Жилінкова О. В. Інформаційне право та інтелектуальна власність

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

О. В. Жилінкова

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету

Харків – 2011 1

УДК 316 ББК 60.56 Ж 16

Рекомендовано до друку Вченою радою соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 12 від 24 грудня 2010 р.) Серія «МедіаОсвіта» Редакційна колегія: Д. В. Петренко, Л. В. Стародубцева (гол. ред.), С. О. Стебльов Рецензенти:

доктор юридичних наук, професор, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького І. М. Кучеренко; доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови Національного технічного університету «ХПІ» О. І. Горошко.

Ж 16

Жилінкова О. В. Інформаційне право та інтелектуальна власність : Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету. — X. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. — 57 с.

У навчально-методичному посібнику з курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність» наведено загальний огляд міжгалузевої дисципліни медіа-права, що базується на вивченні правових норм, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин щодо використання інформації та об’єктів права інтелектуальної власності в сфері медіа-комунікацій. Подаються тематичний план курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність», критерії рейтингової системи оцінювання знань студентів, зміст лекційних і семінарських занять, матеріали і методичні поради для самостійної роботи студентів, зразки тестів для контролю знань, питання до іспиту/заліку, рекомендована література і словник основних термінів з навчального курсу. Для студентів соціологічного факультету. Навчально-методичний посібник може бути використаний студентами, аспірантами і викладачами інших гуманітарних дисциплін. УДК 316 ББК 60.56

© Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011 © Жилінкова О. В., 2011 © Солом’яний Р. М., макет обкладинки, 2011

2

ЗМІСТ Передмова.......................................................................................................

4

Тематичний план курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність»...................................

7

Рейтингова система оцінювання знань студентів ....................................

8

Зміст лекційних занять ................................................................................

11

Тематика семінарських занять ..................................................................... 18 Самостійна робота студентів .......................................................................

31

Зразки тестів для контролю знань ............................................................... 36 Питання до іспиту/заліку .............................................................................

38

Рекомендована література ............................................................................ 39 Словник основних термінів ..........................................................................

49

Додатки ..........................................................................................................

56

3

ПЕРЕДМОВА За умов формування інформаційного суспільства значну роль відіграють відносини у сфері медіа-комунікацій. Ці відносини підлягають правовому регулюванню із самостійними правилами, встановленими для відповідних суб’єктів медіа-правовідносин. Норми інформаційного права входять до міжгалузевого інституту медіа-права та покликані забезпечити природній обіг такого специфічного об’єкту цивільних прав як інформація, що носить нематеріальний характер та в зв’язку з цим має самостійний правовий режим. На практиці виникає чимало питань, пов’язаних з доступом до інформації, особливостями захисту журналістських джерел, цензурою в засобах масової інформації, а також – в аудіовізуальних, літературних, фотографічних творах, в Інтернеті тощо. Однією з основних передумов виникнення та функціонування сфери медіа-комунікацій є забезпечене Конституцією України та численними міжнародно-правовими актами право на свободу слова. Це основоположне право людини розглядається в міжнародній конституційній доктрині в широкому сенсі, як право на будь-яке самовираження особи. В такому ракурсі право на свободу слова є запорукою здійснення творчої діяльності людини, вільного вираження поглядів у засобах масової інформації, в Інтернеті, а також – розкутого спілкування між суб’єктами будь-яких інформаційних відносин. Право на свободу слова необхідно реалізовувати із дотриманням права людини на повагу до її особистого життя. Із розвитком технічних засобів комунікації набула особливої актуальності необхідність захисту приватного життя людини. В процесі висвітлення інформації про особу необхідно дотримуватися норм законодавства, які забезпечують непорушність права особи на приватність та гарантують обов’язковість виконання спеціальних процедур для надання доступу представникам державної влади до особистої, конфіденційної інформації відповідних суб’єктів. Окрім інформаційних правовідносин між суб’єктами сфери медіа-комунікацій виникають також відносини щодо результатів інтелектуальної, творчої діяльності людини. Норми, за допомогою яких здійснюється регу4

лювання суспільних відносин щодо творів, виконань, передач (програм) організацій мовлення, фонограм та відеограм, а також – торговельних марок, географічних зазначень тощо, забезпечують можливість правомірного використання вказаних об’єктів користувачами, а також – ефективної реалізації власних прав на нематеріальні об’єкти права, віднесені законодавцем до переліку об’єктів права інтелектуальної власності. Суттєве значення для володільців прав на різноманітні результати інтелектуальної творчості людини має вміння захищати свої права у разі їх порушення. Сьогодні, за умов невпинного впливу нових технологічних розробок, які надають можливість для масового неправомірного використання об’єктів права інтелектуальної власності, правоволодільці мають бути готовими до відстоювання власних інтересів та захисту своїх прав. Вивчення правил регулювання суспільних відносин, що виникають стосовно інформації та об’єктів права інтелектуальної власності, в даному курсі обумовлене наявністю особливих правил регулювання відносин, що виникають у сфері медіа-комунікацій стосовно таких специфічних об’єктів права як інформація та об’єкти права інтелектуальної власності. Мета курсу – розкрити сутність інформаційних правовідносин у сфері медіа-комунікацій та відносин, що виникають стосовно об’єктів права інтелектуальної власності за умов становлення інформаційного суспільства. Завдання – з’ясувати особливості інформації як об’єкту права та предмету правовідносин, що виникають в сфері медіа-комунікацій; визначити особливості інформаційних правовідносин у полі медіа-комунікацій; окреслити способи та режими доступу до інформації; визначити співвідношення права на свободу слова та права на приватне життя; ознайомитись із міжнародними стандартами забезпечення прав журналістів через звернення до змісту міжнародних нормативно-правових документів та практики Європейського суду з прав людини; з’ясувати сутність та значення дифамації; окреслити основні засади права інтелектуальної власності; визначити найбільш поширені в сфері медіа-комунікацій об’єкти авторського права та суміжних прав – аудіовізуальні твори, інтерв’ю, веб-сайти тощо; розглянути способи реалізації та захисту прав інтелектуальної власності правоволодільцями в сфері медіа.

5

У результаті вивчення даного курсу студент повинен: знати: поняття, характерні ознаки, види інформації та об’єктів права інтелектуальної власності; принципи, засади реалізації та захисту інформаційних прав та прав інтелектуальної власності; вміти: реалізовувати власні права в сфері доступу до інформації, дотримуватись прав відповідних суб’єктів інформаційного права; використовувати об’єкти права інтелектуальної власності, розпоряджатися правами на них; захищати права інтелектуальної власності. Форми навчання: лекції із застосуванням мультимедійних засобів навчання; семінари з елементами теоретичних дискусій, круглих столів, міні-конференцій і творчих конкурсів; магістерські колоквіуми. Навчальний курс «Інформаційне право та інтелектуальна власність» викладається студентам магістратури спеціальності «Медіа-комунікації» соціологічного факультету. Курс складається з двох теоретичних модулів і передбачає виконання індивідуального навчально-дослідного завдання. До першого модуля увійшли теми, пов’язані з визначенням поняття, сутності та видів інформації в сфері медіа-комунікацій, особливостей інформаційних правовідносин, порядком доступу до інформації; з’ясуванням значення права на свободу слова та його співвідношення з правом на повагу до приватного життя особи; з’ясуванням сутності дифамації. Другий модуль включає теми, які висвітлюють основні засади права інтелектуальної власності, найбільш поширені у сфері медіа-комунікацій об’єкти авторського права та суміжних прав – аудіовізуальні твори, інтерв’ю, веб-сайти тощо; способи реалізації та захисту прав інтелектуальної власності в сфері медіа. Форми контролю – поточний контроль, модульний контроль, підсумковий контроль (письмова екзаменаційна/залікова робота).

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ» Загальна схема та структура курсу Таблиця 1 № № модуля теми

Назва модуля, теми

Кількість годин Лекції Семінари Самостійна робота

1.

2.

Інформаційне право 1. Поняття, сутність та види інформації як об’єкту права. Інформаційні правовідносини 2. Доступ до інформації 3. Право на повагу до приватного життя 4. Право на свободу слова 5. Право на повагу до приватного життя

10 2

8

37 9

2 2

2 2

7 7

2 2

2 2

7 7

Право інтелектуальної власності 6. Право інтелектуальної власності – загальна характеристика 7. Авторські права на результати творчості у сфері медіакомунікацій

10

8

35

2

2

7

2

2

7

8

Авторські права – види та загальна класифікація. Охорона авторських прав

2

2

7

9.

10.

Суміжні права Реалізація та захист авторських і суміжних прав

2 2

2

7 7

20

16

72

Усього: 108 год.

7

РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Критерії оцінки знань студентів денної та заочної форм навчання за різними формами завдань Контроль знань з навчальної дисципліни визначає відповідність рівня отриманих студентами знань, вмінь і навичок вимогам нормативних документів з вищої освіти. Навчальним планом і програмою навчальної дисципліни передбачені різні види завдань. За їх виконання протягом семестру студенти набирають певну суму балів, яка дозволяє (або не дозволяє) скласти іспит/залік. Обсяг курсу 108 годин (3 кредити); загальна кількість балів – 100. Види і форми контролю знань з курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність» для студентів денної форми навчання

№ Види завдань 1 Відповіді на питання, виконання завдань, участь в дискусіях, виступ з доповіддю на семінарських заняттях 2 Контрольна робота за модулем 1 3 Тестова робота за модулем 1 4 Контрольна робота за модулем 2 5 Тестова робота за модулем 2 6 Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) 7 Підсумковий контроль: письмова екзаменаційна/залікова робота Усього Додаткові бали (бонуси): Участь у конференціях, круглих столах, в університетському етапі предметних олімпіад Виступ на конференції за наявності друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті Участь у творчому конкурсі або фестивалі, пов’язаному з тематикою навчального курсу 8

Таблиця 2 Кількість балів 3х8=24 10 3 10 3 10 40 100 5 7 10 10

Види і форми контролю знань з курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність» для студентів заочної форми навчання Таблиця 3 № 1

2 3 4 5 6 7

Види завдань

Кількість балів

Відповіді на питання, виконання завдань, участь в дискусіях, виступ з доповіддю на семінарських заняттях Контрольна робота за модулем 1 Тестова робота за модулем 1 Контрольна робота за модулем 2 Тестова робота за модулем 2 Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) Підсумковий контроль: письмова екзаменаційна/залікова робота

Усього

4 15 8 15 8 10 40 100

Додаткові бали (бонуси): Участь у конференціях, круглих столах, в університетському етапі предметних олімпіад Виступ на конференції за наявності друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті Участь у творчому конкурсі або фестивалі, пов’язаному з тематикою навчального курсу

5 10 15 15

Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) Таблиця 4 Зміст (повнота, логічність і послідовність розкриття теми, наявність самостійного аналізу)

5 балів

Відповідність вимогам оформлення

2 бали

Захист

3 бали

Усього

10 балів 9

Система оцінювання письмової екзаменаційної/залікової роботи Іспит/залік складається у письмовій формі. Зразок екзаменаційного/залікового завдання: 1. Захист суспільної моралі та цензура – межі втручання держави в інформаційні відносини (15 балів).

2. Організації колективного управління як особливий суб’єкт авторського права (15 балів).

3. Есе на тему за вибором (10 балів). Відповіді на питання № 1-2 письмової екзаменаційної/залікової роботи оцінюються таким чином: Критерії оцінювання письмової екзаменаційної/залікової роботи Таблиця 5 Відповідь повна, або з однією незначною помилкою 14-15 балів Відповідь повна, але з двома-трьома незначними помилками 12-13 балів Відповідь не досить повна, та (або) із суттєвими помилками 8-11 балів Відповідь не повна, містить суттєві помилки 4-7 балів Відповідь майже відсутня та (або) не відповідає запитанню 0-3 бали Результати поточного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни інтерпретуються в шкалу оцінювання ECTS та національну шкалу за системою: Правила переведення оцінок у систему ECTS Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру 90-100 80-89 70-79 60-69 50-59 1-49

Таблиця 6 Оцінка за національною шкалою Оцінка ECTS

для екзамену, курсової роботи (проекту), практики

А В С D Е

відмінно добре

для заліку

зараховано

задовільно незадовільно

FX

10

не зараховано

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ Модуль 1 Інформаційне право Тема 1. Поняття, сутність та види інформації як об’єкту права. Інформаційні правовідносини Збільшення ролі інформації, знань та інформаційних технологій в житті суспільства. Джерела інформаційного права. Державні органи в сфері обігу інформації (Державний комітет зв’язку та інформації України, Міністерство освіти і науки України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України). Міжнародні інформаційні стандарти – Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Окінавська Хартія Глобального інформаційного простору. Національне законодавство, що забезпечує реалізацію інформаційних прав особи – Конституція України, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про друковані засоби масової інформації», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». Визначення інформації в теорії та у законодавстві (ст. 1 Закону України «Про інформацію»). Мінімалістичний підхід до юридичного визначення інформації. Види інформації – 1) залежно від об’єкту (статистична; адміністративна (дані); масова; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; соціологічна інформація тощо); 2) залежно від режиму доступу (відкрита; інформація з обмеженим доступом: таємна, конфіденційна). Інформаційне правовідношення – результат регулюючого впливу правової норми на суспільні відносини в сфері створенні та використання інформації. Суб’єкти інформаційних правовідносин – фізичні особи, юридичні особи, держава та міжнародні організації. Інформаційні правовідносини між рівноправними суб’єктами інформаційного права. Особливості договірного регулювання суспільних відносин між суб’єктами господарювання, що виникають з приводу інформації як специфічного об’єкту права. Інформаційні правовідносини між суб’єктами ієрархічної системи влади-підпорядкування. Особливості державного впливу на інформаційні суспільні відносини – захист суспільства від інформаційного свавілля або обмеження прав громадян? Захист суспільної моралі, ліцензування певних видів діяльності в сфері медіа, реклама, передвиборча агітація. Поняття та види цензури: 1) закрита та відкрита, 2) попередня та послідуюча. Забезпечення захисту моралі шляхом введення деяких видів цензури. Закони України: «Про захист суспільної моралі», «Про рекламу», «Про телебачення і радіомовлення», «Про телекомунікації».

11

Тема 2. Доступ до інформації Право на доступ до інформації гарантовано Конституцією України (ч. 2, ст. 34) – кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Обмеження цього права може бути здійснено лише у випадках, встановлених у законі та з суттєвих підстав (ч. 3, ст. 34 Конституції України). Ст. 9 Закону України «Про інформацію» – всі громадяни України, юридичні особи і державні ограни мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав та свобод. Переважним правом на одержання інформації користуються особи, яким ця інформація потрібна для виконання своїх професійних обов’язків, до яких відносять журналістів (ч. 4, ст. 29 Закону України «Про інформацію»). Одним з елементів механізму здійснення права на доступ до інформації є зафіксована у законодавстві можливість направляти звернення до органів державної влади у встановленому порядку (ст. 40 Конституції України). Поняття інформаційного запиту, його характерні ознаки та порядок звернення із інформаційним запитом. Розгляд інформаційного запиту представниками державної влади. Відповідальність представників органів судової влади за порушення права особи на доступ до інформації (ст. 212213 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Захист журналістських джерел. Рекомендація Ради Європи № NR (2000)7 Стосовно права журналістів на нерозкриття своїх джерел інформації. Тема 3. Право на свободу слова Право на свободу слова. Концепція права на свободу слова як природного права людини, сформована в епоху просвітництва (Жан-Жак Руссо, Джон Локк). Міжнародні стандарти забезпечення права на свободу слова. Ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ст. 19 Загальної декларації прав людини, ч. 2, ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Три складники права на свободу вираження поглядів: 1) свобода дотримуватись своїх поглядів, 2) свобода одержувати інформацію та ідеї, 3) свобода передавати інформацію та ідеї. Практика Європейського суду з прав людини стосовно свободи слова (самовираження): справа «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства; справа Вінгрув проти Великобританії; справа Хендісайд проти Сполученого Королівства; справа Бладет Тромсо та Стенсаас проти Норвегії. Питання відповідності національного законодавства міжнародним стандартам свободи слова, встановленим у міжнародних нормативно-правових документах – ст. 34 Конституції України. Питання можливості та необхідності застосування практики Європейського суду з прав людини в судах України.

12

Обмеження права на свободу слова в суспільних інтересах – обов’язкові умови обмеження права на свободу слова – «триступеневий тест»: 1) мають чітко відповідати закону, 2) мають легітимну мету, 3) мають бути необхідними та виправданими в демократичному суспільстві. Основні види обмеження права на свободу слова згідно практики Європейського суду з прав людини: тиск на журналістів з боку держави (цензура) (справа Мануле та інші проти Молдови) відповідальність за дифамацію в цивільних правовідносинах (справа «Українська Прес-Група» проти України), позбавлення ліцензій або заборона на трансляцію (справа «Інформаціонсферайн Лентія» та інші проти Австрії), накладення судом обов’язку на журналіста розкрити джерело інформації (справа Санома Уітгеверс Б. В. проти Нідерландів) тощо. Тема 4. Право на повагу до приватного життя Поняття та сутність права на приватне життя. Ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. 32 Конституції України. Законодавство України, яке гарантує дотримання права на повагу до особистого життя – ст. 307 Цивільного кодексу України – проведення фото- та відеозйомки в публічних місцях. Право особи на зображення. Кримінальна відповідальність за порушення права особи на приватне життя – фізичними та юридичними особами, в тому числі журналістами (ст. 182 Кримінального кодексу України). Професійні таємниці: банківська, нотаріальна, медична таємниця тощо. Співвідношення права на приватне життя та права на свободу слова: звичайні громадяни, публічні особи. Право на приватне життя політиків та його обмеження з метою забезпечення доступу суспільства до інформації. Справа Лінгенс проти Австрії. Поняття та сутність дифамації. Підстави виникнення цивільно-правової відповідальності за дифамацію. Сутність честі, гідності та ділової репутації згідно чинного законодавства. Обчислення розміру компенсації моральної шкоди за порушення честі, гідності та ділової репутації особи. Захист персональних даних – Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року; Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру (Страсбург, 28 січня 1981 року), Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року; Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі».

13

Модуль 2 Право інтелектуальної власності Тема 6. Право інтелектуальної власності – загальна характеристика Історія становлення та розвитку права інтелектуальної власності. Статут королеви Ганни 1710 року (Англія), справа про порушення авторських прав Джорджа Вашингтона в США (1841), справа про порушення авторських прав Гаррієт Бічер-Стоун на твір «Будиночок дяді Тома» (1853). Підписання Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів у 1886 році. Виникнення патентного права – від привілеїв до охорони прав винахідників. Патент Іоганна Гутенберга на друкарську технологію. Прийняття патентних законів: 1476 – Венеціанська Республіка; 1628 – Англія, 1790 – США, 1791 – Франція, 1883 – підписання Міжнародної Паризької конвенції про охорону промислової власності. Формування ставлення до результатів творчості особи як об’єкту права. Історичні чинники, які впливали на розвиток правосвідомості та правового нігілізму в сфері інтелектуальних прав. Нові підходи до розуміння виключних прав на результати творчої, інтелектуальної діяльності. Рух за вільний доступ до інформації, в тому числі – до об’єктів інтелектуальної власності. Судові справи за участі «піратів нового покоління» – Napster, Torrents.ru тощо. Система права інтелектуальної власності: 1) авторське право та суміжні права; 2) право промислової власності (патентне право, засоби індивідуалізації товарів та послуг, права на нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності людини). Тема 7. Авторські права на результати творчості у сфері медіа-комунікацій Об’єкти авторського права. Поняття та сутність твору як об’єкту авторського права. Обов’язкові ознаки твору як об’єкту авторського права – нематеріальність, є результатом творчої діяльності людини, наявність об’єктивної форми втілення. Нематеріальність твору – об’єкт авторського права не залежить від матеріального носія, в якому його втілено (ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Творчий характер роботи автора проявляється у визначенні наявності або відсутності співавторства (технічна допомога виключає співавторство), а також – у наданні чи відмові у правовій охороні. Спірні моменти наявності творчості при створенні творів (на прикладі робіт Енді Уорхола, «нетворчі» фотографічні твори, реставра14

ція витворів образотворчого мистецтва тощо). Об’єкти авторського права охороняються в Україні незалежно від наявності матеріального носія – достатньо втілення його у будь-яку об’єктивну форму (виконання музичних, хореографічних творів тощо). Авторське право охороняє лише форму твору. Принципи авторського права: невтручання в зміст твору, принцип автоматичної охорони (правова охорона надається твору з моменту надання йому об’єктивної форми). Види та загальна класифікація творів як об’єктів авторського права в сфері медіа – аудіовізуальні твори, літературні твори (статті, наукові роботи, інтерв’ю). Правовий режим веб-сайту як об’єкту права інтелектуальної власності. Відсутність авторсько-правової охорони ідей та принципів в Україні (на прикладі «Ромео і Джульєтти» В. Шекспіра та «Вестсайдської історії» Л. Бернстайна та С. Сондхайма; кінофільмів Д. Лінча). Питання співавторства – необхідність укладення договору між співавторами твору, судова практика – випадки вирішення спорів між співавторами у судовому порядку у випадках відсутності договору між ними. Тема 8. Авторські права – види та загальна класифікація. Охорона авторських прав Зміст авторського права складають особисті (немайнові) та майнові авторські права. Особисті немайнові авторські права – право на визнання свого авторства шляхом вимагання вказівки імені або псевдоніму автора у зв’язку з використанням твору; право забороняти вказівку авторства; право обирати псевдонім; право вимагати збереження цілісності твору (ст. 14 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Безстроковість та невідчужуваність особистих немайнових прав авторів. Права спадкоємців авторів із забезпечення цілісності творів (ст. 29 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Майнові авторські права. Право володільця авторських майнових прав використовувати твір самостійно, право дозволяти та (або) забороняти (перешкоджати) використовувати твір іншим особам (ч. 1. ст. 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Способи використання творів: відтворення, публічне виконання, публічна демонстрація та публічний показ, переклад, переробка, адаптація, аранжування та інші зміни творів, розповсюдження творів тощо (ч. 3. ст. 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Строки охорони майнових авторських прав. Відчужуваність майнових авторських прав. Особливі випадки створення творів: 1) у зв’язку з виконанням умов трудового договору (ст. 429 Цивільного кодексу України, ст. 16 ЗУ «Про 15

авторське право і суміжні права»), 2) згідно авторського договору замовлення (ст. 430 Цивільного кодексу України). Строк дії майнових авторських прав. Обмеження у здійсненні авторських прав відповідними правоволодільцями. Випадки вільного використання творів згідно ст. 444 Цивільного кодексу України та ст. 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Різноманітність способів охорони авторських прав. Встановлення знаку охорони авторського права © – право, а не обов’язок автора. Відсутність необхідності виконання будь-яких формальностей для надання авторсько-правової охорони твору (ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Реєстрація авторського права на твір – Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Заявка для реєстрації авторських прав на твір, документи, необхідні для здійснення реєстрації. Повноваження Державного департаменту інтелектуальної власності із реєстрації авторських прав на твори. Державні збори за реєстрацію авторських прав (розмір для фізичних та юридичних осіб, порядок сплати). Судовий захист авторських прав в разі їх порушення (Розділ 5 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Судова практика захисту авторських прав в Україні та в світі. Світові стандарти захисту авторських прав, тенденції розвитку законодавства в цій сфері. Поняття та форми плагіату. Авторське право та радіомовлення, телебачення, Інтернет. Тема 9. Суміжні права Загальна характеристика суміжних прав, їх місце в системі права інтелектуальної власності. Знак охорони суміжних прав ®. Міжнародна конвенція про охорону прав артистів-виконавців, виробників фонограм та сповіщувальних організацій, Рим, 26 жовтня 1961 року, Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм, Женева, 29 жовтня 1971 року. Об’єкти суміжних прав: виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення. Види виконань залежно від об’єктів авторського права, що виконуються. Співвідношення виконання як майнового авторського права (способу використання твору) та як об’єкту суміжних прав. Поняття та сутність фонограм та відеограм як специфічного об’єкту суміжних прав. Використання об’єктів авторського права та виконання як об’єкту суміжних прав при створенні фонограм та відеограм. Передачі (програми) мовлення – вимоги до об’єкту та його особливості.

16

Суб’єкти суміжних прав – виконавці, виробники фонограм та відеограм, організації мовлення. Зміст суміжних прав – особисті немайнові та майнові суміжні права. Випадки правомірного використання фонограм і відеограм без дозволу правоволодільців, однак з виплатою винагороди – Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати». Особливості захисту суміжних прав у випадку порушення них з використанням Інтернет, у друкованих засобах масової інформації, на телебаченні та радіо. Строки охорони майнових суміжних прав, момент початку обліку строку майнових суміжних прав. Обмеження суміжних прав. Тема 10. Реалізація та захист авторських і суміжних прав Гнучкий порядок розпоряджання авторськими та суміжними майновими правами за допомогою договорів. Надання дозволу (ліцензії) на використання твору: виключна, невиключна та одинична ліцензія (ст. 1108 Цивільного кодексу України); передання (відчуження) майнових авторських або суміжних прав (ст. 1113 Цивільного кодексу України). Способи реалізації майнових авторських та суміжних прав: 1) особисто, 2) через повіреного, 3) через організації колективного управління (Розділ 4 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Організації колективного управління майновими авторськими та суміжними правами як специфічний суб’єкт у сфері охорони авторських і суміжних прав (Про затвердження Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю: Наказ МОН України від 21.05.2003 року № 311). Повноваження організацій колективного управління, судова практика щодо діяльності цього суб’єкту в Україні та в світі. Перелік Організацій колективного управління, які діють на території України, дані про них. Нові тенденції у реалізації авторських та суміжних прав на міжнародному рівні з урахуванням розвитку інформаційного суспільства та технологічного прогресу. Способи ефективного здійснення авторських та суміжних прав в Інтернеті (програми з відкритим кодом, ліцензії Creative commons). Передумови та способи захисту порушених авторських та суміжних прав (Розділ 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Звернення до суду з позовом про захист авторських та суміжних прав. Судова практика щодо захисту авторських та суміжних прав.

17

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль 1 Інформаційне право Тема семінару 1 ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ. ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ План 1. Поняття та сутність інформації. Види інформації.

2. Способи використання інформації та розпоряджання правами на неї.

3. Відносини між державою та фізичними й юридичними особами стосовно інформації, порядку її розповсюдження. Обмеження у здійсненні інформаційних прав осіб.

4. Поняття, сутність та види цензури.

5. Право на доступ до інформації – поняття та загальна характеристика.

6. Інформаційні запити. Питання для самоконтролю 1. Що таке інформація в соціологічному, культурологічному, філософському та юридичному значеннях?

2. Які бувають види інформації залежно від об’єкту та залежно від режиму доступу до неї?

3. Які існують способи використання інформації – залежно від об’єкту та від суб’єкту інформаційних відносин? Чи може інформація бути предметом договору?

4. В яких випадках можливі обмеження інформаційних прав осіб?

5. Що таке цензура? Види цензури та випадки її здійснення державою.

6. Як Ви розумієте право на доступ до інформації?

7. Що таке інформаційний запит, ким і до кого він може бути поданий?

8. Процедура подання інформаційного запиту. Теми есе 1. Розвиток інформаційних правовідносин в епоху інтернет-комунікацій.

2. Обґрунтованість обмеження інформаційних прав державою.

3. Цензура – «за» та «проти».

4. Право на доступ до інформації як фундаментальне право людини.

18

Основна література 1. Гаврилов О. А. Курс правовой информатики : учебник для вузов / О. А. Гаврилов. — М. : Изд-во НОРМА, 2000. — 432 с.

2. Інформаційне законодавство України (Станом на 1 вересня 2008 року) / [за ред. Т. С. Шевченка, Т. М. Олексіюк ; упорядн. Т. Г. Бондаренко]. — К. : Ін-т Медіа Права, 2008. — 355 с.

3. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. — 2-е изд., перераб и доп. — М. : Юристъ, 2002. — 512 с. Додаткова література 1. Марущак А. І. Інформаційне право : регулювання інформаційної діяльності : навч. посіб. / А. І. Марущак. — К. : Видавничий дім «Скіф» ; КНТ, 2008. — 344 с.

2. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : науково-практичний посібник / А. І. Марущак. — Біла Церква : Вид-во «Буква», 2006. — 432 с.

3. Мас-медіа та судова влада. — К. : Ін-т Медіа Права, 2009. — 31 с.

4. Основи інформаційного права України : навч. посіб. / В. С. Цимбалюк, В. Д. Павловський, В. М. Брижко та ін. ; [за ред. С. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника]. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К. : Знання, 2009. — 414 с.

5. Офіційний переклад нормативних актів Євросоюзу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Інтерньюз-Україна. — К. : Міжнародний фонд «Відродження», 2005. — 273 с. Законодавчі документи 1. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

2. Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року.

3. Конституція України від 28.06.1996 року.

4. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 року.

5. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 року.

6. План дій «Україна — Європейський Союз», Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 року.

7. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ Президента України № 928 від 31.07.2000 року.

8. Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25.06.1993 року.

9. Про національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 року.

19

10. Про рекламу : Закон України від 03.07.1996 року.

11. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 року.

12. Про телекомунікації : Закон України від 18.11.2003 року.

13. Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, «Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» від 08.12.2005 року.

14. Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, «Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» від 08.12.2005 року. Тема семінару 2 ПРАВО НА СВОБОДУ СЛОВА ТА ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ПРАВОМ НА ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ОСОБИ План 1. Право на свободу слова – фундаментальне право людини.

2. Міжнародні стандарти забезпечення права на свободу слова та відповідність національного законодавства цим стандартам. Питання застосування судової практики Європейського суду з прав людини для захисту права на свободу слова в українських судах.

3. Обмеження права на свободу слова. «Триступеневий тест».

4. Сутність права на повагу до приватного життя людини.

5. Захист честі, гідності та ділової репутації особи. Відповідальність за дифамацію.

6. Співвідношення права на свободу слова та права на повагу до приватного життя людини. Питання для самоконтролю 1. Що таке право на свободу слова згідно національного та міжнародного законодавства?

2. Які існують основні нормативно-правові документи, що гарантують право на свободу слова?

3. Який міжнародний орган здійснює розгляд справ щодо порушення прав людини, у тому числі – права на свободу слова?

4. В яких випадках можливі обмеження права на свободу слова? Що таке «триступеневий тест»?

5. Поняття «необхідний в демократичному суспільстві» згідно практики Європейського суду з прав людини.

6. Як Ви розумієте значення терміну «приватне життя»?

7. Що таке право на повагу до приватного життя згідно національного та міжнародного законодавства?

20

8. Що таке честь, гідність та ділова репутація особи? В яких випадках можна казати про необхідність їх захисту?

9. Що таке дифамація? В яких випадках настає відповідальність за дифамацію?

10. У випадках колізії прав на свободу слова та на повагу до приватного життя особи які бувають правила вирішення спорів? Яку практику Європейського суду з прав людини Ви знаєте з цього питання?

11. Чи існує особливий статус публічних осіб щодо здійснення ними права на приватне життя? Теми есе 1. Право на свободу слова – фундаментальне право людини.

2. Критерії обмеження права на свободу слова у демократичному суспільстві Згідно практики Європейського суду з прав людини.

3. Відповідальність за дифамацію.

4. Співвідношення права на свободу слова та права на повагу до приватного життя публічних осіб. Основна література 1. Європейська конвенція з прав людини. Свобода вираження поглядів : довідник з українського та європейського законодавства / [укл. В. Ф. Іванов, Ю. Є. Зайцев]. — К. : Центр вільної преси, 2002. — 518 с.

2. Інформаційне законодавство України (Станом на 1 вересня 2008 року) / [за ред. Т. С. Шевченка, Т. М. Олексіюк ; упорядн. Т. Г. Бондаренко]. — К. : Ін-т Медіа Права, 2008. — 355 с.

3. Мас-медіа та судова влада. — К. : Ін-т Медіа Права, 2009. — 31 с. Додаткова література 1. Паліюк В. П. Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: українське законодавство та судова практика : практичний посібник / В. П. Паліюк. — Миколаїв : ТОВ фірма «Іліон», 2010. — 556 с.

2. Право на доступ до інформації : теорія та практика / [Нестеренко О., Северин О.] ; Харківська правозахисна група. — Х. : Права людини, 2008. — 348 с.

3. Свобода вираження поглядів у Європі. Прецедентна практика стосовно статті 10 Європейської конвенції з прав людини. — К. : Фенікс, 2007. — 208 с.

4. Свобода преси. Рішення Верховного Суду США / [під ред. Морін Гаррісон, Стіва Гілберта]. — К. : Оптима, 2004. — 276 с.

5. Свобода слова. Рішення Верховного Суду США / [під ред. Морін Гаррісон, Стіва Гілберта]. — К. : Оптима, 2004. — 252 с.

21

Законодавчі документи 1. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року.

2. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» від 15 грудня 1997 року.

3. Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року.

4. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

5. Конституція України від 28.06.1996 року.

6. План дій «Україна — Європейський Союз», Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 року.

7. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 року.

8. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 року.

9. Про національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 року.

10. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23.09.1997 року.

6. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23.09.1997 року.

11. Рекомендація Ради Європи № NR (2000) 7 Стосовно права журналістів на нерозкриття своїх джерел інформації від 01.01.2000 року. Модуль 2 Право інтелектуальної власності Тема семінару 3 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. АВТОРСЬКІ ПРАВА НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОСТІ У СФЕРІ МЕДІА-КОМУНІКАЦІЙ План 1. Історія становлення правосвідомості та правового нігілізму в сфері використання результатів інтелектуальної творчості.

2. Нові підходи до розуміння виключних прав та до проблем їх захисту за умов технологічного прогресу.

3. Система права інтелектуальної власності.

4. Особливості авторського права в сфері медіа-комунікацій.

22

5. Твір як об’єкт авторського права.

6. Основні риси та принципи авторського права. Застосування знань про авторське право на практиці.

7. Суб’єкти авторського права. Співавторство. Питання для самоконтролю 1. Які можна виокремити етапи формування права інтелектуальної власності як цілісного правового інституту?

2. Що складає систему права інтелектуальної власності?

3. У чому проявляються особливості авторського права в сфері медіакомунікацій?

4. Надайте визначення твору як об’єкту авторського права. Обов’язкові ознаки результату творчості для надання йому правової охорони.

5. Які твори можна виокремити в сфері медіа-комунікацій?

6. Які риси та принципи авторського права мають практичне значення?

7. Чи є виконання формальностей щодо реєстрації прав на твір обов’язковими для виникнення авторсько-правової охорони?

8. З якого моменту виникає авторське право на твір?

9. Назвіть суб’єктів авторського права.

10. В чому проявляється співавторство та яким чином мають бути врегульовані відносини між ними? Теми есе 1. Нові підходи до розуміння виключних прав і до проблем їх захисту за умов технологічного прогресу.

2. Принципи авторського права.

3. Твір як предмет правової охорони за умов становлення інформаційного суспільства.

4. Практичні проблеми захисту прав співавторів. Основна література 1. Афанасьєва К. О. Авторське право : практ. посіб. / К. О. Афанасьєва. — К. : Атіка, 2006. — 224 с.

2. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности : Авторское право / Лайонел Бентли, Брэд Шерман ; [пер. с англ. В. Л. Вольфсона]. — СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. — 535 с.

3. Валлє В. Спадок Джеймса І та королеви Анни : охорона інтелектуальної власності у часі й просторі / Віра Валлє. — К. : Дух і літера, 2010. — 216 с.

4. Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності : навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

23

Додаткова література 1. Бабкин С. А. Интеллектуальная собственность в Интернет / С. А. Бабкин. — М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2006. — 512 с.

2. Бошицький Ю., Ващинець І. Охорона авторських прав у сфері інформаційних технологій / Ю. Бошицький, І. Ващинець // Юридичний вісник України. — 2005. — № 30. — С. 6—7.

3. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності : підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. — К. : Істина, 2007. — 208 с.

4. Минбалеев А. В. Авторское право в сфере массовых коммуникаций : учеб. пособие / А. В. Минбалеев. — Челябинск : Изд-во ООО «ПолиграфМастер», 2010. — 120 с.

5. Олехнович Г. И. Интеллектуальная собственность и проблемы ее коммерциализации / Г. И. Олехнович. — 2-е изд., перераб. — Мн. : Амалфея, 2005. — 128 с.

6. Орехов А. М. Интеллектуальная собственность : Опыт социальнофилософского и социально-теоретического исследования / А. М. Орехов. — М. : Изд-во ЛКИ, 2007. — 224 с.

7. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті / О. М. Пастухов. — К. : Школа, 2004. — 144 с.

8. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України : навч. посіб. для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів / О. А. Підопригора, О. О. Підопригора. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 483 с.

9. Право інтелектуальної власності : акад. курс : підруч. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. ; [за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с. Законодавчі документи 1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 року. Дата приєднання Україною : 31.05.95 року.

2. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року.

3. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір : Постанова Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001року.

4. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав : Постанова КМУ № 72 від 18.01.2003 року.

5. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 року.

6. Про кінематографію : Закон України від 13.01.1998 року.

7. Про рекламу : Закон України від 03.07.1996 року.

8. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 року.

9. Про телекомунікації : Закон України від 18.11.2003 року.

24

Тема семінару 4 ОХОРОНА АВТОРСЬКИХ ПРАВ. ВИДИ АВТОРСЬКИХ ПРАВ План 1. Різноманітність способів охорони авторських прав.

2. Значення та порядок реєстрації авторських прав на твір.

3. Зміст авторського права – особисті немайнові та майнові авторські права.

4. Строки дії майнових авторських прав. Питання для самоконтролю 1. Які бувають способи охорони авторського права на твір?

2. Який знак авторсько-правової охорони може бути встановлено на оригіналі або примірнику твору?

3. Чи є встановлення знаку правової охорони на оригіналі або примірнику твору обов’язковим для виникнення правової охорони?

4. Значення державної реєстрації авторських прав на твір.

5. Якою є процедура державної реєстрації авторських прав? Який державний орган здійснює реєстрацію авторських прав?

6. Які види авторських прав Ви знаєте?

7. Назвіть особисті немайнові авторські права.

8. Чи можуть передаватися особисті немайнові авторські права від автора іншим особам? Які права мають спадкоємці авторів?

9. Назвіть майнові авторські права. Чи можуть вони передаватися іншим особам від автора?

10.Що таке право на використання твору та які види використання творів Ви знаєте?

11.Назвіть строки охорони особистих немайнових та майнових авторських прав. З якого моменту починає обліковуватися перебіг майнових авторських прав? Теми есе 1. Особливості використання творів мистецтва в сфері медіа-комунікацій.

2. Право протидіяти перекрученню твору – гарантія творчої самореалізації автора.

3. Право визнаватися автором.

25

Основна література 1. Афанасьєва К. О. Авторське право : практ. посіб. / К. О. Афанасьєва. — К. : Атіка, 2006. — 224 с.

2. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности : Авторское право / Лайонел Бентли, Брэд Шерман ; [пер. с англ. В. Л. Вольфсона]. — СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. — 535 с.

3. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності : підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. — К. : Істина, 2007. — 208 с.

4. Основи інформаційного права України : навч. посіб. / В. С. Цимбалюк, В. Д. Павловський, В. М. Брижко та ін. ; [за ред. С. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника]. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К. : Знання, 2009. — 414 с. Додаткова література 1. Невская М. А. Авторское право в издательском бизнесе и СМИ : практич. пособие / М. А. Невская, Е. Е. Сухарев, Е. Н. Тарасова. — М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2009. — 300 с.

2. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті / О. М. Пастухов. — К. : Школа, 2004. — 144 с.

3. Бабкин С. А. Интеллектуальная собственность в Интернет / С. А. Бабкин. — М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2006. — 512 с.

4. Бошицький Ю., Ващинець І. Охорона авторських прав у сфері інформаційних технологій / Ю. Бошицький, І. Ващинець // Юридичний вісник України. — 2005. — № 30. — С. 6—7.

5. Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності : навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

6. Минбалеев А. В. Авторское право в сфере массовых коммуникаций : учеб. пособие / А. В. Минбалеев. — Челябинск : Изд-во ООО «Полиграф-Мастер», 2010. — 120 с.

7. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України : навч. посіб. для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів / О. А. Підопригора, О. О. Підопригора. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 483 с.

8. Право інтелектуальної власності : акад. курс : підруч. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. ; [за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с.

9. Право інтелектуальної власності : академ. курс : підручник для студентів вищіх навч. закладів / [за ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького]. — 2-е вид., переробл. та допов. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 672 с.

26

Законодавчі документи 1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 року. Дата приєднання Україною : 31.05.95 року.

2. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року.

3. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір : Постанова Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001року.

4. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав : Постанова КМУ № 72 від 18.01.2003 року.

5. Про кінематографію : Закон України від 13.01.1998 року. Тема семінару 5 СУМІЖНІ ПРАВА План 1.

2.

3.

4.

Поняття та значення суміжних прав. Особливості об’єктів суміжних прав у сфері медіа-комунікацій. Суб’єкти суміжних прав. Строки охорони суміжних прав. Питання для самоконтролю

1. Надайте визначення суміжних прав та поясніть, чому вони так називаються.

2. Назвіть об’єкти суміжних прав.

3. У чому проявляються особливості використання об’єктів суміжних прав стосовно сфери медіа-комунікацій?

4. Назвіть суб’єктів суміжних прав.

5. Які строки охорони суміжних прав передбачено законодавством та як вони обчислюються? Теми есе 1. Особливості використання виконання як об’єкту суміжних прав.

2. Здійснення суміжних прав організаціями мовлення за умов формування інформаційного суспільства.

27

Основна література 1. Дроб’язко Р. Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання і фонограми // Право України.

— 1998. — № 12.— С. 78—80.

2. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) : учебник для вузов / В. О. Калятин. — М. : Изд-во НОРМА ; Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. — 480 с.

3. Кравченко О. Правове регулювання суміжних прав виконавців / О. Кравченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 1. — С. 15—18. Додаткова література 1. Домбругова А. Авторський договір як підстава для використання творів // Юридичний Вісник України. — 2005. — № 22. — С. 14.

2. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу / Ю. Капіца // Право України. — 2005. — № 1. — С. 66—70.

3. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності : підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. — К. : Істина, 2007. — 208 с.

4. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України : навч. посіб. для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів / О. А. Підопригора, О. О. Підопригора. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 483 с.

5. Право інтелектуальної власності : акад. курс : підруч. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. ; [за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с. Законодавчі документи 1. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева) від 29 жовтня 1971 року.

2. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року.

3. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року.

4. Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати : Постанова КМУ № 71 від 18.01.2003 року.

5. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування : Закон України від 17.01.2002 року.

6. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм : Закон України від 23.03.2000 року.

28

Тема семінару 6 РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ План 1.

2.

3.

4.

5.

Можливості реалізації авторських і суміжних прав у сфері медіакомунікацій. Договірне регулювання відносин між особами з приводу творів та об’єктів суміжних прав. Організації колективного управління авторськими правами як особливий суб’єкт відносин у сфері медіа-творчості. Захист авторських і суміжних прав у суді. Судова практика щодо захисту авторських і суміжних прав. Питання для самоконтролю

1. Що таке «реалізація права» на результати медіа-творчості?

2. Назвіть види договорів, за допомогою яких можна здійснювати авторські та суміжні права.

3. Що таке організація колективного управління та які вона здійснює функції стосовно об’єктів авторського права і суміжних прав?

4. Які організації колективного управління існують в Україні?

5. Чи можна здійснювати права на твори або об’єкти суміжних прав самостійно? Які інші способи здійснення прав на результати творчості Ви знаєте?

6. Назвіть підстави звернення до суду з позовом про захист авторських прав.

7. Які правові наслідки звернення до суду є можливими згідно чинного законодавства про авторське право?

8. Які труднощі можуть виникнути в процесі захисту авторських та суміжних прав у суді? Наведіть приклади з практики. Теми есе 1. Розмаїття можливостей реалізації авторських прав в сфері медіакомунікацій.

2. Проблеми захисту авторських прав у суді в епоху технологічної революції. Основна література 1. Голіцин Д. Актуальні проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет / Д. Голіцин // Юридичний журнал. — 2005. — № 5.— С. 113—114.

2. Домбругова А. Авторський договір як підстава для використання творів // Юридичний Вісник України. — 2005. — № 22. — С. 14.

3. Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні / В. Жаров // Право України. — 1999. — № 5. — С. 47—50.

29

4. Жилінкова О. В. Організації колективного управління як суб’єкти договорів на використання музичних творів / О. В. Жилінкова // Держава і право. — 2006. — Вип. 33.— С. 337—342.

5. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності : підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. — К. : Істина, 2007. — 208 с. Додаткова література 1. Бошицький Ю., Ващинець І. Охорона авторських прав у сфері інформаційних технологій / Ю. Бошицький, І. Ващинець // Юридичний вісник України. — 2005. — № 30. — С. 6—7.

2. Варфоломеева Ю. А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития : монографія / Ю. А. Варфоломеева. — М. : Ось89, 2006. — 144 с.

3.

4. Жилінкова О. В. Договори в сфері реалізації майнових прав на музичний твір : монографія / О. В. Жилінкова. — Х. : Ксилон, 2008. — 212 с.

5. Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності : навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

6. Капіца Ю., Ступак С. Про запис, студію запису, а також учасників запису та правові відносини між ними / Ю. Капіца, С. Ступак // Інтелектуальна власність. — № 1. —2007. — С. 49-53.

7. Опришко Л. Захист авторських прав на музичний твір у формі рингтону / Л. Опришко // Асоціація правників України. — 2006. — № 7. — С. 8—9.

8. Право інтелектуальної власності : акад. курс : підруч. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. ; [за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с. Законодавчі документи 1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 року. Дата приєднання Україною : 31.05.95 року.

2. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року.

3. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева) від 29 жовтня 1971 року.

4. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року.

5. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір : Постанова Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001року.

6. Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати : Постанова КМУ № 71 від 18.01.2003 року.

30

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Під час самостійного опрацювання матеріалу студенти знайомляться з першоджерелами і працями дослідників, збирають матеріали для доповідей для семінарських заняттях, готуються до написання модульних тестових контрольних робіт, виконують творчу роботу у формі есе і мультимедійної презентації, виконують письмове індивідуальне навчальнодослідне завдання (ІНДЗ), готуються до написання підсумкової екзаменаційної/залікової роботи. Студентові рекомендується: Законспектувати матеріали лекцій та основну літературу, яка винесена до розгляду на семінарських заняттях. Підготувати тези та виступити з доповіддю за однією з тем, які розглядаються на семінарських заняттях. Брати активну участь в обговоренні проблемних питань курсу під час семінарських дискусій. Студентові необхідно: Підготувати роботу з аналізу інформаційного права у формі есе або мультимедійної презентації (робота здається на кафедру в електронному і роздрукованому варіантах і є підсумковою для першого модулю навчального курсу). Підготувати роботу з аналізу права інтелектуальної власності у формі есе або мультимедійної презентації (здається на кафедру в електронному вигляді та є підсумковим завданням другого модулю навчального курсу). Виконати письмове індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ), яке готується протягом семестру (здається на кафедру в електронному і роздрукованому варіантах в останній тиждень семестру і є складовою допуску до іспиту/заліку з навчального курсу). Підготуватися до написання підсумкової (екзаменаційної/залікової) письмової роботи.

31

Методичні поради для виконання контрольної творчої роботи за модулем 1 Студент обирає тему контрольної творчої роботи за модулем 1 та затверджує її з викладачем. Тема має відповідати плану курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність». У роботі розкриваються актуальні питання інформаційного права, проілюстровані на прикладах з практики Європейського суду з прав людини, з урахуванням національного законодавства в сфері інформаційного права. З метою розкриття поставлених в роботі наукових та практичних проблем студентам рекомендується користуватися літературою з відповідної теми. Методичні поради для виконання контрольної творчої роботи за модулем 2 Студент обирає тему контрольної творчої роботи за модулем 2 та затверджує її з викладачем. Тема має відповідати плану курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність». У роботі розкриваються актуальні питання права інтелектуальної власності, проілюстровані на прикладах з судової та (або) договірної практики з урахуванням національного законодавства в сфері права інтелектуальної власності. З метою розкриття поставлених у роботі наукових і практичних проблем студентам рекомендується користуватися літературою з відповідної теми. Методичні поради для виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) Загальні положення Робота ІНДЗ повинна бути написана на тему, що відповідає змісту та найважливішим питання курсу «Інформаційне право та інтелектуальна власність». Тема роботи ІНДЗ має бути затверджена викладачем, однак студент може обрати її з наведених орієнтовних тем або запропонувати викладачеві для затвердження власну тему дослідження. Робота ІНДЗ має відповідати вимогам щодо структури, змісту та оформлення, наведеним нижче. Структура письмової роботи ІНДЗ Робота ІНДЗ має складатися з трьох частин: вступу, аналітичної частини та висновків. Вступ роботи ІНДЗ повинен містити загальні положення щодо актуальності дослідження, прізвища та основні роботи провідних фахівців у сфері, що досліджується, та окреслювати поставлену наукову задачу.

32

В аналітичній частині роботи ІНДЗ студент має навести думки фахівців з питання, що досліджується, висловити власне ставлення до цих думок, обґрунтувати свої доводи та дослідити поставлену у вступі наукову задачу. Аналітична частина може містити кілька пунктів. У висновках роботи ІНДЗ повинні міститись основні результати проведеного дослідження, вирішення наукової задачі. Вимоги до змісту Робота ІНДЗ повинна містити загальний огляд думок фахівців у сфері медіа-права, соціології, філософії, культурології, мистецтвознавства тощо – залежно від обраної студентом теми. Обов’язковою вимогою до змісту роботи ІНДЗ є наявність юридичного аналізу теми або аналізу правових відносин, що складаються стосовно відповідних об’єктів. Рекомендується посилатися у роботі ІНДЗ на практику вирішення спорів між учасниками правовідносин стосовно інформації або результатів творчості відповідно (як національну, так і практику Європейського суду з прав людини). Також студент має виразити, мотивувати та обґрунтувати особисту позицію щодо проблем, які досліджуються. В роботі повинна бути поставлена конкретна наукова задача та зроблено спробу її вирішити. Вимоги до оформлення Робота ІНДЗ має обсяг від 20 до 30 сторінок, текстовий редактор – Microsoft Word, формат сторінки А4 (297х210 мм), орієнтація – книжкова, поля – 25 мм; Гарнітура – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, стиль – Normal. Ключова термінологія та основні положення роботи в тексті, а також назви пунктів можуть виділятися напівжирним шрифтом або курсивом. Робота ІНДЗ здається на кафедру у канцелярській папці. Правила цитування та посилання на використані джерела У роботі ІНДЗ студент має використати не менше 10 джерел, у тому числі – літературні наукові твори, судова практика, законодавство. Цитування у тексті позначаються лапками у разі використання мови оригіналу; у випадку здійснення студентом перекладу оригінального джерела, перед уривком (фразою) тексту автора повинні бути зазначені його прізвище та ініціали, а наприкінці уривку (фрази) – стояти посилання. Посилання у тексті оформляються у квадратних дужках – [2, с. 56], де перше число означає порядковий номер у списку використаних джерел, друге – номер сторінки.

33

Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел розміщується наприкінці тексту та повинен бути оформлений відповідно до існуючих стандартів бібліографічного опису (див.: Форма 23, затверджена наказом ВАК України від 29 травня 2007 року № 342). Орієнтовна тематика індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) 1. Соціальне значення необхідності правового регулювання інформаційних відносин в епоху формування інформаційного суспільства.

2. Історико-філософські аспекти розвитку інформаційних правовідносин.

3. Обмеження інформаційних прав людини в демократичному суспільстві.

4. Історія цензури та сучасні її прояви у відносинах між державою та людиною в сфері медіа.

5. Право на доступ до інформації як фундаментальне право людини.

6. Право на свободу слова та передумови його ефективної реалізації в сфері медіа-комунікацій.

7. Гарантії свободи самовираження через творчість.

8. Критерії необхідності обмеження права на свободу слова у демократичному суспільстві.

9. Соціально-правові аспекти репрезентації насильства в аудіовізуальному мистецтві.

10. Захист честі, гідності та ділової репутації з точки зору моральності та правосвідомості.

11. Прояви поваги до приватного життя особи за умов розвитку нових медіа.

12. Співвідношення права на свободу слова та права на повагу до приватного життя публічних осіб.

13. Реалізація інтелектуальних прав та проблеми їх захисту за умов технологічного прогресу.

14. Принцип автоматичної авторсько-правової охорони твору як умова забезпечення прав авторів.

15. Непоширення авторсько-правової охорони на ідеї – «за» та «проти».

16. Інтерв’ю як особливий об’єкт авторського права.

17. Особливості використання творів медіа-арту та їх правовий захист.

18. Соціально-правові аспекти здійснення прав організаціями мовлення за умов формування інформаційного суспільства.

19. Авторсько-правові аспекти спільної роботи співавторів над аудіовізуальним твором.

20. Проблеми захисту авторських прав у суді в епоху технологічної революції.

34

ЗРАЗКИ ТЕСТІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ 1. В якому нормативно-правовому акті міститься поняття інформації як відомостей про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі? а) Закон України «Про інформацію»; б) Закон України «Про інформаційні телекомунікаційні мережі»; в) Конституція України.

2. Яким суб’єктом інформаційних правовідносин може бути встановлений режим таємності щодо інформації з обмеженим доступом? а) фізичними та юридичними особами; б) державою та неприбутковими громадськими організаціями; в) державними органами у випадку наявності у них такої компетенції.

3. Статтею 10 якого нормативно-правового акту гарантовано право особи на свободу слова? а) Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод; б) Загальна декларація прав людини; в) Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

4. Одним з елементів механізму здійснення права на доступ до інформації є зафіксована у законодавстві можливість: а) направляти письмові звернення до органів державної влади у встановленому законом порядку; б) звертатися до представників влади в порядку усного опитування; в) вимагати у будь-якої особи розкриття необхідної інформації.

5. Який міжнародний орган здійснює діяльність з розгляду справ про порушення прав та свобод людини? а) Міжнародна комісія з розгляду справ про права людини; б) Євроатлантична Федерація з прав людини; в) Європейський суд з прав людини.

6. У якому з наведених Рішень Європейського суду з прав людини було сформовано правило, згідно якого для обмеження права на свободу слова необхідна наявність трьох складових – законності, легітимної мети та необхідності в демократичному суспільстві: а) Українська прес-група проти України; б) Санді Таймс проти Сполученого Королівства; в) Лінгенс проти Австрії.

35

7. Під терміном «дифамація» зазвичай розуміють: а) поширення відомостей, що порочать кого-небудь; б) перешкоду здійснювати право на свободу слова; в) заборону на телевізійне мовлення.

8. Яким є офіційне визначення терміну «право на приватне життя» згідно практики Європейського суду з прав людини? а) це – право особи мати впевненість у таємниці її особистих уподобувань, суто персональних цінностей, яке дає їй змогу повноцінно розкривати свою сутність як індивіда; б) Європейський суд не надає офіційного визначення цього терміну, оскільки кожен наповнює його своїм змістом, визначає згідно зі своїми звичками, моральними цінностями та інтересами; в) це – право мати власну думку, вільно виражати її будь-яким способом і у будь-якій формі, без обмежень.

9. Згідно практики Європейського суду з прав людини, обсяг права на приватне життя публічних осіб у порівнянні зі звичайними громадянами є: а) меншим; б) однаковим; в) більшим.

7. Авторське право і суміжні права – це: а) інститут права, який є елементом системи права інтелектуальної власності; б) підгалузь кримінального права; в) елемент системи адміністративного права.

11. Твір як об’єкт авторського права – це: а) результат розумової діяльності людини, виражений у літературній формі; б) нематеріальний об’єкт, який є результатом творчої діяльності людини, та втілений в об’єктивній формі; в) комп’ютерна програма та диск, на якому її записано.

12. Обов’язковими ознаками твору як об’єкту авторсько-правової охорони є наявність: а) матеріальної форми втілення твору та мистецького рівня; б) високого рівня художньої цінності твору; в) творчого характеру діяльності, в результаті якої виникає твір, і його будь-якої об’єктивної форми.

13. Чи охороняє авторське право ідею автора? а) так, в будь-якому випадку; б) за загальним правилом – ні, але у випадку, якщо ідея має матеріальну форму, то так; в) ні, авторське право не охороняє ідеї.

36

14. Які з названих об’єктів охороняються авторським правом? а) державні символи України; б) збірки творів народної творчості (фольклору); в) повідомлення про новини дня або поточні події; г) малюнки, які використовуються на державних грошових знаках.

15. Похідний суб’єкт авторських правовідносин – це: а) автор і його спадкоємці у випадках, передбачених договором або законом; б) будь-яка особа, яка має авторські права на твір; в) особа, якій було передано авторські майнові права згідно договору або закону.

16. Здійснена за згодою автора чи іншого суб’єкта авторського права дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом публічного виконання, публічного показу, публічного сповіщення тощо – це: а) опублікування твору; б) оприлюднення твору; в) відтворення твору; г) використання твору.

17. Суб’єктами суміжних прав є: а) виконавці, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення; б) автори, їх спадкоємці та роботодавці; в) винахідники, розробники корисних моделей та промислових зразків.

18. Способи реалізації майнових авторських та суміжних прав: а) особисто, через повіреного, через організації колективного управління; б) лише особисто; в) лише за допомогою професійного адвоката або патентного повіреного.

19. Викладання творів у мережі Інтернет є: а) правомірною дією, адже Інтернет не врегульовано правом; б) правомірною дією лише у випадку отримання дозволу від володільця або у випадках вільного використання творів, передбачених законом; в) у будь-якому разі неправомірною.

20. У разі порушення Ваших авторських прав на твір шляхом неправомірного відтворення його в Інтернеті Ви можете: а) звернутися до суду з позовом про припинення такого порушення; б) написати заяву до міліції про розшук злочинця, який порушує Ваші права; в) звернутися до Європейського суду з прав людини.

37

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ/ЗАЛІКУ 1. Поняття інформації.

2. Види інформації.

3. Значення інформації в процесі становлення інформаційного суспільства.

4. Предмет інформаційного права.

5. Поняття та сутність інформаційних відносин.

6. Види інформаційних відносин.

7. Право на свободу слова.

8. Право на приватне життя.

9. Обмеження права на свободу слова.

10. Захист суспільної моралі та цензура – межі втручання держави в інформаційні відносини.

11. Цензура в Україні та згідно практики Європейського суду з прав людини.

12. Особливості співвідношення права на приватне життя політиків та інших публічних осіб і права на свободу слова в журналістиці.

13. Захист журналістських джерел. Захист персональних даних.

14. Право на доступ до інформації.

15. Дифамація – поняття та значення. Підстави настання відповідальність за дифамацію.

16. Право інтелектуальної власності – поняття та система.

17. Авторське право як підінститут права інтелектуальної власності.

18. Об’єкти права інтелектуальної власності.

19. Джерела права інтелектуальної власності – міжнародні та національні нормативні акти.

20. Система права інтелектуальної власності. Авторське право і суміжні права як складова системи права інтелектуальної власності.

21. Твір як об’єкт авторського права.

22. Види творів як об’єктів авторського права.

23. Яким чином автор може захистити власні права? Знак охорони авторських прав.

24. Реєстрація авторських прав.

25. Особисті немайнові авторські права.

26. Поняття суміжних прав. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.

27. Майнові авторські та суміжні права. Право на авторську винагороду.

28. Здійснення авторських та суміжних прав – самостійно, через повіреного та через організації колективного управління.

29. Організації колективного управління як особливий суб’єкт авторського права.

30. Види об’єктів суміжного права. Виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

38

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Підручники, навчальні посібники 1. Афанасьєва К. О. Авторське право : практ. посіб. / К. О. Афанасьєва. — К. : Атіка, 2006. — 224 с.

2. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність : підручник / В. Д. Базилевич. — К. : Знання, 2006. — 431 с.

3. Бондаренко С. В. Авторське право і суміжні права : навч. посібник / С. В. Бондаренко. — К. : Ін-т інтел. власн. і права, 2004. — 260 с.

4. Гаврилов О. А. Курс правовой информатики : учебник для вузов / О. А. Гаврилов. — М. : Изд-во НОРМА, 2000. — 432 с.

5. Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право інтелектуальної власності : навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

6. Информационное право : учеб. пособие / Лапина М. А., Лапин В. И., Ревин А. Г. ; [под ред. И. Ш. Килясханова]. — М. : Юнити-Дана ; Закон и право, 2004. — 335 с.

7. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) : учебник для вузов / В. О. Калятин. — М. : Изд-во НОРМА ; Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. — 480 с.

8. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. — 2-е изд., перераб и доп. — М. : Юристъ, 2002. — 512 с.

9. Козырев В. Е., Леонтьев К. Б. Авторское право : вводный курс : учеб. пособие / В. Е. Козырев, К. Б. Леонтьев. — М. : Университетская книга, 2007. — 256 с.

10. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності : підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. — К. : Істина, 2007. — 208 с.

11. Марущак А. І. Інформаційне право : регулювання інформаційної діяльності : навч. посіб. / А. І. Марущак. — К. : Видавничий дім «Скіф» ; КНТ, 2008. — 344 с.

12. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : науково-практичний посібник / А. І. Марущак. — Біла Церква : Вид-во «Буква», 2006. — 432 с.

13. Основи інформаційного права України : навч. посіб. / В. С. Цимбалюк, В. Д. Павловський, В. М. Брижко та ін. ; [за ред. С. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника]. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К. : Знання, 2009. — 414 с.

14. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України : навч. посіб. для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів / О. А. Підопригора, О. О. Підопригора. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 483 с.

15. Право інтелектуальної власності : акад. курс : підруч. для студ. вищих навч. закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін. ; [за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. — 696 с.

39

16. Право інтелектуальної власності : академ. курс : підручник для студентів вищіх навч. закладів / [за ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького]. — 2-е вид., переробл. та допов. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 672 с.

17. Freedom of Information Handbook / [ed. by Peter Carey, Marcus Turle]. — 2nd ed. — London : The Law Society, 2008. — 408 p.

18. Lomicky C. S., Goed T. C. de. Handbook for Research In Media Law / Carol S. Lomicky, Trudy C. de Goed. — New York : Wiley-Blackwell, 2005. — 215 p.

19. Nieto A. A Students Guide to Mass Communication Law / Amber Nieto. — London ; New York : Rowman & Littlefield Publishers, 2005. — 240 p. Довідкові видання 20. Європейська конвенція з прав людини. Свобода вираження поглядів : довідник з українського та європейського законодавства / [укл. В. Ф. Іванов, Ю. Є. Зайцев]. — К. : Центр вільної преси, 2002. — 518 с.

21. Інтелектуальна власність : словник-довідник : у 2 т. / [за заг. ред. О. Д. Святоцького]. — Т. 1 : Авторське право і суміжні права [за ред. О. Д. Святоцького, В. С. Дроб’язка ; уклад. В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко]. — К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2000. — 356 с.

22. Килясханов И. Ш., Саранчук Ю. М. Информационное право в терминах и понятиях / И. Ш. Килясханов, Ю. М. Саранчук. — М. : ЮнитиДана ; Закон и право, 2008. — 136 с.

23. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. / [за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — Т. 1. — 832 с. ; Т. 2. — 1088 с.

24. Словник термінів інформаційного права : довідкове видання / [упоряд. А. І. Марущак ; заг. ред. М. Я. Швець]. — К. : КНТ, 2008. — 184 с.

25. Юридическая энциклопедия / [отв. ред. Б. Н. Топорнин]. — М. : Юристъ, 2001. — 1272 с. Законодавчі документи 26. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 року. Дата приєднання Україною : 31.05.95 року.

27. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року.

28. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» від 15 грудня 1997 року.

29. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 року.

40

30. Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року.

31. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

32. Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року.

33. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева) від 29 жовтня 1971 року.

34. Конституція України від 28.06.1996 року.

35. Міжнародна конвенція про охорону прав артистів-виконавців, виробників фонограм та сповіщу вальних організацій (Рим) від 26 жовтня 1961року.

36. Наказ МОН України Про затвердження Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю № 311 від 21.05.2003 року.

37. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 року.

38. План дій «Україна — Європейський Союз», Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 року.

39. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 року.

40. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір : Постанова Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001року.

41. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав : Постанова КМУ № 72 від 18.01.2003 року.

42. Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати : Постанова КМУ № 71 від 18.01.2003 року.

43. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 року.

44. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ Президента України № 928 від 31.07.2000 року.

45. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 року.

46. Про кінематографію : Закон України від 13.01.1998 року.

47. Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25.06.1993 року.

48. Про національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 року.

49. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування : Закон України від 17.01.2002 року.

50. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації : Закон України від 23.09.1997 року.

51. Про рекламу : Закон України від 03.07.1996 року.

41

52. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм : Закон України від 23.03.2000 року.

53. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 року.

54. Про телекомунікації : Закон України від 18.11.2003 року.

55. Резолюція 60/45, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, «Досягнення у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» від 08.12.2005 року.

56. Рекомендації Ради Європи «Про проблеми кримінально-процесуального права, пов’язані з інформаційними технологіями» № R(95)13 від 11 вересня 1995 року.

57. Рекомендація Ради Європи № NR (2000) 7 Стосовно права журналістів на нерозкриття своїх джерел інформації від 01.01.2000 року. Основна література 58. Бабкин С. А. Интеллектуальная собственность в Интернет / С. А. Бабкин. — М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2006. — 512 с.

59. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности : Авторское право / Лайонел Бентли, Брэд Шерман ; [пер. с англ. В. Л. Вольфсона]. — СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. — 535 с.

60. Бошицький Ю., Ващинець І. Охорона авторських прав у сфері інформаційних технологій / Ю. Бошицький, І. Ващинець // Юридичний вісник України. — 2005. — № 30. — С. 6—7.

61. Варфоломеева Ю. А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития : монографія / Ю. А. Варфоломеева. — М. : Ось89, 2006. — 144 с.

62. Жилінкова О. В. Договори в сфері реалізації майнових прав на музичний твір : монографія / О. В. Жилінкова. — Х. : Ксилон, 2008. — 212 с.

63. Інформаційне законодавство України (Станом на 1 вересня 2008 року) / [за ред. Т. С. Шевченка, Т. М. Олексіюк ; упорядн. Т. Г. Бондаренко]. — К. : Ін-т Медіа Права, 2008. — 355 с.

64. Калятин В. О. Право в сфере Сети / В. О. Калятин. — М. : Норма, 2004. — 480 с.

65. Капіца Ю., Ступак С. Про запис, студію запису, а також учасників запису та правові відносини між ними / Ю. Капіца, С. Ступак // Інтелектуальна власність. — № 1. —2007. — С. 49-53.

66. Коноваленко В. Авторське право та суміжні права : бухгалтеру, керівнику, юристу / В. Коноваленко. — Х. : Фактор, 2006. — 476 с.

67. Кравченко О. Правове регулювання суміжних прав виконавців / О. Кравченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 1. — С. 15—18.

68. Луцкер А. П. Авторское право в цифровых технологиях и СМИ : Товарные знаки ; Телевидение ; Интернет ; Образование ; Мультимедиа ; Радио / А. П. Луцкер. — М. : КУДИЦ- ОБРАЗ, 2005. — 416 с.

42

69. Мас-медіа та судова влада. — К. : Ін-т Медіа Права, 2009. — 31 с.

70. Минбалеев А. В. Авторское право в сфере массовых коммуникаций : учеб. пособие / А. В. Минбалеев. — Челябинск : Изд-во ООО «Полиграф-Мастер», 2010. — 120 с.

71. Невская М. А. Авторское право в издательском бизнесе и СМИ : практич. пособие / М. А. Невская, Е. Е. Сухарев, Е. Н. Тарасова. — М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2009. — 300 с.

72. Орехов А. М. Интеллектуальная собственность : Опыт социальнофилософского и социально-теоретического исследования / А. М. Орехов. — М. : Изд-во ЛКИ, 2007. — 224 с.

73. Офіційний переклад нормативних актів Євросоюзу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Інтерньюз-Україна. — К. : Міжнародний фонд «Відродження», 2005. — 273 с.

74. Паліюк В. П. Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: українське законодавство та судова практика : практичний посібник / В. П. Паліюк. — Миколаїв : ТОВ фірма «Іліон», 2010. — 556 с.

75. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті / О. М. Пастухов. — К. : Школа, 2004. — 144 с.

76. Право на доступ до інформації : теорія та практика / [Нестеренко О., Северин О.] ; Харківська правозахисна група. — Х. : Права людини, 2008. — 348 с.

77. Свобода вираження поглядів у Європі. Прецедентна практика стосовно статті 10 Європейської конвенції з прав людини. — К. : Фенікс, 2007. — 208 с.

78. Свобода інформації в Україні. Удосконалення законодавства і практики / [ред. Є. Захаров] ; Харківська правозахисна група. — Х. : Права людини, 2009. — 180 с.

79. Свобода преси. Рішення Верховного Суду США / [під ред. Морін Гаррісон, Стіва Гілберта]. — К. : Оптима, 2004. — 276 с.

80. Свобода слова. Рішення Верховного Суду США / [під ред. Морін Гаррісон, Стіва Гілберта]. — К. : Оптима, 2004. — 252 с.

81. Телевидение в Европе : регулирование, политика и независимость. Краткий отчет по мониторингу. — Open Society Institute / Network Media Program, 2005. — 418 с. Допоміжна література 82. Бошицький Ю., Ващинець І. Охорона авторських прав у сфері інформаційних технологій / Ю. Бошицький, І. Ващинець // Юридичний вісник України. — 2005. — № 30. — С. 6—7.

83. Вибрані справи Європейського суду з прав людини. Т. 2. Ст. 10 Європейської конвенції з прав людини. — К. : Фенікс, 2006. — 128 с.

84. Валлє В. Спадок Джеймса І та королеви Анни : охорона інтелектуальної власності у часі й просторі / Віра Валлє. — К. : Дух і літера, 2010. — 216 с.

43

85. Голіцин Д. Актуальні проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет / Д. Голіцин // Юридичний журнал. — 2005. — № 5.— С. 113—114.

86. Дозорцева М. В. Особенности музыкального произведения как объекта авторского права / М. В. Дозорцева // Правоведение. — 1981. — № 5. — С. 36—44.

87. Домбругова А. Авторський договір як підстава для використання творів // Юридичний Вісник України. — 2005. — № 22. — С. 14.

88. Дроб’язко Р. Договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання і фонограми // Право України. — 1998. — № 12.— С. 78—80.

89. Експертні оцінки законопроектів, що регулюють сферу мас-медіа в Україні. International Media Support. ОБСЄ. Координатор проектів в Україні. — К., 2008. — 58 с.

90. Європейські стандарти в галузі свободи слова / [упоряд. Д. М. Третьяков] ; М-во юстиції України. — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 232 с.

91. Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні / В. Жаров // Право України. — 1999. — № 5. — С. 47—50.

92. Жаров В. Як захистити інтелектуальну власність / В. Жаров // Юридична газета. — 2007. — № 11. — С. 12.

93. Жилінкова О. В. Організації колективного управління як суб’єкти договорів на використання музичних творів / О. В. Жилінкова // Держава і право. — 2006. — Вип. 33.— С. 337—342.

94. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу / Ю. Капіца // Право України. — 2005. — № 1. — С. 66—70.

95. Кравченко О. Правове регулювання суміжних прав виконавців / О. Кравченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 1. — С. 15—18.

96. Мазуренко С. В., Еннан Р. Є. Ґенеза права інтелектуальної власності Європейського Союзу / С. В. Мазуренко, Р. Є. Еннан // Держава і право. — 2006. — Вип. 32. — С. 263—268.

97. Марущак А. Зміст поняття «забезпечення доступу до інформації» / А. Марущак // Право України. — 2008. — № 5. — С. 99—104.

98. Мас-медіа та судова влада. — К. : Ін-т Медіа Права, 2009. — 31 с.

99. Міжнародні стандарти забезпечення свободи поглядів : зб. публікацій міжнар. організації «Артикль 19» / [за ред. Т. С. Шевченка, Т. М. Олексіюк]. — К. : Фенікс, 2008. — 224 с.

100. Олехнович Г. И. Интеллектуальная собственность и проблемы ее коммерциализации / Г. И. Олехнович. — 2-е изд., перераб. — Мн. : Амалфея, 2005. — 128 с.

101. Опришко Л. Захист авторських прав на музичний твір у формі рингтону / Л. Опришко // Асоціація правників України. — 2006. — № 7. — С. 8—9.

44

102. Оуэн Л. Приобретение и продажа авторских прав на литературные произведения / Линет Оуэн ; [пер. с англ. Л. И. Кравцова]. — М. : Аспект Пресс ; НФРА-М, 2000. — 215 с.

103. Право і мас-медіа : судові позови до ЗМІ та журналістів / [за ред. В. П. Паліюка, Т. С. Шевченка ; упорядн. Т. Г. Бондаренко. — К. : Ін-т Медіа Права, 2007. — 176 с.

104. Прозорість власності у сфері ЗМІ : зб. статей і аналітич. матеріалів. — К. : Ін-т Медіа Права, 2006. — 36 с.

105. Регулювання діяльності засобів масової інформації під час виборів / Джованна Майола, Міхаель Мейер-Резенде. — К. : Вид-во «КІМ», 2008. — 84 с.

106. Співрегулювання медій в Європі : Вид. Європейської аудіовізуальної лабораторії / [пер. з англ. Р. Фещенко]. — К. : К.І.С., 2006. — 129 с.

107. Стисло про дифамацію : Основні концепції законодавства про захист репутації. — К. : Ін-т Медіа Права, 2008. — 26 с.

108. Узгодження українського медіа законодавства з Європейськими стандартами, визначеними у Європейській Конвенції про транскордонне телебачення та Директиві ЄС про аудіовізуальні послуги : матеріали експертного семінару, 2-3 липня 2010 року. — К., 2010. — 60 с. Іноземні видання 109. Adjuncts and alternatives to Copyright : proceedings of the 2001 congress of the Association littéraire et artistique international / Jane C. Ginsburg. — Columbia : Kernochan Center for Law, Media and the Arts, 2002. — 311 p.

110. Aplin T. Copyright Law in the Digital Society : The Challenges of Multimedia / Tanya Aplin. — Oxford, UK : Hart Publishing , 2005. — 328 p.

111. Balboni P. Video Surveillance and Related Privacy and Data Protection Issues: The Italian Experience / Paolo Balboni // Reasonable expectations of privacy : eleven country reports on camera surveillance and workplace privacy / [ed. by Sjaak Nouwt, Berend R. de Vries, Corien Prins]. — T.M.C. Asser Press, 2005. — P. 293—321.

112. Barendt E., Hitchens L. Media Law : Cases and Materials / Eric Barendt, Lesley Hitchens. — London :Longman, 2000. — 600 p. — (Longman Law Series).

113. Beer J. F. de. Copyrights, Federalism and the Constitutionality of Canada's Private Copying Levy / Jeremy F. de Beer // McGill Law Journal. — 2006. — Vol. 51. — No. 4. — P. 736—762.

114. Bellia P. L. Cyberlaw : Problems of Policy and Jurisprudence in the Information Age / Patricia L. Bellia, Paul Schiff Berman, Brett Frischmann, David G. Post. — 4th ed. — West Group Publishing, 2010. — 933 p. — (American Casebook).

45

115. Bellia P. L. Defending Cyberproperty / Patricia L. Bellia // New York : University Law Review. — 2004. — Vol. 79. — P. 2164.

116. Bently L., Sherman B. Intellectual Property Law / Lionel Bently, Brad Sherman. — 3 rd ed. — Oxford : Open University Press, 2008. — 1144 p.

117. Bleakley A., Baden-Powell E., Eneberi J. Intellectual Property and Media Law Companion / Alisdair Bleakley, Edward Baden-Powell, Jeffrey Eneberi. — 4th revised ed. — Haywards Heath, West Sussex : Bloomsbury Professional, 2010. — 521 p.

118. Carey P. Media Law / Peter Carey. — 5th revised ed. — London : Sweet & Maxwell, 2010. — 432 p.

119. Collins M. The Law of Defamation and the Internet / Matthew Collins. — 3rd ed. — Oxford ; New York : Oxford University Press, 2010. — 648 p.

120. Communication And Law : Multidisciplinary Approaches to Research / [ed. by Amy Reynolds, Brooke Barnett]. — Mahwah, NJ ; London : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. — 416 p. — (Routledge Communication Series).

121. Copyright and piracy : an interdisciplinary critique / [ed. by Jane C. Ginsburg, Lionel Bently, Jennifer Davis]. — Cambridge : Cambridge University Press, 2010. — 502 p.

122. Creech K. C. Electronic Media Law and Regulation / Kenneth C. Creech. — 5th ed. — Boston : Focal Press, 2007. — 536 p.

123. Doctorow C. Content : Selected Essays on Technology, Creativity, Copyright, and the Future of the Future // Cory Doctorow. — San Francisco : Tachyon Publications, 2008. — 224 p.

124. Doi T. Intellectual property protection and management : law and practice in Japan / Teruo Doi. — Tokyo, Japan : Institute of Comparative Law, Waseda University, 1992. — 425 p.

125. Doi T. Japanese copyright law in the 21st century / Teruo Doi ; [ed. by Dennis Campbell, Dobbs Ferry]. — New York : Oceana Publications, 2001. — 362 p.

126. Feintuck M., Varney M. Media Regulation, Public Interest and the Law / Mike Feintuck, Mike Varney. — 2nd revised ed. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 2007. — 240 p.

127. Foundations of Intellectual Property Law / [ed. by Jane C. Ginsburg, R. P. Merges]. — New York : Foundation Press, 2004. — 513 p.

128. Goldstein P., Hugenholtz B. International Copyright : Principles, Law, and Practice / Paul Goldstein, Bernt Hugenholtz. — New York : Open University Press, 2010. — 592 c.

129. Grosheide W. Intellectual Property and Human Rights : A Paradox / Willem Grosheide. — Cheltenham, England : Edward Elgar Publishing, 2010. — 317 p.

130. Hart J. D. Web Law 2005 : A Field Guide to Internet Publishing / Jonathan D. Hart. — Denver, Colo: Bradford Publishing Company, 2005. — 448 p.

46

131. Haynes R. Media Rights and Intellectual Property (Media Topics) / Richard Haynes. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 2005. — 160 p.

132. Heymann L. A. A Tale of (At Least) Two Authors : Focusing Copyright Law on Process Over Product / Laura A. Heymann // Journal of Corporation Law. — Summer 2009. — P. 1009—1034.

133. Heymann L. A. The Public’s Domain in Trademark Law: A First Amendment Theory of the Consumer / Laura A. Heymann // Georgia Law Review. — 2009. — Vol. 43. — No. 1. — P. 9—12.

134. Internet Television / [ed. by Eli Noam, Jo Groebel, Darcy Gerbarg]. — London ; New York : Routledge, 2003. — 272 p. — (European Institute for the Media (EIM) Series).

135. Japanese copyright law : writing in Honour of Gerhard Schricker / [ed.

by Christopher Heath, Peter Ganea, Hiroshi Saito]. — The Hague, The Netherlands : Kluwer Law International, 2005. — 249 p.

136. Keirstead P. O. Computers in Broadcast and Cable Newsrooms : Using Technology in Television News Production : Producing the News Through Automation / Phillip O. Keirstead. — New Jersey : Lawrence Erlbaum Associates, 2009. — 192 p.

137. Lucchi N. Intellectual Property Rights in Digital Media: A Comparative Analysis of Legal Protection, Technological Measures and New Business Models under E.U. and U.S. Law / Nicola Lucchi. — [Electronic resource]. — Access mode : http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=704101.

138. Lutzker A. P. Content Rights for Creative Professionals : Copyrights and Trademarks in a Digital Age / Arnold P. Lutzker. — 2nd ed. — Oxford ; Boston : Focal, 2002. — 304 p.

139. Maggs P. B. Internet and Computer Law : Cases—Comments— Questions / Peter B. Maggs, John Soma, James Sprowl. — 2nd ed. — St. Paul : West Group, 2005. — 812 p.

140. Maule D., Niu Z. Media Law Essentials / Douglas Maule, Zhongdong Niu. — Dundee, Scotland, UK : Dundee University Press, 2010. — 190 p.

141. Moore R. L. Media Law and Ethics : A Casebook / Roy L. Moore. — 4nd ed. — London ; New York : Routledge, 2011. — 336 p. — (Routledge Communication Series).

142. Multimedia Copyright Laws and Guidelines : Take the Test / Joseph V. Arn, Rebecca Gatlin, William Kordsmeier // Business Communication Quarterly. — December 1998. — Vol. 61. — No 4. — P. 32—39.

143. Nachbar T. B. Monopoly, Mercantilism, and the Politics of Regulation / Thomas B. Nachbar // Virginia Law Review. — 2005. — Vol. 91.— P. 1313.

144. Netanel N. W. Copyright’s Paradox / Neil Weinstock Netanel. — Oxford : Oxford University Press, 2010. — 288 p.

145. Overbeck W., Belmas G. Major Principles of Media Law / Wayne Overbeck, Genelle Belmas. — Belmont, CA : Wadsworth Publishing, 2010. — 656 p.

146. Parkinson M. G., Parkinson L. M. Law for Advertising, Broadcasting, Journalism, and Public Relations : A Comprehensive Text for Students and 47

Practitioners / Michael G. Parkinson, L. Marie Parkinson. — Mahwah, NJ ; London : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. — 528 p.

147. Pember D., Calvert C. Mass Media Law : 2009/2010 Edition / Don Pember, Clay Calvert. — 16 ed. — New York : McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages, 2008. — 704 p.

148. Rajan M. T. S. Copyright and Creative Freedom / Mira T. Sundara Rajan. — London ; New York : Routledge, 2006. — 368 p. — (Routledge Studies in International Law).

149. Reed Ch. Internet Law : Text and Materials / Chris Reed. — 2nd revised ed. — Universal Law Publishing, 2005. — 372 p.

150. Robertson G., Nicol A. Media Law / Geoffrey Robertson, Andrew Nicol. — New York : Penguin, 2008. — 1104 p.

151. Sadler R. L. Electronic Media Law / Roger L. Sadler. — London ; Thousand Oaks, CA ; New Delhi : Sage Publications, 2005. — 472 p.

152. Saint-Amour P. K. Modernism and Copyright / Paul K. Saint-Amour. — Oxford : Open University Press, 2011. — 400 p.

153. Sekiguchi W. Intellectual property trade in U.S.–Japan relations / Waichi Sekiguchi. — Cambridge, Mass. : Program on U.S.-Japan Relations, Harvard University, 1989. — 78 p.

154. Solove D. J. Understanding Privacy / Daniel J. Solove. — Cambridge, MA : Harvard University Press, 2010. — 272 p.

155. Stamatoudi I. A. Copyright and Multimedia Products: A Comparative Analysis / Irini A. Stamatoudi. — Cambridge : Cambridge University Press, 2007. — 336 p. — (Cambridge Intellectual Property and Information Law).

156. The Faces of Televisual Media : Teaching, Violence, Selling to Children / Edward L. Palmer, Brian M. Young. — London ; New York : Lawrence Erlbaum Associates, 2003. — 401 p.

157. Thierer A. Copy Fights : The Future of Intellectual Property in the Information Age / Adam Thierer ; [ed. by Adam Thierer, Wayne Crews]. — Washington : Cato Institute, 2002. — 112 p.

158. Trager R., Russomanno J. A., Ross S. D. The Law of Journalism and Mass Communication with Power Web / Robert Trager, Joseph A. Russomanno, Susan Dente Ross. — 2nd ed. — Washington, DC: CQ Press, 2009. — 691 p.

159. Wilson L. Fair Use, Free Use, and Use by Permission : How to Handle Copyrights in All Media / Lee Wilson. — New York : Allworth Press, 2005. — 256 p.

160. Working Within the Boundaries of Intellectual Property: Innovation Policy For The Knowledge Society / [ed. by Rochelle C. Dreyfuss, Diane L. Zimmerman, Harry First]. — Oxford : Open University Press, 2010. — 584 c.

161. Zelezny J. D. Cases in Communications Law / John D. Zelezny. — 6th ed. — Belmont, CA : Wadsworth Publishing, 2010. — 304 p. — (General Mass Communication).

48

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ Абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який отримує їх на умовах договору (котрий передбачає підключення обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі). Автор – фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Адреса мережі Інтернет – визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв. Адресний простір мережі Інтернет – сукупність адрес мережі Інтернет. Аудіовізуальний твір – твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (кодують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрану (кіноекрану, телевізійного екрану тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдфільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими тощо. База даних (компіляція даних) – сукупність творів, даних або будьякої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально та можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера та ін.). Взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж – встановлення фізичного та/або логічного з’єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією. Виключне право – майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі, організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права на використання цих об’єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

49

Виконавець – актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва, чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Виробник відеограми – фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробник фонограми – фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків. Відеограма – відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будьяких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій. Відтворення – виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. Дані – інформація у формі, придатній для її автоматизованої обробки засобами обчислювальної техніки. Дифамація (diffamatio – обмова, ганьблення, від лат. diffamare – поширювати плітки, diffamo – порочу) – у праві ряда держав розповсюдження (розголошенння) відомостей, які ганьблять честь конкретної особи або установи. Домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен i централізовано адмініструється. Запис (звукозапис, відеозапис) – фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.

50

Здавання у майновий найм – передача права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору, фонограми, відеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди. Ім’я автора – сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім’я автора; прізвище, ім’я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо. Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на iнтернетпротоколі, визначеному міжнародними стандартами. Інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Інформація про управління правами – інформація, в тому числі в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об’єкт авторського права і (або) суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об’єкту авторського права і (або) суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації, прикладений до примірника об’єкту авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома. Канал електрозв’язку – сукупність технічних засобів, призначених для перенесення електричних сигналів між двома пунктами телекомунікаційної мережі; характеризується смугою частот та/або швидкістю передачі. Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах). Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми – примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

51

Ліцензія на надання телекомунікаційних послуг – документ, що засвідчує право суб’єкту господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов. Оприлюднення (розкриття публіці) твору – здійснена за згодою автора чи іншого суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо. Опублікування твору, фонограми, відеограми – випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми. Організація ефірного мовлення – телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гаммапроменів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників). Організація кабельного мовлення – телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду). Організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) – організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

52

Організація мовлення – організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення. Похідний твір – твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів). Примірник відеограми – копія відеограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї відеограми і містить усі зафіксовані на ній рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього). Примірник твору – копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі. Примірник фонограми – копія фонограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї фонограми і містить усі зафіксовані на ній звуки чи їх частину. Провайдер телекомунікацій – суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Продюсер аудіовізуального твору – особа, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору. Псевдонім – вигадане ім’я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства. Публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми – публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень. Публічне виконання – подання за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як без53

посередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Публічне сповіщення (доведення до загального відома) – передача за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будьяких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті. Публічний показ – будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайду, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї чи близьких знайомих цієї сім’ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності). Репрографічне відтворення (репродукування) – факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп’ютер. Розповсюдження об’єктів авторського права і (або) суміжних прав – будь-яка дія, за допомогою якої об’єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об’єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

54

Службовий твір – твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем. Споживач телекомунікаційних послуг (споживач) – юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб. Суспільне надбання – твори і об’єкти суміжних прав, строк дії авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився. Твір архітектури – твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). Твір образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо. Технічні засоби захисту – технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав. Фонограма – звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій). Цитата – порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

55

ДОДАТКИ Журнали 1. Електронний вісник Інституту Медіа Права http://www.medialaw.kiev.ua/publishing/bulletin/ 2. Інтелектуальна власність 3. Медіакритика – http://www.mediakrytyka.info/ 4. Теорія та практика інтелектуальної власності.

5. Юридическая практика.

6. Юридичний журнал. Інформаційні ресурси 1. Media Law – A blog about freedom of the press http://medialaw.legaline.com/ 2. Media Law Resource Center http://www.medialaw.org/ 3. Всесвітня організація інтелектуальної власності www.wipo.int 4. Державний департамент інтелектуальної власності України www.sdip.gov.ua 5. Державний комітет телебачення та радіомовлення http://comin.kmu.gov.ua/ 6. Журнал «Інтелектуальна власність» www.intelvlas.com.ua 7. Институт проблем информационного права http://www.medialaw.ru/ 8. Інститут Медіа Права http://www.medialaw.kiev.ua/ 9. Судова практика в сфері застосування норм авторського права www.law.copyright.ru/practika 10. Українське агентство з авторських та суміжних прав http://www.uacrr.kiev.ua/ 56

Навчальне видання

Жилінкова Олена В’ячеславівна

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Серія «МедіаОсвіта» Редакційна колегія: Д. В. Петренко, Л. В. Стародубцева (гол. ред.), С. О. Стебльов

Макет обкладинки: Р. М. Солом’яний

Підписано до друку 17.01.11. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк цифровий. Обл.-вид. арк. 2,44. Умов. друк. арк. 2,98. Наклад 100 прим. Ціна договірна

Надруковано в типографії ООО «Цифра Принт» на цифровому комплексі Xerox DocuTech 6135. Адреса: 61166 Україна, Харків, вул. Культури, 22-Б. Телефон : (057) 702 55 64 57