Стратегічний план діяльності Міністерства фінансів на 2018-2021 роки by Ministry of Finance of Ukraine

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ НА 2018-2021 РОКИ

Для досягнення результатів в середньостроковій перспективі, Міністерством фінансів України визначені наступні ключові пріоритети:

Ефективне бюджетування подальше запровадження середньострокового бюджетного планування посилення контролю за виконанням та складанням державного бюджету регулярний перегляд бюджетних видатків (спочатку - на пілотній, а потім - на постійній основі) Макроекономічна стабільність та зменшення фіскальних ризиків

Децентралізація

фіскальна консолідація для подальшого зменшення дефіциту державного бюджету завершення реформи оцінки та управління боргом

подальший розвиток регіонів підвищення фінансової спроможності регіонів Підтримка економічного зростання реформа податкового та митного напрямів

зниження податкового тиску на бізнес, що сумлінно сплачує податки залучення іноземних інвесторів в Україну залучення українського бізнесу до публічних інвестицій та міжнародних інфраструктурних проектів впровадження корпоративного управління у державних банках

В С Т У П Н Е С Л О В О М І Н І С Т РА Ф І Н А Н С І В О КСА Н И М А Р К А Р О В О Ї “Публічні фінанси – це ніщо інше як складне обговорення взаємин особи та держави”. Вацлав Клаус, Президент Чеської Республіки, 2003-2013 Фінанси в державі недарма порівнюють із кровообігом організму. Якщо все працює – організм життєздатний і спроможний рости та розвиватися. Якщо аналіз крові показує якісь дисбаланси, проблеми треба шукати за межами системи кровообігу. Але якщо проблема в самій кровоносній системі, то страждає весь організм. Це і є завдання Міністерства фінансів як органу, який відповідає за публічні фінанси: налагодити систему, яка оптимально використовує ресурс, що його дає економіка та світові ринки, аби забезпечити стабільність та зростання української економіки на користь кожного українського громадянина. Для цього у нас як в органу державної влади є ціла низка інструментів, підходів та державних політик. І на цьому етапі я бачу для нас чотири ключові пріоритети. Насамперед, це – ефективне бюджетування. Від якості підготовки головного кошторису залежить вчасне і повне фінансування пріоритетних напрямів державної політики та ключових реформ, таких як оборона, Оксана Маркарова, соціальний захист, медицина та освіта. Крім усього Міністр фінансів України іншого, контроль за дефіцитом бюджету є запорукою подальшої співпраці України з міжнародними партнерами і кредиторами, що критично важливо для нашої країни в період реформування. І тому ми повертаємося до середньострокового бюджетування, адже це дозволить нам грамотно та відповідально планувати пріоритети державної політики та формувати реалістичні та збалансовані бюджети з урахуванням реальних можливостей економіки. Це – одна з головних реформ, які ми впроваджуємо у сфері публічних фінансів, і вона матиме великий вплив на те, як Україна розпоряджається своїм фінансовим ресурсом. Крім того, будемо регулярно переглядати бюджетні видатки: спочатку – на пілотній, потім – на постійній основі. Це дасть можливість забезпечити послідовність бюджетної політики та бюджетну дисципліну. Другий наш пріоритет – макроекономічна стабільність і скорочення фіскальних ризиків. Для зменшення дефіциту бюджету Міністерство фінансів проводить фіскальну консолідацію. Нашим орієнтиром є зменшення граничного розміру дефіциту не вище 2% ВВП до 2020 року. І вже в цьогорічному проекті бюджету ми забезпечили скорочення дефіциту, як і обіцяли, до 2,3% від ВВП. Окрім цього маємо на меті завершення реформи оцінки та управління боргом. Мета – зменшення співвідношення державного боргу до ВВП до 46% на кінець 2021 року. Стабільне скорочення державного боргу матиме позитивний ефект на продовження співпраці з МВФ за новою програмою, яка наразі перебуває на стадії затвердження. Наступний пріоритет – підтримка економічного зростання. Насамперед – за рахунок створення умов і зниження тиску на бізнес, який сумлінно платить податки. Зараз працюємо над концепцією реформи ДФС, яка виділить податковий та митний напрями, щоб удосконалити керування ними та спростити адміністрування податків та зборів. Не можна забувати про важливість залучення іноземних інвесторів в Україну і заохочення українського бізнесу приєднуватися до публічних інвестицій та міжнародних інфраструктурних проектів. Сильна економіка неможлива без надійного банківського сектору. Суттєва частка банківського ринку перебуває у державній власності, тому впровадження корпоративного управління у державних банках – важливий елемент нашої стратегії. Це дозволить значно підвищити ефективність управління, відновити їх діяльність як стабільних, прибуткових установ, що функціонують на комерційних засадах, а в майбутньому – знижувати присутність держави на банківському ринку. Нарешті, пріоритетною для нас залишається бюджетна децентралізація, мета якої – підвищити фінансову спроможність регіонів та стимулювати їх подальший розвиток. Удосконалення міжбюджетних відносин має забезпечити ефективність розподілу ресурсів при формуванні державної бюджетної політики. Наші пріоритети – це дороговказ, а Стратегічний план діяльності Міністерства на наступні 3 роки – детальний маршрут. Ми обов’язково будемо обговорювати його з нашими партнерами та оновлюватимемо його щороку. Злагоджена та ефективна робота по виконанню Стратегічного плану діяльності дозволить гарантувати фінансову стабільність та закріпити виважену бюджетну політику, що стануть запорукою ефективної діяльності держави і прискорення економічного зростання.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ НА 2018-2021 РОКИ

Всі показники в даному документі наведені відповідно до Стратегічного плану Міністерства фінансів України на 2018-2021 рр. затвердженого Наказом Міністерства фінансів України.

Стратегічний план опубліковано за підтримки Урядів Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Погляди чи твердження висловлені в документі не обов’язково відображають офіційну позицію Уряду Німеччини чи Уряду Великої Британії.

ЗМІСТ 1.

Місія та сфери політики Міністерства фінансів України

Динаміка основних бюджетних показників у 2014–2018 роках

Стратегічні цілі та завдання Міністерства фінансів України на 2018–2021 роки

Аналіз поточної ситуації у сфері діяльності відповідно до визначених стратегічних цілей та завдань на 2018–2021 роки:

4.1.

Стратегічна ціль № 1. Підвищення ефективності розподілу та використання бюджетних коштів

4.2.

Стратегічна ціль № 2. Проста, ефективна, справедлива податкова та митна системи, що сприяють економічному розвитку та відповідають стандартам ЄС 38

4.3.

Стратегічна ціль № 3. Фінансова система, що забезпечує підтримку макроекономічної стабільності, ефективний фінансовий моніторинг та використання ресурсів для економічного розвитку

Стратегічні цілі, завдання та кількісні показники результатів їх виконання

Заходи, спрямовані на виконання завдань та досягнення стратегічних цілей

Бю джетні програми, спрямовані на фінансове забезпечення досягнення стратегічних цілей, виконання завдань та заходів 86

Р ОЗДІЛ 1

МІСІЯ ТА СФЕРИ ПОЛІТИКИ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Місія Міністерства фінансів України полягає у фінансовому забезпеченні виконання державних функцій на основі формування та реалізації виваженої фінансової, податкової та бюджетної політики, створенні умов для стабільного розвитку економіки шляхом забезпечення стабільності фінансової системи та управління державними фінансами за принципами збалансованості, ефективності, неупередженості, цілісності, стійкості та прозорості.

Міністерство фінансів України відповідає за формування та реалізацію таких ключових сфер державної політики:

Бюджетна політика Забезпечення передбачуваності, прозорості та збалансованості бюджетної політики на середньострокову перспективу та розподіл ресурсів відповідно до пріоритетів розвитку держави

Фінансова політика в окремих сферах Забезпечення ефективної взаємодії з фінансових питань з міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державами та банками, участь у забезпеченні формування державної політики щодо розвитку ринку фінансових послуг, банків державного сектору

Податкова та митна політика Побудова сучасної справедливої податкової та митної систем, що забезпечує досягнення стратегічних цілей сталого економічного розвитку

Боргова політика Забезпечення боргової стійкості, управління державним боргом та гарантованим державою боргом

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах: 

державного пробірного контролю;



бухгалтерського обліку;



випуску і проведення лотерей;



контролю за дотриманням бюджетного законодавства;



державного внутрішнього фінансового контролю;



казначейського обслуговування бюджетних коштів;



запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму;



адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;



боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску;



державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку;



забезпечення формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності.

Міністр фінансів України спрямовує і координує діяльність:

Державної казначейської служби України

Державної фіскальної служби України

Державної служби фінансового моніторингу України

Р ОЗДІЛ 2

ДИНАМІКА ОСНОВНИХ БЮДЖЕТНИХ ПОКАЗНИКІВ У 2014–2018 РОКАХ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Протягом останніх років податково-бюджетна політика була спрямована на послідовне проведення фіскальної консолідації відповідно до програми з МВФ, що дозволило зменшити рівень дефіциту державного бюджету за підсумком 2017 року до 1,6 % ВВП. Також за результатами 2017 року вдалося значно знизити рівень державного боргу по відношенню до ВВП. Разом з цим підвищення соціальних стандартів та посилення підтримки інвестиційної діяльності в країні з боку бюджету, насамперед, за рахунок збільшення капітальних видатків, сприяло відновленню економічної активності в країні.

Показник

Од.вим.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р. (план)

Основні бюджетні показники у 2014–2018* роках Млрд грн

357,1

534,7

616,3

793,4

917,9

% від ВВП

22,5

26,9

25,8

26,6

27,5

Питома вага податкових надходжень у структурі доходів державного бюджету

% від загального обсягу

78,5

76,6

81,8

82,8

Видатки державного бюджету

Млрд грн

430,2

576,9

684,9

839,5

991,7

% від ВВП

27,1

28,7

28,1

29,8

% від загального обсягу

1,7

3,9

4,9

4,3

Дефіцит державного бюджету

% від ВВП

4,9

2,3

2,9

1,6

2,4

Державний борг

% від ВВП

59,7

67,1

69,2

61,5

Обслуговування державного боргу

% від ВВП

4,2

3,7

3,9

Доходи державного бюджету

Питома вага капітальних видатків у структурі видатків державного бюджету

Довідково: основні макропоказники у 2014–2018 роках ВВП

Млрд грн

1 586,9

1 988,5

2 385,4

2 982,9

3 332,3 **

Реальна зміна, %

-6,6

-9,8

2,4

2,5

3,0 **

124,9

143,3

112,4

113,7

109,0 **

% до попереднього року

-6,5

-20,2

19,1

9,6 **,***

Мінімальна заробітна плата (на кінець року)

грн

1218

1378

1600

3200

3723 **

Офіційний курс гривні до долара США (середній)

грн / дол. США

11,89

21,84

25,55

26,6

29,3 **

Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року Зміна реальної заробітної плати

* Бюджетні параметри на 2018 рік наведено відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». ** Прогнозні макроекономічні показники, які були враховані у розрахунках бюджету на 2018 рік. Затверджені постановою КМУ №906 від 01.12.2017 р. *** Середньомісячна зарплата працівників (брутто), скоригована на індекс споживчих цін, у відсотках до попереднього року.

Р ОЗДІЛ 3

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ НА 2018–2021 РОКИ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Стратегічні документи Завдання стратегічного плану 2018-2021

Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки

Cередньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Угода про асоціацію з ЄС

Стратегія сталого розвитку “Україна - 2020”

Стратегічна ціль №1 – «Підвищення ефективності розподілу та використання бюджетних коштів» Завдання 1.1. Впровадження середньострокового бюджетного планування Завдання 1.2. Розвиток програмноцільового методу у бюджетному процесі Завдання 1.3. Ефективне управління фіскальними ризиками Завдання 1.4. Верифікація державних виплат Завдання 1.5. Розвиток державного внутрішнього фінансового контролю Завдання 1.6. Реформування бухгалтерського обліку та аудиту Завдання 1.7. Удосконалення міжбюджетних відносин Завдання 1.8. Підвищення прозорості бюджету Завдання 1.9. Підвищення інституційної спроможності Міністерства фінансів України Завдання 1.10. Моніторинг адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів Завдання 1.11. Впровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я Завдання 1.12. Підвищення прозорості планування видатків на вищу освіту Завдання 1.13. Монетизація субсидій на рівні домогосподарств



 



 



Стратегічна ціль №2 – «Проста, ефективна, справедлива податкова та митна системи, що сприяють економічному розвитку та відповідають стандартам ЄС» Завдання 2.1. Підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи Завдання 2.2. Розширення бази оподаткування Завдання 2.3. Підвищення ефективності роботи митниці



Стратегічна ціль №3 – «Фінансова система, що забезпечує підтримку макроекономічної стабільності, ефективний фінансовий моніторинг та використання ресурсів для економічного розвитку» Завдання 3.1. Збалансованість бюджету та боргова безпека Завдання 3.2. Ефективна та прозора співпраця з міжнародними фінансовими організаціями Завдання 3.3. Конкурентоспроможність та ефективність банків державного сектору Завдання 3.4. Формування та реалізація політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму



Р ОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ ПОТОЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ВИЗНАЧЕНИХ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ НА 2018–2021 РОКИ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

4.1. СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ № 1. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ Одним із головних завдань Міністерства фінансів України є забезпечення фінансування виконання державою своїх функцій (надання державних послуг) на основі ефективного розподілу та використання державних фінансових ресурсів. Ключовим фактором успішного виконання цього завдання є ефективне функціонування системи управління державними фінансами.

Завдання 1.1. Впровадження середньострокового бюджетного планування

Необхідність посилення зв’язку між стратегічними пріоритетами державної політики, видатками державного бюджету та результатами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів передбачає зміну підходів до управління бюджетними коштами. Запровадження середньострокового бюджетного планування дасть можливість забезпечити послідовність бюджетної політики та бюджетну дисципліну, узгодити підходи законодавчої та виконавчої гілок влади у визначенні бюджетної політики на середньострокову перспективу, а також підвищити відповідальність учасників бюджетного процесу за прийняті рішення.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

Для запровадження середньострокового бюджетного планування протягом 2015–2017 років Міністерством фінансів України забезпечено створення таких умов:  посилено стабільність річного державного бюджету. Відповідно до внесених змін до Бюджетного кодексу України зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися виключно у чітко визначених випадках;  проведено апробацію моделі середньострокового бюджетного планування. Урядом схвалено проект Основних напрямів бюджетної політики на середньостроковий період, який вперше визначив стелі видатків та надання кредитів з бюджету для головних розпорядників коштів державного бюджету. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» було розроблено відповідно до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018–2020 роки та документів державного стратегічного планування, у тому числі Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року;  створено правове підґрунтя середньострокового бюджетного планування. Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» у грудні 2017 року був поданий Міністерством фінансів України на розгляд Уряду, схвалений 31.01.2018 на засіданні Кабінету Міністрів України та поданий на розгляд Верховної Ради України. Водночас підготовлено та схвалено проект змін до Регламенту Верховної Ради України та до закону України «Про Кабінет Міністрів України» з метою їх узгодження з положеннями оновленого Бюджетного кодексу України.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Першочерговим завданням у 2018 році є супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування) та проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження середньострокового бюджетного планування», а у подальшому – імплементація цих законів. Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачає запровадження бюджетної декларації як документа державного стратегічного планування, що визначає засади бюджетної політики на середньостроковий період, посилення підзвітності та підвищення відповідальності головних розпорядників за результати діяльності у відповідних сферах. Крім того Міністерством фінансів України протягом 2018-2021 років планується виконання таких ключових завдань:

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Аналіз можливостей запровадження бюджетної маржі та її застосування для створення резерву планування

Аналітика щодо можливих моделей використання бюджетної маржі для зменшення негативного впливу несправджуваності макроекономічних та бюджетних прогнозів, що використовуються під час середньострокового бюджетного планування

Формування технічного завдання та розроблення сучасного програмного забезпечення, у тому числі для здійснення середньострокового бюджетного планування

Підвищення рівня автоматизації та ефективності бюджетного планування за рахунок запровадження сучасної інформаційно-аналітичної системи

Проведення навчання головних розпорядників бюджетних коштів щодо особливостей застосування удосконаленого інструментарію бюджетного планування

Набуття практичних навичок фахівцями у сфері планування показників бюджету

Посилення моніторингу якості оцінки впливу прийняття проектів законів та нормативно-правових актів на бюджет

Розробка та затвердження нової методики якості оцінки впливу прийняття проектів законів та нормативно-правових актів на бюджет

Запровадження середньострокового бюджетного планування та розвитку програмно-цільового методу

Посилення інституційної спроможності з питань середньострокового бюджетного планування, аналізу бюджетної та податкової політики і оцінки результативності бюджетних програм

Завдання 1.2. Розвиток програмно-цільового методу у бюджетному процесі

Удосконалення програмно-цільового методу є невід’ємним компонентом бюджетної реформи, який спрямований на посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за результати своєї діяльності, забезпечення суспільства інформацією про обсяги та якість надання державних послуг та передбачає підвищення результативності використання бюджетних коштів головними розпорядниками.

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

У 2017 році в рамках запровадження комплексної оцінки ефективності та доцільності видатків для забезпечення економії та вивільнення ресурсів для нових пріоритетів Міністерством фінансів України проводилась підготовча робота щодо проведення горизонтальної та секторальної оцінок видатків. Для проведення секторальної оцінки розроблено та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення огляду видатків бюджету в окремих сферах», яка була прийнята 21.02.2018 за №101.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

У 2018 році та у середньостроковій перспективі Міністерством фінансів України буде забезпечуватися практична реалізація огляду видатків (секторального та горизонтального) як нового сучасного інструменту бюджетного аналізу та управління бюджетними коштами для оцінки ефективності і доцільності видатків, а також визначено нові сфери для проведення таких оглядів. У доповнення до огляду видатків передбачається удосконалити вимоги до результативних показників бюджетних програм та організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм. Для подальшого удосконалення програмно-цільового методу Міністерством фінансів України протягом 2018-2021 років планується виконати такі ключові завдання:

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Проведення регулярних оглядів видатків в міністерствах

Рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації державної політики та ефективності видатків бюджету у визначених сферах

Удосконалення системи результативних показників бюджетних програм

Чітке відображення рівня досягнення стратегічних цілей та задоволення потреб отримувачів державних послуг

Оновлення методології моніторингу та оцінювання результативності бюджетних програм та розвитку програмно-цільового методу

Удосконалення організаційно-методологічних засад оцінки ефективності бюджетних програм. Проведення оцінювання результативності бюджетних програм відповідно до оновленої методології

Завдання 1.3. Ефективне управління фіскальними ризиками

На надійність бюджетної політики негативно впливає відсутність комплексної системи управління фіскальними ризиками, що має негативні наслідки для стійкості державного боргу та ефективного розподілу державних ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики. Державні фінанси в Україні є чутливими до кількох значних фіскальних ризиків, до яких належать ризики, пов’язані із державними підприємствами і управлінням державним майном; державним боргом та державними гарантіями; фінансовим сектором; зміною макроекономічної ситуації.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

У 2017 році Міністерством фінансів вперше була підготовлена та включена до складу документації бюджету 2018 року Інформація про фіскальні ризики та їх потенційний вплив на державний бюджет у 2018 році. Крім того з метою впровадження системи управління фіскальними ризиками в Україні Міністерством фінансів України у 2017 році проводилась активна робота щодо створення правових засад з управління фіскальними ризиками, зокрема:

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

 розроблена та затверджена Методика оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки;  розроблені положення щодо оцінки фіскальних ризиків, які включені до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування)»;  розроблені та затверджені зміни до Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Для подальшого підвищення ефективності управління фіскальними ризиками протягом 2018–2021 років Міністерством фінансів України відповідно до кращих світових практик планується впроваджувати розширені системи управління фіскальними ризиками та визначати їх потенційний вплив на державний бюджет з метою своєчасного вжиття заходів для їх мінімізації. Зокрема, планується виконання таких ключових завдань:

Ключові завдання в 2018-2021 рр. Розроблення та подання Міністрів України проекту оцінки фіскальних ризиків

Очікуваний результат

на розгляд Кабінету розширеної методики

Запровадження управління такими фіскальними ризиками: макроекономічною ситуацією • державними підприємствами і • управлінням державним майном державними гарантіями • позабюджетними фондами • місцевими запозиченнями • державно-приватним партнерством •

Посилення інституційної та аналітичної спроможності щодо оцінки розміру ризиків, розроблення сценаріїв, оцінки ймовірності виникнення ризику, а також його очікуваного фіскального впливу

Визначення повноважень Міністерства фінансів України в частині управління розширеним спектром фіскальних ризиків

Впровадження інформаційно-аналітичної системи для обробки даних щодо фіскальних ризиків.

Автоматизація процесів управління фіскальними ризиками та підвищення їх ефективності. Вдосконалення обміну інформацією та міжвідомча координація заходів з управління фіскальними ризиками із заінтересованими органами

Проведення комплексної оцінки фіскальних ризиків та визначення їх впливу на державний бюджет

Підготовлено розширений звіт про фіскальні ризики

Завдання 1.4. Верифікація державних виплат

З метою сприяння розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні, підвищення адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків Урядом було поставлено завдання Міністерству фінансів України забезпечити здійснення верифікації державних виплат як дієвого інструмента для досягнення зазначеної мети. Процес верифікації спрямований на те, щоб кінцевими отримувачами допомог були саме ті громадяни, які потребують допомоги держави.

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

При здійсненні верифікації державних виплат Міністерством фінансів України виявлені численні факти невідповідності інформації, на підставі якої призначені, нараховані або здійснені державні виплати. За результатами цієї роботи були надані рекомендації органам, що здійснюють державні виплати, про зупинення або припинення таких виплат. Запровадження та подальше здійснення верифікації виплат у 2017 році дало змогу покращити роботу органів, які здійснюють соціальні виплати, удосконалити ведення інформаційних баз даних та реєстрів, а також сприяло виправленню помилок та викривлень, що були допущені при їх веденні.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

З метою побудови ефективної моделі контролю за державними виплатами, підвищення ефективності та якості верифікації, Міністерством фінансів України здійснюються заходи з впровадження Інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу. Очікується, що вказана платформа буде введена у дослідно-промислову експлуатацію протягом 2018 року. У 2018 році та наступних роках Міністерством фінансів України буде продовжуватись робота щодо законодавчого врегулювання основних правових та організаційних засад здійснення верифікації державних виплат в Україні, підвищення адресності державних виплат, а також недопущення втрат бюджету шляхом перевірки інформації, поданої фізичними особами для призначення, нарахування та/або виплати усіх видів державних виплат.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Завдання 1.5. Розвиток державного внутрішнього фінансового контролю

Україна перебуває у процесі впровадження державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК) відповідно до зобов’язань, взятих в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Розвиток системи державного внутрішнього фінансового контролю забезпечується через реалізацію заходів, спрямованих на підтримку внутрішнього аудиту (удосконалення методології з внутрішнього аудиту та проведення відповідних навчальних заходів для внутрішніх аудиторів) та розвитку внутрішнього контролю (реалізація пілотних проектів з внутрішнього контролю та проведення навчальних заходів), а також підвищення інституційної спроможності Департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю (CHU – Центрального підрозділу гармонізації (ЦПГ).

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

Впродовж 2017 року Міністерством фінансів України забезпечено послідовне виконання заходів у сфері розвитку ДВФК як невід’ємної частини системної реформи управління державними фінансами, зокрема:  з 1 січня 2017 року відповідно до кращих світових практик повноваження на виконання функції гармонізації ДВФК передано від Держаудитслужби до Міністерства фінансів України шляхом створення Департаменту гармонізації ДВФК;  за сприяння міжнародних партнерів розроблено Програму двостороннього співробітництва та «Дорожню карту» підтримки подальшого розвитку ДВФК, а також проведено оцінку (огляд) загального стану розвитку та функціональної спроможності підрозділів внутрішнього аудиту в Україні, а за її результатами визначено пріоритети подальшого розвитку цієї функції;  удосконалено правове регулювання у сфері ДВФК, зокрема прийнято Порядок здійснення Міністерством фінансів України оцінки функціонування системи внутрішнього аудиту;  спільно з нідерландськими експертами проведено 7 навчальних заходів, за результатами яких підвищили кваліфікацію 180 внутрішніх аудиторів.

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Протягом 2018–2021 років Міністерством фінансів України буде забезпечено подальший розвиток державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами та методологіями та кращими європейськими практиками.

Ключові завдання в 2018–2021 рр.

Очікуваний результат

Проведення спільно з нідерландськими експертами оцінки (огляду) функціонування внутрішнього контролю

Пропозиції щодо заходів, спрямованих на подальший розвиток внутрішнього контролю та імплементації кращих європейських практик у цій сфері

Реалізація пілотних проектів контролю та внутрішнього аудиту

внутрішнього

Рекомендації за результатами пілотних проектів, спрямовані на покращання загальної організації внутрішнього контролю, у тому числі формування структури внутрішнього контролю, управління ризиками, нагляду за здійсненням внутрішнього контролю, а також удосконалення діяльності з внутрішнього аудиту

Удосконалення методологічного забезпечення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту

Гармонізація методологічного забезпечення з питань державного внутрішнього фінансового контролю з міжнародно визнаними стандартами та методологіями та кращими європейськими практиками

Оновлення та реалізація програми кваліфікації для внутрішніх аудиторів

підвищення Набуття практичних навиків та знань з питань ДВФК відповідними фахівцями

Проведення навчальних заходів з питань внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту (тренінгів, семінарів, «круглих столів»)

Здійснення зовнішніх оцінок якості внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, обласних та Київській міській державних адміністраціях

Рекомендації щодо покращення внутрішнього аудиту

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Завдання 1.6. Реформування бухгалтерського обліку та аудиту

Реформування бухгалтерського обліку та аудиту, а також системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі здійснюється з урахуванням вимог актів законодавства ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору (МСБОДС), а також стратегічних документів у сфері управління державними фінансами та бухгалтерського обліку.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачено, що Сторони домовилися співпрацювати, зокрема щодо впровадження на національному рівні відповідних міжнародних стандартів та поступового наближення до права ЄС у сфері аудиту та бухгалтерського обліку. З метою приведення національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами законодавства ЄС у цій сфері Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Верховною Радою України прийнято Закон України від 05.10.2017 № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який набрав чинності 01.01.2018. Прийнятий Закон забезпечить удосконалення законодавчих засад ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до положень європейського законодавства, а також підвищення рівня прозорості та співставності показників фінансової звітності вітчизняних компаній, що сприятиме покращанню інвестиційного клімату в Україні. З метою гармонізації національного законодавства у сфері аудиту з актами європейського законодавства у відповідній сфері Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», який набрав чинності 07.02.2018 та вводиться в дію з 01.10.2018. Реалізація реформи аудиторської діяльності в Україні забезпечить підвищення рівня довіри з боку інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, підвищення рівня довіри до діяльності національних аудиторів, унеможливить надання неякісних аудиторських послуг, а також сприятиме прозорості та достовірності фінансової звітності емітентів цінних паперів, банків, страхових компаній, інших публічних компаній, у тому числі державних підприємств, та відкриє українським аудиторам доступ на європейські ринки. Прийняті закони України відповідають зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема щодо виконання Угоди про асоціацію в частині імплементації актів ЄС. 24

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

У результаті реалізації Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007–2015 роки і Стратегії розвитку системи управління державними фінансами Міністерством фінансів України здійснено низку заходів з удосконалення системи бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема затверджено:  20 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С) БОДС), які розроблені на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі, та методичні рекомендації щодо їх застосування;  план рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, розроблений з урахуванням бюджетної класифікації, який містить субрахунки для відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з виконання бюджетів, розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів, та порядок його застосування; 

форми фінансової звітності та порядок їх заповнення;



типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи;

 рекомендації щодо співставлення класифікації доходів і видатків у національних стандартах з бюджетною класифікацією доходів і видатків тощо.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Основним завданням Міністерства фінансів України за цим напрямом на 2018–2021 роки є вдосконалення нормативно-правових актів у сферах бухгалтерського обліку та аудиту, зокрема затвердження оновленої Стратегії модернізації системи реформування бухгалтерського обліку у державному секторі і реалізація відповідного плану дій.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Розробка та затвердження нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку

Забезпечення приведення нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку у відповідність із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Розробка та затвердження актів у сфері аудиту

нормативно-правових

Забезпечення приведення нормативно-правових актів у сфері аудиту у відповідність із Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»

Розроблення і затвердження нормативно-правових актів щодо національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі

Забезпечення ефективного нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в державному секторі

Розроблення програми навчання фахівців суб’єктів державного сектору з питань застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі

Підвищення професійної компетентності фахівців у сфері бухгалтерського обліку в державному секторі

Створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи для обміну інформацією та консолідації фінансової звітності з використанням баз даних та інформаційних систем

Створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи

Гармонізація українського законодавства в сфері бухгалтерського обліку та аудиту з нормами ЄС

Впровадження норм Директиви 2013/34/ЄС

Директиви

2006/43/ЄС

та

Завдання 1.7. Удосконалення міжбюджетних відносин

Удосконалення міжбюджетних відносин є одним із ключових завдань в контексті підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної бюджетної політики. Міністерство фінансів України бере активну участь в процесі децентралізації влади, створення належних матеріальних та фінансових умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень, надання органам місцевого самоврядування фіскальних інструментів для нарощування власних ресурсів та зменшення їх залежності від центральної влади у фінансовій сфері. У рамках реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні проводиться активна робота з формування спроможних територіальних громад. Бюджети об’єднаних територіальних громад набувають таких же бюджетних повноважень, як бюджети міст обласного значення, районні бюджети та переходять на прямі взаємовідносини з державним бюджетом і безпосередньо отримують міжбюджетні трансферти. Завдяки процесу добровільного об’єднання у 2015–2017 роках укрупнено більше 3 тисяч малочисельних територіальних громад.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

З 2015 року розпочато реформування бюджетної системи та запроваджено нову модель міжбюджетних відносин. Завдяки реалізації реформи міжбюджетних відносин вдалося досягти таких результатів: 26

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

 забезпечено формування нових прогресивних відносин в управлінні бюджетними ресурсами;  підвищено рівень фінансового забезпечення місцевих бюджетів – дохідна спроможність місцевих бюджетів зросла більше ніж у 2 рази;  створено умови для мотивацій органів місцевого самоврядування до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів;  органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати ставки місцевих податків в граничних межах, визначених законодавством, та надавати пільги з їх сплати;  змінено систему міжбюджетного вирівнювання: механізм балансування видаткових повноважень замінено на новий більш прогресивний, який дозволяє залишати більшу частину коштів на місцях, а саме горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів;  змінено систему вертикального балансування видаткових повноважень на горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів;  забезпечено надання якісних суспільних послуг споживачам завдяки розширенню видаткових повноважень органів місцевого самоврядування; 

збільшено інвестиційні ресурси місцевих бюджетів;



розширено коло місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом.

Тобто на законодавчому рівні забезпечено врегулювання питання повної бюджетної самостійності та фінансової незалежності місцевих бюджетів, що відповідає основним завданням Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

У Державному бюджеті на 2018 рік взаємовідносини з державним бюджетом встановлено для 1288 бюджетів, з яких 665 - бюджети об’єднаних територіальних громад. Кількість бюджетів об’єднаних територіальних громад збільшилась на 299 у порівнянні з кількістю таких бюджетів у 2017 році, та на 506 – у 2016 році. Їх кількість щороку буде збільшуватися, в результаті чого буде забезпечено виконання одного із напрямів реформування міжбюджетних відносин – перехід до дворівневої системи міжбюджетних відносин (державний бюджет – місцевий бюджет). Протягом 2018–2021 років Міністерство фінансів України планує подальше удосконалення міжбюджетних відносин шляхом запровадження середньострокового бюджетного планування та удосконалення програмно-цільового методу на місцевому рівні: Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Розроблення загальних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо визначення механізмів участі громадян у бюджетному процесі, включаючи бюджет участі

Посилення впливу громадськості на використання місцевих фінансів

Розроблення загальних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо підготовки та затвердження бюджетних регламентів

Посилення фінансової прозорості органів місцевого самоврядування

Удосконалення механізму вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів. Розширення бази оподаткування за доходами, що зараховуються до місцевих бюджетів

Зменшення диспропорцій бюджетної забезпеченості між місцевими бюджетами. Формування збалансованих місцевих бюджетів. Створення стимулів для нарощування податкового потенціалу територій і ефективного використання коштів

Розроблення методичних рекомендацій щодо складення місцевих бюджетів на середньострокову перспективу, узгоджених з методологією середньострокового планування державного бюджету

Посилення спроможності територіальних громад до розроблення місцевих бюджетів на середньострокову перспективу

та

підзвітності

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 1.8. Підвищення прозорості бюджету

Реалізація принципів ефективності та результативності, публічності та прозорості передбачає наявність дієвої системи ключових показників ефективності та інструментів інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного та місцевих бюджетів, а також контролю за їх виконанням. Суть завдання полягає у розробці та впровадженні в дослідну експлуатацію інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет», в тому числі модуля «Бюджет для громадян», з метою підвищення прозорості бюджетного процесу та створення механізму для участі в ньому громадськості.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

У 2015 році розпочато розробку єдиного веб-порталу використання публічних коштів з метою оприлюднення даних щодо використання публічних коштів відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів». У 2017 році було введено в промислову експлуатацію єдиний веб-портал використання публічних коштів (https://spending.gov.ua). Рейтинг України в Індексі відкритості бюджету (Open Budget Index) підвищився з 46 балів у 2015 році до 54 балів у 2017 році.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Впровадження в промислову експлуатацію модуля «Бюджет для громадян» інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет»

Підвищення прозорості бюджетного процесу

Складення і опублікування «Бюджету для громадян»

Публікація на офіційному основних показників Бюджету

веб-сайті

візуалізації

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Завдання 1.9. Підвищення інституційної спроможності Міністерства фінансів України

Одним із пріоритетних напрямів реформування Міністерства фінансів України є підвищення його інституційної спроможності щодо формування і координації державної політики та стратегічного планування, участь у реформі системи державного управління, підвищення професійності, підзвітності та результативності працівників Мінфіну. Підвищення інституційної спроможності значною мірою також залежить від рівня автоматизації внутрішніх процесів та запровадження сучасних технологій у сфері інформаційно-телекомунікаційних систем.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

УЧАСТЬ У РЕФОРМІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Міністерство фінансів України бере участь у реформуванні державного управління. Мінфін обрано одним із 10 пілотних міністерств, в яких були утворені нові директорати політик, Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції та запроваджені посади фахівців з питань реформ. У рамках реалізації Концепції запровадження посад фахівців з питань реформ Міністерством фінансів України досягнуто таких результатів:  забезпечено проведення функціонального аналізу (категоризація та розподіл функцій на «політичні» та «неполітичні»), в результаті якого було виділено ключові сфери політики Мінфіну;  затверджено оновлену організаційну структуру і утворено 6 директоратів, в яких передбачено 98 посад фахівців з питань реформ;  визначено для кожного директорату місії, цілі, сфери, у яких вони забезпечуватимуть формування державної політики;  забезпечено проведення конкурсних процедур, в рамках яких було отримано 514 заяв на зайняття вакантних посад фахівців з питань реформ Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції.

СТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Паралельно з участю в реформуванні системи державного управління Міністерством фінансів України протягом 2017 року здійснювався ряд заходів, направлених на становлення ефективної системи управління людськими ресурсами відповідно до найкращих світових практик:  для проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців було організовано та проведено заходи щодо визначення завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців; 30

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

апарату Міністерства фінансів України, зокрема забезпечено зв’язок цих завдань на 2018 рік із стратегічними цілями Мінфіну;  проведено, із застосуванням найкращих світових практик, опитування персоналу, за результатами якого був складений відповідний План заходів щодо підвищення мотивації та професійної компетенції та забезпечено виконання окремих заходів, що були заплановані на цей період;  забезпечено співпрацю з навчальними закладами та залучено до співпраці нові організації, що надають послуги з навчання, зокрема проведення тренінгів, короткострокових тематичних семінарів тощо;  розроблено План-графік навчання працівників апарату Міністерства фінансів України та забезпечено підвищення кваліфікації 316 співробітників Мінфіну.

ПІДВИЩЕННЯ СПРОМОЖНОСТІ В СФЕРІ ІТ

Станом на початок 2017 року інформаційно-телекомунікаційні системи Міністерства фінансів України знаходились у задовільному стані та потребували оперативних та ефективних дій, направлених на осучаснення ІТ обладнання. Протягом 2017 року в цьому напрямі були досягнуті такі результати: 

оновлено засоби криптографічного захисту інформації та систему збереження даних;



забезпечено придбання обладнання для основного та резервного центру обробки даних;

 забезпечено закупівлю комп’ютерної техніки та ліцензійного програмного забезпечення для всіх співробітників.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

У середньостроковій перспективі Міністерством фінансів України планується подальше підвищення інституційної спроможності, запровадження кращих світових практик управління персоналом з метою професійного та особистого розвитку працівників, а також автоматизація основних процесів та інтеграція вже існуючих програмних рішень. Зокрема, планується виконання таких ключових завдань:

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Ключові завдання в 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Участь у реформі системи державного управління Проведення конкурсних процедур на посади в директорати політик

Організовано проведення конкурсів посад фахівців з питань реформ

на

зайняття

Розроблення Положення про проектну діяльність, стандартів проектної документації та методичних рекомендацій щодо її ведення

Підвищення ефективності виконання стратегічних цілей та запровадження сучасних підходів проектної діяльності в Мінфіні

Проведення функціонального обстеження Мінфіну

Виключення дублюючих та невластивих функцій

Розроблення середньострокових стратегічних планів та операційних планів міністерства, моніторинг їх виконання

Підвищення рівня контролю та звітності щодо виконання стратегічних цілей та операційних завдань

Становлення ефективної системи управління людськими ресурсами Проведення заходів щодо підготовки до розроблення HR стратегії Міністерства фінансів України

Дослідження основних етапів формування HR стратегії з метою визначення основних напрямків, цілей та принципів управління людськими ресурсами та формування пропозицій щодо її розробки

Затвердження Порядку визначення потреб у професійному навчанні працівників апарату Міністерства фінансів України

Становлення процесу організації навчання працівників та визначення потреб у навчанні відповідно до стратегічних цілей Міністерства фінансів України

Підвищення спроможності в сфері ІТ Проведення ІТ Аудиту інформаційних Міністерства фінансів України

систем

Оцінка поточного стану ІТ систем, їх рівня захищеності, а також можливостей розвитку та інтеграції

плану

Визначення напрямів та планів подальшого розвитку ІТ систем, підвищення їх ефективності та рівня автоматизації

Запровадження системи електронного документообігу

Повний перехід на безпаперовий документообіг з метою підвищення ефективності та оперативності робочих процесів

Розробка та затвердження Стратегічного розвитку ІТ систем (ІТ Стратегія)

Запровадження методологічної бази безпеки), а також програмних та рішень для захисту інформації

(політик технічних

Становлення стійкої та надійної ІТ архітектури

Підвищення ресурсів

рівня

захищеності

інформаційних

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 1.10. Моніторинг адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів

Розробка комплексу програмно-технічних заходів з проведення аналізу інформації в базах даних та інформаційних ресурсів ДФС, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів з метою створення систем моніторингу.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

На виконання вимоги абзацу першого пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 484 затверджено Положення про міжвідомчу робочу групу з проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються ДФС (далі – міжвідомча робоча група), який проводився у період з 29.06.2017 по 01.09.2017. До складу міжвідомчої робочої групи були залучені представники таких організацій: Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державного агентства з питань електронного урядування України та Державного підприємства «Українські спеціальні системи». Звіт міжвідомчої робочої групи про результати проведення аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються ДФС надано Кабінету Міністрів України листом від 31.01.18 № 26000-04-3/26 ДCK. З метою реалізації вимог зазначеної постанови Кабінету Міністрів України щодо створення системи контролю, в тому числі моніторингу адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів, було придбано програмне забезпечення системи бізнес-аналітики Oracle та необхідне обладнання, зокрема: оптичні комутатори мережі зберігання даних (SAN switches), сервери IBM Power System S822, а також засоби криптографічного захисту інформації для створення оптоволоконних ліній зв’язку між Міністерством фінансів України, ДФС та ДКСУ.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

У 2018–2021 роках планується проведення аналізу та узагальнення звітних показників та структур даних ДФС, що використовуються при адмініструванні податків, з метою створення системи моніторингу звітних показників ДФС. Також передбачено створення комплексу програмно-технічних заходів щодо виявлення типів потенційних загроз втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС і дієвих методів їх запобігання з метою побудови системи виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС. Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Розробка звітних форм для інформаційного ресурсу Міністерства фінансів України

Реалізація одного з етапів системи моніторингу звітних показників ДФС

Визначення порядку формування, аналізу і моніторингу звітних показників ДФС

Створення системи моніторингу звітних показників ДФС

Визначення типів потенційних загроз стороннього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС і дієвих методів їх запобігання

Побудова інформаційної системи виявлення і запобігання загрозам втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС

Завдання 1.11. Впровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я

З метою ефективного використання бюджетних коштів на надання медичної допомоги населенню, підвищення якості та доступності цієї допомоги Міністерством фінансів спільно із Міністерством охорони здоров’я України має бути змінена модель фінансування системи охорони здоров’я шляхом переходу від утримання мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я (утримання будівель, ліжок, персоналу незалежно від кількості та якості наданих ними медичних послуг населенню) до оплати результатів діяльності цих закладів – фактично наданих пацієнтам медичних послуг.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я» прийнято нормативно-правові акти, які передбачають:  запровадження програми державних гарантій медичного обслуговування населення (програми медичних гарантій), що визначає перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом;  поетапну зміну розмежування видатків з охорони здоров’я між державним бюджетом та місцевими бюджетами у зв’язку з запровадженням програми медичних гарантій;  запровадження з 1 квітня 2017 року відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено видатки на реалізацію з 1 липня 2018 року програми державних гарантій для первинної медичної допомоги. 34

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

У 2017 році за пропозицією Міністерства фінансів України та Національної академії медичних наук розпочато пілотний проект, яким передбачено перехід від утримання чотирьох клінік науково-дослідних установ Національної академії медичних наук до оплати наданих ними послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. У рамках його реалізації у 2017 році громадянам було надано понад 8 тис. послуг високоспеціалізованої дороговартісної медичної допомоги. Однак короткий термін проведення пілотного проекту не дозволив запустити нову модель в повному обсязі і зробити всі послуги повністю безкоштовними для громадян (70 % вартості послуг за рахунок коштів державного бюджету, 30 % вартості послуг – доплати за власні кошти громадян на оплату лікарських засобів та медичних виробів).

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Реалізація з 1 липня 2018 року програми медичних гарантій для первинної медичної допомоги, визначення тарифу (капітаційної ставки) та коригувальних коефіцієнтів для оплати первинної медичної допомоги населенню Поступове запровадження протягом 2019–2020 років реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для інших видів медичної допомоги, зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів

Покращення якості і доступності медичної допомоги. Підвищення ефективності використання бюджетних коштів на надання медичної допомоги населенню

Продовження реалізації програми відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) під час амбулаторного лікування осіб з розширенням кількості медичних станів, на які поширюється дія програми

Продовження та удосконалення реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в чотирьох клініках науково-дослідних установ Національної академії медичних наук

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Завдання 1.12. Підвищення прозорості планування видатків на вищу освіту

Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу України з державного бюджету здійснюються видатки на вищу освіту, а саме на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науковопедагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації (університетах, академіях, інститутах) державної власності. Проте, як свідчить практика, формування показників державного замовлення здійснюється не з урахуванням державних потреб у підготовці фахівців з вищою освітою, а фактично за принципом утримання вищого навчального закладу. Щорічно спостерігається недовиконання затверджених обсягів державного замовлення (2013 рік на 5,5 тис. осіб, 2014 рік – на 25,3 тис. осіб, 2015 рік – на 8,4 тис. осіб, 2016 рік – на 14,8 тис. осіб). Варто зазначити, що незважаючи на недовиконання планових обсягів прийомів до вищих навчальних закладів видатки на вищу освіту не скорочувалися, внаслідок чого протягом останніх чотирьох років неефективно використано 1,2 млрд. гривень бюджетних коштів.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

За ініціативи Міністерства фінансів України до Бюджетного кодексу України було внесено зміни, якими встановлено, що обсяг видатків державного бюджету на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри: кількість здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями та спеціальностями і співвідношення вартості освітніх послуг; рівень результатів зовнішнього незалежного оцінювання вступників; показники якості освітньої і наукової діяльності вищого навчального закладу.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Проведення оцінки та аналізу ефективності здійснення видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами

Участь у підготовці пропозицій та розрахунків щодо запровадження формульного розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту

Підвищення ефективності використання бюджетних коштів на вищу освіту

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 1.13. Монетизація субсидій на рівні домогосподарств

Запровадження в Україні монетизації субсидій – це важливий і відповідальний крок реформування системи соціального захисту. Перехід від застарілої моделі надання субсидій до їх монетизації є передумовою енергоефективності та ощадливого використання енергоресурсів. Монетизація субсидій на рівні домогосподарств є кінцевим етапом монетизації субсидій і покликана забезпечити реформування державної політики в системі надання субсидій, підвищення їх адресності та посилити контроль за видатками у цій сфері. Доступність та прозорість в реалізації і адмініструванні цієї програми дозволить виключити можливість зловживання і корупцію.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

У звітному періоді було здійснено підготовку та законодавче врегулювання в частині запровадження першого етапу монетизації розрахунків за субсидіями на рівні підприємствнадавачів послуг. Відтак з 2018 року бюджетні кошти на надання субсидій перераховуються безпосередньо за фактично спожиті ресурси та надані послуги, що унеможливило отримання більшого обсягу субсидій, ніж спожили домогосподарства. Запровадження прямих розрахунків з надавачами послуг з визначенням чітких термінів перерахування коштів забезпечило прозоре та цільове спрямування бюджетних коштів та підвищило контроль за їх використанням.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Монетизація субсидій на рівні домогосподарств – наступний етап, який передбачає запровадження надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі на рівні кінцевого споживача. Для цього необхідно забезпечити створення єдиного реєстру з регулярно оновлюваною базою даних субсидіантів-домогосподарств та їх верифікацію, яка передбачає перевірку доходів одержувачів субсидій. Ключові завдання у 2018-2021 рр. Розроблення і затвердження механізму запровадження з 1 січня 2019 року надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі на рівні кінцевого споживача

Очікуваний результат Підготовка правового підґрунтя для субсидій на рівні домогосподарств

монетизації

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

4.2. СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ № 2. ПРОСТА, ЕФЕКТИВНА, СПРАВЕДЛИВА ПОДАТКОВА ТА МИТНА СИСТЕМИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ ТА ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ ЄС Наступним важливим завданням Міністерства фінансів України є забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики, яка має забезпечити ефективне акумулювання ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій, одночасно забезпечивши справедливість та рівність податкової системи, її адаптацію до норм та правил Європейського Союзу, відсутність негативного впливу для ведення бізнесу та сприяння економічному розвитку.

Завдання 2.1. Підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи

Ключовим фактором успіху в напрямі підвищення якості та ефективності податкового адміністрування є проведення реформи Державної фіскальної служби України (ДФС) в напрямі перетворення її на сервісний орган, який надає допомогу суб’єктам господарювання та населенню у сплаті податків та здатний ефективно протидіяти ухилянню від сплати податків.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

Підвищення якості та ефективності податкового адміністрування є одним з найголовніших завдань Міністерства фінансів України протягом останніх декількох років. Саме тому значну увагу приділено не лише законодавчому регулюванню, а також запровадженню сучасних ІТ рішень, що дозволять мінімізувати ризики, пов’язані, зокрема, із ручним втручанням у роботу інформаційних систем. Протягом 2017 року досягнуто такі результати та цілі:  запущено Реєстр автоматичного відшкодування ПДВ, який дозволив мінімізувати ризики виникнення корупції та «ручного» втручання у процес відшкодування;

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

 запущено Систему моніторингу ризиків з ПДВ, що дала можливість автоматизувати процес моніторингу накладних та мінімізувати ризики виникнення корупції;  затверджено порядок здійснення контролю, в тому числі моніторингу Міністерством фінансів України адміністрування ДФС баз даних щодо адміністрування податків; 

запущено процес видачі узагальнюючих податкових консультацій;



переглянуто та оновлено ризикоорієнтовану систему податкового контролю;

 у структурі Міністерства фінансів України створено окремий відділ, що відповідає за впровадження реформ у податковій сфері. Також слід відмітити основні результати та ключові цілі, яких було досягнуто Міністерством фінансів України в напрямі реформування та підвищення інституційної спроможності ДФС протягом 2017 року:  розпочато процес ліквідації податкової міліції та розроблено законопроект «Про Службу фінансових розслідувань»;  запроваджено нові підходи до проведення конкурсних відборів у ДФС – із залученням представників Міністерства фінансів України, Бізнес-омбудсмена та експертів, а також із застосуванням аудіо- та відеофіксації;  запроваджено KPI для ДФС, які були розроблені спільно з громадськими експертами Реанімаційного пакету реформ в партнерстві з НДІ фіскальної політики та Інститутом податкових реформ; 

визначено 4 напрями у реформуванні ДФС:

• • • •



розроблено алгоритм для автоматизації камеральних перевірок;



забезпечено оновлення функціоналу Електронного кабінету.

обслуговування платників податків; аудит; погашення податкового боргу; робота з персоналом;

У зв’язку із необхідністю покращання взаємодії з питань міжнародного оподаткування та виконання Україною норм закріплених в Угоді про асоціацію з Європейським союзом, Міністерством фінансів України, протягом 2017 року, були досягнуті такі результати:  ухвалено Парламентом законопроект щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС;  з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році було збільшено ставки акцизного податку на алкогольні напої на 20 % та наближено до вимог Європейського союзу класифікацію алкогольних напоїв для цілей оподаткування акцизним податком;  передбачене щорічне збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: у 2018 році – на 29,7 %, а у подальші роки – на 20 % до рівня 90 євро за 1000 штук;  забезпечено нормативне регулювання питання, щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаженнярозвантаження, зберігання пального, витратомірами та рівнемірами.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

У середньостроковій перспективі подальші кроки з підвищення якості та ефективності податкового адміністрування, нерозривно пов’язані із продовженням реформування ДФС в частині стандартизації порядку здійснення ключових функцій та процедур, а також подальшим покращанням взаємодії з питань міжнародного оподаткування та виконання Україною норм закріплених в Угоді про асоціацію з Європейським союзом. Зокрема, протягом 2018-2021 років Міністерство фінансів України планує виконати такі ключові завдання: Ключові завдання у 2018-2021 рр. Запровадження комплексної реформи ДФС

Очікуваний результат • • • •

Створення злочинів

Органу

розслідування

фінансових

Покращання корпоративної культури у ДФС та її перетворення у сервісну службу, яка стимулює добровільну сплату податків. Впровадження ІТ-рішень у роботу ДФС. Впровадження ризик-менеджменту у процеси податкових перевірок, роботу з боржниками. Розробка Плану дій з реформування ДФС після схвалення Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

Забезпечення ефективної боротьби з правопорушеннями у податковій та митній сферах

Проведення оцінки основних компонентів податкового адміністрування з використанням Методики діагностики податкового адміністрування (TADAT)

Підвищення якості податкового адміністрування

Запровадження єдиної уніфікованої форми податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску

Спрощення сплати та адміністрування податків

Гармонізація законодавства з нормами ЄС

Виконання норм Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо впровадження таких Директив ЄС: Директива 2007/74/ЄС, Директива 92/83/ЄЕС, Директива 2003/96/ЄС, Тринадцята Директива 86/560/ЄЕС, Директива 2011/64/ЄС, Директива 2006/112/ЄС

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 2.2. Розширення бази оподаткування

Одним із ключових напрямів забезпечення формування та реалізації Міністерством фінансів України податкової політики є проведення роботи із розширення бази оподаткування, яке полягає у протидії стратегіям та практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування, посиленню контролю за трансфертним ціноутворенням, а також перегляді умов угод про уникнення подвійного оподаткування.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

У рамках реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, Міністерством фінансів України досягнуто такі ключові результати та цілі:  розроблено законопроект щодо Податку на виведений капітал, що стимулюватиме збільшення інвестицій у розвиток виробництва та сприятиме спрощенню податкового адміністрування;  розпочато процес імплементації основних положень Мінімального стандарту плану дій з протидії ухилянню від сплати податків (BEPS);  розроблено Дорожню карту щодо запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією в податкових цілях;  підписано Протоколи про внесення змін до угод про уникнення подвійного оподаткування з Великою Британією, Королівством Нідерланди, Туреччиною, Малайзією, Кіпром;  підготовлено та ратифіковано Верховною Радою України Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування з Мальтою та Люксембургом; 

підготовлено Угоду щодо імплементації Багатостороннього інструменту (MLI). 41

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Протягом 2018–2021 років планується подальше запровадження змін у сфері розширення бази оподаткування, в першу чергу за рахунок повного виконання Мінімального стандарту BEPS, забезпечення умов для приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін фінансовою інформацією, а також аналізу можливостей розширення бази майнового оподаткування з використанням кращого світового досвіду. Зокрема, протягом 2018-2021 років Міністерством фінансів України планується виконання таких ключових завдань: Ключові завдання в 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Повне виконання Мінімального стандарту BEPS

Зменшення рівня податкових зловживань та застосування практик розмивання бази оподаткування

Розроблення критеріїв визначення осіб з високими статками і надання повноважень ДФС отримувати доступ до інформації про їх банківські рахунки за умов належного захисту таких даних

Встановлення ефективного контролю щодо повноти та своєчасності сплати податків платниками податків, що мають великі статки

Створення системи контролю за введенням в обіг товарів, включаючи розширене використання реєстраторів розрахункових операцій

Посилення контролю за обігом товарів

Підписання протоколів про зміни до Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням з Швейцарією, Бельгією, Францією, Австрією, Німеччиною, Іспанією

Розширення переліку країн партнерів у напрямі уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням

Забезпечення умов для приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін фінансовою інформацією

Підписання багатосторонньої угоди Компетентним органом України. Імплементація Єдиного Стандарту Звітності, який передбачає періодичний (раз на рік) обмін податковою інформацією між державами, що долучилися до його впровадження

У частині виконання Україною норм, закріплених в Угоді про асоціацію з Європейським союзом, Міністерством фінансів України, зокрема, планується імплементація деяких окремих положень Директив Ради ЄС щодо спільної системи податку на додану вартість та акцизного податку. 42

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 2.3. Підвищення ефективності роботи митниці

У рамках реформування ДФС Міністерство фінансів України та Уряд проводять системну реформу митниці, покликаної сформувати концептуально новий порядок взаємодії митниць з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Метою реформи є поліпшення якості, забезпечення прозорості та підвищення ефективності роботи митниць шляхом удосконалення законодавства; посилення інституційної спроможності відповідно до кращих європейських практик та керівних принципів ЄС, прискорення експорту та імпорту товарів і спрощення процедур торгівлі.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

За підсумком 2017 року Міністерством фінансів України досягнуто такі ключові результати та цілі:  внесено на розгляд до Верховної Ради України ряд законопроектів, що регулюють питання митної справи, зокрема, щодо впровадження інституту авторизованого економічного оператора, спрощення радіологічного та екологічного контролю, митно-брокерської діяльності: • «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»; • «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску»; • «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо дерегуляції певних видів господарської діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів»;  вдосконалено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації;  створено нормативно-правове підґрунтя для запровадження єдиного рахунку для всіх митниць ДФС, відкритого на ім’я ДФС, який дозволить підприємствам сплачувати митні платежі в будь-якій митниці на території України;

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

 схвалено Стратегію розвитку системи управління ризиками у сфері митного контролю на період до 2022 року та Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. У рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в митній сфері Мінфіном підготовлено низку законопроектів. На розгляді Верховної Ради України знаходяться 6 законопроектів. У разі прийняття Верховною Радою України у 2018 році зазначених законопроектів будуть створені умови для виконання зобов’язань по Угоді в частині:  створення передумов для започаткування процедури приєднання України до Конвенцій про спрощення формальностей у торгівлі товарами і про єдиний режим транзиту;  запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора аналогічного тому, що функціонує в ЄС;  приведення у відповідність із нормами регламентів ЄС українського законодавства в частині митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності та в частині звільнення від оподаткування митом.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Подальше підвищення ефективності роботи митниці передбачає приєднання України до європейської транзитної системи NCTS, продовження гармонізації законодавства України та Європейського союзу, а також реалізацію заходів з реформування митної справи. Зокрема, протягом 2018-2021 років Міністерством фінансів України планується виконання таких ключових завдань:

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Розробка законопроекту щодо наближення законодавства України до митного законодавства ЄС

Створення сприятливих умов ведення господарської діяльності та виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС

Подальший розвиток електронної системи обміну інформацією за принципом “єдиного вікна”

Скорочення часових витрат під експортно-імпортних операцій

Підготовка підзаконних актів, необхідних для впровадження в повному обсязі інституту авторизованого економічного оператора

Скорочення витрат часу та коштів на ведення зовнішньоекономічної діяльності шляхом прискорення руху товарів між продавцями та покупцями

Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Плану дій з реформування митної справи відповідно до керівних принципів ЄС, таких як Customs Blueprints

Комплексне реформування митниці

Розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю та модернізація інформаційнотелекомунікаційної системи митниці

Автоматизація митних процедур та запровадження ефективної системи моніторингу та контролю на митниці

час

здійснення

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

4.3. СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ № 3. ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПІДТРИМКУ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ, ЕФЕКТИВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ У частині функції забезпечення формування та реалізації фінансової політики до компетенції Міністерства фінансів України відноситься забезпечення макроекономічної стабільності в частині стабільності фінансової системи через підтримання на економічно безпечному рівні рівня дефіциту державного бюджету та державного боргу, а також через створення умов для належного управління державними банками, яке має забезпечити ефективне фінансове посередництво та спрямування ресурсів банківського сектору для цілей економічного розвитку. Також має бути забезпечений ефективний моніторинг фінансових операцій, що не допускає використання фінансової системи для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

Завдання 3.1. Збалансованість бюджету та боргова безпека

Державний борг України за 2014–2016 роки зріс більше ніж у тричі, зокрема внаслідок значної девальвації національної валюти. Це негативно вплинуло на здатність держави виконувати боргові зобов’язання та, в свою чергу, спричинило зниження її кредитних рейтингів й необхідність проведення реструктуризації державного та гарантованого державою зовнішнього боргу. Висока валютна складова державного боргу, а також пікові платежі з погашення державного боргу у 2019–2020 роках характеризують валютний ризик та ризик рефінансування державного боргу як високі. Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2018–2020 роки визначені такі цілі управління державним боргом:  збільшення частки державного боргу у національній валюті, в тому числі шляхом залучення іноземних інвесторів до інвестування в облігації у національній валюті;  подовження середнього строку до погашення державних цінних паперів і забезпечення рівномірного графіку погашення державного боргу, в тому числі шляхом здійснення операцій з активного управління державним боргом з метою зменшення пікових навантажень на державний бюджет та стимулювання попиту на державні цінні папери;  залучення довгострокового пільгового фінансування шляхом розширення співпраці як з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Світовим банком, Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, так і з урядами країн-партнерів України;  продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами, в тому числі шляхом забезпечення відкритості та публічності. Одним із основних завдань бюджетної політики, спрямованих на стабілізацію публічних фінансів, визначених Коаліційною угодою, Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, Стратегією сталого розвитку «Україна–2020», Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, програмами співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, є поступове зменшення дефіциту державного бюджету та, відповідно, зниження державного боргу щодо валового внутрішнього продукту. Значний вплив на економічну ситуацію та подальше впровадження реформ матиме отримання Україною фінансування від міжнародних інституцій, а також фінансової підтримки Європейського Союзу та США.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

ЩОДО ЗБАЛАНСОВАНОСТІ БЮДЖЕТУ

Затверджений у законах про Державний бюджет України (із змінами) показник дефіциту державного бюджету у 2015 році становив 4,1 % ВВП (фактичний – 2,3 %), у 2016 році – 3,7 % ВВП (фактичний – 2,9 %), у 2017 році – 2,7 % ВВП (фактичний – 1,6 %). Зменшення відносного показника дефіциту держбюджету з одного боку обмежує можливості щодо фінансування пріоритетних напрямів видатків, в тому числі спрямованих на реалізацію реформ, а з іншого боку – сприяє стабілізації публічних фінансів, зокрема завдяки зниженню темпів приросту державного боргу та, відповідно, видатків на його обслуговування. Разом з цим подальші можливості зменшення рівня дефіциту державного бюджету суттєво обмежені необхідністю забезпечення видатків на оборону та безпеку, обслуговування державного боргу та міжбюджетні трансферти, які суттєво зросли останніми роками. Так, за період з 2013 року по 2017 рік фактичні видатки державного бюджету як відсоток ВВП зросли за функціональною класифікацією видатків: на оборону – на 1,5 в. п., на обслуговування державного боргу – на 1,6 в. п. та на міжбюджетні трансферти – на 1,5 в. п., на громадський порядок, безпеку та судову владу – на 0,4 в. п.

ЩОДО БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ

У 2017 році Міністерством фінансів України проведено роботу щодо удосконалення законодавства з питань управління державним та гарантованим державою боргу, в тому числі внесено зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України з метою уможливлення проведення активних операцій з управління державним боргом та приведення процедур здійснення державних зовнішніх запозичень у відповідність із кращими міжнародними практиками, а також з метою врегулювання деяких питань боргової політики (удосконалення порядку затвердження середньострокової стратегії управління державним боргом) та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Також продовжувалось здійснення заходів щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Міністерством фінансів України спільно з експертами Світового банку проаналізовано результати проведених аукціонів з розміщення ОВДП за останні роки та змінено підходи до проведення аукціонів, у тому числі враховано необхідність збільшення обсягів випуску кожного інструменту до ліквідного об’єму, що можливо досягти шляхом проведення дорозміщення

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

існуючих інструментів без випуску нових з таким самим строком обігу; запроваджені щотижневі консультації з первинними дилерами щодо попиту на ОВДП, в результаті яких запроваджене коригування графіка розміщення ОВДП. Такі підходи забезпечують прозорість та передбачуваність дій емітента на внутрішньому ринку державних цінних паперів, що сприяє збільшенню довіри інвесторів, у тому числі іноземних. За погодженням з Кабінетом Міністрів України Міністерством фінансів України залучено фінансового радника з питань управління державним боргом та здійснення державних зовнішніх запозичень. Проведено роботу із забезпечення повноцінного доступу України на зовнішні ринки капіталу.

У вересні 2017 року Україна здійснила перший з часів реструктуризації державного зовнішнього боргу у 2015 році випуск облігацій зовнішньої державної позики на основну суму 3,0 млрд. дол. США зі строком погашення 15 років за ставкою 7,375% річних. Загальні показники зацікавленості з боку інвесторів у новому випуску перевищили 9 млрд. доларів США. Цей випуск визнано кращим серед країн Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки, і це свідчить про те, що інвестори довіряють Україні. Така операція стала важливим кроком для ефективного управління державним боргом та стабілізації фінансової системи України в майбутньому. Здійснено заходи щодо активного управління державним боргом та забезпечення мінімізації ризику рефінансування державного боргу:  здійснено обмін/викуп ОЗДП 2015 року першої та другої серій з доходністю 7,75 % (на основну суму 1,2 млрд дол США та 0,4 млрд дол США відповідно) за рахунок коштів нового випуску, що знизило ризик рефінансування державного боргу наступних двох років та відкрило шлях для майбутніх правочинів з метою подальшого вирівнювання графіка погашення державного зовнішнього боргу України, а також сприяло стимулюванню попиту інвесторів на ОЗДП 2017 року;  у жовтні 2017 року здійснено правочин з державним боргом (репрофайлінг) шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики в обсязі 219,6 млрд грн, що знаходились у власності Національного банку України, на нові ОВДП з фіксованими процентними ставками, а також з прив’язкою доходності до рівня інфляції. У результаті здійснення репрофайлінгу погашення портфеля ОВДП Національного банку України відбуватиметься рівномірно – близько 12 млрд гривень щороку, що дозволить розподілити навантаження на державний бюджет протягом 30 років. При цьому наявність одночасно ОВДП з фіксованою та плаваючою ставками забезпечує диверсифікацію відсоткового ризику. 47

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Активізовано роботу з іноземними інвесторами та співпрацю з провідними міжнародними рейтинговими агентствами, в тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу управління державним боргом та розкриття відповідної інформації. Протягом 2017 року суверенні кредитні рейтинги України були підвищені або підтверджені рейтинговими агентствами (Moody’s підвищив з рівня «Саа3» до «Саа2» та прогноз зі стабільного на позитивний; Standard & Poor’s підтвердив рейтинг «В-» та прогноз стабільний; Fitch Ratings підтвердив рейтинг «В-» та прогноз стабільний). У 2017 році здійснювалась підтримка інформаційно-аналітичної системи «Управління державним боргом» (ІАС УДБ), у тому числі доопрацьовано інструменти прогнозування та звітності, удосконалено програмне забезпечення з управління державним боргом для захищеності від атак, пов’язаних з вразливостями загальносистемного програмного забезпечення від зовнішнього проникнення на сервери, порушення функціонування ІАС УДБ, спотворення та знищення баз даних. Протягом 2017 року Міністерством фінансів України опрацьовувались документи щодо надання державних гарантій та погодження залучення державними підприємствами, 50 % акцій яких належить державі, кредитів, позик, надання гарантій та порук. За результатами 2017 року надано державні гарантії за кредитом НАЕК «Енергоатом» для фінансування інвестиційного проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України» в обсязі майже 7,0 млрд грн (250,0 млн дол США) та за кредитами, що залучаються в рамках Програми підвищення обороноздатності та безпеки України в обсязі 1,1 млрд грн.

Забезпечено утримання на кінець 2017 року державного боргу та гарантованого державою боргу в межах їх граничних обсягів. На фоні покращення динаміки економічного й соціального розвитку України та продовження у 2017 році зростання економіки, започаткованого у попередньому році, а також зниження дефіциту державного бюджету з 2,9 % до ВВП за 2016 рік до 1,6 % до ВВП за 2017 рік показник відношення державного боргу України до ВВП також значно покращився – з 69,2 % на кінець 2016 року до 61,5 % на кінець 2017 року, а разом з гарантованим державою боргом – з 80,9 % до 71,8 %.

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

ЩОДО ЗБАЛАНСОВАНОСТІ БЮДЖЕТУ

В умовах недостатнього фінансування видатків за всіма основними державними функціями, подальші можливості фіскальної консолідації знаходяться у площині проведення галузевих реформ, спрямованих на зменшення частки та ролі держави або подальшого перегляду видаткових повноважень між органами влади та бюджетами різних рівнів. Зазначене також унеможливлює скорочення частки перерозподілу ВВП через доходи бюджету, яке має відбуватись виключно у взаємозв’язку із відповідною оптимізацією видаткової частини бюджету. У середньостроковій перспективі дефіцит державного бюджету передбачається у 2018 році на рівні 2,4 % ВВП, у 2019 році – 2,2 % ВВП, у 2020 році – 2,0 % ВВП, у 2021 році – 2,0 % ВВП.

ЩОДО БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ

Основними завданнями управління державним та гарантованим державою боргом у середньостроковій перспективі є:  подальше удосконалення законодавства в сфері управління державним та гарантованим державою боргом відповідно до кращих міжнародних практик; 

здійснення заходів щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів;



проведення активної роботи з інвесторами та міжнародними рейтинговими агентствами;

 здійснення заходів щодо мінімізації ризику рефінансування державного боргу та уникнення пікових навантажень на державний бюджет, пов’язаних з платежами за державним боргом; 

розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Підвищення суверенних кредитних рейтингів України рейтинговим агентством Standard & Poor’s до рівня «ВВВ» до 2021 року, при цьому плановий показник на кінець 2018 року – «В+».

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Удосконалення законодавства в сфері управління державним та гарантованим державою боргом відповідно до кращих міжнародних практик

Встановлення більш жорстких обмежень щодо надання державних гарантій. Розроблення підходів щодо удосконалення механізмів моніторингу ризиків, пов’язаних з державними гарантіями, в тому числі запровадження комісії за видачу гарантій, розмір якої розраховуватиметься на основі оцінки ризику, та вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника під час видачі таких гарантій. Затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом в оновленому форматі

Здійснення заходів щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів

Розвиток інституту первинних дилерів та їх ротація. Розширення бази інвесторів у державні цінні папери. Збільшення частки державних внутрішніх запозичень та державного внутрішнього боргу

Проведення активної роботи з інвесторами та міжнародними рейтинговими агентствами

Забезпечення повноцінного доступу до зовнішніх ринків капіталу. Підвищення рейтингу України за зобов’язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard & Poor’s до рівня BBB до 2021 року

Здійснення заходів щодо мінімізації ризику рефінансування державного боргу та уникнення пікових навантажень на державний бюджет, пов’язаних з платежами за державним боргом

Вирівнювання боргом

Розширення бази інвесторів у цінні папери

Розміщення широкого спектра облігацій внутрішньої державної позики за строками обігу в обсягах, що забезпечать фінансування дефіциту державного бюджету

Інтеграція функцій з управління ліквідністю та управління боргом для кращого узгодження стратегій випуску боргових інструментів та інвестування вільних залишків коштів.

Узгодження планів випуску короткострокових боргових інструментів з прогнозами руху коштів на ЄКР та валютних рахунках Уряду

графіка

платежів

за

державним

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 3.2. Ефективна та прозора співпраця з міжнародними фінансовими організаціями

Одним із важливих завдань Міністерства фінансів України є здійснення заходів щодо забезпечення виконання фінансових та інших зобов’язань держави в рамках членства України у міжнародних фінансових організаціях (МФО). Міністерство фінансів координує роботу, пов’язану з ініціюванням, підготовкою та реалізацією проектів економічного та соціального розвитку України, що підтримуються іноземними державами, банками і міжнародними фінансовими організаціями, проводить моніторинг виконання зазначених проектів, здійснює методичне забезпечення зазначеної роботи. Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно) У 2017 році на стадії реалізації знаходилися 33 спільні з міжнародними фінансовими �� організаціями (далі – МФО), Європейським співтовариством з атомної енергії та Кредитною установою для відбудови (далі – КfW) проекти на загальну суму – 2,903 млрд дол. США та 4,712 млрд євро. Для підвищення прозорості та підзвітності стану реалізації проектів МФО було розпочато оприлюднення інформації щодо проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються МФО на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України (minfin.gov.ua). Протягом 2017 року також було забезпечено можливість Міжнародної фінансової корпорації (МФК) фінансувати проекти у національній валюті, досягнуто зростання вибірки по існуючому портфелю проектів Світового банку на 22% та більш ніж в два рази по портфелю Європейського інвестиційного банку.

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Першочерговим завданням Міністерства фінансів України протягом 2018-2021 років, є активізація діяльності в рамках реалізації спільних проектів з МФО, іноземними державами, банками, зокрема шляхом здійснення заходів, що сприятимуть збільшенню обсягу вибірки кредитних коштів та посиленню контролю за їх ефективним та цільовим використанням. Станом на 30.09.2018 р. показник вибірки коштів у розрізі проектів економічного і соціального розвитку становить: Валюта проекту

Сума позики, млн

Всього вибраних коштів, млн

% вибірки

Дол. США

2 403

591

24,6%

2. Спільні з Європейським банком реконструкції та розвитку проекти розвитку

ЄВРО

1 577

756

47,9%

3. Спільні з Європейським інвестиційним банком проекти розвитку

ЄВРО

3 217,54

501

15,6%

4. Спільні з Кредитною установою для Відбудови (КфВ) проекти розвитку

ЄВРО

207,5

4,9%

5. Спільні з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО)

ЄВРО

0,0%

Групи проектів

1. Спільні з Світовим банком проекти розвитку

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Підвищення поточного рівня вибірки коштів в рамках проектів економічного і соціального розвитку України що підтримуються МФО нерозривно пов’язане із реорганізацією роботи Міністерства фінансів України в частині структурних перетворень та оптимізації підходів для виконання ключових функцій та процедур.

Зокрема, протягом 2018-2021 років, планується виконання таких ключових завдань: Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Впровадження в промислову експлуатацію модуля «Реєстр проектів економічного та соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями»

Прозорість та відкритість інформації про фінансування і використання кредитних коштів в рамках проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями

Розробка планів заходів співпраці Міністерства фінансів України з кожною міжнародною фінансовою організацією та розробка рішень для вирішення проблемних питань

Активізація взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, покращення комунікації між міжнародними фінансовими організаціями, відповідальними виконавцями та іншими ключовими учасниками

Створення системи моніторингу виконання проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями

Приведення вибірки коштів по проектах міжнародних фінансових організацій до планових показників завдяки системі ефективного контролю і нагляду за станом реалізації проектів

Формування кадрового потенціалу відповідальних виконавців та бенефіціарів для ефективної співпраці з МФО

Посилення інституційної спроможності відповідальних виконавців та бенефіціарів в рамках проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, шляхом проведення навчань та тренінгів спільно з МФО

Збільшення частки фінансування проектів з боку МФО у національній валюті

Збільшення спроможності місцевих бюджетів до фінансування проектів та зниження вразливості до шоків обмінного курсу

Законодавче забезпечення умов здійснення прямих зовнішніх запозичень органами місцевого самоврядування

Збільшення частки інвестиційних проектів, реалізованих органами місцевого самоврядування

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 3.3. Конкурентоспроможність та ефективність банків державного сектору

У рамках формування та реалізації державної фінансової політики, Міністерство фінансів України у межах своєї компетенції забезпечує розвиток та підвищення ефективності ринку фінансових послуг, банків державного сектору та інших фінансових установ. Відповідно до підтриманих Урядом Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, розвиток банків, що належать державі, базується на чотирьох основних напрямах:  впровадження стратегій для банків, що належать державі, з метою відновлення їх діяльності як стабільних, прибуткових установ, що функціонують на комерційних засадах; 

удосконалення ефективності моделі управління банками державного сектору;

 розробка та впровадження підходів для роботи з непрацюючими кредитами з метою зменшення тиску на баланси банків, максимізації їх залишкової вартості;  впровадження планів виходу держави з капіталу банків та забезпечення підвищення їх вартості.

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

Для забезпечення фінансової стабільності банківської системи, було прийнято рішення про націоналізацію найбільшого банку України – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Як наслідок, на початку 2017 року частка банків державного сектору (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк») в активах банківської системи досягла 55% проти 27% у 2015 році. Протягом 2016–2017 років Міністерством фінансів України досягнуто таких результатів за напрямами розвитку банків, що належать державі:  розроблено та підтримано Урядом Засади стратегічного реформування державного банківського сектору;  розроблено спільно з МВФ, Світовим банком, ЄБРР та МФК проект закону щодо вдосконалення корпоративного управління у державних банках, який було схвалено Урядом та направлено на розгляд Верховної Ради України; 

забезпечено капіталізацію банків державного сектору на рівні регуляторних вимог НБУ;

 розроблено законопроект «Про фінансову реструктуризацію», який був підтриманий Верховною Радою України та є дієвим інструментом у врегулювання питання проблемних активів;  підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, ПАТ «Державний ощадний банк України» та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо підтримки реформ Ощадбанку та його підготовки до приватизації;  підписано Меморандум між Міністерством фінансів України, АБ «Укргазбанк» та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) щодо залучення інвестицій та надання консалтингових послуг для розвитку АБ «Укргазбанк», підвищення його інвестиційної привабливості.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Заплановані завдання протягом 2018–2021 років

Основними завданнями Міністерства фінансів України у середньостроковій перспективі є забезпечення ефективного управління та діяльності банків державного сектору відповідно до оновлених Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, схвалених Урядом у лютому 2018 року, шляхом:  запровадження корпоративного управління відповідно до міжнародної практики, зокрема принципів OECD;  запровадження системи показників ефективності для контролю за впровадженням банками державного сектору власних стратегій; 

визначення заходів, спрямованих на ефективне врегулювання питання проблемних активів;

 зменшення протягом трьох років участі держави у банківському секторі та повного виходу держави мінімум з одного з банків. Реалізація вказаних завдань сприятиме підвищенню прибутковості та дозволить забезпечити рентабельність капіталу державних банків на рівні понад 12% у термін до 2022 року, а також зменшення частки держави у складі банківського сектору з 55% у 2017 році до 24% у 2022 році. Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Впровадження ефективного корпоративного управління в державних банках

Створення незалежних та професійних наглядових рад державних банків. Затвердження контрактів членів наглядових рад, що базуються на показниках результативності

Створення в Міністерстві фінансів України профільного структурного підрозділу, відповідального за моніторинг та контроль діяльності банків державного сектору

Консолідація та підвищення ефективності управління частками держави і контролю усіх банків державного сектору в Міністерстві фінансів України

Схвалення індивідуальних державного сектору

банків

Оптимізація та підвищення ефективності операційних моделей банків відповідно до індивідуальних стратегій

Створення механізмів управління непрацюючими кредитами банків державного сектору

Зниження частки проблемної заборгованості банків державного сектору

стратегій

для

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 3.4. Формування та реалізація політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, Україні необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) та стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом. Європейський парламент та Рада Європейського Союзу 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів Європейського Союзу з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент ЄС «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази». Більшу частину положень вищенаведених документів імплементовано у законодавстві України, зокрема у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який розроблено на основі рекомендацій FATF. За результатами п’ятого раунду оцінки технічної відповідності українського законодавства, проведеної в 2017 році, Україна отримала позитивні рейтинги від Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL). Встановлено, що національне законодавство повністю відповідає 12-ти Рекомендаціям FATF, 20-ти переважно відповідає, 7-ми частково відповідає та одна Рекомендація не застосовується в Україні. За рівнем ефективності, відповідно до встановлених рейтингів, Україна отримала за двома результатами рейтинг «значний», за вісьмома результатами – рейтинг «помірний» і за одним показником низьку оцінку.

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Результати та досягнуті цілі до 2017 року (включно)

З метою визначення базових стратегічних цілей національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Кабінетом Міністрів України схвалено розроблену Міністерством фінансів України Стратегію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року та затверджено відповідний план заходів на 2017–2019 роки з реалізації Стратегії. Міністерство фінансів України взяло участь у засіданні «віч-на-віч» з представниками моніторингової місії у м. Страсбург, Французька Республіка (жовтень 2017 року) та у 55-му Пленарному засіданні MONEYVAL (грудень 2017 року), на якому було розглянуто та затверджено Звіт про взаємну оцінку України в рамках 5-го раунду взаємних оцінок. Затвердженням Звіту про взаємну оцінку України Комітет MONEYVAL підтвердив, що Україна є надійною юрисдикцією у питаннях боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, яка не потребує спеціальних контрольних заходів (маяків) з боку Комітету MONEYVAL та FATF. З метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) 2015/847, на виконання правових та інституційних заходів, окреслених у Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ, підготовлено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який Міністерством фінансів України протягом 2017 року доопрацьовувано в тісній співпраці з НБУ, Держфінмоніторингом, іноземними експертами та громадськістю. Ключові завдання у 2018-2021 рр.

Очікуваний результат

Формування остаточної редакції та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму

Р ОЗДІЛ 5

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ЇХ ВИКОНАННЯ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Стратегічна ціль 1. Підвищення ефективності розподілу та використання бюджетних коштів Найменування завдання

Завдання 1.1. Впровадження середньострокового бюджетного планування

Завдання 1.2. Розвиток програмноцільового методу у бюджетному процесі

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Оцінка результатів управління державними фінансами за показником РІ-16 «Середньострокова перспектива у бюджетуванні видатків» відповідно до методології PEFA

Показник

Кількість працівників головних розпорядників бюджетних коштів, що пройшли навчання з питань середньострокового бюджетного планування

Звітний період 2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

«D»

- - «В» -

осіб

100 100 100 100

1 2,5 4

Кількість працівників головних розпорядників бюджетних коштів, що пройшли навчання з питань програмноцільового методу

осіб

100 100 100 100

Частка місцевих бюджетів, які сформовано у програмноцільовому форматі

33 100 100 100

Частка коштів державного бюджету, щодо яких проведено огляд видатків, наростаючим підсумком

Завдання 1.4. Верифікація державних виплат

Кількість наданих за результатами верифікації рекомендацій щодо виявлення недостовірної інформації

Завдання 1.5. Розвиток державного внутрішнього фінансового контролю

Кількість внутрішніх аудиторів, які пройшли підвищення кваліфікації

тис. одиниць

осіб

1578,0 25820,4 19600,0 18900,0 10100,0 5000,0

350

180

125

100

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Найменування завдання

Завдання 1.6. Реформування бухгалтерського обліку та аудиту

Завдання 1.7. Удосконалення міжбюджетних відносин

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Звітний період

Кількість проведених пілотних проектів з внутрішнього контролю

одиниць

Огляд функціонування внутрішнього контролю в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади

одиниць

- 1 - - -

Кількість впроваджених національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі

одиниць

1 1 1 -

Оцінка результатів реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі за показником РІ-29.3 «Стандарти звітності» відповідно до методології PEFA

Показник

- - - «А»

Кількість прийнятих актів законодавства у сфері бухгалтерського обліку

одиниць

9 - - -

Кількість прийнятих актів законодавства у сфері аудиту

одиниць

12 - - -

Кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом

одиниць

792

998

1288 1400 1500 1600

Частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів

53,4

54,3

55,8 53 51 49

2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

- 2 2 1

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Найменування завдання

Найменування кількісного показника результату Частка органів місцевого самоврядування, що використовують середньострокове бюджетне планування

Завдання 1.8. Підвищення прозорості бюджету

Завдання 1.9. Підвищення інституційної спроможності Міністерства фінансів України

Завдання 1.10. Моніторинг адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів

Одиниця виміру

Звітний період 2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

- - 100 100

бали

54 57 57

Публікація інформації про виконання державного та місцевих бюджетів в ІАС «Прозорий бюджет»

одиниць

10 30 12

Кількість директоратів в структурі апарату Мінфіну, що розпочали функціонування

одиниць

6 6 6

Кількість державних службовців, щодо яких розпочато процедуру призначення на посади фахівців з питань реформ

осіб

50 47 -

Кількість державних службовців апарату Мінфіну, які підвищують кваліфікацію

осіб

223

316

150 150 150 150

Кількість модернізованих систем з інформаційноаналітичної підтримки бюджетного процесу

одиниць

1 1 1

Кількість створених форм для роботи з базами даних та інформаційними ресурсами ДФС

одиниць

6 9 12

Кількість балів України в Індексі відкритості бюджету (Open Budget Index), не менше

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Найменування завдання

Завдання 1.12. Підвищення прозорості планування видатків на вищу освіту

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Звітний період 2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

Кількість показників баз даних та інформаційних ресурсів ДФС, які включено до створених форм

одиниць

28 39 48 55

Ефективне витрачання бюджетних коштів на вищу освіту

млрд грн

12,9

19,3

17,7 19,2 20,5 21,9

Стратегічна ціль 2. Проста, ефективна, справедлива податкова та митна системи, що сприяють економічному розвитку та відповідають стандартам ЄС Найменування завдання

Завдання 2.1. Підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Рівень перерозподілу ВВП через доходи зведеного бюджету, у % до ВВП, +/- 1 % ВВП у 2019–2021 роках

Звітний період

Плановий період

2016

2017

32,8

34,1

34,9 34 34 34

Рівень податкових надходжень зведеного бюджету, у % ВВП, +/- 1 % ВВП у 2019–2021 роках

27,3

27,8

29,5 29 29 29

Зниження податкового боргу по відношенню до суми боргу станом на початок поточного року та без врахування боргу, який виник у поточному році

11,7* 10 10 10 10

Місце в рейтингу Doing Business за показником «Оподаткування», не нижче

2018

2019

2020 2021

39 35 30 30

* За 2017 рік відображено досягнуті значення Ключових показників ефективності, доведених окремим дорученням Міністра фінансів України від 27.09.2016 № 11000-08/1117

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Найменування завдання

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

Частка податкових декларацій, поданих за допомогою електронних сервісів ДФС

74 75 76 77

Частка фактичного обсягу відшкодування ПДВ у заявленому до відшкодування

93 93 93 93

Питома вага виконаних зобов’язань у сфері оподаткування у загальному обсязі зобов’язань, визначених на відповідний рік у зазначеній сфері

- 100 - 100

15 15 15

Кількість узагальнюючих податкових консультацій, наданих Міністерством фінансів України Завдання 2.3. Підвищення ефективності роботи митниці

Звітний період

Середній час митного оформлення товарів у режимі імпорту

хвилин

70 65 60

Середній час митного оформлення товарів у режимі експорту

хвилин

25 20 17

Середній час митного оформлення товарів у режимі транзиту

хвилин

15 10 8

Частка об’єктів митної інфраструктури, що будуть розбудовані та реконструйовані на державному кордоні

20 40 50

Технічне та матеріальне забезпечення підрозділів митного оформлення технічними засобами митного контролю, у тому числі пунктів пропуску, та форменим одягом посадових осіб

20 40 50

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

Стратегічна ціль 3. Фінансова система, що забезпечує підтримку макроекономічної стабільності, ефективний фінансовий моніторинг та використання ресурсів для економічного розвитку Найменування завдання

Завдання 3.1. Збалансованість бюджету та боргова безпека

Завдання 3.2. Ефективна та прозора співпраця з міжнародними фінансовими організаціями

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Звітний період 2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

Дефіцит державного бюджету, % ВВП, не вище

2,9

1,6* 2,4 2,2 2

Рівень державного боргу, % ВВП, не вище**

69,2

61,5

60 56** 54** 53**

Рейтинг за зобов’язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard & Poors***

показник

В -

B B+ ВВ+ ВВВ

Cпіввідношення фактичної вибірки коштів по проектам МФО до планових показників, визначених в Додатку №9 до Державного бюджету на відповідний рік

50 60 75 90

Планові надходження до державного бюджету кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів (згідно Додатку №9 до Державного бюджету на відповідний рік)

млрд грн

16,1 17 21 23 24

* Фактичний обсяг номінального ВВП у сумі 2982,9 млрд грн за даними Держстату. ** Розрахунки проводились виходячи з граничного розміру дефіциту на 2019–2020 роки не вище 2% ВВП. Встановлення дефіциту державного бюджету на вищому рівні та фінансуванні його переважно за рахунок державних запозичень призведе до росту показника відношення державного боргу до ВВП та, як наслідок, перевищення встановлених результативних показників (орієнтирів). Крім цього розрахунки показників державного боргу не враховують можливості здійснення державних запозичень на інші цілі, крім фінансування державного бюджету. Відповідно до Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки, схваленої на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2018 року, показник відношення державного боргу до ВВП на кінець 2019 року очікується на рівні, що не перевищує 52%, на кінець 2020 року – 49%. Відповідно, даний показник на кінець 2021 року очікується на рівні, що не перевищує 46%. *** Такі рейтинги можуть бути присвоєнні, тільки якщо і надалі будуть впроваджені структурні реформи та при досягненні визначених рівнів показників (інституційних, економічних, зовнішніх, фіскальних та монетарних) відповідно до методології рейтингового агентства Standard & Poor’s.

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Найменування завдання

Найменування кількісного показника результату

Одиниця виміру

Завдання 3.3. Конкурентоспроможність та ефективність банків державного сектору

Рентабельність капіталу банківського сектору

Надходження до державного бюджету від продажу акцій банків державного сектору

млрд грн

Частка банків державного сектору в активах банківської системи

50 43 42 25

Підвищення рівня боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні шляхом реалізації рекомендацій Комітету Ради Європи MONEYVAL за результатами 5-го раунду оцінки України, не нижче

20 50 70 90

законопроект

1 - -

Удосконалення національного законодавства у сфері запобігання відмиванню грошей та боротьби з тероризмом, зокрема шляхом імплементації відповідного законодавства ЄС стосовно боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму

Звітний період 2016

2017

Плановий період 2018

2019

2020 2021

- - -

Р ОЗДІЛ 6

ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТА ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Стратегічна ціль 1. Підвищення ефективності розподілу та використання бюджетних коштів №

Завдання / Захід

Строк виконання

Індикатор виконання

Відповідальний виконавець

Завдання 1.1. Впровадження середньострокового бюджетного планування 1.1.1

Аналіз можливостей запровадження бюджетної маржі та її застосування для створення резерву планування

2018

1.1.2

Внесення змін до нормативноправових актів з питань запровадження середньострокового бюджетного планування та розвитку програмно-цільового методу

1.1.3

Аналітична записка щодо можливих моделей використання бюджетної маржі

Департамент державного бюджету

2018–2019

Нормативноправові акти

Департамент державного бюджету

Запровадження бюджетної декларації як основного стратегічного документа бюджетно-податкової політики через розроблення проекту Державного бюджету України на наступний рік на базі відповідних показників середньострокової бюджетної декларації, із поясненням будь-яких відхилень

2018–2021

Проект державного бюджету

Департамент державного бюджету

1.1.4

Удосконалення процедури розподілу граничних обсягів видатків на середньострокову перспективу

у тримісячний строк після внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо середньострокового бюджетного планування

Нормативноправові акти

Департамент державного бюджету

1.1.5

Впровадження програмного забезпечення, у тому числі для середньострокового бюджетного планування

Технічне завдання Програмне забезпечення

Управління iнформацiйних технологiй

1.1.6

Підвищення спроможності для планування політики та бюджетного аналізу шляхом проведення навчання щодо планування політики та бюджетного аналізу та надання постійної методологічної підтримки

Відсоток співробітників, що пройшли навчання

Департамент державного бюджету

1.1.7

Розроблення пропозицій щодо оптимізації кількості головних розпорядників бюджетних коштів через віднесення у системі центральних органів виконавчої влади до головних розпорядників бюджетних коштів лише міністерств та центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом

Нормативноправові акти

Департамент державного бюджету

2018

2018–2021

2018

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

1.1.8

Розроблення заходів із стимулювання більш ефективного управління державними активами, передусім, стосовно державних підприємств та майна у сфері управління головних розпорядників бюджетних коштів

2018

Нормативноправові акти

Управління фіскальних ризиків

1.1.9

2018

Всі проекти законів та нормативноправових актів проходять оцінку впливу на бюджет відповідно до затвердженої методики

Департамент зав’язків з органами державної влади та громадськістю

1.1.10

Визначення порядку здійснення повноважень Міністра фінансів під час розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України проектів законів та нормативно-правових актів у випадку порушення вимог до оцінки впливу таких актів на бюджет або за відсутності відповідних компенсаційних механізмів для збалансування видаткової та дохідної частин бюджету

2018

Внесено зміни до Регламенту Кабінету Міністрів України

Юридичний департамент

1.1.11

Посилення спроможності суб’єктів законодавчої ініціативи та суб’єктів нормотворення під час проведення оцінки впливу на бюджет законодавчих та інших нормативноправових актів шляхом проведення навчання щодо оцінки впливу на бюджет та надання постійної методологічної підтримки

2018

Відсоток співробітників, що пройшли навчання

Департамент державного бюджету

1.1.12

Запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні

Схвалення місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих рад прогнозів місцевих бюджетів на наступні за плановим два бюджетні періоди

Департамент місцевих бюджетів

1.1.13

Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування з питань середньострокового бюджетного планування, аналізу бюджетної та податкової політики і оцінки результативності бюджетних програм шляхом проведення навчання та надання постійної методологічної підтримки

Відсоток співробітників, що пройшли навчання

Департамент місцевих бюджетів

після формування місцевих бюджетів на 2019 рік

2018–2021

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 1.2. Розвиток програмно-цільового методу у бюджетному процесі 1.2.1

Організація та участь у проведенні оцінки ефективності та доцільності видатків (огляду видатків)

2018–2021

Пропозиції щодо організації огляду видатків

Самостійні структурні підрозділи в межах компетенції

Представники Мінфіну включені до робочих груп з проведення оглядів видатків та взяли участь у формуванні звітів (рекомендацій), поданих до Кабінету Міністрів України 1.2.2

Оптимізація бюджетних програм, напрямів використання бюджетних коштів та їх результативних показників за КВК 350 «Міністерство фінансів України»

2018

Бюджетні запити

Департамент з фінансовоекономічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності та самостійні структурні підрозділи в межах компетенції

1.2.3

Оновлення методології моніторингу та оцінювання результативності бюджетних програм

2018

Наказ

Департамент державного бюджету

1.2.4

Проведення оцінювання результативності бюджетних програм відповідно до оновленої методології

2019–2021

Інформація про результати оцінки

Самостійні структурні підрозділи в межах компетенції

1.2.5

Перегляд методології моніторингу та оцінки результативності бюджетних програм місцевих бюджетів та встановлення вимоги щодо публікації результатів оцінки

2019

Наказ

Департамент місцевих бюджетів

Завдання 1.3. Покращення управління фіскальними ризиками 1.3.1

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про встановлення порядку підготовки звіту про фіскальні ризики та їх потенційний вплив на державний бюджет у плановому бюджетному періоді

2018–2019*

Постанова Кабінету Міністрів України

Управління фіскальних ризиків

* У двомісячний строк після внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо середньострокового бюджетного планування

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

1.3.2

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Положення про Міністерство фінансів України в частині розширення повноважень щодо управління фіскальними ризиками

2018

Постанова Кабінету Міністрів України

Управління фіскальних ризиків

1.3.3

Впровадження інформаційноаналітичної системи для обробки даних щодо фіскальних ризиків

2019

Інформаційноаналітична система

Управління фіскальних ризиків

1.3.4

Підготовка інформації про фіскальні ризики та їх потенційний вплив на Державний бюджет України у 2019 році

2018

Інформація у складі бюджетної документації

Управління фіскальних ризиків

1.3.5

Проведення комплексної оцінки фіскальних ризиків та визначення їх впливу на державний бюджет

Розширений звіт про фіскальні ризики

Управління фіскальних ризиків

1.3.6

Удосконалення обміну інформацією та міжвідомчої координації щодо фіскальних ризиків із заінтересованими органами

2020

Нормативноправові акти

Управління фіскальних ризиків

1.3.7

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту розширеної методики оцінки фіскальних ризиків, яка міститиме заходи з мінімізації фіскальних ризиків та включатиме, зокрема, ризики, пов’язані з: • макроекономічною ситуацією • державними підприємствами і управлінням державним майном • державними гарантіями • позабюджетними фондами • місцевими запозиченнями • державно-приватним партнерством.

2018

Нормативноправовий акт

Управління фіскальних ризиків

2019–2021

Завдання 1.4. Верифікація державних виплат

1.4.1

Удосконалення нормативноправового регулювання процесу верифікації державних виплат

2018–2021

Нормативноправові акти

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

1.4.2

Налагодження інформаційного обміну Міністерства фінансів та органів влади в цілях верифікації державних виплат

2018–2021

Спільні накази

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

1.4.3

Запуск Інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу державних виплат у дослідно-промислову експлуатацію

2018

Інформаційноаналітична платформа

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Завдання 1.5. Розвиток державного внутрішнього фінансового контролю 1.5.1

Проведення навчальних заходів для внутрішніх аудиторів та підвищення їх кваліфікації

2018–2021

Навчальні заходи

Департамент гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю

1.5.2

Реалізація на базі обраних міністерств пілотних проектів з внутрішнього контролю, спрямованих на посилення відповідальності керівників за управління і розвиток установи та формування адекватної структури внутрішнього контролю, здійсненням управління ризиками

2019–2021

Пілотні проекти

Департамент гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю

1.5.3

Проведення оцінки (огляду) стану функціонування систем внутрішнього контролю в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади

2018

Інформаційноаналітичні матеріали

Департамент гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю

1.5.4

Рекомендації

Департамент гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю

2018–2021

Завдання 1.6. Реформування бухгалтерського обліку та аудиту 1.6.1

Розроблення і затвердження нормативно-правових актів щодо національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також забезпечення відповідності класифікації доходів і видатків у національних стандартах бюджетній класифікації доходів і видатків

2018–2021

Нормативноправові акти

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.2

Забезпечення співпраці з Міжнародною федерацією бухгалтерів щодо перекладу міжнародних стандартів та відповідного оновлення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі

2018–2021

Переклад міжнародних стандартів

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.3

Оновлення Стратегії модернізації системи реформування бухгалтерського обліку у державному секторі та визначення подальших кроків щодо переходу на ведення бухгалтерського обліку за методомнарахувань для операцій з виконання бюджетів

2018

Затверджено оновлену Стратегію

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.4

2018

Програма навчання, семінарів

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

1.6.5

Забезпечення переходу розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів до складення фінансової звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі із застосуванням повного пакета національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі

2018

Забезпечено консолідацію звітності операцій про виконання бюджетів, розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.6

2018

Створено інтегровану інформаційноаналітичну систему

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.7

Імплементація Директиви 2006/43/ЄС щодо: • визначення умов та порядку допуску аудиторів до провадження аудиторської діяльності • створення єдиного реєстру аудиторів та аудиторських фірм • посилення контролю якості аудиторських послуг • створення системи суспільного нагляду за діяльністю аудиторів і аудиторських фірм

2018

Нормативноправові акти

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

1.6.8

Імплементація Директиви 2013/34/ ЄС щодо: • встановлення єдиних вимог щодо складання і подання балансу та звіту про прибуток і збитки відповідно до права ЄС • встановлення вимог до змісту приміток до фінансової звітності • встановлення вимог до звіту про управління • встановлення єдиних вимог щодо складення консолідованої фінансової звітності відповідно до норм права ЄС • запровадження обов’язкового складення, подання та оприлюднення звіту про платежі на користь держави для окремих категорій підприємств

2018

Нормативноправові акти

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

Завдання 1.7. Удосконалення міжбюджетних відносин 1.7.1

Поетапний перехід на взаємовідносини державного бюджету з усіма місцевими бюджетами по мірі завершення процесу об’єднання територіальних громад

2018–2021

Кількість місцевих бюджетів, що мають взаємовідносини з державним бюджетом

Департамент місцевих бюджетів

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

1.7.2

Підготовка пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині удосконалення механізму вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів

1.7.3

Розроблення методичних рекомендацій щодо складання місцевих бюджетів на середньострокову перспективу, узгоджених з методологією середньострокового планування державного бюджету

1.7.4

Розширення бази оподаткування за доходами, що зараховуються до місцевих бюджетів

1.7.5

Забезпечення проведення на постійній основі консультацій між центральними органами виконавчої влади та всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування щодо завдань бюджетно-податкової політики, делегованих повноважень, їх фінансового забезпечення у коротко- та середньостроковій перспективі

2018

2018–2019

2019

2018–2021

Проект закону

Департамент місцевих бюджетів

Наказ

Департамент місцевих бюджетів

Проект закону

Департамент податкової політики

Відбуваються регулярні консультації

Департамент місцевих бюджетів

Завдання 1.8. Підвищення прозорості бюджету 1.8.1

Розробка та впровадження в дослідну експлуатацію інтегрованої ІАС «Прозорий бюджет»

2018–2021

Інформаційноаналітична система

Управління інформаційних технологій

1.8.2

Розробка загальних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо визначення механізмів участі громадян у бюджетному процесі, включаючи «бюджет участі»

2018–2019

Наказ

Департамент місцевих бюджетів

1.8.3

Складення і опублікування «Бюджету для громадян»

2018–2021

Публікація на офіційному вебсайті

Департамент забезпечення комунiкацiй та органiзацiйноаналiтичної роботи, Департамент державного бюджету, Самостійні структурні підрозділи у межах компетенції

1.8.4

Розробка загальних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо підготовки та затвердження бюджетних регламентів

2018–2019

Наказ

Департамент місцевих бюджетів

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

1.8.5

Уточнення повноважень органів державного фінансового контролю щодо місцевих бюджетів, перегляд контрольних повноважень місцевих фінансових органів (внутрішній контроль та аудит), уніфікація підходів до проведення аудиту місцевих бюджетів органами державного фінансового контролю та незалежними зовнішніми аудиторами

2018

Нормативноправові акти

Департамент місцевих бюджетів

1.8.6

Оприлюднення короткого опису модельного апарату та основних підходів до прогнозування доходів бюджету, які використовуються

2018

Публікація на офіційному веб-сайті

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

Завдання 1.9. Підвищення інституційної спроможності Міністерства фінансів

1.9.1

Підготовка та надання на підпис державному секретарю проекту наказу Міністерства фінансів України про початок виконання директоратами функцій та повноважень, які покладені на них

2018

Накази

Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку

1.9.2

Організація та проведення конкурсів на посади фахівців з питань реформ

2018

Результати конкурсів

Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку

1.9.3

Організація проведення навчання з підвищення рівня професійної компетентності для працівників Міністерства фінансів України

2018–2021

План-графік навчань

Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку

1.9.4

Проведення заходів щодо підготовки до розроблення HR стратегії Міністерства фінансів України

2018

Концепція HRстратегії

Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку

1.9.5

Складання бюджетних запитів за КВК 350 «Міністерство фінансів України»

2018–2021

Бюджетний запит

Департамент з фінансовоекономічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності

1.9.6

Розроблення паспортів бюджетних програм, складання та оприлюднення звітів про їх виконання за КВК 350 «Міністерство фінансів України»

2018–2021

Паспорти бюджетних програм та звіти про їх виконання

Департамент з фінансовоекономічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

1.9.7

Проведення аудиту та розроблення рекомендацій щодо підвищення інституційної спроможності Міністерства фінансів України

1.9.8

Створення та впровадження в експлуатацію нових модулів програмного забезпечення АІС «Держбюджет» та ІАС «Місцеві бюджети»

1.9.9

2021

Аудиторський звіт

Управління запобігання корупції та внутрішнього аудиту

2018–2020

Модулі програмного забезпечення

Управління інформаційних технологій

2018–2021

Накази Звіти

Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції

1.9.10

2018

Наказ Методичні рекомендації Портфель проектів Мінфіну

Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції

1.9.11

Розроблення та схвалення стратегічного плану розвитку ІТ-систем (з переліком завдань, строків їх виконання та відповідальних виконавців) для підтримки реформи державних фінансів, включаючи такі компоненти як: • централізація функції розроблення, закупівлі, впровадження та інтеграції ІТ-систем для планування та виконання бюджету, оцінки та моніторингу фіскальних ризиків, бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, прогнозування ліквідності, а також розроблення і впровадження інтерфейсів взаємодії із системами адміністрування податків, митниці, публічних закупівель та управління державними інвестиціями • розроблення інтегрованої інформаційної системи для супроводження на всіх рівнях процесу підготовки та моніторингу виконання бюджету • створення інтегрованої бази даних Мінекономрозвитку (електронна система закупівель), Мінфіну (єдиний веб-портал використання публічних коштів) та Казначейства • покращання обміну інформацією між Мінфіном, ДФС та Казначейства • автоматизація процесів адміністрування податків відповідно до визначених Урядом пріоритетів.

2018

Стратегічний план розвитку ІТ-систем

Управління iнформацiйних технологiй

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

1.9.12

Запровадження системи електронного документообігу

2018

Запроваджено систему

Департамент документообігу та контролю за виконанням документів

1.9.13

Запровадження методологічної бази (політик безпеки), а також програмних та технічних рішень для захисту інформації

2018

Запроваджено методологічну базу

Управління захисту інформації

Завдання 1.10. Моніторинг адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів 1.10.1

Проведення аналізу та узагальнення звітних показників та структур даних ДФС, визначення структури та формати даних ДФС, що використовуються при адмініструванні податків

2019

Звіти

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

1.10.2

Визначення порядку формування, аналізу і моніторингу звітних показників ДФС з метою створення системи моніторингу звітних показників ДФС

2020

Система моніторингу

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

1.10.3

Визначення типів потенційних загроз втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС і дієвих методів їх запобігання, побудова системи виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДФС

2021

Інформаційна система

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

Завдання 1.12. Підвищення прозорості планування видатків на вищу освіту

1.12.1

2018

Звіт

Департамент видатків бюджету гуманітарної сфери

1.12.2

2018

Постанова Кабінету Міністрів України

Департамент видатків бюджету гуманітарної сфери

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

Стратегічна ціль 2. Проста, ефективна, справедлива податкова та митна системи, що сприяють економічному розвитку та відповідають стандартам ЄС №

Завдання / Захід

Строк виконання

Індикатор виконання

Відповідальний виконавець

Завдання 2.1. Підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи 2.1.1

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення класифікації виноробної продукції у відповідність з європейською класифікацією

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.2

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання існуючих проблемних питань та удосконалення адміністрування акцизного податку

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.3

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України Стратегії розвитку податкової системи на середньострокову перспективу

2018

Постанова Кабінету Міністрів України

Департамент податкової політики

2.1.4

Приєднання України до багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI), що дозволить імплементувати кроки 6 і 14 Плану дій BEPS в українське законодавство

2018

Проект розпорядження Президента України

Департамент податкової політики

2.1.5

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю за трансфертним ціноутворенням (реалізація Плану дій BEPS, а саме кроків 8–10 і 13)

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.6

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу України щодо критеріїв визначення осіб з високими статками і надання повноважень ДФС отримувати доступ до інформації про банківські рахунки цих осіб за умов незалежного захисту таких даних

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

2.1.7

Проведення переговорів та укладення Протоколів про внесення змін до Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною, Францією, Швецією, Індією, Казахстаном, Чорногорією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Молдовою, Данією з метою зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал

2018–2021

2.1.8

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині здійснення адміністрування та контролю за сплатою місцевих податків і зборів

2.1.9

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України

Департамент податкової політики

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта, який передбачатиме реорганізацію Державної фіскальної служби України з метою провадження її діяльності в рамках однієї юридичної особи

2018

Нормативноправові акти Кабінету Міністрів України

Департамент податкової політики

2.1.10

Розроблення плану заходів з реалізації Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, на середньострокову перспективу, у частині реформи податкової служби

У місячний строк після схвалення Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

Затверджено план заходів

Департамент податкової політики

2.1.11

Супроводження у Верховній Раді України проектів законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 7034) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 7035)

2018–2019

Прийнято закони України

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку, Департамент податкової політики

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

2.1.12

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про порядок відкриття/ закриття, функціонування єдиних рахунків та обмін інформацією про рух коштів на таких рахунках, взаємодії інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів

2018–2019

2.1.13

Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб

2.1.14

Постанова Кабінету Міністрів України

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

Забезпечення створення спеціального органу із запобігання правопорушень у сфері фінансів

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.15

Впровадження електронних податкових перевірок (e-аудит) із застосуванням відповідного програмного забезпечення

2018

Забезпечено функціонування електронних податкових перевірок (е-аудит)

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

2.1.16

Створення системи оцінки рівня задоволення платників податків якістю обслуговування ДФС

2018

Система оцінки Публікація на сайті Мінфіну щорічних звітів за результатами проведення оцінки

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат

2.1.17

2018

Звіт та рекомендації

Департамент податкової політики

2.1.18

Проведення перевірки (психологічного відбору, контролю кваліфікації та здібностей співробітників, психометричного і поліграфічного тестування тощо) працівників ДФС та її територіальних органів, у тому числі співробітників підрозділів, які виконують контролюючі функції, оприлюднення результатів проведеної перевірки на офіційному веб-порталі ДФС

2018

Проведення перевірок Публікація результатів на офіційному вебсайті ДФС

Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку

2.1.19

Імплементація Директиви Ради 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн

2018

Проект закону

Департамент митної політики

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

2.1.20

Імплементація окремих положень Директиви Ради 92/83/ЄЕС щодо приведення у відповідність з вимогами ЄС поняття «проміжні продукти» (Рада асоціації визначає графік імплементації)

2019

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.21

Імплементація окремих положень Директиви Ради 2003/96/ЄС в частині приведення національного законодавства з питань оподаткування акцизним податком продуктів енергії та електроенергії у відповідність з вимогами Директиви (поступово, виходячи з майбутніх потреб України)

2021

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.22

Імплементація окремих положень Тринадцятої Директиви Ради 86/560/ЄЕС щодо приведення у відповідність з вимогами ЄС заходів для відшкодування податку на додану вартість суб’єктам оподаткування, які не засновані на території ЄС (Рада асоціації визначає графік імплементації)

2019

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.23

Імплементація окремих положень Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої

2019

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.24

Імплементація окремих положень Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби (Рада асоціації визначає графік імплементації)

2019

Проект закону

Департамент податкової політики

2.1.25

Імплементація окремих положень Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість

2019

Проект закону (за необхідністю) за результатами аналізу відповідності національного законодавства положенням актів ЄС

Департамент податкової політики

Завдання 2.2. Розширення бази оподаткування

2.2.1

Опрацювання питання впровадженням моделі оподаткування податком на виведений капітал. після схвалення Національною радою реформ (у залежності від результатів розгляду законопроекту Національною радою реформ)

2018

Пропозиції

Департамент податкової політики

2.2.2

2019

Підписано багатосторонню угоду Компетентним органом України

Департамент податкової політики

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

2.2.3

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

2.2.4

Аналіз можливостей розширення бази майнового оподаткування з використанням передового досвіду

2019

Підготовлено пропозиції щодо розширення бази майнового оподаткування

Департамент податкової політики

2.2.5

2018

Забезпечено функціонування системи контролю за обігом товарів

Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат Департамент податкової політики

Завдання 2.3. Підвищення ефективності роботи митниці 2.3.1

Виконання завдань у митній сфері, визначених планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

2018–2021

Законопроекти, проекти нормативноправових актів Кабінету Міністрів України, нормативноправові акти Мінфіну

Департамент митної політики

Імплементація положень: Регламент (ЄС) № 450/ 2008 (скасований та замінений Регламентом (ЄС) № 952/ 2013), Регламент Комісії (ЄС) № 1891/2004 (скасований та замінений Виконавчим регламентом Комісії (ЄС) № 1352/2013), Регламент Ради (ЄС) № 1186/2009, Регламент Ради (ЄС) № 1383/2003 (скасований та замінений Регламентом (ЄС) № 608/2013

2018

2.3.2

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта про затвердження Плану дій з реформування митної справи відповідно до керівних принципів ЄС, таких як Customs Blueprints, Рамкові стандарти безпеки та полегшення зовнішньої торгівлі Всесвітньої митної організації та Угоди про спрощення процедур торгівлі

2018

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України

Департамент митної політики

2.3.3

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови щодо подальшого розвитку електронної системи обміну інформацією за принципом «єдиного вікна»

2018

Проект постанови Кабінету Міністрів України

Департамент митної політики

2.3.4

2018–2019

Проекти нормативноправових актів Кабінету Міністрів України

Департамент митної політики

2.3.5

Розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю та модернізація автоматизованої системи митниці

2018

Автоматизована система

Департамент митної політики

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

№

Завдання / Захід

Строк виконання

Індикатор виконання

Відповідальний виконавець

Завдання 3.1. Збалансованість бюджету та боргова безпека

3.1.1

Розширення бази інвесторів у цінні папери шляхом регулярного розміщення широкого спектра облігацій внутрішньої державної позики за строками обігу в обсягах, що забезпечать фінансування дефіциту державного бюджету

2018–2021

Аукціони

Департамент боргової політики

3.1.2

Співпраця з провідним рейтинговими агентствами з метою досягнення рей-тингу на рівні ВВВ до кінця 2021 року

2018–2021

Рейтинги

Департамент боргової політики

3.1.3

Забезпечення розробки збалансованого проекту державного бюджету на наступний рік, який базується на цільових показниках дефіциту, визначених Бюджетною декларацією на середньостроковий період

2018–2021

Закон

Департамент державного бюджету

3.1.4

Посилення спроможності у сфері прогнозування показників бюджету через проведення навчання щодо особливостей застосування удосконаленого інструментарію бюджетного прогнозування

2018

Відсоток співробітників, що пройшли навчання

Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку

3.1.5

Удосконалення інструментів макроекономічного прогнозування та побудова нових моделей прогнозування основних макроекономічних показників

2018–2021

Прогнозні оцінки основних макроекономічних показників

Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції

3.1.6

Підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів та прогнозів соціальноекономічного розвитку

2018–2021

Аналітичні записки

Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції

3.1.7

Внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо: • обмеження на видачу нових гарантій (наприклад, 5 відсотків обсягу доходів загального фонду державного бюджету) • обмеження гарантованої суми зобов’язання (наприклад, до 100 відсотків зобов’язання з повернення основної суми кредиту або 80 відсотків зобов’язання з повернення основної суми та обслуговування кредиту) • визначення відповідальності центральних органів виконавчої влади щодо моніторингу ризиків, що випливають з державних гарантій.

Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України

Департамент боргової політики

2018

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

3.1.8

Запровадження комісії за видачу гарантій, розмір якої розраховуватиметься на основі оцінки ризику, та вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника під час видачі таких гарантій

2018

Забезпечено стягування комісії за видачу державних гарантій

Департамент боргової політики

3.1.9

Удосконалення механізмів моніторингу ризиків, пов’язаних з державними гарантіями, в тому числі шляхом їх розподілу та залучення гарантом банків – фінансових агентів

2019

Зменшено видатки бюджету на виконання гарантійних випадків

Департамент боргової політики

3.1.10

Затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом в оновленому форматі

2018

Нормативноправовий акт

Департамент боргової політики

3.1.11

Аналіз даних щодо фактичного руху коштів на єдиному казначейському рахунку за останні 3 роки для визначення закономірностей та налагодження обміну інформацією з головними розпорядниками бюджетних коштів стосовно секторальної специфіки руху грошових потоків

2018

Аналітичний звіт

Відділ управління ліквідністю

3.1.12

Розроблення методології прогнозів руху коштів та впровадження відповідного аналітичного інструментарію

2018

Наказ

Відділ управління ліквідністю

3.1.13

Збільшення періоду прогнозування поденного руху коштів єдиного казначейського рахунка з одного місяця до трьох місяців, на наступному етапі до шести місяців, з поступовим підвищенням якості прогнозів

2018

Прогнози руху коштів на ЄКР

Відділ управління ліквідністю

3.1.14

Аналіз відхилення прогнозних показників руху коштів (у горизонті до трьох місяців) від фактичних показників, установлення причин відхилень з метою підвищення точності прогнозів

2018

Аналітичний звіт

Відділ управління ліквідністю

3.1.15

Забезпечення функціонування підрозділу з управління ліквідністю та розвиток ефективної спроможності прогнозувати рух коштів

2018

Підвищено аналітичну спроможність підрозділу з управління ліквідністю Мінфіну

Відділ управління ліквідністю

Визначення дієвого механізму розміщення тимчасово вільних залишків коштів єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Уряду та здійснення таких розміщень

2018

3.1.16

Відділ управління ліквідністю

Здійснюються операції з розміщення тимчасово вільних залишків коштів ЄКР та валютних рахунків Уряду строком до одного місяця

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

3.1.17

Узгодження строків значних надходжень і видатків державного бюджету шляхом внесення змін до нормативно-правових актів щодо перегляду строків виплат заробітної плати та соціальних виплат, а також сплати платниками податків платежів до бюджетів

2018

Нормативноправові акти

Відділ управління ліквідністю

3.1.18

Інтеграція функцій з управління ліквідністю та управління боргом для кращого узгодження стратегій випуску боргових інструментів та інвестування вільних залишків коштів

2018

Узгоджено плани випуску короткострокових боргових інструментів з прогнозами руху коштів на ЄКР та валютних рахунках Уряду

Відділ управління ліквідністю

Завдання 3.2. Ефективна та прозора співпраця з міжнародними фінансовими організаціями 3.2.1

Впровадження в дослідну експлуатацію модуля “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються МФО”

2020

Реєстр

Департамент міжнародних фінансових проектів

Завдання 3.3. Конкурентоспроможність та ефективність банків державного сектору

3.3.1

Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів, необхідних для підвищення ефективності роботи з непрацюючими кредитами

2018

Проекти законів

Департамент фінансової політики

3.3.2

Розробка механізму управління непрацюючими кредитами у банках державного сектору

2018

Механізм

Департамент фінансової політики

3.3.3

Впровадження корпоративного управління з функціонуючими незалежними наглядовими радами та комітетами в Ощадбанку та Укрексімбанку відповідно до принципів OECD (на базі 13 ключових принципів) із залученням до їх складу незалежних директорів після внесення відповідних змін до законодавства

2018

Офіційно призначена в повному складі Наглядова Рада для кожного з банків відповідно до принципів OECD (на базі 13 ключових принципів)

Департамент фінансової політики

3.3.4

Підписання договорів з чітко встановленими КПЕ з незалежними наглядовими радами банків державного сектору

2018

Договори укладено

Департамент фінансової політики

3.3.5

Підписання Меморандумів про взаєморозуміння між профільним підрозділом Міністерства фінансів України і кожним з банків державного сектору

2018

Меморандуми

Департамент фінансової політики

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

3.3.6

Схвалення стратегій для банків державного сектору Урядом, загальними зборами акціонерів та/ або наглядовими радами. • Схвалення Урядом 2 (дві) стратегії, Ощадбанку і Укрексімбанку, та загальними зборами акціонерів 1 (одна) стратегія для Приватбанку. • Затвердження наглядовими радами 4 (чотири) стратегії для банків державного сектору, а саме: Приватбанку, Ощадбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку.

2018

Розроблені стратегії

Департамент фінансової політики

3.3.7

Створення в Міністерстві фінансів України профільного структурного підрозділу відповідального за моніторинг та контроль діяльності банків державного сектору

2018

Створено профільний підрозділ

Департамент фінансової політики

Завдання 3.4. Формування та реалізація політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму 3.4.1

Розроблення та подання Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (імплементація норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 та норм Регламенту (ЄС) 2015/847)

2018

Проект закону

Департамент податкової політики

Р ОЗДІЛ 7

БЮДЖЕТНІ ПРОГРАМИ, СПРЯМОВАНІ НА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ, ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТА ЗАХОДІВ

С Т Р А Т Е Г І Ч Н И Й П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І СТЕРСТВА Ф І Н А Н С І В У К Р А Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 021 РОКИ

КПКВК

Назва бюджетної програми

Номера Відповідальний стратегічних виконавець цілей

2016 рік (факт), тис.грн

2017 рік (факт), тис.грн

2018 рік (затверджено), тис.грн

3501010

Керівництво та управління у сфері фінансів

Апарат Міністерства фінансів України

1, 2, 3

3501100

Наукове і науковометодичне забезпечення у сфері виробництва і використання дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння та забезпечення виробничих та соціальнокультурних потреб у дорогоцінних металах і дорогоцінному камінні

Апарат Міністерства фінансів України

6 468,5 8 870,3 9 992,2

3501140

Внески до міжнародних організацій

Апарат Міністерства фінансів України

316 223,2 645 130,6

3501480

Побудова та функціонування інформаційноаналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням

Апарат Міністерства фінансів України

3 230,5 19 882,3 19 905,2

3504010

Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування

Державна казначейська служба України

891 263,8 1 602 742,7 2 107 489,3

3504030

Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб

Державна казначейська служба України

18 094,7 27 694,7 33 651,9

153 536,1 361 857,0 524 678,0

СТРАТЕГІЧНИЙ П Л А Н Д І Я Л Ь Н О С Т І М І Н І С Т Е РС Т В А ФІНАНСІВ УКРА Ї Н И Н А 2 0 1 8 - 2 0 2 1 Р О К И

КПКВК

Назва бюджетної програми

Номера Відповідальний стратегічних виконавець цілей

2016 рік (факт), тис.грн

2017 рік (факт), тис.грн

2018 рік (затверджено), тис.грн

3504040

Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою

Державна казначейська служба України

144 757,5 499 999,8 500 000,0

3507010

Керівництво та управління у сфері фіскальної політики

Державна фіскальна служба України

5 377 494,2 6 485 410,8 10 967 110,3

3507020

Прикладні дослідження і розробки у сфері фіскальної політики

Державна фіскальна служба України

8 388,6 12 601,6 14 164,4

3507050

Підготовка кадрів у сфері фіскальної політики вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації

Державна фіскальна служба України

123 357,5 150 639,4 166 300,2

3509010

Керівництво та управління у сфері фінансового моніторингу

Державна служба фінансового моніторингу України

27 011,3 139 900,0 66 605,3

ВСЬОГО:

7 463 355,3

9 961 629,2 14 409 896,8

Київ, 2018