1
Блаженний Кир Григорій Лакота: життєпис та історія священичого служіння священномученика Григорія (Лакоти) чит.: стор. 3
СОЦІАЛЬНІ ІНТЕРНЕТРІ: спілкування молодих людей у соціальних нетмережах крізь призму духовних та матеріальних цінностей читайте на 4 стор.
ВІТАЄМО ВЛАДИКУ ІГОРЯ НА ПАРАФІЇ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Пояснення символіки герба Високопреосвященного Владики Ігоря (Возьняка) Елементи: у синьому полі щита срібний стовп, справа (геральдично, тобто зліва від глядача) – три срібні листки липи, справа на золотому тригорбі золотий хрест, спис і губка, над ними у срібному трикутнику Всевидяче Око. Під щитом на синій стрічці, золотими літерами подане гасло: «Господи, милосердя прошу». Герб і стрічка розміщені на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм і увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. З поза мантії виступають золотий єпископський жезл і хрест. Опис: три срібні листки та срібний геральдичний стовп вказують на походження Владики з с. Липиці над Дністром (листки символізують назву поселення, а вертикальна смуга означає річку Дністер). Золотий хрест, спис і губка на тригорбі та Всевидяче Око є символом Чину Найсвятішого Ізбавителя (Отців редемптористів), до якого належить Владика. Мантія, митра, єпископський жезл і хрест, відповідно до традиції української церковної геральдики, вказують на єпископський статус власника герба.
allsaints.lviv.ua
Владика Ігор Возьняк народився в 3 серпня 1952 році. у с. Липиці Миколаївського району Львівської області в сім’ї вчителя. У 195971969 рр. навчався в середній школі, а після її закінчення здобував у Дрогобичі технічну освіту. Відтак був скерований на роботу в м. Нікополь Дніпропетровської області, де працював короткий час на заводі. У 197071972 рр. служив у лавах Радянської армії на території Казахстану. 1973 року вступив до монастиря Чину Найсвятішого Ізбавителя; 1974 року розпочав новіціят, в 1975 р. склав перші обіти. У цьому ж році в підпільній семінарії у Львові почав вивчати філософію та богослов’я. На пропозицію настоятеля в 1977 р. переїхав у Вінницю і там продовжував навчання, яке закінчив у 1980 р. Тайну Священства прийняв у листопаді 1980 р., а вічні обіти склав 2 липня 1981 р. Працював при римо7католицькій Церкві, що давало можливість нелегально допомагати місцевому священикові уділяти вірним різні тайни, зокрема сповідати. З 1989 р. провадив душпастирську діяльність у катедральному соборі м. Тернополя. З 1990 по 1996 рік був Протоігуменом ЧНІ. З 1996 р. душпастирював у Вінниці. У 1997 р. декретом Протоігумена призначений учителем новиків у Львівській провінції Отців Новонародженим бажаємо Редемптористів. Водночас продовжував душпастирську многих Божих Ласк. Батькам та діяльність, особливу увагу приділяючи проповідництву та хресним батькам − терпіння та реколекціям для монахів, монахинь і мирян. витривалості у вихованні гідних У 2001 р. навчався на курсах форматорів (вихователів громадян і християн для ченців) у Римі, після закінчення яких у серпні був суспільства та Церкви. призначений помічником вихователя ораторів7 семінаристів у Польщу в семінарії Отців Редемптористів. 17 лютого 2002 року в Архикатедральному соборі Святого Юра відбулася єпископська хіротонія Владики Ігоря Возьняка. За рішенням Синоду Єпископів та
благословенням Святішого Отця, після хіротонії Владика Ігор став Єпископом7помічником Львівської архієпархії. Після перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва 29 серпня 2005 року Блаженніший Любомир згідно з кан. 220 п.3 ККСЦ своїм декретом іменував протосинкела Львівської архиєпархії Преосвященного Владику Ігоря (Возьняка) Адміністратором Львівської архиєпархії УГКЦ. А згідно із рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, який проходив 5712 жовтня 2004 року, Владика Ігор був обраний Архиєпископом Львівської архиєпархії. 10 листопада 2005 року, в Архикатедральному соборі Святого Юра відбулася історична подія в житті Української Греко7 Католицької Церкви. У цей день, під час Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив Блаженніший Любомир (Гузар), Верховний Архиєпископ Києво7Галицький УГКЦ, відбувся чин введення на престол нового правлячого єпископа Львівської архиєпархії – Високопреосвященного Владики Ігоря (Возьняка). З цього часу владика носить титул7 Архиєпископ Львівський. джерело: www.ugcc.lviv.ua
2
ПОДІЇ
ДОРОГІ ПАРАФІЯНИ
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ БЛАЖЕННОГО ГРИГОРІЯ ЛАКОТИ: празник на парафії Всіх Святих Українського Народу У рамках святкування парафіяльного празника Всіх Святих Українського Народу у неділю 10 липня, парафію Всіх Святих з Архипастирським візитом відвідає Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк) Архиєпископ Львівський. У переддень свята 9 липня о 19:00 було відслужено Святочну Всеношну (Велику Вечірню з Литією до всіх Святих Українського Народу) та Утреню. Також за день перед тим, а саме 7 липня після Служби Божої о 19:00 проведено процесійний обхід мощей Блаженного Григорія Лакоти навколо храму, та помазання олією хворих. Реколекційну науку про життя Блаженного Григорія провів о. Сергій Ковальчук, після чого о 20:00 розпочалися молитовні чування біля мощей та служилася урочиста Вечірня. У сам день празника, 10 липня о 7:00 та 9:00 у храмі Всіх Святих Українського Народу служитиметься Празнична Божественна Літургія, після яких о 10:30 відбудеться процесійна зустріч Архиєпископа Львівського Владики Ігоря (Возьняка)… 11:00 – Архиєрейська Божественна Літургія. 13:00 – Празничне водосвяття, посвячення Високопреосвященнішим Владикою Ігорем, Архиєпископом Львів7 ським речей релігійного вжитку. Відтак, о 14:00 з нагоди храмового празника проходитиме футбольний турнір за участю парафіяльних та архиєпархіяльних футбольних команд, після якого запрошуємо на святочну концертну програму за участю парафіяльного хору «Єдність», гурту «У дзеркалі», популярного співака ОСТАПА та інших виконавців.
ВЕСЕЛІ КАНІКУЛИ З 20 червня по 1 липня при парафії Всіх Святих Українського Народу проходили Веселі канікули для дітей парафії. На цьогорічній програмі веселих канікул було задіяно 65 дітей, 15 аніматорів із Марійської дружини, а також брати семінаристи та священики храму. Катехетична програма канікул: Дев’ять плодів Святого Духа. Впродовж десяти днів дітей харчували двічі на день, обідами приготованими на парафіяльній кухні. В межах Веселих канікул діти відбули паломницьку поїздку до Святомиколаївського монастиря у Крехові. На завершення Веселих канікул відбувся святковий концерт організований самими учасниками табору.
ПАРАФІЯ
За останній період будівельного сезону на території парафії Всіх Святих Українського Народу виконано низку будівельно7оздоблювальних робіт. Зокрема закінчено оздоблення фасаду храму з південно7східної сторони. На початку другої декади червня розпочато роботи по встановленню зовнішньої огорожі з боку вулиць Петлюри та Кульчицької. На вданий час парафіяльною бухгалтерією ведеться підсумок витрат з робіт на завершення оздоблення фасаду та встановлення огорожі. Їх результат буде оголошено згодом. Водночас ведуться роботи по встановлення системи кондиціонування храму. На першому етапі встановлено три внутрішніх блоки кондиціонерів та підготовлено магістралі для повітропроводів та виготовляються самі повітропроводи. Завершення робіт та випробування системи планується до Престольного празника. Також інтенсивно ведуться роботи по виготовленню деяких елементів іконостасу, зокрема, розпис ікон пророчого ряду та встановлення ажурних колон намісного ряду, що мають бути встановлені до дня Престольного празника. Окрім того, завершуються роботи над проектом мозаїки запрестольної храмової ікони. Відтак, готуємося до проведення Престольного празника, який через нашу молитовну участь стягує ласки благословення з неба для цілої нашої парафії. Звертаємося до людей доброї волі підтримати своїми добровільними пожертвами виконані та заплановані роботи у нашому храмі. Для цього ви можете скласти свої пожертви щоденно у захристії храму у книзі пожертв, чи у будь7яку зі скриньок для пожертв розміщених у храмі, а також на наш новий рахунок…. . наперед бажаю Вам щедрих Божих ласк, здоров,я та миру у душі. Адміністратор о. В. Ольшанецький
ТАБІР ДЛЯ МОЛОДІ Від 11 липня близько сімдесяти молодих людей віком від 14 до 22 років відбувають на десять днів у виїзний літній табір, що проходитиме цьогоріч у селі Гребенові Львівської області. Програма табору передбачає вивчення східнохристиянської літургіки, перегляд релігійних фільмів, екскурсійні походи, вечірні ватри та інші не суперечливі християнській моралі розважальні програми. Впродовж усього часу всі учасники табору знаходитимуться під пильним наглядом лікаря та управи табору, до якої входять семінаристи та отці нашої парафії. Керівник табору адміністратор храму Всіх Святих українського Народу о. Володимир Ольшанецький. Завершується табір 21 липня.
Третя річниця спільноти “Лярш− Ковчег” в У країні Україні 5 липня в архикатедральному соборі Святого Юра відбулася Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди третьої річниці від створення спільноти «Лярш7Ковчег» в Україні. Богослужіння очолив Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, за чисельної присутності осіб з особливими потребами, членів їхніх родин та приятелів. Привітати «Лярш» зі святом прийшли представники спільноти «Віра і світло», Центру духовної підтримки «Емаус» та Навчально7реабілітаційного центру «Джерело». під час проповіді Владика Ігор привітав учасників моління і зауважив, що сама лише присутність «друзів з особливими потребами» в Господньому храмі «приносить могутніше благословення для усіх тих, хто приходить помолитися в Божий дім та усієї нашої Церкви». За словами архиєрея, такі особи також спонукають нас до щирої і правдивої любові до всіх людей без винятку. «Добрі та праведні друзі з особливими потребами дуже хочуть, щоб люди жили любов’ю одні до одних та свідчили її усім без винятку.
Вісник Храму Всіх Святих У країнськ ог о Народ у, липень 2011 Українськ країнськог ого Народу,
НАШІ ДУШПАСТИРІ
3
Блаженний Кир Григорій Лакота Народився 31.01.1883 р. в с. Голодівка, біля м. Комарно на Львівщині. У Комарно закінчив народну школу, навчання продовжив в академічній гімназії та на богословських курсах у Львові. У 1908 р. у Перемишлі був рукоположений Костянтином Чеховичем на священика. У Відні в 1911 р. здобув ступінь доктора богослов’я. З 1913 р. – професор історії Церкви і канонічного права Духовної семінарії Перемишля, а 16.01.1918 р. призначений єпископом Йосафатом Коциловським її ректором. Випущена збірка його проповідей «Поступи на глибину». Г. Лакота був членом7 засновником історично7правничої секції Наукового Богословського Товариства у 1923 р. 16.05.1926 р. відбулися архієрейські свячення, і Папа Пій ХІ іменував Г. Лакоту єпископом7 помічником Перемиської єпархії. У 307ті роки його єпископська праця тісно пов’язана з Лемківщиною. У 1939 р., коли Перемиська єпархія поділена була навпіл новим кордоном по ріці Сян, єпископ Й. Коциловський скерував Г. Лакоту у м. Ярослав і віддав під його управу цілу Західну округу аж до Кракова, а сам лишився під більшовиками. У Ярославі Владика Григорій здобув собі загальну любов парафіян міста й околиць своєю лагідністю й люб’язністю. У 1941 р. єпископ Григорій повернувся до Перемишля, був пресвітером Перемиської капітули при кафедральному храмі. Після німецької окупації Перемишль відійшов до Польщі. На пропозицію колег переїхати від небезпеки подалі від нового кордону єпископ Григорій відповів: «Як буде така воля, що нас вивезуть, то, може, нас там чекає хоч би одна душа, що потребує нашої помочі, може, від цього залежить її спасіння, то варто для неї п о с в я т и т и с я . . . » 25.06.1946 р. о. Василь Гриник повідомив єпископа, з яким служив у Перемишлі від 1921 р., про чутки щодо виселення українських священиків, і запропонував перебути тривожний час у криївці. На це єпископ відповів: «Я з палати тікати не буду, бо так чинити мені не
випадає. Ви ж мусите бути серед своїх парохіян». Наступного дня після Служби Божої капітулу, катедру і дяковчительську школу оточило польське військо. Усім служителям наказано зібратися до однієї з капітульних кімнат. З вікон було видно, що в єпископській палаті Владики Й. Коциловського діється щось зле. Як дізналися пізніше, Преосвященного побили й силою вивезли вантажівкою у Медику. Польські вояки ввійшли до капітули разом з радянськими. Від імені державних властей Перемиський староста запропонував усім добровільно переселитися до Радянського Союзу, на що отримав категоричну відмову. Був даний час на роздуми. Деякі родини почали складати речі. О. Гринику вдалося переодягнутим вирватися з оточення і втекти до сестри. Наступного дня усе духовенство було вивезене на залізничну станцію. Г. Лакота заочно засуджений Особливою Нарадою у Києві на 10 р. виправно7 трудових таборів, етапований до Воркути. У неволі відзначався великою людяністю, смиренням. Намагався прийняти на себе найважчу роботу й полегшити нестерпні умови іншим. Італійський священик о. Петро Леоні, який відбув 10 р. сибірської неволі, в опублікованих 1959 р. споминах пише: «На засланні я стрінув правдивих янголів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі Херувимів, прославляючи Христа. Між ними був ісповідник віри, Владика Григорій Лакота, який від 1948 до 1950 року просвічував нам, знесиленим каторжникам, своїм прикладом християнських чеснот». У Воркутинському таборі ОЛП79 він був визначним зразком праведного життя. Своєю смиренністю і небуденною святістю серед каторжан заслужив ім’я «Ангела в людському тілі». Священики, що перебували в цьому таборі, під великою таємницею, щодня вдосвіта відправляли Богослужіння, серед них і Владика Григорій. За престол служила табірна . «тумбочка». Викриття загрожувало карцером. Щодня до Преосвященного збиралося табірне
духовенство не релігійні співбесіди. У 1950 р. здоров’я Владики Григорія дуже погіршилося, і його перевали до санітарного табору в Абезі. Останні хвилини його життя засвідчив в’язень Абезі, вірменин Каетанович, апостольський адміністратор, який подав йому останню духовну поміч. Також були у Абезі з Лакотою о. Микола Топорівський і д7р Сергій Наклович. Вони згадували після звільнення, що Владика був у важкому стані, лежав і лише молився, але всім, хто його відвідував, лагідно давав своє благословення. Помер як мученик за віру 12.11.1950 р. в Абезі, могила Д714. Родич єпископа Лакоти п. Ярослав Гараздовський, який живе у Львові й працює на будівництві церкви Різдва Пресвятої Богородиці, отримавши інформацію про його загибель з Воркутинського архіву, у липні 1996 р. приєднався до експедиції «Пошуку», разом з парохом церкви о. Орестом Фрединою. У Абезі вони відкрили могилу Г. Лакоти, щоб її ідентифікувати, взяли на експертизу рештки панагії, впорядкували й освятили могилу, встановивши на ній хрест. У 2001 році, післ відвідання Львова Папою і визнання ним Г. Лакоти серед 25 інших священномучеників УГКЦ, Я. Гараздовський і о. Орест вирушили в другу експедицію до Абезі, організовану й документально підготовану «Пошуком». За участю археолога Я. Михайловського, 10.07.2001 р. вони ексгумували тлінні останки єпископа та перевезли їх до Святоюрського Собору у Львові, де святі мощі готують до урочистого перезахоронення. На колишній могилі в Абезі залишився хрест і табличка з відповідною інформацією.
10 років після ПАПИ Святкування 107річчя візиту Святійшого Отця Папи Івана Павла ІІ в Україну наприкінці червня 2001 року Божого. Святкову Архиєрейську Літургію очолив Його Святість Патріарх Святослав. На святі присутні представники міської та обласної влад, 7 мер міста п. Андрій Садовий та голова облдержадміністрації п. Михайло Цимбалюк, а також численна делегація від храму Всіх Святих Українського Народу, серед них адміністратор парафії о. Володимир Ольшанецький, о. Остап Гнатів, о. Василь Попик, о. Сергій Ковальчук та група молоді із “Марійської дружини”. Фото: Іван Бондар
allsaints.lviv.ua
ІННОВАЦІЇ
4
СОЦІАЛЬНІ ІНТЕРНЕТРІ
АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР: о. Остап ГНАТІВ
Трохи історії Величезна популярність соціальних мереж, серед яких Facebook, Twitter, LinkedIn, Vkontakte, – надбання зовсім недавнього часу. Ще у 1995 році американці запустили проект Classmates.com –у пізнішому російському соціальному сервісі «Одноклассники». Але всесвітню популярність соціальні мережі здобули у 2003 – 2004 роках, коли стартували проекти LinkedIn, MySpace та добре відомий Facebook. В Україні щодалі більша популярність соціальних мереж пов’язується, насамперед, із її молодими учасниками. Це не дивно, адже саме молодь завжди була найбільш відкритою до різних нововведень. Інноваційний потенціал мереж виявися і справді потужним: від часу їх появи Інтернет ставав не лише незамінним джерелом інформації, а й універсальним засобом міжособистісного спілкування Соціальна мережа: шкода чи користь? Майже кожен молодий українець зареєстрований в одній або кількох соціальниих мережах. Тож може вільно спілкуватися з іншими молодими людьми. . Чому ж тоді багато людей не схвалює соціальних мереж, ставиться до них упереджено? В Україні, як і закордоном, з кожним роком посилюються тенденції до домінування у молоді матеріальних потреб над духовними. Покоління, яке зацікавлене лише у матеріальному благополуччі, немає майбутнього. Адже людина 7 істота соціальна, вона повинна розвиватись, але, водночас, зростати духовно, реалізуватись як творець власної сутності, а не тільки задовольняти суто фізіологічні потреби. Недарма багатьма вченими піднімалась проблема співвідношення матеріального і духовного. Одним з аспектів цієї проблеми є становлення системи ціннісних орієнтацій сучасної молоді як перспективної частини суспільства, пошуку чинників їх формування. Свого часу Інтернет7комунікація, як і будь7 яке нововведення, здатне значною мірою змінити суспільне життя. У вітчизняній соціальній психології на Інтернет7 комунікацію дивилися в основному з точки зору психології залежностей. Інтернет розглядався вченим7психологами як річ, від якої легко стати залежним – подібно до того, як молоді люди потрапляють під вплив куріння, алкоголю, наркотиків чи комп’ютерних ігор. Залежність являє собою патологію; водночас цілком природніми є зв’язки між тими можливостями, що їх пропонує Інтернет7комунікація та
розвитком наших розумових здатностей, уважності, пам’яті та уяви. Досліджуючи ці зв’язки, закордонні психологи дійшли висновку, що від користування соціальними мережами приносить достатньо багато користі. По7перше, соціальна мережа здатна задовольняти потребу молодих людей у самовираженні. По7друге, користування мережами, на думку психологів, розвиває здатність навчатися. Завдяки присутності у соціальній мережі молода людина вчиться оперувати великими масивами інформації з величезної кількості різних галузей. По7 третє, за спостереженнями зарубіжних дослідників, саме користування глобальними комунікаційними мережами є запорукою того, що в дорослому віці людина буде толерантнішою до представників інших культур та національностей. Адже соціальна мережа є тим простором, де люди з різних культур співіснують пліч7о7пліч і мають можливість ділитися з цілим світом проблемами. Тут треба також додати, що користування соціальними мережами часто сприяє вивченню іноземних мов. По7 четверте, можливість створити у соціальній мережі своєрідний мікросвіт у відповідності до власних уподобань викликає у молодої людини відчуття захищеності, емоційного та комунікативного комфорту, адже протягом усієї історії люди знаходилися у постійному пошуку, намагаючись знайти шляхи задовольнити свої як духовні, так і матеріальні потреби. Проте,інколи, важливість духовних цінностей підносилась за рахунок підтримки матеріальних потреб людини. З огляду на це, програма духовного розвитку сучасної молоді повинна ґрунтуватись на поєднанні двох взаємозалежних сутностей: забезпеченні гідних умов життя, підтримки на належному рівні базових потреб та відповідний розвиток духовної складової молодих людей В інших випадках, матеріальні цінності посідали б перше місце, при цьому нехтувались моральні проблемами.
Можна безкінечно сперечатися про переваги і недоліки глобальної мережі. Але безперечним залишається факт – Інтернет, що колись зародився у військово7технічних цілях, зараз набув всесвітнього масштабу і відіграє велику роль в житті всього суспільства.З суто інформаційної сфери, павутина давно переросла в щось більше. Сьогодні, мабуть, кожна сфера суспільного життя знаходить тут місце. В інтернеті можна подивитися фільми, послухати музику, дізнатися новини, читати книги, зробити покупку, знайти роботу – загалом, все те, що не вимагає моментального матеріального втілення сьогодні перенесено в Інтернет. Мабуть, жодна організація не зробила стільки для об’єднання людей у всьому світі як ця мережа. Так би мовити Інтернет стирає межі! Сьогодні найбільшою популярністю в інтернеті користуються соціальні мережі. Це дуже перспективний напрям діяльності для нової євангелізації тому, що більшість молоді значну частину свого вільного часу проводять саме в цих соціальних мережах. Люди зараз роз’єднані, і інтернет часто — головний засіб комунікації. Саме тому присутність Церкви там украй необхідна. Особливістю такої роботи є неформальний характер спілкування, орієнтований на реальні потреби і запити суспільства. Окрім позитивних сторін соціальних мереж, можна виділити й кілька негативних рис. Справжньою проблемою віртуального простору є можливість створення альтернативного «Я» іншої зовнішності, віку, професійної приналежності і навіть статі, завдяки невидимості, анонімності користувача в мережі, що може привести до подібної ж легковажності і неадекватності сприйняття людей в реальному бутті. Іншою проблемою сучасного світу, в якому є так багато нових засобів спілкування між людьми та способів бути разом, виступає самотність, брак щирого спілкування, яке не замінять соціальні мережі.
Марічка КУЗЯК
Вісник Храму Всіх Святих У країнськ ог о Народ у, липень 2011 Українськ країнськог ого Народу,
ХРАМ
5
ПЕРЕД БОГОМ ТА ЛЮДЬМИ Ми вже знайомили наших читачів із життям та священичим служінням найстаршого священика нашого храму о. Івана Курача, вих овника підпільної ГГреко7Ка реко7Ка толицької Церкви виховника реко7Католицької духовного сина блаженної пам’яті митрополита Володимира Стернюка. У цьому числі нашої газети ми звернулися з кількома застановчими питаннями до пані добродійки, їмості Марії К урач. Курач. Отже, що означає бути дружиною священика, як не втратити віру серед важких життєвих випробувань і здобути велике жіноче щастя, 7 у розповіді пані Марії К урач Курач Їмость повинна бути підтримкою, порадою, помічницею для священика, З моїм майбутнім чоловіком ми познайомилися на роботі, на будові. Зустрічалися близько півтора року, у тому проміжку часу я багато дізналася про Греко7Католицьку Церкву. Ми ходили разом до церкви, багато розмовляли на релігійні теми. Мови про священство не було. Вже були одружені коли отримали помешкання на Левандівці. Чоловік познайомився з отцем Винницьким і з того часу почалася підготовка до священства. Потроху всі домашні справи лягали на мої плечі. Чоловік у вільний від роботи час багато писав, тому що не було книжок, в неділю його часто не було вдома, оскільки з’явилися нові обов’язки. Я як жінка, звичайно, хотіла кудись піти з чоловіком, з дітьми, але мирилася з тим, що є. Господь готував для мене інше щастя. Чоловік мав велике бажання стати священиком. Таке бажання заперечити було не можна, бо священство, то є велика Тайна. У порівнянні з часами підпілля священики зараз живуть добре. Мають парохії, працюють, тому і відповідно живуть краще. Підпільні священики парохії не мали, хата була парохією, тому жили скромно і дякували Богові за опіку над ними.
переживати за нього і молитися за нього. Їмость має бути гарним прикладом для інших. Я часто служила до Служби божої отцеви, прибирала в церкві, ставила квіти, завжди любила людей, дбала про гарний вигляд приборства. Наших дітей ми виховували по7християнськи. Молитва у нашому домі мусіла бути зранку і ввечері. У піст телевізор вимикався. Молилися разом, діти по черзі читали хресну дорогу. В неділю о п’ятій годині ранку прокидалися на Службу Божу. Постійно дітей попереджували, щоб ніде нічого не розповідали. Ніхто з наших синів не став священиком, можливо боялися. Усім дівчатам, що готуються до подружнього життя я би побажала бути перш за все добрими християнками, берегти дівочість до вінця. Тим же, що готуються стати їмостю, треба поставити собі питання чи я зможу змінитися, де від чого треба відмовитися, бути доброю помічницею для свого Священика, розуміти його. Якщо ж майбутні їмості тішать себе думкою, що будуть гарно жити як стануть їмостями, то краще ними не бути.
Спільноті «Віра і Світло» при нашій парафії –14 років! Любити – це зробити себе вразливим стосовно іншої людини.
…Кожен з учасників спільноти переконаний, що Бог однаково любить кожну людину, повносправну чи неповносправну. Жан Ваньє Ісус живе у серці кожної особи, навіть, якщо вона не може виразити На перший погляд у третю неділю травня планувалася це традиційним для загалу способом. “Віра і Світло” ґрунтується на звичайна зустріч спільноти «Віра і Cвітло» Cвітло». Але ми усі знали, що вона переконанні, що кожна неповносправна особа є повноцінною та буде особливою, особливою тому, що нашій спільнотці, що має назву має такі ж права, як і всі люди, а, передусім, право бути любленою, «Всі святі» святі», виповнилося повних чотирнадцять років. І ми усі чекали визнаною і шанованою як особистість. Кожна людина, навіть цього свята. Чекали свята передусім наші неповносправні друзі друзі, які найглибше вражена неповносправністю, покликана поглиблювати завжди з нетерпінням бажають зустрічі, батьки друзів, які мають своє життя в Ісусі, приймати святі Тайни і бути джерелом ласки та приятелі, які намагалися миру для всієї спільноти, Церкви та суспільства… нагоду поділитися наболілим та, звісно, приятелі якомога краще підготуватися до ювілею. А взагалі – ми щоразу «Віра і Світло» – це міжнародний християнський чекаємо зустрічі, адже кожна – особлива, непередбачувана та екуменічний рух спільнот, який об’єднує осіб розумово+ цікава. неповносправних, їх батьків та молодь+приятелів. Члени спільноти Святкова зустріч розпочалася з молебеня до Пресвятої «Віра і світло» зустрічаються, щоб ділитися труднощами і Богородиці, яку відправив наш капелан о. Михайло Німак. Опісля, радостями, святкувати і молитися, підтримувати одні одних. У наша травнева зустріч відбувалася у звичному форматі: учасники травні 1997 р. була створена спільнота «Віра і Світло» при нашій спільноти ділилися своїми радощами та турботами, майстрували парафії, яка має назву «Всі святі». У нашій спільноті є 14 родин, 10 святкові листівки до Дня матері, спільно молилися і звісно багато7 приятелів та капелан о. Михайло. Кожної третьої неділя місяця багато святкували святкували. Наші провідники Руслана Лис та Марічка спільнота має зустріч у приміщені «Родинного Клубу» (вул. С. Єзерська доклали багато зусиль, щоб організувати справжню феєрію Петлюри, 32). У першу неділю кожного місяця члени спільноти свята. Запросили навіть музикантів, які грою на клавішах та скрипці сходяться о 13:00 на Божественну Літургію. Також члени спільноти разом їздять на прощі, реколекції і табори. оживляли дух святкування. А потім, звісно, святковий тортик. Свято справді вдалося. Спільнота тішиться з того, що розростається, мужніє, набирається сил. Ще недавно здається був Щиро запрошуємо молодь на зустрічі спільноти «Віра і тільки початок, а вже – 14. До речі, учасники спільноти навіть Світло»! поставили сценку, яка проілюструвала утворення спільноти засновницею руху спільнот «Віра і Світло» в Україні Зенею Кушпетою.
allsaints.lviv.ua
6
ЖИТТЯ ЦЕРКВИ
Блаженніший Святослав проголосив новий Катехизм УГКЦ 24 червня 2011 року ГГлава лава УГКЦ офіційно проголосив новий Катехизм «Христос – наша Пасха». В присутності єпископів, священиків, монахів та вірян УГКЦ з США, Канади, Росії, Польщі, Бразилії, Сербії, Португалії та України у Львівській Дух овній семінарії Духовній презентовано понад 3007сторінковий документ, який представляє богословське розуміння Божих правд в світлі київської християнської традиції.
роботою нашої Комісії і нашого комітету з написання Катехизму. Синод доручив працювати далі», – розповіла с. Луїза Цюпа про дальші плани робочої групи стосовно роботи над Катехизмом в інтерв’ю для Департаменту інформації УГКЦ. Пригадуємо, що офіційне проголошення Катехизму УГКЦ відбудеться 24725 червня у Львові.
273 липня в Севастополі відбулося відзначення Дня Військово7морських сил України. У святкуванні взяв участь Владика Михайло (Колтун), керівник Департаменту Патріаршої курії у справах душпастирства силових структур України, о. Любомир Яворський, заступник керівника, о. Зеновій Колтун, головний капелан Сокальсько7Жовківської єпархії, та о. Микола Квич, головний капелан Одесько7Кримського екзархату. На початку святкування Владика Михайло поблагословив усіх присутніх та привітав їх з Днем українського флоту. «Сьогодні серед присутніх тут є адмірали, офіцери, цивільні люди – усі вони свідомі українці, які твердо стоять на своїй землі і можуть щиро подивитися іншому в очі. Я бажаю вам усім, щоб ви мали той дар щирості і завжди тривали в ньому: щоб кожен з вас міг відкрито глянути одне одному в очі, а будь7яка людина могла з радістю дивитися в очі вам». Владика побажав гостям свята, щоб вони несли цю радість у світ, щодня святкуючи дароване нам життя. Зі словом виступив також віце7адмірал Віктор Максімов, командувач Військово7морських сил України. Святкові заходи з нагоди Дня флоту України проходили за участі керівництва держави та Збройних сил України, духовенства, представників шефських делегацій і міської влади. На катері разом з Володимиром Литвиним обхід строю кораблів здійснили Міністр оборони України Михайло Єжель, командувач ВМС ЗС України адмірал Віктор Максимов, голова Державної думи Російської Федерації Борис Гризлов, командувач Чорноморського флоту Росії віце7адмірал Володимир Корольов, голова Севастопольської міської державної адміністрації Володимир Яцуба, а також владика Михайло (Колтун), о. Любомир Яворський, о. Зеновій Колтун та о. Микола Квич, військові капелани. На площі Нахімова високі гості вручили морські кортики випускникам Академії ВМС імені П.С. Нахімова, а також поклали вінки і квіти до Меморіалу захисникам міста7героя Севастополя, після чого відбулося проходження урочистим маршем рот Почесної варти двох флотів – українського та російського. На завершення програми на площі Нахімова відбувся гала7концерт, присвячений Дню Військово7морських сил України.
Департамент інформації УГКЦ
Прес7служба Департаменту капеланства
У спільній Літургії, в семінарійному храмі Святого Духа, Блаженнішому Святославу співслужили Владика Петро (Стасюк), Єпарх Австралії, Нової Зеландії та Океанії, Владика Венедикт (Алексійчук), Єпископ7помічник Львівський, Владика Василій (Івасюк), Екзарх Одесько7Кримський, о. Дмитро Григорак, Апостольський адміністратор Бучацької єпархії, о. Микола Фредина, ректор Львівської духовної семінарії та священики з України і з7за кордону. «Особливістю моменту проголошення Катехизму УГКЦ є те, що в часі він збігся із святкуванням 107ої річниці приїзду блаженного папи Івана Павла ІІ в Україну. Появу Катехизму УГКЦ ми також завдячуємо йому. Саме Святіший Отець був одним з тих, хто активно підтримував нас на шляху написання Катехизму нашої помісної Церкви. Тому найбільший подарунок, яким ми складаємо сьогодні Папі – це наш Катехизм», – відзначив Блаженніший Святослав. Глава УГКЦ нагородив Патріаршими грамотами представників робочої групи. До її складу, зокрема, входили о. д7р Мирон Бендик, голова Робочої групи, с. Луїза Цюпа, голова Катехитичної комісії УГКЦ, о. д7р Іван Гаваньо, о. Тарас Барщевський, секретар Робочої групи, о. Тарас Коберинко, співавтор третьої частини написання Катехизму, д7р Михайло Петрович,
відповідальний за другу, літургійну частину Катехизму та Оксана Бойко. Новий Катехизм УГКЦ розкриває віровчення Церкви у трьох частинах: віра Церкви, молитва Церкви і життя Церкви. В цьому документі УГКЦ передає християнську віру в руслі власної тисячолітньої традиції. Катехизм також пропонує досвід Церкви і її ставлення до штучного запліднення, клонування, аборту, контрацепції, трансплантації органів та евтаназії. Він представляє християнське розуміння держави, економіки, глобалізації, відпочинку, приватної власності та суспільної справедливості. Департамент інформації УГКЦ
Катехизм УГКЦ ббууде перекладений п’ятьма мовами Катехизм, як і колись Правильник, буде перекладено п’ятьма мовами: російською, англійською, португальською, іспанською та польською. Переклади здійснюватимуть у тій країні, яка є носієм мови, і повертатимуть у Катехитичну комісію на останню вичитку. «Переклад – це нелегка справа, надто якщо йдеться про богословську і релігійну термінологію. Ми стежитимемо за тим, щоби висловлювання було правильним, зрозумілим у тій чи іншій країні. Це буде
Владика Михайло (Колтун) взяв участь у Днях флоту України
Вісник Храму Всіх Святих У країнськ ог о Народ у, липень 2011 Українськ країнськог ого Народу,
ПИТАННЯ
7
до того, хто поруч зі мною... З 27 червня до 2 липня у Львівській духовній семінарії Пасторально+місійний відділ УГКЦ вперше проводив професійний курс з місійного служіння. У ньому взяли участь 73 семінаристи останніх двох курсів навчання з Київської, Львівської, Тернопільсько+Зборівської, Івано+Франківської, Самбірсько+Дрогобицької, Бучацької, Коломийсько+Чернівецької, Стрийської і Сокальсько+Жовківської єпархій та Одесько+ Кримського екзархату. Упродовж тижня експерти з питань допомоги мігрантам та релігієзнавці, які досліджували географію присутності вірних УГКЦ за кордоном, читали для семінаристів тематичні лекції. У цьому інтерв’ю з о. Василем Поточняком, виконавчий секретарем Пасторально+місійного відділу УГКЦ ви маєте можливість ознайомитися із перебігом навчання та очікуваними його плодами. Це вперше У країнська ГГреко7Ка реко7Ка толицька Церква, Українська реко7Католицька зокрема Пасторально7місійний відділ, організовує такий масштабний семінар. Яка мета цього заходу? Упродовж попередніх років ми довідались, що українці останньої, четвертої хвилі, еміграції були змушені виїжджати в різні країни на роботу. Наша Церква бажає дати опіку кожному греко7католикові, котрий знаходиться поза Україною. У тих країнах, де вже були попередні три хвилі міграції, є наша Церква, наші структури і вони пробують «давати собі раду». Натомість там, де наших структур не було, де не було навіть парафій, громад, священиків, а тепер це зорганізовано, є велика потреба у служінні. Тисячі чи десятки та сотні тисяч наших людей – це дуже великий виклик для Церкви загалом. Тому ми почали пересилати туди священиків, богопосвячених осіб. Донедавна це робилось не так систематично: була потреба – хтось зголосився, поїхав – готовий був до цього, чи ні. Останні кілька років Синод Єпископів УГКЦ звернув увагу на те, щоби наша Церква почала відшуковувати усіх вірних греко7католиків на земній кулі. Старається надати їм духовну опіку на їхнє прохання, або, принаймні, збудити це бажання, якщо вони вже так віддалені. Відповідно посилати до них підготовлених місіонерів. Тому вперше за цей період ми, з благословення Глави нашої Церкви Блаженнішого Святослава, організовуємо тут, у Львівській духовній семінарії Святого Духа практичний курс місійного служіння для семінаристів7випускників усіх греко7католицьких семінарій в Україні. Метою цього курсу є точно, або наближено передати, який дух, який стан, які потреби панують у наших вірних у тих країнах. Чи вдалося вам досягти мету мету,, яку ви ставили, вперше організовуючи такий семінар? Кожен ставить вищу планку, ніж досягає, але я, особисто, навіть будучи досить критичним, вважаю, що мета досягнута. Звісно, що про це судитиме час, покажуть плоди, але те, що 74 семінаристи з 10 єпархій та екзархатів мали можливість почути різні думки, погляди на це служіння – це велике. Вони вже матимуть чим поділитись серед своїх друзів на
allsaints.lviv.ua
майбутніх парафіях. Правду кажучи, не думав, що можна щось таке подібне організувати. Були думки, плани, але, практично, ми майже два роки готувались до цього: молились, шукали кошти, опрацьовували матеріали, запрошували. На початках багато не вдавалось, але Бог поблагословив, незважаючи на величезні перешкоди зробити це вперше. Побачимо, якщо плоди з цього будуть добрі і корисні, то наша Церква буде зацікавленою, щоби такий курс повторювати щорічно. Якою буде участь мирян у цьому служінні, чи залучатиме Церква і їх до цієї праці? Ми не можемо ділити Церкву на єпископів, богопосвячених осіб, духовенство і мирян. Одні роблять, а інші – ні. Справжньою місійною Церквою станемо тоді, коли від щойно охрещеної людини і до Патріарха будемо переживати за того, хто потребує допомоги. Бо місійність “ це не тільки той, хто за кордоном, але і той, хто поруч мене, але до нього проповідь Євангелія ще не дійшла. Без мирян ми не обійдемося. Зараз вкладаємо у священство, щоб через них вкладати в мирянство. Не хотілося б, щоб це тривало 5710 років, бо ми дуже багато втратимо, але щоб це тривало кілька місяців, чи за рік часу. Будемо старатися, щоб на наступний рік щось подібного змогли приготувати для мирян. Ми вже маємо багатьох людей, котрі готові іти по всьому світі навчати народи, але поки що цього року не можемо це зробити в Україні. Робимо старання спільно з Комісією родини та мігрантів, щоб організувати мирянський форум в Італії. Які країни у світі потребують цього служіння найбільше? Виглядає, що на даний час найбільше потребує нашого духовенства, священиків, монахинь Казахстан. Там проживає 333 тисячі українців і є багато греко7 католиків. Там ці території у класичному розумінні є місійними. Обмаль католиків, православних, чи практикуючих мусульман. Люди живуть у тридцятитисячному місті, де немає нічого духовного. Дуже потрібне духовенство УГКЦ також і в Росії. Знаємо, як це складно, але офіційно в Росії проживає за переписом 2 млн. 800 тисяч українців, неофіційно – набагато більше. Нам треба іти до наших вірних, адже там греко7католиків є близько півмільйона. Матимемо великий гріх, якщо не дамо їм опіку, де б вони не знаходилися.Велика потреба наших душпастирів є у країнах Західної Європи, хоча там є вимоги, щоб священство було неодруженим, і це трохи стримує. Ми не можемо виконати цю вимогу.Також зараз є потреба наших священиків в Ізраїлі, Латвії, Угорщині, Чехії та ін. Є країни, які на достатньо високому рівні за кордоном себе вже проявили, є мережа парафій. Які це країни і чи є можливість створення там екзархатів? З тих країн, де пройшла новітня міграція, а це головно європейські країни, виглядає, що найбільш усистематизована праця є в Італії, Іспанії, Португалії.
В Італії та Іспанії ми вже приходимо до того, щоб там було створено екзархат, тому що є достатня кількість парафій, священиків, вірних. В інших країнах воно трохи, можливо, і слабше організовано, менше людей, але ми хочемо, щоби цей приклад в Італії був поширений у інших країнах новітньої міграції. Десятиденні піші прощі родин мігрантів, які ви організовуєте ось уже упродовж шести років, носять, окрім дух овного виміру духовного виміру,, також і елементи інку ль турації, позаяк вони є міжнародними. Т акож інкуль льтурації, Також проща – це потужний об’єднуючий момент, це свідчення. Що можете сказати про це? На Літургію треба прийти в храм і виконувати усе, що пов’язано з літургійною молитвою (хреститися, молитися, співати). Церковна людина старається бути в храмі. Натомість поза храмом люди можуть почутись більш розкуто. У прощі, наприклад, трохи беруть активну участь, трохи ні. Люди, котрі є більш віддалені від Бога, часто через ті паломництва наближаються до Церкви. Зокрема одним із таких явищ, поширених зараз за кордоном, та й в Україні зокрема, є прощі. Коли з’явився задум прощі Самбір7Зарваниця для родин мігрантів, а також усіх бажаючих, ми хотіли через прощу трохи більше спілкуватись з людьми з7за кордону, їх слухати, бо на це маємо десять днів часу. Звісно, що вони також, попри все, вже є тими носіями культури тієї, чи іншої країни, з якої приїжджають. У цьому сенсі можна говорити про інкультурацію. У прощі ми поєднали і молитву, і спілкування, і похід, і відпочинок, і красу природи. Паралельно ми якоюсь мірою свідчимо, самі собі допомагаємо. Ідучи, просимо також і Божої допомоги. З другого боку, ми свідчимо іншим, бо інші дивляться на кілька сотий похід людей, запитують: «Хто ви, як ви?» і часто нам по доброму заздрять, що можемо собі взяти кілька днів відпустки, чи то навіть десять днів, і присвятити їх душі. Тому це такий добрий вид – іти пішки: дорогою промовляємо молитви, хрестимося, співаємо духовні пісні – змучені, але щасливі. Це видно іншим в наших очах – це наше свідчення. У цьому випадку можемо сказати, що це місійність, але не під кутом класичним, як навернення, але як поклик, свідоцтво віри, якою живемо і навзаєм допомагаємо одне одному (зустрічі, підтримка). У такому контексті проща має місійний характер. Розмовляла Іванна Рижан
АНОНСИ
8 РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НА КОЖЕН ДЕНЬ:
АНОНСИ
6:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕР ЛИХ І ПАНАХИДА ПОМЕРЛИХ 8:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕР ЛИХ І ПАНАХИДА ПОМЕРЛИХ 9:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 10:30 – Понеділок – молебень до Христа Спасителя Вівторок – молебень до Богоматері Середа – молебень до Богородиці Четвер – молебень до Святого Миколая Чудотворця П’ятниця – молебень до Христа Чоловіколюбця Субота – акафіст до Богородиці
У червні Святі Т айни Тайни Хрещення та Миропомазання у нашому храмі прийняли:
05.06 Микола ВАЩИШИН хресні батьки: Тарас Панас та Людмила Ващишин 18:00 7 ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ (на якій додатково молимося): 05.06 Юлія ФЕДИШИН хресні Понеділок 7 за узалежнених від алкоголю, наркотиків та інших узалежнень батьки: Тарас Чорний та Ірина Вівторок – за мешканців будинку по вул…. Волошин Середа – за кращу долю для України і народу 07.06 Олена РЕПЕХ хресні Четвер – за оздоровлення, тих що в недузі (хворих) батьки: Ростислав Стойко та П’ятниця – за дітей, молодь, за учнів школи №… класу … Наталія Репех Субота – за християнські подружжя парафії 12.06 Юрій БАКАЙ хресні батьки: Ярослав Бакай та 19:00 – Вечірня Мар’яна Ханас !!!у суботу та перед святами ввечері також Всеношна (Велика Вечірня та Утреня) 12.06 Юрій ЛУКАЩУК хресні батьки: Руслан Буряк та РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НА НЕДІЛІ ТА СВЯТА: Олександра Бондар 18.06 Маргарита ПАВЛІШ 7:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ хресні батьки: Ігор Приступа 9:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ Олеся Цимбаліста 11:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПАР АФІЮ ПАРА 19.06 Матвій7Іван ГЛУШКО 13:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ хресні батьки: Михайло Глушко 18:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ та Руслана Гонимар 19:00 – ВЕЧІРНЯ 19.06 Олена7Лілія БІЛЕЦЬКА хресні батьки: Юрій Козовий !!!Хрестини у храмі Всіх Святих Українського Народу можуть відбуватися у будь7який день за та Наталія Салятицька 21.06 Дарина МЕЛЬНИК хресні попереднім записом у захристії. У неділю о 14:30 ХРЕСТИНИ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ МОЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ У БУДЬ7 батьки: Андрій Шандарівський та Мирослава Мельник ЯКИЙ ДЕНЬ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ У ЗАХРИСТІЇ. У НЕДІЛЮ О 14:30. 26.06 Юрій ДОРОШ хресні ЧИТАЙТЕ У НАСТУПНОМУ ВИПУСКУ: батьки: Орест Калатир та Оксана Тарнавська 26.06 Святослав ДЕВ’ЯТЬ ПЛОДІВ СВЯТОГО ДУХА: розважання над Таїнством Церкви ОГОНОВСЬКИЙ хресні батьки: МОЛИТВА, ЯК ЗАПОРУКА ПРИСУТНОСТІ БОЖОЇ БЛАГОДАТІ Роман Ярич та Марія Юрків
ТАЇНСТВО ПОДРУЖЖЯ ДОРОГІ ПАРАФІЯНИ! ЗАПРОШУЄМО ВАС НА НАШІ ВЕБ−РЕСУРСИ: http://ugccallsaints.blogspot.com/ picasaweb.google.com/ugcc.allsaints www.facebook.com/church.allsaints Над номером працювали: Іван БОНДАР, о. Остап ГНАТІВ
Вітаємо новоохрещених невомлят, бажаємо їм доброго здоров’я та всіляких божих ласк. Т акож вітаємо Також батьків і хресних батьків. Щиро покладаємо надію, що у своїх дітях вони зуміють виплекати високі християнські цінності.
Вісник Храму Всіх Святих У країнськ ог о Народ у, липень 2011 Українськ країнськог ого Народу,