01-2011

1

СПІЛЬНОТА − ТВОРИТЬ ПАРАФІЮ Які спільноти діють при нашій парафії, чим вони займаються окрім спільної участі у Богослужіннях. Хто є їхніми провідниками і які їхні ідеали. читайте стор. 4−5

заклик до молитви

Як було повідомлено усім вірним нашої Церкви, Святіший Отець Вене дикт XVI поблагословив прохання Блаженнішого Любомира про звіль нення його з уряду Верховного Архиєпископа УГКЦ. Приймаємо цю подію з великою довірою до Госпо да Бога та до Його опіки над своєю Церквою. Церква є Божою устано вою. Її провадить Святий Дух, що Його зіслав своїй Церкві Господь наш Ісус Христос у день П’ятде сятниці. Дух Святий «подає усе: пророків посилає, священиків удос коналює, неграмотних мудрості на вчає, рибалок богословами появляє і єднає всю церковну спільноту» (Стихира на Вечірні празника П’ятдесятниці). Сьогодні ми готу ємося до Синоду для обрання ново го Глави нашої Церкви. У Декреті про скликання цього Синоду, який був поданий до відома всім членам Синоду Єпископів УГКЦ, вказано, що вибори відбудуться 21 24 бе резня, а урочисте введення на пре allsaints.lviv.ua

стол заплановане на Хрестопок лонну неділю, 27 березня 2011 року Божого, у Патріаршому соборі Во скресіння Христового у м. Києві. Обрання нового Глави – це Божа справа, яка спонукає усіх нас, духо венство і мирян, до щирої молитви, щоб обрати особу по Божій волі: «Бо Бог бачить не те, що бачить лю дина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Сам.

16, 7). Закликаю усіх до щирої молитви, щоб Дух Господній вказав на цю особу, подібно як в давнину – на пророка Давида (пор. 1 Сам. 16, 12), та помазав новообраного Пред стоятеля як свого обранця та провід ника Божого люду Української Греко Католицької Церкви. Пору чаю усім церковним громадам спільно, єдиними устами і єдиним серцем проказувати після Бого служінь тричі молитву «Царю небе сний» і один раз «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь» в намірі успішного проведення виборчого Синоду. Хай ім’я Господнє живе у наших серцях і буде прославлене у наших діях!

+ Ігор, Адміністратор Верховноархиєпископської Української ГГреко Католицької реко Католицької Церкви

ВІТАЄМО У лютому спільнота нашого храму поповнилася новоохре щеними парафіянами. Святу Тайну Хрещення прийняли: 06.02 Гулящий Назар 06.02 Сулима Маркіян 06.02 Гавриляк Роман 06.02 Бущан Матвій Іван 12.02 Кучер Анна Анастасія 13.02 Мандзюк Данило 13.02 Наконечний Василь 15.02 Цястун Емілія 15.02 Кадикало Даниїл 20.02 Калинич Михайло 20.02 Ванюк Анісія 20.02 Літньовський Денис 20.02 Марчишин Марія 20.02 Муляк Яна 20.02 Шпіт Надія Мирослава 26.02 Соболь Дарина 26.02 Коваль Юрій 27.02 Бродин Христина 27.02 Турянська Яна Юстина 27.02 Мокрий Маркіян 27.02 Шкварок Артем Новонародженим бажаємо многих Божих Ласк. Батькам та хресним батькам − терпіння та витривалості у вихованні гідних громадян і християн для суспільства та Церкви.

ПАРАФІЯ

2

НЕДІЛЯ ВСЕПРОЩЕННЯ У сиропусну неділю св. Євангеліє вчить нас про важливість прими рення і про взаємне прощення. На вечірні і утрені цієї неділі співають про Райський сад, який ми втра тили через упадок Адама і Єви. Ця стихира нагадує нам, що на землі ми є вигнанцями, а наш правди вий дім – Вічний Рай, Небесне Царство і що пасхальне палом ництво провадить нас до вічної Батьківщини. У давнину по монастирях Сходу був гарний звичай, відбувати об ряд взаємного прощення у Сиро пусну Неділю. Цей обряд викону вався ввечері після скромної вечері. Всі монахи у присутності вірних взаємно просили один в одного прощення за свої прови ни, обіймалися і давали поцілунок миру. Також і миряни просили між собою взаємного прощення. По декуди при обряді прошення співали стихири Пасхи, а остання стихира закликала всіх до прощення:”… і друг друга обнімімо, скажімо, браття і тим, що ненавидять нас, простім все… Цей спів стихир Пасхи мав оз начати, що як у дні Христового Воскресіння, так і тепер на вступі до Великого Посту треба все про стити задля Христа, який постив задля нас, терпів і воскрес. На “Господи взиваю” ми співає мо:”Стримаймось від пристра стей, так як ми стримуємось від поживи, і витримаймо, щоб бути гідними побачити Святе Страж дання нашого Бога і радість Його Святого Воскресіння”.

У НЕДІЛЮ 6 БЕРЕЗНЯ ВЕЧІРНІ БОГОСЛУЖЕННЯ У НАШОМУ ХРАМІ РОЗПОЧНУТЬСЯ БОЖЕСТВЕННОЮ ЛІТУРГІЄЮ ДАЛІ СЛУЖИТИМЕТЬСЯ ВЕЧІРНЯ ПО ЗАКІНЧЕННІ ЯКОЇ ВІДВУВАТИМЕТЬСЯ ЧИН ВСЕПРОЩЕННЯ (запрошуємо парафіян взяти участь у ньому)

ДІЙСТВО ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРУ

Відроджений в ГГаличині аличині п. Бог даном Богданом Жеплинським ляльковий театр по селився на парафії Всіх Святих Українського Народу ливо відо Народу.. Особ Особливо мий ляльковий теа тр у формі вертепу театр вертепу,, який цьогоріч і мали можливість споглядати наші парафіяни. Потрібно також сказати, що вертеп виступав не тільки у нашому храмі, але й у школах, садочках на території парафії, а також у Національному У ніверситеті імені Університеті Івана Франка. Про відроджений га лицький ляльковий вертеп ство рено відеофільм, тепер ляльковий театр готує нові вистави на релігійну тема тику тематику тику,, а також приготовано вис таву «Ярмарок», формується старша група лялькового театру в яку запро шуються учні старших класів, сту денти та працююча молодь. Заняття проводяться кожної неділі в трапез ному залі нашого храму ток храму.. Поча Початок занять о 12:30. Записатися можна в захристії. Дещо докладніше про ляль ковий театр подаємо за матеріалами наданими паном Мирославом Ковальчуком.

В

ляльковому театрі водять ляльки та озвучують їх. Говорять за ляльок особи, яких називають ляльководами. Прототипами лялько водів лялькового театру можуть

служити зображення скоморохів ляльководів зображених на ста ровинній фресці ХІІ ст. у Софій ському соборі в Києві, а звичай ходіння з куклами відомий в Україні з 1579 року. Немає науково підтве рджених даних, де вперше почав побутувати ляльковий театр: на схід них чи західних теренах України. Існує версія, що ляльковий театр на теренах сучасної Галичини діяв ще раніше ніж на Київщині. Згодом вертепні вистави (як різно вид лялькового театру) були поши рені майже по всій Україні, а варіа нтів їх існувало дуже багато. На Заході України виділяють два типи лялькових вертепів: лемківський та галицький. В радянський період біль шовицького режиму виступи вертепів та колядування було заборонено, вер тепники переслідувалися, вертепні шопки та інша різдвяна атрибутика знищувалася. Тому після 1917 ляль кові вертепи у Східній Україні, а з 1939 року і на Західній Україні завмирають. Як і колись ляльковий театр пред ставляє дерев’яний будиночок, який складається із чотирьох частин: підставки з ніжками; нижнього ярусу з прорізами для водіння ляльок і підйомною завісою перед сценою; верхнього ярусу та дашка. На підставку з ніжками накладаються всі розбірні частини будиночка. На нижньому ярусі з прорізами для водіння ляльок і підйомною завісою відбувається лялькове дійство. На верхньому ярусі розміщено нерухо ме зображення. Дашок будиночка (який замінив три громіздкі і не зручні куполи) накладається зверху і завершує усю конструкцію.

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу, березень 2011

НАШІ ДУШПАСТИРІ

3

СЛОВА МОЄЇ МАМИ − НАДИХНУЛИ МЕНЕ Починаючи із цього номера і у наступних хочемо розповісти вам, дорогі наші читачі, про життєву дорогу священнослужи телів нашого храму якою вони прийшли до священичого слу жіння. Отець Іван К урач один із Курач уже небагатьох священиків, які виховувались і служили своєму народу у підпільній ГГреко реко Католицькій Церкві. Із люб’яз ністю та смиренням слуги Божого він щиро погодився розповісти про випробування та натхнення, які ознаменували його священичий шлях.

З

молодих літ я мав любов і потяг до молитви і церкви. Любив багато молитися, що і навчила мене моя мама. Були тяжкі часи. Переслідували нас – християн і священиків католицьких. Рідко коли приїжджали до нас в село католицькі священики. Службу Божу відправляли вночі і сповідали. В 1951 р.

17.06 я прийняв перше Святе Причастя в селі Уневі. Там жив старенький священик, який тайно перебував в Католицькій вірі, не підписав православія. І ми вночі йшли лісами до Унева, віддаль була 40 кілометрів дороги, щоб прийняти тайну сповіді і причастя. З 1951 до 1958 р. ходив у школу с. Смереківка. Нас школярів силою і під страхом примушували писатися в піонери і комсомол. Я завжди відказувався. Не хотів носити галстука і значка – піонерських і комсомольських. Виганяли мене зі школи. Хотіли одного разу завести нас до району Покорян, я втікав, на мені повиривали ґудзики на блюзці. Тижнями не ходив до школи, бо боявся. У 1957 р. закінчив 8 клас. Поїхав до Львова. Поступив в училище на будівельника штукатура маляра. Закінчив у 1958 р. забрали мене до війська. Служив три роки, в Архангельській обл. під границею Фінляндії. У 1962 р. прийшов з війська. Оженився, в нас було 4 дітей. Працював на будові малярем, потім поміняв роботу по спеціальності механік наладчик швейних машин. Раніше мої батьки і я проживали у Польщі. У 1947 р. убили поляки мого батька. Тоді ми переїхали на Україну, нас насильно виселили.

allsaints.lviv.ua

5 років перед смертю моєї мами, розказала вона мені свій секрет, що як я був в утробі зачатий, то вона кожний день молилася до образу Ісуса Христа, що окружений дітьми: «Щоб моя дитина, яку я ношу, була біля Тебе, Господи!» Коли вона мені це розповіла, тоді я відчув сильне бажання і покаяння стати священиком і бути з Господом. Це були роки з 1962 до 1976. часто підпільно відвідували церкву по хатах з сім’єю і дітьми. Були священики о. Михайло Виницький, о. Петро Городецький, о. Герман Будзінський, який 17 років був у в’язниці. Мене із дітьми зловили на Службі Божій у о. Михайла Виницького, тягали по судах. Хотіли позбавити мене батьківського права. У 1977 р. я дізнався про нашого митрополита Володимира Стернюка. Йому сказали про мене, що я постійно дякую при Службах Божих у священиків, ходжу на підпільні реколекції. Тоді Владика Стернюк покликав мене тайно до себе, щоб поговорити зі мною, але ця розмова була короткою, бо він не хотів, щоб нас помітили. Обіцяв, що приїде до мене додому, і приїхав через кілька днів. Сіли за стіл, запитував про мене, про мою сім’ю, і яке я маю бажання чи покликання. Я йому сказав: «слова моєї мами, які вона мені розказала – надихнули мене, і від того часу я дістав охоту і любов бути священиком». Владика Стернюк не думаючи сказав: «приходи на науку до о. Богдана Білинського». Відтак о. Богдан займався з нами наступні чотири роки. У 1982 році Владика Стернюк висвятив мене на диякона, а у 1983 – на священика. Підручників у нас не було. Все писали вручну під диктофон. Днями працювали

на роботі, а вечорами по 2 – 3 години писали і училися. Вивчали: моральну богословію, матеріологію, догматичну богословію, канонічне право і всі інші. Назавжди запам’ятав слова Владики Стернюка: «Не будь грошолюбом, бо не буде з вас добрих священиків». Коли наша церква вийшла з підпілля, тоді митрополит Володимир Стернюк у 1989 році направив мене на парафії в села Полюхів, Ладанці та Брикун Перемиш лянського р ну. Священиком я працював 20 років з них 12 років у селі Полюхів, а останні у селі Ладанцях та Пнятин. Працював терпеливо і з покорою. Село Ладанці було поділене на дві половини – половина католиків і половина право славних. З Божою поміччю мені вдалося переконати і перевести 45 хат до католицької віри через пояснення на проповідях і похоронах. Я старався тримати порядок духовний і релігійний, пізніше мої села перейшли до Стрийської Єпархії. Були в нас перепони – непотрібні звинувачення видумані несправедливо. Вимагали те, що неможливо було виконувати. Були спори і з людьми і з церквою, тоді я у 2008 році попросився на емеритуру (пенсію), що і зробили. Я тепер на пенсії, але із благословення Владики Архиєпископа Ігоря Возьняка служу у Львівській Архиєпархії, у Церкві Всіх Святих Українського Народу (нашому храмі). Дякую Господу за те, що можу далі працювати на славу Божу і для людей, і задовольняти потреби віруючих у нашій Греко Католицькій Церкві.

о. Іван Курач

4

СПІЛЬНОТИ ЗАПРОШУЮТЬ

ДОБРЕ НАМ ТУТ БУТИ

Н

ам 16 років…здається так багато, та насправді – це зовсім мало. Наче, ще зовсім недавно (та минуло вже 10 років) я стояла на Літургії і з захопленям дивилась на дівчат, які тримають хоругви. Вони здавались мені такими дружніми, що захотілось стати одною з них. «Хто ж ці дівчата та хлопці?» запитувала я себе»,Чому вони часто ходять до церкви? Напевно їм тут добре?!» А що як мені…» Так у листопаді 2001 року я стала одною з них – членів Марійської Дружини. Цікаво як би склалося моє життя, якби тоді, ще 10 років тому, я не стала членкинею Марійської Дружини??? Можливо у мене були б інші вподобання, інше бачення на життя, інші друзі. Гадаю, що все було б по іншому. Та дякувати Богу за те, що я опинилася саме тут і саме в цей час. В Марійській Дружині я виросла, навчилася бути собою. У цій спільноті я зустріла Бога і зрозуміла, що без Нього не можу жити. Моє життя цілковито змінилося. Марійська Дружина є справжнім відкриттям, якщо поринаєш у саме її серце. Марійська Дружина – це мої друзі, без яких я не уявляю свого життя, це місце, де я духовно збагатилась і продовжую збагачуватись, це місце де я постійно вчуся, де знаходжу відповіді на різні запитання. Наша спільнота є як для дівчат, так і для хлопців. Відповіді на запитання ми знаходимо на зустрічах щопятниці о 19:00 (для молоді від 15 років) та о 17:00(для молодших). Зустічі в нас проволять брати семінаристи Микола Білецький та Любомир Филипчак, нашим духівником є о. Володимир Ольшанецький. Ми маємо спільну молитву на вервиці (кожного місяця 13 числа), тримаємо хоругви(дівчата), прислуговуємо у святилищі (хлопці), відвідуємо хворих дітей у психіатричній лікарні, організовуємо вечори (свято Миколая, Вертеп…) та чування на парафії, традиційно їздимо на щорічну молодіжну прощу до Крехівського монастиря (на храмовий празник 22 травня), організовуємо прощі (монастир в Каховиному, Підкамені, Гошеві, Почаївська Лавра…) та екскурсії (Камянець Подільський…), разом відпочиваємо(організовуємо дискотеки, їздили на лижі в Розлуч…), вже три роки поспіль організовуємо молодіжний табір в с. Сулятичі, Веселі Канікули для парафіяльної дітвори…і просто проводимо весело час разом! Щоб ви могли не тільки почути, але й побачити як ми живемо, ви можете це зробити в нашій групі «В контакті» (http://vkontakte.ru/club10949348). В цій спільноті відкрився широкий простір для праці, яка стала невідємною частинкою нашого життя. Тут ми пізнали, що таке справжня дружба, тут навчилися спілкуватися з людьми, тут реалізували свої вміння і таланти. Звичайно моменти бувають в житті різні, але сльози і смуток в спільноті перетворюється на радість і сміх, бо не почуваєшся самотнім, а відчуваєш підтримку.

Дякуємо Богові, що привів нас до Марійської. Кожен з нас прийшов сюди шукаючи чогось свого, а знайшов щось спільне, що стало основою нашого життя. Це – любов! Будучи в Марійській ми є під особливим покровом Матері Божої, і ми завжди памятаємо, що «Марія з нами – все і всюди!» А ти хочеш стати одним з нас? Тоді приходь, адже Марійська чекає саме на тебе!!! Голова Марійської Дружини Антонів Ірина

ВІТАЄМО! Свої уродини святкують: 14 лютого – Христинка Яремків 21 лютого – ТТереза ереза Михаляк 14 березня Юра Париляк Вітаємо вас дорогенькі такими словами: Прийміть у цей день вітання найкращі Бажаєм здоров’я, любові і щастя Щоб лихо й тривоги вас обминали, Зозуля сто років життя накувала. Хай в житті твоїм щастя квітує Веснянково іскристим розмаєм Бог ласкавий хай радість дарує І здоров’я міцне посилає. Хай пісня з уст ваших часто лунає, Хай Бог у житті вам все помагає Хай лік роками ведуть зозулі Ще довго довго на землі Нехай вас всі біди обминають, Щоб хліб свіжий був на столі. КОХАНІ МАРІЙЦІ МИ ВАС ЛЮБИМО!!!

6 БЕРЕЗНЯ молодіжна спільнота «Марійська Дружина» святкує свій 16 день народження! Бажаємо творчих злетів, активних членів спільноти, мудрих провідників…. А найголовніше: нехай заступниця Матір Божа завжди охороняє Вас протягом цілого життя!!! Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу, березень 2011

СПІЛЬНОТИ ЗАПРОШУЮТЬ

5

МИ НЕ ДАЄМО ПОРАД Перша зустріч відбулася 27 листопада 2003 року з благословення тодішнього пароха о. Олега Сухінського. В організації молитві нам допомогла п. Віра Чмелик, координатор усіх спільнот в Україні. Слугиня це та, провадить молитву, нею була Галина Марія Роздольська з самого початку і до 2005 року. Із 2005 до вересня 2010 – п. Ярослава Вовк. Сьогодні при нашому храмі діють дві групи спільноти зустріч відбуваються о 16:30 у вівторок (слугиня Роздольська Галина Марія ) та щосереди о 19:30 після вечірніх відправ (слугиня Пушкар Ольга). На тепер – у двох спільнотах моляться близько сімдесяти матерів, парафіянок нашого храму. Наша мета для молитви спільноти – виконання останньої волі Господа Нашого Ісуса Христа «щоб ніхто з них не був загублений». Провідницею Руху є Матінка Божа. Основною силою «Матерів у молитві» є щоденна молитва підтримки та заступництва її членкинь. Молитовне правило укладено в молитовнику «Матері в молитві» виданому з благословення Патріарха Любомира. На кожній зустрічі матері дотримуються двох правил: не дають порад і притримуються конфіденційності. Обмін особистим досвідом є надважливим для таких зустрічей. У 2010 ми відсвяткували сьому річницю нашої спільноти подячною прощею в Биличі, а також відвідали чудотворну ікону Матері Божої Самбірської. При кожній молитовній зустрічі ми відчуваємо радість, натхнення. На свято Благовіщення під проводом о. Яреми Савчука відбувається урочиста присяга духовного усиновлення ненароджених дітей, а також тих, яким загрожує небезпека знищення ще в утробі матері. Хто склав таку присягу, має щодня молитися одну десятку з вервиці і певні інші визначені молитви. В такий спосіб ми намагаємося запобігти знищенню дітей. Сподіваємося, що Бог в особливий спосіб допомагає батькам зберегти життя своїм зачатим дітям за молитвами «Матері в молитві».

Яку допомогу нам дав ГГосподь осподь у відповідь на наші молитви? Допомога постійна. Змінюється мікроклімат в наших родинах. Покращуються стосунки з дітьми, діти стають погідливими, сприймають Слово Боже. Для доньки і зятя однієї членкині Бог послав роботу, а для їх маленької дитинки (6 тижнів), що після народження мала дуже поважні проблеми із здоров’ям – не могла їсти, все вертала, мали робити операцію послав одужання і обійшлись без операції. А найголовніше це те, що зросла віра у дію Божої ласки. Молились за ласку сповіді для сусіда однієї членкині. І Бог змилосердився, відповів на молитви. І сповідь відбулася. Для родини новоприбулої членкині, яка не мала церковного шлюбу – Бог дав цю Тайну Подружжя і в досить швидкому часі. Ми дуже вдячні Богові за всі ласки, які Він нам зсилає.

19 березня відбудеться з’їзд «Матерів у молитві» в церкві Пресвятої Богородиці Владичиці України, що по вул. Новознесенській. Запрошуємо усіх бажаючих матерів.

Галина Марія Р оздольська Роздольська

РЕВНИТЕЛІ ХРАМУ

2 липня 1995 року на парохії було засновано “Апостольство молитви”, молитовний рух людей, які в особливіший спосіб почитають Христове серце і якнайчастіше приймають активну участь у Божественній Літургії. На момент створення ревнителями були Сьома Тереза та Роздольська Галина Марія. В 2010 році всього в “Апостольстві молитви ” налічується 134 члени. Відійшли у вічність 20 членів. Обов’язки членів не складні. Кожен бере участь у спільноті і освячується відповідно до свого бажання і на скільки дозволяють обов’язки свого стану. Обов’язково відмовляється молитва ранішнього пожертвування в наміреннях “Апостольства молитви ”, що змінюються кожен місяць, 1 “Отче наш ” і 10 “Богородице Діво ”з роздумуванням над Таїнством з життя Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, яке зображено на образочках таємничках (їх міняють кожного місяця). На звороті таємничок написана молитва ранішнього пожертвування. Кожен член має Вписовий листок, ознайомлений із Статутом “Апостольства молитви ”, який схвалений Папою Павлом VІ у відповідності з рішеннями ІІ Ватиканського Собору в 1968 р. і керується ним. Три рази на день кожен має обов’язок відмовити молитву “Ангел Господній”, у Великодному часі “Ангел сповіщав”, якнайчастіше брати активну участь у Божественній Літургії. часто сповідатись, причащатись, допомагати в Церкві. В четвер, що передує першій п’ятниці місяця маємо спільну Службу Божу, молитовні чування (Молебні, Акафісти, Вервиця, молитви за Церкву, Україну, хворих). Кожної першої п’ятниці – Служба Божа з прийняттям винагороджуючого Святого Причастя. Поза тим, стараємося бути задіяними й у певних господарсько практичних питаннях у житті Храму. Наводимо порядок навколо, садимо квіти, деколи займаємося прибиранням, у чому нам багато допомагає п. Текля Маланій. allsaints.lviv.ua

Загалом з внесків які ми збираємо від 2002 року на потреби церкви (один раз на місяць) допомагаємо також і коли хтось потребує із нашої спільноти. Серед останніх наших придбань до храму є, зокрема, ікона Благовіщення. Наступною плануємо придбати ікону Богоявлення. На наші збірки також до храму вдалося придбати центральний накупольний хрест, кивот, двадцяти метрову доріжку, вишитий фелон, престіл, проскомидійний стіл, квіти на празник, титрапод, обидва семисвічники, два великі світильники, хрест на титрапод. Для більшої наочності можемо вказати, до прикладу, суму а це близько шістдесяти тисяч гривень, яку нам вдалося зібрати від 2008 року на спорудження іконостасу. До таких наших пожертв докладаються не тільки члени «Апостольства молитви». Серед жертводавців є і «Матері в молитві» і учасники із «Молитовного ланцюжка», а також люди доброї волі з інших спільнот. Мирослава Павелко

ЖИТТЯ ХРАМУ

6

ДОРОГІ ПАРАФІЯНИ Сердечно складаємо молитовну подяку за ваші постійні пожертви на продовження будівництва нашого храму. Будівельні роботи не припи няються впродовж цілого року. За останній осінньо зимовий період, окрім внутрішніх робіт по влаштуванні і оздобленні іконостасу, де написано і встановлено двадцять шість ікон та оздоблено різьбою тисяча сто одинадцять дециметрів квадратних. Також було виконано деякі зовнішні будівельні роботи. Зокрема дашок центрального входу (вартість робіт п’ятнадцять тисяч гривень) та поручні (вартість: дванадцять тисяч п’ятсот гривень), дашок бічного виходу (вартість тринадцять тисяч гривень). Окрім цього проводяться різного роду господарсько будівельні роботи. З приходом весни плануємо розпочати облаштування сходів гранітною плиткою, продовжувати оздоблювати іконостас. Перед завершенням роботи над фасадом хочемо встановити кондиціонери для охолодження храму в літній період, а також плануємо розпочати встановлення огорожі. Всі ці роботи потребують значних коштів, до прикладу вста новлення системи кондиціонування повітря по

об’єму нашого храму, коштує понад двісті тисяч гривень, тому ласкаво просимо вас і надалі виявляти свою жертвенність на Славу Божу та добро Церкви, а вам на спасіння. Також дякуємо вам дорогі парафіяни за цьогорічну коляду, яку була з вашого боку щирою та жертвенною і склала щедру офіру на будівництво храму – двісті тридцять тисяч чотири гривні, двісті десять американських доларів та сорок євро, які частково покрили видатки по оздобленню іконостасу. Хай щедрий ГГосподь осподь всіх вас щедро винагородить і благословить! адміністратор парафії о. Володимир Ольшанецький

НАША КНИЖКОВА КРАМНИЧКА Рацінгер Йосиф (Венедикт XVI) Ісус з Назарету Назарету.. Від Хрещення в Йордані до Переображення./ переклад з німецької О. Конкевича. – Жовква: Місіонер, 2009. – 412 с. «Ісус з Назарету» Йосифа Рацінгера (Папи Венедикта XVI) – своєрідний підсумок довголітніх досліджень основного питання: хто такий Ісус із Назарету, і що ми можемо про Нього знати? Просто людина? Син Божий? Хто Він є насправді? Євангелія представляють Ісуса як Сина Божого. Чи цьому можна вірити? Чи не постфактум приписали «історичному Ісусові» слова і вчинки, які зображають Його божественність. Книга охоплює своїм поглядом цілу Біблію та історичне оточення Ісуса. Вона показує: Євангелія не приховують історичної правди про Ісуса, а її виявляють.

Архиєпископ Ігор Возьняк Слово ГГосподнє осподнє живе та діяльне: Проповіді – Львів: Свічадо, 2009. – 296 с. У книжці зібрано проповіді на весь літургійний рік. Вони допоможуть читачеві глибше вникнути в зміст Святого Письма, віднайти відповіді на вічні запитання, що стосуються сенсу життя та і покликання, духовного пошуку осягнення досконалості, що веде до єднання з Богом. Святий Іван Богослов пише: «Блажен, хто читає, і ті, котрі слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час близько» (Од 1,3) Зміст цієї книги та її наука цілковито узгоджуються з вченням церкви. Хай вона допоможе кожній особі ставати праведнішою та цілковито відданою Богові. Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу, березень 2011

ПИТАННЯ

7

ОСТАННЯ ПАСХА ХРИСТИЯНИНА Як правильно поховати небіжчика? Згідно української християнської традиції тіло на смертному одрі впродовж трьох діб родичі та близькі померлого тримають вдома, аби вповні віддати належне спочилому та гідно спровадити його в останню земну дорогу дорогу.. Для жителів бага токвартирних будинків у ново заселених високоповерхових квар талах така данина традиції не завжди є зручною. І ці незручності не обме жуються великогабаритною труною, яку неможливо знести, наприклад, з дев’ятого поверху і не пооббивати стіни на сходовій клітці. Є також ще ціла низка етичних міркувань з погляду яких відспівування та тримання покійника в міській квартирі є не сумісним із прадавніми традиціями. Ось уже який рік поспіль, при парафії Всіх Святих У країнського Народу існує Українського ритуальна каплиця, у якій мешканці нашої парафії мають нагоду достойно попрощатися зі своїми рідними не порушуючи прабатьківських традицій та християнських звичаїв. Відтак, ми попросили настоятеля храму о. Володимира Ольшанецького відпо вісти на кілька запитань аби зрозуміти як християни мають організовувати та бра ти участь у обряді пох орону брати похорону орону..

Отче, звідки походить традиція тримати тіло небіжчика вдома, чи має вона християнську основу? Християнський сенс смерті розкривається у світлі пасха льного таїнства смерті і Воскре сіння Христа, на якому основана наша єдина надія. Християнин, який помирає в Христі Ісусі «виходить і з тіла, щоб жити біля Господа» (Пор. Кор. 5,8) День смерті є для християнина при кінці його духовного земного життя – завершенням його нового народження розпочатого у хреще нні, та остаточним «уподібненням його до образу Сина», яке дароване помазанням Святого Духа. Це allsaints.lviv.ua

приводить його душу до участі в Бенкеті Царства, якому передує земна участь у Євхаристії (Боже ственній Літургії). Церква як містичне тіло ГНІХ подібно як Мати таємничо носила у своєму лоні християнина впродовж його земного життя і далі продовжує супроводжувати його в момент переходу із земного життя до вічного, щоб віддати в руки Отця. Вона передає отцеві у Христі – дитину Його благодаті, кладе в землю тіло, що із землі повстало, з надією, що воно воскресне в славі (Пор. Кор, 15,42 44). Це прино шення здійснюється у повноті, Євхаристійній жертві Божестве нної Літургії, якій передують і по ній продовжуються молитви бла гословення. Християнський похорон є літургійною відправою церкви, яка виражається як дієве спілку вання з померлим із залученням до участі у похороні зібраної спіль ноти якій проповідується вічне життя. Дуже часто виникають запитання у вірян чому по іншому відбу ваєить обряд похорону містах і селах. З перших часів хри стиянства обряд похорону перед бачає три види відправи, які здій снюються вдома в храмі чи каплиці і на кладовищі. Відмі нність дуже часто виражається з приводу двох причин: відпо відність практичним ситуаціям та традиціям певної місцевості чи

окремого регіону. Якщо говорити про міста, особливо про більші, то тут велику роль відіграє відпові дність практичним ситуаціям. Зазвичай у містах родина померлого обмежується христия нським похороном вдома і на цвинтарі, хоча немає особливих причин не занести тіло покійника до храму. Після похорону родичі зазвичай справляють поми нки на яких є і пишно накла дені столи і алкоголь, чи пра вильно це? Відповідь на це питання ми також знаходимо у християнській тра диції, де від апостольських часів, коли відбували похорон христи янина його співбрати у Христі збиралися у певні дні (особливо у третій, дев’ятий та сороковий) на спільну молитву, яку заносили за покійного, чим засвідчували свою любов та шану. А по молитві зби ралися на скромну трапезу, щоб там згадати християнське життя свого співбрата його добрі вчинки його чесноти. Тому звичайно, коли скромну трапезу перетво рюють на пишний бенкет, то це є не відповідно до християнського звичаю. Вам, мабуть, як священно служителеві неодноразово траплялося чути незадові льні висловлювання людей, що за похорон, мовляв, треба платити… Чи справді це так?. Усі треби, які справляються в церкві є безкоштовними! Кожен християнин, як віруюча людина є вдячний Богові за ті ласки, що отримує у цьому земному житті, тому природнім є якщо він виявить бажання скласти свою добровільну пожертву на Славу Божу.

АНОНСИ

8

Розклад Богослужінь на Великий піст На 1 ий тиждень Будні: у понеділок, вівторок, четвер та суботу 6:30 – Літургія за померлих 8:00 – Літургія за померлих 9:30 – Літургія за всяке прошення 18:00 – Літургія за всяке прошення (Велике Повечір’я з Каноном Андрія Критського (поклони) крім суботи суботи) У середу: 8:00 – Часи, Сорокоустий Парастас за померлих 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів, Велике Повечір’я з Каноном Андрія Критського (поклони) У п’ятницю: 8:00 – Часи, Сорокоусти Парастас за померлих 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів 19:00 – Розважання Страстей Христових Дотримуємося строгого посту у перший день та у всі п’ятниці Великого Посту Поклони бўються у всі дні Великого Посту починаючи з неділі ввечері. А з п’ятниці вечора до неділі вечора поклони не бються. Розклад Богослужінь на Великий піст 2 ий, 3 ий, 4 ий, 5 ий, 6 ий, тиждень Будні: у понеділок, вівторок, четвер та суботу 6:30 – Літургія за померлих 8:00 – Літургія за померлих 9:30 – Літургія за всяке прошення 18:00 – Літургія за всяке прошення, Вечірня (у суботу Утреня) У середу: 8:00 – Часи, Сорокоустий Парастас за померлих 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів 19:00 – Акафіст до Страстей Христових У п’ятницю: 8:00 – Часи, Сорокоустий Парастас за померлих 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів 19:00 – Розважання Страстей Христових

У неділю ввечері: 19:00 – Хресна дорога Великодня Сповідь відбувається щоденно під час Богослужінь 1 ий, 2 ий, 3 ий, 4 ий, 5 ий, 6 ий, тиждень У понеділок, вівторок, четвер, суботу, з 6:30 ранку та з 18:00 вечора а у середу та п’ятницю з 8:00 ранку та з 18:00 вечора. Пригадуємо парафіянам, що 2 га, 3 тя, 4 та суботи Великого посту є заупокійними. В середу 5 го тижня посту ввечері о 19:00 – У треня з Великим Каноном Утреня Андрея Критського (поклони) 7 квітня (четвер) свято Благовіщення Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці: 7:00 – Божественна Літургія за всяке прошення 9:00 – Божественна Літургія за всяке прошення 11:00 – Божественна Літургія за всяке прошення 13:00 – Божественна Літургія за всяке прошення 18:00 – Божественна Літургія за всяке прошення 10 квітня початок Великопосних реколекцій: 7:00 – Божественна Літургія (реколекційна наука) 9:00 Божественна Літургія (реколекційна наука) 11:00 Божественна Літургія (реколекційна наука) 13:00 Божественна Літургія (реколекційна наука) 18:00 Божественна Літургія (реколекційна наука) 11 квітня 18:00 Божественна Літургія (реколекційна наука) 12 квітня закінчення Великопосних ре колекцій: 18:00 Божественна Літургія (реколекційна наука)

ЧИТАЙТЕ У НАСТУПНОМУ НОМЕРІ: ПРАВО НА СПОВІДЬ: юридичний аспект Святої Тайни Сповіді у світлі церковного права. Розмова з о. Сергієм Ковальчуком. РОЗВАЖАННЯ СВЯТИХ ОТЦІВ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ ДОРОГІ ПАРАФІЯНИ ТА ПРИХОЖАНИ ХРАМУ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУЗАПРОШУЄМО ВАС ВІДВІДУВАТИ НАШІ ВЕБ РЕСУРСИ:

www.allsaints.lviv.ua picasaweb.google.com/ugcc.allsaints ugccallsaints.blogspot.com Над номером працювали: Іван Бондар, о. Остап Гнатів Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу, березень 2011