Дружина Леніна
Дружина Хоптяна
Від Надії Крупської до Надії Хоптян
«Ми проллємо стільки крові, перед якими поблякнуть всі попередні війни людства. Ми покажемо, що таке наша влада», - Надія Крупська.
Отямтеся!
Бо втратимо область!
Без жодного пострілу в нас відібрали владу, через продажне депутатське голосування хрунів знищують мову, а тепер підступністю та брехнею хочуть забрати землю. Як зграя ненажерливих бандитів, Тернопільщину захопив комуно-комсомольський клан, який не тільки наживається на людській біді, а веде до нас страшне лихо у вигляді собі подібних політичних чужинців. Щоб не дати нашим місцевим патріотам представляти рідний край у Верховній Раді України. Ці політичні бандити-чужаки хочуть не просто здобути депутатський мандат, а пограбувати та знищити нашу західну область, залишивши по собі руїну. У теперішньому парламенті вони мають просту більшість. В новообраному їм потрібна конституційна – понад 300 голосів, щоб зробити російську мову пануючою над українською, а потім повністю прибрати до рук непокірний наш патріотичний західний край. Тому київська влада прислала до нас, а місцева супроводжує, відомого на сході кримінального авторитета, який славиться жорстокістю та захланністю, на прізвисько «Банкір Вова «Луганський». Озброївшись легендою «благодійника», яку йому склали братки з Луганська, він розказує, що готовий скинути останню сорочку, щоб «допомогти» таким «милим» його серцю «бандерам». Створивши підставний фонд «Галичина – Волинь», примазується до державних програм, видаючи їх за своє «благодійництво»; приписує собі чужі успіхи, називаючи їх своїми; показує себе всемогутнім «рєшалом», який миттєво може вирішити усі наші проблеми на рівні від Президента до сільського голови. Змалку йому, очевидно, доводилося бачити тяжке шахтарське життя, зустрічати з лави знеможеного від вугільної праці батька. Мабуть, не раз хотів, щоб тато пригорнув до себе малого своїми мозолястими, порепаними до крові руками, не один раз завмирало серце від того, що батько повернувся додому живий. Але десятилітній комсомольський вишкіл – від інструктора міському комсомолу до завідуючого відділом ЦК комсомолу України – породив ненаситну жадобу наживи та жорстокість, спонукав зрадити свій шахтарський рід. Тепер, за придуманою братками легендою, перед нами виступає представником роду «козацького». А у той же час на шахтарській
Луганщині – страшна розруха, безробіття, наче після війни. Шахтарі, живуть у злиднях, їхні діти калічаться і гинуть за окраєць хліба у приватних шахтах-копанках. У багатому на вугілля краї, люди зимою замерзають у багатоповерхівках і опалюють квартири краденим вугіллям, яке тримають у підвалах. Бракує найнеобхіднішого – води, і зимою, щоб її мати, доводиться топити сніг. То чому він, такий багатий, «милий» і «добрий», а його земляки такі бідні й нещасні? Чому своїми можливостями не допоможе жителям Луганщини, однокласникам, колишнім друзям? Невже
ми повіримо, що, відцуравшись своїх земляків, він буде дбати про нас, буде відстоювати, захищати наш край, наші духовні цінності, а головне – мову? Коли перший раз з’явився на Тернопільщині, знав лише два речення: «Добрий день», «Памагав і буду памагать». В нас навчився хоч трохи говорити по-українськи, але думає все-одно мовою «великого» Леніна. І постійно ображає наш край, говорячи, що в нас панує розруха (чи не переплутав бува з Луганщиною), ображає наших людей, називаючи їх «попрошайками». А у вузькому колі говорить: «Я ето бидло скуплю по ценє картошкі в урожайний год…»
Що таке влада червоного сімейства Хоптянів Тернопільщина вже знає. Це губернаторське «бля» до жінок, п’яні оргії у ресторанах і трупи наших земляків після п’янок, а пізніше тюрма, звільнення із посад професіоналів. Гусятинщина пам’ятає, як після новорічної п’янки сімейство Хоптянів, будучи в автомобільному кортежі, спричинилося до вбивства місцевого жителя, а потім утекло з місця вбивства, не надавши допомогу, щоб урятувати життя людини. Зате їхня чиновницька прислуга оперативно поміняла держномери на автівці, щоб прикрити учасників злочину. Начальника УМВСУ відправили на пенсію, а начальника ДАІ – до в’язниці. Після цього не пройшло і тижня, як Хоптяни із туманними очима «гордо» стояли на літургії у Почаївській лаврі. Щоб «вибити» виборну посаду голови райради для Надії Хоптян, підключилася уся владна вертикаль – від Києва до Тернополя. Аж за 11-им разом «обрали» царицю, нагнувши місцевих депутатів-хрунів за об’їдки з панського столу. І тут Надюша показала, що таке їхня влада. Це – купа величезних боргів і несплачених рахунків за так звані меценатські свята, розбазарювання бюджетних коштів району, монополія на продаж міндобрив фірмою Хоптянів, це хабарі за посади і лише два три дні в тиждень на робочому місці. Чому Тернопільщина стала мачухою, а не рідною матір’ю для наших краян, а для червоного сімейства Хоптянів – територією для заробляння грошей та беззаконня?! Діти стають сиротами при живих батьках, які поневіряються по світах, а п’янота і беззаконня керує областю! Відповідь проста. Ми не спромоглися стати з колін після проголошення Незалежності, не навчилися любити і поважати себе та свою гідність, захищати рідну Тернопільщину від чужаків. Знову гнемося перед тими, кого наші батьки та діди на початку 90-их років з ганьбою виганяли з області. Ненаситна комуно-комсомольська зграя, до якої приєдналися ще й луганські «звірі», хоче, щоб ми були їхньою прислугою. Щоб не було соромно на всю країну, встаньте і виборіть гідне майбутнє для Тернопільщини, для своїх дітей і внуків! Михайло Гутор, фундатор, лідер Християнсько-демократичного руху в Україні, науковий співробітник Української академії політичних наук.
Жодному найвідомішому і найбагатшому з жителів Тернопільщини навіть на думку не спаде їхати за тисячу кілометрів на Луганщину виборювати мандат депутата. Бо кожен знає, що нашого там не оберуть навіть до сільської ради, не кажучи вже про Верховну, бо там є свої достойні люди, які гідні представляти свій край, знають його справжні проблеми, болі та можливості. Інтереси Тернопільщини вже представляли чужинці-банкіри-клименки: гуменюки, ігнатенки, шиллери. Чи ви їх часто бачили тут, після того, як віддали їм свої голоси? А своїх ви завжди побачите, бо тут живуть або поховані їхні батьки, ростуть діти чи внуки, тут – їхня батьківська хата. Тому не зраджуймо й не встидаймося свого батьківського коріння! За 70 років панування комуно-комсомольців в нашій області вони відчули свою безкарність і ввжають, що задля власного збагачення можуть робити все, що заманеться, а ми будемо мовчати й терпіти. Взявши на озброєння, тільки на бандитський манер, давнє українське гасло «Свій до свого по своє», комсомольська бригада чужинців, за допомогою місцевих хрунів, прагне розділити між собою та собі подібними вплив на наш бізнес, захопити людські земельні паї, наші природні кар’єри, якими багата область (у нас їх аж 437), а пізніше ліквідувати саму область, перетворивши її на фазенду «Луганських». І тут питання: де будемо ми, громада Тернопільщини, якщо цій бригаді вдасться здійснити свої задуми? Не віддамо їм розшматувати нашу область, рідний нам край, за який у боротьбі вмирали наші діди та прадіди! Визволення від червоної комуно-комсомольської зарази – це справа не тільки Руху за визволення від політичних чужинців, а всіх жителів Тернопільщини. Якщо будете мовчати, а ще гірше – потурати та прислуговувати, то всі ми, наші діти та внуки протягом наступних десятиліть будуть наймитами та прислугою в себе вдома. Отямтеся люди, бо втратимо все, набуте нашими батьками, дідами-прадідами! Встаньте, щоб завершити те, що розпочали і не довершили на початку 90их років! Щоб бути вільними у своєму рідному й багатому краї, господарями в рідному домі, не шукати заробітки по закордонах, мати гідне життя, чисте сумління та пишатися своїми земляками у Верховній Раді! Щоб з парламентської трибуни й наділі постійно звучало горде слово «Тернопільщина»! Я вірю у вашу силу духу, в те, що у відповідальний час зумієте зібратися з силами і не дасте чужинцю накинути на шию ярмо неволі! Василь Фіялка
Не ведіть біду у хату!
В суверенній Українській державі Христова Церква покликана бути основою національного відродження. Найдорожчими для українців є поняття Бог і Україна. Прадідівська віра завжди була для нас духовною зброєю. Деякі кандидати намагаються використати в своїх цілях найбільш авторитетну суспільну інституцію – Церкву. Вони хочуть поставити її в становище політичного пропагандиста, використати духовний авторитет у своїй брудній політичній грі. Намагаються вплинути, а той відверто підкупити священиків. До духовного відродження народу не приведуть депутати, які не мають морального стержня. Особливу увагу треба звернути на особу кандидата, на те яким він був у минулому, чи його слова підвереджують його діла, чи він християнин і чи живе згідно зі своєю вірою, чи може нею легковажить або живе за подвійною мораллю. Звертаємося до священників: не допустіть, щоб вас використовували у політичних цілях пройдисвіти, банкіри, екскомсомольці, «благодійники»-аферисти, не ганьбіть свій духовний авторитет у громаді. Проповідальниця не повинна стати політичною трибуною. Священики повинні молити Бога, щоб вибори пішли на загальне добре громади та народу, а не для збагачення самих депутатів, комуно-комсомольських і бан-
ківських кланів. Дотримуйтесь вчення Григорія Богослова: «Для духовенства – гріх суперництва, гріх хвалити, найважливіша справа у житті – молитва, а всі інші справи – другорядні». Пам’ятайте, що подарунки з невправно набутого – все одно, що глузування: «Дари беззаконних не можуть бути вгодні; недовподоби Всевишньому приноси (дарунки) нечестивих», – наголошує Біблія. Не можна брати від політиків дари під час передвиборних кампаній, бо це дари беззаконня. Пожертва на хвалу Богу – це справа для душі, а не для реклами, і якщо вона щира, то завжди таємна.
Народився 8 серпня 1953 року в мальовничому с. Купчинці Козівського району. Виховувався у патріотичній родині, що зазнала репресій від москалів-«визволителів», які в 1939 році застрілили прадіда, а двоє його синів загинули в УПА. Змалечку ввібрав у себе дух свободи, що визначило мою подальшу долю як лідера руху за визволення. Бо не з книжок, а з живих розповідей батьків знав, як прийшли «визволителі» в онучах і лаптях, грабували наші хати, а нічні сорочки наших бабусь одягали як вечірні плаття. Трудову діяльність розпочав з 17 років від робітничого верстату на заводі «Ватра». Пройшов трудовий шлях від слюсаря до старшого майстра інженерно-виробничого комплексу. Паралельно навчався у Львівському політехнічному інституті, де в 1990 році здобув фах інженера-механіка. Свою громадську діяльність розпочав як громадський активіст, дійшовши до посади заступника голови профспілкового
комітету. Мрія бачити Україну незалежною, а своїх земляків вільними та заможними, привела мене на шлях боротьби з комуно-комсомольськими «варягами», які хазяйнували в нашій області. Дух визвольної боротьби передався мені з діда-прадіда. Мій прапрадід разом з Іваном Франком у 1895 році піднімав людей на боротьбу проти польських лихварів – це щось на зразок сьогоднішніх банкірів. Тому, мабуть, виконуючи волю дідів-прадідів, й став лідером Руху за визволення від політичних чужинців. З 1990 року був головою Комітету з прав людини, головою Страйкового комітету заводу «Ватра», членом Координаційної ради Руху, головою Тернопільської обласної організації УРП. Не терплю брехні і ніколи не змирюся з тим, як різного роду комсомольці знову хочуть захопити Тернопільщину, щоб принижувати та обкрадати моїх земляків, заганяючи їх у банківсько-лихварську кабалу, щоб потім відібрати найдорожче – землю і знищити саму область.
Несіть Боже слово в народ. Не ведіть біду у хату. Живіть за високими християнськими принципами, ділами утверджуйте миролюбство та високу духовність української нації. Павло СЛИВКА, начальник відділу у справах релігії Тернопільської обласної державної адміністрації у 1991 – 1996 роках, голова комісії з питань культури, духовності та національного відродження Тернопільської міської ради першого демократичного скликання.
Фіялка Василь Михайлович
Документальна правда про Сторінку підготовлено аналітичним центром Руху за визволення від політичних чужинців за сприяння народних депутатів України, які представляють Тернопільщину.
Верховна Рада України Народному депутатові України Верховна Рада України Народному депутатові України Народному депутатові України вул.Грушевського, буд.5 м.Київ. 01008
Про розгляд депутатського запиту щодо діяльності на території Тернопільської області фонду „Галичина-Волинь” У Міністерстві внутрішніх справ розглянуто Ваш депутатський запит, оголошений на засіданні Верховної Ради України 18 травня 2012 року, який надійшов з Генеральної прокуратури України, щодо правомірності діяльності на території Тернопільської області фонду „Галичина-Волинь” та з інших питань. У ході перевірки з’ясовано, що благодійний Фонд “ГаличинаВолинь” не брав участі у фінансуванні ремонту автомобільної дороги місцевого значення Радивилів - Вільшанка і під’їзду до Свято-Духівського скиту Почаївської лаври. За інформацією Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, кошти на ремонт об’єкта освоюються відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2012 році, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг України, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування». Вартість профінансованих та виконаних робіт на момент перевірки склала 13 млн. 967 тис. грн. З повагою міністр
З повагою Голова
І.Калінін
В.Ю.Захарченко
Народному депутатові України
Вова «Луганський» примазався до відкриття дороги в с. Залісці Збаразького району.
З повагою Працівниками управління, в межах компетенції, проведено перевірку фактів, викладених у Вашому зверненні щодо неправомірних дій зі сторони заступника голови - керівника апарату Тернопільської обласної державної адміністрації Желіховського Ю.В. Встановлено, що згідно плану фінансування дорожнього господарства на 2012 рік у Тернопільській області затвердженого Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор», за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, для проведення поточного ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування по Службі автомобільних доріг у Тернопільській області заплановані асигнування в сумі 50 млн. 398,82 тис, грн., з яких 4 млн. грн. - передбачено на проведення поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення через м. Почаїв. Підставою для виділення коштів на проведення поточного ремонту вищевказаної дороги є лист Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.01.2011 № 01-110/08-03 «Про виділення коштів для розвитку туристично-паломницької інфраструктури міста Почаєва», направлений на адресу Кабінету Міністрів України, доручення Прем’єр - Міністра України від 21.02.2011 № 8555/1/1-11 та лист Міністерства фінансів України від 18.03.2011 № 31-0503038/1759 «Про виділення коштів». Відносно питання будівництва багатоквартирного житлового будинку в м. Почаєві підрядною організацією корпорацією «Укртрансжилбуд» встановлено, що протягом 2012 року, за результатами проведених перевірок працівників УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області щодо законності використання бюджетних коштів, виділених на проведення будівництва об’єктів області, відносно посадових осіб корпорації «Укртрансжилбуд» (м. Івано-Франківськ) порушено 2 кримінальні справи. Так, 19.01.2012 прокуратурою м. Тернополя порушено кримінальну справу № 1673314 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та корпорації «Укртрансжилбуд», що виразилось у незаконному освоєнні бюджетних коштів, виділених на проведення реконструкції даху загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 в м. Збаражі Тернопільської області в сумі 86 151 грн., чим державному бюджету завдано збитків на вказану суму. 14.03.2012 за матеріалами відділу протидії злочинам у бюджетній сфері УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області прокуратурою Тернопільської області порушено кримінальну справу № 1681399, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та корпорації «Укртрансжилбуд», які вступили в злочинну змову.
З повагою начальник
Службою безпеки України в межах компетенції розглянуто Ваш депутатський запит від 23.04.2012 №265 щодо афери по кредитуванню населення на території Тернопільської області та псевдо допомоги з приводу будівництва доріг та фінансування соціальної сфери фондом «Галичина-Волинь», а також можливого зловживання службовим становищем заступником Голови - керівником апарату Тернопільської ОДА Желіховським Ю.В. Повідомляємо, що наведена у Вашому депутатському запиті інформація раніше розглядалася Службою безпеки. За результатами її опрацювання Вам надано відповіді за № 69/16-М-165/243/22 від 03.05.2012 та Ж/НМ141/5-6062 від 14.05.2012.
Ваш депутатський запит, який надійшов з Адміністрації Президента України, щодо законності дій службових осіб Тернопільської обласної державної адміністрації та з інших питань розглянуто. За дорученням Генеральної прокуратури України перевірку за депутатським запитом проведено прокуратурою Тернопільської області та Міністерством внутрішніх справ України. Установлено, що в січні 2012 року за результатами проведення процедури відкритих торгів ДП «Тернопільський облавтодор» з ПАТ «Укрінбанк» укладено угоду про надання кредиту на умовах відновлювальної кредитної лінії з метою поповнення обігових коштів підприємства, відкриття поточних рахунків у банку з відповідним обслуговуванням. Упродовж 2011 року ремонт доріг в області проводився відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2011 році за відповідною бюджетною програмою та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах». Поточного року в місті Почаєві виконується поточний ремонт автомобільної дороги місцевого значення – під’їзду до СвятоДухівського скита Почаївської лаври. Кошти на вказаний об’єкт освоюються відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2012 році, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор» 30.01.2012, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування». Перевіркою з’ясовано, що благодійний фонд «ГаличинаВолинь» жодного відношення до проведення поточного ремонту автодоріг не має. У першому півріччі 2012 року в області використано понад 87 млн. грн., з них 58 млн. грн. - ДП «Тернопільський облавтодор», що складає 67%. Крім того, встановлено, що 01.11.2011 управлінням капітального будівництва Тернопільської облдержадміністрації укладено договір з корпорацією «Укртрансжилбуд» на будівництво двох 4-поверхових житлових будинків на 63 квартири в районі вул. Жука та вул. Шевченка в місті Почаєві, загальною вартістю 16,89 млн. грн. Кошти для спорудження будинків виділено з державного бюджету.
В.М.Сак
Заступник Генерального прокурора України Народному депутату України Муцу Оресту Павловичу 460001, м.Тернопіль вул. Сагайдачного, 1 Шановний Оресте Павловичу! Депутатські звернення, в тому числі скеровані з управлінь УМВСУ та СБУ в області, про правомірність банківського обслуговування «Укрінбанком» структурних підрозділів та працівників ДП «Тернопільський облавтодор», законність участі в проектах по будівництву фонду «Галичина-Волинь», невірного інформуванню населення заступником голови Тернопільської обласної державної адміністрації Желіховським Ю.В. про джерела фінансування окремих проектів, та з інших питань, розглянуто. Встановлено, що у 2011 році за рахунок субвенційних коштів з державного бюджету здійснено капітальний ремонт окремих вулиць міста. Водночас, станом на травень 2012 року у Почаєві виконується поточний ремонт автомобільної дороги місцевого значення а саме під’їзд до Свято-Духівського скита Почаївської Лаври. Кошти на вказаний об’єкт освоюються відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2012 році, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор» 30 січня 2012 року, за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування. Підставою для початку проведення ремонтних робіт на даному об’єкті є звернення Намісника Свято-Успенської Почаївської Лаври Володимира до Президента України та Державного агентства автомобільних доріг. Для проведення поточного ремонту автомобільної дороги передбачено 4 млн. гривень. Відповідно до укладеного Службою автомобільних доріг у Тернопільській області договору за № 15-12 від 2 квітня 2012 року; роботи проводить ТзОВ «Техно-Буд-Центр», які виконуються згідно кошторисної документації, затвердженої у встановленому порядку. Перевіркою з’ясовано, що жодного відношення до проведення поточного ремонту названого об’єкту благодійний фонд «ГаличинаВолинь» не має. Впродовж 2011 року ремонт доріг в області проводився відповідно до Плану фінансування дорожнього господарства у 2011 році за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» та відповідно до Постанови КМУ від 19 січня 2011 року № 52 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах». У першому кварталі 2012 року в області використано 43 млн. 578 тис. гривень, з яких 35 млн. 306 тис. гривень ДП «Тернопільський облавтодор», що складає понад 80 %. Крім того, встановлено, що 1 листопада 2011 року управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації укладено договір з корпорацією «Укртрансжилбуд» (Івано-Франківськ) на будівництво двох 4-поверхових житлових будинків на 63 квартири в районі вул.Жука та вул. Шевченка в місті Почаєві для відселення мешканців, загальною вартістю 16,89 млн. гривень. Кошти для спорудження будинків виділено з державного бюджету. З повагою, В.о. прокурора області
Верховна Рада України Народному депутатові України
Міністерство інфраструктури розглянуло Ваш депутатський запит від 23.04.2012 № 265, надісланий листом Верховної Ради України від 23.05.2012 № 171/0/2-12, щодо запобігання афери по кредитуванню населення на території Тернопільської області та псевдодопомоги з приводу будівництва доріг та фінансування соціальної сфери фондом “Галичина-Волинь”, а також зловживання службовим становищем заступником голови Тернопільської ОДА Желіховським Ю.В. та зазначає наступне: фонд “Галичина-Волинь” не має жодного відношення до будівництва доріг. У 2011 році в м. Почаїв проведено капітальний ремонт окремих вулиць за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. У 2012 році виконано поточний ремонт автомобільної дороги місцевого значення, а саме під’їзду до Свято-Духівського скиту Почаївської Лаври. Виконання робіт здійснено за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування». Підставою для проведення ремонтних робіт є звернення Намісника Свято-Успенської Почаївської Лаври Володимира до Президента України та Державного агентства автомобільних доріг України листом від 01.02.2012 № 11/И. У 2011 році на дорогах загального користування Збаразького району виконано робіт на суму 2,6 млн. грн. Проводиться систематична робота щодо покращення стану доріг Тернопільської області: за 2011 рік відремонтовано 116,7 км дорожнього покриття, замінено 4838 шт. дорожніх знаків, нанесено розмітку проїжджої частини доріг на 1512 км, виконано інші роботи з забезпечення безпеки дорожнього руху. З повагою Перший заступник Міністра
М.Люшненко
М.Гаврилюк
К.О.Єфименко
Чи хочемо таку Тернопільщину при банкірові Володимиру Клименкові? Шахрайства банкірів з грошима заробітчан, що важко працюють за кордоном, аби переслати щось своїм рідним. Вбивства. Пересохлі криниці та розриті поля. Зажерливий чужинець обов’язково вдасться до грабіжницьких методів роботи, поширених на його батьківщині. Багатства тернопільської землі – природні кар’єри – вони перетворять у свої копанки. Люди зароблятимуть копійки, а чужинець буде наживатися на крові – йому не звикати! Але громада Тернопільщини скаже геть зажерливому зайді, який зараз обіцяє золоті гори! Не пустимо біду у нашу хату!
Копанки - конвеєр смерті працівників і надприбутків господарів
веньків Олександр Єсенков. - Якби я не послав свого зама розбиратися, вони б цей труп помили, «напоїли» горілкою і підкинули на трасу. Простіше кажучи, інсценували б смерть під час аварії. Так тут всі роблять! Постраждалого ж під час вибуху доставили в Ровеньківську міськлікарню. - Ми відразу відправили його на хірургічний стіл, - розповіли медики. - Хлопець був у важкому стані: травма грудної клітини, переломи ребер і великі рани! До речі, за останні півроку нам вже вдруге привозять постраждалих з копанок. Минулого разу - в листопаді. Тоді постраждали чотири людини. Один загинув... Напередодні аналогічний випадок стався в Шахтарському районі Донецької області. Там ситуація з копанками така ж, як і на Луганщині.
16 квітня 2011 року, газета «Сегодня» (публікацію подано у скороченому вигляді) Копанки ... Це слово увійшло в лексикон жителів Донбасу незабаром після розпаду Союзу. Шахти закривалися, міста вимирали, гірникам не було чим годувати свої сім’ї. Довелося згадати дідівські методи видобутку вугілля і йти в саморобні шахти. Ті самі горезвісні копанки. Але до цього моменту вони перетворилися із засобу виживання в надприбутковий промисел (нехай і смертельно небезпечний для пересічних роботяг). З мільйонними оборотами і з конкретними господарями.
Фільм жахів Якщо кіношники задумають зняти фільм жахів або катастроф, можуть спокійно приїжджати в околиці містечка Ровеньки, що на Луганщині, і не витрачати гроші на декорації. Першим ділом бізнесмени (швидше за все, за хабарі) дістали на державних шахтах плани гірничих відводів, в яких легко взяти вугілля. Треба ж було їм знати, де працювати. Після чого почали підбирати кадри. Благо, безробітних шахтарів багато, і вони готові йти в старі покинуті шахти післявоєнного часу. Природно, все це відбувається абсолютно нелегально! При цьому ні в одній міні-шахті немає нормальних умов для роботи. Відсутнє провітрювання, порушені всі існуючі норми видобутку вугілля і безпеки!
- Ви вже не раз говорили, що нелегальний видобуток вугілля має промислові обсяги і що саме місцева влада все це організовує і кришує. Ви готові це повторити? - Та скільки завгодно. Є фото, відео, по телевізору ми показували ці нори, ці кар’єри, які на кілометри тягнуться по всьому району (у Луганській області. – Ред.). За день з однієї копанки вивозиться вугілля на мільйон гривень. Це, по вашому, промислові обсяги чи ні? Що ж до того, «кришують» чи ні, то самі поміркуйте: якщо вас в обласному центрі ДАІ зупиняє і штрафує за мінімальні порушення правил дорожнього руху і навіть за перехід дороги в недозволеному місці, а тут - десятки вантажівок щодня по дорогах йдуть, і не в об’їзд населених пунктів, а прямо через них. І жодного заборонного знаку ви там не побачите. Їх всі попри-
бирали. А тепер питання: чи може це відбуватися без відома міліції та ДАІ? Ні, не може. Може бути так, що вони не в курсі, що відбувається в районі? Та без їх відома і муха не пролетить, не то що тридцятитонна фура з вугіллям. Але якщо вони мовчать, значить, їх це влаштовує? Правильно чи ні? Зазвичай така благодушність у чиновників спостерігається тільки тоді, коли вони мають з цього вигоду. Але, це мої висновки, я свічку не тримав і в конверти до них не заглядав. - А ви самі якось протидіяли цьому? Ви намагалися закрити копанки, скажімо у своєму окрузі? - А як же, закривав і не одну! Я регулярно пишу звернення в прокуратуру, губернатору, в міністерство, піднімаю цю тему в ЗМІ. На місця виїжджаю з жителями і помічниками. Результати цих рейдів по телебаченню показують. Але ж тут потрібен підхід на рівні держави. А так - ну, домігся Ландік, що закрили одну копанку, так вони через день поруч іншу відкрили. - Ви в одному з інтерв’ю розповідали, що людей, які загинули при вуглевидобутку у вас переодягають і оформляють, як ДТП. Дійсно так і відбувається? - А чому ви дивуєтесь? Жадібності господарів копанок немає меж. Вони ж людей беруть на роботу без оформлення, елементарних правил техніки безпеки не дотримуються. Економія! А за загиблих ніхто не хоче брати відповідальність. Люди для цих ділків - просто відпрацьований матеріал. У кращому випадку сунуть десять тисяч гривень вдові, щоб шум не піднімала і сказала, що чоловік помер від серцевого нападу, і все. Тих двох хлопців, про загибель яких стало відомо завдяки моєму виступу - їх же правда викинули на дорогу як псів. Це задокументований факт.
Перериті поля, відсутні пасовища, немає корів ки стався вибух повітряного ресивера. Один шахтар загинув. Другий, 29-річний, отримав серйозні травми. За словами жителів Ровеньків, ця міні-шахта і є копанка. Відповідно, техніка безпеки там
- На тіньовий шахті стався обвал. Загинув чоловік, - розповідає заступник начальника відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України в Донецькій області Олександр Виборнов. - Труп цього чоловіка витягли з шахти і викинули на дорогу. Як ми дізналися про те, що з ним сталося? За характерними травмами грудної клітки. За цим фактом порушено кримінальну справу. Йде розслідування.
Пересохлі криниці та тріщини в будинках
на нулі. У той же час, за даними міліції, працює вона абсолютно законно. Нібито у неї навіть є ліцензія! - Є ліцензія - немає ліцензії, яка різниця, якщо до людей ставляться, як до худоби! - Гарячкує екс-директор ДП «Ровеньки-Антрацит», а нині в. о. мера Ро-
Господарі нелегальних шахт мають надприбутки і гроблять своїх роботяг. Крім того, такий видобуток приносить відчутної шкоди навколишньому середовищу. Вже звичайною справою в Донбасі стали обвали і пересихання озер через те, що в утворені в землі порожнечі йдуть грунтові води. У жителів Дзержинського в багатьох дворах пересохли криниці, а в будинках з’явилися моторошні тріщини. Втім, екологія - окрема тема. Корінь зла все-таки в масовому безробітті. Саме це спонукає людей йти на копанки і кожен день ризикувати своїм життям.
Жорстокі вбивства підприємців За версією преси, в тому числі і тернопільської, кумом Володимира Клименка є керівник «Укравтодору» Володимир Демішкан. Останній вирішив не відставати від кума – теж балотується до ВР. Але на мажоритарному окрузі у Луганській області. «Сина В.Демішкана - Сергія обвинувачували в організації викрадення та жорстокого вбивства і він був засуджений до умовного терміну. Однак пізніше суд скасував цей вирок, а справа була відправлена на повторний розгляд», про це нещодавно повідомляло відоме й поважне інтернет-видання «Українська правда». Це ж видання раніше, вже розповідало цю страхітливу історію: «Наприкінці
Нещодавно в інтерв’ю Українському незалежному інформаційному агентству новин (УНІАН) народний депутат України, Голова підкомітету з питань вільного доступу громадян до інформації та контролю за діяльністю органів влади в інформаційному просторі Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Володимир Ландік розповів, хто покриває нелегальний видобуток вугілля на Луганщині. За словами народного депутата, все вирішує вузьке коло людей – місцеве начальство і наближені до нього бізнесмени.
У липні цього року померли працівники з копанки на Луганщині За повідомленням УНІАН від 17 липня 2012 року, у місті Красний Луч Луганської області померли двоє працівників нелегальної шахти, які раніше одержали 95% опіків тіла.
Труп «напоїти» горілкою Знайти копанку нескладно. Ці мінішахти знаходяться прямо посеред поля. Виглядають як кротячі нори гігантських розмірів. Місцеві розповідають, що трагедії в міні-шахтах трапляються чи не кожні 3-4 місяці! Але офіційних підтверджень цьому немає. По-перше, шахтарі, які отримали несмертельні травми, бояться втратити роботу і не заявляють про те, що трапилося в міліцію. По-друге, господарі міні-шахт роблять все можливе, щоб приховати цей факт. Тому остання трагедія набула розголосу абсолютно випадково. На Великдень на міні-шахті під час випробування компресорної установ-
Володимир Ландік: «Людей беруть на роботу без оформлення, елементарних правил техніки безпеки не дотримуються, а за загиблих ніхто не хоче відповідати - викидають на дорогу як псів»
минулого року Баришівський суд Київської області засудив Сергія Демішкана до умовного покарання за організацію викрадення й убивство бізнесмена – 62-річного Василя Кривозуба, директора авіакомпанії “Крунк”. Злочин був скоєний у листопаді 2007 року. У ході слідства було встановлено, що Сергій Демішкан діяв разом зі своїм кумом Сергієм Левченком і спільним знайомим Олександром Курдіним, мешканцем Донецької області. Слідство дійшло висновку, що підсудні ретельно готувалися до викрадення бізнесмена. Вони тривалий час стежили за його робочим графіком і приготували декілька машин, щоб вивезти на зазда-
легідь підготовлене місце. Однак коли бізнесмена заштовхували в машину, перехожі звернули увагу на крики й повідомили в міліцію. За матеріалами справи, бізнесмена відвезли на дачу, розташовану біля Баришівки (Київська область). При спробі втечі Кривозуба задушили. Його тіло вивезли у Вишгородський район і скинули в Київське море, прив’язавши до батареї. У ході слідства й на суді Демішкан повністю визнав свою провину, а також указував, що злочин був скоєний у стані алкогольного сп’яніння. Суд, на відміну від слідства, дійшов висновку, що вбивство скоєне випадково».
В ефірі передачі «Вечір з Миколою Княжицьким» на телеканалі ТВі від 19 липня цього року народний депутат України Володимир Ландік вкотре звернув увагу на проблему копанок. «Копанки – це кар’єри довжиною в кілометр, шириною в півкілометра і глибиною 60 метрів. І таких кар’єрів - маса. Перериті усі поля. Немає пасовищ, немає доріг, адже туди асфальт не проведеш - якщо їдуть на машинах, які везуть 30-40 тонн, ще й кожна з них тонн 10-20 важить. Все розбито, загиджено. І це все нелегально», - пояснив народний депутат.
Він звернув увагу на те, що в районі, де є копанки, корів менше, аніж у будь якому селі сусіднього району, де цей злощасний вид бізнесу ще непоширено. «І зараз я дізнаюсь, що цілий Перевальський район, який був раніше прекрас-
ним, сільськогосподарським, зараз має менше корів, ніж ціле село у сусідньому районі!», - повідомив В.Ландік. «А потім ми кажемо: «Де молоко?!». Та усе воно з порошку!», - зазначив він.
За словами депутата, «керівництво району маючи карти, показує, де рити. А в закинуті кар’єри – вивозить побутове сміття. Це начебто відведені сміттєзвалища. Стоїть сморід. Пацюки заводяться, загорітись усе може. Адже побутові відходи треба вивозити у спеціальні місця». «Ми бачимо шахтарів спалених, завалених там (у копанках. – Ред.). Якщо можуть відрити – відриють, обмиють, одягнуть, викинуть на дорогу. І скажуть - машина збила. Ще й може відповідати якийсь водій, який проїде поряд», - зауважив народний депутат.
Шахрайства банкірів з грошима вкладників
Незаконне привласнення заставного майна клієнтів, вартість якого в багато разів перевищує суму кредитів, величезні «дивіденди» на виведеннях грошей з банків-банкрутів, спекуляції з валютою і махінації з рефінансуванням – звичні види діяльності окремих банкірів-шахраїв. На це у статті «Хто та як заробляє на проблемних банках» звернув увагу український портал громадянської журналістики «ХайВей» від 11 квітня 2011 року. «Для голови правління «Укрінбанку» Володимира Клименка нинішній банк черговий за рахунком в списку трудової діяльності», - зокрема зазначає портал. «Перша згадка прізвища «Клименко» зустрічається в контексті ВАТ АКБ «АвтоКРАЗбанк». В період кризи, коли більшості банків за браком коштів, знадобилося рефінансування, «АвтоКРАЗбанк» його отримує. Куди поділися кошти від рефінансування достеменно невідомо, але незабаром пан Клименко змінює «АвтоКРАЗбанк» на банк «БІГ Енергія».
За півроку до ліквідації останнього, банкір продовжує розповідати про його перспективи», - зазначено у статті. «Не дивлячись на проблеми, що виникають у банку, керівництво не припиняє вести агітацію про розміщення вкладів для простих людей. Отримані готівкові гроші нових вкладників відразу ж віддаються «своїм клієнтам» в рахунок погашення проблемного депозиту», - розповідає портал. «Згодом В.Клименко стає головою правління «Укрінбанку». І, звісно ж, переконує вкладників у світлому майбутньому установи», - відзначено у публікації. «У серпні 2010 року банк продав удвічі дешевше ринкової вартості офісний центр, що знаходився на той час в заставі у банку. Заволодівши перед цим, шляхом обману та підробок, усіма необхідними документами. Теж було зроблено і з торгово-розважальним центром «Алігатор» у Тернополі, на вулиці Гайовій, а його власника кинули до в’язниці. Надалі йдеться про намагання заволодіти за такою ж схемою великим підприємством «Вініфуд», - підкреслює портал.
Хруні Тернопільщини, які ведуть у нашу хату біду Сторінку підготував центр гумору та сатири Руху за визволення Тернопільщини від політичних чужинців.
Хрунь – лайливе прізвисько підлої, продажної людини, запроданця. У Галичині використовується щодо виборних осіб, які зрадили своїх виборців. Походить від історичної особи Прикарпаття – Микити Хруня, який зраджував своїх виборців у 19 столітті. Микита Хрунь був депутатом Галицького сейму від Отинійського виборчого округу в 1860 –1880 рр. Хоча на словах пропагував ідеї захисту селян, після обрання обстоював інтереси польських поміщиків. Зраду Микити Хруня розголошував і висміював тогочасний сатиричний журнал «Страхопуд». Цей же журнал поширив використання імені Хруня як ярлик і прізвисько щодо інших зрадників виборців. Микиту Хруня згадує Іван Франко в оповіданні «Свиня», яке побачило світ 1890 р. Прізвисько набуло широкого вжитку, особливо під час австрійської та польської окупації. Зараз використовується щодо зрадливих обранців, а також у сенсі підлої, підступної людини. (Вікіпедія).
Червоне сімейство Хоптянів
Валентин Хоптян – голова Тернопільської обласної державної адміністрації, колишній перший секретар Хмельницького обкому комсомолу. Надія Хоптян – голова Гусятинської районної ради, колишній секретар ЦК комсомолу Укра-
їни, під її керівництвом у Києві працював заввідділом ЦК комсомолу Вова «Луганський». У той час Валентин був удівцем, вона – розлучена. – Валік, а ти коли тверезий не думав над тим, що ця комсомольська парочка
спільно оженила тебе, лоха з провінції, бо для секретаря ЦК не годилося на такій високій посаді бути без чоловіка. Чи бува подарованим тобі «Ленд Крузером» не відкупився Вова «Луганський за своє минуле?
Надія Розвадовська Голова Збаразької районної ради, голова Збаразької районної організації Партії регіонів. – Надюша, кинути луганського братка – не те саме, що «кинути» своїх земляків на виготовленні закордонних віз. За провал на виборах тебе навіть не будуть шукати, бо для транспортування на Луганщину треба буде замовляти КамАЗ, а він дорого обійдеться. Помешкання Розвадовської, яке вже брали штурмом її земляки, за те, що вона не повернула гроші за обіцяні, але не виготовлені візи.
Ярослав Кінь Старозбаразький сільський голова. – Кінь, після виборів буде найбільше твоє досягнення – твій вік і те, що був першим клієнтому Укрінбанку, бо будеш закінчувати свої повноваження рудокопом на копанках Луганщини.
Кінь, свій перший срібняк від луганських братків ти вже отримав. Не продешевив? Юді дали аж тридцять…
Ігор Захожий Керівник Шумського районного відділення благодійного фонду «Галичина-Волинь». Народився 20.07. 1967 року в с. Васьківці Шумського району. Приватний підприємець. Працював режисером в районному будинку культури. Дружина Лариса Захожа (1972 р. н.) працює у власному магазині «Фото» як приватний підприємець.
Два заступники – два чоботи пара
Юрій Желіховський – заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації, колишній перший секретар Тернопільського обкому комсомолу, сірий кардинал штабу Вови «Луганського» з незаконного використання адмінресурсу. Валерій Левченко – заступник голови Кременецької районної ради, колишній член ЦК комсомолу України. – Юрко, подарована тобі Вовою «Луганським» «Субара» та списані ним твої банківські борги не вартують того, щоб після
провалених виборів боса, твоя родина тебе шукала в найглибшій копанці на Луганщині. Там тобі ні гроші, ні нова машина не будуть потрібні. Наша порада: передаруй машину дружині, а на зароблені гроші купи кілька ящиків горілки, щоб було не так страшно. І не забудь захопити ліки для свого друга-соратника, комсомольця Валєри Левченка, бо ти живучий, а він довго не потягне.
- Ігорку, а ти подумав про майбутнє своєї родини – дочки, дружини, матері, ведучи в свій дім чужака. Цей «звір» забере бізнес у тебе першого і в твоєї дружини. Дружина Лариса буде працювати в колишньому своєму магазині продавцем, а ви з дочкою будете писати сценарії для братків луганських.
Магазин, у якому Ларисі загрожує з 1 листопада 2012 року продавати горілку луганським браткам.
Автівка від Вови «Луганського»?
Анатолій Островський Директор Вишнівецької загальноосвітньої школи, депутат Збаразької районної ради, народився 24.03.1951 року, «Старший вчитель». – Вуйку Толік, мабуть, після виборів за свою продажність луганському банкіру ти задурно будеш навчати української мови сімейство Клименків та його обслугу. Не забудь захопити всі грамоти та медалі, можливо, після вечері тобі більше дістанеться з панського столу
Ільчук Анатолій Профирович Керівник виборчого штабу Вови «Луганського» на Лановеччині. Народився 03.07.1950 року в Хмельницькій області, Білогірського району с. В’язовець. – Профировичу! Попроси дітей працівниці свого штабу Іванки Ящук – Аліну або Віктора, щоб в Інтернеті знайшли тобі статтю, як луганські братки з такими, як ти, ходять на полювання, де хрунів плутають із здобиччю. Важай, бо тебе можуть сплутати з в’єтнамським кабанчиком.
Іванна Ящук Керівник виборчого штабу Вови «Луганського» на Лановеччині. Проживає у Ланівцях з двома дітьми та батьком. – Іванко, невже твій знаменитий брат так мало заробляє на футболі, що зовсім про тебе забув і ти змушена продатися луганським? Подарунок для Жу-Жу ще й досі, як новенький Замовник Фіялка В.М. Друк ТОВ «Терно-граф». Тираж - 10000 примірників. Відповідальний за випуск Гутор М.С.