10 січня 2018 року, №1 (91)
У номері Куликів вивільняється від сміття. Селищна рада уклала угоду на вивіз ТПВ і підняла тарифи на ці послуги. Ст. 2. У ліцеї через півтора року обрали директора.
Навчальний заклад отримав нового керівника. Ст. 2 У Магерові створили свій відділ освіти. Ст. 2.
Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 27 - 31 січня 2018 року. Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info
Скандал
Підприємцю, який допомагає воїнам АТО, заборонили діяльність У Раві-Руській виник скандал, аналогів якому важко пригадати. Міська рада відмовила у наданні дозволу здійснювати підприємницьку діяльність у одній з торгових точок, яка до цього працювала більш як три роки. Мова йде про тимчасову споруду «Могорич», що встановлена по вул. Євгена Коновальця, 10а. Ще 31 липня 2017 року члени виконкому на своєму засіданні відмовили її власнику у продовженні терміну провадження підприємницької діяльності та у затвердженні графіку роботи у власне тимчасовій споруді, а міський голова Рави-Руської підписав відповідне рішення. Здавалось, міська влада не захотіла продовжувати термін дії торгової точки і ухвалила відповідне рішення, на що має право. Однак про причину відмови у рішенні виконавчого комітету не йдеться. Саме це і стало причиною скандалу. Зважаючи на відсутність аргументації у відмові продовжувати дозвіл на ведення підприємницької діяльності, власник кіоску – фізична особа-підприємець Ярослав Чапельський, звернувся до депутатів Рава-Руської міської ради, аби вони на сесії скасували рішення виконкому. Таке можуть робити саме вони. Однак і тут підприємець отримав відмову – для ухвалення рішення сесії про
Кіоск, навколо якого виник скандал та стоянка для автомобілів. Фото «Прикордоння»
скасування ріщення виконкому, яке б давало дозвіл продовжувати підприємницьку діяльність, забракло голосів. Більшість депутатів або «утримались» при голосуванні, або проголосували «проти». Позиція міської влади РавиРуської щодо згаданого питання,
доволі дивна, малозрозуміла і, таке враження, слабоаргументована. І на підтвердження цього варто згадати передісторію до цього рішення. У 2013 – 2014 роках виконавчий комітет Рава-Руської міської ради під керівництвом тодішнього міського голови Ірини
Жовківчани отримають ще один дитячий та спортивний майданчики, а також – стадіон
Нагадаємо, для участі у другому відборі громадського бюджету жовківчани подали 12 проектів. За підсумками голосування, переможцями визнано 3. Так, за кошти бюджету Жовківської міської ради, за ініціативи жовківчан, у 2018 році буде проведено реконструкцію спортивного стадіону по вул. Лесі України. Автором цього проекту є жовківчанин Зіновій Креховець. Заявку на реалізацію цього проекту підтримали 249 жовківчан. Сума проекту складає 199 тис. 933 грн. За ці кошти на місці колишнього стадіону буде віднов-
Початок. Закінчення на 3 сторінці
Транспорт
Громадянське суспільство
У Жовкві визначили переможців другого відбору громадського бюджету, заявки на участь у якому подавали мешканці міста.
Верещук, надав дозвіл на розміщення тимчасової споруди ФОП Чапельському Я.П. по вул. Євгена Коновальця, 10а та узгодив графік її роботи. Таке рішення тоді не сподобалось деяким з
лено і облаштовано новий. Заходи передбачають, зокрема, посів газонів з відповідними для цього підготовчими роботами, установлення металевої огорожі та хвірток, футбольних ворів, лавок та урн для сміття. 616 жовківчан підтримали ідею облаштування спортивноігрового майданчика на території дитсадка №3 по вул. Степана Бандери. Автором проекту є Марія Климкевич. На реалізацію проекту, відповідно до заявки, знадобиться 76 тис. 690 грн. Дитячий ігровий майданчик встановлять на вулиці Богдана Хмельницького. Автором відповідної заявки є Вероніка Галич, її підтримали 604 жовківчанина. Вартість реалізації цього проекту складе 95 тис. 700 грн. Андрій Бучко
Автобуси курсуватимуть рідше? Найближчим часом у Жовківському районі може зменшитись кількість автобусів, які курсують на маршруті Львів – Рава-Руська. Причиною цього стало, зокрема, подорожчання паливно-мастильних матеріалів, підвищення мінімальної заробітної плати. - Якщо раніше ми закуповували пальне за оптовою вартістю 22 грн. за літр, то станом на початок року вона зросла до 23,8 грн., - розповів директор ТЗОВ «Автосвіт» Юрій Семочко. – Якщо така ситуація продовжуватиметься, а тарифи не будуть переглянуті, то нам доведеться розглядати варіант щодо скорочення кількості автобусів на маршрутах. Нагадаємо, через схожі проблеми у 2015 році перевізник вже вдавався до скорочення кількості автобусів на маршруті. Це призвело до того, що їх курсування відбувалось з більшим інтервалом, через що дуже часто вони були переповненими. Для перегляду тарифів, як розповів Юрій Семочко, необхідно, аби всі компанії-перевізники узгодили позиції і отримали від-
повідні погодження. Однак, перегляд тарифів не є єдиною проблемою, з якою зіштовхнулись перевізники. Вони розуміють, що велике їхнє підвищення може призвести до скорочення пасажиропотоку. Як наслідок – автобуси курсуватимуть напівпорожніми, оскільки люди будуть обмежувати себе у поїздках. Виходом із ситуації може стати те, якщо, зокрема, пасажири при користуванні автобусами,
братимуть у водіїв квитки. Тоді перевізники зможуть бачити реальну картину пасажиропотоку як на окремих маршрутах, так і на напрямках загалом, і, відповідно, вартість квитків зростатиме ненабагато. Нагадаємо, востаннє тарифи переглядали у жовтні минулого року. Тоді вартість квитків зросла, в середньому, на 15%. Захар Негода
2 Благоустрій
Технології
Куликів вивільняється від сміття У Куликові розпочали вирішувати проблему зі сміттям. Принаймні про це говорить місцева влада. - Проблема зі сміттям у нас була півтора року – увесь Куликів був у смітті (з часу Грибовицької трагедії, - Авт.), - розповіла селищний голова Куликова Лілія Бова. – Ми не мали куди його вивозити, нам відмовляли. Тому врешті оголосили конкурс на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Переможцем конкурсу з вивезення сміття з Куликова стало ТЗОВ «Спецавтотранс-Львів». На сесії, яка відбулась наприкінці листопада минулого року, було затверджено нові тарифи. А вже з грудня підприємство почало укладати відповідні договори з куликівчанами. - З частиною мешканців вже укладено угоди і вивезено сміття. З рештою – робота триває (станом на 4 січня, - Авт.), - додала Лілія Бова. Оголошення із закликом укладати прямі угоди з підпри-
Сміття у центрі Куликова. Фото зі соціальних мереж. Грудень 2017 року
ємством розповсюдили по Куликові. Після укладеної угоди мешканці Куликова безкоштовно отримують контейнери для збору сміття. Його об’єм – 120 літрів. Крім того, окремі угоди укладають і установи, підприємці та підприємства. Вивіз сміття з контейнерів відбувається один раз на два тижні. Мінімальна вартість послуги з вивезення контейнера, ємністю 12 куб. метрів складає 90 грн. 13
коп. на місяць. Спеціальних майданчиків для збору сміття, за словами селищного голови, по Куликові облаштовувати не будуть. Такий з’явиться хіба що на цвинтарі. Угоду на вивіз сміття звідти комунальне підприємство також уклало з «Спецавтотрансом». Юрій Ничкало
На Жовківщині відкрили сучасну електростанцію
У Малехові відкрили дахову електростанцію. Електростанція «Лео-СоларЕнерджі» вже четверта подібна у Львівській області. Завдяки її роботі знизиться рівень залежності від використання палива на теплоелектростанція зі шкідливими вуглекислими відходами, що спричиняють парниковий ефект. Дахова електростанція складається з 3 тис. 705 модулів, загальна потужність яких сягає понад 1000 кіловат. На кожен такий
Призначення
Нагадаємо, без директора навчальний заклад перебував з 2016 року. Кілька разів було оголошено конкурс на заміщення цієї посади, було кілька кандидатур, але у департаменті освіти і науки Львівської ОДА ніяк не могли затвердити нового керівника.
Михайло Левандовський
Інфраструктура
У ліцеї через півтора року обрали директора У Рава-Руському професійному ліцеї з’явився новий керівник. Ним став заступник директора з навчально-виховної роботи закладу Андрій Лень.
модуль припадає приблизно 270 ват. За рік електростанція вироблятиме приблизно 1,1 мільйона кіловат/годин енергії. Цією енергією можна забезпечити 200 житлових будинків за умов сприятливої електростанції погоди. Сума інвестицій у електростанцію склала 30 мільйонів гривень. Її засновники прогнозують, що вона окупить себе вже через шість років.
жавної адміністрації відбулось підтвердження нової кандидатури директора. Андрій Лень працює у ліцеї з 2000 року. Тут він працював викладачем, майстром з виробничого навчання і був водночас головою профспілкового об’єднання працівників. З 2006 року Андрій Степанович працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, а з лютого 2017 року виконував обов’язки керівника ліцею.
10-річний ремонт сільради у Добросині завершують У адміністративній будівлі Добросинської сільської ради завершується ремонт внутрішніх приміщень. Ремонт у сільраді з перервами триває з 2009 року. Тоді там замінили дах. – За неповних 10 років ремонтували то по одному, то по кілька кабінетів, - розповіла сільський голова Добросина Галина Гец. Його робимо своїми силами, за бюджетні кошти, тому він так затягнувся. Окрім того, що у сільраді проводять ремонт кабінетів, у них також замінено меблі, придбано нові комп’ютери та ін. Зараз ремонт перебуває вже на завершальному етапі. - Цей ремонт ми також робимо на перспективу – для по-
треб майбутньої Добросинської об’єднаної територіальної громади, - додала сільський голова.
Юрій Ничкало
Децентралізація
У Магерові створили свій відділ освіти
І ось, третій за рахунком конкурс було оголошено 23 жовтня. Протягом місяця свою кандидатуру подали двоє претендентів. Окрім нового директора, ним був землевпорядник Гійченської сільської ради Ярослав Сало. 6 грудня у ліцеї відбулись загальні збори трудового колективу за участю керівника освіти і науки Львівщини Любомири Гамзій. Кандидати протягом десяти хвилин кожен представляли свої програми роботи на посаді директора. Шляхом таємного голосування серед 91% працівників ліцею підтримали кандидатуру Андрія Леня. А 18 грудня на засіданні комісії при департаменті освіти і науки Львівської обласної дер-
Наразі новообраного директора ще офіційно не затверджено на посаді, але він вже приступив до виконання своїх обов’язків. - Робота для мене знайома, вона вимагає великої відповідальності. Є проблеми, які треба вже вирішувати, - розповів у коментарі «Прикордонню» Андрій Лень. - Зараз маю на меті організацію навчально-виховного процесу, створити місця для працевлаштування, залучити інвесторів для підвищення рівня престижу і кваліфікованої підготовки працівників, покращити соціально статусу їх і учнів, а також збільшити доходів за рахунок виробничої діяльності. Михайло Левандовський
У Магерівській селищній раді створили відділ освіти. Це – перша подібна структурна одиниця у системі органів місцевого самоврядування у Жовківському районі, не враховуючи аналогічний у районній державній адміністрації. Подібним не може похвалитися жодна з інших сільських, селищних чи міських рад Жовківщини. Утворення відбулось у рамках створення Магерівської об’єднаної територіальної громади, яка функціонує з квітня минулого року. Відповідне рішення магерівські депутати ухвалили на засіданні сесії від 6 грудня. Відділ освіти Магерівської селищної ради – це юридична особа зі своїми печаткою, рахунками в органах казначейства, штампом, бланком, положенням та штатним розписом. Останні також затвердили на вказаній сесії. Відділ освіти Магерівської селищної ради буде підзвітним і підконтрольним селищному
голові Магерова, департаменту освіти і науки області, а також Міністерству освіти і науки України. Таким чином, дитсадки, школи та інші навчальні заклади на території Магерівської громади не будуть залежні від районного відділу освіти. Фінансування його відбуватиметься також за кошти бюджету Магерівської селищної
ради. У структурі відділу освіти Магерівської селищної ради працюватимуть четверо працівників – начальник, провідний спеціаліст, головний бухгалтер та спеціаліст з обліку та звітності. Тарас Левко
3
10 січня 2018 року, №1 (91)
Екологія
Найбільше безробітних серед колишніх «бюджетників»
Підприємцю, який допомагає воїнам АТО, заборонили діяльність Закінчення. Початок на 1 сторінці
Фото Львівської обласної державної адміністрації
У Жовківському районі безробітними вважаються трохи більше півтисячі громадян. Відповідну інформацію надали у Львівському обласному центрі зайнятості на запит газети «Прикордоння». Станом на 1 жовтня 2017 року статус безробітного на Жовківщині мали 582 особи. 47% тих, хто офіційно шукають роботу через державні органи, складають чоловіки, 53% - жінки. Найбільше на обліку у службі зайнятості Жовківського району перебувають особи передпенсійного віку, тобто від 55 до 59 років. Таких зареєстровано 93, що складає 16%. Багато шукають роботи і ті, кому виповнилось від 35 до 39 років. Таких на Жовківщині є 14,8%. Дещо менше шукають роботу людей, віком від 30 до 34 років, - 14,3%, та тих, кому від 40 до 44 років, - 13,6%. Молодь не надто активно звертається до служби зайнятості у пошуках працевлаштування. Таких осіб, віком від 20 до 24 років є лише 7%, дещо більше – тих, кому виповнилось від 25 до 29 років – 9,6%.
Найбільше серед тих, хто шукає роботу, фахівці з професійнотехнічною освітою, колишні працівники бюджетних установ та торгівлі, а також ексвійськовослужбовці та оператори котельні
Менше відсотка офіційно статус безробітного мають особи, вік яких складає від 15 до 19 років. Таких на весь район є п’ятеро. За рівнем освіти найбільше роботу на Жовківщині шукають ті, хто здобув професійно-технічну освіту. Таких серед безробітних є майже половина – 43,3%. З повною вищою освітою не можуть знайти роботи близько третини розточчанців – 27,7%. І лише один офіційно зареєстрований безробітний у районі має лише базову загальну середню освіту. За видами економічної діяльності, у Жовківському районі офіційного працевлаштування шукають ті, кого було звільнено з підприємств, установ і організацій, які працювали у сфері державного управління й оборони,
обов’язкового соціального страхування, 28,2% осіб. На другому місці за цим критерієм – колишні працівники оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, - 14,2%. 10,6% серед безробітних складають колишні працівники сільського, лісового та рибного господарства, 9,8% - професійної, наукової та технічної діяльності. Також до спеціалістів, яких було звільнено з роботи і які офіційно перебувають у пошуках роботи, найбільше на Жовківщині належать і колишні працівники переробної промисловості та освіти. Найбільшу у Жовківському районному центрі зайнятості кількість безробітних складають військовослужбовці – 8,4% та оператори котельні – 7,9%. У першу «десятку» тут також потрапили опалювач, управитель зі збуту, продавець продовольчих товарів, плодоовочівник, керівник підприємства, водій, рекламіст та охоронник. Попри те, що офіційно найбільшими безробітними є, зокрема, і оператори котельні, саме цих вакансій на Жовківщині, станом на 30 вересня 2017 року, було найбільше. Пропозиція на таке працевлаштування у районі складає 29%. До найзатребуваніших професій належать підсобний робітник, оператор телекомунікаційних послуг, касир торговельного залу, вантажник, верстатник деревооброних верстатів, продавець продовольчих товарів, оператор автозаправних станцій, муляр. Безробітним у Жовківському районі за перших дев’ять місяців 2017 року виплатили майже 9 млн. 100 тис. грн. - Ці дані дозволяють оцінити лише поточну ситуацію на зареєстрованому ринку праці, - розповіли у обласному центрі зайнятості. – Тобто стосовно тих громадян, які звертаються до базових центрів зайнятості за допомого в пошуках роботи й отриманні соціальних послуг. Таким чином, реальної кількості безробітних у Жовківському районі назвати не можуть навіть офіційні органи, адже не секрет, що більшість громадян, особливо у прикордонних регіонах, не стають біржу праці. До слова, кількість офіційних безробітних на Жовківщині за останній рік зменшилась майже на чверть. Якщо станом на 1 жовтня 2016 року таких було 763, то 1 жовтня 2017 року їх зареєстровано, як вже було вказано, 582. Андрій Бучко
місцевих «активістів», які навіть збирали підписи, аби не дозволити встановленню малої архітектурної форми. Однак останні, попри виступити на засіданнях сесій, тоді не спромоглись чітко сформулювати свої вимоги у відповідний проект рішення, який би винесли на розгляд депутатів міської ради. Прикметно, що згадані «активісти» тоді та пізніше не один раз публічно виступали з підтримкою представників вже теперішньої влади. Особливо така підтримка була помітною у конфліктах з тодішньою міським головою Іриною Верещук. У травні 2017 року термін дії рішення виконкому, який надав дозвіл на діяльність кіоску «Могорич», закінчився. Тож коли настав час ухвалювати рішення про його продовження, вже новий склад виконкому Рава-Руської міської ради на чолі з новим міським головою, як вже було згадано, відмовився це робити. На засіданні сесії Рава-Руської міської ради від 22 грудня 2017 року, на якій і розглядали питання щодо скасування скандального рішення виконавчого комітету, міського голови Миколи Зінька не було. Замість нього виконував обов’язки мера та головував на засіданні секретар міської ради Володимир Кожушко. Він зачитав лист Державної фіскальної служби, який надійшов у Рава-Руську міську раду. У ньому йшлося, що у магазині «Могорич» виявлено і вилучено підакцизні товари, які там начебто незаконно реалізовувались. Мовляв, це і стало причиною того, чому міська влада Рави-Руської відмовила у продовженні дозволу на ведення підприємницької діяльності бізнесмену Чапельському. Справді, незаконний продаж тютюнових товарів міг би бути підставою для того, аби відмовити підприємцю вести діяльність. Але чому цього не вказано у рішенні виконкому? У поясненні, які на засіданні згаданої сесії надавали підприємцю, є кілька нестиковок. Поперше, лист ДФС, який зачитав на засіданні сесії секретар ради, надійшов до Рава-Руської міської ради на початку жовтня 2017 року, а рішення виконкому вже більш як два місяці було ухвалено. По-друге, у листі ДФС йдеться, що товари вилучили у магазині «Могорич» по вул. Євгена Коновальця, 20, в той час як кіоск, у якому відмовили здійснювати діяльність, розташовується по вул. Євгена Коновальця, 10а. Для розуміння читачеві, пояснимо, що перший – це магазин, який розташовується трішки далі від другого – біля церкви. І магазин, і тимчасова споруда, діють під однією вивіскою і належать ФОП Чапельському Я.П., але це зовсім різні торгові точки. Таким чином, виходить, що Рава-Руська міська рада, ухвалюючи рішення на засіданні виконкому, взяла до уваги лист ДФС, який мав надійти лише через більш як два місяці, і який стосувався зовсім іншого об’єкта, аніж того, щодо якого розглядалось питання. Тому бути причиною відмови у продовженні діяльності лист ДФС для Рава-Руської міської ради бути не може. А якщо порушення у одному магазині впливає на ді-
яльністю іншого, тоді виходить, що за таким принципом в Україні можна позбавляти можливості вести діяльність цілі торговельні мережі. Однак законодавчо цього ніде, звісно, не передбачено. Представники підприємця на засіданні сесії Рава-Руської міської ради звернули увагу депутатів на те, що жодних скарг на порушення Правил благоустрою міста з боку підприємця не було. А саме рішення виконкому щодо цього питання назвали неграмотним, неаргументованим і юридично безпідставним. Пояснити рішення про відмову продовжити діяльність кіоску «Могорич» намагався депутат Степан Смут. На згаданому засіданні він заявив, що «цей кіоск там, в центрі, не потрібен». Не переконали депутатів міської ради скасувати рішення виконкому те, що за два роки підприємець сплатив 234 тис. грн. податків, те, що у кіоску роботи можуть позбутися четверо працівників, які, до речі, теж перебували на засіданні сесії, і навіть те, що підприємець активно допомагав і допомагає військовим у зоні проведення АТО. Нагадаємо, з початку війни на Донбасі у магазині «Могорич», що біля церкви, облаштовано один із пунктів збору допомоги для учасників АТО, у якому також формувались супові та борщові набори та інша допомога. Тому й не дивно, що на підтримку діяльності кіоску було зібрано близько 500 підписів равчан. На це акцентували увагу навіть і деякі з депутатів Рава-Руської міської ради. Однак і цих аргументів більшість з їхніх колег не взяли до уваги. У підсумку, «за» рішення, яке б дозволило продовжити діяльність кіоску «Могорич», проголосувало лише п’ятеро депутатів з необхідних щонайменше чотирнадцяти. Ще п’ятеро депутатів проголосували «проти», а восьмеро – «утримались». Після оголошення результатів голосування троє депутатів, які підтримали діяльність кіоску, покинули зал засідань і більше до участі у сесії не повернулись. У коментарі «Прикордонню» після засідання сесії секретар Рава-Руської міської ради Володимир Кожушко пояснив, що у членів виконкому є інше бачення використання площі території, на якій розташований кіоск «Могорич». Як приклад, він назвав розширення автостоянки для інших торгових точок, які розташовуються поруч. А щодо долі самого кіоску, то, за його словами, його повинні демонтувати. Цікаво, що на тому ж засіданні виконавчого комітету Рава-Руської міської ради, на якому кіоску «Могорич» відмовили у продовженні здійснення діяльності, його члени узгодили іншому приватному підприємцю місце розташування тимчасової споруди по вул. 1-го Листопада. До слова, її вже змонтували на території... автостоянки біля супермаркету «Колібріс». Площа цієї тимчасової споруди візуально у кілька разів більша, аніж «Могорича». Тому бачення членів виконкому, про яке говорив секретар міської ради, щодо можливого розширення місць для стоянки автомобілів на місці, де зараз розташований «Могорич», на фоні іншого рішення, виглядає щонайменше нелогічним.
Представники підприємця Ярослава Чапельського заявили, що звертатимуться до суду з приводу такого рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради. Разом з тим, вони планують надіслати два листа на адресу міського голови Миколи Зінька. У одному з них вони проситимуть створити комісію і розібратися у ситуації, яка склалась під час голосування за відміну рішення виконкому на засіданні сесії Рава-Руської міської ради від 22 грудня, а також завірені копії усіх рішень для звернення до правоохоронних органів. У другому – прохання встановити графік роботи кіоску. Відсутність чіткої аргументації щодо відмови продовжити діяльність кіоску «Могорич» наштовхує на думку про суб’єктивність та упередженість у прийнятті цього рішення. Адже бодай економічного сенсу позбавляти можливості здійснювати діяльність торговій точці, з якої сплачують податки до міського бюджету, взамін на те, аби вивільнити місце для безкоштовного паркування кількох додаткових автомобілів, мабуть, немає. Крім того, схожих рішень щодо інших діючих торгових точок у РавіРуській важко пригадати. Більше того, на інших засіданнях виконкому розгляд аналогічних питань У рішенні виконавчого комітету немає аргументування відмови дозволити продовжувати підприємницьку діяльність
щодо інших тимчасових споруд був позитивним для їхніх власників. У місті є чимало земельних ділянок, які перебувають в оренді, але на яких жодної комерційної діяльності не здійснюється і, відповідно, податків з них не сплачується. Крім того, через рішення виконкому і відмову депутатів міської ради його скасувати роботи позбудуться щонайменше четверо працівників. - Дякую міській владі, адже через їхнє рішення ми тепер змушені їхати на заробітки за кордон, - заявили працівники кіоску «Могорич» після провального голосування за відміну рішення виконкому. Міський бюджет через такі кроки влади Рави-Руської може не дорахуватися, за різними підрахунками, щонайменше від 50 до 100 тис. грн. на рік. Це, до прикладу, приблизна сума, яка необхідна для реалізації Програми культурно-масових заходів, як от відзначення Дня міста, якого вже чотири роки не було у РавіРуській. Тож які аргументи брали до уваги міські урядники, коли відмовляли підприємцю у продовженні діяльності, окрім економічної доцільності? Не хотілося б думати, що такими могли бути політичні або особисті мотиви, а сподіваємось, що міська влада таки зможе чітко пояснити мету і причину свого рішення і воно буде на користь місту та равчанам. Андрій Бучко
4 Інвестиції
Пам’ять
Експерти Євросоюзу подарували 500 євро жовківському дитсадку Жовкву, у рамках налагодження діалогу у проектах з енергозбереження, відвідали експерти Європейського Союзу. Представники ЄС зустрілись з представниками місцевої влади Жовкви та громадських організацій аби обговорити напрацювання у двох проектах, які реалізувало місто: «Шлях до енергоефективного міста» та «Німецько-українські енергоефективні будинки». Міський голова Жовкви Петро Вихопень, експерт з Центру компетенції у великих населених пунктах Ральф Протц та експерт Житлового господарства у Східній Європі Лариса Шрекенбах обговорили плани Жовкви щодо майбутньої співпраці у сфері енергозбереження та енергоефективності, а також найближчі перспективи у цьому напрямкові. У рамках зустрічі її учасники відвідали дошкільний навчальний заклад №2 «Калинонька», який нещодавно було реконструйовано з впровадженням енергозберігаючих технологій у рамках втілення програми «Угоди мерів» «Демонстраційні проекти». - Садок отримав неймовірну підтримку зі сторони Жовківської міської влади і зараз має велику відповідальність поширювати ідею енергозбереження серед мешканців міста, - зазначив Ральф Протц. До речі, у не-
далекому минулому саме він був основним розробником технічним заходів у дитсадку. - Місцева влада кілька років тому зробила правильний вибір, що обрала для першочергової енергоефективної модернізації саме дитячі садки. Ефект від таких заходів повинен бути найбільш значущим і зі сторони економії, і з соціальної сторони. Як подарунок, з нагоди відкриття, Ральф Протц вручив колективу «Калиноньки» 500 євро на потреби дітей. Також гості відвідали житловий будинок по вул. Львівській, 92. Будівля є однією з двадцяти в Україні, у якій реалізується проект «Німецько-українські енергоефективні будинки». Там експерти провели збори з жителями, обговорили п’ять запропонованих варіантів санації будівлі, відповіли на запитання власників квартир. Крім того, експерти отримали необхідну документацію для ознайомлення з характеристиками будівлі поліклініки у Жовкві. На її основі буде розроблено план технічних заходів для майбутньої комплексної санації. Експерти планували, проте не встигли відвідати будівлю поліклініки, на основі якої планується розробляти технічні заходи для її подальшої комплексної санації. Проте енергоменеджер передав усі документи з якими німецький експерт зможе ознайомитись та розпочати роботу. Тарас Левко
Акція
Протягом однієї години учні заробили 12,5 тис. грн.
Відбувся концерт пам’яті Ігоря Гамзія У Раві-Руській відбувся концерт пам’яті музиканта, викладача місцевої дитячої музичної школи Ігоря Гамзія. Ігор Гамзій народився 21 серпня 1961 року у Жидачеві Львівської області. Закінчив місцеву музичну школу, згодом – Дрогобицьке музичне училище з «червоним» дипломом. Також навчався у Львівській консерваторії. Працював у Бібрській музичній школі та Дрогобицькому драматичному театрі. Дипломант ІІІ премії Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових та ударних інструментах у місті Ворошиловграді (тепер Луганськ). На випускному іспиті у консерваторії отримав найвищий бал та кваліфікацію «соліствиконавець», що трапляється нечасто. Творча діяльність Ігоря Гамзія розпочалась у Львові. Він був артистом оркестру оперної студії при Львівській консерваторії, а також працював в оркестрі народного колективу «Галичина». У складі останнього Ігор Гамзій гастролював у багатьох країнах світу: Великобританії, США, Канаді, Польщі, Швейцарії, Австралії, Болгарії, Греції, Франції. Його завжди пам’ятали у цьому колективі, запрошували на ювілейні вечори, цінували за високу професійну майстерність і м’яке звучання в оркестрі. З 1990 до 2000 року Ігор Гамзій працював у Жовківській ДМШ. Багато його вихованців продовжили навчання у музичних закладах вищих рівнів акредитації з фаху «акордеон» та «ударні інструменти». Свою педагогічну діяльність він продовжив у Рава-Руській ДМШ, у яку прийшов працювати у 2008 році. Життя Ігоря Гамзія раптово обірвалось у серпні 2017 року – напередодні нового навчального року.
На концерт пам’яті Ігоря Гамзія з’їхались гості не лише зі Жовківщини, а зі всієї України. Розпочав його ансамбль гітаристів у складі Тараса Вусика, Олега Іванова, Андрія Савки та Віктора Швеця (кер. Богдан Кожушко). Вони виконали «Щедрик» М. Леонтовича, «Кубинський танець» А.Бельдинського. Хор учнів старших класів (кер. Олена Кунтій, концертмейстер Тетяна Гарасим) заспівали «Обійми мене» С.Вакарчука та українську народну пісню «Сумна я була». Увертюру до опери «Весілля Фігаро» виконала п’ятикласниця Софія Смутняк (викладач Ілля Терентьєв, концертмейстер Надія Гамзій), учениця другого класу Уляна Брезовська на саксофоні у супроводі фортепіано (Соломія Мельник), контрабаса (Богдан Кожушко) та ударних інструментів (Ярослав Самбульський) заграла «Ялинку» Л.Затуловського. П’ятикласник Дмитро Закала на акордеоні у супроводі фортепіано, контрабаса та ударних виконав «Етюд фа мінор» О.Попова. «Бугі-вугі» В.Конакова виконав Тимофій Матвіїв, а третьокласниця Софія Лявтошлягер на
саксофоні заграла «Бармалея» О.Хромушина (викладач Валерій Самбульський). Випускник класу Ігоря Гамзія Ярослав Самбульський виконав IV частину концерт Н.Розауро. Також він разом із іншим випускником свого викладача Дениса Зелінського, Соломією Мельник та Іллею Терентьєвим виконали вальс «Світло і тінь» П.Піццігоні, румунську народну мелодію, «Босанову» Дворжака, «Текілу», лібертанго «Зірка П’яцолли» Е.Самюта, «Хард-бугі і бугі-вугі», «Раму 1 і Раму 2», «Бугі-вугі», «Техніку» та «Хіп пікелс». - У нашій школі Ігор Гамзій одразу зарекомендував себе як фахівець своєї справи, професійний музикант. Вихованці його класу, а саме — Ярослав Самбульський та Денис Зелінський — також пов’язали своє життя із музикою. Не лише вони, у час свого навчання, а й інші учні були постійними учасниками обласних конкурсів, на яких здобували призові місця, - розповів директор Рава-Руської дитячої музичної школи Валерій Самбульський. Василь Волокуша
Турбота
Святкова допомога для захисників від школярів Напередодні Нового року школярі Рави-Руської долучились до підтримки українських воїнів у зоні проведення Антитерористичної операції.
У Рава-Руській школі-гімназії, напередодні дня Святого Миколая, відбувся традиційний «Солодкий ярмарок». У п’ятницю, 15 грудня, у коридорі НВК учні 5 - 11 класів презентували для продажу на ярмарку солодощі, випічку, солодкі напої. Так, відвідувачі ярмарку могли придбати і скуштувати вафлі, еклери, пиріжки, пампушТретину коштів гімназисти передали на потреби АТО, іншу третину - на допомогу хворому хлопчикові
ки, піцу, запіканку, бутерброди, торти, галяретки тощо. Найактивнішими у торгівлі, традиційно, були учні наймолодшого гімназійного класу, адже для них участь у ярмарку є першою. Ярмарок у школі-гімназії був благодійним. Лише протягом години гімназистам вдалось вторгувати на суму 12 тис. 576 грн. Третину коштів передано на потреби бійців у зону АТО, іншу третину - на допомогу важкохворому хлопцеві, решту - у фонд НВК. Учнівський, вчительський та батьківський колективи вдячні усім, хто завітав до школи-гімназії на доброчинний ярмарок і, таким чином, долучився до доброї справи! Віталій Катран
У навчальних закладах міста відбулись різні акції зі збору допомоги для бійців АТО. Так, у школі-гімназії відбувся благодійний ярмарок до Дня святого Миколая. Третину коштів, виручених від продажу на ньому, 4 тис. 226 грн., було спрямовано на підтримку українських вояків. - З цієї суми на півтори тисячі гривень ми закупили господарської плівки, а ще 2 тис.726 грн. – передали волонтерам. На них буде закуплено медичні препарати та бензопила для третього батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, - розповіли у НВК «Рава-Руська школа-гімназія». У школі №2 відбулась благодійна акція «Діти – воїнам АТО». Акція тривала чотири дні. Учні від першого до одинадцятого класів зібрали для захисників України велику кількість засобів особистої гігієни, побутової хімії, медикаментів, шкарпеток, продуктів. Серед останніх – гречка, рис, макарони, крупи, фрукти та овочі, консерви, цукор, сіль, приправи, супи, солодощі, чай, кава,
Учні Рава-Руської школи №2 та допомога, яку вони зібрали для учасників АТО. Фото зі соціальних мереж
бакалія тощо. Крім того, учні підготували для воїнів вітальні листів, малюнки та обереги. - Віримо, що наші воїни живі та здорові повернуться додому. Сподіваємось, це допоможе відчути радість від новорічних та різдвяних свят, - зазначили у школі №2. Схожа акція відбулась і у школі №1. Також там учні та вчителі організували збір коштів, за підсумком яких було зібрано 2 тис. 500 грн. На ці кошти були закуплені медикаменти. Доставкою допомоги від школярів Рави-Руської займаються
волонтери громадської організації «Допомога армії України». - Напередодні новорічних та різдвяних свят усю цю та іншу допомогу від дорослих равчан ми відправили у зону проведення АТО для бійців 24, 53 та 54 бригад, - розповіла координатор, волонтер Раїса Тітова. – Дуже вдячні нашим учням, батькам, вчителям та дирекціям за небайдужість до наших захисників. Для них підтримка від дітей – найважливіша. Михайло Левандовський
5
10 січня 2018 року, №1 (91)
Культура
Репортаж
У Раві-Руській та Жовкві виступив унікальний колектив
Виступ «Нового часу» у Раві-Руській. Фото Народного дому Рави-Руської
24 грудня у Народному домі Рави-Руської відбувся концерт «Разом з вами і для вас» музичного колективу «Новий час». Це – захід авторської духовної пісні, поезії та роздумів. «Новий час» - це тріо священиків Сокальсько-Жовківської єпархії Української греко-католицької церкви у складі отців Романа Назаркевича, Мирослава Ковальчука і Тараса Когута. Останній, до речі, два роки здійснював богослужіння у парафії у селі Потеличі. Серед відомих пісень колективу - твори на євангелічну, патріотичну та соціальну тематики. Такими, до прикладу, є «Мідний хрестик», присвячений воїнам АТО, «Не пиймо, браття» - за тверезий спосіб життя, «Запали свічу» тощо. Лідер гурту о. Роман розпочав концерт з цитування Євангелії від Іоана. Далі прозвучали пісні «Припаду до твоїх грудей» і «Бог наш Христос», «Омофор Богородиці» і «Боже провидіння чудеса творило…». Виступ тріо священиків вклю-
чав не лише виконання пісень. У перерві між ними вони спілкувались із глядачами у залі на духовні теми, людські цінності, мораль, декламували вірші, розповідали про життєвий шлях Йосифа Сліпого, візит Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну, різні повчальні історії. Одному випадку із зони проведення АТО, про який розповідали священики, вони навіть присвятили пісню. - Ми вже тринадцять років мандруємо по Україні і за її межами, дали близько семисот концертів і написало понад п’ятдесят пісень на різну тематику, - зазначив о. Роман Назаркевич. Поступово гурт перейшов до виконання пісень на зимову тематику. Глядачі почули пісні «Я хочу стати Миколаєм», «Коляду», «Спи, мій скарбе». - Ми хочемо, щоб наші пісні не просто «послухали і забули», а щоб кожен міг з них взяти щось для себе, навчитись чогось, - підсумували свій виступ отці. Вони попросили, «щоб десь-колись їх згадали у молитві». 25 грудня «Новий час» дало концерт також і у Жовкві. Михайло Левадовський
У Народному домі пригощали... горілкою!
У Народному домі РавиРуської відбулись Андріївські вечорниці. Андріївські вечорниці під назвою «Ой доленько, доле» відбулись у постановці Народного театру Народного дому, за участю інших творчих колективів закладу культури. Так, на сцені виступили ансамбль «Елегія», танцювальні колективи «Самоцвіт» та «Іскринка». На вечорницях танцювали, ворожили відповідно до давніх українських традицій. Цікавими та веселими були сценки з калитою, яку хлопці намагались першими відкусити, адже кому це вдасться, той буде щасливим
увесь рік, «пошук чоловіка дружини» у залі, серед глядачів, та на сцені, серед акторів, своєрідні танцювальні змагання між старшим та молодшим поколінням учасників вечорниць. Смачним став підсумок вечорниць. Глядачів у залі пригостили варениками та... горілкою, а також привітали усіх Андріїв з Днем Ангела. До слова, під час Андріївських вечорниць у Народному домі відбувався збір коштів на завершення малюнку 100-річної пожежної вежі – символу Рави-Руської. Це – вже друга така акція за останні кілька місяців. Цього разу глядачі пожертвували 2 тис. 87 грн. Віталій Катран
«Прикордоння» - у Верховній Раді Напередодні 2018 року журналістам «Прикордоння» випала нагода побувати у Верховній Раді України. На власні очі ми могли побачити, як триває робота законодавчого органу нашої держави, як працюють народні депутати та апарат Верховної Ради. А зі «слугами народу» змогли навіть і поспілкуватись. У Верховній Раді України нам вдалось побувати 19 та 20 грудня минулого року. Саме у ці два дні ми разом із близько трьома десятками інших журналістів з регіональних засобів масової інформації взяли участь у прес-турі до Верховної Ради України, організованому громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Фонд Східна Європа». Зазначимо, що побувати у Верховній Раді, побачити, як відбувається робота парламенту, насправді, не є складно. На її Інтернет-сторінці можна подати заявку на акредитацію і спокійно побачити, як відбувається законотворення в Україні. Фізичний доступ до Верховної Ради України виявився не дуже простим. По периметру будівля оточена бійцями Національної гвардії, які групками стояли біля неї, а також металевою огорожею. Чи так є завжди, чи було пов’язано з мітингами прихильників Саакашвілі, які облаштували поруч наметове містечко, не знаємо, але перш ніж ми потрапили до будівлі, мусили оминути два таких маленьких контроля. До речі, вхід у будівлю Верховної Ради не є одним для всіх. Так, окремі двері, через які заходять, мають народні депутати та журналісти. Не виключено, що і працівники парламенту теж входять до нього через окремий вхід. Біля входів у Верховну Раду, всередині, облаштовані «контрольно-пропускні пункти». Це – турнікет, метало-детектор та кілька працівників державної охорони. Вони перевіряють документи, оглядають особисті речі, обшукують людей. Знімати цей процес на фото- чи відео- заборонено. Один із наших колег змушений був під наглядом охоронців видалити відзняте на смартфон відео. Після цієї процедури відкривається доступ до самого парламенту. Перше враження від парламенту зсередини – не надто приємні. Кулуари оздоблені мармуром, стіни, як то кажуть, «голі», холодні. Словом, нічого такого, щоби тішило, надихало. Колись доводилось читати думку про те, що в постмайданній Україні необхідно збудувати нову будівлю для Верховної Ради – сучасну, зручну, приємну. Адже теперішня – була зведена у 30-х рр. минулого століття комуністичною владою. Десь і до цього часу цей комуністичних дух, мабуть, і витає у стінах українського парламенту та перешкоджає змінювати країну, рухати її уперед. Тому, аби його позбутися, українським парламентаріям потрібно зробити «новосілля». У кулуарах Верховної Ради можна вільно ходити, розглядати, фотографувати та проводити відеозйомку, слухати, що говорять в інтерв’ю телеканалам народні депутати і навіть спілкуватися з ними чи робити фотознімки. Вільно можна ходити майже скрізь, окрім сесійної зали – туди можна лише народним обранцям. До
Вітрина з ручками елітної марки у будівлі комітетів Верховної Ради України
речі, кожна фракція має свої двері, через які її представники входять та виходять зі сесійної зали. Біля цих дверей на них постійно чекають журналісти, аби взяти інтерв’ю. Майже година як розпочалось ранкове пленарне засідання, а багато з депутатів навіть не думають заходити до зали. Хтось – ходить і говорить по скайпу: чи то дає інтерв’ю у прямому ефірі, чи просто з кимось спілкується. Інші – дають коментарі про законопроекти, на розгляді яких у сесійній залі вони навіть не були. Треті – п’ють каву у їдальні Верховної Ради. Про неї, до речі, мчитайте далі. При чому, роблять так більшість з тих депутатів, хто не перебуває під час розгляду законопроектів у залі засідань. За роботою народних депутатів у сесійній залі журналісти
шетів. Щоби знати, яку натискати кнопку, представники однієї з фракцій просто слухали свого голову, який озвучував як голосувати – «за» чи «проти». Робота у комітетах для депутатів теж виглядає не надто складною. Так, у рамках прес-туру, журналісти місцевих видань могли побувати на засіданні кількох комітетів. Зазначимо, що є комітети, які серед наших колег викликали аншлаг, як от з питань запобігань і протидії корупції, а є такі, робота яких не зацікавила нікого, як от, припустимо, комітет науки і освіти. Нам вдалось побувати на засіданні комітету з питань євроінтеграції, а також науки і освіти. На першому розглядали питання, пов’язані із формуванням образу України у світі. Попри велику кількість доповідачів, які представ-
Виставка стародавніх ікон у кулуарах Верховної Ради України
можуть спостерігати з ложі для преси. Власне кажучи, розміри сесійного залу з останньої виглядають значно меншими, аніж глядачі звикли бачити на телеекрані. Сама ж робота нардепів у сесійній залі нагадувала скоріше мурашник, а не солідну державну установу. Так, по телебаченні регулярно показують величезну кількість сюжетів про те, як народні обранці під час розгляу законопроектів на своєму робочому місці займаються різними справами, які не мають стосунку до їхньої роботи. Але, побачивши сесійну залу на власні очі, склалось враження, що не більше 20% з тих, хто там перебував, справді займаються законотворчість. Решта – займаються хто чим: розмовляють по телефону, спілкуються одне з одним, ходять туди-сюди, виходять і повертаються назад до залу тощо. Доповідей своїх колег слухають обмаль нардепів. А голосують, нерідко, навіть не відриваючи погляду зі своїх смартфонів та план-
ляли різноманітні міністерства, інституції, установи, громадські організації, для нас, чесно кажучи, після понад двохгодинного засідання так і залишилось незрозумілим – а якою є політика держави у напрямку формуванні іміджу нашої держави? Якщо говорити простіше, балакали майже ні про що. Здивувало засідання комітету науки і освіти. Його ми обрали навмисно, адже навчальні заклади є у кожному населеному пункті, тому ми, як представники місцевої преси, очікували, що зможемо побачити чи почути щось цікавого. На відміну від «євроінтеграційного», у «освітянському» комітеті його члени обговорювали питання більш конкретно – доповідачі наводили аргументи, точились дискусії тощо. Однак найцікавіше, було те, що тривалий час свою роботу комітет проводив без кворуПочаток. Закінчення на 6 сторінці
6 Репортаж
Постаті Равщини
«Прикордоння» у Верховній Раді Закінчення. Початок на 5 сторінці му – мінімальної необхідної кількості членів для того, аби можна було голосувати і ухвалювати рішення. Тому певний час питання порядку денного комітету хіба що обговорювали, але не ставили на голосування. Здивувало також і те, що попри ініціювання ухвалення законопроекту, деякі автори-народні депутати останнього не з’явились на засідання з його розгляду. Як вдалось зрозуміти, якщо автора законопроекту на засіданні комітету науки і освіти немає, то його не розглядають. Тому виходить так, що якщо якийсь із народних депутатів говорить виборцям, що
тись у їдальні Верховної Ради можуть не лише народні депутати, а й журналісти чи інші відвідувачі парламенту. Окрім їдальні у Верховній Раді, дещо простіші столові існують і у комітетах. Меню там мінімальне і розраховане, мабуть, на харчування помічників народних депутатів. Комітети розташовуються у сусідніх з парламентом будівлях і дістатись туди можна не виходячи з Верховної Ради – підземними переходами. Як і, зрештою, вийти зі самого парламенту у випадку якогось заворушення під його стінами. До слова, офіційно таких підземних переходів не існує. Принаймні так нам розповіли «по секрету» працівники Верховної
Дитяча кімната у будівлі комітетів Верховної Ради України
ініціював, до прикладу, ухвалення певного законопроекту, але водночас не з’являється на його «захист» у профільному комітеті, тоді велика ймовірність того, що він просто залишиться писаниною без жодної законодавчої сили. Ми згадували, що народні депутати під час чи у перерві роботи Верховної Ради часто дають інтерв’ю у кулуарах. Одна з них дала окрему прес-конференцію для журналістів регіональних ЗМІ. Втім, представники останніх, намагались виловити тих, які представляють їхні округи. На жаль, нам не вдалось побачити народного депутата від Жовківщини. Інформація з реєстрації і голосувань у парламенті у тих два дні дала зрозуміти чому – він був відсутній. Тому питання, які ми заУ їдальні Верховної Ради поїсти можуть не лише народні депутати, а й журналісти чи відвідувачі парламенту
здалегідь підготували і які сподівались поставити слузі жовківчан у Верховній Раді, так і залишились лише записаними у блокноті. Їдальня у самій Верховній Раді, попри очікування, надзвичайною розкішшю не вирізняється. Виглядає вона як хороший ресторан. Тут є кілька телевізорів, де транслюють засідання сесії парламенту. Мабуть, це зроблено спеціально, аби депутати могли не надто затягувати із трапезою, залишатися «в темі» обговорення і встигнути, у випадку голосування, на своє робоче місце. Харчува-
Ради. Не знаємо, чи є спальні у Верховній Раді, але у самій її будівлі, а також у будівлі комітетів розташовано чимало кіосків із книгами, пресою, сувенірами і навіть годинниками. Нардепи, не відриваючись від законотворення, можуть придбати ручки та годинники дорогих брендів, сувенірні видання книг, церковних образів тощо. Є тут навіть каса з продажу авіаквитків. Все – для зручності та максимальної продуктивності у роботі депутатів. А ще у кулуарах парламенту влаштовують різноманітні виставки. У дні нашого перебування у Верховній Раді там експонували стародавні ікони, документи з діяльності Конгресу українців у ХХ столітті. Є у будівлі комітетів і кімната для дітей. Невідомо, чи багато приходять нардепів чи працівників апарату Верховної Ради зі своїми дітьми чи онуками на роботу, але за два дні дітлахів у облаштованій, з вигляду, сучасній ігровій кімнаті ми так і не побачили. …Повертаючись додому, майже всю дорогу обдумувалось побачене під час відвідин українського парламенту. До візиту туди, здавалось, він є уособленням високих стандартів управління державою. Однак те, що вдалось побачити за два дні, насправді, розчарувало. Чи то розчарувало те, що діяльність більшості нардепів, на перший погляд, виглядає нічим іншим як саморекламою, чи те, що вони далекі від розуміння тих законів, за які голосують, чи те, що перебуваючи у парламенті, дуже швидко відриваєшся від реальності, яка є поза його межами, починаєш перебувати у зовсім іншій. А, можливо, вразило усе й одразу. Андрій Бучко
РЕЧНИК ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОРОЗУМІННЯ Це наш земляк – Ольгерд Гурка: історик, військовик, політик, публіцист, педагог, дипломат. Народився 12 грудня 1887 року в Раві-Руській в родині Владислава і Розалії з дому Глянц. «Прийшов я на світ,- писав у спогадах О.Гурка, - у будинку на вулиці, котра потім отримала від співмешканців ім’я і прізвище мого батька». А батько – Владислав Гурка – був відомим громадським діячем Равщини, очолював різні товариства, в тому числі й добровільне пожежне товариство. У 1899-1901 рр. він був послом Краєвого Галицького сейму у Львові від Рава-Руського виборчого округу. Початкову школу Ольгерд закінчив у рідному місті Потім навчався в гімназіях Львова, Самбора й Золочева, де у 1905 році отримав матуральне свідоцтво. У 1905-1906 рр. вивчав історію у Львівському університеті, у 19061909 рр. – у Віденському. Під час навчання у Львівському університеті належав до академічного гуртка істориків. 18 грудня 1909 року отримав диплом доктора філософії. 10 травня 1910 року здав державний іспит на вчителя історії та географії середніх шкіл. У 1910-1912 рр. навчався в Школі хартій в Парижі. Одночасно відвідував окремі заняття в Школі практики високих студій і лекції в Сорбоні. З березня 1912 року Ольгерд Ґурка почав працювати вчителем Краківської гімназії на Підгір’ї, пізніше - в гімназії св.Анни. У той час вступив до стрілецького союзу. У грудні того ж року виграв конкурс, оголошений Львівським університетом, на викладацьку посаду на новоствореній кафедрі історії південного сходу Європи. Як стипендіат міської ради Львова, був скерований на підготовче навчання на Близький Схід. З вересня 1913 року вивчав там арабську і турецьку мови, збирав матеріали з історії мусульманського краю. Відвідував заняття в єзуїтському університеті св.Йозефа в Бейруті (нині столиця Лівану), пізніше – в російському Інституті археології в Константинополі. На початку серпня 1914 року Ґурка повернувся до Кракова і вступив до 2-ої бригади польських легіонів. З нею пройшов увесь бойовий шлях – від рядового до ротмістра. У важких умовах війни продовжував наукову роботу. Опублікував невідомий опис Європи. 30 липня 1916 року отримав габілітацію на філософському факультеті Львівського університету. В грудні цього ж року подав до Історичного товариства у Львові результати своїх досліджень у Бейруті. У серпні 1917 року О.Гурка був переведений до праці у Тимчасовій військовій комісії Ради Стану у Варшаві і одночасно виконував обов’язки ад’ютанта Регентської Ради при особі Йозефа Островського. Як шеф V відділу Генштабу проводив мобілізацію австрійської та німецької армії. У 1919 році іменований майором. У 1919-1920 рр. – військовий аташе Польщі в Берні (Швейцарія), у 1921-1923 рр. – в Бухаресті. Закінчив Вищу військову школу у Варшаві. У травні 1925 року, незадоволений внутрішніми стосункам в армії, за власним бажанням був звільнений в запас у званні
Ольгерд Гурка. Фото Вікіпедії
дипломованого майора кавалерії. Повернувся до наукової та викладацької діяльності. Редагував журнал «Dziennik Lwowski». Деякий час викладав польську мову і літературу в українській академічній гімназії у Львові. Педагог, діяч «Просвіти», професор ц цієї гімназії Степан Шах у своїх спогадах «Львів – місто моєї молодості» писав: «Прийшов до академічної гімназії професор Ольгерд Гурка, що був знаменитим представником польської культури серед української молоді: поставний, елегантний, розумний учений, толерантний, який держався засади: «Кожному віддати, що йому належить!». А що він походив з прастарої польської шляхетської родини, то мав відвагу не раз і своїм родимцям правду в очі сказати, за що його деякі палкі земляки не любили, головне за те, що він з програми навчання і зі списку лектур в академічній гімназії зачеркнув повісті Сенкевича «Вогнем і мечем» і «Потоп», а головну увагу звернув на чудовий твір цього автора «Quo vadis?» У 1930-1939 рр. Ольгерд Гурка – професор Львівського університету, одночасно генеральний секретар Східного інституту у Варшаві й директор Сходознавчої школи при цьому інституті. Член правління, створеного 8 червня 1933 року Польсько-українського товариства, головним завданням якого була «праця над поглибленням і розбудовою польсько-українського зближення». У вересні 1939 року, маючи 52 роки, зголосився до війська. Служив у Львові й Тернополі. Після поразки Польщі у Другій світовій війні перебував у Румунії, згодом у Франції. У Парижі організував і керував відділом справ націй при польському Міністерстві внутрішніх справ, Працював у Лондоні при польському еміграційному уряді. Як референт з національних справ Міністерства інформації і документації Ольгерд Гурка ретельно збирав інформацію про будь-які контакти з українцями, неодноразово зустрічався з головою українського уряду в еміграції В.Прокоповичем, міністром закордонних справ О.Шульгіним, іншими діячами уряду УНР. Він
наполягав на необхідності активнішої політики щодо українців, радив негайно від імені польського уряду видати декларацію про незалежність Української держави, спрямувати зусилля уряду на співпрацю з українцями у військовій галузі з метою зруйнування радянської Росії. Цікаво, що у лондонський період вчений написав чимало політичних і мемуарних статей під псевдонімом Олександр Равський. У листопаді 1945 року Гурка повернувся до Польщі на спеціальне запрошення Міністерства закордонних справ. Очолив Бюро з єврейських справ при міністерстві. Став членом загально польської ліги боротьби з расизмом і головним редактором її пресового органу – «Prawo Czlowieka”. У березні 1947 року Ольгерда призначили Генеральним консулом в Єрусалимі, де працював до серпня 1952 року. У грудні цього ж року був звільнений зі служби в Міністерстві закордонних справ Польщі через поганий стан здоров’я (потрапив у автомобільну катастрофу). Повернувся до інтенсивних наукових досліджень. З грудня 1952 року почав працю у Варшавському університеті як незалежний науковий працівник Інституту історії. 30 червня 1954 року удостоєний звання надзвичайного професора. Досліджував політичну історію Речі Посполитої ХVІІ ст. Опублікував невідому татарську хроніку про події в Україні у 1644 -1650 рр., знайдену в Лондоні. Вчений наголошував на потребі для польських істориків використовувати східноєвропейські та українські джерела і відповідну історіографію. У науковій праці, зокрема в опрацюванні джерел, О.Гурці допомагало знання іноземних мов. Він володів німецькою, французькою, українською, італійською, татарською і, як сам зізнавався, слабо російською, вивчав арабську та англійську мови. За свою багатогранну діяльність О.Гурка був нагороджений чотирма орденами Польщі і орденом Румунії. Помер Ольгерд Гурка 26 листопада 1955 року у віці 68 років. Похований на Військовому цвинтарі у Варшаві. Ярослав Серкіз
7
10 січня 2018 року, №1 (91)
Спорт
Посміхнімося :-)
У футзальному чемпіонаті – двовладдя у всіх лігах Допоки у великому футболі у триває міжсезонний період, на Жовківщині тривають районні змагання з футзалу. Команди виступають у трьох лігах і напередодні Нового року завершили перше коло. Так, у першій лізі виступають вісім команд. Після першого кола змагань першу сходинку займає команда Зашкова, яка лише за додатковими показниками поступається команді Гійчого. Обидві команди виграли всі матчі, за винятком очного протистояння, яке закінчилось внічию. Команда Рави-Руської міцно закріпила за собою четверту сходину, відстаючи від третього місця на три очки. Серед аутсайдерів першої ліги, за підсумками першого кола, Добросин та Городжів, у яких дзеркальна статистика від лідерів – по одній перемозі та по шести поразках.
Також двовладдя спостерігається і турнірній таблиці серед футзальних команд другої ліги. З однаковою кількістю очок перше та друге місця тут ділять Мокротин та Глинськ, а на чотири відстають гравці Жовкви, які посідають третю сходинку. Водночас інша команда Жовкви перебуває на останньому місці. У третій лізі футзального чемпіонату напередодні Нового року команди не лише завершили матчі першого кола, а й навіть встигли зіграти два матчі другого. Станом на 1 січня тут лідирує команда Смерекова, яка лише на два очки випереджає Візенберг. Третє місце із шестиочковим відставанням від другого місця ділять гравці Сопошина та Задвору. У перші та другій лігах друге коло стартує одразу після новорічно-різдвяних свят. Роман Швець
Турнірна таблиця команд Третьої ліги М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
Команда Смереків Візенберг Сопошин Задвір Мервичі Зашків (юнаки) Городжів (юнаки) Лавриків Кунин Гульдманн Нова Кам’янка-2 Скеля-Крехів
І 13 13 13 13 13 13 13 13 13 13 13 13
В 12 11 9 9 8 7 5 4 4 2 2 1
Н 0 1 1 1 0 1 2 1 0 1 0 0
П 1 1 3 3 5 5 6 8 9 10 11 12
М 95-39 89-42 92-44 83-52 64-54 70-60 66-68 67-82 53-69 40-83 50-89 19-106
О 36 34 28 28 24 22 17 13 12 7 6 3
Турнірна таблиця команд Першої ліги М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
Команда Зашків Гійче NG Metal Рава-Руська Нова Кам’янка Любеля Добросин Городжів
І 7 7 7 7 7 7 7 7
В 6 6 5 4 2 2 1 1
Н 1 1 0 0 0 0 0 0
П 0 0 2 3 5 5 6 6
М 76-23 58-28 60-43 50-47 46-55 43-72 25-57 26-59
О 19 19 15 12 6 6 3 3
Результати матчів 7 туру (24 грудня) у Першій лізі: Зашків - Гійче - 4:4; Рава - Руська - Любеля - 9:6; Городжів - Зашків 1:8; Рава-Руська - Гійче - 4:11; Нова Кам’янка - Любеля - 13:9. Турнірна таблиця команд Другої ліги М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
Команда Мокротин Глинськ Жовква-2 Скеля-ДЮСШ Жовква NG Metal-2 Надичі Стара Скварява Фенікс Гряда Малі Підліски Забір’я Жовква-2
І 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11 11
В 9 9 7 6 6 5 4 4 3 3 2 2
Н 0 0 2 3 0 1 2 0 2 1 1 0
П 2 2 2 2 5 5 5 7 6 7 8 9
М 50-23 51-25 49-22 58-37 28-31 44-53 35-35 51-57 35-38 36-60 31-67 19-39
О 27 27 23 21 18 16 14 12 11 10 7 6
Поєдинок організували Асоціація футзалу Львівщии, Львівська обласна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» та відділенням Національного олімпійського комітету у Львівській області. Матч відбувся у палаці спорту
Під час екскурсії гід попередив, що в Таїланді ченцям не можна торкатися до жінок, а жінкам - до монахів.ьРеакція була миттєвою. Російська туристка грюкнула першого зустрічного ченця по плечу і задоволено поцікавилася: - Ну і що далі?
*** - Я багато читав про шкідливість алкоголю і тютюну. З Нового року я обов’язково кину. - Що? Пити чи курити? - Читати. *** Два кума розгадують кросворд: - Слухай,куме. Слово з трьох букв: довге, тверде на “й” кінчається. - Кий. - Точно, кий, давай стирачку. *** Зустрічаються два сусіди. - Слухай, поясни, чому твоя теща вечорами так кричить? - Я їй ноги мию. - Я своїй теж, але моя задоволена - Так? Чудно… А що потім? - Рушником витираю - А я викручую…
Змагались понад півсотні юних тенісистів
Організатором змагань був Рава-Руський міський будинок дитячої та юнацької творчості. На турнір, окрім учнів з Рави-Руської, завітали діти зі Забір’я, Гійчого, Кам’янки-Липника та Равського. Загалом – 54 учасники. Змагання відбувалися серед хлопців та дівчат у двох вікових групах. Так, переможцями у молодшій (1 – 5 класи) серед хлопців стали гімназисти Рави-Руської Остап Нестер (4 клас), Максим Дубневич (3 клас), Олександр
*** - Рабинович, навіщо ви купили гумову жінку, адже у вас же є дружина? - Ех, ви і не уявляєте, як добре з гумовою поговорити по душам!
Результати матчів 13 туру (30 грудня) серед команд Третьої ліги: Сопошин - Скеля Крехів - 12:2; Задвір - Гульдманн - 9:5; Лавриків - Візенберг - 3:12; Кунин - Візенберг - 3:7; Лавриків - Зашків (юнаки) - 3:11; Нова Кам’янка-2 - Смереків - 5:11; Мервичі - Городжів юнаки 9:7; Мервичі - Нова Кам’янка-2 - 8:6.
«Галичина». Участь у ньому взяли діти 2002 – 2004 років народження. Благодійний захід був присвячений Дню святого Миколая. За підсумком гри, учні та вихованці Рава-Руської школи-інтернату обіграли команду зі Львова – 5:3. Під час урочистої церемонії нагородження діти отримали пам’ятні кубки та медалі, футбольні м’ячі, солодощі та інші подарунки. Роман Швець
Лявтошлягер (3 клас). Серед наймолодших дівчат перші місця завоювали четвертокласниці Соломія Казюк і Ярина Дужа (Рава-Руська школа №1), а також учениця 2 класу Юліана Гаврилюк (Рава-Руська школа-гімназія) У змаганнях серед учасників старшої групи (6 – 11 клас) найкращими стали дев’ятикласник Зеновій Сенько (Забірська школа), восьмикласник Іван Кіщак (РаваРуська школа №1), ліцеїст Юрій Грущак, учениця дев’ятих класів Анастасія Блецко (Рава-Руська школа-інтернат) та Наталія Періг (Забірська школа), ліцеїст Христина Жуковська. Роман Швець
*** - Час лікує всі хвороби ... - Ах, ось чому доводиться так довго чекати прийому в поліклініках...
Результати матчів 11 туру (30 грудня) серед команд Другої ліги: Малі Підліски - Ст.Скварява – 4:2; Надичі – Гряда 0:14; СК Фенікс Скеля - ДЮСШ Жовква – 4:7; Мокротин - Забір’я – 5:0; Глинськ - Жовква -3 – 4:2; 18.10 NG Metal - 2 - Жовква-2 – 0:4.
Команада Рава-Руської школи-інтернату. Фото Львівської обласної державної адміністрації
У Раві-Руській відбувся відкритий чемпіонат міста з настільного тенісу. Участь у ньому взяли школярі.
*** Існує два способи підкреслити талію: 1) прибрати живота; 2) відростити сідницю.
*** Учитель географії на уроці: - Так, Марічко, що ти знаєш про Панамський канал. - А на нашому телевізорі такого каналу немає ...
Вихованці інтернату з Рави-Руської обіграли однолітків зі Львова Напередодні Нового року у Львові відбувся товариський футбольний матч між учнями та вихованцями шкілінтернатів Рави-Руської та Львова.
*** Раптом з вулиці чути страшенний гуркіт. З вікна виглядає чоловік і бачить закривавленого водія вантажівки. — Що трапилося? — Та ось, у провулок хотів заїхати. — А чому гуркіт такий? — Так немає там провулка.
Учасники турніру. Фото Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості
*** У літаку на сусідніх кріслах блондинка і адвокат. Летіти довго , передає Ukr.Media. Блондинка мовчки відвертається і дивиться в ілюмінатор. Адвокат блондинці: — Давайте я Вам ставлю запитання, якщо ви не знаєте відповідь — Ви мені 5 доларів. Потім Ви мені задаєте питання, якщо я не знаю відповідь — я Вам 500 доларів. Блондинка погоджується. Адвокат: — Яке відстань від Місяця до Землі? Блондинка мовчки віддає йому 5 доларів. Блондинка: — Хто піднімається в гору на трьох ногах, а спускається на чотирьох? Проходить пару годин. Адвокат обдзвонив всіх друзів, перерив Інтернет, відповіді знайти не може. Робити нема чого, віддає блондинці 500 доларів і запитує: — Хто це??? Блондинка мовчки віддає йому 5 доларів і відвертається до ілюминатора.
8 Оголошення Шановні медичні працівники! От і минув ще один не простий рік в історії нашої рідної Рава-Руської районної лікарні. За 2017-й зроблено чимало, проте багато планів залишається у мріях на наступний рік. Незважаючи на недостатнє фінансування, ми впевненими кроками продовжували рух вперед. Спільними зусиллями нам вдалося покращити умови праці медиків, а також – забезпечувати якісне лікування пацієнтів. Хочу від імені лікарів Рава-Руської районної лікарні висловити слова подяки голові Жовківської районної державної адміністрації Надії Щур, голові районної ради Роману Горбаню й усьому депутатському корпусу, Річенській та Липницькій селищним радам. Ваше сприяння у виділенні значної фінансової допомоги медустанові є вкрай важливим для її подальшого розвитку! Також особливу подяку виголошую Рава-Руській міській раді і її голові – Миколі Зіньку. Завдяки Вам ми встановили котел для опалення, відремонтували димар у котельні, який був у аварійному стані й придбали чимало медичних препаратів. Не можу «авансом» не подякувати тим людям, які зголосяться в майбутньому долучитись до благодійної допомоги на благо мед закладу. Напередодні Нового року ми згадуємо все, що було зроблено у минулому році, радіємо успіхам, будуємо плани на майбутнє та загадуємо бажання. Отож, я бажаю, щоб у Вашому житті й житті Ваших близьких було якомога більше радості і віри в світле майбутнє. Від щирого серця вітаю Вас і Ваші родини з прийдешнім 2018-м роком та Різдвом Христовим! Нехай цей рік принесе країні мир, а Вам, дорогі медики, тільки радість, добро й благополуччя. Нехай Різдво Христове наповнить серця любов’ю, вірою і надією на здійснення всіх Ваших мрій та сподівань! Будьте відповідальні у своїх діях та духовно багаті від медичної допомоги, наданої пацієнтам! Нехай кожен день буде наповнений тільки приємними подіями і, звичайно, здоров’ям! З повагою, головний лікар Рава-Руської районної лікарні Ігор Музика Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про початок процедури обговорення детального плану території зі зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої у власність для ведення ОСГ, під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Потеличі по вул. Прикордонній Жовківського району Львівської області. Із зазначеною містобудівною документацією можна ознайомитись у приміщенні Потелицької сільської ради. Пропозиції та зауваження просимо подавати до виконавчого комітету Потелицької сільської ради впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення.
ПРОДАЄТЬСЯ Продається дитяче ліжечко з матрацом та коляска. У хорошому стані. Недорого. Телефон: 097 875 3342.
Продається 3-кімнатний будинок у м. Раві-Руській по вул. Сагайдачного. Загальна площа – 71 кв. м. Тел. 050 523 7099; 068 061 4370.
Продається розкладний диван. У чудовому стані. В основі - міцна дошка. Виготовлений під замовлення. Має нішу для постелі або інших речей. Розмір - 160х180 см (у розкладеному вигляді). Може використовуватись і як ліжко для одного або двох дорослих. Ціна - договірна. Телефон: (093) 840 97 94. Продається ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА У МІСТІ РАВІ-РУСЬКІЙ. Ділянка, площею 0,09 га, розташована у кварталі по вул. Лісній. Документація на ділянку виготовлена. Ділянка - на відстані 300 метрів від електростанції, 50 м - приватних будинків, 100 м - території колишньої військової частини. Ціна - договірна. Деталі за телефоном: 096-3155662
Інформація про оголошення конкурсу на право оренди об’єкта централізованого теплопостачання- котельні Дошкільного навчального закладу №1 Об’єкт, що пропонується до оренди: котельня Дошкільного навчального закладу №1 м. Рава-Руська. Місце знаходження об’єкту: вул. Драгоманова, 2 м. Рава-Руська, Жовківського району Львівської області. Окремі показники: площа об’єкта, що передається в оренду становить – 68,6 кв.м. Орган, який надає в оренду: територіальна громада міста Рава-Руська в особі Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області. Строк, на який об’єкт передається в оренду: 10 років. Вартість майна – котельня Дошкільного навчального закладу № 1 м. Рава-Руська, що передається в оренду за результатами незалежної оцінки станом на 12 червня 2017р. становить - 121200,00гривень. Стартова орендна плата становить - 707 гривень на місяць, без урахування ПДВ. Строк подання заявок на участь у конкурсі: 40 днів з дня оголошення конкурсу. Розмір реєстраційного внеску: 340 гривень (20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), сплачується на р/р 31410544700289, ЗКПО36762986, МФО 825014 в УДКСУ у Жовківському районі Львівської області. Строк, протягом якого оголошуються результати конкурсу: результати конкурсу оголошуються наступного дня після прийняття рішення про визнання переможця конкурсу та у десятиденний строк з цього дня – підлягають опублікуванню у місцевому друкованому засобі масової інформації – інформаційно-аналітичній газеті “Прикордоння”. Для отримання додаткової інформації звертатись: Голова конкурсної комісії – міський голова Зінько Микола Любомирович (тел. 025244888). Секретар конкурсної комісії-юрист Рава-Руської міської ради Лемішко Марія Іванівна (тел._252 43-505). ___ Заявки на участь у конкурсі приймаються за адресою: 80316, вулиця Ярослава Мудрого,3 місто Рава-Руська Жовківcького району Львівської області. Контактні телефони: (252) 43-505. Міський голова
Зінько М. Л.
Інформаційно-аналітична газета Жовківського району. Видається з липня 2009 року. Виходить один раз на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Жовківському районі.
Засновник, редактор і видавець Андрій БУЧКО
Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884.
Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №
Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.