Володимир Тимчук Володимир Тимчук Освіту здобув у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. Сергія Корольова, Київському національному лінгвістичному університеті. PhD, педагог, підполковник. Автор 2 поем і 4 поетичних збірок, 1 збірки новел «Словодієм». Лауреат премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики в творах літератури та мистецтва. Переможець конкурсу прози про УПА. Публікується у «Всесвіті», «Дзвоні», «Перевалі».
Дарунок Читачеві.
У плині тлумацтва і розмаїття
Володимир Тимчук
У плині тлумацтва і розмаїття Дарунок Читачеві.
Львів Простір-М VarT 2017
УДК 82-1.03[=161.2=161.1] (100) (082) Т-41 У-11 Володимир Тимчук. У плині тлумацтва і розмаїття. – Львів: Простір-М; VarT, 2017. – 16 с.
Збірка давно улюблених поезій [Шевченка, Тичини, Ґете, Гайне, Шекспіра, Кіплінга, Сологуба та Верлена] у невідомих досі перекладах є дарунком читачеві з нагоди La Journée mondiale de la traduction / Der Internationale Übersetzertag / ITD.
2017 © Володимир Тимчук, переклади
Дарунок Читачеві.
ISBN 978-617-7501-30-4
2
Слово перекладача
3
Дарунок Читачеві.
Ця збірка народилася на Марії, як кажуть у народі, на другу Пречисту. Та не тільки в цьому полягає її дивина — ще за лічені дні до цього поява збірки навіть не очікувалася: начебто живеш-твориш планомірно, від книги до книги, в намірах — шляхи до реалізації задумів, серцем виплеканих, а тут — несподіванка. У цю пору Пречисту й назва віднайшлася: «У плині тлумацтва і розмаїття». З тлумацтвом, з розмаїттям, усе нібито зрозуміло — ось La Fédération internationale des traducteurs теж обдарувала слівтворителів θέμα Translation and Diversity. Кожному перекладачеві, незважаючи на незміряні обшири людської словесності та поетичної творчості, що невідомі ще мовою пересотворення, варто внести невеличку лепту у «скарбничку розмаїття» — тоді й читач за уподобанням знайдеться (мрія автора!), і прискіпливий критик або літературознавець отримає імпульс, імпульсятко… У підсумку матимемо чи не найбільшу цінність нинішнього часу — спілкування. Андрій Содомора у завжди хвилюючих і несподіваних (хоча чи несподіваність у передчуванні її?) виступах неодмінно переконує про необмеженість спілкування: між знаними та незнаними, дружніми й не дуже, сучасниками і позачасниками. Про власні відчування у цьому слові нічого не говоритиму, лише висловлю вдячність тим, хто появі цієї збірки сприяв — Роксолані Зорівчак,
Валентині Савчин, Христині Гинді, Іванці Димид, Андрієві Содоморі, Олександру Фінкелю, а також — як без них — поетам та їхнім тлумачам. Висловлене (та й намірковане) і стало доназвою книги, її «плином». Симптоматично, що плин виявився окрашеним у надто тужливі, подекуди занепадні барви-нотки. Можливо, час такий, з яким в нашій країні відновлювано-виборюваної гідності пов’язано багато понівечених доль, можливо, світ такий, що іншими «Маріями» погрожує-руйнує спокої і неспокої. Залишається лишень сподіватися, що Марфині сини не виродилися і зможуть втримати «лист»-світ. Володимир Тимчук Львів. 30.ІХ.2017.
Дарунок Читачеві.
4
Тарас Шевченко
Садок вишневый Садок вишневый возле хаты, Хрущи, где вишни, — гул их тут, С плугами мужики идут, А с песней не спешат девчата, Хотя к вечере мамы ждут. Семья с вечерей возле хаты, Заря вечерняя встает. И дочь вечéрю подает, Ее учить хотела б маты, Но соловейка не дает.
19–30.V.1847. Перекладено 21.II.2016.
5
Дарунок Читачеві.
Накрыла маты возле хаты Малюньких деточек своих; Й уснула тоже возле них. Утихло все, только девчата И соловейка не утих.
Павло Тычына
На майдане возле церкви На майдане возле церкви революция идет. – Лишь — чабан! — везде кричали,— атаманство пусть возьмет. Прощевайте, ждите воли,— всем — на кони, быстро — в путь! Закипело, зашумело — только знамена цветут… На майдане возле церкви — материнская печаль: освети же, ясен месяц, им дорогу в даль!
1918. Перекладено 28.V.2017.
6
Дарунок Читачеві.
На майдане пыль садится. Затихает речь… Вечер. Веч...
Йоган Вольфганг фон Ґете
Нічна пісня блукальця Над гір всіх верхів’ям — тиша. Поміж всяким гіллям — дивовижа — ні руху; Ні пташинки — ліс мовчить. Зачекай, за мить — тишу слухай.
1708. Перекладено 23.IV.2017.
Дарунок Читачеві.
7
Гайнріх Гайне
Самотні Сосна стоїть самотньо, Де північ, на горі, Їй біла ковдра снігу Укотре сниться в сні. І марить: десь далеко, Де в спеці — Близький Схід, Самотньо фенікс тужить З мовчанкою в одвіт.
8
Дарунок Читачеві.
1822–1823. Перекладено 25.V–21.IX.2017.
Вільям Шекспір
Сонет 66-й Караюсь цим; смерть звільнення я кличу, Бо бачу гідність в злиднях невідступно І голу ницість в розкоші і втісі, І чисту віру, зраджену підступно, І шану в позолоті, що з ганьбою, І діви доброчинність у нарузі, І бездоганність, знищену юрбою, І міць під владою не по заслузі, І вільну мисль, приречену мовчати, І дур, мов лікар що перевіряє знане, І щиру правду з йменням «дурнувата», І добре — зла лакей в його ж кайданах. Караюсь цим. Волів би буть без цього. Та смерть залишить друга тут одного.
9
Дарунок Читачеві.
1609. Перекладено 21.IV.2017.
Федір Сологуб
* * * В полі — ні голки із туй… Гучно хтось кличе: «Врятуй!» Що можу я? Сам я із крайніх низів. Сам я втомився як віл. Врятую як? В тиші хтось кличе: «Сюди, Брате, хутчіш підійди! Легше удвох. Як вже не зможеш дійти, Разом вмремо …до мети. Разом вмремо!»
18.V.1897. Перекладено 20.ІХ.2017.
Дарунок Читачеві.
10
Поль Верлен
Осінній плин Лиш плачі ллє Віолончель В падолисті: Осінній сум І плинність дум — Голосисті; І серця щем Хапає ще, Дзвін зачувши; І пропливли Бліді з туги Дні минулі;
1866. Перекладено: 22–24.ІХ.2017.
11
Дарунок Читачеві.
І вітер змін — В лице мені — З ніг ось зносить: Мов не мене Крутить, несе — Лист засохлий.
Ред’ярд Кіплінґ
Мій малий Джек – Чи маєш ти звістку про Джека малого? Ні цього разу. – Коли ж він вернеться із берега того? Ні з вітром ось цим, ні цього разу. – Про нього чи чув хтось однісіньке слово? Ні цього разу. Хто йде сам на дно, вже не плистиме знову Ні з вітром ось цим, ні цього разу. – О, брате, що втішного зможу знайти поміж стін? Ані цього разу, Ні іншого разу, Бо сором його не пече — справжній він — Ні з вітром і тим, ані того разу.
1915. Перекладено 17–22.І.2016.
12
Дарунок Читачеві.
Але ти тримай підборіддя як слід І зараз, І кожного разу — Твоїм він був сином, він — дійсно твій рід, Якого ти вітру ось тому віддав, того ось єдиного разу!
Марфині сини Марійчині, без клопотів в житті, сини успадкували частку кращу. А Марфині — у маминій меті взяли турботи й справи — ноші важчі; Хвилевий вибух гніву лише раз, коли в господі возсідав Месія — І все: сини чекають повсякчас у ласках сповнених синів Марії. Це — служба їх (поки горить свіча): напругу дати і пустити струм; Це — служба їх: іскрила щоб свіча; це — їх: у віблі — хай відсутній шум; Це — служба їх: зібрати вмент вантаж; це — служба їх: тихіший хід коліс; Це — їх: розрахувати час, тоннаж, куди синів Марії льос заніс. Велять горі: «Ти пересунься далі!»; велять воді: «Час висохнути впору!». І скелі зі шляхів у них зникали. Не страшно їм і підійматись вгору. І змусили вони горби скакати... (А часом тим при будь-якій погоді Сини, яким Марія — рідна мати, — у втісі, в спокої та в насолоді).
13
Дарунок Читачеві.
У захисті вони торкають Смерть — несе життя високовольтна ЛЕП; Вона ж навкруг наставила осердь і живиться вогнем людей зі щеп; Ще спозаранку, всі навколо сонні, як виклик їм — від неї жахний збій; На прі вони із нею день, як коні, гарують, ставши дійсно на двобій.
Ізвік на Віру мають заборону, повік до Визволення — довгий шлях. У підземеллі — їх вівтар і дзвони, а справи сховані на всіх полях: Фонтани б’ють — ніхто не знає з чого; і як до витоків тече ріка; Зібрати воду в чан для них — спромога — й зволожити міста, де суш важка. Не просять Hē до часу їх підняти — нелегкий час несправність принесе — І милості роботу полишати не просять, хоч і остогидле — все. Між люду й світла — Марфині сини, — і там, де є пустеля, темнота: У всьому пильні у труді вони; братам назичать многії літа. Давно від крові почорнівший шлях — її сини від Марфи пролили: Знайшли і камінь, і сучок, і цвях, щоб стежки рівногладкими були. І не драбина знизу до небес, не свідчення, кому данó догмат, — Буденна ж служба дáна їм на днесь: нескінченний потік потреб й порад.
1907 (1922). Перекладено 24.Х.2015–28.ІІ.2016.
14
Дарунок Читачеві.
Марійчині — у згустку з неба втіх, бо ангели із ними — аж повік — Живуть молитвою в серцях своїх — не встановити благодаті лік. Усівшись, слухають Новий Завіт і зрять обітниць дивний часоплин: Людському Сину – ношу на одвіт. …Христа ж тримають Марфи син, ...ще син.
ЗМІСТ
Слово перекладача. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Шевченко. Садок вишневый . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Тычына. На майдане возле церкви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Гайне. Самотні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Шекспір. Сонет 66-й . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Сологуб. «В полі — ні голки із туй…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Верлен. Осінній плин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Кіплінґ. Мій малий Джек. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
15
Дарунок Читачеві.
Кіплінґ. Марфині сини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Літературно-мистецьке видання Володимир Тимчук
У ПЛИНІ ТЛУМАЦТВА І РОЗМАЇТТЯ Збірка давно улюблених поезій [Шевченка, Тичини, Ґете, Гайне, Шекспіра, Кіплінга, Сологуба та Верлена] у невідомих досі перекладах є дарунком читачеві з нагоди La Journée mondiale de la traduction / Der Internationale Übersetzertag / ITD. Художнє оформлення обкладинки Петро Поліщук Дизайн Людмила Войтович Коректор Іванна Солтис Відповідальний за випуск Володимир Тимчук
Підписано до друку 25.09.2017. Формат 70×90 1/16. Папір крейдяний. Гарнітура Georgia. Друк цифровий Умовн. друк. арк. 1,11. Наклад 150 прим. Зам. № 09/23. Видавництво ТзОВ «Простір-М» Свідоцтво ДК № 5068 від 22.03.2016 р. 79000, м. Львів, вул. Чайковського, 8. Тел.: (032) 261-09-05, e-mail: prostir@litech.net
The collection of favourite poems (including works of Goethe, Heine, Kipling, Shakespeare, Shevchenko, Sologub, Tychyna, Verlaine) in unknown translations into Ukrainian and Russian is a translator’s present dedicated to La Journee mondiale de la traduction / Der Internationale Ubersetzertag / ITD. ISBN 978-617-7501-30-4
Дарунок Читачеві.
Tymchuk Volodymyr. In Plinth and Flow of Translation and Diversity – Lviv: Prostir-M, VarT, 2017. – 16 p. [Ukrainian and Russian language edition].
Володимир Тимчук Володимир Тимчук Освіту здобув у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки ім. Сергія Корольова, Київському національному лінгвістичному університеті. PhD, педагог, підполковник. Автор 2 поем і 4 поетичних збірок, 1 збірки новел «Словодієм». Лауреат премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики в творах літератури та мистецтва. Переможець конкурсу прози про УПА. Публікується у «Всесвіті», «Дзвоні», «Перевалі».
Дарунок Читачеві.
У плині тлумацтва і розмаїття