28 січня 2017 року, №1 (81)
У номері
Скандал
ГОЛОВА ЖОВКІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ЛЕДЬ НЕ ПОЗБУЛАСЬ ПОСАДИ
Мер залишив на посаді начальника комунальної служби. Перший рік роботи Михайла Чорного на чолі міської «господарки» позаду. Ст. 2. Бюджет Рави збільшився вдвічі. Міська рада затвердила головних фінансових документ. Ст. 2. Директором Народного дому Рави-Руської стала завідувач потелицького клубу. Головна культурна установа міста отримала нового керівника. Ст. 3. Нові вулиці назвали іменами загиблих в АТО. 5 новостворених вулиць РавиРуської отримали імена українських захисників. Ст. 3. У 2016 році у Раві найбільше народилося Матвіїв. Про те, якою була демографічна ситуація у місті у минулому році. Ст. 4. За один день гійченці зібрали понад два буси допомоги для воїнів АТО. Ст. 4. Учні Синьковицької школи отримали новий спортінвентар. Ст. 4. «Що ти навіки звешся Руська Рава!» Стаття про проблеми, пов›язані із датуванням, назвою та міфами в історії міста. Ст. 6-7.
Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 25 лютого 2017 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info
Напередодні Нового року у Жовківському районі розгорівся чи не найбільший за останні роки скандал, пов’язаний із чиновниками. На дорозі Львів – РаваРуська, неподалік Рави-Руської, автомобіль, за кермом якого перебувала голова місцевої районної державної адміністрації Надія Щур, яка поверталась з новорчічного корпоративу, зупинили патрульні поліцейські через підозру у водінні в нетверезому стані. Керівник району відмовилась проходити тест на алкогольне сп’яніння на місці, через що на відповідний огляд її було доставлено до Львівського обласного наркологічного диспансеру. Голова Жовківскої районної державної адміністрації Ндаія Щур під час звіту перед громадою 16 січня 2017 року. Фото «Прикордоння»
Закінчення на 5 сторінці
Освіта
ДЕСЯТЕРО УЧНІВ ШКІЛ РАВИ-РУСЬКОЇ СТАЛИ ПЕРЕМОЖЦЯМИ РАЙОННИХ ЕТАПІВ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ОЛІМПІАД У жовтні-грудні минулого року відбулися традиційні районні етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад з основних шкільних предметів. Школярі Равщини показали достатньо високі результати, зайнявши як призові, так і переможні місця.
За підсумками ІІ етапу олімпіади з математики перші місця дісталися, зокрема, учню 9 класу Магерівської школи Мар’яну Малярчуку, 8 класу Річківської школи Тарасу Тарновському та учениці 6 класу Рава-Руської школи №1 Юліані Віхоть. Другі місця завоювали серед інших учень 10 класу Магерівської школи Руслан Ролько, 7 класу Рава-Руської школи №1 Василь Пелешко та 6 класу РаваРуської школи-гімназії Роман Рябцев. Третє місце дісталося десятикласнику Рава-Руської школи №1 Максиму Горячому, семикласниці Річківської школи Юлії Саламасі, шестикласниці Потелицької школи Ярині Костик та шестикласнику Забірської школи Степанові Іванусі. Переможцями олімпіади з української мови і літератури на Жовківщині стали, зокрема, дев’ятикласники Роман Мидель (Рава-Руська школа-інтернат) та Ярина Крамар (Рава-Руська школа №1), учениця 10 класу Гійченської школи Христина Смалюх, одинадцятикласник Рава-Руської школи-інтернату Михайло Левандовський. Серед інших призерів другі місця зайняли, зокрема, семикласники Христина
Пукшин (Потелицька школа) та Юлія Саламаха (Річківська школа), восьмикласники Богдана Гонсеровська (Рава-Руська школа №2), Наталія Періг (Забірська школа) та Сніжана Хмілевська (Старосільська школа), учениця 10 класу Рава-Руської школи №2 Оксана Чорна та одинадцтикласники Анна Кошель (Рава-Руська школа №1) та Юлія Лупанова (Рава-Руська школа №2). Третіми у районному етапі олімпіади з української мови та літератури стали, зокрема, семикласники Андрій Савка (Магерівська школа), Анастасія Левонова (Рава-Руська школа-гімназія), Вікторія Яцків (Синьковицька школа), Ростислав Хмілевський (Старосільська школа), учні 8-х класів – Ангеліна Домашовець (Рава-Руська школа-інтернат), Марія Свинчук (РаваРуська школа №1), десятикласники Павло Марія (Новокам’янська школа), Лілія Барановська (Рава-Руська школа-гімназія), Вікторія Шупер (Рава-Руська школа-інтернат), а також одинадцятикласниця Олена Шот (Потелицька школа). У олімпіадах з іноземних мов, зокрема, друге місце серед учнів 8-х класів зайняла учениця Новокам’янської школи Уляна Підчеха, треті - представники Гійченської школи Вероніка Різничок, Рава-Руської школи №1 Аліна Бикова, РаваРуської школи №2 Богдана Гонсеровська, Рава-Руської школи-гімназії Діана Ларівон, Рава-Руської школи-інтернату Анна Горбова. Друге місце серед учнів 9-х класів у олімпіадах з іноземних мов зайняв, зокрема, учень Магерівської школи Ілля Копина, треті – учень Рава-Руської школи
Учень 11 класу Рава-Руської спеціалізованої школи-інтернату Михайло Левандовський - переможець районого етапу двох олімпіад
№2 Мар’ян Химич, Рава-Руської школи №1 Соломія Коцур, Рава-Руської школиінтернату Роман Мидель. Другим серед учнів 10-х класів став Маркіян Новосад – учень Рава-Руської школи-гімназії, третіми – Уляна Хом’як (Рава-Руська школа-інтернат), Анастасія Петрович (Рава-Руська школа №2) та Юлія Білан (Рава-Руська школа №1). Другі місця серед учнів 11-х класів зайняла учениця Потелицької школи Олена Шот, учениця Рава-Руської школи-гімназії Анастасія Гнідець та Рава-Руської школи Закінчення на сторінці 6
2 Аварія
Посада
БІЛЯ КОРДОНУ ЗАГИНУВ 34-РІЧНИЙ БИШКІВЧАНИН 21 січня, вночі, на кордоні з Польщею трапилася аварія за участю мікроавтобуса. Перед пунктом пропуску «РаваРуська» мікроавтобус «Opel», який рухався в сторону кордону, «злетів» з дороги в поле. У результаті аварії одна людина загинула. Пригода трапилася близько 01.20 год. За кермом мікроавтобуса перебувала 38-річна мешканка Лаврикова, яка внаслідок аварії була госпіталізована у Рава-Руську районну лікарню із травмами середньої важкості.
Пасажиром мікроавтобуса був 34-річний житель Бишкова, який від отриманих травм помер на місці. За офіційною інформацією, незадовільні дорожні умови, що могли стати безпосередньою або супутньою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не виявлені. Причини події - з’ясовуються. Проводиться дослідча перевірка. Захар Негода, за матеріалами департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА
Кордон
У «РАВІ-РУСЬКІЙ» ПОБИЛИ ПРИКОРДОННИКА У пункті пропуску «Рава-Руська» чоловік вдарив прикордонника під час виконанням останнім службових обов’язків. Про інцидент повідомила прес-служба Західного регіонального управління ДПСУ. Подія трапилася вдень 22 січня. Під час заходів прикордонного контролю у пункті попуску «Рава-Руська» до прикордонників підійшов один із пасажирів з вимогою пропустити його позачергово. Після отримання відмови у позачерговому пропуску особа нанесла удар в обличчя прикордоннику. Черговими силами у
складі військовослужбовців Держприкордонслужби порушника, який, за зовнішніми ознаками, ще й був напідпитку, затримано та викликано співробітників поліції. Після складання відповідних матеріалів справу внесено до ЄРДР про виявлення ознак кримінального правопорушення за ч.2 ст. 345 КК України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, що – карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк). Наразі затриманого громадянина України для подальших процесуальних дій передано Нацполіції.
ПУНКТ ПРОПУСКУ У РАВІ У 2016 РОЦІ СТАВ ОДНИМ ІЗ НАЙЗАВАНТАЖЕНІШИХ
У 2016 році пункти пропуску Львівщини перетнуло на 3,8% більше транспортних засобів, ніж у 2015 році, а пасажиропотік збільшився на 8,0%. Про це повідомила пресслужба ГУ ДФС Львівської області. У 2016 році основний потік вантажного автотранспорту прямував через п/п «Краковець – Корчова» – понад 192 тис. У пункті пропуску «Рава-Руська – Гребенне» митний кордон України перетнула найбільша кількість автобусів – більш ніж 32 тис. Легкові автомобілі переважно перетинали кордон у пунктах пропуску «Краковець – Корчова», «Шегині – Медика» та «Ра-
ва-Руська – Гребенне» – в середньому 1 млн. Кількість громадян, що перетнули кордон у пункті пропуску «Шегині – Медика» (разом з пішим переходом), є найбільша – майже 5,4 млн осіб, що становить близько 32% пасажиропотоку через митний кордон України у Львівській області. Серед залізничних пунктів пропуску абсолютна першість за кількістю залізничного транспорту, що перетинає митний кордон України, належить пункту «Мостиська – Пшемисль», і відповідно, переміщення через митний кордон найбільшого обсягу вантажів залізничним транспортом здійснюється через цей пункт пропуску. Загалом упродовж 2016 року державний кордон на Львівщині перетнуло 5 274 183 транспортних засобів та 16 753 323 осіб.
МЕР ЗАЛИШИВ НА ПОСАДІ НАЧАЛЬНИКА КОМУНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ 13 січня виповнився рік, як комунальне підприємство «Рава-Руське будинкоуправління №2» очолив Михайло Чорний. Михайло Чорний відпрацював перший термін на посаді керівника міської «господарки», адже контракт з ним було укладено саме на рік. У коментарі «Прикордонню» роботу нового керівника комунальної служби міський голова Рави-Руської Микола Зінько оцінив «на тверде 4+»» тож контракт з начальника будинкоуправління було продовжено ще на рік. - Є деякі зміни у комунальній службі, - прокоментував Микола Зінько. – Радує, що керівник комунального підприємства звернув увагу на техніку – майже у всіх автомобілях було замінено шини. У попередньому році були проблеми з тим, що техніка не могла виїхати – її більше ремонтували ніж на ній працювали. Також міський виокремив реалізацію проекту із реконструкції очисних споруд, який у 2016 році він назвав одним із найбільших. - Очищення стічних вод було дуже поганим. Страждала не так Рава, як інші населені пункти. Нам вдалося отримати кошти з обласного бюджету, але їхнім освоєнням займалося комунальне підприємство. Через це ми мали б отримати фінансування на очисні споруди і у цьому році, - додав міський голова. Також серед головних досягнень комунальної служби у 2016
році Микола Зінько виокремив покращення умов праці для працівників каналізаційно-насосної станції. Там, за словами мера, вдалося відремонтувати дах.
Роботу керівника комунальної служби мер оцінив на «четвірку з плюсом» - Працюємо над вуличним освітленням, оскільки обладнання застаріле, тож намагаємось перейти на енергозберігаючі
лампочки, - зазначив мер. – Нашим першим завдання є оптимізація коштів, їхнє раціональне використання. За словами очільника міста, у 2017 році він очікує приплив кадрів у структуру комунального підприємства. - До цього заробітна плата у комунальному підприємстві була низькою. При такій зарплаті і навантаженні важко втримати людей на роботі. Тож маємо надію, що із збільшення мінімальної заробітної кадри відбудеться і прихід нових працівників, - зазначив міський голова. Андрій Бучко
Бюджет
БЮДЖЕТ РАВИ ЗБІЛЬШИВСЯ ВДВІЧІ На останній сесії Рава-Руської міської ради у 2016 році її депутати затвердили бюджету міста на 2017 рік у сумі 9 млн. 309 тис. грн. Бюджет Рави-Руської на цей рік майже вдвічі більший, ніж був у попередньому. Так, у 2016 році він складав 4 млн. 727 тис. 61 грн. на момент затвердження у грудні 2015 року. Відтак, головний фінансовий документ міста передбачає 9 млн. 309 тис. грн. загального обсягу доходів, з яких 8 млн. 840 тис. грн. – обсяг доходів загального фонду. З передбачених у бюджеті Рави-Руської коштів, окрім видатків відповідно до захищених статей (оплата праці працівників бюджетних установ, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплата комунальних послуг та за спожи-
ті енергоносії тощо) міська влада виокремила 2 млн. 531 тис. 535 грн. на реалізацію державних та регіональних галузевих програм. 342 тис. грн. зі загального фонду міського бюджету у вигляді субвенції районному бюджетові. З цієї суми 10 тис. грн. передадуть для потреб місцевої пожежної охорони, 315 тис. грн. – на харчування рава-руських дошкільнят. Ще 20 тис. грн. передбачено на купівлю костюмів для гуртка естрадного та бального танцю та 10 тис. грн. – на придбавання інвентарю для туристичного гуртка міського будинку дитячої та юнацької творчості, а також 7 тис. грн. буде виділено на придбання костюмів для гуртка Народного дому Рави-Руської. У бюджеті передбачено кошти і для покращення матеріально-технічної бази шкіл міста. Так, зі спеціального фонду передбачено 109 тис. грн. та реалізацію мікропроекту для реконструкції
Рава-Руської поліклініки, 30 тис. грн. – на співфінансування мікропроекту зі заміки вікон та дверей у одному з корпусів школи №1, 50 тис. грн. – на співфінансування мікропроекту з реконструкції одного з приміщень школи №2, таку ж суму – на купівлю облад-
Майже чверть бюджету передбачено на реалізацію різних програм нання для школи-інтернату і 65 тис. 500 грн. – на співфінансування мікропроекту зі заміни дверей та вікон у одному з корпусів школи-інтернату.
Захар Негода
НА СПОРТ ДЕПУТАТИ ВИДІЛИЛИ БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ, АНІЖ НА КУЛЬТУРУ Депутати Рава-Руської міської ради ухвалили рішення про затвердження програм, в рамках яких з міського бюджету протягом року будуть виділяти кошти на заходи у п’яти різних сферах. На реалізацію Програми благоустрою міста у 2017 році пе-
редбачили 1 тис. 946 грн. 15 тис. грн. виділено для розвитку місцевого самоврядування. 65 тис. грн. передбачено для реалізації культурно-масових заходів, в той час як на розвиток фізичної культури і спорту у Раві-Руській заплановано 85 тис. грн. Найбільше коштів передбачено на реалізацію Програми соціального захисту населення –
120 тис. грн. Нагадаємо, це програма, відповідно до якої міська влада надає матеріальну допомогу громадянам, як правило, на лікування, у зв’язку з складними фінансовими умовами та у випадку непередбачуваних подій, як от, наприклад, пожежа. Тарас Левко
3
28 січня 2017 року, №1 (81)
Влада
Безпека
ДЕПУТАТИ ПІДВИЩИЛИ МЕРУ ЗАРПЛАТУ Депутати Рава-Руської міської ради встановили міському голові нові розміри премії та надбавки до заробітної плати. Так, у 2017 році Микола Зінько, окрім посадового окладу, отримуватиме ще 200% премії та 50% надбавки «за високі досягнення у праці» від посадового окладу. Крім того, депутати вирішили надати міському голові матеріальну допомогу «для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення», а також одноразову премію «з нагоди державних і професійних свят» у розмірі середньомісячної заробітної плати. До слова, після місцевих виборів 2015 року Миколі Зіньку на посаді міського голови, окрім посадового окладу, було встановлено премію у розмірі 100% і надбавку у розмірі 50% від поса-
дового окладу. У гривнях це складало 2 тис. 17 грн. посадового окладу, надбавки – 1 тис. 53 грн., премії – 2 тис. 17 грн., а також 90 грн. доплати за ранг. Таким чином, меру Рави-Руської нараховували 5 тис. 177 грн. заробітної плати. З цієї суми відраховували податок у розмірі 748 грн. 68
Міський голова отримуватиме 200% премії та 50% надбавки від посадового окладу коп., внесок до профспілки – 51 грн. 78 коп., єдиний внесок – 186 грн. 39 коп. та військовий збір – 77 грн. 77 коп. Тобто, «на руки» мер Рави отримував 4 тис. 113 грн. Захар Негода
Земля
НОВІ ВУЛИЦІ НАЗВАЛИ ІМЕНАМИ ЗАГИБЛИХ В АТО У Раві-Руській новостворені вулиці назвали іменами загиблих учасників проведення АТО. Відповідні рішення впродовж червня – грудня минулого року ухвалила Рава-Руська міська рада. 31 травня минулого року виконавчий комітет Рава-Руської міської ради вирішив погодити назви вулиць в районі кварталу вул. Лісної – Грушевського, яким будуть присвоєні імені загиблих в зоні АТО місцевих жителів. 10 червня, на засідання VIII сесії сьомого скликання, депутати міської ради ухвалили рішення про присвоєння імені Миколи Федуса, мешканця села Йоничів та випускника Рава-Руської школи №1, новоствореній вулиці, яка складається з 19 земельних ділянок.
На тому ж засіданні сесії іншій вулиці з 33 земельних ділянок присвоїли назву загиблого равчанина Володимира Збишка. 16 серпня, на засіданні Х сесії, вулицю із 33 земельних ділянок назвали іменем уродженця села Лужок та колишнього учня РаваРуської школи №1 Тараса Карпи. На засіданні ХІІІ сесії, 12 жовтня, депутати ухвалили рішення про присвоєння імені равчанина Віталія Кравченка. Ця вулиця складається із 21 земельної ділянки. Іменем мешканця Потелича та випускника Рава-Руської школи-інтернату Василя Богуша назвали вулицю, яка складається з 31 земельної ділянки. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні XVI сесії 9 грудня. Тарас Левко
ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО ВИДІЛИЛИ 12 ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК Депутати Рава-Руської міської ради виділили чергові 12 земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній – Грушевського. «За» відповідні рішення вони проголосували на засідання XVI сесії, яка відбулася 9 грудня. З 12 земельних ділянок 11 отримали учасники проведення Антитеростичної операції та одну – родичка сестра загиблого під час Грибовицької трагедії. Кожна земельна ділянка площею 0,0813 га. Нечай Степан Іванович, вул. М. Федуса, 34; Вовк Іван Іванович, вул. В. Кравченка, 15; Олейніченко Ігор Миколайович, вул. В. Кравченка, 25; Соколенко Віталій Анатолійович, вул. В. Кравченка, 27; Пелех Володимир Юрійович, вул. В. Кравченка, 29;
Вовк Микола Богданович, вул. В. Кравченка, 31; Романюк Дмитро Анатолійович, вул. В. Кравченка, 33; Потопляк Богдан Володимирович, вул. В. Кравченка, 35; Арат Інна Вагифівна, вул. В. Кравченка, 37; Прімко Ірина Василівна, вул. В. Кравченка, 39; Наявка Олег Олексійович, вул. В. Кравченка, 41; Половко Павло Васильович, вул. В. Кравченка, 43. Нагадаємо, раніше РаваРуська міська рада виділила 75 земельних ділянок у кварталі у «АТОшному» кварталі. Загалом, станом на 9 грудня 2016 року, надання дозволу на розробку проектів землеустрою там отримали 87 громадян, в той час як квартал передбачає 137 земельних ділянок. Захар Негода
ЗА ОДНУ НІЧ У РАВІ ГОРІЛО ТРИ АВТОМОБІЛІ У Раві-Руській протягом однієї ночі практично на одній вулиці горіло три автомобілі. Пожежі трапилися уночі, 23 січня, дві з яких – на вул. Володимира Великого, ще одна – на сусідній, вул. Залізничній. Близько 01.50 год трапилася пожежа у автомобілі Mercedes Vito по вул. Володимира Великого, 71. Пожежників на місце події не викликали. Серед пошкоджень, як повідомили «Прикордонню», відірвана ручка задніх дверей. Через півгодини, о 02.20 год трапилася пожежа в автомобілі
Volkswagen Passat B5 на сусідньому подвір’ї за адресою вул. Володимира Великого, 73є. Внаслідок пожежі автомобіль було знищено. А ще через 15 хвилин на сусідній вулиці Залізничній, 11 трапилася пожежа в автомобілі Peugeot, в результаті якої останній теж згорів. Крім того, пожежа з цього автомобіля могла поширитися і на два житлових будинки, однак рятівникам вдалося запобігти поширенню вогню. Внаслідок пожеж ніхто не постраждав. Причини виникнення займання та обставини події встановлюють правоохоронці. - Ймовірна причина пожежа – необережне поводження з
вогнем невстановленою особою, - розповів у коментарі «Прикордонню» начальник 17 ДРПЧ ГУ ДСНС України у Львівській області Іван Гембальський. Втім, як зазначили пожежники, поруч з автомобілями жодних сумішей, засобів чи т. п., якими б могли підпалити автомобілі не виявили. Втім, у вогнеборців зауважили, що важко повірити, аби протягом 40 хвилин практично на одній вулиці зайнялися три автомобілі різних власників. - Скоріше за все це підпал, однак висновки повинні дати слідчі, - додав Іван Гембальський. Захар Негода
Призначення
ДИРЕКТОРОМ НАРОДНОГО ДОМУ РАВИ-РУСЬКОЇ СТАЛА ЗАВІДУВАЧ ПОТЕЛИЦЬКОГО КЛУБУ 21 грудня Народним дім Рави-Руської отримав нового керівника. Його директором стала Лариса Дудок. Нового керівника головної культурної установи міста призначили за результатами відповідного конкурсу, який оголосив і проводив районний відділ культури і туризму. Подібний конкурс у райдержадміністрації оголошували двічі. Втім, першого разу заявку подав лише один кандидат, який не влаштував конкурсну комісію. Відтак, конкурс оголосили вдруге. Цього разу на участ у ньому зголосилося троє кандидатів. Як стало відомо «Прикордонню», це були колишній депутат РаваРуської міської ради Андрій Боровий, режисер Народного дому Рави-Руської Ірина Басай та директор Народного дому Потелича Лариса Дудок. Кандидатура Андрія Борового була відкинута на першому етапі конкурсу, оскільки документи, які він подав, не відповідали критеріям, необхідними для керівництва закладом культури. Крім того, умовою було наявність відповідної освіти і певного досвіду роботи у закладах культури, чого у нього не було. Шанси у інших двох кандидатів очолити рава-руський Народний дім були приблизно однакові. Втім, Ірина Басай відмовилась від подальшої участі у конкурсі. У коментарі «Прикордонню» вона повідомила, що на цій посаді себе ніколи не бачила і хотіла б надалі зосередитися на роботі режисера. Документи ж вона подала, оскільки була загроза, що до участі у конкурсі ніхто не зголоситься і Народним дім знову залишатиметься без керівника. Таким чином, єдиним кандидатом, якого конкурсна комісія і обрала новим директором Народного дому Рави-Руської, стала Лариса Дудок. Відділ культури і туризму уклав з нею контракт, терміном на 5 років. Також у відділі культурі вже шукають нового керівника для Народного дому Потелича. - У декого з членів комісії виникали застереження щодо того, чи зможе пані Лариса справитися з роботою, - розповіла керів-
ник відділу культури і туризму Жовківської РДА Галина Фесюк. – У неї непогано була представлена програма 5-тирічної роботи. У мене теж були певні сумніви, пані Лариса про це знала. Втім, ми їй надали однорічний випробувальний термін, однак вона сама запевнила нас, що для того, аби показати результат, їй вистачить і півроку. За словами керівника відділу культури і туризму, протягом випробувального терміну новий директор рава-руського Народного дому повинен активно працювати з масовими заходами. - По роботі у Потеличі я зрозуміла, що Лариса Дудок може працювати і потенціал у неї є. Однак їй потрібна активна підтримка, - додала Галина Фесюк. Сама ж Лариса Дудок у коментарі «Прикордонню» розповіла, що її мрією було працювати у Раві-Руській. - У Потеличі я працювала 35 років. Зі всіма сільськими головами, школою, громадою священиками працювала прекрасно, у нас не було жодних конфліктів. За сприяння попереднього сільського голови у Народному домі нам вдалося замінити вікна, двері, підлогу, викласти плитку. Завдяки райдержадміністрації та новому сільському голові зуміли перекрити дах. Також я підготувала проект ремонту внутрішніх робіт. Втім, чи його буде відібрано, наразі невідомо. Однак моєю мрією було працювати у вдома, у Раві-Руській. Я подала документи на конкурс і моя мрія збулася, розповіла Лариса Ярославівна. Як керівник Народного дому у Раві-Руській Лариса Дудок вже встигла познайомитись із його колективом, поспілкувалась з міським головою, з керівниками музичної школи, будинку твор-
Новийй директор Народного дому Рави-Руської Лариса Дудок. Фото з особистого архіву
чості, священиками. - Враження в мене чудові. Дуже задоволена. Колектив мене гарно сприйняв, багато мені допомагають, - розповіла Лариса Ярославівна. Новий керівник розповіла, що найболючішою проблемою для Народного дому є відсутність відповідної апаратури. - Вона є, але нецілісна і тому для проведення якихось заходів ми змушені щоразу займатися пошуком апаратури. Міський голова пообіцяв, що її для Народного дому придбають, - зазначила Лариса Дудок. Також вона додала, що необхідний ремонт туалетів та косметичних ремонт у кабінетах на директора, режисера і художнього керівника. - Ми вже написали заявку на отримання комп’ютера і підключення Народного дому до Всесвітньої мережі, - додала Лариса Ярославівна. - Я хочу працювати і зробити так, аби Народний дім у Раві-Руській справді процвітала. Тарас Левко
ЛАРИСА ЯРОЛАВІВНА ДУДОК народилася 22 березня 1962 року у селі Дев’ятирі Жовківського району. Закінчила Дев’ятирську восьмирічну і Потелицьку середню школу. У 1979 – 1981 рр. навчалася у Львівському культосвітньому училищі. З 1981 до 2016 року працювала на посаді завідувача Народним домом села Потелича. 21 грудня 2016 року призначена директором Народного дому Рави-Руської.
4 Школа
Демографія
УЧНІ СИНЬКОВИЦЬКОЇ ШКОЛИ ОТРИМАЛИ НОВИЙ СПОРТІНВЕНТАР
Фото Забірської сільської ради
Учні Синьковицької школи напередодні Нового року отримали подарунки від місцевої влади. За сприяння голови та депутатів Забірської сільської ради школярі отримали спортивний інвентар.
Синьковицькі діти отримали нові комплекти шахів, скакалки, гирі, тенісний стіл та ракетки, обручі та ін. Загальна сума коштів, витрачених на закупівлю спорттоварів – 20 тис. грн. Тарас Левко
Дата
РАВЧАНИ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ СОБОРНОСТІ 22 січня у Народному домі Рави-Руської відбулися урочистості та святковий концерт з нагоди Дня Соборності України. Захід розпочався з урочистої академії. Зі вступним словом виступив міський голова Рави-Руської Микола Зінько. - 22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель, українських сердець, - зазначив міський голова. – Ця непересічна подія спонукала наступні покоління українців до боротьби.
динку дитячої та юнацької творчості (кер. Ольга Гнідець). Ансамбль «Елегія» виконав пісні «Благословенна путь» та «Повертайся, солдат». Соломія Лень акапельно виконала пісню «Роде наш красний». Крім того, їй було вручено грамоту відділу культури і туризму Жовківської РДА «за популяризацію української автентичної творчості». Пісню «А на рідній Україні солов’ї» виконала Юліана Віхоть, а танцювальний колектив виконав танець «Чарівні україночки» та «Гопак».
У 2016 РОЦІ У РАВІ НАЙБІЛЬШЕ НАРОДИЛОСЯ МАТВІЇВ У 2016 році у Раві-Руській кількість зареєстрованих народжень продовжила бути більшою від кількості зареєстрованих смертей. Минулий рік став тринадцятим поспіль, за підсумками якого у Раві-Руській спостерігається природний приріст населення. Так, у 2016-му у місті було зареєстровано 90 народжень та 87 смертей. У порівнянні з попереднім, 2015 роком, статистика, здавалося, набагато погіршилася, адже у позаминулому році кількість новонароджених складала 137, а померлих – 71. Втім, це не зовсім так. - З 2016 року батьки отримали можливість реєструвати дітей одразу після народження - у медичних закладах, - розповіла секретар виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Людмила Домарецька. – Тобто, якщо «рава-руські діти» народилися, до прикладу, у лікарні в Жовкві чи у Львові, то свідоцтво про народження їм може бути видано одразу «на місці» і реєструвати народження дитини у Рава-Руській міській раді на підставі довідки про народження вже не потрібно, хоча і така можливість залишилась. Тому у нас реєструємо лише тих, хто народився безпосередньо у Раві-Руській або захотів тут бути зареєстрованим. Іншими словами, реєстрація народжень у Раві-Руській міській раді не означає, що саме така кількість дітей народилася у місті – вона може бути набагато більшою. Тому тепер варто говорити не про кількість народжених, а – про кількість зареєстрованих новонароджених дітей. У 2016 році у Раві-Руській було зареєстровано 52 хлопчики та 38 дівчаток. Найпопулярнішим іменем серед рава-руських батьків було Матвій – таке ім’я отримало дев’ять новонароджених равчан. Серед інших популярних чоловічих імен – Максим - 4, Владислав, Роман та Андрій – по 3. А от популярне у 2015 році ім’я
Денис у минулому отримав лише один маленьких равчанин. Серед рідкісних та незвичних хлопчачих імен у 2016 році стали Тадей, Лук’ян, Лука, Макар, Семен, Давид, Ілля та Даниїл, а також – Рамін. Загалом, своїм дітям раваруські батьки у минулому році дали 33 імена. Серед дівчачих імен одноосібного лідера за популярністю у минулому році не було. Одразу по три дівчинки отримали імена Марії, Вероніки, Софії, Анастасії та Анни. Останні три належали до найпопулярніших і у минулому році. На відміну від хлопчиків, дівчаток у Раві-Руській частіше називали рідкісними та незвичними іменами. Такими були Ксенія, Єва, Антоніна, Сніжана, Михайлина, Ангеліна, Юстина, Аліна, Діана, Владлена. Загалом, у Раві-Руській у 2016 році батьки використали 22 імені, якими назвали своїх донечок. У минулому році кількість зареєстрованих шлюбів скала 47 – це на 22 менше, аніж роком раніше. Очевидно, що такий низький рівень одруження пов’язаний із тим, що 2016 був «високосним» роком, у які традиційно небагато
У Раві-Руській вже тринадцятий рік поспіль спостерігається природний приріст населення пар стають на «рушничок щастя». У 2016 році у Раві-Руській доволі помітно зросла кількість смертей. Якщо у 2015 році сумна статистика пішла на спад, у порівнянні з 2014-м, і складала 71 смерть, то у 2016 році у місті померло 87 людей – 45 чоловіків та 42 жінки. Населення Рави-Руської станом на 1 січня 2016 року (дані стають доступними за попередній рік) збільшилося і становило 8 тис. 637 осіб. Це на 59 осіб
більше, аніж станом на 1 січня 2015 року. До прикладу, населення Жовкви збільшилося на 56 осіб – до 13 тис. 774 мешканця, Дублян – на 87 осіб – до 10 тис. 238 мешканців, Куликова – на 30 і становило 4 тис. 53 особи, Магерова зменшилося на 2 і селище налічує 2 тис. 9 осіб. Загалом, населення Жовківського району протягом 2015 року збільшилося на 353 особи і станом на 1 січня 2016 року становило 110 тис. 393 особи. Приємна тенденція у 2016 році спостерігалась і у Потеличі. Там було зареєстровано 37 новонароджених, що на 3 більше, аніж у 2015 році, а також на 5 більше, аніж за рік до того, було укладено шлюбів – 24. Смертність теж зросла, щоправда на 2 особи і у 2016 році у вічність відійшло 33 потеличан. Суттєво змінилась, у порівнянні з 2015 роком, демографічна ситуація і у Гійчому. У минулому році там зареєстровано на 10 більше новонароджених, аніж рік перед тим – 23 проти 13. Також на 2 збільшилася і кількість укладених шлюбів – до 8. Значно зменшилася кількість смертей – 25 проти 33 у 2015 році. Тарас Левко
Турбота
ЗА ОДИН ДЕНЬ ГІЙЧЕНЦІ ЗІБРАЛИ ПОНАД ДВА БУСИ ДОПОМОГИ ДЛЯ ВОЇНІВ АТО
Зал хвилиною мовчання вшанував пам’ять усіх полеглих за самостійність і соборність Української держави. Отець Юрій Магалюс зачитав глядачам у залі документ, завдяки якому і стало можливим свято Соборності – Акт Злуки Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою. Під час святкового концерту виступили дитячі та дорослі колективи, а також виконавці. Розпочав його танець «А ми, українці» у виконанні у танцювального колективу українських народних танців Рава-Руського міського бу-
Марічка Галько заспівала пісні «В чистім полі» та «Чорна квітка», а у виконані Соломії Ворожбит прозвучала музична композиція «Біжить з гори річечка». Ансамбль сопілкарів під керівництвом Петра Ярмоли заграв «У горах грім гуде» та «Гей степами». Дует «Ручай» заспівав «Молитву за Україну», а тріо «Акварель» - пісню «Лети». У виконанні Анастасії Левонової прозвучала пісня «Батькова сорочка», а закінчила концерт Катерина Заремська піснею «Хай щастить вам, люди добрі». Тарас Левко
4 січня у селі Гійче відбувся збір продуктів для українських військовослужбовців. Місцева громада на чолі зі сільським головою Іваном Іванусою зібрала консерви, картоплю, макарони, крупи, консервовані продукти тощо і передали їх як безпосередньо військовим, так і волонтерам. Так, найбільше допомоги – два буси з продуктами і не тільки – для українських захисників мешканці Гійче передали через волонтерів Рави-Руської, зокрема, Раїсу Тітову. Частину продуктів гійченці передали військовим із Добровольчого батальйону ОУН, якими опікується місцевий житель Василь Свистун. Ще одну частину громада Гійче передала у відділу культури і туризму Жовківської РДА, які відвезли їх у зону проведення АТО в рамках благодійного різдвяного концерту для українських воїнів. Крім того, було сформовано
Під час завантаження продуктів для воїнів АТО. Фото Гійченської сільської ради
дві адресні посилки військовим із Національної гвардії та 1 батальйону 80 ОАМБр. - Дякуємо усім хто долучився до нашої збірки! Сподіваємось на мир та лише хороші новини з
фронту!, - зазначили організатори збору допомоги у Гійче. Тарас Левко
5
28 січня 2017 року, №1 (81)
Скандал
ГОЛОВА ЖОВКІВСЬКОЇ РДА ЛЕДЬ НЕ ПОЗБУЛАСЬ ПОСАДИ Напередодні Нового року у Жовківському районі розгорівся чи не найбільший за останні роки скандал, пов’язаний із чиновниками. На дорозі Львів – Рава-Руська, неподалік Рави-Руської, автомобіль, за кермом якого перебувала голова місцевої районної державної адміністрації Надія Щур, яка повералась з новорічного корпоративу, зупинили патрульні поліцейські через підозру у водінні в нетверезому стані. Керівник району відмовилась проходити тест на алкогольне сп’яніння на місці, через що на відповідний огляд її було доставлено до Львівського обласного наркологічного диспансеру. Про сам інцидент і його деталі громадськості повідомили громадські активісти та народний депутат України Володимир Парасюк, який був обраний до парламенту, зокрема, і від Жовківського району. Як виявилося згодом, саме активісти кілька годин і «вистежували» «п’яну» голову Жовківської райдержадміністрації і згодом повідомили про те, що вона начебто сіла за кермо автомобіля напідпитку. У патрульній поліції, в свою чергу, майже одразу підтвердили, що повідомлення про те, що водій автомобіля, який згодом зупинили їхні працівники, буде п’яним, отримали близько за півтора години до самого зупинення. «Він (автомобіль, - Авт.) рухався із порушеннями правил дорожнього руху, маневрував по дорозі, а також мав увімкнені протитуманні фари, хоча туману не було», - зазначили у поліції. З дороги Львів – Рава-Руська події перенеслися до Львівського обласного наркодиспансера. Туди прибули громадські активісти і народний депутат України, обраний, зокрема, і від Жовківського району, Володимир Парасюк. Вони і повідомили громадськість як про сам інцидент, так і про те, що працівники медзакладу намагалися сфальсифікувати результати аналізів Надії Щур. У прес-службі патрульної поліції додали, що у наркодиспансері патрульним лікарі не дозволили перебувати при відборі аналізів і не дала можливості поставити
На кафедру, за якою виступала голова РДА, та на стіл, де сиділи голови ОДА та районної ради, поставили по пляшці горілки підпис на пломбі. Аби не допустити фальсифікування аналізів громадські активісти і народний депутат протягом кількох годин самі контролювали цей процес, щоб самі аналізи провели об’єктивно. Дійшло навіть до того, що вранці того ж дня нардеп зачинив головного лікаря наркодиспансера у кабінеті останньої. Зрештою, результати аналізів виявилися негативними. Надія Щур у той же день написала заяву на звільнення з посади голови Жовківської РДА і, як стало відомо вже пізніше, також на два тижні взяла відпустку за власний кошт. Про це керівника Жовківщини попросив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Користувачі соціальних мереж по-різному відреагували на скандал із головою Жовківської РДА. Одні говорили про те, що вона, мовляв, «доїздилась» і отримала по заслугах, другі – що її зупинка є нічим іншим як підставою, треті – що вона вчинила мужньо, написавши заяву на звільнення. Протягом двох тижнів Нового
року ситуація довкола скандалу із Надією Щур, таке враження, унормувалася, хоча і не було зрозуміло яка доля чекає на чиновника. На публічних заходах вона не з’являлася, офіційних коментарів – не давала, власної версії подій ночі 30 грудня не озвучувала. Тому певною несподіванкою для багатьох стала поява інформації про те, що 16 січня у жовківському Народному домі вона звітуватиме про виконану роботу у 2016 році та перспективи на 2017 рік. На звіті Надії Щур у залі Народного дому яблуку ніде було упасти. Люди стояли навіть у проходах. Олег Синютка додав, що вперше за час його перебування на посаді голови Львівської ОДА на звіті керівника району зал повністю заповнений. Мабуть, такий аншлаг був викликаний саме «передноворічним скандалом», незважаючи на те, що чимало людей у залі були працівниками бюджетної сфери. Опоненти керівника району ще до початку звіту, як і на самому слуханні так і після нього, заявляли про те, що на цю події ледь не «масово зганяють «бюджетників» у традиційних совкових традиціях». На подібного роду закиди Олег Синютка, який виконував функцію головуючого на звіті голови Жовківської РДА, зауважив, що не знає про перебування у залі «адмінресурсу», втім, навіть якщо і так, то їхні представники – мешканці Жовківського району і ніхто їх не змушує сидіти у залі і тим більше аплодувати. Звіт розпочався із виступу владики Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ Михаїла Колтуна. Мабуть, це повинно було б дещо зняти напругу, яка панувала у залі до початку звіту. Виступ Надії Щур розпочався із інформування про соціальноекономічні показники району і загалом охопив усі найважливіші сфери, у яких було акцентовано увагу на досягненнях. Майже із самого початку із залу було чути вигуки, мовляв «за які кошти відбувався корпоратив?» тощо, які багато хто оцінив як можливу провокацію. Втім, на них Надія Щур не реагувала і від звіту не відступала, а порядок в залі підтримував Олег Синютка. Приблизно через 10 хвилин виступу голови РДА один із чоловіків, який згодом назвався громадським активістом, вийшов на сцену і поставив по пляшці горілки на кафедру, за якою виступала Надія Щур, та на стіл президії, за яким сиділи голова Львівської ОДА та голова Жовківської районної ради. Зал такі дії зустрів гучними вигуками «Ганьба!», а сам Олег Синютка спершу закликав до порядку, а потім пожартував щодо того, чи можна після звіту ці пляшки забрати. Щур таки закінчила свій звіт, подякувала за підтримку облдержадміністрації, районній раді, місцевим громадам та церкві. - Два роки, протягом яких очолюю район, я витратила на те, аби об’єднати довкола себе людей мудрих, тих, які у цьому районі
Надія Щур під час скандалу із начебто водінням у нетверезому стані. Фото зі соціальних мереж
хочуть щось змінювати. Думаю, що це мені вдалося, - завершила Надія Щур. Зал закінчення виступу голови Жовківської РДА зустрів оплесками. Олег Синютка знову пожартував, що востаннє таке бачив на ХХV з’їзді КПРС, коли бурхливі оплески переходили в овації. На звіті голови Жовківської РДА також виступив народний депутат України Володимир Парасюк. Більшість часу своєї промови він присвятив темі виконання ремонтних робіт у районі, говорячи, зокрема, про те, що у звіті голови РДА йшлося про суму витрачених на це коштів, але не вказано об’єм виконання таких робіт. Він зазначив, що не може отримати відповідних документів щодо виконання таких робіт, а також наголосив, що, за результатами власного розслідування, одна з фірм, яка, за словами нардепа, виграла більшість тендерів на найбільшу суму, є фірмою, у якій працює син Надії Щур. - У 2014 році я вийшов на Майдан проти таких як Надія Степанівна – щоби вони більше не були в органах державної влади, - підсумував свій виступ Володимир Парасюк. Тези народного депутата намагався спростувати депутат Львівської обласної ради Роман Демчина, який зачитав інформацію про те, скільки коштів було витрачено на ремонт доріг району і який об’єм робіт на ці них було виконано. - Я не захищаю Щур, Синютку, Горбаня чи Парасюка. Я є депутатом, мене також вибрав народ. Пора вже закінчити ці всі масовки і взятися дружно до роботи, - зазначив Демчина. На звіті виступили і громадські активісти, які вказали, що були причетними до зупинки Надії Щур – «вистежували» її автомобіль та повідомили патрульну поліцію про те, що за його кермом начебто буде п’яний водій. Після цього Щур озвучила свою версію події 30 грудня. - Мабуть, є ситуації, коли представник влади є менш захищений, аніж будь-яка інший працівник чи проста людина. Зі мною в автомобілі було ще дві жінки. Те, що відбувалося на дорозі, я би не побажала навіть ворогові. Коли мене зупинив поліцейський автомобіль, позаду зупинилося інші два автомобілі, з яких почали бігти здорові чоловіки і вигукували ще здалеку певні речі. На дорозі медосвідчення я одразу не проходила, а погодилася поїхати до Львова, оскільки те, що відбува-
лося довкола мене, це була чиста вистава. У Львові я аналізи здала, але це нікого не цікавило. Та вистава, яку я пережила вночі, нехай зробить честь тим чоловікам, які це зробили, - розповіла Надія Щур. На звіті голови РДА виступали і депутати та голови різних рад району, області, працівники медицини та освіти й інші громадяни. Одні звинувачували голову РДА у начебто водінні напідпитку, другі – захищали, треті – виправдовували. Питань по суті звіту майже не було. Очевидно було, що і громадських активістів, і людей у залі, і широку громадськість цікавило якою буде подальша доля керівника Жовківської РДА. Голова ОДА інтригу з цього питання тримав до завершення слухань. - Думаю, за цей період Надія Степанівна «згризла» себе як ніхто інший. Те, що святих немає, це зрозуміло. Я нікому не дзвонив і нікого не просив зробити якісь аналізи. Вирішив, що як воно буде – так воно і буде. Суспільство розділилося на дві частини – тих, хто думає, що результати аналізів сфальсифіковані, і тих, хто думає, що вони є правдивими. Олег Синютка показав стос листів, які, за його словами, отримав від районних депутатів і від сільських голів Жовківщини в підтримку Надії Щур. Керівник області додав, що на прикладі цієї ситуації можна говорити, що суспільство змінилося. - Думаю, це застерегло не одного чиновника, який міг потрапити у подібну ситуацію. Це буде наукою для багатьох людей, - зазначив Синютка. - Найгірше, якщо ця подія розсварить Жовківський район, тому що для нас сьогодні є надзвичайно важливим тримати єдність району і області. Дуже хотів би, щоби Жовківщина була тим районом, який буде вести за собою усю Львівську області. Олег Синютка закликав людей переосмислити те, що трапилося, зробити висновки з цього і рушити разом вперед. - Я Надію Степанівну рекомендував на цю посаду і я відповідатиму за нею перед Президентом України. Дуже би хотів, щоби ця ситуація не розсварила, а об’єднала Жовківський район, зазначив голова Львівської ОДА. І хоча прямої відповіді на питання про те, чи буде Надію Щур звільнено з посади голови Жовківської РДА, такою відповідь очільник області дав зрозуміти, що її відставки не буде. Про те, що на свої посаді вона залишиться «Прикордонню» підтвердила і
сама Надія Щур. Скандал із начебто п’яною головою Жовківської РДА, навіть після її звіту і публічних виступів в захист Надії Щур і проти неї, все ж залишив певні запитання. Зокрема, чи не було метою вистежування Надії Щур пошук приводу для усунення її з посади голови Жовківської райдержадміністрації? З іншого боку, якщо остання і справді була тверезою за кермом, тоді чому її автомобіль, як офіційно стверджують у патрульній поліції, «рухався із порушеннями правил дорожнього руху, маневрував по дорозі, а також мав увімкнені протитуманні фари, хоча туману не було»? З цього скандалу, як показали наступні події, Надії Щур вдалося вийти переможцем. І справа не в тому, що результати аналізу крові на алкоголь виявились негативни-
Надія Щур назвала події на дорозі влаштованою виставою ми. По-перше, новорічно-різдвяні свята дещо відсунули цю тему на задній план і протягом двох тижнів нового року пристрасті довкола неї вляглися і градус напруги суттєво впав. По-друге, під час свого звіту Надія Щур отримала можливість, так би мовити, наочно показати зміни у районі, який вона очолює, за останній рік. І ці зміни, заради справедливості, справді дуже вагомі і помітні. Потретє, у районі Надія Щур має досить хорошу репутацію та, попри скандал, довіри не втратила, що показано на прикладі численних звернень депутатів різних рад до голови Львівської ОДА. Надія Щур – не перший голова Жовківської РДА, який потрапляє у гучний скандал. Двоє її попередників у недавньому минулому пішли з посади керівника району через хабарництво, ще один – наштовхнувся на протести проти свого призначення з перших днів роботи, інший – програв суд, за яким його назвали «клоуном». Через це на Жовківщині дехто вже навіть називає посаду голови РДА «проклятою». Чи буде цей скандал останнім для голів Жовківщини можна лише гадати. Втім, теперішній керівник району права опинитися у подібній ситуації, схоже, вже точно не має. Андрій Бучко
6 Школа
Історія
ДЕСЯТЕРО УЧНІВ ШКІЛ РАВИРУСЬКОЇ СТАЛИ ПЕРЕМОЖЦЯМИ РАЙОННИХ ЕТАПІВ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ОЛІМПІАД Початок на сторінці 1.
№2 Анастасія Гриняк. Треті місця дісталися, зокрема, учениці Волицької школи Ірині Наумко, Гійченської – Василині Яцків, Рава-Руській №1 – Людмилі Пилипишин, учню Рава-Руської школи-інтернату – Володимиру Горбовому. У олімпіаді з біології два других місця посіли представники Рава-Руської школи-гімназії – Каміла Коротікова (8 кл.) та Святослав Головань (9 кл.). Третіми тут стали Сніжана Хмілевська (8 кл., Старосільська школа), Олеся Теглівець (8 кл., Річківська школа), Софія Янківська (10 кл, Рава-Руська школа-гімназія), Руслан Ролько (10 кл., Магерівська школа), Ірина Наумко (11 кл., Волицька школа). Серед найкращих юних хіміків району є Василь Пелешко (7 кл., Рава-Руська школа №1), та Христина Кудрик (8 кл., Гійченська школа), які, зокрема, зайняли перші місця. Майже усі другі місця з хімії – за представника навчальних закладів саме Равщини. Їх зайняли Ростислав Кулієвич (7 кл.), Вероніка Іванець (8 кл.), Олена Дацко (9 кл.), Соломія Іванець (11 кл.) з Рава-Руської школи-гімназії, Марія Свинчук (8 кл.), Ярина Крамар (9 кл.) та Максим Горячий (11 кл.) з Рава-Руської школи №1, а також Андрій Мацьків (10 кл.) з Волицької школи. Третіми стали семикласники Вікторія Яцків та Роман Медведєв зі Синьковицької та РаваРуської школи №2 відповідно, дев’ятикласники Ірина Лещишин та Роман Мидель з Гійченської та Рава-Руської школи-інтернату відповідно, десятикласники Зоряна Петровська (Рава-Руська школа-гімназія) та Олег Рожко (Рава-Руська школа №2), а також одинадцятикласниця Анастасія Гриняк (Рава-Руська школа №2). До числа переможців олімпіади з історії належить учениця 9 класу Рава-Руської школи-гімназії Аліна Стрілець. Друге місце, зокрема, тут зайняла одинадцятикласниця Рава-Руської школи №2 Юлія Лупанова. На третіх місцях опинилися і учениці 8-х класів Гійченської школи та Рава-Руської школи №2 Наталія Ворожбит та Богдана Гонсервська відповідно, учениці Гійченської школи Вікторія Хомин (9 кл.) та Василина Яцків (11 кл.). Серед переможців районного етапу олімпіади з фізики є учениця 7 класу Магерівської школи Катерина Конєва. Другі місця зайняли, зокрема, Василь Пелешко (7 кл., Рава-Руська школа №1), Богданна Гонсеровська (8 кл., Рава-Руська школа №2), дев’ятикласники Вікторія Гриб (Гійченська школа), Мар’ян Мулярчик (Магерівська школа), учні 10-х класів Рава-Руської школи №2 Володимир Прімко та Волицької школи Андрій Мацьків, а також одинадцятикласник Володимир Горбовий з Рава-Руської школи-інтернату. Треті місця у олімпіаді з фізики зайняли, зокрема, учні 7-х класів Гійченської та Річківської шкіл Олена Пиріг та Юлія Саламаха відповідно, восьмикласник Річківської школи Тарас Тарновський, а також одинадцятикласник Рава-Руської школи №1 Максим Гарячий.
У олімпіаді з правознавства серед тих, хто посів другі місця, є учні Рава-Руської школи №2 Юрій Задолинний (9кл.), Андріана Нагацька (10 кл.) та Анастасія Гриняк (11 кл.). Третім тут став, зокрема, Олег Рожко (10 кл., Рава-Руська школа №1). Серед призерів олімпіади з економіки (11 кл.) є, зокрема, учниця Гійченської школи Світлана Гнідець (ІІ м.), Волицької школи Анастасія Михайлів (ІІІ м.) та Рава-Руської школи-гімназії Вікторія Зуброва (ІІІ м.). У районному етапі олімпіади з географії серед учнів 8-х класів, зокрема, перше місця зайняла учениця Рава-Руської школи №1 Марія Свинчук, другі – учениця Рава-Руської школи-інтернату Анна Горбова, Гійченської школи Христина Кудрик, Річківської школи Олеся Теглівець, третє – учень Магерівської школи Данило Зінчук. Серед дев’ятикласників найкраще географію у районі знають учениця Рава-Руської школи №1 Ярина Крамар, Гійченської школи Вікторія Хомин (ІІ місце), учень Рава-Руської школи №2 Мар’ян Химич, учениця Волицької школи Вікторія Сідельник (ІІІ місце). Другі місця серед учнів 10 класу зайняли представники Магерівської школи Руслан Ролько та Рава-Руської школи-гімназії Зоряна Петровська. Також третіми стали одинадцятикласники Гійченської школи Софія Кунта та Людмила Пилипишин з Рава-Руської школи №1. Найкраще у районі володіють знаннями і навичками з інформатики одинадцятикласник Рава-Руської школи-інтернату Михайло Левандовський і десятикласник Волицької школи Владислав Баланчук, які, зокрема, завоювали перші місця. Серед найкращих з інформаційних технологій стали Максим Пушкар (10 кл.) та Вікторія Смутняк (11 кл.) з Рава-Руської школи №2, які зайняли перше та друге місця відповідно, а також Іван Синюк (11 кл.) та Святослав Головань (9 кл.) з Рава-Руської школи-гімназії, Іван Збишко (11 кл., Гійченська школа), Ірина Наумко (11 кл., Волицька школа), Павло Марія (10 кл., Новокам’янська школа), Павло Вишинський (9 кл., Потелицька школа), які стали третіми. Перше місце у олімпіаді з християнської етики у районі зайняла, зокрема, учениця Гійченської школи Надія Панейко (8 кл.) та учень Рава-Руської школи №2 Мар’ян Химич (9 кл.). Другі місця зайняли Анастасія Булага (8 кл.) та Остап Барановський (10 кл.) з Рава-Руської школи №2, треті – учениці Волицької школи Юлія Сенів (8 кл.) та Оксана Тефанюк (9 кл.). Однієї із двох переможців олімпіади з екології серед учнів 11-х класів є учениця Рава-Руської школи №2 Вікторія Смутняк. Призерами також стали, зокрема, Андріана Лущик (Рава-Руська школа-гімназія – ІІ м.), Анна Фанта (Рава-Руська школа-інтернат – ІІІ м.) та Ярина Яцків (Волицька школа – ІІІ м.). Тарас Левко, за матеріалами сайту відділу освіти Жовківської РДА
«ЩО ТИ НАВІКИ ЗВЕШСЯ РУСЬКА РАВА!»
ПРО ДАТУ ЗАСНУВАННЯ, НАЗВУ ТА МІФИ В ІСТОРІЇ МІСТА ...Таким пафосним акордом завершив свій вірш волинський поет Петро Мах (1934-2011), коли у 1957 р. гостював у свого однокурсника Івана Ейфлера і… закохався у Раву-Руську – у місто з цікавою і багатою історією, прекрасною назвою із загадковим словом «Рава» і древнім національним додатком «Руська» (ми давно українці, але ще давніше були «руськими», «русами», «русинами»). Про Раву-Руську написано чимало, в тому числі «Замок над прірвою» Тихона Лещука, «Рава-Руська прикордонна» Сергія Лемехи та Ігоря Матвійчука. Але наукової, об’єктивної історії міста, на жаль, сьогодні не маємо. Та хочеться вірити, що вона буде написана незаанґажованими професійними дослідниками. Цією публікацією роблю спробу закласти маленьку цеглинку у велику історію славного міста. Спочатку зупинимося на ДАТІ ЗАСНУВАННЯ МІСТА. Майже всі, хто пише про Раву-Руську, безапеляційно і бездоказово стверджують: вперше в документах Рава-Руська згадується у ХV ст.; першу письмову згадку про Раву зафіксовано істориками у польських хроніках ХV ст.; перша літописна згадка про Раву-Руську відноситься до 1455 р.; достеменно відома дата заснування Рави-Руської – 1455 р. Попри це, на сьогодні не відомі ні хроніка, ні літопис, де б згадувалася наша Рава. Про дату заснування близько 1455 р. є лише припущення. Польський історик, хроніст Міхал Балінський (1791 – 1860) у праці «Старожитна Польска» (т.2, ч.2, стор.1227), виданій у Варшаві у 1845 р., у статті «РаваРуська» пише: «Можливо (тут і далі - курсив мій – Я.С.), що князь белзький (белзьким став у 1442 р.) і мазовецький Владислав, заснував місто близько 1455 р. і назвав його іменем свого володіння Рава на Мазовшу. Брак письмових доказів не дозволяє щось певного говорити про права, долю чи стан цього міста». У ІХ томі 16-томного польського географічного словника, виданого у Варшаві 1888 р. на стор. 561 читаємо: «Про початки РавиРуської невідомо нічого конкретного…». І далі цитується припущення про заснування міста, висловлене М.Балінським. Отже, маємо лише бездоказове (брак писемних джерел) припущення. Сумніватися у названій даті заснування міста змушує нас праця польського дослідника Премислава Домбковського «Адміністративний поділ Руського і Белзького воєводств у ХV ст. з мапою» (Львів, 1939). На ст. 353 цієї розвідки вміщено карту, на якій позначена річка Рата, але… на ній немає жодного населеного пункту. Не зустрічається топонім «Рава» і в текстовій частині праці. А відомий польський історик-хроніст Ян Длугош (1415 - 1480) у своїх працях, де описує наші місцевості, часто називає місто Потилич, але в них нема жодної згадки про Раву. ПРО НАЗВУ МІСТА В ПЕРШІЙ ЧАСТИНІ – РАВА. У згаданому ІХ томі «Географічного словника» в статті про Раву на Мазовшу (додаток Мазовецька місто отримало у 1924 р. для розрізнення з українською Равою) на ст. 551 автор статті про Раву-Руську пише: «Назва міста, будучи одночасно назвою гербу (заснований в ХІ ст., мав також назви Равич, Равіта використовувався як в Польщі, так і в Литві,
Русі і Росії. Лише у Польщі ним користувалося 462 родини, - Я.С.) і старої назви роду, вказує на те, що поселення завдячує свій початок Равітам, колонізаторська діяльність яких простягалася далеко на північний схід до Вепра (річка у Східній Польщі, – Я.С) і Тисьмениці (притока Вепра, – Я.С.). Село Стара Рава в скернівецькому повіті над річкою Равкою, близько XIV ст., на північ від міста Рави (перша писемна згадка про це місто датується 1229 р., - Я.С.), також розташованої над річкою Равка, може служити як слід напрямку, в якому вони (Равіти-Я.С.) просувалися, а забуте містечко Рава-Любартівська і Рава-Руська можуть бути пам’ятками поширення Равітів на східних землях». З цієї версії випливає, що войовничий рід Равітів на завойованих землях засновував нові населені пункти або перейменовував уже існуючі і називав іменем свого гербу – Рава. Львівський історик професор, доктор
му морі - всі вони мають назву «Rava» або «Rаwa». Є прізвища з цим словом, так називається плем’я в Індії і навіть індійська манна крупа та страви. Зрештою, маємо двійника на канадській землі. Тут, в окрузі Росборн, провінції Манітоба, наші земляки в пошуках кращої долі на початку ХХ ст. заснували містечко Руська Рава. ПРО ДОДАТОК - РУСЬКА. Додаток з’явився щойно у 1820-1830-х роках. На карті Г.Л.Боплана (ХVІІ ст.) поруч із давнім сусіднім містом Потелич нанесена Рава (Rava без Руська), а між ними розміщена Равська гора (Rawska Gura) - нинішня Вовковиця. На карті Ф.фон Міга (1779-1782) – теж ще Рава (Rawa). І на австрійській карті 1824 р. – все ще Рава. А от на картах 18401850-х років вже – Рава-Руська (Rawa Ruska). Як відомо, Русь, Руська земля – це назва першої держави на території України, а руси, русини – самоназва українців. А Червона Русь – це історична назва Галичини. Цей термін зустрічаємо в писемних джерелах ХVІ-ХІХ ст. Його вперше вжив венеціанський монах і картограф Фра Мауро на своїй мапі 1459 р. для позначення земель в басейні ріки Дністер Термін поступово закріпився в історичній та географіч-
Так виглядала у першій половині ХХ ст. площа Ринок (тепер - Вічева) у Раві-Руській. Праворуч - міська ратуша. Архівне фото
історичних наук, співавтор монографії «Історія Польщі» Микола Крикун вважає, що це ніщо інше як легенда. У польській історіографії (окрім Географічного словника) немає жодної згадки про колонізаторську діяльність роду Равітів. ПРО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА «РАВА». У староіндійській мові санскриті слово «Рава» означає «звук», «рев», «ревіти», в литовській – «гірський потік», у латвійській – «стояча вода, калюжа, болото». У моєму питанні до журналу «Українська мова в школі» (1963 р.) «Якого походження слово Рава у назві міста РаваРуська?» серед інших наводиться тлумачення польського філолога та історика культури Олександра Брюкнера (1856 – 1939), який вважає, що назва «Рава» походить від «рыти» так, як слова від «слыти». А от у французів це слово перекладається як «рів». Багатозначне слово «рава», крім населених пунктів у Польщі, знаходимо на географічній карті світу. Село в Болгарії, два села в Естонії, селище у Латвії, село в Румунії, річка в Польщі, річка на півдні Італії, річка в провінції Пенджаб, Пакистан, острів у Хорватській частині Адріатичного моря, острів у Південно-Китайсько-
ній літературі для позначення території колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом ХV – ХVІІІ ст. – Белзьке і Руське воєводства). Паралельно вживався і термін «Галицька Русь». Іншими мовами, слово «Руська» передається «Ruska», «Rus’ka», російською «Русская» (замість Руськая ), що є підтвердженням безсоромної крадіжки Московією назви української держави «Русь». А назва останньої імперії «Росія» ніщо інше як грецька назва Русі, Руської землі. На жаль, і донині багатьма слово «русская» сприймається як російська. Пригадую випадок, коли на початку 1990-х років приїхав до міста поїздом, вагон зупинився навпроти вокзалу, на фасаді якого викладено великими літерами «Рава-Руська». У тамбурі вагона готуємось до виходу. Переді мною чоловік поважного віку вигукує: «Во, скрізь перейменовують, а тут ні!» Запитую: «Що Ви хочете перейменувати?» У відповідь: «Як що? Руська». Довелося кількома словами пояснити, чому не слід перейменовувати. У Весвітній мережні один Закінчення на сторінці 7
7
28 січня 2017 року, №1 (81)
Історія
«ЩО ТИ НАВІКИ ЗВЕШСЯ
РУСЬКА РАВА!»
ПРО ДАТУ ЗАСНУВАННЯ, НАЗВУ ТА МІФИ В ІСТОРІЇ МІСТА Початок на сторінці 5 «великорос» українського походження ставить питання руба: «Почему до сих пор свидомиты (він ще й словотворець) не переименовали Раву-Русскую в Раву-Украинскую?» Невіглас не тямить, що Руська і є Українська. До речі, Х том відомого Географічного словника подає понад 30 географічних назв з прикметником Руська, Руське. Зміщення поняття з «руський» на «російський» забрало багато людських життів. Під час Першої світової війни мадяри вбивали закарпатців, які називали себе русами, русинами, бо вважали їх агентами Росії. У червні 1941 р. у селі Дев’ятирі на очах чотирьох дітей був застрелений селянин, який на питання німецького солдата «Рус?» відповів – «Русин». Тепер ПРО МІФИ, ЛЕГЕНДИ, створені зайшлими і місцевими претендентами на написання нової історії Рави-Руської. Ось декілька з них: «назва міста походить від імені Рава – доньки князя, яка закохалася в українського парубка»; «місто засноване у 1664 р.», «Руська тому, що у ній побував Петро І», а ще тому, що «її визволяли «руські»»; «Рава-Руська – містечко, де ратушу зруйнувала людська жадібність» (заголовок публікації в Інтернеті). Уривок з неї: «Євреї ховали у стінах ратуші золото, замуровували у підвалах. Коли прийшла радянська армія, звісно, що у ратушу не підпустили простих людей. А начальство, радянські офіцерські чини довбали фундамент, стіни. І щось знаходили. Від людської ненажерливості, глупоти, вандалізму ратуша завалилась», - як на мене – шедевр сучасної фантастики, бо ж двоповерхову равську ратушу і навколишні будинки знищили у 1943 р. німецькі окупанти, які вважали, що у підвалах ратуші і поблизьких будинків засіли озброєні євреї. Степан Горечий - уродженець Рави-Руської (1929 р.), політв’язень, засуджений за співпрацю з ОУН на 25 років, нині - громадський діяч, живе у Львові, чотирнадцятирічним хлопцем на власні очі бачив, як гітлерівці закладали у вікна підвалів ратуші і довколишніх єврейських домівок скриньки з динамітом… У повоєнні роки з вікна батьківської хати (вул. Сніжна, 3А) я
бачив, як окремі равчани «нишпорили» по підвалах зруйнованих німцями єврейських будинків. «І щось знаходили»…А ми, равські хлопчаки, ще довго блукали лабіринтами підірваної ратуші (правда, золота не знаходили). Але виявляється, що… ратуша чудом збереглася. Якась транзитна мандрівниця вміщує в Інтернеті фото унікальної архітектурної пам’ятки – каланчі (з тлумачного словника української мови «каланча» - висока спостережна башта на будинку пожежної команди) і категорично стверджує, що це – равська ратуша. Це ж саме роблять й інші дописувачі. У Всесвітній мережі під рубрикою «Зображення для запиту «рава-руська ратуша»» вміщено шість фотографій башти у різних ракурсах. У Вікіпедії в довідці «РаваРуська ратуша» читаємо: «Одна з не багатьох уцілілих внаслідок пожеж і двох воєн архітектурних пам’яток м. Рави-Руської… Ратуша, яка стоїть у центрі міста по вул. Грушевського, не є ратушею (?) у прямому сенсі слова. Справжня міська ратуша (вміщено фото, – Я.С.) стояла на площі Ринок (теперішня Вічева). Після приходу радянської влади та під час Другої світової війни головна (?) ратуша була знищена. Тому тепер неофіційною (?) ратушею вважається колишня пожежна вишка (?)». Чистої води словесна еквілібристика! Як зрозуміти, що ратуша – не є ратушею в прямому сенсі слова? Якщо зруйнована ратуша була головною, то існували ще інші? І що таке неофіційна ратуша? А збережена каланча була ще звичайною вишкою? Шановні дописувачі, візьміть у руки будь-який словник іншомовних слів, де чорним по білому написано: ратуша (поль. ratusz , з нім. від Rat – рада і Haus – будинок) – орган місцевого самоуправління в низці європейських країн, а також будинок, де він розміщений. Ще першокласником РаваРуської СШ №1 у далекому 1944 р. мені пощастило підніматися по сходах пожежної вежі на балкон і милуватися панорамою міста (батько, дядько і тесть працювали пожежниками). На цьому балконі пожежники в минулому, коли ще не було телефонів, цілодобово чергували, щоб бачити в якому місці виникла пожежа. Повертаючись до питання про
Колишню пожежну вежу з годинником помилково і равчани, і гості міста називають «ратушею» (на фото зліва). Архівне фото
дату заснування Рави-Руської, можемо говорити, що на сьогодні маємо дві версії-припущення, непідтверджені документами чи джерелами. Є підстави сумніватися в тому, що місто засноване близько 1455 р. белзьким і мазовецьким князем Владиславом. У праці польського дослідника Пшемислава Домбковського «Адміністративний поділ Руського і Белзького воєводств у ХV ст. з картою» (Львів, 1939 р) на ст. 353 вміщена карта, на якій позначена річка Рата, але…на ній нема жодного населеного пункту. Не зустрічається топонім «Рава» і в текстовій частині праці А на карті позначені села Гребенне та Кам’янка-Волоська, які в той час вже існували. Відомий польський історик, літописець. Ян Длугош (14151480) у працях, де описує наші місцевості, часто згадує місто Потелич, але в них нема жодної згадки про Раву. Не підтверджують згадану дату і сучасні польські дослідники. Натомість обстоюють іншу, значно пізнішу. Сучасний польський біолог, мандрівник, краєзнавець Гжегож Ронковський (Rąkowski, 1954 р.н.) у 2007 р. видав путівник «Ziemia Lwowska», де на ст. 140 пише: «Раву заклали близько 1604 року відразу як місто Тшцінці (Trzcincy); назва місцевості походить від родового гербу Рава». Варшавський історик, про-
фесор Інституту археології та етнології Анджей Янечек у праці, присвяченій історії Белзького воєводства (існувало у 1462-1772 рр.) другої половини ХІV – ХVІІ ст., вміщує 23 карти цього воєводства. На картах ХV і ХVI ст. Рава не позначена – вона нанесена на карті початку XVII ст. і віднесена до міст з невеликою кількістю будинків. А.Янечек. пояснив автору цих рядків, що, відносячи час заснування Рави на Червоній Русі до початку ХVІІ ст., він користувався працею відомого польського історика єврейського походження Мавриція Горна (1917 – 2000) «Міський колонізаторський рух на Русі Червоній у 1501-1648 рр.» , в якій автор наводить аргументи, які засвідчують, що Рава була заснована на початку ХVII ст.: 1) 1617 р. – згадка, що батько Якуба Тшцінського (Trzcinskiego) Вавжинець (Лаврентій), – Я.С.) заснував «нове місто Раву на землях села Кам’янка» (очевидно –Волоська, – Я.С.) / Міський белзький суд. – Т.202, с.712; 2) 1618 р. – місто заплатило шос (міський податок з будинків і ремісничої діяльності) / Там же. – Т. 203, с. 432; 3) 1619 р. – відомість, що священик Лукаш з Гребенного володів земельною ділянкою «в містечку Рава, якому вже років п’ятнадцять» / Там же. – Т. 204, с. 302;
4) 1622 р. – місто отримало привілей на ярмарки / Метрика коронна. – К.168, к.29. На підставі цих відомостей авторитетний історик Маврицій Горн зробив висновок, що наша Рава була заснована близько 1604 р. Підтвердженням цієї дати може служити і те, що у 1612 р. засновник і власник Рави Вавжинець Тшцінський (за іншими даними його син Якуб, – Я.С.) заснував католицьку громаду і побудував для неї перший дерев’яний костел, а равські русини спорудили першу дерев’яну церкву. Тобто – збудували духовні святині для парафіян обох конфесій, які на початку ХVІІ ст. стали мешканцями нового міста. Отже, можна зробити висновок, що близько 1604 року каштелян Рави на Мазовшу Вавжинець Тшцінський закупив у села Кам’янка (Волоська) на Червоній Русі частину земель і на них заснував нове пселення, назвавши його іменем свого родового гербу – Рава. Тож не треба жалкувати, що вже три роки поспіль не відзначається День міста. Бо вічно Руська Рава відчула, що вона помолодшала. Ярослав Серкіз, кандидат історичних наук, краєзнавець
Спорт
РАТА - ЛІДИРУЄ Допоки у великому футболі триває міжсезоння, гравці команд, які виступають у чемпіонаті Жовківського району та Львівської області беруть участь у футзальних змаганнях. У Жовківському районі якраз триває чемпіонат з футзалу, у якому команди виступають у трьох лігах. Равщина у цих змаганнях представлена командами сіл Рати, Нової Кам’янки та Забір’я, які виступають у другій футзальній лізі. Станом на 21 січня триває вже друге коло, команди зіграли від 11 до 13 матчів у другій лізі. Лідером є команда Рати, яка зіграла 13 матчів і випереджає найближчого суперника, команду Дорошева, на три очки. На третьому місці перебуває команда Нової Кам’янки, у активі якої 24 очки у 12 зіграних матчах. На два очки від неї відстає
команда Забір’я, у якої зіграно лише 11 матчів. Серед бомбардирів ліги найкращим є гравець Забір’я Петро Сідельник, який відзначився у воротах суперників 48 разів, залишивши далеко позаду найближчих переслідувачів – Назара Бойка з команди Рати (28 голів) та Івана Сала з команди NG Metal-2 (21). Ще один гравець Рати, Во-
лодимир Стельмах, наразі має у своєму активі 16 влучних ударів. Турнірна таблиця 1. Рата – 33 очки, 2. Дорошів – 30, 3. Нова Кам’янка – 24, 4. Забір’я – 22, 5. NG Metal-2 – 21, 6. Лавриків – 17, 7. Крехів – 12, 8. Бір Кунинський – 10, 9. Сопошин – 9, 10. Кошелів – 0. Роман Швець, за матеріалами спільноти «Футбольна Жовківщина» у соціальних мережах
ЗАМОК - ЧЕМПІОН, ЗАБІР’Я ПРОГРАЛО У ФІНАЛІ Чемпіонат Жовківського району з футболу завершився минулої осені і у всіх лігах визначились переможці та призери. Чемпіоном Жовківщини серед команд вищої ліги стала команда Замку, яка у 22 мачах здобула 16 перемог, двічі зіграла унічию і лише 4 рази програла, набравши 50 очок. Трьома очками чемпіону поступалась команда Поріцьок, ще чотирма – Бишкова. Четвертими фінішувала команда Волиці, п’ятою – Магеро-
ва, восьмою – Гійче, дев’ятою – Річок. У другій лізі чемпіонату Жовківщини команда Забір’я у своїй групі зайняла друге місце і вийшла у плеф-офф. У півфіналі забір’ївчани розгромили команду Зіболок – 5:1. Втім, у фінальній грі гравці Забір’я поступились команді Артасова з рахунком 0:2 і, таким чином, стали «срібними» призерами другої ліги. Роман Швець, за матеріалами спільноти «Футбольна Жовківщина» у соціальних мережах
8 Посміхнімося :-) *** Дівчата, не виходьте заміж за іноземців, підтримайте вічизняного товаровиробника! *** - Йой! Що у тебе з фігурою?! - Але, у мене двоє дітей ... - І що? Ти їх зжерла?! *** - Тату, мені вчителька з української мови поставила «два». - А за що? - Бо в творі на тему: «Як я провів літо», я написав: «Дякую, добре». *** Теща зятеві: - Не знаю, зятю, за які гроші, якими зв’язками, але хочу щоб мене поховали під Кремлівською стіною! На наступний день зять: - Не питайте, мамо, за які гроші, якими зв’язками, але похорон... завтра. *** Студент заходить на іспит. - Знаєш? - Знаю. - Що знаєш? - Предмет знаю. - Який предмет? - Який здаю. - А який здаєш? - Ну, це ви придираєтесь! *** Ви лише подумайте скільки всього цікавого відбудеться коли рак на горі нарешті свисне! *** - Вам не важко зробити мені каву з пінкою? - Та раз плюнути. *** Судять гінеколога за вбивство повії. Суддя питає:
Оголошення - Розкажіть нам як це все сталося.. - В мене був дуже важкий день, я працював 12 годин,народу навалом було,потім, коли прийшов додому, дружина попросила її оглянути, потім її сестра, потім дочка, потім її подруги.. і коли я посеред ночі вийшов з будинку щоб пройтись і нарешті заспокоїтись, до мене підійшла ця лахудра і сказала, що за 50 гривень може мені показати те,чого я не бачив...І тут я вже не витримав... *** Урок зоології. Вчитель: - Як розмножуються їжаки? Петрик: - Дуже, дуууууже обережно... *** Вийшов український аналог ляльки Барбі - «Маруся». У комплект входять: її друг Іван, хата, літня кухня, 2 гектари поля, собака Бобік, труйка від жуків і Чупакабра. *** - Їж суп! - Мамо, але у мене сьогодні день народження! - Подивись, там свічки плавають. *** - Настя, ти 5 ложок цукру поклала, ти що закохалася? - Ні, мам я просто солодкий чай люблю. - Ти 5 столових ложок цукру поклала! - Я дуже солодкий чай люблю. - Настя, ти їх у суп поклала! *** Чоловік без жінки, як собака без бліх ...... Жити можна, але нудно! А жінка без чоловіка, як блоха без собаки ... жити можна, але гризти нікого! ***
1 березня 2017 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул. Шептицького, 3 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 16.08.2016 року № 59 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення. 1 березня 2017 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вулиці Перемоги, 2 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 16.08.2016 року № 58 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення. Оголошення Про втрату Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №066290 від 27.12.2002 р., виданого Гійченською сільською радою на ім’я Гнідець Віра Романівна на земельні ділянки загальною площею 1,3176 га для ведення товарного с/г виробництва на території Гійченської сільської ради. Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про те, що розробляється детальний план території земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу по вул. Шевченка в с.Потелич (біля домогосподарства гр.Жук В.Р.) Жовківського району Львівської області. Пропозиції просимо подавати у письмові формі до Потелицької сільської ради. Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про початок процедури обговорення детального плану території земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Центральна між домогосподарствами №157 та №157а в с.Потелич Жовківського району Львівської області. Із зазначеною містобудівною документацією можна ознайомитись у приміщенні Потелицької сільської ради. Пропозиції та зауваження просимо подавати до виконавчого комітету Потелицької сільської ради впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення.
Головний редактор Андрій БУЧКО Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській.
Наклад 400 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №
Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.