1
РФФ.Live
№2 (54) 13 травня 2010
РФФ.Live Неофiцiйна Газета Радiофiзичного Факультету Київського Нацiонального Унiверситету iм. Тараса Шевченка № 2 (54) 13 травня 2010
XXХІХ День радіофізика 14 травня 2010 року Перелік заходів 1. Парад вітань
10:30 – 11:30, біля входу на факультет
2. Футбольний матч «викладачі-студенти»
12:00 – 13:15, спорткомплекс
3. Квест
11:30 – 12:30
4. Караоке
12:00 – 13:30, фойє факультету
5. Прес-конференція викладачів
14:00 – 15:30, ауд. 42
6. Виступ митців «РФФ має талант»
16:00 – 17:00, фойє факультету
7. Вистава «Война и Beer»
17:15 – 18:00, фойє факультету
8. Корпоративна дискотека в клубі «Лица».
22:00, вул. Велика Васильківська, 66 (м. Республіканський стадіон)
Приходьте… Приносьте… Посидимо… По…
2
№2 (54) 13 травня 2010
РФФ.Live
РФФ сьогодні та завтра: інтерв’ю з деканом факультету Ігорем Олексійовичем Анісімовим Ідея цієї бесіди з’явилась досить давно, аж тільки нещодавно вона втілилась у життя. Про минуле факультету написано і сказано дуже багато, а от про сьогодення та перспективи інформації не так вже й багато. Приємно, що Ігор Олексійович сам був ініціатором розмови. Перше питання, яке б хотілося задати — на рахунок нової кафедри: чим вона буде займатись, хто її буде очолювати. У нас під це питання підпадає дві події. Перша полягає в тому, що на найближчому засіданні Вченої ради університету — це буде 12-го квітня — буде прийняте рішення про перейменування кафедри напівпровідникової електроніки на кафедру комп’ютерної інженерії (на даний момент уже виданий відповідний наказ ректора). Ви напевне знаєте, що в нас з 2009-го року відкритий поруч із нашим традиційним напрямом з прикладної фізики другий напрям підготовки — комп’ютерна інженерія. Він відкритий на базі кафедри напівпровідникової електроніки, і зараз назва кафедри приводиться у відповідність із напрямом підготовки. В цьому році у нас було десять бюджетних місць на комп’ютерну інженерію, плюс ми набрали двадцять два контрактники, але в нас ліцензія на п’ятдесят місць. На наступний рік ми запланували дещо зменшити набір на прикладну фізику (із 125-ти до 110-ти осіб), натомість збільшити до 25 осіб набір на бюджетні місця на комп’ютерну інженерію, і в нас є підстави розраховувати, що ще 25 осіб візьмемо на контракт, використаємо таким чином повністю ліцензійний обсяг місць. Перспективи цього проекту зрозумілі: коли ті студенти, котрі зараз вчаться на КІ на першому курсі будуть закінчувати четвертий курс, ми маємо проліцензувати спеціальність у магістратурі. Ми плануємо, що це буде спеціальність «Комп’ютерні системи та мережі» в рамках напряму підготовки з комп’ютерної інженерії. Зрозуміло, що кафедру комп’ютерної інженерії буде очолювати Юрій Володимирович Бойко, який досі очолював кафедру напівпровідникової електроніки. Друга подія полягає в тому, що після досить тривалого періоду підготовки ми прийняли рішення, і воно вже введене в магістерські навчальні плани, про створення ще однієї спеціалізації в магістратурі на базі кафедри електрофізики. Ви напевне знаєте, що на протязі півтора року її очолював Сергій Миколайович Савенков. Він, не боюся цього слова, всесвітньо відомий фахівець в галузі оптичної діагностики, він є співавтором трьох монографій, які видані на Заході. Людей, у яких така кількість монографій вийшла за кордоном (минулого року Володимир Іванович Висоцький теж видав за кордоном монографію, між іншим), у нашому університеті небагато,. Взагалі на кафедрі електрофізики працює чимало фахівців високого рівня в галузях оптики і магнетизму.
Таким чином, ми прийняли рішення про відкриття нової спеціалізації у магістратурі в рамках нашої попередньої спеціальності «радіофізика та електроніка» — ми її назвали «прикладна оптика і магнетизм». Як правило, на багатьох кафедрах є поєднання кількох наукових напрямків: на кафедрі фізичної електроніки це фізика поверхні, чи, трохи вужче, емісійна електроніка та фізика плазми; кріогенна та мікроелектроніка — навіть три наукові напрямки: та ж фізика поверхні, хвильові процеси в магнітних кристалах та оптична обробка інформації. На кафедрі квантової радіофізики традиційно є два напрямки – лазерний та мікрохвильовий. Отак, на цій спеціалізації буде два напрямки — оптика і магнетизм. Тим більше, що на кафедрі зараз працює принаймні двоє відомих фахівців з магнітооптики— це професор В.Ф.Коваленко та доцент В.П.Сохацький, який зараз у докторантурі працює над дисертацією. Тоді виникає таке питання. Кафедра напівпровідникової електроніки поділяється ще на дві спеціалізації: автоматизація наукових досліджень і твердотільна електроніка. У зв’язку з відкриттям Інституту високих технологій багато викладачів саме з ТТЕ працюють і там. Що ж буде зі спеціалізацією твердотільної електроніки? Ви не зовсім точно говорите, насправді я б сказав так, що Інститут високих технологій, який організований минулого літа на базі університету, значною мірою створюється на базі радіофізичного факультету. Відомо, що тимчасово він і територіально розміщується на РФФ, відповідно і установчі збори колективу інститут були тут, мене запросили, і я підрахував, що приблизно дві третини (колективу ІВТ — прим. ред.) — це співробітники або випускники радіофізичного факультету. Насправді дійсно значна частина викладачів, які раніше працювали на кафедрі напівпровідникової електроніки, зараз перейшли в Інститут високих технологій. Зокрема, завідувачами кафедр там стали професори В.А.Скришевський і В.З.Лозовський. Очолює цей інститут Олег Васильович Третяк, заступник директора — Володимир Васильович Ільченко, і ще цілий ряд викладачів кафедри напівпровідникової електроніки працюють там на постійній основі. Щодо спеціалізації колишньої кафедри напівпровідникової електроніки, мабуть уже можна так сказати: на базі спеціалізації АНД фактично створений новий напрямок підготовки, про який я розповідав. Через те політика у нас така: набір на спеціалізацію АНД буде ще один раз, наступного року. Після цього замість групи АНД буде група комп’ютерних інженерів. Тобто ті, хто зараз вчаться на другому курсі, ще матимуть змогу поступити на АНД. Тепер щодо спеціалізації «твердотільна електроніка». Тут треба трохи детальніше
розповісти, що ж таке Інститут високих технологій. Первісно його ідея полягала у тому, щоб готувати широкопрофільних фахівців в галузі “nanoscience”. Оскільки ця область має виходи у фізику, електроніку, математику, біологію, хімію, то первісна ідея інституту полягала в тому, щоб набирати кращих з кращих студентів у цей «елітний підрозділ», і потім їх готувати одночасно по цих чотирьох-п’яти напрямках. Причому готувати саме бакалаврів, а далі щоб магістратура була, як більш спеціальна підготовка, вже на наших факультетах. На сьогоднішній день ця ідея з ряду причин трансформувалася. Основна причина в тому, що досі не вирішене питання щодо приміщення і обладнання для інституту. Зрозуміло, що nanoscience — це в першу чергу експериментальна наука, і обладнання, яке потрібне для повноцінного функціонування цього підрозділу, дуже і дуже недешеве. Мова йде про мільйони, чи, мабуть, більш правильна цифра — десятки мільйонів доларів. Для наших умов це дуже великі гроші. Причому мова йде не тільки про, умовно кажучи, дослідницьке обладнання яке, нехай у гірших варіантах, є і зараз у нас в університеті, в тому числі і в нас на факультеті, а ідея Олега Васильовича полягає в тому, щоб створити технологічну базу, де реально могли б вироблятись певні наноструктури, нанопристрої і так далі. Це те, чого на сьогоднішній день в Україні немає взагалі. Якщо ця ідея буде реалізована, це буде дійсно прорив, якщо хочете, в розвитку університету. Але поки що цього немає, а інститут уже створено, треба якось завойовувати імідж, завойовувати місце під сонцем. Через те прийняте було рішення почати в інституті все ж таки із магістратури. Олег Васильович, за підтримки ректора та інших керівників університету, про це теж не можна не сказати, зумів добитися того, що Міністерство освіти і науки прийняло спеціальний наказ про проведення педагогічного експерименту, як це у них називається, у Київському національному університеті — відкрити у магістратурі спеціальність «Високі технології». Відповідно, випускники інституту будуть називатись магістрами високих технологій. Причому, в нашій системі освіти є невелика група спеціальностей у магістратурі, які не прив’язані до напряму підготовки бакалаврів. Наприклад, щоб було зрозуміло: за літерою закону спеціалістам або магістрам спеціальності «радіофізика та електроніка» може бути тільки людина, яка отримала бакалавра з прикладної фізики. Але є така спеціальність, як державне управління, то магістр цієї спеціальності може бути з будьякою освітою бакалавра, тому що не готують бакалаврів із напрямку державного управління. Таке саме право надано Інституту високих технологій, він може набирати у магістратуру того, кого вважатиме за
3
РФФ.Live
№2 (54) 13 травня 2010
потрібне. Тому мова йде про те, що з наступного року вже буде відкрито набір до магістратури саме за спеціальністю «високі технології», куди зможуть вступати в тому числі й випускники радіофізичного факультету. Фактично мова йде про те, що на базі існуючої зараз спеціалізації напівпровідникової електроніки ми— радіофізичний факультет і Інститут високих технологій — створимо спільно нову, очевидно, близьку за змістом спеціалізацію. І вона буде, починаючись, які і всі наші спеціалізації, із шостого семестру, спільною для радіофізичного факультету і ІВТ. На даному етапі більшість занять будуть проходити саме у нас на факультеті? Так, звичайно, поки що так.
Наскільки нам відомо, то недобудова біля студентської поліклініки на Ломоносова може стати будівлею інституту, вона планувалась під науководослідницький центр? Цей будинок був недобудований двадцять років тому як приміщення для університетських майстерень. Пригод у нього було дуже багато за цей час, уже його і комерційним структурам якимсь віддавали, не хочу в це заглиблюватись. Там була проведена дуже недешева будівельна експертиза, яка показала, що конструкції цієї будівлі в задовільному стані, тобто вони можуть служити, вони не зіпсувались за ці двадцять років, більш того, цю будівлю можна ще на два поверхи надбудувати, і от саме це приміщення, як один з варіантів, було заплановане для розміщення ІВТ. Скажімо
так, є й інші варіанти. Фактично ще не тільки будівельні, а й навіть проектні роботи, на жаль, не розпочалися, тому що буде насправді, нині говорити важко. Є інформація, що заняття будуть проходити в інститутах НАНУ, деякі практичні — на «Квазарі». Будемо поки що якось викручуватись. Щоб завершити тему, скажу, що, мабуть, радіофізичний факультет як ні один інший підтримує цю програму створення ІВТ, і я думаю, що ми будемо із цим інститутом тісно співпрацювати. Але мови про те, щоб РФФ поступово розчинився в цьому інституті, бути не може? Ні, звичайно. Так питання не ставиться жодним чином. Далі буде…
О новых правилах приема в магістратуру Все ближе момент, когда четверокурсникам нужно определиться, сколько же еще лет им предстоит отдать alma mater. Скорее всего, ни для кого не секрет, что начиная с этого года, в магистратуру стало попасть чуточку сложнее. Четвертый курс наверняка в курсе, пардон за каламбур, но и всем остальным следует знать, к чему готовится. Конечно, ввиду политической ситуации в этой стране все может измениться, но Нострадамусов в своем коллективе мы еще пока не вырастили. Посему газета побеседовала с Алексеем Юрьевичем Нечипоруком на тему специфики поступления в магистратуру на радиофизическом факультете. Сначала о самом главном: расскажите об общих правилах приема в магистратуру. К счастью, они уже выложены на сайте университета (http://univ.kiev.ua/ua/abit/rules/), нужно будет сделать ссылку на наш (уже есть — http://rpd.univ.kiev.ua/abiturient/vstup.php). Главных три новизны: теперь реально вступительные экзамены — на одних факультетах устные, на других письменные, у нас пока в виде собеседования — для всех, а не только для тех, кто приходит «со стороны». Это первый момент. В прошлом году у нас было только три таких человека: два в магистратуру, и один на специалиста. Это первое. Второй момент, который стоит обсудить — это экзамен по иностранному языку. Его будут принимать филологи, но мы будем просить, чтоб там участвовали и мы, поскольку нам важно не только как люди умеют времена согласовывать, а и как они знают терминологию, физическую и математическую. Как вы считаете, правильно ли введение этих экзаменов? Это зависит от конъюнктуры. Сейчас среди тех людей, которые принимают решения — евроинтеграторы, теперь нужно всем учить иностранный. Завтра придут националисты — всем нужно учить
украинский (интервью было взято еще перед выборами — прим. ред.). Сейчас вводится обязательный госэкзамен по деловому украинскому языку на всех факультетах. На четвертом курсе? Это каждый факультет решает, на каком. Мы запланировали на пятый семестр, для тех, кто будет поступать на кафедры. …А послезавтра придут интернационалисты — придется русский изучать. Я считаю, что это конъюнктура, которая не имеет отношения к профессиональной подготовке. Сейчас это самый безвредный вариант, а что будет через год — неизвестно. Это второй момент, который сильно изменяет правила игры. И третий момент, это то, что теперь учитывается не только средний балл по сессии, как у нас было — по пятибалльной системе, а по стобалльной — все, что есть в зачетке, и зачеты в том числе. Те, кто заканчивают четвертый курс в этом году — все учатся по стобалльной системе. Это все есть в базе данных. А есть ли какие-то весовые коэффициенты? Или что физкультура, что физика? Нет, только не учитывается физкультура. Все остальное учитывается. То есть, теперь невыгодна такая схема, что получил 60 баллов и зачет? Да, нужно стараться набирать по максимуму. Будет все считаться по стобалльной системе: рейтинг по приложению к диплому, второе слагаемое — государственная аттестация бакалавров — то, что получите на защите и за госэкзамен, тоже от шестидесяти до ста — полусумма. Уже в этом году будут ставится оценки не по пятибалльной, а по стобалльной системе. На кафедрах всегда знали, какая из пятерок более «пятеристая», а какая — на грани с четверкой. Мы всегда сможем определить, кому какие баллы выставить. Третья сотня — это вступительный экзамен по английскому, и четвертая — вступительные испытания по специальности.
В нашем понимании это будет собеседование. Ну, и можно еще максимум тридцать баллов получить за учебные и научные достижения. Естествоведческие факультеты боролись за то, чтоб больше баллов давали, но позиция большинства, особенно гуманитарных факультетов была таковой, что это вообще не нужно. Итого — можно набрать максимум 430 баллов. Ну, а минимум, соответственно, 60 на 4 — 240. Дальше в зависимости от конкурса — мы подали заявку на 60 мест пока, как и в прошлом году. Сколько дадут — сами видели, что было в прошлом году, что за вступительную кампанию меняли количество мест. У специалистов все то же самое, кроме экзамена по иностранному языку. То есть, специалисты только не будут сдавать английский? Да. А по специальности будут собеседование сдавать на той кафедре, где и раньше учились? Нет, будет общая комиссия. Сто двадцать человек все равно в один день не получится собеседовать… На вступительные отводится неделя или десять дней. А насчет контрактной магистратуры? Может быть, поменяется сумма, но это будет делаться во всем университете, пока это не обсуждалось. Но, судя по всему, цены поднимутся. Но человеку, который не попадает в магистратуру на бюджет, достаточно написать заявление… До 10-го августа заполняются бюджетные места, и еще две недели, до 25-го, люди подписывают контракт, или решают: может, их устроит специалист. Будет две полноценные приемные комиссии: одна на первый курс бакалаврата, другая — в магистратуру. Все это есть на сайте, там много всевозможных деталей, заходите и смотрите. Большое спасибо за информацию.
4
РФФ.Live
№2 (54) 13 травня 2010
Вы сказали…
Редакторская колонка Привет. После последнего выпуска, который, если вы помните, был перед 8-мым Марта, спросили, о том, что газета будет теперь выходить по государственным праздникам. Нет. Пасху, Первомай и День Победы пропустили. В каждой шутке есть доля шутки. И вот, ко дню факультета таки разродились. Был период, когда не было ни новостей, ни идей, о чем бы эдаком написать. Пришла настоящая весна, и вместе с теплым солнышком и сопутствующими радостями оживилась и факультетская жизнь, и действительно есть о чем поведать. Снова призываю к сотрудничеству, хотя бы в плане идей. Какие проблемы вам хотелось бы высветить, чье интервью почитать. Из-за апериодичности выпусков газеты тяжело ее считать ее СМИ, но поверьте, о факультете можно писать очень и очень много. Да и газета, издаваемая небольшим коллективом — как театр одного актера. Это не всегда плохо, но все же: чем больше людей, тем больше она будет ‘Live’. Ну, а покамест поздравляем всех с вышеупомянутыми прошедшими праздниками, в том числе и с днем радио (если кто не знал или забыл — он был 7-го числа, но из-за каникул празднование перенеслось на неделю). Всем хорошо провести завтрашний день, и не забывайте, что суббота — рабочий день по расписанию пятницы… С уважением, главред
Изречения преподавателей РФФ Стиль и орфография сохранены
РФФ.Live©: Почесний редактор — Макс Січ Головний редактор — Володимир Ткаченко Web – Максим Анісімов Технічна підтримка – О.Ю. Нечипорук RFF.Live@gmail.com ICQ 271479158 Редакція може не поділяти думку автора і не несе відповідальності за зміст статей.
Для того, щоб підписатися на електронну розсилку РФФ.Live просто надішліть листа на адресу RFF.Live@gmail.com з вашого е-мейлу, в полі „тема” зазначивши „підписка”.
Ви знаєте, що у нас за предмет? До речі, хто розуміє умову задачі? Вы посмотрите на меня - как я могу списать? (студ.) - ага, вы даже ходите с трудом... Глупость скажу: когда вы посмотрите на доказательство неравенства Крамера - Рао в лекции... Глупость же сказал? Хто в мене забрав чужу книжку? Ви так хочете: солодко їсти, кріпко спати, ще й п'ятірку з оптики мати. Це як банкір, який не відрізнить фунт стерлінга від тугрика. Це тонка обставина, яка має товсті наслідки. Опять… Я его уже запомнил… Это тот, которых два. Ми цю теорему доводити не будемо, для чего ж тогда математики свій хлеб едят Вільний електрон – это мужчина, только холостой. Рівняння осцилятора треба поважати. Хвиля буде рухатись в доску! Дівчатам зрозуміло, тому й всім іншим зрозуміло. Транзистори дрейфують під дією електричного поля. Студент — найкращий матеріал для досліджень. Ви ж не секретні записи про атомні бомби робите тут. Ну, безробітні фізики … занесло читати лекції з історії Питання є? Не до дівчат, до мене. Студента не було на заняттях, а він конспект приносить. Я дивлюсь, а там почерк такий дівочий… Так що у нас тут затишок, майже як при комунізмі Що там за дискусія, що плавно переходить у потасовку? Якби я був повним бовдуром, то тим паче мені не можна було б таке казати. Навіть йожик в тумані зрозумів биа контрольній : «Та вийміть класика з-під парти, йому там не місце!» (про книгу Сивухіна) (Про задачу з форуму) Навіть якщо літак не повинен злетіти, то якщо там пілотом буде радіофізик, то полетить все одно... Тут я бачу багато проблем і негараздів…В організмі, тому що біля дошки... Дивіться !!! : молода людина, а вже типовий політик!!! Економічна та політична ситуація змінились, тому вимоги до лабораторних робіт також змінились
#54
Easy
Medium
Анонс В следующем (55) номере:
Продолжение интервью Игорем Алексеевичем
День в Зоне, или как наши в сталкеров игрались
с