне будівництво, ніж якщо б він проголосив анархічну республіку на вулиці Андріївський узвіз та першим диктаторським універсалом конфіскував в дохід рекетирського общака картини тамтешніх художників. Продавець також сказала, що «хазяїном» споруди є Хаматов (хоча замість куточку споживача там висить свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця Фенчака Євгена Михайловича, видане у м. Мукачеве Закарпатської обл.) – тобто, виходячи за межі компетенції органів самоорганізації населення, самобуд було «дозволено» Хаматовим, як можна здогадатись, самому собі – очевидно, з корупційною метою отримання особистої вигоди під прикриттям діяльності ОСН. Згадану споруду-самобуд розташовано впритул до житлових будинків, що створює пожежну небезпеку. Окрім того, дощова вода стікає з криші та застоюється в фундаменті цієї споруди, виготовленому з піску та дерев’яних пеньків, що створює «болото» та антисанітарію. Вигляд споруди ніяк не вписується в історичне обличчя Андріївського Узвозу. Звісно, що порушення містобудівного законодавства непокоять компетентні органи. Однак замість припинення беззаконня за вказівкою Інспекції державного архітектурнобудівельного контролю у м. Києві вуличний комітет Хаматова звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ІДАБК, причому позов був настільки безграмотним (а який ще позов можуть написати холуї правового нігіліста?), що суд навіть не відкрив провадження у справі, вказавши позивачу на численні порушення. Ми спробували отримати коментар у Хаматова щодо його свавільних дій. За телефоном ОСН нас попросили зателефонувати через десять хвилин, а потім не брали слухавку. На питання, передані факсом, на момент здачі номера в друк відповіді не надійшло.

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

ТРИБУНА

Євген Сігал: “Слід обнулити ставку ПДВ на газ” З 1 січня 2013 року скасовано нульову ставку ПДВ з операцій з постачання природного газу на митній території України, ввезеного ПАТ НАК «Нафтогаз України». Внаслідок цього ціна газу для споживачів та вартість товарів і послуг, при виробництві яких використовується природний газ, зросла приблизно на 17%. Суттєво зростає собівартість продукції, в першу чергу, стратегічних експорторієнтованих галузей національної економіки та, відповідно, знижується її конкурентоспроможність, втрачаються позиції українських товаровиробників на світовому ринку. Для уникнення подібних наслідків, несприятливих для економіки та соціальноекономічного становища в Україні, було подано проект Закону України № 2100 від 25.01.2013 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України» (щодо тимчасового запровадження нульової ставки на природний газ). З метою захисту вітчизняного виробника і забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції через оптимізацію ціни природного газу для споживачів України, враховуючи постійне зростання закупівельної ціни імпортованого природного газу, вважаємо доцільним подовжити термін дії нульової ставки на продаж

природного газу на внутрішньому ринку, зважаючи на те, що імпорт природного газу здійснюється у режимі звільнення від сплати податку на додану вартість, а перші результати застосування такого податкового режиму підтвердили його ефективність. При цьому, враховуючи, що потреби населення забезпечуються за рахунок природного газу власного видобутку, а потреби підприємств теплоенергетики задовольняються з ресурсу імпортованого газу за регульованою ціною, що є значно нижчою за закупівельну, оподаткування податком на додану вартість операцій з реалізації газу цим категоріям споживачів пропонується залишити без змін. З метою захисту вітчизняних виробників і забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції через оптимізацію цін на природний газ для споживачів України, законодавча пропозиція передбачає запровадження з 1 квітня 2013 року до 31 грудня 2013 року оподаткування операцій з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), ввезеного на митну територію України (крім операцій з постачання такого газу Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для

населення, установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших споживачів, що не є платниками цього податку) за нульовою ставкою податку на додану вартість. Результати застосування такого податкового режиму в період з 1 липня 2011 року по 24 травня 2012 року підтвердили його ефективність. При цьому, враховуючи, що населення забезпечується природним газом вітчизняного видобутку, а потреби підприємств теплоенергетики задовольняються з ресурсів імпортованого газу за регульованою ціною, оподаткування податком на додану вартість операцій з реалізації газу цим категоріям споживачів пропонується залишити без змін. Можливі втрати бюджету повністю компенсуються за рахунок надходжень від зростання обсягів експортних операцій вітчизняних підприємств, які для виробництва продукції використовують імпортний газ. Євген Якович СІГАЛ, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Сергій Терьохін: “Дохідна частина держбюджету приречена на недовиконання” Через падіння промислового виробництва, зниження оборотів інших секторів економіки бізнес не спроможний генерувати доходи, завдяки яким держбюджет наповнювався б згідно урядових планів та параметрів, визначених у чинному законі про держкошторис на поточний рік. Про це заявив народний депутат, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. «Цей бюджет у нинішньому вигляді приречений. Тут викручуй не викручуй бізнесу руки, але від того гроші не з'являться. Як за таких умов забезпечувати фінансування видатків? Лише за рахунок нарощування боргів. Уряд вже активно бере короткі позики під високі відсотки», - цитує виступ парламентаря «Економічна правда». При цьому Терьохін висловив переконання у тому, що уряд не піде на скорочення видатків, оскільки «влада є популістичною». «А при цьому варто було б звернути увагу на те, що населення скорочує видатки не тільки на придбання товарів довготривалого користування (побутова техніка і т.д). нерухомість навіть не згадую), але й на речі

першої необхідності - продукти харчування, ліки і т.д. Це дуже тривожна тенденція», - вважає народний депутат. На разі практично всі незалежні економісти притримуються думки, що вийти на плановий дефіцит державного бюджету в розмірі 50 млрд гривень неможливо – повідомляє журнал «Економіст». Вже в січнітравні 2013 року, порівняно з січнем-травнем 2012 року, дефіцит державного бюджету України виріс в 5,05 разів - до 18,488 млрд грн. Дефіцит зведеного бюджету України за січень-травень поточного року склав 21,712 млрд грн, що 4,5 рази більше показника січнятравня минулого року. Загальний фонд державного бюджету за звітний період виконано з дефіцитом у розмірі 20,060 млрд грн, що в 9,3 рази більше показника за аналогічний період 2012 року, але в той же час, на 10,978 млрд грн менше розпису на січень-травень 2013 року. Все це відбувається через падіння промислового виробництва, зниження оборотів інших секторів економіки, в зв’язку із чим бізнес не спроможний генерувати доходи, завдяки яким держбюджет наповнювався б згідно урядових планів та параметрів, визначених у

чинному законі про держкошторис на поточний рік. Дефіцит держбюджету України в січніквітні 2013 року, порівняно з січнем-квітнем 2012 року, виріс в 3,6 рази - до 16,145 млрд грн. Дефіцит зведеного бюджету України за цей період склав 18,883 млрд грн, що майже в 3 рази більше показника за аналогічний період минулого року. Загальний фонд держбюджету за вказаний період виконано з дефіцитом у розмірі 17,798 млрд грн, що в 4,6 рази більше показника за аналогічний період 2012 року, але в той же час на 8,964 млрд грн менше розпису на січень-квітень 2013 року. Державний бюджет України за 2012 рік зведений з дефіцитом 53,387 млрд грн, що в 2,3 рази більше дефіциту 2011 року. Зведений бюджет за 2012 рік виконано з дефіцитом 50,73 млрд грн, дефіцит загального фонду держбюджету склав 53,350 млрд грн. Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік», бюджет прийнятий з дефіцитом на рівні 50,43 млрд грн (3,2% ВВП), доходами – 361,5 млрд грн, витратами - 411 млрд грн, граничним рівнем держборгу на 31 грудня 2013 року - 483 млрд грн, можливістю надання державних гарантій на 50 млрд грн.

КРИМІНАЛ

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

НЕСПОДІВАНІ ПОВОРОТИ – Вбивця! Ти убив мою дитину! У задушливій кімнаті суду, після багатогодинного допиту свідків, хрипкий крик Лариси Савки наче ріже ножем по серцю. – Заспокойтеся. Ведіть себе достойно,– безуспішно закликає до порядку головуюча суддя Любов Кирилюк. У залі четверо людей в чорному: троє суддів, які носять мантії по традиції, на знак вірності закону і честі, а також мати вбитого в чорному платті, що має підкреслювати її горе. Лариса Савка продовжує волати, захлинаючись від гніву. Тиче пальцем в бік чоловіка за гратами – Рустама Агаларова, який п’ять хвилин тому кількома влучними питаннями викрив суттєві суперечності у показах головного свідка обвинувачення. Жінку обступають міліціонери, просять заспокоїтись – все дарма. Колегія суддів, не здатна впоратись зі скандалом, мовчки встає і покидає зал судових засідань. Забули навіть оголосити перерву. Пізніше стає відомо, що процес продовжиться через два місяці. ...Підприємця і спортсмена Олександра Савку було вбито під час сварки на дворі готельно-ресторанного комплексу «Графська садиба» під Чернівцями в ніч на 2 квітня 2012 року. Причиною конфлікту, як це часто буває, стали гроші. Обвинувачений Рустам Агаларов позичив значну суму у банківського менеджера Олени Доманіної і кілька місяців розплачувався частинами. На зустріч в «Графську садибу» він приїхав один, щоб передати чергову частку боргу. Доманіна приїхала з друзями – Кийовським і Савкою, мабуть, маючи намір добитися повного погашення боргу за будь-яку ціну. В суді Доманіна не приховувала, що перед «розборкою» добряче хильнула спиртного. Був напідпитку і Савка: експертиза його крові згодом виявила середню ступінь сп’яніння. Далі були «переговори», погрози з використанням зброї у якості «сильного аргумента». Агаларову дали зрозуміти: він нікуди не поїде з цього місця, поки не поверне повністю позичену суму. Побоюючись за своє життя, він зателефонував брату та батьку і попросив їх приїхати. Оскільки Агаларова не відпускали і тиснули на нього, він, за його словами, для самозахисту дістав з багажника машини биту. Як він каже, «сувенірну»: дійсно, бита виявилася нікудишньою зброєю – Савка зламав її навпіл одним ударом, кинувшись на нього, як тільки побачив биту в руках Рустама. Кийовський наблизився, можливо, щоб приєднатися до Савки у побитті Агаларова, але на допомогу Рустаму прийшли родичі: Кийовського відігнав убік старший брат Агаларова Руслан, тим часом як батько Расім рознімав Рустама і Савку. Обставини бійки досі як слід не встановлені. Достовірно відомо, що пролунало два постріли і що Савка отримав тяжке поранення кухонним ножем в серце. Хто наніс удар ножем, невідомо. Рустам Агаларов відвіз Савку у лікарню, де той помер через кілька годин. У Романа Кийовського, кума Олександра Савки, виявилися серйозні зв’язки серед міліцейського начальства. Поки нинішній підсудний віз постраждалого до лікарні, Кийовський вже спілкувався по мобільному з керівництвом УБОЗу. Рустама Агаларова було арештовано і звинувачено у навмисному

Перед судовим засіданням нам вдалося сфотографувати на мобільний телефон Агаларова за гратами під охороною міліцейського конвою, але потім суд чомусь не дозволив робити фотографії аж до постановлення рішення у справі. вбивстві. Щоправда, при розгляді в Кіцманському районному суді Чернівецької області це обвинувачення розвалилося. Наприклад, в своїх показах Доманіна стверджувала, що Рустам Агаларов погрожував їй пістолетом. Та якщо у нього був пістолет, навіщо знадобилося витягати биту? За її словами, розмовляючи по телефону з родичами по-азербайджанськи, Агаларов чомусь вставив російською на сленгу «бєрітє волини і пістолети». Але цю фразу вона кілька разів повторювала по-різному: «стволи і ножі», «пістолети та ножі». На таких показах Доманіної трималося все обвинувачення, а прямих доказів вини Рустама Агаларова не було. Зрештою прокурор змінив обвинувачення, і Агаларова було засуджено на п’ять років позбавлення волі за хуліганство, що виявилося в умисному нанесенні Савці тяжких тілесних ушкоджень «заздалегідь заготовленою», як сказано у вироку, битою, коли той на нього напав. При цьому суд звільнив Рустама Агаларова від відбування покарання з трирічним іспитовим терміном. І це – попри шалений тиск на суд, постійні мітинги із нападками на «азерів» та «гарячих кавказців». В унісон мітингам начальник обласного главку МВС генерал міліції Харабара на прес-конференції назвав всіх трьох Агаларових «вбивцями», хоча й уникав називати їх по іменам, а до того ще й цинічно натякнув: «ви знаєте мої симпатії, в лапках, до

людей, які з Закавказзя». Вирок суду першої інстанції було скасовано апеляційним судом з посиланням на формальні порушення. З 20 червня справа слухається в Шевченківському районному суді Чернівців. До речі, 19 червня земляки Рустама Агаларова пікетували Міністерство закордонних справ України в Києві, вимагаючи справедливого суду для нього і, зокрема, дотримання правового принципу презумпції невинуватості. Резолюцію мітингу, копію якої організатор Орман Алієв люб’язно надав редакції «Правдошукача», публікуємо поряд з цією статтею. У обвинувальному висновку, зачитаному в суді прокурором, стверджується, що Рустам Агаларов за попередньою змовою спільно зі своїм братом Русланом та батьком Расімом вбив Олександра Савку. За версією слідства, Руслан поділився з родичами своїм злочинним задумом вбити Савку саме тоді, коли спілкувався з ними азербайджанською по мобільному телефону у присутності Олени Доманіної, та попросив їх приїхати з пістолетом і ножем, щоб допомогти йому вчинити вбивство. З тексту обвинувального висновку випливає, що обвинувачення, як і раніше, будується на показах Доманіної. І це при тому, що Доманіна, за її показами, не зрозуміла жодного слова з цієї розмови і думала, що Агаларов просить родичів привезти гроші! Окрім того, якщо за версією слідства ніж привіз

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

КРИМІНАЛ

У “СПРАВІ АГАЛАРОВА”

з собою один з родичів Рустама Агаларова, це свідчить, що фатальний удар в серце навряд чи був нанесений самим підсудним. В усіх цих деталях доведеться розбиратися суду, а потім ще вирішувати долю цивільного позову родичів Савки про відшкодування моральних збитків за страждання, завдані його смертю, в сумі 5 мільйонів гривень. Кульмінацією останнього судового засідання став перегляд відеозапису камер спостереження з повторами важливих моментів. На великому телеекрані було видно, як машині Агаларова заблокували виїзд попереду і ззаду – за влучним порівнянням захисника Агаларова, «це схоже на сцену з серіалу «Бригада». Видно, як Савка підходить до вікна машини Агаларова, обійшовши її ззаду, та піднімає курточку з футболкою в районі пояса, демонструючи якийсь предмет (Агаларов стверджує: Савка показав, що він озброєний пістолетом). Видно, як згодом Савка повалив Агаларова на його авто і почав бити ногами та руками, тягнучи його по машині до багажного відділення. Після перегляду відеозапису Агаларов почав задавати незручні питання свідкам обвинувачення, і тут мати вбитого зчинила скандал. Чи стихнуть пристрасті до наступного судового засідання 20 серпня? Час покаже. Ми будемо і далі слідкувати за цим судовим процесом.

Резолюція пікету на захист справедливого судового розгляду справи Агаларова.

ТРИБУНА

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

Храми слід повернути віруючим Народні депутати Дмитро Шенцев, Андрій Деркач, Сергій Гриневецький та Юрій Мірошниченко (фракція Партії регіонів), Олександр Голуб (КПУ) та Ігор Рибаков (позафракційний) зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 2993 від 14.05.2013 р., що пропонує повернути культові споруди, конфісковані за часів радянської влади, у власність релігійних громад, повідомляє пресслужба народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Дмитра Шенцева. Метою законопроекту є врегулювання норм законодавства щодо створення умов для повернення культових споруд релігійним громадам шляхом виключення із Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, культових споруд, розподіл повноважень Кабінету Міністрів України та місцевих державних адміністрацій стосовно надання Кабінетові Міністрів України права передавати релігійним організаціям об’єктів культурної спадщини національного значення, а місцевим державним адміністраціям – пам’яток місцевого значення. Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 17 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, статей 4, 5 і 6 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Відповідно до частини першої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу

світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Гарантії і механізми реалізації цього права передбачено Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”, згідно з яким культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно. За часів радянської влади більшість культових споруд було відібрано у церкви, тому передача об’єктів культурної спадщини забезпечить повернення таких об’єктів у власність релігійних громад, а також сприятиме виконанню обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи. Відповідне рішення стосовно необхідності “повернення церковного майна” прийнято Парламентською Асамблеєю Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 (1995), підпункт 13.18 Резолюції ПАРЄ 1466 (2005). У той же час Указом Президента України від 12 січня 2011 р. № 24 затверджено План заходів із виконання обов'язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, згідно з яким Міністерству культури та Міністерству юстиції необхідно підготувати законопроект про повернення культових будівель релігійним організаціям. Враховуючи щорічне збільшення громадян України, які згідно статистичних даних

вважають себе віруючими людьми, а також збільшення зареєстрованих релігійних громад, на часі послідовне врегулювання державноцерковних відносин шляхом діалогу церкви та державної влади. Співпраця церкви та держави у вихованні моральних та духовних цінностей громадян України створить підґрунтя та необхідність подальшого законодавчого забезпечення конституційного права громадян на свободу совісті та створення ефективних умов для діяльності релігійних громад згідно з принципами, правилами й практикою Європейської спільноти за умов збереження архітектурної та культурної цінності об’єктів та споруд, здійснення державного нагляду та контролю за реставрацією та реконструкцією пам’яток культури - стверджується у пояснювальній записці до законопроекту. Також народний депутат Дмитро Шенцев піддав критиці заяви деяких політиків про нібито існування вимог ЮНЕСКО, котрі обмежують передачу пам’яток релігійним громадам, у зв’язку з необхідністю їх охорони. "Це фарисейство. Наприклад, в Європі, зокрема на Афоні, монастирі, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО, належать Церкві, як і більша частина церков Італії. Головною метою ЮНЕСКО при створенні списку Всесвітньої спадщини був максимальний захист унікальних у своєму роді об’єктів. Скажіть мені, як можна більш повно захистити комплекс монастирських будівель Печерської Лаври, ніж передавши його у власність монахам, попередники яких і будували цей унікальний монастирський комплекс?!", - сказав Шенцев.

У Бахчисараї відбувся конкурс дитячих малюнків «Я люблю тебя, жизнь»

У перші дні літа в дитячому відділенні Бахчисарайської районної лікарні відбувся конкурс малюнків серед дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні. У конкурсі на тему «Я люблю тебя, жизнь», приуроченому до Міжнародного дня захисту дітей, взяло участь кілька десятків юних митців. Найбільш відзначилися п'ять учасників, яким були вручені подарунки. Інші учасники отримали заохочувальні призи, які надав

Народний депутат України від Партії регіонів Григорій Груба. Вручив подарунки та привітав учасників Костянтин Гайдар - помічник Народного депутата, головний лікар територіального медичного об'єднання. Також він передав від Григорія Івановича книги для створення невеликої бібліотеки в дитячому відділенні лікарні, щоб діти могли урізноманітнити своє дозвілля під час лікування.

На цей час в дитячому відділенні Бахчисарайської центральної районної лікарні проводиться поточний ремонт із заміною сантехнічного обладнання. Завідуюча відділенням пані Дінара Абдукірімова звернулася до народного депутата з проханням посприяти проведенню даного ремонту. Григорій Іванович пообіцяв допомогти і виділити кошти в межах кошторису даного ремонту.

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

ТРИБУНА

Законопроект № 2393 допоможе кардинально реформувати ринок перевезень на таксі Таксомоторний ринок потребує належного державного регулювання, повідомляє прес-служба народного депутата України Дмитра Святаша. Адже сьогодні до нелегального таксомоторного бізнесу можуть бути залучені практично всі бажаючі водії, без жодних дозвільних документів та реєстрації підприємницької діяльності. Така ситуація змусила легальних перевізників на таксі, об’єднаних в «Українську таксомоторну асоціацію», спільно з Федерацією роботодавців України та Міжфракційним об’єднанням народних депутатів «За вітчизняних промисловців та підприємців – роботодавців України» розробити проект закону «Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення». Даний законопроект № 2393а вже пройшов процедуру реєстрації у Парламенті 21 червня 2013 року. Метою законопроекту, як стверджують його ініціатори та розробники, є кардинальне реформування ринку перевезень на таксі в Україні, а також приведення його у відповідність

до європейських стандартів якості та безпечності послуг. Прийняття цього проекту закону Верховною Радою дозволить залучити до зареєстрованої підприємницької діяльності у сфері таксомоторних перевезень близько 200 тис. осіб в країні на умовах спрощеної системи оподаткування і офіційного працевлаштування в легальні автотранспортні підприємства. Крім того, прийняття документу має забезпечити надходження по єдиному податку в сумі 500 млн. грн., по єдиному соціальному внеску – 900 млн. грн. щорічно. За словами Голови правління «Української таксомоторної асоціації» Андрія Антонюка, сьогодні близько 85% учасників таксомоторного ринку країни знаходяться в тіні, оскільки здійснюють перевезення пасажирів без дотримання вимог чинного законодавства України. “Тільки у місті Києві близько 95 %, а це 19 000 автомобілів, учасників таксомоторного ринку знаходяться в тіні”, – наголосив Андрій Антонюк. Загалом же, за оцінками експертів, кількість легкових автомобілів, фактично

задіяних у таксомоторних перевезеннях у масштабах країни, становить від 200 до 300 тисяч одиниць. Обіг тіньового ринку легкових автомобільних перевезень у масштабах країни складає понад 20 млрд. грн. на рік, у місті Києві – близько 2 млрд. грн. на рік. 2 липня 2013 року, о 14.30, в інформаційному агентстві “УНІАН” відбудеться прес-конференція, на якій буде презентовано проект Закону України «Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення» (№ 2393а). У ній візьмуть участь народний депутат України Дмитро Святаш, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник та Голова правління ВГО «Українська таксомоторна асоціація» Андрій Антонюк. Чому ринок перевезень на таксі в Україні стрімко деградує, чому оплатні послуги з перевезення на таксі стають дедалі небезпечними для пасажирів, а якість послуг погіршується? Ці, а також інші гострі питання, які сьогодні турбують представників таксомоторної галузі та пасажирів таксі, обговорюватимуться учасниками прес-конференції.

Вознесенці обговорили земельні проблеми ОСББ з народним депутатом України Ю. Гержовим У Вознесенську за круглим столом голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) зустрілися з народним депутатом України Юрієм Гержовим, першим заступником міського голови Віталієм Луковим, представниками органів місцевого самоврядування та Держкомзему в м. Вознесенську. Обговорювали проблеми передачі прибудинкових територій у власність чи оренду для ОСББ і житлових кооперативів (ЖБК). Всі учасники погодились, що основною проблемою, яка гальмує передачу прибудинкових територій не тільки у м. Вознесенську, а й в Україні, є відсутність законодавчо закріпленого порядку оформлення землі під багатоквартирними будинками. Як такого порядку не було з моменту прийняття чинного Земельного кодексу, в якому і містяться норми щодо права ОСББ та ЖБК на оформлення їх прибудинкових територій. Незважаючи на відсутність порядку – право є і його потрібно задовольняти, тому у Вознесенську і в Україні в цілому передача прибудинкових територій відбувається. Для врегулювання процесу оформлення прибудинкових територій до моменту запровадження на національному рівні єдиного порядку у Вознесенську сесією міської ради був затверджений Тимчасовий порядок. Учасники круглого столу обговорили питання внесення

змін до Тимчасового порядку в зв’язку з оновленням земельного законодавства, що вступило в силу з 1 січня 2013 року. В діючий редакцій Тимчасового порядку для передачі прибудинкової території передбачено виготовлення одного з двох видів землевпорядної документації в залежності від наявних у ОСББ або ЖБК документів. За наявності документів, що підтверджують виділення земельної ділянки під час будівництва будинку – технічної документації з землеустрою, що посвідчує право на земельну ділянку, у разі відсутності таких документів – проекту відведення. Згідно з останніми змінами земельного законодавства з 2013 р. введено нові умови розробки проектів відводу, а технічна документація з землеустрою, що посвідчує право на земельну ділянку, як вид землевпорядної документації була виключена з закону «Про землеустрій». Тому на круглому столі було запропоновано внести зміни до Тимчасового порядку, передбачивши, що прибудинкові території передаються на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки – відповідно до п. 3 Перехідних положень закону України «Про державний земельний кадастр». Також не вирішеним і досьогодні залишається питання передачі прибудинкових територій об’єднанням, які мають в своєму

будинку об’єкти комерційного характеру. На сьогоднішній день їм пропонується брати прибудинкові території в оренду, але більшість ОСББ така пропозиція не влаштовує. Голови ОСББ наполягають, щоб прибудинкові території передавалися їм у власність незалежно від наявності у будинках об’єктів комерційного характеру. Це питання викликало бурхливу дискусію, в якій було озвучено більше питань, ніж відповідей. Тому, мабуть, вирішення згаданої проблеми стане предметом подальших дискусій і переговорів, принаймні – до моменту його врегулювання на законодавчому рівні. Єдиною пропозицією, яка була підтримана всіма учасниками, стала пропозиція розробити порядок передачі прибудинкових територій багатоквартирних будинків у вигляді законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України. Народний депутат Юрій Іванович Гержов заявив про свою готовність, будучи суб’єктом законодавчої ініціативи, внести такий законопроект на розгляд Верховної Ради України. А тим часом у Вознесенську попереду ще багато роботи по врегулюванню процедури передачі прибудинкових територій, враховуючи значні зміни, що відбулись у земельному законодавстві. Всі розуміють, що від законопроекту до закону довгий і тернистий шлях.

ПРОЗА

Всеукраїнська незалежна газета № 6 (56) від 30 червня 2013 року

“ПРОСТО ТАК”

Притча Юрія Шеляженка. Олег народився з радісним криком. – Як дзвінко він кричить! – похвалила акушерка. І про себе подумала: «Щоб вже скоріше заткнувся!». Замість відповіді на серйозні питання малого Олега часто відправляли погратися на вулицю. Трапилося так, що у день народження він попросив батьків подарувати йому просту відповідь на просте питання: – Чому ми радіємо життю лише кілька днів на рік, у свята, а не кожного дня? – Станеш дорослим – зрозумієш,– відповів дорослий тато. Хоча сам він не розумів, чому все так влаштовано. У дитячому садку вихователька спитала Олега: – Чим ти любиш займатися? – Навіщо ви питаєте? – Просто так, дитинко! – Я люблю читати. Надвечір вихователька сказала батькам, що вона склала психологічний портрет дитини за допомогою непрямих питань і радить коригувати Олежеві психіку в сім’ї. Адже звичка читати у малюка свідчить про небезпечну замкненість в собі та нерухливість. Коли Олега повели в школу, мати сказала: – Там ти навчишся нового і з користю проведеш час. На першому уроці протягом цілої години учні дивилися на малюнки і по черзі казали, що на них зображено. Нічого нового Олег не побачив. У школі вчили тільки слухатись та писати в зошити продиктоване. Навіть на уроках фізики, хімії та біології не проводили ніяких дослідів, тільки займалися писаниною. На випускних іспитах директор заявив, що ці іспити перевіряють розум. Але найвищі оцінки отримали ті, хто по-дурному запам’ятовував все підряд, а не тільки те, що представлялося насправді корисним для життя. У вищому навчальному закладі, куди він поступив, обіцяли навчити корисній професії. Однак вчили тільки писати, писати ще більше та списувати. Коридори були обклеєні рекламою різних громадських організацій. Олег прийшов до одної з них. – Вступай до наших лав! – агітував голова цієї організації на зборах. – Ми захищаємо твої інтереси, без страху озвучуємо та вирішуємо гострі проблеми! – Наша освіта гірша за тюрму. Нам забивають голови сміттям. Треба озвучити цю проблему і сказати, що ми хочемо вчити лише те, що нам потрібно. І щоб викладачі не диктували пустослів’я для записування в зошити, а розповідали людською мовою свій особистий життєвий досвід. – Це все дрібниці, так завжди було! Так і має бути! Є більш нагальні проблеми! Наше суспільство не згуртоване! Пішли на мітинг за

Засновник, редактор, видавець: Шеляженко Юрій Вадимович (член Національної спілки журналістів України) Адреса редакції, видавця: Шеляженко Ю. В., вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82, м. Київ, 01042. Листи до редакції можуть бути опубліковані. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р, видане Міністерством юстиції України 10.10.2008 р.

згуртованість суспільства! – Чому всі брешуть?! – Ти виступаєш, наче політик! Олег пішов до політичної партії. – Вся проблема в тому, що правда невигідна для наших супротивників,– сказала йому дівчина в партійному штабі,– Тому вони обманюють людей, роблячи вигляд, наче кажуть правду. – Звідки ви це знаєте? – Пішли на мітинг, побачиш. На мітингу йому дали потримати плакат з написом «Ідіоти! Не брешіть людям!». «Ідіоти» мітингували поруч. «Вся проблема в тому, що правда невигідна для наших супротивників!» – доносилося ревіння промовця з їхньої сцени,– «Тому вони обманюють людей, роблячи вигляд, наче кажуть правду!». Олег влаштувався на роботу. Йому казали: хто добре працює, той отримує багато грошей. Але багато грошей отримували друзі та родичі начальства, які нічого не вміли і не хотіли робити. Вони вимагали, щоб всю роботу замість них робив Олег. За жалюгідні копійки.

Олег одружився. Йому казали, що в сім’ї буде любов і затишок. Наступного ж дня після весілля він пересварився з жінкою щодо планів на майбутнє. Вони і потім часто сварилися, бо не чули один одного. – Чому ти мене не чуєш? – поцікавився якось. – Хочеш, щоб тебе послухали?! Йди до психоаналітика! – насмішкувато порадила дружина. Психоаналітик на ім’я Таня уважно вислухала Олега і сказала: – Дійсно, всі брешуть. Але ти не повинен так думати. – Я сам вирішуватиму, як мені думати. – Насправді тобі взагалі не треба думати. Ти платиш фахівцю, щоб я думала за тебе. – І що ти думаєш? – Я думаю, що ти хочеш сексу зі мною. – Насправді я нічого подібного не хотів. – Я спробувала все, що в моїх силах. Але ти безнадійно хворий. «Вона каже, що я непохитно здоровий!» – здогадався Олег. І все стало на свої місця.

Редколегія: Ю. Шеляженко (голова), В. Гладчук, О. Кривенко, В. Малінін, Д. Савва, Д. Федоренко. Тираж 2 000 примірників. Розповсюджується безкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.). Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435. Електронна пошта: say@truth.in.ua Підписано до друку 30.06.2013 р. Віддруковано у ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а, Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Зам. № 136605.

ВСЕУКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА