18 квітня 2014 року, №5 (49)
У номері УКРАЇНЦЯМ МОЖУТЬ ДОЗВОЛИТИ ЇЗДИ НА АВТО З ІНОЗЕМНОЮ РЕЄСТРАЦІЄЮ ПРОТЯГОМ 30 ДНІВ. Відповідний законопроект зареєстрований у Верховній Раді України. Ст. 2. НОВА ПОЯВА ЦІОЛКОВСЬКОГО. Колишнього голову Жовківської райдержадміністрації призначили директоро Вузлівського спиртзаводу. Ст. 3.
Скандал
від нового голови жовківської рда вимагали відставки
ПРИКОРДОННИЙ ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ ДІВЧИНІ. 24-річна жінка намагалася покінчити з життям самогубством. Ст. 3. РАВА-РУСЬКІ ЛІЦЕЇСТИ НАЛАГОДЖУЮТЬ СПІВПРАЦЮ З ПОЛЬСЬКИМИ ПРОФЕСІЙНИМИ ШКОЛАМИ. перший візит поляків до Рави-Руської вже відбувся. Ст. 3. у гійче посадили алею памяті загиблих у роки першої світової війни. У події взяв участь Почесний Консул Республіки Австрія у Львові. Ст. 4. У РАВІ ЗЯВИЛАСЯ АЛЕЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ. Понад 100 смерек висадили у міському парку. Ст. 4. ЖОВКІВСЬКИЙ ПАРК ВПОРЯДКУВАЛИ. Відтепер мешканці міста можуть відпочивати на оновлений лавках у чистоті та порядку. Ст. 4. У РАВІ ПОСАДИЛИ ДЕРЕВА З МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. Дуб та липа відтепер ростуть у парку ім. Тараса Шевченка. Ст. 4. тиждень духовності у потеличі тривав 14 днів. Мешканці села готуються до одного з найбільших християнський свят. Ст. 5. гуртківці будинку творчості виготовили писанки-мотанки, а також з бісеру та паперу. у Рава-Руському міському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся фестиваль «Великодні барви». Ст. 5. «Якщо працювати, то голодним не будеш». Розмова з мешканкою Кам›янкиЛипника Марією Сулим. Ст. 6. ПЕРША ПОРАЗКА В ІСТОРІЇ ФК «РАВИ». Чергова розповідь про історію футбольного клубу.
фото «Прикордоння»
Жовківщина отримала нового керівника. Місцеву райдержадміністрацію очолив «свободівець» Богдан Юрдига, який працював заступником голови Жовківської районної ради. Відповідний указ 4 квітня підписав в.о. Президента України. Не буде помилкою сказати, що цього разу призначення голови РДА було чи не найбільш скандальними в історію району. Практично одразу проти 28-річного нового очільника Жовківщини виступила майже вся еліта місцевого самоврядування району – 35 із 45 голів сільських, селищних та міських рад району, підприємців, воїнів-афганців підписали клопотання на підтримку зовсім іншої людини. Ще кілька сільських голів підтримали це, але згадане клопотання ще не підписали. Відповідно, це означає, що всі вони не підтримали представника ВО «Свобода» (!). І це при тому, що на останніх Представників громад обурило, що призначення нового керівника району відбулося без люстрації та громадського обговорення
місцевих виборах саме ця політична сила набрала тут найбільшу кількість голосів виборців – 27,8% і представлена у районних радах Львівщини найбільшою кількістю своїх депутатів – 25. Нагадаємо, голови місцевих громад хочуть бачити на посаді голови Жовківської РДА свого кандидата. Ним є місцевий підприємець, равчанин Роман Дем-
чина. Свою пропозицію вони оформили у відповідному клопотанні до в.о. Президента Олександра Турчинова, народного депутата Василя Пазиняка та голови Львівської ОДА Ірини Сех. З останньою голови місцевих рад, підприємці та воїни-афганці зустрічалися 21 березня. На зустрічі вони донесли губернатору, а за «сумісництвом» і народному депутатові України, свою позицію. Зокрема, за їхніми словами, вони також висловили своє невдоволення тим, що Богдан Юрдига може стати керівником району. Керівників громад, підприємців не влаштовувало те, що він є занадто молодим (28 років), не має достатнього досвіду для роботи на посаді голови РДА, не є мешканцем району (проживає у Львові). А найголовніше – не пройшов люстрації, громадського обговорення, про яке теперішня влада говорила не так давно на Майдані. Аргументом «за» призначення Юрдиги, як розповіли учасники зустрічі зі Сех, остання називала його членство у ВО «Свободі». Мовляв, керівник району не може бути безпартійним, адже хтось, тобто певна політична сила, повинна нести відповідальність за нього. А так як Роман Демчина не є членом жодної з політичних партій, то цього нікому буде робити. Запевнення представників громад про те, що вони висувають Демчину і саме вони нестимуть за нього відповідальність, губернатора, очевидно, не переконали. Через кілька днів Демчину підтримала обласна організація партії «УДАР». Здавалося, так було усунуто єдину причину, яка стояла на заваді призначення кандидатури підприємців керівником району. Однак, як показали наступні по-
дії, представники місцевих громад не були почутими. Рівно через два тижні після зустрічі з Іриною Сех головою Жовківської РДА призначили… Богдана Юрдигу. Так сталося, що призначення Юрдиги на посаду керівника Жовківщини майже збіглося у часі з його днем народження (1 квітня новому голові РДА виповнилося 28 років). Не хотілося б думати, що вона дісталася йому за партійною квотою, про яку зараз багато хто говорить. Проте ні відповідною освітою (політолог за фахом), яка б свідчила про те, що він є Сільські голови говорили, що їм надходили погрози через їхню позицію щодо призначення голов РДА управлінцем, який має необхідні навики для нормалізації ситуації в районі, ні достатнім досвідом (трохи більше як три роки на посаді заступника голови райради, навчання в аспірантурі – чи не єдине, що відомо про трудовий шлях «свободівця») Богдан Юрдига похвалитися не може. Інша ситуація з Романом Демчиною. Він вже 20 років займається підприємницькою діяльністю у сфері будівництва. Про нього схвально відгукуються чимало колег-підприємців, голів місцевих рад. У минулому році він відкрито виступив проти чинної на той час центральної влади, яка заборгувала його та іншим підприємствам кошти за підготовку до Євро-2012. Закінчення на 2 ст.
2 Скандал
від нового голови жовківської рда вимагали відставки Початок на 1 ст.
Не встигли представити Богдана Юрдигу головою Жовківської РДА, а під стіни районної ради прийшли голови сільських, селищних та міських рад Жовківщини, воїни-афганці, підприємці та мешканці району. 8 квітня о десятій ранку їх зібралося близько сотні. Серед них – міський голова РавиРуської Ірина Верещук, селищний голова Магерова Микола Сало, сільські голови Нової Кам’янки Ярослав Ребець, Крехова Микола Драган та інші. Учасники протесту говорили у мегафони, вимагали відставки новопризначеного голови Жовківської РДА Богдана Юрдиги, проведення громадських обговорень кандидатур на цю посаду. На захист Юрдиги прийшли його однопартійці. Серед них – голова фракції ВО «Свобода» у Жовківській райраді Костянтин Орловський, районні депутати«свободівці» Михайло Дмитрів, Ігор Іванюк, їхні побратими з Рави-Руської на чолі з Миколою Зіньком, представники Студентського братства ім. С. Бандери. Близько двох годин сторони дискутували щодо призначення Богдана Юрдиги керівником району. - Ми вимагаємо від Юрдиги на-
писати заяву на звільнення, чесно ворог біля наших кордонів. У таких пройти люстрацію і нехай громада умовах потрібно було терміново вирішить чи готовий він обіймати сформувати виконавчу гілку влапосаду голови райдержадміні- ди. Так як у 2010 році ВО «Свобострації, - заявила міський голова да» здобуло найбільше голосів на Рави-Руської Ірина Верещук. виборах до Жовківської районної - Богдан Юрдига є висококвалі- ради, у Жовківському районі було фікованим спеціалістом. Те, що він прийнято рішення призначити молодий, - це не недолік, а пере- мене як представника «Свободи», вага. У нього ще все попереду, - - пояснив людям Богдан Юрдига заступився за свого однопартійця своє призначення на посаду голодепутат районної ради Михайло Дмитрів. Між учасниками акції проВід Юрдиги вимагали натесту та прихильниками і депуписати заяву про відставку, татами ВО «Свобода» кілька разів спалахували перепалки, які, однак він заявив, що не буде здавалося, от-от переростуть у цього робити бійку. Щоправда, цього не сталося. Сторони почергово звинувачували одне одного в різних гріхах. Сільські голови говорили, ви РДА. що їм надходили погрози через Юрдига зазначив, що готовий їхню позицію щодо призначення відповісти на всі запитання і запроголови РДА, у свою чергу прихиль- сив протестувальників до будівлі ники нового керманича району райради. Проте близько години натякали, що сільські, селищні та у районній раді не могли знайти міські голови не представляють ключа від великого сесійного залу думки громад, а висловлюють на (!). Голова РДА пропонував спілакції протесту лише власну пози- куватися із кількома представницію. ками протестувальників у малому Зрештою, до людей вийшов актовому залі, який заледве вміБогдан Юрдига. Його зустріли щував половину усіх, хто зібравскандуванням «Ганьба!» ся під стінами райради. Однак - Ми живемо в умовах прези- таку можливість люди відкинули дентських виборів, кризи, коли є і заявили, що будуть спілкуватися
лише у великому сесійному залі, де зможуть поміститися усі вони. Зрештою, через годину ключ таки знайшовся. Під час «переговорів» перед представниками громад виступили як Богдан Юрдига, так і Роман Демчина. Вони розповіли до себе. Однак жодна зі сторін, ні протестувальники, ні «свободівці», схоже, не готові були йти на компроміс. Перші скандували Юрдизі «Заява!» та «Відставка!», на що той відповів, що не буде цього робити. Це він пояснив відповідальністю, яку на нього поклали, призначивши головою РДА. - Я не буду відмовлятися від відповідальності. Якщо мене призначили, то це буде неправильно. Я так не можу. Є 2-3 місяці – давайте оцінимо, що буде зроблено, - відповів Богдан Юрдига на скандування щодо його відставки. – Цілі я собі особисто ніякої не ставив. Я знаю, що це питання на сьогодні є тимчасовим, оскільки будуть вибори Президента. Представники громад зазначили, що спочатку нічого проти Богдана Юрдиги не мали, але їх обурив той факт, що, незважаючи на революційні події в Україні, Майдан, заяви про люстрацію, призначення на найголовнішу посаду району відбулося без врахування
їхньої думки, немає справедливості. - Якби призначення відбулося після люстрації, то ні в кого ніяких питань не виникало б. Я навіть сам би підтримав Богдана Володимировича, - заявив під час переговорів голова Новокам’янської сільської ради Ярослав Ребець. Зрештою, після п’яти годин спочатку мітингу, а потім і переговорів, порозуміння між новопризначеним головою Жовківської РДА та представниками місцевих громад досягнуто не було і вони розійшлися. Вже через три дні на сесії Жовківської райради Богдана Юрдигу було представлено як нового керівника району. У свою чергу, представники місцевих громад вже почали збір підписів за відставку «свободівця». На цей раз вони хочуть довести, що представляють позицію своїх громад, підприємств та організацій, аби не було закидів, що протестом проти нового керівника району вони відстоюють власні інтереси. Крім того, вони натякають на можливість перекриття дороги міжнародного значення «ЛьвівРава-Руська-держкордон», якщо їхні вимоги не будуть виконані. Андрій Бучко
Думки Юрій Демчишин, колишній в.о. голови Жовківської РДА.
- Хіба може районом керувати людина, яка ніде не працювала? Він закінчив університет, його одразу обрали заступником голови районної ради. Попрацювавши 3 роки на цій посаді, його призначили головою РДА – органу виконавчої влади. На цій посаді потрібно не політичні лозунги кидати, що він і робив, а працювати з людьми.
Андрій Умрихін, депутат Жовківської міської ради. - 37 сільських голів звернулися до голови Львівської ОДА п. Сех і до партії «УДАР» підтримати на посаду голови Жовківської РДА кандидатуру, яка має максимальну підтримку, є «від народу». Це зробили аби не допустити таких ганебних призначень за квотою Партії регіонів, які були раніше. Однак вже тепер за квотою ВО «Свобода», не узгодивши з громадою району, ми знову отримуємо голову адміністрації. Ними стають люди, які не знають проблем району, не проживали тут і не працювали. У такий важкий для країни час керувати районом повинні менеджери, які здатні «витягнути» його з кризи. Тому дуже важливо, хто очолить Жовківщину і працюватиме на спільну справу. У даному випадку, людина повинна зрозуміти, що якщо вона не має підтримки людей, то працювати їй буде неможливо, постійно виникатимуть конфлікти.
Марія, мешканка с. Малехова (у коментарі телеканалу ZIK).
- Пана Юрдигу знаю дуже мало, але я за те, що він – перехідна кандидатура, молода і енергійна людина. Нехай спершу покаже, на що він здатен, а вже тоді потрібно давати оцінку його справам.
Роман Демчина, підприємець. - Те, що мою кандидатуру висунуть на посаду голови райдержадміністрації, для мене було цілковитою несподіванкою. Чесно кажучи, думав, що на мою підтримку не зберуть підписів. Перш ніж погодитись на те, щоби мене пропонували на керівника району, порадився зі священиком. Він сказав: «Гірше буде, коли можеш допомогти, а не хочеш, ніж коли нашкодиш». Я маю своє бачення того, як потрібно здійснювати роботу у районі, впевнений у своїх силах.
Автомобілі
Українцям можуть дозволити їздити на авто з іноземною реєстрацією протягом 30 днів Проект закону про збільшення терміну перебування на території України нерозмитнених авто до 30 днів внесли народні депутати з об’єднання «Львівщина». Про це повідомляє ZIK з посиланням на прес-службу Львівської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка». Виступаючи з трибуни Верховної Ради України сьогодні, 28 березня, співавтор законопроекту Ярослав Дубневич закликав профільні комітети пришвидшити розгляд цього проекту закону з огляду на його актуальність для мешканців прикордонних областей, Львівської, зокрема.
В законопроекті йдеться про необхідність збільшення строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту з 5 до 30 діб незалежно від переміщення в зоні діяльності конкретної митниці. «На сьогодні більшість населення України не в змозі купити собі хороший автомобіль. У зв’язку із цим громадяни, які проживають у прикордонних областях, змушені купувати автомобілі з реєстрацією в іншій державі. Однак, з прийняттям в 2013 році Митного кодексу України встановлені суттєві перешкоди при експлуатації цих автомобілів на митній території України, в тому числі щодо обов’язку перетинати зону діяльності однієї митниці
кожних 5 діб у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці та 10 діб у інших випадках. Внаслідок цього сотні тисяч українців змушені кожних п’ять (десять) днів перетинати державний кордон України, що в свою чергу породжує: - навантаження митних постів та черги на митних пунктах пропуску; - погіршує екологічну ситуацію у зв’язку із великою кількістю автомобілів на одній невеликій території; - сприяє хабарництву та корупції у митних органах, підрозділах ДАЇ та інших підрозділів МВС; - створює суттєві перешкоди для розвитку бізнесу в Україні,
оскільки громадяни України, котрі працюють на іноземні компанії чи займаються підприємницькою діяльністю змушені раз на 5 днів перетинати державний кордон» – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. Відтак, депутати пропонують внести зміни до статті 95 Митного кодексу України щодо встановлення строків транзитних перевезень, який для автомобільного транспорту становитиме 30 діб не залежно від переміщення в зоні діяльності конкретної митниці. Нагадаємо, з прийняттям Митного кодексу України в 2013 році встановлені суттєві перешкоди при експлуатації цих автомобілів на митній території Укра-
їни, в тому числі щодо обов’язку перетинати зону діяльності однієї митниці кожних 5 діб у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці та 10 діб у інших випадках. Такі нововведення викликали чимало нарікань в мешканців прикордонних областей. Зокрема, 25 червня 2013 року депутат Львівської обласної ради член фракції «УДАР» Володимир Саган запропонував звернутися до Верховної Ради України та до народних депутатів від Львівщини з ініціативою внести зміни до Митного Кодексу України щодо зміни цієї норми Митного Кодексу. ZIK
3
18 квітня 2014 року, №5 (49)
Обличчя
Герой
нова поява ціолковського
прикордонник врятував життя дівчині Прикордонники відділу «Рава-Руська» врятували життя дівчині.
Колишній голова Жовківської райдержадміністрації Степан Ціолковський, якого наприкінці грудня минулого року було звільнено з посади через порушення присяги державного службовця, став новим керівником Вузлівського спиртзаводу, що у Радехівському районі. Після того, як працівники підприємства довідалися, хто очолив їхній завод, вони вийшли на акцію протесту, не давши представити Ціолковського на відповідній посаді. До заводчан приєдналися місцеві мешканці та самооборона. За даними «Львівських новин», протестувати проти колишнього очільника Жовківщини вийшло понад півтори сотні осіб. Вони зібрали підписи на підтримку колишнього директора заводу, якого звільнили, і надіслали їх міністрові аграрної політики і продовольства, голові Львівської ОДА та генеральному директору ДП «Укрспирт». Втім, ні Степан Ціолковський, ні посадовці з Києва, які повинні були його представити 7 квітня, у цей день так і не з’явилися. У свою чергу, працівники заводу продовжили роботу, а самооборонівці встановили на території підприємства спостережний пост. Вони заявили, що Ціолковського сюди не впустять. А більш як через тиждень на одному з інтернет-сайтів з’явилося інтерв’ю Степана Ціолковського, у якому він говорить, що завжди намагався допомагати людям конкретними справами, а на посаді голови Жовківської Ціолковський говорить, що його звільнили через підтримку Майдану РДА проти нього почали відверті авантюри, на нього було вилито багато бруду, про нього з’явилася неправдива інформація. Своє звільнення Ціолковський
8 квітня, неподалік села Рати, на узбіччі дороги 24-річна мешканка району намагалася покінчити з життям самогубством. Вона перебувала на перебувала на проїжджій частині та різала собі вени ножем. У цей час прикордонники відділу «Рава-Руська» поверталися з навчальних стрільб. Вони і помітили дівчину, - повідомили Львівському прикордонному загоні. За словами прикордонників, дівчина перебувала у важкому стресовому стані, стікала кров’ю та відмвлялася від надання першої медичної допомоги.
Незважаючи на це, один з прикордонників, старший лейтенант Ігор Чоботан, порозмовляв з дівчиною, надав їй першу медичну допомогу та переконав її поїхати у лікарню. Дівчину доправили у РаваРуська районну лікарню. - Завдяки своєчасній медичній допомозі, яку надав прикордонник, дівчині вдалося врятувати життя, - повідомили медики. Як з’ясувалося згодом, причиною спроби самогубства, на яке зважилася молода дівчина, стали важкі життєві обставини, з якими вона зіштовхнулася. Захар Негода, за матеріалами прес-служби Львівського прикордонного загону
Допомога
Равчани зібрали для арміії понад 50 тис. грн.
фото з архіву «Прикордоння»
пов’язує із тим, що під час, очевидно, подій на Майдані висловив свою підтримку євроінтеграції, яка начебто «йшла в розріз вказівкам зверху». Через це, мовляв, його і звільнили, а останнім часом проти нього використовували плітки, інтриги та провокації. До своїх заслуг на посаді голови РДА Степан Ціолковський відніс проведення капітального ремонту дороги Львів-Рава-Руська, облаштування вбиралень у школах району, ремонт Рава-Руської школи-інтернату, а також проведення чесних та прозорих виборів народних депутатів. Нагадаємо, за час перебування Степана Ціолковського на посаді голови Жовківської РДА з січня 2012 до грудня 2013 року у нього було чимало конфліктів та скандалів, які виникали між ним та депутатами районної ради, представниками органів місцевого самоврядування, медиками, освітянами, громадами
населених пунктів. Зокрема, йому приписували бажання закрити Рава-Руський спиртзавод, яким він управляв кілька років, видачу незаконних розпоряджень, за якими на території Потелицької сільської ради мало бути передано 7 га землі для ведення особистого селянського господарства, в той час коли там містяться 6 артезіанських свердловин. Крім того, під час його головування з’явилася інформація про закриття Рава-Руської районної лікарні, про закупівлю за завищеними цінами неякісного вугілля для шкіл району. Звільнили ж Степана Ціолковського через порушення присяги державного службовця. Захар Негода, за матеріалами «Варіантів», прес-служби ВО «Свобода», «Львівських новин», «Гал-Інфо»
У Раві-Руській створено організаційний комітет з підтримки Збройних Сил України. Відповідне рішення прийняла громада міста на зборах, які відбулися 23 березня. Ініціатором створення та головою комітету став член виконавчого комітету Рава-Руської міськради Василь Долішний, секретарем – Людмила Домарецька, яка також є секретарем виконкому. До складу організаційного комітету також увійшли інші члени виконавчого комітету, депутати міської ради, працівники культури. Більшість з них зайнялися збором коштів, які б мали допомогти українським військовослужбовцям професійно виконувати свої обов’язки. Станом на 15 квітня було зібрано 33 тис. 954 грн. Окрім цього, на громадських зборах було вирішено передати залишок коштів, які раніше равчани зібрали на допомогу протестувальникам на Майдані, на потреби української армії. Це – 16 тис. 314 грн., 60 євро та 130 злотих. Загалом сума зібраних коштів складає 50 тис. 268 грн., 60 євро та 130 зло-
тих. Зі зібраних коштів на 21 тис. 600 грн. було придбано 300 штук т. зв. «розгрузок» - «камізельок» для зберігання патронів. Їх вже передано у військову частину, яка базується у Херсонській області на кордоні з Росією. Для рава-руських військовослужбовців, які проходять службу на т. зв. «локаторах», на придбання прожекторів, ламп та ліхатрів витрачено 3 тис. 400 грн. Крім цього, з Рава-Руського ліцею у військовий підрозділ було передано столи для обладнання навчального класу. 1 тис. грн. було передано для господарських потреб вертолітної частини 7-го Бреславського полку, який розташовується у Чернігівській області. - Щиро вдячні усім равчанам, які пожертували кошти для української армії. Впевнені, що разом нам вдасться підтримати наших солдатів та офіцерів у ці непрості часи і це допоможе захистити нашу Україну, - подякував та висловив сподівання Василь Долішний. Віра Бігун
Співпраця
рава-руський ліцей налагоджує співпрацю з професійними школами польщі 14 квітня Рава-Руський професійний ліцей відвідали представники Групи професійних шкіл №1 ім. маршалка Ю.Пілсудського з польського міста Скерневицого, що неподалік Варшави. Метою візиту було ознайомлення з українським ліцеєм, налагодження співпраці між професійними навчальними закладами у Скерневице та РавіРуській. Директор професійного ліцею провела невелику екскурсію польським гостям, показала навчальні класи, майстерні, те-
риторію. У актовому залі вони зустрілися та поспілкувалися з ліцеїстами. Зокрема, учні з Скерницого розповіли про особливості навчання у професійних закладах Польщі, а рава-руські ліцеїсти – в Україні. Представники польського навчального закладу також подарували рава-руським ліцеїстам гостинці – продукти харчування підприємств, з якими вони співпрацюють. - У нас підписані угоди з такими підприємствами і наші учні проходять там виробничу практику, - розповіла представниця Групи професійних шкіл №1
Скерневицого Ірена ЧайковськаКарпінська. Найближчим часом ліцеїсти з Рави-Руської можуть поїхати в гості до Скерневицого аби на власні очі побачити та ознайомитися з тим, як відбувається навчання у польських професійних школа. – Сподіваємося, що тоді ми обговоримо умови співпраці між нашим та польським навчальними закладами та підпишемл відповідну угоду, - розповіла директора Рава-Руського професійного ліцею Жанна Букієвська. Захар Негода фотого «Прикордоння»
4 Пам’ять
У ГІЙЧЕ посадили АЛЕЮ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У раві з’явилась алея небесної сотні 4 квітня у Раві-Руській працівники міської ради висадили Алею Небесної сотні. Понад 100 саджанців смереки посадили у парку на розі вулиць Грушевського та Ярослава Мудрого, які надали у Рава-Руському лісгоспі. - Ці саджанці, які ми висадили, є найменшим, що може зробити громада для тих людей, які загинули в ім’я свободи, справедливості, чесності та людської гідності, - зазначила міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. Смереку висадили у парку біля міської ради. Нещодавно на громадському віче равчани вирішили назвати його іменем Героїв Майдану. Однак на сесії міської ради, яка відбулася у березні, депутати вирішили, що це питання варто додатково обговорити на громадських зборах. Наразі рішення про перейменування парку, який досі носить ім’я радянського воєначальника Георгія Мікушева, ще не прийнято. Ще раніше, восени минулого року, після того як у Раві вандали зруйнували пам’ятник воїнам УПА, спеціально створена комі-
фото Рава-Руського лісгоспу
11 квітня у Гійче було посаджено Алею пам’яті загиблих воїнів у роки Першої світової війни на території села. - Цього року минає 100 років, відколи біля нашого села відбулися бої між австро-угорськими війська та російськими солдатами, - розповів сільський голова Гійче Михайло Швець. – Неподалік сільського кладовища є поховання 800 австрійців та 300 росіян. Тому ми вирішили посадити саме таку кількість дерев аби вшанувати їх. Алея пам’яті пролягає від села до цвинтаря. Участь у посадці дерев взяли учні та вчителі місцевої школи, працівники дошкільного навчального закладу, Рава-Русь-
голова комісії з питань освіти райради Ірина Кіянка, директор ДП «Рава-Руське лісове господарство» Андрій Савченко та головний лісничий підприємства Михайло Музика. Василь Волокуша
P.S. 9 вересня 1914 року під селом Гійче відбувся бій між Австро-Угорським військами та солдатами Російської імперії, який перейшов у рукопашне зіткнення. Австрійські війська представляв відомий на той час другий полк Тірольських стрільців під командуванням полковника Олександра Броша. В результаті бою з російської сторони загинуло близько 300 бійців. Австрійці ж зазнали більших втрат – близько восьми сотень вояків. В 1917-18 рр. за допомогою італійРазом з гійченцями Алею ських спеціалістів на місці пам’яті загиблих у роки бою був збудований Меморіал слави. Проте в часи Першої світової війни садив польського панування в Почесний Консул Республіки Галичині цей Меморіал заАвстрія у Львові непав. Починаючи з 1994 року завдяки Австрійській меморіальній організації кого держлісгоспу. Крім того, де- «Чорний хрест» пам’ятка була рева посадили Почесний Консул відновлена, а її офіційне відАвстрійської республіки у Львові криття відбулось у червні 1996 Ярослав Наконечний, депутат року, - повідомляло Гал-Інфо. Жовківської районної ради від села Гійче Володимир Федюк,
Сквер, який розкинувся у центрі міста, давним-давно потребував благоустрою. Зокрема, проблемою було відсутність смітників, через що у парку швидко назбирувалося сміття, він був непривабливим для відпочинку. - Незважаючи на те, що парк є окрасою міста і чи не єдиним місцем відпочинку молоді, грошей
вати. Однак, як відзначають у Рава-Руській міській раді, у зв’язку з революційними подіями у країні, роботи щодо цього питання ще тривають. Тарас Левко
9 квітня у Раві-Руській, з нагоди 200-річчя з Дня народження Тараса Шевченка, було посаджено дуб та липу, які привезли з малої Батьківщини Кобзаря – села Моринців Черкаської області. Працівники Рава-Руського держлісгоспу та Рава-Руської міської ради посадили дерева у парку ім. Тараса Шевченка – біля підніжжя гори, на якій встановлено пам’ятник поетові. - У Моринцях є трьохсотлітній дуб, під яким сидів Тарас Шевченко, писав перші твори. З нього зібрано жолуді, з яких вирощено посадковий матеріал. Ми звернулися до колег з Черкаської області і вони передали нам 18 саджанців від цього дуба, а також 5 саджанців липи, - розповів головний лісничий ДП «Рава-Руське лісове господарство» Михайло Музика, який був одним з ініціаторів проведення такої акції. – Половина з них зі самого села Моринців, решта – з передмістя, що належало поміщикові Енгельгардту, у якого служив Шевченко. Окрім Рави-Руської, кілька дубів було посаджено у Волиці на території місцевої школи та могилі січових стрільців, Кунині, а також на Яворівщині.
жовківський парк впорядкували на його благоустрій у нинішніх керманичів міста катастрофічно бракує, - розповів голова міської організації «УДАР» Андрій Вненкевич. – Завдяки спільній роботі підприємців та «ударівців», нам вдалося тут пофарбувати та відремонтувати лавки, встановити сміттєві баки. Крім того, на вулиці Лесі Українки у Жовкві було облаштовано дитячий майданчик. - Сподіваємось, він буде приносити радість нашим наймен-
сія розглядала питання про перейменування парку Мікушева у парк Незалежності або ж Борцям за волю України. На місці ж зруйнованого пам’ятника повинні були встановити новий, а сам парк належним чином впорядку-
У Раві посадили дерева з малої батьківщини тараса шевченка
Ініціатива Нещодавно у Жовкві було впорядковано міський парк.
фото «Прикордоння»
шим друзям, - зазначив голова фракції «УДАР» у Жовківській міській раді Андрій Умрихін. За його словами, поява дитячого майданчика стала можливою завдяки підтримці мешканців прилеглих до нього вулиць. Після проведених робіт у парку, його облаштування лавками, жовківчани тепер мають змогу проводити свій відпочинок у чистому місці. Роман Богданів
фото «Прикордоння»
Лісівники розповіли, що, посадивши дерева з малої Батьківщини Шевченка, таким чином, хотіли вшанувати його пам’ять і щоб про це залишилася певна згадка. Однак ростимуть вони досить довго. - Вік рубки дуба звичайного, який ми посадили, близько ста років. Крім того, перших кілька років після висадки він майже не росте. Те, якими темпами це буде відбуватися, залежить від природних умов, клімату, ґрун-
ту, - розповів начальник відділу лісового господарства ДП «Рава-Руський держлісгосп» Андрій Волянюк. Незважаючи на те, що дерева ростимуть досить довго, лісівники говорять, що садили їх, у першу чергу, для майбутніх поколінь равчан. Тому вже вони милуватимуться всією їхньою красою. Тарас Левко
5
18 квітня 2014 року, №5 (49)
Хресна дорога
Нічні чування
тиждень духовності у потеличі тривав 14 днів Тиждень духовності у Потеличі цього року тривав, як це не дивно, не сім, а чотирнадцять днів – з 17 до 30 березня. Священики місцевих церков, отці Роман Семенюк, Ярослав Музика та Степан Сирота, розпочали його 16 березня. Разом з парафіянами вони провели спільну молитву за український народ, Вітчизну, Церкву. - Ця молитва стала початком очищення людських душ у час великопісних молитов. Знаменно, що у цій мандрівці Господь Бог, за словами предстоятеля УГКЦ Святослава Шевчука, посилає нам своє слово, закликаючи до щирого навернення, внутрішньої переміни. Як запоруку свого благословення на цій дорозі дає нам знак – Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, - розповіли отці Роман та Степан під час бесід з дітьми, учнями школи та дорос-
У церкві показали театральну постановку 28 березня у церкві святого Юрія у м. Раві-Руській відбулися Нічні чування. - Нічні чування – це відповідно складена духовно-релігійна програма для удосконалення самої людини, для спасіння люд-
фото автора (2)
ли вірянами у своїх науках «Про милосердя» та «Прощення». Традиційно, і протягом тижня духовності, щоп’ятниці у церкві Святого Духа відбувалася хресна
дорога. Вона є знаковою, найперше, для дітей та молоді. Її учасники намагаються глибше усвідомити, зрозуміти. пережити біль Пресвятої Богородиці, яка теж йшла хресною дорогою. У рамках тижня духовності для вірян церкви Святого Духа відбувалися триденні реколеції. Їх проводив о. Артемій Новіцький, Чину Св. Василія Великого. Підсумком тижня духовності у Потеличі, традиційно, став Хресний хід. Нести хрест селом мали можливість не лише дорослі, а й учні місцевої школи. Разом усі учасники ходу виконали страсну пісню «Під Хрест Твій стаю». - Хресний хід засвідчує готовність потеличан до самопожертви, співчуття, милосердя, - відзначали парафіяни. Надія Потопляк, вчитель української мови та літератури, українознавства Потелицької ЗОШ
ської душі, - розповів о. Михайло Гнідець. Нічні чування тривали близько шести годи: розпочалися о сьомій годині вечора і закінчила о пів на першу годину ночі. Під час їх проведення відбулася Хресна дорога ненародженої дитини. Крім того, учасники Нічних чувань молилися на вервиці за Україну. Учасники громадської організації при церкві св. Юрія «Матері у молитві» прочитали молитви. Під час Нічних чувань також зачитували оздоровчі молтиви. Парафіяни здійснили обхід зі свічками навколо церкви, а священик відправив святу літургію. Всі охочі мали змогу відбути Святу сповідь та приступити до Святого причастя, а також прослухати церковні пісні. . Цього разу до організації та
Готуємось до Великодня
14 квітня у Рава-Руському міському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся фестиваль писанки «Великодні барви».
Цього року фестиваль дещо змінив формат. Якщо у минулі рази він складався з майстеркласу, після якого гуртківці будинку творчості розписували писанки, то на цей раз це вони робили самостійно у своїх гуртках, а на фестиваль представляли вже готові вироби. - Участь у фестивалі взяли діти різного віку і різних гуртків. Саме через спрямованість кожного гуртка і визначала стиль, у якому була виконана писанка, - розпо-
фото з архіву
віла методист будинку творчості Світлана Новоселона. – Так, вони були не лише розписані воском, фарбами, а й оздоблені витинанками, бісером. Крім того, цього року були виготовлені і писанкимотанки, і з паперові писанки. На виставку-огляд писанок діти прийшли разом зі своїми батьками. Переможців та призерів фестивалю традиційно не відзначали, так як, за словами
фото Ольги Держипільської
яни навіть показали театральну постановку «Сповідь блудного сина перед матір’ю». Священики відзначають, що, попри намагання залучити якомога більшу кількість парафіян до участі у нічних чуваннях, їм це не завжди вдається. - Люди здебільшого пасивно ставляться до цього. Але завдяки молодіжним організаціям, які існують при церкві, спільно ми їх таки організовуємо, - зазначив о. Михайло. Нічні чування відбуваються щопівроку. Наступні заплановано провести восени. Михайло Мартин, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ
Конкурс
гуртківці будинку школяра виготовили писанки-мотанки, а також з бісеру та паперу
Переможців та призерів фестивалю не визначали, адже його метою є підготувати дітей до Великодня, створити їм святковий настрій, аби вони пройнялися духом свята
проведення їх долучилися організації при церкві – «Марійська дружина», «Матері молитви» та «Апостольство молитви». Крім того, їх учасниками були учні Рава-Руської школи-інтернату, які зачитували вірші, написані людьми з Майдану. А окремі парафі-
організаторів, його метою було підготувати дітей до Великодня, створити їм святковий настрій, аби у підготовці писанок вони пройнялися духом одного з найбільших християнських свят. Після того, як гості фестивалю оглянули роботи, діти, батьки та керівники гуртків разом вчилися водити гаївки. Василь Волокуша
Лісівники та педагоги організували конкурс для дітей 10 квітня у Рава-Руському міському будинку дитячої та юнацької творчості пройшов традиційний конкурс «Людина і ліс», організований спільно з ДП «Рава-Руське лісове господарство». - Цього року конкурс відбувається вже вп’яте, - розповіла методист будинку творчості Світлана Новоселова. – Ми ставимо собі за мету підвищити рівень усвідомлення школярами ролі та значення лісу в житті людини. Конкурс відбувався у двох номінаціях – «Малюнок» та «Твір» на тему «Людина і ліс». У обох взяли участь по сімнадцятеро дітей. Конкурс малюнка проводився для учнів 1-4 класах, а твір – для учнів 5-8 класів. Так, на конкурсі були представлені усі рава-руські загальноосвітні навчальні заклади та будинок
творчості, а також Забірська, Волицька, Равська, Синьковицька, Липницька, Гійченська, Потелицька, Кам’яногірська, Річківська, Замківська, Немирівська та Бишківська школи. За результатами конкурсу у номінації «Малюнок» перше місце зайняв учень Рава-Руської школи №2 Юрій Блащак (кер. Ярослава Попович). Друге місце дісталося Олені Ковалишин зі Замківської школи (кер. Галина Харечко), а третє – учениці НВК «Рава-Руська школа-гімназія» Анастасії Левоновій (кер. Уляна Шумило). Кращим автором твору стала Світлана Патрон (перше місце) з Рава-Руської школи №1 (кер. Марія Солтис). Друге місце зайняла робота Аліни Стрілець зі школигімназії (кер. Ірина Ногаль), а третє – Дмитра Зивера з Річківської школи (кер. Олександра Зивер).
Уточнення У №3 (47) було допущено неточність. У публікації «В пам’ять про Шевченка» речення «Ще одне друге місце зайняла Божена Войдило зі школи №1» варто читати як «Ще одне друге місце зайняла Божена Войдило зі школи №2».
6 200-річчя Кобзаря
Обличчя
лекція-концерт про шевченка 10 квітня, з нагоди 200-літнього ювілею українського художника та поета Тараса Шевченка, струнно-щипковий відділ РаваРуської дитячої музичної школи спільно з теоретичним відділом підготували лекцію-концерт на тему “Шевченко та кобзарство”.
Лектор Лариса Кожушко охопила три основні аспекти із життя та творчості митця — його дитинство, навчання та перші мистецькі спроби, Віленський та Петербурзький періоди — навчання та робота в артілі В.Ширяєва, поетичний дебют у Гребінковому альманасі “Ластівка”, видання першої поетичної збірки “Кобзар”. Глядачі мали можливість побачити слайди зі світлинами музеїв у Моринцях, Кирилівці, Вільшані, одних із перших малярських робіт Шевченка (“Погруддя жінки”, “Смерть Сократа”), портрети Т.Шевченка, І.Сошенка, А.Мокрицького, світлини Вільно, Петербурга та Софії Київської, а також українських струнно-щипкових інструментів (кобза-бандура-торбан) та світлини видатних кобзарів О.Вересая, Є.Адамцевича, Г.Хоткевича, сучасне фото — «О.Кіндрачук грає на барикадах Майдану у Києві».
У концерті прозвучали пісні на вірші Т.Шевченка: муз. А.Філіпенка — “Тече вода із-за гаю” (учениця другого класу Андріана Пиглюк), муз. Я.Степового — “Вітер в гаї не гуляє” (учениця третього класу Василина Домашовець), “Якби мені черевики” (учениця третього класу Катерина Трохимчук), муз. В.Сидоренка — “У перетику ходила” (учениця третього класу Вікто-
рія Малішевська), муз. Т.Гриценка — “Ой зацвіла калинонька” (учениця п’ятого класу Василина Демчина), а також авторські твори: сл. і муз. І.Шевчук — “Дорогий Тарасе” (учениця другого класу Соломія Бабій), сл. І.Неходи, муз. О.Вільгуцької — “Шевченкова верба” (учениця третього класу Анна Дзень). Завершив захід ансамбль бандуристів під орудою Галини Віхоть. У його виконанні прозвучали: “Поклін тобі, Тарасе” (обробка О.Вільгуцької) на сл. в муз. Н.Рубальської (аранжування М.Залізнякя) “Добрий день, матусю Україно”. Підготували концертну програму викладачі струнно-щипкового відділу Галина Прибула, Ірина Бошко, Марія Веселівська та Галина Віхоть. Технічне забезпечення здійснив Андрій Іванюра. Сайт Рава-Руської ДМШ
про шевченка діти дізнаються ще в садочку 13 березня у дитячому садку №1 «Вишенька» м. Рави-Руської відбувся святковий захід «Тарас Григорович Шевченко – великий поет України», присвячений 200-річчю Кобзаря.
Учасниками заходу були дошкільнята старшої групи №2, які незабаром підуть до школи. Під керівництвом вихователів Лесі Жемели і Ольги Долинної вихованці поділились своїми знаннями про поета. Дошкільнята садочка, одягнені в український національний одяг, вишиванки, декламувати вірші про Тараса Григоровича і поезії Кобзаря, а також співали пісень. Такими були вірш Галини Комарової «І пісня голосно лилась», пісні «Зацвіла
в долині» і «Тече вода з-під явора», вірші українського Кобзаря «Заповіт», «Зоре моя вечірняя», «Село і серце одпочине», «Мені тринадцятий минало», «Думи мої», «Садок вишневий коло хати». Особливістю заходу було те, що у ньому взяли участь не лише діти-дошкільнята, а й їхні старші брати, сестри. Вони є випускниками дитячого садка «Вишенька», а зараз навчаються у 4-х – 6-х класах школи. Крім того, одна з матерів дітей під час заходу виконала пісню. - Тематика такого заходу як для дошкільних навчальних закладів, так би мовити, дещо доросла, навіть складна, - зауважила завідувач ДНЗ №1 Тетяна Недзельська. – Але ми розуміємо, що Тарас Шевченко – це незвичайна постать в історії України. Його значення для українців є надзвичайно великим. Тому важливо, щоб з ним, його поезією діти знайомилися з самого малку. Михайло Мартин, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ
«Якщо працювати, то голодним не будеш» Сьогодні наша зустріч із Марією Сулим. На Благовіщення їй виповнилось 47 років і усі ці роки вона прожила у с. Кам’янціЛипнику, де народила, виростила та виховала восьмеро дітей. - Пані Маріє, чим для вас є ваше село? - Липник – це моє життя, моя маленька Батьківщина. Не уявляю собі життя без свого села, людей, рідної хати. Саме у тут жили мої батьки, батьки моїх батьків. Саме у Кам’янці-Липнику я народилась, пішла до школи, працювала, вийшла заміж, народила восьмеро дітей. До речі, хата, у якій я живу разом із своєю сім’єю зараз, побудована ще моїми дідом і бабцею, а в садку поруч і досі ростуть дерева (яблунька та грушка), яке пам’ятають тепло їхніх рук. - Чи можете сказати про себе, що ви – щаслива людина? - Звичайно! Адже я – мати, яка народила і виховала восьмеро дітей. Із впевненістю кажу, що більшого щастя немає, як мати багато дітей. Мої діти – це усе! Без них життя було би неповним. І якщо у моїх дітей усе добре, тоді я щаслива у вісім разів більше. - Ваші діти – які вони? - Впевнена, що для кожної мами її діти - найкращі. Їх у мене, як я вже казала, восьмеро – четверо дівчаток і четверо хлопців. Найстарша, Аня, вже вийшла заміж і народила дівчинку Вероніку, тож я вже бабуся. Наймолодший – син Василько. Він ще навчається у четвертому класі школи. А ще є Катруся, Володя, Мар’ян, Василина, Іван і Наталія. Усі вони дуже дружні, хоча і мають зовсім різні характери. - Як обирали імена своїм дітям? - Так вже ведеться у нашій родині, що імена обирають усі самостійно, адже народжуються у дні відповідних свят: Василько – січневий, Василина – лютнева, Володя та Іван – липневі, Мар’ян та Наталія народились у вересні, Катруся – у листопаді, а Аня – у грудні. Впевнена, що Богом дані імена допомагають їм у житті. - Пані Марія, як Вам вдалося виховати своїх дітей вдячними, турботливими та працьовитими? - Коли я була такою, як вони, нас збирали в клубі, де організовували вечори на різну тематику. Після навчання усі гарантовано мали роботу. Зрозуміло, часи змінились, негативної інформації побільшало, самому треба пробивати дорогу в житті. Але я завжди налаштована дуже оптимістично. З дітьми розмовляю, пояснюю що добре, а що – погано. Окрім цього, ми усі завжди працюємо: коли дівчата пораються на кухні, хлопці щось майструють, дівчата – на грядці, хлопці – біля худоби,
фото «Прикордоння»
дівчата – прибирають, хлопці – заготовляють дрова. І так було завжди. - Як Ви переживали складні часи для Вашої сім’ї, які, наскільки мені відомо, були у вас? - Мої батьки, а потім і я, працювали в колгоспі ім.Чапаєва. Коли усе розвалилось, постало питання як прогодувати сім’ю. Але я не бідкалась, не нарікала на долю, адже в селі, як і належить, кожен має город, сад, худобу та птицю. Якщо працювати, то голодним не будеш. - Ви – дуже хороша господиня, яку, навіть на весілля запрошують. Як так сталось? - Чи хороша із мене господиня – людям вирішувати, але готувати любила завжди. Раніше, коли відзначали весілля вдома, щотижня вигадувала усе нові та нові страви щоб задовольнити смаки гостей. Зараз, коли усі почали користуватися послугами ресторанів і потреба в господинях відпала, я почала займатися випічкою на замовлення. Кажуть, що смачно. - Ви творча людина? - Думаю, що так. В юності сама складала сценарії, організовувала вечірки і особливо полюбляла малювати. Одного разу щоб кімнату зробити яскравішою, виготовила трафарет і за день усі стіни в ній розмалювала у великий кущ червоних троянд. - Щоб ви не змогли пробачити людині? - Я дуже миролюбна, вмію пробачати. Мені не властиво
довго гніватись, але миритись із тим, коли людина обманює, не можу. - А є у Вас щось, без чого не змогли би жити? - Так. Це – діти, діти і ще раз діти. - А яку пору року любите найбільше? - Зиму через її норовливий характер, світлий колір, свята, які вона нам дарує. А ще, і це в мене з дитинства, люблю осінь. Саме восени сонце – лагідне, листя – барвисте, яблука та груші наливаються нектаровим смаком. А п’янкий запах скошеної трави, гуркіт тракторів у полі, смак хліба «Хата, у якій я живу разом із своєю сім’єю зараз, побудована ще моїми дідом і бабцею, а в садку поруч і досі ростуть дерева, які вони висадили» із нового врожаю – це ні з чим не порівняти. - Що би Ви побажали нашим читачам? - Усім бажаю миру, адже це побажання сьогодні дуже актуальне. Також – здоров’я, бо без нього ніяк! Дивіться на життя оптимістично та знаходьте час для спілкування. Олена Криниця
Кулінарні рецепти від Марії Сулим Млинці. Відварюємо капустяні листки щоб вони були трохи м’якшими, ніж на голубці. Випікаємо на сковороді млинці, але товсті (0,5 л молока, 3- 4 яйця, сіль, цукор, мука, олія – усе змішуємо). Беремо 1 кг свинячого фаршу, додаємо сіль, перець, потерту цибулю та кубиками порізаних 300 г печериць. Один млинець змащуємо тонкою сумішшю фаршу. Накладаємо капустяний листочок, або два, щоб покрити. Скручуємо усе у рулет, розрізаємо на малі (по 2 см) кусочки. Мокаємо їх у муку, потім – і у збите яйце і обсмажуємо з обох сторін. Окремо смажимо цибулю на олії. Складаємо обсмажені кусочки в каструлю і, перекладаючи смаженою цибулею, додаємо бульйон та сметану і підсмажуємо.
7
18 квітня 2014 року, №5 (49)
Спортивна історія
Футбол
Перша поразка в історії фк «Рави» Перехідним періодом між обласними футбольними змаганнями та Другою лігою чемпіонату України є аматорський чемпіонат. У сезоні 2001/2002 рр. зіграла у ньому і «Рава». Після дебютного чемпіонського сезону в обласних змаганнях у 2001 році керівництво «Рави» вирішило, що команді пора спробувати свої сили у професійному футболі. Як перехідний етап до цього команда заявилась у чемпіонат України серед аматорських команд. Волею жереба у суперники равчанам у дістались дві команди з Чернівеччини – «ЧТЕІ-Меркурій» з Чернівців, та ФК «Лужани» з однойменного містечка, що розташоване неподалік обласного центру. Також «Раві» потрібно було зіграти і з «Іквою» з Млинова Рівненської області, та з іванофранківським «Тепловиком». Напередодні змагань «Раву» очолив новий тренер Ігори Артимович. Крім того, команда підсилася гравцям. Так, «Раву» поповни-
Потелич переміг Раву у півфіналі, але виграти Кубок Героїв Майдану не зміг Навесні цього року футбольна команда з Рави-Руської брала участь у двох турнірах – Лізі чемпіонів районів Львівщини та Кубку пам’яті Героїв Майдану, який проводився під егідою Федерації футболу Жовківщини. Якщо у першого турніру команда програла перший матч у гостях з рахунком 1:4 і, фактично, попрощалася з турніром, то на півфінал районних змагань вона покладала неабиякі сподівання.
нападника Борисенка, «Рава» так і не змогла оговтатись до кінця матчу. Всі атаки розбивались об добре налагоджений захист гостей. Це була перша домашня поразка «Рави» в історії клубу. Два наступних матчі на виїзді проти «Ікви» (0:2 Каракевич, 25, Дикий, 83) та вдома проти «Тепловика» (1:0 Дутко, 65) заспокоїли вболівальників і керівництво. Од-
Інтрига півфінального матчу була ще та, адже зустрічалися географічні сусіди – Рава-Руська та Потелич. Команда Потелича, підсилена іменитими земляками Ярославом Дуркалевичом та Андрієм Девою, розпочала матч доволі бадьоро і вже на перших хвилинах створили момент коло воріт Старчака. Рава на 10 хвилині відповіла і своєю атакою: Чорний пробив здалеку, але його удару забракло влучності. Через 3 хвилини індивідуальну майстерність продемонстрував Кіщук. Обігравши двох захисників, він вийшов віч-на-віч з голкіпером, проте на завершальний удар сил не вистачило. У середині першого тайму лідерські якості продемонстрував Дева – екс-гравець «Рави» пробив по воротах з лінії карного майданчика. Здавалось, м’ячу нікуди діватись як влетіти у ворота, але карколомний стрибок Старчака врятував рава-руську команду від неприємностей. Під завісу першого тайму «перевірив» пильність воротаря Бойко. Воротар Потелича не дрімав і хоч і з проблемами та все ж перевів смугастого на кутовий. Друга половина гри вийшла
Команда Гійче, яка перемогла у Кубку Героїв Майдану. Фото 2011 року з групи «Футбольна Жовківщина» у соціальній мережі «ВКонтакті»
не такою видовищною, як перша. Посприяв цьому вітер, який посилився. Моментів стало мало, а помилок гравців обох команд дедалі більше. На 70-й хвилині гри свою «гармату» знову розрядив Чорний. Однак, як і в першому таймі, неточно. На останній хвилині гри виривати перемогу повинні були потелича. Однак очну дуель з нападником номінальних господарів виграв воротар «Рави». Основний час не виявив сильнішого і доля путівки до фіналу Кубка Героїв Майдану вирішилась у післяматчевих пенальті. Тут Фортуна пасміхнулася Потеличу, які переграли містян з рахунком 4:1. У фіналі, який відбувся 13 квітня у Сопошині, потеличани зустрілися з командою села Гійче. Рахунок на табло у основний час був таким же, як у матчі Ра-
вою-Руською – 0:0. І навіть у серії післяматчевих пенальті гравці Потелича забили також чотири голи. Щоправда, допустили на одну помилку більше, ніж гравці Гійче. Зрештою, перемогу у фіналі і турнірі загалом здобула команда Гійче – 5:4 по пенальті. Кубок Героїв Майдану. 1/2 фіналу. 7 квітня, с. Панчишини. Потелич – «Рава» 0:0 (0:0). По пенальті – 4:1 Потелич: Мацелко Ю., Мацелко А., Дуркалевич, Чобітко В., Чобітко А., Береза, Рубінський, Юнко, Стецина, Дева. «Рава»: Старчак, Стельмах, Винницький, Фурса І., Старчак, Зінько (Богуш), Бойко (Кобринець), Щигол, Чорний, Вівроцький, Кіщук. Ігор Брик
Шахи
знову не залишились без нагород 30 березня у Городку відбувся третій тур дитячого шахового турніру «Юні таланти Львівщини», який присвячений пам›яті Героїв Небесної сотні. нак всі хотіли «віддячити» «Лужанам» за прикру домашню поразку. Гра на Чернівеччині проходила дуже важко. Погода була надзвичайно спекотною, більше 30 градусів. Як і у домашній грі, всередині першого тайму равчани пропустили гол і до 60-ї хвилини гри не могли приступити до воріт господарів. Здавалось, результат знову буде не на користь «Рави». Однак на 64-й хвилині гри ударом головою гол забив Олег Шпелик. А наприкінці матчу потужним ударом завершив красиву комбінацію Іван Дикий. Після фінального Клуб І ВНПМ О свистка гравці «Рави» 1 «Рава» 8 5 0 3 8-8 15 раділи наче виграли 2 «ЧТЕІ-Меркурій» 8 3 3 2 7-4 12 3 «Іква» 8 3 1 4 11-9 10 Кубок світу – за поразку 4 ФК «Лужани» 8 3 1 4 7-13 10 відплачено! Після домашньої 5 «Тепловик» 8 2 3 3 7-6 9 перемоги 1:0 над «Іквою» (Возняк, 81 автогол) «Рава» забезпечила собі первпевненою перемогою над «ЧТЕІше місце в групі і заявилась у Другу Меркурієм». А ось уже наступний матч цьо- лігу України. Два останні матчі, аби не перего турніру змусив похвилюватись вантажувати футболістів напереусіх прихильників команди. Вдома додні старту у професійних зма«Рава» поступилась «Лужанам». Відзначимо, що поразка була ціл- ганнях, команда не грала, за що ком заслуженою. Пропустивши, отримала технічні поразки 0:3. Ігор Брик на 29-й хвилині гри від фактурного ла ціла низка молодих львівських гравців: Назар Литвин, Богдан Костик, Володимир Барановський, Ігор Лізов. Також виступати за равчан запросили досвідчених Романа Галуна та Володимира Уштана. Такий підбір виконавців можна пояснити просто: усі прекрасно розуміли, що виступи в аматорських змаганнях є всього лише перехідним етапом до професійних змагань. Перший матч у лізі «Рава» грала у Чернівцях, звідки завдяки голам Романа Каракевича та Андрія Мазура поверталася додому з
Участь у змаганнях взяли 116 юних шахістів Львівської області. У шести вікових категоріях змагалися діти з Пустомит, Дрогобича, Стрия, Гніздичева, Бродів, Ходорова, Новояворівська, Городка, Львова. Жовківський район представляли шахісти з Рави-Руської. За результатами змагань друге місце серед дівчат 2008 року народження зайняла равчанка Соломія Казюк. - Наші юні таланти тримались на висоті, але вибороли лише «срібло», - зазначив керівник шахового гуртка Рава-Руського будинку дитячої та юнацької
Фото «Галичина спортивна» (2)
творчості Тарас Горячий. – Надіємось, що наступного року ми зможемо виступити більш вдало. Загалом формат цього турніру передбачає десятитурові змагання в різних містах Львівщини. Два попередні тури відбулися в містах Бориславі та Львові, наступний планується провести в м. Дрогобичі. Крім участі в обласних змаганнях, юні рава-руські шахісти взяли участь у п’ятому турі Кубка старости Томашева-Любельського, що відбувається у Польщі. Цього разу призові місця нашим шахістам не вдалося виборити, однак вони були нагороджені пам’ятними кубками та медалями. Михайло Мартин, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ
8 Заява про наміри Зібралися ведмідь, вовк, заєць і лисиця в карти грати. Ведмідь роздає карти і примовляє: - А хто буде дурити - буду бити по нахабному рудому писку. *** - Ну що ж, пульс нормальний, - каже лікар. - Лікарю, візьміть мою ліву руку: права - протез. *** У відділі кадрів. - У вас є рекомендації з колишнього місця роботи? - Так, мені там порекомендували пошукати іншу роботу. *** Ресторан. Обурений відвідувач кличе офіціанта і каже: - А Ваші музиканти на замовлення грають? - Авжеж! - А чи не могли б вони пограти в шахи, щоб я міг спокійно повечеряти?
ка:
*** На футбольному матчі один із глядачів запитує хлопчи— А де ж ти гроші взяв на такий дорогий квиток? — Батько купив. — А де він сам? — Та дома. Квиток шукає… *** Чотирирічний Петрик розповідає мамі: — Мама, сьогодні в садочку нас перевіряв лікар. — А що він перевіряв? — Перевіряв, дихаємо ми чи ні.
*** Виходить якось вранці чоловік до своєї машини, а там на капоті цвяхом надряпано: «Пофарбуй машину!» Він засмутився, а потім думає: « Адже правда, давно пора ...» Перефарбував. Машина - як новенька. Знову виходить, а на капоті знову напис: «О! Інша справа» *** Лікар оглядає пацієнта: - Щось ви мені не подобаєтесь... - Та ви, лікарю, теж не красень... *** На уроці - Петрику, коли у тебе день народження? - 5 червня. - Якого року? - Не повірите, Марія Іванівно, кожного! *** У тролейбусі жінка похилого віку намагається поступитися місцем дуже худому парубкові: - Сідай бідненький, ти що ж худий то такий? Хворієш чи що? - Ні, дякую. Студент я. - Ну давай хоч плащ твій потримаю! - Це не плащ, це мій друг Коля! *** Стоїть Вінні й щось їсть. Підходить П’ятачок: - Вінні, дай булочку! - Це не булочка, це пиріжок! - Ну дай пиріжок! - Це не пиріжок, а пончик! - Дай пончик! - От свиня дурна, сама не знає чого хоче! *** - Чим відрізняється програміст від політика? - Програмісту платять гроші за програми, що працюють.
Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Розповсюджується у Раві-Руській та Жовківському районі. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Наклад 2000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №78.
Головний редактор Андрій БУЧКО
Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884.
Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лище з дозволу газети.