Для Йогансена Звенигора стала першою сценарною пробою, але не останньою. Пізніше він написав, щонайменше ще один кіносценарій — Марево землі (його текст не зберігся). Також в наступні роки він багато співпрацював з харківськими театрами і писав для них цілком кінематографічні п’єси. Подальша доля Йогансена типова для представників його покоління. Він жваво бере участь у найрізноманітніших пресових літературно-публіцистичних дискусіях тих часів. Стає одним із засновників і найактивніших учасників ВАПЛІТЕ — Вільної академії пролетарської літератури. Після її розгрому попадає в опалу. Майк Йогансен був одним із людей, запрошених в гості Миколою Хвильовим 15 травня 33-го року за півгодини до протестного самогубства.
В середині тридцятих Йогансен, підсумовуючи п’ятнадцять років своєї літературної діяльності, стверджує, що сказав уже все що міг в поезії, що поезія для нього пройдений життєвий етап і “юнацька примха”. Надалі він буцім планує зосередитися на прозі і готується написати 178
великий урбаністичний роман про харківське життя.
18 вересня він був заарештований у своїй квартирі, у так званому Будинку письменників у Харкові (дві третини мешканці цього будинку були фізично знищені органами НКВС протягом кількох років). На відміну від багатьох жертв радянського терору, Михайло Йогансен не зламався на допитах. Як показали пізніше розсекречені протоколи допитів, він так і не визнав себе винним у створенні антирадянської організації, яка буцімто готувала збройне повстання проти “влади Рад”. При цьому він не відмовлявся від своїх поглядів, і підтверджував, що у приватних бесідах “говорив, що Остап Вишня — ніякий не терорист, що саджають людей безвинних у тюрми. ... стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади“. 26 жовтня в Києві Військова колегія Вищого суду СРСР засудила Майка Йогансена до страти з повною конфіскацією майна. Наступного ж дня вирок було виконано.
Символічна могила Майка Йогансена знаходиться у Києві на Лук’янівському кладовищі.