Журнал СВАРОГ 4

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

№4 (2016)

МИСТЕЦТВО ПРАЦІ НА ЗЕМЛІ

ПОСІВНА-2016 VS КРИЗА: ЯКІ ПРАВИЛА ГРИ? КООПЕРАТИВНІ МТС: ТЕХНІКА, ДОСТУПНА КОЖНОМУ «ПІГУЛКА» ПРОТИ СТРЕСУ РОСЛИН

З ПЕРШИХ УСТ

Свій серед своїх

Ми відповідальні за своїх. Саме цю негласну заповідь завжди сповідувала «Сварог Вест Груп» – агрокомпанія, для якої системна та безперебійна взаємодія з сільськими громадами, підтримка і розвиток сільських територій є не просто бізнес-кейсом з корпоративної соціальної відповідальності, а аксіомою її діяльності, складовою філософії життя корпорації, її щоденною нормою. Як відродити українське село? Це питання стояло перед Сварогом з самого початку його історії. І відповідь на нього є – кооперативний рух. Про ідею відродження кооперації та її підтримку розповідає Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп».

– Андрію Андрійовичу, як вдалося дати нове життя такому доволі знайомому українцям поняттю, як «кооперація»? Адже досі держава робила вигляд, що така форма організації господарств залишилось у минулому, а усі спроби активістів відродити кооперативний рух не сприймались серйозно?

– Не дивлячись на складну політично-економічну ситуацію, великий фінансовий ресурс закладений саме у селі. Досі агробізнес був доступний крупним латифундистам. Ми хочемо показати, що це не так. Українці – трудолюбива нація, яка любить свою землю. І вона відповідає нам взаємністю. Можливо, я кажу банальні, гучні речі, але це правда. Якщо у нашій країні агробізнес – у руках агрокомпаній, то кооперативи – у руках українського селянина, і кооперація – шлях до відродження села.

І якщо держава не має часу і змоги нам у цьому допомогти, підтримати та розвинути ідею кооперативного руху маємо ми. Якщо ми хочемо побудувати корабель, не потрібно скликати людей, планувати, ділити роботу між ними, діставати інструменти. Слід заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель… В ідею кооперації повірили, а це – головне.

– Яка роль корпорації «Сварог Вест Груп» у відродженні та розвитку кооперативного руху?

– На відміну від інших розвинених країн, де успішно працює ідея кооперативів, в Україні відсутні необхідна державна підтримка та політичні рішення, які б відстоювали інтереси дрібних виробників та фермерів. Цю функцію має взяти на себе

вітчизняний агробізнес, адже без кваліфікованого консалтингу розвиток сільського господарства в сучасних умовах – неможливий. Корпорація «Сварог Вест Груп» налагодила співпрацю з Першим національним аграрним кооперативом – флагманом у розвитку кооперативного руху в Україні. У рамках кооперативних програм, які пропонує ПНАК, українським родинам надають консультації фахових спеціалістів. Ці безкоштовні агроконсалтингові послуги надає корпорація у рамках підписаного Меморандуму про співпрацю з кооперативом.

– А як сприймають ідею кооперативного руху селяни? Адже, відверто кажучи, люди стомилися від безвиході і стали «важкими на підйом».

– Здатність до гуртування та самооргані-

зації закладені у менталітеті українців, і такий спосіб життя, як кооперація, ми практикували з давніх-давен протягом століть. Тому зараз ті свіжі ідеї, які ми маємо, лише відродили традиційні цінності кооперативного руху, які були властиві нашому народу у минулому. Те, що без села побудувати сильну країну неможливо – зрозуміло усім.

– Розвивати щось нове в Україні під час кризи – завдання не з простих, тим паче, у сільському господарстві. З якими труднощами зіштовхуються кооперативи, особливо у період посівної?

– Скаржитися на високі ціни ресурсів не доводиться, адже ПНАК використовує тільки органічні добрива, щоб випускати якісну органічну продукцію. Мінеральні добрива нам не потрібні, тому вплив цього фактора на

собівартість продукції – мінімальний. А ціна на нафту впала. Кооператив, за рахунок поєднання процесу закупівлі та реалізації пального, забезпечить своїх членів бензином за цінами на рівні гуртових, а не за тими цінами, які ми бачимо на автозаправках.

– Отже, кооператив робить ставку на органічне виробництво?

– Органічне виробництво продукції, особливо, якщо воно має циклічний процес, наразі є високоефективним та затребуваним за кордоном. Нещодавно ми вели перемовини з представниками Комітету Європарламенту, які в один голос говорять про те, що Європа готова максимально експортувати органіку, і будь-які квоти та обмеження на її експорт будуть зняті. Якщо в України ще є перепони для цього, вони готові допомагати

нам у розробці законопроектів, аби активізувати рух української органічної продукції на ринки ЄС. Звісно, аби сертифікувати продукцію, яку реалізовуватиме ПНАК, знадобиться час, але нам уже готові йти назустріч.

– Плани Першого національного аграрного кооперативу – амбітні, цілі – окреслені. Коли ж мода бути членом ПНАКу заполонить всю Україну?

– Думаю, до кінця 2016-початку 2017 року ПНАК вийде на національний рівень. Уже зараз 8 областей України готові приєднатись до Кооперативу, а низка бізнесових структур та підприємств, які займаються переробкою, готові долучитись до проекту. Кооперативний рух сьогодні – це держава у державі, і на відміну від тієї, у якій ми живемо майже 25 років, цю державу ми будуватимемо самостійно.

Зміст 8

АГРОВИРОБНИЦТВО НОВОГО ПОКОЛІННЯ, АБО ЯК КЕРУВАТИ ЛАТИФУНДІЄЮ У «ПРЯМОМУ ЕФІРІ» Live AG

14

AGRITECHNICA-2015: ЯК ЦЕ БУЛО?

22

НЕДОЗАВАНТАЖЕНА ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ

с. 20

ПОСІВНА-2016 VS КРИЗА: ЯКІ ПРАВИЛА ГРИ?

Виставка агроінновацій у Ганновері

Які продукцію чекають у Європі?

26 #НЕГМСОЯ#PROFIT#ПОПИТ

28

Інна Мєтєлєва

ТЕХНОЛОГІЯ СТРІЧКОВОГО ПОСІВУ: МЕХАНІЗМ У ДЕТАЛЯХ

Інноваційне рішення сварогівців

c. 64

ПНАК: ШТУРВАЛ – НА ЄВРОПУ

34

«ПІГУЛКА» ПРОТИ СТРЕСУ РОСЛИН

38

ОРГАНІК ЕРА В УКРАЇНІ

48

ВИТРИМАТИ УДАР, АБО ЧИ ЗНАЙДУТЬ УКРАЇНСЬКІ МОЛОЧНИКИ СВОЮ НІШУ

54

ВЫ – САМОЕ СЛАБОЕ ЗВЕНО, АБО ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА АТЕСТАЦІЯ

56

НА РОБОТУ ПОТРІБНІ (НЕ) ДОСВІДЧЕНІ СПЕЦІАЛІСТИ

Морфорегулятори для озимої пшениці

Цефей-Груп

Наталія Шматлай

HR-стратегія

с. 72

РЕАНІМУЄМО УКРАЇНСЬКУ МЕДИЦИНУ

Програма «Моя кар’єра у Сварозі»

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

№4 2016 Свідоцтво КВ №21510-11410Р від 04.08.2015 Засновник: корпорація «Сварог Вест Груп»

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Тетяна Василик РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Юлія Іщук Юлія Захарова Катерина Никончук Іванна Слободзяна Юлія Романюк ВЕРСТКА Роман Сухоцький Олександр Лавренюк Руслан Тихонюк

с. 58

www.svarog-agro.com

КООПЕРАТИВНІ МТС: ТЕХНІКА, ДОСТУПНА КОЖНОМУ Перший національний аграрний кооператив

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 66

ПНАК ТА ІТАЛІЯ: ЩО СХОЖОГО?

68

КООПЕРАЦІЯ ВЧИТЬ СЕЛЯНИНА БУТИ АКТИВНИМ ТА УСПІШНИМ

Міжнародна конференція «Кооперативний рух: можливості і перспективи для Хмельниччини»

Девід Маркіорі

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки. Відповідальність за достовірність опублікованої в журналі інформації несуть автори та рекламодавці. При використанні матеріалів посилання на журнал обов’язкове.

ТЕМА НОМЕРУ

Агровиробництво нового покоління,

Сварог Вест Груп − 9

або Як керувати латифундією у «прямому ефірі»

Бортовий комп’ютер Трекер, що збирає усю інформацію та миттєво передає її до «центру управління». Комбайни та бункери, які «спілкуються» з менеджером у режимі реального часу. Мітка «свій-чужий» на горловині заправника, що завжди на варті. Електронна обв’язка, яка перетворює імпульси у цифри та запам’ятовує їх… Це не персонажі пригодницького фільму про роботів. А фрази «ми будуємо майбутнє», «управляй успіхом онлайн» – не варіації на тему фантастичної кінострічки про гіпотетичне майбутнє землян. Усе це складові повномасштабної системи управління аграрним підприємством в режимі онлайн – «Live AG» (у минулому – Precision Agriculture Technology). Ідея створення інновації належить корпорації «Сварог Вест Груп».

Сварог Вест Груп − 10

Щоб зрозуміти переваги цієї «космічної» технології в аграрному світі, поглянемо лиш на ці цифри:

9%

16%

17%

підвищення середньої врожайності культури на гектар

економія палива на гектар

економія добрив на гектар

Ключова ціль інновацій Live AG – максимізація прибутку за допомогою контролю виробничих процесів, обліку ресурсів та кінцевого продукту в реальному часі, так би мовити «в прямому ефірі». Це досягається завдяки системі управління, що дає можливість слідкувати за усіма бізнес-процесами в режимі онлайн та приймати оперативні рішення. Така система включає в себе кілька сервісів або так званих модулів.

1. Модуль «Облік робіт і послуг» За допомогою вказаного сервісу ведеться облік робіт і послуг, які виконуються транспортом та технікою агропідприємства, а також контроль дотримання технології під час виконання технологічних операцій. Це дозволяє здійснювати оперативний облік усіх операцій, які відбуваються в господарстві, на його полях, а також інших віддалених об’єктах. Це можуть бути як механізовані сільськогосподарські роботи (наприклад, обробка ґрунту, посів, збір урожаю), так і перевезення вантажів автотран-

спортом і т. д. «Облік робіт і послуг» містить потужний блок єдиної консолідованої звітності управлінського та сервісного характеру. Перевагою модуля є здатність експортувати додаткові дані до будь-якої облікової системи компанії, що містить різноманітні конфігурації та модулі системи обліку, при цьому повністю інтегрувати отримані дані у єдину систему. Таким чином отримується повний перелік оперативних даних, необхідних для розрахунку відрядної заробітної плати та списання палива, добрив, насіння, ЗЗР.

Сварог Вест Груп − 11

2. Модуль «Моніторинг автотранспорту та техніки» Сервіс дозволяє контролювати рух транспорту та техніки організації, отримувати тривожні повідомлення про відхилення від поставлених завдань. За допомогою цього модуля можна відслідковувати місцезнаходження та рух усіх видів транспорту та техніки, показувати точність витрат палива у розрізі одиниць транспортних засобів в реальному часі, проводити автоматичний розрахунок оброблюваної площі, а також збирати різноманітні відомості з кожного транспортного засобу. Підсумковий аналіз переміщень і робіт проводиться у блоках історії руху транспортного засобу та історії поля. Так, візуалізується трек із накладенням на нього всіх процесів, які відбуваються з транспортним засобом, включаючи заправки, відвантаження, службові та критичні повідомлення. Авто-

номний сервіс таких повідомлень контролює та інформує про кожну подію у режимі реального часу. Це дозволяє контролювати заправки бензовозами, відвантаження зерна комбайнами або бункерами-накопичувачами, зупинки автотранспорту і простої с/г техніки, у тому числі черги на елеваторах, перевищення швидкості, порушення технології виконання с/г операцій і факти виїзду службового легкового автотранспорту за межі дозволеної зони. Моніторинг автотранспорту та техніки здійснюється за допомогою бортового комп’ютера виробництва Live AG, встановленого на кожну одиницю техніки і транспорту, які підлягають контролю, а також різноманітних датчиків (датчиків вимірювання використаного палива, тензометричних датчиків для зважування зерна на бункерах-перевантажувачах, датчиків роботи шнеку для комбайнів тощо).

3. Модуль «Облік руху палива» Головна функція вказаного модуля – облік палива від постачальника до згорання у двигуні транспортного засобу за допомогою систем автоматичного виміру кількості пального в стаціонарних АЗС, системи «свій-чужий» і проточних лічильників палива. Система обліку палива дозволяє мінімізувати людський фактор у процесах переміщення палива в рамках організації та автоматизованого збору інформації про рух палива у єдиній системі. Суть роботи системи АЗС компанії полягає у неможливості заправки транспортного засобу за межами єдиної бази. Тобто система не дає можливості видати ПММ, якщо транспортний засіб не ідентифікований. При цьому в оператора АЗС відсутні інструменти впливу на процес заправки. Для обліку ПММ використовується спеціально розроблена система «свій-чужий», за допомогою якої зчитуються унікальні для кожного транспортного засобу RFID-мітки: тільки після того, як відбувся контакт пістолету заправника з такою міткою, заправка стає можливою. Бортовий комп’ютер, який знаходиться в паливозаправнику або на стаціонарній АЗС, отримує сигнал про зчитування унікальної RFID-мітки, встановленої на бакові автомобіля, який заправляють.

4. Модуль «Облік добрив, насіння, ЗЗР» Вказаний сервіс дозволяє проводити оперативний облік руху усіх товарно-матеріальних цінностей організації в режимі реального часу. Таким чином можна отримати реальну картину про використання та надлишки на складах мінеральних добрив, насіння або ЗЗР у будь-який необхідний момент з метою прийняття швидких управлінських рішень. Отже, бути глядачем того, як українська агрокомпанія втілює результати інноваційних рішень у життя та завдяки цьому виходить на міжнародний ринок, чи бути «режисером» впроваджених ноу-хау в агросекторі? Розвиватися, бути з технологіями на «ти» та вести діалог на рівних із закордонним партнером чи спостерігати над тим, як роблять це інші? Робіть вибір…

ПОДІЯ РОКУ

Сварог Вест Груп − 15

Agritechnica-2015: як це було? Ось уже 30 років поспіль Німеччина зустрічає аграріїв з усієї планети на найбільшій у світі виставці сільськогосподарської техніки Agritechnica. У місто Ганновер з’їжджаються фермери та представники агрохолдингів із найвіддаленіших куточків земної кулі, аби першими побачити технологічні новинки провідних аграрних компаній світу, дізнатися про передові інновації у сфері сільського господарства та налагодити бізнес-контакти.

Сварог Вест Груп − 16

Уперше аграрна виставка Agritechnica була проведена у 1985 році у Франкфурті-на-Майні. Тоді було представлено 551 експонент, серед яких 198 – іноземних. Виставку відвідало 125 000 людей. У 1995 році місце проведення було змінено з Франкфурта-на-Майні на Ганновер, що пришвидшило зростання популярності заходу. П’ятнадцята виставка, що відбулася у листопаді 2015 року, стала рекордною – у ній взяло участь 2 900 експонентів із 52 країн світу, а кількість відвідувачів сягнула за 450 000. Україна, як провідний виробник сільськогосподарської продукції, не стояла осторонь такої визначної події. З-поміж вітчизняних компаній-учасниць заходу була і корпорація «Сварог Вест Груп». У рамках кадрової політики корпорації 42 фахівці компанії, які показали високі результати роботи, отримали нагоду відвідати виставку та на власні очі побачити інновації, представлені передовими сільськогосподарськими компаніями.

Першим етапом поїздки був Берлін, де працівники брали участь у сеансі сінемалогії. На прикладі світової легенди Стівена Хокінга учасники вчилися досягати поставлених цілей, розширювати рамки світосприйняття та допомагати один одному. Наступного дня команда Сварогу відвідала виробничі потужності компанії з виробництва сільськогосподарської техніки CLAAS, партнера корпорації. Зокрема, делегація завітала на один зі складів запчастин заводувиробника. Третім і найбільш вражаючим етапом поїздки стала безпосередньо виставка Agritechnica 2015. Особливе враження на відвідувачів та представників ЗМІ справили стенди партнерів компанії «Сварог Вест Груп» – фірми-виробника с/г техніки A3 Tech та агроінноваційної компанії Live AG. Нещодавно корпорація здивувала світ, представивши інноваційну технологію стрічкового посіву сої. На ви-

Сварог Вест Груп − 17

ставці Agritechnica вдалося здивувати ще раз: компанія A3 Tech презентувала нову розробку ґрунтообробної та посівної техніки, створену спільно зі Сварогом спеціально для інноваційної технології. Так, відвідувачі виставки мали нагоду побачити сівалку Prime Tween 3000, культиватор Fighter, глибокорозпушувач Hercules та пружинну борону Comber. За словами розробників, технологія зацікавила багатьох аграріїв зі США, Угорщини, Молдови, Румунії, Росії, Казахстану, Німеччини та Франції. Ще більше захоплення викликали інформаційні розробки від компанії Live AG. Вона представила технології управління аграрним виробництвом у режимі онлайн, яке стає можливим завдяки використанню елементів точного землеробства, встановленню спеціально розроблених бортових комп’ютерів та системи «Арго». Це дозволяє вести оперативний облік усіх операцій, що здійснюються на потужностях холдингу, відслідковувати положення та рух усіх типів транспорту, а також контролювати роботу АЗС.

– Наша розробка надає можливість керувати агрохолдингом у режимі реального часу. Серце системи – бортовий комп’ютер «Трекер», який збирає інформацію і передає її в централізовану базу даних кожні 2 секунди. Це допомагає відслідковувати, які авто знаходяться поруч із комбайном і уникати відвантаження в машини, які не належать холдингу, – коментує Максим Маярчук, керівник Live AG. Команда Сварогу не лише відвідала стенди компаній-партнерів, а й мала нагоду розглянути сільськогосподарські новації іноземних колег. Учасники оцінили світові стандарти роботи, дізналися про передові новинки кращих компаній світу, налагодили бізнесконтакти та, окресливши нові напрямки роботи, повернулися додому, аби впроваджувати набутий досвід на практиці та розробляти й втілювати в життя нові технології виробництва сільськогосподарської продукції.

Сварог Вест Груп − 18

Сварог Вест Груп − 19

Штампувальна ділянка • виготовлення металевих виробів, деталей з листового прокату, смуги; • холодне штампування; • холодне і гаряче пресування з використанням технологічного оснащення (штампи і пресформи).

Токарні роботи • обробка зовнішніх та внутрішніх циліндричних поверхонь; • свердління, зенкерування, розвертання отворів; • нарізування зовнішньої та внутрішньої різьб; • накочування рифлень; • обробка деталей діаметром до 320 мм і довжиною до 2700 мм; • обробка деталей типу диску до 700 мм; • виготовлення деталей: вали, диски, осі, пальці, цанги, фланці, кільця, втулки, гайки, муфти тощо.

Фрезерні роботи

• фрезерні роботи на замовлення за зразками або індивідуальними кресленнями, ескізами; • фрезерування: уступів, торцеве фрезерування, профільне фрезерування, фрезерування пазів тощо.

Плазмова різка

• розмір столу розкрою – 6х2,5 метри; • плазмова різка по контуру (товщина листа – до 28 мм); • газова різка по контуру (товщина листа – до 150 мм).

Зварювальні послуги

• електродугове зварювання; • напівавтоматичне зварювання дротом в захисних газах; • ручне дугове зварювання; • зварювання під флюсом; • газополуменеве зварювання.

Термічна обробка • • • • •

відпал сталей; нормалізація; гартування сталей; відпуск сталей; цементація.

Розробка та супровід конструкторської документації

Контакти 098 024 7445, 067 380 2657 zk@svarog-agro.com

АКТУАЛЬНО

Посівна-2016 vs Криза:

Минулоріч ми, затамувавши подих, спостерігали за суперважкою грою аграріїв з надзвичайно складними економічними та соціальними умовами на «рингу» посівної та щиро вболівали за її результати. Попри усі прийоми суперника, вітчизняний АПК повністю забезпечив продовольчу безпеку держави. Минув рік і криза прагне «реваншу». Сідайте ближче, гра починається… Цієї весни, аби не зазнати поразки у «батлі», аграріям слід не розслаблятися та бути у формі. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, внаслідок девальвації гривні, потреби у коштах для проведення весняно-польових робіт зросли у 1,2 рази (!) у порівнянні з минулим роком, що дорівнює 79,2 млрд грн. Це зумовило зростання витрат на 1 га ріллі з 3 538,4 грн до 4 121,9 грн, що на 16,5% більше, ніж у 2015 році та вдвічі більше у порівнянні з 2014 роком.

Сварог Вест Груп − 21

які правила гри?

ЩО ПО ЧОМУ?

Міндобрива, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, насіння – усі ці імпортні товари значно виросли у ціні. Витрати на них складають понад 62,7 млрд грн, що на 15,1% більше, ніж минулоріч. Одна з головних причин цьому – новий виток девальвації гривні. Власними коштами аграрії забезпечені на 66,6 млрд грн або на 84%. Дефіцит власних коштів дорівнює 12,6 млрд грн (у 2015 році – 10,3 млрд грн, у 2014 році – 6,1 млрд грн). Експерти в один голос прогнозують: витрати на посівну збільшаться. Через осінню рекордну посуху маємо недосів озимих. Так, якщо під урожай 2015 року було засіяно більше 8 млн га озимини, то під урожай 2016 року – лише 7,1 млн га. Відтак, аграрії компенсуватимуть це за рахунок ярих. Посіви озимих – зріджені, а, отже, на їх підживлення потрібно більше мінеральних добрив. Деякі фермери уже готові «затягнути пояси», відмовившись від добрив, ЗЗР, та економити на всьому, що можна. За інформацією Мінагрополітики, з 7,1 млн га озимих отримано сходи на 6,6 млн га (93% площ). З них у задовільному стані знаходяться 67% посівів, у слабкому та зрідженому – 33%, а на 7% площ озимі взагалі не зійшли. Саме тому озимі потребують підживлення, що й збільшить витрати. Селітра ж цьогоріч виросла у ціні. Радує факт падіння світових цін на нафту, тому й пальне здешевшало. Так, станом на 25.03.2016 року середні оптові ціни на дизпаливо склали 16 896 грн/т, на бензин – 20 425 грн/т.

ЯКІ КУЛЬТУРИ БУДУТЬ ТРЕНДОВИМИ?

На думку експертів, українські фермери збільшать посіви

під ярий ячмінь. З одного боку, це найменш затратна культура, а з іншого, – у зимовий період вразливіша, ніж озима пшениця. Соя залишається у попиті, тому, за прогнозами, у порівнянні з минулим роком її площі зростуть на 7%. До того ж, ця культура не вимагає високих затрат на транспортування за кордон (ЄС, Турція, Єгипет). Однією з найбільш прибуткових культур став соняшник. З вересня його ціна піднялась на 13%. Кукурудза теж почуває себе впевнено: останнім часом ціни на неї зросли. Щодо цукрового буряку, площі під ним можуть скоротитися через низьку вартість цукру Аграрного фонду та тіньовий ринок цукру, який виник торік. До того ж, основні ринки збуту цієї культури – Узбекистан та Казахстан – ми втратили через заборону транзиту продовольчих товарів через територію Російської Федерації. На фоні зниження світових цін на основні культури експерти прогнозують повернення інтересу аграріїв до нішевих культур. До того ж, цьому посприяють зміни в оподаткуванні агросектору. ПОСІВНА КАМПАНІЯ У «СВАРОГ ВЕСТ ГРУП»: ТІЛЬКИ ФАКТИ Свої погляди на структуру посівів цьогоріч переглянули і у корпорації «Сварог Вест Груп». Наразі весняно-польові роботи – у розпалі. Стан озимої пшениці (28% у структурі посівів) на сварожих полях – більш, ніж задовільний. У розрізі структури посівів 21% площ займе соняшник, який в основному зосередиться у Південному регіоні корпорації. 16% земель у структурі посівів традиційно виділять під не-ГМО сою. 19% посівів займуть інші культури. Не залишать поза увагою і нішеві культури – 16% посівів виділили під штирійський гарбуз, льон та міскантус.

У КОЛІ СВІТОВИХ ЛІДЕРІВ

НедоЗавантажена Вільна Торгівля Вважаєте, що твердження «Україна – зернова супердержава» – приторний міф, що давно припав пилом та набив оскому, ідея, що віджила себе як одна із «совкових»? Поговоримо мовою цифр… Українською соняшниковою олією можна заповнити 1852 олімпійських басейнів.

2 дні кожному жителю ЄС ми можемо подавати на сніданок омлет з українських яєць.

Власною соєю наша країна могла б забезпечити потреби Білорусі на 5 років уперед.

з наших горіхів можна приготувати 484,5 млн «Київських тортів».

вм іс Щоб

тити

вс

ук ртн спо к е ю

ук

рібе пот , у з д уру

н

д, поїз

яки

йр

ь гнет озтя

ся в

ід К

иєв

М а до

адр

. и ду

Київ

Мадрид

Вражає? З 1 січня 2016 року перед вітчизняним продуктом відкрилися величезні можливості та перспективи – вільна торгівля з одним із найбільших ринків світу. Чи з’явились товари із написом «made in Ukraine» на полицях європейських супермаркетів, та коли ми зможемо придбати в українській крамниці італійські марципани, австрійський хамон та французьке вино?

Угода дорожче грошей Розпочнемо з понять. Що таке «зона вільної торгівлі» (абревіатура, що уже стала загальновживаною – ЗВТ)? Це тип міжнародного співробітництва, за якого країни-учасниці відміняють митні податки і збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі. Іншими словами, ЗВТ являє собою угоду України з Європейським Союзом про особливі економічні відносини: зменшення та відміну тарифів, які сторони використовують відносно товарообігу, спрощення доступу до ринку послуг, приведення українських правил та норм щодо порядку ведення бізнесу у відповідність до правил та норм ЄС. Ці умови угоди забезпечать вільний рух товарів і послуг між Україною та ЄС. Європейський Союз в односторонньому порядку тарифну частину угоди ввів ще у квітні 2014. За наявності необхідних дозволів та відповідних сертифікатів українські компанії з цього часу мали можливість експортувати визначений список товарів. Однак є одне «але» – у повній тарифній лібералізації одним із головних винятків є саме сільське господарство. На деякі види аграрної продукції умови угоди передбачають квоти. Але про це – згодом. Для впровадження так званих правил внутрішнього ринку ЄС Україні дають 10 років. Мова йде про технічні стандарти, санітарні та фітосанітарні правила, законодавчі норми, які будуть базуватися на правових нормах ЄС. Не такі страшні квоти, як їх малюють Серед українських експортерів поширеною є думка, що запровадження квот – це обмеження експорту. Насправді це не зовсім так. Обсяги квот стосуються не експорту в цілому, а експорту без мита. Іншими словами, до певної межі український виробник може поставляти товар на умовах duty-free. Понад цю межу Україна може здійснити поставку, але за умови сплати мита. Наразі під дію квот підпадає 36 категорій товарів. Для більшості продукції ці квоти ще не покриті, тому що українські товари поки не відповідають багатьом санітарним та фітосанітарним нормам Євросоюзу, а тому експортувати їх українські виробники поки не можуть. Говорячи про квотування, слід пам’ятати, що рівень перевірки безпеки та якості продуктів, які експортуються на ринок ЄС, – один із найвищих. А це значить те, що європейський знак якості відкриє перед українським продуктом двері усього світового ринку.

Є гарна новина для виробників органіки – в ЄС цю продукцію уже чекають. При чому її вартість у кілька разів вища, ніж звичайної. Правда, є один нюанс: аби експортувати таку продукцію, її слід сертифікувати. Український борщ з… каперсами? Спробуємо розібратись, як ЗВТ змінить життя українського споживача. Перше: завдяки розширенню асортиментного ряду продукції, ми зможемо ласувати європейськими делікатесами. Друге: у перспективі маємо побачити поліпшення якості товарів, адже жорсткі умови конкуренції змусять вітчизняного виробника швидкими темпами модернізувати як власне виробництво, так і товар. Третє: не миттєве, але все-таки здешевлення товарів. Оскільки українські виробники змушені будуть конкурувати з європейськими, у найближчі кілька років передбачається активізація вітчизняного бізнесу, що, своєю чергою, уповільнить інфляцію. Зниження цін на європейські товари відбуватиметься поступово. За прогнозами, спочатку подешевшає так звана no-name (не брендова) продукція та продукти, що мають короткий термін зберігання. Однак слід бути готовим до того, що суттєвого здешевлення не буде. На думку експертів, ця знижка складе 2-4%. Наразі на нашому ринку великої кількості імпорту чекати не варто, адже купівельна спроможність середньостатистичного українського споживача – низька. «Нестандартні» стандарти та PRодумана інформаційна політика Вільну торгівлю з ЄС уже маємо. Тепер маємо «зламати» радянську бюрократичну систему законодавчих та нормативно-правових актів та змінити її на нову – європейську. Звісно, за рік це зробити неможливо, але за наявності бажання – кількох років буде достатньо. Європейські стандарти якості продукції відрізняються від радянських ГОСТів, передусім, суворістю норм, які регулюють питання її безпечності для життя і здоров’я людей. Разом із тим, нові правила знімуть безліч непотрібних бар’єрів у торгівлі, що існували дотепер. Зі свого боку, цьогоріч ЄС планує відкрити низку консультаційних центрів по Україні. Окрім цього, нам необхідна продумана інформаційна політика та якісний маркетинг, за допомогою яких про нашу країну говоритимуть як про виробника високоякісної продукції.

Сварог Вест Груп − 24

Які українські продукти Третина експорту України припадає на ринки ЄС. Основними категоріями продукції, що поставляються до Євросоюзу, є наступні (у порядку спадання):

2

1

ЗАЛІЗО ТА СТАЛЬ

9

НАСІННЯ ОЛІЙНИХ ТА ОЛІЄВМІСНИХ ПЛОДІВ. НАСІННЯ ТА НАСІННЯ ФРУКТІВ. ПРОМИСЛОВІ ТА ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ. СОЛОМА ТА КОРМИ. ІНШІ ЗЕРНОВІ

10

ЗЕРНОВІ

3

РУДА, ШЛАК, ЗОЛА

8

ЗАЛИШКИ ТА ВІДХОДИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ГОТОВІ ТВАРИННІ КОРМИ

АТОМНІ РЕАКТОРИ, КОТЛИ, ТЕХНІКА, МЕХАНІЧНІ ПРИСТРОЇ ТА ЗАПЧАСТИНИ ДО НИХ

ЯКОЮ БУДЕ СИТУАЦІЯ З КВОТУВАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НАДАЛІ? Квоти у ГВЗВТ – це тарифні квоти, які діють лише для визначеного обсягу (кількості) с/г продукції. Це означає, що рекомендований обсяг (кількість) цієї продукції отримують переваги у вигляді нульових тарифів, у той час коли товари, що експортуються понад квотою, підлягають тарифікації. Обмежень на загальну кількість товарів, які Україна може експортувати до ЄС, немає. Квотування – це лібералізація торгівлі, оскільки раніше уся продукція, яка йшла на експорт, підлягала обкладенню торговельним митом. Тарифні квоти поступово знижуватимуться.

4 810212 012267

користуються попитом у ЄС?

4

ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАПЧАСТИНИ. РЕПРОДУКТОРИ. ПРИСТРОЇ ДЛЯ ТЕЛЕ- ТА ЗВУКОЗАПИСУ, ЗАПЧАСТИНИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ ДО НИХ

5

МІНЕРАЛЬНЕ ПАЛИВО. МІНЕРАЛЬНІ ОЛІЇ ТА ПРОДУКТИ ЇХ ДИСТИЛЯЦІЇ. БІТУМІНОЗНІ РЕЧОВИНИ. МІНЕРАЛЬНИЙ ВІСК

7

ДЕРЕВИНА ТА ВИРОБИ ІЗ ДЕРЕВИНИ. ДЕРЕВНЕ ВУГІЛЛЯ

6

ТВАРИННІ, РОСЛИННІ ЖИРИ ТА ПРОДУКТИ ЇХ РОЗПАДУ. СИНТЕЗОВАНІ ХАРЧОВІ ЖИРИ. ТВАРИННИЙ ТА РОСЛИННИЙ ВІСК

ЧИ МОЖУТЬ ЄВРОПЕЙСЬКІ ТОВАРИ «ВИТІСНИТИ» ПРОДУКЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА? Теоретично це могло б бути, проте de facto ризик витіснення несуттєвий. По-перше, відкриття українського ринку дуже прогресивне (період зниження мита охоплює 10 років). По-друге, торгівельне мито в Україні невисоке, а це означає, що попри відносну конкуренцію між європейськими та українськими товарами торговельне мито майже не зростатиме. І, зрештою, в Україні дуже мало ринків, за які можуть змагатися європейські та вітчизняні виробники.

ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ СТАНДАРТАМИ ЯКОСТІ ЄС ТА УКРАЇНИ? На українському ринку уже діє низка високих стандартів якості продукції власного виробництва. Багато вітчизняних товарів уже експортується до ЄС, а це означає, що вони відповідають європейським стандартам. У Євросоюзі дещо вищі рівні світових стандартів харчової та споживчої безпеки, однак досягнути їх можна. Продукція компаній, яка відповідає стандартам якості ЄС, є більш конкурентоспроможною у світі, оскільки вони можуть експортувати свою продукцію не лише на європейський ринок, але й до інших країн Азії, Африки та Близького Сходу, які також визнають стандарти якості ЄС. Таким чином, інвестиції у поліпшення стандартів якості української продукції забезпечить країні економічний ріст. За інформацією Представництва Європейського Союзу в Україні

#неГМсоя#p Україна на роздоріжжі: з ГМО або без нього. Тим часом світовий ринок доводить: там чекають нашої «чистої» продукції, місце для неї є. Інтерес європейців викликав один із найбільших вітчизняних лідерів у виробництві не-ГМ сої – корпорація «Сварог Вест Груп», про соєвий напрямок якої розповідає заступник голови правління Інна Метєлєва.

profit#попит – Чому Ви робите ставку на вирощування сої без ГМО?

– Площі, відведені під цю культуру, сягають 37 тис. га. Чому без ГМО? Ми хочемо працювати як на українському правовому полі, так і на міжнародному, бути присутніми на преміальних ринках, зокрема, у Європі, де відсутність ГМО – одна з головних умов для співпраці. Корпорація «Сварог Вест Груп» не один рік інвестує кошти в дослідження і відбір кращих сортів сої з усього світу та оптимальних технологій вирощування. Зараз врожайність не ГМ-сої в нашій компанії перевищує показники сортів з ГМО. Також ми бачимо хорошу перспективу і плануємо в наступні роки збільшувати виробництво органічної сої. Окрім того, наша корпоративна відповідальність полягає не тільки в підтримці населення та соціальної інфраструктури територій, де ми працюємо. Для нас важливо виробляти безпечні продукти харчування, у тому числі органічні, зберігати навколишнє середовище (земельні ресурси) для нинішнього і майбутніх поколінь. Хімічні препарати, які використовують під час вирощування ГМ сортів, несуть загрозу життю, здоров’ю і природі. Вектор розвитку виробництва сільгосппродукції в Україні повинен бути спрямований у бік органічного виробництва, а не ГМО.

– Це вимагає додаткових витрат?

– Наші додаткові витрати полягають не стільки у вирощуванні, скільки у створенні належних умов (географічна і логістична ізоляція, постійний контроль над процесом вирощування і т.д.) щодо недопущення забруднення сої генномодифікованими організмами від підготовки насіння до експорту товарної продукції. І це те, про що сьогодні необхідно говорити.

– У які країни ви експортуєте сою?

– У країни ЄС. Співпрацюємо з міжнародними трейдерами, і вже сертифікували потужності для експорту в КНР.

– Зараз корпорація отримує сертифікати «Дунайської сої». Як це відбувається і навіщо ці сертифікати потрібні?

– Для отримання сертифікату «Дунайської сої» потрібно пройти низку жорстких процедур аналізу та контролю всіх етапів, починаючи від закупівлі насіння і вирощування товарної продукції до формування експортних товарних партій. Наявність сертифікату підтверджує, що ця продукція є гарантованої якості, без ГМО та інших заборонених у Європі складових. А це відкриває доступ до нішевих сегментів європейського ринку і передбачає додаткову плату за продукцію. З такими сертифікатами на руках буде простіше працювати з європейськими партнерами.

– Який потенціал бачите для української сої у Європі?

– Зараз ЄС виробляє лише 5% від своєї потреби, експортуючи основний обсяг сої з Латинської Америки. Зустрічаючись з європейськими споживачами, ми бачимо, що вони готові з нами співпрацювати: якість нашої сої абсолютно відповідає їхнім вимогам. Окрім того, географічна близькість та відсутність логістичних ризиків, пов’язаних із тривалим часом транспортування сої з Латинської Америки до Європи, на нашому боці.

– Як корпорація промотує свою сою та іншу продукцію за кордон?

– Подібні зустрічі є важливим інструментом для прямих контактів, коли питання співпраці вирішуються протягом 15 хвилин на рівні перших осіб компаній. Сою, як і іншу продукцію, промотуємо шляхом участі в різних галузевих заходах (виставках, ярмарках, конференціях, круглих столах та інших профільних заходах). Окрім того, на сьогодні продукція нашої компанії досить відома на ринку, тому в нас вдосталь прямих звернень про співпрацю від зацікавлених компаній. Іноді нам навіть трапляються недобросовісні підприємці, які використовують наш бренд і називаються нашим іменем. Саме тому ми орієнтуємось на прямі контакти у форматі зустрічей, наприклад, «Дунайської сої», для побудови зрозумілих, прозорих і взаємовигідних відносин із потенційними партнерами. Джерело: Latifundist.com

У КОЛІ СВІТОВИХ ЛІДЕРІВ

Технологія стрічкового посіву: механізм у деталях Минулого року корпорація «Сварог Вест Груп» представила світові інноваційний спосіб вирощування сої – технологію стрічкового посіву, яка стала справжнім переворотом у виробництві аграрної продукції. Свароже нововведення оцінили не лише українські аграрії, а й іноземні колеги. Відтоді минув рік, і настав час проаналізувати результати запровадження нової технології.

Сварог Вест Груп − 29

За технологією стрічкового посіву, насіння в ґрунті розміщується стрічками в 2 рядки. Відстань між окремими рядками становить 10-15 см, а між стрічками – 20-70 см. Така схема посіву покращує доступ світла, дозволяє оптимізувати кількість насінин за рахунок збільшення кількості розміщення рослин на 1 м без загущення та рівномірного розподілу насіння. Під час посіву виконується ряд технологічних процесів без розриву в часі, що дуже актуально, враховуючи несприятливі погодні умови.

– Водночас із внесенням насіння в ґрунт ми вносимо основні мінеральні добрива на 5 см у сторону від насіннєвого ложа та на глибину 10-15 см. Окрім нього, ми вносимо стартове швидкорозчинне добриво та інокулянт безпосередньо у ложе насінини, що забезпечує швидке та ефективне формування кореневої системи. Наша технологія дає можливість доставляти добрива у ложе рядка одночасно з насінням і уникати негативних факторів, які впливають на їхню якість, – коментує Володимир Степанчук, заступник директора департаменту з планування та контролю в галузі рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп». Технологія стрічкового посіву передбачає підбір добрива під вимоги конкретного поля. Для цього проводиться аналіз ґрунтів із сіткою 5 га на одну пробу. Відповідно до результатів аналізу компанія «Yara» формує комплекс добрив, які найкраще підходять для цієї земельної ділянки.

– Під час росту важливо, щоби рослини не потерпали від дефіциту азоту, калію, фтору і фосфору. Натомість із сіркою потрібно бути обережними, оскільки надмірна кількість цього елементу призводить до блокування споживання рослиною інших речовин, – розповідає Марк Такер, головний агроном компанії «Yara» у Північно-Східній Європі. Спеціально для технології стрічкового посіву партнер корпорації – німецький завод-виробник сільськогосподарської техніки «A3 Tech» – розробив агрегати: глибокорозрихлювач «HERCULES», пружинну борону «COMBER», пневматичну сівалку точного висіву «PRIME TWIN 3000» і культиватор «FIGHTER».

– Наша розробка дозволяє підвищити показник продуктивності сої. Це величезний крок уперед, оскільки жоден із існуючих на агроринку агрегатів не міг поєднати в собі необхідну функціональність. Спільно з європейськими партнерами ми розробили нові підходи та унікальну лінійку техніки для ефективного вирощування агрокультур, – говорить Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп». Випробування нової технології випало на період несприятливих кліматичних умов, оскільки різкі перепади температур та нестача вологи спричинили опадання цвіту та стресовий стан, після якого рослини на 1-2 тижні затримували розвиток.

– За таких умов середня врожайність сої по Україні становила 1,9 т/га – найменший показник за останні 3 роки. Завдяки технології стрічкового посіву нам вдалося отримати 2,8 т/ га, що стало найбільшим показником в Україні за аналогічний період часу, – додає Володимир Степанчук. Окрім вирощування сої, ця технологія чудово підходить для інших культур. Минулого року сварогівські агрономи застосували її під час посіву озимих культур, а саме гібридного озимого жита, що дало змогу рослинам більш ефективно проходити процес запилення в період цвітіння. Окрім того, цьогоріч за цією технологією було посіяно озиму пшеницю, що в результаті дало рівномірні сходи та впевненість у кращому розвитку рослин в осінній період вегетації.

ТЕХНІКА ДЛЯ ЛІДЕРІВ

Глобальне потепління + парниковий ефект, або Чи виживе АПК України через 30 років? До 2030 року середня температура на Землі зросте на +1,4…+4°С. Через 35 років дощових лісів буде вдвічі менше. Площі, охоплені посухами, збільшаться з 2% до 10% усієї суші. У 2050 році зерна стане на 10% менше, споживачів більше, а ціни на нього виростуть вдвічі. Такими є прогнози умов життя землян у близькому майбутньому. А якщо людство продовжуватиме робити викиди вуглекислого газу в атмосферу у тому ж дусі, температура повітря стане нестерпною, крижані покриви танутимуть з неконтрольованою швидкістю, рівень моря підніметься і знищить прибережні міста, і цивілізація опиниться у небезпеці. Глобальне потепління – не прогноз. Воно відбувається уже, тут і зараз.

КЛІМАТИЧНИЙ ХАОС? Саме так експерти назвали 2015-ий в Україні. Як кліматичні метаморфози позначаться на АПК України та чим загрожує глобальне потепління продовольчій безпеці нашої країни? Протягом останніх 20-ти років середньорічна температура в Україні зросла на +0,8°С, середня температура січня і лютого – на +1…+2°С. Минулоріч у західних і північних областях зафіксували історичну посуху, якої ніколи досі не було. Якщо раніше межа зони достатнього зволоження ґрунту пролягала по півдню Київської та Житомирської областей, то зараз ці регіони перейшли уже у зону нестійкого зволоження. Якщо така тенденція збережеться, через кілька десятиліть у нас буде одна посушлива природна кліматична зона, схожа на степ. Південь же за таких умов взагалі стане непридатним для сільського господарства. Підвищення рівня Світового океану може призвести до того, що Чорне море може поглинути Керч, Феодосію, Євпаторію та Одесу. Окрім того, Україні загрожують лісові пожежі. Підвищення температури однозначно вплине на урожайність деяких сільськогосподарських культур. Серед таких – ранні ярові зернові. За прогнозами, через 15-20 років вони втратять свою урожайність та стануть нерентабельними. Внаслідок потепління у півтора рази або навіть удвічі може збільшитись кількість комах-шкідників, для яких умови спеки оптимальні для розмноження та поширення. Те ж саме стосується збудників хвороб рослин та бур’янів. Передбачають зменшення територій агрокліматичних районів, придатних для вирощування картоплі, капусти й огірків.

Сварог Вест Груп − 33

ШУКАЄМО ПОЗИТИВ:) Хоча Україна і має природний дефіцит опадів, за результатами досліджень, тенденції до зменшення річної кількості опадів не простежується. Зміна клімату «зіграє на руку» шанувальникам озимої пшениці. До прикладу, через люті морози до початку 90-х Україна втрачала від 25% до 30% посівів цієї культури. До того ж, скоротилася тривалість зимового періоду, що спричинило більш ранні весняні процеси та зменшило ризики попадання під посухи у цій порі року. Отож, протягом останніх років умови життя цієї рослини значно покращились. Внаслідок змін клімату, сучасні сорти зернових доведеться замінити більш пізніми, що є економічно вигідним, оскільки фотосинтезуюча система останніх працює довше, що значною мірою підвищить продуктивність агроекосистем. Доволі оптимістичними є прогнози для виробників кукурудзи. Як показують результати досліджень, навіть на Поліссі через 10-15 років теплозабезпечення вегетаційного періоду буде достатнім для визрівання кукурудзи. Оскільки межа степу просунеться на північ, тут пошириться вирощування баклажанів, солодкого перцю та помідорів, і ці культури всюди будуть забезпечені теплом.

ЩО ДАЛІ? Жарти з погодою скінчились. Наразі український агросектор обирає найлегший шлях – низка агропідприємств переорієнтовуються на технічні культури, які є стійкішими до природних катаклізмів. Так, на півдні країни активно зростає вирощування ріпаку, який виснажує ґрунти та перетворює родючі чорноземи на непридатні для сільського господарства землі. Експерти уже дали нове ім’я цій культурі, назвавши ріпак екологічною зброєю проти України. Втім, українцям можна частково випередити цей процес. Перше: слід скоротити шкідливі викиди парникових газів в атмосферу та створити гідротехнічні споруди. Друге: потрібно розпочати використання джерел альтернативної енергетики. Третє: переглянути спеціалізацію та адаптувати сільськогосподарське виробництво до нових кліматичних умов та оптимізувати розміщення с/г культур. Хоча, як кажуть у народі: заступи природу дверима, то вона вікном ввійде…

Сварог Вест Груп − 34

«Пігулка» проти стресу рослин Протягом останнього десятиліття у світі спостерігається тенденція до кліматичних змін, які проявляються у більш тривалому періоді осені, теплій малосніжній зимі з різкими гідротермічними перепадами. Усе це несприятливо впливає на рослини. Як результат – аграрії спостерігають погіршення росту і розвитку сільськогосподарських культур, сильний спад урожайності. У зв’язку з цією проблемою виникла необхідність удосконалення технологій вирощування новими елементами, які підвищать зимостійкість, стійкість до засухи, підвищать продуктивність рослин у сучасних кліматичних умовах.

Понад десять років учені займалися дослідженням проблеми і пошуком шляхів її вирішення. Нарешті дослідники партнера корпорації «Сварог Вест Груп» – компанія «Genetic Plant Cells» – спільно з ученими розробили комплекс хімічних засобів, які мають ідеальні екологічні властивості і сприятливо впливають на обмін речовин у клітинах рослин. Винахід назвали системними морфорегуляторами для обробки насіння. Створений морфорегулятор для обробки насіння озимої пшениці протягом трьох років досліджували на науковому стаціонарі відділу насінництва, селекції та досліджень насіннєвого заводу «Сварог Вест Груп» та протягом двох років апробований на виробничих посівах корпорації площею 20 тис. га. Результати досліджень показали, що розроблені морфорегулятори діють на клітинному рівні, оптимізуючи енергетику клітин. Засіб ефективно впливає на активне функціонування антиоксидантної системи, здатної нейтралізувати вільні радикали і уникнути оксидантного стресу, який виникає під впливом різких змін клімату.

– Ми апробували морфорегулятори на насінні озимої пшениці. У результаті отримали рослини з надзвичайною властивістю самозабезпечення. На перших етапах розвитку відбувається ефективне проростання й утворення вторинної кореневої системи. Такі рослини мають у 1,5-2 рази більш розвинену кореневу систему, яка повноцінно функціонує протягом усієї вегетації і за несприятливих погодних умов, – коментує Геннадій Мазільніков, кандидат біологічних наук.

Надлишок асимілянтів рослини, які накопичуються внаслідок негативного впливу зовнішнього середовища, направляється на діяльність асоціативної ґрунтової мікрофлори, що фіксує азот повітря, яким він ділиться з рослиною. Такий спосіб азотного живлення рослин особливо доречний в умовах засухи. Окрім цього, взимку рослини відрізняються особливою морозостійкістю. Таким чином, у результаті комплексної дії рослини ростуть стійкими, розвиненими і дають хороший урожай навіть в умовах різких кліматичних змін.

– Розроблений нами морфорегулятор дозволяє вирощувати сильні рослини, стійкі до морозів і посухи, які дають набагато кращий урожай навіть при несприятливих умовах зовнішнього середовища. Засіб працює як регулятор росту і розвитку рослин, впливаючи на процеси в їхніх клітинах. Таким чином, ми отримуємо якісний урожай без застосування будьяких гормонів або геномодифікацій, – каже Людмила Гроцька, начальник відділу насінництва, селекції та досліджень компанії «Genetic Plant Cells». Дослідження показало, що морфорегулятор не може бути універсальним для всіх сільськогосподарських культур, оскільки для кожної культури необхідний індивідуальний підхід із певним комплексом хімічних засобів. Однак його вражаюча дія на насіння озимої пшениці надихає дослідників рухатися вперед. Наразі в дослідницькому відділі компанії «Genetic Plant Cells» продовжують вивчати дію морфорегуляторів і готуються представити нововведення всесвітньому аграрному суспільству.

Виробництво та реалізація базового і сертифікованого насіння озимої пшениці

Високопродуктивні сорти озимої пшениці, адаптовані до умов Центрального та Західного регіонів України Балатон Мідас Тацітус

Кубус Мулан Фіделіус

Контактні особи: Володимир Степанчук + 38 (067) 310 19 92, stepanchuk@svarog-agro.com

Людмила Гроцька + 38 (067) 310 19 70, groczka@svarog-agro.com

ВРОЖАЙ У КОЖНІЙ НАСІНИНІ Насіннєвий завод корпорації «Сварог Вест Груп»

Послуги з очистки та обробки насіннєвого матеріалу: Очистка, калібрування насіння Обробка та інкрустація насіння з застосуванням ЗЗР та мікроелементів Застосування нової технології обробки насіння Фасування насіння в мішкотару та контейнери (10 –1000 кг)

Надання агрономічних консультацій Підбір сортів для зони вирощування Технологічний супровід господарств та рекомендований підбір сортової агротехніки

АГРАРНИЙ ТРЕНД

Органік Ера в Україні

Сварог Вест Груп − 39

Органічна продукція – один із найпотужніших світових трендів останніх десятиліть. В Україні ж епоха екологічного руху лише починає свій розквіт. Втім, передумови, що складаються для органічного сільського господарства в Україні, можна вважати напрочуд вдалими. Формують потенціал для такого виробництва наявність значних площ, родючих ґрунтів, готовність товаровиробників виготовляти органічну сільгосппродукцію.

Аналіз світової економіки свідчить, що кризові часи не лише ліквідовують неконкурентний бізнес, а й сприяють розвитку нових бізнес-напрямків. В умовах сьогодення таким «промисловим маршрутом» стало органічне землеробство. Воно є перспективним та водночас і найризикованішим, адже потребує чималих зусиль. Особливості такого виду діяльності – це постійне самовдосконалення, набуття знань і навичок, які можна отримати лише в полі. Органічне землеробство – справжня філософія взаємозв’язку людини та природи. Насправді, органічне землеробство в Україні має давню і славну історію. Саме завдяки багатовіковим традиціям його ведення ми маємо найбільші площі родючих чорноземів та завоювали славу «житниці Європи». Органічне землеробство сьогодні – це, як завжди, забуте старе, тільки з до-

даванням сучасних методів. Завдяки йому – ми отримуємо здорові та корисні продукти, які завойовують все більше прихильників із-поміж споживачів. Тож на органічний ринок виходять сміливці-фермери. Партнер корпорації «Сварог Вест Груп» – ТОВ «Цефей-Груп» – підприємство, що займається органічним землеробством на теренах Житомирської області. У 2013 році компанія розпочала програму ефективного ведення органічного землеробства на підготованих земельних ділянках. Основні завдання ТОВ «ЦефейГруп» – виростити культури з найменшими затратами, не нанести шкоди довкіллю та зберегти родючість ґрунтів. Тут не ставлять за мету отримати надвисоку урожайність, а намагаються збільшити урожайність за рахунок ощадливої системи обробітку ґрунту, ретельного підбору насіння та дбайливого догляду за рослинами.

Сварог Вест Груп − 40

БЕЗ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Головною вимогою органічного землеробства є відмова від застосування легкорозчинних мінеральних добрив, передусім азотних, а також синтетичних засобів захисту рослин: гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів; стимулювання біологічної активності ґрунту. Натомість – широке використання у сівозмінах органічних відходів рослинництва й тваринництва (перегній, компост, біогумус), проміжних посівів (післяжнивні), зеленого добрива (сидерати), збільшення частки бобових однорічних культур і багаторічних трав у структурі посівних площ. В усьому світі швидкими темпами освоюють технології мінімальної або нульової обробки ґрунту, без застосування хімічних добрив і пестицидів. Наприклад, у низці країн (США, Канада, Австралія, Японія, Аргентина та ін.) тільки зернові вирощують за енергозберігаючими, екологічно чистими, безплужними технологіям вже на площі більше 200 млн гектарів.

– У природному стані ґрунт завжди пористий, структурний, пронизаний ходами черв’яків, комах, має багату мікрофлору, насичений поживними речовинами. Але людина своїм невмілим втручанням із використанням численних отрутохімікатів порушує цю систему, перетворює на пустелю родючі гектари чорноземів. Тому ми не використовуємо жодних хімічних добрив чи засобів захисту, що повертає ґрунту природний стан, у якому зберігається і збільшується родючість, а вплив – мінімізується, – коментує Леонід Демянчук, директор підприємства із виробництва органічної продукції ТОВ «Цефей Груп».

КЛАСИЧНА СІВОЗМІНА ПІДХОДИТЬ І ДЛЯ ОРГАНІКИ Правильна сівозміна – чергування культур на одному і тому ж полі, дотримання нормативів, встановлення попередників для кожної сільськогосподарської культури – гармонійно працює в органічному землеробстві. Агрономи ТОВ «Цефей-Груп» заздалегідь планують посіви кожної культури, водночас чергуючи поля для їх вирощування, адже це – незмінна складова отримання високого врожаю. Тут упевнені: якщо на одну частину терезів покласти родючість землі, гарний врожай, якість продукції та вплив на екологію, то їх з легкістю врівноважить сівозміна. ОРГАНІЧНІ ПОСІВИ Раціональні зерна успіху ТОВ «Цефей-Груп» – це земля, знання, праця. Технологія обробітку ґрунту, посіву та вирощування культур у підприємстві відповідає європейським вимогам, що засвідчує сертифікат «Органік стандарт» – першого українського органу, який здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва в Україні. Органічна та біодинамічна сертифікація виробництва дає можливість більшій кількості споживачів бути впевненими у тому, що їхня їжа виробляється у гармонійному поєднанні найпрогресивніших наукових знань із дбайливим ставленням до природи і землі як основи нашого спільного існування.

Сварог Вест Груп − 41

4,2 т/га СПЕЛЬТА, ШТИРІЙСЬКИЙ ГОЛОНАСІННИЙ ГАРБУЗ Програму органічного землеробства у «Цефей-Груп» розпочали у 2013 році з 200 га, на яких сіяли спельту. У 2015 році земельний банк підприємства складає вже 850 га, на яких, крім спельти, вирощують штирійський голонасінний гарбуз, сою, квасолю, лікарські трави та фрукти. Врожайність культур має одні з найвищих показників в Україні: спельта – 4,2 т/га, а голонасінний гарбуз – 2,6 т/га.

2,6 т/га

Сварог Вест Груп − 42

ЛІКАРСЬКІ ТРАВИ Не менш перспективний напрямок діяльності підприємства – вирощування лікарських трав. Ці рослини широко використовуються у фармацевтичній промисловості, адже на їх основі виготовляють безліч препаратів, які не мають протипоказань та побічних ефектів, порівняно зі штучно розробленими аналогами. Тому попит на них не зникне ніколи. У ТОВ «Цефей-Груп» для початку взялися за вирощування камфорних рослин, зокрема ромашки лікарської. Минулого року нею засіяли близько 200 га. Стільки ж виділили для посівів нагідок, ехінацеї, кореня валер’яни, м’яти та фенхеля у 2016 році.

200 га

Сварог Вест Груп − 43

ЯБЛУКА Англійське прислів’я стверджує, що одне яблуко в день зробить Вашого лікаря безробітним. Справді так, але за однієї умови: фрукти повинні бути натуральними і приносити користь – тобто бути органічними. В Україні існують гарні перспективи для вирощування органічних фруктів. У ТОВ «Цефей-Груп» минулого року стартував проект органічного садівництва. В результаті – на 22 га садів, яким вже понад 40 років, у природних умовах вирощують органічні яблука. Але фрукти, вирощені природним шляхом, зазвичай не так привабливо виглядають порівняно зі звичайними, мають не зовсім правильну форму та відрізняються за кольором.

22 га ОРГАНІЧНІ ЯБЛУКА, У ПОРІВНЯННІ З ТРАДИЦІЙНИМИ: • містять на 25% більше вітаміну С • залишків пестицидів у 200 разів менше • містять менше води, що покращує смакові якості

– Ми не повинні воювати з природою, бо це війна з самим собою. Маємо йти з нею в єдиному ритмі, – розповідає Леонід Демянчук. Широке запровадження органічного землеробства могло б дати шанс українським фермерам закріпитися на європейському ринку. На Заході існують мережі супермаркетів, які продають виключно органічні продукти. Окрім того, великі супермаркети мають у своєму асортименті групу екологічних товарів, на етикетках яких докладно описано не тільки склад, але й те, яким чином вирощено складові. У результаті в споживача є вибір: вживати молоко від корів, яким кололи гормони чи антибіотики, їсти яблука із садів, які оброблялися хімічними пестицидами, чи органічні продукти. Експерти впевнені, що глобальна тенденція до споживання органічної продукції найближчими роками охопить всю Україну. А значить, українському фермерові треба бути готовим до нових викликів ринку.

– Початківцям необхідно переглянути сенс своєї роботи на землі. Бути допитливим і спостережливим, спробувати усвідомити, що Земля – це живий організм, і навчитися співпрацювати з нею, – додає Леонід Демянчук. Для довідки. Земельний банк ТОВ «Цефей-Груп» – 850 га. Це землі, які не були в обробітку 20 років. Тип ґрунтів – піщано-глинисті. Незважаючи на це, врожайність – одна з найвищих в Україні.

РЕТРОСПЕКТИВА

Крізь тисячоліття – на українські ниви Протягом останніх двох років усе більшої популярності серед агровиробників набирає зернова культура спельта, про яку ще кілька років тому ніхто нічого не чув. Це спричинено, передусім, світовою тенденцією повернення до органічного виробництва, яка не оминула й Україну. Оскільки інтенсифікація сільського господарства має негативний вплив не лише на навколишнє середовище, але й виснажує природні ресурси, аграрії шукають нові шляхи ведення сільського господарства. Однак, як говорить відомий вислів, усе нове – це давно забуте старе. І спельта – чи не найкращий приклад.

ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРИ

53% клейковина

26-28%

26-28%

13-14%

12-13% 24% білки спельта

озима пшениця

яра пшениця

Сварог Вест Груп − 45

Who is who, або Із чим маємо справу? Спельта – це особливий вид м’якої пшениці, що характеризується своєрідною будовою зерна і колоса, а також невибагливістю до видів ґрунтів і умов зростання. Колосся спельти відрізняються від пшеничних колосків підвищеною ламкістю, а її зерна мають більш високу харчову цінність, ніж зерна традиційної пшениці. Спельта містить практично всі поживні речовини, яких потребує людина, в гармонійному і збалансованому кількісному поєднанні – і не тільки в оболонці зерна, а рівномірно в усьому зерні. Тобто, вона зберігає поживність у готовому хлібі навіть при тонкому помелі. Найбільша цінність цієї культури в тому, що вона містить у своєму зерні 24% білка, натомість звичайна озима пшениця – 12-13%, яра – 14-15%, а вміст клейковини у зерні спельти перевищує 53%, тоді як у звичайних видах пшениці – 26-28%. Корінням у неоліт. Історія обробітку та застосування в їжу злакової культури спельти, яка згадується ще в біблійних сказаннях і є прародителькою всіх сучасних сортів м’якої пшениці, сягає в сиву давнину. Згідно з даними археологічних досліджень, спельту почали культивувати вже у

п’ятому тисячолітті до н.е. (на думку вчених, батьківщиною походження дикоростучої спельти є Середземномор’я). Спельтою, яка стійка до несприятливого клімату і непередбачуваних погодних явищ, у давнину засівали великі території Ефіопії, Південної Аравії та Закавказзя. Згадувана в працях Геродота, Гомера і Теофраста, вона була одним з головних продуктів харчування шумерів, жителів Стародавнього Єгипта і Вавилона. Стародавні римляни, які вважали спельту найціннішою злаковою культурою, часто використовували її зерна і спечений зі спельтового борошна хліб у своїх різноманітних ритуальних обрядах. Уже з X-XI ст. н.е. спельта була поширеною зерновою культурою і в Стародавній Русі. Староруські селяни, які цінували цей вид пшениці за простоту вирощування, стійкість до хвороб, вітрів, дощів і морозів, культивували її на значних за розміром посівних площах, незва-

жаючи на те, за врожайністю вона завжди поступалася традиційній пшениці. Кількість взамін на якість. До XIX століття спельту поряд з пшеницею активно вирощували і споживали в Україні. Але згодом українці змучилися обробляти спельту, і вирішили, що їм цілком достатньо поживних речовин, які містить звичайна пшениця, тим більше її легше молотити, та й урожайність набагато вища. Тому з середини XIX століття в українських сільськогосподарських угіддях почалося різке скорочення посівних площ під спельту. І в Україні про цю культуру забули майже на 2 століття. Натоміть спельта зацікавила американців. За кілька років вона з’явилася на полицях магазинів «здорового харчування» і швидко завоювала авторитет найкориснішого продукту. Повернення ціною життя. Через півтора століття в Україні знову згадали про спельту. Однак не аграрії, а генетики. У 1940 році академік Микола Вавилов вирушив у пошукову експедицію в Західну Україну, оскільки вбачав у спельті великий генетичний потенціал для створення нових сортів пшениці. В одному з прикарпатських сіл йому

вдалося знайти цю культуру, і він повернувся з зернами у Львів. Щойно Микола Іванович переступив поріг гуртожитку, де зупинилася його група, до нього підійшли енкаведисти і сказали, що йому терміново треба переговорити з Москвою, та запропонували поїхати з ними. Більше його ніхто не бачив… Пізніше дізналися, що його арештували, і через 3 роки вчений помер у в’язниці НКВС. Знову не зникнути на століття спельті не дали співробітники Вавилова, яким вдалося вберегти від енкаведистів особисті речі генетика, серед яких був рюкзак із колосками знайденої культури. Нова історія древньої пшениці. Так, з 1940 року розпочалося дослідження спельти. Згодом, майже через 60 років, шляхом Вавилова пішов відомий селекціонер, директор Всеукраїнського наукового інституту селекції

Сварог Вест Груп − 46

Федір Парій. Він вирушив у Західну Україну у пошуках зерна. Тривалий час не було ніяких результатів, однак нарешті в одному селі йому вдалося знайти цю культуру. А вже через 12 років після знахідки Федір Микитович зі своїми помічниками передав на державне випробування перший в Україні сорт пшениці спельти «Зоря України». Пізніше було винайдено ще один сорт – «Європа». Завдяки впливу м’якої пшениці, новостворену спельту легше молотити, хоча й вміст білка в ній зменшився. Поступово спельта повернулася на поля українців. З’явилися такі сорти як «Артеміда», «Артемісія», «Артанія», «Артаплот» тощо. Тенденція споживання органічної їжі спричинила вихід спельти на світову арену. Оскільки ця культура «не переносить» ніяких добрив, стійка до хвороб і є справжньою скарбницею поживних речовин, вона зацікавила європейську спільноту. Так, спельтові ниви колосяться у Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Бельгії та Франції.

«Чорна ікра злаків». У світі спельту найчастіше використовують для приготування «здорової їжі». Нині дієтологи розповідають про її корисні властивості, а кухарі стали готувати з неї все більшу кількість страв. У ресторанах пропонують не лише пластівці, кашу, хліб і суп із спельти, але і ніжні креми, сухарі, хитромудрі соуси. Спельта стала настільки популярною, що отримала назву «чорної ікри злаків». У Європі спельту ще називають природним медикаментом, бо вона містить практично всі елементи живлення у збалансованому вигляді. Окрім того, вона є справжнім порятунком для людей, які не можуть вживати хліб та борошняні вироби через алергію на білок глютен, що міститься в зерні пшениці, жита, ячменю, вівса. Вчені припускають, що половина з них зможе вживати спельту без шкоди для здоров’я, бо глютену в ній майже немає. До усвідомлення цінності спельти українці йшли віками. Натомість Європа та Америка значно раніше почала цінувати цю культуру. Так, у Німеччині з недозрілого «зеленого» висушеного зерна готують національну страву «грюнкорн», у Закавказзі цінують перлову крупу не з ячменю, а зі спельти, в Америці прихильники здорової їжі вживають її замість рису. Нині Україна надолужує втрачене та відновлює виробництво спельти. Спельтові ниви Поділля. Сіяти спельту на Хмельниччині розпочала корпорація «Сварог Вест Груп». Минулого року зібрали перший сварогівський урожай древньої пшениці, який вразив агрономів якістю та кількістю зерна.

– Враження від цієї культури тільки позитивні. Осінь 2014 року була несприятливою, і фактично на грудень ми не мали жодних сходів. Однак весною після танення снігу усі поля були зеленими. Незважаючи на те, що для посівів спельти ми свідомо обрали найгірші поля, урожайність нас вразила – від 64 до 74 ц/га.

Сварог Вест Груп − 47

Окрім того, спельта вирішила проблему бур’янів. За рахунок густоти посівів нам вдалося вивести хвощ і в’юнок, з якими не могли впоратися жодні гербіциди, – згадує Філімон Антонюк, головний агроном Північного регіону корпорації «Сварог Вест Груп». Цьогоріч спельтою засіяно 3,6 тис. га. Іноземні колеги, відвідавши сварогівські поля з посівами цієї культури, були вражені площами, адже за кордоном спельту сіють на незначних ділянках.

– Уперше у Європі під спельту виділено стільки земель. Коли до нас приїжджали аграрії з Німеччини та Австрії, вони захоплювалися нашими спельто-

вими нивами, адже раніше не бачили таких великих площ, засіяних цією культурою, – розповідає Володимир Іванюк, директор департаменту з виробництва продукції рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп» у Центральному регіоні. Наразі у Сварозі радіють першим сходам спельти, прогнозуючи хороший урожай. Так, аграрний тренд пройшов тисячолітню історію та віки забуття, аби повернутися на українські ниви. Цілком можливо, що через кілька років спельта стане традиційною українською пшеницею, а спельтові ниви колоситимуться на полях кожного українського фермера.

АГРАРНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Витримати удар, або Чи знайдуть українські молочники свою нішу

Експерти та аналітики зійшлися на думці, що для вітчизняної молочної галузі 2015 рік був найважчим за всю історію незалежності України. Як наслідок – маємо значне скорочення поголів’я великої рогатої худоби та різкий спад виробництва молока. Ті, кому в таких умовах вдалося ефективно організувати роботу, витримавши важкий удар кризи, наразі мізкують над тим, як виклики перетворити у переваги, а мінуси – у плюси. Про проблеми і перспективи, нові рішення та напрямки руху розповідає директор департаменту тваринництва корпорації «Сварог Вест Груп» Наталія Шматлай.

Сварог Вест Груп − 49

– Криза 2015 року особливо вдарила по тваринниках. Однак показники, на які Ви вийшли на кінець минулого року, свідчать про хороші результати роботи. Завдяки чому їх вдалось досягти? Що нині є найбільшим викликом?

– Рік, що минає, не був легким для аграрного сектору, і галузь тваринництва, на жаль, не стала винятком. До внутрішніх проблем у галузі, додались ще й тенденції на світовому молочному ринку – тваринники спостерігали найнижчі закупівельні ціни на сировину за останні 15 років. Однак попри труднощі, на кінець року ми вийшли на хороші показники, дещо їх навіть підвищивши, адже наш курс – на розвиток. Так, якщо минулого року загальне річне виробництво молока становило 23 930 тонн, то у 2015 році – це 29 632 тонни. На сьогодні найбільшими перепонами у розвитку молочної галузі в Україні залишаються політичні ризики та постійні зміни в податковому законодавстві. До того ж, вітчизняний молочний ринок не надто привабливий через поганий інвестиційний клімат. Нині наші основні завдання – оптимізувати виробництво й врегулювати собівартість молока.

– Як Ви вважаєте, що може сприяти покращенню ситуації у галузі тваринництва?

– Покращенню ситуації у галузі тваринництва посприяє створення рівних і прозорих умов ведення бізнесу, налагодження сприятливого інвестиційного клімату, спрощення системи оподаткування. Окрім того, слід створювати стимули для ефективного експорту молочної та м’ясопродукції. Для цього важливим є створення позитивного іміджу продукту вітчизняного виробництва. А це вдасться лише спільними зусиллями виробників: саме вони мають створити свій так званий «знак якості», що створить умови для просування українського товару на зовнішні ринки.

– Розкажіть про сьогодення напрямку тваринництва у Сварозі та про ті зміни, які вдалось реалізувати за останній час?

– Наразі спеціалісти «Сварог Вест Груп» працюють над створенням єдиної системи управління усім поголів’ям, що утримується на фермах корпорації. Нарощуємо і продуктивність поголів’я, завдяки чому на сьогодні маємо високий показник середньодобового виробництва молока – 70 тонн.

– У корпорації велику увагу приділяють якості молока, яке відповідає вищому ґатунку. Застосування яких технологій є результатом високих показників?

– Усі виробничі процеси на тваринницьких комплексах

корпорації є автоматизованими, що не лише пришвидшує й полегшує процес доїння та сприяє покращенню здоров’я тварин, а й дозволяє отримувати молоко ґатунку «екстра». Під час доїння унеможливлюється контакт молока із зовнішнім середовищем, а завдяки застосуванню вакуумного устаткування подається до холодильників та охолоджуються до +4°С. Молоко проходить детальний аналіз у лабораторії, де визначаються його показники кислотності, вмісту жиру, густини тощо. Так, споживач отримує абсолютно свіже молоко найвищого класу.

– На які ринки збуту Ви орієнтуєтесь цьогоріч: внутрішні чи зовнішні?

– У зв’язку із закриттям російського ринку для української молочної продукції, вітчизняні виробники зараз переорієнтовуються на інші. Звісно, швидко знайти заміну складно: як за прибутковістю поставок, так і за обсягами експорту продукції. Наприкінці минулого року Україна розпочала поставки молокопродукції до Китаю, зараз вирішується питання з ринками країн Африки та Близького Сходу. Щодо європейського ринку, будьмо відвертими: ця ніша уже зайнята і, на жаль, не нами. Хоча в Україні є унікальні продукти, які не виробляються у ЄС. Зокрема, ряжанка, кефір, сирки можуть користуватись там попитом. Корпорація «Сварог Вест Груп» наразі орієнтується на перспективу ринків Азербайджану, Грузії.

– Нещодавно корпорація «Сварог Вест Груп» взяла участь у Східноєвропейському молочному конгресі. Розкажіть про свої враження від заходу.

– Східноєвропейський молочний конгрес 2-4 березня зібрав понад 2000 учасників з більш ніж з 20 країн. Головна ціль конгресу – обговорення провідними молочнотоварними підприємствами, представниками влади, молокопереробними організаціями й міжнародними організаціями та затвердження стратегії дій по найважливішим питанням галузі: оподаткуванню, державній підтримці тваринництва, кооперації професійних виробників молока тощо.

– Як Ви оцінюєте потенціал розвитку молочної галузі в Україні?

– Важко спрогнозувати подальші перспективи молочної галузі в Україні. Зрозуміло одне: наразі молочні компанії, які виробляють якісну продукцію, мають співпрацювати: працювати над іміджем молочної продукції та просувати її на зовнішні ринки. Аби український продукт став конкурентоспроможним за межами СНД, вітчизняному виробнику слід багато чого змінити та адаптувати виробництво до європейських технологій.

Сварог Вест Груп − 50

«Якщо компанія постійно вдосконалюється, – вона рухається, вона має майбутнє» Про складне становище молочної галузі в Україні протягом останніх кількох років годі й говорити. Зменшення виробництва молока та поголів’я, скорочення експорту молокопродуктів і до того ж – загроза скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв. У таких умовах «виживають» найсильніші, ті, для кого криза – виклик. Про те, як його сприйняли у ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія»), розповідає Сергій Барановський, перший заступник голови правління компанії.

Сварог Вест Груп − 51

– ТМ «Молокія» входить до ТОП-10 виробників цільномолочної продукції України, ТОП-5 виробників молока та є №1 у Західній Україні. Такі показники – результат вдалої маркетингової стратегії чи застосування унікальних для українського молочного продукту технологій?

– Власне, це симбіоз багатьох чинників. Визначальною є системна професійна робота команди фахівців компанії. Однозначно, що комунікація зі споживачем є теж важливою. ТМ «Молокія» завжди позиціонувала себе як виробник натуральної, безпечної та корисної продукції. Звісно, що без сучасних технологій цього досягти неможливо. Тому унікальна технологія переробки молока «Fresh Milk Technology» є визначальним лейтмотивом маркетингової стратегії компанії.

– Про те, що минулий рік був важким для агросектору говорять усі, особливо це стосується молочної галузі та тваринництва. Як позначилась криза на діяльності Вашої компанії? Як справляєтесь із труднощами зараз?

– Безумовно, криза позначилась на планах розвитку підприємства. У ціні зросло все, що вплинуло на вартість готового продукту. При цьому купівельна спроможність населення знизилась. Філософія компанії – «Цінуємо здоров’я кожного!». Отож, категорично виключено економію на якості сировини та її складниках. Тому підприємство переглянуло лінійку асортименту, ввівши більше продукції, фасованої у плівку, яка є дешевшою у ціновому сегменті.

– ПрАТ «Тернопільський молокозавод» – єдине підприємство в Україні, яке використовує технологію очистки молока «Fresh Milk Technology». Розкажіть, у чому її суть.

– Молоко – складна субстанція, що містить біологічні сполуки: ферменти, вітаміни, білки та інше. На них згубно діють загальноприйняті температури пастеризації (88-90 градусів за Цельсієм). Саме тому було обрано шлях використання сучасного обладнання від німецької компанії GEA, яке дозволяє здійснювати очистку молока на бактофузі та «лагідну» пастеризацію. Власне, бактофуга діє за принципом центрофуги, розганяючи молоко до 100 обертів за секунду. Таким чином механічним шляхом з нього видаляють шкідливі та спорові бактерії. Процес переробки завершує «лагідна» пастеризація.

– Як відбувається така пастеризація?

– Це передбачає використання температурних ре-

жимів в межах 72-75 градусів за Цельсієм. Таким чином вдається знищити решту шкідливих бактерій і при цьому зберегти білок.

– Ось уже декілька років Ваше підприємство перебуває на реконструкції. Коли плануєте завершити?

– Вдосконалення – процес нескінченний. Реконструкція вимагає залучення чималих коштів, адже виробничі будівлі підприємства були розраховані на інші технології та потужності. А час вимагає своє: жорсткіші вимоги до безпечності, краще обладнання для переробки та фасування, автоматизація процесів задля запобігання можливим ризикам, впровадження нових видів продукції… Коштів на все не вистачає, тому здійснюється багато процесів поетапно, що потребує часу. Втім, якщо компанія постійно вдосконалюється, – вона рухається, вона має майбутнє.

– Який ринок збуту є для Вас пріоритетним: внутрішній чи зовнішній? Чи відкрила для Вас нові можливості зона вільної торгівлі?

– Оскільки продукція «Молокія» має короткі терміни зберігання, її ринком збуту є виключно внутрішній. Втім, є плани щодо розширення виробництва та виходу на зовнішні ринки.

– Багато виробників молока вдаються до різного роду ухилень від дотримання належних якісних показників молока та молочних продуктів. До прикладу, декларують не той відсоток жирності, який є насправді, використовують інгібітори. Що, на Вашу думку, може змусити виробників не обманювати споживачів?

– Ми відповідаємо за себе, отож пояснювати причини, які спонукають інших до подібного роду обману, не беремось. Для «Молокія» визначальним принципом роботи кожного працівника є слоган компанії – «Цінуємо здоров’я кожного». Компанія не зраджує своїй філософії за жодних обставин, адже харчування є визначальним чинником здоров’я нації. Це соціальна відповідальність, якої дотримується «Молокія».

– І наостанок. Запорукою успіхою будь-якого виробництва є хороша сировинна база. З ким співпрацюєте у цьому напрямку?

– Сварог – це один із стратегічних партнерів компанії, що постачає сировину. Підприємства поєднують багаторічний досвід співпраці і спільного поступу. І ми б хотіли подякувати за співпрацю всьому колективу корпорації «Сварог Вест Груп».

Сварог Вест Груп − 52

СВАРОЖИМИ ЯБЛУКАМИ МОЖНА ПРОТЯГОМ РОКУ Реалізація яблук урожаю 2015 року з яблучних сховищ із регульованою газовою атмосферою Джонаголд (калібр 7-9) Айдаред (калібр 7-9) Голден делішес (калібр 6-8,5) Гала (калібр 6,5-8,5) Ренет Симиренка (калібр 7-9) Глостер (калібр 7-9) Гренні Сміт (калібр 7-9) Яблука калібруються на сортувальній оптичній лінії Мінімальна партія – 7 тонн Ціни встановлюються за 5-10 днів до моменту продажу Контакти: Микола Барицький +38 (067) 384 52 40 barickij@svarog-agro.com

Сварог Вест Груп − 53

ПОКРАЩУВАТИ ЗДОРОВ’Я ЖИТЕЛІВ ЧЕРНІВЦІВ

An apple a day keeps a doctor away. Так англійці говорять про користь яблук, що в перекладі означає «Одне яблуко у день зробить вашого лікаря безробітним». Цілющі властивості цього знаменитого фрукта підтверджені науково: вчені з Кембриджського університету стверджують, що одне яблуко щодня продовжує життя на 3 роки. Валовий збір яблук урожаю-2015 у корпорації «Сварог Вест Груп» склав 16 600 тонн. Так ось, цієї кількості фруктів вистачить, щоб давати по одному яблуку кожному жителю Чернівців протягом року! За словами радника голови правління з питань садівництва Сергія Гавришева, незважаючи на аномальну спеку та відсутність опадів у Чернівецькій області, результати врожаю 2015 року перевершили показники 2014 року (10 600 тонн) більше ніж у півтора рази.

– Показники врожайності є високими завдяки використанню сучасних садових технологій, правильної закладки кілька років тому садових масивів та якісного здійснення усіх елементів догляду. На валовий збір позитивно вплинуло те, що сади виходять на максимальні врожайності після посадки. Завдяки заздалегідь встановленим системам краплинного зрошення вдалось мінімізувати вплив літньої посухи на сварожі сади. Зібраний врожай реалізовуємо як на території Україні, так і за кордон, – коментує Сергій Гавришев, радник голови правління з питань садівництва корпорації «Сварог Вест Груп».

ПЕРСОНАЛ

«Вы – самое слабое звено», або Для чого потрібна атестація Експерти стверджують: у середньому компанії втрачають 50% співробітників за 4 роки, у деяких індустріях менеджер із продажів може досягнути рівня продажів свого попередника тільки через 2-3 роки, вартість втрати спеціаліста може вдвічі перевищувати оплату спеціаліста того ж рівня. Всесвітньовідомий консультант у галузі менеджменту П. Друкер вважав, що 3 з 10 кадрових рішень – помилкові. Як у 4,5-тисячній команді визначити справжніх професіоналів та ефективних спеціалістів, як мотивувати співробітника та підвищити продуктивність його роботи? Відповіді на ці питання дає відкрита система атестації та оцінки персоналу, яку цьогоріч запровадила корпорація «Сварог Вест Груп». Про суть, цілі та перші результати атестації розповідає Сергій Короленко, директор департаменту з управління персоналом корпорації «Сварог Вест Груп».

Сварог Вест Груп − 55

– Сергію Леонідовичу, розкажіть, будь ласка, що являє собою система атестації та оцінки персоналу, запроваджена у корпорації, та яка її основна мета.

– З 2015 року на усіх підприємствах, які входять до складу корпорації, запровадили контрактну систему, яка має низку переваг, порівняно з традиційним способом оформлення трудових правовідносин. Контракти були укладені з усіма працівниками терміном на 1 рік, окрім тих, чиї професійні назви робіт відносяться до дев’ятого розділу класифікатору професій ДК 003:2010 «Найпростіші професії». Переукладення контракту здійснюється лише за результатами проходження атестації персоналу, основне завдання якої – оцінити відповідність рівня праці, якості і потенціалу особистості вимогам виконуваної діяльності. Однак ця оцінка проводиться не заради самої оцінки, а для того, щоб на її основі прийняти правильне кадрове рішення про заохочення, переміщення або навчання співробітників. Принципи атестації та навчання співробітників у корпорації базуються на місії та цінностях Сварогу.

– З чого складається комплексна оцінка персоналу? Що Ви брали за основу, розробляючи її?

– Перед проведенням атестації ми поділили усі посади на 10 грейдів. Комплексна оцінка складається із перевірки набору компетенцій працівника: корпоративних, професійних та кваліфікаційних. Корпоративні компетенції включають в себе роботу на результат, роботу в команді, рівень навчання, інноваційний підхід та прихильність працівника. Для визначення цих якостей ми обрали сучасний метод 360 градусів, який активно використовується в багатьох європейських країнах. Він полягає в самооцінці працівника, оцінці його безпосереднім керівником, колегами та підлеглими. До професійних компетенцій належать комунікабельність, управлінські якості, технічні та аналітичні здібності, а також уважність. Їх оцінювання визначається за допомогою тестування, яке є загальноприйнятим у психології. Визначення рівня кваліфікаційних компетенцій проводиться лише для працівників, посади яких відносяться до 7-10 грейдів. За результатами проходження атестації працівник може бути направлений на навчання та тренінги, що є гарною можливістю для його розвитку.

– Якими можуть бути результати проведеної атестації і які маємо по факту?

– Для прийняття рішення за результатами атестації формується атестаційна комісія, яку очолює голова – керівник структурного підрозділу. До її складу також входять представник департаменту управління персоналом та безпосередній керівник осіб, що атестувалися. Атестаційна комісія приймає одне з таких рішень: переукладання контракту з працівником, не укладання контракту, укладання контракту з певною умовою, встановлення доплати до заробітної плати, рекомендація підвищення посади, направлення на навчання, зміна заробітної плати, зарахування до кадрового резерву. Говорити про загальну картину результатів зарано, оскільки атестацію пройшли 10 з 26 департаментів корпорації.

– Як відомо, департамент управління персоналом проходив атестацію одним із перших. То ж які маємо результати?

– 45 працівників департаменту з управління персоналом пройшли тестування. За результатами атестації зменшено рівень оплати праці на 10% для шістьох співробітників, встановлено надбавку до заробітної плати на 10% для трьох осіб, та один працівник не відповідає займаній посаді.

– І наостанок. Чи може працівник оскаржити рішення атестаційної комісії?

– Якщо працівник не згоден з рішенням атестаційної комісії і має обґрунтовані підстави для перегляду оцінювання, він може подати відповідну апеляційну заяву протягом двох тижнів з дня оголошення йому результатів атестації. Таку заяву працівник має направити до відповідної атестаційної комісії, яка, своєю чергою, зобов’язана розглянути її у місячний термін.

Сварог Вест Груп − 56

На роботу потрібні (не) досвідчені спеціалісти Те, що у нашій країні ринок праці та ринок освіти знаходяться у «паралельних» світах – відомо всім, адже перед кожним із нас у свій час стояло питання: куди влаштуватись на роботу після навчання. А той, хто апріорі не мав «блату», зіштовхується з відмовою роботодавців через брак досвіду молодого спеціаліста. З іншого боку, найприбутковіша галузь в Україні – АПК – завжди відчуває кадровий голод. Корпорація «Сварог Вест Груп» у питанні підбору персоналу працює на перспективу. З 2012 року діє програма із залучення молодих спеціалістів – «Моя кар’єра у Сварозі», яка передбачає набір студентів та випускників для проходження стажування та навчальної практики з можливістю працевлаштування у майбутньому. У ході стажування молодь набуває необхідного практичного досвіду безпосередньо від кваліфікованих наставників. Це дає можливість у майбутньому виховати та забезпечити виробничі департаменти корпорації кваліфікованими працівниками.

– Корпорація «Сварог Вест Груп» у своїй HRстратегії робить ставку на молодь, адже саме молоді та прогресивні люди швидше переходять на «ти» з новими технологіями, які ми використовуємо у своїй діяльності. Новітня потужна техніка, квадрокоптери, управління аграрною компанією у режимі онлайн – усе це легко «підкорюється» студентам та випускникам вишу, – коментує Світлана Кальчик, менеджер із добору, забезпечення та використання персоналу корпорації «Сварог Вест Груп». Участь у програмі «Моя кар’єра у Сварозі» за час її функціонування взяло понад 400 студентів виробничих спеціальностей: інженери, агрономи, трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, лікарі ветеринарної медицини, зоотехніки. Щороку для молодих спеціалістів у Сварозі відкривають 70-100 робочих місць. Так, наразі в корпорації відкрито 95 робочих місць для молодих спеціалістів, з них: 9 інженерів, 19 агрономів, 31 тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, 15 лікарів ветеринарної медицини, 15 зоотехніків та 6 бухгалтерів. В рамках реалізації програми корпорація «Сварог Вест Груп» тісно співпрацює з вищими та професійно-технічними навчальними закладами: Національним університетом біоресурсів та природокористування, Житомирським національним агроекологічним університетом, Подільським державним аграрно-технічним університетом, Кельменецьким професійно-технічним училищем, Грицівським вищим професійним училищем, Хотінським професійним аграрним ліцеєм, Сокирянським вищим професійним училищем.

– Ми усіляко сприяємо працевлаштуванню наших випускників, задля чого співпрацюємо з усіма аграрними і переробними підприємствами, установами і організаціями інших сфер економічної діяльності у питаннях формування спільних, адаптованих до практики програм підготовки спеціалістів, проходження стажування, виробничої практики та подальшого працевлаштування студентів. Наш університет має 85 філій кафедр на виробництвах. Також студенти проходять практику в аграрних підприємствах і підприємствах харчової промисловості (близько 320 підприємств) Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Вінницької та Волинської областей. Незважаючи на це, за отриманою або суміжними спеціальностями влаштовуються близько 40-45% випускників. Хоча здібні студенти і випускники практично не мають проблем із працевлаштуванням. Попит на фахівців великий, проте аграрні підприємства, як правило, хочуть одразу отримати працівників з досвідом і підготовлених на сучасній матеріальній базі. Підготовка фахівців для аграрної галузі вимагає такої матеріально-технічної бази, коштів на створення якої держава не виділяє вже 15 років. Аграрні компанії також не дуже схильні підтримувати навчальні заклади матеріально, хоча така підтримка у значно більшій мірі скоротила б їхні власні видатки на перепідготовку і донавчання спеціалістів, – розповідає Олег Скидан, ректор Житомирського національного агроекологічного університету. До речі, експерти стверджують: на систему аграрної освіти в Україні витрачається більше ресурсів, аніж в інших країнах. Проте вважають, що ефективність такого фінансування є сумнівною, адже підготовлені спеціалісти не роблять особливих внесків у розвиток АПК країни. Причиною цього є спрямованість освіти в аграрній сфері на теорію, а не на практику. У більшості аграрних вишів відсутні сучасні виробничі бази для практичних занять студентів, а тому рівень їх підготовки залишає бажати кращого. Наразі вихід один: аграрні компанії-роботодавці мають бути тією практичною базою, яка стане мотивацією для молодого й амбітною спеціаліста.

– У нашому університеті функціонує відділ практичної підготовки і працевлаштування студентів, який допомагає випускникам визначитися в цих аспектах. У чотирьох областях зони освітньої діяльності університету (Хмельницька, Чернівецька, Тернопільська та Івано-Франківська) ми визначили базові господарства для проходження студентами виробничої практики, які повинні бути оснащені сучасною технікою і впроваджувати новітні технології вирощування сільськогосподарських культур. Факультет агротехнологій і природокористування ПДАТУ у цьому напрямку співпрацює з корпорацією «Сварог Вест Груп», компаніями «Кернел», «Мрія», «Миронівський хлібопродукт». 16% наших студентів працевлаштовуються під час навчання і переводяться на індивідуальний графік навчання. За

підсумками 2015 року за спеціальністю працевлаштувалися близько 60% наших випускників. Зустрічі з роботодавцями свідчать про те, що вони готові взяти на роботу випускника або студента без досвіду роботи. Але при цьому він повинен мати відповідний рівень підготовки і головне – високу мотивацію та велике бажання працювати за професію. Чимало наших студентів проходили виробничу практику у корпорації «Сварог Вест Груп» і зараз там працюють. Студенти охоче погоджуються на участь у програмі «Моя кар’єра у Сварозі», і наступна зустріч спудеїв з представниками корпорації запланована на 31 березня 2016 року, – розповідає Віктор Зеленський, декан факультету агротехнологій і природокористування Подільського державного аграрно-технічного університету.

КООПЕРАТИВ

Кооперативні МТС: техніка, доступна кожному

Сварог Вест Груп − 59

Свій – значить рідний, близький. Зі своїм легко й просто. Свій ніколи не зрадить. Своєму можна довіряти. Свій зі своїм легко знайдуть спільну мову та разом досягнуть бажаного результату. Своїх зі своїми об’єднує Перший національний аграрний кооператив (ПНАК), місія якого – забезпечення добробуту кожного українського селянина та створення найкращих умов для його економічного, соціального та особистісного розвитку. І хоча слово «кооперація» для наших вух не нове, ті підходи, з якими ПНАК береться до справ, – по-європейському сучасні та інноваційні.

Сварог Вест Груп − 60 Вперше за роки незалежності України Перший національний аграрний кооператив запустив у дію комплекс кооперативних МТС – машинно-тракторних парків, що налічують 90 тракторів та причіпної техніки. Презентація кооперативної сільськогосподарської техніки відбулась 29 березня 2016 року під час Всеукраїнського відкритого семінару на тему: «Перший національний аграрний кооператив: кооперативна посівна-2016».

Захід відбувався у с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області на виробничих потужностях насіннєвого заводу корпорації «Сварог Вест Груп». Організатори цього грандіозного дійства – Перший національний аграрний кооператив, Український кооперативний альянс за участі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Посольства Республіки Білорусь в Україні, Хмельницької обласної ради, за підтримки корпорації «Сварог Вест Груп» та Благодійного фонду «Зміцнення громад». Побачити все на власні очі та почути про усе з перших уст пнаківців зібрались понад 350 представників громад Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, Івано-Франківської областей. Захід розпочався з урочистої молебені, після чого до присутніх з вітальним словом звернувся Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп». За його словами, кооперативний рух – шлях до відродження та розвитку українського села, незалежно від умов економічної та політичної ситуації у країні.

Сварог Вест Груп − 61

– Понад 20 років ми чули, що село – це колиска української державності, яку слід відроджувати. Час від часу у нашій країні відбувались різні політичні процеси, вибори, але при цьому усе було зроблено для того, аби села не розвивались. Сьогодні українське село – неначе мала ще не зміцніла дитина, яку забрали від батьків. Довгий час ми з колегами та партнерами розмірковували над тим, як можна змінити цю ситуацію, а рішення лежало на поверхні. Кооперація – той інструментарій, який використовували громади протягом кількох століть. Кооперативний рух – шлях до розвитку малого бізнесу, підприємництва у селах, а відтак – добробуту кожної окремої родини та всієї громади, – коментує Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп». Свою підтримку ідеї кооперативного руху висловив Юрій Слука, радник, консул Посольства Республіки Білорусь в Україні: «Не дивлячись на труднощі, які супроводжують Україну, Перший національний аграрний кооператив робить важливу справу: відроджує село та піклується про добробут громад. Республіка Білорусь повністю підтримує Україну у цьому та сподівається на двосторонні торгівельні відносини».

Сварог Вест Груп − 62

Пнаківці впевнені: підтримка кооперації з боку державних та місцевих органів влади є незамінною передумовою її успішного розвитку.

– Пріоритетним завданням Міністерства аграрної політики та продовольства України є створення необхідних умов господарювання та підтримка сільських територій. До 2000 року в Україні функціонували споживчі кооперативи, які існували для задоволення матеріальних потреб їх учасників. Згодом з метою здійснення спільної господарської діяльності виникла і поширила свою діяльність обслуговуюча форма кооперативів, яка показала себе як найбільш демократична форма об’єднання виробників с/г продукції. Станом на 1 січня 2016 року зареєстровано 1026 обслуговуючих кооперативів, які об’єднують 23,5 тис. дрібних виробників. Наразі ми залучаємо міжнародних експертів та намагаємось ініціювати створення належної законодавчої бази задля повноцінного розвитку кооперативів в Україні, – говорить Наталія Присяжнюк, головний спеціаліст відділу координації дорадництва та кооперативних відносин на селі Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі Мінагрополітики України.

На думку Михайла Загородного, голови Хмельницької обласної ради, шлях розвитку Першого національного аграрного кооперативу – це перспективи, які змінять ситуацію кожної української родини та громади. Після обговорень перспектив розвитку кооперативного руху в Україні гостям презентували діяльність ПНАКу на пілотній території проекту та ознайомили із новими програмами з ефективного рослинництва для кооперативних родин. Зокрема, присутні дізнались про результати діяльності ПНАКу за минулий рік та про діючі програми кооперативу у напрямках м’ясного та молочного скотарства («Біле золото», «Подвійний прибуток від

корови» та «Корова в кредит»), вирощування органічних культур («Гарбуз звичайний на городі», «Цукровий буряк на городі», «Квасоля на городі», «Гарбуз голонасінний у полі», «Цукровий буряк на полі»), заготівлі («Достаток – у коморі»), а також з програмами, що пропонують членам кооперативу переваги у користуванні послугами МТС («Механізовані послуги МТС від ПНАК») та медичними послугами («Доступні ліки»). Окрім діючих програм, пнаківці презентували нові програми кооперативу: «Мініптахоферма – щоденний дохід», «Райське яблучко», «Свій до свого», «Сімейний кредит», «Особистий адвокат», «Соціальний скарбничка».

Під час практичної частини семінару учасники мали можливість побачити сучасний машиннотракторний парк кооперативу, який налічує 90 тракторів «Білорус» Мінського тракторного заводу. Їх вартість – майже 80 млн грн.

– Головна мета кооперативних МТС – зробити доступною високу якість обробітку землі членів Першого національного аграрного кооперативу за допомогою кооперативної технічної служби, надавши господарям невеликих земельних ділянок можливість користуватись послугами с/г техніки і тим самим збільшити обсяг урожаю, – розповідає Іван Павльо, заступник голови ПНАКу. У робочих групах учасники семінару обговорили завдання та очікувані результати експлуатації надсучасної кооперативної сільськогосподарської техніки, яка відтепер стане доступною кожному селянину. МТС базуватимуться на 4 станціях Хмельницької області: у Шепетівському, Красилівському, Дунаєвецькому та Деражнянському районах.

– Відтепер техніка буде доступна кожному, адже послугами кооперативних МТС зможе скористатись будь-хто – вартість їх послуг буде на 10% нижчою. При цьому ціни будуть стабільними, – запевняє Валерій Стецюк, керівник проекту «Перший національний технічний кооператив». Всеукраїнський відкритий семінар Першого національного аграрного кооперативу 29 березня та відкриття МТС стали новою точкою відліку в історії кооперативного руху в Україні, яка відкриє шлях до відродження українського села, подарувавши кожній родині забезпечене майбутнє та впевненість у завтрашньому дні.

ПНАК:

штурвал – на Європу Із 15 по 24 січня у німецькій столиці проходила наймасштабніша у світі сільськогосподарська виставка «Зелений тиждень», на якій виробники з усіх куточків світу презентували свою продукцію. Це, зокрема, продовольчі товари преміум класу, сільгосптехніка, мисливське та рибальське спорядження, біопродукти. У двох десятках павільйонів свою продукцію виставили 1660 фірм із 67 країн. Такої кількості закордонних учасників виставкові зали біля Берлінської телевежі ще не вітали – понад 400 тисяч. У кожної країни – свій статус. Одні направили до Берліна офіційні делегації у складі вітчизняних виробників, представників профільних організацій та установ, інші – представлені на виставці переважно місцевими імпортерами. Серед перших гостей – федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель.

– «Зелений тиждень» – захід, сповнений традицій, який об’єднує місто та село і сприяє міжнародному обміну якістю, – наголосила Анґела Меркель.

Україна не брала участі у міжнародній аграрній виставці в Берліні на державному рівні. Але продукти та страви української кухні були представлені одразу у двох павільйонах «Зеленого тижня», завдяки приватній ініціативі. Українські стенди приваблювали європейців смачними варениками, горілочкою із сальцем та борщем із пампушками. Та окрім багатої гастрономічної програми виставка має ділову та економічну платформу. Захід із року в рік об’єднує фермерів, аграріїв для обміну досвідом та стратегічними планами щодо розвитку агропромислового комплексу та соціально-економічної сфери. Цьогоріч особлива увага європейського споживача прикута до органічної продукції. Тож виробники української біопродукції теж завітали до Берліну. Перший національний аграрний кооператив, що має на меті створити «європейське село» з українськими традиціями, теж делегував своїх представників на «Зелений тиждень» і, заручившись підтримкою Українського кооперативного альянсу, провів низку переговорів із німецькими фірмами. Про свої враження від заходу ми запитали у ключового експерта з питань кооперації Зиновія Свереди.

– Ми брали участь у панельній дискусії щодо експортного потенціалу аграрного сектору та можливостей інвестування у сільське господарство України разом із Міністром аграрної політики та продовольства Олексієм Павленком. Ринок все активніше розвивається, а особливі перспективи – у виробництві органічної продукції. Є чимало фірм, що зацікавлені у співпраці з українським виробником у різних напрямках, – коментує Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу. Незважаючи на складний час, Європа і Україна, переконані експерти, переходять на новий етап стосунків. Для ЄС важливим є те, що українці впевнені в своїй державі. ПНАК і УКА є новими організаціями, що швидко створюють власну історію успіху, відрізняються екологічним виробництвом та активною командою, чим приваблюють іноземних партнерів.

– Ми вивчаємо європейські програми, підписуватимемо Меморандум про співпрацю та спільну підготовку проектів. Український виробник швидко здійснює економічну «європеїзацію» завдяки відкритій зоні торгівлі між Україною та ЄС. Заходи такого масштабу – це прекрасний майданчик для побудови професійних та дружніх відносин з іноземними колегами, тут можна ознайомитись із досвідом розвинутих країн та окреслити чіткі плани та орієнтири на майбутнє, – коментує пан Зиновій. Такі виставки все більше розвиваються у всьому світі. Це дає можливість зустріти партнерів та клієнтів за короткий проміжок часу, поділитись досвідом, інноваційними технологіями, перспективами розвитку територіальних громад, фермерських господарств.

– По приїзду з Берліну я зрозумів, що ми рухаємось у вірному напрямку, адже працюємо з людьми, розвиваємо їх ініціативність, залучаємо до громадського життя, розробки та реалізації проектів із розвитку територіальних громад. Наша команда впевнена, що економічне та суспільне процвітання країни, в якій живемо, – це наша спільна робота. У розвинутих європейських країнах велика кількість ініціативних груп, і вони постійно шукають шляхи вдосконалення життя суспільства, – додає Зиновій Свереда. Перший національний аграрний кооператив планує у майбутньому організовувати заходи схожого формату в Україні. Має амбітні плани щодо ефективного коопераційного руху в країні та успішно його реалізовує. Адже органічний напрям та інноваційний підхід – головні переваги для побудови виробничого містка між Україною та Європою.

ПНАК та Італія: що схожого? Кооперативний рух впевнено можна назвати новим трендом сьогодення українського сільського господарства. І хоч усе нове – не що інше, як добре забуте старе, протягом останнього року цю тему обговорюють селяни та представники агробізнесу, це питання досліджують крізь призму зарубіжного досвіду, зрештою, у цю ідею вірять.

Перший національний аграрний кооператив є першим недарма, тому й налагодив з кооператорами Італії співпрацю, яку закріпили підписанням Протоколу задля подальшого обміну досвідом та знаннями. Урочисте підписання документу відбулось 28 січня 2016 під час ще однієї, не менш знакової події, – Міжнародної конференції «Кооперативний рух: можливості і перспективи для Хмельниччини». Організатори заходу – Перший національний аграрний кооператив, Український кооперативний альянс та Благодійний фонд «Зміцнення громад». Близько тисячі фермерів, одноосібників, мешканців сіл зібрались у Хмельницькому, аби обговорити можливості та перспективи розвитку кооперативного руху. У конференції взяли участь спікери з Італії, зокрема, Девід Маркіорі, директор Ради кооперації у регіоні Венето, Зиновій Свереда, доцент Папського Григоріанського університету, Марек Томашевські, волонтер із Корпусу Миру США. Селяни, фермери, очільники області, представники АПК, закордонні та вітчизняні експерти аналізували досвід і досягнення кооперативів Італії, Канади та інших країн світу, обговорили особливості й історичне підґрунтя кооперативного руху в Україні та значення кооперативів для економічного, соціального й культурного розвитку Хмельниччини. На думку голови Хмельницької обласної ради Михайла Загородного, створення кооперативів – це вимога часу, адже раніше селяни змушені були віддавати свою продукцію за копійки перекупникам, а тепер – здають у кооператив за ринковою ціною.

– Те, що робить Перший національний аграрний кооператив, – це, першою чергою, об’єднання громад. Переконаний, що учасники конференції перейняли позитивний досвід, який вже втілено у країнах ЄС, та починають реалізовувати його на Хмельниччині. Завдяки об’єднанню зусиль влади, громадських організацій та населення, перед нами відкриваються нові можливості і перспективи, адже роз-

вивати кооперативний рух потрібно для створення нових робочих місць, наповнення місцевих бюджетів і ефективного використання бюджетних коштів на розвиток громад краю, – додає Михайло Загородний, голова Хмельницької обласної ради. Те, що Хмельниччина – на правильному шляху, наголосив доцент Папського Григоріанського університету, Президент Українського Кооперативного Альянсу Зиновій Свереда.

– Я впевнений, що кооперація поверне молодь в українські села, адже це – цікавий, сучасний, нетиповий для більшості в Україні спосіб ведення господарства та нові ринки, що відрізняються від тих, з якими працювали раніше. Вона вчить селянина бути соціально активним, успішним та заможним, – говорить Анатолій Онищук, представник ПНАКу. Про сучасний досвід, практичні приклади кооперації в Італії та законодавчі аспекти розповів Девід Маркіорі, директор Ради кооперації у регіоні Венето.

– Кооперативний рух зародився в Італії 20 років тому, коли збанкрутували урядові програми. Розвиток кооперації щороку зростає до 30% і на сьогодні виконує ті завдання, які не під силу традиційним підприємствам. Наразі у цій сфері задіяно близько 5 млн осіб, що становить 10% від населення країни. Одним із пунктів Протоколу про співпрацю кооператорів України та Італії є сприяння поверненню трудових мігрантів, які отримали відповідний досвід, – розповідає Марек Томашевські, представник Корпусу Миру США. Отож, співпрацю кооператорів України та Італії налагоджено, рукостискання закріплено Протоколом про співпрацю… To be continued…

Сварог Вест Груп − 68

Девід Маркіорі: «Кооперація вчить селянина бути соціально активним і успішним» Недарма Італію вважають піонером кооперативного руху. Саме там соціальне підприємництво вперше підтримали на державному рівні. Чимало держав-членів Євросоюзу перейняли моделі італійських соціальних підприємств та взяли їх за основу. Ще б пак! На сьогодні кооперативний рух в Італії – окрема сфера економічної системи країни, а половина тамтешніх супермаркетів – кооперативні. Як розвинути українську кооперацію до європейського рівня та якою буде ініційована Першим національним аграрним кооперативом та Українським кооперативним альянсом співпраця італійських кооператорів з українськими, розповідає Девід Маркіорі, директор Ради кооперації у регіоні Венето.

– Чому Україна та як часто Ви тут буваєте?

– Вперше я приїхав до Львова на соціальний захід у 2011 році. Темою більшості моїх напрацювань є сфера кооперації, соціальної відповідальності та солідарності, тому мене запросили для обміну досвідом, налагодження співпраці між нашими країнами та підписання Протоколу співпраці між кооператорами України та Італії.

– За Вашими спостереженнями, на скільки український фермер відрізняється від італійського?

– В Італії сільським господарством також займаються переважно старші, досвідчені люди. Проте не так давно у нас зародився новий масштабний рух – велика кількість молоді навчається мистецтву праці на землі, вирощувати органічні продукти та способам реалізації їх на місцевому рівні. Так, нове покоління хапається за усі можливості органічного виробництва та соціального фермерства.

– Сподіваємося, Україну цей процес в майбутньому також чекає.

– Зараз ми є учасниками процесу, який поверне молодь в українські села. Це новий, нетиповий для більшості, спосіб ведення господарства, нові ринки, що відрізняються від тих, які працювали на людей раніше. Кооперація вчить селянина бути соціально активним і успішним.

– До речі, щодо європейських ринків. Як італієць відреагує на позначку «Made in Ukraine», коли здибає такий продукт в локальному супермаркеті? Ви морально готові до такого?

– Ви праві, у Європі досить підозріло бачити на полицях супермаркетів продукцію немісцевого виробництва. Особливо в Італії, особливо продукти харчування. Італійці ставляться до їжі дуже серйозно. Але ми готові прийняти для себе і «продукти-бренди» з інших країн. Наприклад, у 80-тих усі в Італії скуповували російську ікру, адже й близько не мали власної. Тож кожна країна має переваги у виробництві певних продуктів. Однозначно не варто везти в Італію український пармезан. Але я впевнений,

що ви також маєте величезний багаж знань про виробництво якісних продуктів харчування. Важливо, щоб ви підтримували традиції своєї країни в цій сфері.

– Декілька слів про органічне виробництво, будь ласка. Яка різниця в ціні між органічним та хімічним продуктом в Європі?

– Кінцева ціна на органічну продукцію знижується у випадку, якщо Ви змінюєте систему доставки такої продукції. Тобто встановлена ціна на органічну продукцію залежить від відносин «виробник-споживач». Роль відіграє мінімізація транспортних витрат, додаткових витрат, що нарощуються під час поставки в інші регіони та країни. Якщо, допустимо, в одному регіоні горох коштує 1 євро, а органічний горох, для прикладу, – 2 євро, і налагоджений діалог між споживачем та виробником, то розуміючи важливість якісної продукції для здорового життя, різниця в ціні здається вже зовсім незначною.

– Чи ефективним є італійське законодавство до ініціатив кооперації?

– В Італії законодавство щодо регулювання кооперативів діє уже давно: існують кооперативи форми товариств з обмеженою відповідальністю та, нещодавно введені, так звані «соціальні кооперативи». Це законодавство є ефективним. Так, якщо це соціальний кооператив, який виконує роль адаптації колишніх алкозалежних чи реабілітації хворих дітей, держава значно зменшує оподаткування його діяльності.

– Якими будуть наступні кроки у співпраці кооператорів України та Італії?

– Ми підписали Протокол для взаємного обміну досвідом, знаннями та методами. Я вважаю ці речі найважливішими. Адже для мене соціальна відповідальність та солідарність починаються з діалогу та обміну думками. Коли в тебе є знання, ти можеш на своєму рівні набиратися досвіду та досягати будь-яких цілей. Джерело: Kurkul.com

СВIЙ ДО СВОГО!

КСВ

Реанімуємо українську медицину 87% українців незадоволені або дуже незадоволені якістю медичних послуг, 40% усіх витрат на медицину в нашій країні пацієнт сплачує із власної кишені. Кожен другий українець не звертається по медичну допомогу через брак коштів на лікування. І це в країні, де безкоштовна медицина є конституційною нормою. Що ж робити? На думку спадає два рішення: перестати хворіти або провести реформу медицини. Друге принаймні є реальним. Усі попередні спроби покращити українську медичну галузь нагадували радше косметичний ремонт у будинку з аварійним станом. Медицина України потребує термінової реанімації, реформування, бо наслідки можуть бути катастрофічними. Чому? Ось трішки статистики. В Україні від проблем зі здоров’ям щодня помирає 1300 чоловік. Якби невелика Словаччина була розміром з Україну, там через таку проблему помирало б в два рази менше – по 650 осіб щодня. Наша медицина програє з величезним розривом, погодьтеся. Виправити цю ситуацію намагається корпорація «Сварог Вест Груп» разом із Першим національним аграрним кооперативом та БФ «Зміцнення громад». Впевненими кроками вони наближають вітчизняну сферу медицини до європейського рівня. Зроблено чимало. Про це – далі.

ПДМШ ім. М. Пирогова

Сварог Вест Груп − 73

ВИЗНАТИ ПРОБЛЕМУ – ЗНАЧИТЬ ВИРІШИТИ ЇЇ НАПОЛОВИНУ Причиною 53% смертей в Україні є захворювання серцево-судинної системи. Для порівняння, онкологічні захворювання є причиною 12,5% смертей українців. 50 тисяч інфарктів міокарда на рік – це тільки офіційна статистика. Ішемічна хвороба серця – лідер в чорному рейтингу для України, на другому місці – інсульти, підрахував Світовий банк, опираючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. Проаналізувавши ситуацію, що склалась, сварогівці, благодійники та медики Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова (ПДМШ) почали реалізовувати проект «Здорова громада». За 54 дня роботи 11 мобільних груп медиків оглянули 22 433 людей у 565 населених пунктах Хмельниччини. Щодня лікарі долали тисячі кілометрів, аби дістатися найвіддаленіших куточків Хмельниччини, де на них уже чекали місцеві жителі. Медики ПДМШ доїжджали до населених пунктів, куди не завжди могли доїхати звичайні лікарі, та досліджували стан здоров’я селян, які, будьмо відвертими, самі не часто звертають на це увагу.

– Ми поставили собі за мету допомогти дізнатися про загальний стан свого здоров’я 20 тис. населення Хмельниччини: як міського, так і сільського. Ми подбали про те, щоб мобільні шпиталі працювали практично в кожному районному центрі, надаючи допомогу всім, хто звертався за поміччю. Людям робили кардіограму 4-го покоління – це спеціальна розробка Національної академії наук України. Бажаючих пройти обстеження було багато, адже не кожен житель села може отримати кваліфіковану медичну допомогу на

місці, – говорить Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Пацієнтам робили сучасний кардіоскринінг – кардіограму зі специфічною розшифровкою, яку лікарі здійснювали з допомогою сучасної техніки – системи «Оракул», за допомогою глюкометрів і тонометрів вимірювали тиск та рівень цукру в крові. Усі показники фіксували, аналізували та в роздрукованому вигляді вручали пацієнтам. Ці показники демонстрували не лише проблеми, які існували на момент обстеження, а й говорили про можливі майбутні загрози. Результати обстеження хмельничан вразили: рівень захворювань серцево-судинної системи виявився вищим середнього, декільком пацієнтам встановили невтішні діагнози і госпіталізовували прямо з місця.

– Якщо медики виявляли новоутворені патології, то одразу ж надавали рекомендації щодо подальшого звернення до спеціалізованих фахівців. Для пацієнтів із загостреними симптомами викликали карету екстреної медичної допомоги або, за можливості, екстрену медичну допомогу надавали прямо на місці. Скринінг відбувався згідно з міжнародними стандартами, зокрема Міннесотського кодування, Кодифікації Сильвестра та ICCS6, – стверджує Марина Московко, виконавчий директор БО «БФ «ПДМШ ім. М. Пирогова». Після обстеження жителів Хмельниччини прийшли до висновку – проблема є, і її треба вирішувати.

Сварог Вест Груп − 74

ТАБЛЕТКА «ВІД УСЬОГО» Чотири таблетки – саме таку «порцію» пігулок у середньому в день приймають українці. При цьому три із чотирьох придбаних препаратів є імпортними. Загалом на закордонні препарати в рік в Україні витрачають 25,6 млрд гривень. Попри те, що ціни на ліки за останній рік зросли майже на 100%, фармацевти переконують: українці не будуть на них економити. Проте дорогі ліки – це не завжди якісні ліки. Українці вже переконалися в цьому і почали шукати вітчизняну альтернативу закордонним лікарським засобам. Це і кошти економить, і користі приносить не менше. Завдяки зусиллям Сварогу та ПНАКу хмельничани витрачають на ліки ще менше коштів, адже тут діє проект «Соціальна аптека». При ФАПах створюються так звані «соціальні аптеки», ціни в яких суттєво нижчі, ніж у звичайних аптеках.

– Ми розробили цей проект, бо часто селяни нехтують лікуванням. Не раз мені доводилося чути, що люди відмовляються їхати до лікарні та купувати необхідні препарати, мовляв, «минеться» або «зараз здеруть втридорога за огляд та медпрепарати». Ще

однією проблемою є те, що ліки недоступні, і не тільки через ціни. У ФАПах є лише медпрепарати найпершої допомоги, а до інших селяни не мають доступу, бо їх там просто нема. Тому ми вирішили співпрацювати з сільськими медпунктами та продавати ліки за їхньою справжньою вартістю, бо різниця у 20% відсотків – для селянина суттєва, тим паче за препаратами не потрібно їхати в місто, – стверджує Василь Лутюк, директор департаменту медицини ПНАКу. Організатори «Соціальних аптек» ліки купують безпосередньо у виробників, тому в цінах нема «накручених» відсотків. Окрім того, пнаківці пропонують селянам вітчизняні аналоги імпортним дорогим препаратам, які не поступаються якістю. Відтак, ціни тут відрізняються від решти на 10-30%. Першими відчути на собі переваги соціальних аптек змогли жителі Хмельницької області. Асортимент у таких аптеках досить широкий – більше сотні найменувань. Найпопулярнішими серед них є засоби проти вірусних захворювань: сиропи від кашлю, жарознижуючі та імуностимулюючі засоби.

Сварог Вест Груп − 75

РЕФОРМА В МЕДИЦИНІ: MISSION POSSIBLE Реформувати українську медицину було вирішено почати із Хмельниччини. Як? БФ «Зміцнення громад» за сприяння Сварогу оголосив про початок проекту «Хмельниччині – нова медицина». Його реалізація відбувалася поетапно: потенційні учасники відправляли міні-проекти із пропозиціями реформування вітчизняної медицини. Так, було обрано кращих медиків, які взяли на себе місію змінити сферу медицину. Перше, що вони зробили – почали вивчати та аналізувати досягнення та лакуни сфери. За цим відправились до Хмельницького, після цього – до Львова. Згодом перейшли до європейських практик, останній етап увінчався поїздкою до Польщі: 10 переможців проекту на собі відчули те, до чого Україна прагне уже багато років.

– Під час закордонної поїздки мене вразило декілька речей. Перше – це самосвідомість. Поляки розуміють, що людина сама відповідає за себе і своє здоров’я. Мовляв, якщо ти сам про себе не дбаєш, то хто за тебе має це робити? Друге – це юридичний бік. Якщо мова йде про обов’язкове щеплення чи плановий огляд під час вагітності, а пацієнт цього не робить, його можуть притягнути до відповідальності: адміністративної чи кримінальної. Люди там знають, коли викликати

швидку, а коли – лікаря. Третє – це те, що в шпиталях працює по 2 медсестри, одна «кабінетна», закріплена в шпиталі, інша – «патронажна», обходить пацієнтів по домівках. Уже з нового року я планую запустити таку систему і в нашому медичному закладі, – переконує Наталія Фінагеєва, головний лікар Новоушицького Центру ПМСД. Спеціалізований шпиталь у м. Ясло (Польща) за рік обслуговує до 18 тис. хворих, у його розпорядженні є 370 ліжок. Кожне відділення має свою палату інтенсивної терапії та реанімаційне відділення. За рік у шпиталі народжує більше 1 тис. жінок. Бюджет установи – 417,9 млн грн на рік, в обов’язковому порядку медзаклад мусить проходити акредитацію. Чим більше шпиталь обслуговує хворих, тим більший у нього рейтинг. На початку кожного нового року проводиться тендер з визначення кількості послуг, які може надавати шпиталь. Відповідно, чим більшу кількість послуг він виграє, тим більше коштів отримає. До польських пунктів швидкої допомоги входять 2 лікарські бригади та 4 рятівники. До того ж медики мають рівно 1 хвилину для того, аби вийти із карети швидкої, адже від цього може залежати чиєсь здоров’я чи життя.

РЕКОРДСМЕНИ СЕРЕД НАС Проект «Здорова громада» увійшов до Національної Книги рекордів як наймасштабніший в Україні. Він об’єднав професійних медиків, які ще недавно рятували військових на Сході України, благодійників та бізнесменів. За словами президента БФ «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. М. Пирогова» Геннадія Друзенка, медики ставили собі за мету оглянути 20 тисяч чоловік, проте кількість бажаючих пройти безкоштовне кардіологічне обстеження виявилась більшою.

– Доки на Сході країни було затишшя, ми мали нагоду продіагностувати цивільне населення. Кардіоскринінг здійснювали за допомогою апаратів останнього покоління, які визначають стан здоров’я за багатьма параметрами. Ми доїжджали туди, куди звичайні лікарі

ОСТАТЬСЯ В ЖИВЫХ

дістатися не могли. БФ «Зміцнення громад» узяв на себе місію акумулювання матеріально-фінансових ресурсів, організаційних та координаційних моментів. Шпиталь же забезпечив професійними кадрами. Приємно, що до реалізації акції долучився і Перший національний аграрний кооператив, люди, які працюють у селах, – додає Геннадій Друзенко, директор департаменту зі зв’язків з органами влади та стратегічного розвитку корпорації «Сварог Вест Груп». Експерт Національного реєстру рекордів України вручив організаторам проекту «Здорова громада» сертифікати про встановлення рекорду України, а рекордсмени цю подію назвали відправною точкою для подальшої роботи з громадами.

Наприкінці 2015 року сварогівці взялися за реанімування української медицини. Маленькими, але впевненими кроками вони наближають її до європейського рівня. Наразі діагноз позитивний: українська медицина – житиме!

Fresh PRoMo-студія