5
№18 (64)
СОЦІУМ
Хто отримає податкову знижку? Кампанія з декларування доходів завершується, але для деяких категорій громадян термін подання декларацій в цьому році відклали до кінця грудня. Мова йде про тих, хто претендує на податкову знижку – компенсацію частини сум, сплачених у минулому році за навчання, лікування, страхування та кредит на покупку квартири. За допомогою цього механізму кожен платник податків може повернути собі кілька тисяч гривень. Але найбільшою підмогою податкова знижка може стати для родин, які беруть участь у державних програмах доступного житла та пільгового іпотечного кредитування. Податкова знижка існує в Україні вже не перший рік, але юристи кажуть, що нею мало хто користується. Багато хто просто не знає, що держава передбачила для громадян можливість повернути частину сплачених торік податків. Сума податкової знижки напряму залежить від рівня зарплати та витраченої суми. Родина, якій пощастило
стати учасницею програми доступного житла, може розраховувати на знижку цілком пристойних розмірів. «Іпотечний кредит, за законом, є однією зі статей витрат, на які має поширюватися податкова знижка, – пояснює партнер юрфірми «САБИКОМ» Єлизавета Симбірська. – Але є нюанс. Якщо ми говоримо про кредит, взятий у комерційному банку, то знижку можна одержати лише на суму відсотків, що сплачені за користування цим кредитом. Якщо ж ідеться про витрати на придбання доступного житла або на погашення пільгового кредиту за державними програмами іпотечного кредитування, то тут для розрахунку знижки береться до уваги вся сума фактичних витрат». Це вигідно, бо на пільгову іпотеку претендують, як правило, не дуже багаті родини, і кредит їм доводиться сплачувати, заощаджуючи буквально на всьому. Ось, наприклад, розрахунки Анастасії Іщенко з Борисполя, яка оформила пільговий кредит у рамках регіональної програми Держфонду
ЇМ ПОТРІБНА ВАША ДОПОМОГА
сприяння молодіжному житловому будівництву: «У місяць ми платимо 3,8 тис. грн, тобто половину нашого з чоловіком щомісячного доходу. На повсякденні витрати залишається така сама сума, і разом з дитиною прожити на ці гроші досить нелегко. Але ми намагаємося, адже мова йде про дах над головою. Я, наприклад, навчилася сама шити одяг для всіх членів сім’ї», – каже Іщенко. Юристи знають, що за податковою знижкою родина могла б повернути собі близько 6 тис. грн. на рік. Але для цього потрібно дотриматися кількох умов. По-перше, хтось з подружжя (платник кредиту) до кінця цього року зобов’язаний подати до податкової служби декларацію про доходи. Подруге, потрібно зібрати всі квитанції
про оплату кредиту за минулий рік. По-третє, квартира, за яку виплачується кредит, має бути основним і єдиним місцем проживання сім’ї. Нарешті, по-четверте, право на податкову знижку надається протягом десяти років з моменту купівлі об’єкту іпотеки або його переходу у власність платника податку. Тобто якщо ви погашаєте свій кредит вже понад десять років, податкової знижки вам не буде. Сергій Григоренко
Пенсіонери, готові до нового податку?
Президент доручив Кабміну до квітня розробити і подати на розгляд Верховної Ради законопроект про введення збору на обов’язкове пенсійне страхування при купівлі валюти суб’єктами господарської діяльності за безготівковий розрахунок. Як повідомлялося раніше, збір із безготівкових валютних операцій в Україні було введено в 1998 р. тимчасово. До 2006 р. його ставка складала 1,5%, потім скоротилася до 1,3%, в 2007 р. – до 1%, в 2008 р. – до 0,5%, а в 2009 – до 0,2% .У вересні 2012 р. заступник голови Державної податкової служби Андрій Ігнатов називав
введення в Україні 3% пенсійного збору з безготівкових валютних операцій в числі нових податкових ініціатив, що проходять громадське обговорення. Однак на той момент віцепрем’єр-міністр Сергій Тігіпко заявляв, що Кабмін не готовий запроваджувати пенсійний збір на валютні операції, здійснювані в безготівковій формі.
Дитячий майданчик: рік потому З 7 по 28 квітня в нашій країні проходила VIII акція Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця», під час якої збиралися кошти для дітей із вадами слуху та на допомогу медичним установам у придбанні обладнання, що зможе лікувати недуги таких маленьких хворих. «Щоб дітки могли повноцінно жити, – розповідає координатор молодіжного руху м. Бровари Катерина Бондар, – їм потрібно придбати принаймні слухові апарати, адже не всі батьки мають таку можливість». Незважаючи на те, що минулого року всі регіони України долучилися до збору коштів на інсулінові помпи для дітей, хворих на цукровий діабет, Київщина не брала участі в цій акції. Цьогоріч броварчани не соромилися кидати в скриньки, які фонд завчасно розіслав до кожної організації та підприємства, навіть по 50 копійок: копієчка до копієчки, то вже хоч ДЕЩО. Ці кошти відповідальні особи перераховували до Всеукраїнського фонду. Броварчани, що зневірилися в подібних акціях, мали змогу зв’язатися за телефоном безпосередньо з близькими та рідними дітей, які потребують допомоги, та самі перерахувати гроші на відповідний рахунок. Кожен, хто долучився до акції, отримав наклейку у вигляді червоного сердечка з написом: «Серце до серця».
За результатами зібраних коштів, броварчани не надто перейнялися проблемою діток із вадами слуху. Серед загальноосвітніх навчальних закладів, наприклад, найщедрішими виявилися працівники та вихованці НВК та ЗОШ №5, які назбирали відповідно 1200 грн та 1300 грн. Байдуже до чужих проблем поставилися вчителі та учні гімназії ім. С. Олійника. Вони не здали жодної копійки. Та й чужими такі проблеми назвати не можна, адже лише в нашому місті чимало діток із вадами слуху. У зв’язку з тим, що зібрано зовсім мало коштів, акцію вирішено продовжити. Розрахункові рахунки Всеукраїнського благодійного фонду буде відкрито до 15 травня. Софія Мішенко
Минулий рік запам’ятався жителям Гоголева двома знаковими подіями: відкриттям у центрі села бювету та спорудженням дитячого майданчика. Кандидати в депутати – як Діди Морози перед Новим роком – завжди приходять до народу з торбою подарунків. От тільки приходять рідко – раз на чотири роки… Не будемо вдаватися в подробиці, на які кошти і з якою метою це робилося, але зведення сучасного майданчика з усіма можливими атрибутами для активної дитячої гри – таки грандіозна подія в масштабах села. Та раділи батьки недовго. Майданчик ще офіційно не відкрили, але на ньому вже майоріли чорномаркерові нецензурні слова, «маша+саша=паша», різноманітні суїцидні вірші та багато інших варіантів підліткової творчості. Керівництво зреагувало швидко: розмальований, як великоднє яйце, дерев’яний поїзд-гірку намагалися відтерти, але повернути початковий вигляд так і не вдалося. – Хотіла сина сфотографувати, але соромно на такому фоні, – скаржиться мама півторарічного хлопчика. – І це не єдина проблема: приходиш сюди з
дитиною після вихідних – смітники від пивних пляшок тріщать, біля гойдалок недопалки і лушпиння, відволічешся на секунду – малий вже до рота щось пхає. Навіщо витрачати батьківські гроші на кафе, якщо можна запастися пивом і насінням та повсідатися на дитячі гойдалки? Мами жартують, що майданчик у дві зміни працює: вдень за основним призначенням, а як стемніє – для підлітків чи горе-батьків, які на прогулянки виходять з дитиною під одну руку, а з пляшкою – в іншій. І якщо сміття прибрати можна, то відтерти нецензурний напис практично неможливо. Лякає навіть не сама невихованість писак, а суть отих «шедеврів». Вірш хронічного самогубці, фрази на кшталт «Секс – це життя» чи «Рок – це життя» (а мені досі здавалося, що спорт – це життя). Гасла дітей пубертатного віку на майданчику для дошкільнят і молодших школярів. Чистити треба не самі написи, а свідомість отих художників. Подумати є над чим. А поки – добре, що маленькі відвідувачі омріяного майданчика не вміють читати… Юлія Шевель