ridna mova gaydaenko 6 by zim zone

Відповіді на завдання до підручника М. І. Пентилюк, І. В. Гайдаєнко, А. І. Ляшкевич, С. А. Омельчука «Рідна мова» 5. Переконавшись у справедливості братових слів, Славко вибачився за свою нестриманість. Концерт закінчився пізно. Хлоп’ята щодня купалися в озері. 6. І. Перепели давали натхненний вечірній концерт. Я ступав серед пташиних пісень, серед колосків жита, що хилилися з тихим шепотінням і вклонялися землі, сонцю й людині. Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб піднявся вище мого зросту. Художній стиль; тип мовлення — опис.

РІДНА МОВА

§ 1. Краса і багатство української мови

8. ІІІ. Синоніми: а) ліс, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс, байрак; б) хурделиця, віхола, завія, завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Спільнокореневі слова: а) ліс, лісок, лісочок, перелісок, чорноліс; б) звідкіля, звідки, звідкіль.

§ 2. Словосполучення й речення. Головні члени речення

ld z

13. І. Тип мовлення — розповідь. Тема — в кожного народу своя мова. Основна думка — треба багато вчитися для вдосконалення своїх знань з мови, щоб краще розуміти один одного. Заголовок: «Багато мов на світі». II. Прикметник + іменник: українська мова; однакові думки. Дієслово + іменник: розмовляють мовами; дають відповіді. Дієслово + займенник: висловлюють їх. 14. І. Мова й мислення (сурядний сполучник); мова як цінність (підмет і присудок); про мову (іменник з прийменником); мова й мовлення (слова, з’єднані сурядним сполучником); із перекладу (іменник з прийменником); мова розвивається (підмет і присудок); для взаєморозуміння (іменник з прийменником); газети й журнали (слова, з’єднані сурядним сполучником); фонетика і графіка (слова, з’єднані сурядним сполучником); люди спілкуються (підмет і присудок). про що? які? ×

II. Гуманітарні (прикм.) науки (імен.); наука (імен.) про мову (імен.); чого? чиї? ×

засіб (імен.) спілкування (імен.); мови (імен.) народів (імен.) світу; чого? що? ×

структура (імен.) мови (імен.); досліджувати (дієсл.) мову (імен.). 17. Мова (іменник) є (дієслово) найгеніальнішим наслідком (іменник) матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь. Український

957

РІДНА МОВА

народ (іменник) творив (дієслово) свою мову століттями, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слів. З раннього дитинства до глибокої старості людина (іменник) невіддільно пов’язана (дієприкметник) з мовою. 18. Речення з повною граматичною основою: Добре слово варте задатку. Знання роблять життя красним. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Розум — скарб людини. Речення з одним головним членом: Дружи з розумним — не будеш дурнем. За грамотного не розписуйся. Знання за плечима не носять. Мудрій голові достатньо два слова. Не вчи орла літати, а солов’я — співати. Багато розуму мати — більше світу видати.

§ 3. Звертання, вставні слова, однорідні члени речення. Розділові знаки у простому реченні

19. Заголовок: «Вік живи — вік учись». Під володінням слід розуміти вміння читати, писати і розмовляти на нескладні теми (однорідні означення). Зрозуміло (вставне слово), глибина знання буває різною. Правильно кажуть китайці: «Живи до старості і вчись до старості» (однорідні присудки).

ld z

20. Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ (однорідні означення). Мова — безцінний скарб народу. В ній відбито його характер, історію, звичаї, побут (однорідні додатки). Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь (однорідні обставини), передається нащадкам любов до свого народу і рідної мови (однорідні додатки). Калиновою, солов’їною (однорідні означення) назвали прекрасну українську мову поети. Це неповторна мова Шевченка і Франка, Лесі Українки і Коцюбинського, Тичини і Сосюри, Рильського і Малишка, сучасних представників красного письменства (однорідні означення).

21. 1. На столі лежали різні фрукти: сливи, яблука, груші. 2. Лисички, білі, опеньки — все це гриби. 23. Українська мова належить до високорозвинених мов світу. Особливо почесне місце в історії рідної мови належить Т. Г. Шевченку, який відшліфував і показав (однорідні присудки) світові дорогоцінне каміння — мову (однорідні додатки) народу України. Його справу продовжили наступні покоління українських письменників, учених, журналістів (однорідні додатки). Ми з вами одержали у спадок сучасну літературну мову — багату, розвинену, гнучку (однорідні означення). Безперечно (вставне слово), нею можна описати все: від найскладніших і найновіших (однорідні означення) наукових відкриттів до найвеселіших пригод. Наша мова розвивається і вдосконалюється (однорідні присудки) й надалі. Друзі (звертання), не шкодуйте часу й зусиль (однорідні додатки) для

958

вивчення мови. Мова — наш вірний друг і помічник (однорідні присудки) протягом усього життя.

26. І. «У народу немає скарбу більшого, як його мова»,— вважав Ю. Мушкетик. «Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має»,— зазначив С. Воробкевич. Д. Білоус сказав: «Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить». І. Цюпа говорив: «Словесність — початок усіх наук. Вона — джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою».

27. І. Я їх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею Співала рідна мати колискову». II. Я (займенник), які (займенник), їх (займенник), душею (іменник), яку (займенник), нею (займенник).

РІДНА МОВА

§ 4. Складне речення. Пряма мова. Діалог

28. Один стародавній філософ пояснював: «Людина має слухати вдвічі більше, ніж говорити». Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити». Психолог пропонує: «Будь уважним слухачем з початку і до кінця розмови». Кажуть: «Розумних і приємних співрозмовників небагато».

ld z

29. І. Мова — засіб спілкування Як відомо, мова складається з окремих слів, які містять у собі зміст і звучання. Незаперечною істиною є те, що мова — це найважливіший і всеохоплюючий засіб спілкування, засіб передачі інформації. Але самим лише спілкуванням, самою тільки інформативністю не вичерпується значення мови. Для нас, письменників, мова — це могутнє і єдине знаряддя створення художніх цінностей. Той, хто дивиться на мову тільки як на засіб спілкування, позбавляє себе найдорожчого в житті — голосу природи. Ще старогрецький мудрець сказав: «Виразне слово спроможне не гірше за скульптора чи художника відбити свій предмет...».

§ 5. Структура тексту. Типи і стилі мовлення. Поняття про офіційноділовий стиль 31. І. Любов до рідної мови План: 1. Люди різні. 2. Ставлення до мови. 3. Любов до країни — то любов до мови. Люди різні, і вони порізному ставляться до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті народу, тому

959

35. 1. Я погодився на пропозицію мого однокласника відвідати виставку в музеї історії нашої школи. 2. Класний керівник повідомила батьків про перемогу Сашка й Сергія на олімпіаді з мови.

РІДНА МОВА

плекають її і леліють, дбають про неї, збагачують свій словник. Послухаєш таку людину: мова ллється, як музика,— багата, барвиста, пересипана народними висловами, прислів’ями. Є люди малоосвічені, але які від природи мають тонке чуття мови. З них бувають талановиті казкарі, оповідачі... Є освічені люди, які, на жаль, не дбають про мову. Говорять неохайно, суржиком, не стежать за чистотою слова. Та ще гірше буває, коли людина нехтує мовою свого народу. Справжня любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. 33. І. Стиль мовлення — науковий, оскільки в тексті подається наукове тлумачення терміна «документ». II. Реквізит — обов’язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін.

40. II. Перше оголошення — організаційне, адресоване всім учням міста. Друге оголошення — рекламне, адресоване рекламодавцям: підприємцям, сільгоспвиробникам, навчальним закладам.

§ 6. Групи слів за їх походженням

ld z

44. І. Лексикологія — це розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. II. Тато подарував матусі рідкісну квітку — орхідею. Сусідська Іринка виросла і стала справжньою квіткою.

47. I. Йдеться про зиму. Тип мовлення — опис. Заголовок: «Фантастична зима». II. Феєричні — казкові; ефемерне — нереальне; завуальований — прихований; пастельною — неяскравою. 49. 1. Сергій сьогодні потай серед нас. 2. Тато всі вихідні ремонтував дах. 3. Коли наша команда перемогла, я весь вечір радів. 4. Вона ще вчора записалася на прийом до лікаря. 5. У магазині представлено широкий вибір продуктів харчування. 6. Песик миттю з’їв свою порцію пирога.

960

52. II. Вегетаційний цикл — час життєдіяльності рослини, що починається від проростання насіння або пробудження весною і закінчується достиганням нового насіння. Хімічні — якості, пов’язані з хімією (наукою про склад, будову, властивості та перетворення речовин). Фармакологічні — стосуються фармакології (науки, що вивчає дію ліків на організм і встановлює методи та принципи їх застосування). Деревина — тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною і становить основну масу деревних або кущових рослин. Вологостійкість — неруйнування під впливом води.

§ 7. Активна й пасивна лексика української мови. Застарілі слова. Неологізми 53. II. Красна, ратаїк, бортничок — архаїзми. 54. II. Воліли, дружина, людіє, Золотій палаті, покони, Русь, Гора, многотрудну, воєводи, тисяцькі, бояри, требище.

55. І. Назви людей за їхнім місцем у суспільстві: боярин, губернатор, імператор, хан, смерд, князь, пан, міщанин, шляхтич, султан, підстароста. Назви військових чинів: курінний, пристав, отаман, сотник, хорунжий, жандарм. Назви професій: лучник, мечник, бондар, списник, кожум’яка. Назви одиниць вимірювання: гривеник, шаг, таляр, аршин, десятина, лікоть. Назви старовинної зброї: гаківниця, булава, мушкет, пістоль, самопал. Назви старовинного одягу: кирея, плахта, очіпок, свита, гривна. II. Гривна — це прикраса, а гривня — грошова одиниця.

РІДНА МОВА

Декоративність — оздоблення, прикраса. Протизастудні — призначені для профілактики застуди. IV. Українці найбільше любили дуб, березу, тополю, явір, вербу, ялину.

ld z

58. І. Менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом із метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків. Інтернетмережа — всесвітня організація комп’ютерних мереж. Ультразвук — звук, який створюється коливаннями дуже високої частоти і не сприймається вухом людини. Кредит — позика. Бартер — обмін. Сервіс — обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. Інвестиція — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах. Інавгурація — урочиста церемонія вступу на посаду глави держави. 59. Ряхтить, бджолинокрилими, яблуневоцвітно. 60. І. Маркер — олівець для виділення чогонебудь, наприклад, частини тексту. Скутер — водний мотоцикл; моторолер. Сканер — пристрій для копіювання будьчого і внесення в пам’ять комп’ютера. Диджей — людина, яка веде, супроводжує дискотеку. Плеєр — касетний чи дисковий програвач невеликого розміру з навушниками. Тостер — електричний прилад для підсмажування хліба. Гриль шафа з решіткою і вертелами для смаження і випічки в полі інфрачервоного випромінювання. 961

61. I. Слова, що виникли раніше: дівчина, місто, шлях, камінь, селянин, толока, вітряк, брід, човен. Слова, що виникли пізніше: вчителька, міськрада, бруківка, асфальтобетон, фермер, суботник, гідроелектростанція, лайнер, переправа, корабель, літак.

63. II. Небесне тіло — тіло, яке міститься у міжзоряному і міжпланетному просторі. Рослина — організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту. Тварина — будьяка істота на відміну від рослини чи людини. Гриби — нижчі спорові рослини — паразити рослинних, рідше тваринних організмів. Мікроорганізми — найдрібніші живі істоти рослинного і тваринного походження, яких можна бачити лише під мікроскопом. Речовина — якісне визначення матерії; те, з чого складається фізичне тіло. Подані слова — це терміни.

РІДНА МОВА

§ 8. Групи слів за вживанням

66. І. Загальновживані: книга, вода, олень, батько, хліб, випікати, молоко. Професійні: мартен, лиття, шхуна, миля, горно, ківш, нагора, шахта, струни, скрипка.

ld z

67. І. Операційна система, персональний комп’ютер (ПК), мережа Інтернет, сканер.

69. II. Пантрувати — стежити; рабрина — драбина; ґазда — господар; бурдей — землянка; кліть — комора; видіти — бачити; хатина — кімната; кацавейка — безрукавка. 71. Ремесло — слово багатозначне. Пряме значення — 1) дрібне виробництво готових виробів, що базується на ручній техніці за відсутності виробничого поділу праці; 2) певна професія, фах. Переносне — робота, праця без натхнення, творчості. Слово вжите у прямому значенні. Синоніми — робота, праця, майстерність, виробництво. Антонім — неробство. Слово власне українське, застаріле.

72. Просторічні: на струменті; на піаніні; з мобілами. Жаргонні: під три чорти; катай напам’ять.

962

77. Варіант 1 І рівень: б) II рівень: толерантність — терпимість; преамбула — передмова; баланс — рівновага; консенсус — згода; вакантний — вільний; регрес — занепад; резерв — запас; міграція — переселенні. Варіант 2 I рівень: а)

II рівень: відати — знати; словеса — слова; глас — голос; піїт — поет; десниця — правиця; зріти — бачити; воздвигнути — збудувати; рамена — плечі.

78. II. Жили — життя, життєлюб, життєвий; живу, житимуть, жила; формувався — форма, оформити, формальний; формувалося, формуватимуся, формуються; світогляд — світ, світовий, глянути, огляд, світоглядом, світоглядом, світогляду; навчилися — вчити, вчення, навчити; навчаться, навчуся, навчилася; повсякдень — всякий, денний, день, днювати; прислівник не має форм; розпускає — пускати, розпуск, випустити; розпускали, розпускаєш, розпускатимеш; росте — ріст, виростати, зарослий; росла, росло, ростеш; згортає — згорток, розгортати, згортається; згортали, згортаєш, згортаєте.

РІДНА МОВА

§ 9. Основні способи словотворення

79. III. Листопад, осінні, розгорнути, обсипаються, відбитком, дудочку, кришталева, росинка.

ld z

[5 оетесxою , ^п ]e рисвят &п $4 емz , 5&Чураївнzи . и щ 80. II. &5]КозацькZій , d s 5 a лzа , a d

82. І. Працелюб — праця, любити (складання основ); краєзнавство — край, знати (складання основ і суфіксація); водограй — вода, грати (складання основ); верболози — верба, лози (складання основ); землеустрій — земля, устрій (складання основ; самооборона — сам, оборона (складання основ); життєдайний — життя, дати (складання основ і суфіксація); чорнобривий — чорні брови (складання основ і суфіксація); водогін — вода, гнати (складання основ). 83. ІІІ. Змагання — суфіксальний; припадати — префіксальний; привілля —префіксальносуфіксальний; військовий — перехід із прикметника в іменник. Орфограми: змагання, привілля — подовження; припадати — префікс при означає неповну дію; військовий — суфікс ськ пишеться з м’яким знаком. 84. І. Покрова — 1 жовтня за старим стилем. Катерина — 24 листопада за старим стилем. ІІ. Удома ← дім; відлетять ← летять; холодно ← холодний; обтрусить ← трусить; листопад ← лист, падати; рідний ← рід. 85. II. Урочисті слова: граде, златоглавий, могуть, грядущого. Це застарілі слова, книжкова лексика. III. Білостінний ← білий, стіна — складання основ слів і суфіксація; сині ← синь — безафіксний спосіб; земних ← земля — суфіксальний спосіб; вічність ← вічний — суфік-

963

86. eПри6дорожaній ← 6дорога — префіксальносуфіксальний спосіб; оберіг ← оберігати — безафіксний спосіб; легкозрозумілий ← легко, зрозумілий — складання слів; міць ← міцний — безафіксний спосіб; уламок ← уламати — суфіксальний спосіб; виноградарський ← виноградар — суфіксальний спосіб; нафтобудування ← нафта, будування — складання основ слів; пританцьовувати ← танцювати — префіксальносуфіксальний спосіб; килимарський ← килимар — суфіксальний спосіб. 87. III. Загальновживані слова — допомога, джерело, слово, людина, значення, народ. Словатерміни — звуки мови, мовленнєвий апарат, голосові зв’язки, органи мовлення, голосні звуки, приголосні звуки.

РІДНА МОВА

сальний спосіб. IV. Слово «Київ» утворилося суфіксальним способом від імені Кий. Київ ← Кий [Кийіу]

88. І. Загальновживані: день, ніч, мати, батько, звук, слово, корінь, вітер, парта, сестра, школа, опис, чайка, сувенір. Терміни: лексика, неологізм, синонім, текст, антонім, лінгвістика.

ld z

89. І. На внутрішньому колі коробки компаса нанесено поділки, за допомогою яких вимірюються кути між напрямом північного (синього) кінця стрілки і напрямом на предмети. Щоб визначити сторони світу за допомогою компаса, його треба тримати в руці горизонтально перед собою, відпустивши гальмо стрілки. Коли вона перестане коливатися, її синій кінець дивитиметься на північ, а світлий — на південь. Визначити сторони світу можна й за допомогою сонця. О 12 годині дня сонце знаходиться на півдні. У цей час тіні від предметів бувають найкоротшими та їхній напрям завжди вказує на північ. 90. І. Географія — компас, материк, екватор, рельєф, клімат, ландшафт, континент. Математика — трикутник, дріб, радіус, коло, квадрат, алгебра. Біологія — суцвіття, ботаніка, зоологія, пелюстка, екологія, стебло, гербарій. Українська мова — фонетика, підмет, означення, словотвір, префікс, іменник. II. Синтаксис — це наука про мову, що вивчає будову й значення словосполучення і речення. Фонетика — це мовознавча наука, що вивчає звуки мови. Лексикологія — це наука про мову, що вивчає словниковий склад мови. Словотвір — це наука про мову, що вивчає способи творення слів.

964

91. III. Впливом ← впливати — безафіксний спосіб; самоочищатися ← сам, очищатися — складання основ слів; виснажився ← виснажив — суфіксальний спосіб.

94. II. Хмельницький ← хмельник, кц; українську ← Україна; гетьманська ← гетьман; Чигирин ← чигир, (чигир — колесо з черпаками для підтримання води при зрошуванні невеликих ділянок землі), кцч; Туреччиною ← турецький, кцч; Угорщиною ← угорський [с’к][шч]; Утворені слова належать до прикметників та іменників. III. Хмельницький → Хмельниччина, кцч; гетьманська → гетьманщина [с’к][шч].

96. Серце — сердешний (бідолашний), сердечний; бідолаха — бідолашний; сонце — сонячний; молоко — молочний; пшениця — пшеничний; ру- ка — ручний; столиця — столичний; лексика — лексичний. 97. І. Острог — Острозький; молодець — молодецький, молодецтво; Рига — ризький; купець — купецький, купецтво; Кременчук — кременчуцький; Буг — бузький; Абхазія — абхазький; Тбілісі — тбіліський; Калуга — калузький; Сиваш — сиваський; Канада — канадський; Овруч — овруцький; турист — туристський; завод — заводський; узбек — узбецький; Миргород — миргородський; Новгород — новгородський; Оренбург — оренбурзький; Гадяч — гадяцький; Цюрих — цюрихський; НьюЙорк — ньюйоркський.

РІДНА МОВА

§ 10. Зміни приголосних при творенні слів

ld z

98. І. Харківщина, Одещина, Вінниччина. Фонетичний, столичний, ручний. Жіноцтво, юнацький, козацтво, гадяцький, ткацтво. Запорізький, убозтво. Товариство, птаство, чеський. II. Харківщина ← харківський — суфіксальний спосіб; товариство ← товариш — суфіксальний спосіб; убозтво ← убогий — суфіксальний спосіб. 99. II. Художній стиль. Епітети — сивих давен, зеленим оксамитовим мохом; порівняння — як добре слово, мов мироїжка в зеленій траві. Образ хати уособлений, вона описана як жива істота. III. Слово — вислів, фраза; прислужництво — підлабузництво; далеко — неблизько; челядь — батраки, наймити; сундук — скриня. ІV. Опишу її неповторну зовнішність, привітну й веселу, часом сумну, молоду й стареньку вдовицю, чепурну й добру, журливу і ніколи не горду. Попарний зв’язок між однорідними означеннями. V. Архітектурну — слово іншомовного походження; незамкнену — дієприкметник, не має залежного слова, з не пишеться разом; не робочі руки — є протиставлення зі сполучником а; неповторну — прикметник замінюється синонімом; влітку, восени — прислівники, пишуться разом; безлічі — префікс без; прислужництво — префікс при; фамільних — слово іншомовного походження; дідинебораки — прикладка пишеться через дефіс; безутішних — префікс без, чергування х//ш (утіха); натхненно — утворився прислівник від слова «натхненний», пишеться з двома н; прощання — подовження в іменниках

965

РІДНА МОВА

II відміни. 100. І. План: I. Слово про українську хату. 1. «Архітектурна праматір» оселі. 2. Створена самою природою. II. Опис української хати. 1. Порівняння із вдовицею. 2. Квітуча оселя. ІІІ. Опис «внутрішнього образу» хати. 1. Чого в ній нема й не може бути. 2. Лицарі, що захищали рідну хату. IV. Про що може розповісти хата. 1. Розлуки й прощання. 2. Журливий голос хати.

§ 11. Складні слова. Творення складноскорочених слів

ld z

101. І. Заголовок: Славний Чигирин. План: 1. Гетьманська столиця. 2. Розташування міста. 3. Чигиринський замок. 4. Оселя гетьмана. 5. Найславніше місто в Україні. ІІ. Тихоплинний тихий, плин — складання основ слів і суфіксація; краєвид — край, вид — складання основ слів; боєздатність — бій, здатність — складання основ слів. ІІІ. Хмельницький, козацький, чигиринський — суфіксальний спосіб творення. 102. І. Землетрус, дощомір, працелюб, водопад, нафтопровід, білокрилий, життєпис, конеферма, круторогий, світловолосий, п’ятитомник. 103. І. Зорепад, краєвид, круговид, добродійник, доброчинець, благодійник, вантажообіг, куховар, кашовар, хмарочос, волелюбний, вільнолюбивий, грязелікарня, життєдайний, живодайний, життєтворний. II. Краєвид — круговид; добродійник — доброчинець, благодійник; куховар — кашовар. III. Доброчинець — людина, яка живе за законами добра й гуманізму.

966

106. І. Пів’ясена, півДніпра, півслова, півколо, півкруг, півоберт, піввісь, пів’яйця, півкрок, півЧернівців, півХерсона, півкуля, півзахист, півдороги, півпарубок, піваркуша, пів’ящика. III. пів’ящика п — [п’] — пригол., глух., м’як. і — [і] — голосн., ненагол. в’ — [в] — пригол., дзв., тверд.

107. АТ, ВКО, ЖПК, 00Н, УТН, АЕС, ВРАГС, ДЮСШ.

108. Райсоцзабезпечення — районне соціальне забезпечення, райрада — районна рада, облспоживспілка — обласна споживча спілка, райвиконком — районний виконавчий комітет, профспілка — професійна спілка, міськвно — міський відділ народної освіти, міськвиконком — міський виконавчий комітет, спецкор — спеціальний кореспондент, держсекретар — державний секретар, НАН України — Національна академія наук України, ТЕЦ — теплоелектроцентраль — центральна теплова електростанція, ООН — Організація Об’єднаних Націй, СНД — Співдружність Незалежних Держав.

РІДНА МОВА

я < [й] — пригол., дзв., м’як. [а] — голосн., наголош. щ < [ш] — пригол., глух., тверд. [ч] — пригол., глух., тверд. и — [и] — голосн., ненагол. к — [к] — пригол., глух., тверд. а — [а] — голосн., ненагол. 8 б., 10 зв.

ld z

110. II. Літредактор — літературний редактор — особа, що редагує художні та інші тексти. 111. II. а) Програмування, програмувати, асфальтобетонний, комп’ютери зація, комп’ютеризований. б) фотомонтаж, радіодатчик, телемеханік, телемеханізація, днопоглиблювач. III. Комп’ютеризація — впровадження комп’ютерів і комп’ютерних програм у різні сфери діяльності людини.

114. Варіант 1 I рівень: б). ІІ рівень: херсонський, дрогобицький, туристський, український, ельбруський, чумацький, гігантський, черкаський, запорізький, кременчуцький, чеський, калмицький, альпіністський, ткацький, гадяцький, сиваський, ризький. ІІІ рівень: ключові слова і словосполучення для твору: звичаєве право, охоронці традицій, братство, патріотизм, захист Вітчизни, милосердя, оберіг, православна віра. План 1. Козаки — охоронці традицій і звичаїв. 2. Традиції, що існували на Січі. 3. Борці за православну віру. 4. Невмирущість традицій. Варіант 2 I рівень: б). II рівень: товариство, Німеччина, батьківщина (Батьківщина), Пере яславщина, кріпаччина, Туреччина, Словаччина, Сумщина, боягузтво, Гуцульщина, ткацтво, птаство, гайдамаччина, Львівщина,

967

РІДНА МОВА

Тернопільщина, Одещина, Херсонщина. III рівень: ключові слова і словосполучення для твору: минувшина, славний рід, лицарство, відчайдушність, воскрешати, пам’ять — чиста джерельна вода нації, нащадки, гідність. План: 1. Козацька минувшина. 2. Славні традиції козацтва. 3. Чесноти козаків. 4. Жива пам’ять про козацтво.

§ 12. Частини мови 115. II. Іменник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник, прийменник, сполучник.

ld z

116. І. Подивіться навколо. Всюди нас оточують предмети. Слова, що називають ці предмети, є іменниками. Предмети мають ознаки, що в мові передаються за допомогою прикметників. Предмети, явища навколишнього світу людина вимірює, визначає їх кількість. При цьому вона користується числівниками. Предмети, люди виконують дії, що позначаються дієсловами. Людина спілкується з іншими людьми, і їй буває потрібно вказати на себе чи на того, з ким говорить, або на того, про кого йде мова. Цій меті слугують займенники. Нарешті, у дій та ознак є свої ознаки. Ці ознаки ознак позначаються прислівниками. Названі частини мови є самостійними словами. Окрім цього, є службові частини мови. Це прийменник, сполучник, частка. В особливу групу виділяються вигуки.

117. І. Невичерпне джерело Народна пісня чи не найяскравіше за всі види народної творчості здатна передавати тонкощі художнього мислення своїх творців. Пісня супроводжує все свідоме життя людини — від колиски до останнього подиху. Вона підтримувала формування національної свідомості українців. І в наш час залишається одним із невичерпних джерел культури. II. Публіцистичний стиль — народна творчість, свідоме життя людини, національна свідомість, невичерпне джерело.

119. Іменники: земля, рясту, сонця, цвіту, душа, калина, тепло, світу, мати; дієслова: молодіє, цвіте, росте, хочу, була; займенники: нічого; прикметники: білому. 120. а) упродовж, значення, поширення, душею; б) цінний, образотворчий, суттєвий, різьбяр, прекрасний, переконливо, творчість, переважно, пам’ятка, мистецький, кольори.

968

122. II. План: 1. І. С. Їжакевич — видатний художникживописець. 2. Навчання І. С. Їжакевича.

124. ІІ. Славне життя художника План: 1. Картина Івана Їжакевича «Тарас Шевченко — пастух». 2. Головний герой картини — Тарас. 3. Опис переднього плану картини. 4. Опис заднього плану. 5. Думки й почуття Тараса. 6. Кольорова гама картини. 7. Моє враження від картини Івана Їжакевича.

РІДНА МОВА

3. Ілюстратор книг. 4. Теми творів І. С. Їжакевича. 5. Картини художника про минуле України. 6. Доля картин І. С. Їжакевича. 7. І. Їжакевич — ілюстратор «Кобзаря». 8. І. Їжакевич — Народний художник України. IV. Жанр — різновид, іконопис — немає синоніма, популярний — відомий, ілюстрація — малюнок, графіка — немає синоніма, ювілейний — немає синоніма, видання — наклад, епізод — уривок, контраст — протиставлення.

§ 13. Іменник як частина мови

ld z

125. II. Уміння, створення, майстер, art, творчість. Це іменники, бо мають граматичні категорії іменника — рід, число, відмінок. IV. Мистецтво й творчість — синоніми: «...мистецтво багато в чому подібне до різних видів людської творчості». 126. І. Іменники — Софія, собор, Ярослава, зброяра, гончара.

127. І. Благословен, хто церкву спорудив, Хто віру повернув людині, А не віддав лихій годині і гордині Душі своєї, дива з див. Благословен, хто разом з нами Не тільки йшов поміж заграв, А з чорториїв шлях до храму Для всіх своєю вірою проклав. а) Церква, людина, година, душа, диво, заграва, шлях, храм — конкретні назви. б) Віра, гординя — абстрактні назви. 128. І. Дзвони. Сьогодні, мабуть, важко знайти людину, яка б, почувши їх мелодійний спів, не спробувала розгадати його утаємничений для сучасника зміст. Це ясніше сприймається на рівні підсвідомого, ніж осягається розумом. У цьому сила творчої наснаги багатьох поколінь майстрів — ливарників та скромних дзвонарів, які через постійний пошук і незаспокоєність душі довели свою справу до вершин 969

мистецтва, здатного невловимим звуком полонити найвибагливішого слухача. II. Мелодійний — приємний, гармонійний; утаємничений — тихий, прихований, казковий.

РІДНА МОВА

§ 14. Рід і число іменників 131. III. Чоловічий рід: соловейко, Дмитро Гнатюк (спільн. рід), стиль, спів, голос, трагізм, репертуар, витік, край, розум, протест, помисел. Жіночий рід: Ніна Матвієнко (сп. рід), душа, пісня, магія, глибина, співачка, народність, історія, легенда, балада, філософія, основа, доброта, неправда, думка. Середній рід: виконання, повітря, серце, почуття. Іменник Матвієнко спільного роду.

132. III. Вірш, поезія, оповідання, слова, що належать до різних родів, тому що слово вірш — чол. роду, має нульове закінчення в Н. в., узгоджується з прикметниками чоловічого роду — шевченківський вірш; слово поезія — жіночого роду, має закінчення а в Н. в., узгоджується з прикметниками жіночого роду — українська поезія; слово оповідання — середнього роду, має закінчення а в Н. в., узгоджується з прикметниками сер. роду — нове оповідання.

ld z

133. І. Путь — ж. р., біль — ч. р., магістраль — ж. р., Сибір — ч. р., полин — ч. р., степ — ч. р., дріб — ч. р., рояль — ч. р., тюль — ч. р., шинель — ч. р., емаль — ж. р., туш (п’єса) — ч. р., туш (фарба) — ж. р., гуаш — ж. р., собака — ч. р., шампунь — ч. р.

136. Сонячне Батумі, великий шимпанзе, збудоване шосе, старе радіо, маленький какаду, красива мадам, закордонне бюро, галасливе Чикаго, незабутній Капрі, бурхлива Міссурі, моє лото, харківське метро. 137. І. Суворий староста (іменник спільного роду, в словосполученні — ч. р.), харківське ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) — с. р., принциповий депутат — ч. р., молодша Неїжкаша — спільний рід (у словосполученні — ж. р.), чесний Галайда — спільний рід (у словосполученні — ч. р.), далека Чилі (країна) — ж. р., сонячне фойє — с. р., гарна Коротких — спільний рід (у словосполученні — ж. р.), весняне Поті (місто) — с. р., сумний бідолаха — спільний рід (у словосполученні ч. р.), тепле кашне — с. р., маленька Саша — у словосполученні — ж. р., сонячна Перу (країна) — ж. р., старовинне трюмо — с. р., сумлінна Величко — спільній рід (у словосполученні — ж. р.). ІІІ. Бідолаха — сіромаха, нещасливий, горопаха. Слова вживаються в розмовному, художньому стилях.

970

139. II. а) Народі, криниця, господар, поріг, господиня, приповідці, дзеркалі, працьовитість, охайність, обійстя, фантазією, вода, порівняння, пошана;

140. І. Кольори — мн., в одн.— ч. р.; небом — одн., с. р.; України — одн., ж. р.; жита — мн., в одн.— с. р.; серці — одн., с. р.; палітра — одн., ж. р.; пращурів — мн., в одн., — ч. р.; яса — одн., ж. р.; душею — одн., ж. р.; крику — одн. ч. р.; землю — одн., ж. р.; небеса — мн., в одн.— с. р. (небо). II. Жито (озн.) — 1) злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба; 2) зерно цієї рослини.

141. І. 1 — небо і зорі; 2 — місяць на небі; 3 — ніч; 4 — мороз; 5 — дорога; 6 — рак; 7 — птахи. II. а) кожушок, горошок, двір, сковорода, птиця, крилом, рядном, сокири, дрючків, міст, річки, верба, села, подвір’я, швець, кравець, роті, щетинку, руках, гості, помості, лопати, хати; б) гілля; в) ножиці. 142. II. а) радість, сум, читання, творення; б) Кавказ, Київ, кисень; в) Карпати, Суми, гроші, канікули, солодощі, двері; г) окуляри.

РІДНА МОВА

б) люди, витворами, форм, криниць, місць, джерел.

ld z

143. І. Ходіння — абстрактний іменник; оповідання — у значенні «твір» уживається у формі множини; неприємність — абстрактний іменник, уживається в множині, наприклад великі неприємності; виноград — збірна назва; колосся — збірна назва; сума — збірна назва; кордон — кордони; картопля — збірна назва; блакить — абстрактний іменник; гуси — збірна назва; гуска — однина; глина — іменник, що означає назву речовини; жнива — збірна назва; сподівання — абстрактний іменник, має форму множини — всі сподівання, багато сподівань; дітвора — збірна назва; діти — дитина; збірна назва. &н &7 н , &у лив істьz , сподів а II. &О q по w від 4 а a ннzя , s w еприєм 6 a істьz f q лес 4 d f a ннzя . s III. Улесливість — нещирість. Улесливість — улесливий, улесливо, улестити, лестощі. 144. II. Порядок абзаців: 3, 2, 1. III. Не можеш відірвати погляду од того дива. Тут і портретна галерея сім’ї Ярослава Мудрого, і сцени з життя київських князів. 145. І. Земля — одн.; ниво — одн.; щастям — тільки одн.; добром — тільки одн.; мова — одн.; розмова — одн.; Дністра — тільки одн.; Дніпром —

971

тільки одн.; Антей — тільки одн.; свобода — тільки одн.; весна — одн.; людей — тільки мн. (людина). III. Заклечана, духмяна — означає землю, вкриту зеленню, травою, яка чудово пахне.

§ 15. Відмінки іменників. Поділ іменників на відміни 147. II. Тарелі, панно, сувеніри — Н. в., на тлі — М. в., орнаменти — Н. в., мистецтво — Н. в., у розписах — М. в. III. Панно — підмет. 150. І. Все минає і все проходить, але продовжується життя, джерело якого — любов. І як і найгустіший дим не в силах заступити сонце, так і найчорніше зло не в силах подолати добро, що виходить з любові. Невмирущим є все, що здібне любити. У любові тріумфує над тьмою світ — сонячний, прекрасний, божественний світ. Над чорними кратерами бомбових вирв пробиваються ніжні пагінці трави і квіток. Над прірвою буйним цвітом зацвітає весна!.. ІІ. Непереможним є все, що роджене для творчості, для радості й цвітіння. Н. хто? що? життя Р. кого? чого? для творчості Д. кому? чому? у тексті немає прикладів Зн. кого? що? сонце Ор. ким? чим? над тьмою М. на кому? на чому? у любові IV. Минати, проходити — продовжуватися; зло — добро; тьма — світ.

ld z

РІДНА МОВА

146. 1. Сани. 2. Двері. 3. Ворота. 4. Пожитки. 5. Канікули. 6. Висівки. 7. Радощі. 8. Дрова. 9. Суми.

151. І. Дізнатися про брата (Зн. в.) (брат), тополя при дорозі (М. в.) (дорога), бути в товариша (Р. в.) (товариш), розмова з другом (Ор. в.) (друг), обрати шлях (Зн. в.) (шлях), захоплюватися живописом (Ор. в.) (живопис), переглянути кінофільм (Зн. в.) (кінофільм), дякувати матері (Д. в.) (мати), мудрість народу (Р. в.) (народ). 153. II. Обачність — III в.; оберіг — II в.; розуму — розум (II в.); голова — I в.; глечику — глечик (II в.); часу — час (II в.); конем — кінь (II в.); щастя — II в.; підкова — І в.; ногами — нога (І в.); язиці — язик (II в.); медок (II в.); думці — думка (І в.); льодок — II в.; тополя — І в.; квасоля — І в.; вовк — II в.; порося — IV в.; клоччя — II в.; батіг — II в. 154. І. Добродію, пане, військовий пане капітане, добродійко, панно, господарко, господине.

972

156. І. І відміна: чергова (ім.), рілля, староста, пуща, Кузьма, груша. ІІ відміна: друг, колесо, Житомир, край, кущ, жовтень, ягнятко, день, мистецтво.

ІІІ відміна: мати, міць, честь. ІV відміна: тім’я, теля, ім’я, орля. Не належать до відмін: черговий (прикм.), леді, Чернівці, ножиці, кіно.

158. І. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. І потім, як казкова птаха Фенікс, відроджувалась, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо втішатися й гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищалася. II. Підстава — основа, аргумент.

РІДНА МОВА

§ 16. Іменники І відміни

ld z

160. І. Мережа — [ж], мішана; мережі, мережу, мережею; ж. р.; сім’я — [й], м’яка; сім’ї, сім’ю, сім’єю; ж. р.; вдача — [ч], мішана; вдачі, вдачу, вдачею; ж. р.; Галя — [л’], м’яка; Галі, Галю, Галею; ж. р.; тесля — [л’], м’яка; теслі, теслю, теслею; ч. р.; кухня — [н’], м’яка; кухні, кухню, кухнею; ж. р.; вишня — [н’], м’яка; вишні, вишню, вишнею; ж. р.; мелодія — [й’], м’яка; мелодії, мелодію, мелодією; ж. р.; круча — [ч], мішана; кручі, кручу, кручею; ж. р.; Микола — [л], тверда; Миколи, Миколу, Миколою; ч. р.; воєвода — [д], тверда; воєводи, воєводу, воєводою; ч. р.; площа — [шч], мішана; площі, площу, площею; ж. р. однина мережа мережі мережі мережу мережею мережі мереже

множина мережі мереж мережам мережі мережами мережах мережі

al Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

однина сім’я сім’ї сім’ї сім’ю сім’єю сім’ї сім’є

множина сім’ї сімей сім’ям сім’ї сім’ями сім’ях сім’ї

161. Рідне село Село Лелече розташоване неподалік від автотраси (Р. в.). За останні роки воно розбудувалося, нещодавно тут споруджено Будинок культури (Р. в.), у якому відведено приміщення і для бібліотеки (Р. в.), і для центру дитячої творчості. Зводяться стіни (Н. в.) нової школи (Р. в.). Тут уміють хазяйнувати! Вражають розкішні садки біля кожної оселі (Р. в.). У Лелечому справжнє царство домашньої птиці (Р. в.). У багатьох дворах тримають курок (Зн. в.), качок (Зн. в.), гусей, індиків. Череда (Н. в.) корів (Р. в.) надвечір повертається з паші (Р. в.). А за селом,

973

162. І. 1. Дока. 2. Лівша. 3. Нехлюя. 4. Варивода. 5. Бідолаха. 6. Неотеса. 7. Плакса. 8. Задавака. 9. Тамада. Іменники спільного роду, належать до І відміни. 163. І. Мрія — мріzї , мріZю , мріxєю , мрійz , мріxях ; душа — душzі , душzу , душxею , душz , душZах ; надія — надіzї , надіZю , надіxєю , надійz , надіxях ; чаша — чашzа , чашzу , чашxею , чашz , чашZах ; Леся — Лесzі , ЛесZю , ЛесZю ; власний іменник у множині не вживається; межа — межzі , межzу , межxею , межz , межZах ; липа — липzі , липzу , липоZю , липz , липZах ; сирота — сиротzі , сиротzу , сиротxою , сирітz , сиротZах ; лелека — лелецzі , лелекzу , лелекxою , лелекz , лелекZах . 164. ІІ.

однина вулиця вулиці вулиці вулицю вулицею вулиці вулице

множина вулиці вулиць вулицям вулиці вулицями вулицях вулиці

ld z

Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

РІДНА МОВА

ген до обрію, тягнуться лани пшениці (Р. в.), гречки (Р. в.), ячменю, вівса, золотіють у щедрому промінні соняшники, розстилається по землі (М. в.) гудиння баштанних культур (Р. в.). Село має поетичну назву (Зн. в.). Як і в давні часи, на багатьох будівлях (М. в.) та деревах — гнізда. Щовесни село наповнюється лелечим клекотом.

§ 17. Іменники II відміни

166. IV. Болю — біль, ч. р., одн., м’яка; серце — серце, с. р., одн., м’яка; стан — стан, ч. р., одн., тверда; звук — звук, ч. р., одн., тверда; образ — образ, ч. р., одн., тверда; роками — рік, ч. р., мн., тверда; життя — життя, с. р., одн., м’яка. 168.

974

однина Н. батько Р. батька Д. батьку (ові) Зн. батька Ор. батьком М. батьку (ові) Кл. батьку

множина батьки батьків батькам батьків батьками батьках батьки

одн. море моря морю море морем морі морю

множ. моря морів морям моря морями морях моря

одн. Ігор Ігоря Ігорю (еві) Ігоря Ігорем Ігореві Ігоре

множ. Ігорі Ігорів Ігорям Ігорів Ігорями Ігорях Ігорі

однина явище явища явищу явище явищем явищі явище

множина явища явищ явищам явища явищами явищах явища

однина чай чаю чаю чай чаєм чаї (ю) чаю

множина чаї чаїв чаям чаї чаями чаях чаї

169. І. Дружба та братство — найбільше багатство. Перевіряй золото вогнем, а дружбу — грішми. Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не зоставить. Дерево міцне корінням, людина — друзями. Для доброго друга випряжу коня з плуга. Не май сто коней у полі, а май друзів доволі. Оточуй себе не тином, а приятелями. Братство — с. р., Н. в., тверда; багатство — с. р., Н. в., тверда; золото — с. р., Зн. в., тверда; вогнем — ч. р., Ор. в., м’яка; друга — ч. р., Зн. в., тверда; для друга — Р. в.; друзями — Зн. в.; друзів — Зн. в.; народ — ч. р., Н. в., тверда; товариша — ч. р., Зн. в., мішана; дерево — с. р., Н. в., тверда; корінням — с. р., Ор. в., м’яка; коня — ч. р., Зн. в., м’яка; коней — Р. в.; плуг — ч. р., Р. в., тверда; полі — с. р., М. в., м’яка; тином — ч. р., Ор. в., тверда; приятелями — ч. р., Ор. в., м’яка.

РІДНА МОВА

Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

ld z

172. ІІ. «Ясени (зверт.), ясени (зверт.), бачу вас за селом край (приймен.) дороги»,— співається в пісні. Справді, стоять на краю (приймен.) села, ніби вийшли зустрічати когось із далекої мандрівки. На зріст високі — до п’ятдесяти метрів, розлогі, листки великі, довгасті, кора на стовбурах темнуватозелена, гладенька, самі стовбури правильної форми. Так і хочеться притулитися до котрогось із них, обняти, погладити. Манить ясен своєю неприхованою дужістю, теплотою, й сказати б, аристократичною красою. 174. Богатир — дужа, сильна людина. Багатир — заможна людина. 176. І. Малюнок — малюнків, малюнкам, малюнках; вірменин — вірмен, вірменам, вірменах; полтавець — полтавців, полтавцям, полтавцях; каменяр — каменярів, каменярам, каменярах; солдат — солдатів, солдатам, солдатах; місяць — місяців, місяцям, місяцях; митець — митців, митцям, митцях; автор — авторів, авторам, авторах; поводир — поводирів, поводирям, поводирях. II. Полтавець — Полтава (суфіксальний спосіб). Поводир — поводити (суфіксальний спосіб). 177. І. Стиль мовлення — художній. Одразу ж за нашою вулицею стоять, як небо, молоді соняшники. За ними темно виткнулась церковиця. Ще далі, біля самого Дунаю, диркає деркач, а в небі виблискує Віз. Він зовсім був би схожий на звичайний земний віз, аби хтось начепив на нього колеса, хоча б змайстровані

975

РІДНА МОВА

дідусем. Притихши біля воріт і придивляючись до зірок, я несподівано кажу це дідусю(еві). А він у подиві прикладає руку до сивих карлючок вусів і починає сміятися: «Оце додумався! Ніхто не почепить отам колеса, бо в небі нема стельмаха». ІІ. Чумацький шлях. III. Дунай — Дунаю, деркач — деркача, віз — воза, дідусь — дідуся, подив — подиву, стельмах — стельмаха. 179. Дім брата, кілограм цукру, склянка чаю, сховатися від вітру, артисти балету, таблетки від кашлю, урожай із гектара, студенти Харкова, ректор університету, голосного звука, гурток танцю, гори Паміру.

§ 18. Іменники ІІІ відміни

182. І. «Мій дідусь». Основна думка — слід цікавитися своїм родоводом, пам’ятати про предків. III. Щирість, користь, обізнаність належать до III відміни, тому що це іменники жіночого роду, які мають нульове закінчення.

ld z

183. а) Дитина, душа, сім’я, гостина, зернина, родина, сестричка, звістка; б) мати, любов, душевність, гостинність, радість, вість; в) дитятко, сімейство, ягнятко, хлоп’ятко, зернятко.

185. III. Мати — Н. в., матері — Р. в., матір’ю — Ор. в., ніжність — Зн. в., добрість — Зн. в. Ці іменники належать до III відміни, оскільки це слова жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати. IV. Доброта — іменник І відміни (ж. р., закінчення о). Добрість — іменник III відміни (ж. р., нульове закінчення). 187. І. Любов — любов’ю, у любові; річ — річчю, на речі; Керч — Керчю, у Керчі; скатерть — скатертю, на скатерті; віддаль — віддаллю, у віддалі; мати — матір’ю, на матері; свіжість — свіжістю, у свіжості; повінь — повінню, у повені; мудрість — мудрістю, у мудрості; велич — величчю, у величі; мить — миттю, у миті; тінь — тінню, на тіні; юність — юністю, у юності. II. Віддаль ← даль (префіксальний спосіб). Свіжість ← свіжий (суфіксальний спосіб). Мудрість ← мудрий (суфіксальний спосіб). Велич ← великий (безафіксний спосіб). Мить — непохідне слово. Тінь — непохідне слово. Юність ← юний (суфіксальний спосіб).

976

188. І. Заголовок — «Духовні скарби».

РІДНА МОВА

Українські прислів’я та приказки — невичерпна скарбниця духовної краси та мудрості народу, справжня енциклопедія народного життя. З давніхдавен людей хвилювали вічні проблеми людства: про добро і зло, любов і щастя, честь і совість, смерть і безсмертя... Люди здавна жили в громаді, їм завжди були властиві почуття дружби, товариськості та добрих взаємин, проте нерідко стикалися вони й з неприязню, несправедливістю, ворожістю. То ж не дивно, що приклади різного за змістом і формою спілкування знаходимо в багатьох зразках народної творчості: «Без вірного друга великая туга», «Не буде добра, як між своїми вражда». Народна мудрість надає великого значення єдності та згоді, засуджуючи чвари. Протягом століть у народі склалися своєрідні правила поведінки: «Мир та лад — великий клад», «Згода будує, а незгода руйнує».

§ 19. Іменники IV відміни. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини. Незмінювані іменники.

ld z

189. І. Заголовок — «Цуценя». Уривок із твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». ІІ. Цуценя — іменник IV відміни, оскільки це слово середнього роду, означає малу істоту і при відмінюванні має суфікс ят. ІІІ. Здоровеннецький. 190. II. Порося — Н. в., однина; теляті — Д. в., однина; телят — Р. в., множина; теля — Н. в., однина; лоша — Н. в., однина; телям — Ор. в., однина; курчат — Зн. в., множина.

192. Гуска — гусеня — гусеняти, гусеням; качка — каченя — каченяти, каченям; голуб — голубеня — голубеняти, голубеням; хлопець — хлоп’я — хлоп’яти, хлоп’ям; дівчина — дівча — дівчати, дівчам; лев — левеня — левеняти, левеням; ластівка — ластів’я — ластів’яти, ластів’ям; коза — козеня — козеняти, козеням. 193. 1. Ім’я — с. р., IV відм. 2. Нива — ж. р., І відм. 3. Миша — ж. р., І відм.; півень — ч. р., ІІ відм.; кіт — ч. р., II відм.; 4. Дочка — ж. р., І відм. 5. Телям — с. р., IV відм. 6. Грак — чол. р., II відм.; дерево — с. р., ІІ відм. 7. Пліт — ч. р., ІІ відм. 8. Віз — ч. р., ІІ відм.; стерня — ж. р., І відм. 9. Супутник — ч. р., ІІ відм. 195. І. «Пам’ять у спадок». I відміна: забаганка, людина, потреба, традиція, увага, навичка, праця, поведінка. ІІ відміна: пращур, родовід, спосіб, спадок, покоління, взаємозв’язок, батько, обов’язок, звичай, літопис. ІІІ відміна: пам’ять. Діти вживається тільки у множині.

977

II. Пращури — предки, родоначальники, прабатьки, прародичі. За баганка — примха, вибрики, вигадка, каприз. Спадок — спадщина. ×

197. І. Цікавий (який?) конферансьє; дорослий (який?) кенгуру; в дитяче ×

(яке?) кафе; щоденне (яке?) меню; вагонне (яке?) депо; відомий (який?) ×

РІДНА МОВА

Гюго, маленький (який?) поні; шовкове (яке?) кашне. ІІ. Конферансьє — артист, який веде концертноестрадну програму. Депо — 1) транспортне підприємство для утримування, експлуатації та ремонту локомотивів, вагонів, а також будівля для цього; 2) склад для зберігання чогонебудь. Кашне — шарф. 198. І. Чоловічий рід: відомий Буало, розумний Величко, маленький Чер них, сонний Коваль. Жіночий рід: велика АТС, розумна Величко, маленька Черних, сонна Коваль. Середній рід: веселе попурі, дивне амплуа, виразне тире, цікаве інтер в’ю, довге шосе, далеке Бєлово.

§ 20. Творення іменників. Правопис суфіксів

ld z

199. І. Тип мовлення — розповідь. II. Суфіксальний спосіб: французького, популяризатора, мудреця, місцевість, жителів, людство, дитинства. Префіксальний спосіб: подорожі, напівпустиня. Безафіксний спосіб: відповідь, казка. III. Місцевість — територія, край, Земля.

200. II. 1. Префіксальний спосіб творення. 2. Безафіксний спосіб творення. 3. Абревіація. 4. Перехід прикметників в іменники. 5. Префіксально суфіксальний спосіб творення. 6. Складання основ. 7. Суфіксальний спосіб творення. 202. І. Він ведмідь вовк голуб півень орел гусак баран

978

Вона ведмедиця вовчиця голубка курка орлиця гуска вівця

II. Спосіб творення — суфіксальний.

Воно ведмежа вовченя голубеня курча орля гусеня ягня

РІДНА МОВА

204. І. Райдуга завжди приносила людям радість. Згадайте своє дитинство. Хіба сам вигляд цієї небесної чародійки не викликав у вас захоплення? Учені давно шукали розгадку райдуги. Та тільки геніальному фізику Ньютону вдалося збагнути її таємницю. Що напоумило вченого поставити на шляху світлового променя три гранну призму? Здогад, наукове передбачення, проста випадковість? Ніхто цього не знає. Але він зробив так і був вражений побаченим. Світловий сонячний промінь, пройшовши крізь призму, заломився, змінив напрям і нижче від того місця, куди досі падав світлим кружком, утворив палітру кольорів. II. Слово (вчений) утворилося шляхом переходу прикметника в іменник. Райдуга — веселка (складання основ; суфіксальний спосіб).

206. І. Півзошита, півстола, півовал, піваркуша, півозера, пів’яблука, півЛьвова, півЄвропи, півхлібини, пів’ящика, півроку, півострів, півсвіту, півріччя, пів’юрти. 207. Рельєфніше — більш чітко, визначено. Похизуватися — похвалитися. Своєрідність — особливість.

§ 21. Велика буква та лапки в іменниках. Не з іменниками

ld z

209. І. Тема тексту — розповідь про життя добрих героїв у Палаці Чарівних казок. Основна думка — добро завжди бореться із злом і перемагає його. Текст написаний у художньому стилі. ІІ. Власні назви: Веснянка, Палац Чарівних Казок, Ілля Муромець, Котигорошко, Іванкодурник, Врунгель, Попелюшка, Тібул, Дядечко Ясь, Сонячні Зайчики. ІІІ. Назви творів В. Нестайка: «В країні Сонячних Зайчиків», «Не звичайні пригоди в лісовій школі», «Пригоди журавлика», «Ковалі щастя, або Новорічний детектив», «Тореадори з Васюківки», «В країні Місячних Зайчиків». Назви казок: «Котигорошко», «Попелюшка», «Три товстуни». 211. Львівська область, Національна академія наук України, Чумацький Шлях (сузір’я), чумацький шлях (шлях чумаків), шевченкознавець, Рівненська АЕС, Болгарія, Євангеліє, сесія Верховної Ради, місто Суми, Збройні Сили України, собор Святого Володимира. 213. Географічні назви: Тетерів, Кам’янка, Житомир. Імена, прізвища: Володимир Короленко, Сергій Корольов, Святослав Ріхтер. Назва книги: «Сліпий музикант». 217. І. 1. Не труба і не димар, а дим пускає. 2. Не машина — вперед летить, не ліс, але шумить. 3. Високий батько, широка мати, сліпа невістка. 979

§ 22. Написання й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові 219. І. Іван Петрович Котляревський — відомий український поет. Написав поему «Енеїда», п’єсу «Наталка Полтавка» та інші. Марія Олександрівна Вілінська — українська письменниця, що працювала під псевдонімом Марко Вовчок; Лариса Петрівна Косач — славетна українська письменниця, відома під псевдонімом Леся Українка. Михайло Михайлович Коцюбинський — видатний український прозаїк, автор оповідань для дітей, повістей «Тіні забутих предків», «Fata morgana» та інших. Олесь Терентійович Гончар — український письменник, автор романів «Собор», «Прапороносці», «Людина і зброя», «Циклон» та інших. II. Петрович, Петрівни — Петро; Олександрівни — Олександр; Михайлович — Михайло; Терентійович — Терентій.

ld z

РІДНА МОВА

4. Волохате, невеличке всіх налякало. 5. І не змій, і не звір, і не жаба, й не птах. 6. Жорна і не жорна, а муку меле чорну. 7. Небога стулилась коло порога; а хто її рушить — гуляти з нею мусить. 8. Не кінь і не віл, а на поле побіг. ІІ. Слова волохате, невеличке — іменники, що утворилися шляхом переходу прикметників в іменники, (хто? що?) У реченні виступають підметами.

222. Роман — Романfович, Романdівна; Сергій — Сергійfович, Сергіdївна; Іван — Іванович, Іванівна; f d Анатолій — Анатолійович, Анатоліївна; f d Володимир — Володимирfович, Володимирdівна; Геннадій — Геннадійович, Геннадіївна; f d Карпо — Карпович, Карп івна; f d Микола — Миколайfович, Миколаdївна; Григорій — Григорfович, Григорdівна; Валерій — Валерійович, Валеріївна; f d Яків — Якович, Яковл евич, Яківна, Яковлівна; s f s f Сава — Савsич, Савsовsич, Савdівна. 223. І. 1. Учительку звали Ольга Василівна. 2. Телефонувала моя хрещена — Тетяна Анатоліївна. 3. Юрка назвали на честь діда, його мама — Катерина Юріївна. 4. Марії Олексіївни сьогодні не було, і ми пішли сказати про це завучу — Юлії Романівні. 5. Мої двоюрідні сестри по батькові Антонівни.

980

224. І. Привітайте Леоніда Олексійовича і Людмилу Олександрівну; подякуйте Іванові Іларіоновичу і Зої Сергіївні; скажіть Олені Миколаївні й Анатолію Васильовичу; домовтеся з Іллею Євгеновичем і Раїсою Наумівною.

Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

Кузьмич, Кузьмівна; Богданович, Богданівна. Кузьмича, Кузьмівни; Богдановича, Богданівни. Кузьмичу, Кузьмівні; Богдановичу, Богданівні. Кузьмича, Кузьмівну; Богдановича, Богданівну. Кузьмичем, Кузьмівною; Богдановичем, Богданівною. на Кузьмичу, Кузьмівні; Богдановичу, Богданівні. Кузьмичу, Кузьмівно; Богдановичу, Богданівно.

Валерійович, Валеріївна; Валерійовича, Валеріївни; Валерійовичу, Валеріївні; Валерійовича, Валеріївну; Валерійовичем, Валеріївною; Валерійовичу, Валеріївні; Валерійовичу, Валеріївно;

РІДНА МОВА

ІІ.

225. І. Іван Якович Франко, Ліна Василівна Костенко, Степан Васильович Васильченко, Василь Андрійович Симоненко, Тарас Григорович Шевченко, Микола Кіндратович Вороний, Володимир Кирилович Винни ченко, Олександр Петрович Довженко, Михайло Петрович Стельмах.

ld z

227. Зорі — імен., самост. змін. част. мови; зоря, заг., неіст., Н. в., множ., І відм., м’яка гр., підмет. Вітру — імен., самост. змін. част. мови; вітер, заг., неіст., ч. р., Р. в., одн., І відм., тверд. гр., додаток. (В) житі — імен., самост. змін. част. мови; жито, заг., неіст., с. р., М. в., одн., II відм., тверд. гр., обставина. Росою — імен., самост. змін. част. мови; роса, заг., неіст., ж. р., Ор. в., одн., І відм., тверд. гр., додаток. Врожаю — імен., самост. змін. част. мови; врожай, заг., неіст., ч. р., Р. в., одн., II відм., м’яка гр., додаток. 230. Варіант 1 І рівень: в). ІІ рівень: біографія — імен., самост. змін. част. мови; біографія, заг., неіст., Н. в., одн., І відм., м’яка гр., присудок; народу — імен., самост. змін. част. мови; народ, заг., неіст. ч. р., Зн. в., одн., ІІ відм., тверда гр., додаток. III рівень: Іменник — самостійна частина мови План: 1) Іменник — самостійна змінна частина мови. 2) Загальне значення. 3) Синтаксична роль. 4) Морфологічні ознаки: а) істоти і неістоти; б) власні й загальні назви; в) категорія роду; г) чотири відміни іменників; д) група за кінцевим приголосним основи;

981

РІДНА МОВА

е) число іменників; ж) зміна за відмінками, незмінні іменники. 5) Творення іменників. 6) Особливості правопису. Варіант 2 I рівень: б). II рівень: совістю, обличчя, матір, юності, кущем, каменем, статей, рівнодення, секретарями, бригадирах, грушею, тінню. III рівень: Що іменник курча належить до IV відміни, оскільки це слово середнього роду із закінченням а, при відмінюванні з’являється суфікс ат (курчаті), слово означає малу істоту. Іменник курчатко належить до II відміни, тому що це слово середнього роду, має закінчення о.

§ 23. Прикметник як частина мови

231. І. Тип мовлення — розповідь. Стиль мовлення — науковий (різновид — науковопопулярний). Заголовок — «Народна улюблениця». II. Живопліт — огорожа із живих рослин, тин — сплетена з лози або прутів. IV. Із сивої (Р. в., ж. р., одн.) давнини; вербовий (Р. в., ч. р., одн.) живопліт; ніжною (Ор. в., ж. р., одн.) зеленню; родина вербових (Р. в., множ.).

ld z

232. І. Уривок із твору Миколи Вороного «Євшанзілля». II. Євшан (різновид полину) відіграв вирішальну роль у житті героя поеми. III. Рідний степ; степ широкий, вільний, пишнобарвний, квітчастий; батенько нещасний; воленька кохана; рідні шатра; рідні люди. Найчастіше в реченні прикметники виступають у ролі означень. 234. І. Чи знаєте ви, як цвітуть полини? О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій? Чи вас посіяли по степах неораних прадавні скіфи? Посіяли, щоб самим ховатися в отих сизих хащах, які росли тоді буйні та високі. Посіяли, щоб удень випасати поміж духмяних трав прудких коней, а вночі спати покотом на прив’ялих покосах, ніби на запашних м’яких подушках, спати міцним богатирським сном. Щовесни проростають із кореня буйним зелом полини, цвітуть зо лотистосивою гіркотою серед літа й осипаються пізньої осені дрібненьким насінням, яке розносить по степу вітер. Яка дивовижна стійкість, яка живучість! II. Жовтий, зелений, салатовий, темнозелений, золотавий, оранжевий.

982

235. І. Чумацького Шляху, гострого шпиля, круторогого вола, степового перелогу, вогненного стовпа, залізного велетня, широкого степу, українського народу, високого порогу, літнього часу, ошатного крутогору, калинового кетяга, пізнього гостя. II. Чумацькій ← чумак (суфіксальний спосіб).

Круторогий ← крутий + ріг (складання основ слів). Вогненний ← вогонь (суфіксальний спосіб).

§ 24. Якісні, відносні, присвійні прикметники. Повні та короткі форми прикметників

237. ІІ. Круті горби, глибокими ярками, свіжим білим снігом, лебединим пухом, білим прозорим туманом, срібний тихий світ, вечірнього сонця, на крутих горбах, густий старий дубовий ліс, грабовий ліс, високі стіни, білу пухову дорогу, тонке молоде грабове гілля, чорні нитки, м’який сніг, дрібний іній, тонким пухом, дрібними алмазами, білим світлом. III. Іній блищав, світився, переливався білим світлом. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками.)

РІДНА МОВА

236. II. Виділені слова є прикметниками, відповідають на питання яка? (якою?) і виражають ознаку предмета.

238. І. Ранковий дощ (б), кам’яний будинок (б), лимонний сік (б), дитячий крик (в), батьків портфель (в), журавлиний клекіт (в), дівоча коса (в), дубова крона (б), пташиний спів (в), лісові ягоди (б), сестрина книжка (в), лісова гущавина (б).

ld z

239. І. Запізніла сова чиркнула крилом по снігу й полетіла. Лебединим пухом звисає морозяна пудра на сучках і колючках, присипає заячі петлі під ялинками. Біля зваленої бурею сосни видно зовсім свіжі, не прикриті порошею сліди. Хтось старанно пригрібав торішнє листя. Вийміть із кишені два горіхи й постукайте один об одний. За хвилину побачите: з гілки на гілку на стукіт горіхів іде пухнастий звірок. Не роздумуючи, білка стрибає в сніг, смішними стрибками біжить під ноги. Опустіть руку. Частування схоплено. Смачний горіх! II. Морозяний — морозний, холодний. Торішній — тогорічний, минулорічний. 241. Якісні: кривих (дерев), добра (роса), гнилого (дощу), найтепліша (ковдра), (травень) холодний, (рік) голодний, покірна (вівця), (вівця) найсмачніша, ранній (приліт), теплу (весну). Відносні: солом’яним волом, сінним конем. Присвійні: бабине літо; соловейків голос, душа вовча. 242. І. «Початок весни» На полі осідає потемнілий сніг, а під ним дзвінко дзюркотить тала вода. Проте ще можна ходити по снігу, бо вночі він пришерхає від колючого морозцю. Двадцять першого березня день дорівнює ночі. Це зветься весняним рівноденням. Після цього день починає збільшуватися, а ніч зменшуватися. У березні все оживає. Уже на багатьох листяних деревах молоді бруньки блищать, мов вичищені. А потім з’явиться зелене листячко, липке, ніжне.

983

244. І. Вишневе варення (відносний), вишнева хустка (якісний); вовче лігво (присвійний), вовчий апетит (якісний); шовкова тканина (відносний), шовкове волосся (якісний); залізний дах (відносний), залізні нерви (якісний); золота обручка (відносний), золоте серце (якісний); риб’ячий хвіст (присвійний), риб’ячий жир (відносний); ведмежий кожух (відносний), ведмежа послуга (якісний). 246. І. 2. Ніжний, стрункий, свіжий, ясний. 3. Прозорий, переливчастий, лагідний, веселий. Смарагдовий — зроблений зі смарагду або кольору смарагду (яскра возелений). Меланхолійний — зажурений, журливий, засмучений, тужливий.

РІДНА МОВА

243. І. Приятель — приятелів, орел — орлиний, Ілля — Іллів, Георгій — Георгіїв, Святослав — Святославів, соловей — солов’їний, ведмідь — ведмедів (ведмежий), миша — мишачий, маляр — малярів, Палажка — Палажчин, товариш — товаришів, вовк — вовчий, Сава — Савин, Наталя — Наталин, Галина — Галинин.

§ 25. Ступені порівняння якісних прикметників

ld z

254. І. Повітря стало холоднішим, тільки кружляють у веселому танку дрібні сніжинки. Ніжні льодяні кристалики найрізноманітніших візерунків і розмірів. Жодна не схожа на свою сусідку: одна менша, друга більша, одна має складні візерунки, друга — ще складніші... Є в природі сніжинкикрихітки, вони випадають в Антарктиді, де найсильніші морози. Трапляються сніжинкивелетні, розміром із долоню. Та це велика рідкість. Важко описати всю красу й багатство цих найтонших витворів природи. Проте, виявляється, сніжинка завжди шестикутна. II. Прикметники, подані в дужках,— якісні. 256. І. 1. Ясні Донеччини поля мені на світі наймиліші. 2. Уже не та блакить над нами, уже коротші стали дні. 3. За тебе кращого немає, тобою злитий кожну мить, і завжди тобі, мій краю, я буду піснею служить. 4. На світі за все наймиліша лиш юність, о друзі мої! II. На світі за все наймиліша лиш юність, о друзі мої! (Речення розповідне, окличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням). 259. І. Холодний — холодніший, більш холодний; найхолодніший, найбільш холодний, холодніший за всіх. Зелений — зеленіший, більш зелений; найбільш велений, найзеленіший, зеленіший за всіх. Просторий — просторіший, більш просторий; найпросторіший, найбільш просторий, просторіший за всіх. Справедливий — справедливіший, більш справедливий; найсправедливіший, найбільш справедливий, справедливіший за всіх. Точний — точніший, більш точний; найточніший, найбільш точний, точніший 984

263. І. Тема — найкращі та найгірші риси і звички. Основна думка — любити життя. II. У поезії використані прикметники найвищого ступеня порівняння (проста форма). Найогидніші очі, найнікчемніші дурні, найпідліша сльоза, найпрекрасніша мати, найсолодші вуста, найчистіша душа, найскладніша людина, той наймудріший.

РІДНА МОВА

за всіх. Глибокий — глибший, більш глибокий, найглибший, найбільш глибокий, глибший за всіх. Охайний — охайніший, більш охайний; найохайніший, найбільш охайний, охайніший за всіх. Вродливий — вродливіший, більш вродливий; найвродливіший, найбільш вродливий, вродливіший за всіх.

§ 26. Відмінювання прикметників

ld z

264. І. Заголовок — «Спостереження за світом». Тема тексту — розповідь про зацікавлення головного героя тексту життям природи світу. Головна думка — утвердження думки про те, що світ, який нас оточує, цікавий і прекрасний. III. Зовнішній [зо//вн′ішн′ій], смішний [с’м’ішни//й], (у) літнім [л′іт’н′ім], зимовим [зи’мо//вим]. Якщо основа закінчується на м’який приголосний — закінчення їй, на твердий — ий.

265. І. Як оглядали ділянку синіх баклажанів, Віктор Троць запримітив на листочку якогось жука. Піймав його, показав тітці Марії. — Дивіться — шкідник? — То листогриз,— випередив матір Микола. — Ні, це колорадський жук,— заперечив Олег. — Приходьте в нашу лабораторію,— сказала тітка Марія,— там є колекція городніх шкідників, подивитесь. А це таки й справді листогриз. — Дякуємо, Маріє Василівно. Ми колись і лабораторію відвідаємо,— пообіцяла Валентина Михайлівна.— А ще краще буде, коли зробимо свої колекції. Вони дуже нам знадобляться. Згодні? Троць, Антонюк, Шморгун? — Згодні,— відповіли хлопці. Небо затягнулося хмарами. Збиралося на дощ. Тітка Марія заквапилась. — Ви мені пробачте. Сходіть уже самі на наші дослідні ділянки. Он вони біля річки. Пробуємо вирощувати болгарський перець, патисони та земляний горіх. А я піду допоможу дівчатам садити картоплю. 267. І. Всесвітній (м’яка група) порядок (тверда група), давній (м’яка група) Рим (тверда група), дорожній (м’яка група) знак (тверда група), досвітній (м’яка група) вогонь (м’яка група), житній (м’яка група) хліб (тверда група), майбутній (м’яка група) інженер (тверда група), могут985

268. Травневий день, заможний селянин, багатий дядько, осіннє небо, самобутній талант, гіркий полин, зелений дуб, загальноосвітня школа, останній промінь, південний вітер, рідна сторона, мужня поведінка, густий бір, червоне сонце. 270.

Д. Зн. Ор. М. Кл.

272.

батьків капелюх Маріїне хлоп’я материна пісня круглолиций місяць Маріїного хлоп’яти Р. батькового капелюха круглолицього місяця материної пісні Маріїному хлоп’яті Д. батьковому капелюху круглолицьому місяцю материній пісні Маріїне хлоп’я Зн. батьків капелюх круглолиций місяць материну пісню Маріїним хлоп’ям Ор. батьковим капелюхом круглолицим місяцем материною піснею Маріїному хлоп’яті М. (на) батьковому капелюсі материній пісні круглолицьому місяці Маріїне хлоп’я Кл. батьків капелюше круглолиций місяцю материна пісне 273. І. Заголовок — «Рятувальники». Витягали лебедів із води, орудуючи осиковими жердинами, до яких поприв’язувано мотуззя. А вже коли витягнутий із крижаної купелі лебідь опинявся на березі, тут потрапляв до рук дітей, котрі обдирали зі знесиленої птиці снігову шкаралупу. Горнучи слабких і покірних лебедів до грудей і самі скидаючись на лебедів, та не піднебесних,

Н.

986

смілива вдача безкраїй степ сміливої вдачі безкрайого степу сміливій вдачі безкрайому степові сміливу вдачу безкраїй степ сміливою вдачею безкраїм степом сміливій вдачі безкрайому степові смілива вдаче безкраїй степе

Р.

високе чоло пізній візит високого чола пізнього візиту високому чолу пізньому візиту високе чоло пізній візит високим чолом пізнім візитом (на) високому чолі ‘ > пізньому візитові високе чоло пізній візите

Н.

ld z

РІДНА МОВА

ній (м’яка група) дуб (тверда група), обідній (м’яка група) відпочинок (тверда група), присутній (м’яка група) чоловік (тверда група), ранній (м’яка група) вихід (тверда група), середній (м’яка група) ряд (тверда група), сусідній (м’яка група) будинок (тверда група), художній (м’яка група) засіб (тверда група).

§ 27. Творення прикметників

275. І. Тема — розповідь про Асканійський ботанічний парк. Основна думка: знайомство з природою — цікаве й корисне. Заголовок — «Асканійський ботанічний парк». Стиль тексту — науковопопулярний. ІІ. Асканійськxий — Асканія (суфіксальний спосіб творення). d qА7кліматdизаdційaнxий — акліматизація — клімат (суфіксальний спосіб творення, префіксальний). 7Ботанічнxий — ботаніка (суфіксальний спосіб творення). a 7Ландшафтaнcому — ландшафт (суфіксальний спосіб творення). 7Тваринaнxим — тварини (суфіксальний спосіб творення).

РІДНА МОВА

а земних, діти несли птахів до тракторних причепів, клали на підстилку з соломи. Знесені до причепів лебеді в усьому корилися своїм рятівникам, покладаючи свою долю на людей, зі зворушливою лебединою довірливістю ввіряючи їм як день нинішній, так і день завтраш- ній.

ld z

276. І. Прегарний — препоганий, прекрасний, предобрий — презлий, препоганий — прехороший; зависокий — занизький, завеликий — замалий, задовгий — закороткий, занизький — зависокий; надвисокий — наднизький, надглибокий, надмірний — недостатній; ультрасучасний, ультрамодний; безхмарний — хмарний, безстрашний — боягузливий, безцеремонний — скромний. ІІ. Ультра — префікс, що означає «над», «крайній», «за межами» Ультрасучасний — надсучасний, дуже сучасний. Ультрамодний — дуже модний. Безцеремонний — нахабний, зухвалий, нецеремонний.

277. І. — Прикметники, утворені префіксальним способом: замор ський — морський, міжнародний — народний, безбарвний — барвний. Прикметники, утворені префіксальносуфіксальним способом: прибережний — берег, надбрівний — брови, безталанний — талан, незрівнянний — зрівняний. Прикметники, утворені суфіксальним способом: шкільний — школа, малесенький — малий, зеленуватий — зелений, солов’їний — соловей, величезний — великий, олов’яний — олово. 279. І. Чудовий — пречудовий, хмарний — безхмарний, захмарний, надхмарний; шкільний — пришкільний, міжшкільний; морський — заморський, приморський; страшний — нестрашний, престрашний; добрий — предобрий, недобрий; цінний — безцінний, нецінний; помилковий — безпомилковий, непомилковий; цікавий — прецікавий, нецікавий, надцікавий; гарний — прегарний, негарний; приємний — неприємний. 280. І. Заголовок — «Дивоголуб». Чудесний, чорний, недешевий, малесенька, довгастенька, ніжне, рожеве, горда, не довга, не коротка, ввігнута, легкі, сильні.

987

282. І. Прямокутний акваріум, дзвінкоголосий хлопець, жовтогарячий колір, гостролистий клен, густонаселене місто, культурноісторичне значення, сільськогосподарське виробництво, південносхідний напрямок, всенародна любов, синьоока дівчина, темносірий костюм, волелюбний народ, різнобарвна сукня. 285. II. Сріблисті (верболози) — прикм., самост. змін. част. мови; сріблистий; відносний, множ., Зн. в., тверд. група, означення. Прозорі (сльози) — прикм., самост. змін. част. мови; прозорий; якісний, множ., Зн. в., тверд. група, означення. Поетична (птиця) — прикм., самост. змін. част. мови; поетичний; відносний, ж. р., одн., Н. в., тверд. група, означення. Маленьким (тільцем) — прикм., самост. змін. част. мови; маленький; якісний, ч. р., одн., Ор. в., тверд. група, означення. Гарячим (тільцем) — прикм., самост. змін. част. мови; гарячий; якісний, ч. р., одн., Ор. в., тверд. група, означення.

РІДНА МОВА

ІІ. Чудесний — чудеса (префіксальний спосіб творення), недешевий — дешевий (префіксальний спосіб творення), малесенька — малий (суфіксальний спосіб творення), довгастенька — довгий (суфіксальний спосіб творення), пшеничне — пшениця (суфіксальний спосіб творення).

ld z

§ 28. Написання найуживаніших суфіксів прикметників 288. Рожева стрічка, тоненькі павутинки, величезні хмари, блискучі хвилі, грудневий день, взуттєвий магазин, вербова гілка, коричневе пальто, польова стежка, дощова калюжа, молодецький запал, синюватий колір, життєвий досвід, бойовий шлях, запорозькі козаки.

289. Біохімія — біохімічний, історія — історичний, геній — геніальний, хірург — хірургічний, магістраль — магістральний, принцип — прин циповий, лаванда — лавандовий, комунікація — комунікаційний, циліндр — циліндричний, синонім — синонімічний, патріот — патріотичний, символ — символічний, театр — театральний. 290. Кавказ — кавказький, Львів — львівський, Збараж — збаразький, Гадяч — гадяцький, Острог — острозький, Євпаторія — євпаторійський, Калуш — калуський, Прилуки — прилуцький, Овруч — овруцький, Волноваха — волноваський, Асканія Нова — асканійський, Балаклава — балаклавський, Кіровоград — кіровоградський, Кременчук — кременчуцький.

988

291. І. 1. Сінним конем і солом’яним волом далеко не заїдеш. 2. Маленька праця краща за велике безділля. 3. Бездонної бочки не наллєш. 4. Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням. 5. Рання пташка росу оббиває. 6. Нічна зозуля денну перекує. 7. Піший кінному не товариш.

§ 29. Написання не з прикметниками. Н і нн у прикметниках

294. II. а) Незвичайна, білувата, спритний, дзвінке, бадьоре, повним, величезна, відкриті, невеликі, готове; б) будівельний, зовнішнього, округлі, пухнасту. &н нzа , і . ІІІ. w&Незвичай 7 a w евеликz 6

РІДНА МОВА

292. І. 1. Рясніє цвітом кущ — і день яснішає, Дністер біжить поглянути на квіт! Співочий птах не має втіхи більшої, Ніж оспівати чар медвяних віт. 2. Шлях Чумацький поскрипує сіллю, Над Дніпром, у небесних степах. Світ чумацький — ярмо і привілля, Сіль життя родить мертва ропа.

ld z

295. ІІІ. І тут пригадала, як вставала раненько, як ішла назирці за Юрком, і в недоброму передчутті стислося її серце. Неслухняними руками витягувала зза пазухи, опускала на воду, благала душею й очима: попливіть! Долонями підштовхувала на глибоке, благала: «Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!..»

296. І. 1. Не варт і печеної картоплі. 2. Взявся за гуж, не кажи, що не дуж. 3. До Петра — молока відерце, а по Петрові — глек, та й то неповний. 4. Краще невеликий мороз, ніж вітряна відлига. 5. Хлопець молодий, але й морозець — не старий. 6. Хоч річка невеличка, а береги ламає. 7. Зайвий колос у коморі незайвий прибуток приносить. 8. Найтовстіша колода — ще не готовий дім. 9. Ото дивина — собака не кована. 10. Коли спілий овес вдруге зазеленіє, осінь буде непогожою. ІІ. Зайвий колос у коморі незайвий прибуток приносить. (Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене). 297. І. а) неоперений, незвичайний, невибагливий, немічний, непоказний, невтомний, непомітний, невсипущий. б) не схожий, не перелітний, не барвистий, не співучий, не свійський, не рідкісний. 299. II. а) Гречане, літній, солов’їний, вишневий, єдиний, рідного, Червону, рідкісні, беззахисні; б) благослове н ної, тума н ний, осі н ній, нескінче н ний, росли н ний, безвинні, здоровенний, незрівнянний, неподоланний, неоціненний, непримиренну, священний.

989

§ 30. Написання складних прикметників

305. І. Яскравоблакитний барвінок, ніжноголубі волошки, світлочервоний мак, сніжнобіла ромашка, багрянофіолетові айстри, жовтогарячі чорнобривці, білорожеві півонії, ніжномолочні лілеї, червоногарячі троянди. 306. І. 1. Кароока дівчина, чорнобровий юнак, десятирічний хлопчик, цьогорічний план, круглолиця людина, довговії очі, сільськогосподарські угіддя, триповерховий будинок, середньовічна історія. 2. Південносхідний напрямок, мовнолітературний факультет, авто мобільнотракторний завод, світлочервоний колір, синьожовтий прапор, гіркуватосолоний смак.

РІДНА МОВА

304. II. Розвихрені, червоними, самісіньку, невід’ємною, ранньою, зелене, пружних, малинові. Животрепетним — живий + трепетний (складання основ слів). Світлорожевими — світлий + рожевий (складання основ слів). Темнопурпуровими — темний + пурпуровий (складання основ слів).

ld z

307. І. Стиль тексту — художній. II. Квітка ніжна, квітка смілива, квітка нетерпляча, крізь снігольодову скоринку, блідожовтуватий хвостик, білозелена гостриця, із тоненькою стрілкою, від рясного холодного цвіту.

309. II. Прикметники, вжиті у прямому значенні: дивовижної краси; власне щастя; недоспаних ночей; кращі квіти; у людських серцях. Прикметники, вжиті у переносному значенні: земної, безсловесної краси; на тихих озерцях; в щирім серці; в чесних грудях; дитинна чистота; золотими пелюстками; в душах чистих і ясних. 312. Пронизливий ← пронизувати, надприродний ← природа; чарівний ← чари, чудернацький ← чудо; гарнесенький ← гарний, тонюсінький ← тонкий; зеленавий ← зелень, чернігівський ← Чернігів; закарпатський ← Закарпаття, прикарпатський ← Прикарпаття; таврійський ← Таврія, золотистий ← золото; могутній ← могти, величезний ← великий.

990

313. І. Чудненький, красивенький, тоненький, тонюсінький, веселенький, жовтенький. II. Чорний — чорніший, більш чорний, найчорніший, найбільш чорний. Дужий — дужчий, більш дужий, найдужчий, найбільш дужий. Легкий — легший, менш легкий, найлегший, найбільш легкий. Густий — густіший, більш густий, найгустіший, найбільш густий. Холодний — холодніший, менш холодний, найхолодніший, найменш холодний.

РІДНА МОВА

Рідкий — рідший, менш рідкий, найрідший і найрідкіший, найменш рідкий. Великий — більший, більш великий, найбільший, найбільш великий. Солодкий — солодший, більш солодкий, найсолодший, найбільш солодкий. Далекий — дальший, більш далекий, найдальший, найбільш далекий. Спокійний — спокійніший, більш спокійний, найспокійніший, найбільш спокійний. Мудрий — мудріший, більш мудрий, наймудріший, найбільш мудрий. Гіркий, мідний, малиновий, кислосолодкий.

314. Лляний рушник, директорський стіл, сестрині малюнки, директор фірми, вовняне пальто, звуки музики, паркова зелень, листя дерева, Дніпрові води, дівочий спів, дядьків приїзд, Галинині сподівання.

ld z

315. І. Заголовок — «Життєдайні ліси». Ліс відіграє в нашому житті величезну роль. Дерева відновлюють живодайну силу відпрацьованого повітря. Здатність лісів засвоювати вуглекислий газ залежить від їх віку та складу породи. Ліси середнього віку є найпродуктивнішими зеленими фабриками повітря. Лісові посадки з тополі поглинають більше вуглекислого газу, ніж ялинові, соснові або модринові посадки. Турбуючись про ліси, можна запобігти атмосферному забрудненню. Ліс уловлює із забрудненої атмосфери цементний пил, сажу, свинець, оксиди магнію, заліза та інші «продукти цивілізації», які потрапляють в атмосферу через недосконалість промислової технології.

§ 31. Написання прізвищ прикметникової форми

316. II. Івана Котляревського, Марка Кропивницького, Михайла Ста рицького, Миколу Лисенка, Івана КарпенкаКарого, Панаса Сакса ганського, Миколу Садовського, Марія Заньковецька. 317. Н. Михайло Коцюбинський; Леонід Глібов; Микола Вороний; Костянтина Малицька. Р. Михайла Коцюбинського; Леоніда Глібова; Миколи Вороного; Костянтини Малицької. Д. Михайлу(ові) Коцюбинському; Леоніду(ові) Глібову; Миколі Вороному; Костянтині Малицькій. Зн. Михайла Коцюбинського; Леоніда Глібова; Миколу Вороного; Костянтину Малицьку. Ор. Михайлом Коцюбинським; Леонідом Глібовим; Миколою Вороним; Костянтиною Малицькою. М. (на) Михайлу(ові) Коцюбинському; Леоніді(ові) Глібові(у); Миколі Вороному;

991

318. Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

Гаршин Гаршина Гаршину Гаршина Гаршиним (на) Гаршині Гаршин

Григор’єв Григор’єва Григор’єву Григор’єва Григор’євим Григор’єві Григор’єв

Соловйов Соловйова Соловйову Соловйова Соловйовим Соловйові Соловйов

321. І. 1. Дослідник історії запорозького козацтва Дмитро Яворницький стверджує, що Іван Сірко брав участь у 55 походах проти Османської імперії та Кримського ханства. 2. В українських переказах та піснях образ Байди пов’язувався із засновником першої Січі Дмитром Вишневецьким, патріотом рідної землі. 3. Павло Полуботок був Чернігівським полковником, який після смерті Івана Скоропадського став гетьманом. 4. Петро І змушував Полуботка радитись у всіх справах із Вельяміновим — бригадиром Малоросійської колегії. 5. Історики погоджуються в тому, що найвизначнішим козацьким гетьманом до Богдана Хмельницького був Петро Кононович Сагайдачний.

РІДНА МОВА

Костянтині Малицькій. Кл. Михайле Коцюбинський; Леоніде Глібов; Миколо Вороний; Костянтино Малицька.

ld z

323. Варіант 1 I рівень: б) — прикметники можуть виявляти ознаку в більшій або меншій мірі. II рівень: Наймиліший — прикм., самост. змін. част. мови; милий; якісний, ч. р., одн., Н. в., тв. гр., проста форма найвищ. ступ. порівн., присудок. Вертлява — прикм., самост. змін. част. мови; вертлявий; якісний, ж. р., одн., Н. в., тв. гр., присудок. Довірливий — прикм., самост. змін. част. мови; довірливий; якісний, ч. р., одн., Н. в., тв. гр., присудок. Варіант 2 I рівень: в) — відносні прикметники означають ознаки й властивості відносно предметів, явищ тощо. II рівень: Вищий, вужчий, предобрий, кращий, білолицьою, блідо рожевий, сіруватобрунатний, турецький, невблаганний, здоровенний.

§ 32. Числівник як частина мови

992

325. І. Чотири, один, п’ятірка (іменник серед числівників), шостий. 2. Ходять, п’ять (числівник серед дієслів), сидять, стояти. 3. Восьмий (числівник серед прикметників), далекий, восьмиповерховий, давній. 4. Два (числівник серед іменників), двійня, двійка, дворіччя. 5. Сорока, рушниця, мішок, сорок (числівник серед іменників). 6. Бігти, червоніти, їсти, п’ятий (числівник серед дієслів). 7. Дев’яносто, сотня (іменник серед числівників), двадцять, другий.

327. І. 1. П’ятеро хлопців пішли до лісу. 2. Четвірка гребців почала тренування. 3. Десять на три ділиться з остачею. 4. Був засмучений четвіркою за диктант. 5. У козацькому війську була сотня підрозділів. II. Козацький — козак (суфіксальний спосіб творення). Засмучений — невеселий, сумний.

330. II. Говорить так, як три дні хліба не їв. 2. Працює до сьомого поту. 3. Грати першу скрипку. 4. Одного не чекають. 5. У три дуги зігнути. 6. Робить п’яте через десяте. 7. Знаю, як свої п’ять пальців. 8. Наговорити сім мішків гречаної вовни. 9. До першого грому земля не розмерзається. 10. Однією рукою в долоні не заплещеш. 11. Сім п’ятниць на тиждень.

РІДНА МОВА

326. І. Заголовок — «Походження слова». Стиль мовлення — науковий. II. У даному тексті числівники є підметами, обставинами, означеннями. III. Числівник — число.

§ 33. Числівники кількісні і порядкові Групи числівників за будовою

ld z

333. II. Сім (кількісний, простий), сьомого (порядковий, простий), перше (порядковий, простий), друге (порядковий, простий), у третьому (порядковий, простий), в четвертому (порядковий, простий), чотири (кількісний, простий), у п’ятому (порядковий, простий), вісім (кількісний, простий), у шостому (порядковий, простий), шістнадцять (кількісний, складний), у сьомому (порядковий, простий), тридцять два (кількісний, складений), тридцять дві (кількісний, складений), шістдесят чотири (кількісний, складений).

336. ІІ. В Україні змішані сім’ї становили лише дві цілих і сім десятих відсотка. Складні могли нараховувати до двадцяти — двадцяти п’яти осіб. Селянські родини вирізнялися високою народжуваністю — у середньому по п’ять — сім дітей, хоча траплялося й десять — дванадцять. Важлива роль жінки в сім’ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три». Першим у родині до столу завжди сідав батько. А хлопців із восьми років учили молотити ціпом, а з дванадцяти — косити... IV. Дві цілих і сім десятих відсотка (складений), двадцять (простий), двадцять п’ять (складений), п’ять (простий), сім (простий), десять (простий), дванадцять (складний), один (простий), три (простий), перший (простий), вісім (простий). Усі числівники, окрім слова перший,— кількісні. Перший — порядковий числівник. 338. Одна тисяча шістсот сімдесят один, дві тисячі триста вісімдесят п’ять, три тисячі чотириста дев’яносто шість, чотири тисячі двісті

993

вісімнадцять, п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят сім, шість тисяч шістсот сімдесят сім, сім тисяч сімсот шістдесят чотири, вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят, дев’ять тисяч сімсот вісімдесят два, десять тисяч триста сорок чотири.

340. 1. Сім раз відміряй, а один — відріж. 2. Дерти сім шкур. 3. У сімох няньок дитина не доглянута. 4. Сім п’ятниць на тиждень. 5. Сьома вода на киселі (далекий родич). 6. На сьомому небі. 341. ІІ. За триста шістдесят п’ять днів, шість годин, через чотири роки, двадцять чотири години, триста шістдесят шість діб, триста шістдесят п’ять діб, двадцять вісім днів, двадцять дев’ять днів, двадцять дев’ятого лютого; тисяча дев’ятсот дев’яносто другий, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий, дві тисячі четвертий роки.

РІДНА МОВА

339. І. Третя (простий) річка, серед восьмисот сорока семи (складений) приток, в тисяча дев’ятсот тридцять другому (складений) році.

342. І. Шістдесят сім зошитів; двісті сорок три гривні п’ятдесят шість копійок; шістдесят чотири тисячі; п’ятсот сімдесят п’ять мільйонів; двадцять п’ять мільярдів.

ld z

§ 34. Відмінювання та написання кількісних числівників

346. II. Наша країна із заходу на схід простяглася на тисячу триста шіст надцять кілометрів, із півночі на південь — на вісімсот дев’яносто три кілометри. Крайні точки: на півночі — с. Петрівка (Чернігівська область), на півдні — мис Сарич (Автономна Республіка Крим), на заході — м. Чоп (Закарпатська область), на сході — с. Червона Зірка (Луганська область). На сході та півночі проходять кордони з Росією, на північному заході — з Білоруссю, на заході — з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на південному заході — з Молдовою. Адміністративно Україна поділена на двадцять чотири області, Автономну Республіку Крим та міста Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус. В Україні — чотириста сорок вісім міст і вісімсот дев’яносто сім селищ міського типу, понад двадцять вісім тисяч сільських населених пунктів. III. Н. двадцять чотири області Р. двадцятьох чотирьох областей Д. двадцятьом чотирьом областям Зн. двадцять чотири області Ор. двадцятьма чотирма областями М. (на) двадцятьох чотирьох областях.

994

349. II. Банкнота — кредитний знак грошей, які випускають для заміни металевих грошей як засіб обігу й платежу.

350. II. Н. Р. Д. Зн. Ор.

одна однієї (одної) одній одну однією (одною) (на) одній

дев’ять дев’яти (дев’ятьох) дев’яти (дев’ятьом) дев’ять (дев’ятьох) дев’ятьма (дев’ятьома)

М. дев’яти (дев’ятьох)

п’ятдесят п’ятдесяти (п’ятдесятьох) п’ятдесяти (п’ятдесятьом) п’ятдесят (п’ятдесятьох) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

шістдесят, шістдесяти (шістдесятьох) шістдесяти (шістдесятьом) шістдесят (шістдесятьох) шістдесятьма (шістдесятьома) шістдесяти (шістдесятьох)

триста трьохсот трьомстам триста трьомастами

РІДНА МОВА

Р. Д. Зн. Ор. М.

трьохстах.

III. Н.

ld z

351. Сорока дев’яти, сорока дев’ятьом, сорока дев’ятьма (дев’ятьома); ста вісімдесяти п’яти, ста вісімдесяти (вісімдесятьом) п’яти (п’ятьом), ста вісімдесятьма п’ятьма; двохсот тридцяти трьох, двомстам тридця тьом трьом, двомастами тридцятьма трьома; тисячі дев’ятсот шістдесяти чотирьох, тисячі дев’ятистам шістдесятьом чотирьом, тисячею дев’ятьмастами шістдесятьма чотирма; трьохсот шістнадцяти, трьомстам шістнадцятьом, трьомастами шістнадцятьма; п’ятдесяти семи, п’ятдесятьом сімом, п’ятдесятьма сімома; чотирьохсот дев’яноста восьми, чотирьомстам дев’яноста вісьмом, чотирмастами дев’яноста вісьмома; шістдесяти двох, шістдесятьом двом, шістдесятьма двома.

352. І. В один голос — дружно; в один момент — миттю; в одну дудку — одностайно; з одного маху — миттю; на один аршин — однаково; один, як палець — самотній. 353. І. Тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев’яносто; п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот. ІІ. Н. п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот Р. п’ятиста, шестисот, семисот, восьмисот, дев’ятисот Д. п’ятистам, шестистам, семистам, восьмистам, дев’ятистам Зн. п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот Ор. п’ятьмастами (п’ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами) семистами (сімомастами) вісьмастами (вісьмомастами), дев’ятьмастами (дев’ятьмастами) М. (на) п’ятистах, (на) шестистах, (на) семистах, (на) восьмистах, (на) дев’ятистах 356. II. У чотирьох (М. в.), четверо (Н. в.), сорок (Н. в.), два (Н в.), п’ять (Н в.).

995

357. І. Двадцять чотири кілограми, сімдесят одне селище, п’ятдесят три машини, шістсот двадцять вісім дерев, сто тридцять п’ять міст, вісімсот вісімдесят сім завдань, тисяча дев’ятсот сімдесят два роки. III. Н. шістсот двадцять вісім Р. шестисот двадцяти восьми Д. шестистам двадцятьом восьми Зн. шістсот двадцять вісім Ор. шістьмастами двадцятьма вісьмома М. (на) шестистах двадцятьох вісьмох

РІДНА МОВА

Н. сорок сорок п’ять п’ятаків Р. сорока сорок п’яти п’ятаків Д. сорока сорокам п’ятьом п’ятакам Зн. сорок сорок п’ять п’ятаків Ор. сорока сороками п’ятьма п’ятаками М. (на) сорока сороках п’яти п’ятаках Кл. сорок сорок п’ять п’ятаків

§ 35. Відмінювання порядкових числівників

358. II. Порядкові числівники: перших, десятого. Загартування зміцнює організм людини, сприяє фізичному здоров’ю.

ld z

359. II. a) один, другий, третій, четверо, семеро, двоє, третій. б) дванадцять. в) сто один, тридцяти двох.

360. І. Четвертого, четвертому, четвертим; тисяча дев’ятсот п’ятого, тисяча дев’ятсот п’ятому, тисяча дев’ятсот п’ятим; вісімдесят дев’ятого, вісімдесят дев’ятому, вісімдесят дев’ятим; чотирнадцятого, чотирнадцятому, чотирнадцятим; двісті сорок першого, двісті сорок першому, двісті сорок першим; третього, третьому, третім; шістдесят другого, шістдесят другому, шістдесят другим.

361.

996

Н. тисяча дев’ятсот вісімдесят другий рік Р. тисяча дев’ятсот вісімдесят другого року Д. тисяча дев’ятсот вісімдесят другому року Зн. тисяча дев’ятсот вісімдесят другий рік Ор. тисяча дев’ятсот вісімдесят другим роком М. (у) тисяча дев’ятсот вісімдесят другому році Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

чотириста вісімдесят третя сторінка чотириста вісімдесят третьої сторінки чотириста вісімдесят третій сторінці чотириста вісімдесят третю сторінку чотириста вісімдесят третьою сторінкою (на) чотириста вісімдесят третій сторінці

вісімдесята вправа вісімдесятої вправи вісімдесятій вправі вісімдесяту вправу вісімдесятою вправою вісімдесятій вправі

363. І. а) п’ятнадцятий, двохсотий, п’ятитисячний, шістдесятий, шестимільйонний. б) п’ятиповерховий, восьмирічний, тризначне, семиденний, двоскладне, чотиримісячний, тризубий. II. П’ятиповерховий — п’ять поверхів. Двохсотий — дві сотні. П’ятитисячний — п’ять тисяч. Восьмирічний — вісім років.

РІДНА МОВА

362. II. Друге (порядковий, простий, с. р., Н. в., одн., означення), дві (кількісний, простий, Н. в., підмет), три (кількісний, простий, Н. в., обставина), на четвертий (порядковий, простий, с. р., Н. в., одн., означення), п’ятий (порядковий, простий, ч. р., Н. в., одн., означення), на першій (порядковий, простий, ж. р., М. в., одн., означення). Н. друге п’ятий перша Р. другого п’ятого першої Д. другому п’ятому першій Зн. друге п’ятий першу Ор. другим п’ятим першою М. (на) другому (на) п’ятому (на) першій

ld z

365. І. 90 кілограмів — дев’яностокілограмовий; 30 діб — тридцятидобовий; 200 квартир — двохсотквартирний; 40 хвилин — сорокахвилинний; 70 мільярдів — сімдесятимільярдний; 80 тонн — вісімдесятитонний; 500 кілометрів — п’ятсоткілометровий; 50 років — п’ятдесятирічний; 60 метрів — шістдесятиметровий; 5 тисяч — п’ятитисячний.

369. І. П’ятнадцята година тридцять хвилин; сьома година сорок п’ять хвилин; за десять хвилин шоста; двадцять третя година п’ятдесят п’ять хвилин.

§ 36. Творення числівників

375. ІІ. Найкраща — найгірша, широкий — вузький, недалечко — далеченько, найбільш дисциплінований — найменш дисциплінований. III. Два (обставина), десятеро (підмет), на другому (означення), шостий (підмет). 376. І. Одна гривня; сорок гривень; тисяча гривень; п’ятнадцять гривень; сімнадцять гривень; сто гривень, п’ятдесят копійок; одна тисяча п’ятсот шістдесят дві гривні; вісім гривень, шістдесят п’ять копійок; одна тисяча сто сімдесят чотири гривні; п’ятсот двадцять гривень; три мільйони п’ятсот шість тисяч сто сімдесят чотири гривні. 378. III. На трьох (кількісний, простий, М. в.), в одній (кількісний, простий, М. в.), у другій (порядковий, простий, М. в.), десяти (кількісний, простий, Р. в.), тридцять (кількісний, простий, Н. в.), першого (порядковий, простий, Р. в.).

997

РІДНА МОВА

§ 37. М’який знак у числівниках 387. II. Н. ч отири, дев’ятнадцять, двадцять п’ять районів; сім міст Р. чотирьох, дев’ятнадцяти, двадцяти п’яти районів; семи міст Д. чотирьом, дев’ятнадцятьом, двадцятьом п’ятьом районам; сімом містам Зн. чотири, дев’ятнадцять, двадцять п’ять районів; сім міст Ор. чотирма, дев’ятнадцятьма, двадцятьма п’ятьма районами; сімома містами М. (у) чотирьох, дев’ятнадцятьох, двадцятьох п’ятьох районах; сімох містах 388. І. Шість місяців, п’ятнадцять хвилин, дванадцята година, дванадцять, одна друга класу, п’ятнадцять днів, п’ятдесят років.

389. До двадцяти трьох додати вісімнадцять буде сорок один. Від вісімдесяти чотирьох відняти сорок п’ять буде тридцять дев’ять. До тридцяти чотирьох додати дванадцять буде сорок шість. Від сімдесяти відняти десять буде шістдесят.

391. У п’ятьох книгах; на двадцять третьому поверсі; на чотирьох сторінках; на шістьох столах; у дванадцятьох учнів; у дев’ятьох зошитах; на сімох пензликах.

ld z

392. І. 1. Уперше зворотний бік Місяця було сфотографовано в жовтні тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ятого року. 2. Написи повторювалися дванадцятьма мовами. 3. Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр на годину. 4. Чотири українські фронти рухалися на захід чотирма залізними потоками. ІІ. Написи повторювалися дванадцятьма мовами. (Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.)

998

399. Варіант 1 I рівень: а) п’ятий, чотирма, десять, мільйонний; б) п’ятсот, сімдесят, дванадцять, чотирьохсотий, дев’ятсот, шістна дцять, чотирнадцять; в) сто сорок третій, триста двадцять восьмий, тисяча дев’ятсот вісімдесятий. Чотирма — числівник, чотири; простий, кількісний, цілий, Ор. в. Чотирьохсотий — числівник; чотирьохсотий; порядковий, Н. в. II рівень: чотирьох, чотирма; шести, шістьма; п’ятнадцятьох, п’ятнадцятьма; шестисот п’ятдесяти трьох, шестистами п’ятдесятьома трьома; дев’ятисот, дев’ятьмастами; одного мільйона дев’ятисот шістдесяти п’яти тисяч чотирьохсот шістдесяти трьох, одним мільйоном дев’ятьмастами шістдесятьма п’ятьма тисячами чотирмастами шістдесятьма трьома; чотириста тридцять восьмого, чотириста тридцять восьмим; восьмисот шістдесяти семи, вісьмомастами шістдесятьма сімома; шістсот дев’яносто сьомого, шістсот дев’яносто сьомим; семисот п’ятдесяти чотирьох, семистами п’ятдесятьма чотирма.

РІДНА МОВА

Варіант 2 I рівень: а) шістсот, вісімдесят, дев’ятнадцять, чотирма, дев’ять, дев’ятсот. б) п’ятий, сто сімдесят третього, трьохсотий, чотириста двадцять сьомий, сімдесятий, п’ятимільйонний. II рівень: Н. п’ять, вісім, шістнадцять Р. п’яти (п’ятьох), восьми (вісьмох), шістнадцяти (шістнадцятьох) Д. п’яти (п’ятьом), восьми (вісьмом), шістнадцяти (шістнадцятьом) Зн. п’ять (п’ятьох), вісім (вісьмох), шістнадцять (шістнадцятьох) Ор. п’ятьма (п’ятьома), вісьма (вісьмома), шістнадцятьма (шістнадцятьома) М. (на) п’яти (п’ятьох), восьми (вісьмох), шістнадцяти (шістнадцятьох) Н. вісімсот тридцять чотири Р. восьмисот тридцяти (тридцятьох) чотирьох Д. восьмистам тридцять (тридцятьом) чотирьом Зн. вісімсот тридцять чотири (восьмисот тридцяти (тридцятьох) чотирьох) Ор. восьмистами (вісьмомастами) тридцятьма чотирма М. (на) восьмистах тридцяти (тридцятьох) чотирьох

§ 38. Займенник як частина мови Розряди займенників за значенням

ld z

400. І. Тип мовлення — розповідь. Стиль мовлення — розмовний. Виділені слова — займенники. II. а) ми (множина, Н. в.), я (однина, Н. в.), мені (однина, Д. в.), ніхто (однина, Н. в.); б) той (однина, Н. в., ч. р.), всьому (однина, Д. в., ч. р.), її (однина, Р. в., ж. р.). в) всім (множина, давальний). 402. а) абищо, ми, дехто, вони, хто, ніщо, воно, дещо; б) усякий, ваш, котрий, той, будьякий, їхній, свій, такий, деякий; в) стільки, скільки. 404. І. Уривок із твору Я. Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки». ІІ. Ми (особовий), наше (присвійний), наші (присвійний), в, нашому (присвійний), якийсь (неозначений), цього (вказівний), той (вказівний), нас (особовий), вам (особовий). 406. II. Мій — мій; присвійний, однина, ч. р., Н. в.; собі — себе; зворотний, однина, Р. в.; у них — вони; особовий, множина, Р. в.; яка — який; відносний, однина, ж. р., Н. в.; у нього — він; особовий, однина, ч. р., Р. в.; отих — отой; вказівний, множина, Р. в.

999

§ 39. Особові займенники, їх відмінювання. Зворотний займенник себе 412. І. Особові займенники: мене (Р. в.), я (Н. в.), його (Р. в.), у нього (Р. в.), ми (Н. в.), він (Н. в.), у нас (Р. в.). Якась (Н. в.), якийсь (Н. в.) — неозначені, наш (Н. в.) — присвійний. II. Мене — я (І особа); його — він (III особа); у нього — він (ІП особа); у нас — ми (І особа).

РІДНА МОВА

407. І. Кажуть, горе зближує людей. Тепер я переконався, що так воно й є. Якщо раніше в нашій дружбі з Ільком і були якісь щілини, то тепер вона зцементувалася так, що ніяка сила не розірве. Уранці ми чекали одне одного на розі і до школи йшли разом. Зі школи поверталися також разом. Ми з Ільком твердо вирішили довести всім, що не останні в навчанні. II. Кома у першому реченні виділяє вставне слово. У другому реченні коми поставлені тому, що це речення складне.

ми нас нам нас нами (на) нас

ти тебе тобі тебе тобою тобі

він його (нього) йому ним його (нього) ним ньому (на нім).

ld z

414. Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

413. І. Наука тяжка, а жити з нею (ІІІ особа) легко. 2. Око бачить далеко, та не рівнятися йому (ІІІ особа) з розумом. 3. Поки талант зростити, треба довго його (ІІІ особа) вчити. 4. Треба вчиться — завжди тобі (II особа) пригодиться. 5. Так думай, щоб потім не довелося тобі (ІІ особа) переробляти. 6. Час не кінь: його (ІІІ особа) не підженеш і не зупиниш. 7. Щастя має друзів, а їх (ІІІ особа) вивіряється нещастя. 8. Якби ми (І особа) знали, то вас (ІІ особа) не питали б.

416. І. У ранньому дитинстві у Тараса Шевченка виявили хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою він розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, шукав собі вчителя. Один із церковних малярів виявив у хлопця неабиякі здібності. Однак Тарасові не дозволили вчитися, а віддали до покоїв служкою. Вечорами, деколи й ночами, виконавши всю загадану роботу, він нишком брав книжки з панської бібліотеки і читав, поринаючи у невідомі світи і забуваючи про своє гірке життя. Незабаром Тарас почав перемальовувати з книжок. І це було неабиякою втіхою для нього. II. В нього, він, йому, його, для нього (особові займенники); всю (означальний), про своє (присвійний), це (вказівний), неабиякою (неозначений).

1000

417. 1. На людей дивлячись, і себе (Зн. в.) бачиш. 2. Не давай собі (Д. в.) рукава урвати і про себе (Зн. в.) всім усе знати. 3. Роби для інших, учись для себе (Р. в.). 4. Розумний звинувачує в невдачі себе (Зн. в.), дурний — інших.

РІДНА МОВА

419. — Не буде в нас (Р. в.) уже такої класної керівнички... (розповідне, неокличне). Ніколи... (розповідне, неокличне) Кого б не призначили... (розповідне, неокличне) І тут тільки ми (Н. в.) збагнули, що наша Галина Сидорівна більше не наша, що ми (Н. в.) розлучаємося з нею (Ор. в.) назавжди! (розповідне, окличне) Запала мертва гнітюча тиша... (розповідне, неокличне). І я (Н. в.) раптом відчув, просто фізично відчув, як щемить не тільки моє власне серце, серця всіх однокласників... (розповідне, неокличне). Наче серця наші були з’єднані між собою (Ор. в.) тоненькими невидимими дротинками і по тих дротинках враз пустили струм — щемливий струм суму (розповідне, неокличне). — Знаєте,— тихо мовив Павлуша. (розповідне, неокличне) — Треба попрощатися з нею (Ор. в.) (спонукальне, неокличне). І так, щоб вона (Н. в.) запам’ятала це на все своє життя (розповідне, неокличне).

§ 40. Питальні й відносні займенники, їх відмінювання

ld z

423. І. 1. Думай, що робити, а роби те, що надумав. 2. Хто закінчує вчитися, той перестає жити. 3. Розумний знає, чого й немає. 4. Не той багатий, хто багато прожив, а той, хто багато діла зробив. 5. Скільки людина не жила б, усього не виживе. 6. Не той кмітливий, кого водять. 7. Що знаєш, за плечима не носиш. II. Усі речення за будовою складні.

424. І. 1. Класний керівник, який прийшов на збори, сів біля вікна й уважно спостерігав за дітьми. 2. Класний керівник поділився цікавою інформацією, у якій йшлося про надзвичайну подію. 3. У цій події випадково опинився учень нашої школи, з якого потім зробили героя. 4. Повертаючись зі школи, хлопці затримувалися біля пам’ятника, від якого розходилися три дороги. 5. Торік у нас організувався технічний гурток, що працював на базі шкільної майстерні. II. Н. чий (чиє) чия Р. чийого чиєї чиїй Д. чийому, чиєму Зн. чий, чийого чию Ор. чиїм чиєю М. (на) чийому, чиєму, чиїм чиїй 425. — Ми (особовий) — юні натуралісти. Чули про таке (вказівний)? — підморгнув Забара. — Що (питальний)? Які (питальний) натуралісти? — з огидою покосився Захарко. — Природу любимо. Охороняємо її (особовий),— пояснив Остап. — Ну й охороняйте. Он дивіться, скільки навкруги природи! — Ви хіба не знаєте, що (відносний) диких співучих птахів виловлювати заборонено? — Чий (питальний) ти (особовий) будеш такий (вказівний) грамотний?

1001

РІДНА МОВА

Може, мені (особовий) вже й дихати не можна? — Дихайте на здоров’ячко,— відповів Марочкін.— А птахів ловити — ні. Їх (особовий) і так мало. 426. І. Мою — присвійний; Зн. в., однина, ж. р.; я — особовий, Н. в., однина, І особа; він — особовий, Н. в., однина, ч. р.; це — вказівний, Н. в., однина, с. р. мої — присвійний; Н. в., множина; скільки — вказівний; Н. в.; чим — відносний, Ор. в., однина; все — означальний, Н. в., с. р., однина; те — вказівний; Н. в., с. р., однина; чого — відносний, Р. в., однина.

§ 41. Заперечні й неозначені займенники, їх відмінювання і правопис

ld z

427. І. Заперечні займенники: ніщо, нічий, ніскільки, ніякий, ніхто, нікого, нікотрий. Неозначені займенники: дещо, абичий, хтонебудь, хтознаскільки, будьякий, чийсь, якийсь, хтознащо. II. Заперечні займенники творяться від відносних префіксальним способом. III. Будьхто — префіксальний спосіб творення, хтонебудь — суфіксальний.

428. І. а) нікого, ніяким, ніщо, ніскількох, нічия, нічому, ніхто, нічийому, ніким, нічиє, нікотрого. б) будького, казнакого, якимнебудь, будьяким, казнащо, будьщо, хтознаскількох, скількохнебудь, будьчия, чомунебудь, казнахто, будьчийому, хтознаким, будьчиє, будькотрого, казнакотрого; будь з ким, казна про котрого. III.

1002

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

хтось когось комусь когось кимсь (на) комусь

щонебудь чогонебудь чомунебудь щонебудь чимнебудь чомунебудь

абиякий абиякого абиякому абиякий (ого) абияким абиякому

429. І. Не чути на селі ніякого (Р. в.) гомону, нічийого співу. Біліють проти місяця хати з темними вікнами,— не то дрімають, не то щось (Н. в.) думають. Може, думають вони про те, що завтра рано має відбутися на селі якесь (Н. в.) сумне свято, після чого деякі з них зостануться пустками; загуде в негоду вітер у димарі, завітає в гості лупатий сич, і буде моторошно й сумно. Сьогодні деякі (Н. в.) люди вкладалися зі своїм добром, і цілий день стояв у селі казнаякий (Н. в.) шум і гомін; тепер усе затихло. По дворах, навантажені абияким (Ор. в.) збіжжям, стоять вози, готові в дорогу.

ІІ.

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

ніхто нікого нікому нікого ніким (на) нікому

ніякий ніякого ніякому ніякий (ого) ніякому ніякому

432. II. а) Ніхто, кимось, абихто, абичий, абиякого, абищо, дехто, деякий, дечим, декотрий, деяким, декого, нікого, нічим, ніскільки; б) чийнебудь, будького, хтозначий, чимнебудь; якийнебудь, будь хто; в) ні в кого, де з чим, будь з чим, будь до кого, хтозна з ким, хтозна до чого, хтозна від чого, казна з чим, аби з чим, аби до чого, де з ким, ні до кого, ні з ким, ні з яким, ні з чим, ні за ким.

РІДНА МОВА

431. І. 1. Розумний передбачає, але знає, що ніхто всього не знає. 2. Уміння ніхто за плечима не носить. 3. Ніхто у всьому мудрий не буває. 4. Ніхто вище свого вміння не здійметься. 5. Ніхто ще не вродився вченим, а хліб не вродився печеним.

ld z

433. Хтознахто — хтозна до кого, до хтознакого (Р. в.); хтозна з ким (Ор. в.); хтозна на кому, на хтознакому (М. в.). Хтонебудь — на когонебудь (Р. в.); з кимнебудь (Ор. в.); на ко мунебудь (М. в.). Дещо — у декого, де у кого (Р. в.); з деким, де з ким (Ор. в.); на декому, де на кому (М. в.).

§ 42. Присвійні, вказівні й означальні займенники

436. II. Присвійні займенники: його, мої. Вказівні займенники: тим, стільки, тому. Означальні займенники: кожний, всі, таких. III. Що (відносний; Н. в.; додаток); з жодної (означальний; Р. в.; ж. р., однина; означення); що (питальний; Н. в.; підмет); їх (особовий; Р. в.; множина; додаток), яку (відносний; Зн. в.; ж. р., однина; означення); її (особовий; Зн. в.; ж. р.; однина; додаток), нікому (заперечний, Д. в.; однина; додаток); я (особовий; Н. в.; підмет). 437. Порадили бідному чоловіку послати свого сина в школу. А як закінчив він цю однокласну церковну школу, то саме в цьому селі відкрилася второкласна вчительська школа. «Ви посилайте свого хлопця в цю школу. У Вас поля нема, то й Вашому синові доведеться весь вік спотикатися по чужих полях. А якщо він сам вивчиться на вчителя, то й Ваші руки відпочинуть від ціпа»,— радив учитель. 438. І. Нашій бібліотеці цього року виповнюється сто тридцять п’ять років. Два чудових бібліотекарі знайомлять дітей із книгою, прилучають їх до чарівного світу культурноісторичних надбань. Учні вчаться читати багато і вдумливо, прагнуть поповнювати свої знання.

1003

За час існування бібліотеки її книжковий фонд збільшився до п’ятдесяти тисяч примірників. Кожного року вона обслуговує до тисячі двохсот читачів і сприяє вихованню їхньої інформаційної культури, любові до книг, відповідальності за правильне й бережливе їх використання. II. Їх (особовий, додаток); її (присвійний, означення); їхньої (присвійний, означення); їх (присвійний, означення). ×

тивної секції, їх (кого?) зарахували до гуртка; ×

б) її (яка?) історія, наші (які?) традиції, їхні (чиї?) зошити, наш (чий?) ×

двір, його (чий?) зошит, відновили (чию?) її роботу. 440. 1. До нього (особовий) завітали друзі.— Його (присвійний) друзі завітали. 2. У неї (особовий) розболілася голова.— її (присвійний) голова розболілася. 3. У нас (особовий) сьогодні контрольна з математики.— Наш (присвійний) клас сьогодні пише контрольну з математики. 4. У нього (особовий) на обличчі було здивування.— На його (присвійний) обличчі було здивування.

РІДНА МОВА

439. І. а) викликали (кого?) його до дошки, запросити (кого?) її до спор-

442.

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

їхній їхнього їхньому їхній, їхнього їхнім (на) їхньому

їхня їхньої їхній їхню їхньою їхній

444.

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

такий такого такому такий, такого таким (на) такому

стільки стількох стільком стільки, стількох стільком стількох

їхні їхніх їхнім їхні, їхніх їхніми їхніх

ld z

їхнє їхнього їхньому їхнє, їхнього їхнім їхньому

1004

447. І. Стиль — художній. Тип мовлення — розповідь. Особові: він, в нього, я, мені, у мене, вони, їм. Відносні: що, хто, які. Означальні: сам, інші. Вказівні: цього, таке, той, такої, того, такого. Зворотний: собі. Немає займенників питальних, неозначених, присвійних, заперечних. ІІ. Я — займ., хто?; п. ф.— я; особ., І особа однини, Н. в., підмет. (Крім) того — займ., чого?; п. ф.— той; вказівний; однина, Р. в., додаток. Собі — займ., кому?; п. ф.— себе; зворотний, однина, Д. в., додаток. Їм — займ., кому? п. ф.— вони; особ., III особа множини, Д. в., додаток.

РІДНА МОВА

ld z

452. Варіант 1 I рівень: (у) нашій (присвійний), усі (означальний), всі (означальний), у ній (особовий), усе (означальний), самі (означальний), інше (означальний), самої (означальний), той (вказівний), хто (відносний), сам (означальний), себе (зворотний). У ній — займ., у кому?; п. ф.— вона; особ., III особа однини, М. в., додаток. Сам — займ., хто?; п. ф.— сам; означальний, однина, Н. в., підмет. II рівень: аби з ким (Ор. в.), абичим (Ор. в.), абиякому (Д. в.), будьякого (Р. в.), дечого (Р. в.), на чомунебудь (М. в.), на якомунебудь (М. в.), ні в якому (М. в.), ніскільки (Н. в.), ніхто (Н. в.), хтозна від чого (Р. в.), чийнебудь (Н. в.), щонебудь (Н. в.), щось (Н. в.). ІІІ рівень: у якусь хвилину; на весь голос; говорить сам за себе; на свій страх і риск; не знає, на який стілець сісти. Варіант 2 I рівень: ти (особовий), кожна (означальний), воно (особовий), всі (означальний), до нього (особовий), свої (присвійний), це (вказівний), її (особовий), таких (вказівний), що (відносний), ти (особовий), їх (особовий), вони (особовий), все (означальний). Її — займ., кого?; п. ф.— вона; особ., ІІІ особа однини, Зн. в., додаток. Таких — займ., яких?; п. ф.— такий; вказівний, множина, Зн. в., означення. II рівень: абичиїм (Ор. в.), будьщо (Н. в.), будьякому (Д. в.), дечого (Р. в.), для чийогонебудь (Д. в.), казна з чим (Ор. в.), ніким (Р. в.), ні на чому (М. в.), ні про кого (Р. в.), ніякий (Н. в.), про якийнебудь (Зн. в.), чогонебудь (Р. в.), хтозна на кому (М. в.), хтонебудь (Н. в.), хтось (Н. в.). III рівень: і нашим і вашим; на всяк випадок; собі під ніс; мати свій розум; взяти себе у руки.

§ 43. Лексикологія

453. І. 1. Стиль мовлення — розмовний. Заголовок — «Міжпланетні подорожі». 2. Стиль мовлення — художній. Заголовок — «Наш учитель». 455. І. 1. Речі учня: книжка, зошит, олівець. 2. Настрій: радісний, усміхнений, веселий. 3. Люди: дівчина, хлопець, жінка. 4. Кольори: зелений, синій, червоний. 5. Будівлі: хата, будинок, дім. 6. Друковані вироби: книга, газета, журнал. 7. Риси характеру: працьовитий, ледачий, ста ранний. 8. Опади: сніг, дощ, град. 9. Злакові рослини: жито, овес, пшениця. Числівники: третій, десятий, шостий. Книжка — 1) друковане видання у вигляді переплетених і скріплених разом аркушів паперу з якимнебудь текстом; 2) скріплені однією обкладинкою аркуші паперу для якихнебудь записів; 3) одна з великих частин літературного твору.

1005

457. І. Вуста — губи, ланіти — щоки, баталія — битва, чоло — лоб, ослін — табуретка, зріти — бачити, каламар — чорнильниця, вельми — дуже. 458. І. Одне слово в парі — власне українське, а інше — його іншомовний відповідник.

РІДНА МОВА

Зошит — зшиток паперу для записів. Хата — житловий будинок. Будинок — 1) споруда, призначена для житла; 2) установа, заклад, а також будівля, де вони знаходяться. Газета — періодичне друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить матеріали про поточні події у різних сферах життя. Журнал — періодичне видання у вигляді книжки, що містить статті, художні твори різних авторів. Овес — яровий злак, яким годують птахів і тварин або роблять крупу. Пшениця — злакова рослина, із зерен якої роблять біле борошно.

ld z

460. І. Пасивна лексика: лампада, ланіти, зріти. Активна лексика: а) власне українські слова — держава, козачок, бандура; б) запозичені — радіотелемеханіка, хронічний, серенада, мантилья, комедіант. II. Хронічний — 1) затяжний або який періодично відновлюється; 2) такий, що не припиняється; постійний. Лампада — невеличка, наповнена оливковою олією посудина з ґнотом, яка запалюється перед іконою. Мантилья — 1) в Іспанії мереживна біла або чорна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину тулуба; 2) коротка жіноча накидка без рукавів. Бандура — український народний багатострунний щипковий музичний інструмент із корпусом овальної форми.

§ 44. Словотвір та орфографія

461. ІІ. Український ← Україна (суфіксальний спосіб). Створення ← творення (префіксальний спосіб) ← творити (суфіксальний спосіб).

1006

462. І. Я вже півмісяця перебуваю на острові, що розташований біля Південної Америки. 463. І. Фотоапарат, кінозал, яхтклуб, радіодеталь, зоотехнік, шибайголова, південносхідний, каюткомпанія, генерал армії, генералмайор, білоручка, редколегія. III. Яхтклуб — громадська спортивна організація, яка об’єднує спортсменів, що займаються водним спортом (парусним, весловим, моторним), а також будинок, приміщення цієї організації. Зоотехнік — людина, яка займається розведенням, годуванням, утриманням сільськогосподарських тварин.

Каюткомпанія — приміщення на судні для командного складу, в якому обідають, відпочивають тощо. Редколегія (редакційна колегія) — творча група, що готує випуск журналу, газети тощо.

465. Ліс — лісок, лісовик, лісовий, перелісок, праліс, лісочок, лісосмуга. Сім’я — сімейка, сімейний, сім’янин. Батько — батьківській, батьків, батечко, батенько. Крейда — крейдяний. Озеро — приозерний, озерце, озерний. Земля — землиця, земелька, земельний. Рушник — рушниковий, рушничокк. Хата — хатонька, хатка, хатній. Картопля — картопляний, картопелька, картоплиння. Місто — містечко, містечковий, приміський, заміський, міськрада. Країна — країнонька, країнознавство. Квітник — квітникар, квітничокк, квітниковий. Книжка — книги, книжечка, книжковий. Вишня — вишенька, вишневий, темновишневий.

РІДНА МОВА

464. II. Трьохсот, велотрактори, веловсюдиходи, велобатискаф, велосипедомашині.

ld z

466. І. Стиль мовлення — художній. Тип мовлення — опис. Заголовок — «Мамина хата». II. а) поросль, поріг, поголос, присмерк, постава; б) стежина, кущики, гудиння, голівка, листочок, ненька; в) присутність.

467. І. Тип мовлення — роздум з елементами опису. Стиль мовлення — публіцистичний. II. Влада, горе, мистецтво, благословення, краса, досконалість, поєднання, гармонія, добро, зло. III. Композиторові — ІІ відміна, Д. в.; гармонію — І відміна, Зн. в.; гармонії — І відміна, М. в. 469. II. Навчальний — означення, відносний, однина, ч. р., Н. в. Останній — означення, відносний, однина, ч. р., Н. в. Мальовниче — означення, якісний, однина, с. р., Н. в. Карпатське — означення, відносний, однина, с. р., Н. в. Найкрасивіші — означення, якісний, множина, Н. в., найвищий ступінь порівняння. Великий — означення, якісний, однина, ч. р., Н. в. Золоте — означення, відносний, однина, с. р., Н. в. Великий — означення, якісний, однина, ч. р., Н. в. Хороших — означення, якісний, множина, Р. в. ІІІ. Великий — найбільший, найбільш великий — малий. Гарний — найкращий, найбільш гарний — поганий.

1007

Вірний — найвірніший, найбільш вірний — зрадливий.

471. І. Три четверті сторінки; одна третя групи; дванадцять цілих одна сьома кілограма, п’ять цілих одна друга кілометра. 472. Допомагають. Бджоли, джмелі — комахи; крилаті трудівники. 473. І. Особові: він, воно, ти, ви. Зворотний: себе. Присвійні: ваш, мій, їхній. Вказівні: цей, скільки, такий, оця. Відносні: який, що. Означальні: кожний, інший, кожен. Заперечні: ніщо, нічий. Неозначені: дещо, хтонебудь, хтось, весь, деякий, щось, будьхто, якийнебудь, будьчий, абичий. III. Воно — займен., самост. змін. част. мови; воно; особовий, Н. в., III особа, однина. Мій — займен., самост. змін. част. мови; мій; присвійний, Н. в., ч. р., однина. Ніщо — займен., самост. змін. част. мови; ніщо; заперечний, Н. в., однина. Якийнебудь — займен., самост. змін. част. мови; якийнебудь; неозначений, Н. в., ч. р.; однина.

ld z

РІДНА МОВА

470. І. Одна тисяча вісімсот шістдесят третій; трьохсотдвадцятип’ятимі льйонний, двадцятип’ятитисячний; трьохмільйонний; двохсоттридцятип’ятитисячний, п’ятсотшістдесятитрьохмільйонний; три мільйони шістсот двадцять п’ять тисяч шістсот сорок п’ятий.

474. II. Ніщо — нічим; ні на чому, на нічому. Абищо — абичим; на абичому, аби на чому. 475. І. Словосполучення: була у тебе (особовий, Р. в.); не слухайся тих (вказівний, Р. в.); презирство до таких (вказівний, Р. в.); стають на іншій (означальний, М. в.) дорозі; колектив у нас (особовий, Р. в.); який колектив (відносний, Н. в.); переживають за тебе (особовий, Зн. в.), маму свою (присвійний, Зн. в.). Сполучення підмета і присудка, де є займенники: ти (особовий, Н. в.) виріс; я (особовий, Н. в.) хочу; що (відносний, Н. в.) геройствують; переживають усі (означальний, Н. в.) II. Сину — іменник; самост. змін. част. мови; син; істота, загальна на зва; II відміна, тверд, група; ч. р., однина, Кл. в.; не виступає членом речення. Гарним — прикметник; самост. вмін. част. мови; гарний; якісний, тверд. група, Ор. в., однина, означення.

1008