Журнал СВАРОГ 5

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ КОМБІНАТ

№5 (2016)

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

МИСТЕЦТВО ПРАЦІ НА ЗЕМЛІ

ІЗ ПЕРШИХ УСТ

Аграрний хай-тек. Революція 4.0

Сортовипробування пшениці іноземних селекцій компанією Genetic Plant Cells , с. Лотівка

Рішуче зламати стереотипи, радикально змінити статус-кво, кардинально перезавантажити те, що себе віджило, та врешті-решт здійснити повний переворот, розділивши все, що було, на «до» і «після» – таким є план дій кожного революціонера, який прагне змінити світ та свідомо вплинути на хід історії. Справжнім Че українського агробізнесу є Андрій Гордійчук, голова правління найефективнішої агрокомпанії країни – корпорації «Сварог Вест Груп», засновник найінноваційнішого холдингу вітчизняного агроринку – НТІ, очільник оригінальної за суттю своєї діяльності Фундації «Аграрна наддержава», засновник та ідейний натхненник Першого національного аграрного кооперативу. Його новаторський підхід до ведення бізнесу, унікальні ідеї, креативні думки, наполеглива впертість та таке гостре непереборне небажання зупинитися на досягнутому зробили своє діло – про початок технологічної революції в українському агробізнесі сьогодні не говорить хіба ледачий. Про створення власного аграрного хай-теку, індустрію 4.0 в українському агропросторі та нові проекти, які вже скоро перевернуть агросвіт догори дригом, розповідає Андрій Гордійчук.

агросвіт

Андрій Гордійчук під час презентації техніки від компанії А3tech

– Ви – у п’ятірці найефективніших топ-менеджерів агрогалузі, за постійні експерименти у впровадженні інновацій Вас називають аграрним Джобсом, Ваші влучні й красномовні думки вмить розходяться на цитати. Це лише робота чи стиль життя? Можливо, Ви вивели якусь формулу успіху?

– Безкінечний пошук нововведень та нових ефективних рішень, які допомагають зробити бізнес не просто прибутковим, а ефективним, – це частина мого характеру, і так, це стиль життя. Такою є моя зона комфорту. Коли кожен наступний день схожий на попередній, я швидко втомлююсь, натомість безупинний процес удосконалення та постійне впровадження усіляких новацій як у масштабних проектах, так і в деталях, мене надихають. Це моє джерело енергії. До того ж, потрібно визнати: аби

наздогнати світові тенденції, нам слід ще добре попрацювати і зрозуміти, що без новітніх технологій модель бізнесу, яку Ви будуєте, є в корені неефективною, ризики управлятимуть Вами. Без інновацій Вам дорога в нікуди.

– Саме через це Ви й заснували Human Transparency Innovation – щоби відкрити інновації для людей?

– Каталізатором успішності агробізнесу є новації. Ми так довго шукали технологічні рішення, аналоги яких апробовували, адаптовували до наших умов та лише потім використовували, що задались питанням: а чому б не включитись у процес трансформації та не створювати інновації самим? Саме для цього був створений НТІ-холдинг, ключовим

меседжем якої є відкритість і прозорість. До складу холдингу якраз входять компанії, покликані розробляти інноваційні продукти для сільського господарства – інструменти, без впровадження яких процес агровиробництва не рухається. Переконаний, інноваційні рішення та новітні технології незабаром виведуть сільське господарство України на якісно новий рівень .

– Фундацію «Аграрна наддержава» теж було створено для підтримки розвитку інноваційного процесу?

– Саме так. Без хорошої бази «мізків», а їх у нашій країні вистачає, розвиток агротехнологій, як і технологічний стрибок у будь-якій іншій сфері, неможливі. Усім відомо, наскільки вітчизняна аграрна освіта далека від практики та того, що відбувається на полі. А тому до процесу впровадження інновацій слід підходити комплексно: паралельно з впровадженням технологій слід підтримувати тих, хто їх, власне, створює. Для цього й була заснована Фундація «Аграрна наддержава» – задля підтримки розвитку вітчизняної науки, молодіжних наукових ініціатив та стартапів.

Жнивна кампанія-2016. Поле поблизу с. Орлинці

Це інвестиції в людей, без яких інноваційне сільське господарство нікому не потрібне.

– Розкажіть про співпрацю з «Київстар» і той реформаторський проект, який Ви разом реалізовуєте. Як з’явилась ця ідея?

– «Розумні» речі та кілька кліків на смартфоні чи ПК роблять наше життя простішим. Так само й у бізнесі – продуктивним та ефективним він може бути тільки тоді, коли ми робимо його технологічнішим. Сьогодні там, де потрібні перфектна точність і абсолютна швидкість реакції, на зміну людині приходить штучний інтелект. Сфера сільського господарства – не виняток. Загальний результат річної роботи тисячної команди залежить від одного рішення агронома. Щоб виключити ймовірність ризиків та вирішити проблему людського фактору, ми удосконалюємо систему «Арго» опцією «Антиагроном», яка призначена виконувати функції агрономів у сільському господарстві. Наші ідеї ми об’єднали з компанією «Київстар» і, думаю, на початку нового року цією інновацією вже можна буде користуватись.

– Чи був цей рік вдалим для «Сварог Вест Груп»? Адже, як відомо, корпорація – знову серед сотні найкращих аграрних підприємств з номінацією «Розвиток кооперативної діяльності», черговий раз визнана найефективнішою агрокомпанією, увійшла до рейтингу репутації та фінансової надійності агрохолдингів… Усі ці рейтинги – результат успішної PR-кампанії Сварогу?

– Років 5 тому ми дійсно працювали на ім’я та імідж корпорації, зараз же – ім’я працює на нас: нам довіряють, нашу думку поважають, з нею рахуються… І це – наслідок роботи всієї 5-тисячної Сварожої команди. Як і результати роботи року, що минає, – незважаючи на складні погодні умови, ми виконали намічені плани і маємо хороші показники. Свою роль зіграв і механізм страхування посівів, яким ми вперше скористались цьогоріч.

– Як розвивається одне із Ваших дітищ – Перший національний аграрний кооператив?

– Наразі ПНАК об’єднує 25 000 учасників у Хмельницькій, Чернівецькій та Житомирській областях. Кооператив динамічно розвивається, розширює кордони, налагоджує співпрацю з українськими та міжнародними колегами. Так, нещодавно Україну з робочим візитом відвідав

Франц Вареско, президент «FOG» – найбільшого кооперативу Європи. У найближчому майбутньому реалізуємо спільний проект у напрямку органічного садівництва. Однак повноцінному розвитку кооперативного руху в Україні заважає відсутність необхідних законодавчих норм. І поки що, на жаль, держава не проявляє до цього інтересу і не хоче розуміти, що кооперативи – це та бізнес-модель, яка стимулює розвиток економіки країни.

– Держава і про агросектор не особливо піклується: податкові пільги скасовано, піднімається питання про розформування агрохолдингів… Що Ви думаєте з цього приводу?

– Мабуть, не варто нагадувати, що за останніми статистичними даними, саме агросектор забезпечив 40% експорту країни. Холдинги потрібно не розформовувати, а полегшувати їх умови праці. Адже сьогодні це не тільки «дійна корова» для бюджету, але й фактор стримування вимирання українських сіл. Доки держава думає над стратегіями та механізмами розвитку АПК і сільських територій, реальний агробізнес кожного дня працює, аби втримати бюджет та гривню стабільними, а селянам дати робочі місця.

«Велику дружню Сварожу родину вітаю зі святом! Дякую за Ваш неоціненний труд, професійність та відданість нашій спільній справі життя! Пишаюся своєю потужною командою! Нехай і надалі наша праця колоситься щедрою нивою успіху, хай втілюються в життя усі плани й задуми, а впевненість у власних силах стане рушійною силою на шляху до нових перемог!»

Андрій Гордійчук

Зміст 14

СВАРОГ ЗНОВУ ОЧОЛИВ РЕЙТИНГ НАЙЕФЕКТИВНІШИХ АГРОКОМПАНІЙ Версія журналу Landlord

20

50 ВІДТІНКІВ ДЕМОДІЛЯНОК, АБО НАУКОВІ ПОШУКИ GENETIC PLANT CELLS Нове слово у розвитку біотехнологій

26

А3tech

с. 16

НТІ. ІННОВАЦІЇ ВІДКРИТІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

c. 32

АВТОРИТЕТНІСТЬ. АБСОЛЮТНІСТЬ. АМБІТНІСТЬ

38 ЗАЛИШИТИСЯ НА БОБАХ

Інна Ільєнко

46

АГРАРНІ РОЗПИСКИ. JUST DO IT Чи ефективний новий механізм кредитування аграріїв?

50

ПАНАЦЕЯ ВІД ЦЕФЕЯ, АБО АГРОВЕКТОР НА ОРГАНІКУ

56

SVAROG WEST GROUP – НА AGROPORT WEST LVIV – 2016

Цефей-Груп

Міжнародний форум з розвитку фермерства

ДЕНЬ ПОЛЯ З ХЕШТЕГОМ «GM_FREESOYA»

60 HTTP//:MICROSOFT_SVAROG_LIZARDSOFT_INFO

с. 84

ЯКА РОЛЬ ЖІНКИ У РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ?

Внутрішньокорпоративний портал Сварогу

74

RE: ФОРМУЄМО АГРОСЕКТОР: ПЕРША УКРАЇНСЬКА КОЛЕГІЯ У ГЛУХОВІ

78

ВІД СЕЛА ДО МІСТА НА ШВИДКОСТІ 100 МБІТ/СЕК

Hаціональна конференція «Як успішно впровадити аграрну реформу?»

«Споживча служба» Першого національного аграрного кооперативу

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

№5 2016 Свідоцтво КВ №21510-11410Р від 04.08.2015 Засновник: корпорація «Сварог Вест Груп»

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Тетяна Василик РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Юлія Іщук Юлія Захарова Іванна Слободзяна Олександр Андрощук ВЕРСТКА Роман Сухоцький Олександр Лавренюк Руслан Тихонюк ФОТО Роман Сухоцький

с. 62

www.svarog-agro.com

AGRO VALLEY. LEVEL UP

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 88

94

ДИВОВИЖНІ «ПЕРЕМОЖЦІ» У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ Вражаючий соціальний мультимедійний проект

УКРАЇНА МАЄ АГРАРНИЙ ТАЛАНТ!

Конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею-2016!»

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки. Відповідальність за достовірність опублікованої в журналі інформації несуть автори та рекламодавці. При використанні матеріалів посилання на журнал обов’язкове.

З Днем працівників Вітаю корпорацію «Сварог Вест Груп», увесь ваш дружній колектив та засновників з Днем працівників сільського господарства! Успіх та престиж будь-якої компанії залежить від внутрішнього клімату та від людей, які в ній працюють. Можу справедливо стверджувати, що Сварогу вдалось поєднати в своїй діяльності роботу з людьми і для людей. За роки своєї роботи Сварог став синонімом ефективності, новітніх технологій, лідерства, новаторських підходів у веденні бізнесу та далекоглядного бачення. Бути лідером завжди непросто, тим паче бути лідером в сільському господарстві. Але вам це вдається завдяки тому, що в своїй роботі ви бачите не лише бізнес, але й приділяєте увагу розвитку сільських територій, соціальної сфери, будуєте соціально відповідальний бізнес. Це викликає повагу до вас і вашої наполегливої праці. Україна може по праву пишатись такою компанією як корпорація «Сварог Вест Груп»! Хочу побажати вашій компанії подальшого процвітання та стабільності, а колективу – здоров’я, сил і завзяття в роботі! Бажаю Вам також не зупинятись на сьогоднішніх досягненнях. А ще – стрімкого зростання, нових горизонтів у вашому бізнесі, глобальних звершень і великих перемог! Успіхів вам у реалізації всіх амбітних планів заради процвітання нашої чудової країни! Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

Шановні колеги! Щиро вітаю з професійним святом команду агрокорпорації «Сварог Вест Груп». Уже 10 років поспіль ви демонструєте інноваційний підхід до ведення традиційного сільського господарства, послідовне прагнення до розвитку, будуєте стратегічні партнерські відносини та демонструєте впровадження ефективних агротехнологій. Сварог сьогодні виступає ініціатором багатьох позитивних змін в сільському господарстві України. Бажаю вам і надалі залишатися на лідируючих позиціях не тільки в рамках вітчизняного, а й світового аграрного сектору! З повагою Владислава Рутицька, радник Міністра аграрної політики і продовольства України

сільського господарства! Шановні колеги, друзі! Від імені Українського союзу промисловців і підприємців щиро вітаю славетний колектив корпорації «Сварог Вест Груп» зі святом! Надзвичайно важливо, що в нашій державі нині успішно розвиваються агропромислові підприємства, які здатні примножити славу українського села, забезпечити зростання продукції з високим ступенем переробки, розширити внутрішній та зовнішні ринки. Нам дуже приємно, що «Сварог Вест Груп» не лише рік від року набирає промислових обертів, але й розвиває сільськогосподарську сферу системно, комплексно, в дусі давніх аграрних традицій нашої країни. Тут активно займаються садівництвом, вирощують так звані нішеві культури – квасолю, гарбуз, льон, гірчицю в промислових масштабах, серйозно займаються скотарством. Ми палко підтримуємо ініціативи компанії в сфері соціальної відповідальності – співпрацю з громадами сіл і міст, на території яких вона веде свою діяльність. Впевнені, що досвід Сварогу гідний вивчення та поширення Україною. Бажаємо вам подальшого процвітання, успіхів у справі розбудови вітчизняного аграрного сектору, нових звершень і перемог! Добра, щастя і вдачі вашому чудовому колективу! З повагою Анатолій Кінах, Президент УСПП

Прийміть вітання з Днем працівників сільського господарства! Корпорація «Сварог Вест Груп» є визнаним лідером українського сектору і залишатиметься таким, адже завжди перебуває на крок попереду у трьох стратегічно важливих напрямках. Перший – це застосування інноваційних технологій. Компанія одна з перших на українському ринку почала застосовувати IT-рішення, розвивати і ставити це в пріоритет. Разом з тим корпорація вкладала кошти у самозабезпечення виробництва власними ресурсами: насінням, добривами, технікою. Крім того, «Сварог Вест Груп» є лідером в Україні у підтримці кооперації, а це, передусім, підтримка розвитку сільських територій та добробут селян, які проживають в регіоні присутності холдингу. Лідерство у цих трьох напрямках забезпечує корпорації стабільно високі показники та гарантує впевненість у найближчому майбутньому. Щиро вітаю колектив компанії і бажаю реалізації усіх масштабних планів та починань! З повагою Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

З Днем працівників Друзі! Прийміть найщиріші вітання з професійним святом та з нагоди завершення сільськогосподарського року і вдалим початком року маркетингового, який приніс для колективу корпорації «Сварог Вест Груп» вагомі здобутки! Аграрний сектор сьогодні є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Це не тільки наповнює державну скарбницю, а й дає змогу розвивати території, забезпечивши сталий розвиток громадам і надавши їм впевненість у завтрашньому дні. Бажаю Вам і Вашим родинам благополуччя, щастя і добра, любові і достатку в домі, невичерпної наснаги й оптимізму, подальших успіхів в ім’я розквіту України і заради покращення добробуту всього українського народу! Нехай Бог береже нас і нашу країну! Зі словами вітань Вадим Бодаєв, Віце-Президент холдингу AgroGeneration, директор компанії SigmaBleyzer

Від щирого серця вітаю «Сварог Вест Груп» із професійним святом! За 10 років діяльності ви стали однією з провідних галузевих компаній, що має в своєму арсеналі сучасну виробничо-технологічною базу і висококваліфіковані кадри. Бажаю вам зберігати чудові українські традиції, поєднуючи їх із високим професіоналізмом та компетентністю, щоб і надалі зміцнювати й примножувати свої лідируючі позиції на українському аграрному ринку. Компанії бажаю професійного успіху і стабільно високого фінансового зростання! Керівництву і всьому колективу – міцного здоров’я і щастя! З повагою Стелла Захарова, Олімпійська чемпіонка, заслужений майстер спорту, голова Спортивної ради при Аграрній партії України

сільського господарства! Корпорація «Сварог Вест Груп» входить до окремого сегменту компаній, які працюють не лише заради прибутку, а мають соціальне обличчя, вкладаючи усі можливі ресурси в забезпечення сталого розвитку громад. Це важливий вклад в економіку країни. Адже, як говорить мій друг – лауреат Нобелівської премії з економіки – Жан Тіроль, коли держава не підтримує і не координує соціальну відповідальність в бізнесі, то в ній нема чого робити. Це не прогресивно. З такої країни краще тікати. А ви змінюєте ситуацію і замість планування втечі закладаєте фундамент для АПК нового рівня в Україні. Радий, що саме команда Сварогу сьогодні дає гарний приклад для наслідування решті гравців агросектору. Ваша потужна енергетика, позитивне налаштування та вектор на інновації переконують, що це тільки початок нового, сильного та прогресивного шляху! Зі святом! Щиро ваш Жан Жак Ерве, радник Правління з питань сільського господарства групи Credit Agricole (Франція)

Друзі-аграрії! Надзвичайно приємно вітати дружню команду майстрів своєї справи – корпорацію «Сварог Вест Груп» – зі святом! Цьогоріч Ви вкотре показали якісну командну роботу, проявили професіоналізм, оптимізувались, доклали максимум зусиль і знову підтвердили статус найефективнішої агрокомпанії України. Це надзвичайно престижно для бізнес-структури, і дуже важливо для людей. Інноваційність та бережний обробіток землі – такою є ваша турбота про наступні покоління, розвиток територій – пріоритет сьогодення. Бажаю, щоб успіх був завжди на вашому боці, а нові горизонти відкривали нові можливості! Нехай втілюються в життя усі Ваші плани, задуми та сподівання, а земля буде щедрою на врожаї! Щоб на столі в кожного сварогівця завжди був хліб і до хліба! Сергій Гайдайчук, Президент CEO Club Ukraine

Вперше рейтинг ефективності рослинницьких агрокомпаній ми склали рік тому, коли наша команда ще працювала у «Forbes Україна». Як правило, для формування рейтингів агрохолдингів українські ЗМІ та аналітичні агентства використовували розмір земельного банку. На наш погляд, це абсолютно неправильний підхід: в Україні немає ринку сільськогосподарських земель, їх можна тільки орендувати. Ранжувати компанії за розміром того, що їм не належить і лише тимчасово знаходиться під їх контролем, – це історія не про бізнес. Що ж тоді про бізнес? Цифра, яка демонструє наскільки ефективно агрохолдинги використовують орендовані поля, який дохід вони отримують

з кожного гектару, що оброблюють. Керуючись цією логікою, ми зупинились на показнику EBITDA на гектар земель, які знаходяться в обробітку (а не просто в оренді) у компанії. Ми не наполягаємо на тому, що це максимально точний та єдино правильний показник економічної ефективності рослинницького бізнесу. Однак більш релевантний розрахунок наші аналітики поки що не розробили. Як і минулого року для Forbes, так і цьогоріч для Landlord, ми ранжували компанії, головний напрямок діяльності яких – рослинництво, та які орендують мінімум 35 000 га сільськогосподарських земель. Якщо холдинг багатопрофільний (у структурі бізнесу

Сварог − 15

Сварог знову очолив рейтинг найефективніших агрокомпаній

є тваринництво, переробка, трейдинг), ми виокремили рослинницьку EBITDA і ділили її на кількість гектарів, які перебувають в обробітку компанії. Так, середня EBITDA на гектар у нашому рейтингу складає $314. Як і в минулому році, у списку лідирує корпорація «Сварог Вест Груп» з показником $540/га. «Сварог Вест Груп» Компанія спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур, не-ГМ сої, яку експортує в Європу, та нішевих культур: льону, гарбуза. Врожайність пшениці у компанії у минулому маркетинговому році склала 89 ц/га, сої – 29 ц/га. У 2016 р. основною культурою Сварогу став соняшник – його посіви займають більшу частину земель

компанії в південних областях. Управління компанією відбувається в режимі онлайн. За словами Максима Маярчука, директора департаменту автоматизації виробничих процесів корпорації, це дозволяє мінімізувати вплив людського фактору, який створює більшість ризиків для підприємства. При проведенні польових робіт Сварог активно застосовує технологію точного землеробства, яка передбачає внесення добрив тільки на тих ділянках поля, де це необхідно, а також технології глибокої оранки та стрічкового посіву. Спеціалісти компанії модернізували техніку, що дозволило на 30% скоротити витрати палива. За матеріалами журналу Landlord

HUMAN. Людство потребує якісної сільськогосподарської продукції. Без людського капіталу про розвиток будь-яких інновацій не може бути й мови. Сенс агросектору – служити людям.

TRANSPARENCY. Бути відкритим до нової інформації, інноваційних процесів та трансформації із «фермерадинозавра» в «просунутого» – правило №1 для всіх, хто хоче бути ефективним, конкурентоздатним та просто залишатися в агробізнесі.

INNOVATION. У сучасному світі винахід уже не є головним. Світом правлять інновації та здатність використовувати наукові досягнення з максимальною користю.

– Вірити, що інновації будуть потрібними пізніше – неправильно. Трансформації відбуваються настільки швидко, що, якщо ти не в інноваційному процесі й не будеш відкритим для нової інформації, то просто опинишся поза трендом. Економіка ХХІ століття і сільське господарство – це повна відкритість і прозорість. Тому наш новий проект – HTI, ключове слово у якому Transparency – відкритість, тільки підтверджує переконання, що запорука успіху будь-якого бізнесу – це інноваційний процес. Стандартний бізнес уже не працює, він уже не приносить прибутки і не буде цього робити найближчим часом. Капіталізація майбутнього – це креатив. Причому це не просто креативні ідеї, а й революційні. Ці нестандартні ідеї і будуть рухати економічним успіхом. Ефективний людський капітал, на щастя, ще присутній у нашій державі. Його треба зберегти й розвинути, попри будь-які політичні й економічні кризи. Напевно, в українців є якийсь глибинний ген, який дозволяє це робити. Це і є запорука нашого успіху – люди і земля, – стверджує Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп», засновник інноваційного холдингу НТІ.

В агробізнесових колах є 4 види гравців: ті, хто взагалі не використовує нові технології, «наздоганяючі», «просунуті» і новатори. Перші – «фермери-динозаври» сільського господарства, вважають, що інновації – це дорого і неефективно. «Технології? Ні, не чув». «Наздоганяючий» не впроваджує нового рішення доти, доки не почує про нього тисячу і один позитивний відгук від колег по цеху або ж доки останні не почнуть відверто глузувати з того мотлоху часів Середньовіччя, яким він користується. «Просунуті» намагаються бути в тренді, тому одні з перших впроваджують сучасні агротехнології. А ще є новатори – ті, хто створюють інновації самі. Творців найсучасніших інтенсивних новітніх технологій об’єднує холдинг Human Transparency Innovation (НТІ) – інноваційний хаб, який будує агробізнес нового покоління в Україні.

Запуск безпілотника. Сокирянський район

Холдинг НТІ об’єднує низку компаній, основною ціллю яких є розробка інноваційних продуктів для сільського господарства. Наразі це високоточне позиціонування агровиробництва, управління агрокомпанією в режимі онлайн, автоматичне розрізнення с/г культур та бур’янів, біоінженерія в аграрній сфері, ультразвукові технології у сільському господарстві, оцінка якості продуктів агровиробництва.

– Для нас немає більш або менш важливого напряму – суть в синергії. Унікальною конкурентною перевагою НТІ є саме симбіоз трьох напрямів: біотехнології, IT-смартфармінг та інженерно-технічні рішення. Зараз багато розробок ведеться у точному землеробстві, пишеться безліч програм. Ми вчимося працюва-

Сучасна лабораторія аналізу ґрунтів, м. Хмельницький

ТЕМА НОМЕРУ

Інновації відкриті для людей ти зі стартаперами. У нас є свої інженери, які розробляють конструкції сільськогосподарських машин. Левову частку ґрунтообробки складають наші, індивідуально розроблені, тюнінговані речі, – розповідає Олександр Матюшок, виконавчий директор холдингу НТІ. Розробка біотехнологій – основний вектор діяльності молодої, динамічної науково-виробничої компанії Genetic Plant Cells. Головний її винахід – комплекс морфорегуляторів «Green Space», застосування яких дозволяє підвищити врожайність пшениці на 30%. Фахівці компанії ведуть дослідно-експериментальні розробки, працюють над створенням інноваційних технологій вирощування агрокультур, сортовивченням та сортовипробуванням, удосконалюють знання із насіннєзнавства, займаються агрохімічними дослідженнями, здійснюють фіто санітарний прогноз та контроль. Головним продуктом Live AG – компанії, що працює у напрямку IT-смартфармінгу, є «Арго» – система управління агрокомпанією у режимі онлайн. Наразі фахівці працюють над її удосконаленням, додаючи інноваційну опцію «Антиагроном», головна мета якої – мінімізувати вплив людського фактору у агровиробництві. До розробок Live AG належить і технологія картування урожайності, що складається з підготовки відповідного обладнання, планування роботи комбайнів, інструктажу учасників, калібрування, збору інформації з систем картування, імпорту даних у спеціалізоване програмне забезпечення, їх компонування у розрізі поля, виявлення проблем та їх усунення, візуалізації інформації, створення та аналізу карти врожайності. Виробництво сучасної агротехніки та обладнання – пріоритетний напрямок діяльності А3tech – ще однієї компанії, що входить до складу інноваційного холдингу. Головною технічною розробкою її фахівців є нова унікальна лінійка ґрунтообробної та посівної техніки для стрічкового посіву сої, кукурудзи, буряка, соняшника, догляду за рослинами та обробітку сходів: глибокорозрихлювач Hercules, пружинна борона Comber, пневматична сівалка точного висіву Prime Twin 3000, просапний культиватор Fighter. Використання агрегатів цієї лінії збільшує кількість та якість врожаю, дозволяє уніфікувати парк техніки, зменшує перелік необхідних операцій і економить пальне. Представляти ринку просто чергові недороговартісні моделі техніки А3tech не цікаво, тому наразі тут триває робота над створенням інноваційних автопілотованих самохідних тракторів. Агробізнес – ризикова справа, але інноваційні технології дозволяють вчасно помітити та відреагувати на будь-які виклики і навіть перехитрити їх. Новації змінюють світ і відкидають тих, хто не в змозі пристосуватись до технологічного процесу. Перехитріть час. Випередіть його. Відкрийте інновації.

Human Transparency Innovation.

Плановий огляд посівів, с. Лотівка

50 відтінків демоділянок, або Наукові пошуки

Genetic Plant Cells

Демоплатформа сої, с. Вишневе

Сварог − 21

Світова селекція агрокультур перебуває на піку свого розвитку. Зважаючи на те, що наша планета потерпає від глобального потепління, а в природі постійно відбуваються різкі кліматичні зміни, сорти існуючих рослин не завжди стійкі до таких капризів. Тому й сильні розуми аграрного світу важливого значення надають сортовивченню та сортовипробуванню сільськогосподарських культур.

Сварог − 22

День Поля «Європейської сої»

Наразі кількість успішних українських компаній, які займаються дослідженням інновацій в агровиробництві, зокрема вивченням нових сортів, можна порахувати на пальцях. Одна з таких – компанія Genetic Plant Cells, партнер корпорації «Сварог Вест Груп». Компанія здійснює свою роботу в напрямку науково-прикладних досліджень, технічної розробки, виробничого застосування та комерційної реалізації якісно нових технологій та унікальних новітніх продуктів. Пріоритетним напрямком роботи є дослідно-експериментальні розробки. Співпрацюючи з провідними українськими селекційними інститутами та окремими селекціонерами, фахівці вивчають ефективність різних сортів сої, пшениці, соняшника в кліматичних умовах Хмельницького регіону. Цьогоріч значну частину дослідницьких полів засіяли різноманітними сортами сої.

– Дослідження сортів відбувається у дослідному полі екологічного випробування сої корпорації «Сварог Вест Груп». До нас звертаються оригінатори сортів з проханням дослідити, як їхній новостворений сорт покаже себе в наших кліматичних умовах. З цього розпочинається співпраця. У перший рік

Інноваційна технологія посіву сої під плівкою

досліджень ми сіємо сою за загальними стандартами: відстань між рядками, густота та інші показники чітко визначені, залежно від терміну дозрівання культури. У процесі розвитку рослини ми аналізуємо, які показники треба змінювати. Окрім того, ми відразу бачимо стійкість сорту до посухи, холоду, вилягання і вимогливість до ґрунту та особливостей живлення. Загальний висновок робимо після збору першого урожаю, – коментує Людмила Гроцька, начальник відділу інноваційних технологій компанії Genetic Plant Cells. Мінімальний термін вивчення сорту – 3 роки. Упродовж цього часу дослідники підбирають найкращі стандарти висіву, живлення та добрив. Таким чином, до співпраці залучають провідних європейських виробників добрив та ЗЗР. А у сучасній лабораторії аналізують якість рослини та зібраного урожаю. Нині фахівці компанії співпрацюють з провідними українськими та європейськими селекціонерами, зокрема спеціалістами Euralis Semences, Probstdorfer, Saatbaau. А минулого року розпочали спільну наукову діяльність із Міжнародною Асоціацією «Дунайська соя».

Інноваційна технологія посіву кукурудзи під плівкою

У межах співпраці в 2016 році було посіяно 44 демоділянки сої (у два повтори), запропонованих Асоціацією, та запроваджено низку досліджень сортової техніки (строки посіву, норма висіву та захист). Окрім того, компанія Genetic Plant Cells займається сортовивченням та сортовипробуванням сої, запропонованої корпорацією «Сварог Вест Груп». Наразі дослідження відбуваються на 84 демоділянках, де аналізують ефективність різних умов посіву, зокрема відстані між рядками та густоти висіву тощо, дію комплексів ЗЗР та добрив. До того ж, частина досліджень присвячена вивченню ефективності морфорегуляторів – власної розробки компанії Genetic Plant Cells. Окрім дослідно-експериментальної роботи, фахівці компанії займаються дослідженням технологій вирощування агрокультур. Зокрема, у компанії розробляють моделі господарювання та виробництва органічної продукції, які забезпечують збалансовану динамічну рівновагу між компонентами інтегрованої соціоекономічної

та екологічної систем протягом певного періоду.

– Значну увагу ми приділяємо органічному виробництву сільськогосподарської продукції. Насамперед, працюємо над розробкою інноваційних систем ведення органічного землеробства, до того ж не лише для агрохолдингів, а й для середніх та малих фермерських господарств. Зважаючи на світову тенденцію виробництва та споживання екологічно чистої продукції, попит на такі розробки є, – коментує Людмила Сергіївна. У процесі роботи фахівці Genetic Plant Cells активно залучають іноземних та вітчизняних науковців. Так, було підписано Меморандум про співпрацю з Селекційно-генетичним інститутом у напрямку створення та випробування нових сортів сої. Наразі в компанії окреслюють обрії подальшої роботи, а також аналізують результати 2015-2016 дослідницького року.

• • • • • • • • •

дослідно-експериментальні розробки; технології вирощування агрокультур; сортовивчення та сортовипробування; розмноження високоякісного насіння; насінництво, насіннєзнавство та селекція; вивчення мікроорганізмів та бактерій у ґрунті; агрохімічні дослідження; фітосанітарний прогноз та контроль; технологічний супровід агровиробників.

WWW.GPC-AGRO.COM

Авторитетність. Абсолютність. Амбітність Як часто Ви користуєтеся унікальними речами? Тими, яких не рекламують по телебаченню, про які мало хто чув і які вражають свою формою і функціями? Скільки українців може похизуватися автомобілем, який працює на повітрі, чи, може, у когось вдома є сенсорні стіни, аероролики або «розумна» кепка? Найчастіше такі незвичайні речі є, хіба, у їх авторів та у парочки друзів, які із задоволенням використовують диво-пристої в повсякденному житті. Звісно, це не стосується інноваційних розробок відомих брендів: тут справи ідуть краще. А як бути із унікальними речами/пристроями/технікою маловідомих або новостворених компаній? Чи мають вони шанс на майбутнє і популярність? «Так», – відповідає Марат Мінц, очільник компанії А3Тech*, яка виготовляє унікальну сільськогосподарську техніку. Рік тому компанія презентувала універсальну лінійку техніки для обробітку землі та догляду за посівами. Яка доля спіткала вітчизняного розробника революційних агрегатів і чи користуються вони попитом в Україні?

Демонстрація класичного посіву пневматичною сівалкою Prime Twin 3000

*А3Тech – молода, інноваційна компанія, яка вже встигла зарекомендувати себе на українському ринку як відповідальний, прогресивний постачальник високоякісної сільськогосподарської техніки. За рік плідної співпраці з корпорацією «Сварог Вест Груп» вона втілила десятки успішних проектів. Директор компанії переконаний: стрімкі зміни в сільському господарстві ставлять до виробників сільгосптехніки абсолютно нові вимоги. Тому фахівці А3Тech конструюють і пропонують ринку унікальні агрегати, які задовольняють вимоги як дрібних фермерів, так і цілих агрохолдингів.

– Ваша компанія – молода, проте Ви змогли яскраво заявити про себе і за кордоном, і на українському ринку. Як Вам це вдалося?

– Ми відходимо від стандартного, конвеєрного виробництва техніки і робимо її практично на замовлення, прислухаємось до побажань аграріїв і реагуємо на їх запити. Іншими словами, ми розробляємо унікальні агрегати, які не мають аналогів у світі, виконують набагато більше функцій, ніж сільськогосподарські машини, і покращують кількість та якість врожаю. Ми переконані: аграрне майбутнє – у конкурентній здатності і зниженні затрат на вирощування продукції.

– Ви є розробниками універсальної техніки. Про яке обладнання

Стрічковий посів пневматичною сівалкою Prime Twin 3000

йдеться, і в чому його унікальність?

– Наша техніка – надійна, високотехнологічна і функціональна, вона відмінно адаптується до українських ґрунтово-кліматичних умов і за один прохід виконує декілька операцій. Це дозволяє знизити навантаження на ґрунт і зменшити затрати на роботу (у розрахунку на 1 га). Також технічні і технологічні рішення, до яких ми дійшли, дозволяють практично всі операції виконувати безпосередньо з кабіни трактора. Це дає можливість механізатору чітко контролювати процес та вчасно реагувати на відхилення від заданих параметрів. Разом із цим всі дані можна відправляти на диспетчерський центр, який миттєво реагує на порушення технологічного процесу. Ми впевнені, що саме чітке виконання технологічного процесу – це запорука високого врожаю.

– Рік тому Ви презентували лінійку нової техніки для стрічкового посіву, догляду за рослинами та обробітку сходів. Які саме агрегати туди входять?

– До лінійки увійшло 4 агрегати. Глибокорозрихлювач Hercules, що руйнує плужну підошву, відновлює капілярну структуру ґрунту, вирівнює поверхню поля, подрібнює та ущільнює ґрунт. Пружинна борона Comber, в комплектації з бочкою та системою обприскування по всій ширині агрегату, яку використовують для закриття вологи та одночасного

Міжрядний обробіток ґрунту культиватором Fighter

Сварог − 29

внесення КАСів чи мікроелементів. Використовують її до і після сходів для боротьби з наявними бур’янами. Пневматична сівалка точного висіву Prime Twin 3000 виконує стрічковий посів культур, точно і рівномірно розподіляє насіння в рядку, одночасно вносить стартове добриво та рідкий інокулянт в посівне ложе. Просапний культиватор Fighter призначений для міжрядного обробітку кукурудзи, соняшника, сої, цукрового буряка, гороху, квасолі тощо. Проте це далеко не весь перелік техніки, яку ми виробляємо.

вати. Проте вже скоро ми презентуємо нові розробки, що стосуються систем обприскування полів та машин для приготування робочої суміші для обприскування.

– Чи користується попитом в Україні унікальна техніка, створена «на замовлення»?

– Ринок, у який ми ввійшли, цікавий і новий, а тому ми можемо його формувати і заповняти порожні ніші. Ми намагаємося зруйнувати стереотип про те, що відомий бренд – це панацея «від усіх хвороб». Сьогодні неабияку зацікавленість до наших технологій і технологічного парку виявляють як невеликі господарства, так і агрохолдинги. Тому так, українці готові купувати техніку, виготовлену «на замовлення».

– Нещодавно Ваша компанія увійшла до холдингу HTI. Які Ваші прогнози на найближчі півроку? Чи зміняться пріоритети діяльності A3Tech?

– Пріоритети нашої діяльності не зміняться. Ми як займалися розробкою і виготовленням техніки, так і продовжуватимемо це робити. Щодо холдингу: НТІ – це платформа, де зібрано компанії різні за напрямками діяльності, проте з однією ціллю і бажанням – кардинально підвищити ефективність ведення сільського господарства. Сюди, окрім A3Tech, входять компанії Genetic Plant Sells і LiveAG. Тісна співпраця між ними дасть можливість надавати фермеру/керівникові агрохолдингу виважене комплексне рішення, починаючи від добору насіннєвого матеріалу, технології його посіву, вибору необхідної техніки, і закінчуючи онлайн-аналізом роботи цілого підприємства в реальному часі.

– Чим зараз займається компанія? Чи на Вашому рахунку є ще які-небудь розробки?

– Ми не стоїмо на місці. Зараз у нас настільки багато проектів, що деякі доводиться на певний час заморожу-

– З якими українськими компаніями Ви сьогодні співпрацюєте?

– Ми налагодили співпрацю із корпорацією «Сварог Вест Груп», компаніями «Кернел», «Агропродінвест», МХП (ТМ «Наша Ряба»), «Агрокрай» (ТМ «Мамин хліб») та іншими підприємствами і організаціями.

Пружинна борона Comber в роботі

Презентація інноваційної лінійки техніки для компаній Yara та «Агростатус»

Сварог − 30

ТЕХНІКА ДЛЯ ЛІДЕРІВ

ПОДІЯ РОКУ

День Поля з хештегом

«GM_FREESOYA»

Сварог − 33

Серед аграріїв є традиція, яка залишається незмінною упродовж років – у розпал жнивної кампанії збиратися на полях Сварогу та обговорювати найгарячіші теми у шаленому світі агробізу. Цей рік не став винятком, але без перебільшення увійшов до аграрної історії з відміткою «особливий», адже на виробничих потужностях корпорації «Сварог Вест Груп» пройшов перший в Україні День поля «Європейської сої».

5 серпня 2016 року направду виявилося спекотним: більше трьох сотень представників аграрної еліти під палючим сонцем жваво передавали думки та жадібно ковтали почуте. Представники найбільших агрокомпаній України та світу: Novi Sad, Bayer, ADAMA, Probsdorfer, BASF, Syngenta та інші – в одному місці зібралися ті, для кого соя – не просто стратегічна с/г культура, а must have стилю роботи. А справжні гуру у вирощуванні бобів – генеральні партнери заходу – Асоціація «Європейська соя», компанії Genetic Plant Cells, Euralis Semences Україна, «Агростатус» – поспішали поділитись безцінним досвідом та напрацьованими практиками. У 12 секційних блоках найактивніші учасники проводили презентації на теми сортовивчення, селекції, інокулянтів та морфорегуляторів, систем управління якістю сої тощо. Цьогоріч під сортовипробування Асоціації на полях корпорації закладено 44 демоділянки у два повтори. Для сортовивчення різних сортів сої, які досліджувались протягом трьох років фахівцями Сварогу, було закладено 84 дослідні ділянки. На усіх демоділянках гості наочно ознайомилися з різнобарвними особливостями агротехнологій ефективного вирощування традиційної сої та порівняли ефективність різних сортів.

Практична частина Дня Поля

По-справжньому грандіозне дійство відкрила Інна Ільєнко, представник «Дунайської сої» в Україні. За її словами, на сьогоднішній день 66% європейських споживачів стурбовані ГМ продуктами, відтак у ЄС річна потреба у сої без вмісту генетично модифікованих організмів на сьогоднішній день склала 7 млн т.

– Сьогодні Європа на 98% залежить від імпорту сої та рослинного протеїну у вигляді соєвого шроту. До того ж, Україна відома в Європі як виробник сої №1. Наразі відкривається чудова можливість зайняти цю нішу та скласти гідну конкуренцію Бразилії й Аргентині. Тому саме в Україні було вирішено організувати День Поля для того, аби ми та корпорація «Сварог Вест Груп», як один із лідерів виробництва сої, мали можливість передати досвід та знання іншим агрокомпаніям, – додала пані Інна. Нагадаємо: співпраця корпорації «Сварог Вест Груп» із Асоціацією «Дунайська соя» розпочалася у 2015 році. Тоді компанія стала першим українським представником серед дійсних членів Асоціації. Цьогоріч заступник голови правління корпорації Інна Мєтєлєва була обрана членом правління «Дунайської сої» від України. Упродовж 2 років Сварог спільно з передовими європейськими агрокомпаніями досліджували особливості вирощування сої в різних кліматичних умовах. І час для передачі цього досвіду – настав. Про це говорить Микола Дячук, виконавчий директор корпорації.

– Протягом кількох років корпорація «Сварог Вест Груп» інвестує в дослідження і відбір кращих сортів сої з усього світу і оптимальних технологій вирощування. Зараз врожайність не-ГМ сої в нашій компанії перевищує показники сортів з ГМО інших агровиробників. Ми бачимо хорошу перспективу і плануємо в майбутньому збільшувати виробництво органічної сої. Співпрацюючи з таким партнером, як Міжнародна Асоціація «Дунайська соя», ми досягнули високих

Презентація роботи тест-смужок на виявлення ГМО

показників урожайності цієї культури в складних економіко-політичних та погодно-кліматичних умовах. Цьогоріч ми вперше заклали по 44 різні демоділянки для «Дунайської сої» у два повтори, що дозволило дослідити різні сорти сої у багатьох аспектах, – коментує Микола Дячук, виконавчий директор корпорації «Сварог Вест Груп». Сортовивчення, сортовипробування та технології вирощування агрокультур є напрямками діяльності молодої, динамічної науково-виробничої компанії Genetic Plant Cells, яка спеціалізується на дослідженнях, розробках та впровадженні інноваційних технологій в агровиробництві.

– Сьогодні усі присутні мають змогу оглянути демоділянки, закладені компанією Genetic Plant Cells, головний меседж діяльності якої – підбір оптимальної технології вирощування кожної с/г культури, її сортів чи гібридів. Для сої ми знайшли оптимальну технологію вирощування, яка включає в себе спеціальний підбір посівного матеріалу, добрив, особливостей посіву та норм висіву. Окрім того, ми працюємо над розробкою власних сортів та гібридів агрокультур, які через деякий час презентуємо аграрній спільноті. Інноваційні технології вирощування с/г культур та нові сорти ми прагнемо донести й зробити доступними не тільки до великих агрокомпаній, а й до дрібних та середніх фермерів, які також мають постійно вдосконалюватись. Адже якщо с/г виробник не йде в ногу з часом та не впроваджує інновації, він крокує назад, – говорить Геннадій Ґудзь, директор компанії Genetic Plant Cells. Франсуа Пейбу, регіональний директор з розвитку ринку сої в Європі групи компаній Euralis, стверджує, що у ЄС попит на традиційну не-ГМ сою зростає з кожним роком, тому виведенню сортів сої приділяється особлива увага.

Сварог − 35 – Із 1975 року група компаній Euralis займається виведенням нових сортів сої і відтоді займає лідерські позиції у Європі в цьому сегменті. Один із наших сортів – Ментор – займає першу позицію з продажів у ЄС. Виробникам не-ГМ сої важливо використовувати сертифіковане насіння, – додає Франсуа Пейбу, регіональний директор з розвитку ринку сої в Європі групи компаній Euralis. У результаті обговорення аграрії дійшли висновку, що Україна має усі перспективи залишатися одним із ключових гравців на світовому ринку традиційної сої. Однак, аби розвивати цей напрямок надалі, слід мати особливий підхід до вирощування культури: дотримання необхідних

Практична частина конференції

технологій, відповідність усім вимогам якості на кожному етапі виробництва, а також пріоритетність вирощування не-ГМ сої.

– Цьогоріч в Україні спостерігається незначне зниження посівних площ під соєю до 1,9-2 млн га через погіршення результатів врожайності минулого року, що вибивалися з так званого зростаючого тренду, та побоювань аграріїв щодо цьогорічних погодних умов. Відповідно валове виробництво сої у поточному 20162017 МР не перевищуватиме минулорічного і становитиме близько 3,9 млн тонн. Попри все, очікуваний загальнонаціональний результат міг би бути вищим за умови реалізації потенціалу урожайності сої сільгоспви-

Практична частина конференції

Відкриття Дня Поля

Сварог − 36

робниками завдяки застосуванню ефективних технологій. Адже середня урожайність сої в Україні на рівні 2,1 т/га щонайменше на 10% є нижчою за середні показники країн Західної Європи і майже на 40% нижчою за показники таких країн-лідерів, як Німеччина, Італія. Якщо ж порівнювати з країною, що за площею під соєю співставна з Україною, наприклад, Канадою, то тут ми також відстаємо за врожайністю майже на 40%, – коментує Інна Ільєнко. За даними Міжнародної Асоціації «Дунайська соя» цьогорічне уповільнення росту виробництва сої в Україні відповідає загальноєвропейським тенденціям: якщо у 2015 році площі під соєю в Європі збільшилися на 21,5%, то цього року лише на 4,2% порівняно з минулим 2015 роком (до майже 4,2 млн га). За словами Володимира Степанчука, заступника директора компанії Genetic Plant Cells, Україна має можливість вийти на середній показник в 3 т/га врожайності сої, а то й вище. Що для цього потрібно?

– Вітчизняним с/г виробникам слід розуміти технології, знати сорти, які найкраще себе проявляють у наших умовах, та розуміти, як застосовувати різні агротехнології для збереження ґрунтів. На сьогодні багато господарств отримують урожайність сої на рівні 1 т/га. Звичайно, такий результат їх лякає. Тому ми і спостерігаємо зменшення площ під соєю за результатами минулорічного, менш врожайного, року. А маючи навики і технологію вирощування традиційної сої, в Україні площі під цією культурою можуть збільшитися і до 5-7 млн га, – підбадьорює Володимир Степанчук, заступник директора компанії Genetic Plant Cells.

Учасники обговорюють норми висіву сої

Практична частина Дня Поля

Історичним завершенням Дня Поля стало підписання Меморандумів про співпрацю між корпорацією «Сварог Вест Груп» та Житомирським агроекологічним університетом у напрямку спільної реалізації проекту «Аграрій нового покоління», метою якого є залучення, відбір та підготовка студентів для навчання і проходження оплачуваної практики на базі виробничих потужностей корпорації з подальшим гарантованим працевлаштуванням. А також – між компанією Genetic Plant Cells та Селекційно-генетичним інститутом у галузі створення сортів сої універсального типу.

Сварог − 37

Підписання Меморандуму про співпрацю між корпорацією «Сварог Вест Груп» та Житомирським агроекологічним університетом

Залишитися на бобах Цю культуру називають «м’ясо 2.0». Вона – основне джерело для виробництва рослинної олії у світі. Разом з тим, це найдешевший продуцент збалансованого білка. З неї готують імітації крабів, креветок, ікри. Її використовують для виготовлення пластмаси, лаків, фарб для текстилю, парфумів, автомобільних шин. Без неї не було б індустрії антибіотиків. Це один із найкращих попередників у сівозміні агрокультур. Завдяки унікальному поєднанню двох найважливіших процесів – фотосинтезу і біологічної фіксації азоту – ця рослина має здатність підвищувати родючість і азотний баланс ґрунту, покращувати екологію. Ім’я цій універсальній культурі – соя. Чи дійде «соєвий бум» до України, які прогнози щодо цьогорічної врожайності бобів та чому вітчизняні виробники все ще продовжують вирощувати ГМ сою, розповідає Інна Ільєнко, регіональний директор Міжнародної Асоціації «Дунайська соя» в Україні.

– Діяльність Міжнародної Асоціації «Європейська соя» має на меті популяризувати сою у Європі. Які преференції отримують європейські фермери, що вирощують традиційну не-ГМ сою?

– У країнах ЄС вирощування будь-якого із сортів ГМ сої заборонене. Таким чином, уся соя, що вирощується в ЄС, є традиційною (не-ГМ) соєю. Тим не менше, Європа залишається нетто-імпортером рослинного протеїну. З-за океану сюди поставляють близько 98% від потреби європейських споживачів у соєвому протеїні як для кормових, так і в харчових цілях (у вигляді бобів або соєвого шроту). Такий високий рівень залежності сформувався історично. До того ж, відповідно до європейської класифікації соя належить не до протеїнових, а до олійних культур, як ріпак та соняшник. А, відповідно до міжнародних договорів ЄС, імпорт олійних культур не обтяжений митом. Саме цей факт сприяв заміні локального виробництва сої в країнах ЄС на імпорт культури з-за океану. Розуміючи те, що країни Європи завжди залежатимуть від імпортованого соєвого протеїну, в рамках Спільної аграрної політики ЄС на 2015-2020 рр. запроваджено низку заходів, що сприяють збільшенню площ під

Інна Ільєнко

соєю. У багатьох країнах виділяються додаткові дотації для вирощування протеїнових культур, у тому числі на сою (до прикладу, в Італії – до €100, у Словенії – до €400. Незважаючи на те, що в таких країнах як Італія, Франція, Румунія, Сербія, Угорщина площі під соєю зростають, за збільшенням виробництва бобів лідером у Європі залишається Україна. Загалом, з 2012 року площі під соєю в Європі (включаючи Україну) зросли на 124%, а загальне виробництво – на 71%.

– Чому європейські виробники органічної продукції замінюють органічну сою з Індії та Китаю соєю європейського походження?

– Сьогодні в західноєвропейських країнах, де є тренд на органічну продукцію, зростає й попит на сою європейського походження – як для харчових цілей, так і для потреб тваринництва. Значною мірою це пов’язано зі споживчими вподобаннями. Адже трендом №1 в країнах Західної Європи є бажання покупців споживати продукти регіонального, локального походження. Це стосується також і органічних продуктів. Тож в українських виробників сої та органічних господарств є шанс зайняти цю нішу.

Сварог − 39

– За розміром посівних площ Україна займає перше місце серед виробників сої у Європі. Проте не за врожайністю. З чим, на Вашу думку, це пов’язано?

– Так, Україна насправді має значно більший потенціал врожайності сої у порівнянні з іншими країнами світу – від 10 до 40%. Тут є декілька причин. Правильний підбір та оптимальне застосування агротехнологій, що включає в себе вибір відповідних сортів для конкретного регіону, використання сертифікованого насіння, підготовку насіння до посіву, інокуляцію, застосування ефективних схем захисту рослин від хвороб, шкідників, боротьбу з бур’янами тощо. Розвиток українського насінництва та введення нових сортів сої, що найкраще адаптовані до агрокліматичних умов України. Асоціація «Дунайська соя» веде діалог із селекціонерами країн Європи та Китаєм для обміну генетичними ресурсами й досвідом у рамках своїх програм селекції сої. За оцінками гравців ринку, в Україні близько 90% насіння сої власного розмноження – один з найвищих рівнів використання. А як відомо, таке насіння може дати гірші результати врожайності з причин хвороб, невідповідних умов для зберігання та обробки тощо. Крім того, за оцінками експертів, в Україні досить значний рівень забруднення ГМО – близько 50% в полях. Цим переважно зловживають дрібні та середні господарства. Щоправда, легально таке

насіння імпортувати до України заборонено, тож цілком можливо, що і якість такого насіннєвого матеріалу не відповідає обіцяним показникам. Окрім того, соя – відносно нова культура для України і виробники ще не вийшли на певний рівень спеціалізації. Ми вважаємо, що обмін досвідом між виробниками та науковцями – запорука підвищення урожайності та прибутковості виробництва цієї культури. І саме це ми ставимо за мету, ініціюючи закладання демоділянок та проведення Днів поля й інших фахових заходів по сої.

– Однією з минулорічних тенденцій українського ринку сої є збільшення об’ємів переробки сої всередині країни. Які Ваші прогнози щодо долі цьогорічного врожаю? На Вашу думку, який ринок перспективніший: продуктів переробки чи сої «у чистому вигляді»?

– Безперечно, об’єми переробки сої в Україні будуть зростати і цьогоріч. Тим паче, що низка українських компаній анонсувала запровадження нових переробних потужностей, які будуть сертифіковані як не-ГМ переробка сої. Тим не менше, обидва сегменти є перспективними. Адже в країнах ЄС є власні переробні потужності, як для ГМ, так і не-ГМ сої, сертифіковані за стандартами «Дунайської сої». Тим не менше, збільшення частки переробки сої в Україні та експорт якісного соєвого шроту дозволить згенерувати та зберегти додану вартість в середині країни.

Сварог − 40

– Зараз переробкою сої для харчових потреб (виробництво соєвого соусу, олії, молока, тофу тощо) в Україні займаються кілька підприємств. На Ваш погляд, це нерентабельно?

– У торгівельних мережах України можна знайти соєві продукти таких виробників, як «Соєвий завод «Агропрод», ПП «Золоті боби» (м. Одеса), ТОВ «Олеся», ТОВ «Солодко» (м. Запоріжжя), ТОВ «ЕКО» (м. Черкаси), ТОВ «Теда» (м. Київ), ТОВ «Bilok» (м. Кропивницький), «Вегетус Україна» (м. Харків) тощо. Деякі з них виробляють повний спектр соєвих продуктів, інші – тільки соєве молоко або горіхи (насправді, це смажені боби), текстуровані соєві продукти (м’ясо, стейки, макарони, гуляш, язик, креветки, м’ясні кульки тощо). Деякі виробники, такі як «Вегетус Україна», «Гула» та «Соєва ферма», продають свою продукцію переважно через інтернет-магазини. Але більш помітними на полицях провідних роздрібних мереж є імпортні соєві продукти, переважно молоко, йогурти, сир тофу. Хоча імпортовану продукцію з задоволенням замінили б на товари українського виробництва відповідної якості. Однак виробникам ще слід попрацювати над технологією виробництва – як в частині підбору правильних «харчових» сортів сої, так і способів переробки, аби досягнути потрібних якісних та смакових показників. Адже значну частку сої-сировини для харчових потреб західноєвропейські виробники закуповують переважно з-за океану. І

Збір урожаю сої. Поблизу с. Вишневе

ця соя має бути без ГМО та виключно сортів харчової селекційної спрямованості. Оскільки кількість вегетаріанців, прихильників здорового харчування як в Україні, так і у всьому світі збільшується, а в доповнення урізноманітнюється і кухня, попит на соєві продукти як джерела протеїну теж зростатиме.

– За різними прогнозами, відсоток трансгенної сої, яка вирощується в Україні, складає від 50 до 94%. У чому причина такого зацікавлення українських аграріїв до ГМ сої?

– Так, насправді, за експертними оцінками рівень забруднення ГМО соєю в Україні досить високий. З одного боку, ми можемо мати незначні посіви ГМО в полях, але за відсутності системи розділення товарних потоків та контролю якості сої на ГМО на всіх етапах – від поля до фінального покупця, рівень забруднення може досягати майже 100%. Чому українські аграрії надають перевагу ГМ сої? Тому що вона потребує застосування простіших агротехнологій та меншої кількості операцій. Крім того, нелегальне насіння ГМ сої, що потрапляє на український ринок, привабливіше за ціною, ніж якісна сертифікована соя, з якої легально сплачуються всі податки в Україні, ліцензійні збори тощо. Іншим фактором поширення нелегального вирощування сої з вмістом ГМО є недостатній контроль як з боку офіційних державних органів, так і закупівельників

Сварог − 41

та трейдерів. Впливає й відсутність відповідної мотивації у виробників. Звичайно, розділення товарних потоків ГМ та не-ГМ сої не дозволяє отримати відповідну фінансову вигоду – бонус за не-ГМ соєві боби, або ж за не-ГМ соєвий шрот.

– В Україні дозволу на ввіз трансгенного насіння сої немає. Яким чином воно до нас потрапляє?

– Звичайно, це лише нелегальні шляхи імпорту. Щоправда, є також ризик забруднення насіння при розмноженні його в Україні. Трапляється, що імпортоване насіння має незначні допустимі межі присутності ГМО. Однак при його розмноженні в Україні, ГМО можуть з’явитись у товарній сої. То ж Асоціація рекомендує виробникам додатково перевіряти насіння сої на присутність ГМО.

– Прихильники ГМО стверджують, що заборона генномодифікованих організмів на законодавчому рівні призведе до подорожчання низки затребуваних медпрепаратів: інсуліну, деяких антибіотиків та вакцин. Яка Ваша думка з цього приводу?

– Співставлення ГМО в медпрепаратах та ГМО насіння в сільському господарстві – не зовсім коректне співставлення. Якщо в другому випадку йде мова про ризики їх вивільнення у навколишнє середовище, складність контролю та ризики забруднення, то в медицині таких проблем

не виникає. Ми повинні принципово орієнтуватися на норми закону та підходи в ЄС до цього питання, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати законодавство до відповідних норм у ЄС.

– Наразі 3 українські виробники успішно пройшли сертифікацію за стандартами «Дунайської сої». Які компанії в найближчому майбутньому планують приєднатись до їх числа?

– Українські компанії, які пройшли сертифікацію за стандартом «Дунайської сої», експортували 5 000 т соєвих бобів. Та серед членів Асоціації є й інші компанії українського походження, виробничі потужності яких знаходяться поза межами географічно визначеного регіону річки Дунай, тож наразі вони ще не пройшли сертифікацію, але ми працюємо над тим, щоб знайти їм потенційних покупців не-ГМ сої. Крім того, ми фокусуємося і на розвитку внутрішнього ринку як переробки сої, так і сертифікації українських виробників продукції тваринництва за стандартом «Європейської сої». Компанії, які першими приєднаються до сертифікації готових продуктів тваринництва, зможуть отримати від Асоціації як організаційну, так і фінансову підтримку в маркетингу своєї продукції. Сподіваємося, в найближчі 1-2 роки ми побачимо на полицях українських супермаркетів марковані «Європейською соєю» яйця, м’ясо, молоко та інші соєві продукти.

Сварог − 42

Жнива GO.

Як аграрії прокачали свої поля Вчасно зібрати пізні зернові культури та не допустити втрати врожаю – найголовніше завдання для гравців агробізнесу всієї країни. Поточний маркетинговий рік від початку обіцяв бути вкрай непередбачуваним. Посуха та скорочення виробництва призвели до того, що цьогоріч овочі та фрукти опинилися серед лідерів із зростання цін. І хоча внутрішній ринок залишається досить волатильним, значної інфляції очікувати не варто. Аграрії вчасно справляються зі своїми обов’язками, і значних кореляцій на кон’юнктурі ринку не передбачається. Українські аграрії завершують збирання зернових. Найвищі результати показали на Вінничині – 4,4 млн т. За нею йдуть Одеська – 4,4 млн т, Полтавська – 3,4 млн т, Харківська, Дніпровська і Черкаська області – по 3,3 млн т. Найвищі показники врожайності у Вінницькій – 62,8 ц/га, Черкаській – 61,4 ц/га, Київській – 56,9 ц/га і Хмельницькій областях – 56,1 ц/га.

– За оперативними даними із областей валовий збір зерна в Україні у 2016 році очікується в межах 61 млн тонн. За оцінками УкрНДІПВ ім. Л. Погорілого урожайна продуктивність основних сільськогосподарських культур в Україні на 2016 очікується в межах 62,8 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави. Також збережеться хороший потенціал для постачань на зовнішній ринок, – повідомив Леонід Сухомлин, заступник директора Департаменту землеробства Мінагрополітики.

Збір сварожого врожаю. Поле поблизу с. Орлинці

Станом на 1 листопада зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 12,5 млн га, що становить 87% до прогнозу, намолочено 53,7 млн т зерна, середня урожайність якого 43 ц/га. У 2015 році цей показник дорівнював 39,5 ц/га. Середня урожайність кукурудзи – 59 ц/га, минулого року вона становила 51,9 ц/га. Аграрії зібрали 11,9 млн т соняшнику (92% до прогнозу) при врожайності 21,9 ц/га, у 2015 році цей показник дорівнював 21,2 ц/га. Сою зібрано з площі 1,6 млн га. Середня врожайність бобових склала 21,9 ц/га (у 2015 році – 17 ц/га). Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру відзначає, що цьогоріч через відсутність довготривалого посушливого періоду його вплив на посіви – незначний. Це позначилося на показниках врожайності пізніх культур (соняшник, кукурудза, соя, буряк), але катастрофи ніякої немає, просто немає рекордів. Показники збору нішевих культур залишаться без змін, однак можливості цього сегменту

АКТУАЛЬНО

Жнива-2016. Поблизу с. Сошки

стимулюють підприємців до інвестування саме в цей напрямок. Рентабельність продукції є вкрай високою. За прогнозами МінАПК, експорт в поточному сезоні може скласти 41 млн тонн замість 39,8 млн тонн, які прогнозувались раніше. В попередньому маркетинговому році було поставлено 39,42 млн тонн зернових. Це рекордний показник за всі роки незалежності України, який може бути перевершений за підсумком поточного сезону. На внутрішньому ринку зростання експортного потенціалу нівелювала девальвація національної валюти, тож ціни практично не змінилися.

– Загальний обсяг експорту за 2016-2017 маркетинговий рік становитиме, за нашими прогнозами, більше 40 млн тонн. Це – абсолютний рекорд, – прокоментував Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий, підкресливши, що незважаючи на надвисокі обсяги експорту, жодної загрози продовольчій безпеці країни немає. Не виправдали себе прогнози на фруктову продукцію. Так, в поточному маркетинговому році очікується значне здорожчання яблук. За словами Дмитра Крошки, голови Асоціації «Укрсадпром», незважаючи на інтровертність внутрішнього ринку, фермери будуть більше орієнту-

ватись на експорт, що автоматично «підтягуватиме» за собою внутрішні ціни. Так само і кількість яблук на переробку буде значно меншою, а ціна – вищою. Хорошим поштовхом для розвитку «яблучного» напряму стало відкриття цьогоріч ринку Індонезії для української плодово-ягідної продукції. Цьому передувало підписання між Україною та Індонезією Меморандуму про співпрацю у сільськогосподарській галузі. Наразі діє спрощений порядок ввезення яблук до Індонезії, що фактично є зеленим світлом для вітчизняних виробників. Вітчизняний сільгоспринок є невід’ємною частиною світового і відчуває на собі всі його тенденції. 90 країн світу є імпортерами українського зерна. 2015-2016 маркетинговий рік вивів Україну на сьоме місце в міжнародному рейтингу за виробництвом пшениці і на шосте – з її експорту, сьоме – за вирощуванням кукурудзи і четверте – за її експортом. Відтак, незважаючи на неврожай деяких культур та підвищення цін, пріоритетним напрямком у розвитку і модернізації вітчизняного агропрому є орієнтир на розвиток експорту. Визначальним завданням аграріїв є постачання конкурентоспроможної продукції та послуг і можливість одержання іноземної валюти за них, необхідної для модернізації і структурної перебудови виробництва на базі інноваційних технологій і потужної новітньої техніки.

Аграрні розписки.

Just do it

Попри різні думки експертів-скептиків, АПК – своєрідний pivot point української економіки. Цифри говорять самі за себе: у найкризовіші 2008 та 2013 роки, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували спад виробництва, саме завдяки роботі агросектору ВВП мав позитивну динаміку (у 2008 – за рахунок збільшення с/г виробництва на 17,1%, у 2013 – на 13,6%). В цілому ж за період 2007-2015 років агровиробництво зросло на 44,8%(!), у той час як ВВП зменшився на 19,6%(!). На фоні цього минулоріч обсяг державної підтримки сільського господарства в Україні становив 10-20 євро/га, в той час як у європейських країнах ця цифра сягає 525 євро/га, Нідерландах – близько 500 євро/га, Польщі – 345 євро/га. Катастрофічний брак фінансування – те, що не дозволяє аграріям використовувати природній потенціал України на повну (а не на третину, як зараз). А тим паче тепер – коли держава фактично відмовилась від підтримки галузі.

Сварог − 47

Де ж фермеру взяти кошти на розвиток свого дітища, якщо звичайний бюджетний трактор для обробітку коштує кілька десятків тисяч гривень? Банківське кредитування, як правило, доступне лише крупним виробникам, які мають достатні ресурси для застави. Незважаючи на високі потенційні доходи від кредитування аграрного сектору та низький відсоток проблемних агрокредитів, фінустанови з обережністю ставляться до кредитування виробників. Постачальники ж матеріально-технічних цінностей пропонують переважно товарні кредити. Зважаючи на це, надзвичайно актуальне питання сьогодення – пошук альтернативних джерел фінансування, які були б економічно вигідними як для підприємців, так і для кредиторів. Таким рішенням є аграрні розписки. Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції, місцевими державними адміністраціями за активного сприяння IFC (Міжнародної фінансової корпорації) та підтримки Швейцарської Конфедерації. Досвід запозичили у Бразилії, де з 1994 року успішно діють так звані розписки-договори CPR – Cedula de Produto Rural. Наразі частка цього кредитування там становить майже 40%. Так бразильці, які зайняті у сільському господарстві, отримали доступ до більш швидких та зручних товарних і фінансових кредитів, що не могло не позначитись на кількісних і якісних показниках їх роботи. Наприклад, за 20 років виробництво зерна збільшилось з 60 млн до 200 млн т, Бразилія стала першим експортером продовольства у світі та другим за обсягом виробником продуктів харчування. У 2014 році країна експортувала продукції на 101 млрд дол. у 217 держав. Так, у 2015 році фермери й сільгоспвиробники Полтавської області механізм нового кредитування спробували на собі: за рік було видано 10 аграрних розписок. Усі вони були виконані. Далі кордони впровадження нового фінансового інструменту розширились: до Полтавської долучились Черкаська, Вінницька та Харківська області. Наразі досвід пілотних областей доволі успішний: із 60 зареєстрованих розписок 18 закриті, тобто угоди між позичальником та кредитором виконані. Аграрії суттєво поповнили обігові кошти – на понад 189 млн грн. Чимало фермерів виявляють бажання повторно оформити аграрні розписки, адже впевнились, що це справжній casual для агровиробників. А це, безумовно, один із промовистих факторів дієвості

нового фінансового інструменту в аграрному секторі України.

ЩО ТАКЕ АГРАРНА РОЗПИСКА?

Це інструмент, який дозволяє сільгоспвиробнику отримати гроші чи матеріально-технічні ресурси під заставу майбутнього врожаю. По суті, це угода між товаровиробником (позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником, зернотрейдером чи банком). Вона може бути двох видів: товарна аграрна розписка – на її виконання виробник здійснює поставку сільгосппродукції, та фінансова аграрна розписка – передбачає виплату грошових коштів. Порівняно з іншими фінансовими інструментами, аграрні розписки фіксуються у централізованому державному реєстрі та мають кредитну історію. Реєстр аграрних розписок дозволяє онлайн, у відкритому доступі перевірити інформацію про невиконані аграрні розписки, а також про ті, які були в обігу.

ВПРОВАДЖЕННЯ АГРАРНИХ РОЗПИСОК НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

З 1 жовтня проект стартував ще у чотирьох областях – Хмельницькій, Миколаївській, Сумській та Тернопільській. Впровадження аграрних розписок на Хмельниччині обговорювали за круглим столом 4 жовтня за участю Олексія Омеляненка, керівника проекту, Сергія Карасевича, начальника відділу організації аграрного ринку департаменту стратегії та економічного розвитку МінАПК, Володимира Кальніченка, заступника голови Хмельницької ОДА, Віктора Худняка, начальника Головного територіального управління юстиції та інших.

– Особливістю наступного етапу впровадження аграрних розписок у Хмельницькій, Миколаївській, Сумській та Тернопільській областях є те, що ці регіони розташовані у різних природно-кліматичних зонах, що мають власну сільськогосподарську спеціалізацію та особливості технології вирощування с/г культур. Досвід пілотних областей доводить, що аграрні розписки – ефективний фінансовий інструмент, до якого зростає довіра. Приєдналася значна кількість кредиторів, яка готова фінансувати аграрні розписки. Хорошим результатом є й те, що фермери, які кредитувалися в минулому році, повертаються і готові отримати кредитування під аграрну розписку і на наступ-

Сварог − 48

ний сезон, – розповідає Олексій Омеляненко, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні».

ОФОРМЛЕННЯ АГРАРНОЇ РОЗПИСКИ

Цей процес займає від кількох днів до двох тижнів. Для оформлення необхідні документи, які посвідчують повноваження обох сторін, а також правовстановлюючі документи на землю (свідоцтво про право власності, договір оренди тощо). Права на земельну ділянку повинні бути належним чином зареєстровані. Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в реєстрі аграрних розписок. Застава за аграрною розпискою реєструється в реєстрі обтяжень рухомого майна. Відповідно до закону, розмір застави, тобто майбутній врожай, повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою. Строк дії та розмір застави визначається за домовленістю сторін. Кредитором може бути будь-яка фізична чи юридична особа, у тому числі – сільгосппідприємство. Кредитори можуть працювати з будь-якими агровиробниками.

ЧИ МАЮТЬ АГРАРНІ РОЗПИСКИ РИЗИКИ?

За аграрною розпискою заставою є майбутній врожай – те, чого у момент надання коштів у природі не існує, та виникнення чого залежить від низки ризиків. Хоча у цьому є й вагомий плюс – інвестор гарантовано отримає виконання зобов’язання за рахунок зібраного врожаю, а виробник с/г продукції має гарантовану можливість

завершити цикл виробництва та розрахуватися з кредитором. Себто, не маєш майна для застави, але кошти потрібні вже сьогодні. Усі ризики заздалегідь узгоджуються сторонами. До речі, аграрію-боржнику можна не хвилюватись за коливання цін, адже зобов’язання за аграрною розпискою фіксується в кількості товару, а не у грошовому еквіваленті. Важливо: перехід права власності на земельну ділянку не звільняє від боргу та не припиняє прав боржника та кредитора на користування земельною ділянкою до збору врожаю. Аграрна розписка швидша в оформленні, ніж банківський кредит: кошти можна отримати протягом тижня-двох. Попри усі переваги нововведеного фінансового інструменту, цілком логічним є питання: що буде, якщо застава – майбутній врожай – не вродить, загине або буде недостатнім для погашення зобов’язання? У цьому випадку законодавство передбачає норму про те, що боржник за згодою кредитора може змінити предмет застави аналогічним чи рівноцінним майном. Якщо сторони не дійдуть згоди, заставою автоматично стає майбутній врожай, вирощений на ділянці, де загинули посіви. Тобто норма хоч захищає права кредитора, але має прогалини, скориставшись якими боржник може уникнути виконання зобов’язання.

Nota bene! Коли ви купуєте с/г продукцію або берете в оренду земельну ділянку, перевіряйте, чи не заберете на додачу ще й ризиків, які несуть за собою аграрні розписки. Доступ до реєстру можна отримати тут http:// www.agroregisters.com.ua/freeaccess.

http://www.agroregisters.com.ua/freeaccess

Сварог − 49

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Інна Мєтєлєва

Про те, що саме потрібно наслідувати Україні та як нам правильно адаптувати бразильський досвід, розповідає Інна Мєтєлєва, заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп»: – Україна, як і Бразилія 20 років тому, стоїть на роздоріжжі. Тому кращі світові практики в умовах фінансової кризи є для нас актуальними і навіть необхідними. Найголовніше: потрібно закріпити розуміння необхідності впровадження цих розписок на рівні учасників аграрного ринку та профільних урядових структур. Однак важливо, щоб цей експеримент не затягнувся надовго. Адже є певні щоденні потреби аграріїв 24 областей України та відсутність доступного банківського фінансування з адекватними кредитними ставками. Що ми вже маємо? Є прийнятий закон, створено Державне підприємство «Аграрні реєстри» у структурі Міністерства аграрної політики та продовольства України, розпочав роботу Державний реєстр аграрних розписок, щоб мінімізувати ризик зловживань цими документами, і головне – визріло розуміння їх необхідності. Разом з тим, вимагають доопрацювання питання оподаткування, нотаріальних процедур, судового виконання тощо. В українського агровиробника є величезний потенціал збільшення продуктивності виробництва. Але тільки за допомогою ефективних фінансових інструментів, одним з яких є аграрна розписка, його можна реалізувати. За матеріалами Latifundist.com

АГРАРНИЙ ТРЕНД

Панацея від Цефея,

або Агровектор на органіку Щороку попит на органічні продукти зростає разом з усвідомленням споживачами і виробниками важливості природоохоронного аспекту сільськогосподарського виробництва, а також зі світовою тенденцією healthy food – споживання здорової їжі. Це створює платформу для стрімкого розвитку органічного землеробства та виробництва екологічно чистої продукції. Україна, будучи провідною агарною державою, не стоїть осторонь світових трендів. У геометричній прогресії зростає кількість аграрних підприємств, які відмовилися від традиційного виробництва і взяли курс на органіку. У 2013 році програму органічного землеробства на підготованих земельних ділянках започаткували у компанії ТОВ «Цефей Груп» – партнера корпорації «Сварог Вест Груп». Про пройдений шлях та нові обрії розповідає Леонід Демянчук, директор підприємства із виробництва органічної продукції ТОВ «Цефей Груп».

Органічний фенхель. Поле у с. Романівка

– В Україні жнивна кампанія добігає кінця. Який урожай вдалося зібрати?

– Ми повністю зібрали урожай розторопші, озимої пшениці, органічної та «перехідної» спельти, льону, нагідок лікарських та ромашки лікарської. Коріння алтеї та ехінацеї збиратимемо наступного року або ж через рік, оскільки вони дозрівають протягом 2-3 років. Завершили збір гарбузів голонасінних, гречки та інших культур. Варто відзначити, що цей рік видався урожайним. Було складно, та ми змогли вийти на хороші показники. За результатами року, врожайність агрокультур визнано однією з найвищих по Україні: органічна спельта – 2,5 т/га, перехідна спельта (без ГМО не протруєна, не оброблена хімією) – 3,5 т/га, голонасінний гарбуз – 2,4 т/га, соняшник – 1 т/га, гречка – 1,8 т/га, льон – 1 т/га.

Леонід Демянчук

– Пане Леоніде, у порівнянні з минулим поточний рік був більш сприятливим для ведення сільського господарства. Які зміни відбулися у ТОВ «Цефей Груп»?

– Передусім, ми збільшили земельний банк. Якщо минулого року ми обробляли всього 850 га землі, то цьогоріч у нашому розпорядженні було 2 700 га. Зважаючи на європейський попит на органічну продукцію, враховуючи сучасні тенденції ринку, ми зробили пробні посіви нових для нас культур. Окрім того, значна частина земель, які перебували у перехідному стані, пройшли сертифікацію «Органік стандарт». Загалом, рік видався непоганим і результативним.

– Як відомо, значну частину продукції «Цефей Груп» експортує закордон. Із якими країнами наразі співпрацюєте?

– У нас налагоджена співпраця з провідними європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, Швейцарією, ведемо активні перемовини з Італією. Щодо експорту лікарських трав, то наразі налагоджуємо співпрацю з Чехією та Хорватією. Уже 2 роки активно працюємо з Австрією, яка надає нам насіння голонасінного гарбуза, а потім викуповує урожай безпосередньо з поля.

– Аналізуючи результати цього року, який напрямок обираєте на наступний?

– Однозначно ми збільшуватимемо земельний банк, оскільки плануємо закласти нові дослідницькі ділянки лікарських трав. Окрім традиційних для нас культур, будемо сіяти овес, нові сорти пшениці, люпин, пелюшку, вику. Звісно, ми не зупинимося на тому етапі, що перебуваємо зараз. Попит на органічну продукцію є, і він щодня зростає, а тому є чудові перспективи для розвитку виробництва.

– Які культури вирощували цьогоріч?

– Уже традиційною для нас є озима пшениця та спельта. Зокрема, цими культурами засіяли 413 га органічних земель і ще 800 га земель, які перебувають у перехідному стані. Окрім того, ми виділили 200 га на посіви ромашки лікарської і стільки ж – на посіви інших ліктрав, наприклад, фенхеля, розторопші, ехінацеї тощо. Було закладено пробні посіви нагідок та алтеї лікарської, а також соняшника та гречки. Не відмовилися й від гарбуза голонасінного. Минулого року нам вдалося отримати хороший рожай, тому у 2016-2017 маркетинговому році ми продовжили виробництво цієї культури.

– Цьогоріч, зважаючи на економічні ризики, чимало вітчизняних аграріїв відмовилися від виробництва гречки. Що переконало Вас у тому, що таки варто посіяти цю культуру?

– Ми усвідомлювали ризик, однак все ж вирішили спробувати, виділивши незначну частину земель під гречку. І цей ризик був виправданим. Якщо спочатку ми орієнтувалися на європейського споживача, то наразі плануємо реалізувати продукцію в Україні, оскільки спостерігаємо чималий дефіцит на гречку.

Посіви льону, с. Сошки

Сварог − 52

ПОЧАТОК ДІЯЛЬНОСТІ – 2013 РІК с. Корчик

с. Корчик, Шепетівський район, Хмельницька область Землі не перебували в обробітку 20

років

ЛІКАРСЬКІ ТРАВИ 312 ГА 200 га

ромашка лікарська

99 га фенхель

10 га

розторопша

1,3 га нагідки

1 га

ехінацея

0,7 га алтея

Сварог − 53

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ гарбуз голонасінний 592

га спельта перехідна 800

соняшник 92

льон 151

га

га

гречка 207

га

спельта органічна 413

га

ОРГАНІЧНЕ САДІВНИЦТВО яблуневі сади 22 га

Перспективні напрямки роботи: яблучні соки і сухофрукти

га

Органічна продукція Продукція рослинництва

+38 (097) 915 76 32 Леонід Демянчук cepheus-group@ukr.net

Лікарські трави

ДОСЯГНЕННЯ

Володимир Степанчук презентує авторську технологію стрічкового посіву

Svarog Group – на Agroport West Lviv – 2016

Геннадій Ґудзь модерує панель агроінновацій

Учасники форуму Agroport

Аеропорт. Місце зустрічей та прощань, точка перетину тисяч життєвих маршрутів. Звідси починається подорож. Сюди приходять з новими сподіваннями та за новими враженнями. Саме тому термінали, виставкові площі та аеродромні перони організатори обрали місцем проведення Міжнародного форуму з розвитку фермерства Agroport – одного з наймасштабніших заходів агробізнесу у Східній Європі. 3 роки поспіль «новий український Ганновер», як охрестили захід у бізнесових кулуарах, збирає тисячі гостей, які дискутують, обговорюють, презентують, навчаються та навчають і просто заявляють про себе. Без перебільшення: Agroport – центр тяжіння кожного аграрія, який поважає себе та прагне досягти більшого, кращого, вищого. Цьогоріч організатори агрозаходу поставили перед собою одразу дві важливі місії. Перша, традиційна, – всебічна підтримка вітчизняного фермерства. Друга – ментальне об’єднання аграріїв України та створення єдиного всеукраїнського інформаційного поля для професійних дискусій. З цією метою форум вперше проводиться у форматі «СхідЗахід»: 26-28 травня – Agroport West у Львові, 20-22 жовтня – Agroport East у Харкові.

Agroport West Lviv – 2016 відбувся за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Львівської обласної державної адміністрації. Загалом протягом трьох днів відбулося 14 семінарів, конференцій та дискусій, виступили близько 100 спікерів, в заходах взяли участь понад 70 експонентів та більше 150 компаній й організацій з 13 країн світу. Аудиторія Agroport West Lviv – 2016 склала понад 4 000 осіб з 28 країн світу. Ключовими темами обговорень на форумі стали: • Підтримка та фінансування малого й середнього фермера.

• «Інвестиції в якість»: контроль якості харчових про-

• • • • • • • •

дуктів та їх роль в продовольчій безпеці. Інфраструктура та логістика. Експорт с/г продукції. Зелена енергетика в сільському господарстві. Оподаткування агробізнесу: реалії та перспективи. Агросектор як потенційна ніша для розвитку українського ІТ. Зернобобові – поживні зерна сталого майбутнього. Кооперація: регіональні особливості та нові можливості. Розвиток сільських територій. Технологічні продукти та ІТ-рішення для сільського господарства. Перспективні напрями органічного виробництва у Західному регіоні України.

Урочисту церемонію відкриття Agroport West Lviv – 2016 провели Ярослав Краснопольський, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Кейс Кломпенхаувер, посол Королівства Нідерландів в Україні, Ярослав Гадзало, академік, Президент Національної академії аграрних наук України, та Олег Синютка, голова Львівської обласної державної адміністрації.

– Наша країна має величезний потенціал в галузі виробництва сільськогосподарської продукції – як сировини, так і продукції доданої вартості. Але багато чому ще треба вчитися. Коли проходять такі виставки, як Agroport, ми маємо можливість обмінятися досвідом не тільки в межах нашої держави, а й на рівні тих країн, що беруть у них участь. Дуже важливо, що цьогорічний формат форуму акцентований на ідеї підтримки малого і середнього бізнесу. Саме на цьому ми хочемо сконцентрувати і державну увагу. Для того, щоб створювати нові робочі місця, мати змогу розвивати виробництво ряду нішевих продуктів, та, зрештою, зберегти нашу

Сварог − 59

сільську культуру. Дуже хотілося б, щоб поєднання культурної спадщини України та культури агровиробництва зміцнили наш потенціал, і з брендом «Вироблено в Україні» ми могли впевнено рухатися у різні країни світу, – говорить Ярослав Краснопольський, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Свою діяльність та інноваційні розробки на Agroport West Lviv презентували корпорація «Сварог Вест Груп» разом із партнерами – компаніями «Цефей Груп», Live AG, Genetic Plant Cells, A3Tech, Першим національним аграрним кооперативом та Українським кооперативним альянсом. Оскільки захід проходив у рамках оголошеного Організацією Об’єднаних Націй року зернобобових, цій темі була присвячена дискусійна панель, у якій взяли участь представники Сварогу, Genetic Plant Cells, A3Tech Україна, Європейської Асоціації «Дунайська соя» та члени-кореспонденти Національної академії аграрних наук України. Дослідники компанії Genetic Plant Cells представили авторську технологію стрічкового посіву, комплекс морфорегуляторів та новітню технологію вирощування бобових культур з використанням плівки. Увазі відвідувачів була продемонстрована унікальна лінійка ґрунтообробної та посівної техніки, розроблена корпорацією «Сварог Вест Груп» спільно з компанією A3Tech Україна, система лабораторного контролю якості продукції повного циклу «Від поля – до столу». Компанія Live AG у рамках дискусійних панелей «Технологічні продукти та ІТ-рішення для сільського господарства» та «Агро для ІТ» презентувала присутнім програму

Під час одного із семінарів

управління агрокомпанією у режимі онлайн, технологію картування урожайності, апробовану на полях корпорації «Сварог Вест Груп», та сам процес створення таких карт. Окрім ділової частини, програма Agroport West Lviv була насичена розважальними заходами, найяскравішим з-поміж яких став ІІ Національний конкурс шеф-кухарів «Дні української кухні». У ньому взяли участь 120 шефкухарів з 16 областей України. Змагання проходило у 7 номінаціях, серед яких – холодні закуски, основні страви, основні та банкетні страви галицької кухні, десерти. Для приготування використовувалася виключно вітчизняна фермерська продукція. Результати оцінювало міжнародне журі. Окрім того, в рамках конкурсу проходили різноманітні майстер-класи з використання професійного обладнання та технологій у ресторанному бізнесі, виготовлення хлібобулочних виробів, карвінгу, приготування зернобобових, а також карамелі від всесвітньо відомої майстрині Марії Шрамко. За словами організаторів форуму, Agroport West Lviv з основною функцією – об’єднання аграріїв України – впорався на усі 100%.

– Agroport у Львові продемонстрував існування міцного зв’язку між західним та східним регіонами країни, більше того, цей зв’язок останнім часом тільки зміцнився. Особисто для мене яскравим свідченням цього стало те, що до Львова приїхало дуже багато учасників зі Східної України. Так що я вкотре упевнився, що об’єднувати Україну мають звичайні люди. Політики нас лише роз’єднують, – додає Дмитро Титаренко, керівник проекту Agroport.

ПЕРСПЕКТИВИ

http//:microsoft_svarog_ Корпоративний портал – це незамінний інструмент кожної успішної компанії. Із його допомогою руйнуються інформаційні бар’єри, створюються робочі групи, покращується швидкість і якість внутрішньої комунікації між працівниками, відділами і навіть підприємствами. З метою підвищення ефективності та оперативності виконання завдань корпорація «Сварог Вест Груп» спільно з компанією Lizard Soft – Центром компетенції Share Point від Microsoft – розробили внутрішньокорпоративний портал, створивши «хмарний» офіс Сварогу. Новаційне впровадження об’єднало всі підприємства корпорації в одну систему та надало платформу для безпосередньої співпраці між усіма працівниками, відділами та установами.

Микола Агарков, фахівець-аналітик департаменту автоматизації виробничих процесів корпорації «Сварог Вест Груп»:

– Для успішної реалізації будь-якого проекту потрібна надійна та професійна команда. Саме таким принципом керувався департамент автоматизації на старті проекту по впровадженню програмного рішення Lizard Soft Portal у корпорації «Сварог Вест Груп». Робота в команді дозволила вирішувати завдання, які виконувати поодинці не під силу. І найголовніше – ефективна команда збільшує надійність проекту та гарантує його успішність. Чітко поставлені цілі та вірно вмотивовані співробітники, які зацікавлені в кінцевому результаті, – ось весь секрет успішного проекту.

КОРПОРАТИВНИЙ ПОРТАЛ СВАРОГА – ЦЕ: • Дієвий інструмент налагодження колективної роботи • «Кабінети» проектних команд або підрозділів • Груповий календар • Система управління завданнями і контролю їх виконання • Wiki-система – можливість самостійно створювати і редагувати сторінки (з обмеженням прав на зміни і без нього) Артур Селецький, керівник проектного офісу Lizard Soft: – Портал робить зі звичайного колективу потужну команду. Часто можна спілкуватися із колегою, працювати в різних офісах і в різних регіонах країни і, як результат, навіть не знати, як він виглядає. Натомість

на порталі у працівників є можливість побачити всіх своїх колег, дізнатися, коли у них день народження чи професійне свято та висловити свої вітання з цієї нагоди. Тобто портал – це своя корпоративна соціальна мережа, яка створює простір для комунікації та сприяє нематеріальній мотивації успішної роботи. ВНУТРІШНІЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС ПІДПРИЄМСТВА • Структуроване розміщення матеріалів та документів, необхідних співробітникам у повсякденній роботі • Організована система пошуку документів • Публікація інформаційних матеріалів: новин, повідомлень, оголошень, звернень, нагадувань про дні народження та привітань тощо • Форуми для спілкування співробітників та обмін миттєвими повідомленнями Тетяна Василик, директор департаменту корпоративних комунікацій та зв’язків із громадськістю корпорації «Сварог Вест Груп»: – Внутрішньокорпоративний портал надає нашим працівникам доступ до найбільш актуальної інформації. Для кожного користувача тут відкриваються можливості тримати руку на пульсі життя компанії. Сварогівці можуть прочитати останні новини, переглянути фотозвіти та відеоролики, дізнатися про найближчі заходи та побачити, чим діляться колеги. Більше того, портал сприяє виробленню у працівників корпоративної етики, мотивує не просто виконувати свою роботу, а брати активну участь у житті корпорації.

Сварог − 61

_lizardsoft_info ІНТЕГРАЦІЯ З ІНШИМИ ІНФОРМАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ ПІДПРИЄМСТВА • Робота через єдиний WEB-інтерфейс з електронною поштою, CRM, обліковими та бухгалтерськими програмами • Можливість роботи з даними, що знаходяться в різних базах і сховищах компанії Сергій Бруско, начальник відділу інформаційних технологій корпорації «Сварог Вест Груп»: – Із початком функціонування порталу значно підвищується ефективність роботи на всіх структурних рівнях корпорації. Працівники отримують доступ до необхідних даних безпосередньо зі свого комп’ютера, можуть працювати із різними програмами та бути учасниками багатьох виробничих процесів онлайн. Зникає необхідність ходити між кабінетами, аби уточнити інформацію, надати матеріали чи дізнатися, на якому етапі проходить виконання тих чи інших завдань. Натомість портал відкриває доступ чи не до всіх систем корпорації і значно заощаджує робочий час працівників. АВТОМАТИЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ ТА ВИРІШЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗАВДАНЬ • Діловодство, різні схеми узгодження, канцелярія на Share Point, електронний документообіг • Спільна робота з документами та їх проектами в електронному вигляді • Робота з дорученнями і завданнями, контроль та моніторинг перебігу їх виконання Володимир Патлань, заступник директора департаменту автоматизації виробничих процесів корпорації «Сварог Вест Груп»: – Корпоративний портал містить у собі архів із потужними пошуковими засобами. Відтепер уся робота з документами проходитиме онлайн. Звичайно, це не означає, що ми відмовляємося від паперових документів. Однак нині працівникам не потрібно писати заяву на відпустку і передавати через секретарів до керівника. Необхідно просто заповнити онлайн-заяву, яка відразу без посередників потрапляє до керівництва. Окрім того, управлінські процеси теж стали автоматизованими. Таким чином нам вдасться оперативно виконувати завдання, звітувати та контролювати увесь документообіг. Це виводить корпорацію «Сварог Вест Груп» на якісно новий рівень виконання виробничих процесів та ведення внутрішньокорпоративної політики.

ПЕРСОНАЛ

Agro Valley.

Level up

З кожним днем кількість покупок, здійснених офлайн, зменшується. До 2050 року половина усіх світових продажів здійснюватиметься у мережі Інтернет. Люди творять інновації, а інновації творять наше життя. Без новітніх технологій будь-яка бізнес-модель чи стартап приречені на коротке та безперспективне існування на ринку. Сьогодні в усьому світі й аграрна галузь та інновації наче голка з ниткою нерозривно пов’язані між собою. Сконцентрувавши їх в одному місці, можна створити потужний агросектор нового рівня. Саме цю думку втілила у реальність Фундація «Аграрна наддержава», засновником якої є аграрний Джобс – Андрій Гордійчук. Ідея – не нова, рівнялись на найбільший інноваційний центр світу – Кремнієву долину у США. Ціль – створити якісно нову модель розвитку АПК України – «аграрну» долину.

За словами Андрія Гордійчука, сьогодні термін «аграрна держава» (насамперед, в контексті України) сприймається як країна третього світу. Аби зруйнувати цей міф, була створена відповідна Фундація, яка підтримує впровадження інновацій в АПК.

– Якщо використовувати кожен квадратний метр землі так ефективно, як це робиться в розвинутих країнах, то український ВВП був би в десятки разів вищим. Реалізувати такі можливості зможемо лише через розвиток інноваційних технологій в аграрному секторі, – додає Андрій Гордійчук. Кремнієва долина має одну особливість – її інвестори вкладають у молодих і дуже молодих людей, адже саме вони є найуспішнішими в розробках інновацій. Цьому

нехитрому лайфхаку послідувала і «Аграрна наддержава», ініціювавши створення тандему науки і бізнесу в обличчях одного з лідерів агроринку України – холдингу Human Transparency Innovation (НТІ) – та найбільшого технічного вузу – Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту» ім. І. Сікорського (НТУУ «КПІ»). Так, 16 червня 2016 року між НТІ, НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського та Науковим парком «Київська політехніка» був укладений договір про співпрацю у створенні інноваційної моделі розвитку АПК. Перелік нових можливостей співпраці двох китів, на яких незабаром стоятиме агросектор України, вражає: високоточне позиціонування для агровиробництва, управління агрокомпанією в режимі онлайн, автоматичне розрізнення агрокультур та бур’янів, біоінженерія та робототехніка у агросекторі, ультразвукові технології в

агросфері, оцінка якості продукції агровиробництва. Дослідною базою для роботи над проектами зі створення інноваційних продуктів для АПК є наукові центри, лабораторії та конструкторські бюро НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського.

– Співпраця НТУУ «Київський політехнічний інститут» з групою компаній НТІ дає можливість поєднати науковий потенціал найбільшого технічного вузу України та бізнес-можливості одного з лідерів аграрного ринку на шляху до створення агросектору України нового рівня. Ми маємо не лише когось наздоганяти, але й з випередженням рухатися у найбільш потужному економічному секторі – агробізнесі. За умовами швидкого технічного переоснащення, АПК буде локомотивом економіки, який підійматиме й інші сектори економіки, – коментує Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського. За його словами, залучення до співпраці провідних фахівців університету дасть можливість провести апробацію та вивести на світовий ринок провідні розробки наукових шкіл КПІ. Своєю чергою, аграрії отримають допомогу вчених у вирішенні фундаментальних проблем щодо створення інноваційних продуктів для ведення аграрного бізнесу. Символічно, що перший український центр аграрних інновацій представив перший плід своєї роботи Першого вересня. Цього дня агросвіт побачив інноваційний

винахід НТІ та НТУ «КПІ» ім. І. Сікорського – ультразвуковий кавітатор для знезараження будь-яких рідин. Презентація винаходу відбулась у виставковій залі Наукового парку «Київська політехніка» при Національному технічному університеті України «КПІ» ім. І. Сікорського. Кавітатор було продемонстровано Президенту України Петру Порошенку, який цього дня відвідав університет та оглянув виставку останніх технологічних рішень та інноваційних розробок, що є продуктом спільної роботи студентсько-викладацького складу «Київської політехніки» та вітчизняних компаній. Практичне застосування пристрою забезпечує знезараження будь-яких рідин, що, своєю чергою, покращує їх якісні показники, смакові, поживні та технологічні властивості. Застосування кавітатора дозволяє на молекулярному рівні подрібнити та знищити біологічні об’єкти, що містяться в рідині, не пошкоджуючи при цьому мікрофлору. Можливості презентованого кавітатора є набагато ширшими, ніж можливості подібних приладів у світі, в Україні ж його аналогів немає.

– Визначальною метою холдингу Нuman Тransparency Іnnovation є впровадження високотехнологічних інноваційних рішень для підвищення ефективності вітчизняного сільського господарства. Саме таким рішенням є ультразвуковий кавітатор, розробка якого, сподіваємось, стане важливим кроком у науці та агробізнесі, – коментує Андрій Гордійчук.

Підписання Меморандуму про співпрацю між корпорацією «Сварог Вест Груп» та НТУУ «Київський політехнічний інститут» ім. І. Сікорського

Сварог − 64

СВГ і МХП – ріст у геометричній прогресії

Приліт представників компанії «МХП» на насіннєвий завод Сварогу в с. Лотівка

Сварог − 65

1+1+1=3 – формула трудового колективу.

1+1+1=111 – формула ефективної команди. Прикладом останньої є співпраця двох акул українського агробізнесу – корпорації «Сварог Вест Груп» та групи компаній ПАТ «Миронівський хлібопродукт», зародження партнерства яких розпочалось ще тоді, коли поняття «аграрного бізнесу» у нашій країні не було. Багаторічна співпраця двох потужних команд доводить: закон синергії має місце й у агросекторі, адже взаємна допомога, обмін досвідом та знаннями між компаніями сприяє розвитку вітчизняного сільського господарства та виводить Україну на якісно новий рівень.

Презентація ґрунтообробної та посівної техніки A3tech для «МХП»

Нещодавно відбулась чергова зустріч представників двох компаній-партнерів. 2 червня на базі насіннєвих потужностей корпорації «Сварог Вест Груп» у с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області відбулись виробничі навчання для агрономів групи компаній ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Захід відвідало 20 агрономів та керівників підприємств на чолі з Юрієм Мельником, головним операційним директором та першим заступником голови правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Андрій Гордійчук ділиться стратегічними планами з Юрієм Мельником

Тренінг розпочався з обговорення за круглим столом головних тез навчальної програми. Під час практичної частини учасники оглянули поля пшениці, соняшнику, міскантусу, кукурудзи, сої, дослідні ділянки та демопосіви с/г культур. Під час огляду голова правління Андрій Гордійчук, заступники голови правління Микола Дячук, Сергій Філюк, Марат Мінц виступили з доповідями та ознайомили присутніх з технологічними підходами до агровиробництва, інноваційними рішеннями сварогівців та унікальною лінійкою

Сварог − 67

ґрунтообробної та посівної техніки «A3Tech Україна». До навчань долучились і представники партнера корпорації – молодої компанії Genetic Plant Cells, фахівці якої ведуть постійний пошук технічних та технологічних рішень в агровиробництві. Зокрема, Геннадій Ґудзь, директор компанії, та Володимир Степанчук, його заступник, представили увазі слухачів особливості технології стрічкового посіву та вирощування с/г культур з використанням плівки, розповіли, яким чином діє комплекс морфорегуляторів, апробованих на полях Сварогу. Найбільше питань до сварогівців у гостей виникло після огляду посівів рослин, оброблених морфорегуляторами, та культур, вирощених за допомогою спеціальної плівки. Також особливу увагу вони звернули на міскантус – цю культуру у регіонах діяльності групи компаній «МХП» майже не вирощують. Учасники навчань високо оцінили революційні технології вирощування с/г культур, відзначили великий потенціал виробничих можливостей інфраструктури, науковий підхід в насінництві та заходи контролю якості й безпечності продукції, які впроваджені у Сварозі. Після практичної частини агрономам МХП презентували повномасштабну програму управління агрокомпанією у режимі онлайн – «Live AG», яку представив директор департаменту автоматизації виробничих процесів Сварогу Максим Маярчук. Окрім того, гості ознайомились з технологією картування врожайності, апробовану на полях корпорації «Сварог Вест Груп», та процесом створення таких карт. Останній складається з підготовки обладнання, планування роботи комбайнів, інструктажу учасників, калібрування, збору інформації з систем картування, імпорту даних у спеціалізоване програмне забезпечення, їх компонування у розрізі поля, виявлення проблем та їх усунення, візуалізації інформації, створення та аналізу карти врожайності. Наприкінці зустрічі учасники тренінгу обговорили підсумки навчань та окреслили плани подальшої співпраці. За словами Юрія Мельника, навчальний тренінг, який відбувся на базі корпорації «Сварог Вест Груп» – гарна нагода почерпнути нових знань та перейняти цінний досвід, аби в подальшому кожен з керівників підприємств групи компаній ПАТ «Миронівський хлібопродукт» міг втілити подібні рішення у веденні свого господарства.

– МХП вигідно відрізняється з-поміж інших у сучасному агросекторі, однак «Сварог Вест Груп» є прикладом інноваційності та технологічності. Ті цікаві рішення у агровиробництві, які нам продемонстрували під час навчань, дозволяють корпорації постійно рухатись уперед та бути передовиками новацій. Тому ми також маємо подивитись на нашу діяльність іншими очима, – додає Юрій Мельник, головний операційний директор та перший заступник голови правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Зацікавленість технікою А3tech

РЕТРОСПЕКТИВА

Кооперація: на «старому велосипеді» до нового майбутнього

Кооперація дедалі більше стає трендом в Україні. Це й не дивно, адже новий велосипед вигадувати не довелося, бо кооперація для сучасності – явище не нове і тенденція до об’єднання громади відома здавна. Однак частина населення за звичкою асоціює її із «совком». Проте цей спосіб господарювання має славну історію, і сьогодні в української кооперації є всі шанси повторити успіх ХІХ-ХХ століть…

Сварог − 69

Митрополит Андрей Шептицький розмовляє з дітьми. Архів ЦДВР

Зібрання товариства «Просвіта», 1868 р.

Споживча кооперація в Україні. «Свій до свого по своє»

Корінням із Туманного Альбіону

Потреба у формі організації, яка об’єднує людей у групи, асоціації чи товариства, виникла на певному етапі розвитку суспільно-економічних відносин, пов’язаному із становленням буржуазного суспільства. У різних країнах члени об’єднань інтуїтивно прийшли до усвідомлення необхідності дотримання практично однакових принципів роботи своїх організацій. Подальша еволюція кооперативного руху суттєвих змін у цю концепцію не внесла, що лише підтверджує успіхи кооперативів як невід’ємного елементу ринкової економічної системи. Вважається, що кооперація зародилась на початку ХІХ століття. У 1835 році в Лондоні було засновано Асоціацію всіх класів і націй, яка поставила перед собою мету пропагувати кооперативні ідеї на міжнародному рівні. Це об’єднання стало першою спробою розвитку співпраці кооператорів різних країн і створення міжнародного кооперативного центру. У 1869 році на кооперативному конгресі Англійської кооперативної спілки здійснили нову спробу утворити міжнародну кооперативну організацію, однак тогочасний кооперативний рух був ще малочисельним та економічно слабким. Перші суттєві заходи у справі міжнародної кооперативної співпраці зробили керівники англійської кооперації. У 1889 році Генеральний секретар Кооперативної спілки Великобританії В. Ніл звернувся до кооперативних спілок усіх країн із закликом створити міжнародний кооперативний центр із штаб-квартирою у Лондоні. Так, 19 серпня 1895 року у столиці Великобританії було скликано І установчий Міжнародний кооперативний конгрес, на якому зібрались 207 представників з Австралії, Австро-Угорщини, Англії, Бельгії, Голландії, Данії, Італії, Сербії, США, Франції, Швейцарії та спостерігачі з інших країн. Конгрес розглянув питання про заснування Міжнародного кооперативного альянсу, організацію міжнародних торговельних зв’язків між кооперативними організаціями, кооперативну банківську справу, споживчу і сільськогосподарську кооперацію. Створення альянсу стало прогресивним явищем у громадському житті того часу, а кооперативний рух – невід’ємною частиною міжнародних відносин.

«…Се кожух не лише дуже теплий, а й якраз мовби для нас шитий»

Захоплива історія кооперативного руху в Україні налічує 150 років. Економічний панцир політично-господарських організацій Російської та Австро-Угорської імперій, що панували на українських землях, дещо гальмував розвиток кооперації. Проте подібний вид господарської діяльності не був новим для українців. У XVI-XVIII століттях на наших землях були поширені столярні, мулярські, ковальські, крамареві артілі, які стали прототипом кооперативної форми господарства. Перше споживче товариство було засноване у 1866 році в Харкові. Після нього виникло Київське споживче товариство, у складі якого перебували В. Антонович, М. Драгоманов та інші. Правда, через відсутність широкої державної та громадської підтримки проіснувало воно недовго. Наприкінці ХІХ століття кооперація розпочала свою боротьбу за право на існування, адже юридичні підстави для її розвитку з’явилися значно пізніше. Порівняно широке розгалуження української кооперації вимагало згуртування її у кооперативні союзи, які невдовзі й було створено. У 1908 році у Києві утворився перший Союз споживчих кооперативів, а згодом і другий – у Вінниці. Утім, вони виявились недовговічними через ворожу політику і заходи московського Центросоюзу. Як наслідок, у 1913 році перші

Тесля за роботою в побутовому артілі

Торгуємо з 1866 року. Споживча кооперація

Кооперативний магазин в місті Бальцер (Красноармійськ)

українські кооперативні союзи були змушені самоліквідуватися і відродилися лише після Лютневої революції 1917 року. Нового поштовху розвитку української кооперації надала Українська Центральна Рада. Вона сформувала міцну правову базу для діяльності вітчизняних кооператорів. Тоді ж почали відбуватися загальнодержавні кооперативні з’їзди. Перший Український Кооперативний з’їзд відбувся у Києві в травні 1917 р., а незабаром, у серпні того ж року, свою роботу провів вже Другий Кооперативний з’їзд. На цих заходах обговорювали загальні робочі проблеми й опрацьовували плани подальшої розбудови кооперації в Україні. Сидор Кузик, один із кооператорів того часу, писав: «Кооперація – се кожух не лише дуже теплий, а й якраз мовби для нас шитий. Жодна із соціальних ідей, що прийшла до нас із Західної Європи, не придається так для наших відносин і не обіцяє так основного подвигнення нашого національного життя як кооперація». Розвиток кооперативного руху сягнув свого апогею у 1918 році, який позначився найбільшим динамічним зростанням. На той час в Україні діяло 22 тис. кооперативних товариств, що охоплювали 60% населення, об’єднаних у 253 окружних союзи різних типів та ступенів. А загальна кількість людей, залучених до кооперативної діяльності, становила 11 млн 667 тис. осіб. Із приходом до влади більшовиків кооперація в Україні почала занепадати. Нова влада взялася повністю контролювати діяльність кооперативів. І вже наприкінці 1920-х років діяльність кооперації остаточно перетворилася на діяльність зі збору сировини від селян і доставці до держпромисловості за заздалегідь встановленими планами і цінами. Згодом більшовики видали указ щодо ліквідації всіх промислових кооперативів. У результаті залишилася тільки система споживчої кооперації, житлово-будівельна кооперація, а також старательські артілі з видобутку золота. Аби виправити ситуацію, 26 травня 1988 року був прийнятий Закон «Про кооперацію в СРСР». Він дозволив кооперативам займатися будь-якими не забороненими видами діяльності. Однак на той час уже було втрачено всі навички самоорганізації радянських громадян, і надії виявилися невиправданими.

Друге дихання кооперації

Початок ХХІ століття ознаменувався відродженням та стрімким поширенням кооперативного руху. Однак кооперація постіндустріальної ери набула загальнонаціонального значення. Нині ідеологія кооперативів будується не лише на захисті робітників, а й на розвитку економіки держави. Кооператори активно впроваджують нову форму господарювання в різних сферах діяльності, співпрацюють та спільними зусиллями будують нову Україну як розвинену та успішну державу. Нині чи не в кожній області функціонує кооператив. Особливого поширення набувають сільськогосподарські кооперативні спілки. Селяни обʼєднуються, створюють робочі місця та відроджують села. Згодом вийшли на вищий рівень кооперації – у 2015 році було створено Український кооперативний альянс, який обʼєднав не лише українських, а й іноземних кооператорів. Завдяки кооперативному рухові Україна вийшла на новий рівень економічного та соціального розвитку, а українці почали жити, орієнтуючись на європейські цінності.було втрачено всі навички самоорганізації радянських громадян, і надії виявилися невиправданими. Більшість кооперативів зайнялися відвертою спекуляцією або фінансовими операціями з переведення коштів у готівку. Ідею було втрачено.

Учасники мисливського артілю на полюванні

Один із перших молочних кооперативів Російської імперії

Співдружність робітників і селян «Єдність», м. Мукачево, 1930 р.

Сварог − 72

КООПЕРАТИВ

Re: формуємо агросектор: Перша Українська Колегія у Глухові 2015. Середній показник врожайності української пшениці – 4,1 т/га, а в європейських фермерів він дорівнює 6,1 т/га. Експерти та аналітики переконані: цифру валового збору у 40-60 млн тонн на рік, які ми збираємо зараз, реально подвоїти. Для реалізації експортного потенціалу потрібні інвестиції в український АПК, оптимізація затрат на виробництво с/г продукції, модернізація виробництва, ефективне використання земельних ресурсів та зміни в аграрній політиці держави. Які реформи потрібні агросектору? Як долучитись до кооперативних ініціатив та яким чином покращити бізнесклімат в агросекторі? Знайти відповіді та обговорити подальші дії покроково зібрались представники агробізнесу, вчені, фермери, іноземні дипломати, кооператори, члени сільськогосподарських громадських організацій у колишній столиці Лівобережної України – Глухові. Тут протягом двох днів відбувалась Національна конференція «Як успішно впровадити аграрну реформу?». Ініціатор заходу – міський голова м. Глухів Мішель Терещенко, нащадок славнозвісного роду цукровиробників-емігрантів Терещенків. Захід проходив у Глухівському агротехнічному інституті ім. С. А. Ковпака, за підтримки Першого національного аграрного кооперативу, асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Фундації спадщини Терещенків та Сумської ОДА. Організатори зійшлись на думці, що саме невелике провінційне місто Глухів має всі шанси стати прикладом успішного аграрного міста та унікальним майданчиком для відродження кооперативного руху на північному сході країни.

– Будувати країну потрібно не зверху, а зсередини. І починати потрібно із невеликих, але перспективних регіонів. Сумщина не відстає від лідируючих сільськогосподарських територій: у 2015 році ми зайняли третє місце за врожайністю кукурудзи, сьоме – з відгодівлі ВРХ. Це лише початок довгого шляху, результатом якого стане підвищення рівня життя територіальних громад, що залучить інвестиції в регіон. Завдання на сьогодні: докласти всіх зусиль для того, щоб у нас розвивалися сільські території, створювалися нові робочі місця, розвивався малий і середній бізнес. Адже основне наше багатство – це люди. Впевнений, Глухівщина має стати центром реформ не тільки для Сумщини, але й для усієї України, – говорить Микола Клочко, голова Сумської

облдержадміністрації. Окрім вітчизняних аграріїв, науковців, економістів та політиків до Глухова завітали й іноземні гості. Так, заступник голови дипломатичної місії Посольства США в Україні Джордж Кент говорив про впровадження американських урядових програм в українському агробізнесі.

– Ми розуміємо, що Україна сьогодні знаходиться в складній соціально-економічний та військово-політичній ситуації, але ви не перші на цьому шляху. У США реформи в сільському господарстві були запроваджені ще у XIX столітті за часів президентства Авраама Лінкольна. Тоді тривала громадянська війна. Практика показує, що реформи можна ефективно впроваджувати у будь-який час, навіть у період збройних конфліктів. Треба зробити все можливе, щоб країна зростала, розвивалася та могла протистояти ворогу. В цьому вам допоможуть дружні держави. США теж не залишається осторонь. Ми є і будемо партнером України у розвитку агросектору. Незабаром американський Уряд розпочинає реалізацію програми, яка спрямована на підвищення ефективності малих та середніх українських фермерських господарств. Для реалізації цієї програми залучаємо $25 млн. Це допоможе створити нові програми розвитку сільських територій, впровадити сучасні технології та розпочати кредитування малих і середніх фермерських господарств. Ми бачимо, що основна проблема в Україні – це брак капіталу, тому надаємо грошову підтримку для створення інноваційних фінансових установ, зокрема, кредитних спілок. Сподіваюся, що кошти, які ми вкладаємо в розвиток малих і середніх сільськогосподарських підприємств, допоможуть вам розкрити увесь потенціал аграрної галузі в Україні, – розповів Джордж Кент. Не обійшли стороною і питання, що сьогодні турбує

Спікери Першої Української Колегії

аграріїв, фермерів та селян – зняття мораторію на продаж землі. Своє бачення цього питання висловив Жан-Жак Ерве, радник правління з сільськогосподарських питань «Креді Агріколь Банк».

Дієві реформи в агросекторі потрібні й для відродження сільських територій. Для цього слід розвивати кооперативний рух. Про це зазначив Андрій Гордійчук, ініціатор відродження кооперації на Хмельниччині.

– Продавати сільськогосподарську землю в Україні зараз ще рано, оскільки належні умови для введення цього ринкового інструменту відсутні. Земельний кадастр, порядок реєстрації земельних ділянок стали вже більш досконалими, ніж це було кілька років тому, але все ще потребують доопрацювання. Також незрозуміло, якою має бути справедлива ціна за гектар сільськогосподарської землі. Поки що запитань більше, ніж відповідей, – відзначив Жан-Жак Ерве.

– Кооперативний рух створює плідне підґрунтя для того, щоб агропромисловий сектор розвивався не лише в кількісному, але й у якісному форматі. Серед наших головних пріоритетів – підтримка органічного виробництва, молочного та м’ясного тваринництва. Ми маємо здолати недовіру людей на селі за допомогою просвітницьких заходів та навчань. В цьому напрямку на Хмельниччині вже активно працює Перший національний аграрний кооператив, створюючи передумови для розвитку фермерських й одноосібних господарств. Відродження кооперації на території всієї країни створить перспективи не лише для реформування аграрного сектору, а й для процвітання українського села. Впевнений, конференція є знаковою для АПК, в якому сьогодні відбуваються важливі зміни, – пояснює Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп», один із засновників та ідейний натхненник Першого національного аграрного кооперативу.

Серед головних проблем аграрного сектору в Україні – відсутність державних дотацій. Через це українські аграрії не можуть на повну використовувати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Інвесторів лякає хаотичне внесення змін до законодавства, політична нестабільність та неструктурованість української економіки. Інвестори вкладають кошти в економіки, які розвиваються. В якому напрямку рухатись аграрному сектору України? Про це йшлось далі.

– Вважаю, що нашій країні потрібні довгострокові програми діяльності уряду, зокрема, з розвитку аграрної галузі. Світова практика показує, що це простий, але досить ефективний інструмент. У ЄС діє програма, в якій чітко зазначені цілі та обумовлені результати, яких слід досягнути. Бізнесу потрібна передбачуваність, аби планувати свою роботу. Для цього необхідно розробити стратегію розвитку не на 5-10, а на 25-35 років уперед. До того ж, слід мати «адекватний» бюджет підтримки АПК, – вважає Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Без розвитку та поширення кооперативного руху реформи в агросекторі неможливі. Презентація Першого національного аграрного кооперативу надихнула та викликала інтерес у гостей заходу. Так завершилась Національна аграрна конференція з питань реформи агросектору, яку ЗМІ, провівши паралель з найвищим органом влади в історії України, назвали Першою Українською Колегією. Сподіваємось, найважливіші її досягнення – попереду. Далі буде.

Happy 150 th Birthday,

українська кооперація!

Цьогоріч українському кооперативному рухові – 150 років. Про історію, сьогодення і перспективи говоримо із гуру кооперації, який присвятив дослідженню цій темі 15 років, Зиновієм Свередою, президентом Українського кооперативного альянсу. Тема цікава й тому, що нині кооперативи – не просто must have у всьому світі, це третій сектор економіки, поряд із приватним і державним. У ринковій економіці вони є третьою силою або альтернативою державному та приватному підприємництву. Прихильники кооперації кажуть: «Це єдиний шлях сільськогосподарської реформи в Україні».

Зиновій Свереда

Сварог − 77

– Зараз кооперацію називають панацеєю сільського господарства. Чому її, а не приватне фермерство, скажімо?

– Для того, аби перейти з екстенсивного розвитку в інтенсивний, не варто робити акцент на якості чорноземів. Дохід можна отримати на основі інтелекту та співпраці людей, тобто варто застосовувати інновації, новітні технології. Приватне підприємництво турбується про прибуток акціонерів і самого підприємства, натомість кооператив опікується добробутом його учасників. Окрім того, ідеологічно члени кооперації ставлять перед собою завдання покращувати і навколишнє середовище, і освіту, і територію громади загалом.

– Пане Зиновію, як Ви оцінюєте стан кооперативного руху в Україні?

– Кооперація в Україні завжди мала надзвичайно великий успіх, особливо, коли була ініціативою місцевих громад. Історично поняттю «кооперації» передувало поняття «колонізація». Що це означало? Зовнішній агресор у громад відбирав право прийняття рішення, створював центральні офіси, міністерства та департаменти і розпоряджався капіталом, податками… А кооперація – це самоусвідомлення гідності та ініціативи, коли селяни перебирали функції влади на себе, самі були владою. Цей процес поступово відбувається і в нинішній Україні в умовах децентралізації.

– Коли люди чують слово «кооперація», то більшість із них уявляє радянський магазин чи колгосп. Це правильні асоціації? Чи це щось абсолютно нове?

– Ми беремо лише елементи успішного досвіду, і споживча кооперація Радянського Союзу була дуже ефективною, автономною від комуністичної системи. Це перші готівкові розрахунки, споживчі кооперативи, заготівля і перші цехи. І коли ми думали, чи створювати споживчий сектор у нашому об’єднанні, і як його зробити інноваційним, ми вирішили впровадити інтернет-портал, де клієнт зможе замовити товар і отримати його додому. Так вперше в Україні буде створено оновлене «Сільпо».

– Зиновію, Ви навчалися у Римі. Як навчають кооперації за кордоном і як – в Україні?

– Вітчизняна кооперативна освіта знаходиться на дуже високому рівні. Кооперативні принципи однакові як в Україні, так і за її межами. І ті 7 принципів, які були створені ще в ХІХ столітті, є актуальними і сьогодні. У їх центрі кооперативна освіта: ми навчаємо українців бути господарями на своїй землі, які знають потенціал родючих чорноземів і створюють прямий діалог між виробником і споживачем.

– Що таке Український кооперативний альянс і яку мету він перед собою ставить?

– Перш за все, УКА – це продуктивна платформа для діалогу та співпраці представників із різних сфер діяльності, яких об’єднує спільна ідея – відродження кооперативного руху в Україні. В Альянсі зібрались люди з різними профе-

сійними талантами, однак всі як один переконані – теперішня криза відкриває нам нові можливості для розвитку. Українці втомилися від пустих політичних балачок та економічних псевдореформ, від популістів та псевдореформаторів, що лобіюють будь-які інтереси, окрім інтересів народу. Усіх виснажила внутрішня конкуренція, тому зараз як ніколи нам потрібні керівники, що мають духовну ідею і на власному прикладі показують, як її реалізувати.

– Зиновію, Ви – президент Кооперативного Альянсу. Ви позиціонуєте Альянс відокремлено від ПНАКу чи якимось чином співіснуєте?

– Ми не просто співпрацюємо, адже Перший національний аграрний кооператив є співзасновником УКА. І, як не дивно, заснування цих двох організацій припало на час відродження гідності. Ми проаналізували загальну ситуацію в країні і побачили, що еміграція українців за кордон становила 8 млн осіб, українські родини почали руйнуватися, рівень алкоголізму і безробіття значно виріс. Все це спонукало нас знайти рішення – відродити кооперативний рух. Зараз перед нами стоїть завдання: щоби батьки спільно з дітьми розвивали свої господарства, садиби, городи, щоб творча молодь не виїжджала з країни. У цьому полягає філософія Кооперативу – у простих, тверезих і, водночас, геніальних бажаннях.

– Якщо завтра, скажімо, учасники Кооперативу скажуть, що аграрного сектору їм замало і вони ідуть в нафтовий. Ви як автор проекту заперечите їм чи навпаки?

– Я скажу, що сьогодні це вже відбувається. Ми розглядаємо багато альтернативних енергетичних проектів, що є досить важливими для нашої держави, спілкуємось з питань об’єднаних закупівель нафтопродуктів, забезпечуючи енергетичну безпеку регіону, а в подальшому – всієї України. Кооператив не є замкнутою системою, він створює мотиваційні драйвери для того, щоб люди ініціювали та впроваджували власні проекти і стартапи.

– Економічна криза і війна. Чи вплинули вони на розвиток кооперативного руху?

– Криза, яка є в Україні, якраз і є каталізатором та поштовхом до ефективних дій. Я вважаю, що це унікальний шанс для українців на тлі розвалу створити абсолютно новий політичний, демократичний і кооперативний устрій.

– Хто може долучитися до ПНАКу?

– Учасником Кооперативу може стати кожен, хто сповідує ідеологію і філософію кооперації. За всю історію кооперативів було багато, але таких масштабних Україна ще не бачила. За основу ми взяли кооператив, який колись створив пан Андрей Шептицький, і сучасний досвід Японії, однієї із найпрогресивніших кооперативних держав у світі. Кожен японець є членом того чи іншого кооперативу, при чому вони не мають спеціалізації, а займаються покращенням всієї екосистеми, в якій живуть: навчанням, відпочинком тощо. Тому Перший національний – це успішна модель розвитку не лише сільських територій, а і міст. Це – національний проект.

Сварог − 78

Від села до міста на швидкості

100 Мбіт/сек

Сварог − 79

Сьогодні в мережі Інтернет можна придбати усе: від сірників до громіздкої потужної техніки. Хто із фермерів не мріяв продати яйця, сметану, молоко, горіхи чи іншу сільськогосподарську продукцію, не виходячи із дому? Зважений підхід до господарювання та розуміння ринку збуту продукції відкривають для селян нові можливості, які відчути в повному обсязі пропонує Перший національний аграрний кооператив.

Сьогодні безліч сільських населених пунктів розташовані доволі далеко від міських та районних центрів, що призводить до їх продовольчої ізоляції. Якісні продукти харчування за помірною ціною – виключна розкіш у сільських магазинах. В таких умовах як ніколи актуальною стає «Споживча служба» Першого національного аграрного кооперативу. Практика курсування екіпажів «Споживчої служби» за декількома маршрутами демонструє переваги такої закупівлі. Мешканці сіл вперше отримали можливість придбати свіжі товари без витрат часу на поїздку до райцентру чи коштів на транспортні затрати. Це дає можливість не лише активно брати участь у закупівлі, а й здійснювати замовлення на ті види продукції, яких не вистачає найбільше. Асортимент «Споживчої служби» доволі широкий і охоплює перелік від найнеобхідніших продуктів харчування до найякісніших зразків побутових миючих та чистячих засобів.

На мапі існує ціла низка сіл, куди громадський транспорт навідується в кращому випадку раз чи два на тиждень, а то й взагалі відмовляється перевозити селян, бо це нерентабельно. Багаті землі, винятково вигідне географічне розташування, високий науковий потенціал та інвест-привабливість межують з технологічною відсталістю не тільки від передових світових економік, але й від колишніх союзників по комуністичному блоку. Зовсім скоро відчинять свої двері два магазини «Споживчої служби» Кооперативу: у селі Вишневе, на базі закритої школи, де взагалі відсутні місцеві точки продажу готової продукції, а також у селі Лавринівці, на базі непрацюючого магазину. Такі стаціонарні магазини забезпечать селян усіма необхідними предметами першої необхідності та продуктами харчування, які вони не в змозі виростити власноруч.

Сварог − 80

Однак не тільки сільські жителі, а й міські відчувають потребу у певних групах продуктів харчування. У сучасному міському темпі життя доволі складно придбати свіжі продукти. Наразі «Споживча служба» Першого національного аграрного кооперативу готується до реалізації нового цікавого проекту, завдяки якому жителі міст отримають можливість замовляти якісну, сертифіковану продукцію з сіл, яку їм доставлятимуть безпосередньо додому. Схема працюватиме доволі просто. Індивідуальні фермерські господарства матимуть можливість продати Першому національному аграрному кооперативу або обміняти на продукцію «Споживчої служби» найсвіжішу сертифіковану сільськогосподарську продукцію, таку як овочі, фрукти, яйця, м’ясо та багато іншого.

– Інформація про наявні продукти харчування щодня оновлюватиметься на сторінках онлайн-магазину, а значить вимогливий споживач зможе детально вивчити асортимент та ціни, не виходячи з власного будинку. Просто клікнувши, можна буде здійснити індивідуальне замовлення та отримати його із доставкою додому, – розповідає Наталія Гуменюк, фахівець з маркетингу «Споживчої служби» Кооперативу. Купуючи продукти онлайн, ви отримуєте беззаперечну впевненість у якості продукції, оперативність та зручність здійснення замовлення, швидку доставку прямо додому. Приємна цінова політика, економія зусиль та підтримка регіональних виробників – це додаткові вигоди від нової програми ПНАКу. Такі послуги, особливо у віддалених малочисельних селах, наразі відсутні в Україні, і пропозиція «Споживчої служби» Кооперативу є надзвичайно затребуваною. Містяни ж мають змогу користуватися кур’єрською доставкою лише у великих містах, районних центрах та від деяких мереж супермаркетів. Однак ніхто не може гарантувати дотримання процесу екологічно чистого вирощування фруктів та овочів, які є в наявності на полицях магазинів.

– Дуже задоволена якістю продукції, яку виготовляють члени Кооперативу. По-перше, відразу видно, що продукти привезені з сіл і дбайливо там вирощені. По-друге, я впевнена, що виручені гроші підуть господарю, який дійсно на це заслуговує, адже ціле літо працював, не жалкуючи зусиль та часу. Приємним є й той факт, що, купуючи натуральне, я дбаю про здоров’я і самопочуття своїх рідних. Побільше б таких проектів, бо потенціал у місцевих аграріїв – дійсно потужний, – ділиться хмельничанка Галина Карповець.

Згідно із соціологічним опитуванням, яке проводилося влітку 2016 року на території діяльності Кооперативу, ціновою політикою «Споживчої служби» задоволені 74% респондентів, а ще 93% уже скористалися, або бажали б скористатися послугами служби у майбутньому. Опитування проводилося у 10 населених пунктах, а відповіді на питання дали майже 1,5 тисячі респондентів.

ЗАТРЕБУВАНІСТЬ СЛУЖБИ

НЕ КОРИСТУВАЛИСЯ Б

ЗАМОВЛЯЛИ Б У МАЙБУТНЬОМУ

24% КУПУВАЛИ ТОВАРИ

7%

69%

ЦІНОВА ПОЛІТИКА

ЗАДОВОЛЕНІ

ЧАСТКОВО/НІ

26% 74%

Сварог − 81

– Майбутнє споживчої служби я бачу тільки у тісному співробітництві із громадою! Так, містяни не мають змоги харчуватися екологічно чистими продуктами. У нас на меті надати можливість усім, навіть не виходячи зі свого помешкання, замовити натуральні продукти, вирощені на кращих сільських фермах. А селян, своєю чергою, забезпечити усіма необхідними предметами вжитку, якими вони не можуть забезпечити себе самостійно. Відтак, спільними зусиллями ми плануємо створити потужну систему взаємодопомоги та підтримки, яка зміцнить громаду та допоможе створити потужне громадянське суспільство, – зазначив Сергій Чернієнко, директор «Споживчої служби» Кооперативу.

Найсвіжіша продукція від «Споживчої служби» ПНАКу, с. Березна

Наразі екіпажі «Споживчої служби» курсують за трьома маршрутами та охоплюють 146 населених пунктів. Представники Першого національного аграрного кооперативу вже розпочали серію зустрічей із громадами сіл з пропозицією про кооперацію за новим напрямком, отримали згоду фермерів та почули безліч пропозицій співпраці. Зовсім скоро відвідувачі супермаркетів та продуктових магазинів регіону зможуть бачити весь асортимент споживчої служби на полицях та систематично купувати його для своїх рідних. А користуючись кур’єрськими послугами можна буде замовити доставку як гуртових, так і роздрібних замовлень додому.

Мешканка с. Судилків розглядає пральний порошок ТМ «БіоГармонія»

т у р а ль ни й на

100% п р од у кт

Замовлення продуктових кошиків до свят:

+38 (096) 925 77 75 +38 (095) 158 77 75

КСВ

Яка роль жінки у розвитку сільських територій?

Найвпливовіші жінки країни обговорюють актуальні проблеми сільських територій

Напередодні Міжнародного дня сільських жінок, який відзначають 15 жовтня, за Круглим столом у Києві зібралися найвпливовіші представниці влади, бізнесу, освіти, медіа та громадського сектору, аби об’єднати зусилля задля розвитку сільських територій країни на основі найкращих українських і світових практик. Головна тема обговорення – роль жінки у сталому розвитку сільських територій в Україні. Організатори заходу – БФ «Зміцнення громад», Фундація «Аграрна наддержава», Український кооперативний альянс, Європейська соціальна академія і Перший національний аграрний кооператив.

Під час дискусії обговорили питання активізації ролі жінок у формуванні національної політики у сфері сільського господарства, розвитку окремих сільських територій та забезпеченні сталого розвитку цілої країни, визначили конкретні кроки, спрямовані на підтримку та самоствердження сільських жінок, зміцнення їх соціальної позиції на ринку праці, в бізнесі та житті. Відомо, що державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року не передбачала норм, присвячених захисту прав жінок як окремої цільової групи. Хоча у міжнародному законодавстві задекларовано, що розвиток сільських регіонів значною мірою залежить від залучення мешканок сільської місцевості до сільськогосподарської діяльності. Місцева влада в Україні, на жаль, не має достатньо можливостей для спільного планування, узгодження бюджету та реалізації стратегій сталого розвитку сільських територій разом з громадами. І тоді виникає потреба у побудові правильного діалогу між відповідними інституціями.

– Заради сталого розвитку держави необхідно, аби жінка зайняла гідне місце у суспільстві і отримала право голосу. Тому ми налагоджуємо діалог між владою, бізнесом і громадами, розробляємо стратегії розвитку громад, проводимо тренінги для успішних жінок, навчаємо писати проекти і вигравати гранти, бути соціально активними і свідомими, – говорить Тетяна Василик, директор Благодійного фонду «Зміцнення громад». Ні для кого не секрет, що у селах бракує необхідної інфраструктури: транспорту, доріг, дитячих садків, медичних

Владислава Рутицька ділиться власною формулою успішної жінки

закладів. Відтак належні умови для поєднання материнства та професійної зайнятості відсутні. Ведення домашнього господарства так чи інакше лягає на жіночі плечі, адже незалежно від того, має вона роботу чи ні, хатня робота й догляд за дітьми традиційно вважається жіночим обов’язком. Саме тому роль жінки рідко інтерпретують з лідерськими та управлінськими якостями. Розуміючи це, європейські жінки вже давно активно відстоюють свої права. В Україні ж лише починають розуміти і усвідомлювати цю роль.

– Кожна п’ята українка не має можливості виконувати роботу, що відповідає її досвіду, знанням і кваліфікації. Дуже боляче, коли жінка має виборювати своє місце під сонцем. На жаль, в нас і досі існує стереотип, що чоловіки краще розуміються у веденні аграрного бізнесу. В Європі, до прикладу, у фермерських господарствах працює приблизно 3 млн жінок, що складає 35% всіх зайнятих у цій сфері. В Україні цей показник дорівнює 26% (30 тис. жінок), – запевняє Владислава Рутицька, радник Міністра аграрної політики та продовольства України, керівник проектів, які захищають інтереси українських виробників на іноземних ринках. Нещодавно у МінАПК впровадили освітню програму «Агроледі», де за підтримки інвесторів жінок навчали маркетингу, економіці, бізнес-плануванню. Владислава Рутицька повідомила, що завдяки підтримці Ізраїлю та Канади планується продовжити освітні програми для сільських жінок задля подолання усіх перепон, що заважають їм стати успішними керівниками фермерських господарств.

Всупереч твердженням скептиків про неможливість створити заможне життя у сільській місцевості, жінкиучасниці Першого національного аграрного кооперативу доводять протилежне.

Наталія Ключник, заступник Керівника ВАССР з питань внутрішньої політики

– 70% учасників ПНАКу – жінки. Вони хочуть і можуть працювати для покращення свого благополуччя. Проте Кооператив займається не лише виробництвом, а й освітою. Ми дбаємо, аби учасниці навчалися, підвищували рівень свого інтелекту, допомагаємо реалізувати їх проекти та ідеї, відкриваємо доступ до важливої інформації і даємо можливість самореалізуватися, – розповідає Вікторія Смірнова, директор департаменту інформаційної політики Першого національного аграрного кооперативу. Людмила Клебанова, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України», наголосила, що сьогодні дуже гостро стоїть питання землі.

– Якщо є земля, то в сільської жінки буде і робота, і дохід. А немає землі – немає майбутнього. Така реальність, – каже Людмила Клебанова.

Людмила Клєбанова, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України»

На завершення учасниці круглого столу підписали Меморандум про співпрацю у напрямку сталого розвитку сільських територій в Україні та спільний захист інтересів українок. В рамках Меморандуму передбачається робота за основними напрямками у спеціально створених робочих групах. Зокрема, в документі сказано, що їх завданням є вирішення питання активізації ролі жінок у формуванні національної політики в сфері сільського господарства, обмін досвідом, опрацювання стратегій подальших дій з урахуванням труднощів у сільських територіях та вирішення проблеми гендерної рівності у відповідь на виклики сучасності. Організатори запевнили: це лише початок. Далі, під час робочих зустрічей, буде розроблено стратегію підвищення ролі жінки в житті країни.

В УКРАЇНІ ПРОЖИВАЄ 7,5 МЛН СІЛЬСЬКИХ ЖІНОК, З ЯКИХ

80%

64%

26%

50%

безробітних

з вищою освітою

прагнуть підвищити свій освітній рівень

до 40 років не вміють користуватися ПК

48%

48%

30%

не мають пішого доступу до медичних закладів

не можуть собі дозволити платні медичні послуги

мають проблеми з доступністю послуг стоматолога

29% не можуть отримати медичну допомогу у випадку хвороби, яка вимагає невідкладного оперативного втручання або тривалого лікування

Дивовижні

у Хмельницькому Вражаючий мультимедійний соціальний проект «Переможці», що сколихнув серця мільйонів людей, відвідав хмельничан. Фотосет дивовижних прикладів героїзму переглянули тисячі пар очей у дитячій школі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, двері якої були відчинені з 9 по 21 жовтня. Ініціатор та організатор проведення виставки «Переможці» у Хмельницькому – Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп», засновник Фундації «Аграрна наддержава». До слова, напередодні візиту у Хмельницький, 7 жовтня, Фундація виступила партнером трансляції документального перфомансу «Я Ветеран» в МЗС Open Air 2016.

Відкриття фотовиставки у м. Хмельницький

Відкриття фотовиставки у м. Хмельницький

– Ми не маємо права стояти осторонь від проблем бійців, які, захищаючи нас, отримали поранення. Тому благодійна мета проекту «Переможці» – розвиток сучасного протезування – має важливе значення. Нам треба зробити все можливе, щоб вони відчували себе рівноправними громадянами нашої держави. Українці згуртувалися у спільній біді. Хмельниччина ж завжди вирізнялася патріотично налаштованими громадянами. Не залишаються осторонь і аграрії, підтримуючи армію та наших захисників з першого дня агресії на Сході. Проте це лише маленька часточка нашого спільного вкладу у перемогу. Найголовніше, що ми зуміли об’єднатися проти будь-якої зовнішньої загрози. Особливе завдання сьогодення – розвиток сучасного протезування в Україні. Аби ті люди, які віддали своє здоров’я заради нас, миру на нашій землі відчували себе такими ж громадянами, якими були до війни. І це гармонічно співпадає з основною метою і роботою Фундації «Аграрна наддержава», – коментує Андрій Гордійчук.

Вітальне слово Андрія Гордійчука

Відкриття фотовиставки у м. Хмельницький

Гості розглядають спецвипуск журналу «VIVA!»

Світлини українських Героїв опубліковано у благодійному спецвипуску журналу «VIVA!» з історіями про подвиги героїв. Кошти від продажу журналу спрямовують на розвиток сучасного протезування. Свій внесок у цьому напрямку зробила і Фундація «Аграрна наддержава»: В’ячеслав Бедриківський, лікар-протезист Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, з рук Андрія Гордійчука отримав сертифікат на кваліфікаційне навчання у місті Гамільтон (Канада). «Переможці» – це 18 сильних історій про нескорених та сильних духом людей, котрі втратили свої кінцівки на фронті та живуть з протезами. Це бійці та волонтери АТО, які, здійснивши надможливе там, в окопах на Сході, щодня перемагають біль, обставини та самих себе тут, на вулицях кожного українського міста. Головна мета проекту – привернути увагу до проблем протезування в Україні та розповісти всім і кожному, що люди з протезами – повноцінні члени суспільства, в яких попереду ще безліч життєвих перемог.

ВІКТОР КАРДАШ, 32 роки. До війни був учителем танців. Доброволець. Отримав поранення в с. Урзуф Донецької області: – Коли відкинув ковдру, дивлюся – а ноги немає! Відтяли аж за коліно. Спершу не знав, що його робити… З розпачу майнула думка вкоротити собі життя… Потім трохи заспокоївся. Я лишився живий, зрячий… дарма, що без ноги, тим паче, що в мене все попереду. Справді, війна відкрила мене зовсім іншого, нового… Поранення докорінно змінило моє життя – я зустрів нових друзів, відданих, справжніх. А ще – у мене є наречена! І я, повірте мені, знову затанцюю, як колись. І танцюватиму – присягаюсь! І ще в мене є мрія, заради якої зціплю зуби, а волю стисну в кулак, – хочу найближчим часом поїхати до Лондона. Тож часу журитися нема… Я вже навіть сайт власний розробив – «Разом ми сила». …Даю життєві поради, як то кажуть, вистраждані, а тому й безцінні для новачків та слабкодухих. І взагалі, якби не біда, то й не знав би, яке ж насправді життя розмаїте й цікавенне! ОЛЕКСАНДР ЧАЛАПЧІЙ, 29 років. До війни працював майстром електрогазозварювання на виробничому комбінаті. Отримав поранення під шахтою Южна (с. Ленінське Донецької області): – Це була 120-кілограмова протитанкова міна, тому вважайте я в сорочці народився, що тільки дві ноги відірвало. Коли вийшов з наркозу і побачив, що в мене немає ніг, змирився з тим, що буду тепер на візку. Головне – живий. Спочатку донька питала, де мої ноги? А потім звикла і вже почала мене малювати без ніг. …Коли посидів цілий місяць вдома, зрозумів, що мені «дах» зносить і «башту» рве. Всі ці згадки про вибухи, смерть… Я зрозумів, що терміново треба чимось зайнятись. Майстром в об’єднанні я вже не міг працювати. І от ми вирішили вдома, що будемо виготовляти паливні брикети. Зараз я допомагаю хлопцям, з якими воював. Тим акумулятора вислав, тим – ската. Звичайно, я міг бути біля жінки, дитини, спати в ліжку, їсти нормально, а не раз у два дні. Але ж я робив це для того, щоб мої діти ніколи не знали, що це за звук, коли танк стріляє чи автомат. Я знав, заради чого йшов воювати. СЕРГІЙ ШОВКОВИЙ, 22 роки. Старший лейтенант. Отримав поранення під Луганськом: – Те, що немає однієї ноги, – це, звичайно, мінус. А плюсів я нарахував декілька: наприклад, можна заощадити на шкарпетках, і взимку мерзне тільки одна нога. І потім, мені крупно пощастило, бо у мене ж залишилася права нога. У свій 21 рік я по-новому почав вчитися ходити, лягати, сідати, думати, звикати з думками, що все тепер у житті буде по-іншому. Я й не думав сумувати, а тим більше впадати в депресію, як деякі – не бачать більше сенсу в житті і починають пити. Я собі думаю, не дарма ж мене Бог живим залишив, отже, треба використати цей шанс із користю. Мабуть, цей мій ентузіазм і підняв мене так швидко з лікарняного ліжка. Зараз я мрію не виживати, а жити…

АНДРІЙ ЗАБІГАЙЛО, 27 років. До війни працював міліціонером і ветеринаром. Отримав поранення у м. Попасна: – Я пішов воювати тому, що був дуже незадоволений нашими президентами і всіма депутатами. Я йшов добровільно, йшов за Україну. Лікар відразу сказав, що необхідна ампутація, але я не хотів навіть думати про це… я лежав 15 хвилин, а, може, і півгодини і дуже боявся глянути під ковдру. Я бачив, що у мене одна нога є, а поряд спочатку ніби теж нога, а далі нічого немає. Я боявся просто подивитися… Завдяки людям, волонтерам, які підтримували мене, я знову «став на ноги», і зрозумів, що життя у нас одне. Потрібно жити далі, рухатися далі. Що сталося, те сталося. Зараз уже не жалкую ні краплі. Я вам скажу чесно: коли людина підходить і починає щось там розпитувати… Я не люблю про це розмовляти. Я веселюся, я усміхаюсь, я намагаюсь забути те, що я там бачив. Не хочеться, аби хтось із цих людей бачив те, що ми бачили. Я б хотів викреслити спогади. тому коли починають співчувати… Це дуже пригнічує. Я від людей чекаю лише одного – розуміння. Допомога мені не потрібна, у мене все є. Я сам доб’юся всього, чого я хочу для кращого життя. ЮРІЙ ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, 21 рік. Служив за контрактом. Отримав поранення у Слов’янську: – В моїй історії немає захоплюючого сюжету. Мене поранило раніше, ніж сталися аеропорт, Дебальцеве і решта гучних баталій. Для мене набагато важливіше за все те, що попри будь-які обставини я зберіг оптимізм та позитивне ставлення до життя. Я завжди вважаю, що склянка все-таки напівповна, а не напівпорожня. …Я не думав, що все там настільки серйозно, а потім вже через якийсь час сказали, що там геть все погано і доведеться ногу ампутувати. Я розумів, що якби отримав якесь інше поранення, яке можна вилікувати, я б обов’язково повернувся на фронт. Я зрозумів, що все важливе саме приходить у твоє життя, втручайся ти в цей процес чи ні. Скільки разів я помічав, що якщо воно потрібно, то приходить і знаходить тебе в будь-якому випадку. …Є в мене мрія, шалена ідея. Не знаю, якими правдами, неправдами. але хочу здійснювати стрибки з парашутом. І щоб це було все-таки по-військовому, безпосередньо з військової частини, а не просто десь там пішов, найняв інструктора і з ним стрибнув. Не треба мене сприймати якимось особливим. Я такий самий, як будь-яка інша людина. Просто нашому суспільству, звісно, до цього ще далеко. Людей з обмеженими можливостями у нас вважають неповноцінною ланкою суспільства. І це ставлення треба міняти.

КСВ

Україна має аграрний талант!

Учасники конкурсу дитячої творчості після церемонії нагородження

Сварог − 95

Затамувавши подих, дітвора чекала свого виходу на сцену для отримання подарунків та вітань із перемогою у найулюбленішому конкурсі дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею-2016!». Півроку діти чекали на цю подію: 4 місяці оргкомітет БФ «Зміцнення громад» приймав творчі роботи, ще 2 місяці аналізував, аби обрати 90 кращих і підготувати переможцям неймовірне свято. Цього року на адресу Фонду надійшла рекордна кількість робіт – понад 2 000! Що тільки не майстрували діти, аби продемонструвати свою любов до рідної землі. Малюнки, аплікації, вишивку, роботи з дерева, бісеру, пластиліну, шкіри, глини, гіпсу… Вражали вірші і навіть наукові роботи.

– Обрати з такої кількості творчих доробків було вкрай важко, – зізнається директор БФ «Зміцнення громад» Тетяна Василик. – Нам дуже приємно, що тема рідної землі надихає дітей по-різному осмислювати своє призначення і відображати це в творчих доробках. Можна, напевно, оцінювати технічні нюанси і рівень майстерності, але окрім цього ми намагалися враховувати задум та ідею дитини. Тим не менше, маємо 90 переможців із 4 областей України, які отримали відзнаки, проте абсолютно кожен учасник

отримав подарунки на згадку про участь в конкурсі до свята Першого дзвоника, адже всі 2 тисячі дітей є переможцями. Святкування і подарунки цього року були не такими, як завжди. Молодші переможці (до 10 років) раділи подарункам для розвитку творчості та цілий день розважались в оздоровчо-розважальному комплексі «Sky Park». Стрибки на батутах і в паралонову яму, розваги з аніматорами, аквагрим, каруселі та багато іншого. Старших (10-14 років) чекало тижневе таборування на березі Дністра на території туристичного комплексу «Услад». Це стало можливим завдяки підтримці друзів і партнерів Фонду.

– Прийміть найщиріші вітання від голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрія Гордійчука з вашим святом. Повірте, це справді свято, адже посмішки на обличчях дітей – це величезна радість. Кажуть, що очима дітей дивиться Бог. І якщо діти своє майбутнє бачать саме так, то я впевнений: Україна вистоїть! Вкотре переконуюсь у тому, наскільки талановита і могутня наша країна, наскільки обдарованою є наша молодь, – додає Володимир Стецюк, перший заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп». Творити, об’єднуватись, відпочивати і оздоровлюватися. Саме за цим старша вікова група переможців відправилася на берег Дністра. Намети, спальні мішки, купання, майстер-класи і екскурсії – усім цим досхочу насолодилися діти на «Усладі». Програмі таборування організатори приділили особливу увагу, зробивши кожен день не схожим на попередній. Окрім щоденних купання, розваг і рухливих ігор, усладівці вивчали англійську мову, їздили на екскурсії.

– Конкурс «Моє майбутнє – з рідною землею!» надихає жити і дає можливість побачити, якою Україна буде завтра. І нам дуже приємно, що творчі, креативні діти доторкнулися до унікальної природи, яку подарував нам Господь. Наш комплекс розташований на території національного природного парку «Хотинський» і найбільшого Дністровського водосховища, у якому чиста і прозора вода. А поруч є монастир, якому сотні років. Там діти занурились до джерел духовності, з яких починається наша Земля, – коментує Олег Демчук, виконавчий директор ТК «Услад». Що ж, подорож розпочалася! ☺

Сварог − 96

ДЕНЬ 1. Знайомство. Переможці ділилися на 3 групи, обирали собі лідерів, зіграли гру «Клубочок», спілкувалися біля вогнища.

ДЕНЬ 2. Екскурсія в музей гончарства в с. Коболчин. Маленькі аграрії пізнали особливості гончарської справи, ознайомились з кращими зразками гончарського мистецтва і почули про справжні таємниці професії.

«English Club». Учасники таборування вправлялися у навичках англійської мови та грали інтерактивні ігри. «Туристичний майстер клас». Як швидко та правильно встановити палатку? Як розвести багаття без сірників? Які головні правила наметового туризму? Про все це діти дізналися на спеціальному занятті.

ДЕНЬ 3. Акція «Подаруй футболку». Учасники розмальовували футболки і вручали їх нашим захисникам. Екскурсія до Свято-Миколаївського чоловічого монастиря «Галиця». Діти взяли участь у монастирській трапезі, оглянули святиню і насолодилися неймовірними краєвидами скельного монастиря.

Сварог − 97

ДЕНЬ 4. Акція «Дай нове життя насінині». Маленькі аграрії разом із кооператорами в горщики з ґрунтом садили ячмінь. Після цього всі учасники забирали власноруч посаджені рослинки додому і надсилали фотографії того, як вони ростуть. Екскурсія до Дністровської ГЕС: пізнавально і драйвово. Гра «Детектив»: маленькі аграрії перетворилися на юних шерлоків і шукали заховані речі у встановлений час. Після цього їх чекала прогулянка на тихохідному понтоні.

ДЕНЬ 5.

Goodbyе, табір! Усі учасники таборування відправилися додому.

– Таборування було надзвичайним! Ми купалися, їздили на екскурсії, говорили англійською, дивилися фільми, розмальовували футболки… Проте найбільше мені запам’яталося те, як ми садили насіння. Ми забрали горщики додому, і тут в мене проросло аж 8 насінин! Я дуже рада! Наступного року теж братиму участь у цьому конкурсі! – розповідає 13-річна Валерія Беженар, переможець. Неймовірне свято посмішок, радості та дитинства залишиться доброю згадкою для цьогорічних переможців. А всіх решту закликаємо до участі в конкурсі наступного року. Готуйте нові ідеї, творіть і вражайте всіх своїми талантами!

Сварог − 98

Сварог − 99

Умови конкурсу:

• учасники – діти віком до 14 років, які бажають пов’язати своє життя з аграрною сферою • до конкурсу допускаються виключно творчі роботи на тему сільського господарства • для участі необхідно заповнити анкету, яка розміщена на сайті http://mitsna-gromada.org.ua, та разом із копією свідоцтва про народження і творчою роботою надіслати за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Перша Привокзальна, 33/А

““

© Egyed Ufó Zoltán

Справжнє свідчення першокласного розуму – це здатність одночасно тримати в голові дві протилежні ідеї, не втрачаючи при цьому здатності функціонувати. /Френсіс Скотт Фіцджеральд/ Всі великі істини починалися як блюзнірства. /Джордж Бернард Шоу/ Неможливо зрозуміти час без руху. /Ібн Рушд/