Ярмарка ідей fixed by Олександр Ільницький

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗОШ № 17 I-III СТУПЕНІВ

Кайдалова Л.В.

КАЛЕЙДОСКОП МИСТЕЦТВ Тести 8 клас за підручником Л.М. Масол (Мистецтво: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч.закл. Л.М. Масол. – Х.: ФОЛІО. 2016. – 240 с.).

Кам’янець-Подільський 2017

Рецезенти: Попович А.С. кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка Морозюк І.В. вчитель історії, вчитель-методист ЗОШ №17 I-III ступенів м. Кам’янця-Подільського

Кайдалова Л.В. Калейдоскоп мистецтв. Тести з мистецтва 8 клас / Л.В. Кайдалова – Кам’янець-Подільський, 2017. – 68 с.

Пропоноване видання містить тести для роботи з мистецтва для учнів 8 класу за підручником Л.М. Масол (Мистецтво: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч.закл. Л.М. Масол. – Х.: ФОЛІО. 2016. – 240 с.) протягом одного навчального року. Для вчителів, абітурієнтів, студентів, усіх, хто хоче оволодіти навичками вчителя художньо-естетичного циклу.

Схвалено науково-методичною радою ЗОШ №17 I-III ступенів (протокол №2 від 17.11.2017 р.)

Передмова Викладання мистецтва у школі передбачає багатогранний уплив на емоційно-чуттєву сферу, художньо-образне мислення та творчі здібності учня. Опанування учнями мистецтва ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного й інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових, предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних; особистісно зорієнтований – забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу; діяльнісний – спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці; інтегративний – виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в межах освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з іншими освітніми галузями, інтегруванні шкільного навчання мистецтв у соціокультурне середовище. Засобами міжпредметного та предметного змісту формуються найбільш універсальні компетентності – ключові:  y спілкування рідною/державною мовою (усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність їх поширювати);  y спілкування іноземними мовами (повага до культурного розмаїття, розуміння ролі іноземної мови як мови міжнародного мистецького спілкування; готовність до налагодження міжкультурного діалогу, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов);  математична (усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва); 3

 основні компетентності у природничих науках і технологіях (розуміння гармонійної взаємодії людини та природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації);  інформаційно-цифрова (усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей);  уміння вчитися впродовж життя (усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність відшукувати нові шляхи художньотворчого розвитку);  ініціативність і підприємливість (відкритість до інновацій, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах і творення нових мистецьких продуктів, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат, готовність до несприйняття суспільством нових ідей);  соціальна та громадянська (сприймання мистецького твору як форми самовираження людини, на яке вона має право; засудження плагіату, готовність до комунікації, самостійність і мобільність у творенні ідей та ухваленні рішень, усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури та надбань інших культур, розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; повага до прав і свобод людини, зокрема до свободи слова й думки, виражених через мистецтво, громадянська активність, підтримання суспільного розмаїття, зокрема завдяки мистецтву, утвердження рівності як основи демократії та шанування відмінностей

між ціннісними системами різних релігій та етнічних груп, гордість за здобутки українців у науково- дослідницькій (археологічній, мистецтвознавчій) і мистецькій діяльності);  обізнаність і самовираження у сфері культури (пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; повага й толерантне ставлення до культурного розмаїття регіонів світу; усвідомлення потреби зберігати художнє надбання людства); екологічна грамотність і здорове життя (розуміння гармонійної взаємодії людини та природи, сприймання довкілля як об’єкта художньо-образної інтерпретації). Важливо, щоб уроки мистецтва були не тільки інформативними. Надзавдання вчителя – створити піднесену атмосферу, що сприятиме кращому розумінню творів мистецтва та викликатиме емоційночуттєвий відгук на об’єкт сприйняття Пропонований посібник призначений для роботи у 8 класі з мистецтва для вчителів з данного предмету. Запропоновані тести можна використовувати для перевірки опрацьованого матеріалу підручника. Посібник створено за підручником Л.М. Масол (Мистецтво: підруч. для 8 кл. загадьноосвіт. навч.закл. Л.М. Масол. –Х.: ФОЛІО. 2016. – 240 с.).

РОЗДІЛ I. Стилі мистецтва 1. Античність (від лат. antiquus, також Класична епоха) – період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні. Слово «античний» походить від латинського слова «давній». Античним світом вчені називають групу рабовласницьких держав (тобто таких, значну частину продуктивних сил яких складали раби). Це – перш за все міста-держави, що були створені грецькими племенами, а ще Рим, союз рабовласницьких держав Італії – країни, що склалися у I тисячолітті до нашої ери на узбережжі Середземного моря.  Рання античність (VIII ст. до н. е. – V ст. н. е.) – зародження Грецької держави;  Класична античність (I ст. до н. е. – II ст. н. е.) – час єдності греко-римської цивілізації;  Пізня Античність (III–VI ст. н. е.) – розпад Римської імперії. Розпад Західної Римської Імперії ознаменував собою початок нової епохи — середньовіччя. 2. Візантійський стиль – це розкіш і витонченість, які межують з химерністю. Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох – загибелі пізньої античності та народження середньовічного суспільства. До неї в різні часи входили Єгипет, Сирія, Македонія, Мала Азія. В 330 р. через міжусобиці й смуту, що охопили могутню Римську імперію, імператор Костянтин І переніс свою столицю в місто Візантія і перейменував його на Константинополь. Це місто протягом 11 століть залишалося беззмінною столицею Візантії і одним з найпрекрасніших міст світу. В VI ст. при імператорі Юстиніані візантійська імперія була найбільшою і найсильнішою державою Європи. Візантійський тип культури не подібний ні на західноєвропейський, ні на східний. На візантійське мистецтво впливали не тільки традиції античної культури, 6

а й художня культура сусідів-слов’ян, варварських держав, Переднього Сходу. Візантійський стиль у мистецтві поділяється на три періоди: ранньовізантійський (V–VIII ст.), середньовізантійський (VIII–XIII ст.) і пізньовізантійський (ХІII–XV ст.). Особливо він вплинув на розвиток архітектури, як в православних країнах, так і в магометанській Туреччині. Цей стиль поширився в Італію, а пізніше через Балкани в Київську Русь, де він існував упродовж багатьох століть. На мистецтво Візантії істотно впливала православна церква. Тому, творчість митців того часу носила виразно релігійний характер і залежала від установлених церквою канонів. Образ ідеальної, прекрасної і гармонійно розвиненої людини-громадянина, в якої краса тіла поєднується з моральною чистотою і духовним багатством, перестає бути у центрі уваги. 3. Романський стиль (від лат. – римський) – художній стиль, що панував у Європі (переважно Західній) в XI–XII ст. (у деяких місцях – і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі й об’єднав в одне ціле види мистецтв, що нерозривно пов’язані з нею: монументальний живопис, скульптуру, декоративне мистецтво. Споруди романського стилю вирізнялися міцністю і зовнішньою суворістю. Найбільше уваги приділяли будівництву храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець з товстими мурами для захисту й оборони. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. Романські храми, переважно монастирські, мали прості форми з перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, склепіння у вигляді хрестів та дуже вузькі прорізи вікон і дверей з півциркульними арками.

4. Готичний стиль – це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (між серединою XII і XVI століть). Термін «готика» введений в епоху Відродження, як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». Готика зародилася в Північній частині Франції (Ільде-Франс) у середині XII ст. і досягла розквіту в першій половині XIII ст. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковної основи зберігалися в ідеології і культурі епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики характерний символіко-алегоричний тип відображення. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків. Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав собор – вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівняний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих. Розвиток мистецтва готики відбивало і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил, торгових і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки, слабшали підвалини середньовічних релігійно-догматичних світоглядів, розширювалися можливості пізнання і естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічна система. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура.

Міські архітектурні ансамблі західноєвропейських країн включали культурні і світські будинки, фортеці, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася будинками з аркадами, торговими і складськими приміщеннями в нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці, вузькі фасади двох-, рідше трьохповерхових будинків з високими фронтонами, вибудовувалися уздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багатоприкрашеними проїзними вежами. Замки поступово перетворювалися в складні комплекси фортець, палацевих і культурних споруджень. Звичайно в центрі міста західноєвропейських країн, пануючи над його забудовою, знаходився собор, який ставав осередком міського життя. У ньому поряд з богослужінням влаштовувалися богословські диспути, розігрувалися містерії, відбувалися зборів городян. 5. Ренесанс. Сонце Ренесансу зійшло над Італією в ХV ст. Не була тоді Італія єдиною країною. Складалася вона з невеликих герцогств і республік, які ворогували між собою. Володар кожної держави прагнув уславлення і охоче приймав при своєму дворі артистів, музикантів, співаків, поетів, художників. Найпередовішою італійською республікою у галузі мистецтв, філософії та природничих наук була на той час Флоренція, якою правила династія шерстяників та банкірів – Медічі. Економічне піднесення Флоренції лишилося в минулому, але саме тепер, у ХV ст., пишно розцвіло її мистецтво, вона переживала Ренесанс, – за словами Ф. Енгельса, «найбільший прогресивний переворот з усіх, що їх знало людство». Ренесанс відродив інтерес до людини, виправдав її плоть, що в середньовіччі вважалася «вмістилищем гріха». Відродив він і інтерес до античної філософії, зокрема ідеалізму Платона. Античні статуї та монументальні розписи стали зразком для художників. Ренесанс являв собою пишні плоди того економічного піднесення, яке відбувалося у ХІІІ–ХІV ст. 9

То ж не дивно, що на його хвилі піднеслися великі художники, справжні титани – Леонардо до Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті. Немає такої історичної епохи, яка б не відрізнялася своєрідністю своєї культури. Відмітною рисою культури епохи Ренесансу в Італії стало осмислення і поглиблення індивідуалістичних устремлінь людини. Опорою цього процесу була Античність, чим і викликаний особливий інтерес до неї в гуманістів. Ренесансна культура охопила багато міст Італії, але центром її була Флоренція. Основні ідеї та прояви Ренесансу в Італії. Термін «Відродження» вперше вжив відомий живописець, архітектор і історик мистецтва епохи Ренесансу Джорджо Вазарі (1512-1574рр.) в своїй книзі «Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів і зодчих» (XVI ст.). Він мав на увазі відродження Античності. Надалі, в основному з XVIII ст. епоха італійського Ренесансу характеризувалася переважно як епоха відродження людини, як епоха гуманізму. Однак джерела такого тлумачення культури Італії XIV–XV ст. беруть початок в самій цій епосі. Колюччо Салютаті і Леонардо Бруні власне узвичаїли слово humanitas (у пер. з латини – людська природа, людське достоїнство). Основними рисами культури Ренесансу є:  антропоцентризм;  гуманізм;  модифікація середньовічної християнської традиції;  особливе відношення до Античності – відродження античних пам’ятників мистецтва і античної філософії;  нове відношення до світу. З визначенням основних рис зв’язана і хронологія епохи італійського Ренесансу. Час, в який зазначені якості тільки проявля-

ються, характеризується як Проторенесанс (кінець XIII–XIV ст.). Відрізок часу, коли культурна традиція, що відповідає цим рисам, простежується чітко, одержав назву Раннього Ренесансу (XV ст.). Час, що став періодом розквіту ідей і принципів італійської ренесансної культури, а також передоднем її кризи, прийнято називати Високим Ренесансом (перша третина XVI ст.). Нарешті, час, коли ренесансні ідеї розчаровують, а філософія гуманізму переживає кризу – одержав назву Пізнього Ренесансу (ХVI ст.).

ТЕМА 1-2. Таємниці мистецтва Стародавнього Єгипту 1. Найпоширеніша архітектурна форма будівництва єгиптян – це...: а) піраміда; б) дерев’яні будинки; в) альтанка. 2. На честь якого верховного божества споруджували храми? а) Зевса; б) Амона-Ра; в) Гермеса. 3. Різноманітної форми колони увінчували стилізованими зображеннями поширених у Єгипті рослин: а) верби, калини, очерету; б) лотоса, папіруса, пальми; в) папіруса, калини, апельсина. 4. Канонічні статуї фараонів, царів і цариць мали втілювати у своїй формі їхню...: а) красу, досконалість; б) владу, силу, могутність; в) могутність, неперевершеність. 5. Чоловічі дерев’яні статуетки розфарбовували...: а) коричневим кольором; б) червоним кольором; в) білим кольором. 6. Жіночі дерев’яні статуетки розфарбовували...: а) коричневим кольором; б) жовтим кольором; в) червоним кольором. 7. Прикраси мали не тільки декоративне значення, а й відігравали роль...: 12

а) оберегів від усього лихого; б) оздоблення приміщення; в) композиційного призначення. 8. Який музичний інструмент супроводжував рухи египетських танцівниць? а) тамбурин; б) клавісин; в) флейта. 9. Найвідоміша у світі опера про добу Стародавнього Египту – одну з найвідоміших держав на Землі і колиску цивілізацій Середземномор’я: а) «Аіда» Джузеппе Верді; б) «Богема» Джокомо Пучіні; в) «Кармен» Бізе. 10. Особливий церемоніальний інструмент, що вважали атрибутом богині Хатхор – у староєгипетській релігії богиня неба, в стародавніх віруваннях представлялася в зовнішності небесної корови, що народила Сонце: а) систер; б) тамбурин; в) арфа. 11. Верхня частина колони, на яку спирається балка: а) атлант; б) капітель; в) каріатида. 12. Священний жук із крилами у египтян, переробляє гній великої рогатої худоби та коней, тому сприяє збагаченню грунтів біодобривами та мінералами: а) скарабей; б) таракан; в) жук-рогач. 13

ТЕМА 3-4. Мистецтво античності – колиска европейської цивілізації 1. Термін «античність» походить від латинського слова: а) «велич»; б) «старовина»; в) «могутність». 2. Прекрасного Аполлона, бога натхнення і покровителя мистецтва, супроводжували: а) 5 муз; б) 9 муз; в) 7 муз. 3. Музи, які опікувалися театром, покровительки трагедії і комедії: а) Кліо і Уранія; б) Мельпомена і Талія; в) Калліопа і Ерато. 4. Площі грецьких міст прикрашали: а) деревами і квітами; б) статуями з дерева; в) пам’ятниками богів. 5. Вази виготовляли найрізноманітніших форм, які підкреслювали орнаментом, зокрема: а) меандром; б) петриківським; в) галицьким. 6. Змагання (спортивні, поетичні, музичні, театральні) у Стародавній Греції – цивілізації, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н.е. до початку Середньовіччя близько 600 року нашої ери: а) спартакіада; б) агон; 14

в) блиц-турнір. 7. Візитка сучасного міста Рим і всієї Італії: а) Колізей; б) Парфенон; в) замок Каркасон. 8. Назва водяного органа, що супроводжував гладіаторські бої, театральні й церковні вистави, громадські свята: а) гідравлос; б) авлос; в) кіфара. 9. Поховальні портрети створені в техніці енкаустики (живопис восковими фарбами по деревині) або темпери (фарби на яєчних жовтках): а) фаюмські портрети; б) римські портрети; в) реалістичні портрети. 10. Актори, щоб стати вищими, носили спеціальне взуття: а) платформи; б) котурни; в) лобутени. 11. Назва скульптури Мірона – давньогрецького скульптора середини V століття до н.е., що зображує людину у складному русі, у повороті: а) Венера Мілоська; б) Дискобол; в) Давид. 12. Художня система оформлення конструкцій, зокрема верхівок колон – капітелей: а) орден; б) ордер; в) форум. 15

ТЕМА 5-6. Пам’ятки мистецтва Північного Причорномор’я і Скіфії 1. Вид декорування виробів і будинків (фасадів, інтер’єрів) способом врізування в поверхню візерунків із шматочків дерева, кераміки, перламутру: а) інкрустація; б) насічка; в) вкраплення. 2. Шедевр скіфського ювелірного мистецтва світового значення із кургану «Товста могила» (скіфський курган IV століття до н.е. біля міста Покров Дніпропетровської області; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським): а) золота пектораль; б) коралове намисто; в) срібні сережки. 3. Назва стилю, поширеного в стародавньому мистецтві, зокрема скіфів; характеризується особливою манерою зображення тварин: а) звіриний або тваринний стиль; б) ранній звіриний стиль; в) пізній тваринний стиль. 4. Назва фігурок з лірами в руках, що символізували солодкоголосий спів: а) сирени; б) німфи; в) ревуни. 5. Композизія золотої скіфської пекторалі складається: а) з трьох ярусів; б) з чотирьох ярусів; в) з двох ярусів. 16

6. Про високий рівень розвитку античного мистецтва свідчать вишукані мозаїки: а) Херсонеса та Ольвії; б) Греції; в) Риму. 7. Грецькі скульптори втілювали у своїх творах ідеали краси: а) досконалої людини; б) людини-воїна; в) жінки-матері. 8. Пантікопей – це...: а) давньогрецький поліс, що існував на місці сучасного міста Керч; б) руїни стародавнього міста; в) старовинний ритуальний храм. 9. Який музичний інструмент карбували на зворотньому боці пантікопейських та ольвійських монет? а) гітару; б) ліру; в) скрипку. 10. У 339 р. до н.е. в причорноморські степи вдерся батько Олександра Македонського Філіп II, під час одного з боїв загинув скіфський цар: а) Атей; б) Папай; в) Гойтасир. 11. Скіфи підкорили та встановили контроль над землеробськими племенами лісостепу України: а) кіммерійським населенням; б) грецьким населенням; в) кавказьким населенням. 17

12. Хто першим описав скіфський пантеон та міфологічних персонажів (реєстр імен скіфо – сколотських міфологічних героїв та імен скіфських богів, які відомі з різних джерел доби античності)? а) Геродот; б) Езоп; в) Гомер.

ТЕМА 7-8. Мистецькі перлини Візантії та Київської держави 1. Найвідоміша у світі пам’ятка візантійської архітекрури: а) Пантеон, м.Рим, Італія; б) Собор Святої Софії, м. Стамбул, Туреччина; в) Лувр, м.Париж, Франція. 2. Один з перших іконописців Києво-Печерського монастиря (Свято-Успенська Києво- Печерська лавра – одна з найбільших православних святинь України, монастир Української православної церкви зі статусом лаври; заснована у 1051 році, за князя Ярослава Володимировича, монахом Антонієм, як Печерский монастир): а) Аліпій; б) Григорій; в) Феоктист. 3. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога, святих, біблійних сюжетів: а) магічна картина; б) ікона; в) амулет. 4. Назва однієї з перших на Русі співочих шкіл, яка виникла у Києві: а) «двір доместиків»; б) «двір вокалістів»; в) «двір солістів». 5. Найважливіша церковна відправа у православній християнській церкві, аналогічна католицькій і протестантській месі: а) катавасія; б) літургія; в) кафізма. 19

6. Собор Святої Софії (християнський собор, пам’ятка української архітектури та монументального живопису, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі; одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії) в Києві звели за часів князювання Ярослава Мудрого у: а) 1039 р.; б) 1037 р.; в) 1035 р. 7. Упродовж середньовічної доби одночасно співіснували два типи музики: а) народна і церковна; б) народна і сучасна; в) симфонічна і камерна. 8. У давньоруських рукописних книгах розспіви записували не нотами, а...: а) «крюками»; б) «ключами»; в) «ланцюжком». 9. Приміщення у вигляді галерей, відокремлене від інших рядом арок або колон: а) трансепт; б) неф; в) аспид. 10. Давньоруський ударний інструмент, великий військовий барабан: а) тайко; б) тулумбас; в) маримба. 11. Разом зі стародавніми обрядовими піснями виник новий літературний фольклорний жанр: а) билини; 20

б) перекази; в) легенди. 12. Вони зазнавали жорстоких переслідувань з боку духовенства і без них на Русі не відбувався жодний ярмарок чи гуляння: а) скоморохи; б) священники; в) лицарі.

ТЕМА 9-10. Романська архітектура. Лицарський кодекс честі 1. Художній стиль, що набув поширення в середньовічному мистецтві (XI–XII ст.) у країнах Західної, Центральної і частково Східної Європи: а) романський; б) романтичний; в) класичний. 2. Головна оборонна і монастирська вежа із зубчастими мурами: а) донжон; б) цитадель; в) люнет. 3. Яка висота Пізанської вежі – всесвітньо відомої споруди, до якої також входять собор Санта-Марія Ассунта і баптистерій? а) 65,7 м; б) 56,7 м; в) 57,6 м. 4. Споруда баптистерію – взірець плавного змішування стилів: а) бароко і класицизму; б) романського і готичного; в) реалізму і класицизму. 5. Ця споруда – справжній шедевр військового зодчества, що вражає своєю величчю: два кола потужних стін, 52 вежі, величні ворота, бійниці, рів, міст через річку: а) Замок Каркасон, Франція; б) Хотинська фортеця, Україна; в) Колізей, Італія. 6. Яка фортеця тривалий час була форпостом Галицько-Волинського князівства (до її архітектурного комплексу входять чотири оборонні вежі, палац і церква, в’їздом до замку слугує дерев’яний міст)? 22

а) Хотинська фортеця, Чернівецька область; б) Кам’янець-Подільська фортеця, Хмельницька область; в) Аккерманська фортеця, Одеська область. 7. У якій фортеці щоліта проводять молодіжний фестиваль «Фортеця» та лицарські бої? а) Хотинська фортеця, Чернівецька область; б) Кам’янець-Подільська фортеця, Хмельницька область; в) Аккерманська фортеця, Одеська область. 8. Лицар був озброєнний мечем, щитом, списом і кинджалом, а розпізнавальним знаком лицарів був...: а) герб; б) одяг; в) замок. 9. План Пізанського собору має форму: а) латинського хреста; б) санскритського хреста; в) грецького хреста. 10. У якому музичному шедеврі композитор переповідає історію про дивовижне прозріння доньки короля Рене, яка покохала хороброго лицаря? а) «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва; б) «Іоланта» П. Чайковського; в) «Слов’янські танці» А. Дворжака. 11. Один з основних типів християнських храмів; прямокутна в плані споруда (у вигляді латинського хреста): а) собор; б) базиліка; в) мартирій. 12. Назвіть художні твори або пригодницькі кінофільми присвячені лицарській доблесті. 23

ТЕМА 11-12. Готика 1. Готичний собор – це зразок синтезу архітектури, скульптури й живопису. Перший готичний собор зведений у Франції: а) Собор Паризької Богоматері; б) Собор Святого Віта; в) Ульмський собор. 2. Нова каркасна конструкція склепінь, хрестоподібні чи зірчасті зводи створили динамічну єдність внутрішнього простору споруди. В інтер’єрі готичного храму відсутні: а) фрески чи мозаїки; б) ікони святих; в) фігурки різних химер. 3. Картини з різнокольорового скла: а) вітражі; б) узори; в) панно. 4. Фасади, портали й інтер’єри соборів щедро декорували скульптурами святих, ангелів, королів, а також фігурами різних химер, які відображали: а) могутність споруди; б) людські вади; в) приналежність стилю. 5. Поетична назва вікна круглої форми на фасаді готичного собору у Франції: а) «роза»; б) «ромашка»; в) «гвоздика». 6. Вплив готики відчутний у книжкових мініатюрах та ілюстраціях, які переважно зображували: а) релігійні та світські сцени;

б) драматичні сцени; в) трагікомедійні сцени. 7. Традиційний спів католицької церкви, який ввів папа Григорій I Великий (590 – 640 рр.): а) григоріанський хорал; б) тридентська меса; в) літургія вірних. 8. Стрункість хорового й органного звучання наповнювали храм величчю, урочистістю, таємничістю. Архітектура й музика наче «співали» в унісон. Унісон – це...: а) одночасне звучання двох або декількох звуків однакової висоти; б) звучання трьох і більше музичних звуків різної висоти, взятих одночасно; в) тип співзвучаччя з трьох і більше тонів. 9. У середньовічній Європі виникло мистецтво мандрівних поетів, акторів і музикантів, які виконували свої пісні у супроводі музичних інструментів, найчастіше...: а) лютні; б) ліри; в) скрипки. 10. Як називали мандрівних митців на Русі – Україні? а) менестрелями; б) скоморохами; в) шпільманами. 11. У творчості поетів – школярів (вагантів) переважали: а) сатиричні пісні; б) ленди і перекази; в) співомовки. 12. Коротко опишіть тематику готичних вітражів, які основні кольори в них переважають? (червоний, яскраво – синій, жовтий) 25

ТЕМА 13-14. Ідеали й образи Ренесансу 1. Епоха в розвитку культури та відповідний стиль мистецтва, що зародився в Італії в XV–XVI ст.: а) класицизм; б) ренесанс; в) романтизм. 2. У період зародження нового стилю центром мистецтва стало місто: а) Флоренція; б) Венеція; в) Кремона. 3. Донато Браманте спроектував собор Святого Петра, зведення якого тривало: а) понад 100 років; б) понад 200 років; в) майже 150 років. 4. Перед собором Святого Петра була потрібна площа, яка вміщала б дуже багато віруючих, що приходили сюди, щоб отримати папське благословення чи брати участь у релігійних службах чи святах. Це завдання виконав: а) Джакомо Манцу; б) Карло Мадерно; в) Джованні Лоренцо Берніні. 5. Мармурова скульптура, що зображує Богоматір, яка тримає тіло свого сина – Бога, створена Мікеланджело: а) «П’єта», або «Оплакування»; б) «Мадонна Пітті»; в) «Мадонна з немовлям». 6. Хто допомагав Мікеланджело працювати над мармуровим Давидом (1504)?

а) працював потайки сам; б) Леонардо да Вінчі; в) Сандро Боттічеллі. 7. Досконалим утіленням духу Високого Відродження, справжнім гімном освіті й знанням є фреска Рафаєля «Афінська школа», яка написана: а) 1551 р.; б) 1511 р.; в) 1611 р. 8. Яку людську діяльність символізує фреска «Афінська школа»? а) поезію; б) філософію; в) етику. 9. Циклічний жанр духовної хорової поліфонічної музики: а) фугетта; б) мотет; в) меса. 10. Композитор Джованні Памстріна усе своє життя присвятив створенню: а) церковної музики; б) народної музики; в) розважальної музики. 11. Стиль вокального виконання, поширений в італійському оперному мистецтві, який вимагає від співака досконалої техніки володіння голосом, бездоганної кантилени, тривалого дихання, виняткової мелодійної зв’язності, емоційної насиченості співу: а) бельканто; б) веризм; в) кантилена. 12. Назвіть відомі архітектурні споруди доби Відродження та опишіть їхні властивості. 27

ТЕМА 15-16. Шедеври Північного Відродження 1. Свою назву течія Північне Відродження отримала через спільні тенденції з...: а) італійським Відродженням; б) ідеологією католицизму; в) високим Відродженням. 2. Після Великої французької революції Лувр став музеєм. У якому році це сталося? а) 1780 р.; б) 1793 р.; в) 1795 р. 3. У рамках державного проекту «Великий Лувр» 20 років тому на площі з’явилася велика піраміда. Яке її призначення? а) прикрашає площу перед будівлею музею; б) крізь неї можна потрапити до музею; в) копіює піраміду Хеопса. 4. Що символізує грандіозний Гентський вівтар Яна ван Ейка (завершене його братом Хубертом)? а) уявлення про людський Всесвіт; б) апостольський символ віри; в) додаткове магічне значення. 5. Свої картини цей художник «заселяв» фантастичними істотами, безпорадними фігурками людей із птахами, рибами, звірами, таким чином, створюючи відчуття суєтності життя: а) Ян ван Ейк; б) Ієронімус Босх; в) Альбрехт Дюрер.

6. Картини цього митця наповнені символами, однак, дотепер не всі з них розшифровані, оскільки деякі крилаті вирази втратили своє значення чи вже забуті: а) Пітер Брейгель Старший; б) Ян ван Ейк; в) Ієронімус Босх. 7. Хто з художників із захопленням робив замальовки частин людського тіла, досліджуючи характерні типи людей? а) Альбрехт Дюрер; б) Рафаель Санті; в) Сандро Боттічеллі. 8. Папа Григорій XII нагородив цього фламандця званням «лицаря золотої шпори», а король Франції встановив йому постійне грошове забезпечення: а) Орландо ді Лассо; б) Гійом Дюфаї; в) Якоб Обрехт. 9. Щипковий струнний інструмент з ладами на грифі й овальним корпусом. Виконавець називається лютністом, а виробник лютнярем. а) гітара; б) лютня; в) бандура. 10. Прикрашання вокальної партії віртуозними пасажами, трелями, руладами тощо. Це...: а) колорування; б) оздоблення; в) декорування. 11. Короткий музичний твір, що не має чіткої форми. В період зародження передував довшому, складнішому і строго оформленому 29

твору (звідси назва), але згодом композитори стали писати як самостійні твори. Це...: а) прелюдія; б) преамбула; в) передмова. 12. У XVII столітті картину Пітера Брейгеля Старшого, як то зафіксовано в історичних джерелах, називали «Синя пелерина» та «Світ догори дригом». Яка її назва тепер? а) «Фламандські прислів’я»; б) «Мисливці на снігу»; в) «Гентський вівтар».

РОЗДІЛ II. Стилі мистецтва 1. Бароко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque – перлина неправильної форми) – стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття – кінця XVIII століття. Хронологічно бароко слідує за Ренесансом, за ним слідує Класицизм. За естетичним визначенням, бароко – стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення в країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти. Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення образу життя й зовнішнього вигляду людини. Ці постулати знайшли своє відображення в мистецтві. Основні риси стилю бароко – парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо необхідно відзначити прагнення до синтезу мистецтв – взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Архітектура бароко відрізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об’ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко – теламон (атлант), каріатида й маскарон. Батьківщиною бароко вважається Італія та її такі визначні мистецькі центри, як Рим, Мантуя, в меншій мірі Венеція і Флоренція – де зберігаються перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі. 2. Рококо – реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині XVIII століття дійшов (з Франції і Австрії) до України – до Києва, Львова у 1760–1770-их pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх

ділянках культури було еспрі («esprit») на противагу чуттєвості («sensibilité») бароко чи рації («raison») класицизму. Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її мінливих, на той час, смаків і примх. Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер’єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло – ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени. Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам повинні були сприяти розкішні інтер’єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонах влітку, а взимку в палацах. Надміру використовувалась косметика – білила, пудра, рум’яна, чорна фарба (сурма) для брів, мушки. Косметику рясно використовували як шляхетні жінки, так і чоловіки. Особливого поширення набуло використання мушок на обличчі – різне розташування мушок мало своє значення для обізнаних в куртуазних іграх вельмож. В живопису доби рококо переважали свята і театральні вистави, безкінечні закохані пари міфологічних персон, штучні і приємні пейзажі, пристосовані лише для побачень, флірту, танців, шляхетного і легковажного дозвілля. В портретах – усі підкреслено усміхнені, люб’язні, витончені, але це була маска, що приховувала численні недоліки осіб і надзвичайно складні проблеми. Це був бенкет посеред чуми – з штучно скасованими проблемами, туберкульозом, сифілісом, бідністю, смертю.

Примхливе і чудернацьке мистецтво рококо було скасоване новою і могутньою хвилею класицизму кінця XVIII століття і стилем ампір. 3. Класицизм (англ. classicism, від лат. classicus – зразковий) – напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для історизму важливим був принцип свободи вибору – необмеженість власного, суб’єктивного трактування історичних форм. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунттям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму. Визначальні риси класицизму:  раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів);  наслідування зразків античного мистецтва;  нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії – це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця);  обов’язкове дотримання канонічних правил написання творів (зображення героя тільки при виконанні державного обов’язку, різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо);  у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів;

 аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої суспільної верстви;  встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на «серйозні», «високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та «низькі», «розважальні» (травестійна поема, комедія, байка, епіграма). 4. Романтизм (фр. romans) – ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку XIX століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки. Філософський напрям романтизму, cформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 90-х років XVIII ст., постав як реакція на обмеженість класицизму і раціоналістичності Просвітництва, став реакцією чуття проти надто механічних соціальних теорій і надто тісної регламентації. Найбільшого розвитку він набув у Німеччині, де його засновниками були А. Шлегель та Ф. Шлегель, Л. Тік, Ф. Гарденберг (Новаліс), до яких приєдналися Ф.В.Й. Шеллінг, Й.Г. Гаман, Г. Гейне, Й.В. Гете, Й.Г. Гердер, Г.Е. Лессінг, Ф. Шиллер, Ф. Якобі, котрі утверджували культ почуттів і творчого екстазу, любові, містичний культ природи, релігійність переживань та ідеалізацію минулого, а також ідею розвитку єдності світу, пантеїстичного світосприйняття з його обожненням природи, історичного підходу до природи, культури і суспільного розвитку, як історії людства, розуміння суспільства, як органічної цілісності, відповідальності людини перед людством. У Франції про штучність «перевдягання» суспільства XVIII сторіччя в античні шати першою заявила Жермена де Сталь. Вона закликала повернутися зі світу «ідеальних героїв» давнини до почуттів і переживань сучасної, «справжньої» людини.

Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу»; наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності, історизму та захоплення фольклором. Улюбленим героєм романтиків був одинак, людина пристрасна і недосконала, яка діє в надзвичайних обставинах, змінює себе та життя навколо, і навіть свою загибель перетворює на перемогу незламного духу. Взірці для наслідування, послідовники романтизму, шукали вже не в античності, а в Середньовіччі, захоплювалися народними звичаями та іншими проявами «національного духу». Романтизм ще виник після французької революції, в умовах утверджуваного на зламі XVIII–XIX століття абсолютизму, був реакцією проти раціоналізму – доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів – балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм. Романтизм співіснував з пізнім класицизмом, академізмом. Мав впливи на сучасні йому:  історичний живопис;  портрет;

 гравюру;  архітектуру;  музику;  літературу. 5. Реалізм (від лат. realis – «суттєвий», «дійсний») – стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жюль Шанфльорі в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Визначальні риси реалізму:  раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);  правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;  характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;  конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;  вільна побудова творів;

 превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

ТЕМА 17-18. Бароко: архітектура, скульптура, живопис 1. В архітектурі цього стилю притаманно багато кривих, пластично вигнутих ліній і поверхонь, що порушують статичність і викликають відчуття руху: а) бароко; б) готика; в) класицизм. 2. Творець грандіозної колонади собору Святого Петра, яка утворює площу перед ним: а) Джованні Лоренцо Берніні; б) Леонардо да Вінчі; в) Мікеланджело Буонароті. 3. Ряд або кілька паралельних рядів колон із загальним горизонтальним накриттям: а) стріха; б) колонада; в) покрівля. 4. Яскравим зразком барокового синтезу мистецтв є багатофігурна композиція фонтана Фіумі (Італія). Що вона символізує? а) чотири сторони світу; б) чотири ріки; в) чотири океани. 5. Комплект з декількох предметів меблів, виконаних в одному стилі: а) колекція; б) гарнітур; в) набір.

6. Історичне місце в Дрездені, комплекс з чотирьох будівель. Нині тут розташовані різні за призначенням музеї, серед котрих і уславлена Дрезденська картинна галерея: а) Цвінгер; б) Гейдельберг; в) Нойшванштайн. 7. Архітектор Цвінгера – комплекса із чотирьох споруд: а) Маттеус Пеппельманн; б) Клод Перро; в) Андре Ленотр. 8. «Король живопису і живописець королів» – це...: а) Пітер Пауль Рубенс; б) Рафаель Санті; в) Діего Веласкес. 9. Різновид малярства, що зображує зірвані плоди, квіти, спійману рибу та здобич мисливців, пізніше додались предмети, з часом, букети квітів, композиції овочів, фруктів, посуд тощо: а) натюрморт; б) акварель; в) етюд. 10. Барокова церква, збудована в 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Растреллі в пам’ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною (на місці Христовоздвиженської церкви): а) Андріївська церква; б) Покровська церква; в) церква Архангела Михаїла. 11. Один з перших художників, який відкрив виразні можливості світла в малярстві. Для поширення емоційного впливу на

глядача вихоплював світлом окремі найсуттєвіші частини картини, залишаючи деталі в напівтемряві: а) Рембрант ван Рейн; б) Караваджо; в) Пітер Пауль Рубенс. 12. Порівняйте натюрморти за тематикою, композицією, колоритом. Який з них вам хотілося б повісити на стіну у власній кімнаті чи кухні?

ТЕМА 19. Стихія музики бароко 1. У культурі бароко з-поміж музичних інструментів почала домінувати: а) гітара; б) скрипка; в) флейта. 2. Концерти Антоніо Вівальді написані у формі: а) одночастинного циклу; б) тричастинного циклу; в) п’ятичастинного циклу. 3. Цей цикл композитора Антоніо Вівальді написаний 1723 та опублікований 1725 року; став одним з найпопулярніших музичних творів епохи бароко: а) «Чотири пори року»; б) «Чотири сторони світу»; в) «Чотири ріки». 4. У Північній Італії, в місті Кремоні, відкрито музей, де можна почути, як музиканти різних країн грають на інструментах Антоніо Страдіварі, Андреа Аматі, Джузеппе Гварнері. Це музей ...: а) скрипки; б) віолончелі; в) органа. 5. Перекладання музичного твору для іншого складу виконавців, обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу із супроводом. Це...: а) аранжування; б) складання; в) гармонізація. 6. У майстерності гри й, головне, імпровізації на цьому музичному інструменті Бах був справжнім віртуозом: 41

а) рояль; б) орган; в) контрабас. 7. Жанр поліфонічної музики, у якому основою розвитку теми є імпровізація, яка звучить послідовно в різних голосах. Це : а) фугетта; б) фуга; в) мандригал. 8. Цей композитор створив новий тип ораторії, грандіозний за масштабами й демократичної за музичною мовою: а) Георг Гендель; б) Антоніо Вівальді; в) Джузеппе Тартіні. 9. Піаніст і композитор Антон Рубінштейн зауважив: «Якщо музика Баха – це храм, то музика Генделя – ...» а) замок; б) фортеця; в) палац. 10. Де знаходиться найбільший орган у світі? а) Собор Святого Стефана, м. Пасаху, Німеччина; б) Собор Святого Петра, м. Рим, Італія; в) Собор Санта Марія дель Фьоре, м.Флоренція, Італія. 11. Скільки зображено дітей на картині Тобі Розенталя «Родина Баха»? а) 5; б) 6; в) 8. 12. Епоху бароко в музиці умовно розділяють на три періоди: а) ранній, зрілий і пізній; б) початковий, середній і кінцевий; в) передчасний, середній і кінцевий. 42

ТЕМА 20. Українське бароко 1. У центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис відомий стиль і отримав назву: а) козацьке бароко; б) українське бароко; в) бароко. 2. Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління: а) гетьмана Івана Мазепи; б) гетьмана Богдана Хмельницького; в) гетьмана Петра Сагайдачного. 3. Скільки храмів споруджено на кошт гетьмана Івана Мазепи? а) 10; б) 12; в) 5. 4. До найвідоміших митців барокової доби належить скульптор львівського собору Святого Юра: а) Іван Григорович – Барський; б) Іоан Георгій Пінзель; в) Йоганн Готтфід Шедель. 5. Де було створено цехову організацію майстрів – художників, як і в інших европейських країнах? а) Києві; б) Чернігові; в) Львові. 6. Жанр українського портретного живопису кінця XVI–XVII ст., що використовував прийоми іконопису: а) парсун; б) пейзаж; в) портрет.

7. Народний ляльковий театр, назва якого походить від печери поблизу Віфлеєма, де народився Ісус Христос: а) кабукі; б) вертеп; в) бунраку. 8. Реформатор барокового театру, автор підручника «Піїтика»: а) Феофан Прокопович; б) Іван Вишинський; в) Григорій Сковорода. 9. У перервах між актами серйозної шкільної драми виконували: а) гумористичні інтермедії; б) колядки; в) народні соціально – побутові пісні. 10. Характерною постаттю не тільки музичної, а й усієї культури України тієї епохи, яка втілювала патріотичні ідеали волелюбного й героїчного козацтва, був: а) козак-бандурист; б) козак-гусляр; в) козак-скрипаль. 11. Вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами: а) іконостас; б) базиліка; в) фронтон. 12. Вокально-хоровий жанр епохи бароко: а) партесний концерт; б) оперета; в) аранжування.

ТЕМА 21. Галантний стиль – рококо 1. Гаслом цього стилю є слова «мистецтво, як насолода», а мета – «розважати й викликати приємні емоції»: а) Ренесанс; б) бароко; в) рококо. 2. Прикладом рококо в архітектурі є палац: а) Амалієнбург; б) Шенбрунн; в) палацовий комплекс Цвінгер. 3. Диван у формі декількох з’єднаних крісел: а) секретер; б) канапе; в) тахта. 4. Відомий французький живописець і співець рококо: а) Антуан Ватто; б) Пітер Рубенс; в) Вільям Каліф. 5. Клавішний музичний інструмент, попередник фортепіано, не мав технічної динаміки звучання: а) рояль; б) клавесин; в) акордеон. 6. Прикраси мелодії, музична орнаментика: а) пісня; б) мелізми; в) багатозвуччя. 7. Українська архітектурна пам’ятка стилю рококо: а) Софія Київська; 45

б) Собор Різдва Богородиці; в) Собор Святого Юра. 8. Щоб грати з різною динамікою на клавесині, тогочасні майстри створювали: а) дві клавіатури; б) одну клавіатуру; в) три клавіатури. 9. У пейзажному жанрі домінували штучні краєвиди, призначені для побачень, танців, дозвілля. У портретах усіх персонажів зображували: а) усміхненими і люб’язними; б) сердитими і насупленими; в) заплаканими і сумними. 10. Найпоширенішою формою живописного твору є: а) панно; б) портрет; в) пейзаж. 11. Митці нового стилю навмисне порушували симетрію, а улюбленою деталлю декоративної орнаментики стала стилізована мушля, що зумовила назву стилю «рококо». З якої мови походить? а) з латинської; б) з французької; в) з італійської. 12. Що означає слово «галантний»? а) вишукано чемний, люб’язний; б) ненависний до когось або чогось; в) почуття досади або гіркоти.

ТЕМА 22-23. Класицизм: архітектура, скульптура, живопис 1. Стиль мистецтва, який досяг найбільшого розквіту у Франції у XVIIст., орієнтувався на античні зразки: а) романтизм; б) класицизм; в) бароко. 2. Резеденція французьких королів – це...: а) Лувр; б) Версаль; в) Будинок інвалідів. 3. Справжньою прикрасою Великого палацу стала Дзеркальна галерея, довжиною...: а) 80 метрів; б) 73 метри; в) 53 метри. 4. Зразок українського архітектурного мистецтва епохи класицизму, збудований для гетьмана Кирила Розумовського: а) палац у м. Батурині; б) парк Софіївка, Умань; в) палац Потоцьких, Одеса. 5. Галерея з відкритою колоною, що завершується фронтоном: а) портик; б) портал; в) вхід. 6. У великих містах Європи зводили тріумфальні арки, що повторювали форми...: а) римських споруд; 47

б) колонад; в) статуй і рельєфів. 7. Невеликий павільйон з колонами або арками, що увінчує будинок – це...: а) альтанка; б) трельяж; в) бесідка. 8. Паркова споруда у вигляді невеликої і неглибокої печери, з широким входом і склепінчастим перекриттям – це...: а) грот; б) фонтан; в) басейн. 9. В перекладі з французької мови горельєф – це...: а) високий рельєф; б) низький рельєф; в) просто рельєф. 10. Пам’ятник герцогу Арману де Рішельє в Одесі створено скульптором: а) Антоніо Канові; б) Іваном Мартосом; в) Гартманом Вітвером. 11. Чотири фонтани на площі Ринок у Львові з постаттями Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса належать скульптору: а) Антоніо Канові; б) Івану Мартосу; в) Гартману Вітверу. 12. Провідний жанр творчості класика живопису Ніколя Пусена: а) краєвид; б) портрет; в) натюрморт. 48

ТЕМА 24-25. Класицизм: музика 1. Музичний жанр, твір для виконання солістом (або кількома солістами) і симфонічним оркестром: а) пісня; б) концерт; в) дует. 2. Віртуозне соло в інструментальному концерті або вокальній п’єсі (наприклад, оперній арії), що імпровізував виконавець: а) каденція; б) концерт; в) симфонія. 3. Основний мотив, тема, що повторюють у музичному творі кілька разів: а) соната; б) лейтмотив; в) кант. 4. Видатний український філософ, просвітитель, майстер у царині створення кантів: а) Тарас Шевченко; б) Микола Лисенко; в) Григорій Сковорода. 5. Скільки частин у класичній сонаті? а) три; б) чотири; в) п’ять. 6. Циклічний твір, у якому частини об’єднані спільним задумом, а їхня послідовність зумовлена образним змістом, єдиною ідеєю: а) соната; б) увертюра;

в) симфонія. 7. Хто з композиторів додав до симфоній гумористичні мотиви і його вважають «батьком класичної симфонії» або родоначальником цього музичного жанру, автором понад 100 симфоній: а) Людвіг ван Бетховен; б) Вольфганг Амадей Моцарт; в) Франц Йозеф Гайдн. 8. Хто з митців вважав, що музика повинна добувати вогонь з душі й у своїй творчості оспівував високі ідеали вольової людини, мужнього борця проти несправедливості? а) Людвіг ван Бетховен; б) Вольфганг Амадей Моцарт; в) Франц Йозеф Гайдн. 9. Яка симфонія Людвіга ван Бетховена стала прототипом Європейського гімну? а) № 5; б) № 9; в) № 2. 10. Основоположник жанру духовного хорового концерту в українській культурі: а) Максим Березовський; б) Артемій Ведель; в) Дмитро Бортнянський. 11. Вокальний жанр, триголоса побутова пісня куплетної будови духовної та світської тематики: а) тріо; б) кант; в) каденція.

12. Народний струнний щипковий музичний інструмент (3040 струн), з родини лютневих, близький до теорби, від якої різниться додатковими приструнками, як на бандурі: а) торбан; б) цимбали; в) басоля.

ТЕМА 26-27. Романтизм в образотворчому мистецтві 1. Лідер романтизму, французький живописець, який звертався до історичних сюжетів. Згідно з моральними принципами він не уникав трагічних сторінок революційних подій, зображуючи народ, який бореться за свою Батьківщину: а) Ежен Делакруа; б) Теодор Жеріко; в) Франсіско Гойя. 2. Картини німецького художника Каспара Давида Фрідріха, творця романтичного краєвиду, можна назвати: а) «красою пера»; б) «пейзажами душі»; в) «голосом натхнення». 3. Творчість Теодора Жеріко, палкого прихильника героїки наполеонівської доби, сповнена пристрастю до динамічних подій. З яскраво вираженою динамікою він зображував улюблених ним...: а) бійців; б) коней; в) полонених. 4. Що передає картина Каспара Давида Фрідріха «На вітрильнику»? а) устремління пізнати далекі світи; б) час роздумів і мрій; в) швидкоплинність часу. 5. Фантастичні мотиви пронизують творчість цього англійського поета і художника. У живописних і графічних композиціях він створює свою особливу систему образності на основі міфології. 52

а) Карл Брюллов; б) Вільям Блейк; в) Теодор Жеріко. 6. Улюблений учень Карла Брюллова, який навчався в СанктПетербурзькій Академії мистецтва: а) Тарас Шевченко; б) Іван Айвазовський; в) Іван Сошенко. 7. Прихильник академізму в живописі, створив галерею портретів своїх сучасників, переважно людей творчої праці, а також портрети жінок: а) Карл Брюллов; б) Аполлон Мокрицький; в) Іван Сошенко. 8. Хто з художників виконав ілюстрації до першого видання «Кобзаря» (1840) і декілька портретів самого Тараса Шевченка: а) Василь Штернберг; б) Іван Айвазовський; в) Карл Брюллов. 9. Хто з відомих художників-мариністів залишив рідному місту в дар свій будинок-галерею та 125 картин? а) Василь Штернберг; б) Іван Айвазовський; в) Карл Брюллов. 10. Художній напрям, протилежний класицизму, з переживанням емоційного, фантастичного; відображає конфлікт між ідеалом і реальністю: а) романізм; б) романтизм; в) реалізм. 53

11. Для митців-романтиків природа була особливою цінністю і в образотворчому мистецтві улюбленим жанром стає: а) портрет; б) пейзаж; в) натюрморт. 12. Картина «Свобода на барикадах» – своєрідний маніфест волелюбних парижан написана: а) Еженом Делакруа; б) Теодором Жеріко; в) Вільямом Тернером.

ТЕМА 28-29. Музика романтиків 1. Найхарактернішою рисою романтичної музики, порівняно з попередніми стилями, стає програмність, а панівною сферою образності...: а) лірика; б) драма; в) епос. 2. Сольна, переважно лірична пісня (рідше дует або тріо), що виконують зазвичай із інструментом, найчастіше фортепіано або гітари: а) симфонія; б) прелюдія; в) романс. 3. Кого із композиторів – романтиків називають «душею фортепіано»? а) Антоніна Дворжака; б) Фредеріка Шопена; в) Ференца Ліста. 4. Якого композитора уславили його «Слав’янські танці», у яких розкрито красу народної музики чехів, поляків, словаків, українців, сербів? а) Антоніна Дворжака; б) Фредеріка Шопена; в) Ференца Ліста. 5. Цей блискучий скрипаль-віртуоз став першим, хто давав концерти без нот, граючи твори напам’ять: а) Нікколо Паганіні; б) Ференц Ліст; в) Роберт Шуман.

6. У одному з програмних творів, якого митця, створено образ українського гетьмана Івана Мазепи, втіленого із симфонічним розмахом: а) Антоніна Дворжака; б) Фредеріка Шопена; в) Ференца Ліста. 7. У спадщині цього митця чимало програмних творів, зокрема циклічних, побудованих на основі образного контрасту, притаманного музиці епохи романтизму. Яскравим прикладом такого циклу є «Фантастичні п’єси»: а) Нікколо Паганіні; б) Ференц Ліст; в) Роберт Шуман. 8. Невеликий музичний твір віртуозного характеру, який використовують для вдосконалення музичних навичок: а) етюд; б) соната; в) увертюра. 9. Тематичною основою цього програмного твору стали мелодії українських народних пісень, які розвивалися у межах класичної форми симфонічного циклу. Композитор зберігає їхні жанрові особливості, збагачуючи оркестровими тембрами. Хто є автором творчої переробки фольклорних джерел «Українська симфонія»? а) Микола Лисенко; б) Михайло Калачевський; в) Максим Березовський. 10. В яких музичних творах втілювалася мрія людини про щастя, синтез поетичного слова й музики, що давало змогу передавати почуття доступні й зрозумілі кожній пересічній особистості? 56

а) романсах; б) ліричних піснях; в) сонатах. 11. У його мініатюрах з щирістю і глибиною розповідається про людину, часто нещасливої долі, тому що всі її сподівання розбиваються об життєві рифи: а) Франц Шуберт; б) Роберт Шуман; в) Ференц Ліст. 12. Назвіть основні ознаки романтизму в музиці.

ТЕМА 30-31. Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві 1. Художній напрям, який передбачає правдиве, історично достовірне, об’єктивне і всебічне відображення дійсності специфічними засобами художньої творчості: а) класицизм; б) реалізм; в) романтизм. 2. В образотворчому мистецтві набув розквіту так званий ... , який змальовував явища соціальної дійсності, працю простих людей. а) сатиричний реалізм; б) критичний реалізм; в) гумористичний реалізм. 3. Відомий майстер експресивного рисунка та карикатури. У живописних полотнах він часто зображав праль, водоносів, ковалів, робітників, міську юрбу. а) Гюстав Курбе; б) Оноре Дом’є; в) Жан – Франсуа Мілле. 4. Хто автор мистецького шедевра «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»? Для втілення масштабного задуму багатофігурної композиції художник їздив на Хортицю, вивчав історичні джерела, консультувався у знаного етнографа Дмитра Яворницького (на картині він зображений у ролі писаря). а) Микола Ярошенко; б) Ілля Рєпін; в) Архип Куїнджі.

5. Українські митці по-різному втілювали принципи реалізму у своїй творчості. Під впливом зростання національної свідомості в українському суспільстві виникла реалістична художня школа...: а) Миколи Ярошенка; б) Миколи Мурашка; в) Іллі Рєпіна. 6. Яка з картин Архипа Куїнджі, виставлена в Петербурзі, стала сенсацією? Художник володів тонким мистецтвом гри світла і кольору. а) «Ніч на Дніпрі»; б) «Березовий гай»; в) «Хати в літній день». 7. Правдиве зображення життя українського села – основна тема творчості провідного майстра жанрового живопису художника – передвижника: а) Миколи Пимоненка; б) Володимира Орловського; в) Костянтина Трутовського. 8. «Шукачем сонця» називали витонченого пейзажиста, майстра сонячного колориту, світлових ефектів. Він відтворював національні ландшафти з поетичністю і достовірністю, передавав настрій природи, замилування її красою. а) Сергій Васильківський; б) Володимир Орловський; в) Микола Івасюк. 9. Хто є зачинателем західноукраїнської реалістичної школи живопису, який створив багато портретів, низку картин на історичні теми й пейзажі. У картинах митця, наприклад, «Мазепа на переправі через Дніпро», «Битва під Зборовом», «Бойківська пара», відчутні потужні традиції класицизму і романтизму. 59

а) Микола Івасюк; б) Корнило Устиянович; в) Киріак Костанді. 10. В історичному жанрі й баталіях вагомим був творчий доробок буковинського митця, його твори мають яскравий національний колорит, вирізняються досконалістю складних багатофігурних композицій...: а) Микола Івасюк; б) Костянтин Трутовський; в) Сергій Васильківський. 11. Кому з гетьманів на Софійській площі в Києві Микола Микешин створив кінний пам’ятник: а) Дмитру Сагайдачному; б) Богдану Хмельницькому; в) Северину Наливайку. 12. Навмисне смішне або спотворне зображення предмета або особи: а) пародія; б) карикатура; в) бурлеск.

ТЕМА 32. Реалістичний стиль у музичному мистецтві 1. Синтетичний вид музичного мистецтва, зміст якого втілено в сценічних музично-поетичних образах; в ньому поєднано музику, драматургію, образотворче мистецтво, хореографію. а) опера; б) соната; в) романс. 2. Реалістичному стилю цього композитора притаманні такі риси, як злиття музики з драматичною дією, простота і виразність наспіваних мелодій, коріння яких – у італійській пісні. а) Джузеппе Верді; б) Архип Куїнджі; в) Нікколо Паганіні. 3. Найкраще творіння Джузеппе Верді (за п’єсою В. Гюго «Король бавиться»), в якому можна простежити неповторний стиль великого маестро, його реалістичні відкриття в царині музичної драми з багатогранними образами – характеристиками. а) «Травіата»; б) «Ріголетто»; в) «Трубадур». 4. Неперевершений виконавець партії герцога в сценічній опері «Ріголетто», знаменитий італійський тенор...: а) Лучано Паваротті; б) Плачідо Домінго; в) Хосе Каррерас. 5. Яскравий композитор-реаліст і виразник дум, в його операх народ стає головним героєм. Замість оперних арій він застосо61

вує жанр пісні, адже інтонаційно вони ближчі до фольклорних зразків. а) Джузеппе Верді; б) Модест Мусоргський; в) Денис Січинський. 6. Перлиною української класики стала музична картина «Вечорниці». Її автор – це...: а) Денис Січинський; б) Петро Ніщинський; в) Модест Мусоргський. 7. Музичний жанр, вставна або заключна частина драматичної чи музичної вистави, що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій та інших номерів розважального характеру: а) вертеп; б) дивертисмент; в) оперета. 8. Автор опери «Роксоляна» про сміливу дівчину Настю Лісовську, що потрапила в турецько – татарську неволю і полонила своєю вродою і розумом султана. а) Денис Січинський; б) Франц Шуберт; в) Роберт Шуман. 9. Хто здійснив остаточну редакцію опери «Роксоляна» в 1993 році, після чого її поставили на сцені Львівського оперного театру силами студентів Вищого музичного інституту ім. М.В. Лисенка? а) Мирослав Скорик; б) Петро Ніщинський; в) Денис Січинський.

10. Музика до вистави «Назар Стодоля» Т. Шевченка побудована на матеріалах народних пісень і танців, а центральна її частина – знаменитий чоловічий хор...: а) «Закувала та сива зозуленька»; б) «Полетіла сива зозуля»; в) «Сива зозуленька». 11. Автор опери «Борис Годунов», де народ, справжній творець історії, постає у стихійному пориві: а) Петро Ніщинський; б) Модест Мусоргський; в) Денис Січинський. 12. Назвіть особливості реалізму в музиці порівняно з романтизмом.

ТЕМА 33. Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка 1. Тарас Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив із...: а) срібною медаллю; б) золотою медаллю; в) бронзовою медаллю. 2. За які мистецькі твори Тарасу Шевченку було присвоєно звання академіка з гравюри? а) ксилографію; б) офорти; в) меццо – тінто. 3. Романтичний дух часу, яскраво виражений у поезії Кобзаря, вніс у його мистецькі твори елементи новаторства. Про це свідчать шість ранніх офортів до альбому...: а) «Мальовнича Україна»; б) «Живописна Україна»; в) «Рідна Україна». 4. Рік написання твору олійного живопису «Катерина», виконаний на тему однойменної поеми: а) 1840; б) 1842; в) 1838. 5. Із «Заповіту» розпочав Микола Лисенко грандіозний задум – цикл «Музика до Кобзаря», що складається з...: а) 87 творів; б) 89 творів; в) 80 творів. 64

6. Вид гравюри на металі, де заглиблені елементи друкарської форми утворюють за допомогою «травлення» металу кислотою. а) офорт; б) мідьорит; в) акватінта. 7. Його зусиллями українська фортепіанна музика зазвучала в концертах для широкої публіки, а його твори увійшли в золотий фонд вітчизняної фортепіанної музики: а) Микола Лисенко; б) Михайло Вербицький; в) Денис Січинський. 8. В молодості Т.Г.Шевченко став популярним портретистом. Перша спроба пізнати себе виявилася в романтичному автопортреті ... року. а) 1840; б) 1855; в) 1838. 9. Основа творчості всього життя Миколи Лисенка: а) збирання і оброблення українського фольклору; б) створення музичних шедеврів; в) перекладацька діяльність. 10. В українському мистецтві Тараса Шевченка вважають основоположником: а) реалізму; б) романтизму; в) сюрреалізму. 11. Скільки зразків образотворчого мистецтва Т.Г. Шевченка відомо в портретному, побутовому, пейзажному жанрах, з яких не всі збереглися? а) 10 зразків; 65

б) понад 1000 зразків; в) близько 100 зразків. 12. Які види й жанри образотворчого мистецтва охоплює творчість Т.Г. Шевченка? Які з його творів вам найбільше подобаються і чому?

Зміст Передмова

РОЗДІЛ I. Стилі мистецтва

ТЕМА 1-2. Таємниці мистецтва Стародавнього Єгипту

ТЕМА 3-4. Мистецтво античності – колиска европейської цивілізації

ТЕМА 5-6. Пам’ятки мистецтва Північного Причорномор’я і Скіфії 16 ТЕМА 7-8. Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

ТЕМА 9-10. Романська архітектура. Лицарський кодекс честі

ТЕМА 11-12. Готика

ТЕМА 13-14. Ідеали й образи Ренесансу

ТЕМА 15-16. Шедеври Північного Відродження

РОЗДІЛ II. Стилі мистецтва

ТЕМА 17-18. Бароко: архітектура, скульптура, живопис

ТЕМА 19. Стихія музики бароко

ТЕМА 20. Українське бароко

ТЕМА 21. Галантний стиль – рококо

ТЕМА 22-23. Класицизм: архітектура, скульптура, живопис

ТЕМА 24-25. Класицизм: музика

ТЕМА 26-27. Романтизм в образотворчому мистецтві

ТЕМА 28-29. Музика романтиків

ТЕМА 30-31. Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві

ТЕМА 32. Реалістичний стиль у музичному мистецтві

ТЕМА 33. Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка 64

Список використаної літератури 1. В. А. Малахов. Мистецтво // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2009. – Т. 6: Ла – Мі. – с. 668. 2. Короткий енциклопедичний словник з культури. – К.: Україна, 2003. – с. 420 3. Історія мистецтв: навч. посіб. / О. Л. Шевнюк. – Київ: Освіта України, 2015. – с.440 - 451 4. Історія образу. Мистецтво 2000-х: [зб. ст.] / В. Бурлака; Фонд. підтримки візуал. дослідж. – К.: Обнова, 2002. – с. 153 5. Л.М. Масол. Методика навчання мистецтва./ /Видавництво Ранок, 2006. – с. 205 6. Л. Масол. Ігрові художньо-педагогічні технології у процесі викладання інтегрованого курсу "Мистецтво" // Почат.шк.: наук.метод. журн. – 2007. – № 01. – с. 14 – 18