Святий Шарбель: монах-чудотворець

Page 1

ПАТРИЦІЯ КАТТАНЕО

ПАТРИЦІЯ КАТТАНЕО

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ: монах-чудотворець

Ця книжка присвячена одному з найбільших чудотворців серед святих Католицької Церкви, культ якого стає дедалі поширенішим в Україні: монахові.пустельникові Шарбелю, який жив у ХІХ столітті на території Лівану. Він – святий без кордонів, приходить на допомогу тим, хто страждає, незалежно від релігії, раси і культури. Сьогодні до місця поховання св. Шарбеля в Аннайському монастирі здійснюють паломництво десятки тисяч людей з усього світу. Сюди надходять тисячі листів із проханням про допомогу, молитву і заступництво, а також зі свідченнями про отримані ласки. Дізнайтесь більше про життя цього великого святого.пустельника, а також про чуда, здійснені за посередництвом св. Шарбеля.

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ: монах-чудотворець Життя, чуда, послання, молитви




ПАТРИЦІЯ КАТТАНЕО

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ: монах-чудотворець Життя, чуда, послання, молитви

Львів Видавництво «Свічадо» 2014


Титул оригіналу: Sono qui per guarirti. Charbel il Santo Amico. УДК 27-725-05 ББК 86.37,8 (Шарбель) К 29

Переклад Ірини Дух Обкладинка Галини Горбачук

Видавництво спирається на «Український правопис. Проєкт найновішої редакції» Інституту української мови НАН України, 1999

Каттанео Патриція К 29 Святий Шарбель : монах-чудотворець. Життя, чуда, послання, молитви / Патриція Каттанео ; пер. І. Дух. – Львів : Свічадо, 2014. – 96 с. ISBN 978-966-395-744-9 Книжку присвячено одному з найбільших чудотворців серед святих Церкви, культ якого стає дедалі поширенішим в Україні: маронітському монахові-пустельникові Шарбелю, який жив у ХІХ столітті на території Лівану. Сьогодні до цього місця здійснюють паломництво десятки тисяч людей з усього світу. Чимало з них зцілюються від різних хвороб тіла й душі… Видання буде цікаве тим, хто прагне більше дізнатися про життя цього великого святого-пустельника, а також про чуда, здійснені за посередництвом св. Шарбеля. УДК 27-725-05 ББК 86.37,8 (Шарбель)

ISBN 978-966-395-744-9

© 2005 Edizioni Segno, 33010 Feleto Umberto, Tavagnacco (UD) © Видавництво «Свічадо», українське видання, 2014




ПЕРЕДМОВА

Каронно-Пертузелла, 7 вересня 2005 р.

З великою цікавістю я прочитав книжку Патриції Каттанео, яку колись випадково зустрів і зі здивуванням дізнався про її зацікавленість усім, що стосується життя святого Шарбеля Махлуфа. Що ж стосується мене, то змушений визнати, що цей преподобний монах-мароніт супроводжує мій духовний досвід від початку шістдесятих років минулого століття, адже я вважав його цінним приятелем у моїй семінарійній освіті, а тепер вбачаю в ньому могутнього заступника у моєму священичому служінні. Мій контакт із ним – крім прочитання книжки про його життя, яка мене захопила, та декількох статей, які я знайшов у журналі «L’Osservatore Romano» чи в агіографічних антологіях, – це насамперед два візити. Перший з них я здійснив у монастир святого Марона у місцевості Аннайя. Це був чудовий вечір наприкінці серпня 1995 року. Другий, довший і більш докладний, – у першій декаді 2004 року, коли я ішов як паломник до місця його народження – місцевости Біква Кафра, місця його формації – Кфіфану та місця його аскетичної жертви у Скиті святих Петра і Павла поблизу Аннайя. Під час цього другого візиту мені пощастило довше насолодитися ліванською культурою і духовністю, відвідуючи інші маронітські 7


осередки, а також придбати нові публікації про святого Шарбеля. Пані Каттанео у своїй праці особливо представляє Шарбеля як чудотворця і захоплюється його надзвичайною дією у наш час. Послання, яке від нього йде, розкриває саму суть і серце усього життя цього святого пустельника, а також показує нам близькість надприродного виміру, який проникає у наш світ і становить частину нашої історії – однак ми маємо навчитися його помічати! Це є доказом того, що «обожнення» нашого існування у Церкві є можливим для виконання тому, що Бог сходить на нас, як сонце, і безперервно зміцнює нас. Якщо ми тільки захочемо це прийняти, Небо над нами завжди відкрите. Ми покликані до безнастанного споглядання вгору. О. Франкантоніо Бернасконі


ВСТУП

Святий у потязі Євростар

У світі видано близько сімдесяти книжок про святого Шарбеля Махлуфа, ліванського святого, який здійснив неймовірні чуда. Усі ці книжки, за деякими винятками, написали чоловіки, переважно священики. Першою жінкою, яка написала про Шарбеля, була Аліс Пуло, яка у 1951 році опублікувала книжку «Дитя кедрів». Після цієї книжки з’явилося кілька інших видань, авторами яких були жінки. Їх можна полічити на пальцях однієї руки. У чому тут причина? Важко сказати. Може, святий посмертно зберігає цю абсолютну дистанцію стосовно прекрасної статі, включно з матір’ю, ту, яку він зберігав у житті, практикуючи безумовний послух чернечим уставам. Я, мабуть, є першою жінкою, яка у третьому тисячолітті публікує книжку про таємницю святого Шарбеля. І це для мене також чудо. Шарбель сам постав переді мною. Спочатку він мене зачарував, а потім вів по своїх слідах. 16 травня 2004 року, у день канонізації його 9


учителя і наставника Аль-Хардіні, у потязі Євростар сполученням Рим-Болонья, Шарбель випередив мою мрію зустрітися з ним в Аннайя – ліванському монастирі, в якому він спочиває з 1898 року. Невидима рука накреслювала події до тієї хвилини, коли необхідність написати про них викристалізувалася. Чи це якась місія? Зайво ставити собі питання про святого, оповитого багатьма таємницями. Шарбель є винятковим випадком: відповіддю на це може бути тільки віра. Коли святий входить у твоє життя, важко сказати, як і чому так відбувається. Він прямує дорогами серця, а крім цього, і це зрозуміло, дорогами Неба. Колись я прочитала його коротку біографію. Мене відразу вразили натиск і сила, завдяки яким він бореться з безнадійними випадками, іноді залишаючи знаки свого діяння, як-от шрами і шви на шиї Нохад Ель Шамі чи відбиток долоні на руці Раймонда Надери. Це оригінальний святий, може, навіть дещо грубуватий. Він справив на мене велике враження. Щиро кажучи, він також трохи непокоїть, до тієї міри, що я просила, аби він не втручався у моє життя так безпосередньо, як у представлених у цій книжці випадках. Та врешті-решт захоплення взяло гору. Я почала власне розслідування, рішуче налаштувавшись зустріти його: «Ким ти є, Шарбелю?», – запитала я. Він відповів особливо, готуючи низку зустрічей і подій. Шарбель Махлуф – виняткова особистість. Бог змушений використовувати вибрані душі, щоб нагадати світові про своє існування і все10


могутність та звернути на себе увагу своїх розсіяних дітей, однак жоден святий, крім Шарбеля Махлуфа, ніколи не засвідчив свою відданість Йому таким оригінальним чином. Впродовж сорока днів після смерти з нього випромінювало сліпуче світло, з його тіла лилися літри чудодійного мира, яке декілька разів знищило труну і надгробний камінь, а тіло при цьому залишалося пругким і нетлінним аж до процесу беатифікації, тобто офіційного визнання Церквою його святости. До того ж, він декілька разів здійснював «хірургічні» операції своїм почитателям. Втім, а це дивує ще більше, жодна зірка, яка так ясно сяяла, так довго не залишалася незнаною на небосхилі Європи. В Італії опублікована тільки одна книжка про нього. Вона пречудова, та її неможливо ніде знайти. На щастя, недавно хтось опублікував її цілковито в Інтернеті, щоб прислужитися вірі Церкви та євангелізації. Його співбрати з Аннайя прислали мені біографію французькою мовою та декілька зображень святого, а також люб’язного листа від настоятеля монастиря, в якому Шарбель спочиває – а радше, де він «працює», позаяк Шарбель Махлуф ніколи не залишався бездіяльним. Він – святий без кордонів, приходить на допомогу в усіляких стражданнях і до кожного, хто страждає, незалежно від релігії, раси і культури, до якої належить. Тисячі листів приходять в Аннайський монастир з проханням про допомогу, молитву і заступництво, а також зі свідченнями 11


про отримані ласки. Таємниця Шарбеля стає ще загадковішою на сторінках книжки, яку я читаю одним духом. У 2004 році зустрічаю його у Меджугор’є, у церковній крамничці, де бачу його чудову ікону. Позаяк в Італії неможливо дістати щось, що було б пов’язане з культом Шарбеля, я хочу її придбати. Однак продавець гордо відповідає, що цей образ не продається. Зрозуміло! Мабуть, мені самій доведеться взятися і намалювати його. Невдовзі після цього стою у церкві біля однієї ліванської дівчини. «Чи ти знаєш про святого Шарбеля?», – питаю її. Відповідь очевидна: вона показує мені жмуток вати, просякнутий освяченим миром, узятим в Аннайському монастирі. Лише громадяни Неба, тобто ті мешканці землі, які завдяки вірі живуть на межі Небесної вітчизни та залишаються у контакті з нею, можуть зрозуміти знаки. Для них не існує межі між видимим і невидимим світом. Віра торкається рукою того, чого розум не розуміє. «Добре бачить тільки серце, – зітхає Маленький Принц з твору Сент-Екзюпері, – Найголовнішого очима не побачиш!». Мої пошуки тривають. Я перекладаю на італійську мову дев’ятницю до святого Шарбеля і починаю звертатися до нього з довірою. Перший рішучий знак отримую в Римі. Стою на площі святого Петра з нагоди канонізації отця Луїджі Оріоне, святого з моєї батьківщини. Важко описати моє здивування, коли довідуюся про зачислення у той самий день до лику святих Німатули Аль-Хардіні, учителя і наставника святого 12


Шарбеля Махлуфа. Усюди майорять прапори, на яких зображене дерево кедра. З нагоди канонізації учителя у церковній крамничці знаходжу також декілька медальйонів з образом учня. Такі дрібні речі в Італії рідкісніші від археологічних знахідок. А для мене це дуже важливі сліди його діяльности. На зворотному шляху у потязі поряд зі мною сідає молода інтелігентна сім’я з Болоньї, наче ікона Пресвятої Родини: батько, мати і маленький хлопчик. Вони повертаються з канонізації АльХардіні. Чоловік – ліванець. Із сяючим обличчям показую образок святого Шарбеля, який завжди ношу із собою. Антуан, інтелігентний чоловік, запитує мене, чи я знаю історію цього образу, який є найпопулярнішим зображенням святого. У тій книжці, яку я читала, про це не було й згадки. Отож він мені пояснює, що святого Шарбеля Махлуфа ніхто ніколи не фотографував. Понад п’ятдесят років після смерти святий монах-пустельник чудесним чином з’явився, видимий до половини грудей, на зробленому біля його могили фото якоїсь групи. Цей факт засвідчили співбрати, які це бачили. Відтоді зображення опираються на цю єдину фотографію, яка походить просто з Неба. Врешті Антуан показує мені маленьку золоту скриньку, яку носить на шиї. Це крихітний релікварій, виготовлений на замовлення, з образом святого Шарбеля. Всередині зберігається реліквія першого ступеня, дуже рідкісна, яку тепер неможливо дістати і яка походить з тіла свято13


го. Декілька років до цього йому її подарували маронітські ченці. Мій захват не залишає місця жодним коментарям. Я прагнула віддати належне його останкам в Аннайя, а святий Шарбель випередив мене у потязі Євростар сполученням Рим – Болонья! Та знаки чудотворця доходили до мене також в інших місцях. Незадовго після цього зустрічаю його у Торре-Ле-Ночелле, в провінції Авелліно, де провадить свою діяльність отець Мікеле Б’янко, відомий харизмат і екзорцист, наділений надзвичайними дарами пророцтва та зцілення, які я описала у нещодавно виданій книжці. У ризниці, де отець Мікеле приймає мене на розмову і благословення, я вперше бачу портрет святого Шарбеля Махлуфа. В Італії ім’я цього святого є малознаним, немає також його портретів, тому цей факт дещо зацікавив мене. Наступний знак. Намалювала його дівчинка у віці неповних тринадцяти років. Це була маронітка, яка звернулася до священика, просячи про заступництво, і подарувала йому образ. Аналогія тут очевидна й зрозуміла. Відтоді ліванський святий таємно розмістився в Ірпінії, де він разом з отцем Мікеле Б’янко заступається за багатьох тих, хто страждає і шукає підтримки та надії. Патриція Каттанео

14




РОЗДІЛ І

Життя, чуда, послання

Рана кровоточитиме щомісяця

Уночі з 21 на 22 січня 1993 року Нохад Ель Шамі зненацька пробудилася. Вона бачила сон. Може, це була галюцинація, спричинена ліками від паралічу (її паралізувало за декілька тижнів до цього), а може, – спроектоване бажання видужати. Уві сні вона побачила себе вже здоровою. Та хвороба була невиліковною: параліч з подвійною блокадою сонної артерії. Ліва рука і ліва нога були цілковито паралізовані, і жінці щораз важче було говорити й їсти. Лікарі були відвертими, і вердикт був остаточним. Можна було лише спробувати зробити операцію, та надії майже не залишалося. Ця болісна подія засмутила її чоловіка та дванадцятеро їхніх дітей, що не могли змиритися з такою жорстокою долею матері, яка мала тільки п’ятдесят років. Тому найстарший син Саад негайно вирушив до ліванського монастиря Аннайя, розташованому неподалік від їхнього будинку, 17


на могилу святого Шарбеля Махлуфа – святого, що творив чуда, щоб просити його про зцілення і дістати освячене миро. Після того, як хворій жінці втерли його у шию, вона відчула дивне поколювання в онімілій частині тіла, але більше нічого. Страждаючи від страшного головного болю, жінка неодноразово палко закликала Матір Божу і святого чудотворця, просячи їх, аби вони швидко забрали її до Неба. Раптово прокинувшись тієї ночі, Нохад точно пам’ятала, що їй приснився святий Шарбель, який стояв біля її ліжка, у великому світлі, разом з іншим ченцем. Обоє оперували їй шию. Вона хотіла відмовитися від цієї операції, але ченці наполягали, кажучи, що це необхідно, і що вони прийшли її зцілити. Біль був сильний, реальний, тому жінка пробудилася. Тепер, мокра від поту, у темній кімнаті, Нохад мимохіть підняла руку до горла і схопилася на рівні ноги. Чи то не та сама паралізована рука? А як їй вдалося поворухнути також лівою ногою? Що трапилося? Вражена жінка вперше після початку хвороби самостійно підвелася з ліжка і дійшла до дзеркала у ванній. Вона зауважила два шрами по боках на шиї, по дванадцять сантиметрів кожен, з точками зшиття і чорною хірургічною ниткою, яка виднілася назовні. Шия і нічна сорочка були заплямовані кров’ю. Чоловік спав у сусідній кімнаті. Прокинувшись через запалене світло, він побачив, як до ліжка прямує заплямована кров’ю дружина, з двома 18


довгими ранами на шиї, і почав кричати. Як там могла стояти його дружина, якщо вона не могла навіть підвестися. Звідкіля узялася ця кров? – запитував сам себе переляканий чоловік. Нохад, хоч і надалі була вражена, заспокоїла його і розповіла про Шарбеля, якого вона бачила уві сні разом з іншим ченцем. «Він сказав, що прийшов зцілити мене. Я перелякалася. Коли я запитала його, як він може мене оперувати без хірургічних інструментів, без анестезії, він поклав мені руку на шию і розрізав її пальцями. Я відчула біль, проте не могла ані чинити опору, ані кричати. Після закінчення операції підійшов також другий чернець. Вони посадили мене, підкладаючи подушку під спину та подаючи мені склянку з водою. Я сказала йому, що не можу пити без трубки, бо у мене через параліч був нерухомий язик, але він мені сказав, що відтепер я буду пити, їсти, підводитися і нормально ходити, адже я вже зцілена. Потім обоє святих зникли у світлі. Я пробудилася у тому ж положенні, у якому вони мене залишили. Одразу згадала про сон, але відчувала, що мене болить шия, і зауважила, що можу володіти лівою рукою, а також лівою ногою. Я зробила спробу підвестися і без зусиль дійшла до дзеркала, в якому побачила криваві плями і рани, одну на правому, а другу – на лівому боці шиї, з тією ниткою від швів, яка з них виднілася. Хоч це виглядало неймовірним, проте я розуміла, що то був не сон – двоє ченців справді мене прооперували, і я була цілковито зцілена. 19


Різні фахівці досліджували руку Надери. Серед них був і доктор Набіл Хокаєм, один з найвідоміших пластичних хірургів у Лівані. Він констатував, що це опік другого або третього ступеня. Порівняно зі звичайними опіками, він відрізнявся ось чим: таємнича причина, відсутність інфекції, відсутність болю, нетиповий для такого типу опіку червонуватий колір, який зазвичай є сірим або чорним. Врешті, відсутність шрамів, які бувають при подібних ушкодженнях шкіри. Він відхилив припущення про штучно викликане поранення або про умисне ушкодження. На шкірі також виднілися відтиски пальців. Цей факт з наукового погляду неможливо пояснити, і Надера впевнений, що тут ідеться про руку святого Шарбеля. Відтоді цей знак на руці, який сам загоївся за п’ять днів, знову з’являється разом із свербежем щоразу, коли Шарбель доручає Раймондові Надері оголосити світові якесь послання.


Послання святого Шарбеля

День поминання святого Шарбеля в липні 1995 року став для Раймонда Надери новим надзвичайним досвідом. У кінці процесії, яка прямувала в Аннайський монастир, він побачив незнайомого літнього священика. Коли він підійшов до нього, раптом все затихло, але голос священика лунав у голові Раймонда, передаючи йому перше із серії послань, які він приписує святому Шарбелю. Коли Раймонд чує ці послання, на його руці знову ненадовго з’являється знак. Раймонд Надера представив послання керівництву Церкви і за їх згодою він поширює їх по цілому світу. Вони є закликом до молитви, покути і любови до ближнього і служать для побудови цивілізації любови. На сьогодні святий Шарбель передав двадцять два послання, які Раймонд планує незабаром опублікувати в повному обсязі. Ось декілька з них у скороченій формі: Царство Боже існує. Кожна людина покликана реалізуватися в ньому. До нього веде одна Дорога: Ісус Христос. Щоб пройти шлях до Його Царства, потрібна лише любов. Ми маємо любити одні одних безкорисливо, безумовно і безмежно. Щоб ця любов зростала, ми маємо через молитву і прийняття Євхаристії зануритися у її джерело, яким є сам Ісус Христос. 85


Чому людина обирає дорогу, яка веде вниз? Адже дорога, яка веде до Бога, – це підняття вгору. Людство пригнічене тягарем і неспокоєм, які згинають йому шию і схиляють його чоло до землі. Воно вже не може підняти голову, щоб побачити лик Божий. Кожна людина старається зняти тягар зі своїх плечей, перекладаючи його на плечі інших людей. Але як тільки вона звільниться від нього, хтось накладає на неї ще більший тягар. Люди намагаються звільнитися від своїх тягарів і допомагають іншим людям звільнитися від них, але тільки Ісус може звільнити людину від всіх проблем і турбот. Раб не може звільнити іншого раба. Христос страждає, коли бачить, як падає людина, відкуплена Його кров’ю. Бог хоче, щоб ми були вільними людьми. Люди шукають щастя там, де його неможливо знайти, а саме в цьому світі, в матерії і в людях. Його неможливо знайти у цьому світі, позаяк ми створені не для цього світу. Якби ми були створені для цього світу, то у ньому б залишалися. Гроші не звільняють людину від пут, вони тільки надають їм блиску. Людина не може дати іншій людині щастя, бо не має його, тільки Христос може його дати. Кожна людина є Божим світильником і служить для освітлення світу. Господь створив кожен світильник зі світлим і прозорим склом, щоб світло могло випромінювати і освітлювати, але люди більше турбуються про скло, забуваючи про саме світло. Вони забарвлюють і прикрашають його, доки воно не стане мато86


вим, і світло не зможе проникнути крізь нього. Таким чином над світом нависає темрява. Скло ваших світильників має знову стати прозорим, щоб ваше світло роз’яснювало світ. Ви маєте розуміти, з якою метою народилися. Навіть та людина, яка на землі найбільше страждає, є щасливішою від грішника. У судний день грішник не стільки боятиметься суворого Божого суду, скільки дуже жалкуватиме, що не відповів на Його нескінченну Любов. Ця величезна Любов створила світ і управляє ним. Кожна людина, яка перебуває далеко від любови, є далеко від Бога, далеко від світу і далеко від життя. Любов є єдиним скарбом, який ви можете збирати на цьому світі і забрати із собою на той світ. Уся слава, праця, успіхи, скарби й здобутки, які, на вашу думку, ви отримали на землі, залишаться у цьому світі. Ви заберете із собою тільки любов, а якщо хтось прийде до Бога без любови, гірко про це пошкодує. Саме це буде година його справжньої смерти, а не той час, коли він покине землю. Любов має царювати у ваших серцях, а покора – у ваших умах, адже зарозумілість веде до гріха, а ненависть – до вічного засудження. Моліться і покутуйте. Просіть, і Христос вислухає вас. Він відкриє ваші серця, увійде в них і зродить у них мир. Просіть з глибини серця, а не так, як це робить більшість людей, адже квакання жаб значно краще доходить до Божого вуха, ніж пусті слова, що виходять з вуст, а не з серця людини. 87


Пам’ятник святому Шарбелю на подвір’ї монастиря в Аннайї.

Усі мають вуха, щоб слухати. Мало хто слухає, лише деякі з тих, що слухають, розуміють, і небагато з тих, які слухають і розуміють, виконують у житті те, що почули. «Слухайте, розумійте і виконуйте волю Божу». Той, хто молиться, живе таємницею буття, а хто не молиться, заледве існує. Перевіряй своє сумління, роздумуй, кайся і змінюй життя! 88


VULNERASTI COR MEUM

Святий Шарбель Махлуф ще маловідомий у країнах Європи. Ця книжка – це тільки нарис, який служить для кращого знайомства з ним. Історія його відкриття на цьому не завершується, а триває далі через молитву і життя. Ось чому після короткої презентації життя, чуд і послань святого Шарбеля, ми пропонуємо молитви (а також вказівки щодо життєвої дороги), призначені для кожного, хто разом зі святим Шарбелем хотів би йти своєю дорогою до Бога. Я твердо вірю, що наш святий приятель Шарбель хоче зустріти кожного читача, щоб щедро дарувати йому свою цінну допомогу. Шарль Пеґі писав: «Віра – це церква, це катедра… Любов до ближнього – це найбільший шпиталь усіх страждань світу. Та без Надії усе було б лише кладовищем». Якщо приклад святих є закликом до наслідування, то їх заступництво оживляє в нас «дитячу надію», про яку писав Пеґі, щоб шпиталь наших страждань обернувся не на кладовище, а на життєву силу. Нехай святий отець Шарбель, воїн Христовий і приятель людини, благословить нас і перебуває з нами, щоб нас знайшов Той, хто нас шукає, 89


аби ми разом зі святими могли колись заспівати «Vulnerasti cor meum» («Ти зранив моє серце»). Після ознайомлення з головними етапами життя святого Шарбеля, після того, як ми помітили в собі прагнення покластися на його заступництво, тепер з довірою можемо звертатися до нього.


Розділ ІІ

Молитви

Отче правди Остання молитва святого Шарбеля перед смертю

Отче правди, ось Твій Син, Жертва, яку Ти вподобав. Прийми Його смерть за мене. Завдяки їй я буду помилуваний. Ось жертва. Прийми її з моїх рук, І я з’єднаюся з Тобою. Пам’ятай не лише гріхи, які я вчинив Перед Твоєю Величчю. Ось кров, яка розцвіла на Голготі Задля мого спасення і молиться за мене. Зваж на це, Вислухай мої благання. На моєму сумлінні багато гріхів, Але Твоє милосердя велике. 91


Якщо покладеш їх на вагу, То Твоя благодать переважить Навіть найбільші гори. Не зважай на мої гріхи, А радше на те, що було покладене за них. На жертву і посвяту, Вони більші за злочини. Бо ми згрішили. Його прибили цвяхами й списом. Його стражданнями ми спаслися. Я маю жити згідно з ними. Слава Отцю, який послав свого Сина для нас. Слава Синові, Який звільнив нас і дав нам спасення. Благословенний Той, Хто своєю любов’ю дав життя усім. Нехай прославиться ім’я Його.


Молитви про заступництво святого Шарбеля

Боже, Отче Найсвятіший, Який так сильно полюбив людину, Що послав свого Єдинородного Сина задля її спасення І зіслав їй назавжди свого Святого Духа, Щоб об’явив їй те все, що вона має пізнати, Аби Ти усиновив її, І щоб вона визнала Ісуса Твоїм Єдинородним Сином. Благаю Тебе, вислухай моє прохання… В ім’я любови, яку Ти присягав людині, І яку я прагну жертвувати Тобі За заступництвом святого Шарбеля, Любов якого до Тебе була невимовна. Адже людина покликана жити так, Як вона створена на Твій образ і Твою подобу. Вона призначена для того, щоб бути у Тобі і з Тобою, Щоб просити в Твоє ім’я про все, чого потребує, Бо лише Ти можеш дати їй це, Особливо якщо вона благає Тебе за заступництвом Твого улюбленого святого Шарбеля. Амінь. 93


Молитва до святого Шарбеля

О, великий чудотворче, святий Шарбелю, який провів життя в усамітненні в убогому скиті, зрікаючись світу і його марних задоволень, а тепер царюєш у славі святих, у сяйві Святої Тройці, заступайся за нас. Просвіти наші уми й серця, зміцни нашу віру і скріпи нашу волю. Збільши нашу любов до Бога і до ближнього. Допомагай нам чинити добро й уникати зла. Захищай нас від видимих і невидимих ворогів та підтримуй упродовж усього нашого життя. Ти, що чиниш чуда тим, які благають тебе, і отримуєш зцілення від незліченних хвороб та вирішення усіляких труднощів, в яких для людини немає надії, поглянь на нас милосердно і, якщо на це Божа воля і для нашого блага, випроси у Бога для нас ласку, про яку благаємо, але насамперед допомагай нам наслідувати твоє святе й доброчесне життя. Амінь.

94


ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ....................................................................... 7 ВСТУП. Святий у потязі Євростар .................................... 9 РОЗДІЛ І Життя, чуда, послання ....................................................... 17 Рана кровоточитиме щомісяця .......................................... 17 Листя дуба ........................................................................... 22 Святий без кордонів ........................................................... 24 Через три місяці писатимеш про мене .............................. 31 Чуда, необхідні для канонізації ......................................... 40 Святий Шарбель продовжує зцілювати ............................ 43 Христос зупинився у Лівані............................................... 46 Біографічні відомості ........................................................ 54 Життя і святість ................................................................. 58 Таємниче світло і просочування рідини з тіла Шарбеля ... 69 Чудесний портрет ............................................................... 75 Вогненний знак ................................................................... 77 Послання святого Шарбеля ............................................... 85 VULNERASTI COR MEUM .............................................. 89 Розділ ІІ Молитви ............................................................................. 91 Отче правди......................................................................... 91 Молитви про заступництво святого Шарбеля.................. 93 Молитва до святого Шарбеля ............................................ 94

95


НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ

Патриція КАТТАНЕО Святий Шарбель: монах-чудотворець Життя, чуда, послання, молитви

Технічний редактор Галина Горбачук

Підписано до друку 29.04.2014. Формат 84x108 1/32. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 5,0. Ум. фарбовідб. 5,5. Обл.-вид. арк. 2,7. ТзОВ Видавництво «Свічадо» (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2001) 79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел.: (032) 244-57-44, факс: (032) 240-35-08 e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ «Зерцало» (Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.) вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл., тел. (032) 253-05-45


ПАТРИЦІЯ КАТТАНЕО

ПАТРИЦІЯ КАТТАНЕО

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ: монах-чудотворець

Ця книжка присвячена одному з найбільших чудотворців серед святих Католицької Церкви, культ якого стає дедалі поширенішим в Україні: монахові.пустельникові Шарбелю, який жив у ХІХ столітті на території Лівану. Він – святий без кордонів, приходить на допомогу тим, хто страждає, незалежно від релігії, раси і культури. Сьогодні до місця поховання св. Шарбеля в Аннайському монастирі здійснюють паломництво десятки тисяч людей з усього світу. Сюди надходять тисячі листів із проханням про допомогу, молитву і заступництво, а також зі свідченнями про отримані ласки. Дізнайтесь більше про життя цього великого святого.пустельника, а також про чуда, здійснені за посередництвом св. Шарбеля.

СВЯТИЙ ШАРБЕЛЬ: монах-чудотворець Життя, чуда, послання, молитви


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.