Інформація для опрацювання № 2. Хутірська філософія П. Куліша. 1876 року під враженням від Емського указу П. Куліш створює книгу-сповідь ―Хутірська філософія і віддалена од світу поезія‖ – книгу одкровень національно-духовного відродження українського народу. Хутірська філософія – це перш за все філософія моралі. На його думку, моральні риси пов’язані з природним станом людства та народною творчістю, а цивілізація має руйнівний вплив. Місто символізує занепад моральності, воно ігнорує й спотворює природну мораль та психологію селянина-трудівника. Цілісна в духовному, моральному плані особистість унаслідок згубного впливу міста деградує в чужому їй міському середовищі. У місті людина відчуває абсурдність навколишнього середовища, нудоту, страх перед майбутнім, відчуття непотрібності, самоти з перших кроків. На хуторі людина і природа перебувають у гармонії. Для Куліша природа асоціюється з селом, гармонією, а цивілізація з містом, хаосом, насильством. У місті культура поставлена на службу цивілізації, це протиприродно. У місті народ перетворюється на масу. Тому хутір – первинне національне середовище, протиставлене русифікаційній урбанізації, своєрідний заповідник, де зберігаються ознаки етносу. Мода, псевдоосвіта, здобута в місті відчужує дітей від родини, національних звичаїв, традицій, руйнує духовний світ українців, їх народний характер. П. Куліш, якого вважають одним із творців української національної ідеї, сформулював її на основі ―хутірської філософії‖, через призму ―єства душі‖ людини. Д Чижевський називав філософію П. Куліша ―філософією серця‖. Основна її ідея – романтична ідея про подвійний характер людини, в якій сполучені зовнішнє, поверхове та глибоке, заховане, закрите у серці. Те ―внутрішнє‖, ―глибина‖ постійно протистоїть ―зовнішньому‖, ―поверхні‖. Відтак Куліш вважав, що ―природна простота дає людині чисте серце… ніяка наука такого правдивого серця не дасть.‖ Хутір у П. Куліша – простір внутрішнього духовного розвитку людини в її єднанні з природою. Це не відкидання цивілізації, це повернення до першооснови – самобутнього культурного розвитку українського народу: до мови, культури, просвіти. Ідеї П. Куліша виросли на основі філософських ідей Г. Сковороди, П. Юркевича.
43