Vn212016

Нам пора для України жить

Часопис Буського району БЛІЦ-ІНФО

День Героїв

23 травня Бущина вшановуватиме Героїв: тих, які здобували волю і незалежність України, і тих, хто її захищає сьогодні. У понеділок, 23 травня, о 14 год. у Буську на майдані Не­за­ леж­ності зберуться керівники органів вла­ди, ветерани національно-визвольної боротьби, воїни АТО, громадськість, учні буських шкіл. Перед початком святкувань буде сформовано колону біля районного Народного дому, яка у супроводі духового оркестру, з п’ятиметровим україн­ським стягом пройде вулицями Гру­шевського та Петрушевича. Згодом відбудеться й урочисте покладання квітів до пам’ятника Незалежності та меморіалу Героям Небесної Сотні, виступатимуть очільники району, керівники ветеранських ор­га­ні­ за­цій, воїни АТО, молебень проведуть місцеві священики різних релігійних конфесій. На кладовищах і в місцях, де поховані борці за Україну, покладуть квіти до братських могил і пам’ятників, вшанують хвилиною мовчання та щирою молитвою світлу пам’ять Героїв.

E-mail: volya_narodu@ukr.net

19 ТРАВНЯ 2016 РОКУ

ЧЕТВЕР

№21 (2309)

НА ПОРОЗІ ВИПУСКНОГО

О, ці незрівнянні відчуття, коли ЗНО вже позаду Цьогорічні випускники здали ЗНО із обов’язкових предметів – української мови та літератури і математики або історії, результати яких ввійдуть і в атестат. Перші два писали у Красненській першій, а історію України складали у Буській гімназії. Запроваджені під час минулорічної вступної кампанії дворівневі (базовий і поглиблений) тести з української мови і літератури та математики цього року скасовано. Планують ще одне нововведення, що результати ЗНО будуть дійсні і наступного року.

Образ Божого милосердя у Буську

З нагоди проголошення Папою Фран­ циском 2016 рік – Роком Божого милосердя з 10 квітня у Львівській архідієцезії розпочалося паломниц­тво образу Божого милосердя храмами Львівської області. Як наголосив архієпископ Мечислав Мокшицький: «У цей важкий час, який нині переживаємо, нехай цей образ стане знаком для всіх, що лише в Господі є надія, а Його заклик бути милосердними – це єдиний шлях, де знайдемо мир як між народами, так і внутрішній, що дає відчуття безпеки і гарантію спасіння».

21 – 23 травня образ Ісуса Христа перебуватиме в костелі св. Станіслава у Буську. У суботу о 18.00 – при­ вітання та Служба Божа; о 21.00 – чування молоді. У неділю о 8.00 – Служба Божа; о 12.00 – Служба Божа; о 15.00 – Свята година Милосердя. Богослужіння до Божого Милосердя та свята меса. У костелі також буде представлена Книга намірів, у якій можна висловити побажання чи подяку.

Зустріч байкерів

У суботу, 21 травня, буська мо­ то­спі­льнота відкриє літній сезон. Цьо­го дня до нас з’їдуться байкери з різних куточків Галичини. О 13.00 год. відбудеться їхня зустріч та покладання квітів до меморіалу Небесної Сотні у Буську. Згодом вони вирушать до Красного та Сторонибаб.

Вони добре пам’ятають, як хотіли закрити очі і прокинутись, коли ЗНО вже позаду. Їхні мрії майже здійснились. Випускники зазначали, що завдання Марта Мала з Ожидова перед тестуван- було погано, у інших, як у топорівчан, він знайомі, всі вивчали у школі (хто вивчав, з української мови та літератури були ням з історії України була впевнена, що виливався у занадто веселий настрій. а хто тільки проходив), бо минулого року легшими, ніж минулоріч, а з математики – складнішими. І через хвилювання не завжди вдавалось правильно відповісти. Бо, як розповіла Оксана Кузьма з Олеська, вже вдома, передивляючись у чорновику відповіді, зрозуміла, що таких помилок, які зробила, могло б і не бути, - і все ж впевнена, що матиме високі бали.

в жодному разі не виправлятиме свої відповіді. А от Назар Вороновський з Красного після тестування зауважив, що дуже складних питань не було, тож із завданнями впорався швидко, проте тричі переглядав відповіді. А те, що випускники були у стресовій ситуації, відчувалось. Комусь ще завчасу

Спокійними здавались учні з Нового Милятина та Побужан, більшість яких прийшла у вишиванках. Милятинські хлопці Роман Лучка, Андрій Кук, Андрій Штибель, Василь Дісик впевнені, що впорались із завданнями з української мови гідно, але чи правильні їхні відповіді – ніхто не перевіряв. Тексти творів їм були

у тестах були запитання за творами Оксани Забужко, яких немає в навчальній програмі. Хтось ходив до репетитора, інший вивчав питання самотужки. Оксана з Олеська вважає, що репетиторство додало їй впевненості і допомогло впорядкувати знання, набуті у школі.

(Продовження на 5 сторінці)

25 РОКІВ РАЗОМ З ВАМИ! ПЕРЕДПЛАТИТИ «ВОЛЮ НАРОДУ» НІКОЛИ НЕ ПІЗНО! Передплату можна оформити у будь-якому поштовому відділенні.

Вартість газети з доставкою та прийманням передплати (грн): 1 місяць - 13,86; 3 місяці - 40,88; 6 місяців - 80,06

Передплатний індекс 62300

Робота

Якщо ви безробітні і вам набрид­ло перебиватись тимчасовими заро­бітками, про­понуємо офіційну роботу в швейному виробництві. ТзОВ «Употек Україна» запрошує на постійну роботу ШВЕЙ Зручний графік роботи: через день 12 год, три робочі дні на тиждень від 7.30 до 20.00. Середня заробітна плата 2600 грн. Офіційне працевлаштування. По­вернення коштів за доїзд на роботу. Можливість довозу працівників транспортом підприємства. На під­приємстві запроваджено навчання та стажування на робочому місці. Звертатись за адресою: Львів­ська обл., м.Буськ, вул.Промислова 6-Г. Тел.: (03264) 2-12-99, (097)9606287

ФАБРИКА КРАСНЕНСЬКИХ ВІКОН

Увага, новинка!

У Буську на вулиці

Буського Братства, 9 (навпроти пожежної частини) відкрився

магазин-гуртівня «Продукти» ПП Слободян.

Ціни приємно дивують!

CMYK

ВІКНА WDS – ЦЕ КОМФОРТ, ОБРАНИЙ ПРОФЕСІОНАЛАМИ.

Ми допоможемо вам заощадити кошти при підвищенні тарифів на газ та електроенергію:

Увага!!!

Продовжуємо кредитувати населення за програмою енергозбереження від Ощадбанку.

30% – компенсації суми кредиту при заміні вікон; 70% – компенсації суми кредиту при наявності субсидії. КРАСНЕНСЬКІ ВІКНА – ЦЕ ВІКНА НОВОГО ПОКОЛІННЯ.

ОФІС: м.Буськ, м-н Незалежності,17, (264)3-04-33, (067)3253767 ТОЧКА ПРОДАЖУ: смт.Красне, «Рукавичка», (067)8260889 ВИРОБНИЦТВО: смт.Красне, вул.Залізнична,11, (067)3253768

Веб-сайт: www.krasnevikno.busk.com.ua

2

ВЛАДА І ГРОМАДА

19 травня 2016 року

ДЕПУТАТИ ЗА РОБОТОЮ

Голосуємо поіменно 12 травня відбулася чергова – четверта сесія Буської районної ради. На відміну від депутатів Верховної Ради районні обранці поки що не втратили бажання працювати в сесійній залі (сподіватимемося – на усю каденцію).

Отож кворуму вистачає, хоча зміни до регла­ менту – йдеться про поіменне голосування (кож­

не голосування фіксується лічильною комісією і оприлюднюється на офіційному сайті) – у певній

мірі впливають на динамічність самої сесії. Особ­ ливо, коли йдеться про питання, які вимагають лише голосування – а цього разу їх було більше десяти (на кшталт про затвердження технічної

документації з нормативно-грошової оцінки землі).

Голова ради жартує, що після десятикратного оз­ вучення прізвищ вже вивчив увесь депутатський список напам’ять. Чи не на кожній сесії розглядається фінан­ со­ве питання, з яким виступає начальник фі­нуп­ рав­ління РДА, депутат Михайло Постолюк. Ось і цього разу було внесено зміни до районного бюд­ жету на більше ніж 3 млн.грн. Серед них – 70 тис. грн. – субвенція місту Львову за пролікованих у його медзакладах хворих з району; 68,4 тис.грн ЗВЕРНЕННЯ ВОЇНІВ АТО

отримала Переволочна на очистку меліоративних каналів; виділено співфінансування ще на 2 спільних з УФСІ об’єкти, зокрема 620 тис.грн – на ремонт Буської ЗОШ №1. Успішно працює районна програма підтримки закладів спільного користування. Згідно неї район­ ний бюджет отримав субвенцію з місцевих, зокрема Красного (більше 50 тис. грн. – на ДНЗ, 70 тис. грн.

– на свердловину); Балучина (майже 100 тис. грн.

– на харчування та заміну вікон у школі та ФАП);

Утішкова (30 тис.грн. – на ДНЗ «Сонечко»), Олеська (10 тис. грн. – на ДНЗ «Джерельце»), Боложинова (9 тис.грн. – на колеса для «Школярика»), Тур’я (20

тис. грн. – на харчування, 15 тис. грн. – на колеса для «Школярика»).

Майже 800 тис. грн. субвенції з обласного бюд­ жету направлено на розвиток опорних шкіл. Окрім цього, два об’єкти з району включено в держав­ ну програму фінансування, за рахунок якої буде

замінено вікна і двері в ЦРЛ (1,6 млн.грн) та ре­ конструйовано в Красному ДНЗ «Малюк» (780 тис. грн.). Ще одна приємна новина – відновлення робіт на об’єктах, які фінансуються з УФСІ – більше 3 млн. грн. надійде для утеплення фасаду ЗОШ №1 в Бусь­ ку та 1 млн. грн. – на продовження реконструкції дитсадка у Сторонибабах. Цікавим виявився звіт керівника відділу осві­ ти РДА Богдана Глуховецького, який розповів про перспективи галузі в процесі реформуван­ ня (детальніше «ВН» уже про це інформувала). Йде­ться про поділ освітянських закладів на 3 рівні – початкові, гімназійні та старші. Останні фінансуватимуться з обласного бюджету, а такою в районі може бути лише одна школа. Сесія проголосила 2016 рік Роком Бориса Воз­ ницького в районі та підтримала звернення колекти­ ву ДКП «Центральна районна аптека №91 м.Буськ» щодо її передачі у районну комунальну власність.

Не виникало питань і під час інформації в.о. відділу Держгеокадастру Любомира Троця про за­ безпечення учасників АТО земельними ділянками. Як відомо, з місцевими радами укладено меморандум, при РДА працює відповідна комісія (про це доповів керівник апарату Євген Кичурчак). Отож загалом в районі під ці потреби визначено 440 гектарів (43 га –

індивідуальне будівництво, 75 га – садівництво, 320 га – ОСТ). У Полтві та Новому Милятині, як повідомив

голова РДА Петро Мороз, виділено 15 і 20 ділянок для мешканців Львова. Всього поки що поступило 370 заяв від учасників АТО, 179 уже розглянено, є 121 рішення про передачу ділянок у власність, 191 – на розгляді на затвердження детальних планів (до слова, редакція

друкує офіційні по­відомлення щодо виділення землі учасникам АТО безоплатно. – Ред.).

Згодом з окремим зверненням виступила голо­ ва Асоціації учасників АТО Марія Матвіїв, яка вис­ ловила незгоду щодо позиції Куткірської сільради, яка нібито не хоче виділити землю у тому місці, де хочуть «атовці». Як виявилось згодом, ситуація є не такою однозначною. Тому ми подаємо дослівно звернення «атовців», а також відповідь на ньо­ го сільського голови Куткора. Сподіваємось, що конфлікту вдасться уникнути. Микола ІВАНЦІВ

Боротьба продовжується – тепер уже за землю? «Ще вчора ви носили цим хлопцям повістки, вони не ховались і стали на захист нашої держави та народу України, а сьогодні ви шукаєте приводу відмовити героям у їх законному праві на землю та працюєте за принципом «Свій-Чужий» – заявив з трибуни сесії заступник голови Буської райради, співзасновник ГО «Буська районна Асоціація учасників АТО» Роман Фурда. Йдеться про ситуацію, яка склалася у Куткірській сільській раді. Позицію асоціації оприлюднила голова районної Асоціації воїнів АТО, почесна громадянка Буського району Марія МАТВІЇВ.

Шановні депутати, сі­ль­ські, селищні голови та присутні! Звертаюся до вас від імені громадської організації «Буська ра­ йонна Асоціація учасників АТО» та тих, хто і сьогодні, ціною влас­ ного життя та здоров’я, за­хищає наш із вами спокій, спокій наших рідних, близьких, наші укра­їнські землі. Ще зовсім недавно ми, не шкодуючи себе в запеклих боях, бороли­ ся за кожен клаптик нашої з вами землі. Однак, по­вернувшись додому, і це прикро констатувати, тут ми також зму­шені боротися за землю – ті клаптики, які нам гарантувала держава. За збігом обставин не кожен з нас зміг отримати достойну зе­ мельну ділянку в межах населеного пункту, в якому проживає. Тому нами було ініційоване ство­рення робочої групи, яка б могла знайти вирішення даного питання та збалансувати надання земельних ділянок для ветеранів АТО як під забудову, так і під ведення особи­ стого господарства. Для ефективного вирішення проблеми на комісії (з врегулюван­ ня виділення земельних ділянок для учасників бойових дій) було за­ пропоновано знайти достойну земельну ділянку в межах Буського ра­йону, яка була б наближеною до інфраструктури, громадського транспорту, а також підпадала під державну програму індивідуального ВІДПОВІДЬ НА ЗВЕРНЕННЯ

житлового будівництва на селі, яка передбачає безвідсотковий кредит на будівництво житла ветеранам АТО. Спільно з головним архі­тек­тором району Миколою Вла­ди­кою, ви­ конуючим обов’язки на­­­чальника відділу Держгеокадастру у Буському районі Любомиром Троцем, представниками районної Асоціації учасників АТО така ділянка орі­єн­товною пло­щею 20 га була знайдена на території Куткірської сільської ради – біля села Острів, на межі з селищем Красне. Однак, на звернення учас­ників АТО у Куткірську сільську раду про надання на цій землі ділянок під забудову ми отримали відмову. Одним з аргументів для відмови було те, що на цю ділянку (усі 20 га) є виготовлена документація для відведення ділянки під фер­ мерське господарство. Однак, це виявилося брехнею, так як жодної затвердженої документації по ділянці на даний момент немає. Другим аргументом для відмови стало те, що земля на даній ділянці є занадто хорошою, щоб віддати її під потреби людей, які нещодавно ціною власного життя та здоров’я захищали ті ж українські землі. Крім того, численні звернення представників асоціації учасників АТО про запрошення їх на сесію Куткірської сільської ради або про­ ведення громадського обговорення даного питання сільським голо­ вою були проігноровані.

Вражає цинічна зневага до людей, які, не вагаючись, взяли зброю в руки і пішли захищати державу. Адже їх ніби зустрічали зі сходу як героїв, однак, коли постало питання віддати їм те, що обіцяли їм і що вони своїм здоров’ям вибороли – меркантильні інтереси обмеженого кола осіб взяли верх над елементарною справедливістю та вдячністю. На прикладі ситуації, що склалася у Куткорі, напро­шує­ться питання – кому служать депутати та посадовці сільської ради, які, даючи присягу «вірно служити громаді та народові України, охороняти права і сво­боди громадян», холоднокровно з цинізмом віддають по­рівняно невеликий шматок землі корпораціям, що і так вже во­лодіють сотнями чи, навіть, тисячами гектарів, демонстративно відмовляючи в отриманні малень­ кого клаптика під забудову тим громадянам, які власним здоров’ям та кров’ю сповна виконали свій обов’язок перед державою. Тішить лише те, що, на щастя, такі випадки у районі є поодинокими. Підсумовуючи сказане, від імені Асоціації висловлюю подяку тим головам місцевих рад, їх депутатському корпусу, які надають підтримку та допомогу нашим побратимам та прошу одуматися тих, хто вирішив, що власні інтереси можна ставити вище інтересів тих людей, дякуючи самопожертві яких ми зараз живемо під мирним небом.

Громада Куткірської сільської ради разом із захисниками України 12 травня відбулося чергове засідання сесії Буської районної ради. Серед важливих питань порядку денного було “Про звернення воїнів АТО Буського району”, яке оприлюднила голова районної Асоціації воїнів АТО п. Марія Матвіїв. У зверненні прозвучала необгрунтована критика та звинувачення на адресу Куткірської сільської ради щодо її зневаги до людей, які захищають державу.

Насамперед хочу зазначити, що Кут­ кір­ська сільська рада разом із громадами сіл Куткір, Безброди і Острів впродовж двох років російсько-української війни у різний спосіб (матеріально, фінансово й духовно) підтримувала і надалі буде підтримуватиме наших воїнів аж до остаточної української Перемоги над російським окупантом. Адже у складі українських збройних формувань є ба­ гато вихідців з наших населених пунктів, які за­ хищали і продовжують захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Куткірська сільська рада у межах своїх повноважень, визначених чинним законо­ давством України, завжди адекватно реагу­ вала на звернення та заяви воїнів російськоукраїнської війни (АТО) та їх родин, зокрема і щодо вирішення земельних питань. Вищезазначене можна підтвердити конкретними фактами в хронологічному порядку. Зокрема, 25.02.2015 року до Куткірської сільської ради звернувся учасник АТО із м. Буськ Скіра Володимир Богданович із заявою про виділення земельної ділянки для веден­ ня особистого сільського господарства (ОСГ). Рішенням Куткірської с/р від 25.03.2015 року йому надано згоду на виготовлення Проекту відводу земельної ділянки орієнтовною пло­ щею 2 (два) гектари. Із аналогічною заявою 23.04.2015 року до Куткірської с/р звернувся учасник АТО із с. Острів Зеліско Павло Пе­ трович про виділення земельної ділянки для ведення ОСГ. Рішенням Куткірської с/р від 13.05.2015 року йому надано згоду на виго­ товлення Проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 2 (два) гектари. Восени 2015 року до Куткірської с/р звернулися учасники АТО із заявами про виділення земельної ділянки для бу­дів­ниц­тва індивідуального житлового будинку, а саме: – 01.10.2015р. мешканець с. Куткір – Березюк Ігор Олегович; – 07.10.2015 р. мешканець с. Куткір – Слющинський Іван Петрович; – 28.10.2015 р. мешканець с. Куткір – Майба Петро Омелянович; – 23.03.2016 р. мешканець с. Куткір – Баглай Юрій Михайлович; – 05.05.2016 р. мешканець с. Безброди – Вовчак Любомир Богданович. Зазначеним учасникам АТО надана відповідь Куткірською с/р про те, що їм буде виділено земельні ділянки для будівництва

індивідуального житлового будинку у межах 15-25 соток восени 2016 року після уточнен­ ня Генерального плану забудови с. Куткір та збору врожаю. Зауважень від заявників щодо такої відповіді сільської ради не надходило. Крім цього, 04-05.05.2016 року до Кут­ кір­ської с/р звернулися учасники АТО Вовчак Любомир Богданович та Назаровець Віталій Ігорович із заявами про виділення земельної ділянки для ведення особистого сільського го­ сподарства (ОСГ). Зазначені заяви буде розгля­ нуто на черговій сесії Куткірської сільської ради. Стосовно зачитаного Звернення від імені громадської організації «Буська ра­йонна Асоціація учасників АТО», то воно містить низ­ ку неточностей, перекручень реальних фактів, упереджених та суб’єктивних висновків, а та­ кож інформацію, яка не від­по­відає дійсності та вводить в оману як демобілізованих воїнів російсько-української війни (АТО), так і громадськість Буського ра­йону і всієї Львівщини. Зокрема, у зверненні зазначено, що для збалансування надання земельних ді­ля­нок для ветеранів АТО як під забудову, так і для веден­ ня особистого господарства на рівні Буського району учасниками АТО було ініційоване ство­ рення робочої групи. А на Комісії з врегулювання виділення земельних ділянок для учасників бой­ ових дій «було запропоновано знайти достойну земельну ділянку в межах Буського району, яка б була наближеною до інфраструктури, громадсь­ кого транспорту, а також підпадала під державну програму інди­ві­дуального житлового будівництва на селі, яка передбачає безвідсотковий кредит на бу­дівництво житла ветеранам АТО». Водночас у зверненні йдеться про те, що «спільно з головним архітектором району Миколою Владикою, виконуючим обов’язки начальника відділу Держгеокадастру у Бусь­ кому районі Любомиром Троцем, представ­ никами районної Асоціації учасників АТО така ділянка орієнтовною площею 20 га була знай­ дена на території Куткірської сільської ради – біля села Острів, на межі з селищем Красне». Хочу зазначити, що жодного рішення вищезгаданої Комісії, ані рішення чи звер­ нення від головного архітектора району чи виконувача обов’язків начальника відділу Держгео­кадастру у Буському районі щодо виділення ділянки для учасників АТО орієн­ товною площею 20 га на території Куткірської сільської ради – біля села Острів, на межі з селищем Красне до Куткірської сільської ради

– не надходило. Такого документа не існує взагалі. Не відповідає дійсності зазначене у Зверненні і те, що «на звернення учасників АТО у Куткірську сільську раду про надання на цій землі (біля села Острів, на межі з се­ лищем Красне – авт.) ділянок під забудову ми отримали відмову». Жодних персональних звернень та заяв від учасників АТО, окрім поіменно вищеперера­ хо­ваних і на які вже отримали рі­ шення або відповіді заявники, до Куткірської с/р – не надходило. Водночас, окремого пояснення по­тре­­бує правовий статус земельної ділянки орієн­товною площею 20 га на території Кут­кірської с/р – біля села Острів, на межі з селищем Красне. Щодо цієї ділянки, то на ім’я Куткірського сільського голови надійшов лист з Буської РДА від 06.04.16 за №04-08/702 за підписом керівника апарату Є.Кичурчака, у якому за­ значено: «До Буської РДА звернулась голо­ ва ГО «Буська районна Асоціація учасників антитерористичної операції» від 04.04.2016 р. №03 щодо незгоди де­мо­­білізованих учасників АТО із рішенням Кут­кірської сільської ради щодо прийнятого рішення про надання зе­ ме­льної ділянки у межах населеного пункту біля с. Острів орієнтовною площею 20 га під новостворене фермерське господарство. Про­­­симо Вас розглянути на сесії сільської ра­ ди дане звернення та поінформувати Буську РДА про прийняте рішення. Водночас, у листі від ГО «Буська районна Асоціація учасників антитерористичної операції» від 04.04.2016 р. №03 до голови Буської РДА зазначено «... про­ симо призупинити будь-які погодження чи за­ твердження документації та інших документів, пов’язаних з вищезазначеною земельною ділянкою». Фактично йдеться про те, що го­ лова РДА повинен вчинити протиправні дії і порушити Закони України та не дозволити не­ залежному державному органу – відділу Держ­ геокадастру у Буському районі погоджувати або затверджувати документацію на землю. З цього приводу інформую учасників АТО та громадськість Буського району, що земельна ділянка орієнтовною площею 24,0 га знаходить­ ся на території Куткірської с/р в с. Острів Бусь­ кого району, є землею сільськогосподарського призначення і знаходиться у резервному фонді. На ній є меліоративна система, тому вона не підлягає під забудову. Тому на цій зе­

ме­льній ділянці Куткірська с/р не розробляла генерального плану забудови с. Острів. За поданою заявою громадянина Кадиляка М.С. у 2014 році про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, рішенням 41 сесії VI скликання Куткірської с/р від 03.10.2014 року №278 йому було надано дозвіл на ви­готовлення проекту землеустрою щодо від­ведення земельної ділянки загаль­ ною площею 24,0 га для ведення садівництва і для передачі в оренду. Зазначене рішення півторарічної давності є законним і спроб його оскарження з будь-якого боку, навіть прокурату­ рою району – не було. У с. Ост­рів буквально за 200-300 метрів від ви­ще­зга­даної ділянки є вільні земельні ділянки, передбачені під індивідуальну забудову, але чомусь вони не зацікавили нікого. Чому із рішенням півторарічної давності від 03.10.2014 року №278 Куткірської с/р не погоджуються учасники АТО? Хто поіменно із учасників АТО вважає це рішення неза­ конним або можливо оскаржує його у суді? У сільській раді такої інформації не має, і жодних скарг на це рішення від громадян України не надходило. До речі, коли ухвалю­ валось це рішення 03 жовтня 2014 року майже всі теперішні демобілізовані учасники АТО ще перебували на службі у Збройних силах України та інших у військових підрозділах України. Куткірська с/р буде вдячною всім зацікавленим сторонам цього процесу щодо надання конкретних аргументів стосовно непогодження із рішенням сільської ради. Також у тексті Звернення прозвуча­ло зви­нувачення про те, що начебто Кут­кір­сь­ ка с/р «збрехала» про процедуру виго­тов­ лення документації для відведення ділянки під фермерське господарство та що «жодної затвердженої документації по ділянці на даний момент немає». У цьому контексті інформую, що розробником проекту землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки є суб’єкт господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою – фізична особа-підприємець Ти­ ховецький Василь Іванович. Розроблений ним проект землеустрою щодо відведення згаданої земельної ділянки гр. Кадиляку М.С. на даний час знаходиться у відділі Держгеокадастру у Бусько­ му районі Львівської області для пого­дження відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. Згідно із частиною п’ятою статті 186-1 «Органи, зазначені в частинах першій – третій

цієї статті, зобов’язані протягом десяти робо­ чих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням роз­ робнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулю­ ють відносини у відповідній сфері». Тому оста­ точне рішення щодо погодження чи відмову у веденні фермерського господарства на згаданій земельній ділянці має ухвалити відділ Держгео­ кадастру у Буському районі Львівської області, а не Куткірська с/р. І останнє. Мене, як голову Куткірської с/р, особисто звинувачено у тому, що на «численні звернення представників Асоціації учасників АТО про запрошення їх на сесію Куткірської сільської ради або проведення громадського обговорення даного питання сільським головою були проігноровані». Зазначу, що це відверта неправда. Жодних звернень про участь у сесії чи громадському обговоренні не надходило. Принагідно запрошую воїнів АТО, журналістів, пред­став­ників громадськості, голів Буської райради та РДА, головного архітектора та в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Бусько­ му районі, депутатів районної і обласної рад, мешканців с. Острів, с. Куткір і с. Безброди на громадські слухання із відвідинами земельних ділянок, відведених генпланом забудови за­ значених населених пунктів для вирішення зазначеного питання та опублічення інтересів громади і всіх зацікавлених сторін. Користуючись нагодою, ще раз запев­ няю, що я особисто і, сподіваюсь, депутати Куткірської с/р завжди будемо максимально допомагати і сприяти воїнам російсько-укра­ їн­ської війни (учасникам АТО) та їх сім’ям у подоланні труднощів життя у межах делего­ ваних нам повноважень та лише у спосіб, пе­ редбачений чинним законодавством України.

Роман ЖЕЛІЗКО, Куткірський сільський голова

Від редакції. Завтра у Куткорі о 16.00 год. від­бу­де­ться сільський схід, на яко­ му, сподіваємось, непорозуміння буде вичерпане. Тим паче, що вчора голова районної ради Богдан Глова у Куткорі зустрівся з зацікавленими сторонами, обговоривши можливість виділення зе­ мельної ділянки «атовцям» неподалік.

19 травня 2016 року 2016 – РІК ІВАНА ФРАНКА

Перехресні стежки: друга наречена?

19 червня у с. Чішки відбудеться науково-просвітницька акція, присвячена відзначенню Року Івана Франка на Львівщині. Запропонована нашим читачам розвідка – вже друга – про відомого письменника з місцевою вчителькою.

Ми розстались, мов незнані, А мені ти на прощанні І руки не подала.

Іван Франко Кожний, хто закінчував середню школу, знає, що Ольга Рошкевич була першим захопленням Івана Франка і вони готувались до майбутнього подружнього життя. Однак після першого тюремного ув’язнення батько Ольги, священик, категорично був проти такої пер­сп­ ­ективи. За твердженням до­слідниці життєвого і творчого шляху І.Франка – Лариси Боднар, другою нареченою була Ольга Білинська (Лариса Боднар. Друга наречена. Дзвін. 2005, № 9). З нею він познайомився приблизно наприкінці 1883 р., коли вона приїжджала у Львів для складання кваліфікаційного екзамену. „Приїхала до кваліфікованого іспи­ ту моя сестра Ольга Бі­лінська. А з нею неначе святочний настрій увійшов у хату, – записала пізніше у спогадах 1883-1884 рр. сестра Ольги Марія, яка в той час, як пише во­на сама, – жила на „станції” з то­варишкою Ю.Карачевською по вул. Академічній. Туди часто за­­ ходив Франко з моїм сво­яком В.Коцовським” (Марія Бі­ле­цька.

Кар­­тина з життя Івана Франка. Іван Франко у спогадах су­ часників. Львів, 1956, 153-154 с).

Там, на Академічній, у винайманому помешканні сестри Марії,

познайомились Ольга із Франком в один із таких візитів. „Франко розпитував про умови життя вчительки на се­лі, цікавився іспитом, виявив го­тов­ність помагати в підготовці до нього”, – стверджує Марія Бі­линська у згадуваних уже спогадах (с.154). Візити почастішали, молода компанія весело проводила осін­ ні вечори: дискутували, пи­­ли чай, співали. Було весело, але час спливав. „По іспиті Оль­га мала вертати на посаду” (с. 154). День перед від’їздом Ольги до Цішок прийшов Франко, розпитував її, які б вона бажала одержати пересилкою від нього книжки, хотів, щоб вона думку про них висловлювала в листах. Імовірно, що, власне там, на Академічній, в чужому по­меш­ канні, зародилась та друга любов, яку пізніше Франко чомусь намагався замовчувати, але про це ще попереду. Франко намагається щось бі­льше довідатись про Ольгу, і тому в листах до своєї знайомої вчительки-поетки Уляни Кравченко цікавиться: „Чи знайома Вам трохи дещо учителька панна Ольга Білинська? (лист від

23.12.1883 р. (т.48. К.1986. 394 с). Через короткий час в листі до

цієї ж Уляни Кравченко Франко знову шукає інформації про об’єкт свого захоплення: „А щодо Ольги Білинської, то я питався Вас, чи не єсть вона Ваша колежанка. Єсть се сестра (нерідна) одного з моїх добрих знайомих (В.Коцовського – прим.авт.), і я запрошений до неї на свята, а впрочім, дано мені свободу приїздити, коли хочу...”. Цього листа Іван Франко датував 26 грудня 1883 р. Чи була поїздка Франка до Цішок на Різдвяні свята, сказати трудно, свідчень не знайдено, але те, що листування було, – очевидно, бо уже навесні 1884 р. він неодноразово бував у селі, все більше захоплювався Ольгою, а вона

ним. „Не знаю, яка сила тягне мене до Цішок”, – писав Франко в одному з листів до Ольги. Про це згадує її сестра Марія (с.156). Після знайомства він дарує Ользі оправлені в однім томі дві книжки – „Жіноча неволя в руських піснях народних” і „Захар Беркут” – з таким написом:

Тобі, що власною рукою Собі здобути вміла долю, Робітниці на світла ниві, Я шлю „Жіночу сю неволю”. Най світло сіяне Тобою, Поранньою заблисне зорею, Що нам віщує дні щасливі!

На жаль, не виявились пророчими Франкові слова „про дні щасливі”, вони були дуже ко­роткі, хоч складалось все ні­би добре, йшло до весілля ... Ольга готує шлюбну сукню, запрошує свого обранця якнайшвидше приїхати до неї у Цішки, „котрі стужилися за певним Іваном” (Лариса Боднар. Дзвін. 2005, № 9), радиться з панею Дуткевич (дружина отця Т.Дуткевича) про організацію весілля. Франко на чергове запрошення Ольги приїхати в село відповідає неприїздом. Ольга турбується, чому наречений не приїхав, „чи просто боявся негоди чи щось інше” (Дзвін, 2005 р., № 9). Мабуть, „щось інше”, бо опублікований у черговому номері „Зорі” вірш „Думки” (первісна назва „Олі”) своїм зміс­ том ніби пояснює, чому він бої­ть­ ся одруження з Ольгою:

Коли часом на вулиці побачу Вдову убогу, сиротя мізерне, Що к мені руку простяга жебрачу, В німім благанні очі к мені зверне, Тремтить в лахмітті, босе, на морозі, Сльотою бите й гордуванням ситих, – Огнем на серце капають ті сльози, Той жаль голодних, нищих і невкритих. І думаєсь мені: „Недовго, може, Коли мене важка прийме могила, І ти отак підеш на роздорожжє О хліб просить, моя дружино мила! (Іван Франко. Зібрання творів у 50-ти томах. Том І, с.95-96).

Що було причиною розриву насправді – лише догадка. Ольга Білинська, очевидно, не могла після цього залишатись у Цішках, і вона переходить на вчительську працю у село Добрівляни на Бібреччині (нині Жидачівський ра­йон). Франко і Білинська бачились ще раз уже в Добрівлянах. Хто був ініціатором зустрічі, сказати трудно, але вона була суха, напружена, вимушена. „Кожна тема обмежувалась питанням та короткою відповіддю. Нестриманий, безнадійний настрій запанував. По довшій мовчанці Франко вийшов із хати,” – так передала атмосферу останньої зустрічі І.Франка з О.Білинською її сестра Марія зі слів останньої (157 с). За домовленістю між Франком та Білинською, вони знищили листи один до одного... „Час, як ревнива жінка, спеціально затирав всі сліди по ній і по цій любові...”, – так резюмує з приводу драматичного завершення нещасливого кохання між Іваном Франком та Ольгою Білинською франкознавець Роман Горак (Куль-

тура і життя. № 45-46, 16.11.2005 р).

Ольга Білинська померла 1926 року у Львові. Тарас ШАХ, Заслужений учитель України, м.Бібрка

ДИВОЦВІТ ФРАНКОВИХ КАЗОК

«За добро добром плати»

Вчителі та учні НВК «Буська ЗОШ І ступеня, гімназія-інтернат ім. Є.Петрушевича при ЛНУ ім. І.Франка» отримали змогу поринути у дивосвіт Франкових казок. Туди їх запросили молодші колеги – учні 2-А (6) класу разом із вчителем української мови та літератури Лесею Фурко.

Захід розпочали ведучі (Василина Мушинська та Марічка Шпирка), які розповіли про історію створення збірки казок; зазначили, що справжньою казкою у дитинстві для Івана Франка були татова кузня та мамина пісня. Розповідь ведучих супроводжувалася мультимедійною презентацією. Глядачі мали змогу переглянути сімейні світлини письменника, порівняти обкладинки збірки казок «Коли ще звірі говорили» першого видання (1903 р.) та сучасного (2006 р.), а також насолодитися майстерною грою юних акторів. Учасники заходу інсценізували уривки з казок, поєднані головною думкою: добро потрібно завжди пам’ятати – «Старе добро забувається», «Три міхи хитрощів», «Війна між Псом і Вовком». Прозвучали пісні «Запроси до казки», «Мої казки», «Казка дитинства» у виконанні учнів початкової школи (4 клас, класовод Оксана Петрик). Атмосфера чудової казки ще довго панувала серед глядачів. Із завершальним словом звернулася директор НВК Ольга Антони­шин, яка зазначила, що сам Іван Франко був також гімназистом і завдяки своїй титанічній праці та любові до книжок зумів стати не лише поліглотом, а й багатогранною особистістю. Ольга Степанівна закликала дітей багато читати, адже книги, як писав Іван Франко, – «морська глибина», і лише

уважний читач, «хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». Бажаємо кожному читачеві знайти ці перли і запам’ятати їхню значимість.

(Вл.інф.)

ЦЕРКВА І ГРОМАДА

«Зверни увагу»

Під такою назвою видається церковний щомісячний листок у церкві св. Миколая в Буську. Перечитуємо квітневий номер. Матеріал змістовний, обґрунтований, повчальний.

У текстах «Цінність життя», «Обо­в’язки нашого особис­то­го життя» розкрито суть люд­­ського життя, обов’язки лю­дини. Стверджується, що чим довше живе людина, тим більше добрих справ вона може здійснити. Зобов’язана дбати про те, щоб життя було чистим, по­ мір­ко­ваним, порядним. Бо грішить той, хто легковажно ставить під загрозу своє життя, хто шкодить своєму здоров’ю або відбирає сам собі життя. Закличними є слова: будь завжди обережним та

поміркованим і ніколи не ризикуй своїм життям! Звернено увагу про роль пра­ ці. Вона не лише дає нам хліб насущний, але й підтримує наше здоров’я. Саме праця сприяє пра­ ви­льному кровообігу і корисно впли­ває на травлення. Праця повинна відповідати на­шим силам, відкинути те, що може нашкодити нашому здо­р­ов’ю і життю. Є застерігання до надмірних розваг

(забава на цілу ніч, пристрасне куріння, вжи­вання напоїв).

У тексті розкри­та суть самогубства. Воно є тяж­ким гріхом. Самогубство не вва­жається героїчним вчинком, а, навпаки – ознакою боягузтва. Ге­­роїзмом вважається мужнє зне­­сення усяких незгод і особли­во жертвування свого життя зара­ди порятування ближнього чи віт­чизни. Багато цінних вислов­лю­вань з Біблії. Наприклад, «Людська душа має таку велику цін­ність, що для її спасіння треба не лише жерт­ вувати земними бла­гами, але й ризикувати своїм жит­тям». Або

3 Пояс безпеки

МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ

«Наше тимчасове жит­тя – це пора сівби», «Довге життя – це дар Бога», «Ніколи не лінуйся». Написано і про таке. Уважай передусім на чистоту свого ті­ла, на чистоту білизни й одягу, житла і гостей. Слідкуй також за тим, щоб у кімнаті завжди було свіже повітря

(не забувай щоденно добре про­ вітрювати квартиру). Чистота – це запорука здо­ров’я Багато є ще інших порад.

Роман БУЧКО, член Товариства «Бужани»

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

(Продовження. Початок у №№19,20)

– Це було більше десяти років тому. У вашого Валерика є старший брат, дружина якого, як і ви, приходила пити молоко. Дуже гарна жінка, а що вже добра, то й не сказати. І любилися вони якось поособливому, безтямно, одне без другого – нікуди. Коли настав час їй народжувати, приїхав Даня, стривожений, поблідлий, але зовні намагався триматися. Усміхаючись, говорив Ганнусі: – Усе буде добре, люба, я з тобою… Пологи були дуже важкими, а дитина надто велика. Навіть в обласному центрі годі було дати раду, викликали професора з Києва. Якісь вроджені вади не давали можливості робити «кесареве». І коли стало питання «або-або», її врятували, хлопчика – ні… Анничка так і не прийшла до норми після пологів, залишилася з помутнінням розуму. Куди вже рідні її не возили: і по лікарях, і по знахарях, і по церквах, і по монастирях!.. На якийсь час допомагало, а потім знову те самеБатько з матір’ю опікувалися нею, дуже переймалися, вбо­лі­вали, але невістка навіть не розуміла хто перед нею.

– А що ж з Ганнусею? – тремтячим голосом запитала Надія.

– Довго лежала в лікарні, а результату – ніякого. Тепер на вічному спочинку. – Бабуся зітхнула, а потім, глянувши на поблідлу Надію, схаменулася: «Що це я розбазікалася? Вас стривожила. Що було, те було, що кому на роду написано. Моя вам порада – моліться. Бог – всемогутній і милосердний. Просіть і дасться. Не залишайтеся в собі, частіше усміхайтесь, слухайте голоси природи… І все так буде…». Від тих простих, задушевних слів душа Надії почала розправляти крила назустріч новому дню. І, повертаючись додому, як мантру, повторювала те заповітне, що пробуджувало до життя: «Я люблю тебе, Господи…» І у відповідь знову відчула порух нового життя – їхньої дитини. І розвиднилося довкола… Увечері приїхав на вихідні Валерик. Був здивований зміною, яка сталася в дружині, ніби зсередини засвітилося розкрилля душі, вирівнюючи терези світосприймання. Їдучи сюди, він подумки вибудовував новий формат спілкування з нею, які теми оминати, коли і як що сказати, щоб не сполохати її душевну рівновагу. Диву давався такій прекрасній зміні. Боявся тільки, щоб хтось не розповів їй подробиці їхньої сімейної трагедії. У самого ще боліло за втраченою братовою, її світлою любов’ю до всіх. Не хотів проводити паралель з дружиною, але часом думалось про це. Вечеряли, як і колись, під крислатою грушею-дичкою. Не раз сусіди говорили батькові: «Навіщо тобі, Іване, та дикунка? Хоч би прищепив, то були б на ній справжні груші, а так, яка з неї користь?!» «Велика, – усміхаючись, відповідав батько. – То криниця здоров’я: з молодих пагонів – цілющий напій, з плодів – ще кращий узвар, від крони у спеку – прохолода, затишок для душі…». І це щоразу згадувалось. Надія в просторому літнику, споважніла й замріяна, ставила на стіл його улюблені страви, пестячи поглядом чоловіка, а потім, по-змовницьки: – А в мене новина…

– Яка?

– Синочок знову прислав звістку… Тут-тук…

– Справді? – Валерій розчулено схопився і пригорнув до серця дружину. – Я такий щасливий…

– А ще, – Надія ніжно зазирнула йому в очі, – я все знаю про Зоряну… Валерій цього не сподівався, а тільки спохмурнів і запитав: – Хто тобі сказав?

– Хіба це важливо? Правда болюча й гірка, але вона відкриває дорогу, щоб багато чого переосмислити. Вона дає мені можливість побороти страх перед незвіданим. Тепер здаються навіть сміш­ ни­ми побоювання перед пологами, недоречними паралелі з ге­ рої­нями художніх творів. Випадок є випадок, а не система, життя продовжується. І в нас усе буде добре. Може, тобі буде здаватись, що я взяла себе в руки, ні, відбулася ціла перебудова у свідомості.

– Я дуже радий…

– Ходімо, рідний, я покажу тобі свої улюблені стежки, місця сходу й заходу сонця, таємничу глибочінь лісового озера і навіть розкажу легенду, що почула з уст старожилів. Тобі так само треба відірватися від комп’ютера, від «благ» цивілізації. На все поглянути очима природи. Вважаю, що це надасть особливої вартісності й твоїй докторській. Йдучи поруч, Валерій дивувався цій добрій зміні в настрої дружини, поезії її ніжного єства. Був чудовий літній вечір, такий, коли сонце, ніби стомившись за день, посилає прощальний привіт, сильніше обіймаючи землю, лагідно пестячи кожну квіточку, стеблинку чи деревце, обсипаючи золотими піщинками подорожніх, дмухаючи в їх обличчя пустотливим вітерцем, насиченим ароматом благословенного літа. Чимдалі Валерій усе більше відчував, що його душа стає легкою, прозорою, ніби спадає з неї тягар складного земного життя і немає відповідальних обов’язків, болю чужих бід, хворіб, важкої пам’яті про померлу братову… Він перший порушив цей цілющий спокій і, ніби прокинувшись, сказав: – Я ж тут виріс, а бачу немов уперше: коли все поруч, ми не помічаємо, а на відстані починаєш оцінювати… Вони ще довго тішилися принадами природи, часом сперечалися, якої дзвінкоголосої пташини голос, аж поки не дійшли до легенди. Він знав її з дитинства, але сьогодні з уст Наді вона звучала якось особливо, захоплююче і таємниче. Валерій яскраво уявив зворушливу картину втечі двох закоханих від погоні ординців, як їхній знесилений кінь упав і не міг уже звестися, щоб домчати їх до омріяної волі – лісу, який би порятував утікачів у своїх непролазних хащах. Вони ж самі, нажахані, скривавлені, міцно взялися за руки (Бог дав сили), добігли до свого порятунку, а нечестивці – за ними, ось-ось заарканять. І тут сталося неймовірне. З неба ніби відірвалася чорна хмара й впала на переслідувачів. Була це не хмара, а сила-силенна хижих птахів: і яструби, і шуліки, і степові орли. Справжнє крилате військо… Куди й поділися ординці! Чи полягли, чи ганебно втекли – ніхто не знає. Закохані так і залишилися в тій місцині. Спочатку збудували хижку, потім хату, народили дітей, діждалися онуків; господарювали. Жили чесно, з праці рук своїх… З покоління в покоління називали себе Пташинські, а хутір – Пташинський, що з роками став мальовничим селом… Валерій радів, що Надія долає свої страхи, охоче допомагає Ларисі Дем’янівні в домі й на городі, багато ходить, обходиться без аптечних вітамінів і ліків. Був приємно вражений, коли вона, міська мешканка, вставала на зорі й відважно ходила по росі, вмивалася нею і з задоволенням підставляла обличчя першим променям сонця, замилувано дивилася на зелені шати дерев, полів і приходила додому оновлена, зцілена Божою благодаттю. І він дякував Всевишньому за все, особливо за свою любу половинку. Навіть у думці не припускав, що міг би зрадити… … У клініці, де працював Валерій, усе йшло розміреним кроком: ті ж емоційні п’ятихвилинки, професійні суперечки в ординаторській, довгі бесіди з пацієнтами. Цього разу у звичайну «роздачу нарядів» влилась нова подія – головний представив медсестру, яка виклично дивилася на всіх своїми магнетично чорними очима. Миттєво «стрільнула» поглядом на Валерія і знову – байдуже довкола. Маріанна, як звали новеньку, поступала в його розпорядження, замість Ольги Іванівни, яка вийшла на пенсію. Знайомлячись, звернув увагу, що дівчина, незважаючи на мініатюрний зеленкувато-блакитний халат і такого ж кольору шапочку-пілотку, яка дивом трималася на вродливій голові, була одягнута надто претензійно, навіть з біжутерією.

(Далі буде)

4

ПОСТАТІ

19 травня 2016 року

110 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ О.ДАНИЛА ТАНЯЧКЕВИЧА

Творив для добра свого народу На Провідну неділю Закомар’я відзначило 110 річницю від дня відходу у вічність пароха о. Данила Танячкевича. На його могилі священики двох парафій, о. Михайло Дорош та о. Тарас Мазурик відправили панахиду. Згодом дійство продовжили у сільському Народному домі.

На сцені – інтер’єр кімнати сі­ль­ ської оселі. Чисто, нічого зайвого, лише необхідне. Але скрізь – на лаві, столі і навіть підлозі розкладено багато книг, часописів, журналів. Таким невибагливим було помешкання о. Данила Танячкевича. У центрі – його портрет, а поруч – священичий одяг, який так ретельно зберігають у місцевому храмі. Важливі віхи життя о. Данила Танячкевича згадали ведучі Марія Кіндратів і Мар’ян Кутний та Ольга Миколів. Він походить із священичої родини, тож не дивно, що й для себе обрав цей шлях. Закінчивши Львівську семінарію, не зміг відразу стати духовним наставником для парафіян, бо ще два роки чекав на висвячення,

– керівництво все відтягувало, побоюючись його організаторського таланту, а найбільше – його українства. Данило Танячкевич не гайнував часу, пішов на науку до адвоката Андрія Чайковського і став доктором права. Тоді ж написав і свій перший маніфест народовецького руху «Письмо народовців руських до редактора політичної часописі «Русь», яко протест і меморіал», де сказано «І є Він (народ України) проти волі усіх гегемонів і узурпаторів, що раді б його по-своєму знівелювати і згладити з карти світу – є самостійним народом!» Після висвячення о. Данило став по­мічником пароха у Станіславчику, а у 1868 році – адміністратором капелянії в Закомар’ю. Майже 7 років перебував на цій посаді, і лише 28 вересня 1875 року став парохом цього маленького убогого села. Усе своє життя о. Данило Танячкевич ставав на захист скривджених та знедолених. Він був духовним про­ відником української молоді. Згуртував її в патріотичні осередки – громади, які згодом поширилися по всій Західній Україні. З-поміж інших цілей громадівці виділяли: жити в чистоті моральній; вивчати історію та літературу свого народу; старанно вчитися в школі; ставати в обороні рідного слова проти ворожих заходів москвофілів і поляків; говорити всюди рідною мовою; спомагати бідних учнів тощо. Організував у селі Братство тверезості, куди входило майже 100 осіб. Відкрив касу ощадности, яка називалась «Закомарська правда», завдяки їй міг підтримати найбідніших парафіян. Для такої потреби він навіть запропонував збирати одяг, металобрухт, інші речі, які можна продати, а гроші з їх продажу вжити на народні цілі. Душпастир не жив в розкошах, але дбав не про себе, а про своїх парафіян. У 1897 році земляки обрали о. Данила послом до віденського парламенту. Священики Золочівського повіту купили йому одяг та зібрали деяку суму грошей на дорожні витрати під час перебування у Відні, але, знаючи, що о. Данило може гроші віддати студентам чи використати на інші громадські потреби, передали їх йому безпосередньо на залізничному вокзалі. Він і в парламенті був не пасивним слухачем, а борцем за права українського народу: вніс проект закону про рівноправність народностей Австро-Угорської імперії; виступив з просьбою надати державCMYK

Щиросердечно вітаю з ювілейним днем народження свого помічника ПАЛАМАР ІННУ.

Нехай кожен день дарує щастя, нехай сонце всміхається завжди, роки ніколи не постарять та не принесуть в дім біди. Людської любові бажаю й тепла, дружби, злагоди й достатку у родині. Щоб негода у безвість відійшла, а щастя залишилось віднині! Життя Вам – предовгі роки без горя, без сліз і без біди. Нехай буде радість у Вашій хаті сьогодні, завтра, назавжди.

З повагою депутат Львівської обласної ради, голова фракції УКРОП у Львівській обласній раді Петро Жукровський.

16 травня відсвяткувала день народження любляча і дорога матуся МОСКВА ЛЮБА ЕМІЛЬЯНІВНА. Наша мамо, рідненька, мила! Слів святіших нема на землі. Хай не слабнуть здоров’я і сила, очі хай завжди будуть ясні. Промінь сонця нехай Вас торкнеться і розтопить і лихо, й біду, і все краще життю посміхнеться, як жоржини в осіннім саду. Здоров’я Вам, мамо, добра Вам, рідненька, і щастя на довгі-предовгі роки!

З любов’ю та повагою чоловік Іван, дочка Ліля із чоловіком Олексієм та донькою Тетяною і син Роман.

стати хрест, який показуватиме дорогу нашого національного відродження». Але величавого пам’ятника Будителю Галичини він вже не побачив. За переказами очевидців, в останні дні свого життя працював з останніх сил. Богослужіння відправляв сидячи, бо уже не міг стояти. Коли святив паски, то возили його фірою по селу, і він, зупиняючись біля хат, куди сусіди зносили кошики для освячення, уже з трудом злізав. Він був для сельчан, не тільки молоді, а й старших, тим взірцем, на якого рівнялись, тому такою невимовно важкою була для них втрата. Народ не плакав, а голосив: «Татунцю наш, татунцю, чому ж Ти нас покинув?» Слова ведучих перепліталися з віршами та піснями, які виконувала молодь Закомар’я – Юля Білик, Павло Домший, Марта Савчин, Ірина Іль­чи­

21 травня святкуватиме 50-літній ювілей КРАСОВСЬКИЙ РОМАН МИХАЙЛОВИЧ з с.Андріївка.

Наш славний і рідний, найкращий у світі, з Тобою нам завжди затишно й світло. Ти гарний господар і батько чудовий, даруєш турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, що вмієш підтримати словом і ділом, що в рідному домі надійно та мирно. Живи нам на радість у щасті та мирі. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого Тобі треба. А Матінка Божа – Цариця Свята – дарує щасливі і довгі літа.

З повагою та любов’ю дружина Світлана, дочки Наталя, Олеся, зять Сергій, внучка Софійка.

16 травня відсвяткував 35-ліття від дня народження ШПИРКА ЄВГЕН ІВАНОВИЧ з Ріпнова, а 25 травня святкуватиме день народження його синочок ШПИРКА СЕРГІЙКО, якому виповниться три рочки.

З днем народження щиро вітаємо, щастя й здоров’я вам бажаємо! Хай сміється доля, як калина в лузі, нехай будуть поруч вірні друзі, Нехай вас щастя, як дощ обливає, нехай вас радість завжди зустрічає. Нехай вас любить, хто милий душі, цього ми бажаєм вам назавжди.

З любов’ю і повагою дружина Софія, донечка Марічка, мама Марія, брат Михайло з Юлею, баба Іра та вся велика родина. Вітаємо з 65-річчям від дня народження кохану матусю, люблячу бабусю НАКОНЕЧНУ ГАННУ ЙОСИПІВНУ з Буська.

Люба матусю, бабусенько мила, спасибі велике, що Ви нас зростили. Що Ви нас любили, усім помагали, молились за нас, добра нам бажали. За руки робочі, за хліб на столі спасибі Вам, рідна, уклін до землі. За Ваше добро й турботу про нас сьогодні ми щиро вітаємо Вас. Ми дякуємо Господу, що Ви у нас є, нехай здоров’я і силу Бог Вам дає!

З повагою син Ігор, невістка Євгенія, онуки Богдан і Оксана, сваха Лідія.

24 травня святкуватиме ювілей від дня народження головний бухгалтер Кізлівської сільської ради БОЙКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА.

У святковий день прийми вітання і найщиріші побажання: будь, завжди весела, кохана, багата. Хай кожен день Тобі буде, як свято. Нехай усміхаються сонце й удача і тихе жіноче омріяне щастя. Нехай в Тебе будуть друзі хороші, хай у кишенях водяться гроші. На стежинах життєвої ниви будь завжди здорова, будь завжди щаслива. Щоб на роботі, вдома, серед друзів Ти відчувала ласку і тепло. Щоб у житті Твоїм на виднокрузі похмурих днів і болю не було. А на закінчення бажаєм, щоб все життя здавалось раєм і хай багато довгих літ Тобі дарує щедро світ.

З повагою колективи працівників сільської ради, народних домів, ФАПу.

19 травня святкує 30-річчя від дня народження ЗАВАЛІЙ ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА з с.Топорів. ну допомогу селянам; запропонував австро-угорському урядові викупити усі борги селян. Це урядовцям не спо­ до­балось, і до наступних виборів о. Д.Танячкевича вже не допустили. А він не переставав працювати «для добра свого народу». Дописуючи у часописи «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Правда», піднімав питання, які так тривожили українців. А серед них і мовне питання чи ідея єднання українських сил. Важлива його роль і в пропагуванні ідей великих українських подвижників Тараса Шевченка та Маркіяна Шашкевича. Це о. Данило організував перенесення останків о. Маркіяна з Новосілок до Львова. У 1895 році на храмовому празнику в Ожидові під час проповіді, вказавши хрестом на Білу гору, сказав: «На цій горі повинен

шин, Настя Дема, Наталя Лоїк. До сельчан завітали заступники голів РДА Олег Ільків та райради Роман Фурда, а також гості з Тернополя – науковець Ольга Збожна, котра видала книгу про о. Данила Танячкевича, видавець книг про Маркіяна Шашкевича Осип Петраш з поетесою, дружиною Неонілою. До їхніх виступів долучились мешканець села, поет, художник Мирослав Шумінський, парох греко-католицької церкви о. Тарас, сільський депутат Галина Савчин. Пам’ятатиме Закомар’я про о. Да­нила Танячкевича. На сільському цвин­та­рі громада впорядкувала місце його останнього спочинку. Провідуючи могили своїх рідних, вони моляться і на могилі свого духовного наставника. Лариса ГАРАСИМІВ

Від щирого серця Тебе вітаємо, міцного здоров’я та щастя бажаємо. Хай зіронька з неба у день Твого свята дарує кохання, удачу, завзяття. Всі квіти – для Тебе в святковий цей день. В житті щоб щастило на добрих людей. Хай стелиться шлях Твій без бід і тривог, хай долю Тобі подарує сам Бог.

З любов’ю та повагою похресник Ростислав, сім’я Вороновських із Заводського.

18 травня відсвяткував 60-річний ювілей МИХАЙЛИШИН РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ з м.Буськ.

Нехай вітання це, що йде від серця, Вам радість в цей день принесе, те, що зробили Ви, повіки не зітреться. Тож щиру дяку я складаю Вам за все. Не пам’ятаю, як мене хрестили, бо була я малим дитям. Рукою правою на шлюб благословили, за це я дуже вдячна Вам. Хай буде щедрим ювілейне свято, здоров’я Вам, любові і добра! Хай Матір Божа Вас оберігає, Ісус Христос здоров’я посилає на многії і благії літа.

З повагою похресниця Ольга зі своєю родиною.

19 травня 2016 року

ЖИТТЯ

5

15 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

Дорогі учасники національно-визвольних змагань! Воїни АТО! Шановні краяни!

Від щирого серця вітаємо усіх вас з Днем Героїв! Традиція вшанування борців за волю Української держави завжди повинна бути святою і непорушною в нашому народі. Це день честі і слави наших батьків і дідів, які навіки вписали своє ім’я у літопис всенародної боротьби за незалежну Українську державу. Це вони лицарі-герої, в душах яких безмежна любов до України, вічне джерело хороброї живучості і життєтворчої снаги української нації. Слава вам, вояки ОУН-УПА, усім, хто боронив від окупантів Україну, був у підпіллі чи у далекому засланні, бо хотів вільної, ні від кого незалежної держави. Цього дня нам хочеться вклонитися вам до землі та всім українцям, які й зараз, у непростий для України час, героїчно захищають у війні на сході наш суверенітет та територіальну цілісність, кладуть своє життя на вівтар свободи. Тільки завдяки таким людям, їх відвазі, вірі в Україну, незламності духу постане по-справжньому вільна, демократична, європейська, правова держава, про яку мріяли мільйони наших попередників. Слава усім вам і слава Україні!

Богдан ГЛОВА, голова районної ради

Петро МОРОЗ, голова райдержадміністрації

Буське Братство ОУН-УПА щиро здоровить побратимів з Днем Героїв. Ваш подвиг став прикладом для багатьох поколінь українців. Бажаємо добра, щастя та здоров’я вам і вашим рідним, а нашій державі – миру, добробуту і Божої благодаті.

З повагою Мар’ян ДЛУГОШ, голова Буського Братства ОУН-УПА.

Колектив працівників Буського УЕГГ щиросердечно вітає з днем народження начальника Буського управління експлуатації газового господарства ШЕВЦІВА АНТОНА ВІКТОРОВИЧА та від усього серця бажає:

Гірка пам’ять народу

Бущани вшанували пам’ять людей, які були репресовані і закатовані органами НКВС в 30–50 роки минулого століття, тих, хто опинився у радянських ГУЛАГах та інших місцях позбавлення волі.

15 травня до колишньої катівні НКВС у Буську на вул. Петрушевича прийшли керівники органів влади району та міста, установ та організацій, аби вклонитися світлій пам’яті невинних жертв комуністичного режиму, покласти квіти до меморіальної плити, запалити свічки, вшанувати замордованих бущан та жителів навколишніх населених пунктів хвилиною мовчання. «Говорити про майбутнє можна лише через призму історичної правди. Тому маємо пам’ятати про сотні тисяч репресованих та закатованих українців, про цю масштабну трагедію, яку принесли людству тоталітаризм і комуністична система, про те, аби в історії народів таке ніколи не повторювалось», – зазначив голова РДА Петро Мороз на завершення акції. Заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій відбулися і в інших населених пунктах району. У селищі Красне громада разом з головою районної ради Богданом Гловою, місцевим священиком отцем Юрієм Толочним, головою Буської станиці Братства ОУН-УПА Мар’яном Длугошем зібралася біля могили останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука та братської могили постанців, аби віддати шану Героям, згадати усіх, знищених комуністичним режимом українців, помолитися за упокій їх душ, покласти квіти. ВОЛОНТЕРСТВО

До захисників – з маминими гостинцями Перед Великоднем надбужанські волонтери Ярослав Вороновський та Михайло Цюрко вже в котрий раз вирушили на схід України, до наших захисників. Везли у великодніх кошиках освячене, аби й хлопці на передовій відчули свято Воскресіння Господнього. І, вважаю, не мають рації ті, котрі кажуть, що немає значення, коли їстимеш паску.

Гаєвський та Михайло Кость. Цього разу вони по­­ї­ха­ли вдвох, але інколи долучаються Во­лодимир Скіра, який сам був добровольцем і знає проблеми військових, так би мовити, зісередини, та Петро Цьох. Не раз, побувавши на східних рубежах України, передаючи продукти, які зібрали громади надбужанських сіл воїнам АТО, добре вивчили свій маршрут. Але інколи додаються нові населені пункти, до яких дістатись не так просто, зважаючи на тамтешні дороги. Тому доводиться добиратись манівцями. Мілєкіно, Комінтерново, Октябрське, Пологе, Волноваха, Артемівськ, Кос­тян­ ти­нівка, – уже такі звичні населені пункти. Заїжджали і до морських піхотинців, і до медпрацівників у військовому госпіталі. Самотужки для Збройних сил України відремонтували бус «Фольксваген» Івана Шостака з Неслухова. Слова вдячності висловлюють Дмитру Війтовичу, Миколі Ляльовичу, Василю

незабутніх вражень, гарних подій, здійснення задумів, планів і мрій. Щастя квітучого, злетів найвищих, шляхів до мети легких і найближчих.

18 травня до турботливого чоловіка, щирого, розумного, працьовитого батька, ласкавого дідуся, найщирішого свата і просто Людини з великої букви – ВЛАДИКИ ЯРОСЛАВА МИКОЛАЙОВИЧА з смт. Красне завітав 75-річний ювілейний день народження.

Прийміть в цей день вітання наші щирі. Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є, хай силу й здоров’я Господь Вам дає! Хай квітнугь дні яскравим цвітом і будуть в них сердечність і тепло, щоб у житті було чому радіти, а смутку в душі ніколи не було. Любий батьку, дідусю наш милий, спасибі велике, що Ви нас зростили, що Ви нас любили, усім помагали, молились за нас, добра нам бажали. За руки робочі, за хліб на столі, спасибі Вам, рідний, уклін до землі! За Ваше добро й турботу про нас сьогодні ми щиро вітаємо Вас. Нехай зупинить час свої шалені кроки і іній сивини в одну хай щезне мить! Бо розум Ваш ясний Бог просвітив на роки і серце Ваше для людей горить! Хай травень квіти Вам до ніг прихилить, як нині голови схиляєм ми свої! Складаємо найкращі побажання, довічних благ з роси Вам і води! Тож хай Господь пошле Вам з неба милість, Пречиста Діва хай в житті допомага!

З любов’ю та повагою дружина Олександра, сини Микола, Юрій, Богдан, Олег з сім’ями, невістки, внуки, свахи, свати з Красного та Синькова. НА ПОРОЗІ ВИПУСКНОГО

О, ці незрівнянні відчуття, коли ЗНО вже позаду (Закінчення. Початок на 1 сторінці)

Підтримкою для милятинців була шкільний організатор Галина Мельник. А от у побужанців була вже ціла група підтримки – з ними приїхали вчитель історії, класний керівник та батьки. Проводжаючи своїх учнів на ЗНО, історик Анна Затхей сказала: «Не підведіть мене». «Не буду розчарована, – зауважила вона згодом, – якщо результати ЗНО будуть відповідати оцінкам, буду задоволена, коли покажуть кращі результати. Звичайно, що це своєрідний стрес для дітей, і навіть ті, що знають, переживаючи, починають сумніватися. Психологія людини непередбачувана, інколи в стресовому стані вона може видати таку інформацію, що й сама дивується, звідки це їй відомо, а інколи забуває, як її звати. Тому й смішно, коли від нас вимагають пояснень, чому дитина написала на 2-3 бали менше або більше. Зрештою, дати правильні відповіді – це в деякій мірі і везіння. Бо на простенькі запитання може відповісти і той, хто не надто приділяв увагу навчанню. Але завдання з парними відповідями чи з визначенням послідовності йому вже не під силу. Тому й високого балу такий учень не матиме. Я однозначно за ЗНО, тому що воно дає можливість дітям, які вчаться, поступати». Такої ж думки і завуч однієї із сільських шкіл, яка вважає, що без ЗНО сільські діти не мали б перспективи потрапити у виші. Діти хвилювались в аудиторіях, а їхні матері – біля навчального закладу. Хоча Оксана Савчук кожного року займала призові місця на олімпіадах, а цього року тричі стала переможцем, і є претендентом на золоту медаль, проте її мама Світлана зазначила, що медаль зараз не дає жодної гарантії. Тому, лише знаючи результати ЗНО, будуть вирішувати, якому вишу надати перевагу. Донька перед історією хвилювалась набагато більше, ніж перед першим тестом. Засиджуючись подовгу над підручниками, вже чула від мами, аби закривала книжку. Мама Ірини Дусан – Світлана, колишній вчитель іноземної мови, вважає, що після школи доцільніше, аби діти здавали екзамени, а вже у виш варто брати за балами. Чому вона так думає? «Бо немає жодної конкретики. Колись ми знали: те, що вчили у школі, те буде і на вступних. Зараз надзвичайно велика кількість інформації. І перевантажувати наших дітей при нинішній екології – неправильно. От зараз діти готуються до ДПА з іноземної мови і не знають, що конкретно готувати. Програма надзвичайно складна, те, що я колись вчила на ІІ курсі університету, сьогодні є в програмі 9 класу школи». Анна Затхей погоджується, що не всі діти повинні здавати ЗНО, «бо є такі, які своє прізвище пишуть з помилками». Священик з Красного о. Юрій Толочний у 2009 році, через 15 років після закін­ чення школи, складав ЗНО. За балами з 19 осіб, які вступили в Острозьку академію, був першим (з історії України набрав 191 бал, з української мови та літератури – 178,5). Сьогодні він вважає, що і екзамени, і ЗНО здасть той учень, який вчиться. Але водночас погоджується, що сьогодні є дуже багато талановитих людей, які не можуть реалізувати своє покликання, - і це надзвичайно боляче, бо згодом воно відіб’ється на житті держави, адже немає добрих спеціалістів в певній галузі. Завтра наші випускники ще складатимуть ДПА з іноземної мови, а у червні – ще й ЗНО з тих предметів, які їм знадобляться при вступі. Тож побажаємо їм успіху! Лариса ГАРАСИМІВ CMYK

За кілька тижнів перед Великодніми святами на 5 тисяч гривень, які зібрали фермери, купили 100 кошиків. І роз­ поділили їх по селах. Громади Верб­ лян, Гумниськ, Боложинова, Ожидова, Олеська, Йосипівки, Кутів, Утішкова, Сторонибаб, Заводського, парафіяни буських церков св. Юра та св. Миколая зносили продукти для бійців АТО. Так, наприклад, в Ожидові 10 кошиків передали на школу і 10 – до церкви. Але Михайло Цюрко, оповідаючи про свою поїздку, зазначає, що долучилися й інші релігійні громади району, бо і коли їхали в дорогу, і навіть коли вже повернулись додому, то ще їм звозили продукти. Вистачило не тільки завантажити дві машини, а й на ще одну поїздку. Паски, яких принесли дуже багато, передали пораненим у військовий госпіталь. Допомагають, як завжди, і фермери. Хто грошима, пальним чи продуктами. Дмитро Папроцький не вперше поставляє свині, а вже Михайло Цюрко готує м’ясо та ковбаси. А от Василь Нестерович привіз вже готові ковбасні вироби. Громади наповнили кошики пасками, ковбасами, салом, м’ясом, яйцями, хроном, бурячками. Окрім того, продукти ще пакували у ящики. Зробили 30 комплектів на 10 осіб та стільки ж – на 50. У таких ящиках було у кілька разів більше продуктів, ніж у кошиках. У дорогу рушили двома машинами. Одна – на Волноваху та Маріуполь, інша – на Артемівськ та Станицю Луганську. З Ярославом Вороновським їхав Зеник Гошко, з Михайлом Цюрком – мешканці Рівненщини – Заслужений художник Ук­ раїни Петро Гапонюк та його син Ілля. Вони, з’їздивши одного разу з нашими волонтерами, і собі загорілись бажанням частіше навідуватись до армійців. Напередодні Великодня, у п’ятницю зранку виїхали в нелегку дорогу, отримавши благословення від священиків о. Михайла Дороша з Ожидова та о. Ігоря Суходольського з Олеська. Та зазначу, що кожен кошик, який передавали громади інших сіл, освячували місцеві священики. У суботу зранку вже були у Крас­но­ армійську і до вечора розвезли домашні смаколики по вже знайомому маршруту.

У неділю зранку повертались додому, а наші захисники Богдан Регуш з Кізлова, Роман Кіндратів з Верблян, Андрій Петринка з Топорова, хлопці з Буська, Красного та інших сіл району смакували маминими гостинцями. Волонтери висловлюють вдячність всім, хто поділився з нашими земляками, які захищають східні кордони України, ве­ ли­кодніми гостинцями. Громадам району, Ользі Гошко з львівського хлібозаводу, фермерам Олегу Репі, Євгену Підвальному, Василю Зробку, Володимиру Дацюку, Павлу Козорізу та ін., приватним підприємцям Василю та Івану, які щоразу допомагають, але воліють, аби про них менше писали. «Люди так щедро давали, що ми вдячні всім, – зазначає волонтер Михайло, – і незабаром знову збираємось у дорогу. Велике прохання до тих, чиї рідні служать на сході. Якщо ви хочете передати своїм синам, батькам, родичам домашні гостинці, зв’язуйтесь з нами завчасу». Михайло поділився ще однією приєм­ ною новиною, – нещодавно до вихованців дитячого будинку «Добре серце», що в Новому Милятині, приїжджав з Мар’їнки Віталій Сапожников, який служить разом з Богданом Регушем, і привіз їм прапор з автографами бійців їхньої частини. Днями вирушив на Слов’янськ ще один екіпаж волонтерів – Роман

Корчабі, Мар’яну Литвину, Ользі Івановій, Антону Рудишину, Ярославу Сліпецькому, Андрію Сервилу, Андрію Демчишину, Альоні Лис, Володимиру Ушкалу, Людмилі Жовтанецькій, Василю Дирді, Богдану Бекару, Наталі Романів, Василю Булці, колективу Буської ЦРЛ, які передали ліки на 4 тисячі гривень, Буській школі №2, гімназії та Будинку дитячої та юнацької творчості, сільським громадам Петрич, ОстрівчикаПильного, Купча та Ракобовтів, Задвір’я та їхньому голові Павлу Юрдизі, Ганні Сухоставській з Кутів, членам Товариства «Бужани» Зіновію Павлику та Івану Нагорному, які приготували понад 500 банок тушкованок зі своїми персональними етикетками (тепер планують закривати у

банки готові перші страви – борщі та розсольники). Звичне меню наших солдатів

поповнилось домашніми консервами з м’ясом, квасолею, рисом, рибою, гречкою, зеленню, іншими закрутками, салом, червоним буряком, борщем, морквою покорейськи, медом, випічкою. Понад три тисячі вареників з сиром, картоплею та гречкою наліпили Оксана Гаєвська з донькою Юлею (тісто замішував Роман), Наталя Романів, Ірина Брагіна, Тетяна Скіра з мамою Лідою. Ох і смакуватимуть вони нашим бійцям на передовій! Лариса ГАРАСИМІВ

6

АКЦЕНТИ

19 травня 2016 року

ВИ ПРОСИЛИ РОЗПОВІСТИ 11 травня поштівок і листів на цю адресу мало би бути особливо багато. Адже українка, про яку знає, за яку вболіває і бореться весь світ, саме тоді відзначала день народження, 35-річчя.

346408, Россия, Ростовская обл., г. Новочеркасск, ул. Украинская, 1, СИЗО-З, Проте отримає вона аж ніяк не всі Савченко Надежде Викторовне, 1981 г. р. привітання. Як зазначають прихильники Надії в соцмережах, щоб поздоров- віла: «А за штурвалом літака чим полення пропустили, не варто надсилати трібно думати: головою чи тим, що між листівки з малюнком або з українською ногами?» – «Ах, ти ще й хамка. Все, до символікою, або з українськими наці- побачення!» ональними кольорами, або українські Після цього випадку Савченко їзлистівки з привітаннями. Навряд чи дила в цей виш чотири роки поспіль. всім відомо, що треба просто на білому На КПП казали: «В армії дівчат немає, аркуші написати побажання російською тим паче в авіації». На що Надія відпомовою (аякже, хто ж із тюремників буде відала: «Неправда, є». І на четвертий з українською мучитися?) рік все ж домоглася прийому в генераПро те, що нині відбувається з від- ла, який попередив: «Якщо хочеш вчиважною українкою, стан її здоров’я, тися, відслужи рік в армії». ймовірну екстрадицію з російської буцеНадія одразу ж пішла контрактнигарні, знають усі. Загалом усе, що від- ком у Збройні сили. Спочатку її відіслабувалося з нею після 20 червня 2014, ли служити радисткою. Але вона виріколи старший лейтенант української шила, що ніде, крім десантних військ, армії, штурман-оператор вертольота не зможе бути ближче до неба. Мі-24 Надія Савченко потрапила в поІ пішла проситися до командира лон до терористів «Луганської народної десантного батальйону. Щоб від неї відреспубліки», відомо. А що передувало чепитися, комбат сказав: «15 кілометрів подвигу, формувало характер? полігону з 15-кілограмовим рюкзаком десантника. Біжиш разом із хлопцями, ки. «Я не жінка, я – солдат», – не раз в одного «зірве дах», то його зупинять Одна проблема – по снігу. Якщо не відстанеш від них – повторювала, коли хтось із хлопців інші. Я служила з ними як товариш, і поти дівчина візьму». «Добре», – відповіла Надя і намагався бути з нею джентльменом. ступово вони звикли сприймати мене Як розповідають українські ЗМІ, через тиждень вже служила у Житомир- Вважала: сама вибрала таку професію, саме так», – розповідала Надія. небо Надія Савченко полюбила ще в ському аеромобільному батальйоні. тому сама буде нести свій автомат. Разом з хлопцями Надія долала дитинстві, коли літала з батьками до «В Іраку ми були півроку. Я зро- багатогодинні марші, займалася руко«Я не жінка, Криму. З того часу вона мріяла про зуміла, що це єдине місце, де солдат пашним боєм, стріляла з різних видів нього. Довго за різними довідниками я – солдат» може виконувати свою пряму роботу зброї, стрибала з парашутом, вивчила шукала, в яких інститутах готують льотУ 2004-му Савченко разом з інши- – там не потрібно збирати недопалки всі тактичні дії підрозділу, а головне – чиків. І знайшла Харків – університет ми миротворцями пішла служити до або ходити в наряди по туалетах. Єди- ні від кого не відставала. Всі зрозуміли: повітряних сил. Приїхавши подавати Іраку, де була стрільцем третьої роти на складність – коли ти одна, а поруч вона «своя». Це була її перша маленьдокументи, почула від чоловіків з вели- 72-го окремого механізованого баталь- батальйон «голодних» мужиків. Але ка перемога на шляху до мрії. кими зірками на погонах: «У тебе є одна йону. Їздила на патрулювання, ходила мені було безпечно спати в одній кімАле для того, щоб стати пілотом, проблема – ти дівчина». Надія відпо- в наряди, не сподіваючись на поблаж- наті з 25 хлопцями, бо знала, що якщо цього було мало. Вона знову поїхала

Надія України

ДОБРА НОВИНА

Ще чотири мільйони до району

За сприяння та фінансової підтримки УФСІ цьогоріч у Буському районі буде продовжено роботи з ремонту двох об’єктів соціальної сфери – Буської ЗОШ №1 та ДНЗ «Курочка Ряба» с.Сторонибаби.

Урочисте підписання угод відбулося 16 травня за участю голів райдержадміністрації і райради Петра Мороза і Богдана Глови, ПФУ ІНФОРМУЄ

їх заступників, консультанта з соціальних питань Львівського РП УФСІ Наталії Датченко, завідувача відділу освіти РДА Богдана Глухо-

вецького, начальника фінансового управління РДА Михайла Постолюка, представників закладів соціальної сфери – об’єктів реконструкції та журналістів місцевих ЗМІ. Як зазначила Наталія Датченко, Буський район на всіх етапах реалізації семи соціальних про­ектів УФСІ у 2013-2015 роках показав себе з найкращої сто­ рони активністю громад та відповідальністю влади. Це спільне надбання, відданість своїй справі дали можливість частину додаткових коштів, які надійшли до УФСІ, направити на продовження реалізації розпочатих проектів у загальноосвітній школі №1 м.Буськ (3 млн 100 тис грн) та у дитячому дошкільному закладі «Курочка Ряба» села Сторонибаби (1 млн грн). У найближчий період грома-

ди мають зібрати кошти з співфінансування проектів (по 20% від зазначених сум). Роботи ж мають бути завершені за один будівельний сезон (орієнтовно до

вересня).

Голова РДА П.Мороз подякував насамперед Н.Датченко за те, що визнала Буський район одним з найкращих на Львівщині в реалізації попередніх проектів, що дозволить направити сюди ще до­датково 4 млн.грн. Голова районної ради Б.Глова зауважив, що з УФСІ дуже добре співпрацювати, бо він надає найвигідніші умови фінансування на відміну, приміром, від обласних мікропроектів. А це особливо важить для громад, які обмежені у фінансових ресурсах. Микола ІВАНЦІВ

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Легалізація трудових відносин Із порядком нарахування субсидій ознайомлять повторно і заробітної плати У зв’язку зі зростанням цін на газ мешкан-

На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати – у «конверті». Таким способом роботодавці ухиляються від сплати податку.

Не рідкість і випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу. Це робиться роботодавцями для того, аби мінімізувати витрати та отримати максимальний прибуток. Через те, що величезні суми коштів виводяться «в тінь» держава втрачає десятки мільярдів гривень доходів до держбюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники залишаються позбавленими соцвиплат та соцгарантій. Тому легалізація трудових відносин і заробітної плати, ліквідація прихованої зайнятості – є одним з ключових напрямків роботи усіх державних органів. І вирішувати цю пробему треба спільними зусиллями – як державі, так і самим працівникам. Варто вже зараз відстоювати свої конституційні права – вимагати від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин. Людям треба чітко усвідомити, що згода отримувати зарплату «в конвертах» може зіграти з ними злий жарт, позбавивши їх у майбутньому всіх соціальних гарантій. Попри те, що робота державних органів влади у цьому напрямку дуже важлива і необхідна, громадяни повинні зрозуміти, що їм теж варто підключитися до вирішення цієї проблеми. Ніхто не зможе краще змусити роботодавців чесно платити зароблені гроші, як самі працівники, які повинні просто не погоджуватися на роботу за невигідними для себе умовами. Суспільство має усвідомити, що легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас. Галина ПЕТРИШИН, завідувач сектору платежів до пенсійної системи управління ПФУ в Буському районі

ців Львівщини ознайомлять із змінами у порядку нарахування житлових субсидій. Зокрема, мешканці кожної оселі області отримають відповідний бланк із роз’ясненням.

Про це повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка під час апаратної наради у понеділок, 16 травня. «Мешканці області повинні знати зміни до порядку нарахування житлових субсидій та розуміти показники платежів, які отримають до сплати, – наголосив очільник області. – Цього тижня ми виготовимо відповідний взірець, зміст якого погодимо із «Львівгазом» і «Львівобл­ енерго», аби згодом у кожній оселі Львівщини продемонструвати його людям».Відтак протягом перших двох декад червня за сприяння голів сільських рад цю процедуру мають виконати. Також у департаменті соціального захисту населення ЛОДА повинні визначити кількість осіб, яким мають нарахувати субсидії, а у департаменті фінансів – суму кош­ тів для їх отримання до кінця цього року.

Ветеранам УПА виплатять одноразову грошову допомогу

У рамках «Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2014-2017 роки» та з нагоди відзначення Дня Героя в травні цього року ветеранам УПА, вдовам та вдівцям політв’язнів і ветеранів УПА через органи соціального захисту населення буде виплачено адресну грошову допомогу в розмірі 1000 гривень на особу.

Про це повідомив директор департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Василь Мартиняк. «Грошова допомога передбачена для 1 995 осіб зазначених категорій, – зазначив Василь Мартиняк. – Виплату проведуть за місцем проживання чи реєстрації одержувачів шляхом перерахування коштів на їх особові рахунки в установах уповноважених банків або через державні підприємства поштового зв’язку».

до Харкова, знову почула відмову: мовляв, не вистачає військового досвіду. Тоді вона пішла до міністра оборони Анатолія Гриценка, два місяці чекала своєї черги на прийом і попросилася вчитися літати. Лише після цього дівчину прийняли.

«Наречена» арабського принца

Надія незаміжня, хоча залицяльників ніколи не бракувало. Були й цілком серйозні пропозиції. «В Іраку один араб, поліцейський, спочатку хотів купити мене за двох баранів – це в них стандартна ціна за жінку. Потім там же, в Іраку, мене хотів «купити» ще й принц Ес-Сувейри, вже за 50 тисяч доларів. Для порівняння: таку суму в них дають за голову терориста. Принц сватався серйозно: привозив мені на КПП троянди, фініки, золото. Я брала тільки троянди – щоб уважити людину. Нарешті комбат пояснив йому, що операція неможлива. Хоча я не пішла б за нього навіть за мільярд», – розповіла в одному з інтерв ю Надія Савченко.

Надія є!

Закінчивши університет, Надія про­ хо­дила службу у Бродах Львівської області, в третьому окремому полку армійської авіації. У зону АТО пішла добровольцем у батальйон «Айдар». Що було із Савченко далі, знаємо. А що буде – залежить не лише від політиків та адвокатів, а й від кожного з нас. Молімось за Надію, за її щасливе повернення на Батьківщину, нашу спільну щасливу долю і світле майбутнє. Вона одна з небагатьох, хто дав нам надію на це. Віра КАСІЯН

НА ЧАСІ

Як учасникам АТО отримати путівку на санаторне лікування Забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторнокурортним лікуванням регулюється постановою Кабінету Міністрів України №200 від 31.03.2015 року.

Відповідно до цієї постанови безоплатними путівками на санаторно-курортне лікування забезпечуються: – інваліди війни з числа учасників антитерористичної операції; – учасники бойових дій, які безпосередньо брали участь в них під час проведення антитерористичної операції. Для отримання путівки учасникам АТО необхідно стати на облік в управлінні праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання, а для осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, за фактичним місцем проживання. Також потрібно подати такі документи: – заяву; – медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о; – копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни; – документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах їі проведення. Документом, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, може бути: – наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; – довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, згідно з додатком 1 або 2 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413; – рішення відомчої (або міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій як такій, що захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; – довідка про обставини травми (для осіб, які отримали пора-

нення внаслідок бойових дій у районі проведення антитерористичної операції);

– витяг із протоколу засідання військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (для осіб, яким

встановлено інвалідність);

– копія довідки МСЕК (у разі зазначення обставин травми «у зв’язку з виконанням обов’язків військової служби на території антитерористичної операції»). Отримати відповіді на запитання, які стосуються безоплатної правової допомоги, можна, зателефонувавши на єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безко-

штовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

І на велосипеди атовцям також знижка Керівництво магазинів «Велобайк» (пр.Червоної Калини, 36 та

ТК «ШУВАР» маг №24) за ініціативи ГО «Вектор права» надаватиме знижки на всі свої товари для учасників АТО та їх сімей від 15 до 30%

(велосипеди та запчастини до них, спортивне спорядження, скейти, м’ячі та ін.). За словами керівництва, в окремих випадках товар можна буде придбати по собівартості.

ОГОЛОШЕННЯ...

19 травня 2016 року

Пасажирські перевезення

Щиросердечно вітаємо з 35-річчям від дня наро­дження депутата Кізлівської сільської ради ПАВЛУХА ВАСИЛЯ ЗІНОВІЙОВИЧА з с.Кізлів.

Хай квітує доля у роках прекрасних, а життя приносить радість і любов. Миру і здоров’я, злагоди, добра. Хай щастя приходить і ллється рікою, а горе обходить завжди стороною. Хай Вас Бог благословляє, многая літ Вам посилає.

З повагою Кізлівський сільський голова Галина Бура та депутати сільської ради.

20 ТРАВНЯ

Дизайн-ательє

«Dress CODE» запрошує на роботу

кравчиню.

Тел. (097)2584219. На роботу потрібен комп’ютерник з ремонту та обслуговування, з/п висока.

смт.Олесько. Тел. (067)7772789.

Страхова компанія «Княжа Vienna Insurance Group»

запрошує на роботу працівника на посаду директора регіонального центру м. Буськ.

Вимоги до кандидата: досвід роботи у сфері продажів

та надання послуг страхування; комунікабельність; відповідальність; навики роботи з ПК.

Довідки – телефоном (067) 342 85 59.

СП ТзОВ «ОЛНОВА» запрошує на постійну роботу:

інженера-технолога, електрогазозварників, газорізальників, токарів, слюсаря з ремонту електроустаткування, слюсарів із збирання металевих конструкцій.

м.Буськ, вул.В.Івасюка,5

ТОВ «Буський консервний завод» запрошує на роботу:

– електриків; – різноробочих.

Тел. (067)6733996.

Тел.: 2-15-15, 2-12-15.

ЧИСТИМО замулені криниці та свердловини. Готівковий та безготівковий розрахунок. Тел.: (067)8752077, (095)5400967.

ПФУ ІНФОРМУЄ У понеділок, 23 травня, від 10.00 до 13.00 год. начальник управ­ ління ПФУ в Буському районі Цимбор Олег Йосифович за номером (0264)2-11-71 проводитиме телефонну «гарячу лінію» з питань пенсійного забезпечення. ОФІЦІЙНО ПОВІДОМЛЕННЯ про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації.

Виконком Буської міської ради запрошує для обговорення «Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул.Бічна Шевченка, 12 в м. Буськ Львівської області. Основні техніко-економічні показники: площа в межах детального плану – 4,5556 га, площа проектованої земельної ділянки – 0,1000 га. Замовник ДПТ – Виконавчий комітет Буської міської ради. Розробник ДПТ – ТзОВ «Інститут геоінформаційних систем». Підстава розроблення ДПТ – рішення Буської міської ради №77 від 20.04.2016р. Ознайомитись з ДПТ можна у Буській міській раді до 16.00год.

26.05.2016р. за адресою: м.Буськ, площа 900-річчя Буська,1, тел.2-11-94.

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ Загублене реєстраційне посвідчення про право власності на 1/2 частини житлового будинку в м.Буськ на вул. Механізаторів, 25, видане Львівським Міжміським бюро технічної інвентаризації 03.03.1989 р. на прізвище МОЙСЕЮК Надія Степанівна, вважати недійсним. ПРИГОДИТЬСЯ

Як позбутися квіткової мушки Один з найекономніших методів. Для обробки квіткового горщика середнього розміру

вам знадобиться 4 сірники. Увіткніть кожен сірник головкою в землю, злегка полийте грунт. Періодично перевіряйте наші сірники – як тільки сірка зникне, вставте нові. В середньому сірники справляються з мошкою за чотири «зміни». Поливайте квітку, уражену мошкою, слабким розчином марганцівки. Для поливу можна використовувати й слабкий мильний розчин. Рецепт німецьких квітникарів: 3 головки часнику подрібнити і залити літрою окропу. Суміш має постояти не менше чотирьох годин, потім обприскайте часниковим настоєм саму рослину, полийте грунт або розріжте кожен зубок вздовж і розкладіть по всьому вазону. На сніданок ви смакували апельсином? Не викидайте шкірочку, поламайте її на шматочки і ввіткніть в землю. Квітникарі-любителі радять в боротьбі з квітковими мошками скористатися «Раптором». Кажуть, допомагає. Скористайтесь олівцем від комах типу «Машенька». Можна настругати прямо на грунт, намалювати кілька рисочок на самому вазоні.

Буськ-Москва + Європа Доставка з місця до місця призначення.

Тел.: (067)8976729, (096)8979088, +79653630200.

Ціна 1600 грн з людини.

ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУСЬК – МОСКВА БУСЬК – САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

Äîñòàâêà ê볺íò³â ç äîìó äî ì³ñöÿ ïðèçíà÷åííÿ êîìôîðòàáåëüíèìè ì³êðîàâòîáóñàìè òà àâòîáóñàìè. ÒåëТел.: (096)0537007; (066)6343049.

Україна – Польща – Чехія

Міжнародні автобусні перевезення комфортабельними автобусами.

Золочів – Львів – Краків – Оломоуц – Брно – Прага – Пльзень – Карлові Вари. Відправлення з України: понеділок і четвер. Відправлення з Чехії: середа і субота.

Тел.: (067)7943310, (068)9701869.

ЗНИЖКИ на работу+матерiали

Ремонтнi послуги будь-якої складностi.

Перепланування, пiдвiснi стелi, гiпсокартон. Опалення, тепла пiдлога, водопровiд, каналiзацiя. Плитка, стяжка, штукатурка, шпаклiвка, сантехнiка, електрика. Балкони пiд ключ. Доставка матеріалiв.

Покрiвельнi роботи пiд ключ.

Мансарднi дахи. М’яка покрiвля, металева, бітумна, полiмерна, керамiчна черепиці. Облицювання, утеплення будинкiв, квартир. Сайдинг, фактурна штукатурка, короїд, термопанелi. Доставка матеріалiв.

Будiвництво:

будинки, прибудова, павiльйони, гаражi, навiси, альтанки. Банi, басейни. Ворота, паркани будь-якої складностi. Доставка матеріалiв. Тел.: (068)1455866, (095)5523950.

7

КУПЛЮ

бичка. Тел. (098)2219853. цеглу б/в, шифер. Тел. (093)2203272.

На роботу в кафе смт.Красне потрібні

офіціанти та кухарі.

Тел.: (096)2705178, (096)7579166.

На роботу

з високою з/п потрібні кухарі, бармени, офіціанти. Тел. (068)4272222.

Буріння свердловин (недорого).

Тел. (068)8439639.

Буріння свердловин на воду.

Тел. (067)7986467.

ТзОВ «Барком» ПРОДАЮТЬСЯ запрошує на роботу слюсаря-ремонтника та свинаря.

Тел.: 3-77-24, (067)6724746.

Доставка

щебеню, піску, відсіву, блоків а/м «КамАЗ»(097)4425962), ЗІЛ (067)9092416).

Потрібен затяжчик м’яких меблів, неповна зайнятість (2-3 дні на тиждень).

Тел. (067)2606569.

Фото-та відеозйомка.

Тел. (097)2753507,Тарас.

дитяча коляска (1600 грн.). Тел. (096)2178532.

2-кімнатна квартира (світло, газ, вода) в с.Ожидів. Тел. (067)1958176, Світлана.

2-кім. к-ра в м.Буськ (41,7м2). Ціна договірна. Тел. (093)4282718.

2-кімнатна квартира в центрі міста. Тел. (096)8372511.

3-кімнатна квартира у м.Буськ. Тел. (068)0213123. будинок в смт. Красне. Тел. (067)7106963. житл.будинок в с.Сторонибаби. Тел. (067)8499959. будинок в с.Острівчик-Пильний. Тел. (097)2751158. новий цегляний будинок в смт.Красне. Тел. (096)4579357.

Дирекція та педагогічний колектив НВК «Топорівська ЗОШ І-ІІІ ст.» висловлюють щирі співчуття головному спеціалісту відділу освіти Буської РДА ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу тяжкої втрати – смерті його БАТЬКА.

незакінчений будинок з гаражем в м. Буськ. Тел. (068)9701879.

Педагогічний колектив Буської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 висловлює щире співчуття вчителю англійської мови ШИМКІВ НАДІЇ ГАВРИЛІВНІ і вчителю правознавства ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу непоправної втрати – смерті БАТЬКА.

зем. діл. (0,11 га) в смт. Красне, вул. Золотий лан. Тел. (067)7354177.

Педагогічний колектив Ожидівської ЗОШ І-ІІІ ст. висловлює щире співчуття головному спеціалісту відділу освіти Буської РДА ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу непоправної втрати – смерті його БАТЬКА. Сумуємо разом з Вами. Відділ освіти Буської РДА, районна рада профспілки працівників освіти і науки України висловлюють щирі співчуття головному спеціалісту ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу непоправної втрати – смерті БАТЬКА і поділяють невтішне горе родини покійного. Колектив Буського Будинку дитячої та юнацької творчості висловлює глибоке співчуття головному спеціалісту відділу освіти Буської РДА ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу тяжкої втрати – смерті його БАТЬКА.

земельна ділянка 0,8 га в м. Буськ. Тел. (067)9224033.

а/м УАЗ бортовий. Тел. (098)3915157. а/м ВАЗ-2104 1989 р.в.; січкарня. Тел. (097)7900905. а/м ВАЗ-2103. Тел. (097)4984603. холодильна вітрина 2,0 м, в-тво Польща, 8500 гривень. Тел. (067)2606569. дешево морозильна камера і м’яка частина. Тел. (068)0542231.

2 куб. дошки сухої, необрізної; 6 «козлів» – 3 «кастри», б/в дошка риштувальна. Тел. (067)1229490.

Педагогічний колектив Побужанської ЗОШ І-ІІІ ст. висловлює щире співчуття ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу непоправної втрати – смерті його БАТЬКА.

пасіка і медогонка на 4 рамки, недорого. Тел. (068)9534678.

Колектив НВК «Петричівська ЗОШ І-ІІ ст.» висловлює щире співчуття головному спеціалісту відділу освіти Буської РДА ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу тяжкої втрати – смерті його БАТЬКА.

корова. Тел. (068)3231222.

Колектив Гумниської ЗОШ І-ІІ ст. висловлює щире співчуття головному спеціалісту відділу освіти Буської РДА ШИМКІВУ МИХАЙЛУ СТЕПАНОВИЧУ з приводу тяжкої втрати – смерті його БАТЬКА. Дирекція та колектив Сторонибабської ЗОШ І-ІІІ ст. висловлюють щирі співчуття працівниці СИНИЦІ БОГДАНІ МИХАЙЛІВНІ з приводу непоправної втрати – смерті БАТЬКА. Колектив працівників Буського УЕГГ висловлює щире співчуття СВЯТЕЦЬКОМУ ВОЛОДИМИРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ з приводу непоправної втрати – смерті БАТЬКА.

бджолосім’ї, пакети. Тел. (067)9991578.

2 молоді кози. Тел. (067)7800955. малі козенята. Тел. (098)4577507. молода корова. Тел. (063)8341889. терміново! добра корова. Тел.: (097)4426275, (068)3231222. молода корова. Тел. (097)7529445. робоча кобила. Тел. (097)4984603.

8

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

19 травня 2016 року

АНОНС

На парад вишиванок і родинний фестиваль

Шановні надбужанці і гості міста! Запрошуємо вас на урочистості з нагоди 40-річчя Буського районного Народного дому.

У суботу, 21 травня, о 15.00 год. відбудеться святковий парад вишиванок. Збір учасників – на майдані Не­ залежності у центрі Буська. Кожен може одягти вишиванку, прийти та підтримати свято національної єдності. Цього ж дня о 16.00. год. розпочнеться святковий концерт за участю народних і зразкових колективів Буського РНД, гурту «Надбужанки», окремих виконавців і гостей свята – вокального квартету «Кватро» (студенти Львівської національної

музичної академії ім. Лисенка).

21-22 травня в фойє районного На­родного дому буде представлена ви­ставка-продаж творчих робіт майстринь Бущини. Відвідувачі ознайомляться з ці­ка­ви­ми творчими доробками майстрів нашого краю. Крім вишивки та мальованих картин, на конкурс будуть творчості “Творча родина”, на який прибу- в Буському районному Народному до­ представлені роботи з бісеру, малюнки дуть Заслужена артистка України Наталія мі (тел.: 2-11-06, (067) 7457678). на склі, декоративні свічки та інші цікаві Май з дочками Орисею і Станіславою. Поспішіть зробити це заздалегідь. витвори декоративно-прикладного ми- Після його завершення о 18.00 вони заЩиро запрошуємо відвідати наші стецтва, які можна буде придбати. свят­кові заходи! прошують надбужанців на концертну проУ неділю, 22 травня, о 12.00 граму «А сорочка мамина біла-біла». Ганна ГРУШИЦЬКА, год. відбудеться Фестиваль родинної директор Буського РНД Квитки на концерт можна придбати «ДОБРЕ СЕРЦЕ» У ЛЬВОВІ

Новий заряд енергії

Весело і цікаво провели вихідні дні у Львові вихованці дитячих будинків та будинків сімейного типу. Так, 13 травня діти із «Доброго серця» побували на соціальному фестивалі «Лютин», організованому на підтримку людей з легеневою гіпертензією. Учасники фесту збирали закрутки пластикових пляшок і формували їх по кольорах у великі пакети (на знімку справа). Відтак зібрані кошти, отримані від їх переробки, будуть передані на ліки для хворих. У програмі дійства були спортивні змагання з міні-футболу, баскетболу, на­ сті­льного тенісу та різноманітні майстеркласи. Маленькі гості фестивалю отримали можливість подивитись цікавий мультфільм, опісля відбувся концерт.

14 травня діти побували на Форумі видавців. Вихованці «Доброго серця» працювали в читальних залах, дивились казки. Потім взяли участь в майстер-класах і спортивному турнірі. Насамкінець самостійно обирали ху­дож­ню літературу за автографом автора. А ще дітей пригостили смачним обідом.

15 травня вихованці «Доброго серця» взяли участь у конкурсі «Таланти в дії» в Шевченківському гаї, який тра­ диційно організовує міжнародна гро­ мадська організація «Турбота в дії». З дітьми зустрілись волонтери, які проводили різноманітні майстер-класи: «сильні та спритні», «кулінарія», «квест», «гончарство» та інші. Батьки-вихователі у спів­праці з психологом-казкотерапевтом Оленою Петрушкевич провели інте­рак­тив­ний тренінг «Я добрий батько». Після обіду діти дивились концерт за участю інших гостей і самі виступали на сцені з танцем «Я люблю Україну», піснями «Україна» (виконавиця Юля Руда) та «Ба­ тьки», «Мова єднання» (співала випускниця дитячого будинку Надія Фурманевич). Усі ці три дні принесли «добросердівцям» багато позитиву і новий заряд енергії. (Вл.інф.) ПОГОДА У БУСЬКОМУ РАЙОНІ

Четвер, П’ятниця, Субота, Неділя, Понеділок, Вівторок, Середа, CMYK

19 травня 20 травня 21 травня 22 травня 23 травня 24 травня 25 травня

хмарно хмарно хмарно хмарно хмарно хмарно хмарно, дощ

Вдень

+16 +17 +19 +20 +22 +20 +20

Вночі

+3 +7 +10 +10 +11 +13 +19

НАМ ПИШУТЬ

Будуймо дім зі згоди

«Христос Воскрес!» – десь пролунало. І на душі святково стало. Ось кошики із рушниками несуть до церкви із пасками.

Усе радіє довкола: розкрились небеса і дарують нам теплоту весняного сонця, переливаються співом пташки, мліє річка, над якою розкинулось мальовниче село Побужани. Першого травня, у день Христового Воскресіння, на церковному подвір’ї учні 3 класу Побужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів під керівництвом вчителя християнської етики Надії Дацків та класовода Галини Грищук організували коротку інсценівку «Дії в кошику». Діти розповідали вірші про Великдень, водили гаївки, співали пісень і закликали людей спільними зусиллями творити мирну країну, як навчав нас Іван Франко: «Будуймо дім зі згоди, бо слушний час настав». Майже усе село зібралось подивитись на дійство і віддати шану традиціям. Оксана САВЧУК, абітурієнт БОКС

Наш «Самсон» знову кращий Нещодавно у Самборі за підтримки Федерації боксу Львівщини відбулась відкрита першість. За призові місця на рингу боролись 92 учасники кращих шкіл боксу Львівщини – зі Сколього, Старого Самбора, Борислава та Буська. Надбужжя представляли спортсмени боксерського клубу «Самсон».

Наші юні надії (саме так називає своїх учнів тренер БК «Самсон» Юрій Шавала) усі без винятку показали добрі результати. Ярослав Піджарко, Максим Шавала, Захар Олійник, Андрій Дмитрів, Устим Пахольчишин, Максим Кучма впевнено здобули першість. Особливо відзначились Володимир Блакита та Владислав Кондієвський, які перемогли, достроково нокаутувавши своїх суперників. У нагороду наші боксери отримали пам’ятні відзнаки та грамоти. А секретом свого успіху називають наполегливі тренування у спортивному залі, завдяки яким наші боксери у рейтингах кращих команд Львівщини. Ірина ГАЄВСЬКА ФУТБОЛ

Чемпіонат Буського району. жа­ни 2:2, «Стандарт» Заводське – «Ера» Ожидів 7:2, «Сокіл» Соколя – ФК Прем’єр-ліга, третій тур:

ФК «Утішків» – ФК «Буськ» 1:2, ФК «Красне» – ФК «Полтва» 2:1, «Мебус» Сторонибаби – «УНМ Красне» 10:0, «Дружба» Переволочна – «Сокіл» Андріївка 3:2, ФК «Топорів» – «Гал-Ім­ порт» Купче 3:1.

«Бо­ложинів» 3:2, «Округ» Ст. Милятин – ФК «Петричі» 1:3.

Друга ліга, другий тур:

ФК «Безброди» – ФК «Полтва-2» 11:1, «Радославка» Стовпин – ФК «Олесько» 1:4, «Рейнджерс» Куткір – «Явір» Яблунівка 1:1, «Динамо» Перша ліга, другий тур: ФК «Задвір’я» – «Стандарт» Побу­ Новосілки – «Опришки» Лісок 0:4.

Редактор Думки авторів публікації не Видруковано у ВД ТзОВ Микола ІВАНЦІВ обов’яз­ко­во відображають «Молода Галичина» Адреса редакції: часопис Буського району 80500, м.Буськ, м-н Незалежності,17 точку зору редакції. Львівської області Друк офсетний. редактор – 2-17-37 Засновники: Буська районна рада, кореспонденти – 2-16-73 Відповідальність: за достовір­ Умовний друкований аркуш – 2,5. Буська районна державна адміністрація, бухгалтер – 2-15-79 ність рекламних оголошень несе трудовий колектив редакції Буської прийом реклами – 3-03-64 Передплатний індекс 62300 рекламо­давець; ра­­йонної газети «Воля народу». Факс (03264)2-17-37. Рекомендована Р/р №2600501120692, Видавець: редакція Буської ра­йон­ної за доставку – Львівська дирекція ПАТ «Кредобанк» м.Буськ газети «Воля народу». роздрібна ціна – 3 грн. УДППЗ «Укрпошта»: МФО 325365, Реєстраційне свідоцтво Наклад 2680.

(032)238-82-73. ЄДРПОУ 02474021 ЛВ №408 від 15.07.1998р.