18 листопада 2014 року, №13 (57)
Вибори
У номері «Партія сказала «треба», Юрдига відповів «Так». Голова РДА йде з посади. Разом з Юрдигою подали у відставку всі інші керівники районів, які є членами ВО «Свобода». Ст. 3. «Чорні археологи» пограбували Магерів. Копачі викопали кілька скринь із цінностями, вартістю кілька сотень тисяч гривень. Ст. 3.
вибори у 122 окрузі: тріумф парасюка та антирекорд «свободи»
«З 1 грудня у Раві можуть зрости тарифи на сміття та воду». Вперше за останні 7 років для равчан можуть зрости послуги комунального підприємства. Ст. 3. «Владика Михаїл побував у Забір›ї». У селі відбулися урочистості з нагоди 25-ї річниці виходу Церкви з підпілля. Ст. 4. «Поблизу Потелича встановили пам›ятний знак Героям Небесної Сотні».
Ініціатором спорудження є колишній директор Рава-Руського лісгоспу Андрій Савченко. Ст. 5. «У лісгоспі таки новий керівник». Попри баталії довколи директора підприємства, його очолив 32-річний керівник. Ст. 5. «Коханій людині можна пробачити все, але й вона повинна поважати свою половинку».
У рубриці «Сусідонька» розможе з городжівчанкою Тетяною Верещак. Ст. 6. «Як у Раві розпочалась Помаранчева революція». У рубриці «Історія» розповідь про те, як депутати Рава-Руської міської ради ухвалювали історичне рішення. Ст. 7. «Чемпіоном району знову стала Рава». Равчани добилися того, аби їм зарахували технічну перемогу над Гійче. Ст. 8.
Новообраний у 122 окрузі народний депутат України 27-річний Володимир Парасюк. Фото focus.ua
26 жовтня в Україні відбулися восьмі парламентські вибори. Вдруге поспіль вони проходили за змішаною мажоритарно-пропорційною системою, тому виборці отримували по два бюлетені – в одному голосували за політичну партію, в іншому – за кандидата від свого округу. Виборці Жовківського та Яворівського районів традиційно входять до одного виборчого округу №122. На цьогорічних виборах народних депутатів з 176 тис. 692 виборців, які були внесені у виборчі списки на теренах обох районів, на виборчі дільниці прийшли проголосувати 123 тис. 834. Таким чином, небайдужими до обрання нового складу Верховної Ради виявилось 70% яворівчан та жовківчан. Обрання депутатів-мажоритарників є найбільш цікавим для виборців, особливо у невеликих містах та селах, адже вони, здебільшого, мають безпосередній доступ до кандидатів у народні депутати, на власні очі можуть побачити та поспілкуватися із ними, на відміну від тих, хто йде на вибори по партійних списках. У жовківсько-яворівському окрузі виборці обирали свого представника у законодавчому органі влади з одинадцяти претендентів. Чинний народний депутат Василь Пазиняк, нагадаємо, на попередніх виборах був обраний саме від цього округу, зареєстрував свою кандидатуру і на цих виборах, але згодом її зняв. Такий вчинок для багатьох виглядав щонайменше дивно. Виборці, опоненти Пазиняка одразу висунули дві версії такого кроку. Одні розповідали, що Василь Степанович втомився від великої політики, інші не опускали нагоди зробити йому закид,
мовляв як народний депутат він нічого не зробив для округу. Однак, взявши до уваги результати виборів у 122 окрузі, причина того, що Василь Пазиняк зняв свою кандидатуру, насправді може бути зовсім іншою. Однак про це – згодом. Стати народним депутатом від 122 округу пробувало чимало відомих як на місцевому рівні, так і в Україні кандидатів. Це і політолог Тарас Возняк, і міський голова Рави-Руської Ірина Верещук, і командир 24-ї окремої механізованої бригади Олександр Павлюк, і сотник Майдану Володимир Парасюк, і депутат Львівської обласної ради Іван Бокало. Останній став відомим навіть у Росії завдяки весіллю, яке організував своїй доньці незадовго до виборів. Саме цих кандидатів і вважали фаворитами виборчої гонки у 122 окрузі. А соціологічні опитування, оприлюднені за кілька днів до виборів, показали що з великим відривом на парламентських виборах тут переміг би Володимир Парасюк, за якого проголосували б 38% тих, хто готовий був взяти участь у виборах. В той же час, найближчі суперники Парасюка мали рейтинги менші 10%. Такий кредит довіри до Володимира Парасюка пояснювався тим, що він був сотником Майдану, вийшов на сцену і поставив ультиматум лідерам тодішньої опозиції щодо відставки тодішнього президента Віктора Януковича. Незважаючи на соціологічне опитування, після виборів 2012 року його результати у 122 окрузі не могли свідчити про гарантовану перемогу на виборах лідера електоральних симпатій відповідного до проведеного дослідження напередодні волевиявлення. Нагадаємо, два роки тому соціологічні опитування пе-
редбачали приблизно такий же впевнений результат кандидата Тараса Козака, однак у підсумку він програв переможцю, вже згаданому Василю Пазиняку, близько 20% голосів виборців. Історія зі соцопитуваннями на парламентських виборах-2014 не повторилася і Володимир Парасюк, як і прогнозувалося, одержав переконливу перемогу. За нього проголосувало 56,56% виборців. Парасюк набрав майже такий самий відсоток голосів, як і Василь Пазиняк на виборах два року тому. Тоді за останнього проголосувало 55,86%. Однак, на відміну від виборів 2012 року, коли були чітко виражені переможець і кандидат, який посів друге місце, на виборах 2014 року інші кандидати розпорошили між собою голоси виборців. До речі, існує версія, що Василь Пазиняк, розуміючи, що вибори виграє Парасюк, і зняв свою кандидатуру. Така причина була б цілком логічною, адже за плечима Пазиняка – величезний досвід роботи у Львівській обласній раді, куди він чотири рази поспіль був обраний депутатом. Саме тому програвати молодому супернику, у якого досвіду у політиці взагалі немає, для Василя Пазиняка було б щонайменше прикро. Перемога Парасюка пояснюється просто – у час війни країна потребує героїв. Доля дала йому шанс опинитися у потрібний момент, у потрібному місці і сказати потрібні слова, які почули мільйони українців. Згодом історія про начебто перебування Володимира Парасюка спочатку у полоні в сепаратистів, а згодом – у росіян, статус героя закріпила за ним. Крім того, вдало було обрано Закінчення на 2 ст.
2 Вибори Як голосувала Рава-Руська: Парасюк – 59,4% Бокало – 15,26% Верещук – 15% Павлюк – 3,71% Возняк – 3,42% Пекар – 1,26% Каспер – 0,34% Давид – 0,29% Шешеня – 0,24% Гаршин – 0,19% Шубіна – 0,19% Явка виборців – 69,6% Як голосували Річки: Парасюк – 53,33% Бокало – 33,33% Верещук – 4,34% Павлюк – 3,18% Возняк – 2,46% Давид – 1,3% Каспер – 0,28% Пекар – 0,28% Шубіна – 0,14% Гаршин – 0% Шешеня – 0% Явка виборців – 70,9% Як голосувало Забір’я: Парасюк – 62,27% Бокало – 30,6% Верещук – 4,43% Павлюк – 3,05% Возняк – 2,08% Пекар – 1,8% Давид – 0,55% Шешеня – 0,27% Каспер – 0,27% Гаршин – 0,13% Шубіна – 0,13% Явка виборців: 78,9%. Як голосувало Гійче:
Парасюк – 55% Бокало – 25,85% Возняк – 5,54% Павлюк – 4,83% Верещук – 4,22% Пекар – 1,75% Давид – 0,52% Каспер – 0,43% Шешеня - 0,17% Гаршин – 0,08% Шубіна – 0,08% Явка виборців: 73,5%
Як голосував Потелич: Парасюк – 63,38% Бокало – 17,1% Верещук – 5,85% Возняк – 3,9% Павлюк – 3,9% Пекар – 2,88% Шубіна – 0,74% Давид – 0,46% Каспер – 0,37% Шешеня – 0,18% Гаршин – 0,09% Явка виборців – 58,5% Як голосувала Кам’янка-Липник: Парасюк – 67,28% Бокало – 12,26% Возняк – 5,72% Павлюк – 5,52% Верещук – 5,11% Пекар – 2% Давид – 1,43% Шешеня – 0,2% Гаршин – 0,2% Каспер - 0 Шубіна – 0% Явка виборців – 80,2% Як голосувала Нова Кам’янка: Парасюк – 62,21% Бокало – 15% Возняк – 6,43% Павлюк – 5,72% Верещук – 3,33% Пекар – 3,45% Давид – 0,95% Каспер – 0,59% Гаршин – 0,11% Шешеня - 0,11% Шубіна – 0% Явка виборців – 71,5% Як голосував Добросин: Парасюк – 64,66% Бокало – 12,6% Павлюк – 7,8% Верещук – 4,54% Возняк – 3,68% Давид – 1,97% Пекар – 1,97% Гаршин – 0,6% Каспер – 0,42% Шешеня – 0,34% Шубіна – 0% Явка виборців – 72,6% Як голосував Магерів: Парасюк – 51% Бокало – 30,12% Верещук – 3,93% Возняк – 3,93% Павлюк – 3,84% Пекар – 2% Давид – 1,5% Каспер – 0,75% Шубіна – 0,33% Гаршин – 0,25% Шешеня – 0,25% Явка виборців – 68,9%
вибори у 122 окрузі: тріумф парасюка та антирекорд «Свободи» Початок на 1 ст. стратегію ведення ним виборчої кампанії. Володимир Парасюк конкретного виборцям нічого не обіцяв, у своїх виступах і відповідях на запитання постійно говорив про те, що у роботі народного депутата головне його патріотизм, а сам він не надто прагне до Верховної Ради. Більше того, він «підкупив» виборців словами про те, що не витрачатиме грошей на передвиборчу агітацію. Однак заяви Парасюка, таке враження, дисонують із тим, як насправді велася його передвиборча кампанія. Образ молодого і незаплямованого хлопця можна було б легко розвінчати. Однак зробити це було неможливо, оскільки виборці не готові були повірити у те, що Володя не такий, яким вони собі його уявляють. До прикладу, якщо лише взяти до уваги кількість публікацій у пресі та появу в ефірах телеканалів Парасюка в останній місяць перед виборами, при чому як місцевих, так і загальноукраїнських, то можна наштовхнутися на думку про те, що це було елементами ведення виборчої кампанії. Якщо це справді так, тоді не важко припустити, у скільки вона могла обійтися будь-якому кандидатові у народні депутати. Це набагато більше, ніж тих 200 тис. грн., які, за словами Парасюка, він готовий був витратити для ведення виборчої кампанії. Якщо послухати виступити Володимира Парасюка перед громадами, на телебаченні, то можна дійти висновку, що освіта, наявність досвіду, професійні навики, на його думку, не є основними, аби бути народним депутатом чи керувати країною. Головне – патріотизм. Слухаючи його, складалося враження, що готуватися до виступів Парасюку було ні до чого. Крім того, конкретних відповідей на питання щодо його заяв журналісти, опоненти, виборці здебільшого так і не дочекалися. Наприклад, яка з партій у час війни, коли українці збирають гроші на допомогу учасниками АТО, готова була запропонувати 2 млн. доларів Володимиру Парасюку, аби він погодився увійти у її виборчий список. «Темною» можна вважати і сторінку у біографії Парасюка щодо його освіти. Так і не зрозуміло, чи він таки закінчував вищий навчальний заклад, чи він там продовжує навчатися, чи правда, що його було відраховано (останнє підтверджують відповіді на інформаційні запити). Крім того, перед виборами з’явилася інформація, що Володимир Парасюк – це «проект» олігарха Коломойського, хоча перший це і спростовував. Зрештою, як би там не було, серед експертів переважає думка, що у такий час, який є зараз в Україні, Володимир Парасюк, як і козак Михайло Гаврилюк (активіст Майдану, якого працівники «Беркуту» роздягли на морозі і фотографувалися з ним, на виборах 26 жовтня також був обраний народним депутатом у одному з мажоритарних округів – Авт.) могли б легко перемогти у будь-якому окрузі в центральній чи західній Україні. До слова, останній з невеликим відривом переміг міського голову Бучі, якого обирали керувати громадою 4 рази поспіль (!). У час війни країна потребує героїв і вибори 26 жовтня є яскравим підтвердженням цього. Інша справа, чи зможуть національні герої добитися перемоги Україні у війні, перебуваючи у стінах Верховної Ради, чи зможуть вони покращити рівень життя громадян України, чи бодай вирішити ключові питання на окрузі, у якому їх було обрано. Аби це зрозуміти, не доведеться чекати завершення каденції Верховної Ради восьмого скликання (чого ніхто не прогнозує). Один рік – час, який покаже, чого насправді варті наші обранці. За результатами виборів у 122 окрузі друге місце посів висуванець «Блоку Петра Порошенка» Тарас Возняк, який на 19 голосів випередив командира 24-ї окремої механізованої бригади, висуванця «Батьківщини» Олександра Павлюка. Так, результат першого 10,19% голосів виборців, а
у другого – 10,17%. Високий результат Тараса Возняка, якого знають у політичному житті у Львові, але навряд чи він настільки відомий у селах Жовківщини чи Яворівщини, аби за нього проголосувало майже 12,5 тис. виборців, очевидно пояснюється брендом партії Президента. На виборах 2012 року багато невідомих широкому загалу кандидатів, серед яких і вже згаданий Василь Пазиняк, потрапили до парламенту не в останню чергу завдяки тому, що були висуванцями Об’єднаної опозиції. Тому сміливо можна припустити, що і на виборах 2014 року висування партією зіграло важливу роль. Результат же Олександра Павлюка, як і у випадку з Володимиром Парасюком, можна пояснити запитом на героїв у суспільстві. Перший є не лише командиром 24-ї бригади, а й був командиром у зоні АТО, тому його статус героя принаймні на Яворівщині ніхто не піддавав сумніву. Несподівано четвертий результат з 8,3% голосів показав самовисуванець, депутат Львівської обласної ради Іван Бокало. Незважаючи на те, що він на останніх місцевих виборах у 2010 році переміг і став депутатом Львівської обласної ради, надзвичайної активності, загалом, навіть у Жовківському районі саме як депутат, таке враження, він не проявляв. Синьковичі, яке є рідним селом Бокала і для якого він справді зробив багато, зокрема, побудував церкву, дало йому більшу підтримку, ніж переможцю Парасюку. Однак високий результат Бокала здобутий завдяки Жовківщині. Тут він набрав 70% своїх голосів, в той час як на Яворівщині – решту. Успіх на Жовківщині забезпечив Бокалу четверте місце у виборчій гонці у 122 окрузі. Однак подейкують, що ціна згаданого результату для нього була надзвичайно великого, оскільки до проведення власної виборчої кампанії він залучив чимало ресурсів. Та й, якщо вірити неофіційним джерелам, Бокало розраховував перемогти на цих виборах, саме тому не шкодував для цього нічого. Свій Бокало був і на Яворівщині. Володимир Пекар – підприємець із Новояворівська, позиціонуючи себе як представник «Народного Фронту», незважаючи на те, що балотувався як самовисуванець, на виборах посів п’яте місце. Це, а також надзвичайно велика кількість білбордів (особливо у Новояворівську, де близько 20 тис. виборців) принесли Пекару результат у 5,5% голосів виборців. Варто зазначити, що здобутий він здебільшого саме на Яворівщині, де з понад 6 тис. 700 виборців, які проголосували за Пекара загалом, близько 4 тис. 900 були саме у цьому районі. Міський голова Рави-Руської Ірина Верещук, яка йшла самовисуванцем, здобула на виборах 5 тис. 469 голосів – 4,46%. Такий результат став дещо неочікуваним, оскільки Верещук є достатньо відомою політичною фігурою принаймні на Львівщині. Однак він є досить непоганим, враховуючи те, що мер не мала підтримки жодної з політичних сил чи олігархів. Крім того, на відміну від попередніх кандидатів, доволі слабо була представлена зовнішня агітація Ірини Верещук не лише по окрузі, а й у самій Раві-Руській. Зокрема, у Жовківському районі її агітки постійно зривали, а за три тижні до виборів один з агітаційних білбордів було двічі пошкоджено та знищено невідомими особами. Зрештою, на відміну від Івана Бокала та Володимира Пекара, Ірина Верещук у обох районах показала більш-менш однаковий результат, хоча й дещо більше голосів виборців здобула на рідній Жовківщині. Висуванка Української Народної Партії Ольга Давид набрала 2,17% голосів виборців. В окрузі вона людина майже невідома і її результат, враховуючи це, такоє є доволі високим. Очевидно, значну роль у тому, що понад 2,5 тис. виборців довірили їй свій голос була наявність значної кількості агітаційної реклами, яка була більшою, ніж у тої ж Верещук (принаймні, на прикладі вулиць Рави-Руської це чітко було помітно).
Ще одна жінка, журналіст Людмила Шубіна з Яворова, на виборах у 122 окрузі набрала 1,17% голосів виборців. Колишній районний, а тепер – обласний депутат, добре знайомий жителям Жовківщини Богдан Каспер, попри позиціонування себе із «Правим сектором», на виборах набрав 0,6% - 747 голосів. Враховуючи те, що ще навесні він прагнув стати головою Жовківської РДА, начебто заручившись підтримкою великої кількості місцевих мешканців, такий результат, навіть якби він був лише у одному Жовківському районі, можна вважати цілковитим провалом і він ненабагато більший від ще менш відомих кандидатів Артура Шешені («ЗАСТУП») та комуніста Віктора Гаршина, які набрали 0,44 та 0,38% відповідно. Щодо результату політичних сил, то у яворівсько-жовківському окрузі, як і на всіх решта, перемогу здобула партія прем’єрміністра «Народний Фронт», за яку проголосувало 38,29% виборців. На другому місці із суттєвим відставанням «Блок Петра Порошенка» - 19,77%, на третьому – партія мера Львова «Об’єднання «Самопоміч» 16,32%, а на четвертому – Радикальна Партія Олега Ляшка отримала 6,62%, А от переможець на виборах 2012 року у 122 окрузі ВО «Батьківщина», яка тоді здобула тут 41%, цього разу набрала майже вдесятеро мене – 4,82%. І якщо тоді такий результат пояснювався тим, що на базі партії Юлії Тимошенко, по суті, існувала Об’єднана опозиція, а Арсеній Яценюк, партія якого на цих виборах перемогла, тоді балотувався у списках «Батьківщини», то такий результат останньої не є дуже несподіваним.
«Свобода» у 122 окрузі набрала найменший відсоток голосів на Львівщині. Також лише тут вона набрала менше 5% А от результат ВО «Свобода», яка і два роки тому, і тепер йшла на вибори окремо, сміливо можна вважати провальним. Якщо у 122 окрузі у 2012 році ця політична сила набрала 36,11% голосів виборців, то тепер – лише 4,66%. При чому саме у цьому окрузі «свободівці» набрали найменший відсоток голосів серед усіх округів на Львівщині і лише тут не подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Багато хто припускає, що такий низький результат тут пов’язаний із конфліктом «Свободи» з Іриною Верещук, який триває вже більше року. «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка на Яворівщині та Жовківщині разом здобула 4,02%, «Правий сектор» - 2,17%, «ЗАСТУП» - 1,46%. Усі ж інші політичні сили набрали менше піввідсотка голосів виборців. Вдруге поспіль виборці Яворівського та Жовківського районів на парламентських виборах віддають більшість голосів переможцю. Здобути понад 50% голосів виборців для будь-якого кандидата означає отримати величезний кредит довіри від людей і подвійну відповідальність – перед власними виборцями й перед тими, хто голосував проти нього. Більшість помилятися не може. Хочеться вірити, що яворівчани та жовківчани не помилилися, обравши 27-річного кандидата без вищої освіти, досвіду роботи на управлінських посадах своїм представником у Верховній Раді Україні. Можливо, й справді все це є другорядним, у порівнянні з патріотизмом та героїзмом. Однак в ті часи та в тих умовах, в яких зараз перебуває Україна, останні два поняття мають властивість дуже часто змінюватися, а вчорашні герої вже завтра можуть стати ледь не головними винуватцями всіх бід… Андрій Бучко
3
18 листопада 2014 року, №13 (57)
Вандалізм
Влада
партія сказала «треба», юрдига відповів «так». голова рда йде з посади Керівники восьми районів Львівщини, які є членами ВО «Свобода», подають у відставку. Йдеться про голів Буської, Мостиської, Жовківської, Городоцької, Старосамбірської, Турківської, Радехівської і Жидачівскої РДА. Про це 12 листопада на прес-конференції повідомив перший заступник голови Львівської облдержадміністрації, голова Львівської обласної організації ВО «Свобода» Йосиф Ситник. За словами Ситника, таке рішення прийнято «Свободою» по всій Україні у зв’язку з оголошенням результатів позачергових парламентських виборів, внаслідок яких, як відомо, ця партія не пройшла до нової Верховної Ради. - Після завершення Революції гідності ми взяли на себе частину відповідальності, ввійшовши в органи влади. Після завершення позачергових вборів уся відповідальність лягає на учасників май-
бутньої коаліції, – сказав він. Ситник уточнив, що рішення про складання повноважень стосується лише тих свободівців, які є головами РДА і членами Кабміну, оскільки це є політичні посади, що залежать від коаліції у парламенті. Стосовно керівних посад у Львівській ОДА, то рішення про звільнення чи призначення на них прийматиме новий голова обласної адміністрації. Водночас Йосиф Ситник заявив, що як голова обласної організації партії «Свобода» вважає своїм обов’язком також написати заяву на звільнення і зробить це разом з головами РДА. Нагадаємо, головою Жовківської РДА з квітня цього року є Богдан Юрдига, який до цього працював заступником голови Жовківської районної ради. Одразу після появи розпорядження про його призначення, у Жовківському районі місцеві громади в особі своїх голів, підприємці, воїни-«афганці» протестували проти такого рішення і висува-
ли на посаду очільника району підприємця, равчанина Романа Демчину. Громадяни вимагали від Юрдиги написати заяву на звільнення, але той категорично відмовився. За матеріалами IA ZIK
з 1 грудня у раві можуть зрости тарифи на сміття та воду У Раві-Руській – суперечки довкола підняття тарифів. Мова йде про оплату за водопостачання, водовідведення та вивіз і утилізацію сміття.
Востаннє тарифи на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів, водовідведення, водопастачання, піднімали у 2007 та 2008 роках Питання щодо перегляду тарифів у комунальному підприємстві почали розглядати ще у серпні. Комунальники зайнялися обґрунтуванням їх підвищення і наприкінці вересня його було винесено на обговорення громадськості й опубліковано у пресі (див. «Прикордоння» №11 (55) від 26.09.2014). Так, пропонувалося, що тарифи на водопостачання та водовідведення для населення зростуть з 3 та 4,32 грн. до 6,19 та 6,72 грн. відповідно, а для бюджетних організацій – з 7 та 7,88 грн. до 13,79 та 14,95 грн. відповідно.
6 листопада у Магерові на території парку в центрі селища невідомі особи з металошукачами проводили розкопки, в результаті яких було знайдені речі старовини. Втім, ані хто проводив розкопки, ані що знайшли, нікому невідомо. «Чорні археологи» вирили кілька траншей, дістали звідти артефакти і зникли.
Фото з архіву «Прикордоння»
Тарифи
Востаннє для споживачів тарифи на послуги, пов’язані з вивозом та утилізацією сміття, у місті піднімалися у серпні 2007 року, а з водопостачання та водовідведення – у вересні 2008 року. - За останні 7 років в Україні суттєво піднялися тарифи на електроенергію, паливо. Крім того, майже вдвічі зросла мінімальна заробітна плата. Однак за весь цей час тарифи, пов’язані зі сміттям та водою, в Раві-Руській жодного разу не переглядали, - розповіли у КП «Рава-Руське будинкоуправління №2». – Усе це і не тільки робить роботу комунального підприємства з надання послуг на вивіз і утилізацію твердих побутових відходів, а також водопостачання та водовідведення вкрай збитковим.
«чорні археологи» пограбували магерів
Фото «Моя Жовківщина»
Розкопки відбувалися на місці, де раніше розташовувався середньовічний замок, що був зруйнований зовсім нещодавно – у роки Другої світової війни. Як повідомляють 24 канал та ZAXID. net, жодних дозволів на їх проведення відповідні органи не давали. Однак попри це, «чорні археологи» аж дві ночі проводили розкопки (!). Більше того, викопати траншеї, як повідомили місцеві мешканці, їм допомагав трактор, який начебто належить місцевому водоканалу. А самі розкопки нібито відбувалися під керівництвом представників місцевої влади.
Втім, офіційного коментаря від місцевої влади, станом на 10 листопада, журналістам не вдалося отримати. За свідками очевидців, разом з «чорними археологами» участь у «розкопках» брали особи у військовій формі та зі зброєю. Траншеї, які викопали «чорні археологи», вони так і залишили розритими. Більше того, вони також «добралися» і до місцевого костелу. Копачі думали, що у його сходах є ніші, в яких також заховані скарби. В результаті, вони розкопали п’ять скринь з цінними речами. Експерти припускають, що на «чорному» ринВартість знайденого «чорними археологами» може складати декілька сотень тисяч гривень ку їх вартість може складати декілька сотень тисяч гривень. Захар Негода, за матеріалами ZAXID.net, 24 каналу, «Моя Жовківщина»
Фотофакт
«альтернатива» дорозі по вул. 1-го листопада
Фото http://vch-uman.in.ua/
Тарифи на вивезення і утилізацію твердих побутових відходів, які складали 20,73 грн. з бюджетних організацій, мали б зрости до 44,51 грн. Нові тарифи, які погодили на засіданні виконавчого комітету у серпні, після місячного обговорення повинні були бути затвердженими на засіданні у жовтні. Але через позицію мешканців окремих вулиць, зокрема тих, які проживають у колишньому військовому містечку, цього не відбулося. Так, на останньому засіданні виконкому, мешканці ДОСів, яких підтримали окремі члени виконавчого комітету та депутати міської ради, збільшення тарифів одразу вдвічі назвали надто суттєвим і такими, що будуть їм не по кишені. Тому вони пропонували якщо і збільшувати їх, то не набагато. Інші члени виконавчого комітету підтримували збільшення тарифів вдвічі, оскільки комунальне підприємство в іншому випадку не зможе повноцінно функціонувати і продовжувати забезпечувати споживачів згаданими послугами.
Також члени виконкому зауважили, що тарифи необхідно було піднімати поступово протягом останніх семи років, аби їх збільшення одразу не було відчутним. Зрештою, члени виконавчого комітету Рава-Руської міської ради створили відповідну комісію і відправили нові тарифи на доопрацювання, які повинні бути затверджені на найближчому його засіданні. В свою чергу комісія вирішила, що тарифи повинні бути збільшені на 30% за надання послуг з вивезення та утилізацію сміття, і на 50% - з водопостачання та водовідведення. Якщо виконавчий комітет погодить таку пропозицію, то вже з 1 грудня равчани платитимуть по-новому. Зрештою, не факт, що незначне збільшення тарифів врятує ситуацію для комунальників. Навіть якщо збільше тарифів відбуватиметься поступово, невідомо, чи буде воно ефективним, враховуючи ту економічну ситуацію, яка зараз в Україні. Василь Волокуша
Фото «Прикордоння»
У Раві-Руській «впорядкували» дві дороги - по вул. Наливайка та Богдана Хмельницького. Так, грейдер, який надало ПП «Рома» на прохання КП «РаваРуське будинкоуправління №2», вирівняв грунтові дороги, у яких були глибокі ями. - Ці дороги були найбільш проблемними серед грунтових, адже, на відміну від інших, цього року їх не вирівнювали, - повідомили у комунальній службі. Дорога по вул. Богдана Хмельницького (на фото) до певної міри стала альтернативою асфальтофаній дорозі по вул. 1-го Листопада. Нагадаємо, остання перебуває у жалюгідному стані, ями на якій глибиною близько 20-25 см.
4 Духовність
Школа
Владика михаїл побував у забір’ї 9 листопада у Забір’ї відбулися урочистості з нагоди 25-тої річниці виходу Церкви з підпілля. Звертаючись до парафіян храму святої Параскеви владика Михаїл наголосив, що - У нашому житті важливо мати безмірну надію на Боже милосердя. Прикладом такої надії є бідний Лазар, про якого згадувалося в Євангелії, він не полишивши надії на краще життя, на життя з Богом – отримав ту
закликав людей до єднання. Ми маємо покладатися один на одного, бути готовими до співпраці. «Бо не є я і Бог, чи ти і Бог, а є ми і Бог». Тільки тоді ми будемо сильні і зможемо подолати ворога, наголосив владика. Під час Божественної Літургії владика здійснив рукоположення у сан пресвітера Романа Кравця, а дияконські свячення отримав Назар Дячок. Після Літургії відбулося посвячення новозбудованої катехитичної школи і освячення наріжного каменя на
Фото Сокальсько-Жовківської єпархії
бажану насолоду, - звернувся до парафіян Забір’я владика Михайїл (Колтун). Не оминув владика і річниці виходу Церкви з підпілля. Він розповів присутнім як це було важко, що словами неможливо передати пережиття і почування які наповняли людей і спонукали їх йти за Богом в такий важкий час, коли церкву переслідували і гонили. Яскравим прикладом для нас тепер владика Михаїл назвав наших духовних батьків митрополита Андрея Шептицького та патріарха Йосифа Сліпого. Вони не оставили тої надії в Бозі і довели Церкву до перемоги. - Будь-яке починання людське, якщо воно згідне з Євангелієм, має право на життя. А навіть більше, таке діло буде доведене до кінця тому, що за нього заступається Бог. Архиєрей
будову нової церкви. Отець Роман Улицький, Рава-Руський декан вручив отцю Михайлу Ярині, настоятелю храму села Забір’я, грамоту на початок будівництва храму, видану владикою Михаїлом Колтуном. Ця грамота має бути вмурована в стіни церкви, як великий пам’ятний знак. Владика поблагословив жертводавців і зачинателів цієї справи і побажав їм наснаги у їхніх трудах, щоб ніщо їх не зупиняло перед її виконанням. Щоб підтримані Божою поміччю вони довели почате діло до кінця. Сайт Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ
Свято дружніх, кмітливих, винахідливих Осіння пора настільки чудова, що мимоволі відчуваєш потяг до спілкування з нею, глибиною її пізнання, а також прагнення насолоджуватися цими чудовими хвилинами життя. Тому не дивно, що у Потелицькій школі існує традиція: кожної осені відзначати День туризму проведенням екскурсій, походів, а завершувати його Святом печеної картоплі. У його підготовці та проведенні брали участь учні 5-11 класів. Свято, як завжди, розпочиналося з організаційної лінійки, під час якої були оголошені умови конкурсів, а також директор школи, Світлана Григорівна, нагадала всім учасникам правила безпеки при розпалюванні вогнища. Цікаво було дивитись, як учні, як клопітливі мурашки, облаштовували свої діляночки, відведені заздалегідь, прикрашали їх, а також розводили вогонь. І все це робилося дружно, із захопленням, у співпраці з класними керівниками. Поки пеклась картопля, школярі не нудьгували, бо вчителі фізичної культури Оксана Василівна Лосянович та Христина Іванівна Івать підготували цікаві спортивні змагання: діти перекочували гарбузи. Стрибали в мішку, змагались на витривалість та кмітливість. Конкурси були настільки цікавими і захоплюючими, що діти забули за картоплю, а нагадали лише тоді, коли оголосили про перемогу в конкурсах учнів 8-Б класу. А потім ми, у складі журі, мали можливість посмакувати печеною картоплею кожного класу, хоча, на жаль, не кожного, бо учні дев’ятих класів дуже швидко спекли картоплю і не менш швидко її з’їли. Напевно дуже смачна була. Особливим, варто відзначити, це свято було для п’ятикласників, адже вони вперше пекли і смакували печену картоплю у такій атмосфері. І коли ми попросили їх поділитися враженнями, то вони всі гуртом закричали: «Нам дуже
фото Миколи Слотвінського
подобається! Хочемо ще!» А от класний керівник шостого класу Ірина Богданівна зауважила, що саму такі свята згуртовують дітей, виявляють їх таланти. Учні 8-А класу, пригощаючи нас картоплею, сказали чітко, коротко і зрозуміло: «Смачно було!» Але з якими емоціями вони це сказали. Картопля десятикласників була дуже смачна, бо діти, як справжні кулінари, спекли її поособливому, за тільки їм відомим рецептом. А от одинадцятикласники влаштували справжній пікнік: свіжі овочі,закрутки, пресмачна картопля. І це не диво, бо в них великий досвід організації таких свят. Але, водночас, вони було трохи засмучені, бо зрозуміли, що це їхнє останнє Свято печеної картоплі у нашій дружній шкільній родині. Останнього родзинкою свята був футбол між командами старшокласників, який подарував нам можливість дев’яносто хвилин насолоджуватися майстерною грою хлопців нашої школи. Здається, нічого особливого, але цей осінній день став ще одним особливим днем у житті учнів нашої школи, який залишить у пам’яті дітей хороші спогади. Щирі та щедрі на добро діти,
Безпека
- Особливу увагу перевізникам звернуто на підготовку рухомого складу до роботи в осінньо-зимовий період. Проведено додаткові роз’яснення про дії водія в особливо складних погодно-кліматичних умовах, - розповів директор ТзОВ «Австосвіт» Роман Семочко. Окрім проведення наради та інструктажу, перевізники взяли участь у соціальному опитування
Осіннє… Журавлі навівають тугу, Навівають надію, любов, Навівають думки про розлуку, Селять віру, що вернуться знову. Туга будить нездійснені мрії, А надія веде до життя. Лиш любов зносить нас в небокраї, Щоб продовжить дорогу буття. Так вже склалось у Всесвіті Божім, Що даровано кожному путь, По якій він іде до останку, Подолавши безмірно мук. Тож, піднявши очі до неба І побачивши ключ журавлів, Пам’ятаймо, що прожити у світі так треба, Щоб, як птах цей, завжди кудись стремів Чи додому, до рідної хати, Чи до друзів, що завжди ждуть, Чи в далекі незвідані далі, Щоб творити свою лиш неповторну життєву путь. Надія Юнко
Освіта
увагу перевізників звернули на підготовку до осінньо-зимового періоду На базі ТзОВ «Автосвіт» та за участю його працівників у Раві-Руській відбулася нарада та було проведено інструктаж з безпеки дорожнього руху на тему «Тиждень безпеки дорожнього руху-2014». Його провели представники Управління Укртрансінспекції у Львівській області.
хороші вчителі сміють радіти самі та ділитися з іншими своєю радістю. І як підсумок: голодним чи незадоволеним, засмученим чи ображеним за межі школи цього дня не вийшов ніхто. Ми, як члени журі, перевірили! ІваннаКохан, Юлія Школик
з питань забезпечення належного рівня безпеки та покращення якості послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом . Зокрема, у працівників компаній-перевізників запитували про оптимальну, на їхню думку, місткість автобусів для використання на міжміських маршрутах, про те, хто, на їхній погляд, може вплинути на покращення ситуації з питань забезпечення руху на комерційному автотранспорті. Також на схожі запитання відповідали і водії компаній-перевізників. Зустріч носила робочий характер, і як наслідок, побажання в подальшому тісної співпраці між перевізниками та Укртрансінспекцією. Тарас Левко
У ліцеї відбулися змагання «брейн-ринг» 5 листопада на базі Рава-Руського професійного ліцею відбулись відбіркові змагання 16-го чемпіонату з інтелектуальної гри «Брейнринг» серед учнівської молоді профтехосвіти Львівщини, в яких взяли участь команди п’яти навчальних закладів Львівщини - Рави-Руської, Червонограда, Угнова та Сокаля. “Брейн-ринг” - це найкраще поєднання інтелекту, азарту та позитивних емоцій. В цій грі для перемоги недостатньо лише ерудиції чи інтелекту, а й потрібне величезне бажання шести людей, які зібралися за столом, знайти відповідь на запитання. Лише підчас гри можна побачити, як швидко може думати та приймати рішення людський мозок в екстремальній ситуації. Головна боротьба за перемогу точилася між двома «сусідами»
Фото Освітнього порталу Львівщини
– командою «Дельфін» та «Кристинопіль» з м. Червонограда. У вирішальному поєдинку перемогу здобула команда «Дельфін». Друге місце посіла команда «Кристинопіль», третє – команда «Фенікс». Господарі ж змагання, команда «IQ» Рава-Руського про-
фесійного ліцей зайняла четверту сходинку. Усі учасники були відзначені грамотами організатора. Освітній портал Львівщини
5
18 листопада 2014 року, №13 (57)
Пам’ять
поблизу потелича встановили пам’ятний знак героям небесної сотні
Фото Ярини Демчини
1 листопада у селі Капелюх, що поблизу Потелича, відбулось освячення меморіалу борцям за волю та незалежність України. Ініціатором цього проекту був донедавна директор ДП «Рава-Руське лісове господарство» Андрій Савченко. Знак складається з трьох частин, на яких встановлено тризуб, портрети Романа Шухевича та
Степана Бандери, а також статуї ангелів та Матері Божої. - У 90-х роках до мене звернувся один чоловік з Рави-Руської і повів в ліс за Рава-Руською районною лікарнею, де показав яму, у якій, за його словами, поховані невідомі воїни, - розповів Андрій Савченко. – Цей чоловік ще тоді попросив, щоб на цьому місці поставили пам’ятник для вшанування героїв. Через багато років я вирішив встановити їм
пам’ятний знак. Здавалося, що у ХХІ столітті вже всі кордони визначені, всі держави встановилися, але бачимо, що ми далі повинні воювати за нашу державу, за незалежність нашого народу. Ініціатори встановлення пам’ятного знаку сподіваються, що сюди приходитимуть школярі, молодь, тут зупинятимуться туристи. - Хотілося б, щоб поруч також облаштували автобусну зупинку, -
зазначаються ініціатори. На відкритті пам’ятного знаку прийшло чимало жителів навколишніх сіл та запрошених гостей, а також священиків, які його освятили. - Ми повинні згадати наших славних борців за волю, які очолили цю боротьбу, – Степана Бандеру та Романа Шухевича. Ви тільки подивіться на їхні лиця! У них відображається мир, спокій наших героїв Небесної Сотні. Вони знали, за що віддають своє життя, – зазначив священик. – Сьогодні ми прийшли для того, щоб їх згадати і для того, щоб попросити Божої справедливості, як для українців, так і для тих катів, які завжди знущалися над нашим народом, які принижували і забирали в нас все, що ми маємо. Серед тих, хто допоміг в облаштуванні пам’ятки, Степан Івасейко - архітектор та автор проекту, Роман Демчина – підприємець, Микола Конацький та Василь Грицак, які з початку будівництва доглядають та підтримують чистоту, а також загалом працівники лісгоспу, які доклали зусиль до появи пам’ятного знаку. За заслуги в національно-визвольній боротьбі, в утвердженні та розбудові України від імені проводу Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих
грамотою та Хрестом Звитяги Андрія Савченка нагородив борець за незалежність України Степан Франко. - Біля цього комплексу є що згадати, про що подумати, чому навчитись, і, що не менш важливо, тут можна помолитись Господу Богу за нашу Україну, за наших безсмертних героїв, – наголосив дписьменник Іван Сало, який, подарувавши свою книгу, віддячив людям, які вклали свою працю в будівництво меморіального комплексу, - Так повелось, що в останні роки нашої незалежності ми вшановували пам’ять героїв, загиблих за волю України, – зазначив автор проекту Степан Івасейко, який збудував третій такий пам’ятник воїнам УПА за останні десятиліття, а цей – вже воїнам Небесної Сотні і воїнам Східного фронту. – Наша нація завжди була пригноблена і наші великі герої, культурні діячі завжди були бідні, бо держава їх не підтримувала. Я радий, що ми таку сторінку історії відтворили, оживили, і на цьому будуть виховуватись молоді покоління, – додав архітектор. Ярина Демчина
Скандал
У лісгоспі таки новий керівник Рава-Руський лісгосп таки отримав нового директора. І, попри вимоги працівників підприємства, це не Андрій Савченко, який 25 років займав посаду його керівника. Нагадаємо, незрозуміла ситуація довкола директора ДП «Рава-Руське лісове господарство» виникла ще у серпні, коли стало відомо, що з багаторічним керівником підприємства Андрієм Савченком відмовляються продовжувати контракт. Трудовий колектив неодноразово звертався до голови райдержадміністрації, управління лісових ресурсів та Агенції лісових ресурсів з проханням залишити Андрія Аркадійовича на чолі підприємства. Доходило навіть до того, що спочатку вони перекрити дорогу ЛьвівРава-Руська, а згодом – у райдержадміністрації вимагали від його голови Богдана Юрдиги погодити кандидатуру Савченка. Але перший під різними приводами відмовлявся це робити. Тоді представники трудового колективу поїхали до керівництва Агенції лісових ресурсів аби добитися продовження перебування на посаді директора Андрія Савченка. Зрештою, в середині жов«Самооборонівці» дриллю відчинили двері, після чого новий директор разом з юристом зайшли до кабінету тня лісівники провели «вибори» керівника лісгоспу, на яких, шляхом таємного голосування, знову обрали Андрія Савченка на керівну посаду. Однак, незважаючи на таке бажання трудового колективу, Рава-Руський лісгосп таки отримав нового керівника. Проте і тут не
обійшлося без чергового скандалу. 4 жовтня до Рава-Руського лісгоспу прибула делегація у складі голови Жовківської РДА Богдана Юрдиги, представника Управління лісових ресурсів, депутата Жовківської районної ради від ВО «Свободи» Михайла Дмитріва, який намагався позиціонувати себе, в першу чергу, як сотник самооборони Жовківського району, а не як районний депутат. Керівник району та представник Управління лісових ресурсів повинні були представити новопризначеного директора ДП «Рава-Руське лісове господарство» - 32-річного Антона Косовського. Однак працівники підприємства, намагаючись відстояти свою думку щодо призначення Андрія Савченка, не пропускали на територію підприємства нового керівника і Ко, закривши в’їзні ворота та хвіртку на ключ і вишикувавшись за ними. Близько двох годин умовлянь з боку Богдана Юрдиги, самого Антона Косовського, Михайла Дмитріва, допустити директора на його нове робоче місце, лісівників не переконали. Розмова взагалі нагадувала ситуацію, коли влада або не чула, або не хотіла чути того, що їй говорили люди, вперто нав’язуючи останнім свою думку. Не допомогли навіть згадки про Майдан, народну самооборону, учасників АТО, люстрацію, які, як аргумент, аби допустити нового директора на територію підприємства, застосовували представники влади. Хоча такі аргументи виглядали, здавалося, не як спробою переконати, а скоріше як залякати людей. А на підтвердження цього, через певний час до в’їзної брами лісгоспу приїхали й правоохоронці. Зрештою, на територію лісгоспу його працівники нового директора все ж допустили. Щоправда без Юрдиги та Дмитріва. У актовому залі Рава-Руського
Нового директора не впускають на територію Рава-Руського лісгоспу. Фото «Прикордоння»
лісгоспу Антон Косовський близько півгодини намагався переконати працівників підприємства, яке наразі очолював лише на папері, у тому, аби вони дали йому шанс себе показати і допустили до робочого місця. Однак люди вперто стояли на своєму – хочемо Савченка. Щоправда, останні запропонували Косовському спробувати себе заступником при директорові Андрієві Савченку, зарекомендувати себе і тоді, можливо, через рік працівники й підтримають першого. А вже через три дні, 7 листопада, близько десятої години ранку до Рава-Руського лісгоспу прибуло близько 30 представників так званої «народної самооборони», серед яких був і голова рава-руських «свободівців» Микола Зінько. Коли така сила не налякала лісівників, «самооборонівці», як розповіли очевидці, зняли в’їзні ворота на територію лісгоспу і заблокували вхід у його адмінбудів-
лю. А вже через деякий час, коли дивом не дійшло до бійки між працівниками лісгоспу і «самооборонівцями», останні дриллю відчинили двері, після чого Антон Косовський разом з юристом зайшли до кабінету директора. Відзначимо, лісівники на цей раз не чинили спротиву «самооборонівцям». Ось так Рава-Руський лісгосп познайомився з новим директором. До слова, як нам стало відомо, у перші дні разом з новим директором на території підприємства з’явилися й двоє людей у формі – охоронці. Чи є вони особистими Антона Косовського, чи увійшли до штату лісгоспу, нам поки що невідомо. Натомість новий директор у перші дні своєї роботи спокійно працює разом з колективом, а колектив – разом з ним. Що цікаво, як нам стало відомо, його заступником призначено… Андрія Савченка (!). Однак останній,
за нашою інформацією, наразі ще перебуває на лікарняному і на території підприємства не з’являється. Таким чином, баталії довкола посади директора Рава-Руського лісгоспу, очевидно, закінчилися. Хоча, не виключено, з появою нового уряду в країні на лісову галузь, як і всі інші, може чекати чергова зміна керівників. Як буде – покаже час. Новий же директор Рава-Руського лісгоспу, аби отримати довіру у працівників підприємства і показати, що є нічим не гіршим, аніж його попередник, за словами фахівців у лісовому господарстві, повинен працювати на показники. Будуть вони – буде і зарплата, будуть задоволені і його підлеглі. І не виключено, що Антон Косовський, як Андрій Савченко, у свій час зможе сподіватися на таку ж підтримку трудового колективу. Андрій Бучко
6 «Сусідонька»
«Коханій людині можна пробачити все, але й вона повинна поважати свою половинку» синів (Сміється - Авт.). Ромчик обрав собі ім’я сам, як і Юля — народився в переддень іменин. - п. Тетяно, як Ви познайомилися зі своїм чоловіком? Вперше побачила Олега в автобусі і закохалася у нього з першого погляду. А познайомились ми значно пізніше. Цікаво, що наша перша розмова була про трактор Т-25. Я ж люблю техніку, а такий трактор був і в мого тата, і в батька Олега. - Чи дарує вам чоловік квіти? - п.Тетяно, чому обрали про- Так, але оскільки мій чолофесію бухгалтера? вік — людина практична, то да- Мені завжди подобалась рує здебільшого квіти у вазонах. техніка і, якби я народилась Маю не лише кімнатні рослини, хлопцем, то напевне була б ме- а й квітник біля хати. Найбільше ханіком. За порадою тата (за що люблю троянди, тож насадила з йому дуже вдячна) вступила у десяток кущів. Львівський сільськогосподар- Яка ваша родина? ський інститут, а оскільки мені - Найперше, вона — велика. ще зі школи подобалась матема- Інколи нас за столом збирається і тика, то проблем із вибором про- п’ятнадцять, і двадцять п’ять осбі фесії не виникло. (я і мої четверо братів — люди - В якій школі ви навчались? сімейні). Радію, що в братів скла- Спочатку в початковій школі лося подружнє життя. Приклав Думичах, потім — у Замківській дом для нас завжди були наші неповносередній, а вже у стар- батьки. ших класах — у Рава-Руській шкоМама — Анастасія Федорівна лі-інтернаті. — працювала спочатку експедиЧасто згадую свою вчитель- тором, а потім пекарем у Магеку української мови і літератури рівській пекарні. Тато Михайло Катерину Іллівну Ворожбит, бо Васильович Чир був головним саме вона зуміла відкрити для інженером Рава-Руської сільмене цікавий світ української госптехніки. Батьки багато пракниги. цювали, але вдома ми бачили - А яка ваша улюблена книга? щасливе подружнє життя — без - Люблю читати українських криків і сварок. Тато ніколи не лаавторів, а улюбленим твором є явся, а тим паче не бив нас. Умів все пояснити спокійно та розважливо. Дивно, я його ніколи не боялася, але за«Виховую дітей у повазі вжди слухала. Окрім того, до Церкви, сім’ї та родини» мій тато — людина творча, пише вірші. Завжди з цікавістю слухаємо його поезії. «Маруся Чурай» Ліни Костенко. А гуртувала нашу родину Дуже тішуся тим, що й мої діти баба Параскевія. У моїй пам’яті читають. Старша донька Юля вона назавжди залишиться прилюбить класику, Богдан захоплю- кладом безмежної доброти й ється історичними книгами, а людяності. Пригадую, що до неї найменший Ромчик любить слу- завжди йшли люди за порадою хати казки, які ми йому читаємо. і розрадою. Без сумніву, вона — - Хто обирав імена для ваших мій ідеал жінки. дітей? - А яке улюблене свято вашої - Донечку Юлією назвали ба- родини? буся з дідусем. Богдану ім’я об- Це Різдво і Пасха. На Свярала сама — чоловік дуже хотів ту Вечерю готуємо дванадцять мати сина. Тепер у нас двійко страв, з молитвою сідаємо до Героїнею сьогоднішньої рубрики «Сусідонька» є Тетяна Верещак — мешканка села Городжева, мати трьох дітей, головний бухгалтер Львівської філії Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого.
столу, колядуємо «Нова радість стала», «Добрий вечір». Наступного дня разом спалюємо дідух. Це дійство надзвичайно люблять діти. А на Марії наші й сусідські діти йдуть колядувати. - Які ваші пріоритети у вихованні дітей? - Виховую їх у повазі до Церкви, сім’ї і родини. Як і мій тато, намагаюсь дітям пояснювати що є «добре», а що — «зле». Переконую. Бачу, що Богданко вдався в мене — не любить несправедливості. - Які ваші діти? - Найстарша — Юлія, любить музику (навчається вже у сьомому класі Рава-Руської ДМШ по класу фортепіано), цікавиться іноземними мовами, багато читає. Середній син Богдан любить спортивні ігри, а найперше — футбол. Молодший Ромчик (3 роки) любить слухати, як йому читають казки, а також — дивитися мультики разом із братом. Діти у мене самостійні, принаймні уроки з ними не роблю — дають раду самі. Знають, що прийшовши зі школи, найперше треба підготуватись до наступного навчального дня, всі інші справи — пізніше. - п. Тетяно, яка ви мама? - Строга і м’яка одночасно (Посміхається. – Авт.). - Як вам живеться «у невістках»? - Моя свекруха — надзвичайно добра людина. Називаю її мамою і мала б гріх, якби сказала щось проти неї. Як тільки переступила поріг дому батьків свого чоловіка, відчула її добре ставлення до мене — як до рідної. Моя мама казала, що бідні будуть ті люди, які візьмуть мене до себе. Але, на щастя, у нас все склалося. - Що порадите молодим подружнім парам? - Найперше — це взаєморозуміння, терпіння, уміння поступатись, терпіти й пробачати. Переконана — коханій людині можна пробачити усе, але й вона повинна поважати свою половинку. Вважаю, що чоловік і дружина повинні бути друзями. - Яке Ваше улюблене заняття
Фото Тетяни Верещак
на дозвіллі? - Дуже люблю вишивати. Своїм хлопцям (чоловік і сини) вишила сорочки з однаковим узором, нещодавно завершила роботу над вишиванкою, яку змайструвала для себе. Щоправда робо-
та дещо затягнулася — не можу вишивати, коли на душі важко. Переживала усі події на Майдані, і зараз хвилююся. Заспокоїтись допомагає молитва. Маргарита Чайка
Рецепт пляцка «Спартак» від Тетяни Верещак Для виготовлення тіста беремо наступні інгредієнти: 6 столових ложок (далі — ст. л.) молока, 2 ст. л. меду, 3 ст. л. какао, 1 чайна ложечка соди, 1 яйце, 1 склянка цукру. Все вимішати і заварити на водяній парі, поки не загусне. Коли маса вистигне, додати муки (дивитись, щоб тісто не було надто туге). Розкачати 8-9 коржів та випікати у духовій шафці до готовності при температурі 180 градусів С. Для виготовлення крему потрібно: 250 гр молока, 2 ст. л. муки, 1 яйце, 1 склянка цукру. Спочатку взяти частину молока і заварити з цукром, муку розвести в другій частині холодного молока, туди ж додати розколочене яйце. Помішуючи гаряче молоко, поступово влити холодну суміш та прокип’ятити 2-3 хв., щоб загусло. Коли крем вистигне, додати масла. Потім перемастити пляцки кремом.
Літературна Равщина
Лариса КОжушко. «Там в господаря, двIр - вострожений...» Сьогодні у рубриці «Літературна Равщина» пропонуємо твір магерівчанки Лариси Кожушко «Там в господаря, двір вострожений...», який автор написала у 2013 році. Стара мурована хата стояла посеред великого подвір’я, а навколо – пишнився сад із яблунь, груш та горіхів. Великі та солодкі плоди груш називали «бабками». Все обійстя було обгороджене парканом зі штахет, хіба позаду господарки, пліт був востроженим*. Зліва від хати стояла велика дерев’яна комора, де зберігали усіляке збіжжя. Будинок мав типову будову – сіни та дві кімнати. Ту, що справа біля входу, іронічно називали «халупиною». Вона мала великі вікна, гарну дерев’яну підлогу застелену домотканими хідниками (між місцевими побутувала назва – «ходніки»). В центрі кімнати стояв великий стіл, по обидва боки якого розміщувалися
дерев’яні, прикрашені різьбою ліжка. А що вже на них було перин та подушок! Все дбайливо вистелено, а подушки вискладані гіркою від великої до малої – намережані та вишиті! І тільки яскравими кольорами – червоними, жовтими, зеленими на чорній основі. А найбільше було жовто-блакитних… Взори на подушках вишивались хрестиком, не було жодної гафтованої**. І все це майстерно виробили руки Гануні, старшої доньки Григорія та Тетяни Іванців, Кушнірів по-сільському. На східній стіні, коло вікон, у вишитих рушниках величались образи («образи» – місцева назва, наголос ставиться на другий склад), а на протилежній стіні – портрети Шевченка, Сковороди, Шашкевича, Франка та Лесі Українки. Кімната з лівої сторони сіней називалась «світлицею». У ній також була дерев’яна підлога з килимками і посередині стояв стіл, встелений білим обрусом. Вікна, щоправда, були значно менші, але образів було аж сім! Серед традиційних зображень Ісуса Христа та Діви Марії,
був образ святого Миколая, картини «Молитва Христа на горі Оливній», «Небо і пекло», а також лики інших святих. Ліжко було одне, але дуже велике (розсувне), а під іншою стіною стояв банкбетль (по-народному – «бомбетль») – дерев’яний диван. Та безумовно, головне місце відводилось печі. І чого тільки у ній не випікалось! Паска в Кушнірів була найбільшою в селі. Бувало на фірі везли її до церкви – така була велика! Ось у такій багатій господі Івана Іванця та Ганни, у дівоцтві Лемішко, зростало семеро синів. Народжувались маже рік за роком, а що всі були вчені і ходили в капелюхах, у селі їх прозвали – «Сім капелюхів». Найстаршим був Григорій або Гринь (так кликали мама з татом). А що мав рудуватий колір волосся, то було ще й сільське прізвисько – «Вів’юрка». Другий син називався цікаво – Іван Іванович Іванець або просто – Іванек (Йванек). Як і старший брат, згодом мав велику господарку у селі (на Деберках), а також – числені гектари поля, лісу та сіножаті.
Наступному – Петрусеві (Петрик) – не пощастило… Малим упав і втратив дар мови. Четвертою дитиною в сім’ї був Стефан (Штефаник). Той мав хист до торгівлі, тож ставши дорослим, відкрив власну крамницю мануфактури у Раві Руській. П’ятий синочок – Василько (Василик). Як і інші брати, закінчив семикласну школу у Магерові та несподівано захворів. Довго лікував легені, навчання не продовжив. Та й особисте життя не склалося – був не одруженим. Все життя (майже 90 років) прожив біля старшого брата Григорія. Шостим, по рахунку, народився Олександр, якого чомусь кликали Олексою. Закінчив Краківський університет, вчителював у селах Кам’яна Гора, Замок та Краковець. Знав декілька мов – грецьку, латину, німецьку, польську, чеську та французьку. Одружився зі своєю ученицею, молодшою від нього на 25 років, та життя у них не склалося… І врешті – «сьомий капелюх» – Яків (Яцко). Він народився в той же рік, що й старша, згадувана
вище, донька Григорія – Ганна. Отак і висіло дві колиски під бальком.* «Там в господаря, двір вострожений, Хрестився Христос на Йордан (повторюється за кожною строфою). Двір вострожений, явір сажений. Прийшли до Діви троє жидове. Свята Пречиста, де-с діла Христа? Занесла я’го в камінь-опоку. Камінь злупали, Христа вже взяли…» (пісня записана з уст Катерини Кожушко, в дівоцтві – Іванець). *вострожений (наголос ставиться на третій склад) – паркан, виготовлений із переплетених гілок; **гафт – квіти, вишиті гладдю. ***бальок – поперечна балка під стелею, на якій тримається конструкція даху. 7. 02. 2013.
7
18 листопада 2014 року, №13 (57)
Історія
славетний уродженець кам’яноi гори
27 листопада 1877 року у Кракові помер Люціан Семенський – польський поет, письменник, літературний критик і перекладач, учасник Листопадового повстання 1830 року, уродженець села Кам’яної Гори. Наприкінці 1830-х Семенський, побоюючись арешту, емі-
грував до Франції, де він долучився до польського демократичного товариства. У 1848 році він оселився в Кракові, де долучився до консервативних кіл, які видавали щодення газету «Час» і «Польський оглядач». Семенський був одним із засновників і членів Академії знань. Луціан Семенський є авторм багатьох віршів, на які його надихнули польський та український фольклор. Він писав есе, казки, а також біографічні, історичні та літературні твори. Письменник переклав на польську мову «Одіссею» Гомера, «Слово о полку Ігоревім», українські народні пісні. У 1881 року його останки були перенесені в Скалку і поміщені в Гробницю великих поляків.
як у равi розпочалась помаранчева революцiя 24 листопада 2004 року
в Раві-Руській розпочалася Помаранчева революція. Мешканці міста, серед яких було багато школярів, прийшли до стін міської ради з вимогою ухвалити рішення про визнання Президентом України Віктора Ющенка. Загалом їх було близько 200 осіб. Засідання позачергової ХІХ сесії четвертого скликання розпочалося рівно о 10 годині. Під вигуки «Ющенко!» депутати почали співати гімн, відкриваючи, таким чином, сесію. На засіданні перебували 17 депутатів, а також запрошені голови виборчих комісій Рави-Руської. Міським головою Рави-Руської тоді був Василь Лозинський – до того місцевий підприємець, почесний президент футбольного клубу «Рава». Секретарем же міської ради – Алла Сопрун, яка згодом виконуватиме обов’язки міського голови, і яку на місцевих виборах 2006 року оберуть мером. На засідання сесії було винесено питання про визнання виборів Президента України 21 листопада 2004 року недійсними.
60 рокiв тому помер михайло возняк
20 листопада 1954 року
у Львові помер український літературознавець, фольклорист, академік АН УРСР Михайло Возняк. Він народився 3 жовтня 1881 року у селі Вільки Мазовець (тепер – Волиця).
У 1908 році закінчив філософський факультет Львівського університету. У 1908–1914 роках вчителював у Львівській гімназії. У 1920–1939 роках працював у прогресивних журналах «Вікна», «Культура». З 1939 р. – професор
Львівського університету, з 1944 року завідував кафедрою української літератури у Львівському університеті. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1947 роки) від РаваРуської округи. Михайло Возняк - автор багатьох наукових праць, присвячених життю й творчості українських письменників, українського фольклору й театру, культурним взаєминам слов’янських народів. Жваво цікавився історією козаччини. Опублікував статті «Виправа запорожців на Перекоп 1608 р.» (1930), «Хто ж автор так званого Літопису Самовидця» (1933), «Псевдо-Кониський і Псевдо-Полетика», «Історія Русів у літературі й науці» (1939). Автор «Історії української літератури» (Т. I–III; 1920–1924). Автор праць з історії давнього українського письменства Особливо вагомим є внесок Возняка у вивчення біографії і творчості Івана Франка. Він започаткував новий розділ у франкознавстві — вивчення світогляду Івана Фран¬ка. Опубліковано ряд недрукованих творів І. Франка, підготував і видав «Листування І. Франка і М. Драгоманова» (1928), реконструював твори «Лель і Полель», «Не спитавши броду», «Іри¬гація» тощо. Упорядник книги «Українські народні казки» (томи 1—3, 1946—48). Вивчав історію української журналістики. Похований у Львові на Личаківському кладовищі (поле № 1). За матеріалами «Вікіпедії»
Секретар зачитує рішення з балкона будівлі міської ради
Першим на засіданні виступив депутат Василь Долішний, який на той час був головою постійної комісії з питань культури та освіти. Він говорив про те, що Рава-Руська нарешті дочекалася участі в тих історичних подіях, які відбуваються в Україні, про деструктивну позицію засобів масової інформації в Україні, які тотально фальсифікували факти та перекручували їх. - Дуже багато наших людей не могли розібратися у ситуації, вони йшли манівцями проти
Люди мітингують біля стін Рава-Руської міської ради. 24 листопада 2004 року. Фото з архіву Андрія Бучка (3)
його визнавати як Президента України і його укази. - Попри брутальний тиск і прес, який існував до того й існує зараз, це єдиний крок, щоби себе проявити бодай у якійсь формі, - говорив Василь Дмитрович. – Для кожної людини наступає той момент, коли вона повинна прийняти громадянську позицію. І сьогодні ми зібралися тут лише для цього. Також Василь Долішний зауважив, що вибори у Раві-Руській «пройшли далеко від форми демократичних». - Закликаю вас сьогодні проявити мужність, громадянську позицію і проголосувати проект рішення відповідно до свого розуміння, - звернувся до депутатів Василь Долішний. Про перебіг виборчих кампаній та вибори у Раві-Руській доповіли голови виборчих комісій. Так, голова шостої дільниці у Раві-Руській, яка розміщувалась у лісгоспі, розповіла, що там було «виявлено теракт» - підсунули ручку зі зникаючим чорнилом. Це виявили вже під час підрахунку голосів. Через це, з усіх 68 недійсних бюлетенів, які такими було визнано, 61 були без відміток – звідти щезло чорнило. Крім того, голови дільниць скаржилися на неточності у списках, втручання у роботу дільничних комісій окремих спостерігачів. Протягом всього засідання сесії люди почергово то співали гімн України, то вигукували «Ющенко!», то кричали «Ганьба!», таким чином вимагаючи від депутатів негайного прийняття рішення. Вчитель Зіновій Юськів, який увійшов до зали засідання, від імені людей просив депутатів по-
Мітинг на підтримку Віктора Ющенка на площі Вічевій у Раві-Руській. 24 листопада 2004 року
свого народу – хто свідомо, хто несвідомо, хто шантажем, хто підкупом, - зазначив Василь Долішний. Він додав, що засідання міських рад висловили довіру Вікторові Ющенкові і вирішили лише
квапитися із прийняттям рішень. Крім того, до проекту рішення сесії, який включав шість пунктів, він просив внести сьомий, якого, за його словами, вимагали люди – Про висловлення недовіри за деструктивну позицію депутатам
Львівської обласної ради Олегу Салу та Тарасу Козакові. Один з депутатів також запропонував висловити недовіру депутату Жовківської районної ради Ігорю Сікорському, який тоді працював директором Рава-Руського шпалозаводу. Однак, на відміну від рішення щодо депутатів обласної ради, щодо Сікорського пункт набрав лише 1 голос «за» і не був внесений до проекту рішення. Позачергове засідання ХІХ сесії Рава-Руської міської ради тривало 1 годину 15 хвилин. Депутати одноголосно прийняли рішення Про визнання виборів Президента України 21 листопада 2004 року недійсними, яке складалося з семи пунктів: «1. Результати виборів Президента України 21 листопада 2004 року на тих дільницях, де не були допущені спостерігачі та журналісти, де зі складу виборчих комісій були виведені члени комісії опозиційного кандидата в Президенти Віктора Ющенка, - визнати недійсним. 2. Висловити свій категоричний протест проти підкупу та шантажу, що призвело до тотальної фальсифікації виборів Президента України 21 листопада 2004 року. 3. Вибори Президента України 21 листопада 2004 року вважати непрозорими, нечесними та сфальсифікованими. 4. Засудити факти вимагання відкріпних талонів, паспортів від виборців, що мали місце в місті Раві-Руській і визнати їх злочинними та аморальними. 5. Висловити недовіру ЦВК. 6. Президентом України визнати Віктора Ющенка і виконувати його розпорядження та укази. 7. Висловити недовіру за деструктивну позицію депутатам Львівської обласної ради Олегу Салу та Тарасу Козакові». Міський голова і депутати після голосування заспівали гімн, закрили сесію і вийшли до людей. Останні кричали «Слава меру Рави!». Рішення сесії на вході до будівлі міської ради спробувала зачитати секретар Алла Сопрун. Людям було погано чути і вони кричали «На балкон!». Секретар вийшла на балкон другого поверху і зачитала рішення сесії. Після цього, близько пів на дванадцяту години, люди від міської ради пішли на площу Вічеву, де відбувся мітинг, який тривав понад годину. Дослідив Андрій Бучко, за відеоматеріалами з архівів Миколи Обухова та Василя Долішного
8 Футбол
Посміхнімося :-) *** Першокурсник Микола випадково застав свого декана в обіймах завідувача кафедри і вже до вечора закінчив магістратуру. *** Прокидається чоловік з будуна і бачить – у нього на грудях сидить бобер, мокрий, з хвостом і зубами. Чоловік його запитує: - Ти чого тут? Той відповідає людським голосом: - Вас, алкашів, вже стільки розвелося, що білок на всіх не вистачає! *** - Татко, а наш їжачок від старості помер? - Звичайно, синку, був би він молодим, він би від КАМАЗу втік би… *** Хлопець з армії присилає додому гранату. - Бабуся, якщо ти смикнеш за це колечко, то я одержу 3 дні відпустки… *** - Мужики! А у мене машина тепер – “дев’ятка”! - У тебе ж “шестірка” була … - Перекинулася! *** Заходить жінка в кімнату, де перебуває чоловік, і каже: - Коханий, винеси сміття! Чоловік (з важкістю в голосі): - Я тільки сів! Жінка (з розумінням і співчуттям): - А що ти робив? Чоловік: - Лежав! *** Мало хто знає, що упавший в унітаз iPhone видовжує руку як мінімум сантиметрів на двадцять. *** - Твоя дружина на роботу ходить? - Ходить. - Правильно! Я теж своїй на проїзд не даю. *** Порався я щось у дворі, коли підходить до мене кум, гарно одягнений, причесаний, але кудись дуже поспішав, та і каже: - Куме, можна я через ваш город перебіжу, бо хочу встигнути на електричку на 7:20? - Та будь-ласка, куме!! От тільки там мій бик пасеться… Якщо він вас побачить, то ви встигнете ще на 6:40! *** Приходить покупець в магазин з шматком сиру і говорить: - Ви мені замість швейцарського сиру продали голландський. - А ви з ним що, розмовляли, чи що? *** Один підприємець цікавиться у іншого: - Як тобі вдалося добитися того, що твої співробітники ніколи не спізнюються? - Дуже просто: у мене працюють 30 чоловік, а місць для парковки тільки 29. Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових будівель та споруд по вул. Львівській. Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових будівель та споруд по вул. Львівській, 22. Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових будівель та споруд на перехресті вул. 1-го Листопада та 22-го Січня.
Чемпіоном району стала рава Ігри чемпіонату Жовківського району з футболу завершилися ще 12 жовтня, але це зовсім не означало, що і змагання також. Незважаючи на турнірну таблицю, на горі якої перше місце ділили між собою команди Рави-Руської та Зубейок, доля чемпіонства залишалася невизначеною. Нагадаємо, Рава-Руська, яка весь чемпіонат йшла на першому місці, але дуже погано виступила у другому колі, подала протест щодо результату матчу 16 туру з Гійче, у якому її гравці поступилися вдома з рахунком 1:2. Равчани звинувачували свого суперника у тому, що у його складі виступав гравець, який має підписаний контракт з одним зі словацьких клубів, тому грати у матчі з Равою він не мав права. Відповідь, яка надійшла на запит зі Словаччини, засвідчила, що, справді, равчани були праві і у команді Гійче проти них виступав гравець, який не мав на
Фото групи «Футбольна Жовківщина» у vk.com
це права. Таким чином, апеляція Рави мала б бути задоволеною, Гійче повинні зарахувати технічну поразку, відповідно, равчанам – технічну перемогу. Це означає, що равчани стали чемпіонами, набравши 40 очок. Звісно, такий результат може тішити як гравців, так і вболі-
вальників «Рави». Хоча, зважаючи на кінцівку сезону, яка була доволі насиченою та непередбачуваною, очевидно багато хто сподівався на проведення так званого «Золотого матчу» між Равою-Руською та Зубейками. Роман Швець
Шахи
Кубок польського мера - у равчан 25 жовтня у польському місті ТомашевіЛюбельському відбувся черговий тур шахових змагань серед дітей «Кубок бурмістра Томашева-Любельського». Равчани, гуртківці шахового гуртка Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості, вкотре продемонстрували високий результат. Так, перші місця на змаганнях у Польщі завоювали юні щахісти Соломія Казюк та Денис Кушнір. Ще одне призове місце, друге, в активі Романа Сиротова. Четверті місця дісталися Максимові Зир’янову та Максимові Брегінову. Михайло Сапожніков на турніру показав п’ятий результат. Василь Волокуша Рава-Руська міська рада повідомляє про початок громадських слухань детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд на вул. Героїв Крут, 8 в м. Рава-Руська виготовлені Жовківським відділом ОП ЛОПВА ПБ на замовлення Рава-Руської міської ради згідно рішення № 104 від 22.09.2014 року у відповідності до ДБН Б.1.-14:2012 р. «Склад та зміст ДПТ», ДБН В.2.3.-52001р.
Рава-Руська міська рада повідомляє про початок громадських слухань детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража на вул. Я. Мудрого в м. Рава-Руська виготовлені Жовківським відділом ОП ЛОПВА ПБ на замовлення Рава-Руської міської ради згідно рішення № 49 від 22.09.2014 року у відповідності до ДБН Б.1.-14:2012 р. «Склад та зміст ДПТ», ДБН В.2.3.-5-2001р.
Рава-Руська міська рада повідомляє про початок громадських слухань детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд на вул. 1-го Грудня в м. Рава-Руська виготовлені Жовківським відділом ОП ЛОПВА ПБ на замовлення Рава-Руської міської ради згідно рішення № 38 від 03.04.2014 року у відповідності до ДБН Б.1.-14:2012 р. «Склад та зміст ДПТ», ДБН В.2.3.-5-2001р.
Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.
Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №
Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.