Оцінка наслідків зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів у 2018/2019 м.р. by Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ» Тулуш Л.Д., Грищенко О.Ю.

ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ПОРЯДКУ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ЕКСПОРТНИХ ПОСТАВОК СОЄВИХ БОБІВ У 2018/2019 МАРКЕТИНГОВОМУ РОЦІ

Київ - 2019

УДК 336.22 : 631.155 Т 82 Рекомендовано до друку вченою радою Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (протокол № 7 від 3 липня 2019 р.)

Тулуш Леонід Дмитрович, Грищенко Олена Юріївна Оцінка наслідків зміни порядку оподаткування ПДВ Т 82 експортних поставок соєвих бобів у 2018/2019 маркетинговому році) / Тулуш Л.Д., Грищенко О.Ю. ; за ред. Ю.О. Лупенка. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2019. – 23 с. Наведено результати комплексної оцінки економічних наслідків зміни режиму справляння податку на додану вартість при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів. Узагальнено вплив такої податкової новації на діяльність учасників ринку соєвих бобів та продуктів їх переробки за результатами закінчення першого маркетингового року після її запровадження. Охарактеризовано наслідки зміни порядку оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів, зокрема в частині впливу на обсяги доданої вартості, що формується всередині країни. Здійснено оцінку впливу аналізованої податкової новації на економічну ефективність діяльності виробників сої. Охарактеризовано економічні ефекти, зумовлені зміною режиму справляння ПДВ при експорті соєвих бобів. Здійснено прогноз перспектив запровадження відповідної податкової новації для ринку ріпаку, яке планується із 01.01.2020. Розрахована на спеціалістів сільського господарства, представників центральних органів виконавчої влади, що формують політику фінансового регулювання аграрного ринку, зокрема частині розвитку ринку насіння олійних культур та продуктів його переробки, експертів аграрного ринку, представників наукової спільноти та всіх, хто цікавиться питаннями застосування фінансових регуляторів розвитку аграрного ринку.

УДК 336.22 : 631.155 © Тулуш Л.Д., Грищенко О. Ю., 2019 © ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2019

ЗМІСТ ВСТУП ............................................................................................................. 4 1. Значення сої для економіки сільського господарства .................. 7 2. Оцінка ситуації на ринку переробки соєвих бобів у 2018/2019 МР ........................................................................................... 8 3. Зміна обсягів експорту соєвих бобів та продуктів їх переробки.............................................................................................. 10 4. Географія експорту продуктів переробки сої ................................. 13 5. Зміна цінової ситуації після запровадження податкової новації .................................................................................. 16 6. Зміна рентабельності діяльності, пов’язаної з вирощуванням сої................................................................................ 20 ВИСНОВКИ ................................................................................................. 22

ВСТУП Невід’ємною складовою системи економічного регулювання зовнішньо-економічних операцій є тарифні заходи, серед яких особлива роль відводиться інструментам митно-тарифного впливу та режиму справляння податку на додану вартість (ПДВ). Ринок олійних культур у цілому, і сої зокрема, у світовій практиці є об’єктом державного регулювання – значна частина країн із числа важливих гравців вдаються до протекціоністських заходів з метою збільшення обсягів доданої вартості, що створюється всередині країни. Зокрема, вживаються заходи з метою збільшення обсягів переробки виробленої сої, натомість обтяження щодо операцій із вивезення продуктів її переробки не здійснюються. Використовується і «зворотна» практика, коли до операцій з імпорту продуктів переробки насіння олійних застосовується імпортне мито, тоді як подібні операції із сировиною не обкладаються митом. Україна в цьому контексті не є винятком і має певний досвід. Досить вдалим прикладом фінансового регулювання сировинних ринків визнається запровадження наприкінці 90-х рр. минулого століття експортного мита на насіння соняшнику. Якщо до реалізації відповідної новації з України вивозилося переважно «сире» насіння соняшнику, то після вже продукт його переробки – олія. Причому із початку 2010-х рр. обсяги експорту насіння соняшнику в непереробленому вигляді взагалі стали мізерними. Наприкінці 2010-х рр. постала необхідність відповідного регулювання ринків двох інших олійних культур – сої та ріпаку. У вересні 2018 року набула чинності норма пункту 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до якої тимчасово – до 1 січня 2022 року, тобто більш ніж на три роки, – змінено порядок оподаткування експортних поставок соєвих бобів: замість режиму оподаткування за нульовою ставкою застосовується режим звільнення від податку на додану вартість (ПДВ). Це стало наслідком доповнення підрозділу 2 розділу XX ПКУ пунктом 63 – відповідно до Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів Укра-

їни щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017 р. Водночас, положення цього пункту не поширюються на експортні поставки, що здійснюються сільгосппідприємствами, які самостійно виростили соєві боби. Тобто для суб’єктів, які можуть забезпечити самостійний експорт власновирощених соєвих бобів, режим оподаткування залишився незмінним і вони й надалі можуть користуватись перевагами режиму оподаткування ПДВ за нульовою ставкою із наступним відшкодуванням ПДВ-кредиту з бюджету. Таке рішення стало результатом компромісу, передбаченого Законом України «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» № 2440-VIII від 22.05.2018 р. Лейтмотивом ухвалення відповідної зміни до ПКУ було бажання представників переробних підприємств – оліє-жирових комбінатів – забезпечити якнайповніше завантаження наявних виробничих потужностей. Останні стали перевищувати можливості ринку насіння олійних культур – з огляду на те, що практично увесь обсяг вирощеного насіння ріпаку та пере-важна більшість соєвих бобів експортувались у непереробленому вигляді. Таке рішення свого часу викликало значний супротив з боку сільгосп-товаровиробників, які вважали, що воно зумовить суттєве зниження їхніх доходів через обвал цін на суму невідшкодованого ПДВ. Відповідно, очікування учасників ринку від запровадження податкової новації кардинально відрізнялись – від моделювання позитивних ефектів унаслідок збільшення обсягів переробки сої до прогнозування значного зниження посівних площ під цією культурою. З огляду на закінчення 2018/2019 МР і на початку якого змінився режим оподаткування, постає необхідність наукової оцінки економічних наслідків відповідної новації й узагальнення її впливу на діяльність основних економічних суб’єктів, які функціонують в даній галузі.

Враховуючи це, метою дослідження є оцінювання економічних наслідків зміни режиму оподаткування ПДВ операцій з експорту соєвих бобів та узагальнення впливу такої новації на діяльність учасників даного ринку. Варто відзначити, що проблема фіскального регулювання розвитку вітчизняного аграрного ринку в цілому та ринку насіння олійних культур зокрема, залишається малодослідженою. Насамперед, це стосується фахових наукових дискусій щодо оцінювання наслідків наявних законодавчих новацій щодо податкового регулювання ринку насіння олійних культур, що визначає актуальність даного дослідження та визначає його народногосподарську цінність.

1. Значення сої для економіки сільського господарства Обсяги вирощування сої в Україні в останні десять років суттєво зросли, відповідно зросли й доходи сільгосптоваровиробників від вирощування цієї сільгоспкультури, яка почала відігравати помітну роль в економіці сільського господарства. Наприкінці 2000-х рр. вирощуванням сої займалося дедалі більше сільгосптоваровиробників. Як наслідок, суттєво збільшились посівні площі під цією культурою та обсяги її виробництва (рис. 1). тис. га

ц/га

тис. т

2500

5000

2000

4000

3000

2000

1000

1500

15 1000

зібрана площа, тис. га

урожайність, ц/га

виробництво, тис. т

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2010

2009

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

0 2010

0 2009

2008

500

2008

частка сої в олійних, %

Рис. 1. Ключові параметри виробництва сої в Україні Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Як видно з даних рис. 1, площі під нею з кінця 2000-х рр. почали стрімко зростати: від 0,54 млн га у 2008 р. до 2,14 у 2015 р. (у 4 рази). Після 2015 р. площі під соєю дещо зменшились, але в середньому стабільно коливаються в межах 1,8-1,9 млн га. Урожайність культури наприкінці 2010-х рр. зросла майже в 1,5 рази порівняно з кінцем 2000-х рр., відповідно обсяги її виробництва в країні із 0,8 млн т у 2008 р. до майже 4,3 млн т у 2016 р. Цьому сприяло як збільшення посівних площ, так і досить суттєве зростання урожайності даної культури. Лише у 2017 р., вперше за більш як десять років, в Україні було зафіксовано зниження обсягів виробництва сої проти рівня попереднього року на 11,2 % –до 3,9 млн т. Натомість, вже у 2018 році, незважаючи на досить невигідні для сільгосптоваровиробників «соєві правки», ухвалені Верхов-

ною Радою України наприкінці 2017 року, посівні площі під соєю зросли, а зібраний урожай соєвих бобів став рекордним за всю історію України і сягнув майже 4,5 млн т. Такий результат важко пояснити можливими очікуваннями виробників відміни запроваджених ПДВ-правок. У 2019 році сільгосптоваровиробники запланували збільшення посівних площ під соєю ще як мінімум на 100–120 тис. га, а зібраний урожай, за оцінками профільного Міністерства, перевищить минулорічні показники. Частка сої у загальних обсягах виробництва олійних культур зросла із менш як 8 % у 2008 р. до майже 24 % у 2014 р. Після 2014 р. вона поступово знижується (у 2018 р. – менш як 21 %), проте у 2019 р. очікується зростання цього показника до 21,5 %. Отже, в останні роки соя стала відігравати помітну роль в економіці сільського господарства – суттєво зросли посівні площі під цією культурою (до майже 2 млн га), значно збільшився валовий збір (до 4,5 млн т). Соя нині входить у перелік п’яти сільгоспкультур, які приносять найбільші доходи для сільгосптоваровиробників: 23,8 млрд грн. у 2017 р. (6,8 % у структурі доходів від рослинництва) та понад 22,0 млрд у 2018 р. (8,2 %). Доходи від ведення діяльності із вирощування сої лише незначно поступаються надходженням від вирощування ріпаку. Результати аналізу посівних площ під соєю свідчать, що ухвалене наприкінці 2017 р. рішення щодо зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів суттєво не вплинуло на мотивацію сільгосптоваровиробників займатися їх вирощуванням. Навпаки, у 2019 р. посівні площі під соєю, за оцінками експертів, зросли порівняно із 2018 р. і перебувають на рівні 20162017 рр.

2. Оцінка ситуації на ринку переробки соєвих бобів у 2018/2019 МР Після зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, від початку 2019 року в Україні суттєво зросли обсяги переробки соєвих бобів (рис. 2 і 3).

Рис. 2. Динаміка обсягів переробки сої в Україні у 2017/2018 і 2018/2019 м. р., т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Так, якщо у вересні–грудні 2018/2019 МР обсяги переробки сої були на рівні минулорічних (навіть при 14,4 %-му зростанні обсягів виробництва сої у поточному маркетинговому році), то вже із січня вони вже суттєво зростали. Зокрема, у лютому 2019 р. обсяг переробки сої збільшився на 60 % порівняно з лютим 2018 р., а у березні – на 72 % проти відповідного місяця минулого року. За перше півріччя 2019 року обсяг переробки сої зріс майже в 1,5 рази проти відповідного періоду минулого року. У цілому за 2018/2019 МР обсяги переробки сої сягнули майже 1,3 млн т, тоді як за попередній маркетинговий рік ледве перевищили 1 млн т (зростання на 26 %). + 48%

Рис. 3. Обсяги переробки сої у січні–червні 2018 та 2019 рр., тис. т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Отже, одним із важливих наслідків зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів стало суттєве (більш ніж на 26 %) збільшення обсягів переробки сої.

3. Зміна обсягів експорту соєвих бобів та продуктів їх переробки Оцінка ситуації на експортних ринках показала, що у 2018/2019 МР чітко прослідковується тренд щодо зменшення обсягів експорту соєвих бобів та збільшення обсягів експорту продуктів їх переробки. Соєві боби. Як засвідчує аналіз (рис. 4), максимальні обсяги експорту соєвих бобів з України у «пікові» періоди в поточному маркетинговому році суттєво знизились.

Рис. 4. Динаміка обсягів експорту соєвих бобів у 2016-2019 рр. помісячно, тис. т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Так, якщо у 2016/2017 та 2017/2018 МР у період активного експорту (листопад–березень), обсяги експорту не були нижче 300 тис. т/міс., а у деяких місяцях (листопад) перевищували 500 тис. т/міс., то у поточному маркетинговому році не перевищували 300 тис. т/міс. Обсяги експорту соєвих бобів у період найвищої його активності (листопад–березень) були такими: - 2016/2017 МР: усього 2298 тис. т, у середньому – 423 тис. т/міс.; - 2017/2018 МР: усього 1971 тис. т, у середньому – 394 тис. т/міс.;

- 2018/2019 МР: усього 1374 тис. т, у середньому – 275 тис. т/міс.; Обсяги експорту за п’ять найбільш активних місяців 2018/2019 МР становить менш як 70 % відповідного періоду 2017/2018 МР Отже, обсяги експорту соєвих бобів у непереробленому вигляді за цей період знизились більш ніж на 30 %, а проти відповідного періоду 2016/2017 МР – більш ніж на 35 %. Варто відмітити, що період активного експорту соєвих бобів стає тривалішим. Якщо у 2016/2017 МР квітневий обсяг склав лише 37 % проти березневого, то у 2017/2018 МР відповідний показник був вже 79 %, а у 2018/2019 МР – перевищив 82 %. У 2018/2019 МР експортовано 2,3 млн т соєвих бобів, тоді як у 2016/2017 МР – понад 3,0 млн т, а у 2017/2018 МР – 2,8 млн. т. Відповідно показник 2018/2019 МР становить 77,2 % від рівня 2016/2017 рр. та 83,1 % від рівня минулого маркетингового року. Отже, внаслідок зміни порядку справляння ПДВ при експорті соєвих бобів вдалося досягти зменшення обсягів поставок за кордон сировинної сільгосппродукції ( більш ніж на 17 %) Продукти переробки сої. Паралельно із трендом щодо зниження обсягів експорту соєвих бобів, у поточному маркетинговому році сформувався ще один тренд, а саме – суттєве збільшення обсягів експорту продуктів переробки сої. У 2016/2017 МР. обсяги експорту соєвої олії становили 170 тис. т, у тому числі у січні–червні – 93 тис. т. Показники 2017/2018 МР. суттєво не відрізнялись від попереднього року: 186 і 113 тис. т відповідно. Натомість у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвої олії зросли до 311 тис. т, у тому числі в січні–червні – до 208 тис. т. Зростання порівняно із показниками 2018/2019 МР становило: проти 2016/2017 МР – у цілому 1,9 рази, а за січень–червень – 2,3 рази; проти 2017/2018 МР – у цілому 1,7 рази, за січень–червень – 1,85 рази (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка обсягів експорту соєвої олії у 2016-2019 рр. помісячно, тис. т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Ще більш показовою є ситуацію на ринку експорту соєвого шроту (макухи) (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка обсягів експорту соєвого шроту у 2016-2019 рр. помісячно, тис. т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

У 2016/2017 МР обсяги експорту соєвого шроту (макухи ) становили 323,2 тис. т, у тому числі у січні–червні – 173,8 тис. т. Показники 2017/2018 МР суттєво не відрізнялись від попереднього і становили 343,3 та 208,3 тис. т відповідно. Натомість у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвого шроту зросли до 692 тис. т, у тому числі у січні–червні до 468 тис. т. Зростання порівняно з показниками попередніх маркетингових років. становило: проти 2016/2017 МР – у цілому 2,1 рази, за січень–червень – 2,7 рази; проти 2017/2018 МР – у цілому 2,0 рази, січень–червень – 2,2 рази.

Отже, можна констатувати, що внаслідок зміни порядку оподаткування ПДВ операцій з експорту соєвих бобів вдалося домогтися позитивних трендів на експортному ринку соєвих бобів (зменшення) і продуктів їх переробки (зростання). Таким чином, за 2018/2019 МР порівняно з відповідним періодом 2017/2018 МР сформувались такі тренди щодо обсягів експорту: - соєвих бобів – знизились на 17 %; - соєвого шроту (макухи) – зросли більш як у 2 рази; - соєвої олії – зросли у 1,5 рази. Це відбулося на фоні 14,4 %-го збільшення обсягів виробництва у 2018 р. (+ 560 тис. т) проти 2017 р., що є ще одним підтвердженням трансформації сировинної моделі розвитку галузі. Якщо у 2016/2017 та 2017/2018 маркетингових роках відношення обсягів експорту соєвих бобів до обсягів експорту їх виробництва складало 70–72 %, то у 2018/2019 МР знизилося до 51,6 %. Варто відмітити, що сумарно вартість експорту соєвих бобів і продуктів їх переробки становила у 2018/2019 МР 1210 млн дол., тоді як у 2017/2018 МР – 1307 млн дол., 2016/2017 МР – 1378 млн дол. Спадна тенденція пояснюється зниженням світових цін на соєві боби та продукти їх переробки у поточному маркетинговому році.

4. Географія експорту продуктів переробки сої При зміні режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої одним із проблемних було питання спроможності трейдерів забезпечити збільшення експорту продуктів її переробки. Адже експорт не переробленої сої вигідний для країн-імпортерів, натомість зростання обсягів експорту продуктів переробки цієї культури може бути проблемним внаслідок небажання окремих з них втрачати частину доданої вартості, яку можна було б отримати у разі імпорту сировини. Оцінювання наявної ситуації на експортних ринках продуктів переробки сої показало, що ці побоювання значною мірою не справдилися.

До запровадження нового порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, частка трьох найбільших країнімпортерів української соєвої олії (Польща, Китай, Індія) перевищувала 83,3 % у 2017 р. та 73,1 % у 2018 р. (табл. 1). 1. Географія експорту олії у 2017–2018 рр. 2017 р. Країна Польща Китай Індія Бангладеш Литва Разом обрані країни

% до усього 39,3 38,0 6,0 4,2 3,1 90,7

Країна

2018 р.

Польща Китай Індія ОАЕ Саудівська Аравія Разом обрані країни

% до усього 37,5 25,1 10,5 4,8 4,8 82,7

Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Після зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, у січні–червні 2017/2019 МР, країни-лідери з імпорту української соєвої олії практично залишилися такими самими – змінилися лише обсяги поставок та, відповідно, частка окремих країн у загальних обсягах вітчизняного експорту соєвої олії. На частку трьох вище зазначених найбільших країн-імпортерів у січні–червні 2019 р. припадало понад 75,7 % загальних обсягів експорту соєвої олії з України, тоді як за відповідний період 2018 року – лише близько 68,2 % (табл. 2). 2. Географія експорту соєвої олії за січень–червень 2017–2019 рр. 6 місяців 2017 р. % до Країна усього Китай 36,5 Польща 35,1 Індія 10,5 Бангладеш 7,6 Литва 3,3 Разом обрані 92,9 країни

6 місяців 2018 р. % до Країна усього Польща 32,4 Китай 26,4 Індія 9,4 Саудівська Аравія 9,1 ОАЕ 8,5 Разом обрані 85,8 країни

6 місяців 2019 р. Країна Польща Китай Індія Алжир Туніс Разом обрані країни

% до усього 31,5 26,5 17,7 7,2 2,9 85,8

Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Отже, аналіз напрямів експорту соєвої олії в новому маркетинговому сезоні показує, що нових ринків збуту даної продукції не з’явилось, натомість вдалося наростити обсяги експорту на освоєні ринки.

Особливо показовим у цьому відношенні є приклад Індії. Якщо у січні–червні 2018 р. обсяги експорту соєвої олії в цю країну становили 10,6 тис. т, то у січні–червні 2019 р. перевищили 37,0 тис. т (зростання у 3,5 рази). Практично така сама ситуація спостерігається й на ринку соєвого шроту (табл. 3 і 4). 3. Географія експорту соєвого шроту у 2017–2018 рр. 2017 р. Країна Білорусь Угорщина Грузія Азербайджан Туреччина Польща Молдова Лівія Разом обрані країни

2018 р. % до усього 25,9 25,1 13,3 7,8 6,8 5,7 5,2 2,1 92,1

Країна Білорусь Угорщина Польща Грузія Азербайджан Лівія Туреччина Молдова Разом обрані країни

% до усього 22,5 18,3 14,3 10,3 8,6 7,7 5,2 3,2 89,9

Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

До запровадження нового порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів частка чотирьох найбільших країнімпортерів української соєвого шроту (Білорусь Угорщина, Грузія, Польща) перевищувала 72,1 % у 2017 р. та 65,4 % у 2018 р. 4. Географія експорту соєвого шроту за січень–червень 2017–2019 рр. І півріччя 2017 р. % до Країна усього Угорщина 23,7 Білорусь 23,3 Грузія 12,7 Туреччина 12,1 Азербайджан 5,6 Польща 4,4 Молдова 4,1 Разом обрані 85,9 країни

І півріччя 2018 р. % до Країна усього Білорусь 26,1 Угорщина 15,8 Азербайджан 12,7 Лівія 12,6 Польща 8,1 Грузія 7,7 Молдова 4,6 Разом обрані 87,5 країни

І півріччя 2019 р. % до Країна усього Білорусь 27,9 Туреччина 23,5 Польща 21,9 Угорщина 13,6 Грузія 4,1 Азербайджан 2,9 Румунія 1,7 Разом обрані 95,6 країни

Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

За результатами експортної діяльності – в частині соєвого шроту – за перше півріччя 2017–2019 рр., країни-лідери з імпорту вітчизняного соєвої шроту після зміни порядку оподаткування

ПДВ практично не змінилися, натомість змінились обсяги поставок та відповідно, частка окремих країн у загальній структурі. Зокрема, обсяги поставок соєвого шроту до Білорусі у січні– червні 2018 р. складали 54,5 тис. т, а у січні–червні 2019 р. збільшилися до 130,3 тис. т. (у 2,4 рази). Ще більше зросли обсяги експорту соєвого шроту до Польщі – із 16,8 тис. т за перше півріччя 2018 р. до 102,2 тис. т у відповідному періоді 2019 р. (у 6,1 рази). Отже, експортерам вдалося суттєво наростити обсяги поставок продуктів переробки сої з України на вже освоєні ринки, що дозволило зменшити їх надмірну пропозицію на внутрішньому ринку і таким чином уникнути значного спаду цін на сою.

5. Зміна цінової ситуації після запровадження податкової новації Найбільші побоювання у сільгосптоваровиробників пов’язувались із можливим суттєвим зниженням цін на сою після запровадження нового механізму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів – з огляду на те, що до 2018 року значна частка вирощеної в Україні сої спрямовувалась на експорт саме у непереробленому вигляді. Динаміка цін на сою – загалом та по основних каналах поставок – наведена на рис. 7 і 8.

Рис. 7. Динаміка цін реалізації соєвих бобів сільгосппідприємствами (без ПДВ), грн/т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Як показують результати проведеного нами аналізу, ціни реалізації сої сільгосппідприємствами у жовтні–березні 2018/2019 МР коливались у діапазоні 86–88 % проти рівня минулорічних, які сформувались на початку 2018 року і перевищували 10 тис. грн за

1 т. Починаючи з квітня 2019 р. ціни на соєві боби знизилися до рівня 84,5 % від минулорічного рівня.

8. Динаміка цін реалізації соєвих бобів сільгосппідприємствами по основних каналах поставок (розрахунково), грн/т Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Водночас, якщо порівнювати цінову ситуацію у жовтні–грудні (період найбільшої реалізаційної активності сільгосппідприємств на ринку сої) 2017/2018 та 2018/2019 маркетингових роках, то різниця у цінах була дещо меншою – цінові параметри 2018/2019 МР становили 91–93 % від минулорічного рівня. По окремих каналах реалізації ситуація неоднорідна. На рис. 8 наведено розрахункові дані щодо динаміки цін реалізації соєвих бобів сільгосппідприємствами по основних каналах поставок. Розрахунок проведено на основі таких показників сільгосппідприємств: - загальні обсяги реалізації соєвих бобів та заявлені ними ціни по усіх каналах (форма №21-заг «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства»); - обсяги постачання соєвих бобів на переробні підприємства та декларовані по даному каналу ціни (форма №1-зерно «Звіт про надходження зернових та олійних культур на перероблення та зберігання»). На основі відповідної інформації визначали: - обсяги постачання соєвих бобів на експорт – як різницю між загальними обсягами реалізації та обсягами постачання на переробні підприємства;

- ціни реалізації на експорт – за заявленим рівнем цін по усіх каналах реалізації та декларованими цінами при поставках на переробні підприємства. Як видно з даних рис. 8, ціни реалізації соєвих бобів сільгосппідприємствами на експорт (до вересня 2018 р. як правило, через посередника) практично завжди перевищували ціни реалізації на переробку (за винятком окремих, як правило, літніх місяців). При цьому різниця в рівні цін за різними каналами поставок майже не перевищувала 5–7 %. Натомість, після зміни режиму оподаткування експортних поставок соєвих бобів з вересня 2018 року різниця в цінах за окремими каналами зросла до 7–10 % і в динаміці надалі зростає. Крім того, з часу запровадження нового порядку оподаткування (за вісім місяців поспіль), ціна реалізації сільгосппідприємствами соєвих бобів на переробку жодного разу не перевищувала ціну реалізації на експорт, чого давно не спостерігалось. Окремо варто відмітити негативну поточну цінову ситуацію: із березня 2019 р. ціни реалізації сої –на переробку та експорт, стали суттєво знижуватись. З іншого боку, більшість сільгосппідприємств вже реалізували сою і дана ситуація на рівень їхніх доходів вже безпосередньо не впливає. Отже, ціни реалізації сільгосппідприємствами соєвих бобів на переробку у 2018/2019 МР проти попереднього досить суттєво знизились: у жовтні–грудні – майже на 10 % проти відповідного періоду 2017/2018 МР; у січні–квітні 2019 р. – майже на 14 %. При цьому зниження цін реалізації сільгосппідприємствами соєвих бобів на експорт було значно меншим: у жовтні–грудні – на 6,5 % проти відповідного періоду 2017/2018 МР; у січні–квітні – на 9,6 %. Тобто, ухвалення компромісного рішення щодо застосування диференційованого підходу до оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів залежно від статусу експортера (виробник/посередник) зумовило наступні наслідки: - з одного боку, у більш привілейованому становищі опинилися виробники сої, які здатні забезпечити самостійну експортну поставку (негативний аспект);

- з іншого боку, можливість дещо зменшити негативні наслідки запровадження відповідної податкової новації в частині значного спаду цін на сою (позитивний ефект). Внаслідок цього найгірші цінові очікування сільгосптоваровиробників не справдились – ціна на сою у 2018/2019 МР не була нижче 15 % проти рівня, що сформувався станом на початок 2018 р. і був досить сприятливим для виробників цієї культури. При цьому варто відмітити, що негативний ціновий тренд на внутрішньому ринку сої у поточному маркетинговому році зумовлений не стільки зміною порядку оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів, скільки відповідним зниженням світової ціни на дану культуру та продукти її переробки (рис. 9 і 10).

Рис. 9. Динаміка світових цін на соєві боби та шрот у 2016–2019 рр., дол./т. Складено за даними ДССУ, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Якщо у першому півріччі 2018 р. світова ціна на соєві боби коливалась у діапазоні 415–420 дол./т, то у IV кварталі 2018 р. знизилася до рівня 375 дол./т, що становить менш як 90 % від рівня, що склався на початок 2018 р. Подібна цінова ситуація (зниження світових цін у другій половині 2018 р.) спостерігається і на ринках соєвої олії та шроту. З осені 2018 року світові ціни на соєві олію та шрот знижувалися в межах 10–12 % порівняно із цінами, що склались у І півріччі 2018 року. У І півріччі 2019 року ціни на соєві боби та олію залишалися практично незмінними, а на соєвий шрот знизилися до рівня 345 дол./т (більш як на 7 %).

Рис. 10. Динаміка світових цін на соєву олію у 2016–2019 рр., дол./т Складено за даними World Bank Commodities Price Data, режим доступу: www.worldbank.org/en/research/commodity-markets.

Відповідно, з огляду на цінову ситуацію на світових ринках сої та продуктів її переробки, некоректно стверджувати, що зниження закупівельних цін на соєві боби в Україні зумовлено зміною режиму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів та відміною експортного ПДВ-відшкодування у разі здійснення таких операцій не безпосередніми виробниками. Рішення щодо зміни режиму оподаткування соєвих бобів позитивно вплинуло на конкуренцію на ринку сої, адже трейдерам та переробникам доводиться конкурувати із великими сільгосппідприємствами, які можуть самостійно здійснити експортну поставку і знаходяться у вигідніших умовах з огляду на більш сприятливий порядок оподаткування. Щоправда, наявна ситуація менш вигідна дрібним виробникам сої, для яких фактично єдиним варіантом реалізації сої є поставка на переробні підприємства, і це тому, що рівень цін за цим каналом є найнижчим у порівнянні із цінами, доступними для великих сільгосппідприємств, що можуть самостійно здійснити експортну поставку.

6. Зміна рентабельності діяльності, пов’язаної з вирощуванням сої Ключовим показником, за допомогою якого можна комплексно оцінити вплив певного державного рішення на діяльність суб’єктів господарювання, є зміна рентабельності регульованого

виду діяльності до та після прийняття відповідного державного рішення. За результатами аналізу, незважаючи на те, що виробничі витрати на вирощування сої у 2018 р. в розрахунку на 1 га зросли на 21 %, завдяки тому, що урожайність сої у 2018 р. значно підвищилася проти рівня попереднього року – на 27,5 %, виробнича собівартість 1 ц у 2018 р. зменшилась проти рівня 2017 р. на 4,2 %. Завдяки цьому, в умовах зниження восени 2018 р. цін на сою більш як на 6,5 % проти їх рівня за відповідний період 2017 р., рентабельність діяльності із вирощування сої у 2018 р. знизилась несуттєво – із 29 % у 2017 р. до 21,5 % у 2018-му. На нашу думку, наявність такого рівня рентабельності діяльності із вирощування сої у 2018 р. (в середньому по великих та середніх сільгосп-підприємствах) свідчить про те, що наслідки зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів не стали для них катастрофічними, як це прогнозувалось окремими експортами при ухваленні Верховною Радою України відповідного рішення наприкінці 2017 р.

ВИСНОВКИ З 2018/2019 МР в Україні змінено порядок оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів – із режиму застосування нульової ставки на режим звільнення від оподаткування. Відповідне рішення ухвалювалося з метою наповнення переробних потужностей вітчизняною сировиною, проте викликало значний опір з боку сільгосптоваровиробників. Свого часу, наприкінці 90-х рр., подібне рішення вже приймалося щодо насіння соняшнику. Тоді, після запровадження 23 %-го експортного мита, воно практично перестало вивозитись у непереробленому вигляді. Нині, при регулюванні експорту соєвих бобів, з огляду на вимоги СОТ, було використано інший фінансовий інструмент, який можна розглядати як специфічний аналог експортного мита. Запровадження даної податкової новації зумовило такі ефекти: збільшення обсягів переробки сої в Україні (на 26,5 %); суттєве зменшення обсягів експорту соєвих бобів у непереробленому вигляді (майже на 17 %); збільшення обсягів експорту продуктів переробки сої – олії та шроту – у 1,7 та 2,0 рази відповідно. При цьому виробники не вийшли на нові експортні ринки, натомість суттєво збільшили обсяги експорту на вже освоєні. Незважаючи на негативні очікування, середні ціни реалізації сільгосп-підприємствами сої не опускались у 2018/2019 МР нижче 15 % проти рівня попереднього року. Відповідне зниження ціни в першу чергу було зумовлено ціновою ситуацію на зовнішніх ринках. Темпи зниження цін реалізації сільгосппідприємствами соєвих бобів по каналах реалізації суттєво відрізнялись: при поставках на переробку вони знизились на 12–16 %, при реалізації на експорт – на 7–10 %. Завдяки значному зростанню урожайності сої у 2018 р. – майже на третину проти рівня 2017 р. – вдалося уникнути суттєвого зниження рентабельності діяльності з вирощування сої на тлі зниження ціни реалізації. Одержаний у 2018 р. рівень рентабельності діяльності з вирощування сої залишає досить привабливою таку діяльність для

сільгосптоваровиробників – принаймні тих, хто може самостійно забезпечити поставку соєвих бобів на експорт. У цілому, наслідки зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої виявились м’якшими, ніж очікувалось, а відповідно, негативні прогнози окремих експертів щодо багатомільярдних втрат доходів сільгосп-товаровиробників, які вирощують сою, не справдились. Натомість, внаслідок прийняття такого рішення вдалося суттєво наростити обсяги доданої вартості, яка формується даною галуззю. За результатами першого маркетингового року функціонування нового порядку оподаткування, поки що відсутні підстави для дострокової відміни відповідного рішення, яке діятиме до 1 січня 2022 р. Загалом, вважаємо можливим, що ситуація на ринку сої стане аналогічною ситуації на ринку насіння соняшнику, яке практично не експортується у непереробленому вигляді та повністю переробляється всередині країни.

Науково-практичне видання

Тулуш Леонід Дмитрович, Грищенко Олена Юріївна

ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ПОРЯДКУ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ЕКСПОРТНИХ ПОСТАВОК СОЄВИХ БОБІВ У 2018/2019 МАРКЕТИНГОВОМУ РОЦІ За редакцією Ю.О. Лупенка Літературний редактор Технічний редактор Комп’ютерна верстка

Л.Л. Ткач А.М. Артеменко Д.С. Сушко.

Підп. до друку . .2019 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 1,5 Обл.-вид. арк. 0,8. Наклад пр. Зам. . Видання та друк – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 03127, м. Київ–127, вул. Героїв оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р.