Титул оригіналу: Rachunek sumienia z mistrzami chrześcijańskiej duchowości.
УДК 27-543.7-0535 ББК 86.37-5
З польської переклала Ольга Мандрика
Іспит сумління з учителями християнської духовности ; пер. з пол. О. Мандрика . – Львів : Свічадо, 2014 – 80 с. ISBN 978-966-395-732-6 У цій збірці до різних форм іспиту сумління додано коментарі св. Іринея Ліонського, св. Августина, св. Івана від Хреста, св. Климентія Олександрійського, св. Томи Аквінського, Рабули з Едеси та св. Максима Ісповідника. Вони вчать нас, як іспит сумління перетворити на справді щиру розмову з Богом, який є Любов’ю.
УДК 27-543.7-0535 ББК 86.37-5
ISBN 978-966-395-732-6
© 2012 by Wydawnictwo eSPe © Видавництво “Свічадо”, 2014
І Іспит сумління на основі блаженств
«Де Ти заховався, Жениху, і залишив мене серед стогонів? Ти втік, як олень, коли вперше мене зранив, я бігла за Тобою і плакала, а Ти віддалився». У цих рядках душа не просить чуттєвої побожности, яка в цьому житті не гарантує близькости з Женихом, а благає про Його ясну присутність і таке бачення Його сутности, яке дасть упевненість та спокій у майбутньому житті... Отож, ідеться про поживу, якою є Слово, про Жениха, який у безконечній прославі величає Отця, і про квітчасте ложе, на якому Він у безконечній розкоші любови спочиває, прихований від усіляких смертельних поглядів та від створіння. Тут душанаречена благає й запитує: «Де Ти заховався?»... Спочатку треба зазначити, що Слово, Син Божий, разом з Отцем та Святим Духом приховане в найглибшій сутності душі. А душа, яка прагне Його віднайти, мусить звільнитися від усіляких прив’я7
заностей. Вона мусить зосередитись та глибоко увійти в себе, щоб абстрагуватися від усіх речей. Саме це висловлює св. Августин, коли в «Soliloquia», розмовляючи з Богом, каже: «Господи, я не знайшов Тебе зовні, а Ти був всередині мене». Бог прихований і перебуває в душі, і саме там має Його з любов’ю шукати споглядальна людина, запитуючи: «Де Ти сховався?» О, душе, ти, що прагнеш пізнати місце, де перебуває твій Жених, щоб знайти Його і з’єднатися з Ним, знай, що ти сама є сховищем, де Він перебуває, ти сама є Його пустелею і таємним місцем, де Він ховається! «Я бігла за Тобою, плачучи, а Ти віддалився». На рани любови не існує ліків, крім тих, що походять від Того, хто зранив. Отож, зранена душа в пориві цього вогню, що спричинив її рани, вибігла за своїм Женихом, який її зранив, і благає про порятунок. Варто звернути увагу на те, що слово «бігла» тут вжито в духовному значенні. Йдеться про два способи прямування за Богом. Перший – це нехтування всіма речами, які відбуваються за допомогою зречення та погорди; другий – це нехтування самим собою: цього можна досягти, забувши про себе заради Божої любови. Адже коли любов правдива, а саме про таку ми говоримо, вона бентежить душу, підносить її настільки високо, що душа не лише повністю виходить із себе, 8
забувши про себе, а й повністю відновлюється, очищується від своїх звичок та природних схильностей і волає до Бога, кажучи: «Жениху мій, через цей Твій дотик і рану любови Ти вирвав мою душу не лише з усіх речей, а й зі себе самої, щоб вона бігла за Тобою, а Ти настільки зблизив її до себе, що вона тужить лише за Тобою, залишає все, щоб тільки Тебе віднайти, а Ти віддалився...» Ту саму думку, яку душа висловлює тут за допомогою слова «бігла», наречена з Пісні пісень передає словом «встати». Вона каже: «Встану, обійду навколо місто. По вулицях та по майданах шукатиму я того, кого серце моє любить... Знайшла мене сторожа, що круг міста ходить. Вона мене побила, поранила» (П .п. 3, 2; 5, 7). Там це слово теж вжито в духовному сенсі й означає піднесення з низини у височінь, тобто зі звичок та приземленої любови – на вершини Божої любови. св. Іван від Хреста, «Духовна пісня», І-а строфа.
9
1. «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 3) У чому полягає моя мотивація приязні з Ісусом? Чи слухаю голос Святого Духа, який промовляє в моєму серці? Чи довірив Богові себе та все своє життя? Чи я убогий духом? Які дари я отримав від Бога? Як я їх використовую? Чи намагаюся жити Божим словом? Чи в моїй молитві є подяка? Чи в моєму серці живе заздрість? 2. «Блаженні тихі, бо вони успадкують землю» (Мт. 5, 4) Чи вмію зізнаватися у своїх помилках? Чи ставлюся до інших зверхньо або зневажливо? Чи намагаюся завжди наполягти на своєму й за будь-яку ціну довести свою рацію? Чи вмію просити пробачення? Чи я намагаюся виправляти завдану кривду? Чи часто говорю не подумавши? Чи вмію втишитися й розсудливо оцінити конкретну ситуацію? 10
Коли я востаннє був на реколекціях? Чи шукаю тиші в Божому слові?
2. «Блаженні засмучені, бо будуть утішені» (Мт. 5, 5) Що є причиною мого смутку? Чи вмію, незважаючи на проблеми й турботи щоденного життя, помічати надію, яка випливає з довіри до Господа? Чи маю надію на Бога? Чи я постійний у своїй вірі? Чи мене знеохочують труднощі? Чи вмію потішити засмучених? Чи намагаюся вносити надію в життя людей, обтяжених смутком? Де я шукаю розради, коли переживаю ті чи інші труднощі? Чи мій смуток виникає зі справжніх труднощів, чи є радше наслідком моєї уяви? 4. «Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться» (Мт. 5, 6) Як часто звинувачую себе чи інших? 11
Якими критеріями керуюся у своїх судженнях? В оцінці ситуації керуюся більше розумом чи емоціями? Як я реагую, коли бачу кривду, завдану іншим? Чи я спроможний (спроможна) ризикувати, захищаючи слабших? Чи вмію захищати цінності навіть тоді, коли всі довкола не поділяють моїх поглядів? Чи прагну пізнавати правду? Чи прагну жити згідно з правдою?
5. «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5, 7) Чи у своєму житті я керуюся милосердям? Чи довіряю Божому милосердю? Чи благодать Божого милосердя помітна в моїх стосунках з ближніми? Чи вмію безкорисливо робити добро? Чи прагну прощення і примирення? Що я роблю з відчуттям зневіри, недоброзичливости, жалю та заздрости? Чи турбуюся про потребуючих, самотніх, скривджених? Чи пам’ятаю про найбільш потребуючих у своїй родині та близькому оточенні? 12
6. «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5, 8) Чого прагне моє серце? Де міститься мій справжній скарб? Чи дозволяю Богові очищати моє серце у вогні щоденних справ та подій? Чи молитва перемінює моє серце? Чи мої слова, жести і вчинки виражають чисту любов? Які порухи серця керують мною? Чи збуджую свою уяву мріями, розмовами, порнографічними фільмами чи непристойними жартами? Чи прагну того, що тілесне? Чи турбуюся про чистоту прагнень, жестів та думок? 7. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5, 9) Що я роблю, аби довкола мене було більше добра, любови та миру? Чи намагаюся запроваджувати мир там, де панує гнів та ненависть? Як я реагую, коли мої ближні дратуються, розчаровуються або чимось невдоволені? 13
Чи я можу назвати себе джерелом миру і тиші для тих, кому ця тиша потрібна? Чи в цей момент я на когось гніваюся? Чи вмію вибачати? Чи серджуся на когось? Як я реагую, коли чую про поділи серед людей? Чи прохання про мир під час кожної Божественної літургії справді виражає моє прагнення миру?
8. «Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 10) Чи маю відвагу давати свідчення про Христа в щоденному житті? Чи беру активну участь у житті моєї парохії? Як виглядає моя участь у святих таїнствах? Як я реагую на критику, яка стосується моєї віри? Чи молюся за тих, хто чинить зло? Чи у своїх молитвах пам’ятаю про тих, кого переслідують за віру? Чи у своєму житті дотримуюся моральних принципів?
14
ІІ Іспит сумління згідно із заповідями любови
Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй, і по множеству щедрот Твоїх очисти беззаконня моє. Найпаче обмий мене з беззаконня мого і від гріха мого очисти мене (Пс. 50, 3–4). У хвилину тиші визнаю Богові гріхи, які я скоїв останнім часом... Це буде момент, коли я в правді стану перед Богом і перед собою. Це початок моєї внутрішньої мандрівки до правди та свободи... Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій є завжди передо мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і перед Тобою зло вчинив, то і правий Ти в словах Твоїх і переможеш, коли будеш судити (Пс. 50, 5–6). Я попрошу в Господа прощення моїх гріхів. Визнаю Йому, якими були причини та мотиви конкретних вчинків. У Його присутності намагатимуся зрозуміти й оцінити кожен свій вчинок. 74
Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах родила мене мати моя (Пс. 50, 7). Щиро визнаю Господеві не лише мої конкретні провини, а й слабкість і крихкість мого серця. Бо я – людина і почуваюся слабким. І не роблю того, що хочу робити, а роблю те, чого не хочу... Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив Ти мені. (Пс. 50, 8). Попрошу про дар мудрости, щоб із допомогою Його благодаті зміг краще пізнати правду, приховану в моєму серці. І щоб завдяки цьому я зміг стати вільною людиною. Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої очисти (Пс. 50, 9–11). Проситиму Господа про дар надприродної радости, яка випливає з досвіду Його прощення. 75
Серце чисте утвори в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене. Верни мені радість спасіння Твого і духом владичним утверди мене (Пс. 50, 12–14). Усвідомлю собі, що лише Господь може перемінити моє серце так, щоб воно було чисте... Я щиро попрошу Його про це... Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться. Ізбав мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно прославить справедливість Твою (Пс. 50, 15–16). Постановлю виправитися. Якими конкретними вчинками та постановами я відповім на Його прощення? Як намагатимуся розпізнавати Його волю в моєму житті?
76
Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле Тобі (Пс. 50, 17–18). Що конкретно від сьогодні робитиму як співпрацівник правди? Жертва Богові – дух сокрушений: серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить (Пс. 50, 19). Подякую Господеві за дар покаяння та внутрішньої переміни... Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимські. Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар Твій тельців (Пс. 50, 20–22). Ще впродовж якогось часу перебуватиму з Богом у цілковитій тиші – в Його присутності. Тепер моєю молитвою буде сама присутність. Без слів... 77
Зміст
І. Іспит сумління на основі блаженств ........... 5 ІІ. Іспит сумління згідно із заповідями любови.......................................................... 15 ІІІ. Іспит сумління згідно із Божими заповідями .................................................... 23 IV. Іспит сумління на завершення дня ............ 39 V. Іспит сумління на основі головних гріхів ............................................................. 47 VI. Іспит сумління на основі Гимну любови ... 61 VII. Іспит сумління на основі Псалма 50 ......... 69
Релігійне видання
ІСПИТ СУМЛІННЯ з учителями християнської духовности
Богословський редактор Тереза Ференц Художньо-технічна редакція ПП “Ключковський”
Підписано до друку 23.02.14. Формат 70x100/32. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 3,2. Ум. фарбовідб. 3,5. Обл.-вид. арк. 1. ТзОВ Видавництво «Свічадо» (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004) 79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел./факс: (032) 240-35-08 e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com Вiддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарнi ТзОВ «Зерцало» (Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.) вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошино, Пустомитівський р-н, Львівська обл.