Тренінг «Планування та організація надання соціальних послуг» (матеріали)

Page 1

ПРОЕКТ ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ: підвищення компетентності громад для розвитку соціальних послуг

ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ Комплексна навчальна програма для представників ОТГ

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЕРІВНИКІВ/ЗАСТУПНИКІВ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ФІНАНСИСТІВ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ


Матеріали тренінгу “Планування та організація надання соціальних послуг” розроблені експертами проекту: «ГРОМАДА для ЛЮДИНИ: підвищення компетентності громад для розвитку соціальних послуг», що реалізується Партнерством “Кожній дитині” за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Ці матеріали опубліковані за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Зміст матеріалів є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Київ – 2019

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

2


ЗМІСТ 1.1 ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ПИТАНЬ НАДАННЯ

СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ……………………………………………………………………………………………………...5 1.2 СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ…………………………............................................................................................................................6

2.1 ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ВІДПОВІДНО ДО ПОСЛУГ ТА ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ ЇХ ПОТРЕБУЮТЬ…………………………………………………………13 2.2 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ГРОМАДИ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ……………………………………………………16  СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ ГРОМАДИ………………………………………………………………………………...17  КАРТА ГРОМАДИ……………………………………………………………………………………………………………19  ДЕРЕВО ПРОБЛЕМ……………………………………………………………………………………………...................20  SWOT-АНАЛІЗ…………………………………………………………………………………………................................20 2.3 ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ………………………..21

3.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ ТА ЗАВДАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ…………………………….30 3.2 ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАХОДІВ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕКТОРІ……………32

4.1 СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ …………………………………………………………………………………...44 4.2 ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЗА МЕТОДОЛОГІЄЮ ПЦМ…………………………………………………………………………………………………………………………………………………..45 4.3 ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ…………………………………………………………………………………………………47 4.4 РОЗРОБКА БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ СПРЯМОВАНИХ НА ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ……………………………………………………………………………………………………………………....49 4.5 ОСНОВНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ…………………………………………………………………………………………………………………………………………..59 4.6 SMART- ПІДХІД У ФОРМУЛЮВАННІ МЕТИ І ЗАВДАНЬ……………………………………………….....................63

5.1 СТИСЛИЙ ОГЛЯД НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ ЩОДО ЗАМОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЗА РАХУНОК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ…………………………………………65

5.2 ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ВІДПОВІДНО ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ……………………………………………………………………………………………………………………………………………..68 5.3 ФОРМА ОПИСУ ОБСЯГІВ, ЗМІСТУ, ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА СТРОКІВ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ…………………………………………………………………………………………………………………………………………..70 5.4 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….73

ПРО ПРОЕКТ……………………………………………………………………………………………………………………….78

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

3


«ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» Програма тренінгу Мета тренінгу: підвищити професійну компетентність учасників щодо бюджетування та організації надання інтегрованих соціальних послуг в громаді.

планування,

Завдання тренінгу: - визначити зміст поняття «соціальна послуга»; - проаналізувати чинне законодавство щодо планування, бюджетування та організації надання соціальних послуг, в т.ч. у контексті нового ЗУ «Про соціальні послуги»; - відпрацювати навички визначення потреб громади у соціальних послугах; - відпрацювати навички визначення пріоритетів в процесі планування, організації та надання соціальних послуг; - розглянути методики обрахунку вартості соціальних послуг; - ознайомити із процесом стратегічного прогнозування та середньострокове планування бюджету; - відпрацювати навички використання програмно-цільового методу бюджетування розвитку соціальної сфери громади; - розглянути різні механізми фінансування соціальних послуг та обговорити їх доцільне використання; - розглянути модель надання інтегрованих соціальних послуг як оптимальну та економічно вигідну з огляду використання ресурсів громади. День 1 Час Зміст програми 09.30-10.00 Приїзд учасників, реєстрація 10.00-10.15 ВСТУП. Відкриття тренінгу. 10.15-11.15 Знайомство учасників. Визначення очікувань, правил роботи групи 11.15-11.30 Кава-пауза 11.30-13.30 Визначення потреб громади у соціальних послугах 13.30-14.15 Обід 14.15-15.45 Визначення пріоритетів та завдань соціальної сфери 15.45-16.00 Кава-пауза 16.00-17.30 Стратегічне прогнозування та середньострокове планування бюджету. Програмно-цільовий метод бюджетування 17.30-18.00 Рефлексія День 2 Час 09.00-09.30 09.30-11.00 11.00-11.30 11.30-12.00 12.00-13.00 13.00-14.00 14.00-15.30 15.30-16.00 16.00

Зміст програми Зворотній зв’язок Специфікація соціальних послуг відповідно до Державних стандартів Кава-пауза Специфікація соціальних послуг відповідно до Державних стандартів Специфікація та обрахунок вартості соціальних послуг Обід Механізми організації замовлення та надання соціальних послуг Підведення підсумків тренінгу. Анкетування. Роз’їзд учасників

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

4


1.1. ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

АКТІВ

З

ПИТАНЬ

НАДАННЯ

Закони України: „Про соціальні послуги” „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” „Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення” „Про Затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2014-2018 роки” „Про реабілітацію інвалідів в Україні” „Про попередження насильства в сім’ї” „Про охорону дитинства” „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”. Також, Закони України:  “Про місцеве самоврядування в Україні” – повноваження місцевих рад щодо затвердження цільових програм, повноваження виконавчих органів міських рад у сфері соціального захисту населення (ст. ст. 26, 34, 43).  “Про місцеві державні адміністрації” – повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі соціального захисту та соціального забезпечення населення (ст. 23).  Бюджетний кодекс України – місцеві бюджети.  Цивільний кодекс України – загальні положення щодо зобов’язань, договорів, надання послуг, відшкодування шкоди (глави 47-53, 63, 82).  Господарський кодекс України – загальні засади здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання – юридичними особами та фізичними особамипідприємцями. Інші нормативно-правові документи:    

Постанова КМУ від 29 квітня 2013 р. № 324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів» Постанова КМУ від 14 листопада 2012 р. № 1039 «Про затвердження критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги» Постанова КМУ від 9 квітня 2005 р. N 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги» Наказ Мінсоцполітики від 03.09.2012 № 537 (Зареєстровано в Мінюсті 19 вересня 2012 р. за № 1614/21926) «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати» Наказ Мінсоцполітики від 20.01.2014 № 28 (Зареєстровано в Мінюсті 7 лютого 2014 р. за № 253/25030) «Про затвердження Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах»

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

5


    

Наказ Мінсоцполітики від 09.07.2014 № 450 (Зареєстровано в Мінюсті 4 вересня 2014 р. за № 1076/25853) «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах» Наказ Мінсоцполітики від 7 грудня 2015 № 1186 «Про затвердження методичних рекомендації розрахунку вартості соціальних послуг» Наказ Мінсоцполітики від 6.03.2015 № 332 (Зареєстровано в Мініюсті 28 травня 2015 р. за № 625/27070) «Про затвердження Методики оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу із залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг» Наказ Мінсоцполітики від 27.12.2013 № 904 «Про затвердження методичних рекомендацій з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг» Наказ Мінсоцполітики від 19.01.2016 № 26 «Про затвердження Методичних рекомендацій, щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об’єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення»

1.2 СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ Поняття “соціальні послуги” у сфері соціального захисту, на сьогодні як в Україні так і за кордоном, вживається неоднозначно і трактується по-різному. В країнах Європейського Союзу соціальні послуги визначаються в широкому сенсі цього слова. Під соціальними послугами розуміються будь-які дії спрямовані на підтримку соціальної, економічної та територіальної єдності, високого рівня зайнятості, соціального включення та економічного зростання1. Важливими функціями соціальних послуг є профілактика та соціально-інтеграція, найчастіше охоплюють все населення, незалежно від їх забезпеченості та доходів і спрямовані на поліпшення якості життя та забезпечення соціального захисту населення. Як правило до соціальних послуг відносяться: система соціального страхування, зайнятості та перепідготовки, соціальне житло, система догляду за дітьми, забезпечення довгострокової допомоги, соціальні виплати. Таким чином, в країнах ЄС соціальні послуги розглядаються в широкому розумінні, їх основна роль сприяти людям в повній мірі брати участь у житті суспільства, створювати рівні можливості, сприяти не дискримінації, гендерної рівності, охороні здоров'я, поліпшенню стандартів та якості життя громадян. У вузькому значенні термін “соціальні послуги” часто асоціюється з поняттям персональні соціальні послуги, які призначені для задоволення потреб індивідуального користувача (наприклад, догляд на дому особи з інвалідністю, розміщення в прийомних сім’ях дитини- сироти) у порівнянні з соціальними послугами для категорій громадян (наприклад, грошові допомоги для безробітних тощо)2. Схоже, але більш розширене визначення міститься й в інших документах ЄС. Персональні соціальні послуги – орієнтовані на індивідуума, спроектовані для задоволення життєво-важливих потреб, зокрема потреб вразливих категорій громадян; такі послуги забезпечують захист від загальних та специфічних ризиків та допомагають подолати складні особисті кризові ситуації та виклики; вони також надаються сім'ям у контексті підтримки їхньої ролі у піклуванні за дітьми та літніми членами сім'ї, а також людьми з інвалідністю та компенсацію можливих відмов у функціонуванні сім’ї; вони є ключовими інструментами захисту основних прав та гідності людини3. Законодавством України визначено, що соціальні послуги - це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем4. До категорій, які мають право на безоплатні соціальні послуги віднесено:  громадян, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, Communication of General Interest [COM(2007)725], 2007 – p.3. Brian Munday (2004). European social services: A map of characteristics and trends. Council of Europe. European Commission Biennial Report on social services of general interest, 2008 4 Закон України «Про соціальні послуги» 1 2 3

6

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;  громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з безробіттям і

зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, бездомністю, стихійним лихом, катастрофами, особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо середньомісячний дохід цих осіб нижчий, ніж встановлений прожитковий мінімум;  дітей та молодь, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім’ї. 17 січня 2019 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон №4607 «Про соціальні послуги», який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та/або мінімізацію їх наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Нововведення, що вводяться з 1 січня 2020 року: 1. Соціальні послуги – власні повноваження громад. 2. Запровадження базових соціальних послуг, які мають надаватися у громаді, максимально наближено до проживання людини, що їх потребує. 3. Демонополізація ринку. Встановлюються єдині вимоги до надавачів соціальних послуг усіх форм власності: державних, комунальних і недержавних. 4. Обов’язкове надання соціальних послуг для окремих груп отримувачів послуг. 5. Ключова технологія соціальної роботи – це ведення випадку. 6. Створення реєстру (відкритого) надавачів соціальних послуг, які відповідають критеріям. 7. Запровадження нового класифікатора соціальних послуг. 8. Встановлюються нові підходи до оплати соціальних послуг. 9. Послуги плануються та надаються відповідно до визначених потреб населення у соціальних послугах.

Відповідно до наказу Мінсоцполітики від 03.09.2012 № 537 «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати» визначено види послуг, які можуть надаватися в ОТГ (таблиця 1.1).

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

7


Таблиця 1.1

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ/СІМЕЙ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ В СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ5 №

Назва послуги

Стандартизація

Зміст послуги

Отримувачі послуги

БАЗОВІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ 1.

Соціальна профілактика

Наказ Мінсоцполітики від 10.09.2015 № 912

2.

Консультування

Наказ Мінсоцполітики від 02.07.2015 № 678

3.

Посередництво (медіація)

Наказ Мінсоцполітики від 17.08.2016 № 892

4.

Представництво інтересів

Наказ Мінсоцполітики від 30.12.2015 № 1261

5.

Кризове та екстрене втручання

Наказ Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716

6.

Соціальний супровід/ патронаж

Наказ Мінсоцполітики від 31.03.2016 № 318

5

організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламноінформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв’язання конфлікту

ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо психологічна допомога; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану; оцінка результатів виконання індивідуального плану; регулярні

Особи/сім’ї в СЖО; люди, які мають алко/наркозалежність або соціально небезпечні хвороби Особи/сім’ї в СЖО

Особи та неповнолітні, які перебувають у конфлікті із законом; постраждалі від конфлікту; звільнені з місць позбавлення волі; сім’ї, члени яких перебувають у конфлікті із законом Випускники інтернатних закладів, особи/сім’ї в СЖО; люди з інвалідністю

Сім’ї, особи в період загострення СЖО, виникнення обставин, що загрожують життю, здоров’ю

Особи/сім’ї в СЖО

Наказ Мінсоцполітики України від 03.09.2012 № 537

8

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


7.

Надання притулку

Наказ Мінсоцполітики від 13.08.2013 № 495

8.

Догляд вдома

Наказ Мінсоцполітики від 13.11.2013 № 760

9.

Денний догляд

Наказ Мінсоцполітики від 30.07.2013 № 452

зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання і розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка надання ліжко-місця з комунальнопобутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти; організація збереження особистих речей; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичок самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичок користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні; спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг, психологічна підтримка

Люди без певного місця проживання; жінки, які зазнали насильства в сім’ї; сім’ї в СЖО

Люди з інвалідністю; люди похилого віку; одинокі, які не мають родичів

Люди з інвалідністю; люди похилого віку; одинокі люди, які не мають родичів

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

9


10.

Підтримане проживання

Наказ Мінсоцполітики від 29.01.2016 № 58

бездомних осіб

Наказ Мінсоцполітики від 03.04.2015 № 372

осіб похилого віку та осіб з інвалідністю

надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства; представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги

Випускники інтернатних закладів; люди з інвалідністю, особи похилого віку; бездомні

допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/ перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; допомога у зміцненні/ відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків

Звільнені з місць позбавлення воді; люди з інвалідністю; люди похилого віку; вимушено переміщені особи, сім’ї; мігранти, жертви торгівлі людьми

надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю із порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг

Люди з інвалідністю

Наказ Мінсоцполітики від 07.06.2017 № 956 11.

Послуга соціальної адаптації

12.

Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції випускників інтернатних закладів бездомних осіб особам, які постраждали від торгівлі людьми

13.

14.

10

Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю із порушенням зору

Послуга перекладу жестовою мовою

Наказ Мінсоцполітики від 18.05.2015 № 514

Наказ Мінсоцполітики від 29.06.2016 № 10 Наказ Мінсоцполітики від 19.09.2013 № 596

Вимушено переміщені особи, сім’ї; мігранти, жертви торгівлі людьми, в т.ч. діти; звільнені з місць позбавлення волі; випускники інтернатних закладів; люди з інвалідністю; повнолітні особи, які перебувають у соціальному становищі бездомності

Наказ Мінсоцполітики від 30.07.2013 № 458

-------

-------

Люди з інвалідністю

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


15.

Натуральна допомога -------

16.

17.

Догляд і виховання дітей в умовах, наближених до сімейних

Супровід під час інклюзивного навчання

-------

-------

18.

Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування

Наказ Мінсоцполітики від 11.08.2017 № 1307

19.

Соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці

Наказ Мінсоцполітики від 21.09.2016 № 1044

20.

Послуга з влаштування до сімейних форм

-------

надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дрів, косметичне, вологе, генеральне прибирання) забезпечення умов для проживання, наближених до сімейних (забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, твердим і м’яким інвентарем, ведення домашнього господарства, організація дозвілля тощо), формування і підтримка навичок самообслуговування, побутових навичок, необхідних для організації самостійного життя; виховання та розвиток індивідуальних здібностей, сприяння в отриманні освітніх, медичних, реабілітаційних і соціальних послуг у відповідних закладах надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами під час перебування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти відвідування сім’ї за місцем проживання (перебування), у тому числі без попередження заздалегідь; збір додаткової інформації; проведення оцінки потреб; складання, коригування плану соціального супроводу; консультування; організацію та проведення індивідуальної, групової роботи; надання допомоги в отриманні та організації виконання індивідуальної програми реабілітації; психологічна підтримка; надання допомоги з питань захисту майнових, житлових та інших прав дитини; перенаправлення; розвиток вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя; інформування; ведення документації регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка підбір та навчання прийомних батьків, батьківвихователів, опікунів/піклувальників; підготовка

Особи/сім’ї в СЖО

Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування; діти, які перебувають у складних життєвих обставинах

Діти з інвалідністю

Прийомні сім’ї, ДБСТ, сім’ї опікунів/піклувальників, прийомні діти, дітивихованці, діти під опікою, піклуванням, біологічні діти ПС, ДБСТ

Люди з інвалідністю, особи в СЖО; люди, які були звільнені з місць позбавлення волі

Діти, позбавлені батьківського піклування, діти- сироти; сім’ї

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

11


виховання

21.

22.

Послуга соціальної реабілітації

Послуга соціальнопсихологічної реабілітації

-------

-------

23.

Догляд стаціонарний

Наказ Мінсоцполітики від 29.02.2016 № 198

24.

Паліативний/ хоспісний догляд

Наказ Мінсоцполітики від 29.01.2016 № 58

25.

Послуга абілітації -------

12

дитини до влаштування; консультування сімей; соціальна підтримка сімей; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичок користування ними; психологічна підтримка; спортивнооздоровча, технічна та художня діяльність, працетерапія; арт-терапія надання ліжко-місця з комунальнопобутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого- педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування і підтримка соціальних навичок; організація отримання медичних послуг, робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини створення умов для проживання; забезпечення харчуванням, твердим, м’яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичок самообслуговування допомога у самообслуговуванні; спостереження за станом здоров’я; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання членів сім’ї догляду; представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги сприяння наданню медичної допомоги; психологічна підтримка; консультування; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичок

опікунів/піклувальників, біологічні сім’ї дітей, влаштованих до сімейних

люди з інвалідністю; люди похилого віку; діти, які мають інвалідність

Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування; діти, які перебувають у складних життєвих обставинах; люди, які були звільнені з місць позбавлення волі

Люди з інвалідністю; люди похилого віку; одинокі люди, які не мають родичів

Люди з інвалідністю; люди похилого віку; одинокі тяжко хворі, які не мають родичів

Люди з інвалідністю

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


26.

27.

Тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю

-------

Патронат над дитиною -------

користування ними; представництво інтересів; допомога у самообслуговуванні забезпечення тимчасового догляду та виховання дитини з інвалідністю за місцем її проживання або перебування в сім’ї патронатного вихователя, в закладі на період відсутності батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками СЖО. Під час перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя ФСР здійснює кризове втручання/супровід з метою подолання/мінімізації СЖО, відновлення здатності батьків виховувати дитину

Сім’ї/особи, які виховують дитину/дітей з інвалідністю

Діти, які потрапили в складні життєві обставини, сім’ї з дітьми, які потрапили в СЖО і тимчасово не можуть або не незадовільно виконують обов’язки по догляду і вихованню дитини/дітей

2.1 ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ВІДПОВІДНО ДО ПОСЛУГ ТА ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ ЇХ ПОТРЕБУЮТЬ Послуги з підтримки дітей та сімей з дітьми: - ЗУ «Про охорону дитинства» - ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» - ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» - ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» - ЗУ «Про соціальні послуги» - ЗУ «Про зайнятість населення» - ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - ПКМУ № 800 від 03.10.2018 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю» Послуги альтернативного догляду дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: - ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» - Розпорядження КМУ № 526-р «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 20172026 роки та план заходів з реалізації її І етапу» - Розпорядження КМУ № 419-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року» - ПКМУ № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» - ПКМУ № 564 від 26.04.2002 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» - ПКМУ № 565 від 26.04.2002 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю» - ПКМУ № 905 від 08.10.2008 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» - ПКМУ № 148 від 16.03.2017 «Про деякі питання здійснення патронату над дитиною» - ПКМУ № 465 від 04.07.2017 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною» Послуги з підтримки та обслуговування осіб похилого віку: - ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» - ПКМУ № 1417 від 29.12.2009 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Послуги з інтеграції та реабілітації осіб з інвалідністю: - ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» - ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» - ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

13


-

ПКМУ № 80 «Про затвердження Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації)» Послуги для осіб, які потребують адаптації, інтеграції (реінтеграції): - ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - ЗУ «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» - ЗУ «Про протидію торгівлі людьми» - ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» - ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» - Наказ Мінсоцполітики від 26.09.2016 № 1067 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів (установ)» Послуги для осіб, які потребують екстреного та кризового втручання: - ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» - ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» - Наказ Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»

ПОСЛУГИ З СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ ТА ОСІБ/СІМЕЙ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ В СЖО Пакет (категорія) послуги

Потенційні отримувачі

Основні потреби потенційних отримувачів

Універсальні послуги для цільової групи

Соціальні послуги з підтримки дітей та сімей з дітьми/ молоді

Молоді сім’ї, багатодітні, сім’ї, жінки які очікують на народження дитини; неповні сім’ї, сім’ї з дітьми в стадії розлучення; малозабезпечені сім’ї з дітьми

Побудова сімейних стосунків, розвиток батьківського потенціалу (розуміння потреб та особливостей вікового розвитку дитини, допомога у догляді за дитиною, у плануванні та веденні домашнього господарства, працевлаштуванні, налагодженні стосунків з родичами, соціумі тощо), захищеність, тепло, безпека (матеріальні, фінансові труднощі, відсутність, непридатність житла тощо)

Школа, дитячий садок в тому числі групи 5-денки, послуги сімейних лікарів, ФАП, клуби вихідного дня; батьківські клуби, курсишколи для майбутніх батьків, шкільний автобус, групи раннього розвитку; психологічне консультування, послуги логопеда, працевлаштування, клуби за місцем проживання, молодіжні клуби; клініки дружні до молоді; прийом документів на оформлення субсидій, соціальних виплат, допомог

Соціальні послуги альтернативн ого догляду дітей, дітейсиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

Діти, які залишились без батьківського піклування, діти сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають в СЖО і тимчасово не можуть проживати зі своєю сім’єю

Безпека, розвиток, любов, приналежність, сімейний догляд, спілкування, емоційний розвиток, самоусвідомлення, відновлення зв’язків, стосунків з батьками, родичами

Школа, дитячий садок, спортивні секції, гуртки за інтересами, сімейні лікарі, групи взаємопідтримки, прийом документів на оформлення субсидій, соціальних виплат, допомог

14

Спеціалізовані послуги (індивідуальні, адресні, комплексні) Соціальний супровід, денний догляд дітей, представлення інтересів, супровід при працевлаштуванні, послуга сімейного патронату, послуги сімейного психолога, цільова грошова, (матеріальна) допомога; Послуги з планування сім’ї, скринінг на інвалідність дитини при народжені, послуги раннього втручання, Послуги Центру соціальної підтримки дітей та сімей; Послуги з комплексної підтримки вагітних та одиноких матерів з новонародженими (центри матері та дитини) Догляд і виховання дітей в умовах, наближених до сімейних (в сім’ї патронатного вихователя, ПС, ДБСТ, МГБ); послуги з влаштування та супроводження дітей в сімейних формах виховання; наставництво. Комплексні послуги термінового влаштування та реабілітації на базі Центру соціальної підтримки дітей та сімей, ЦСПР, інтернату, притулку.

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Соціальні послуги з підтримки та обслуговува ння осіб похилого віку

Особи похилого віку, одинокі пристарілі особи, тяжко хворі

Визнання та повага, спілкування, потреба діяти, робити свій внесок у життя, бачити сенс; самообслуговування, ведення домашнього господарства, доставка продуктів, захищеність, тепло, безпека (доступ до соціальних об’єктів, медичне обслуговуванні, полегшення страждань) тощо

університет 3-го покоління , безоплатна правова допомога, прийом документів на оформлення субсидій, соціальних виплат, допомог, доставка пенсій та соціальних виплат, безоплатна правова допомога

Послуги з інтеграції та реабілітації осіб з інвалідністю

Дорослі особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та їхні сім’ї

Автономія, відновлення життєвих функцій, спілкування, потреба в освіті, розвитку самообслуговування, пристосування до життя в соціумі, доступ до інфраструктури, підтримка, визнання, потреба діяти, робити свій внесок у життя, бачити сенс

Інформування, консультування, інклюзивна освіта (дошкільна, шкільна, вища, в тому числі професійна), корекційнорозвивальні групи, безбар’єрне середовище; створення простору для спілкування та обміну досвідом (очне, онлайн) прийом документів на оформлення субсидій, соціальних виплат, допомог, доставка пенсій

Послуги для осіб, які потребують адаптації, інтеграції (реінтеграції)

Особи, що повернулись з місць позбавлення волі; особи із числа дітей-сиріт дітей, позбавлених батьківського піклування; випускники інтернатних закладів; особи, які постраждали від торгівлі людьми; внутрішньо переміщені особи; учасники АТО; особи з алко-нарко залежностями; безхатченки, жебраки; сім’ї ромської нац.

Спілкування, потреба в самореалізації, освіті, їжі, одязі, житлі, безпеці, інформації, пристосування до життя в соціумі, підтримка, визнання, захист, безпека, відновлення зв’язків, стосунків з батьками, дітьми, родичами, бачити сенс життя, матеріальні та фінансові потреби

Інформування, консультування, безоплатна правова допомога, працевлаштування, тимчасовий притулок (кімната), соціальний супровід, групи взаємопідтримки/взаємо допомоги прийом документів на оформлення субсидій, соціальних виплат, допомог.

Персональний помічник; персональний співбесідник; догляд на дому, денний догляд, підтримане проживання, соціальне таксі, мобільні групи соціального обслуговування, цільова грошова допомога. Паліативний/хоспісний догляд, догляд стаціонарний (територіальний центр соціального обслуговування); догляд стаціонарний (будинок-інтернат для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, пансіонат ветеранів війни та праці, психоневрологічний інтернат). Раннє виявлення ознак інвалідності, послуги реабілітації, психологічної підтримки, соціальної адаптації; соціальної інтеграції, послуги спеціального педагога, персональний помічник, догляд на дому, денний догляд, підтримане проживання, послуга «перепочинку» для батьків дітей з інвалідністю; соціальне таксі, послуги мобільної групи соціального обслуговування, послуга фізичного супроводу особи з інвалідністю. Раннє втручання, інклюзивний ресурсний центр, стаціонарний догляд, послуги реабілітації, абілітації за видами інвалідності; хоспісний, паліативний догляд. Представництво інтересів, негрошова натуральна допомога (їжа, одяг, засоби гігієни, талони на харчування, тощо) або грошова допомога; Соціальне кафе, послуги мобільної групи соціального обслуговування; притулок, соціальне житло, соціальний гуртожиток (готель); послуга соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів, медіація, послуги кризового центру, центру ресоціалізації наркозалежних, соціальнопсихологічна реабілітація нарко-алкозалежних.

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

15


меншини

Послуги для осіб, які потребують екстреного та кризового втручання

Особи, які постраждали від насильства в сім’ї; діти, які постраждали від жорстокого поводження та насильства; особи, які вчинили насильство; сім’ї, які потерпіли від стихійного лиха;

Безпеки, захист, підтримка, довіра, (відновлення життєвих функцій, статусу, подолання залежностей, пережитих втрат, травм), соціалізація, адаптація до нових умов, визнання, прийняття нового статусу.

Інформування, консультування, телефон «гарячої лінії»; безоплатна правова допомога; тимчасовий притулок (кімната) прийом документів на оформлення соціальних виплат, допомог.

Мобільна група екстреного реагування, представництво інтересів, посередництво, захист житлових, майнових прав, вилучення, ізоляція кривдника, тимчасовий притулок для дорослих. Медіація, підтримане проживання, послуга соціально-психологічної реабілітації, послуги кризового центру

2.2 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ГРОМАДИ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ Зосереджуючи свою увагу на проблемах людей, ми накопичуємо базу недоліків, масу негативу, який становить основу для формування потреб. Враховуючи те, що місцеві ресурси обмежені, такий шлях є тупиковим, бо стає очевидно й зрозуміло, що потреби вирішити неможливо. Передусім потрібно зосередитися на можливостях створювати товари та послуги, виробляти додану вартість, яка може бути перерозподілена, зокрема й на задоволення потреб громади. У кожній громаді є люди з інвалідністю, обмежені в своїх можливостях, але часто обдаровані. Якщо концентруватися на тому, що вони є споживачами послуг, то про розвиток говорити не доводиться. Якщо розглядати кожного неповносправного з позиції його знань, навичок, обдарувань, можна знайти потенційні можливості для залучення навіть цієї категорії до конкретних справ. Потреба – це стан живого організму людської особистості, соціальної групи або суспільства загалом, що відображає необхідність у будь-чому, залежність від об’єктивних умов життєдіяльності, і є рушійною силою активності (потреби у безпеці, спілкуванні, інтелектуальному, емоційному, естетичному розвитку, у визнанні, самореалізації тощо). Проблема – це питання, що має найважливіше життєве значення, потребує якнайшвидшого розв’язання і досить часто виникає тоді, коли потреби людей не задовольняються (залежність від алкоголю, наркотиків; протиправна поведінка, бідність, недосвідченість, неготовність до самостійного життя тощо). Відтак, визначаючи потребу тієї чи іншої особи, сім’ї, громади в соціальних послугах, важливо аналізувати не тільки наявні проблеми, але і причини їх виникнення. А причинами є здебільшого незадоволеність чи нехтування потребами дитини, особи, певних вразливих груп або неефективне планування розвитку послуг для них. Визначення потреб проводиться для: • визначення соціальних груп, які потребують соціальних послуг, чисельності фактичних та потенційних отримувачів соціальних послуг та їх потреб; • визначення соціальних проблем, які потребують розв'язання за допомогою соціальних послуг; • вивчення стану системи надання соціальних послуг, включаючи суб'єктів надання, перелік, обсяг, доступність та якість послуг; • оцінювання відповідності наявної системи надання соціальних послуг визначеним потребам населення; • розроблення пропозицій щодо подальшого розвитку та оптимізації системи соціальних послуг; • планування обсягу та спектру соціальних послуг, пріоритетних для населення певної

16

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


території, та формування соціального замовлення для їх розвитку; • визначення кадрових, фінансових ресурсів, необхідних для організації надання соціальних послуг; • розподілу бюджетних коштів між напрямами діяльності тощо. У практиці соціальної роботи виокремлюють два підходи до визначення потреб і проблем громади. Перший підхід полягає у тому, що процес визначення потреб громади здійснюється зовнішнім експертом. Другий підхід означає, що основним суб’єктом визначення потреб і проблем громади є сама громада. У першому випадку зовнішній експерт-професіонал вивчає думку членів громади шляхом опитування, спостереження чи обстеження, аналізує отриману інформацію і визначає на свій розсуд потреби і проблеми, що існують у громаді. Другий підхід передбачає активну участь членів громади і полягає в тому, що пересічні люди визначають власні потреби, аналізують їх, шукають шляхів вирішення і працюють, щоб їх реалізувати. Звичайно, вони отримують допомогу та підтримку фахівців соціальної сфери, але самі члени громади, а не фахівці, контролюють процес визначення та вирішення певної проблеми. Відповідно до наказу Мінсоцполітики від 20.01.2014 № 28 (Зареєстровано в Мінюсті 7 лютого 2014 р. за № 253/25030) «Про затвердження Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах» послуги плануються на надаються відповідно до потреб громади у соціальних послугах. Наказом затверджено спеціальні форми подачі інформації про:  надавачів соціальних послуг, які містять інформацію про назву соціальної служби, або організації;  перелік соціальних послуг, що надаються;  форми надання соціальних послуг (денна, стаціонарна, постійна, тимчасова);  кількість осіб або соціальних груп, які отримують соціальні послуги;  категорії осіб або соціальних груп, які отримують соціальні послуги. Також затверджена форма містить дані щодо забезпечення кадрами суб’єкта надавача соціальних послуг. Основними інструментами визначення потреб населення у послугах є:  паспорт громади;  соціальна карта громади, або картування послуг громади;  дерево проблем;  SWOT-аналіз;  моніторингові анкети та таблиці визначення потреб у соціальних послугах тощо. Соціальний паспорт громади Кожна спроможна громада має свій паспорт6, в якому відображені основні її параметри (чисельність населення, кількість населених пунктів, що входять до складу громади, обсяг доходів громади, кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування, дані про промислові об’єкти тощо), у тому числі окремі, що стосуються соціального забезпечення. Соціальний паспорт є частиною розширеного паспорту громади, який дає загальне уявлення про соціальні особливості жителів громади, основні вразливі групи, їх проблеми та потреби, соціальні інституції, основних надавачів соціальних послуг, громадські, благодійні та релігійні Постанова Кабінету Міністрів України № 214 «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад» від 8 квітня 2015 р. 6

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

17


організації, соціальних активістів, а також про соціально орієнтований бізнес тощо. Соціальний паспорт може складатися з таких блоків: • інформація про демографічні дані; • інформація про потенційних отримувачів послуг; • інформація про органи виконавчої влади, інші органи та служби; • дані про гуманітарну сферу (соціальні заклади, заклади освіти, охорони здоров’я, організації дозвілля для дітей, сімей та молоді); • інформація про громадські організації. Інформація про основні демографічні показники містить дані про чисельність, статево-вікову структуру, приріст (скорочення) та фізичне переміщення населення (міграція), а також відомості про трудові ресурси (відсоток працездатного населення, дітей, молоді, осіб старшого віку, про зайнятість трудових ресурсів у кожній зі сфер діяльності) тощо. Інформація про потенційних отримувачів послуг охоплює перелік та кількісні показники вразливих груп (дітей і молоді, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних сімей, дітей і молоді з числа ВПО, дітей і молоді, які перебувають у конфлікті із законом, дітей і молоді з інвалідністю та інших; сімей, у тому числі молодих, багатодітних, неповних; сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; сімей самотніх пенсіонерів та ветеранів, сімей із проблемами інвалідності). Наявність такої інформації важлива для виявлення основних груп споживачів соціальних послуг та прогнозування розвитку додаткової підтримки. Інформація про органи виконавчої влади, інші органи та служби громади (служба у справах дітей, відділ освіти та молоді, відділ охорони здоров’я, районний суд, районна прокуратура тощо) містить адреси, номери телефонів, e-mail, перелік послуг, які можна отримати, тощо. Дані про освітні, медичні, культурні та соціальні установи і послуги, які вони надають у громаді:  заклади та послуги у сфері освіти (дошкільної, середньої, загальної, професійнотехнічної, вищої);  заклади та послуги у сфері охорони здоров’я (поліклініки, лікарні, інші заклади охорони здоров’я);  заклади та послуги у сфері культури і спорту (бібліотеки, дитячі музичні школи, дитячі художні школи, кінотеатри, музеї, театри, спортивні дитячі майданчики, стадіони, фізкультурно-оздоровчі центри, клуби за місцем проживання тощо);  заклади та послуги у сфері соціальної підтримки та соціального обслуговування (ЦСССДМ, центри підтримки сім’ї, центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центр соціальної допомоги, центр реабілітації наркозалежної молоді, територіальні центри соціального обслуговування, заклади соціального захисту дітей). Інформація про наявність закладів та установ, дозволить на основі їх функцій визначити послуги у громаді та об’єднати зусилля надавачів цих послуг для задоволення потреб населення. Важливою є інформація про громадські організації, об’єднання, спілки, що функціонують у громаді (дитячі громадські організації, молодіжні громадські організації, громадські організації, які працюють в інтересах дітей, сімей та молоді (асоціації, благодійні фонди, спілки тощо)). Це дасть можливість розвинути соціальні послуги, сприяти налагодженню взаємодії між державними і недержавними організаціями. Наявність соціального паспорта, його перегляд та поновлення допомагають планувати розвиток громади, визначати пріоритети у наданні послуг, ефективно використовувати людські та фінансові ресурси, мобілізовувати громаду для вирішення проблем. Соціальний паспорт громади доцільно обновлювати та переглядати за потреби, але не рідше ніж один раз на 5 років.

18

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Карта громади Карта – це умовно зменшене загальне зображення громади чи дільниці в ракурсі суб’єктів і об’єктів соціальної роботи, соціальних інституцій, що функціонують в громаді чи дільниці; складник соціального паспорта громади. Карта як графічне відтворення громади – це певним чином розмічений аркуш паперу, що підлягає заповненню відповідними відомостями. За основу можна взяти карту місцевості, яка є в Інтернеті, а вже потім наносити на неї додаткові позначення; позначати інституції (служби, організації, заклади тощо), дані, які зібрані в соціальному паспорті дільниці. Таке графічне зображення дає змогу: • відстежити особливості розміщення тих чи інших інституцій, що впливають на доступність певних соціальних послуг; • визначити наявність біля закладів, які надають освітні, медичні, культурно-розважальні та інші послуги дітям, потенційних зон ризику (закладів індустрії розваг дорослих, ресторанів, барів, ринків, вокзалів тощо); • оптимально і доступно планувати розвиток нових послуг, ефективно використовувати наявні приміщення та ресурси; • формувати реальні чи потенційні зв’язки між соціальними інституціями. Також карта знадобиться під час прогнозування складу міждисциплінарної команди, що буде допомагати сім’ї з дітьми долати складні життєві обставини. Створення карти громади стане в пригоді сім’ї з дітьми, оскільки дасть змогу усвідомити наявність соціальної мережі, зорієнтуватися в ній, ознайомитися зі службами, інституціями, установами, що надають соціальні послуги на дільниці, де безпосередньо проживає сім’я, чи на сусідній дільниці. Отже, карта громади (дільниці) є дієвим та багатофункціональним інформаційним ресурсом для забезпечення ефективної професійної діяльності фахівця із соціальної роботи. Приклад застосування картування об’єктів системи освіти Баранівської міської ОТГ наведено на Рис. 2.2.1.

Рис.2.2.1 Картування закладів системи освіти

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

19


Дерево проблем Дерево проблем - ключова схема, покликана полегшити процес формування завдань та пошук шляхів вирішення. Вона дозволяє визначити весь спектр взаємопов'язаних причин і наслідків проблеми, практично повністю виключаючи вплив зовнішніх суб'єктивних факторів. Дерево проблем є одним з ключових інструментів у системному аналізі. Воно складається з трьох частин: коренів, стовбура і крони. Стовбур – формулювання проблеми. Коріння - це причини, через які виникла проблема. Саме вони зумовлюють її існування. Якщо їх усунути, проблема зникне. Крона - це будь-які наслідки, які спричинила проблема. Спочатку необхідно виписати всі причини, за яких виникають проблеми, потім необхідно їх згрупувати і вказати їх взаємозв'язок. Треба знайти максимальне число «коренів», так як саме їх рішення надасть вирішальний вплив, а потім визначити безпосередні точки дотику проблеми та наслідків. Потім спробуйте відстежити, який ще негативний вплив може чинитися, тобто зійдіть на рівень нижче. Продовжуйте робити це до тих пір, поки наслідки ще входять в рамки проблеми. Приклад щодо застосування інструменту Дерево проблем приведено на Рис. 2.2.2

Рис. 2.2.2 Дерево проблем

SWOT-аналіз як основний інструмент стратегічного управління SWOT – початкові літери слів Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози). SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для громади можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для SWOT-аналіз — це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій розвитку громади з урахуванням її особливостей. При проведенні SWOT-аналізу необхідно ретельно визначити сферу кожного елементу SWOT-аналізу, зрозуміти відмінності між ними, бути об’єктивним і використовувати

20

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


різносторонню вхідну інформацію, уникати просторових і двозначних заяв (Рис. 2.2.3). SWOTаналіз повинен проводитися за участю важливих членів громади. SWOT-аналіз може виконуватися із застосуванням методу «мозкового штурму». Якість аналізу можна підвищити, залучаючи до його проведення осіб, що не відносяться до громади. СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

Які конкурентні переваги є у громади? Що громада робить добре? До яких необхідних ресурсів громада має доступ? (БАЛАНСУЄМО)

Які соціальні, економічні, демографічні та екологічні проблеми стоять на заваді добробуту громади? Що громада робить погано? Що у громаді гірше, ніж у громадконкурентів? (УСУВАЄМО)

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

Які значні економічні можливості є у громади? Від яких сьогоднішніх та очікуваних в майбутньому технологічних, ринкових, соціальних та економічних тенденцій громада може одержати вигоди? (РЕАЛІЗУЄМО)

Які сьогоднішні та майбутні технологічні, ринкові, соціальні та економічні тенденції потенційно можуть перешкоджати зростанню й розвитку громади? (МІНІМІЗУЄМО)

Рис. 2.2.3 SWOT-аналіз

2.3 ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ7 Оцінка ситуації із забезпечення прав на соціальні послуги проводилася за використання агрегованого індексу забезпечення соціальними послугами населення ОТГ, що розроблений в рамках проекту "Запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах", що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Представництвом ЮНІСЕФ в Україні у партнерстві з Oxford Policy Management та Партнерством “Кожній дитині. Застосування цього індексу дає змогу оцінити рівень розвитку соціальних послуг для вразливих категорій населення у громаді і порівнювати ОТГ одна з одною. Основними принципами формування агрегованого індексу забезпечення соціальними послугами населення ОТГ є:  оцінка забезпечення послугами на основі чинної нормативно-правової бази України;  оцінка рівня забезпечення соціальними послугами певних категорій населення громади проводиться за допомогою окремого індексу, що входить до складу агрегованого індексу впливу;  кожен з індексів, які входять до складу агрегованого індексу, складається зіндикаторів, які зібрано на основі аналізу статистичних даних;  агрегований індекс (який показує рівень розвитку соціальних послуг для певних категорій населення громади) є основою для порівняння ефективності діяльності органів місцевого самоврядування між собою. Формування структури агрегованого індексу забезпечення соціальними послугами населення (тобто визначення індексів, які мають входити до його складу) проводилося за допомогою методу Дельфі – експертних оцінок. 7

Цей розділ підготовлено за матеріалами проекту «Запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах», що впроваджується консорціумом Oxford Policy Management та Партнерством «Кожній дитині» в рамках Програми ЮНІСЕФ «Посилення життєстійкості та підвищення громадської активності підлітків і молоді у східній Україні», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС).

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

21


Агрегований індекс забезпечення соціальними послугами населення складається з таких окремих індексів – оцінок рівня розвитку певних видів послуг для вразливих категорій громадян:  індекс забезпечення соціальними послугами дітей та сімей з дітьми;  індекс забезпечення послугами альтернативного догляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;  індекс забезпечення соціальними послугами осіб похилого віку;  індекс забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю;  індекс забезпечення послугами адаптації й інтеграції (реінтеграції);  індекс безпечності середовища громади та забезпечення послуг постраждалим від насильства. Агрегований індекс забезпечення соціальними послугами населення та індекси, що входять до його складу, по суті є індексами впливу, які, за умови їх регулярного застосування, показують, як розвиток інтегрованих соціальних послуг змінює життєву ситуацію громадян. Візуалізацію агрегованого індексу впливу зображено на рис. 2.3 Рисунок 2.3: Графічне зображення агрегованого індексу впливу

Джерело: Розроблено авторами (2018) Числове значення агрегованого індексу впливу визначається сумою площ секторів, що складають фігуру, зображену на рис. 1. Площа кожного із секторів визначається за формулою (1.1):

де R – радіус або сторона сектора, а кут сектора = 600 Іншими словами, як видно з рис. 1, агрегований індекс визначається площею фігури, осі якої складають індекси забезпечення соціальними послугами різних категорій населення. Отже, формула для розрахунку числового значення агрегованого індексу впливу набуде вигляду (1.2):

22

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


де АІ – агрегований індекс забезпечення соціальними послугами населення ОТГ; В – індекс забезпечення соціальними послугами дітей та сімей з дітьми; С – індекс забезпечення послугами альтернативного догляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; D – індекс забезпечення соціальними послугами осіб похилого віку; E – індекс забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю; F – індекс забезпечення послугами адаптації та інтеграції (реінтеграції); G – індекс безпечності середовища громади та забезпечення послуг постраждалим від насильства. Кожен індекс B, C, D, E, F, G містить певну кількість індикаторів, що сукупно задають значення кожного окремого індексу. Усі індикатори мають однакову вагу, тобто рівноцінною є їх послугами конкретної категорії населення. Значення та формули розрахунку індикаторів представлено в таблиці 1. Як видно з таблиці, для зручності оперування індикатори кожного з індексів позначаються літерою самого індексу та порядковим номером – наприклад, індикатори індексу забезпечення соціальними послугами дітей та сімей з дітьми B названі B1, В2, В3 тощо. Індикатори впливу надання інтегрованих соціальних послуг B1 B2 B3

B4

B5 B6 B7

B8 B9

B10

B11

B12 B13

100 - Кількість малозабезпечених, багатодітних, неповних, сімей, де батьки чи діти з інвалідністю, ВПО, поділена на загальну кількість сімей з дітьми, помножена на 100 100 - Кількість сімей, які опинилися у СЖО, поділена на загальну Частка сімей у СЖО кількість вразливих сімей та помножена на 100 Кількість вразливих сімей, що перебувають під соціальним Рівень охоплення сімей з дітьми супроводом, поділена на загальну кількість сімей, які опинилися у в СЖО соціальним супроводом СЖО, та помножена на 100 Кількість випадків попередження відмов від новонароджених, Рівень попередження відмов від поділена на суму випадків відмов та попереджених відмов та новонароджених помножена на 100 100 - Кількість дітей, народжених неповнолітніми мамами, поділена на Рівень народження дітей загальну кількість народжених дітей та помножена на 1000 неповнолітніми мамами 100 - Кількість померлих з усіх причин дітей віком до 1 року, поділена Рівень малюкової смертності на кількість дітей віком до 1 року та помножена на 1000 100 - Кількість померлих з усіх причин дітей віком до 18 років, Рівень дитячої смертності поділена на кількість дітей віком до 18 років та помножена на 1000 Рівень інституціалізації дітей 100 - Кількість дітей віком 0-3 роки, що виховуються в інтернатних перших років життя закладах, поділена на загальну кількість дітей віком 0-3 роки та помножена на 1000 Загальний рівень 100 - Кількість дітей, що виховуються в інтернатних закладах, інституціалізації дітей поділена на загальну кількість дітей та помножена на 1000 Частка вразливих сімей

Рівень забезпечення послугами тимчасового догляду

Кількість дітей, які влаштовані під тимчасову опіку до родичів чи в патронат, поділена на загальну кількість дітей, вилучених з сім'ї за рішенням органу опіки та суду, помножена на 100 Рівень забезпечення доступу до Кількість місць в дитячих дошкільних закладах усіх типів та форм дошкільної освіти власності, поділена на кількість дітей дошкільного віку та помножена на 100 Рівень охоплення дітей 1-4 Кількість учнів 1-4 класів, що відвідують групи продовженого дня, класів денним доглядом поділена на загальну кількість учнів 1-4 класів та помножена на 100 Рівень забезпечення гарячим Кількість учнів 1-4 класів, що забезпечені гарячим харчуванням харчуванням учнів категорій 1-4 безкоштовно, поділена на загальну кількість учнів 1-4 класів

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

23


C1

C2

C3

C4

C5

C6

C7

D1 D2

D3

D4 D5

100 - Кількість дітей із статусом дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, поділена на загальну кількість дітей та помножена на 1000 Кількість дітей, що виховуються в сімейних формах виховання, Загальний рівень розвитку поділена на загальну кількість дітей дітей із статусом дитини- сироти сімейних форм виховання чи позбавленої батьківської опіки та піклування та помножена на 100 Поточний рівень влаштування Кількість дітей з узятих на первинний облік, влаштованих до дітей-сиріт та дітей, ДБСТ, до прийомних сімей, в сім'ї громадян під опіку/піклування, позбавлених батьківської на усиновлення громадянами України та іноземцями та опіки/піклування у сімейні повернутих у власну біологічну сім'ю, поділена на кількість дітей, форми узятих на первинний облік, та помножена на 100 Кількість дітей зі статусом дитини-сироти чи позбавленої Рівень реінтеграції дітей-сиріт батьківської опіки та піклування, переведених з інтернатних та позбавлених батьківського закладів у сімейні форми виховання, всиновлених та повернутих піклування з інтернатних у власну біологічну сім'ю, поділена на кількість дітей зі статусом закладів у сімейне середовище дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, що виховуються в інтернатних закладах, та помножена на 100 100 - Кількість дітей зі статусом дитини-сироти чи позбавленої Рівень влаштування дітей-сиріт батьківської опіки та піклування, що переведені з сімейних форм та позбавлених батьківського виховання в інтернатні заклади, поділена на кількість дітей зі піклування з сімейних форм до статусом дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та інтернатних закладів піклування, що виховуються в сімейних формах виховання, та помножена на 100 Рівень забезпечення житлом Кількість молоді з числа дитей-сиріт чи позбавлених батьківської молоді з числа дитей-сиріт чи опіки та піклування (18-23 роки), що отримали житло, поділена на позбавлених батьківської опіки загальну кількость молоді цієї ж категорії на житловому обліку та піклування (18-23 роки) Рівень зайнятості молоді з 100 - Кількість молоді з числа дитей-сиріт чи позбавлених числа дитей-сиріт чи батьківської опіки та піклування (18-23 роки), що не вчиться та не позбавлених батьківської опіки працює, поділена на загальну кількость молоді цієї ж категорії та піклування (18-23 роки) Рівень сирітства

100 - Кількість престарілих громадян старше ніж 70 років, поділена на загальну кількість громадян та помножена на 100 Рівень самотності осіб похилого 100 - Кількість одиноких престарілих громадян, поділена на загальну віку громадян пенсійного віку та помножена на 100 Кількість одиноких престарілих громадян, що отримують денний Рівень забезпечення догляд, стаціонарне обслуговування в громаді та за межами стаціонарним обслуговуванням громади, поділена на кількість одиноких престарілих громадян, одиноких осіб похилого віку помножена на 100 Рівень забезпечення Кількість одиноких престарілих громадян, що отримують обслуговуванням на дому обслуговування на дому, поділена на кількість одиноких одиноких громадян літнього віку престарілих громадян, помножена на 100 Рівень забезпечення послугами Кількість осіб пенсійного віку, що отримують соціальні послугии, осіб пенсійного віку поділена на кількість громадян пенсійного віку, помножена на 100 Частка осіб похилого віку

E1

Рівень інвалідності

E2

Рівень дитячої інвалідності

E3

Рівень інституціалізації дітей з інвалідністю

E4

Рівень забезпечення інклюзивної дошкільної освіти

E5

Рівень забезпечення інклюзивної шкільної освіти

24

100 - Кількість осіб, що мають статус особи з інвалідністю, поділена на загальну кількість осіб в громаді та помножена на 1000 100 - Кількість дітей, що мають статус дитини-інваліда, віком до 18 років, поділена на кількість дітей віком до 18 років та помножена на 1000 100 - Кількість дітей з інвалідністю, що виховуються в інтернатних закладах, поділена на загальну кількість дітей з інвалідністю та помножена на 100 Кількість дітей з інвалідністю дошкільного віку, що відвідують ДНЗ, поділена на кількість дітей з інвалідністю дошкільного віку та помножена на 100 Кількість дітей з інвалідністю шкільного віку, що відвідують ЗНЗ, поділена на кількість дітей з інвалідністю шкільного віку та помножена на 100

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


E6 E7

F1 F2 F3

F4

F5

F6

F7

Рівень забезпечення денного догляду в громаді для осіб з інвалідністю Рівень працевлаштування осіб з інвалідністю

100 - Кількість безробітних осіб, поділена на загальну кількість працездатного населення громади, помножена на 100 100 - Кількість осіб без постійного місця проживання, поділена на Рівень бездомності загальну кількість дорослого населення громади, помножена на 1000 Рівень вживання алкоголю та 100 - Кількість осіб, щодо яких було складено адмінпротоколи про наркотичних речовин дорослими перебування у стані алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння, поділена на загальну кількість дорослих та помножена на 1000 100 - Кількість дітей, щодо яких було складено адмінпротоколи Рівень вживання алкоголю та про перебування у стані алкогольного та/чи наркотичного наркотичних речовин дітьми сп'яніння, поділена на загальну кількість неповнолітніх та помножена на 1000 Частка безробітних, Кількість зареєстрованих в ЦЗ, поділена на кількість безробітних осіб зареєстрованих в центрах громади, помножена на 100 зайнятості Кількість осіб без постійного місця проживання та осіб, які Рівень забезпечення послугами повернулися з місць позбавлення волі, які отримують послуги в осіб, які повернулися з місць громаді, поділена на загальну кількість осіб цих категорій та позбавлення волі та бездомних помножена на 100 Рівень забезпечення послугами Кількість алко- та наркозалежних, які отримують послуги в алко та нарко залежних осіб (в громаді, поділена на загальну кількість осіб цієї категорії та т.ч. дітей) помножена на 100 Рівень дорослої злочинності

G2

Рівень дитячої злочинності

G4

G5 G6 G7

Кількість працюючих осіб з інвалідністю, поділена на загальну кількість осіб з інвалідністю працездатного віку, помножена на 100

Рівень безробіття

G1

G3

Кількість осіб з інвалідністю, що отримують денний догляд в громаді, поділена на кількість осіб з інвалідністю, помножена на 100

Рівень дитячих самогубств Рівень дитячої смертності від побутового травматизму та внаслідок ДТП Рівень домашнього насильства

100 - Кількість осіб, що скоїли злочин, поділена на кількість осіб старше ніж 18 років та помножена на 1000 100 - Кількість дітей, що скоїли злочин, поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000 100 - Кількість дітей, що вчинили самогубства та спроби самогубств, поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000 100 - Кількість дітей, що загинули внаслідок побутових травм та ДТП, поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000

100 - Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства поділена на кількість осіб старше ніж 18 років та помножена на 1000 Рівень домашнього насильства 100 - Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства щодо дітей поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000 Рівень забезпечення послугами Кількість осіб, які постраждали від насилля, які отримують послуги осіб, які постраждали від в громаді, поділена на загальну кількість осіб цієї категорії та насилля помножена на 100

Особливістю зазначеної методики є обчислення значення індикаторів та індексів, яке ґрунтується на обчисленні частки абсолютного значення показника до 1 тисячі населення (чи відповідної групи населення). Діапазон значень індексів та індикаторів коливається в межах від 0 до 100 балів, де 0 – це найгірший рівень, а 100 – найкращий рівень забезпечення тих чи інших послуг. Для індикаторів, які можуть мати стандарт (наприклад, визначений законодавчо) 100%, виконання стандарту = 100. Для індикаторів, які не мають стандарту, кількість балів вираховується від ідеально можливого. Також всі індикатори мають позитивний або негативний характер. Позитивні індикатори – чим вище їх значення, тим краще здійснюється забезпечення соціальними послугами населення. Відповідно, негативні індикатори – чим вище їх значення, тим гірше забезпечуються соціальні послуги. Для позитивних індикаторів значення індикатора додається у формулу без змін, для негативних застосовується формула 100 мінус значення індикатора за модулем (100 - |значення індикатора|).

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

25


Статистичні дані ОТГ Код

Загальні статистичні дані

А1 А2 А3 А4 А5 А6 А7 А8 А9 А10 А11 А12 А13 А14 А15 А16 А17 А18

Чисельність населення Чисельність дитячого населення (0-17) Кількість народжених Чисельність дітей першого року життя (0-1) Чисельність дітей ранніх років життя (0-2) Чисельність дітей дошкільного віку (3-5) Чисельність учнів 1-4 класів (6-10) Чисельність дітей середнього шкільного віку (11-15) Чисельність дітей старшого шкільного віку (16-17) Молодь 18-35 років Чисельність осіб працездатного віку з них працюючі безробітні зареєстровані в ЦЗ Чисельність осіб пенсійного віку Чисельність осіб старше ніж 70 років Кількість домогосподарств з них з дітьми

Код b1 b2 b3 b4 b5 b6 b7 b8 b9 b10 b11 b12 b13 b14 b15 b16 b17 b18 b19 b20 b21

26

Показники щодо окремих груп населення, які потребують або можуть потребувати соціальної підтримки Багатодітні сім’ї Діти в багатодітних сім'ях Сім’ї, в яких діти виховуються одним із батьків Діти в сім’ях, що виховуються одним із батьків Сім’ї, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям Діти в сім’ях, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям Сім’ї, які виховують дітей з обмеженням життєдіяльності (в тому числі з інвалідністю) Діти в сім’ях, які виховують дітей з обмеженням життєдіяльності Сім’ї з дітьми, в яких один або обоє батьків мають обмеження життєдіяльності (в тому числі інвалідність) Діти в сім’ях, в яких один або обоє батьків мають обмеження життєдіяльності Вимушено переміщені сім’ї Діти у вимушено переміщених сім’ях Сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, з них перебувають на обліку (отримують послуги) в ЦСССДМ/соціальній службі перебувають на обліку (отримують послуги) у службі у справах дітей перебувають під соціальним супроводом Кількість випадків попередження відмов від новонароджених Кількість випадків відмов від новонароджених Кількість дітей, народжених неповнолітніми мамами Кількість померлих з усіх причин дітей віком до 1 року Випадки смерті дітей з усіх причин

Одиниці виміру особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи особи одиниці одиниці

Час виміру

Дані

на 01.01.2019 на 01.01.2019 протягом 2018 р. на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

Одиниці виміру

Час виміру

одиниці особи одиниці особи одиниці

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

одиниці

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

одиниці

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

одиниці особи одиниці

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

одиниці

на 01.01.2019

одиниці

на 01.01.2019

одиниці одиниці

на 01.01.2019 протягом 2018 р.

одиниці особи особи особи

протягом 2018 р. протягом 2018 р. протягом 2018 р. протягом 2018 р.

Дані

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


b22 b23 b24 b25 b26 b27 b28 b29 b30 b31

b32

Код

c1 c2 c3 c4 c5 c6 c7 c8 c9 c10 c11 c12

c13 c14

c15 c16

c17

Кількість дітей, які влаштовані під тимчасову опіку до родичів чи в патронат Діти, у яких батьків або одного з них було позбавлено батьківських прав Діти, які за рішенням суду були відібрані в батьків Діти, які за рішенням органу опіки вилучені з сімей Діти віком до трьох років, які перебувають в інтернатних закладах Діти, які перебувають в інтернатних закладах Кількість місць в дитячих дошкільних закладах усіх типів та форм власності Кількість учнів 1-4 класів, яким школи забезпечують гаряче харчування безкоштовно Кількість учнів 1-4 класів, які відвідують групи продовженого дня Кількість дітей, які займаються в гуртках, секціях тощо позакласною роботою, навчанням, дозвіллям, окрім спорту Кількість дітей, зайнятих в позашкільних спортивних гуртках, секціях тощо Показники щодо груп населення, які потребують послуг альтернативного догляду та підтримки з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування Діти-сироти Діти, позбавлені батьківського піклування Діти зі статусом, що перебувають в інтернатних закладах Діти зі статусом, що виховуються в сімейних формах виховання усіх типів Кількість дітей, узятих на первинний облік Діти з первинного обліку, влаштовані до ДБСТ протягом 2018 р. Діти з первинного обліку, влаштовані до прийомних сімей протягом 2018 р. Діти з первинного обліку, влаштовані в сім'ї громадян під опіку /піклування протягом 2018 р. Діти з первинного обліку, влаштовані на усиновлення українцями Діти з первинного обліку, влаштовані на усиновлення іноземцями Діти з первинного обліку, повернуті до батьків Діти зі статусом, повернуті з інтернатних закладів у біологічну сім’ю Діти зі статусом, вибулі з інтернатних закладів у зв’язку з усиновленням чи влаштуванням у сімейні форми виховання Повернено дітей із сімейних форм виховання в інтернатні заклади Особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23), відповідно до первинного обліку Особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не навчаються і не працюють Особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов або мають право на отримання житла, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці

особи

протягом 2018 р.

одиниці

протягом 2018 р.

одиниці одиниці особи

протягом 2018 р. протягом 2018 р. на 01.01.2019

особи особи

на 01.01.2019 на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

Одиниці виміру

Час виміру

особи особи особи особи

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи особи

протягом 2018 р. протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

протягом 2018 р.

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

Дані

27


c18

Код d1

d2

d3

d4

особи

протягом 2018 р.

Показники щодо груп населення, які потребують послуг з підтримки та обслуговування осіб похилого віку Одинокі та одинокопроживаючі особи, які потребують стороннього догляду Одинокі особи та одинокопроживаючі особи, які потребують стороннього догляду та отримують послуги вдома (в т.ч. на платній основі) Одинокі особи та одинокопроживаючі особи, які потребують стороннього догляду та отримують послуги в денному відділенні (в т.ч. на платній основі) Одинокі особи та одинокопроживаючі особи, які потребують стороннього догляду та отримують послуги в стаціонарному відділенні в межах громади (в т.ч. на платній основі)

Одиниці виміру

Час виміру

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

d5

Одинокі особи та одинокопроживаючі особи, які потребують стороннього догляду та отримують послуги в стаціонарному відділенні за межами громади (в т.ч. на платній основі)

d6

Особи пенсійного віку, які отримують соціальні послуги

особи

на 01.01.2019

Код

Показники щодо груп населення, які потребують послуг з інтеграції та реабілітації осіб з інвалідністю Повнолітні особи з інвалідністю з них з 1 групою інвалідності з 2 групою інвалідності з 3 групою інвалідності Повнолітні особи з інвалідністю, що отримують послуги в громаді (догляд вдома, денний догляд, реабілітація) Кількість працюючих осіб з інвалідністю Діти до 18 років з обмеженнями життєдіяльності з них 0-2 роки 3-6 років 7-17 років Кількість дітей з інвалідністю, які перебувають в інтернатних закладах Кількість дітей з інвалідністю дошкільного віку, що відвідують ДНЗ Кількість дітей з інвалідністю шкільного віку, що відвідують ЗНЗ Кількість дітей з інвалідністю, що отримують послуги в громаді (догляд вдома, денний догляд, реабілітація)

Одиниці виміру особи особи особи особи особи

Час виміру

особи особи особи особи особи особи

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

особи

на 01.01.2019

Показники щодо груп населення, які потребують послуг соціального добробуту, екстреного та кризового втручання Особи без постійного місця проживання з них отримують послуги в громаді Особи, які повернулися з місць позбавлення волі Особи, які повернулися з місць позбавлення волі і скоїли злочин повторно з них усіх отримують послуги в громаді

Одиниці виміру

Час виміру

особи особи особи особи

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 протягом 2018 р.

особи

на 01.01.2019

e1 e2 e3 e4 e5 e6 e7 e8 e9 e10 e11 e12 e13 e14

Код f1 f2 f3 f4 f5

28

Особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які отримали поліпшення житлових умов або отримали житло на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці

Дані

Дані

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019

Дані

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


f6 f7 f8 f9 f10 f11 f12 f13 f14 f15 f16 f17 f18 f19 f20

O1

O2 O3

Кількість адміністративних протоколів, складених на осіб у стані алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння з них отримують послуги в громаді Кількість адміністративних протоколів, складених на дітей у стані алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння з них отримують послуги в громаді Кількість осіб, які скоїли злочини з них отримують послуги в громаді Кількість дітей, які скоїли злочини з них отримують послуги в громаді Кількість дітей, які вчинили спроби самогубств Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства щодо осіб старше ніж 18 років з них отримують послуги в громаді Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства щодо дітей з них отримують послуги в громаді Кількість дітей, що загинули внаслідок побутових травм Кількість дітей, що загинули внаслідок ДТП Показники щодо безперешкодного доступу до об’єктів соціального призначення Кількість об'єктів соціального призначення, у яких забезпечено безперешкодний доступ для осіб з обмеженою мобільністю (щонайменше є пандуси і санітарно-гігієнічні приміщення, обладнані у відповідності до стандартів) Всього об'єктів соціального призначення у громаді Кількість рейсів шкільних автобусів на день (всього) Кількість одиниць шкільних автобусів Кількість шкіл з теплими туалетами Кількість шкіл Кадрове забезпечення:

K1

Фахівці із соціальної роботи

K2

Практичні психологи у закладах соціального спрямування

K3

Соціальні педагоги у закладах освіти

K4

Психологи у закладах освіти

K5

Патронатні вихователі

K6 K7 K8 K9

K10

Молодіжні працівники Працівники служби у справах дітей Соціальні працівники Соціальні робітники

Логопеди

особи

протягом 2018 р.

особи особи

на 01.01.2019 протягом 2018 р.

особи особи особи особи особи особи особи

на 01.01.2019 протягом 2018 р. на 01.01.2019 протягом 2018 р. на 01.01.2019 протягом 2018 р. протягом 2018 р.

особи особи

на 01.01.2019 протягом 2018 р.

особи особи особи

на 01.01.2019 протягом 2018 р. протягом 2018 р.

Одиниці виміру одиниці

Час виміру

Дані

на 01.01.2019

одиниці одиниці одиниці одиниці одиниці Одиниці виміру особи особи особи

на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 на 01.01.2019 Час виміру

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

особи

Фактично працюючих

Дані

За штатним розписом Фактично працюючих За штатним розписом

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

29


K11

Корекційні педагоги

особи

Фактично працюючих

K12

Ерготерапевти

особи

Фактично працюючих

K13

Фізіотерапевти

особи

Фактично працюючих

K14

Реабілітологи

особи

Фактично працюючих

K15

Дитячі психіатри

особи

Фактично працюючих

K16

Дільничні поліцейські

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

K17

Працівники підрозділу ювенальної превенції

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

K18

Лікарі загальної практики (педіатри, терапевти, сімейні, лікарі ФАП, інші)

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

K19

Молодший медичний персонал (медсестри)

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

K20

Працівники центрів зайнятості (в т.ч. віддалених робочих місць)

особи

За штатним розписом

особи

Фактично працюючих

3.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ ТА ЗАВДАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ Інструмент пріоритизації є адаптованим варіантом інструменту проекту ГО «Бюро соціальних та політичних розробок», що розроблений за підтримки ЮНІСЕФ. Метою було створення простого у використанні та наглядного інструменту, який допоможе керівництву ОТГ визначитись з пріоритетами для подальшого стратегічного планування, в тому числі розробки цільових програм та пріоритетними заходами у соціальному секторі, відповідно до таблиці, що розташована на стр. 32-43, розділ 3.2. Перший стовпчик таблиці інструменту пріоритизації складають сфери, а другу - завдання/зони відповідальності щодо забезпечення людського розвитку на рівні ОТГ. Тут поданий максимальний перелік. Деякі з запропонованих завдань можуть бути виконані лише на рівні великих ОТГ. Проте, оскільки інструмент є універсальним, тут присутні завдання «різного рівня складності». На рівні ОТГ має зібратись робоча група у складі Голови ОТГ, його заступника з гуманітарних питань (або рівнозначна посада), фінансиста, відповідального за охорону здоров’я в ОТГ, за освіту, культуру та соціальний захист і послуги. За потреби склад групи може бути розширено. Застосування даного інструменту є наступним етапом після оцінки потреб громади та наявних в ній послуг. Дані, отримані під час оцінки є відправними для визначення актуальності того чи іншого завдання. На спільному засіданні учасники групи аналізують кожен із пунктів другого стовпчика (завдання), і проставляють бали за результатами його оцінки. Третій стовпчик «Цільова група» вказує, кому мають надаватися послуги, або на кого мають бути спрямовані заходи. Наступний стовпчик «Чисельність цільової групи» заповнюється на основі даних, отриманих в ході оцінки громади з використанням інструменту «Агрегований індекс впливу», з таблиць «Статистичні дані ОТГ» (див. запропоновані для різних завдань коди). Стовпчик «Необхідні послуги/заходи» на даному етапі не заповнюється. Послуги/заходи виписуватимуться пізніше тільки для тих завдань, які ОТГ визначить, як пріоритетні або актуальні. При цьому, надання послуг/проведення заходів має прописуватись дуже конкретно – з вказанням населених пунктів, де це планується робити, графіків, виконавців і т.д.

30

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Бали проставляються за наступними категоріями і таким чином: - Актуальність завдання (1-низька, 2-середня, 3-висока) - учасники групи аналізують кожен із пунктів другого стовпчика (завдання), використовуючи індикатори успішності та агреговані індекси впливу, отримані в ході оцінки потреб, і консолідованим рішенням проставляють бали за результатами їх оцінки. В переважній більшості – чим більше значення індексів впливу, тим краща ситуація з відповідного питання у громаді. Проте, на деякі індекси бажано дивитись в комплексі з іншими індексами, тільки тоді можна зрозуміти реальну ситуацію. -

Наявність спеціалістів, які могли б реалізувати обране завдання (1-ні, 2-частково (потребують навчання/є, але недостатня кількість), 3 - так)

-

Наявність підходящих приміщень у разі потреби (1-ні, 2-частково (потребують ремонту/оснащення/є, але їх недостатньо), 3-так)

-

Наявність фінансування (1-не фінансується, 2- фінансується частково, 3фінансується повністю). Виставляючи бали в даній колонці, варто також проаналізувати ефективність наявного фінансування, зокрема, якщо відповідний напрямок фінансується повністю, а показники (див. останню колонку) низькі, це означає, що кошти використовуються неефективно – фінансуються заходи, які не впливають на ситуацію у громаді.

-

Потреба залучення інших ОТГ (1-є потреба, але немає можливості, 2-є потреба і є можливість, 3- немає потреби)

Для прийняття обґрунтованого рішення, які бали виставляти, рекомендується забезпечити присутність на засіданні робочої групи з пріоритезації профільних спеціалістів, аби була можливість вислухати їх думку. В колонці «Сума балів пріоритезації» іде автоматичний підрахунок балів. За результатами видно, яке із завдань є пріоритетним. Може бути, що завдання, яке не набрало максимум балів щодо своєї актуальності стало пріоритетним. Це може бути пов’язано з тим, що на його реалізацію не потрібно виділяти додаткових ресурсів або вони мінімальні. Як уже вказувалось, для відібраних колегіальним рішенням (визначається «прохідний бал») пріоритетних завдань виписуються конкретні заходи, які в подальшому включаються в місцеві цільові програми та плани. Після опрацювання завдань з найвищими балами необхідно проаналізувати завдання, які отримали максимальний бал щодо їх актуальності, але, в цілому, набрали «непрохідну» кількість балів. Проставлені бали показують, які саме аспекти для реалізації цих завдань потребують найбільших зусиль (кадри, приміщення, пошук необхідних фінансів, налагодження співпраці з сусідніми ОТГ). Щодо цих завдань можуть бути виписані заходи для покращення ситуації в тому аспекті, за яким було проставлено низький бал. Вирішення відповідних завдань можна включати у середньо- та далеко-строкове планування.

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

31


3.2 ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАХОДІВ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕКТОРІ Сфера

Соціальна профілактика сімейного неблагополуч чя в громаді

Соціальна підтримка сімей в СЖО

Завдання

Цільова група

Чисельніст ь цільової групи

Проведення профілактичної роботи в громаді

Вразливі сім'ї

b1+b3+b5+ b7+b9+b11

Робота з матерями, де є Неповноліт ризик відмови від ні, вагітні та дитини: супровід породіллі (допомога в знаходженні ресурсів в громаді), переадресація до центрів матері та дитини

А3

Ідентифікація та супровід сімей в складних життєвих обставинах

b13

Сім'ї в СЖО

Необхідн і послуги / заходи

Актуальніст ь завдання (1-низька, 2-середня, 3-висока)

Наявність спеціалістів* (1-ні, 2-так, але потребують навчання, 3 - так)

Наявність підходящих приміщень у разі потреби: 1-ні, 2-частково (потребують ремонту/осна щення/є, але їх недостатньо) 3-так

Наявність фінансуван ня (1-не фінансуєть ся, 2-частково фінансуєть ся, 3-повністю фінансуєть ся)

Потреба залучення інших ОТГ (1-є потреба, але немає можливості 2-є потреба іє можливість 3- немає потреби)

Сума балів пріор итеза ції

Індикатори успішності

B2 - Кількість сімей, які опинилися у СЖО, поділена на загальну кількість вразливих сімей та помножена на 100 B5 - Кількість дітей, народжених неповнолітніми мамами, поділена на загальну кількість народжених дітей та помножена на 1000 B4 - Кількість випадків попередження відмов від новонароджених, поділена на суму випадків відмов та попереджених відмов та помножена на 100. B3 - Кількість вразливих сімей, що перебувають під соціальним супроводом,

32 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

Значен ня індика тора 0100


Соціальна підтримка сімей в СЖО

Робота з сім'ями, діти яких знаходяться в інтернатних закладах

Cім'ї, діти b27 яких знаходяться в інтернатних закладах

Забезпечення взаємодії спеціалістів закладів освіти, медичних закладів та фахівців соціальної роботи/соціальних працівників з метою раннього виявлення

Cім'ї, діти b27+b24+ яких b25 знаходяться в інституціях або вилучені чи відібрані в батьків

Забезпечення дитини тимчасово вилученої з сім'ї сімейним оточенням

Сім’ї, діти віком 0-3 роки, яких знаходяться в інституціях

b26

Діти, вилучені з сім'ї за рішенням органу опіки та суду

b24+b25

поділена на загальну кількість сімей, які опинилися у СЖО, та помножена на 100 B9 - Кількість дітей, що виховуються в інтернатних закладах, поділена на загальну кількість дітей та помножена на 1000 B9 - Кількість дітей, що виховуються в інтернатних закладах, поділена на загальну кількість дітей та помножена на 1000 B8 - Кількість дітей віком 0-3 роки, що виховуються в інтернатних закладах, поділена на загальну кількість дітей віком 0-3 роки та помножена на 1000 B10 - Кількість дітей, які влаштовані під тимчасову опіку до родичів чи в патронат, поділена на загальну кількість дітей, вилучених з сім'ї за рішенням органу опіки та суду помножена на 100

33


Дошкільна освіта

Середня освіта

Забезпечення населення доступом до закладів дошкільної освіти (наявність в населеному пункті або організований довіз) Сприяння створенню приватних та кооперативних дитсадків Забезпечення населення доступом до закладів середньої освіти (наявність в населеному пункті або організований довіз)

Діти 3-5 років

А6

B11 - Кількість місць в дитячих дошкільних закладах усіх типів та форм власності, поділена на кількість дітей дошкільного віку та помножена на 100

Діти шкільного віку

A7+A8

O2 - 2 * Кількість одиниць шкільних автобусів / Кількість рейсів шкільних автобусів на день (всього) та помножена на 100

Забезпечення денного догляду дітей у школах, в т.ч. групи подовженого дня

Учні 1-4 класів

A7

B12 - Кількість учнів 1-4 класів, що відвідують групи продовженого дня, поділена на загальну кількість учнів 1-4 класів та помножена на 100

34 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Забезпечення організованог о дозвілля

Формування здорового способу життя

Забезпечення належних умов перебування дітей в школах ( наявність гарячого харчування, наявність туалетів у приміщенні)

Учні 1-4 класів

A7

Культурно-естетичне виховання (гуртки, клуби, відкриті простори за інтересами, творчі вечори, навчальні заняття щодо формування навичок ефективного спілкування)

Діти шкільного віку

A7+A8

Створення можливості для занять фізкультурою і спортом (стадіони, спортивні майданчики, клуби, в тому числі обладнані тренажерами)

Діти шкільного віку

A7+A8

О3 - кількість шкіл з теплими туалетами, поділена на кількість шкіл та помножена на 100 B13 - Кількість учнів 1-4 класів, що забезпечені гарячим харчуванням безкоштовно, поділена на загальну кількість учнів 1-4 класів та помножена на 100 B14 - Кількість дітей, що займаються в гуртках, секціях позакласною роботою, навчанням, дозвіллям, діяльністю, окрім спорту, поділена на загальну кількість дітей шкільного віку та помножена на 100 B15 - Кількість дітей, що займаються в спортивних гуртках, секціях тощо, поділена на загальну кількість дітей шкільного віку та помножена на 100

35


Забезпечення сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Забезпечення сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Популяризація сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, взяття під опіку, прийомні сім'ї, ДБСТ)

Загальне населення

A1

Супровід та навчання сімей опікунів/піклувальників, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), та їх фінансове забезпечення

Сім'ї опікунів/пікл увальників, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу

c4

С3 - Кількість дітей з узятих на первинний облік протягом року, влаштованих до ДБСТ, до прийомних сімей, в сім'ї громадян під опіку/піклування, на усиновлення громадянами України та іноземцями та повернутих у власну біологічну сім'ю, поділена на кількість дітей, узятих на первинний облік та помножена на 100 С2 - Кількість дітей, що виховуються в сімейних формах виховання, поділена на загальну кількість дітей із статусом дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування та помножена на 100 С5 - Кількість дітей зі статусом дитинисироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, що переведені з сімейних форм виховання в інтернатні заклади, поділена на кількість дітей зі статусом дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, що

36 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


виховуються в сімейних формах виховання, та помножена на 100

Забезпечення сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Робота з особами з числа дітейсиріт чи позбавлених батьківської піклування (18-23 роки)

Реінтеграція дітейситріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з інтернатних закладів у сімейне середовище

Діти зі статусом, що перебувают ьв інтернатних закладах

c3

Забезпечення житлом осіб з числа дитейсиріт чи позбавлених батьківської піклування (в тому числі створення соціальних квартир/гуртожитків)

Особи з числа дітейсиріт чи позбавлених батьківської піклування (18-23 роки)

c15

С4 - Кількість дітей зі статусом дитинисироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, переведених з інтернатних закладів у сімейні форми виховання, всиновлених та повернутих у власну біологічну сім'ю, поділена на кількість дітей зі статусом дитини-сироти чи позбавленої батьківської опіки та піклування, що виховуються в інтернатних закладах, та помножена на 100 C6 - Кількість осіб з числа дітей-сиріт чи позбавлених батьківської опіки та піклування (18-23 роки), що отримали житло поділена на загальну кількість осіб цієї ж категорії на житловому обліку

37


Проведення профорієнтації (курсів/занять) для молоді та осіб, що потребують зміни спеціальності

Забезпечення догляду за віком

Забезпечення адміністратив ними та соціальними

c15

Забезпечення надання послуг (в т.ч. платних) для осіб похилого віку, які потребують догляду/ допомоги. Заохочення (в тому числі матеріальне) членів громади допомагати сусідам похилого віку Забезпечення догляду в громаді, в тому числі можливостей денного догляду, підтриманого проживання. Утримання закладів стаціонарного догляду тих осіб, для кого неможливо організувати догляд в громаді (для великих громад).

Особи, похилого віку, які потребують догляду/ допомоги

d1

Особи, похилого віку, які потребують догляду/ допомоги

d1

Забезпечення зручних (наближених до отримувача послуг) процедур оформлення

Особи пенсійного віку

A15

С7 - Кількість осіб з числа дітей-сиріт чи позбавлених батьківської піклування (18-23 роки), що не вчиться та не працює поділена на загальну кількість осіб цієї ж категорії D2 - Кількість одиноких престарілих громадян, поділена на загальну громадян пенсійного віку та помножена на 100 D3 - Кількість одиноких престарілих громадян, що отримують денний догляд, стаціонарне обслуговування в громаді та за межами громади, поділена на кількість одиноких престарілих громадян помножена на 100 D4 - Кількість одиноких престарілих громадян, що отримують обслуговування на дому, поділена на кількість одиноких престарілих громадян помножена на 100 D5 - Кількість осіб пенсійного віку, що отримують

38 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


послугами осіб пенсійного віку

Забезпечення послугами осіб з інвалідністю

Інклюзивна освіта

документів та отримання інших соціальних та адміністративних послуг особам пенсійного віку Раннє втручання

Діти віком 0-2 роки

А5

Навчання навичкам самостійного життя (в групах та окремо)

Діти з інвалідністю

e7

Супровід родин, де є члени з інвалідністю

Родини, що мають в складі особу з інвалідністю

e1+e7

Забезпечення можливостей навчатися для дітей з інвалідністю, в тому числі супровід під час навчання

Діти дошкільного та шкільного віку з інвалідністю та які потребують супроводу за рішенням Комісії

e12

e13

адміністративні та соціальні послуги, поділена на кількість громадян пенсійного віку, помножена на 100 E2 - Кількість дітей, що мають статус дитини з інвалідністю, віком до 18 років, поділена на кількість дітей віком до 18 років та помножена на 1000 E2 - Кількість дітей, що мають статус дитини з інвалідністю, віком до 18 років, поділена на кількість дітей віком до 18 років та помножена на 1000 E6 - Кількість осіб з інвалідністю, що отримують денний догляд в громаді, поділена на кількість осіб з інвалідністю, помножена на 100 E4 - Кількість дітей з інвалідністю дошкільного віку, що відвідують ДНЗ, поділена на кількість дітей з інвалідністю дошкільного віку та помножена на 100 E5 - Кількість дітей з інвалідністю шкільного віку, що відвідують ЗНЗ,

39


Допомога в працевлаштув анні (в тому числі для людей з інвалідністю)

Створення без бар’єрного середовища для людей з інвалідністю

Безробіття

Організація навчальних курсів для людей з інвалідністю (в тому числі он-лайн курсів).

Особи з інвалідністю

e1

Працевлаштування навчених осіб з інвалідністю. Підтримка на робочому місці Обладнання громадських місць пандусами та кнопками виклику співробітників, розширеними дверними просвітами Обладнання світлофорів звуковими сигналами

Особи з інвалідністю (2, 3 група)

e3+e4

Особи, обмежені в мобільності

e1+e7

Організація курсів Безробітні перекваліфікації та підвищення кваліфікації. Узгодження із представниками місцевого бізнесу "замовлення" на спеціалістів, підготовка працівників у відповідності до запитів, залучення до громадських робіт

A13

поділена на кількість дітей з інвалідністю шкільного віку та помножена на 100 E7 - Кількість працюючих осіб з інвалідністю, поділена на загальну кількість осіб з інвалідністю працездатного віку, помножена на 100 O1 - Кількість об'єктів соціального призначення, у яких забезпечено безперешкодний доступ для осіб з обмеженою мобільністю (щонайменше є пандуси і санітарногігієнічні приміщення, обладнані у відповідності до стандартів) / всього об'єктів соціального призначення у громаді помножена на 100 F1 - Кількість безробітних осіб, поділена на загальну кількість працездатного населення громади, помножена на 100 F5 - Кількість зареєстрованих в ЦЗ поділена на кількість безробітних осіб громади помножена на 100

40 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Забезпечення взаємодії Безпритульні f1 поліції, спеціалістів медичних закладів та надавачів соціальних послуг з метою раннього реагування та адресної профілактики

F2 - Кількість осіб без постійного місця проживання, поділена на загальну кількість дорослого населення громади, помножена на 1000

Організація збору речей та інших товарів першої необхідності для безпритульних

F6 - Кількість осіб без постійного місця проживання та осіб, які повернулися з місць позбавлення волі, які отримують послуги в громаді поділена на загальну кількості осіб даних категорій та помножена на 100.

Робота фахівців, Безпритульність спрямована на запобігання втраті житла, допомога у працевлаштуванні, забезпечення притулків, центрів обліку, ресоціалізації, пунктів обігріву та харчування (для великих громад) Проведення профілактичних заходів серед населення громади

Протидія вживанню психоактивних речовин

Контроль за продажем алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім

Безпритульні f1+f4 та особи, які повернулися з місць позбавлення волі Безпритульні f1+f4 та особи, які повернулися з місць позбавлення волі і

Загальне населення

А1

Алко- та f8 наркозалежні неповнолітні

F3 - Кількість осіб, щодо яких було складено адмінпротоколи про перебування у стані алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння, поділена на загальну кількість дорослих та помножена на 1000. F4 - Кількість дітей, щодо яких було складено адмінпротоколи про перебування у стані алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння, поділена на загальну кількість

41


неповнолітніх та помножена на 1000

Протидія злочинності

Протидія насильству та торгівлі людьми

Створення/сприяння у створенні закладів з ресоціалізації/перенап равлення до закладів за межами ОТГ (при можливості закупівля їх послуг)

Алко- та наркозалеж ні

f6

Профілактична робота з населенням, в т.ч. молоддю, служби пробації, ювенальної юстиції.

Загальне населення

A1

Забезпечення взаємодії Особи, які спеціалістів закладів скоїли освіти та фахівців злочин соціальної роботи/ соціальних працівників з метою раннього реагування та адресної профілактики

f10+f12

Профілактика рецидів скоення злочинів серед осіб, які повернулися з місць позбавлення воли

f4

Особи, які повернулися з місць позбавлення воли

Поширення інформації в Загальне місцях, де скупчується населення велика кількість цільової аудиторії (інформація про небезпеку, заклади, де надається допомога та заохочення до звернення по допомогу)

A1

F7 - Кількість алко та нарко залежних, які отримують послуги в громаді поділена на загальну кількості осіб даної категорії та помножена на 100 G1 - Кількість осіб, які скоїли злочин, поділена на кількість осіб старше 18 років та помножена на 1000 G1 - Кількість осіб, які скоїли злочин, поділена на кількість осіб старше 18 років та помножена на 1000 G2 - Кількість дітей, які скоїли злочин, поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000 Кількість скоєних злочинів повторно поділена на кількість осіб, які повернулися з місць позбавлення волі та помножена на 100 G5 - Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства поділена на кількість осіб старше 18 років та

42 ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Забезпечення взаємодії закладів освіти, медицини, поліції та надавачів соціальних послуг з метою раннього реагування та адресної профілактики, створення мобільних бригад, кризових центрів, впровадження корекційних програм

Жертви насильства, торгівлі людьми, особи, які вчинили насильство

f15+f17

помножена на 1000 G6 - Кількість зафіксованих випадків домашнього насильства поділена на кількість дітей до 18 років та помножена на 1000 G7 - Кількість осіб, які постраждали від насилля, які отримують послуги в громаді поділена на загальну кількості осіб даної категорії та помножена на 100.

*У випадку браку необхідних кадрів, необхідно провести заходи, спрямовані на професійну підготовку спеціалістів соціальної сфери та управлінців, зокрема: -

- Забезпечення проходження практики та стажувань для студентів та випускників гуманітарної сфери. Відбір кращих для своєї громади, пошук в громаді своїх спеціалістів, створення для них найпривабливіших умов життя та роботи - Підвищення кваліфікації чи рівня компетентності спеціалістів соціальної роботи, які працюють більше 2 років на одній посаді, та у разі впровадження нових послуг - Регулярне проведення супервізії в соціальних службах

З метою оцінки достатньої кількості наявного персоналу, який може пройти необхідну додаткову професійну підготовку, використовуються наступні показники з методики "Агрегованого індексу": K1 - Фахівці із соціальної роботи K2 - Практичні психологи у закладах соціального спрямування K3 - Соціальних педагоги у закладах освіти K4 - Психологи у закладах освіти К8 - Соціальні працівники К9 - Соціальні робітники

43


4.1 СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Створення інтегрованої системи надання соціальних послуг передбачає гармонізацію політики та програм, що мають взаємопов’язані цілі. Реалізація цього завдання на рівні ОТГ має відбуватися шляхом запровадження цілісної системи стратегічного планування та бюджетування. Як відомо стратегічне планування за своєю суттю виступає одним із важливих інструментів підвищення координованості та узгодженості дій усіх зацікавлених сторін. Застосування стратегічного планування для розвитку соціальних послуг містить у собі низку аспектів, які сприяють посиленню інтеграційного потенціалу планувальної діяльності, серед яких слід відмітити найбільш вагомі: • органічне включення процесу планування соціальних послуг в загальну стратегію соціально-економічного розвитку громади сприятиме послідовності та стійкості розвитку громади в цілому; • визначення потреб громади та постановка стратегічних цілей розвитку соціальних послуг шляхом максимальної активізації та об’єднання зусиль громади; • визначення джерел та механізмів фінансування системи соціальних послуг шляхом уникнення необхідності фінансування інфраструктури та інтеграції ресурсів на досягнення визначених цілей. Стратегічне планування передбачає залучення всіх членів громади до пошуку шляхів розв’язання конкретних соціально-економічних проблем, що існують на місцевому рівні. На основі такого підходу можна визначати пріоритети розвитку громади, залучати надавачів послуг і розподіляти бюджетні кошти. Програмно-цільове планування виступає ще однією складовою загальної ієрархії муніципального планування та регулюється Законом8. Застосування програмно-цільового методу (ПЦМ) бюджетування відкриває перед громадами ряд можливостей, які важко реалізувати при традиційних підходах до бюджетного планування. Зокрема, він заохочує обговорення якості та ефективності програм, допомагає спрямовувати ресурси на програми, які забезпечують досягнення результатів та призупинити фінансування програм, що не забезпечують належних результатів. При застосуванні ПЦМ бюджетування заходи щодо покращення соціального обслуговування розглядаються комплексно із урахуванням взаємозв’язку між різними сферами соціального захисту – соціальними послугами, медичним обслуговуванням, виховною та освітньою діяльністю, культурно-просвітницькою роботою. ПЦМ також дає можливість більш детально і конкретно розписати заходи щодо залучення додаткових коштів (спеціальний фонд), включаючи платні послуги та благодійну допомогу. Він буде сприяти розвитку послуг на рівні ОТГ, підвищення їх якості та доступності, гарантованості моніторингу та контролю з боку уповноважених осіб. Взаємозв’язок між стратегічним, цільовим та бюджетним плануванням приведено на Рис. 4.1

П Стратегія

Цільова програма

Бюджетна програма

Мета стратегії

Завдання стратегії

Мета цільової програми

Завдання цільової програми Мета бюджетної програми

Завдання бюджетної програми

Рис. 4.1 Взаємозв’язок стратегічного, цільового та бюджетного планування9

Результати моніторингу та оцінки виконання бюджетних програм 8ЗУ

«Про державні цільові програми», частково ЗУ «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» 9 За інформацією Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, 2017

44

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ МЕТОДОЛОГІЄЮ ПЦМ 4.2

БЮДЖЕТІВ

ТЕРИТОРІАЛЬНИХ

ГРОМАД

ЗА

На сьогоднішній день в Україні проводиться реформа децентралізації. У цих умовах трансформуються усі сфери суспільства, реформується фінансовий механізм, з’являються нові важелі впливу на економічний і суспільний розвиток держави, у тому числі й на соціальну сферу. Її функціонування неможливе без відповідного фінансування. У зв’язку з тим, що роль і значення соціальної сфери у суспільстві дуже важливі, постає завдання реформування системи її фінансування. Передусім фінансування соціального захисту і соціальне забезпечення населення здійснюється за рахунок бюджетних коштів через реалізацію відповідних програм. Програми соціального захисту і соціальне забезпечення поділяються на державні та місцеві програми. Бюджетним кодексом України10 (ст. 87 – 91) передбачені видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів. Відповідно до нової редакції Бюджетного кодексу України об’єднані територіальні громади мають такі самі повноваження з фінансування видатків спрямованих на соціальний захист і соціальне забезпечення, як і міста обласного значення та райони. Так до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать: 

державні програми соціального забезпечення

державні програми соціального захисту

 державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян; 

районні та міські програми і заходи.

Відповідно ст. 102 Бюджетного кодексу України, місцевим бюджетам передаються субвенції з Державного бюджету України для фінансування державних програм соціального захисту. За рахунок таких субвенцій здійснюється фінансування видатків на державні програми соціального захисту, які, зокрема, передбачають: допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасова державна допомога дітям; компенсаційні виплати за пільговий проїзд таким категоріям громадян; виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, грошового забезпечення батькам-вихователям та прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною», тощо. Водночас усі видатки бюджетів об’єднаних територіальних громад, у т. ч. на державні та місцеві програми соціального захисту і соціального забезпечення, починаючі з 2017 року, мають фінансуватися на основі програмно-цільового методу бюджетування (ПЦМ). Це передбачено у прикінцевих та перехідних положеннях Бюджетного кодексу України. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі – метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Помилковим було б твердження, що при застосуванні ПЦМ не використовуються інші методи бюджетного планування. Серед таких методів базовими є балансовий, нормативний та метод екстраполяції. Програмно-цільовий метод поєднує усі ці методи та додає елементи, за допомогою яких встановлюється взаємозв’язок між ресурсами та результатами (рис. 4.2.1).

10

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

45


Нормативний метод

Скільки коштує?

1. Заробітна плата; 2. Опалення 1м3 приміщення; 3. ….

1. Заробітна плата за: Метод екстраполяції

Скільки буде коштувати?

2019 рік; 2019 рік; 2020 рік (прогноз)

2. ….

Балансовий метод

Скільки коштів можна витратити?

Доходи Витрати

ПЦМ

Що буде досягнуто?

1. Зменшення захворюваності на 10 %; 2. Побудовано дитячій садочок; 3. ….

Рис. 4.2.1 Взаємозв’язок методів бюджетування

Бюджетний процес за ПЦМ за своєю суттю є циклом, який починається та закінчується з визначення переліку соціальних та економічних проблем і охоплює поетапне впровадження усіх заходів, необхідних для їх подолання. Це є головною рисою ПЦМ. Процес формування та виконання бюджету за ПЦМ проілюстровано на рис. 4.2.2

Соціально-економічна проблема

Мета: вирішення соціально-економічної проблеми

Формування бюджетних програм

П Розробка завдань для реалізації бюджетних програм із зазначенням термінів їх виконання

Визначення, чи досягнута мета та звітування про її досягнення

Моніторинг та оцінка ефективності

Виконання

Формування показників виконання

Рис. 4.2.2 Модель бюджетного процесу за ПЦМ

Виходячи з зазначеного, в умовах використання ПЦМ бюджетні документи мають слугувати досягненню таких цілей:

46

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


 забезпечення достатньою, об’єктивною та ґрунтовною інформацією стосовно ресурсів та ефективності витрат, які необхідні для досягнення встановленої цілі, широкого кола зацікавлених сторін, що включає в себе управлінців усіх рівні, депутатів відповідних рад та громадськості;  забезпечення дотримання усіх законодавчо встановлених принципів бюджетної політики, у тому числі принципу збалансованості бюджету. Кожен новий цикл бюджетування за ПЦМ починається з оцінки ефективності бюджетної програми після завершення її реалізації, тобто визначається ступінь досягнення мети програми. Для здійснення оцінки ефективності програми важливо правильно запланувати систему показників її виконання. Такі показники повинні відповідати цілі та завданням програми. Тому сама програма повинна бути спрямована на досягнення досить конкретної цілі, щоб кількість завдань і показників її виконання не була занадто великою. Ще однією з рис ПЦМ є орієнтованість на надання якнайбільшого об’єму послуг на одиницю витрачених грошових ресурсів. Згідно з методологією ПЦМ, бюджет демонструє стандарт послуги, визначає об’єм робіт, які необхідно виконати, та кошти, необхідні для забезпечення виконання певної послуги. На відміну від традиційного бюджету, який приділяє увагу лише контролю за цільовим використанням коштів, програмне бюджетування забезпечує функцію фінансового контролю, що базується на результатах програми. Відповідальний виконавець отримує фінансове забезпечення програми з метою досягнення цілі та реалізації завдань програми. Таким чином, правильним є твердження що в умовах ПЦМ виконавець отримує бюджетні кошти для надання послуг у межах чітко встановлених параметрів цих послуг (кількість, періодичність, якісні показники). Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що при плануванні бюджету за ПЦМ на відміну від постатейного принципу:  змінюються акценти з планування та контролю за видами й обсягами видатків на планування соціально-економічних результатів від витрачання бюджетних коштів;  розподіл бюджетних ресурсів ґрунтується не лише на наявності коштів, а й на показниках соціально-економічної ефективності;  посилюється відповідальність розпорядників бюджетних коштів за кількість та якість наданих населенню послуг (товарів, робіт).

4.3 ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ НЕДЕРЖАВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Сучасний стан надання соціальних послуг населенню в Україні далекий від європейських стандартів. Це пояснюється історичними (адміністративний спадок від Радянського Союзу) та політико-економічними причинами. Власний досвід подолання проблем державного адміністрування в Україні обмежений, тому владі при реформуванні адміністративної системи слід взяти за основу практику розвинених світових демократій, а суспільству через неурядові інститути контролювати їх роботу. Забезпечення успішності процесу оптимізації системи надання соціальних послуг, становлення сучасної недержавної соціальної інфраструктури потребує вирішення низки проблем технологічного характеру. Одним з головних гальмуючих чинників в цьому контексті виступає недостатня фінансова база суб’єктів громадянського суспільства. Адже саме від наявності фінансових і матеріальних ресурсів, а також від ефективного їх використання, значною мірою залежать змістовні характеристики діяльності громадських організацій, реалізація їхнього потенціалу. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

47


Одним із недоліків чинної системи надання соціальних послуг є відсутність конкуренції. Недорозвиненою є й мережа альтернативних соціальних послуг. Це значною мірою спричинено умовами фінансування соціальних послуг: бюджетні кошти плануються і спрямовуються на утримання державних інституцій, а не на потреби отримувачів соціальних послуг. У той же час багато людей, котрим держава гарантує право на соціальну допомогу (соціальні послуги), звертаються до недержавних організацій, які допомагають їм долати життєві труднощі та підтримувати соціальну активність. Водночас вже сьогодні в межах існуючого законодавства є механізми, які дозволяють забезпечити бюджетне фінансування надання соціальних послуг недержавними організаціями. Підпунктом «г» пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу визначено, що з бюджетів об’єднаних територіальних громад можуть здійснюватися видатки на реалізацію місцевих програм і заходів щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї. Таким чином на рівні громади можливо затвердити відповідну цільову програму. Така програма, може, зокрема, передбачати розвиток системи, за якої надання соціальних послуг населенню може здійснюватися також небюджетними установами. Це дозволить спрямовувати кошти місцевих бюджетів на фінансування тієї частини соціальних послуг, які надаватимуться небюджетними установами. Проте досить часто виникає ситуація, коли цільова програма затверджена рішенням місцевої ради і навіть визначені обсяги фінансування її завдань, але кошти з бюджету не виділяються. Тому необхідно виважено підходити до розробки таких цільових програм та забезпечувати реалістичність заходів, обсягів бюджетних коштів, необхідних для їх виконання, та показників результативності. Відповідно до існуючої законодавчої бази, цільова програма – це документ, який носить стратегічний характер, водночас не має статусу обов’язкового виконання. Як показує практика, для того, щоб всі завдання, визначені у цільовій програмі, отримали фінансування, вони мають бути включені до відповідного місцевого бюджету. При цьому найкращим інструментом, який дозволяє якісно поєднати цілі і завдання цільової програми з бюджетним плануванням, є програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету. При такому методі бюджетування забезпечується формування бюджетних програм, які відповідають завданням цільової програми та містять показники результативності, що дозволяє оцінити ефективність використання бюджетних коштів. Завдяки цьому можна досягти гармонізації цілей і завдань цільових і бюджетних програм (див. рис. 4.3)

П

48

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


МЕТА стратегічного документу

Стратегічний документ

ЗАВДАННЯ стратегічного документу

Цільова програма

МЕТА цільової програми

ЗАВДАННЯ цільової програми

Бюджетна програма

МЕТА бюджетної програми

ЗАВДАННЯ бюджетної програми/підпрог рами

РЕЗУЛЬТАТИ моніторингу та оцінки виконання бюджетних програм Рис. 4.3 Взаємозв’язок цільових та бюджетних програм

Прийняття цільових програм та формування відповідних бюджетних програм, спрямованих на підтримку діяльності організацій, які надають соціальні послуги, дозволить налагодити якісну систему моніторингу та оцінки виконання програм та забезпечить більш ефективне використання бюджетних коштів. 4.4 РОЗРОБКА БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

НА

МІСЦЕВОМУ

РІВНІ

СПРЯМОВАНИХ

НА

Процес розробки та реалізації бюджетних програм можна поділити на чотири етапи: планування програм, їх погодження, виконання та аналіз виконання програм. Бюджетні програми затверджуються щорічно виключно в межах наявних бюджетних ресурсів з метою досягнення конкретного результату при витрачанні цих ресурсів. Також, згідно зі ст. 751 Бюджетного кодексу України місцевий фінансовий орган щороку спільно з іншими головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, та з урахуванням Бюджетної декларації складає прогноз місцевого бюджету. У разі, коли головний розпорядник є виконавцем певної цільової програми, то він має забезпечити в межах відповідної бюджетної програми виконання завдань, визначених такою цільовою програмою. Бюджетна програма складається з частин (опцій) та має такі елементи: 

назва бюджетної програми;

мета бюджетної програми;

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

49


 завдання бюджетної програми та напрями використання коштів (одне або більше для кожної програми);  результативні показники ефективності, якості).

виконання

бюджетної

програми

(затрат,

продукту,

Ключовим елементом бюджетної програми є її мета, що визначає вид діяльності розпорядника та спрямовує його на досягнення конкретного результату. Наказом Міністерства фінансів України № 836 від 26.08.2014 року «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів»11 визначено: «Мета бюджетної програми відображає цілі, яких необхідно досягти під час виконання бюджетної програми у середньостроковому періоді, відповідає пріоритетам державної політики у відповідній сфері, визначеним нормативно-правовими актами, та спрямована на досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, реалізацію якої забезпечує головний розпорядник. Мета має бути чіткою, реальною та досяжною». Будь-яка програма може мати лише одну мету, характерну тільки для цієї програми; мета не повторюється у форматі інших програм. Тобто мета є унікальною для кожної з програм, що задовольняє сформульований принцип унікальності мети. Мета, за своєю суттю – це відображення загального кінцевого результату, на досягненні якого спрямована конкретна бюджетна програма. Характерні риси мети бюджетної програми: 

визначення кінцевого результату від реалізації програми;

орієнтація на довгострокову перспективу;

відповідність головній меті діяльності розпорядника коштів.

Відповідно до мети бюджетної програми, розпорядники коштів розробляють завдання програми. Завдання можна розглядати як короткострокові етапи в рамках середньострокової стратегії, що визначається метою бюджетної програми. Завдання бюджетної програми – конкретний, спрямований на досягнення мети бюджетної програми комплекс заходів, який відображає основні етапи досягнення поставленої мети, визначає шляхи виконання програми, підлягає перевірці та повинен містити результативні показники бюджетної програми. Напрями використання бюджетних коштів - дії (заходи), пов’язані з наданням публічних послуг та/або забезпеченням надання таких послуг, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань в межах коштів, передбачених рішенням про місцевий бюджет на виконання бюджетної програми. Бюджетна програма може мати декілька завдань та напрямів використання коштів, направлених на досягнення результату, очікуваного від впровадження програми. Завдання та напрями повинні мати такі характеристики:  орієнтованість на результат (добре сформульовані завдання чітко вказують на те, що необхідно зробити);  вираження результатів у кількісних вимірах (для того, щоб мати змогу визначити, чи виконане завдання, чи ні, необхідно мати спосіб вимірювання результатів). Отже, чітко сформульовані завдання та напрями вказують на те, що буде зроблено, та не містять загальних та декларативних тверджень. Завдання та напрями слугують своєрідним

11

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1104-14

50

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


обґрунтуванням плану витрачання ресурсів за програмою, інакше кажучи, вони є обґрунтуванням кошторису бюджетної установи. Під час розробки бюджетної програми головним розпорядникам бюджетних коштів необхідно чітко усвідомлювати, яким чином вимірювати результати її реалізації. Саме для вимірювання цих результатів застосовується такий специфічний елемент програмно-цільового методу, як результативні показники бюджетних програм. Ці показники є ключовим інструментом механізму планування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом, більше того, вони є його основною характерною рисою. За місцем у системі управління місцевими бюджетами вони втілюють результатну складову програмно-цільового бюджету, є своєрідним індикатором, що всебічно ілюструє успішність виконання програми. Аби задовольняти принцип повної вимірності бюджетних програм, результативний показник обов’язково має бути вимірюваним та підлягати кількісному визначенню. Для задоволення принципу цілісності програм результативні показники мають співвідноситися з метою, завданнями та напрямам, що виконуються у межах бюджетної програми. Водночас вони не повинні вимірювати наслідки одноразової дії або висвітлювати результати короткострокової діяльності, оскільки є системним інструментом. Результативні показники програм – це найбільш незвична для сприйняття управлінська категорія. Здавалося б, що спільного з поняттям «управління бюджетною сферою» має показник «зниження захворюваності»? Але, саме в цьому і полягає докорінна відмінність програмно-цільового методу від інших підходів. Ця відмінність змушує перевернути свідомість фінансиста «з голови на ноги» – зовсім з іншої позиції подивитися на бюджетні видатки; зрозуміти, що сенс видатків – не в самому факті їх здійснення, а в тому результаті, який принесе для громади витрачання ресурсів бюджету. Адже що представляє собою ресурс бюджету? Це кошти платників податків, які є членами територіальних громад. Відраховуючи до бюджету (чи то до місцевого, чи то державного) частину свого заробітку у вигляді податків, платники (вони самі або їх непрацездатні родичі – діти, батьки-пенсіонери, родичі-інваліди) автоматично отримують право на якісні послуги з боку держави. Якість цих послуг не є віртуальною величиною. За моделлю «Ресурс-результат» вона обов’язково повинна узгоджуватися з сумою коштів, що надійшли до бюджету і, відповідно, перенаправлені з цього бюджету на рівень бюджетних установ – закладів соціальної допомоги, лікарень, дитсадків, і т. д., – яким довірено надавати ті чи інші послуги для платників податків, тобто для людей, які своїми податками фактично передплатили ці послуги. Таким чином, для забезпечення повноти усвідомлення якісних змін в управлінні місцевими бюджетами необхідно чітко та конкретно вимірювати обидві сторони соціально-економічного балансу: ресурсну (або кількісну, у тому числі грошову) сторону, до чого ми вже давно звикли, і результативну (або якісну) сторону надання послуг – у цьому сенсі ми тільки-но постали перед необхідністю осмислення бюджетних послуг як об’єкта управління. Саме для вимірювання якості такої бюджетної послуги і слугує результативний показник програми. Отже, згідно з постатейним (традиційним) методом, характеристикою будь-яких видатків слугує лише грошовий еквівалент; у програмно-цільовому методі таких характеристик дві – грошовий еквівалент та якісний еквівалент, як це показано в табл. 4.4.1

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

51


Таблиця 4.4.1 Еквіваленти вимірювання бюджетних програм Категорія

Одиниця вимірювання

Бюджетна програма

Грн.

Напрями використання бюджетних коштів

Грн.

Результативний показник 1

Одиниць

Результативний показник 2

%

Результативний показник 3

Грн. / споживача

Результативний показник ….

…….

Дуже важливо розуміти, що оскільки результативні показники повинні узгоджуватись із метою, завданнями та напрямами програми, то якщо ці елементи програми неправильно (або не чітко) сформульовані, встановити обґрунтовані результативні показники неможливо. Наступним важливим моментом є необхідність розробки реалістичних показників для кожного завдання та напряму програми. Дуже часто бюджетні установи, розробляючи програми, використовують показники, які потім важко оцінювати. Наприклад, сформувавши показник «Рівень задоволення населення соціальними послугами», заклад з надання соціальних послуг (або департамент соціального захисту населення як головний розпорядник) повинні для його оцінки провести кампанію з опитування чи анкетування населення, яке проживає на дільницях обслуговування, що потребує залучення значних додаткових ресурсів (технічних, людських та бюджетних). Крім того, суб’єктивізм оцінки цього досить узагальненого показника, що неминуче проявиться при опитуванні (анкетуванні), перешкоджатиме адекватному відображенню результативності та якості цієї послуги. Тому, встановлюючи будь-який показник, треба в першу чергу пам’ятати про те, що за умови відсутності об’єктивних, чітко вимірюваних даних про його виконання програма може вважатися невиконаною в тій частині, яка характеризується зазначеним показником. Якісно розроблені результативні показники дозволяють надати ґрунтовну оцінку всім аспектам реалізації програми, і, таким чином, визначити ефективність чи неефективність бюджетних витрат і соціальний ефект від впровадження програм. Вони допомагають встановленню безпосереднього зв’язку між виділеними ресурсами та досягнутими результатами, а також надають інформацію для осіб, відповідальних за прийняття управлінських рішень, щодо дій, які повинні бути виконані для покращення соціальної та економічної ситуацій і задоволення потреб громадян. Отже, результативні показники дозволяють порівняти поточні досягнення з результатами та проблемами минулого і визначити перспективи на майбутнє. Функції результативних показників програм: 1) 2) функція);

індикація ефективності використання бюджетних коштів (звітна функція); порівняння результатів виконання програми у динаміці та в часі (моніторингова

3) аналіз виконання програми в розрізі бюджетних періодів та між територіально окремими виконавцями (аналітична функція); 4) зазначення змін, які відбуваються у групі споживачів бюджетних послуг, змін у проблематиці, аж до змін у доцільності виконання програми (управлінська функція). Наприклад, за результатами моніторингу результативних показників ми будуємо управлінське рішення щодо виявлення причин недовиконання запланованого показника та поліпшення ситуації в галузі.

52

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


За методологією ПЦМ при плануванні програм мають формуватися декілька типів результативних показників, які можна використовувати для оцінки програми та визначення її кінцевої результативності: –

показник затрат;

показник продукту;

показник ефективності;

показник якості.

Планування затрат – одна з найбільш важливих процедур бюджетування, адже бюджетні ресурси завжди обмежені. Аналіз затрат необхідно систематично проводити на різних етапах бюджетного процесу, оскільки він є одним із ключових елементів оцінки програм. Цей процес не втрачає своєї актуальності починаючи зі стадії планування майбутнього бюджету, до стадій його затвердження та виконання. Показник затрат – це індикатор, що відображає структурований обсяг вхідних ресурсів, який необхідний для здійснення даного напрямку діяльності відповідного завдання програми. Або, показник затрат – це показник, що відображає обсяг та структуру ресурсів, що забезпечують виконання програми та характеризують структуру витрат програми. Затрати можуть відображатись як у грошовому вимірі, так і як людські, матеріальні або інформаційні ресурси (кількість осіб, залучених до виконання завдання; обсяг коштів, витрачених на здійснення завдання тощо). Показник затрат відображається в абсолютних цифрах (наприклад, кількість об’єктів, метраж або кубатура будівель і споруд). Показник затрат повинен відповідати принципу необхідності та достатності. Тобто, якщо при обрахунку показника затрат допускатиметься його штучне заниження, то обсяг ресурсів буде недостатній для повної реалізації завдання. Відповідно, програма виконуватиметься не в повній мірі, та нерезультативно. Якщо ж, навпаки, цей показник завищено, то це неминуче призведе до неефективного, нецільового використання бюджетних ресурсів і, відповідно, даватиме підґрунтя для багатьох бюджетних порушень. Показник продукту – це параметри обсягу наданих послуг, об’єму робіт, кількості користувачів послуг або робіт, номенклатура яких повністю відповідає меті програми. Або, показник продукту – це показник, що визначає обсяг виробленої продукції чи наданих послуг у ході виконання програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами) тощо. Показник продукту використовуються для оцінки досягнення визначеної мети. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг у процесі виконання програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами) тощо. Цей показник, як правило, має абсолютне значення. Він лише констатує факт надання послуг, виконання робіт чи групу споживачів у кількісному виразі і не вказує на якість наданих послуг чи виконаних робіт, ступінь задоволення потреб споживачів товарів або послуг. Показник продукту є перехідною ланкою між основними категорійними поняттями, такими як «затрати» та «результат». Продукт – це логічний наслідок витрачання ресурсів та логічна передумова отримання результату від витрачання цих ресурсів. На відміну від деяких інших показників, показник продукту бажано включати до формату кожної програми, оскільки він є основним кількісним індикатором виконання програми. В комплексі з іншими показниками він надає можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання програми, та моніторинг і оцінку ступеня виконання кожного з завдань програми. Також цей показник незамінний для визначення етапу, на якому знаходиться виконання програми. Зазначені показники найпростіше відстежити, оскільки інформація про затрати та продукт є доступною. Проте, використання лише показника продукту для оцінки програми не дає комплексного уявлення про ефективність використання бюджетних коштів. Тому для ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

53


окреслення чіткого бачення можливих результатів, а також оцінки ефективності використання бюджетних ресурсів, необхідно визначити ефективність та результат, який буде досягнуто завдяки реалізації програми. Показники ефективності в залежності від завдань, що виконуються в ході бюджетної програми, можуть визначатися як: –

витрати ресурсів на одиницю продукту;

– відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів; –

досягнення визначеного результату.

Часто цей показник називають показником економічної ефективності, оскільки він вказує на обсяг витрачених ресурсів на одиницю виробленої послуги. Подібно до інших показників, за його допомогою можна простежити відносну успішність виконання певної програми. Показник якості – це індикатор, який показує успішність виконання програми. він відображає вимірювані, значущі результати наданих послуг, виконаних робіт. Або показник якості – це показник, який характеризує досягнуті результати якості продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів програми. На відміну від показника продукту, який є кількісним показником, і відображає лише факт отримання продукту діяльності, показник якості відображає в динаміці покращення рівня якості отримання даного продукту діяльності. Показник якості дозволяє оцінити ступінь відповідності досягнутих результатів встановленій меті та завданням. Цей показник служить своєрідним звітом про досягнуті соціальні результати від надання послуг за програмою. В ньому відбивається соціальна ефективність програми. Застосування результативних показників програм дає змогу чітко продемонструвати ефективність використання бюджетних коштів, співвідношення досягнутих результатів та затрачених коштів, її необхідність та відповідність визначеній меті, а також, порівнювати результати виконання програм, аналізувати їх. Застосування результативних показників програм сприяє якісному та кількісному аналізу стану виконання програми в частині фінансового забезпечення та в частині досягнення соціального ефекту. При плануванні результативних показників необхідно використовувати дані попередніх бюджетних періодів. Аналізуючи результативні показники програм, необхідно визначити, чи результати виконання програми відповідають поставленій меті та завданням. В межах однієї програми можуть визначатися показники всіх видів, а також, лише деякі види показників (наприклад, лише показники ефективності та показники якості, або лише показники затрат, продукту та ефективності і т. ін.). Таке диференціювання повинно здійснюватися виходячи з умов та специфіки кожної з програм. Звичайно, чим ширша номенклатура показників ілюструється в тій чи іншій програмі, тим більше можливостей для якісного аналізу та управління. Всередині одного виду може визначатися довільна кількість самих показників даної групи (від одного до декількох десятків). Знову ж таки, така деталізація залежить від специфіки програми та від глибини аналізу, який необхідно провести за результатом виконання програми. Не варто ускладнювати перелік показників, або перенаповнювати програми показниками, що мало демонструють суть програми, слабко відображають результати використання коштів. Не варто включати до програм показники за принципом «показники заради показників». В переважній більшості програм є спокуса включити велику кількість показників затрат, продукту та якості. Але, при визначенні переліку результативних показників бюджетних програм необхідно зміщувати акцент на показники якості – оскільки саме вони ілюструють якість надання бюджетних послуг, в той час як інші типи показників лише описують шлях досягнення цієї якості, або її калькулятивну вартість.

54

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


Різні результативні показники не повинні розглядатися як такі, що суперечать один одному, а як такі що доповнюють один одного. Використання кількох показників дає можливість краще визначити ступінь ефективності використання бюджетних коштів. При формуванні програм слід пам’ятати про принцип необхідності та достатності щодо переліку результативних показників програм. Показників не повинно бути забагато, їхня кількість не повинна переобтяжувати програму. Водночас, це повинні бути найбільш яскраві, найбільш ілюстративні показники, які дають чітке уявлення про призначення програми та про результати, яких планується досягти у ході її реалізації. Зокрема, як свідчить практика, приблизний кількісний перелік показників може включати: –

показники затрат – 2-3 показники;

показники продукту – 2-3 показники;

показники ефективності – 2-3 показники;

показники якості – 1-4 показники.

Оптимальна кількість показників становить 6-10, але залежно від типу та специфіки програми їх може бути менше або їхній перелік може бути представлений не всіма типами. Не варто на початковому етапі планувати більше, ніж 10 показників за кожним із завдань/напрямів програми. Таблиця 4.4.2 Приклад формування результативних показників для фінансування заходів державної політики з питань сім’ї Завдання Проведення регіональних заходів, спрямованих на підтримку сім’ї, демографічний розвиток

Результативні показники Показники затрат: обсяг видатків спрямований на проведення регіональних заходів, спрямованих на підтримку сім’ї, демографічний розвиток, тис. грн. Показники продукту: кількість регіональних заходів державної політики з питань сім’ї, од.; кількість учасників регіональних заходів державної політики з питань сім’ї, осіб. Показники ефективності: середні витрати на проведення одного регіонального заходу державної політики з питань сім’ї, грн; середні витрати на забезпечення участі в регіональних заходах державної політики з питань сім’ї одного учасника, грн. Показники якості: динаміка кількості людей, охоплених регіональними заходами державної політики з питань сім’ї, порівняно з минулим роком, %

В процесі розробки результативних показників програм, в залежності від змісту програм та завдань, використовують такі основні інформаційні джерела: –

фінансова звітність;

статистична звітність;

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

55


дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку;

дані з первинної облікової документації (вибіркові дані);

експертні оцінки.

З огляду на зазначене, ми можемо сформулювати критерії щодо збирання даних для визначення результативних показників програм: доступність, точність, періодичність, вартість збирання даних. Використання показників сприяє ефективному використанню коштів і є необхідним для якісного управління місцевими бюджетами, а саме: – покращання процесу прийняття рішень на основі забезпечення інформацією для їх прийняття з метою формування якісної бюджетної політики; – встановлення пріоритетів, що допомагає управлінцям сконцентруватись на більш важливих соціально-економічних проблемах; – оптимальне розміщення ресурсів, що забезпечує співвідношення ресурсів зі сферами найважливіших результатів і потреб, та / або створити більш продуктивний баланс у розподілі ресурсів; – посилення ефективності видатків; це сприяє концентрації бюджетного процесу на результатах, що мають бути одержані, а не на установах та розпорядниках коштів, які повинні отримати постійно зростаюче фінансування; –

виховання управлінської відповідальності в учасників бюджетного процесу;

– забезпечення прозорості реалізації бюджетної програми, що дозволяє громадськості краще зрозуміти результати бюджетної політики та їх вплив на процес; – залучення громадськості до участі у бюджетному процесі, що сприяє розвитку громадського контролю та спонукає до надання послуг кращої якості. Усвідомлення цілісної системи результативності бюджетних програм приводить до такого твердження: в умовах організації бюджетних відносин на місцевому рівні необхідно та можливо уніфікувати перелік бюджетних програм і результативних показників. Така уніфікація є основою для подальшої побудови програмної класифікації видатків місцевих бюджетів. Міністерством фінансів України та профільними міністерствами сформовано та затверджено накази, що визначають типові переліки бюджетних програм та показників результативності. При формуванні програмно-цільового бюджету включення до нього бюджетних програм відбувається на основі зазначених наказів – тобто до проекту бюджету з наказів переносяться назва програми, її мета, завдання та перелік результативних показників. Накази передбачають, що за потреби цей перелік можна уточнювати, доповнювати та розширювати. У галузі соціального захисту та соціального забезпечення для формування програм місцевих бюджетів діє наказ Міністерства соціальної політики України від 14.05.2018 р. № 688 «Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист та соціальне забезпечення»12. Зазначений вище наказ стосуються власне завдань та програм безпосередньо пов’язаних з наданням соціальних послуг, здійсненням соціального захисту та соціального забезпечення. Водночас програми територіальних громад також можуть містити окремі завдання та напрями використання коштів, які стосуються наприклад заходів з енергозбереження в установах соціального захисту, капітального ремонту інтернатів чи притулків, тощо. Такі завдання і результативні показники можуть формуватися у відповідності з наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2011 року № 945 «Про затвердження Примірного перелік результативних

12

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0685-18

56

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


показників бюджетних програм для місцевих бюджетів за видатками, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів»13. Визначені у Примірному переліку результативні показники виконання бюджетних програм застосовуються в тій частині, що відповідає встановленим меті та завданням конкретної бюджетної програми. Перелік усіх місцевих бюджетних програм спрямованих на надання соціальних послуг формується виходячи з бюджетної класифікації видатків. При цьому, як вже зазначалось, показники та завдання визначені у типових переліках бюджетних програм можуть змінюватись та доповнюватись залежно від специфіки та необхідності деталізації інформації. Таким чином, якщо громада прийме рішення щодо надання бюджетної підтримки недержавних організацій, які надають соціальні послуги, то до бюджетних програм можна включити окремі завдання/ напрями та результативні показники, які характеризують саме цю частину послуг. Це дозволить забезпечити проведення аналізу ефективності спрямування бюджетних коштів на надання соціальних послуг недержавними організаціями. При цьому виходячи з специфіки надання конкретного виду соціальних послуг окреме завдання/напрям та показники можуть бути включені до існуючої бюджетної програми, в межах якої надається підтримка бюджетних установ, що надають аналогічні послуги. У випадках коли не можливо включити таке завдання/напрям до існуючої програми окремі показники та завдання/напрями можуть формуватися в межах фінансування «інших видатків на соціальний захист населення. Приклад формування завдання/напряму та результативних показників, які можуть характеризувати надання соціальних послуг недержавними організаціями наведено в таблиці 4.4.3. Таблиця 4.4.3 Приклад формування завдання/напряму та результативних показників, які можуть характеризувати надання соціальних послуг недержавними організаціями Завдання/напрям Забезпечення надання відповідних соціальних послуг недержавними організаціями

Результативні показники Показники затрат: кількість організацій, од.; кількість штатних одиниць, од. обсяг фінансування, тис. грн. Показники продукту: кількість наданих відповідних соціальних послуг, од.; кількість осіб, яким надані відповідні соціальні послуги, осіб. Показники ефективності: кількість відповідних наданих послуг на одного працівника, од. середні витрати на надання однієї послуги, грн. Показники якості: динаміка показників, на які спрямовані відповідні соціальні послуги, %

Основним документом, що використовується розпорядниками бюджетних коштів місцевих бюджетів на стадії виконання бюджету та моніторингу бюджетних програм є Паспорт бюджетної програми. Паспорт бюджетної програми – документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші 13

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0945201-11

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

57


характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). У відповідності до Бюджетного кодексу Міністерством фінансів України затверджено форму та правила складання паспортів бюджетних програм, а також форму звіту про виконання паспорта бюджетної програми (наказ Міністерства фінансів України від 26.08.2014 № 836 «Правилах складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання»14). Паспорт бюджетної програми документально визначає мету, завдання, напрями використання коштів, результативні показники бюджетної програми, їх склад, відповідальних виконавців, підстави для виконання (нормативно-правову та інструктивну бази) та обсяги бюджетних призначень в розрізі загального та спеціального фондів, встановлені рішеннями про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, на основі яких здійснюються контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми. Паспорти бюджетних програм складають усі без виключення головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щорічно окремо за кожною бюджетною програмою. Після чого вони подають їх на затвердження місцевому фінансовому органу. Основою та відправною точкою для складання паспортів є затверджене сесією місцевої ради рішення про бюджет. Затвердження паспортів головного розпорядника відбувається шляхом видання спільного наказу головного розпорядника та місцевого фінансового органу протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет. Звіти про виконання паспортів бюджетних програм головні розпорядники бюджетних коштів подають до місцевих фінансових органів у терміни, визначені для подання зведеної річної фінансової та бюджетної звітності у паперовому та електронному вигляді. Таким чином, паспорт і звіт про виконання паспорта бюджетної програми є тими документами, які містять повну інформацію про результативні показники кожної бюджетної програми. Підсумковим кроком в процесі розробки бюджетних програм і застосування результативних показників є використання поданої інформації в процесі прийняття управлінських рішень. Їх використання є невід’ємним елементом управління, який дає можливість здійснити оцінку ефективності використання коштів та сприяє: –

покращенню процесу прийняття рішень;

удосконаленню процесу надання послуг;

наданню можливості визначення ефективності витрачання ресурсів.

Запропонований підхід дозволить охопити усі видатки, що спрямовуються з місцевих бюджетів територіальних громад на соціальний захист та соціальне забезпечення населення. За результатами виконання програм на основі результативних показників (статистичних індикаторів) стане можливо охарактеризувати стан справ у цій сфері, проаналізувати фінансові потоки, що спрямовуються територіальними громадами і відстежити їх ефективність.

14

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1104-14/paran4#n4

58

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


4.5 ОСНОВНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ Будь-яке рішення про внесення змін або коригувань в програму, про обсяги асигнувань або перерозподіл коштів між напрямами в межах програми, про продовження або припинення програми та ін., необхідно приймати, базуючись на своєчасно отриманій обґрунтованій аналітичній інформації. Інструментами, що забезпечують отримання необхідних даних, є моніторинг функціонування програми та оцінка її ефективності – невід’ємні елементи ефективного процесу управління. Вони є спорідненими, але відрізняються рівнем складності та методологічними підходами. Моніторинг – безперервний процес збору даних про видатки та показники виконання програми, що досягаються в ході її реалізації. Моніторинг надає можливість на систематичній основі відслідковувати: –

процес надання послуг;

виконання програми;

результати діяльності розпорядника бюджетних коштів.

Моніторинг використовується як інструмент відстеження процесу впровадження програми, виявлення відхилень планових показників від поточних показників виконання. Таким чином, моніторинг концентрує увагу на існуючих та потенційних проблемах впровадження програми і є основою для проведення детального аналізу ситуації. В свою чергу, проведений аналіз результатів моніторингу стимулює до розробки заходів задля покращення ситуації. Моніторинг виконання програм пов’язаний з реалізацією таких принципів, як забезпечення прозорості та посилення підзвітності органів влади громадськості. Для проведення моніторингу необхідно розробити формат, який у стислому та зрозумілому вигляді дозволить відобразити дані про фактичне фінансування програми та виконання показників (в тому числі в порівнянні з планом). Зручність та інформативність такого формату дозволить приймати поточні рішення щодо покращення процесу управління програмою (в т.ч. перерозподіл коштів між завданнями програми тощо). Формат отримання даних є одним із елементів системи моніторингу, основні вимоги до побудови якої зазначено нижче. Розробка системи моніторингу має здійснюватися на початку проектування програми. Для цього необхідно: а)

Визначити формат моніторингу, а саме:

– вимірювані показники (індикатори), завдяки яким можна буде відслідковувати хід виконання програми; – джерела інформації для проведення моніторингу (офіційна статистика, звітність про видатки бюджету, звітність по мережі, штатам і контингентам); –

періодичність (графік) збору інформації (щодня, щотижня, щомісяця і т.п.);

форми для збору даних, технологію обробки та аналізу одержуваної інформації;

– планування процедур подальшого використання отриманих даних (визначення користувачів даних моніторингу та процедури надання даних). б) Визначити відповідальних і виконавців моніторингу, витрати на проведення моніторингу: – призначення осіб, відповідальних за одержання необхідної інформації та її спрямування до користувачів. Система моніторингу має бути підготовлена з дотриманням таких вимог:

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

59


Оперативність. Дані, що використовуються для моніторингу повинні безперешкодно забезпечуватися на визначені дати та мають надавати необхідну інформацію про результати виконання завдань (поставлених цілей), та про обсяг ресурсів, які було витрачено для їх виконання. Періодичність/безперебійність. Ефективна система моніторингу передбачає надання необхідної інформації про виконання програм у визначені відповідними органами влади строки і терміни. Достовірність. Система моніторингу здатна функціонувати досить ефективно лише в тому разі, якщо в достатньому обсязі розроблена аналітична база та проводиться збір достовірної інформації. Дієвість. Аналітична інформація отримана шляхом моніторингу повинна мати здатність використовуватись при розробці планів видатків, показників виконання та оцінці результатів, оскільки саме здатність гнучко реагувати на суспільні потреби відрізняє успішні системи виконання програм від невдалих. Повнота. Дані моніторингу повинні охоплювати повну інформацію про результати виконання завдань та обсяг ресурсів, які було витрачено для їх виконання. Дані, отримані за допомогою моніторингу (інформація про фінансування програми; про показники виконання), є основою для здійснення оцінки ефективності виконання програми. Оцінка виконання програми – періодичний ґрунтовний аналіз процесу реалізації програми за показниками виконання з метою визначення її ефективності та результативності і прийняття управлінських рішень щодо покращення процесу її подальшої реалізації, або в разі необхідності призупинення чи припинення. Оцінка програми надає можливість оцінити економічну та соціальну ефективність використання бюджетних коштів і результативність цієї програми. Вона здійснюється за допомогою порівняння планових і фактичних показників її виконання, а також з урахуванням усіх факторів, які впливають на виконання програми. Основою для отримання інформації про показники виконання програми є: –

паспорт програми;

звіти про виконання програми;

фінансова звітність головного розпорядника бюджетних коштів;

інші джерела офіційної інформації.

Процес оцінювання може включати аналіз причин запровадження програми, процесу реалізації програми і її результатів. Оцінка програм дозволяє виконувати такі основні завдання: – оцінити відповідність існуючих програм пріоритетам державної та регіональної політики; – виявити результативності;

фактори,

що

вплинули

на

невиконання

запланованих показників

– покращити структуру програми як у ході її реалізації (уточнити завдання програми, показники тощо), так і на стадії планування на наступний період; – підвищити прозорість шляхом інформування громадськості про результати оцінки програм та ін. Моніторинг та оцінка програм – це споріднені поняття, проте вони мають ряд відмінностей (див. таблицю 4.5.1)

60

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


Таблиця 4.5.1 Відмінності моніторингу та оцінки МОНІТОРИНГ

ОЦІНКА

Завдання моніторингу – своєчасне виявлення відхилень, що забезпечить оперативне корегування показників програми з метою вирішення наявних проблем  Проводиться постійно

Завдання оцінки – проведення аналізу економічності, ефективності, результативності програми

Описує проблеми реалізації програми

 Фактичні результати діяльності порівнюються з запланованими  Одержана інформація використовується для покращення роботи по програмі

 Проводиться періодично (наприклад, на ключових етапах реалізації програми)  Пояснює причини виникнення проблем реалізації програми і вказує шляхи їх вирішення  Аналізуються причини не досягнення запланованих результатів  Одержана інформація використовується як для покращення роботи по даній програмі, так і для уточнення планів на майбутнє

Аналіз ефективності виконання програм включає вивчення можливостей і шляхів оптимізації та мінімізації витрат при збільшенні кількості показників продукту. При цьому обов’язково постійно враховується якість наданих послуг. Ефективність вимірюється шляхом порівняння досягнутих показників з визначеними цілями, нормами, стандартами. Оцінка може проводитись на різних етапах реалізації програми, на початку, в процесі виконання і по завершенні. В залежності від мети проведення оцінки використовуються різні її типи (наприклад, оцінка співвідношення витрат на програму і вигод, які отримують в результаті її реалізації; оцінка ефективності; оцінка впливу, який чинить програма та ін.). Здійснення різних типів оцінки на різних етапах реалізації програми (найбільш застосовувані варіанти) зображено на рис. 4.5.2

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

61


Тип оцінки за стадією реалізації оцінюваної програми

Попередня (до початку реалізації програми) Ціль: аналіз відповідності проекту програми вимогам органів влади, оцінка необхідності програми, попередня оцінка її ефективності та прогнозування успішності майбутньої діяльності по програмі, надання інформації для вибору оптимального варіанту з наявних альтернативних. Проміжна (поточна) (на стадії реалізації програми) Ціль: отримання інформація про хід реалізації програми, яка за необхідності забезпечить внесення коректив у програму для підвищення її ефективності і успішного виконання. За її результатами можна вплинути на хід програми Узагальнююча (остаточна) (по завершенню виконання програми) Ціль: порівняння фактичних і очікуваних результатів, експертиза результативності й ефективності програми, аналіз причин помилок і невдач. За її результатами можна визначити уроки на майбутнє, але змінити що-небудь в програмі вже не можливо

Тип оцінки за цільовим призначенням

Оцінка «витрати – вигоди» Кількісне порівняння витрат на реалізацію альтернативних варіантів та вигоди від їх впровадження. Оцінка ефективності Експертиза результатів, досягнутих за підсумками виконання програми; порівняння фактичних результатів із тими, що планувалися. Оцінка впливу Оцінка взаємозв’язку між послугами програми та отриманими результатами. Оцінка впливу надає інформацію про те, яким чином впровадження відповідної програми впливає на отриманий результат, в тому числі на якість наданих послуг.

Рис. 4.5.2 Здійснення оцінки на різних етапах реалізації програми

Методологічною основою системи оцінки ефективності виконання бюджетних програм об’єднаних територіальних громад спрямованих на соціальний захист та соціальне забезпечення може базуватись на основі:  

 

«Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм»15 затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2011 року № 608 «Методики здійснення порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм, які виконуються розпорядниками коштів місцевих бюджетів»16. Вона схвалена Міністерством фінансів України та направлена усім місцевим фінансовим органам (Лист Міністерства фінансів України від 19.09.2013 року № 31-05110-145/27486). методик пропонованих громадськими організаціями чи незалежними експертами. Наприклад Методологія оцінки якості міських бюджетних програм розроблена експертним центром «Ейдос» 17. власного бачення та розробок.

15

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0608201-11 https://www.ibser.org.ua/sites/default/files/metodyka_zdiysnennya_porivnyalnogo_analizu.pdf 17 http://eidos.org.ua/vydannya/metodolohiya-otsinky-yakosti-miskyh-byudzhetnyh-prohram/ 16

62

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


Оцінка повинна бути орієнтована на використання отриманої інформації в практиці управління програмами і передбачати прийняття адміністративних рішень, наприклад щодо: – продовження, припинення або призупинення програми; – корегування елементів програми; – необхідність більш широкого інформування громадськості; – збільшення або зменшення видатків на програму; – можливість зміни пріоритетів та ін. Особа, яка користується результатами вимірювання ефективності програм для розробки і прийняття управлінських рішень, повинна чітко розуміти, як було виконано вимірювання, а також яким чином були зроблені всі припущення, використані у вимірюванні, відповідно вона зможе вирішувати, наскільки цьому вимірюванню варто довіряти. Оцінка ефективності програми уможливлює визначення економічної та соціальної ефективності використання бюджетних коштів на виконання програми згідно зі встановленими метою і завданнями, а також результативності цієї програми. Оцінка ефективності виконання програм сприяє якісному та кількісному аналізу стану виконання програми в частині фінансового забезпечення реалізації її заходів та ефективності виконання, а також досягнення визначеної мети та завдань. У разі, якщо фактичні результативні показники програми:  перевищують заплановані, необхідно проаналізувати можливого підвищення планових показників програми;

доцільність

подальшого

 значно перевищують заплановані, слід розглянути доцільність визначення оптимального обсягу бюджетних ресурсів для підтримання необхідного рівня ефективності цієї програми, а решту ресурсів перерозподілити на інші пріоритетні програми;  менші від запланованих, то необхідно визначитися, чи є прийнятним такий рівень та, якщо це необхідно, запропонувати заходи щодо поліпшення організації її виконання, у тому числі шляхом залучення додаткового обсягу ресурсів;  значно менші від запланованих, то варто розглянути доцільність відмови від її виконання та перерозподілити кошти на користь інших програм. За результатами проведеного моніторингу виконання програм пропонуються заходи, які головний розпорядник може здійснити з метою підвищення ефективності бюджетних витрат і якості управління програмою. Таким чином, оцінка програм є основою для покращення процесу прийняття рішень та розподілу бюджетних ресурсів шляхом надання відповідної інформації про наслідки здійснюваної політики та впровадження програм. Оцінка програм має сприяти: більш ефективному розподілу бюджетних ресурсів та визначенню необхідних змін місцевої політики; поліпшенню управління програмою (через реалізацію зворотного зв’язку); посиленню відповідальності за виконання програм. Результати оцінки мають виступати основою для розробки документів, що мають оприлюднюватись. 4.6 SMART- ПІДХІД У ФОРМУЛЮВАННІ МЕТИ І ЗАВДАНЬ Specific/Конкретна – означає, що результат, який ви збираєтеся досягти, чітко визначений. При формулюванні використовуйте загальноприйняті назви, імена і терміни. Уникайте загальних слів «краще», «ефективніше». Вкажіть точно «на скільки краще» і в чому саме буде визначатися ефективність. Для правильного формулювання «Конкретної» цілі допомагають питання: 1.Якого результату я хочу досягти за рахунок виконання мети/завдання і чому? ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

63


2.Хто залучений до виконання мети/завдання? 3.Чи існують обмеження або додаткові умови, які необхідно врахувати для досягнення мети/завдання? Measurable / Вимірюваність Мета по SMART повинна бути вимірюваною. На етапі постановки мети необхідно встановити конкретні критерії для вимірювання процесу виконання мети. У постановці вимірюваної мети допоможуть відповіді на питання:  Коли буде вважатися, що мета досягнута?  Який показник буде говорити про те, що мета досягнута?  Яке значення у даного показника повинно бути для того, щоб мета вважалася досягнутої? Achievable or Attainable / Досяжність Цілі по SMART повинні бути досяжні, так як реалістичність виконання завдання впливає на мотивацію виконавця. Якщо мета не є досяжною, ймовірність її виконання буде тяжіти до 0. Досяжність мети визначається на основі власного досвіду з урахуванням всіх наявних ресурсів і обмежень. Обмеженнями можуть бути: тимчасові ресурси, інвестиції, трудові ресурси, знання і досвід виконавця, доступ до інформації та ресурсів, можливість приймати рішення і наявність управлінських важелів у виконавця мети. Допоміжне питання звучить так: За рахунок чого планується досягнення мети / завдання? Realistic, Relevant, Reasonable / Реалістичність, доцільність, відповідність актуальності Ви повинні чітко розуміти: «Чи справді реалізація завдання відбувається в межах досягнення мети?». Значущість поставлених мети / завдання може вимірюватися і вигодою – якщо її не буде, то їх можна вважати марними. Для визначення значущості мети/завдання важливо розуміти, яким буде внесок від вирішення конкретного завдання у досягнення глобальних стратегічних завдань. У постановці значущих мети і завдань допоможе питання:  Які вигоди принесе організації рішення поставленого завдання? Якщо при виконанні мети в цілому організація не отримає вигоди, така мета вважається марною і означає марнування її ресурсів. Іноді Relevant замінюють на Realictic (реалістичний). Окрім зазначених питань, можна поставити додаткові:  Чи це варто того?  Чи слушний час?  Чи відповідає це іншим потребам?  Чи мета поставлена тому виконавцю, команді?  Чи це може бути застосовано у нашій громаді? П'ятий критерій (T/Time-bound / Визначеність у часі) наголошує на важливості фіксації кінцевої дати виконання. Мета за SMART повинна бути обмежена в часі, а значить повинен бути визначений фінальний термін, перевищення якого говорить про невиконання мети. Встановлення тимчасових рамок і кордонів для виконання мети дозволяє зробити процес управління контрольованим. При цьому тимчасові рамки повинні бути визначені з урахуванням можливості досягнення мети у встановлені терміни. Не викликає сумніву, що постановка кінцевої дати допомагає фокусувати зусилля на досягненні мети у визначений строк чи раніше. Цей критерій призначений для запобігання кризі та панічному надолужуванню втраченого часу. Питання, на які ми маємо відповісти за цим критерієм, формулюючи мету/завдання:  Чи може бути досягнута мета за визначений проміжок часу?  Який саме це буде проміжок часу?  У якій послідовності будуть заходи?

64

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


5.1 СТИСЛИЙ ОГЛЯД НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ МЕХАНІЗМІВ ЩОДО ЗАМОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЗА РАХУНОК БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (Джерело: Тренінговий модуль «Організація надання соціальних послуг у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу за рахунок бюджетних коштів», підготовлений в рамках проекту USAID Реформа ВІЛ-послуг в дії). Критерії порівняння механізмів

Умовна назва механізму замовлення соціальних послуг Соціальне замовлення

Публічні закупівлі

Нормативноправовий акт, яким регулюється механізм18

Постанова КМУ від 29.04.2013 № 324 «Про затвердження порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів»

Закон України «Про публічні закупівлі»

Предмет замовлення

Соціальні послуги (п.1 вищезазначеної постанови КМУ)

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт (ст. 1, п. 17 закону)

Конкурс програм/ проектів/ заходів Постанова КМУ від 12 жовтня 2011 р. № 1049 (у редакції від 16 березня 2016 р. № 194) «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» Програма, проект, захід, що розроблюються та здійснюються інститутом громадянського суспільства (п.2 постанови КМУ)

Фінансова підтримка громадських організацій Нормативні акти центральних та місцевих органів влади, які визначають порядок фінансової підтримки певних видів громадських організацій

Статутна діяльність певних видів громадських організацій

Державне-приватне партнерство Закон України «Про державне-приватне партнерство»

Надання соціальних послуг, управління соціальною установою, закладом (ст. 4 закону)

18

У таблиці зазначений лише один основний нормативно-правовий акт, який встановлює/регулює відповідний механізм. Посилання на пункти та статті за текстом у таблиці відповідають цьому основному нормативно-правовому акту. Зазначені механізми регулюються також іншими нормативно-правовими актами, перелік яких наведений на сторінці 27-29 цього модуля

65


Критерії порівняння механізмів

Умовна назва механізму замовлення соціальних послуг Соціальне замовлення

Публічні закупівлі

Підстава для визначення предмету замовлення

Пріоритети за результатами визначення потреб населення у соціальних послугах (п.5)

За власним рішенням замовника

Пріоритетні завдання, що відповідають загальнодержавним та/ або місцевим програмам (п.4)

Хто здійснює замовлення

Замовник – орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація (її структурний підрозділ), виконавчий орган міської (міста республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) ради, що є розпорядниками бюджетних коштів та на яких покладається обов’язок з організації надання соціальних послуг чи виконання соціальних програм (п. 2)

Замовник орган державної влади, орган місцевого самоврядування та орган соціального страхування, а також юридичні особи.

Організатор конкурсу центральний або місцевий орган виконавчої влади, що є розпорядником бюджетних коштів та/або відповідальним виконавцем бюджетної програми (п.2)

66

Конкурс програм/ проектів/ заходів

Фінансова підтримка громадських організацій За рішенням відповідного органу влади

Центральний або місцевий орган влади

Державне-приватне партнерство Пропозиції до рішення про здійснення державно-приватного партнерства, обґрунтовані результатами аналізу ефективності (ст. 10-13) Державні партнери державні органи та органи місцевого самоврядування (ст.1)

Мають бути розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. (ст. 1, п.9)

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Критерії порівняння механізмів Хто може бути виконавцем замовлення

Спосіб визначення виконавця

Умовна назва механізму замовлення соціальних послуг Соціальне замовлення

Публічні закупівлі

Виконавець - недержавний суб’єкт, що надає соціальні послуги на підставі договору про залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг (п.2). До недержавного сектору відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг. (ст. 12 ЗУ «Про соціальні послуги») Конкурс (п. 7 – 28)

Учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, юридична особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах (ст..1, п. 35)

Відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі (ст. 12) Договір про закупівлю (розділ VII)

Конкурс програм/ проектів/ заходів

Фінансова підтримка громадських організацій Певні громадські організації (наприклад, організації ветеранів, інвалідів тощо)

Державне-приватне партнерство

Інститут громадянського суспільства - громадські об’єднання та їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи, творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів (п.2). Переможець бере участь у спів фінансуванні програми (проекту, заходу) у розмірі на менш ніж 25% (п. 24) Конкурс (п. 15-22) Не потребує конкурсу

Приватні партнери юридичні особи або фізичні особи-підприємці (ст.. 1)

Договір про виконання (реалізацію) програми (проекту, заходу) (п. 22-23)

Договір

Договір про концесію, управління діяльністю, спільну діяльність, інше (ст. 5, 17) В процесі управління (користування, експлуатації) об’єктом партнерства (ст. 1, 20) Контроль за виконанням договорів з боку органів влади, визначених законом (ст.21)

Підстава для фінансування виконавця

Договір на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг (п. 29-30)

Терміни фінансування

Здійснюється після фактичного надання соціальних послуг (п.32)

Відповідно до умов договору та календаря замовника

Відповідно до умов договору (п.23)

Відповідно до умов договору

Контроль

Замовник здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та якість їх надання (п. 35)

Замовник здійснює відповідно до умов договору

Організатор конкурсу проводить моніторинг виконання (реалізації) програм (проектів, заходів)

Відповідно до положення та умов договору

Конкурс для визначення приватного партнера (розділ IV)

67


5.2 ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ВІДПОВІДНО ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ19 Умовна назва механізмів Соціальне замовлення

Переваги та можливості Соціальні послуги виступають основним предметом замовлення та детально регулюються усі етапи замовлення відповідними нормативно-правовими актами Формується за результатами визначення потреб на конкретній адміністративно-територіальній одинці, що забезпечує обґрунтування виділення бюджетних коштів на надання необхідних громаді послуг Враховує існування потенційних недержавних надавачів послуг та їх потужності Спрямоване на оптимізацію бюджетних коштів та роздержавлення сфери надання соціальних послуг

Публічні закупівлі

Сприяє стійкості послуг, оскільки надає можливість залучення не тільки коштів міжнародних донорів Максимальна економія та ефективність витрачання бюджетних коштів, зокрема на соціальні послуги Відсутність дискримінації учасників торгів, неупереджена оцінка пропозицій

Обмеження та ризики Може застосовуватися для замовлення невеликої кількості послуг на загальну суму, що не перевищує встановлену законом «Про публічні закупівлі» суму закупівлі, зазначеної у частині першій ст.2

Висновок щодо застосування до замовлення послуг Всі соціальні послуги відповідно Державним стандартам, надання яких здійснюється протягом короткого часу (не більше 6 місяців).

Довготривала на практиці за часом процедура (від 3 місяців і більше), яка залежить від термінів збору і аналізу потреб та проведення конкурсу, закріплених законодавчо. Соціальні послуги надаються лише в період, визначений договором після завершення конкурсу, тобто починаються переважно у другому півріччі, що утворює перерву у наданні послуг. Виконавець повинен мати ресурси для надання соціальних послуг, оскільки не отримує авансових виплат від замовника. Формування предмету закупівлі повністю залежить від рішення окремих посадових осіб/органу влади -замовника, що може не відповідати реальним потребам або пріоритетам громади, оскільки не вимагається їх обґрунтування за результатами визначення потреб населення у соціальних послугах.

Всі соціальні послуги відповідно до Державних стандартів

Перелік переваг і обмежень не є вичерпним і демонструє тренерам потенційний хід ведення дискусії з метою підбору різних соціальних послуг до відповідних механізмів під час тренінгу 19

68

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


Прозорість закупівлі та відкритість процесу Чітке визначення суті предмету закупівлі, очікуваної вартості, вимог до учасників та інших процедурних питань Конкурс програм/ проектів/заходів

Спрямований на розвиток ініціатив інститутів громадянського суспільства Проведення конкурсу відбувається до затвердження бюджету, що забезпечує можливість надання послуг протягом всього року

Фінансова підтримка громадських організацій

Фінансування не тільки окремої діяльності громадської організації, а й у тому числі її утримання, що сприяє розвитку окремих громадських організацій Спрощена процедура отримання бюджетного фінансування для певних громадських організацій

Державноприватне партнерство

Відносна стабільність фінансування для організації, що його отримує Довготривалість відносин (від 5 до 50 років), що забезпечує сталість надання послуг Гарантії для приватного партнера

За умовами процедури брати участь у конкурсі мають не менше двох учасників. В іншому випадку, тендер має бути оголошений знову, що продовжує процес відбору виконавця та затримує початок надання соціальних послуг Не передбачає та не визначає соціальні послуги як пріоритет конкурсу Не завжди доступна інформація про результати проектів і програм, реалізованих переможцями конкурсу Обмежене коло потенційних учасників конкурсу відповідно до визначення поняття «інститут громадянського суспільства». Не передбачає обов’язкове надання соціальних послуг Відсутність конкурсу, що робить виділення фінансування не прозорим Чітко не визначений механізм контролю

Державний партнер передає права управління об’єктом партнерства, але фінансує діяльність. Інвестиції мають бути внесені приватним партнером Приватний партнер приймає частину ризиків

Окремі соціальні послуги, наприклад, соціальна профілактика, консультування, натуральна допомога та інші послуги, які можуть надаватися протягом короткого часу, в форматі акцій та інших заходів. Окремі соціальні послуги, які надаються в довготривалій перспективі, в умовах центру, притулку тощо, наприклад, реабілітація, інтеграція та реінтеграція, надання притулку, підтримане проживання тощо. Окремі соціальні послуги, які надаються в довготривалій перспективі, в умовах центру, притулку, тощо, реабілітація, інтеграція та реінтеграція, надання притулку, підтримане проживання тощо.

69


ПРИКЛАД

5.3 ФОРМА ОПИСУ ОБСЯГІВ, ЗМІСТУ, ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА СТРОКІВ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ У ___________ РОЦІ 1. ОСНОВНІ ДАНІ 1.1. Замовник 1.2. Назва соціальної послуги 1.3. Державний стандарт

1.4. Отримувачі послуги

2. ОПИС ОБСЯГІВ ТА ЗМІСТУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ 2.1. Мета надання послуги

2.2. Основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги Назва дії/заходу

Частота, кількість заходів

Орієнтовна тривалість заходу, годин

2

3

4

2.3. Орієнтовна тривалість періоду надання послуги одному отримувачу в повному обсязі, місяців

2.4. Середня тривалість надання послуги одному отримувачу, годин

2.5. Умови надання послуги 3. ОПИС ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ЩОДО ВІЛ/ТБ 3.1. Кількісні та якісні показники

3.2. Показники, що характеризують ефективність послуги

70

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


4. КАЛЬКУЛЯЦІЯ ПОСЛУГИ 4.1. Розрахунок вартості соціальної послуги відповідно до її змісту та обсягів.

Категорія витрат

Сума за категорією, грн.

Прямі витрати Заробітна плата та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

0,00

Придбання товарів, робіт і послуг

0,00

Інші прямі витрати

0,00

Адміністративні витрати (не більше 15% від прямих витрат)

0,00

ВАРТІСТЬ ПОСЛУГИ НА 1 ОТРИМУВАЧА:

0,00

Калькуляція вартості соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів (на 1 отримувача) 1. Прямі витрати Заробітна плата та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Посада

Обгрунтування та пояснення

Середня місячна заробітна плата в місяць, грн.*

Середня заробітна плата за годину, грн.

К-сть годин надання послуги за період замовле ння

Сума, грн.

Основний персонал

0 0,00

0,00

Допоміжний персонал

0,00 0,00

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

22%

0,00

УСЬОГО:

0,00

* Для розрахунків застосовано дані управління статистики

Придбання товарів, робіт і послуг

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

71


Стаття витрат

Обгрунтування та пояснення

Вартість одиниці, грн.

Одиниця виміру

К-ть одиниць в межах замовле ння

Сума, грн.

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

0,00 0,00

Медикаменти та перев'язувальні матеріали

0,00 0,00

Продукти харчування

0,00 0,00

Супутні товари, роботи та послуги

0,00 0,00

Інші витрати на придбання товарів, робіт та послуг

0,00 0,00

УСЬОГО:

0,00

Інші прямі витрати Стаття витрат

Обгрунтування та пояснення

Вартість одиниці, грн.

Одиниця виміру

К-сть одиниць в межах замовле ння

Сума, грн.

Транспортні витрати

0,00 0,00

Ремонт та обслуговування спеціального обладнання та інших спеціальних засобів 0,00 0,00 Річна сума амортизації спеціального обладнання та інших спеціальних засобів 0,00 0,00 Інші витрати

0,00 0,00

УСЬОГО:

72

0

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


5.4 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ 1. Збір інформації та виявлення потреб осіб/ груп в СЖО 2. Аналіз інформації щодо потреб населення в соціальних послугах 3. Визначення пріоритетів надання соціальних послуг (в тому числі, пріоритетів соціального замовлення) 4. Розробка програми розвитку системи надання соціальних послуг 5. Підготовка опису соціальних послуг, що будуть замовлені (обсяг, зміст, вимоги до надання) 6. Калькуляція вартості соціальної послуги 7. Розробка / внесення змін в місцеву цільову соціальну програму щодо надання соціальних послуг 8. Підготовка бюджетного запиту щодо фінансування соціальних послуг, проекту місцевого бюджету 9. Підготовка річного плану замовлення соціальних послуг 10. Оголошення конкурсу на замовлення соціальних послуг (з використанням будь-якого механізму) 11. Укладення договору з виконавцем соціальних послуг 12. Надання соціальних послуг 13. Проведення оцінки якості соціальних послуг 14. Здійснення контролю за наданням соціальних послуг

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

73


ГЛОСАРІЙ Активізація громади – дії, спрямовані на об’єднання людей для обміну досвідом, а також для вирішення проблем за допомогою спільних ресурсів і 1.

вмінь. 2. Адміністративні послуги соціального характеру – комплекс заходів з надання допомоги особам у призначенні різних видів соціальної допомоги, пенсій, компенсацій та пільг20; 3. Альтернативний догляд – це форма неформального та формального догляду усіх дітей, які з будь яких причин і за будь-яких обставин не перебувають під цілодобовою опікою принаймні одного із батьків21. 4. Бюджетна програма – сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. 5. Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах – процес збору, узагальнення та аналізу уповноваженими органами у сфері надання соціальних послуг інформації про вразливі групи населення, осіб, сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати та проживають у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, про їх потреби у соціальних послугах з метою прийняття управлінських рішень щодо організації та надання таких послуг. 6. Вразливість – це стан незахищеності сім’ї, зумовлений наявністю внутрішніх чи/та зовнішніх факторів ризику або появою нових, які порушують баланс і негативно впливають на стан задоволення потреб дитини. Барометром вразливості сім’ї є стан задоволення потреб дитини. 7. Деінституалізація – це процес, альтернативний тривалому утриманню людей, в т. ч. дітей у стаціонарних закладах різного типу. Головний принцип – надати людині право знаходитися не в таких обмежених умовах існування, як стаціонари, а вести нормальний спосіб життя і жити настільки незалежно, наскільки вона здатна. 8. Державний стандарт соціальної послуги - визначені нормативно-правовим актом нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги, показники її якості. 9. Доступність до послуг – забезпечується шляхом інтеграції процедур (скорочення дистанцій, переліку документів; часу на прийняття рішення) та територіальної наближеності послуг (внаслідок організації робочих місць надавачів послуг у старостівських округах громади). 10. Забезпечення найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, спрямованні на задоволення індивідуальних потреб дитини, у відповідності до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної й етнічної приналежності, які враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити22. 11. Інтегрована система надання соціальних послуг об’єднаної територіальної громади – умовне об’єднання й інтеграція кадрових, матеріальних, фінансових, технологічних ресурсів громади задля забезпечення доступності вразливих груп населення до соціальних послуг, покращення їх якості та зниження собівартості. 12. Карта громади – це умовно зменшене загальне зображення громади чи дільниці в ракурсі суб’єктів і об’єктів соціальної роботи, соціальних інституцій, що функціонують в громаді чи дільниці; складник соціального паспорта громади. 13. Оцінка потреб – процес збору, узагальнення та аналізу надавачами соціальних послуг інформації про індивідуальні потреби жінок/чоловіків, дівчат/хлопців, сім’ї та їх складні життєві

20 20

Communication of General Interest [COM(2007)725], 2007 – p.3. Brian Munday (2004). European social services: A map of characteristics and trends. Council of Europe.

21

European Commission Biennial Report on social services of general i -6653. України „Про охорону дитинства» (ст.1)

74

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


обставини з метою визначення переліку та обсягів соціальних послуг, яких вони потребують, впливу цих послуг на процес подолання складних життєвих обставин. 14. Оцінка безпеки дитини - дії та заходи визначених (CCД/органом опіки та піклування/виконавчим органом сільської, селищної ради ) спеціалістів щодо перевірки інформації або підозри, що дитині завдана шкода, з’ясування причин залишення дитини без батьківського піклування, визначення рівня здатності батьків, законних представників гарантувати їй безпеку та вжиття невідкладних заходів щодо захисту дитини. 15. Показники якості соціальних послуг - сукупність показників, які використовуються для оцінювання діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, які ґрунтуються на позитивній результативності соціальних послуг відносно її одержувачів і ступеня задоволення їх потреби в цих послугах23. 16. Права людини – це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в цивілізованому суспільстві. Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. 17. Права дитини – це гарантовані державою можливості задоволення потреб дитини, що дозволяють їй розвиватися відповідно до віку та індивідуальних задатків. Права дитини визначені та унормовані Конвенцією ООН про права дитини. 18. Програмно-цільовий метод (ПЦМ) бюджетування – це метод макрофінансового бюджетування, спрямоване на управління бюджетними ресурсами в коротко-та середньостроковій перспективі та передбачає розроблення та реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат (згідно зі стратегічними цілями), із застосуванням критерії оцінки їх результативності й ефективності використання бюджетних коштів. 19. Раннє виявлення – це ідентифікація фахівцями, які працюють із сім’ями з дітьми на етапі вразливості, виникнення проблеми, яка може погіршити рівень задоволення потреб дитини; інформування батьків дитини про наявні в громаді послуги, державні виплати та допомоги; мотивування їх до співпраці зі спеціалістами, консультування та сприяння доступності підтримувальних послуг. 20. Середньострокове бюджетне планування - це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення поставлених цілей у середньостроковій перспективі. 21. Соціальний захист – це система управління соціальними ризиками з метою зниження їх ймовірності або компенсації втрат від настання складної життєвої ситуації у зв’язку з безробіттям, малозабезпеченістю, втратою працездатності (з різних причин), хворобою, інвалідністю, старістю, материнством, втратою годувальника, втратою батьків або опікуна для дітей тощо24. 22. Соціальна робота – вид професійної діяльності, спрямований на практичну реалізацію соціальної політики, попередження, мінімізацію складних життєвих обставин, захист особи, посилення її здатності реалізовувати свій життєвий потенціал. 23. Соціальна послуга - цілеспрямовані та спроектовані дії суб’єктів соціальної роботи для задоволення життєво-важливих потреб конкретної особи, сім’ї, що забезпечують її соціальні права та самостійність життєдіяльності 24. Соціальне замовлення - засіб регулювання діяльності у сфері надання соціальних послуг шляхом залучення на договірній основі суб'єктів господарювання для задоволення потреб у соціальних послугах, визначених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 25. Складні життєві обставини – обставини, внаслідок яких особа, сім’я не можуть самостійно піклуватися про особисте/сімейне життя та брати участь у суспільному житті, виявлені за результатами оцінки потреб. Закон України «Про соціальні послуги» (зі змінами) Міжнародні акти: Конвенція та Рекомендації МОП (№ 102 про мінімальні норми соціального забезпечення – 1952 р.; №117 про основні цілі і норми соціальної політики – 1962 р., № 128 про допомогу по інвалідності, по старості і в разі втрати годувальника – 1967 р. та інших), а також Європейська соціальна хартія. Перелік соціальних ризиків закріплені в ст. 46 Конституції України 23 24

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

75


26. Суб’єкти, що надають соціальні послуги - підприємства, установи, організації та

заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги25. 27. Стратегічне планування - ефективний інструмент системного менеджменту, процес, який має тривати безперервно, оскільки середовище, як і сам об’єкт планування, постійно змінюються. Це спосіб руху до абсолютного бачення, упродовж якого досягається сталий розвиток. 28. SWOT-аналіз - це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. 29. Фахівець із соціальної роботи – професійно підготовлений спеціаліст, який здійснює соціальну роботу та веде випадки сімей, осіб, які потрапили в складні життєві обставини, представляє їх інтереси, забезпечує доступ до необхідних послуг, оцінює їх ефективність. 30. Цільова програма – комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць.

П

25

Закон України «Про соціальні послуги» (зі змінами)

76

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»


ЛИСТ ДО СВОЄЇ ГРОМАДИ

_______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________

НОТАТКИ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: матеріали для учасників

77


«ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ: ПІДВИЩЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГРОМАД ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ»: ПРО ПРОЕКТ Мета проекту – покращити благополуччя вразливих категорій населення шляхом розвитку потенціалу керівників та спеціалістів соціальної сфери об’єднаних територіальних громад у запровадженні моделі інтегрованих соціальних послуг. Основні завдання проекту:  підвищити потенціал представників ОТГ (керівників та спеціалістів державних та недержавних організацій) у сфері соціального захисту та розвитку соціальних послуг відповідно до потреб громади через проведення комплексної програми навчання;  надати консультаційну та фінансову підтримку для розвитку нових послуг в ОТГ;  створити можливості для обміну досвідом та кращими практиками, узагальнити результати проекту для подальшого поширення та використання. Терміни реалізації проекту: серпень 2018 року – жовтень 2019 року.

ПРОЕКТ ВПРОВАДЖУЄТЬСЯ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОГРАМИ «U-LEAD з Європою» Програма «U-LEAD з Європою» (далі - Програма) є однією з найбільших програм міжнародної технічної допомоги для України з підтримки децентралізації. Програма фінансується Європейським Союзом та його країнамичленами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею, Швецією. «U-LEAD з Європою» робить внесок у створення багаторівневої системи управління на місцевому рівні, яка є прозорою, підзвітною та реагує на потреби громадян. Це включає дві основні цілі: (1) Посилення спроможностей ключових суб'єктів на національному, регіональному та місцевому рівнях з метою впровадження реформ регіональної політики та децентралізації; (2) Розширення прав і можливостей об'єднаних громад з метою надання високоякісних послуг громадянам. u-lead.org.ua

ВИКОНАВЕЦЬ ПРОЕКТУ: Партнерство «Кожній дитині» - міжнародна благодійна організація, яка розпочала свою діяльність у 1998 році, до 2010 року відома як Представництво благодійної організації «Кожній дитині» (EveryChild, Велика Британія). Місія Партнерства – професійно допомагати сім’ям, громадам та державі забезпечувати право кожної дитини зростати і розвиватися у безпечному та сприятливому сімейному середовищі. У рамках довгострокових проектів ми працюємо у трьох взаємозалежних напрямках: (1) Допомога родинам: збереження родини для дитини. (2) Допомога громадам: підвищення потенціалу та інвестиції у майбутнє. (3) Допомога державі: реформування політики та вдосконалення процесу прийняття рішень. www.p4ec.org.ua

78

ПРОЕКТ «ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДИНИ»

П


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.