№22 (30) Ежемесячный бюллетень Путивльского Райкома КПУ апрель 2011 года
СЪЕЗД КОММУНИСТОВ-ДЕПУТАТОВ 12 марта 2011 года в Киеве состоялся съезд коммунистов-депутатов. От депутатов Путивльщины в работе съезда принимали участие депутат райсовета Н.Т. Ковтун и депутат Рудневского сельского совета С.И. Костюченко. Выборы в местные органы самоуправления, состоявшиеся в октябре прошлого года, проходили в условиях острой политической борьбы. овая власть во главе с Президентом В.Ф. Януковичем в начале своей деятельности демонстрировала намерения выполнять предвыборные обещания с наведения порядка во всех сферах общественной жизни, с целью улучшения жизни украинского народа. Были взяты к сведению предложения Компартии Украины относительно возобновления работы промышленных предприятий и сельскохозяйственного производства, улучшения взаимовыгодных отношений с Российской Федерацией и другими странами СНГ, отказа от вступления в злодейский военно-политический блок НАТО. Но со временем правящий режим стал отходить от этого курса. Безразличие к отмене указов в отношении героизации фашистских прихвостней Бандеры и Шухевича, заигрывание с национал-радикалами, стремление любой ценой добиться членства в Европейском Союзе, фактический отказ от вхождения в Таможенный Союз и Единое экономическое пространство с Россией, Беларусью, Казахстаном, подчинение политики государства диктату Международного валютного фонда вызывают возмущение и удивление среди избирателей.
Н
И это не все. Была отменена политическая реформа 2004 года и страна возвратилась к Конституции в редакции 1996 года. В результате этой отмены главе государства были предоставлены особо широкие полномочия. Верховный Совет Украины фактически начал выполнять функции по обслуживанию деятельности Президента и Правительства. Это создает угрозу узурпации власти. Вот в такой обстановке и состоялись местные выборы 2010 года. Главный итог этих выборов – это поражение «помаранчевых», которые стремились к реваншу. Для Компартии Украины, в том числе и Путивльской районной организации Компартии Украины, выборы 2010 года стали очередным серьезным испытанием. Важным является то, что, действуя в условиях антикоммунистической истерии, небрежного отношения к партнерам по парламентскому большинству «регионалов», коммунисты сохранили в целом по стране поддержку избирателей на уровне 2006 года. Но все же большинство мандатов в органах местного самоуправления принадлежит буржуазным партиям – представителям крупного капитала. В этих условиях коммунистам – депутатам советов Украины – следует максимально активизировать свою деятельность среди населения и направить усилия на объединение трудящихся в борьбе за свои интересы, за социальную справедливость, за социализм. Съезд принял: обращение коммунистов-депутатов советов ко всем депутатам, к народу Украины; открытое письмо к Президенту Украины В.Ф. Януковичу, председателю Верховной Рады В.М. Литвину, Премьер-министру Украины Н.Я. Азарову. Предлагаем Вашему вниманию содержание этих документов.
Відкритий лист Президенту України В.Ф.Януковичу, Голові Верховної Ради В.М. Литвину, Прем’єр-міністру М.Я. Азарову
УКРАЇНА МАЄ ТОРГУВАТИ ХЛІБОМ, А НЕ ЗЕМЛЕЮ и, делегати і учасники Четвертого з’їзду депутатів-комуністів рад України, від імені М майже десятитисячного корпусу народних обранців Компартії України у представницьких органах місцевого самоврядування доводимо до вашого відома свою тривогу і занепокоєність з приводу наміру влади приступити до формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Не вкладається в голову свідомої і тверезо мислячої людини, як можна стояти за те, аби швидше зробити об’єктом безсоромної купівлі-продажу рідну матінку-землю, яку старші покоління – від запорізьких козаків та полків Богдана Хмельницького до воїнів-звитяжців Великої Вітчизняної – рясно окропили своєю кров’ю, відстояли від іноземних поневолювачів і залишили її нам у спадок. Нікого не здатні ввести в оману солодкі запевнення ініціаторів подібних планів, що правом торгувати (!) землею буцімто користуватимуться виключно громадяни України. Внаслідок спровокованого ще режимом Л.Кучми розвалу агропромислового комплексу та його псевдореформування в руки іноземних фірм і компаній під виглядом довгострокової оренди уже перейшло понад 11 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення. Всі ці «фонди», «аграрні інвестиції» та іже з ними хижацьким способом експлуатують чорноземи, більше 25% світових запасів яких зосереджено в нашій країні. Нічого не вкладаючи у вітчизняну ниву, ігноруючи культуру землеробства, вони зате розширюють посіви соняшника, озимого рапсу, кукурудзи, виснажують землю і вже довели значну частину чорноземів до критичного стану. Неважко прогнозувати, яких масштабів набере ця згубна політика після масового розпродажу земель. Україна, село якої здатне виробляти сільгосппродукцію для всієї Європи, вже змушена імпортувати значну кількість продовольства – м’ясних, молочних продуктів, картоплі, овочів і фруктів, навіть гречки. Ніхто не заперечує: земельні відносини в Україні треба докорінно удосконалювати. Але керуватися при цьому варто виключно національними інтересами, інтересами продовольчої безпеки держави. Сьогодні ніхто не береться підрахувати, яких збитків завдано агропромисловій галузі недолугою політикою владного Олімпу за останні два десятиліття, ігноруванням об’єктивних законів економічного розвитку та світової практики. І вихід із кризової ситуації, на думку Комуністичної партії України, треба шукати і знайти в іншій системі координат. А для цього потрібно: - провести інвентаризацію усіх земель сільськогосподарського призначення, всебічно проаналізувати стан дотримання законності під час розпаювання земель, залучивши до цього правоохоронні органи, структури земельних ресурсів, депутатів місцевих рад. Незаконно придбані сільгоспугіддя повернути державі, а винних у кожному конкретному випадку
притягти до відповідальності. Позбавити права подальшої оренди тих суб’єктів господарювання, які в інтересах особистого збагачення нехтують культурою землеробства, заходами щодо збереження і підвищення родючості земель; - правом викупу невитребованих земельних паїв та бажаючих реалізувати належні їм сільськогосподарські ділянки наділити виключно державу і нікого більше. Лише вона має розпоряджатися земельними ресурсами, надавати їх на правах оренди новостворюваним колективним, кооперативним, фермерським, приватним структурам та іншим суб’єктам господарської діяльності. Вона має всебічно сприяти і допомагати власникам земельних паїв об’єднуватися в кооперативні господарства; - усвідомити врешті-решт, що майбутнє вітчизняного сільського господарства не в безплідних чеканнях іноземних інвестицій, не в розпорошенні зусиль, а в концентрації матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. А це може забезпечити лише відродження великотоварного виробництва. Ми пропонуємо невідкладно сконцентрувати кращі сили вітчизняних вченихаграрників, народних депутатів України, всіх, кому не байдужа доля українського села, на розробці Закону України про засади кооперативного руху в агропромисловому комплексі в сучасних умовах з урахуванням як позитивного історичного досвіду, так і допущених прорахунків. Не заморські радники та експерти мають визначати долю нашого села, а український народ, який любить, вміє і прагне самостійно працювати на землі; - узаконити практику державних дотацій колективним та фермерським господарствам, які реально працюють на зміцнення продовольчої безпеки країни, добиваються високих результатів, – шляхом виділення їм на пільгових умовах мінеральних добрив, посівного матеріалу, вітчизняної техніки, засобів боротьби з шкідниками рослин, дешевих кредитів. Лише в такий спосіб Україна в умовах дедалі гострішого харчового дефіциту на світовому ринку в стислий строк поверне собі славу експортера екологічно чистих продуктів харчування – зерна, цукру, м’яса, молока, картоплі, овочів тощо; - Верховній Раді проявити консолідовану політичну волю і вилучити із Земельного кодексу положення про те, що земля є товаром, накласти довічний мораторій на її купівлю та продаж, що цілком відповідатиме нині діючій Конституції України. На багатьох етапах історичного розвитку – від відміни в царській Росії в 1861 році кріпосного права до революцій 1905 та 1917 років віковічне прагнення трудящих мас до справедливого володіння землею виступало однією з головних причин глибоких соціальних потрясінь і катаклізмів. Ці історичні уроки нікому забувати не варто. Земля – всенародна годувальниця і захисниця – має належати українському народу, надійно служити нинішньому і прийдешнім поколінням. І будь-які спекуляції навколо цієї болючої теми неприпустимі. Прийнято на Четвертому з’їзді комуністів-депутатів рад України в м. Києві 12 березня 2011 року
НАРОДНА ДОВІРА – ЦЕ ЧЕСТЬ І ВИСОКИЙ ОБОВ’ЯЗОК Звернення Четвертого з’їзду комуністів-депутатів рад до всіх депутатів, до народу України Шановні депутати, дорогі наші співвітчизники! Турбота про долю України, про день нинішній і прийдешній Вітчизни спонукає нас поділитися своїми тривогами і думками з приводу розвитку ситуації в країні з огляду на високу відповідальність, яку поклали на нас виборці, вручивши 31 жовтня 2010 року на п’ять років мандат суспільно-політичного довір’я. Переважна більшість нашого народу схвально сприйняла позитивні зміни, що відбулися після президентських виборів, – відновлення керованістю життям держави, законодавче закріплення позаблокового статусу України, нормалізацію відносин з Російською Федерацією, надання зовнішньо- політичній діяльності активного багатовекторного характеру, прийняття Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Але вже незабаром після виборів у суспільстві почали наростати настрої розчарування і невдоволення діями нової влади, яка у багатьох питаннях відступає від передвиборних обіця-
нок. Ухвалені останнім часом та ініційовані Урядом деякі закони і рішення загрожують погіршенням життя народу, посилюють суспільну напругу. Підвищення плати за природний газ і електроенергію для населення, тарифів на житлово-комунальні, транспортні та інші послуги, цін на продовольчі та промислові товари першої необхідності, ліки роблять нестерпним життя мільйонів людей, поглиблюють майнове розшарування в суспільстві, прірву між купкою олігархів і масою знедоленого народу. Викликає серйозне занепокоєння те, що Уряд, взявши курс на вступ України за будь-яку ціну в Європейський Союз, затягує доларовий кредитний зашморг на її шиї, все більше підпорядковує політику держави диктату міжнародних фінансових олігархів, що визначає зміст багатьох започаткованих реформ, підриває основи економічної незалежності України, загрожує її національним інтересам. Під тиском Міжнародного валютного фонду нав’язується підвищення пенсійного віку, внесен-
ня змін до трудового, житлового законодавства, які порушують конституційні права громадян, загрожують фактичним знищенням доступних для всіх охорони здоров’я і освіти, системи соціального захисту. На догоду багатіям, які вже захопили (під виглядом оренди) величезні масиви сільськогосподарських угідь, нав’язується скасування мораторію на вільний продаж і купівлю основного багатства нашого народу – землі. Не можуть не викликати занепокоєння і плани перекроювання адміністративно-територіального поділу держави, реалізація яких призведе до ліквідації сотень районів, тисяч сільських рад. Вважаємо неприпустимим відсторонення місцевої влади в умовах тотальної розрухи економіки і соціальної сфери від народу, його пекучих повсякденних проблем, а також перегляду виборчого закону з тим, щоб забезпечити на наступних виборах перемогу однієї – пропрезидентської – партії. Продовження на 2-й стор.
Н К П Її Б П Б Н Гв Т Ц Х К В В В У С Щ За П П Н Їх С П М Ч За За Ч Щ М Т А Б М К То Б
КОММУНИСТ Путивльщины №22 (30) апрель 2011 года НАРОДНА ДОВІРА – ЦЕ ЧЕСТЬ І ВИСОКИЙ ОБОВ’ЯЗОК Закінчення. Початок на 1-й стор. Під загрозу поставлено виконання передвиборних обіцянок стосовно мовної політики, відновлення історичної правди, відвернення загрози неонацизму, приборкання націоналрадикальних сил, які своїми діями створюють загрозу розколу нашої багатонаціональної держави. У цій непростій ситуації, від імені майже 10 тисяч депутатів-комуністів, яких представляють делегати Четвертого з’їзду депутатівкомуністів, звертаємося до всіх депутатів рад України із закликом усвідомити: депутатський корпус є реальною, впливовою силою, покликаною не допустити розвитку подій у неконтрольованому і непередбачуваному напрямку. Своєю чіткою позицією і конкретними діями ми зобов’язані повсякденно змушувати всі ешелони влади – від Києва до району і сільської громади – працювати в ім’я людей і для людей, дбати про зайнятість населення і ліквідацію безробіття, про своєчасну виплату заробітної плати і пенсій, про соціальний захист громадян, про безперебійне функціонування усіх структур, які забезпечують життєдіяльність міст, селищ і сіл. Рішучість, послідовність і наполегливість депутатів рад та їх виконавчих структур має полягати в тому, аби не допустити прийняття жодного антинародного, антисоціального рішення, рішуче протистояти кожному кроку влади, який може погіршити життєвий рівень населення. Боротися проти підвищення житлово-комунальних тарифів, цін на товари першої необхідності, плати за проїзд у громадському транспорті, скорочення мережі освітянських, дошкільних, лікувальних, культурно-освітніх закладів. Влада запевняє, що всі животрепетні для суспільства проблеми – такі, як пенсійна реформа, запровадження ринку землі тощо будуть вирішуватися з урахуванням думки та пропозицій народу. То ж давайте, шановні колеги, на сесіях рад, сільських сходах, зборах територіальних громад, у трудових колективах задамо тон вимогливій і критичній розмові навколо цих питань. Спираючись на думкусвоїх виборців, доведемо владі, що нав’язувати суспільству накопичувальну пенсійну систему замість справедливої солідарної, підвищувати планку пенсійного віку в умовах катастрофічного зниження тривалості життя – це злочин перед нинішнім і наступними поколіннями. Є багато ефективніших важелів наповнення Пенсійного фонду, таких як ефективна підтримка вітчизняної економіки, прогресивна система оподаткування власників високих прибутків і надприбутків, ліквідація паразитичної системи тіньової заробітної плати. З неменшою гостротою постає перед кожним із депутатів і земельне питання. На чий бік маємо стати у процесі тривалої боротьби за його остаточне вирішення? На бік, здавалося б, всесильних можновладців і жменьки олігархів, які ждуть і ніяк не дочекаються, коли всенародна годувальниця – наша земля – стане товаром? Чи відстояти інтереси селянства, а з ним і всього українського народу, без згоди якого внаслідок недолугої псевдореформи на початку 2000-х років було розгромлено і розграбовано з брутальним порушенням Конституції потужний аграрно-промисловий комплекс? Адже й тепер у такий підступний спосіб капітал прагне вирішити долю й родючих українських земель. Не дамо йому цього зробити! Україна в умовах світового дефіциту продовольчих ресурсів має торгувати не землею, а хлібом, цукром, м’ясом, молоком, іншими продуктами харчування. І шлях до цього, за нашим глибоким переконанням, лежить через відродження на кооперативних засадах крупнотоварних господарств, відродження соціальної сфери села, створення ефективної системи підтримки державою аграрного сектора. Попереду багатотисячний депутатський корпус України чекає велика, складна і відповідальна робота. Представляти інтереси народу в органах влади – це і надзвичайна честь, і високий обов’язок, і надійний стимул до того, аби наші спільні і дружні зусилля сприяли реальному поліпшенню життя і добробуту наших співвітчизників, соціально-економічному прогресу багатонаціональної української держави. Будемо ж завжди на висоті цього високого покликання! Прийнято на Четвертому з’їзді комуністів-депутатів рад України в місті Києві 12 березня 2011 року
Ежемесячный бюллетень Путивльского РК КПУ
ЛЕНИН РОДИЛСЯ В АПРЕЛЕ... 22 апреля 1870 года родился В.И. Ленин – создатель Коммунистической партии и вождь первой в истории победоносной социалистической революции. Вся жизнь этого человека – пример верности своей идее и бескорыстного служения людям, теоретической глубины и политической мудрости, неразрывной связи между словом и делом. Его называли кремлевским мечтателем, но самые смелые ленинские мечты всегда воплощались в жизнь. Под руководством В.И. Ленина наши отцы и деды сбросили с себя узы капиталистического рабства. Именно он стал автором новой экономической политики и плана ГОЭЛРО, которые позволили в рекордные сроки преодолеть разруху и вековую нищету. Идя по ленинскому пути, трудящиеся Советской страны дали миру образцы сотрудничества между населяющими ее народами, создали мощную экономику и великую культуру, сделали важный шаг к достижению общества социальной справедливости, разгромили фашизм, открыли человечеству дорогу в космос. Невозможно переоценить роль, которую В.И. Ленин сыграл в жизни Украины. Только благодаря Владимиру Ильичу и его
славному детищу – Великому Октябрю – она получила государственность, объединила все свои земли, вошла в десятку самых развитых стран мира. Режим националистов и олигархов, обманом и насилием воцарившийся в нашей стране, пытается учинить над В.И. Лениным посмертную расправу. Политические Геростраты, умеющие только разрушать, поднимают кощунственную руку на памятники тому, кто был Творцом по самой своей природе. Угнетатели и сегодня боятся его так же, как в 1917 году, ибо знают, что только ленинская правда способна покончить с их лживым и бесчеловечным владычеством. Страх капиталистов перед Вождем пролетариата чувствуется и сейчас. Об этом свидетельствуют кощунства капиталистических вандалов в городе Киеве и других городах и селах Украины. Во время моей учебы в Высшей партийной школе я была свидетелем этого вандализма. Нам даже приходилось держать оборону возле реставрирующегося памятника, чтобы его опять не разрушили капиталистические прихвостни. Конечно, радует, и огромное человеческое спасибо путивлянам за то, что у нас не было подобного, за то, что у нас чтят память о Великом человеке, кото-
ЛЕНИН Из Ленина не надо делать бога. Пусть в памяти останется навек Смеющийся и хмурящийся строго Великий человек. Но Человек! Вглядись в него. На старой киноленте Он перед нами правдишний, живой. Не в сквере на гранитном постаменте. А на булыжной, звонкой мостовой. Мы говорим: гигант, мыслитель, гений, Изображаем трехметровый рост. А он скромней своих изображений, И как доступен каждому и прост.
ЛОЖЬ Словно гадкая, мерзкая вошь, Из экранов, из пагубных книжек Поползла ядовитая ложь В души наших незрелых мальчишек. То историков черных орда И порочных наук «науковцы» Им хотят затемнить навсегда Нашей правды советской оконца. Чтоб не ведали нынче юнцы, Как мы жили и чем мы дышали, И зачем поместили отцы Серп и молот на флаге державы. Вырубают до самой земли Наших ценностей стебли живые, Чтоб на этой земле не взросли Вновь матросовы и кошевые. Разрушают в тупой суете Прежних лет монументы и стелы, Чтоб никто повторить не хотел Подвиг Зои и подвиг Гастелло. Ложь ползет и дурманит страну Вновь ожившей нацистской химерой... И, друг другу в аду подмигнув, Ухмыляются Гитлер с Бандерой. Андрей КОВТУН пос. Балабино Запорожской области
Редактор Николай КОВТУН За точность изложенных фактов ответственность несет автор
Ко Дню рождения В.И. Ленина
рый сделал немыслимый переворот в истории и тем самым дал равенство и единство всех народов. Мы помним, чтим, и верим в то, что народ воспрянет ото сна, откроет свои глаза и поверит в светлое будущее под руководством Коммунистической партии, которую создал В.И.Ленин для нас. Пусть карлики капитализма не стараются: им не удастся умалить величие титана! И как бы они ни старались надругаться над памятниками, благодарные потомки пронесут светлый образ Ленина через века! Ведь за его идеями – будущее! Л.Ю. МАМЫКИНА, секретарь РК КПУ
Мы только помним Ленинские речи, А тот, кто был у Ленина в Кремле, Запомнил стеариновые свечи И ломтик хлеба с краю на столе. В ряду за строчкой первого декрета Нас будет бесконечно волновать Простая обстановка кабинета И узкая железная кровать. Не говори о нем высоким слогом, Не бухай, как звонарь в колокола. Он ЧЕЛОВЕК! Он сроду не был богом. Тем удивительней прекрасные его дела. КУЛИЕВ
ВЛКСМ. КАК ЭТО БЫЛО. МЫ ПОМНИМ… о 1991 года в Советском Союзе кроме Всесоюзного ЛенинскоД го Коммунистического Союза молодежи работала Пионерская организация, а самые маленькие школьники объединялись в Октябрята. Советское государство вынуждено было защищать свой строй, свою социалистическую идеологию. И основными задачами молодежных организаций, в том числе и ВЛКСМ, были задачи по воспитанию молодежи в духе интернационализма, коммунистической сознательности, политической грамотности. Советский Союз и целый ряд стран социалистического лагеря находились в окружении стран, исповедующих капиталистическую идеологию, где человек человеку – волк. Люди старшего поколения уже сегодня ощущают на себе разницу между этими системами, когда олигархические кланы дерутся за власть с одной исключительной целью – пробиться поближе к рычагам распределения материальных богатств страны, ее бюджета, с одной единственной целью – наворовать побольше и обеспечить свое безбедное существование. Этих людей не заботит ни окружающая среда, ни экология, ни государственность. Прикрываясь красивыми словами и лозунгами, обещая в предвыборных программах золотые горы, они с каждым годом отбрасывают нашу страну назад, доводя и без того нищий народ до еще большего обнищания. При этом используются все средства и возможности капиталистической идеологии, подмен духовных ценностей материальными, откровенный обман и оболванивание молодежи. Ох, как прав был великий Тарас Григорьевич, писавший: «Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!..» Я всегда вспоминаю эти строки, когда приходится голосовать на выборах и когда вижу, как нищие обездоленные люди как «зомби» бросают в урны бюллетени, где стоит крестик за БЮТ или ПР. Когда люди своими руками садят себе на шею паразитов, которых интересует только личная нажива и личная выгода. Ещё в 90-е, а особенно в 80-е годы ХХ столетия невозможно было встретить человека старшего, среднего, молодого возраста, которые бы не знали что такое Ленинский Коммунистический Союз Молодёжи. Начиная с 20-х годов ХХ века, комсомол был ядром, вокруг которого объединялась молодёжь. На протяжении многих десятилетий комсомол был массовым, авторитетным и, говоря сегодняшним языком, престижным объединением молодых людей, представляющих самые различные слои общества. Чего греха таить, подростку, юноше или девушке импонировало, что быть комсомольцем – это значит утвердить себя в собственных глазах и в глазах окружающих как личность, реализовать своё право на самостоятельность, гражданскую зрелость. В истории комсомола отразилась целая эпоха – величественная и трагическая, наполненная взлётами и падениями, высокими помыслами, беззаветной верой и разочарованиями. Было всё, как в жизни… Поэтому кто бы как ни относился к комсомолу, он – часть жизни народа и общества, многих поколений наших людей, реальность, которую нельзя не учитывать. Ведь разве можно не уважать память предков: прадедов и дедов, отцов и матерей своих. Комсомольские годы для подавляющего большинства комсомольцев овеяны серпантином романтики, сердечными воспоминаниями о неповторимой юности, периоде обучения и первых трудовых шагах. Романтика и энтузиазм помогали преодолевать трудности, закалять характеры. Каждое поколение верило, что достойно продолжает дело своих отцов. 22 февраля 2004 г. в Киеве прошёл I-й учредительный съезд ВЛКСМ. Отныне Всеукраинский Комсомол приступил к политической деятельности как самостоятельная сила, не зависимая ни от одной партии, ни от одного буржуазного кошелька. В последние десятилетия комсомол прошёл трудный, тернистый путь. Комсомол таял, кололся на микроскопические группы и группки. Его предавали, ему изменяли. Но сегодня уже видно, что комсомол по-настоящему превращается в передовой отряд борьбы. Именно этот комсомол – светлый и радостный, героический и беззаветный, жив сегодня и будет жить! А. КАЗАРИН
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 41500, г. Путивль, ул. Кирова, 57 E-mail: putkpu@ukr.net
Отпечатана в типографии ОК КПУ. Выходит 1 раз в месяц. Распространяется - бесплатно
Тираж 120 экземпляров