А якщо Бог все-таки існує? 120 простих запитань by SVICHADO

Шарль Делез

А ЯКЩО

БОГ ВСЕ-ТАКИ

ІСНУЄ? 120 простих запитань

Львів Видавництво «Свічадо» 2014

Титул оригіналу: Et si Dieu existait? 120 questions en toute simplicité. УДК 27-14 ББК 86.37 Д 29

Із французької переклала Наталія Стрілець Обкладинка Галини Горбачук

Видавництво спирається на «Український правопис. Проєкт найновішої редакції» Інституту української мови НАН України, 1999

Д 29

Делез Шарль А якщо Бог все-таки існує? : 120 простих запитань / Шарль Делез ; з фр. пер. Н. Стрілець. – Львів : Свічадо, 2014. – 136 с. ISBN 978-966-395-758-6 Чому існує багато релігій? Чи має життя сенс, якщо ми однаково помремо? Звідки у світі страждання, якщо Бог – це Любов? На ці та багато інших запитань у цій книжці відповідає Шарль Делез – священик, журналіст, письменник. Відповіді його – прості й доступні, як і головна думка цього видання: Бог – це Любов, а любов дарує життя! УДК 27-14 ББК 86.37

ISBN 978-966-395-758-6

Зміст Вступ.................................................................................................................... 9

БОГ А якщо Бог все-таки існує?....................................................................11 Хто створив Бога? ......................................................................................12 Де перебуває Бог?.......................................................................................13 Що таке Пресвята Тройця?....................................................................14 Чи Бог цікавиться життям людей? ...................................................15 Як розуміти гнів Божий? ........................................................................16

ВІРА Що таке віра? ................................................................................................17 Яка різниця між забобонами і вірою? .............................................18 Чи можна сприймати буквально все, що написано в Біблії? .....................................................................................................19 Як вірити в чудеса? ....................................................................................20 Чи залишається вільною людина, якщо вона повинна підкорятися Богові? ...........................................................................21 Ісус був юдеєм… Чому ж християни – не юдеї?..........................22 Чому існує багато релігій?.....................................................................23 Чому існує поділ між християнами? ................................................24 Як можна говорити про дружбу з Ісусом, якщо ми Його ніколи не бачили? ...................................................................25

ТВОРІННЯ Чи й справді світ був створений за сім днів? ..............................26 Який сенс створення людини? ...........................................................27 Що означає «створений за образом і подобою Божими»? ..28

ІСУС Чи справді існував Ісус? ..........................................................................29 Коли жив Ісус? ..............................................................................................31 Де перебував Ісус до Його приходу на Землю? ..........................32 Чому Ісус прийшов на землю?.............................................................33 Чи є Ісус сином Йосифа чи Сином Божим? ...................................34 Чому Ісус називається Ісусом? ............................................................35 Хто такі волхви? ..........................................................................................36 Чи міг би Ісус бути жінкою?..................................................................37 Чи були в Ісуса брати та сестри? ........................................................38 Чи знав Ісус весь час, що Він є Сином Божим? ...........................39 Як Ісус заробляв на життя? ...................................................................40 Чи був Ісус блаженним? ..........................................................................41 Яким на вигляд був Ісус? ........................................................................42 Чи закохувався Ісус? .................................................................................43 Чи були в Ісуса діти? .................................................................................44 Що таке притча?..........................................................................................45 Чому Ісус не любив багатих? ...............................................................46 Як можна коротко описати все вчення Ісуса? ............................48 Чи сумував Ісус? ..........................................................................................49 Чи були в Ісуса друзі? ...............................................................................50 «Любіть один одного, як я вас полюбив»: Як любив нас Ісус? ..............................................................................51 Чому Ісус не побував в усьому світі? ...............................................52 Чи знав Ісус, що Юда Його зрадить, і що Його чекає смерть? ......................................................................................................53 Чи пробачив Ісус Юді?..............................................................................54 Чому Ісус дозволив себе розіп’яти?..................................................55 На якій підставі Ісуса засудили на смерть?..................................56 Чи боявся Ісус смерти? ............................................................................57 Чи був Ісус зобов’язаний вмирати на хресті? .............................58 Чому Бог не захистив Ісуса? .................................................................59 Де був Ісус у Святу суботу? ...................................................................60 У чому полягає роль Ісуса як Спасителя? .....................................61 Коли ми знову побачимо Ісуса? ..........................................................62

ВОСКРЕСЕННЯ І БОЖЕ ЦАРСТВО Що сталося з Ісусом після Його смерти? .......................................63 Чому апостолам було важко впізнати воскреслого Ісуса? ..65 Чому Ісус явився не до всіх, а лише до апостолів? ...................66

Чому Ісус не залишився на землі з людьми?...............................67 Чому Ісус воскрес?......................................................................................68 Чи й справді ми воскреснемо? ............................................................69 Чому воскресення Христове є таким важливим?.....................70 Чи повернеться Ісус на Землю? ..........................................................71 Що означає вознесення Ісуса на «Небо»? ......................................72 Що таке смерть? ..........................................................................................73 Чи має життя сенс, бо ж ми помремо? ............................................74 На що буде схожим Рай?..........................................................................75 Чи всі померлі зустрінуться на Небі, щоб бути там усю вічність? ..........................................................................................76 Чи є життя після смерти? .......................................................................77 Чому гріб Ісуса був порожнім? ............................................................78 Як саме відбувається воскресення? .................................................79 Чи житимемо ми декілька разів? ......................................................80 Чи існують рай і пекло? ..........................................................................81 Чому існує пекло, якщо Бог усіх прощає? .....................................82 Чи матимуть вічне життя нехристияни? ......................................83

ЖИТТЯ В ЦЕРКВІ Чому Ісус змінив ім’я Симона на Петро?........................................84 Що таке Церква? .........................................................................................85 Хто керує Церквою? ..................................................................................86 Чому Ісус вибрав апостолів? ................................................................87 Ким є священик? .........................................................................................88 Чому католицькі священики не можуть одружуватися?.....89 Що таке святі таїнства?...........................................................................90 Що таке сповідь? .........................................................................................91 Чому ми охрещуємо дітей?....................................................................92 Чому Ісус охрестився в дорослому віці? ........................................93 Святе причастя, проголошення віри: яка між ними різниця? ....................................................................................................94 Чи важливою є Божественна Літургія?..........................................95 Чи можна бути святим уже сьогодні? .............................................96 Чому існує суто церковний шлюб? ...................................................97 Що таке Євангеліє? ....................................................................................98 Яке значення має Великий піст? .......................................................99 Чому Великий піст триває сорок днів? ....................................... 100 Які події вшановуємо в празник Вознесення та Пресвятої Тройці? ...................................................................... 101

ЗЛО Чому існують страждання, якщо Бог – це Любов?................ 102 Чому Бог допускає зло? ........................................................................ 103 Що таке гріх? .............................................................................................. 104 Чи справді існує диявол?..................................................................... 105 Звідки походить зло, що існує у світі? ......................................... 106 Чому молитви не зупиняють війн? ............................................... 107

МАРІЯ Ким є Марія? ............................................................................................... 108 Що означає: Марія народилась в благодаті? ............................ 109 Що сталося з Марією після смерти Ісуса? .................................. 110 Яке значення мають з’явлення Пресвятої Богородиці? .... 111

МОЛИТВА Як часто молився Ісус? ......................................................................... 112 Для чого потрібно молитися? .......................................................... 114 Хто просить християн про молитву? ........................................... 115 Як бути впевненим, що Бог справді з нами? ............................ 116 Як почути Бога? ........................................................................................ 117 Яке положення тіла слід займати під час молитви? ........... 118 Чи потрібна Богові людська молитва? ........................................ 119 Чи корисно молитися за інших людей? ...................................... 120 Яке значення має молитва на Вервиці?...................................... 121 Для чого потрібно молитися за грішників? ............................. 122 Чи може молитва змінити моє життя?........................................ 123 Чому для молитви важливою є тиша? ........................................ 124 Хто і до кого взиває в молитві: людина чи Бог? .................... 125 Що означає адорувати? ........................................................................ 126 Чи можна молитися також Святому Духові? ........................... 127 Чи є читання Біблії молитвою? ....................................................... 128 Що таке Псалми?...................................................................................... 129 Як молитися, перебуваючи на природі?..................................... 130 Чи робить молитва людину щасливою? .................................... 131 Покажчик ..................................................................................................... 132

Вступ «Матусю, а Бог красивий?» – запитала якось маленька дівчинка, яка хотіла намалювати Його кольоровими олівцями. Звичайно, мати знічено відповіла, що так. Але незабаром дівчинка спустилась зі своєї кімнати. «Ти вже закінчила малювати?» – «Ні, я передумала. Я дуже боюся “зашкодити” Богові». Такий самий страх переживає й автор цих 120 запитань та відповідей. Мета цієї книги – не нагромадити релігійні знання, а радше «розчистити» християнську віру від усіх цих запитань, які нас переслідують, щоб повернутися до основного. Бо, врешті-решт, у ній все дуже просто: Бог – це любов, а любов дарує життя! Ця книга написана в рамках традиції, яка починається від Ісуса з Назарету − Того, який, на думку християн, розповів про Бога найкраще. Близький до всіх людей за своїм способом життя – починаючи з людей, відкинутих суспільством, забутих та зневажених, – Він явив красу людського обличчя, коли його осяює внутрішнє, духовне світло. Ісус Христос намагався дати нам зрозуміти, що головне у вірі зводиться до двох заповідей: любов до Бога та любов до ближнього, навіть до наших ворогів. Скільки чоловіків та жінок впродовж століть були зворушені силою Його послання, яке, тим не менше, привело Його до смерти на хресті! Вони проголошують Його завжди живим у своїй сокровенній сутності і в серці світу і визнають у Ньому самого Бога, який прийшов до свого народу, приславши до нього свого Сина. Вони хочуть жити Його Духом. 9

Ця справжня релігійна революція втілилась у Церкві, постійно покликаної до навернення. Ця невеличка книга, яку Ви тримаєте в руках, має на меті здійснити огляд католицької традиції. Нехай ці 120 сторінок, написаних простим стилем, не «зашкодять» тому, що залишається невичерпною таємницею і запросять читачів продовжити їхнє дослідження. Наш світ потребує «нового дихання». Чи не знаходимо ми його у Євангелії Ісуса Христа? Лише любов може зігріти нашу землю.

БОГ А якщо Бог все-таки існує? На це запитання християни відповідають: так, а як же інакше? Звичайно, існує. Не тому, що в них є докази, а тому, що вони вірять у Нього. Це насамперед питання довіри, схожої на віру дітей у своїх батьків. Звичайно, батьків кожен може бачити. Але як бути впевненими в їхній любові? Існують ознаки, які дозволяють нам це зрозуміти. Батьки впізнають голос своєї дитини, вміють її заколисати, коли вона заплаче… Той, хто вірить у Бога, також не раз відчував знаки Його любови: прекрасний краєвид, мить сильної радости чи глибокої молитви, сторінка Євангелія, людина, яка своїм життям свідчить про Нього… До XIX століття, більшість людей вірили, що світ виник не сам по собі, і що існує хтось, хто їх оберігає. Сьогодні в Західній Європі розрізняють три групи людей. Першу становлять віруючі – ті, які у нашому мінливому світі впевнено стверджують: так, Бог існує. Більшість з них є християнами, але є також мусульмани та юдеї... Деякі, і їх сьогодні більше, ніж раніше, абсолютно впевнені, що Бога немає. Їх називають атеїстами, що в буквальному перекладі означає «безбожники». І нарешті, є агностики – ті, що визнають себе нездатними відповісти на запитання «Чи Бог існує?». Вони вагаються. Агностиків можна поділити на дві групи. Це ті, що шукають, іноді навіть дуже інтенсивно і з великою тривогою. А є група байдужих. Вони не особливо ставлять перед собою це запитання, бо займаються іншими справами. Ця байдужість може спокусити будь-яку людину. Бо навіть віруючі ніколи не повинні перестати шукати і досліджувати. 11

Хто створив Бога? Будь-яка річ, будь-яка істота має свій початок. Яким же є початок Бога? Слово Бог ми вживаємо, говорячи про Того, Хто пояснює існування всього, не потребуючи сам будьякого пояснення. Якби ви знайшли того, хто створив Бога, то, напевно, слід було б вас запитати, хто ж створив його самого. Ми називаємо Богом те буття, яке створило все у світі, не маючи потреби самому бути створеним. Дехто каже, що всесвіт виник випадково. Їм Бог не потрібен. Інші – віруючі – вдячні Тому, Кого вони називають Богом, за те, що Він дозволив усьому існувати. Той, хто вірить у Боже існування, спробує Його відкрити і слухати Його Слово, щоб застосовувати його на практиці. Християнин вірить, що Ісус прийшов саме для того, аби звістити всім, що Бог є Отцем і явити всім Його волю: любіть одне одного. Саме живучи за зразком Ісуса, ми можемо пересвідчитись, що Його послання є правдивим, бо воно є джерелом нашого щастя.

Де перебуває Бог? Одна притча розповідає про вчених мужів, які зібралися, аби з’ясувати, де саме живе Бог. Один з них сказав: у природі, звичайно! Старий мудрець з їхнього товариства посміхнувся і заперечно похитав головою. Тоді відповів єврей, який був серед них: у храмі, в цьому немає жодного сумніву. Його поспішив виправити мусульманин: у мечетях, звісно. Християнин відчув потребу сказати: а я вважаю, що в церквах. Однак старий мудрець і далі не погоджувався з ними. Нарешті він промовив: «Бог перебуває всюди, куди ми Його впускаємо». Але й мудрець іноді може зустріти мудрішого від себе. Одного разу він побачив юнака, який ішов прогулятися лісом. «Що ти там робитимеш?», − запитав він. − «Я йду зустрітися з Богом», − відповів юнак. «Але ж Бог є всюди», − слушно зауважив старий мудрець. На що юнак відповів: «Так, Бог перебуває всюди, але я не всюди один і той самий. Найлегше мені відкривати Йому двері душі саме в лісі». Щоденний стрес надто часто перешкоджає людині цій зустрічі з самими собою і з Богом. Усамітнена прогулянка серед спокійної та гостинної природи може стати сприятливою нагодою для того, щоб підвести певні підсумки і зустріти Бога в найпотаємніших глибинах самого себе. «Заглибся в самого себе, − писав святий Августин. − У глибині людини живе істина».

Що таке Пресвята Тройця? Ким є Бог? Ось головне питання всіх релігій. Кожна з них Йому присвоює одне або декілька власних імен. Так, мусульмани називають Його Аллахом, індуси – Вішну, Шіва, Крішна… Християнська відповідь вміщається в єдиному реченні: «Бог є Любов». У серці всесвіту і в основі всього сущого є безмежна любов. І якщо Бог створив людину, то Він це зробив для того, щоб і людина долучилась до цієї любови. Як саме? Якщо людина й сама любитиме. Любитиме інших, як Бог любить нас. Любитиме Бога – джерело будь-якої любови, який полюбив нас першим. Любов до Бога є, звичайно, першою заповіддю, але для її застосування на практиці, напевно, легше почати з любови до ближнього. «Коли ти любиш, ніколи не кажи: Бог є в моєму серці, – а кажи: я перебуваю в Божому серці» (Халіл Жибран). Працю Бога-Любов ми бачимо в усьому житті Ісуса Христа. Син Божий прийшов на землю, щоб розповісти людям про свого Отця, який є також і їхнім Отцем, і щоб дати їм Святого Духа, який все оживляє. Ризикнімо зробити таке порівняння: Отець є джерелом, Син – рікою, а Святий Дух – гирлом, через яке життєдайна вода вливається в океан світу. Це може видатися дещо складним. Тоді достатньо буде поставити собі запитання: чи можливо бути любов’ю, будучи при цьому самотністю? Чи можливо бути кимось, будучи при цьому самотнім? Бог не є самотнім, Він – це дарування, обмін, діялог, з усіх віків і повіки. Він є Отцем, Сином і Святим Духом, Які становлять єдине ціле. «Один» у цьому випадку не є математичним числом, а символом любови. І щоб краще це зрозуміти, нам потрібно в свою чергу навчитися любити. Таємницю Пресвятої Тройці християни проголошують, коли роблять знак хреста: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». 14

Чи Бог цікавиться життям людей? Звичайно! Він цікавиться життям усіх людей і життям кожного окремо. «Бачу я, бачу бідування народу мого», – сказав Голос Господній у неопалимій купині (Вих. 3, 7). Послання Ісуса Христа також свідчить про це. Він навіть вдається до смішного порівняння: «А вам же все волосся на голові пораховано!» (Мт. 10, 30). Там, в раю, мабуть, дуже потужні комп’ютери. Важко собі повністю уявити любов Бога. Вона виходить за межі будь-якого знання. Для цього ми володіємо лише нашим, людським, досвідом. Найсильнішим образом любови є любов, яку відчуває мати до свого немовляти. Вона почує, проаналізує, пояснить найменший його крик. Вона намагатиметься знайти правильну відповідь. У пророка Ісаї читаємо такі слова, сказані Богом: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? […] Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду» (Іс. 49, 15). Бог є Отцем, який любить людей як мати! Але Його любов до своїх дітей є набагато сильнішою, ніж та, яку ми здатні відчувати тут, на Землі. Кожного Бог любить по-особливому. Отже, ми повинні жити з довірою. Як сказав Ісус, людина є дитиною Божою. Якщо навіть польові квіти носять красиву одіж, а небесні птахи отримують поживу, то як же Бог опікується людьми? Це не означає, що в житті немає страждань чи труднощів, але знання, що тебе люблять, змінює все. І якщо нас так люблять, ми, своєю чергою, також повинні любити. Бо інакше це буде просто егоїзм.

Як розуміти гнів Божий? Якщо вірити Біблії, Бог часто гнівається. Про це нам розповідають багато фрагментів Святого Писання. Так, наприклад, одного разу Бог закликав Єремію стати на порозі храму і сказати всім тим, що до нього йшли: «Чи не зробився в очах ваших дім цей, що носить ім’я моє, вертепом розбишак? Ось я, сам я це бачив, – слово Господнє» (Єр. 7,11). Якщо Бог – це Любов, то Він не може прийняти будь-що, Він не може терпіти, щоб любов було спотворено, розтоптано. І якщо Він гнівається, то це тільки доказ того, що Він не байдужий до того, що відбувається з людьми, що Він цікавиться ними. Пророки, які розповідали про гнів Божий, в глибині душі відчували, що зло суперечить Божому замислу. Гніваються насправді саме вони. Вони безмежно люблять Бога і добре знають, що Бог хоче лише одного: справжнього щастя для людей. Отже, коли Святе Писання розповідає про гнів Божий, воно передає нам дуже сильне послання: зло – це шлях до смерти, воно веде до нашого нещастя і нещастя інших людей, воно суперечить Божому плану.

ВІРА Що таке віра? Віра, насамперед, полягає не в тому, щоб вірити у щось, а в тому, щоб довіряти комусь – Богові. Віруюча людина того чи іншого дня, в той чи інший спосіб зрозуміла найпотаємнішими глибинами своєї душі, що її люблять. Тому вона хоче любити Бога, який її любить, а також усіх людей, які є її братами та сестрами. Дехто каже, що «втратив віру». Вираз є некоректним, бо віра – це відношення, а не річ, яку можна було б загубити. Можливо, його віра була не надто особистою і зводилась до тих декількох ідей, які ця людина засвоїла. Можливо, якесь надто важке випробування похитнуло цю довіру. Зло та страждання й справді залишаються великими «знаками запитання» у нашому житті. Можливо, знову ж таки тут йдеться про «перехід до порожнечі», про етап переосмислення, з якого наша віра вийде лише сильнішою. Віра, як будь-яке людське відношення, є «рослиною» делікатною. Слід піклуватися про неї, інакше вона не зросте й загине. І навпаки, якщо ми правильно її доглядатимемо, вона подарує нам чудову квітку! Ніхто не може здогадатися про її красу, бачачи лише зерно, посаджене в землю.

Яка різниця між забобонами і вірою? «Не проходь під цією драбиною, це приносить нещастя!» Ми всі не раз чули подібні поради чи зустрічали людей, які бояться п’ятниці 13-го числа, не наважуються дивитися на чорного кота вночі або вірять в інші забобони. Забобон, за словниковим визначенням, – це відхилення від релігійного почуття. Він іноді набуває форми релігії, але насправді це страх і незнання. Нібито потрібно виконувати певні дії, уникати певних людей, дотримуватися певних традицій… бо інакше станеться нещастя. Усе це не має нічого спільного з вірою! Віра – це набагато більше, ніж просто вірити в існування Бога, молитися і ходити до церкви. Віра – це опиратися на Того, в Кого ми віримо. Забобон часто пов’язаний зі страхом, віра ж пов’язана з довірою. Віруючий повинен остерігатися, щоб не використовувати релігію як забобон: молитися тільки для того, щоб отримувати тільки якісь вигоди, уявляти собі, що, запаливши свічку, він автоматично складе іспити або отримає підвищення на роботі… Тоді людина поводиться так, ніби вона хоче купити Бога, поставити Його собі на службу. Дехто також перетворює Бога на свого роду «поліцейського», який слідкує за людьми і покарає їх, якщо вони не виконуватимуть усіх елементів обряду. У цьому більше немає жодної віри, це просто страх і наближається до забобону.

Чи можна сприймати буквально все, що написано в Біблії? Сприймати Святе Писання буквально – це «хвороба», якою страждають усі релігії. Вона має назву фундаменталізм. Ця небезпека стосується також і розуміння Біблії. Розгляньмо спочатку Старий Завіт. Головна суть його така: Бог діяв в історії людей і уклав з ними угоду. Це ілюструє багато різножанрових творів. Пророк Йона, наприклад, є героєм вигаданої казки, який передає нам певне послання (як Маленький Принц Антуана Сент-Екзюпері). Натомість інші постаті справді існували: Мойсей, Давид, Ілля, Єремія та багато інших. Вони існували й залишили нам свої послання. Але щоб показати всю важливість своїх дій, люди іноді перебільшували. Їхня історія стала справжньою епопеєю. Буває й так, що до історичних розповідей домішуються легенди. Що ж до Адама і Єви, то їх можна вважати персонажами «символічними» чи навіть «міфічними», в тому розумінні, що міф є своєрідною притчею, яку ми розповідаємо з глибини віків, щоб відповісти образним чином на головні запитання людства: звідки ми з’явилися? Чому існує зло? Куди ми прямуємо? Новий Завіт розповідає нам про Ісуса, сина Марії. Він народився за часів правління Тиберія, римського імператора, та Квірінія, прокуратора Юдеї. Він помер за Понтія Пилата. Він приніс усім людям Добру Новину і воскрес, і живе повіки в Божому серці і поруч з нами. Це не означає, що й у Новому Завіті слід сприймати все буквально. До нього також примішані символічні елементи. Це зрозуміло, наприклад, коли ми читаємо книгу Одкровення. Тому читання Біблії потребує певної підготовки… 19

Чому воскресення Христове є таким важливим? Уявімо себе на мить на місці апостолів. Вони все залишили, щоб піти за Ісусом. Вони слухали Його науку. Ось нарешті слова, в яких звучить справедливість! Вони повірили, що Його дорога – правильна і веде до щастя. І ось все закінчилось так плачевно − розп’яттям на хресті. Невже це глухий кут? «Ми сподівалися, але помилились…» Але ось, мало-помалу, побачивши порожній гріб і Христові з’явлення, вони стали розуміти. Ні, Ісусова Добра Новина – це не сон. Бог визнав за Ним рацію. І останнє слово – не за смертю. Ісус пройшов через смерть. Зараз Він повернувся до Отця, про Якого так багато розповідав. Він – живий, хоча й не так, як ми мислимо земними категоріями. Сказати, що Ісус воскрес, – це також вірити, що «Він з нами по всі дні аж до кінця світу» (Матей 28, 20). Оскільки Він повернувся до Бога, то Він як Бог перебуває всюди, де будь-хто захоче відкрити для Нього своє серце. Вірити у воскреслого Христа – це зрозуміти, що не все зводиться до того, що можуть пояснити тільки людські розум і здоровий глузд, і що життя виходить далеко за їхні межі. Той, Кого Бог зіслав до нас, продовжує йти з нами і веде нас за собою до цієї вічної радости, яку знає сам. Смерть капітулювала. І нам більше немає чим журитися.

Чи повернеться Ісус на Землю? Останні слова Біблії є такими: «Прийди, Господи Ісусе» (Одкровення 22, 20). Під час Літургії, після розповіді про Тайну вечерю, римо-католики проголошують: «Ми чекаємо Твого приходу у славі». До приходу Христа християни готуються ось уже дві тисячі років. Багато євангельських притч закликають до цього християн і нагадують, що потрібно бути пильним, молитися і працювати (Матей 25, 1−13 і 14−30); (Лука 12, 35−48). Усе має свій кінець: і наше життя, і світ. Одного дня ми помремо і, як кажуть учені, Сонце згасне, а Земля охолоне. Але для християн смерть і кінець існування Землі не є остаточною крапкою. Вони є переходом до Бога. Коли здаватиметься, що всьому настав кінець, тоді Ісус прийде нам назустріч, щоб дати нам довіку куштувати щастя, дароване Богом. Це буде те, що часто називають «Небом». Це місце важко собі уявити, бо воно неймовірно красивіше від усього, що тільки можуть бачити людські очі. А тим часом, як каже Євангеліє, «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години» (Матей 25, 13). Часто вживаний вираз «християнин є другим Христом» набуває іншого значення при поверненні Христа на Землю. Як говорить святий Павло, кожного разу, як віруюча людина живе як учень Христа і дозволяє Йому діяти в своєму житті, це більше не він, а сам Христос живе у ньому. Саме Христос у ньому повертається для інших людей.

Що означає вознесення Ісуса на «Небо»? Ці слова звучать у Символі Віри, який ми проголошуємо щонеділі під час Літургії: «і був розп’ятий за Понтія Пилата, і похований, і воскрес на третій день, згідно з Писанням, і вознісся на небеса…». Але ж Ісус не космонавт. Коли Біблія вживає слово «Небо», «Небеса», не йдеться про міжзоряний простір, що десь там понад хмарами. Навіть, якщо віруюча людина молиться: «Отче наш, що єси на небесах…», – це не означає, що вона знає Його точну адресу! У біблійному тексті про вознесення написано, що Ісус піднявся на небо і зник на очах у своїх учнів. Це образний вираз для того, аби сказати, що вони більше не побачать Христа, але що Він Живий у Бозі, бо «сидить праворуч Отця». «Небо» є символом «Бога». Нескінченно велике, воно оточує нас своєю присутністю. Як Бог, воно одне й те ж для всіх людей, воно всюди. Ісус, Божий Син, через своє воскресення повернувся до Отця. Він, як і Отець, відтепер присутній всюди, хоч і невидимий для наших земних очей. Зустріти Його ми можемо через віру і любов.

Що таке смерть? З медичної точки зору, важко дати визначення смерти. Може, це зупинка серця? Чи припинення легеневої вентиляції? Чи відсутність мозкової діяльності? Безперечним є одне: смерть записана в наших генах, тобто в програмі, яка є всередині кожної з наших клітин. Це цілком природна подія. Так само дерева втрачають листя восени. Та для людини смерть є чимось, чого вона боїться найбільше. До слова «смерть» християнська віра додає поняття «надія». Все одно людина іноді не може зупинити сліз. Та й сам Ісус якось плакав перед гробом Лазаря. Але християнин вірить, що останнє слово залишається не за смертю. Ісус також зустрівся зі смертю, пройшов через неї. Але Він воскрес. «Увіходить Ісус, став посередині і каже їм: “Мир вам”», – говорить пасхальне Євангеліє (Йоан 20, 19). І тепер віруючою людиною, якою б болісною не була смерть, вона сприймається як народження, вхід у нове життя, в саме серце Бога, де ми житимемо всі разом у єдності.

Чи має життя сенс, бо ж ми помремо? Це запитання люди ставлять собі вже давно. І віддавна люди вважають також, що смерть – це ще не кінець, що після неї ще є «щось». У найдавніших похованнях, відкритих археологами, вже можна знайти ознаки віри в загробне життя. Померлих часто ховали у положенні ембріона, тобто в позі дитини в лоні матері. Для них смерть була новим народженням. У цьому полягає головна різниця між людиною і тваринами. Дикі або свійські тварини не закопують трупи. Наприклад, на «цвинтарі» слонів, ці великі товстошкірі тварини просто лягають на одну купу, щоб померти. Дехто вважає життя абсурдним: усі люди повинні померти певного дня, а перед тим вони бачили, як вмирають ті, кого вони любили. Християни – і не лише вони одні – сподіваються, що існує вічне життя. Вони навіть впевнені в цьому, завдяки воскреслому Христу. Яким буде це вічне життя? Щоб описати його, можна використати метафору про виноградник: як збір винограду проводиться восени, так і плоди нашої любови будуть зібрані в серці Бога, і ми назавжди пізнаємо радість через те, що любимо і що нас люблять.

На що буде схожим Рай? Як описати це «місце», в якому жодна людина не бувала за час свого земного життя? Усе ж таки, ми можемо дещо сказати про нього, з того, що розповідає Євангеліє: коли Ісус говорить про «Царство» (саме цей термін Він вживає), Він говорить про щастя: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Про це говориться у Блаженствах (слово «блаженний» означає «щасливий») у Євангеліях від Матея (5, 3−11) та від Луки (6, 20−26). Ми всі хочемо бути щасливими, але на цій землі нам не завжди це вдається. З нашої вини і з вини інших людей. Але для християн Христос прийшов сповістити: якщо люди вже тут, у земному житті, почали любити, якщо в їхньому житті знайшлося місце для інших людей, то Бог пробачить їм їхні гріхи і прийме до свого Царства – тоді восторжествує любов, а значить і щастя. Рай – це не місце, яке ми можемо описати, це надія, обітниця, дарована Богом.

Чи всі померлі зустрінуться на Небі, щоб бути там усю вічність? На це запитання християни без вагань відповідають «так». Саме в цьому полягає Небо: усі зустрінуться в самому серці Бога, який є досконалою спільнотою. Але для цього необхідною є одна умова: любити. Це не матиме сенсу, якщо люди не мають бажання любити одне одного. При вході в Небо Бог поставить нам лише одне запитання: «Чи ти любив (любила) когось, навіть бідних, малих, відкинутих?» І якщо відповідь буде «так», – Він скаже: «Увіходь у вічну радість!» А якщо відповідь «ні»? Думаю, що ніхто не зможе відповісти: «Ні, я ніколи нікого не любив (не любила)». Але якщо бути чесними, то відповімо: «Я любив недостатньо». І Бог пробачить нам брак любови і закличе любити на віки віків. Християни вірять, що в небі вони зустрінуть всіх тих, кого любили, а також і тих, кого не любили. І навіть тих, кого дуже не любили. Бог навчить їх любити, прощати і приймати прощення. Небо – це царство примирення, перемога любови в самому серці Бога.

Чи є життя після смерти? Так, і красивіше, ніж це життя, – скажуть християни. Але це не інше життя, так ніби все почалося з нуля. Смерть буде другим народженням. Коли народжується дитина, вона існувала вже дев’ять місяців. Вона готується до народження, а батьки готуються її зустріти. Між народженням та воскресенням можна провести паралель: людина готується воскреснути, а Бог готується прийняти її. Людина не вибирає свого народження. Але вона може вибрати вічне життя. Коли вона любить, то закладає зерно вічности в Небі. Святий Йоан говорить: «Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів» (1 Йоан 3,14). Небо – це любов, яка продовжується. Це мрія Бога, яка нарешті здійснилась: людство стало великою сім’єю, Отцем якої Він є, а Ісус – старшим братом. Ми всі зустрінемося з тими, кого любили, а також з тими, кого не любили. Сьогодні вічне життя почалося так, ніби плід містичним чином вже є у квітці.

Чи є читання Біблії молитвою? Молитися означає слухати Бога. Для віруючого Біблія – це Слово Боже. Вона складається з 74 книг, які утворюють «священну історію», і через неї Бог звертається до людей. Ті, що їх написали з допомогою Святого Духа, були уважними до закликів Бога, які звучали в житті єврейського народу та в житті Ісуса. Головні біблійні постаті також можуть допомогти кожному з нас розділити наше життя з Богом. У часи атеїстичного режиму в Радянському Союзі віруючих переслідували, і ті, хто зберігав у себе вдома Біблію, могли потрапити у в’язницю. Та одна мати родини не хотіла її позбуватися. Вона дбайливо заховала священну книгу. Але одного дня, замішуючи тісто, вона побачила через вікно, як до будинку наближається НКВД. Вона відразу занурила Біблію в тісто і поставила його в піч. Після обшуку енкаведисти пішли ні з чим. Увечері на столі була чудова золотиста хлібина. А всередині – Слово Боже. Воно дарує справжню поживу!

128

Що таке Псалми? Це біблійні вірші. За Традицією, їх написав Давид. Не всіх їх написав саме він, але були укладені під його редакцією. Ченці та черниці часто моляться за псалмами. Псалми складають навіть основну частину їхньої спільної молитви. Тут справді можна знайти всі людські почуття по відношенню до Бога та до людей: хваління, сумнів, страх, гнів. Бути ченцем не означає йти своїм окремим шляхом святости, призначеним тільки для тебе. Монахи підносять до Бога молитву за все людство. Вони – це голос тих, хто не має голосу; тих, хто не наважується звернутись до Бога, хто не має на це часу, або тих, хто Його ігнорує. Чернече життя є своєрідною «громадською службою» молитви. Ченці та черниці віддають хвалу Богові від імени цілого людства, але також вони передають Йому благання та крики відчаю своїх братів та сестер. Як і всі євреї, Ісус багато молився за псалмами. В Євангелії згадується, що Він читав їх зі своїми учнями незадовго до того, як відправитися до Оливного саду.

129

Як молитися, перебуваючи на природі? Споглядаючи прекрасний краєвид, віруючому хочеться помолитися Богові. В цьому випадку він уже перебуває в стані молитви. Молитва – це стремління серця до Бога. Бачачи красу природи, віруючий не задовольняється вивченням лише свого уроку географії, йому хочеться висловити свою подяку, хвалу, йому хочеться оспівувати Того, хто подарував йому таке чудове видовище. Тому тут навіть не варто дошукувати слова, бо молитва може втратити свою спонтанність. Але можна й заспівати, наприклад, ось таку пісню хваління: «Мій Боже, Ти великий, Ти прекрасний, Бог живий, Всевишній, Ти – Бог любови. Мій Боже, Ти великий, Ти прекрасний, Бог живий, Всевишній, Ти присутній у всьому творінні». Таким чином, пісня є вираженням щастя, яке відчуває людина. У Біблії є чудові псалми, в яких звучить замилування природою і подяка Богові. Бо Бог не вимагає від нас багато. Йому потрібні не пишні промови, а чисте дитяче серце.

130

Чи робить молитва людину щасливою? Відповідь, звичайно, є ствердною. Чому б дружня зустріч мала робити нас нещасними? Але точніше було б сказати: «Віра, яку підтримує молитва, робить нас щасливими». Віра дозволяє проживати життя глибше, насиченіше, вона зрушує гори. Якось батько спостерігав за сином, що намагався пересунути дуже важку вазу. Дитина втомилась, захекалась і бурчала, не змігши пересунути її ні на міліметр. «Ти справді доклав усіх сил?», – запитав батько. «Так», – відповів малий. «Ні, – каже батько. – бо ти не попросив моєї допомоги». Молитися – це докладати всіх наших зусиль. «Молитися, – говорив філософ Габріель Марсель. – означає прийняти той факт, що нас люблять». Життя є набагато прекраснішим, якщо воно не самотнє. Воно значно багатше, коли люди допомагають одне одному, коли розраховують на когось, коли разом дивляться у майбутнє. Молитися – це відкривати Бога поруч із нами, дозволяти Йому любити нас і прямувати разом з Ним. Яке це щастя! Сьогодні людина бачить тільки одну сторону Місяця – те, що вона молиться. Одного дня вона побачить також іншу, відкриє, яке саме диво Бог зробив для неї. І зрозуміє, що її молитви допомогли їй зростати, але, можливо, дещо інакше, ніж вона собі уявляла. Один старий чернець казав: «Той живе, хто молиться». Він міг це сказати з повним правом, бо намагався це робити впродовж усього життя. Тому кожен з нас може це спробувати…

131

Покажчик Veni Creator Spiritus (Прийди Душе-Творче)

127

Абат П’єр

126

Божий замисел 16 Божий поклик 84, 89, 123, 125 Брат(и) Ісуса 38, 44, 48, 86, 88, 93 Буддист(и) 80

Абсолюція, відпущення гріхів 91 Августин, святий 13, 91 Агностик(и) 11 Адам 19, 27, 60, 106 Адорація, поклоніння 126 Адорувати, поклонятися 126 Ангелус Сілезіус 27 Англіканець (-нці) 24 Апокрифічне (і) Євангеліє (я) 29 Апостол(и) 40, 50, 61, 63-66, 70, 78, 84-87, 101, 102, 110, 112, 127 Атеїст(и) 11

Вбогий (і) ~ духом 41, 75, 81 Великий піст 99-100 Великодня субота 60 Вервиця 121 Війна (и) 107 Віра ~ втрата 17-18 Вірити 17-18 Віруючий(і) 17-18 Вічна радість 27, 41, 76, 83 Вічне життя 58, 69, 74, 77, 79, 81, 83, 111 Вічність 76 Вознесення 72, 101, 110 Волхви 36 Воскресення 22, 24, 31, 37, 39, 54, 56, 60-61, 63-66, 68, 70-72, 77, 79, 95, 100-101, 118, 121 Впізнати Ісуса 65 Втратити віру 17 Вчення Ісуса 48

Багатий(і) 46 Багатство(а) 46 Бернадета, свята 83, 122 Біблія 16, 19, 24, 26-27, 32, 67, 71-72, 93, 100, 102, 104, 110, 114-115, 119-120, 128, 130 Блаженства 41, 75 Бог ~ любов Божа ~ гнів Божий ~ створення Бога ~ Божа домівка ~ Існування Бога ~ Божий образ ~ Отець ~ Божий замисел ~ прихід Бога на землю 11-16, 28, 33-34, 59 Богородице Діво, радуйся 121 Божа обітниця 75

Гріх (и) Грішник (и)

Декуен, Дідьє Дитина (діти) Ісуса Диявол

132

104, 109 122 66 66 105

Ісус ~ зовнішність ~ у Храмі ~ діти Ісуса ~ навчання Ісуса ~ життя Ісуса ~ брат(и) і сестра(-и) Ісуса ~ ім’я Ісуса ~ присутність Ісуса ~ смуток Ісуса 29, 35, 38-39, 42, 44, 48-49, 116

Диякон(и) 86 Діонісій Малий 31 Добра Новина, Блага Вість 23, 69-70, 98 Довіра 11, 15, 17, 114 Доказ(и) існування Бога 116 Дружба 25, 50, 90, 114, 116

Еммануїл Емаус Ессени, Ессеї

Йосиф 23, 35, 42, 56 63, 67, 95 43

Канонічне(і) Євангеліє(я) 29 Кінець часів Книга Буття Кредо, Символ Віри

Єва

19, 27, 60, 106 Євангеліє(я) ~ апокрифічні ~ канонічні 29 Євхаристія 90, 95, 127 Єпископ 86

62 106 72

Лазар

49, 49, 73 Любов ~ Божа 15, 28, 51, 55 Людина, створення 26-28 Люрд 111, 122

Життя ~ вічне 58, 69, 74, 77, 83 Жибран Халіл Жінка

34-35

Марія 108-111 Марія Магдалина 43-44 Марія, сестра Марти 50 Марсель, Габрієль 131 Марта 50 Мати Тереза 25, 116, 125 Меса 95 Молитва ~ Богородице Діво, радуйся ~ Отче Наш 72, 107, 112, 121

14 37

З’явлення ~ Ісуса ~ Марії 66,

70, 78, 101, 111 Забобон 18 Закон 56 Закоханий 43 Заповідь(і) 9, 14, 33, 48 Завіт 19, 22, 60, 88, 101, 104, 115 Засудження Ісуса 55 Зло 103-107 Знак хреста 14, 32, 91 Знак(и) 116, 124 Зрада Юди 53-54, 57

Народження, нове 73-74, 79 Насилля 125 Наука 26, 62 Небо 62, 71-72, 76-77, 79, 101 Новий Завіт 19

133

Образ

Примирення 76, 90-91, 124 Природа 13, 130 Присутність Бога 25, 72, 116, 124 Притча 45 Причастя 94, 127 Протестант(и) 24 Прочани до Емаусу 67 Прощення 54, 76, 80, 82, 85, 91, 113 Псалми 128

27, 106 Образ Пресвятої Тройці 119 Оливний сад 49, 57, 112, 128 Отець 14, 32 Отче Наш 72, 107, 112

П’єр, абат

126 П’ятдесятниця 101 Павло, святий 34, 37, 44, 68, 71, 81, 122 Палестина 31, 52, 84 Папа 84, 86 Параклет, Святий Дух 127 Пасха 22, 31, 61, 66, 87, 100-101, 112 Пасхальна всенощна 99 Пасхальна свіча 92 Пекло 81-82 Перехід 17, 62, 99 Перше причастя 94 Петро ~ зречення ~ святий 54, 84 Плащаниця 42 Плідність (результативність) молитви 119 Повернення Христа 71 Подорож(і) Ісуса 52 Покликання 84, 123 Політика 34 Положення під час молитви 118 Поховання 42, 60, 74 Почуття 18, 43, 48, 124 Православний (і) 24 Преображення 22, 39, 112, 121 Пресвята Тройця ~ Отець ~ Син ~ Святий Дух 14, 91, 119

Рай

63, 75, 81 Реінкарнація 65, 80 Рим 31, 42, 52 Рівність між чоловіком та жінкою 37 Рубльов, Андрій 119

Світ ~ створення світу

32, 83, 100 Свобода 21, 58 Таїнства ~ Євхаристії ~ хрещеня ~ миропомазання ~ священства ~ примирення (покаяння) 86, 111 Святий(а)(і) ~ Августин ~ Бернадета з Люрду ~ Франциск Асизький ~ Петро ~ Тереза з Лізьє 13, 25, 69, 83, 91, 122, 126 Святий Дух 14, 32, 34, 39, 86-87, 91-92, 96, 100-101, 110, 127-128 Священик(и) ~ священичий целібат 89 Сенс життя 74 Серце ~ Вбогі духом 75, 81 Символ віри 72

134

Симон Петро 84 Син ~ Божий ~ блудний 14, 32, 34-35, 39, 45, 56, 60, 72, 82, 91-92, 104, 108 Сіяч, притча про 45 Слово Боже 32, 45, 128 Смерть 63, 68, 73 Смуток 49 Спаситель 61 Спільнота 38, 76, 85-88 Сповідь 91 Стан благодаті 109, 111 Старий Завіт 19, 22, 60, 88, 115 Страждання 102 Страсна П’ятниця 60 Суененс, кардинал 125

Таємниця

14, 29, 44, 58, 60,

103 Таїнство священства 86 Творіння 28, 34, 59, 102, 105 Тесля 40 Тиша, мовчанка 124 Тривога 57

Успення

110

Фундаменталізм

Хвала

128-130 Храм 13, 85 Хрест ~ знак хреста 14, 32 Хрещення ~ дітей~ Христа 90, 92-94 Християнин(-ни) 11-14, 22-24 Христос 35

Царі (Волхви)

36 33 85

Царство ~ Боже Церква

Чистий четвер

40 20

Чудо (чудеса)

Шлюб Щасливий, блаженний 41, 75 Щастя

Юда Юдаїзм

97 27, 27

40, 53-54, 57 22, 42

Шарль Делез

Підписано до друку 12.05.14. Формат 84x108 1/32. Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 7,1. Ум. фарбовідб. 7,6. Обл. вид. арк. 4,0. ТзОВ Видавництво «Свічадо» (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2001) 79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел.: (032) 244-57-44, факс: (032) 240-35-08 e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ Зерцало» (Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.) вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл., тел. (032) 253-05-45