3vze_s7_p1_movchan

Page 1

В.О.МОВЧАН, К.Д.ЧЕРНЕНКО (УКРАЇНА, КИЇВ) ЕКОЛОГІЗАЦІЯ МІСЬКИХ СИСТЕМ -- ШЛЯХ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ


• На сьогоднішній день процеси урбанізації набули глобального масштабу. • • Як правило, у своєму розвитку місто руйнує навколишнє середовище. • Погіршуються умови проживання і для мешканців міста.


• Корінна причина прагнення людей у міста – це те, що через Місто пролягає еволюційний шлях людства, бо сконцентрований тут інформаційний потік стимулює розвиток інтелекту


• Тут зосереджені центри розвитку науки і техніки, політичні та економічні сили. • Тому є всі передумови для теоретичної розробки і для практичного вирішення екологічних проблем.


• Саме концентрація у містах забезпечить можливість виживання людства


• За даними МОЗ, тривалість життя людей у містах вища, і „регіони України з найбільшим коефіцієнтом урбанізації виявляються такими, де найвищий рівень здоров”я населення та найнижча дитяча смертність»


• Але таке благополучне проживання в містах не врятує людство, якщо довкілля поза містом стане токсичним або загине.


• А єдиним засобом збереження довкілля в глобальних масштабах є • відновлення угруповань природної біоти • не в межах мізерних площ заповідників, • а на великих територіях земної поверхні


• Найрадикальніший спосіб відновлення природних екосистем пропонує • аркологія – наука на стику екології та архітектури, що розробляє нові концепції міських поселень: • „небесні” міста-башти та • підземні міста; • міста, що плавають на поверхні океану подібно до гігантської ряски і т.д.






• Вони матимуть внутрішні штучно створені екосистеми, • • вмістять в себе більшість населення і

• звільнять основну частину земної поверхні від антропогенних утворень, що дасть можливість біосфері відновитись


• Україна поки що не може працювати над такими проектами

• Для нас більше підходить досвід деяких західних міст, де давно зрозуміли, що масові виїзди у приміські зони призводять до деградації і знищення цих зон.



Тому необхідно надати можливість городянам насолоджуватись благами природи всередині міст, не виїжджаючи за їх межі


• Якомога більшу частину міста укривають зеленню, в тому числі стіни і дахи будівель, що робить непотрібними кондиціонери, клімат міста стає набагато сприятливішим для життя, середовище очищується.



Тут же можуть жити птахи та інші тварини – майже як у своїх природних умовах.


На такому тлі ще сумніше виглядає сучасний екологічний стан Києва.


І при цьому • величезна кількість новітніх і традиційних природозберігаючих технологій залишається незатребуваною, • а слова “любов до природи” залишаються абстракцією.


• Нами було опитано 512 осіб. • • Із них 98% заявили, що вони хочуть зробити щось для охорони природи; • 25% опитаних сказали, що вони своїми руками роблять годівниці і • 10% -- гніздівлі для птахів


Насправді годівниці і шпаківні практично відсутні • Необхідно розробити практичні заходи для забезпечення переходу широких мас населення від антропоцентричного • до екоцентричного світогляду – • Через екологізацію міських систем


• Екологізація – це внесення у міські системи максимально можливої кількості природних елементів • оптимізація міського середовища для людей і природних компонентів (рослин і тварин) • з подальшим спільним взаємовигідним розвитком такої природно-антропогенної системи. • Але як це здійснити?


Клаус Міхаель Маєр-Абіх • Як відомо, загибеллю скверу під своїми вікнами люди переймаються значно більше, ніж загибеллю амазонських джунглів чи вимиранням невідомих нам видів


...і починаємо діяти


Спостерігаючи за загибеллю скверу під вікнами, ми бачимо, як гине наше довкілля. • А теоретичне знання нас не зачіпає, нас зачіпає лише практичне, емоційно-чуттеве знання.


Плекання відчуттів • було б найважливішою передумовою нової екологічної політики. Сьогодні саме це є найважливішим суспільним завданням... •


• • • • • • • • •

Треба навчитися спілкуватися з тваринами, З рослинами, З ландшафтами з природними стихіями


• І сучасне місто може надати своїм мешканцям можливості такого спілкування через створення • • фіторекреаційних зон та • екозон


Фіторекреаційна зона – • це зона, де шляхом насадження середовищеутворюючих та високофітонцидних рослин формується спеціальний мікроклімат, сприятливий для відпочинку і оздоровлення людей.


• Так, зарості тису ягідного утворюють мікроклімат, у якому гинуть збудники легеневих захворювань • • Зарості глоду сприятливі для людей із захворюваннями серцево-судинної системи і т.д.



Останніми роками значно інтенсифікувалися процеси міграції диких тварин у міста.

• За даними Я. Межжеріної, в містах України мешкає 285 біологічних видів, що потребують охорони. • Якби їх чисельність була помітною, ми мали б у місті постійно діючу безкоштовну зоотерапію


Як збільшити їх чисельність? •

Допомога тваринам у місті перш за все спрямована на захист (чи створення) відповідних біотопів, у першу чергу зелених насаджень достатньої площі та густоти і створення екокоридорів між ними


• Створення в навчальних закладах еталонних моделей природоохоронних заходів (у межах екологічних зон на їх територіях) дасть можливість на практиці показати учням, студентам, їх батькам і зрештою – усьому населенню суть і методику здійснення цих заходів у тій частині, яка доступна кожній пересічній людині.


Екологічна зона • – ділянка,

на якій представлені природоохоронні біотехнічні заходи, необхідні для даної кліматичної зони та надана детальна інформація про них.


Модельне дерево для птахів • представлені зразки гніздівель, годівниць, зимівників, основ під гніздо (поличок, „кошиків” і т.д.). • Таке дерево захищене від проникнення дрібних хижаків (кіт, куниця, ласка і т.д.) „спідничкою” із металевого або пластикового листа, закріпленого на висоті 2 м.


Зона колючих чагарників • наприклад, шипшини, непроникних для котів чи собак, • посередині якої знаходиться високий густий кущ таволги або ін., • демонструє можливість створення гніздового простору для птахів, що гніздяться в нижньому ярусі.


Зона осипу • – крутий схил, засаджений грунтоутримуючими рослинами (кизильником та ін.), а також шипшиною, що захистить від хижаків. • Демонструє можливості грунтоукріплення, запобігання ерозії грунту з одночасним створенням гніздового простору для птахів, що гніздяться на грунті та в нижньому ярусі, а також для рептилій.


Зона червонокнижних рослин, • де у вигляді

окремих куртин висаджено рослини, занесені до Червоної книги України, із детальною інформацією про них.


Клоки9чка пери9ста (Клокичка пірчаста лат. Staphylea pinnata L., народні назви: джонжолі, колокитина) • Ботанічні характеристики • Кущ до 5 м заввишки, або невелике деревце з родини клокичкових (Staphyleaceae). • Поширення • Росте в широколистяних лісах, по узліссях, іноді серед чагарників. Трапляється зрідка в Закарпатті та західному і правобережному Лісостепу. Вид поширений в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, в Малій Азії. Окремі місцезнаходження в Україні, безсумнівно, є реліктовими залишками з тих доісторичних часів, коли клімат тут був значно теплішим. Саме тому всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони.


Господарське значення • У Закавказзі бутони клокички разом з молодими пагінцями збирають і квасять, як капусту, одержуючи так звані "джонджолі". Насіння цієї рослини за смаком дещо подібне до фісташки, з нього добувають олію. • З кори отримують коралово-червону фарбу


Дорослі,гуляючи з малятами, часто не знають, чим їх зайняти, охоче читають інформаційні таблички та пояснюють їх зміст дітям

• Необхідно у вихованні екоцентричного світогляду враховувати такі риси етнічного українського характеру, як екзекутивність, пасивність та емоційність. • Екозони стануть зразком для наслідування


• Всі ми розуміємо, що основою для глобальної екологічної кризи є перенаселення • (та жадібність деяких людей).


І Україна не виняток . • У своїй монографії „Екологія. Культура. Політика” (2002 р.) В.С.Крисаченко і М.І.Хилько підкреслюють, що необхідно „сприяти стабілізації чисельності населення. Відомо, що в Україні відбувається скорочення народжуваності. Боятися цього не слід. Такі процеси спостерігаються в усіх високорозвинених країнах. Більш того, потрібно припинити практику заохочення багатодітності... Приріст населення, крім негативних екологічних наслідків, буде мати і негативні економічні наслідки – ще більше зниження рівня і якості життя і передусім багатодітних сімей.


• Сучасний стан екології нагадує якийсь абсурдний консиліум біля ліжка тяжко хворого (наприклад, на пневмонію) – коли видатні лікарі захоплено обговорюють, як збити температуру, пом”якшити кашель, заспокоїти головний біль і т.д. – але ніхто не робить спроб вилікувати власне пневмонію.


• На тлі катастрофічного становища природних екосистем в Україні заклики на кшталт “Кохаймося, бо Україні не вистачає футболістів” виглядають абсурдно.


• Народ виклав свою думку про матеріальне заохочення народжуваності в Інтернеті: “От тепер алкоголіки та наркомани поповнять генофонд нації”. • Я вважаю, що ми, екологи, повинні порушити сором”язливу мовчанку навколо демографічної ситуації в Україні і чітко висловити свою науково обгрунтовану думку – при якій чисельності населення Україна може розраховувати на сталий розвиток,


І що пропагувати і яких заходів вжити, щоб наші нащадки жили на прекрасній, багатій землі, а не тіснились і гинули, як лемінги в тундрі.




Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.