Сьогодні у випуску: З досвіду роботи Модернізація освіти Педагогічні читання Підвищуємо педагогічну майстерність Інтерактивні та інноваційні технології навчання Аналізуємо На прийом до психолога Сходинки до успіху На допомогу викладачупочатківцю
Бібліотека консультує
Як нам підказує Вікіпедія, метод (від грецького «шлях через») це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певного завдання, досягнення мети. Кожен викладач, плануючи проведення навчального заняття, ставить перед собою завдання: досягнути певну мету, навіть не одну, а декілька. Шляхи їх досягнення надзвичайно різноманітні. І чим повніше й більше ознайомлена людина з методами досягнення мети, тим швидшим, пліднішим буде отримання результатів. «Методичний вісник», який уперше видається в нашому коледжі, має послуговувати «методичному озброєнню» викладачів коледжу. На його сторінках планується розмістити матеріали, які будуть корисними як для молодого викладача, так і для викладача з досвідом. Методи не мають бути заскорузлими прийомами, через те кожен із членів викладацького колективу буде вносити щось нове, своє, здобуте в результаті індивідуального педагогічного досвіду, те, що буде оцінене вдячними читачами «Методичного вісника» Рівненського коледжу економіки та бізнесу. З першим випуском! Романчук В.П., заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, відмінник охорони здоров'я, відмінник освіти України, почесний працівник туризму, директор коледжу
Вимоги сьогодення до педагогічних кадрів вищої школи передбачають переоцінку ролі викладача, від якого очікується висока компетентність і професіоналізм, індивідуальність і творчий власний стиль педагогічної діяльності, усвідомлене ставлення до своєї праці і вміння впроваджувати в навчально–виховний процес фахово-формуючі, особистісно–розвивальні та інтерактивні освітні технології. Тому нагальною потребою є створення допоміжного науково-інформаційного середовища для поглиблення психолого-педагогічних знань, умінь і навичок, поведінкових характеристик, особистісних якостей викладачів коледжу, особливо тих, які не мають педагогічної освіти. За окреслених умов саме методична робота в коледжі сприяє впливу професійно-методичної мобільності; формуванню педагогічного мислення, виробленню власного стилю викладання; пошуку нових педагогічних ідей, реалізації творчого потенціалу; самоосвітній діяльності та підвищенні фахової кваліфікації, що в цілому відображається в розвитку педагогічної компетентності викладача. У вищих навчальних закладах І-ІІ р. а., зокрема, Рівненському коледжі економіки та бізнесу, передбачена система методичної роботи, функціонування якої мотивує і спонукає викладача до підвищення свого фахового рівня, сприяє взаємозбагаченню членів колективу педагогічними досягненнями та інноваціями, співпраці досвідчених і молодих колег, створює організаційнометодичні умови для педагогічної та науково-пошукової діяльності. «Методичний вісник» розпочинає відтворення аспектів методичної роботи коледжу - цілісної системи взаємопов’язаних дій і заходів, що базуються на досягненнях педагогічної науки, надбаннях педагогічної практики та кращого досвіду, спрямованих на підвищення фахової кваліфікації, розвиток педагогічної компетентності та професійної майстерності викладачів, а також запрошує до співпраці як досвідчених викладачів, так і викладачів-початківців. Адже саме викладач вибирає пріоритети у змісті методичної роботи, що зумовлює прагнення до свідомого, обґрунтованого вибору провідних науково-педагогічних програм, концепцій, ключових проблем та ідей щодо розвитку педагогічної компетентності викладачів РКЕБ, здатних об’єднати у себе й інтегрувати увесь багатоплановий зміст методичної роботи. У добру путь! Погодіна Н.В., відмінник освіти України, викладач-методист, методист коледжу
2
З досвіду роботи
Жовтень, 2014
З чого починається Вчитель… Будь-яка успішна кар’єра має свій початок. Як із сільського вчителя-початківця можна стати визнаним педагогом? Про це – повість заслуженого працівника освіти України, кандидата педагогічних наук, відмінника охорони здоров'я, відмінника освіти, почесного працівника туризму директора коледжу Романчука Василя Прокоповича. До речі, цей твір посів ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі творів про молодого вчителя. Пропонуємо Вашій увазі уривок із твору. *** Перше вересня... Перший дзвінок... Перший урок... Юрій Васильович проснувся десь близько шостої і вже не заснув - боявся проспати. Село пробуджувалось, вранішній заспів збірного, хоча й не дуже злагодженого хору півнів доповнювався далеким гуркотінням тракторів. Із зрозумілим хвилюванням він направився до школи, адже попереду - його перший, як учителя, урок. На ньому був чорний з випускного вечора костюм та неймовірної білизни наймодніша на той час нейлонова сорочка. Костюм мама купила в Луцьку, а сорочку привезла родичка сусідки з Польщі. Разом з учителем до школи йшла дітвора -більшість із квітами: ромашками, жоржинами, айстрами... Білі фартушки - у дівчаток, випрасувані штанці - у хлопчиків. Він зайшов до вчительської, наповненої по-святковому причепуреними колегами і намагався виглядати незворушливо спокійним. Початок нового навчального року був традиційним. На спортивному майданчику перед учнями і вчителями виступив з привітанням директор школи, потім слово надали секретарю партійної організації колгоспу і, на завершення, піонервожатій. День видався гарний, діти мружились під ласкавим промінням осіннього сонця. Учителям вручили квіти, навіть Юрію Васильовичу дісталось декілька букетиків. І ось пролунав дзвінок на перший урок... Юрій Васильович пам'ятає, як підійшов до дверей класу, в якому за розкладом у нього був перший урок, і як щось змусило його зупинитись. Легкий дитячий гомін долинав з-за дверей. Ось зараз він увійде до учнів, уперше в житті в новому, ще незвичному статусі. Він - вчитель. - Ні пуху, - почув ззаду і обернувся. Біля відчинених дверей учительської зібрались усі присутні на той час у школі вчителі, щоб наче благословити його на перший урок. Перший крок - перший урок... Він відчинив двері і зайшов у клас. Дітки, це був п'ятий клас, дружно піднялися, двадцять дві пари дитячих очей дивилися на нього з неприхованою цікавістю: новий вчитель. - Добрий день, - як довго тренувався він, щоб упевнено привітатися з учнями при першій зустрічі з ними. Злагоджена відповідь хором засвідчила, що тренування не були марні: - Добрий день! - Сідайте! Загрюкали кришки парт, дітки сіли, урок почався. - Звати мене Юрій Васильович, я - ваш учитель англійської мови. Він розгорнув класний журнал. - А зараз я познайомлюся з вами. Романчук В.П. Джерело наснаги: Повість оповідання/Романчук В.П.- Рівне: ППДМ, 2011. -144с.
Підвищуємо педагогічну майстерність
Жовтень, 2014
3
Типове положення про атестацію педагогічних працівників України (витяг) 1.1. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. 1.2. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. 1.3. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності. 1.4. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. 1.5. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років. 1.6. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Деякі аспекти щодо проведення атестації педагогічних працівників у ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу» 1. До 10 жовтня керівники навчальних закладів подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження строків проходження підвищення кваліфікації. 2. До 10 жовтня до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації та подання працівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічне звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності. Працівники, включенні до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду). 3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування навчальних занять, поза навчальних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень студентів, ознайомлення з документацією щодо вивчення педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу. 4. Керівник навчального закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. Педагогічний працівник не пізніше як за десять днів ознайомлюється з характеристикою на підпис. 5. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: I рівня - до 1 квітня; II рівня — до 10 квітня; III рівня - до 25 квітня. У 2014-2015 н.р. у ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу» атестацію проходитимуть такі педагогічні працівники: Багнюк А.В., В’юн М.І., Гаврилюк А.О., Гусевик С.О., Гусевик Г.М., Данилов В.В., Дідковський А.Л., Зиль Н.Ф., Калінчук Р.П., Кондрашина О.Т., Криволисова К., А., Логин М.О., Лук’янова К.В., Михасюк К.В., Павлусь Г.В., Сірацька Ю.В., Ткачук В.П.
4
Жовтень, 2014 03.10.2014
Модернізація освіти
Компетентнісний підхід у сфері вищої освіти є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту професійної освіти, спрямований на досягнення кінцевої мети: перехід від теоретичних знань до фахової компетентності. Для впровадження компетентнісного підходу у навчальний процес вищої школи важливим є обізнаність та вміння педагогічних працівників ефективно застосовувати науково-педагогічні підходи до організації навчання, тобто бути професійно та педагогічно компетентним. Узагальнені складові професійної компетентності, що є інваріантними для будь-якого фахівця: • громадянська компетентність - це обізнаність у питаннях сучасного суспільно-політичного життя, власні погляди та позиція щодо політичних, економічних, соціальних проблем; дотримання громадянських обов'язків у межах державних інституцій; здатність до активного, відповідального та ефективного виконання громадянських прав та обов'язків задля розвитку демократичного суспільства, патріотизм; • загальнокультурна компетентність — це здатність дотримуватись загальновизнаних життєвих цінностей, що визначається духовно-ціннісними орієнтирами особистості, її гуманістичним світоглядом, моральними та етичними принципами; вміння шанувати й оберігати найважливіші досягнення національної та світової культури; глибоке знання рідної та іноземних мов; • функціональна (діяльнісна) компетентність — це вміння застосовувати раніше набуті знання у навчанні, професійній діяльності та житті загалом; здатність адаптуватися до стрімких технологічних змін, зростаючих потоків інформації; розуміння необхідності професійної мобільності; використання джерел інформації; комп'ютерні навички та здібності інформаційного управління; планування, контроль та самооцінка професійної діяльності; • мотиваційна компетентність - це накреслення власних цілей, проектування, професійне навчання, вміння досягати успіху в житті, самореалізація, самоствердження . Під «педагогічною компетентністю» розуміють особистісні можливості викладача ефективно реалізовувати цілі навчально-виховного процесу, які базуються на знаннях педагогічної теорії, вмінні застосувати їх в практичній діяльності. Педагогічна компетентність поєднує теоретичну і практичну готовність викладача до здійснення ним педагогічної діяльності та є проявом найвищої форми майстерності та особистим надбанням. Поняття «ключові компетенції» — дослівно добра обізнаність із чимось (Сучасний тлумачний словник української мови) . Ключові (базові) компетенції є багатокомпонентними, поліфункціональними, надпредметними і міждисциплінарними; охоплюють особистісні якості, інтелектуальні здібності, комунікативні уміння. Ключові компетенції пов'язують воєдино особистісне й соціальне в освіті, відображають комплексне оволодіння сукупністю способів діяльностей, що створює передумови для розроблення індикаторів їх вимірювання; вони виявляються в конкретній справі чи ситуації. Ключові компетенції мають рухливу і перемінну структуру, залежать від пріоритетів суспільства, цілей освіти, особливостей і можливостей самовизначення особистості. Загальновизнаним є поділ компетенцій на загальні та професійні (спеціальні). Загальні компетенції - це ті, які необхідні для успішної діяльності як у професійній, так і позапрофесійній сферах, наприклад, уміння працювати з літературою, використання інформаційних джерел, культура спілкування, ораторські здібності. Професійні (спеціальні) компетенції - це ті, які необхідні для здійснення професійної діяльності. Вони поділяються на діяльнісні компетенції та особистісні компетенції (особистісні якості). Сукупність компетенцій в освіті в цілому представлена ієрархічною системою, рівні якої складають: - ключові компетенції (базові); - загальногалузеві компетенції; - спеціальні компетенції. Впровадження компетентнісного підходу як засобу модернізації змісту вищої освіти зумовлює визначення конкретного переліку і змісту ключових компетенцій випускників вищих навчальних закладів, які вказані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця; встановлення відповідності базових компетенцій із професійноорієнтованими дисциплінами; відбору змісту дисциплін, що забезпечить формування і розвиток компетентностей; розробки системи контролю та їх формування.
Бухальська С.Є. Компетентнісний підхід//Нова педагогічна думка. - Рівне, 2009. - №2.
Інтерактивні та інноваційні технології
Жовтень, 2014
5
Інтерактивні та інноваційні технології навчання на сучасних заняттях Технологія (з грец. "знання про майстерність") у сфері освіти - це комплекс, що складається з запланованих результатів, засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних методів, прийомів навчання, оптимальних для даної, конкретної ситуації, набору моделей навчання, розроблених викладачем на цій основі. Інновація - вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності Інноваційні освітні технології як процес - це "цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів" (І. Дичківська). Види інноваційних освітніх технологій: особистісно-орієнтовані, розвивальні,інтерактивні, дослідницькі, проектні, «Діалог культур», «Створення ситуації успіху», формування творчого студента, інформаційні (мультимедійні, комп'ютерні). Інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи навчання в педагогіці виникли ще в І920 - ті роки. Їх використовували при впровадженні лабораторного та проектного навчання. Згодом елементи інтерактивного навчання застосовували на практиці та розвинули: В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, С. Ільїн, В. Шаталов, Пометун О.І. Правила організації інтерактивної роботи на занятті До роботи залучаються всі студенти. Продуктивною є робота в малих групах; кожен має бути почутий. Усі матеріали для групової роботи готуються заздалегідь. Необхідно проявляти терпимість до будь-якої точки зору. На одному занятті застосовувати 1-2 інтерактивні прийоми. Структура інтерактивного заняття Мотивація навчання: акцентуація уваги на проблемі та викликання інтересу до її обговорення. Оголошення теми й очікуваних результатів: забезпечення розуміння студентами змісту їхньої діяльності. Надання необхідної інформації дія виконання завдань: міні-лекція. матеріал підручника, роздавальний матеріал, ТЗН, наочність тощо. Інтерактивна вправа: центральна частина заняття. Алгоритм роботи: інструктаж щодо мети вправи. Об’єднання в групи, виконання завдання, презентація результатів. Рефлексія результатів: оцінка власного рівня та шляхів його досягнення; порівняння свого сприйняття з думками інших; прогнозування подальших кроків. Інтерактивні технології Класифікація інтерактивних технологій навчання за формами навчання (моделями) /О.І.Пометун та Л. В. Пироженко/ інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань. «Броунівський рух» Метод «Броунівський рух», «Навчаючи - учусь», «Кожен учить кожного» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого матеріалу. Він дає можливість студентам узяти участь у передачі своїх знань одногрупникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання. Організація роботи «Броунівського руху» - Підготуйте картки фактами, що стосуються теми заняття, по одній на кожного. - На занятті кожен студент повинен отримати свій «навчальний блок» з теми. - Протягом кількох хвилин студенти читають інформацію на картці. - Обійдіть аудиторію та перевірте, чи розуміють вони прочитане. - Пояснити правила роботи. - Оголосити початок вправи. - Запропонуйте їм ходити по аудиторії і знайомити зі своєю інформацією інших одногрупників. - Студент може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного студента з максимальною кількістю інших для отримання якомога повнішої інформації з теми. - Стежте, щоб ніхто не залишався без пари. Якщо кількість студентів є непарною, то викладач теж бере участь в грі. - Не забувайте стежити за часом. - Після того, як студенти завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці. - Підбийте підсумки. З'ясуйте, хто зміг навчити більшу кількість учасників і сам дізнався більше інформації. Мокрій О.М., викладач-методист
6
Жовтень, 2014
Педагогічні читання
Гуманізація педагогічної діяльності за В.О.Сухомлинським Це варто знати! Вимоги до педагогічної В.О. Сухомлинським:
діяльності
за
1. Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини. 2. Любов до дітей і кожної окремої дитини. 3. Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість. 4. Віра в дитину як запорука педагогічного успіху. 5. Глибоке знання дитини. 6. Розуміння дитини - педагогічна емпатія. 7. Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини. 8. Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності. 9. Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей. 10. Бути другом, мудрим радником дитини. Це варто пам'ятати!
Це варто пам’ятати! Особливості педагогічної професії за В.О. Сухомлинським: 1) «ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, — з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»; 2) «... кінцевий результат праці віддалений в часі»; 3) багатофакторність впливів на дитину«... завдання - боротися зa людину, переоорювати негативні впливи і давати простір позитивним»; 4)«об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість»; 5) «найважливіші інструменти впливу — слово, краса довкілля і мистецтва».
До цього слід прагнути! Якості педагога-майстра за В. О. Сухомлинським: 1) «учительська професія — це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською»; 2) «... практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний світ»; 3) «наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини»; 4) «терплячість до дитячих слабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів»; 5) «гармонія серця і розуму» педагога; чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров педагогічного покликання»; 6) «... уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, підлітком надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її».
Цим потрібно керуватись! Психологічний портрет викладача-гуманіста за В.О.Сухомлинським: Головні риси вихователя гуманіста за В. О. Сухомлинським: мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини; багатство думки, висока загальна культура; спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність; здатність зцілення душевних ран дитини; ніжне, ласкаве ставлення до дитини. Отже, якщо ми сьогодні зможемо сказати словами книги В.О. Сухомлинського: «Серце віддаю дітям», - то, значить, буде жити українська національна школа, незалежно від того, яка вона: початкова, загальноосвітня чи вища.
Погодіна Н.В., методист коледжу
Сходинки до успіху
Жовтень, 2014
7
Перш ніж іти на заняття «Методичний вісник» розпочинає давати поради викладачам, як добитися педагогічної майстерності. Даючи рекомендації, ми не прагнемо навчати, тим більше вказувати, як слід добитися майстерності. Впевнені, що багато з порад є в активі викладачів, бо це їхній досвід, тривога, досягнення. Але якщо якась зернина наших спостережень, думок і висновків стане Вам у пригоді, принесе додаткові успіхи, значить, сказане не пропало марно і помножилось багаторазово. Щасливої дороги всім, хто переступив поріг студентської аудиторії! Отже, перша сходинка до успіху: «Перш ніж іти на заняття»… Ви увійшли в аудиторію. Незалежно від кількості присутніх, Вас зустрічають очі: з цікавістю, напругою, втомлено і, можливо, байдуже. А які Ви самі? Буденно-ремісничий, захоплено-піднесений, іронічно-зверхній, діловито-спокійний чи творчо-підбадьорений? Психологічна атмосфера протягом 80 хвилин у Вашій співдіяльності зі студентами цілковито залежить від Вашого психічного стану, ставлення до присутніх і навіть блиску очей. Якщо Ви буденно-спокійний. лекція не відрізняється від екскурсії в музеї, а семінарське заняття нагадує бесіду гіда з відвідувачами у виставковому залі. Коли ж Ви іронічно-зверхній,хай Вас не тішить статусна влада над студентами Вони давно вже скалькували Вас у досить ємкому імені, яке летить попереду свого власника суттєвим штрихом до його біографії... Цим урівноважується Ваша істинна суть зі студентським самолюбством і незалежністю. Тому Ви просто зобов'язані бути творчопідбадьореним, на крайній випадок - діловито-спокійним, щоб їм і Вам хотілося вчитися і навчати, схоплювати й осмислювати поточну інформацію і щоб Вашу працю зі студентами не пронизувала байдужість і втома. Щасливої дороги всім, хто переступив поріг студентської аудиторії... -Дайте собі чітку відповідь, чого Ви хочете і чого реально Ви можете досягти на даному занятті. Якщо Ви хочете перевірити лише знання студентів - Ви педагогічний ремісник, який не здатний захопити собою, народити в студентському середовищі оригінальну думку, сформувати фахівців. Якщо Ви хочете навчити мислити - значить, Ви в своєму арсеналі маєте декілька варіантів проведення заняття й набір методик для різних груп студентів різного інтелектуального рівня та загального розвитку. Вчіть молоду людину досягати інтелектуальне здивування, яке завжди має в собі емоції піднесення та напруження. Виставити оцінку найлегше. Набагато важче спонукати розум до аналітики. Тому завжди ставте собі за мету сотворити найновіші знання, які невідомі студенту, але які в співпраці з Вами, стануть йому доступними. -Поставте себе на місце студента. Пам'ятайте, що найпродуктивніші дні розумової праці — середа й четвер, а втомлюваність організму найвища у п'ятницю. Тому з певним гумором ставтеся до непідготовленості студентів на початку та в кінці тижня, але не перетворюйте в гумор саме навчання. - Інтелектуально диференціюйте студентський загал. Найбільше часу затрачайте на здібних і талановитих, але створіть всі умови для пересічного студента, щоб він зміг максимально проявити себе. - Подумки "прокрутіть" ключові моменти майбутнього заняття, утримуйте їх в пам'яті і не бійтеся експромту. Серед ключових моментів виділіть найважливіший і обов'язково реалізуйте його. Це може бути одне-єдине питання, яке дає ключ до розуміння всієї теми, або обговорення проблеми, або розуміння схеми чи причинно-наслідкових зв'язків. Ні в якому разі не обминайте цю дидактичну проблему. - Уявіть собі аудиторію, обличчя окремих студентів, їх можливості, робочий стан. Чекайте приємностей від заняття і створюйте їх. Найефективніший методичний прийом - постановка проблеми та організація діалогу між самими студентами. Підбадьорюйте їхню активність, деталізуйте, персоніфікуйте свої звертання. - Першими словами і першими діями створіть дружню емоційну атмосферу. Вчасно їх заготуйте і вчасно їх використайте. - Уявіть собі очікуване сприйняття Вашої поведінки в аудиторії. Наскільки воно ефективне, виправдане, доцільне. - Перевірте дидактичну забезпеченість заняття. Бійтеся її відсутності і бійтеся її закінченості. Сьогодні слово потребує яскравої ілюстрації: графіка, схеми, таблиці, цифри, порівняння, моделі, афоризму і т.д. - Не минайте дзеркало перед зустріччю зі студентами. Ваш зовнішній вигляд - перше слово у Вашій візитці після імені, прізвища та посади. - Ваш власний психічний стан не може бути фактором впливу на перебіг заняття. Біль, сум, роздратування, тривогу, втому, розчарування, самовпевненість залишіть за порогом аудиторії. Йдіть до студентів так, як на очікуване святкове дійство, в якому основними складниками є: організація заняття, Ваш інтелект, інтелект студентів та запланований результат. - Посміхніться собі на удачу, колегам - до настрою, щирими побажаннями і навіть жартом піднесіть самопочуття присутніх. - Ніколи не запізнюйтеся на заняття. Це ознака власної розхлябаності й підвищеної самооцінки.
84
Жовтень, 03.10.20142014
Аналізуємо Це варт о знат и
Без самоаналізу педагог не зможе реально поліпшити якість своєї роботи. Таке поліпшення не може відбутися тільки за рахунок вивчення передового досвіду та наукових досягнень. Погано розуміючи свою роботу та власні проблеми, викладач навряд чи зможе органічно вбудувати чужі досягнення в систему своєї діяльності. Шлях від своїх проблем до досвіду «класиків» виявляється у багато разів пліднішим, ніж копіювання чужого досвіду без примірника на власну індивідуальність! Без самоаналізу викладачеві важко усвідомити себе повноцінним і повноправним автором своїх розробок. Людина, яка не володіє самоаналізом, навряд чи може бути визнана зрілим професіоналом.
Пам'ятка для самоаналізу заняття A. Яким був задум, план проведеного заняття і чому? 1. Які головні підстави вибору саме такого задуму заняття? 1.1. Яке місце даного заняття в темі, розділі, курсі, системі занять? 1.2. Як воно пов'язане з попередніми заняттями, на що в них спирається? 1.3. Як воно (заняття) працює на подальші заняття, теми, розділи (зокрема інших предметів)? 1.4. Як були враховані при підготовці до заняття програмні вимоги, освітні стандарти, стратегія розвитку даної школи? 1.5. У чому бачиться специфіка, унікальність цього заняття, його особливе призначення? 1.6. Як і чому була вибрана саме запропонована форма заняття та тип заняття? 2. Які особливості студентів, групи були враховані при підготовці до заняття (чому саме ці особливості)? 3. Які головні завдання вирішувалися на занятті, чому? 4. Чим обґрунтовується вибір структури й темпу проведення заняття? 5. Чим обґрунтовується конкретний хід заняття, характер взаємодії викладача й студентів? Чому були вибрані саме такі зміст, форми, методи, засоби навчання? 6. Які умови (соціально-психологічні, навчально-матеріальні, гігієнічні, естетичні, темпоритмічні) були створені для проведення заняття, чому? Б. Чи були зміни (відхилення, удосконалення) в порівнянні з даним планом у ході заняття, якщо так, то які, чому, до чого вони привели? B. Чи вдалося: - вирішити на необхідному (або навіть оптимальному) рівні поставлені завдання заняття та отримати відповідні їм результати навчання; - уникнути перевантаження та перевтоми студентів; - зберегти та розвинути продуктивну мотивацію учіння, настрій, самопочуття? Яка загальна самооцінка заняття? Г. Які причини успіхів і недоліків проведеного заняття? Які невикористані, резервні можливості? Що на цьому занятті слід було б зробиш інакше? Д. Які висновки із заняття необхідно зробити на майбутнє?
На допомогу викладачу-початківцю
Пам'ятка молодому викладачу в підготовці до заняття 1. Прочитайте розділ програми, який треба вивчати на занятті. 2. Проаналізуйте навчальний матеріал. 3. Сформулюйте мету заняття. Чого б ви хотіли досягти впродовж заняття? 4. Уявіть колектив групи, окремих студентів, спробуйте намітити їхні дії, спрямовані на виконання завдань заняття. 5. Підберіть найбільш раціональні методи для певної групи й студентів. 6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, визначте свої дії на занятті. 7. Обміркуйте структуру заняття, його логіку. 8. Складіть конспект заняття. 9. Повторіть про себе або вголос вузлові моменти плану. 10. Перевірте себе: - які факти, загальні поняття, ознаки, причинно-наслідкові зв'язки мають бути засвоєнні на занятті; - які світоглядні поняття, політичні, моральні, естетичні якості можна виховати у студента; - яку емоційну реакцію бажано викликати у студентів під час вивчення матеріалу.
На прийом до психолога
Жовтень, 2014
9
Поради викладачам для поліпшення настрою 1. Будьте оптимістами! Педагогіка - наука оптимістична (утім, як і будьяка наука, песимістичний тільки дилетант). 2. Не забувайте головного: студенти -істоти парадоксальні (дорослі теж). 3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати студента з аудиторії, вийди сам. 4. Викладачу, вітайся зі студентами, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "доброго дня", теж можна виховувати і піднімати собі настрій. 5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе - ваш головний обов'язок. 6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: "Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене студенти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити".
Рекомендації викладачам щодо підтримки дисципліни в групі Дисципліна - це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки студентів є доброзичливі стосунки між викладачами й студентами. Необхідно враховувати, що дисципліну в групі зумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки студентів, організованість групи, ставлення до навчання, предмета, викладача, дотримання єдиних вимог до студентів всіма викладачами, які працюють у групі, традицій нашого коледжу. При роботі в групі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати такі правила: 1. Поводьтеся так, щоб студенти відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність. 2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. 3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного студента. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний, оптимістичний настрій у групі. 4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми студентів. 5. Надавайте студентам можливість частіше працювати у групах - це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки. 6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі студенти мали можливість відчути себе лідерами. 7. Не принижуйте студентів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету викладача. 8. Будьте привітними. 9. Не виявляйте антипатій до «важких» студентів, сподіваючись від них поганої поведінки. Студенти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями. 10. Не припускайте появи „любимчиків", це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі. 11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від студента того, що під силу дорослому, будьте терплячими. 12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати студентів. Студентам імпонує веселий, спритний, оптимістичний викладач. 13. Підтримуйте контакт зі студентами поза заняттями, на позааудиторних заходах. Козлинець О.Ю., психолог коледжу
10
Жовтень, 2014
Бібліотека консультує
Співпраця викладача та бібліотекаря Студенти високо цінують викладача, який володіє глибокими знаннями зі свого фаху, виявляє обізнаність зі спорідненими дисциплінами, відзначається науковою ерудованістю. Без цього немає майстерності педагога. Це вимагає від нього щоденної наполегливої праці над собою, накопичення і систематизації нових наукових знань. На цьому шляху кожного викладача підстерігає чимало труднощів: брак часу, великий обсяг інформації, віддаленість її від місця праці. Зрештою, й економічні чинники не завжди дають можливість бажане наблизити до реального. Добрим помічником педагогові у цій справі може стати використання надбань бібліотечного фонду навчального закладу. Визначальну роль у процесі пізнання, що здійснюється крізь призму соціальної взаємодії, відіграє сумісна співпраця викладача та бібліотекаря. Співпраця реалізується на основі виконання певних навчально-виховних завдань, адже бібліотека є посередником, „медіатором” між викладачем, студентами та навчальним матеріалом, засвоєння цього матеріалу відбувається безпосередньо у процесі навчання, тому бібліотекар повинен бути готовим до виконання ролі порадника, помічника, консультанта, комунікатора, партнера. Успішному виконанню таких завдань сприяє наявність таких якостей, як схильність до лідерства, готовність прийти на допомогу, доброта, вміння активізувати почуття відповідальності. У цьому напрямку в бібліотеці нашого коледжу для викладачів створені всі умови для успішного поповнення своїх знань: протягом багатьох років виписуються всі необхідні фахові та методичні періодичні видання, а саме: журнал „Методист”, „Освіта. Технікуми. Коледжі”, „Відкритий урок”, „Управління освітою”, „Позакласний час”. Книжковий фонд поповнюється новою літературою з педагогіки. Зацікавити викладачів можуть такі книги: - Організація навчально- виховного процесу/ Досвід роботи вищих навчальних закладів1-2 рівнів акредитації. Вип.1-19.- К.: 2010.418с. - Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник.-К.:2007.-304с. - Інноваційні технології навчання у вищих навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації: Навчальний посібник. - К.:2009.-213с. - Методична робота в школі.: К.: 2010.-126с. - Власова О.І. Педагогічна психологія. - К.:2010.-398с. - Вища освіта в Україні.-К.: 2007.-327с. - Педагогічна майстерність. За ред.. І.А. Зязюнова. -К.: 200.-420 с. - Виховна робота в навчальних закладах. Вип.15.- К.:2011.-323с. - Стандарти діяльності загальноосвітнього навчального закладу.-К.:2010.-73с. - Костюк І.В., Карпунь І.Н. Національно громадське виховання студентської молоді. - Львів, 2010.-270с. На допомогу викладачу створено картотеки „Картотека педагога”, „Картотека статей із газет та журналів електронному варіанті”, „Каталог електронних посібників” та картотеки за фахом, а також папку „Закон про вищу освіту в Україні” за новою редакцією. У бібліотеці зроблені суттєві кроки із впровадження новітніх технологій. Використання новітніх технологій, автоматизація бібліотечних процесів , які удосконалюються, комп’ютеризація бібліотечних технологій, створення і використання власних ресурсів і мережі Інтернет знайшли відображення у формах, методах бібліотечної роботи . У цьому навчальному році в обслуговуванні читачів запроваджено електронне обслуговування. Читач, не виходячи із власного помешкання, може зробити запит на потрібний матеріал через Skype або через електронну пошту, який виконується в режимі онлайн. А попереду - інші сміливі плани і проекти. Ми переконані, що лише разом із викладачами та студентами зможемо досягти успіхів у нашій спільній справі. Зав. бібліотеки Хома Є.С.
Сім золотих правил для викладача 1. Треба любити те, що робиш і йти вперед крок за кроком (І. Павлов). 2. Інтелігентом не можна прокинутися (Д. Ліхачов). 3. Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим (В. Джемс). 4. «Магічна десятка»: порахуйте до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим (В. Джемс). 5. Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина - в іншому (Конфуцій). 6. Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою (Л.Леонов). 7. Перші кроки завжди найважчі (Р. Тагор). Редакційна колегія Романчук В.П. – голова Погодіна Н.В. – заступник голови Редакція: Головний редактор Погодіна Н.В. Заступник редактора Вербило Т.В. Верстка і дизайн Назаров А.Л.
Кореспонденти: Романчук В.П., Погодіна Н.В., Мокрій О.М., Козлинець О.Ю., Хома Є.С.