Фінансування шкільної освіти у Львівській області by Oleh Protsak

Фінансування системи освіти у Львівській області. Результати дослідження. – Львів: ЛМГО «Центр освітньої політики», 2010. – 46 с. Автори: Гурей Галина, Коцовська Олександра, Хобзей Павло За експертної підтримки Мархлевського Войцеха

Документ підготовлено в рамках проекту № 41852 «Дослідження системи фінансування шкільної освіти у Львівській області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………………………. 4 РОЗДІЛ 1. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області……... 5 1.1. Загальні тенденції у зміні мережі шкіл………………………………………………... 5 1.2. Мережа початкових шкіл………………………………………………………………. 7 1.3. Мережа основних шкіл…………………………………………………………………. 8 1.4. Мережа середніх шкіл………………………………………………………………….. 9 1.5. Висновки………………………………………………………………………………… 10 РОЗДІЛ 2. Підходи до фінансування галузі освіти в Україні…………………………... 11 2.1. Основні законодавчі акти і нормативні документи, що регламентують фінансування закладів освіти…………………………………………………………… 11 2.2. Бюджетний кодекс України……………………………………………………………. 12 2.3. Формульний підхід обсягів фінансування видатків на освіту……………………….. 14 2.4. Фінансування освіти місцевими радами………………………………………………. 15 РОЗДІЛ 3. Аналіз бюджетних видатків на освіту у Львівській області………………. 16 3.1. Величина і структура видатків…………………………………………………………. 16 3.2. Практики зменшення розрахункового показника на освіту…………………………. 19 3.3. Аналіз кількості учнів на одну педагогічну ставку…………………………………... 21 3.4. Висновки………………………………………………………………………………… 21 РОЗДІЛ 4. Аналіз фінансування шкільної освіти у пілотних районах………………... 22 4.1. Основні характеристики ефективності фінансування освіти………………………... 22 4.2. Основні причини неефективного використання коштів……………………………... 24 4.3. Аналіз фінансування освіти у Перемишлянському районі…………………………... 26 4.4. Аналіз фінансування освіти у Старосамбірському районі…………………………… 28 4.5. Аналіз фінансування освіти у Сокальському районі…………………………………. 30 4.6. Висновки………………………………………………………………………………… 32 РОЗДІЛ 5. Висновки і рекомендації……………………………………………………….. 33 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА……………………………………………………………….. 35 ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………….. 36 Додаток 1. Вартість харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій у загальноосвітніх школах Львівської області в 2007-2009 роках…………………………… 36 Додаток 2. Наповнюваність класів у загальноовітніх школах Львівської області у 20072009 роках……………………………………………………………………………………… 37 Додаток 3. Функціонування загальноосвітніх шкіл у Львівській області станом на 01.09.2009 р. та їх потужність………………………………………………………………… 38

ВСТУП Систему освіти кожної країни чи певної адміністративної одинці характеризують три головні чинники: якість, доступність (справедливість), ефективність. Найголовніше це – якість освітньої системи. Критично важливо при досягненні кращої якості зберегти справедливість, тобто для усіх учнів забезпечити доступ до цієї якісної освіти. Слідуючи за Розмері Стюарт (1982), світ керування освітою можна описати трьома словами: вимоги, обмеження і вибір. Вона вважає, що керування складається із «внутрішнього ядра вимог і потреб, зовнішньої оболонки обмежень і простору вибору між ними» [1]. Чим більший простір між ядром і колом, тим більший вибір для керівництва шкіл і громади. Цей вибір і характеризується ефективністю. У даній роботі ми зосереджуємося на дослідженні системи фінансування шкільної освіти у Львівської області. Львівська область адміністративно поділяється на 20 районів і 9 міст обласного значення. Наше дослідження стосується районів Львівської області, зокрема шкіл у сільській місцевості, де зосередженні основні проблеми з якістю освіти і її ефективністю. Глибше проведено аналіз ефективності освіти трьох районів: Перемишлянського, Старосамбірського і Сокальського. Обираючи саме ці райони, ми керувалися такими принципами: Перемишлянський район має найменшу наповнюваність класів, відповідно найпроблемнішу мережу шкіл, Сокальський – найоптимальніше формує мережу шкіл, а Старосамбірський район має найбільшу мережу шкіл і частина району відноситься до гірської зони. Перший розділ присвячений аналізу мережі шкіл Львівської області. У другому розділі ми описуємо засади фінансування шкільництва в Україні. У третьому розділі йдеться про систему фінансування освіти у Львівській області. У четвертому розділі проаналізовано систему фінансування шкільництва у трьох пілотних районів. Висновки і рекомендації, зроблені експертами за результатами дослідження, увійшли до п’ятого розділу. Ми розглядаємо дане дослідження як перший крок у напрямі удосконалення системи фінансування шкільної освіти. На наш погляд, варто провести ще два додаткові дослідження: проаналізувати кореляцію між вартістю навчання учнів і їх навчальними досягненнями, а також, на основі аналізу функціонування освітніх округів, виробити модель реструктуризації середньої освіти (структурно відділивши старшу школу від основної), що дасть змогу впровадити профільну старшої школи у сільській місцевості та підвищить ефективність використання коштів.

РОЗДІЛ 1. МЕРЕЖА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ЗМІНІ МЕРЕЖІ ШКІЛ Мережа шкіл Львівщини є найбільшою в Україні в порівнянні з іншими областями і станом на 1.10.09 р. налічувала 1454 загальноосвітні навчальні заклади, у яких навчалося 275377 учнів (третя позиція в Україні щодо кількості учнів після Донецької і Дніпропетровської областей) і зайнято 45547 посад, з них 26357 – педагогічними працівниками. Слід зазначити, що упродовж останніх років в Україні спостерігаємо стійку тенденцію до зменшення чисельності учнів і, відповідно, класів та працівників (Діаграма 1). Діаграма 1. Дані щодо чисельності учнів, кількості класів та працівників у школах Львівської області у 2000-2009 роках

48 773 од 49 340 од 49 238 од 16980 класів 49 106 од 16915 класів 377 667 учні 379 214 учні 48 447 од 16 772 класи 16 700 класів 374 057 учні 48 179 штатні одиниці 16 406 класів 363 665 учні 15 997 класів

48 982 од

48 070 од 47 532 од 47 489 од. 45547,5 од.

349 494 учні

15 574 класи 15 107 класів 333 864 учні

14 695 класів 14 568 класів

317 496 учні

14016 класів

302 596 учні

286 367 учні

281 432 учні

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

265503 учні

2009

роки Чисельність учнів

Кількість класів

Чисельність працівників

У порівнянні з 2000 роком у минулому році чисельність учнів зменшилася на 29,7 відсотка, класів – на 16,4 відсотка, працівників – 5,5 відсотка. За рік зменшення учнів склало 2,7 відсотка, класів – 1,7 відсотка, працівників – 1,3 відсотка. Якщо не вжити рішучих заходів, спрямованих на посилення стимулів до підвищення ефективності управління у сфері освіти, то неефективність системи і надалі зростатиме, оскільки кількість дітей шкільного віку скорочується, а кількість працівників, зокрема, вчителів не зазнає значних змін. Як наслідок, зберігається тенденція до зменшення наповнюваності класів та кількості учнів з розрахунку на одного вчителя. Проаналізуймо як змінювалася мережа шкіл за останні три навчальні роки. У 2007-2008 навчальному році в області діяли 1417 денних загальноосвітніх навчальних закладів (далі – ЗНЗ), у яких у 14701 класах навчалося 286398 учнів, з них у містах 5

обласного значення – 192 ЗНЗ, 4287 класів та 110323 учні, у районах області – 1225 ЗНЗ, 10414 класів та 176075 учнів. Середня кількість учнів на школу становила по області 202, а наповнюваність класів – 19,5. Ці показники у містах обласного значення склали 575 учнів на школу та 25,7 учні на клас, у районах області – 143 і 16,9 відповідно. У 2008-2009 навчальному році в області діяли 1407 денних ЗНЗ, де в 14266 класах навчалося 273026 учнів, з них у містах обласного значення – 193 ЗНЗ, 4165 класів, 105773 учні, у районах області – 1214 ЗНЗ, 10101 клас, 167253 учні. Отже, при середній кількості учнів на школу по області 194 (на 8 учнів менше до попереднього навчального року) і наповнюваності класів 19,1 (мінус 0,3 до попереднього року), ці показники у містах обласного значення склали 548 учнів на школу (мінус 27 до попереднього року) та 25,4 учні на клас (мінус 0,3 до попереднього н. р.) у районах області – 138 (мінус 5 до попереднього року) і 16,6 (мінус 0,4 до попереднього н. р.) відповідно. У 2009-2010 навчальному році в області діяло 1394 денних ЗНЗ, де в 14008 класах навчалося 265332 учні, з них у містах обласного значення – 193 ЗНЗ, 4113 класів, 104780 учнів, у районах області – 1201 ЗНЗ, 9895 класів, 160552 учні.

На початок 2010-2011 навчального року в області діє 30 шкіл з кількістю учнів менше п’яти осіб.

Тобто, при середній кількості учнів на школу по області 190 (мінус 4 до попереднього н.р.) і наповнюваності класів 18,9 (плюс 0,2 до попереднього року ), ці показники у містах обласного значення склали 543 учні на школу (мінус 5 до попереднього н.р.) та 25,4 учні на клас (на рівні попереднього року), у районах області – 134 (мінус 4 до попереднього року) і 16,2 (мінус 0,4 до попереднього н.р.) відповідно.

На початок 2010-2011 навчального року в області діє 1382 денні ЗНЗ (без інтернатів), де в 13588 класах навчається 253516 учнів, з них у містах обласного значення – 192 ЗНЗ, 3980 клас, 101081 учень, у районах області – 1190 ЗНЗ, 9608 класів, 152435 учнів. Отже при середній кількості учнів на школу по області 183 (-7 до попер.н.р.) і наповнюваності класів 18,7 (-0,3 до попер. року) ці показники у містах обласного значення склали 526 учнів на школу (-17 до попер.н.р.) та 25,4 учні на клас (на рівні попер. н.р.) , у районах області – 128 (-6 до попер.року) і 15,9 (-0,3 до попер.н.р.) відповідно. Таким чином, за період 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 навчальних років у Львівській області : - кількість денних ЗНЗ (без інтернатів) зменшилася на 35 шкіл, у тому числі у містах обласного значення – 0, у районах – 35 шкіл; - кількість учнів зменшилася на 32882, в тому числі у містах обласного значення – 9242, у районах – 23640; - кількість класів зменшилася на 1113, в тому числі в містах обласного значення – 307, у районах – 806; - середня наповнюваність класів знизилася на 0,82 учня, в тому числі в містах обласного значення – на 0,38 учня, в районах – на 1,01 учня.

На Львівщині у 2009-10 навчальному році діяло 285 початкових шкіл (І ступеня), з них 249 у сільській місцевості, 501 основна школа (І-ІІ ступеня), з них 488 у сільській місцевості, 498 середніх шкіл (І-ІІІ ступеня), з них 301 у сільській місцевості, 30 ліцеїв і гімназій, 4 школи (ІІ-ІІІ ступеня) і 15 приватних шкіл. Окрім того, діяло 8 вечірніх шкіл і 27 шкілінтернатів. Далі проведемо аналіз мережі шкіл Львівської області за типами шкіл: початкові, основні і середні. 1.2. МЕРЕЖА ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ Якщо проаналізувати мережу початкових шкіл у сільській місцевості щодо кількості учнів, то 219 шкіл має кількість учнів меншу 20, що складає 88% кількості початкових шкіл у сільській місцевості, до 5 учнів навчається у 34 школах (13%), від 6 до 10 учнів навчається у 78 школах (31%). Тобто 112 шкіл має менше 10 учнів, що становить 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості. Найбільше таких шкіл є у Дрогобицькому і Старосамбірському районах по13, у Самбірському районі – 9, Буському, Кам’янко-Бузькому, Перемишлянському – по 8 шкіл. На діаграмі 2 відображено мережу початкових шкіл за останні три навчальні роки. Діаграма 2 Мережа ЗНЗ І ступеня 2007-2008 н.р.

2008-2009 н.р.

2009-2010 н.р.

90 78

80 72 73

72 72

70 61 60

50 40 30

35 34

31 30 29

23 20

21 16

22 16

10 0 до 5 учнів

6-10 учнів

11-15 учнів

16-20 учнів

21-25 учнів

26-30 учнів

більше 30 учнів

Упродовж двох навчальних років призупинили діяльність 23 початкові школи, одинадцять у 2008-09 н. р. і дванадцять у 2009-10 н. р. Призупинення діяльності початкових шкіл відбувається у двох випадках. Перший – через відсутність дітей, а другий, коли вдається переконати батьків, що для розвитку і навчання дитини краще вибрати школу у сусідньому селі, де є повноцінні класи і кращі умови. У другому випадку керівництво відділу освіти має справу не з місцевою громадою, а з кількома конкретними батьками. Якщо при цьому вдасться працевлаштувати вчителів, які вивільняються внаслідок ліквідації школи, то цей процес взагалі проходить доволі успішно. Зазвичай вчителів працевлаштовують у нововідкритих дошкільних установах даного району. У такому випадку школу не ліквідують, а призупиняють її діяльність. Для призупинення діяльності школи згода громади не потрібна. Це відбувається по факту. 7

1.3. МЕРЕЖА ОСНОВНИХ ШКІЛ Мережу 504 шкіл І-ІІ ступеня характеризують такі чинники. У двадцяти школах І-ІІ ступенів навчалося до 25 учнів, у двадцяти семи школах – від 26 до 35 учнів, у сорока семи – від 36 до 45 учнів. Отже, у 94 школах, що становить 18% було до 45 учнів. Найбільше шкіл ІІІ ступенів до 45 учнів є у Жидачівському та Перемишлянському районах по 14, у Пустомитівському і Городоцькому по 9 шкіл. Найбільше шкіл І-ІІ ступеня до 25 учнів є у Перемишлянському районі – 6, Жидачівському – 4, Пустомитівському – 3. Найменше учнів – одинадцять, навчалося у Серниківській школі І-ІІ ступеня Перемишлянського району, з них четверо у початкових класах і семеро у 5-9 класах. У Зарічненській школі І-ІІ ступеня Жидачівського району навчалося дванадцять учнів. Діаграма 3 Мережа ЗНЗ І-ІІ ступенів 2007-2008 н.р.

2008-2009 н.р.

2009-2010 н.р.

180 159

160

136 129

140 120 120

108108

100 80 65

63 60 47

57 57

55 56

40 27 27 20

19 20

0 до 25 учнів

26-35 учнів

36-45 учнів

46-55 учнів

56-65 учнів

66-75 учнів

76-100 учнів

більше 100 учнів

Доконечність проведення реорганізацій значної кількості шкіл І-ІІ ст. у початкові школи є очевидною. Проте реально змін у мережі не відбувається. Щоб провести таку реорганізацію керівництво району має подолати дві перешкоди. Основна – необхідність для такої реорганізації згоди громади. Ніхто такої згоди не дає. Щобільше, залишається тенденція, коли за наявності 9-10 учнів у 9 класі громада ставить питання про відкриття 10-11 класів. У Львівській області був випадок, коли сесія районної ради ухвалила рішення про реорганізацію школи І-ІІ ст. у школу І ст. Сільська рада такої згоди не дала, а депутат подав подання у прокуратуру, що порушено Закон України і рішення сесії було відмінено. Друга перешкода – батьки не бачать реальних Сільську громаду важко переконати у необхідності переваг у навчанні їх дітей у сусідній школі. закриття школи. Адже у свідомості селян церква і Вони традиційно готові посилати дітей в інші школа – це ознаки розвитку села. середні школи, до закладів професійної освіти, чи до коледжів після закінчення навчання дітей у 9 класі. 8

1.4. МЕРЕЖА СЕРЕДНІХ ШКІЛ У двадцяти районах Львівської області діє 417 шкіл І-ІІІ ступеня. До 100 учнів налічувалося у 20 школах, які розташовані у 10 районах області. Найбільше таких шкіл є у Жидачівському районі – 4, по 3 у Перемишлянському, Радехівському і Сколівському районах. Найменше учнів – 39, навчалося у Подорожнянській школі І-ІІІ ступеня Жидачівського району. Діаграма 4 Мережа ЗНЗ І-ІІІ ступенів 2007-2008 н.р.

2008-2009 н.р.

2009-2010 н.р.

180 160 160 138 135

140 120 100

93 85 76

80 63

50 31

20 20

0 до 100 учнів

101-150 учнів

151-200 учнів

201-250 учнів

251-300 учнів

більше 300 учнів

Проблеми із демографічним спаданням у сільській місцевості позначаються на наборі дітей до першого класу. Так кількість шкіл, у яких у першому класі навчалося до шести учнів складає 532 (43%). Найвищий відсоток – 69%, 61 школа у Перемишлянському районі, 63%, 57 шкіл у Бродiвському районі, 60%, 79 шкіл у Жидачівському районі. На діаграмі 5 показано частку шкіл, у яких до першого класу було набрано менше шести учнів, у порівнянні за три навчальні роки.

Діаграма 5 Частка шкіл, у яких навчається до 6-и учнів у першому класі 2007-2008 н.р.

2008-2009 н.р.

2009-2010 н.р.

80,0% 70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0%

сь

Го

ів од Бр

Бу

ки й сь ро ки Д р до ц й ьк ог и о Ж б иц й ид ь ач ки й ів с Ж ов ь к ий к З о і вс ь К а ло ч ки й м і в ян с к о ь ки -Б й М уз ик ол ь к и аї вс й М П ос ь ки ер й ти ем и ш сь к Пу ий л с т ян ом с ь ит к ий Р а і вс д е ьк ий хі С а вс ь ки м бі рс й Ск ь ол ки й ів Со с Ст к а ьк и ар й ль ос с а м ьк ий бі р Ст ськ ри ий й Т у сь рк ки й і Я в вс ь ор ки й ів сь к В и об й ла ст і

0,0%

З цієї діаграми можна зробити висновок, що тенденція зменшення народжуваності у сільській місцевості триває. Демографічне спадання стає все загрозливішим викликом перед ефективністю системи освіти. 1.5.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ У сільській місцевості й надалі спостерігається демографічне спадання.

Щорічно припиняють свою діяльність майже 10 початкових шкіл, хоч досі є 112 шкіл з кількістю учнів не більше десяти, що складає 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості. Зміни у мережі шкіл І-ІІ ст. і І-ІІІ ст. у сільській місцевості не відбуваються, хоч у значній частині сіл кількість учнів катастрофічно зменшується. Лише 57 шкіл у сільській місцевості має у 10 класі більше одного класу у паралелі, що складає 18% від загальної кількості шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості. Як наслідок, для організації профільного навчання у старшій школі треба реорганізувати майже 80% шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості у школи І-ІІ ст. Проведенню реорганізації шкіл перешкоджає норма Закону, яка вимагає згоди громади на проведення реорганізації школи. Загальна невдоволеність якістю освіти і станом матеріально-технічної бази шкіл у сільській місцевості у поєднанні з ризиками при транспортуванні дітей до сусідніх шкіл не дають змоги керівництву відділу освіти домовитися з усіма батьками учнів 5-9 класів малокомплектних шкіл, щоб вони добровільно перевели своїх дітей до шкіл з більшою наповнюваністю учнів. Суттєвою перешкодою у цьому є вчителі 5-9 класів, які втратять роботу після такої реорганізації. Ці вчителі переконують батьків, щоб вони не забирали своїх дітей з даної школи.

РОЗДІЛ 2. ПІДХОДИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 2.1. ОСНОВНІ

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ І НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Національна доктрина розвитку освіти визначає децентралізацію управління освітою як першочергове завдання модернізації управління галуззю [2]. Децентралізація управління передбачає, зокрема, розподіл повноважень і їх делегування на нижчий рівень та чіткий розподіл фінансової відповідальності. Згідно з Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“ повноваження органів місцевого самоврядування у сфері освіти, зокрема забезпечення доступності і безоплатності освіти, є делегованими державою повноваженнями [3]. Делегування державою частини управлінських функцій місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування передбачає підвищення якості та ефективності надання державних послуг, істотне посилення ролі та відповідальність місцевої влади щодо вирішення проблем розвитку освіти на відповідній території та ефективного використання бюджетних коштів. Статтею 67 зазначеного закону встановлено, що держава у повному обсязі фінансує здійснення органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, що надані законом. При цьому, “...місцеві ради народних депутатів у межах свої компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети відповідних територій”. Чинними нормативно-правовими актами визначено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, який розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами. Ці норми закріплені в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. №964 [4] та в Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29 квітня 2002 р. №284 [5]. Загальноосвітній навчальний заклад (далі – ЗНЗ) є юридичною особою, діє на підставі статуту, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп і печатку. Також самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством і власним статутом та несе відповідальність за дотримання фінансової дисципліни. Матеріально-технічна база ЗНЗ включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності [4]. Бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно навчальним закладом або через централізовану бухгалтерію. Фінансування ЗНЗ здійснює уповноважений засновником орган – управління, відділ освіти, як головний розпорядник коштів. Фінансово-господарську діяльність ЗНЗ здійснює на основі кошторису доходів і видатків. Однак, незважаючи на зазначені підстави, на сьогодні незначна частина загально освітніх навчальних закладів здійснює діяльність на умовах фінансової самостійності. Такий стан зумовив ухвалення Кабінетом Міністрів України розпорядження від 19 серпня 2009 р. №1007-р “Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами”, згідно з яким було зобов’язано Державне казначейство відкрити до 1 жовтня 2009 р. у відповідних територіальних органах для кожного закладу чи установи освіти, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, реєстраційні рахунки для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису та спеціальні реєстраційні рахунки для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторису. Проте після ухвалення зазначеного розпорядження кількість шкіл, що перейшли на фінансово-господарську самостійність, значно не збільшилася, оскільки не було розв’язано низку організаційних питань

Згідно зі статтею 61 Закону України “Про освіту” фінансування державних навчальних закладів і установ освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту у розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу [6]. Видатки на освіту складають значну частину місцевих бюджетів. Формування бюджету галузі освіти регламентують законодавчі та нормативно-правові акти, основними серед яких є : -

Конституція України Бюджетний кодекс України Постанова Кабінету Міністрів України про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на рік (Бюджетна декларація) Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами” Закон України про державний бюджет на рік Ухвала (рішення) органу місцевого самоврядування (обласної, районної, міської, селищної, сільської ради) про відповідні місцеві бюджети на рік

Згідно зі статтею 95 Конституції України встановлено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Також передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків [7]. 2.2. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Із ухваленням Верховною Радою України 21 червня 2001 року Бюджетного кодексу України (далі – БК) запроваджено нову систему міжбюджетних відносин, яка ґрунтується на децентралізації функцій та повноважень між різними рівнями органів влади, зокрема щодо освіти. Бюджетний кодекс урегулював та встановив на новій основі принципи формування місцевих бюджетів. Відповідно до статті 86 Бюджетного кодексу розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи: 1) перша група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів, здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань; 2) друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України, здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів; 3) третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян та фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України, здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Для забезпечення місцевих бюджетів видатками на освіту державою закріплюються за місцевими бюджетами доходи, що враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів. Податки і збори, що належать до закріплених доходів, визначені згідно з статтями 64-66 БК, зокрема, це податок з доходів фізичних осіб. 12

На сьогодні державні та комунальні навчальні заклади фінансуються, більшою мірою, за рахунок бюджетних коштів. БК України встановлено чіткий перелік навчальних закладів і програм в галузі освіти, видатки на які здійснюються з відповідних рівнів бюджетів. До видатків на освіту, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів згідно з статтею 88 БК , належать видатки на: а) дошкільну освіту; б) загальну середню освіту (школи - дитячі садки); Статтею 89 БК визначено видатки на освіту, що здійснюються з районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів : а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення); б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи; в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітейсиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням; г) інші державні освітні програми; ґ) вищу освіту (вищі навчальні заклади I - IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів; З бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, згідно з статтею 90 БК здійснюються видатки на: а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школиінтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків, визначених у статті 89 БК, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей); б) заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення; в) вищу освіту (вищі навчальні заклади I - IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів; г) післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів та центри і заходи з підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та 13

органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності); ґ) інші державні освітні програми; д) заклади професійно-технічної освіти державної та комунальної форми власності, видатки на утримання яких враховані при визначенні міжбюджетних трансфертів державного бюджету на відповідний рік. 2.3. ФОРМУЛЬНИЙ ПІДХІД ОБСЯГІВ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ Положення Конституції України про справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами реалізується шляхом запровадження системи міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні трансферти – це кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. №1195 (зі змінами і доповненнями) [8]. За формульним розрахунком визначаються і обсяги видатків на освіту для різних рівнів бюджету. Так, згідно з п.22 зазначеної постанови встановлено, що розрахунковий показник обсягу видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня та приведеного контингенту учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів станом на 5 вересня року, що передував поточному бюджетному періоду. При цьому, формулами передбачено коригування нормативу бюджетної забезпеченості одного учня залежно від типу навчальних закладів для різних категорії дітей та від місцезнаходження навчального закладу. Відповідно до типів навчальних закладів різні коригуючі коефіцієнти визначені для : -

денного загальноосвітнього навчального закладу; вечірньої школи; загальноосвітньої школи - інтернат; школи-інтернат для дітей з вадами фізичного і розумового розвитку; дитячого будинку, школи - інтернат для дітей сиріт.

Інші коригуючи коефіцієнти встановлені за ознакою місцезнаходження для навчальних закладів, розташованих у міській чи сільській місцевості, а також для населених пунктів, які за статусом віднесені до гірських. Розрахунок обсягу видатків на освіту проводиться за формулами відповідно до визначених Бюджетним кодексом навчальних закладів, які фінансуються з різних рівнів бюджетів. Зокрема, п.23 БК містить формулу розрахунку обсягу видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету на освіту. Формула розрахунку показника обсягу видатків на освіту бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району визначена п.24, а бюджету міст Києва та Севастополя – п.25. Застосування формульного розрахунку міжбюджетного трансферту за єдиною методологією дало змогу об’єктивізувати процес визначення обсягів видатків на освіту для різних рівнів бюджетів, зробити його прозорим і доступним для перевірки. Відповідно до БК України, закону про державний бюджет та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування приймають рішення (ухвали) про відповідні місцеві бюджети.

2.4. ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ МІСЦЕВИМИ РАДАМИ Місцеві ради в межах повноважень визначають основні напрями бюджетної політики, розглядають проект відповідного бюджету, вносять зміни та доповнення до нього, здійснюють затвердження цього бюджету, вносять зміни та доповнення до затвердженого бюджету, здійснюють контроль за виконанням бюджетних коштів та за цільовим і ефективним їх використанням, затверджують звіт про виконання бюджету. Порядок розрахунків районних бюджетів і бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань передбачено Законом України “Про міжбюджетні відносини між районними бюджетами та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань”. Статтею 93 БК України передбачено, що передача прав на здійснення видатків для виконання делегованих державних повноважень, зокрема щодо освіти, до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань може здійснюватися за рішеннями районної або міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) чи районній раді з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі рішень відповідних рад і укладення договору. Також міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень, зокрема на освіту, районній раді з відповідними коштами районному бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського Автономної Республіки Крим та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладення договору. Договори про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до 1 серпня року, що передує плановому. Розмір коштів, які передаються на виконання делегованих державних повноважень, визначається пропорційно до частки користувачів зазначеними послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, що передає зазначені повноваження. Головними розрядниками бюджетних коштів місцевих бюджетів є бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 БК України та затверджуються рішенням про місцевий бюджет із визначенням обсягу їх бюджетних призначень. Так, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів галузі освіти є органи управління освітою (управління, відділи освіти). Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня місцевих бюджетів є бюджетні установи в особі їх керівників, діяльність яких підпорядкована відповідному головному розпоряднику бюджетних коштів або координується через нього. Заклади і установи освіти, що підпорядковані органам управління освітою, є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади є бюджетними установами. Бюджетна установа – орган, установа, організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими. 15

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНИХ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 3.1. ВЕЛИЧИНА І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ На сьогодні місцеві органи влади відіграють ключову роль у наданні та фінансуванні послуг у сфері освіти. Видатки на освіту складають значну частину місцевих бюджетів. Зокрема, видатки зведеного бюджету Львівської області на галузь освіти упродовж останніх років мають позитивну динаміку: у 2007 році – 1549,5 млн. грн., у 2008р. – 2116,1 млн. грн. (зростання до 2007 р. – 36,6 %) , у 2009 р. – 2357,5 млн. грн. (ріст до 2008р. – 11 %), заплановано на 2010 рік – 2919, 6 млн. грн. (зростання до 2009р. – 23,8 %) (Діаграма 6). Діаграма 6 Динаміка обсягу видатків загального фонду бюджету на галузь освіти області у 2007-2010 роках, тис.грн.

При цьому у зведеному бюджеті Львівської області видатки на освіту займають значну питому вагу: 2007 р. – 34,6 %, 2008 р. – 35,4 %, 2009 р.- 38,2 %, 2010 р. (план) – 38,3% (Діаграма 7). Діаграма 7 Динаміка питомої ваги видатків на освіту у видатках місцевих бюджетів області у 2007-2010 роках, %

Не зважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків на освіту, їх структура суттєво не змінюється. Так, найбільшу частку займають видатки на виплату заробітної плати з нарахуваннями: 2007 р. – 72,3 %, 2008 р. – 71,7 %, 2009 р. – 73,4 %, 2010 р. – 70,4%. Суттєва питома вага видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв у 2007 р. – 7,2%, у 2008 р. – 6,7 %, у 2009 р. – 8,6 %, план на 2010 р. – 9,1%, а також на продукти харчування – близько 5 % загального обсягу видатків на галузь. Слід зазначити, що частка капітальних видатків, призначених на розвиток освіти, залишається незначною: 2007 р. – 4,1%, 2008 р.4,4%, 2009 р. – 2%, 2010 р.(план) – 3,3% (Діаграма 8). Діаграма 8

Такий стан фінансування галузі частково пояснює неефективність надання освітніх послуг та унеможливлює значні інвестиції у заходи з підвищення якості послуг. За рахунок коштів місцевих бюджетів 2009 року у Львівській області утримувалася 2195 установ освіти, в яких зайнято 75270 посад. На їх утримання з загального фонду місцевих бюджетів у 2009 році виділено 2357,5 млн. грн., що складає 96,9 відсотка планових призначень з урахуванням змін та на 24,2 млн. грн. або один відсоток перевищує розрахункові показники.

Обсяги фінансування освітньої галузі не дають змоги інвестувати у якість надання послуг.

Як зазначалося вище, упродовж останніх років найбільшу питому частку у видатках на галузь займає заробітна плата (понад 70 відсотків), видатки на продукти харчування складають до 5 відсотків загального обсягу витрат, енергоносії – до 8 відсотків, капітальні видатки – до 4 відсотків, господарські витрати – до 12 відсотків (діаграма 9). Діаграма 9 Структура витрат місцевих бюджетів Львівщини на освіту

12% 4% 8%

71% оплпта праці енергоносії видатки з господарського утримання установ

продукти харчування капітальні видатки

грн.

У 2009 році на заробітну плату працівників галузі використано 1729,4 млн. грн. Середня заробітна плата працівників освіти у 2009 році збільшилась в середньому на 14 відсотків у порівнянні з 2008 роком і склала 1463 грн. і є найвищою в соціально-культурній сфері (Діаграма 10). Діаграма 10 Середньомісячна заробітна плата в установах соціально-культурної сфери Львівської області у 2005-2009 роках

2000 1800 1600 1463

1400

1283

1200 1123

1340 1166

956

1000

972 725

800 600 400

559

785 771

593 586

435 433

200 2005

2006 освіта

2007 охорона здоров"я

2008 культура

2009

роки

На харчування учнів початкових класів та пільгових категорій з місцевих бюджетів області у 2009 році спрямовано 53 млн. грн. При цьому, середньоденна вартість харчування одного учня становить 3,57 грн. Не харчуються учні шкіл міста Самбора, а у Бориславських школах вартість одного дня харчування учня становить лише 1,36 грн., Радехівському та Сколівському районаї по 2,09 грн. Дані щодо середньоденних видатків на харчування одного учня у школах подані у додатку 1. 3.2. ПРАКТИКИ ЗМЕНШЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ПОКАЗНИКА НА ОСВІТУ Як зазначалося вище, відповідно до визначених Бюджетним кодексом України навчальних закладів, які фінансуються з різних рівнів бюджетів, розрахунок обсягу видатків на освіту проводиться за Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами. Однак визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту не завжди дотримується органами місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів. Так, із 29 районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення Львівської області у близько половини місцевих бюджетів затверджено обсяги видатків на освіту, менші розрахункового показника, оскільки кошти скеровано на потреби інших галузей (Діаграма 11). Діаграма 11 Питома вага місцевих бюджетів, в яких допущено зменьшення затвердженого обсягу видатків на освіту щодо контрольної цифри 100 90 80 70

75 69

35 28

30 22 20

16 11

10 0 2007

2008

2009

2010 роки

область

міста обласного значення

райони

Зокрема, у 2007 році зменшено розрахунковий показник на освіту у двадцяти місцевих бюджетах, з них у п’яти містах обласного значення з дев’яти та у п’ятнадцяти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник у м. Червоноград на 2,5 млн. грн. та в Городоцькому районі – на 2,2 млн. грн. У 2008 році зменшено розрахунковий показник на освіту в одинадцяти місцевих бюджетах, з них у двох містах обласного значення з дев’яти та у дев’яти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник у м. Червоноград на 2,8 млн. грн. та в Яворівському районі – на 3,5 млн. грн. У 2009 році зменшено розрахунковий показник на освіту у восьми місцевих бюджетах, з них в одному місті обласного значення з дев’яти та у семи районах з двадцяти. Найбільше 19

зменшено розрахунковий показник в м. Червоноград на 5,0 млн. грн. та в Кам’янко-Бузькому районі – на 2,1 млн. грн. У 2010 році зменшено розрахунковий показник на освіту у двадцяти місцевих бюджетах, з них у чотирьох містах обласного значення з дев’яти та у шістнадцяти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник в м. Червоноград на 5,9 млн. грн. та в Яворівському районі - на 7,6 млн. грн. Такий стан призводить до порушення цільового призначення коштів на виконання делегованих державою повноважень щодо освіти та порушення принципу нормативного фінансування освіти як засобу забезпечення рівного доступу до освіти на місцях. Окрім цього, з метою забезпечення належного фінансування закладів освіти, в першу чергу захищених статей видатків, упродовж року органи місцевого самоврядування вносять зміни до місцевих бюджетів на освіту. Так, до обсягу видатків на освіту згідно з контрольною цифрою за рішеннями органів місцевого самоврядування додано: 2007 рік – 166,3 млн. грн., 2008 рік – 81,3 млн. грн., 2009 рік – 114,3 млн. грн. При цьому, за показником виконання бюджету відхилення до обсягу видатків згідно з контрольною цифрою склало: 2007 рік – 151,3 млн. грн., 2008 рік – 45,3 млн. грн., 2009 рік – 55,4 млн. грн. Якщо проаналізувати видатки місцевих бюджетів області на шкільну освіту, то діаграма матиме наступний вигляд (діаграма 12). Діаграма 12 Видатки місцевих бюджетів Львівської області на шкільну освіту у 2007-2009 роках

1600

видатки (млн.грн.)

1400

1200

1000

800

600

400 926,6 200

1252,6

1544,6

1393,7

1404,6

934,3

2007

2008

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту

2009

роки

Виконано

Зменшення видатків місцевих бюджетів на шкільну освіту у порівнянні з розрахунковими показниками зумовлене в основному спрямуванням вивільнених коштів на дошкільну, позашкільну освіту, а також на інші бюджетні видатки. 20

3.3. АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ УЧНІВ НА ОДНУ ПЕДАГОГІЧНУ СТАВКУ Аналіз кількості учнів на одну педагогічну ставку засвідчує значну розбіжність у величині цього показника серед адміністративно-територіальних одиниць області. Так, у 2007 – 2008 навчальному році середній показник по області склав 10,15 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,42 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,18 (-0,56 до попереднього року), у районах – 9,19 (-0,37 до попереднього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 12,56 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Трускавець – 11,57; серед районів максимальний показник у Яворівському районі – 10,37 та мінімальний – 7,51 у Перемишлянському районі. У 2008–2009 навчальному році середній показник по області склав 10,16 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,01 більше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,43 (+0,25 до попереднього року), у районах – 9,11 (-0,08 до попереднього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 12,85 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Трускавець – 11,75; серед районів максимальний показник у Кам’янко-Бузькому районі – 10,32, та мінімальний – 7,30 у Старосамбірському районі. У 2009 – 2010 навчальному році середній показник по області склав 10,07 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,09 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,48 (+0,05 до попереднього року), у районах – 8,95 (-0,16 до попереднього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 13,10 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Борислав – 11,58; серед районів максимальний показник у Кам’янко-Бузькому районі – 10,20, та мінімальний – 7,0 у Старосамбірському районі. На 2010- 2011 навчальний рік середній показник по області заплановано 9,94 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,13 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,45 (-0,03 до попереднього року), у районах – 8,77 (-0,18 до поперед.нього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 13,04 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Борислав – 11,61; серед районів максимальний показник у Яворівському районі – 10,14, та мінімальний – 6,88 у Старосамбірському районі. 3.4. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1. Незважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків, їх структура суттєво не змінюється. 2. Визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту часто суттєво зменшується під час затвердження місцевих бюджетів. 3. Питома вага поточних видатків на загальноосвітні школи області в загальному обсязі видатків на освіту складає стабільну величину. При цьому показник поточних видатків на одного учня ЗНЗ Львівської області суттєво відрізняється серед районів і міст обласного значення. 4. Вартість навчання одного учня у різних районах і різних школах однієї адміністративної одиниці може різнитися в кілька разів залежно від наповнюваності школи і класів. Значна розбіжність спостерігається і у співвідношенні кількості учнів на одного учителя серед районів області. Такий стан речей призводить до неефективного використання коштів.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПІЛОТНИХ РАЙОНАХ 4.1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У середньому в школах області на одну посаду вчителя припадає 10,1 учнів. Динаміка зазначених показників у загальноосвітніх закладах області та досліджуваних районів подана на діаграмі 13. Діаграма 13 Динаміка співвідношення чисельності учнів до вчителів у школах області у 2005-2009 роках учні 14,0

12,0

11,7 11,2

11,0

10,8

10,6

10,5

10,2

10,3

10,2

10,1

10,0

9,8

10,0

10,0 9,4

8,1

8,4 7,8

8,0

8,1 7,5

7,6

7,3

7,1

7,0

6,0

4,0

2,0

0,0 2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

У Львівській області

В Україні

У Сокальському районі

У Старосамбірському районі

2009 рік

У Перемишлянському районі

За даними досліджень Світового банку відношення кількості учнів до кількості вчителів у загальній середній освіті в Україні дорівнює 9,4, що складає лише 55 відсотків середнього значення для країн ОЕСР і є значно меншим від цього показника у низці інших високорозвинених країн, таких як Японія та Корея. Зазначений показник у Львівській області на 7,5 відсотка перевищує середнє співвідношення учнів та вчителів по Україні, проте у школах Перемишлянського і Старосамбірського районів становить лише 70 відсотків середнього показника по області. До того ж, упродовж останніх років відношення кількості учнів до кількості вчителів різко зменшувалося. Ці зміни віддзеркалює той факт, що кількість вчителів у школах області упродовж останніх десяти років зменшилася тільки на 5,5 відсотка, тоді як чисельність учнів – на 29,7 відсотка. Якщо найближчим часом не буде вжито необхідних заходів, то ця негативна тенденція збережеться. Враховуючи те, що фінансовий ресурс на галузь визначається на основі чисельності учнів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зазначене не сприяє ефективному використанню бюджетних коштів та потребує додаткових асигнувань на видатки галузі. Окрім цього, зміна співвідношення кількості учнів до кількості вчителів у сторону зменшення є однією з причин зростання видатків на одного учня у системі загальної середньої освіти. 22

Дані щодо середньорічних видатків на одного учня загальноосвітніх навчальних закладів області подана на діаграмі 14. Діаграма 14 Дані щодо середньорічних видатків на одного учня загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області у 2005-2009 роках 7800,0 7500,0 7200,0 6900,0 6600,0 6300,0 6000,0 5700,0 5400,0 5100,0 4800,0 4500,0 4200,0 3900,0 3600,0 3300,0 3000,0 2700,0 2400,0 2100,0 1800,0 1500,0

7489,1

6383,2 6168,4 5522,6 4809,6

5487,1 5249,5

4588,4

4104,6 3973,7 3377,6 2969 2953,0 2560,5

3235,2

2319,8 2167,8

2341,8

1807,6 1739,3 2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

У Львівській області

У Перемишлянському районі

У Сокальському районі

У Старосамбірському районі

Найдорожче обходиться навчання одного учня у школах Старосамбірського та Перемишлянського районів. Поряд з цим, у Старосамбірському районі найвищі темпи зростання середньої вартості навчання одного учня (2007-2008 роки – на 50 відсотків, 2008-2009 роки – 21 відсоток). Сприяє високій вартості навчання одного учня і низька наповнюваність класів. У минулому навчальному році середня наповнюваність класів у школах, що утримуються з районних бюджетів становила 16,2 учнів, при загальному показнику по області – 18,9 учнів та граничній наповнюваності – 30 учнів. А середня наповнюваність класів у школах Старосамбірського району – 12,6 учня на клас або 70 відсотків загального показника по області, Перемишлянського району – 14,1 учня або 75 відсотків. Динаміка середньої наповнюваності класів у школах Львівської області, Перемишлянського, Сокальського та Старосамбірського районів у 2005-2009 роках подана на діаграмі 15.

Діаграма 15 Дані щодо середньої наповнюваності класів у школах Львівської області у 2005-2009 роках 20,40 20,00

20,20

20,10

19,80

20,00

19,10 19,50 19,20

18,90 18,70

18,00 17,00 16,00 15,30 14,70 14,00

14,30

14,30 14,10

14,40 13,70 13,00

12,60

12,00

10,00

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

учні

У Львівській області У Сокальському районі

У Перемишлянському районі У Старосамбірському районі

4.2. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НЕЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів і значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих. Так, у школах Львівщини цей показник складає 42,1 відсотка і зріс упродовж останніх п’яти років майже на два відсотки. Значну кількість технічного персоналу утримують, щоб забезпечити відповідність нормативу, який регламентує чисельність необхідного допоміжного персоналу, часто без належного обґрунтування та міркувань ефективності. Основною причиною такої явної неефективності використання коштів є типові штатні нормативи. Міністерство освіти і науки видає накази з обов’язковими інструкціями, так званими “нормативами”, які визначають принципи формування бюджетів на рівні шкіл (або інших закладів освіти) з використанням матеріально-технічних характеристик, таких як укомплектування кадрами і необхідними навчальними матеріалами, які базуються на наявній надто розгалуженій мережі навчальних закладів. Більшість керівників установ освіти під час складання відповідних бюджетів дотримуються зазначених нормативів незалежно від попиту (тобто кількості дітей, що відвідують школи, або кількості дітей шкільного віку). Так, відповідно до типових штатних нормативів вводяться посади одного заступника директора школи на 11 класів, одного заступника директора з господарської роботи, якщо населення села перевищує 600 осіб (незалежно від загальної кількості дітей у школі), одного педагога на кожні 8 класів, одного керівника гуртка з позашкільної діяльності на кожні 16 класів, одного прибиральника на 500 кв. м (0,5 ставки на 250 кв. м), одного доглядача за територією навколо школи на 1,5 га в кожній школі тощо. 24

Як наслідок, органи влади та місцевого самоврядування змушені утримувати розгалужену мережу закладів, які надають послуги освіти, незважаючи на неповне завантаження цих закладів. Як зазначалося вище, у Львівській області діє 1400 денні загальноосвітні школи, де навчається понад 267 тисяч учнів. У середньому загальноосвітні навчальні заклади області завантажені лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник становить 56,4 відсотка. Майже третина шкіл не відповідають певним стандартам. Так, 260 шкіл є малокомплектними (у 100 школах чисельність учнів менша десяти, 133 школах – менша п’ятдесяти), 215 – розташовані в пристосованих приміщеннях, а 9 – в аварійних. Проте вирішити питання закриття чи реорганізації школи у сільській місцевості не дає змоги чинне на сьогодні законодавство. Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальну середню освіту” реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою територіальних громад, які, незважаючи навіть на невисокий рівень навчання у таких школах не погоджуються на їх закриття. Не сприяє оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту. Так, при визначенні розрахункового показника на галузь враховується коефіцієнт приведен- Одна з «найдорожчих» початкових шкіл області за показником видатків на одного учня (28,7 ня кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, тисяч грн. на рік). У школі навчається чотири що розташовані у сільській місцевості, крім учнів учні. У штатному розкладі передбачено 3,5 шкіл, розташованих у гірських населених пунктах, ставки. Половину будівлі з центральним входом до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл на займає продуктовий магазин. планований бюджетний період, на який збільшується фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. При цьому, віднесення міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районів до груп за середньою наповнюваністю класів і класів-комплектів проводиться раз на три роки на підставі результатів аналізу мережі та контингентів загальноосвітніх шкіл. Коефіцієнти приведення кількості учнів сільських шкіл до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл (без гірських) наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Середня наповнюваність класів і класівкомплектів у денних загальноосвітніх школах, що розташовані у сільській місцевості, учнів Понад 22,2 17,8 - 22,2 14,8 - 17,8 11,7 - 14,8 До 11,7

Коефіцієнт (Ks) 1,01 1,178 1,305 1,431 1,684

Детальніше проаналізуємо видатки та показники функціонування загальноосвітніх навчальних закладів Перемишлянського, Сокальського та Старосамбірського районів за три останні роки. 25

4.3. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У ПЕРЕМИШЛЯНСЬКОМУ РАЙОНІ На утримання шкіл Перемишлянського району у минулому році з районного бюджету виділено 30639,2 тис. грн., що становить 98,9 відсотка планових призначень та 99,2 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Міністерством фінансів України. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 45,1 та 8,5 відсотка. Діаграма 16 Динаміка видатків районного бюджету Перемишлянського району на загальноосвітні школи у 2007-2009 роках.

35000

видатки (млн.грн.)

30000

25000

20000

15000

10000

21,1 20,5

5000

30,9

28,2

28,5

19,7

30,6 30,3

27,7

2007

2008

2009

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту

Затверджено

роки

Виконано

Незважаючи на збільшення загального обсягу витрат, їх структура майже не змінюється упродовж кількох останніх років і є значно гіршою, ніж загалом по області. Так, на заробітну плату у школах району спрямовується майже 90 відсотків, продукти харчування – понад два відсотки, оплату за енергоносії – до семи відсотків, інші видатки, в тому числі і капітальні, складають не більше одного відсотка. А у 17 школах району видатки на зарплату перевищують 95 відсотків їх загального обсягу. Діаграма 17 Структура витрат загальноосвітніх навчальних закладів Перемишлянського району у 2007-2009 роках

90%

заробітна плата

продукти харчування

енергоносії

капітальні та інші видатки

Така структура витрат не забезпечує належних умов навчання учнів, функціонування закладів, розвитку освітньої галузі. Зокрема, середньоденна вартість харчування учнів 1-4 класів склала у 2009 році лише 3,31 грн., що на 12,2 відсотка менше аналогічних видатків у школах районів області (додаток 1). Слід зазначити, що в окремих школах району середньоденна вартість харчування учнів 1-4 класів не перевищувала 1,5 грн. (Вовківська, Добряницька, Лагодівська, Ладанецька, Під’ярківська, Подусівська ЗОШ І-ІІ ступенів, Білківська, Підмонастирська та Лонівська ЗОШ І ступеня). Середньорічні видатки на одного учня у школах району в минулому році склали 6348,8 грн. при загальному показнику по області – 5249,5 тис. грн. та фінансовому нормативі, доведеному Міністерством фінансів України для району – 6397,8 грн. Проте, значний обсяг видатків з розрахунку на одного учня не завжди свідчить про належні умови функціонування освітніх закладів та надання якісних послуг. У Перемишлянському районі в 2009 році діяло 60 загальноосвітніх шкіл, де у 343 класах навчалося 4826 учнів та зайнято понад 1140 посад, з яких 0,678 – педагогічні працівники. У порівнянні з 2008 роком чисельність учнів зменшилася на 233 або 4,6 відсотка, кількість класів – на 10 або 2,8 відсотка, а педагогічних ставок – на 10,5 або 1,5 відсотка. Обсяг видатків за останні три роки зріс майже у 1,5 рази, при тому, що кількість шкіл не змінилася, чисельність учнів зменшилася на 8,3 відсотка, кількість класів – на 6,8 відсотка, а педагогічних працівників – на 3,1 відсотка. Як уже зазначалося, у загальноосвітніх школах області на одну педагогічну ставку припадає в середньому 10,1 учнів. У Перемишлянському районі в 2008-2009 навчальному році навчання сім учнів забезпечував в середньому один педагогічний працівник, що значно нижче середньо показника по області. У школах І-ІІІ ступенів району співвідношення вчителів та учнів становить 1 до 10, школах І-ІІ ступенів – 1 до 4,8, школах І ступеня – 1 до 3,7. Кількість педагогічного персоналу у кожному навчальному закладі залежить від укомплектованих на відповідний навчальний рік класів, а фінансовий ресурс – від чисельності учнів адміністративно-територіальної одиниці. Упродовж останніх років у школах Перемишлянщини середня наповнюваність класів не перевищує 14,1 учня, а завантаженість шкіл – ледь перевищує 31 відсоток їх планової потужності, що є одними з найнижчих показників в області (див. додатки 2, 3). Середня наповнюваність класів у школах 1-3 ступеня району в 2008-2009 навчальному році становила 18,5 учня, 1-2 ступенів – 8,6 учня, 1 ступеня – 12,5 учня. Найнижча наповнюваність у Болотнянській (7,8 учня), Дунаївській (8,4 учня), Липовецькій (10,9 учня), Романівській (13,5 учня), Свірзькій (13,2 учня) школах І-ІІІ ступенів; Стоківській (7 учнів), Новосілківській (7,4 учня), Лопушанській (5,7 учня), Дусанівській та Іванівській (по 6,6 учня) школах І-ІІ ступенів; у десяти початкових школах класи взагалі не укомплектовувались, а учні навчалися за індивідуальною формою навчання. Слід зазначити, що в районі діє 16 шкіл, у яких навчається менше 50 учнів та 18 шкіл з чисельністю учнів менше 20. Середня завантаженість шкіл І-ІІІ ступенів у 2008-2009 навчальному році становила 50 відсотків, І-ІІ ступенів – 23,6 відсотка, І ступеня – 12,5 відсотка (див. додаток 3). Утримання напівпорожніх приміщень зазначених шкіл потребує додаткових фінансових ресурсів і поряд з малою наповнюваністю класів та незначною чисельністю учнів з розрахунку на одного вчителя зумовлює неефективне використання бюджетних коштів. Так, у школах І-ІІІ ступеня середні видатки на одного учня у 2009 році склали 5 тис. грн., І-ІІ ступеня – 8,5 тис. грн., у початкових школах – 8 тис. грн. Серед шкіл І-ІІІ ступенів найвища вартість навчання одного учня у Болотнянській школі – 9,7 тис. грн. в рік (школа 27

завантажена на 17,5 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,8 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 4,8). У Ланівецькій школі І-ІІ ступенів середньорічна вартість навчання одного учня – 10,2 тис. грн. (школа завантажена на 18,3 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,3 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 5,5), Лопушанській – 16,6 тис. грн. (школа завантажена на 10,6 відсотка, середня наповнюваність класу – 5,7 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 2,4), Під’ярківській – 12,6 тис. грн. (школа завантажена на 13,1 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,8 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 4,8), Плетеницькій – 11,8 тис. грн. (школа завантажена на 10 відсотків, середня наповнюваність класу – 8 учнів, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 3,2), Серниківській – 22,4 тис. грн. (школа завантажена на 4,4 відсотка, середня наповнюваність класу – 11 учнів, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 2,4) тощо. Обмежений фінансовий ресурс на освіту у Перемишлянському районі не забезпечує належних умов функціонування розгалуженої шкільної мережі. Інша ситуація на Старосамбірщині. 4.4. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У СТАРОСАМБІРСЬКОМУ РАЙОНІ З районного бюджету Старосамбірського району на шкільну освіту минулого року виділено 57665,9 тис. грн., що складає 96,2 відсотка планових призначень і лише 74,3 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Міністерством фінансів України для району. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 56,3 та 12,7 відсотка. Динаміка видатків подана на діаграмі 18. Діаграма 18 Динаміка видатків на загальноосвітні школи Старосамбірського району у 2007-2009 роках.

80000

видатки (млн.грн.)

70000

60000

50000

40000

30000

20000 77,6 10000

43,5

68,4 37,2

36,9

54,9

63,7 57,7

51,2

2007

2008

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту

2009

Затверджено

роки

Виконано

Як видно з діаграми, під час затвердження та у процесі виконання районного бюджету розрахунковий фінансовий ресурс, доведений на шкільну освіту значно зменшується, а 28

кошти перерозподіляються та спрямовуються на інші бюджетні видатки. Відповідно, структура витрат галузі не покращується. Так, на заробітну плату щороку спрямовується понад 85 відсотків загального обсягу витрат, продукти харчування – майже 3 відсотки, оплату за енергоносії – до 6 відсотків, інші видатки, в тому числі і капітальні складають не більше 6 відсотків (діаграма 19). Діаграма 19 Структура витрат загальноосвітніх навчальних закладів Старосамбірського району у 2007-2009 роках

85% оплпта праці

продукти харчування

енергоносії

інші видатки

У Старосамбірському районі на початок 2010 року діяло 89 загальноосвітніх шкіл, де у 614 класах навчалося 7739 учнів та працювало понад 1913 осіб, з них педагоги – 1139 посад. У порівнянні з 2008 роком кількість класів зменшилася на 24 або 3,8 чисельність учнів – на 581 або 6,9 відсотка, а кількість педагогічних ставок – на відсотки. За три останні роки обсяг видатків на шкільну освіту зріс майже в 1,6 тому, що у районі закрито дві школи, чисельність учнів зменшилася на 13,8 кількість класів – на 6,3 відсотка, а педагогічних ставок – на 6,6 відсотка.

відсотка, 34 або 3 рази, при відсотка,

У школах Старосамбірщини у 2008-2009 навчальному році один педагог забезпечував у середньому навчання лише 7,1 учнів. У школах І-ІІІ ступенів – 10 учнів, школах І-ІІ ступенів – 5,3 учнів, школах І ступеня – 6,7 учнів. Як і у Перемишлянському районі для загальноосвітніх шкіл Старосамбірщини характерна низька наповнюваність класів. Так, всього за два роки наповнюваність знизилася на 0,9 учня і склала 12,6 учня на клас. Середня наповнюваність класів у школах І-ІІІ ступенів району в 2008-2009 навчальному році становила 17,7 учня, І-ІІ ступенів – 9,7 учня, 1 ступеня – 12,6 учня. Найнижча наповнюваність у Лютовиській (7,8 учня), Раківській (9,8 учня), Старосолянській (13,2 учня) школах І-ІІІ ступенів, Боршевицькій (6,7 учня), Боневицькій (7,9 учня) Волошинівській (8,3 учня), Кобилянській (6,5 учня), Княжпільській (6,8 учня), Соляноватській (6,4 учня) школах І-ІІ ступенів, а у чотирьох початкових школах класи взагалі не укомплектовувались. Минулого навчального року середньорічні видатки на одного учня склали 7252 грн. при загальному показнику по області – 5249,5 тис. грн. та фінансовому нормативі, доведеному Міністерством фінансів України для району – 10025 грн.

Зокрема, у школах І-ІІІ ступенів на навчання одного учня з районного бюджету виділено 5,9 тис. грн. в рік (у гірських населених пунктах – 6,2 тис. грн., не гірських – 5,5 тис. грн.), школах І-ІІ ступенів – 8,8 тис. грн. (у гірських населених пунктах – 9,4 тис. грн., не гірських – 8,2 тис. грн.), І ступеня – 9,1 тис. грн. (у гірських населених пунктах – 9,2 тис. грн., не гірських – 8,9 тис. грн.) Серед шкіл І-ІІІ ступенів, що розташовані у негірській місцевості, найвища середньорічна вартість навчання одного учня у Лютовиській школі – 10,1 тис. грн. Понад 10 тис. грн. в рік обходиться навчання учня у Буківській (10,7 тис. грн.), Болозівській (11 тис. грн.), Кобилянській (11,1 тис. грн.), Передільницькій (10,6 тис. грн.), Соляноватській (11 тис. грн.), Трушевицькій (16,1 тис. грн.), Чижківській (12,8 тис. грн.) школах І-ІІ ступенів, Зубицькій (12,1 тис. грн.), Дністрицькій (11,1 тис. грн.), Лібухівській (18,2 тис. грн.) початкових школах. Незважаючи на значний фінансовий ресурс, середньоденна вартість харчування учнів 1-4 класів у 2009 році складала лише 2,43 грн., що на 35 відсотків менше аналогічного показника у школах області (див. додаток 2). 4.5. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У СОКАЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ На утримання шкіл з районного бюджету Сокальського району у минулому році виділено 58712 тис. грн., що складає 98,4 відсотка планових призначень та 93,1 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Мінфіном. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 36,3 та 10,9 відсотка (діаграма 20). Діаграма 20 Динаміка витрат районного бюджету Сокальського району на шкільну освіту у 2007-2009 роках

70,0

видатки (млн.грн.)

60,0

50,0

40,0

30,0

20,0

63,1 39,1

37,6

38,8

57,4

51,2

58,0

52,9

58,7

10,0

0,0

2007

2008

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту

2009

Затверджено

роки

Виконано

Як видно з діаграми, при затвердженні та у процесі виконання районного бюджету розрахунковий фінансовий ресурс, доведений на шкільну освіту зменшується, а кошти перерозподіляються та спрямовуються на інші видатки галузі.

На покриття витрат з утримання шкіл району упродовж року спрямовувалися незнані кошти, здебільшого за рахунок власних доходів районного бюджету. Проте, таке збільшення витрат не забезпечує покращення їх структури. Найбільшу питому частку у загальному обсязі витрат займає оплата праці – до 76 відсотків, енергоносії – до 9 відсотків, продукти харчування – до 7 відсотків, інші видатки, у тому числі і капітальні складають 8 відсотків (Діаграма 21). Діаграма 21 Структура витрат на шкільну освіту у Сокальському району у 2007-2009 роках

8% 9% 7%

76% оплпта праці

продукти харчування

енергоносії

інші видатки

Структура витрат на утримання загальноосвітніх шкіл району значно краща від аналогічних показників Перемишлянського та Старосамбірського районів. У Сокальському районі на початок 2010 року діяла 71 загальноосвітня школа, де у 628 класах навчався 10661 учень та працювало понад 1,8 тис. осіб. У порівнянні з 2008 роком кількість класів зменшилася на 4 або 0,5 відсотка, чисельність учнів – на 322 або 2,9 відсотка, а кількість педагогічних ставок – на 26 або 2,4 відсотка. У Сокальському районі у 2008-2009 навчальному році навчання 10 учнів забезпечував у середньому один педагогічний працівник, що на 0,1 нижче загального показника по області. Упродовж останніх років середня наповнюваність класів у школах Сокальського району перевищує 16,7 учнів і є однією з найвищих серед навчальних закладів районів. Середня наповнюваність класів у школах І-ІІІ ступеня району в 2008-2009 навчальному році становила 20,7 учня, І-ІІ ступенів – 10,2 учня, І ступеня – 7,7 учня. Середньорічні видатки на одного учня у 2009 році склали 5507 грн. при загальному показнику по області – 5249,5 грн. та доведеному Міністерством фінансів України – 5914,2 грн. Так, у школах І-ІІІ ступеня середні видатки на одного учня у 2009 році склали 5 тис. грн., І-ІІ ступеня – 6,8 тис. грн., а у початкових школах – 6,1 тис. грн. Найдорожче обходиться навчання одного учня у Лешківській (20,4 тис. грн. в рік), Залижнянській (21,4 тис. грн.), Зубківській (11,3 тис. грн.) початкових школах та Тяглівській школі І-ІІ ступенів (13,6 тис. грн.) Здебільшого, висока вартість навчання одного учня зумовлена низькою наповнюваністю навчальних закладів та невеликою завантаженістю зазначених шкіл (до 16 відсотків).

4.6. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ Упродовж останніх років співвідношення кількості учнів до кількості вчителів різко зменшувалося. Якщо найближчим часом не буде вжито необхідних заходів, то ця негативна тенденція збережеться. Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих.

На початку 1990-х років поряд зі старою будівлею школи місцевий колгосп почав зводити нову школу з басейном… Сьогодні у школі навчається лише 137 учнів, а охочих придбати недобудований корпус немає.

У середньому загальноосвітні навчальні заклади області завантажені лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник становить 56,4 відсотка. Майже третина шкіл не відповідають певним стандартам. Не сприяє оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту.

У межах різних цільових програм в останні роки почали вкладати кошти в інфраструктуру: ремонт будівель, заміна вікон. Однак, через сладні процедури виділення та витрачання бюджетних коштів, у багатьох випадках завершити роботи не вдалося. Наприклад, підприємство, яке виграло тендер на заміну вікон, лише встановило їх на місце старих. Супутні ремонтні роботи (ущільнення, штукатурення відкосів тощо), школа проводить самостійно, здебільшого за допомогою батьків.

При низькій наповнюваності класів неефективно використовується приміщення школи, особливо у школах І ступеня та І-ІІ ступенів. До прикладу, у Трушевицькій ЗОШ І-ІІ ступенів (Старосамбірський район) навчається 16 учнів при потужності 90 учнів; на одного учня припадає площа 23,63 м2 замість планових 4,20 м2.

РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ У порівнянні з 2000 роком у минулому році чисельність учнів зменшилася на 29,7 відсотка, класів – на 16,4 відсотка, працівників – 5,5 відсотка. А за рік зменшення учнів склало 2,7 відсотка, класів – 1,7 відсотка, працівників – 1,3 відсотка. Особливо гостро спостерігається демографічний спад в сільській місцевості. Як наслідок, щорічно припиняють свою діяльність біля десяти початкових шкіл. Проте початкових шкіл з кількістю учнів не більше десяти залишається понад 110, що складає 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості. Зміни у мережі шкіл І-ІІ ст. і І-ІІІ ст. у сільській місцевості не відбуваються, хоч у значній частині сіл кількість учнів катастрофічно скорочується. Лише 57 шкіл у сільській місцевості має у 10 класі більше одного класу у паралелі, що становить 18% від загальної кількості шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості. Як наслідок, для організації профільного навчання у старшій школі треба реорганізувати біля 80% шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості у школи І-ІІ ст. У зв’язку з демографічним спаданням, загальноосвітні навчальні заклади області завантажені у середньому лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник складає 56,4 відсотка. У пристосованих приміщеннях розташовані 215 шкіл, а 9 – в аварійних. Загальна невдоволеність якістю освіти і станом матеріально-технічної бази шкіл у сільській місцевості у поєднанні з ризиками під час транспортування дітей до сусідніх шкіл не дають змоги керівництву відділу освіти домовитися з усіма батьками учнів 5-9 класів малокомплектних шкіл, щоб вони добровільно перевели своїх дітей до шкіл з більшою наповнюваністю учнів. Суттєвою перешкодою в цьому є вчителі 5-9 класів, які можуть втратити роботу після такої реорганізації. Ці вчителі переконують батьків, щоб ті не забирали своїх дітей з даної школи. Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів і значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих Незважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків, їх структура суттєво не змінюється. Питома вага поточних видатків на загальноосвітні школи області в загальному обсязі видатків на освіту складає стабільну величину і становить більше 97%. При цьому показник поточних видатків на одного учня ЗНЗ Львівської області суттєво відрізняється серед районі і міст обласного значення. Вартість навчання одного учня в різних районах і різних школах однієї адміністративної одиниці може різнитися в кілька разів залежно від наповнюваності школи і класів. Значна розбіжність спостерігається і у співвідношенні кількості учнів на одного вчителя серед районів області. І цей показник є надзвичайно низький. Такий стан речей призводить до неефективного використання коштів. Кількість учнів шкільного віку скорочувалася упродовж останніх років і далі стрімко скорочуватиметься. Вказані вище причини, що призводять до неефективності системи освіти, у майбутньому, очевидно, тільки посиляться, тому що кількість учнів усіх вікових груп у сільській місцевості буде й далі зменшуватися. Отож, вкрай необхідно здійснити оптимізацію мережі шкіл, щоб уможливити створення фіскального простору для фінансування інших потреб, пов’язаних з модернізацією системи освіти з метою підвищення її якості. Що ж створює перешкоди у цьому процесі? 1. Розв’язати питання закриття чи реорганізації школи у сільській місцевості не дозволяє чинне на сьогодні законодавство. Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальну середню освіту” реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допуска33

ється лише за згодою територіальних громад, які, незважаючи навіть на невисокий рівень навчання у таких школах не погоджуються на їх закриття. 2. У дослідженні показано, що керівництво відділів освітою не зацікавлене проводити оптимізацію шкіл. З одного боку це призводить до соціальної напруги, бо не існує програми підтримки вчителів, що втрачають при цьому роботу. З іншого боку, є великий ризик, що вивільнені при проведенні оптимізації мережі шкіл кошти підуть не на розвиток і покращення матеріально-технічної бази освітянської сфери, а будуть вилучені і скеровані на інші галузі. Так визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту часто суттєво зменшується під час затвердженні місцевих бюджетів. 3. Дослідження підтвердило, що не сприяє оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту. Діючий механізм визначення фінансового ресурсу на галузь не забезпечує рівномірного розподілу коштів між районами області, не сприяє оптимізації мережі та раціональному використанню бюджетних коштів. Так, при визначенні розрахункового показника на галузь враховується коефіцієнт приведення кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розташовані у сільській місцевості, крім учнів шкіл, розташованих у гірських населених пунктах, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл на планований бюджетний період, який збільшує фінансовий ресурс на школи при умові функціонування у сільській місцевості мало комплектних шкіл. Тобто фактично йде фінансування не на одного учня, а на клас. Через це немає економічних стимулів проводити оптимізацію мережі. Пропоновані рекомендації: 1. Внести зміни до ЗУ «Про загальну середню освіту» до ст. 11, виклавши її у редакції: «реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою районної ради». 2. В ЗУ «Про бюджет», визначити кошти міжбюджетного трансферту на освіту, як цільові. Тобто без права зменшувати їх під час ухвалення місцевих бюджетів і скеровувати на інші потреби. 3. У формулі розподілу фінансового ресурсу на освіту використовувати коефіцієнти, які залежать від щільності населення в районі, а не від наповнюваності класів. 4. Провести дослідження, в якому проаналізувати кореляцію між вартістю навчання учнів і їх навчальними досягненнями. 5. Провести дослідження, пов’язане з функціонуванням освітніх округів, які забезпечать усім учням рівний доступ до якісної освіти та підвищення ефективності використання коштів. Запропонувати коефіцієнти, які б стимулювали розвиток освітніх округів та опорних шкіл. На перехідному періоді за окремим розрахунком передбачати видатки на розвиток освітніх округів. 6. Запропонувати моделі реструктуризації середньої освіти (структурно відділивши старшу школу від основної), для забезпечення можливість впровадження профільної старшої школи в сільській місцевості та підвищення ефективності використання коштів.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1. Серджіованні Т., Барлінгейм М., Кумз Ф., Тарстон П. Керування освітою і шкільне врядування / Пер. з англ. О. Щур. – Львів: Літопис, 2002. – 440 с. 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні. 3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні“. 4. Положення про загальноосвітній навчальний заклад. 5. Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу 6. Закон України “Про освіту” 7. Конституція України 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. №1195

ДОДАТКИ Додаток 1 Вартість харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій у загальноосвітніх школах Львівської області в 2007-2009 роках, грн. № з/п

Назва міст і районів

2007 рік

2008 рік

2009 рік

м.Львiв

2,05

3,00

3,44

м.Боpислав

1,51

1,97

1,36

м.Дpогобич

2,00

3,18

3,50

м.Моршин

2,13

2,21

3,29

м. Новий Розділ

2,37

3,10

3,60

м.Самбip

м.Стpий

1,70

2,11

2,50

м.Тpускавець

2,93

4,12

4,67

м.Чеpвоногpад Всього по містах

1,53

2,50

1,97

2,89

3,23

Бpодiвський

2,29

3,35

3,47

Буський

2,30

3,17

2,40

Гоpодоцький

2,77

3,02

3,44

Дpогобицький

1,54

4,23

4,00

Жидачiвський

1,86

2,42

2,39

Жовкiвський

1,17

4,13

4,36

Золочiвський

1,95

2,94

4,16

Кам-Бузький

2,92

3,27

4,85

Миколаївський

2,68

3,90

4,48

Мостиський

2,56

4,07

3,26

Пеpемишлянський

2,28

2,56

3,31

Пустомитiвський

2,93

3,11

3,46

Радехiвський

1,68

2,15

2,09

Cамбipський

1,98

2,34

2,26

Сколiвський

1,48

2,05

2,09

Сокальський

2,69

3,52

5,67

Стаpосамбipський

1,76

1,49

2,43

Стpийський

2,71

2,02

2,67

Туpкiвський

2,00

3,89

5,32

Явоpiвський Всього по районах

3,02

3,66

5,96

2,26

3,13

3,77

Разом по областi

2,16

3,05

3,57

Додаток 2 Наповнюваність класів у загальноовітніх школах Львівської області у 2007-2009 роках № з/п

Назва міст і районів

2007 рік

2008 рік

2009 рік

м.Львiв

25,9

25,5

25,7

м.Боpислав

24,7

24,2

24,0

м.Дpогобич

25,4

25,1

24,9

м.Моршин

21,5

22,5

м. Новий Розділ

24,4

23,5

23,3

м.Самбip

25,2

24,6

м.Стpий

25,6

25,1

25,2

м.Тpускавець

25,5

24,8

24,7

м.Чеpвоногpад Всього по містах

27,1

27,0

26,9

25,7

25,4

25,5

Бpодiвський

18,2

17,8

17,5

Буський

17,0

16,7

16,6

Гоpодоцький

18,0

17,4

16,9

Дpогобицький

17,3

16,7

16,1

Жидачiвський

15,9

15,8

Жовкiвський

18,2

17,7

Золочiвський

17,2

16,8

16,3

Кам-Бузький

18,5

18,3

Миколаївський

18,2

17,6

17,2

Мостиський

16,6

16,7

16,0

Пеpемишлянський

14,3

14,1

Пустомитiвський

17,8

17,4

17,2

Радехiвський

16,4

16,1

15,7

Cамбipський

15,0

14,9

14,2

Сколiвський

14,8

14,6

14,4

Сокальський

19,8

19,1

18,7

Стаpосамбipський

13,7

13,0

12,6

Стpийський

15,1

14,9

14,6

Туpкiвський

14,5

14,0

13,8

Явоpiвський Всього по районах

19,6

19,3

19,0

16,9

16,6

16,2

Разом по областi

19,5

19,15

18,9

Додаток 3 Функціонування загальноосвітніх шкіл у Львівській області станом на 01.09.2009 р. та їх потужність

№ п/п

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м) планова

фактична

4,36

6,10

5,28

6,57

6,70 3,66 5,56

12,85 19,80 11,73

1,98 3,52 3,93 6,09 5,15 8,02 4,20 2,46 3,84 2,86 4,42 2,01 2,82 4,64

7,37 17,80 11,87 12,91 19,85 18,08 19,48 16,39 11,28 15,27 11,37 7,70 13,25 35,33

Перемишлянський район 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

НВК "Середня школагімназія" Перемишлянська ЗСШ № 2 І-ІІІ ст. Бібрська ЗСШ І-ІІІ ст. Болотнянська ЗСШ І-ІІІ ст. Великоглібовицька ЗСШ ІІІІ ст. Дунаївська ЗСШ І-ІІІ ст. Костенівська ЗСШ І-ІІІ ст. Липовецька ЗСШ І-ІІІ ст. Осталовицька ЗСШ І-ІІІ ст. Романівська ЗСШ І-ІІІ ст. Свірзька ЗСШ І-ІІІ ст. Бачівська ЗОШ І-ІІ ст. Білецька ЗОШ І-ІІ ст. Боршівська ЗОШ І-ІІ ст. Виписківська ЗОШ І-ІІ ст. Вишнівчицька ЗОШ І-ІІ ст. Вовківська ЗОШ І-ІІ ст. Ганачівська ЗОШ І-ІІ ст. Добряницька ЗОШ І-ІІ ст.

71,4 357

1974

960

685,0

4181 80,5

267 254 38

1978 1986 1964

640 1270 400

515 662 74

128 79 11 88 66 44 78 67 33 130 30 32 36 33 22

1984 1995 1964 1972 1984 1969 1974 1968 1930 1972 1960 1948 1937 1962 1982

540 320 400 320 320 540 320 320 240 320 160 90 192 240 320

256 86 79 106 151 140 142 69 36 109 30 35 50 51 42

52,1 18,5 47,4 26,9 19,8 33,1 47,2 25,9 44,4 21,6 15,0 34,1 18,8 38,9 26,0 21,3 13,1

3382 8509 1465 3002 634 1406 1258 1950 2779 2567 1344 590 1230 458 398 385 676 1484

№ п/п

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 4

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Дусанівська ЗОШ І-ІІ ст. Іванівська ЗОШ І-ІІ ст. Кимирська ЗОШ І-ІІ ст. Корелицька ЗОШ І-ІІ ст. Короснянська ЗОШ І-ІІ ст. Лагодівська ЗОШ І-ІІ ст. Ладанецька ЗОШ І-ІІ ст. Ланівська ЗОШ І-ІІ ст. Лонівська ЗОШ І ст. Лопушнянська ЗОШ І-ІІ ст. Любешківська ЗОШ І-ІІ ст. Новосілківська ЗОШ І-ІІ ст. Під"ярківська ЗОШ І-ІІ ст. Плетеницька ЗОШ І-ІІ ст. Подусівська ЗОШ І-ІІ ст. Подусільнянська ЗОШ І-ІІ ст. Св.Глібовицька ЗОШ І-ІІ ст. Серниківська ЗОШ І-ІІ ст. Станимирська ЗОШ І-ІІ ст. Смереківська ЗОШ І-ІІ ст. Стоківська ЗОШ І-ІІ ст. Суходільська ЗОШ І-ІІ ст. Тучненська ЗОШ І-ІІ ст.

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

37 22 29 87 100 48 43 65 17

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1933 1961 1966 2003 1978 1966 1966 1978 1966

160 160 240 192 192 240 240 240 192

44 38 46 89 72 59 34 38 9

5 70

1960 1958

160 160

16 60

51 14 11 64

1977 1939 1972 1962

240 160 160 240

52 18 16 71

1973

240

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 27,5 23,8 19,2 46,4 37,5 24,6 14,2 15,8 4,7 10,0 37,5 21,7 11,3 10,0 29,6 5,0

Площа школи (кв.м) 488 613 1315 866 641 1346 365 1350 441 465 481 530 450 394 468

1960 1970 1962 1968 1961 1985 1964

192 320 240 240 192 192 240

57 14 60 14 58 41 32

планова

фактична

3,05 3,83 5,48 4,51 3,34 5,61 1,52 5,63 2,30 2,91

11,09 16,13 28,59 9,73 8,90 22,81 10,74 35,53 49,00 29,06

3,01 2,21

8,02 10,19

2,81 2,46 1,95 3,43

25,00 24,63 6,59 68,58

4,31

14,51

2,95 2,92 3,48 3,20 3,96 2,47

67,43 11,67 59,57 10,59 18,54 18,53

823 29,7

41 8 40 14 37 32 25

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м)

4,4 25,0 5,8 30,2 21,4 13,3

827 944 700 834 614 760 593

№ п/п

43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61

1 2 3 4 5 6

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

Унівська ЗОШ І-ІІ ст. Чемеринецька ЗОШ І-ІІ ст. Брюховицька ПШ І ст. Вільховецька ПШ І ст. Білківська ПШ І ст. Мерещівська ПШ І ст. Неділиська ПШ І ст. Підгородищецька ПШ І ст. Підмонастирська ПШ І ст. Плинниківська ПШ І ст. Пнятинська ПШ І ст. Розсохівська ПШ І ст. Селиська ПШ І ст. Стрілківська ПШ І ст. Утіховицька ПШ І ст. Ушковицька ПШ І ст. Шпильчинська ПШ І ст. В.Глібовицька ПШ І ст. Воловецька ПШ І ст. Всього

27 40 36 14 27 32 18 46 28 11 7 13 8 80 9 44 10 15 33 3166

1936 1980 1968 1930 1992 1947 1975 1933 1972 1935 1948 1936 1937 1935 1965 1978 1934 1937 1970

СЗШ I-III ст. СЗШ I-III ст. СЗШ I-III ст. СЗШ I-III ст. СЗШ I-III ст. СЗШ I-III ст.

161 157 88 463 123 108

1954 1967 1986 1991 1979 1980

м.Белз с.Бутини с.Варяж м.В.Мости с.Волиця с.Двірці

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

160 30 240 73 160 18 50 8 50 16 160 7 40 9 160 18 60 11 60 0 80 4 40 10 60 5 160 18 80 6 120 10 80 13 80 29 80 8 14664 4561 Сокальський район 500 363 280 206 392 179 1296 772 280 242 320 227

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

18,8 30,4 11,3 16,0 32,0 4,4 22,5 11,3 18,3 0,0 5,0 25,0 8,3 11,3 7,5 8,3 16,3 36,3 10,0 31,1 72,6 73,6 45,7 59,6 86,4 70,9

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м) планова

фактична

325 740 307 92 42 207 40 374 124 106 153 36 263 265 188 320 250 60 56 57954

2,03 3,08 1,92 1,84 0,84 1,29 1,00 2,34 2,07 1,77 1,91 0,90 4,38 1,66 2,35 2,67 3,13 0,75 0,70 3,95

10,83 10,14 17,06 11,50 2,63 29,57 4,44 20,78 11,27 38,25 3,60 52,60 14,72 31,33 32,00 19,23 2,07 7,00 12,71

2332,8 1813 3132 9602 2366 2816

4,67 6,48 7,99 7,41 8,45 8,80

6,43 8,80 17,50 12,44 9,78 12,41 5

№ п/п

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

СЗШ I-III ст. смт.Жвирка СЗШ I-III ст. с.Забужжя СЗШ I-III ст. с.Ільковичі СЗШ I-III ст. с.Княже СЗШ I-III ст. с.Лучиці СЗШ I-III ст. с.Муроване СЗШ I-III ст. с.Острів СЗШ I-III ст. с.Перетоки СЗШ I-III ст. с.Поториця СЗШ I-III ст. с.Рекленець СЗШ I-III ст. с.Савчин СЗШ I-III ст. с.Сілець СЗШ I-III ст. с.Стенятин Сокальська гімназія СЗШ I-III ст. №2 м.Сокаль СЗШ I-III ст. №3 м.Сокаль СЗШ I-III ст. №4 м.Сокаль СЗШ I-III ст. №5 м.Сокаль СЗШ I-III ст. с.Тартаків СЗШ I-III ст. м.Угнів

27 СЗШ I-III ст. с.Хлівчани 28 СЗШ I-III ст. с.Хоробрів 6

Кількість дітей віком 0-6 років 283 90 108 68 122 98 121 95 88 114 93 171 98

Рік введення в експлуатацію

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1968 1981 1963 1936 1969 1978 1981 1975 1986 1980 1974 1976 1970 1910

700 600 320 300 320 180 624 300 350 450 270 624 320 500

412 171 170 171 136 104 238 157 156 305 133 287 191 387

1958

800

530

1967

900

535

1989

1200

600

1924 1993 1886 1936,1969, 2003 1963

259 700 350

339 223 184

557 320

237 109

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 58,9 28,5 53,1 57,0 42,5 57,8 38,1 52,3 44,6 67,8 49,3 46,0 59,7 77,4 66,3

Площа школи (кв.м) 4810,8 3020 1569 1451 2132 759 3721 2074 1136 3112 1923 3073,9 1931,4 2941,7

фактична

6,87 5,03 4,90 4,84 6,66 4,22 5,96 6,91 3,25 6,92 7,12 4,93 6,04 5,88 5,16

11,68 17,66 9,23 8,49 15,68 7,30 15,63 13,21 7,28 10,20 14,46 10,71 10,11 7,60 7,78

4,53

7,62

10,12

20,24

3,90

2,98

6,82 4,21 8,42

21,40 8,02 19,79

4,06

11,93

4074,9 50,0 12143,3 130,9

116 69

планова

4125,2 59,4

165 94

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м)

31,9 52,6 42,5 34,1

1009,6 4772 1475 4690,4 1300

№ п/п

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

СЗШ I-II ст. с.Боб'ятин СЗШ I-II ст. с.Борятин СЗШ I-II ст. с.Ванів СЗШ I-II ст. с.Войславичі СЗШ I-II ст. с.Волсвин СЗШ I-II ст. с.Горбків СЗШ I-II ст. с.Діброва СЗШ I-II ст. с.Домашів СЗШ I-II ст. с.Карів СЗШ I-II ст. с.Куличків СЗШ I-II ст. с.Матів СЗШ I-II ст. с.Межиріччя СЗШ I-II ст. с.Низи СЗШ I-II ст. с.Переспа СЗШ I-II ст. с.Пристань СЗШ I-II ст. с.Себечів СЗШ I-II ст. с.Спасів СЗШ I-II ст. с.Стаївка СЗШ I-II ст. с.Теляж СЗШ I-II ст. 48 с.Тудорковичі 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

49 50 51 52 53

СЗШ I-II ст. с.Тяглів СЗШ I-II ст. с.Угринів СЗШ I-II ст. с.Ульвівок СЗШ I ст. с.Борове СЗШ I ст. с.Бояничі

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

62 42 37 67 94 55 28 77 99 32 54 38 53 39 60 34 52 39 72 70 16 27 38 12 15

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1985 1974 1987 1966 1904 1956 1974 1972 1976 1978 1977 1895 1965 1986 1898 1948 1969 1984 1972

192 192 200 160 200 100 192 150 300 120 210 150 150 140 100 160 320 320 140

69 76 67 58 164 86 58 122 103 59 73 58 64 72 93 80 94 94 93

1961 1918,1924, 1934 1909 1967 1966 1940

100

90 120 150 50 40

15 45 63 17 20

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 35,9 39,6 33,5 36,3 82,0 86,0 30,2 81,3 34,3 49,2 34,8 38,7 42,7 51,4 93,0 50,0 29,4 29,4 66,4 63,0

Площа школи (кв.м) 1196,5 1267,9 1540,4 641,1 1310 738 1334,5 676,7 2634 727 1339 618,9 798,8 613,4 700 861,5 1800 1972,3 672

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м) планова

фактична

6,23 6,60 7,70 4,01 6,55 7,38 6,95 4,51 8,78 6,06 6,38 4,13 5,33 4,38 7,00 5,38 5,63 6,16 4,80 6,72

17,34 16,68 22,99 11,05 7,99 8,58 23,01 5,55 25,57 12,32 18,34 10,67 12,48 8,52 7,53 10,77 19,15 20,98 7,23 10,67

3,90

23,40

5,39 2,80 5,16 4,60

14,37 6,66 15,18 9,20

672 16,7 37,5 42,0 34,0 50,0

351 646,8 419,5 258 184

№ п/п

54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

СЗШ I ст. с.Глухів СЗШ I ст. с.Завишень СЗШ I ст. с.Залижня СЗШ I ст. с.Зубків СЗШ I ст. с.Жужеляни СЗШ I ст. с.Комарів СЗШ I ст. с.Лешків СЗШ I ст. с.Лещатів СЗШ I ст. с.Опільсько СЗШ I ст. с.Піддубне СЗШ I ст. с.Перемисловичі СЗШ I ст. с.Романівка СЗШ I ст. с.Скоморохи СЗШ I ст. м.Сокальшкола-сад СЗШ I ст. с.Стремінь СЗШ I ст. с.Суховоля СЗШ I ст. с.Цеблів СЗШ I ст. с.Шарпанці Всього

1 Білицька ЗОШ І ст. 2 Буньковицька ЗОШ І ст. 3 Мшанецька ЗОШ І ст. Головецько-Бабинська 4 ЗОШ І ст. 8

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

18 62 11 27 18 58 9 18 37 17 35 28 53

38 19 12 19 4784

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1970 1882 1929 1967 1810 1870 1971 1875 1920 1932

15 65 30 40 60 60 50 30 40 20

10 38 8 19 29 24 4 11 23 6

1890 1904 1994

30 34 80

17 9 21

1977 2004 1967 1932 1897

20 29 7

1963 1974 1981

1961

250 79 50 27 30 12 15 11 30 17 18987 9935 Старосамбірський район 40 25 30 11 40 4 30

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 66,7 58,5 26,7 47,5 48,3 40,0 8,0 36,7 57,5 30,0 56,7 26,5 26,3 31,6 54,0 40,0 73,3 56,7 52,3 62,5 36,7 10,0 36,7

Площа школи (кв.м) 43,1 307 132 135 299 185 367 135 131 36 120 116 273 1188,5 240 120 72 125 117304,9 113 108 96 76

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м) планова

фактична

2,87 4,72 4,40 3,38 4,98 3,08 7,34 4,50 3,28 1,80 4,00

4,31 8,08 16,50 7,11 10,31 7,71 91,75 12,27 5,70 6,00 7,06

3,41 3,41 4,75

12,89 13,00 15,04

4,80 4,00 4,80 4,17 6,18

8,89 10,00 6,55 7,35 11,81

2,83 3,60 2,40 2,53

4,52 9,82 24,00 6,91

№ п/п

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Головецько-Золотнівська 5 ЗОШ І ст. Велика Волосянська ЗОШ 6 І ст. 7 Дешицька ЗОШ І ст. 8 Дністрицька ЗОШ І ст. 9 Лаврівська ЗОШ І ст. 10 Пицарівська ЗОШ І ст. 11 Полянська ЗОШ І ст. 12 Росохівська ЗОШ І ст. 13 Сушицька ЗОШ І ст. 14 Слохинівська ЗОШ І ст. Посада-Новоміська ЗОШ І 15 ст. 16 Тур’ївська ЗОШ І ст. 17 Тарнавська ЗОШ І ст. 18 Кропивницька ЗОШ І ст. 19 Шуминська ЗОШ І ст. 20 Березівська ЗОШ І ст. 21 Максимівська ЗОШ І ст. 22 Катинська ЗОШ І ст. 23 Губицька ЗОШ І ст. 25 Зоротовицька ЗОШ І ст. 26 Дроздовицька ЗОШ І ст. 27 Созанська ЗОШ І ст. 28 Тур’є-Заділок ЗОШ І-ІІ ст. 1 Білицька ЗОШ І-ІІ ст.

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1961

20 9 26 16 17 19 15 17 33

1962 1973 1976 1988 1968 1961 1965 1982 1972

40 40 30 30 30 30 30 40 40

6 13 11 23 12 22 4 7 25

40 89 7 24 29 18 15 22 20 26 31 20 7 104

1971 1962 1968 1980 1972 1985 1979 1974 1972 1975 1982 1968 1971 1961

30 40 30 30 30 30 30 30 30 40 40 30 20 120

11 11 4 12 4 10 5 12 11 17 7 7 5 101

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

66,7

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м) планова

фактична

3,03

4,55

5,25

35,00

3,75 4,00 5,33 3,00 3,17 2,23 3,38 3,65 2,23

11,54 10,91 6,96 7,50 4,32 16,75 19,29 5,84 6,09

3,00 4,03 2,00 4,17 3,67 3,00 2,00 2,80 3,10 3,45 2,00 4,35 17,83

10,91 30,25 5,00 31,25 11,00 18,00 5,00 7,64 7,29 19,71 8,57 17,40 21,19

91 15,0 32,5 36,7 76,7 40,0 73,3 13,3 17,5 62,5 36,7 27,5 13,3 40,0 13,3 33,3 16,7 40,0 36,7 42,5 17,5 23,3 25,0 84,2

210 150 120 160 90 95 67 135 146 67 120 121 60 125 110 90 60 84 124 138 60 87 2140

№ п/п

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 10

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Билицька ЗОШ І-ІІ ст. Боршевицька ЗОШ І-ІІ ст. Болозівська ЗОШ І-ІІ ст. Боневицька ЗОШ І-ІІ ст. Буківська ЗОШ І-ІІ ст. Бусовиська ЗОШ І-ІІ ст. Великосільська ЗОШ І-ІІ ст. Великосушицька ЗОШ І-ІІ ст. Великолужецька ЗОШ І-ІІ ст. Волошинівська ЗОШ І-ІІ ст. Волянська ЗОШ І-ІІ ст. Чижківська ЗОШ І-ІІ ст. Городовицька ЗОШ І-ІІ ст. Грозівська ЗОШ І-ІІ ст. Грушатицька ЗОШ І-ІІ ст. Гуманецька ЗОШ І-ІІ ст. Княжпільська ЗОШ І-ІІ ст. Коблянська ЗОШ І-ІІ ст. Конівська ЗОШ І-ІІ ст. Лопушанська ЗОШ І-ІІ ст. Лопушницька ЗОШ І-ІІ ст. Мігівська ЗОШ І-ІІ ст. Мурованська ЗОШ І-ІІ ст.

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

24 37 24 15 16 64 24

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1962 1964 1992 1958 1962 1977

108 120 161 98 106 120

73 60 53 50 50 91

1990

120

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 67,6 50,0 32,9 51,0 47,2 75,8 71,7

Площа школи (кв.м) 860 470 1305 368 592 1062

1976

216

106

1989

216

105

1959 1989 1985 1990 2003 1956 1986 1972 1971 1976 2000 1988 1956 1990

98 120 161 161 108 98 120 108 106 90 120 120 98 161

56 68 52 57 57 48 60 41 47 60 79 74 40 62

7,96 3,92 8,11 3,76 5,58 8,85 13,90

11,78 7,83 24,62 7,36 11,84 11,67 19,40

11,57

23,58

14,14

29,09

6,99

12,23

8,90 13,16 9,81 10,37 5,82 5,50 10,16 5,06 5,67 9,38 8,15 7,56 15,91

15,71 40,75 27,72 19,65 11,88 11,00 26,76 11,40 8,50 14,24 13,22 18,53 41,32

3054 57,1

37 30 20 27 32 50 44 34 36 13 32 43 37 17

фактична

2500 48,6

планова

1668 49,1

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м)

56,7 32,3 35,4 52,8 49,0 50,0 38,0 44,3 66,7 65,8 61,7 40,8 38,5

685 1068 2119 1580 1120 570 660 1097 536 510 1125 978 741 2562

№ п/п

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

25 Надибська ЗОШ І-ІІ ст. Нижньововчанська ЗОШ І26 ІІ ст. Передільницька ЗОШ І-ІІ 27 ст. 28 П’ятницька ЗОШ І-ІІ ст. 29 Ріп’янська ЗОШ І-ІІ ст. Лютовиська І-ІІ ст. ЗОШ І30 ІІ ст. 31 Староропська ЗОШ І-ІІ ст. 32 Сусідовицька ЗОШ І-ІІ ст. Солянуватська ЗОШ І-ІІ 33 ст. 34 Страшевицька ЗОШ І-ІІ ст. 35 Тарнавська ЗОШ І-ІІ ст. 36 Тисовицька ЗОШ І-ІІ ст. 37 Топільницька ЗОШ І-ІІ ст. 38 Терлівська ЗОШ І-ІІ ст. 39 Тершівська ЗОШ І-ІІ ст. Торчиновицька ЗОШ І-ІІ 40 ст. Торгановицька ЗОШ І-ІІ 41 ст. 42 Чаплівська ЗОШ І-ІІ ст. Ясенице-Замківська ЗОШ 43 І-ІІ ст. 44 Трушевицька ЗОШ І-ІІ ст.

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

12 18

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1974

120

131

1977

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 109,2 44,8

Площа школи (кв.м) 1418

1975 1968 1982

120 108 160

28 77 58

34 14 22

1983 1974 1954

108 108 116

73 84 120

17 50 23 42 134 65 69

1961 1973 1965 2000 1989 1984 1978

106 120 106 96 320 120 106

27 137 80 40 90 84 106

1988

120

71,3 36,3 67,6 77,8 103,4 25,5 114,2 75,5 41,7 28,1 70,0 100,0 69,2

1020 973 1325 1017 731 1275 1120 1077 630 424 2412 1482 1176

1979 1946

108 80

85 63

103 60

1961 1946

96 90

95 16

фактична

11,82 5,39

10,82 12,02

8,50

36,43

9,01 8,28 9,42

12,64 22,84 13,93

6,77 10,99 10,57

8,70 10,63 41,48

8,98 5,94 4,42 7,54 12,35 11,09 9,15

7,86 7,88 10,60 26,80 17,64 11,09 13,23

8,68

11,02

11,25 11,56

14,29 11,68

4,20

23,63

1098 78,7

30 42

планова

517 23,3

37 13 52

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м)

78,8 99,0 17,8

937 900 1110 378

№ п/п

45 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Перелік загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

Спаська ЗОШ І-ІІ ст. Стрільбицька ЗОШ І-ІІІ ст. Міженецька ЗОШ І-ІІІ ст. Новоміська ЗОШ І-ІІІ ст. Раківська ЗОШ І-ІІІ ст. Скелівська ЗОШ І-ІІІ ст. Стар’явська ЗОШ І-ІІІ ст. Стрілківська ЗОШ І-ІІІ ст. Тур’ївська ЗОШ І-ІІІ ст. Великолінинська ЗОШ ІІІІ ст. Головецька ЗОШ І-ІІІ ст. Добромильська ЗОШ І-ІІІ ст. Нижанковицька ЗОШ І-ІІІ ст. Старий Самбір ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. Старий Самбір ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. Старосільська ЗОШ І-ІІІ ст. Хирівська ЗОШ І-ІІІ ст. Всього Разом по районах Всього по області

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуатацію

47 112 124 137 85 114 105 184 45

Потужність школи (учнів) планова потужність школи

фактично навчається на 01.09.2010р.

1985 1956 1954 1974 1946 1946 1952 1953 1961

90 260 250 280 150 300 250 340 180

54 153 207 200 72 192 177 262 151

115 133

1985 1986

250 250

177 174

172

1946

750

481

120

1946

300

197

185

1962

800

566

1992

300

222

1961 1958

160 610 11868 256478 392566

116 415 7222 144584,0 242402

Співвідношення фактичної кількості учнів до планової потужності школи (%) 60,0 58,8 82,8 71,4 48,0 64,0 70,8 77,1 83,9 70,8 69,6 64,1

Площа школи (кв.м) 825 1566 2485 4458 1075 2600 2690 5165 2630 2340 2119

планова

фактична

9,17 6,02 9,94 15,92 7,17 8,67 10,76 15,19 14,61 9,36

15,28 10,24 12,00 22,29 14,93 13,54 15,20 19,71 17,42 13,22

8,48 5,13

12,18 7,99

8,40

12,80

8,57

12,11

3,00

4,05

7,94

10,95

5,13 8,41 6,65 6,73

7,54 13,81 11,80 10,90

3844 65,7 2521 70,8 6857 74,0 900 72,5

34 87 4214

Площа приміщення з розрахунку на одного учня (кв.м)

68,0 60,9 56,4 61,7

1270 3130 99768 1706790,2 2641487,2