ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДАХ

ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Денис Гречко, Благодійний фонд «Горєніє» Ірина Карпович, начальник відділу з Дворічанської районної ради

організаційних

питань

Людмила Ковтун, Центр правової інформації та консультацій для захисту прав населення Дворічанського району

Олена Матвійчук, Волинська обласна громадська організація «Центр правової допомоги»

Андрій Місяць,

Хмельницька обласна «Подільська правова ліга»

громадська

організація

Ольга Настіна, Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність»

Галина Турбаба, голова Дворічанської районної ради Зоряна Христина, громадська організація «Асоціація правозахисників України»

Іван Шульга, Скадовський центр правової інформації та консультацій

УПОРЯДНИКИ: Юлія Щербініна, Василь Романюк, Олена Задорожна, Програма розвитку ООН в Україні, проект «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства в Україні»

Роман Романов, Ольга Гальченко, Міжнародний фонд «Відродження», програмна ініціатива «Права людини і правосуддя»

РЕДАГУВАННЯ: Мирослав Лаврінок, Вадим Красник, Віталій Баєв, Координаційний центр з надання правової допомоги

МІЖНАРОДНИЙ ФОНД «ВІДРОДЖЕННЯ». Місія Міжнародного фонду «Відродження» – сприяти розвитку відкритого суспільства та утвердження демократії в Україні шляхом посилення спроможності громадянського суспільства, вчасно та гнучко реагувати на суспільні зміни, формувати соціальні запити та здійснювати діяльність відповідно до принципів відкритого суспільства. Свою діяльність Міжнародний фонд «Відродження» здійснює через надання експертної, організаційної та фінансової допомоги у вигляді грантів неурядовим організаціям. Ми прагнемо розвивати в Україні суспільство, яке живе за принципами верховенства права, де існує повага до думки меншості та панує різноманіття ідей, влада обирається демократичним шляхом та підзвітна своїм громадянам. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ПРООН) налагоджує партнерство на всіх суспільних рівнях, сприяючи

розвитку країн, підвищуючи їх здатність протистояти кризам, і підтримує економічне зростання задля поліпшення життя кожної людини. ПРООН працює в 177 країнах і пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людини і підвищення життєздатності держав. В Україні три головні сфери діяльності ПРООН у галузі розвитку – демократичне управління та місцевий розвиток; подолання бідності, досягнення процвітання та Цілей розвитку тисячоліття; енергетика та охорона навколишнього середовища. В кожній з цих тематичних сфер ПРООН намагається врівноважити роботу з інструментарієм державної політики, адвокацією, розбудовою спроможностей партнерів і пілотуванням нових ініціатив. ПРООН працює в Україні з 1993 року.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

– державна установа у сфері управління Міністерства юстиції України, утворена Урядом України з метою формування ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Координаційний центр забезпечує організацію надання безоплатної вторинної правової допомоги через свої територіальні відділення – центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що утворені в усіх регіонах України. Починаючи з 1 січня 2013 року Координаційний центр забезпечує цілодобове надання на всій території України захисту за рахунок коштів держави особам, затриманим у кримінальному чи адміністративному порядку, особам, до яких застосовано адміністративний арешт чи тримання під вартою як запобіжний захід, а також особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням чи проведення окремої процесуальної дії. Даний посібник пройшов редакцію Координаційного центру та рекомендується для ознайомлення органам місцевого самоврядування.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН, Міністерства закордонних справ Данії, Міжнародного фонду «Відродження» та Координаційного центру з надання правової допомоги.

ЗМІСТ РОЗДІЛ І.ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЩО СТВОРЕНІ АБО ФУНКЦІОНУЮТЬ ЗА ПІДТРИМКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

9

§1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

11

§2. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА

27

§3. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЗОКРЕМА У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ, ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА

39

РОЗДІЛ ІІ. ПОТОЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ У ГРОМАДІ §1. СТРУКТУРА ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ, ЩО ДІЄ ЯК ГРОМАДСЬКА ЧИ БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ §2. НАПРЯМИ ТА ФОРМИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ §3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ НА ФІНАНСУВАННЯ ЦЕНТРУ §4. ЗОВНІШНЯ КОМУНІКАЦІЯ І ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРІВ §5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ

ДОДАТКИ ДО ПОСІБНИКА

47 47 63 80 87 104 111

РОЗДІЛ 1. ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ 1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ. СКАДОВСЬК - РІШЕННЯ СКАДОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ - ПЛАН АСИГНУВАНЬ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ - БЮДЖЕТ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ - КОШТОРИС КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

113 115 120 121 122

ОДЕСА - РІШЕННЯ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - РІШЕННЯ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ДИРЕКТОРА - УМОВИ ОПЛАТИ ПРАЦІ СПІВРОБІТНИКІВ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ - ПОСАДОВІ ОКЛАДИ

126 127 128 130

2. ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА БІЛА ЦЕРКВА - ЛИСТ ДО МІСЬКОГО ГОЛОВИ - РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ТА СКЛАД КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ - КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ - ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ

131 132 134 138

- ФОРМА ЖУРНАЛУ - ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ БПД

140 141

ХЕРСОН - РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ БПД

145

- РЕГЛАМЕНТ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ ПРИВАТНОГО ПРАВА ЗА КОШТИ МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ М. ХЕРСОНА

147

РАТНЕ - ПОЛОЖЕННЯ І РІШЕННЯ

152

3. ЗАЛУЧЕННЯ ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ЧЕРНІГІВ - РАЙОННА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

161

СУМИ - ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО КОНКУРСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ - ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ - ПРОЕКТ РІШЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

165 168 172

ДВОРІЧНА - ПРОЕКТ ДОГОВОРУ З ЮРИСТОМ - РІШЕННЯ ПРО ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ + РОЗПОРЯДЖЕННЯ

174 177

РОЗДІЛ 2. ПОТОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРІВ.

1. СТРУКТУРА ЦЕНТРУ - ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ - АНКЕТА КЛІЄНТА - РЕЄСТР СПРАВИ - ВІЗИТНА КАРТОЧКА - ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ - РЕЄСТРАЦІЇ ОКРЕМИХ СПРАВ

179 183 185 186 187 188

2. НАПРЯМИ РОБОТИ - ВІДБІР СПРАВ (ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ) - МЕДІАЦІЯ: ДОГОВІР ПРО СПІВПРАЦЮ (ПИРЯТИН) - ПАРА ЮРИСТИ: ШКОЛА ПРАВА (РІВНЕ) - ПАРА ЮРИСТИ: НАВЧАННЯ СІЛЬСЬКИХ ГОЛІВ (СУМИ)

189 192 195 198

3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ - РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ ДЛЯ ДОНОРІВ

199

4. ЗОВНІШНЯ КОМУНІКАЦІЯ І ВЗАЄМОДІЯ - ПОРАДИ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ЗІ ЗМІ - ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (ОДЕСА) - МЕМОРАНДУМ МЕРЕЖІ ЦЕНТРІВ

206 215 218

ПЕРЕДМОВА Пройшло майже десять років з моменту, коли почалась реалізація ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» з пілотування офісів громадського захисту – першого елементу майбутньої системи безоплатної правової допомоги. Без перебільшення, практичні напрацювання офісів дозволили успішно запустити роботу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та розпочати її надання з 1 січня 2013 року в кримінальних провадженнях та при затриманні осіб. Зараз Міністерство юстиції працює над розширенням фокусу безоплатної вторинної правової допомоги на цивільні та адміністративні справи для соціально незахищених громадян. Разом з тим ефективне надання такої допомоги залежатиме від наявності інституціональної спроможності до надання доступної та якісної безоплатної первинної правової допомоги на рівні територіальних громад. Широке правове консультування в громадах, передбачене первинною правовою допомогою, потребує проактивної позиції органів місцевого самоврядування, спрямованої на задоволення відповідних потреб громад, які вони представляють. З огляду на це, даний посібник – важливий крок у розвитку громад в Україні, бо Центри правової інформації і консультацій, практика яких зібрана в цьому документі, – джерело практичних відповідей на потреби місцевих громад вчасно і якісно забезпечувати людей правовою інформацією та консультаціями. Разом впораємось із побудовою правової країни. Долучайтесь! Андрій Вишневський, директор Координаційного центру з надання правової допомоги

8

ВСТУП Із прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу», громади отримали можливість розвивати систему безоплатної первинної правової допомоги. Саме на рівні громад може вибудовуватися ефективна та стала система надання такої допомоги людям, яка стане не просто номінальним сервісом, а й реально дієвим інструментом для посилення правової захищеності населення та подолання соціальної ізоляції. Мережа центрів правової інформації та консультацій, яка охоплює майже всі регіони України, є структурною платформою для розвитку такої системи. Громада виграє від створення системи безоплатної правової допомоги. Це послаблює соціальну напругу та підвищує авторитет місцевої влади. Розвиток системи слугує розв’язанню проблеми правового нігілізму, сприяє підвищенню правової культури громадян, позитивно впливає на формування правосвідомості людей, посилює правові можливості населення, а також підвищує довіру виборців до обраних представників влади. Для органів місцевого самоврядування це також можливість звільнити свій персонал від навантаження, пов’язаного із безпосереднім наданням правової допомоги. На сьогодні громади отримали можливість обирати оптимальну для них модель безоплатної правової допомоги: через створення спеціалізованих установ або залучення для надання юридичних послуг суб’єктів приватного права. У цьому виданні Міжнародний Фонд «Відродження» разом з Програмою розвитку ООН спробували об’єднати практичні поради представників громадського сектора та адміністративні напрацювання органів місцевого самоврядування, які зацікавлені у розвитку системи надання без­оплатної правової допомоги в Україні. Посібник складається з двох частин та акумулює досвід роботи мережі центрів правової інформації та консультацій за останні п’ять років. Перша частина присвячена правовому регулюванню системи безоплатної правової допомоги, процедурам й стандартам, шляхам налагодження стабільної роботи такого сервісу та його підтримки органами місцевого самоврядування. Друга частина містить уніфіковані стандарти роботи центрів правової інформації та консультацій, практичні інструменти оптимізації надання правової допомоги, корисні ідеї та поради. Автори та редактори посібника — керівники та юристи діючих центрів правової інформації та консультацій, провідні експерти Координаційного центру з надання правової допомоги, представники органів місцевого самоврядування. Дане видання орієнтоване на широке коло осіб, зацікавлених у створенні дієвої та доступної системи надання безоплатної первинної правової допомоги у своїх громадах.

9

РОЗДІЛ І.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЩО СТВОРЕНІ АБО ФУНКЦІОНУЮТЬ ЗА ПІДТРИМКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧА ОСНОВА Безоплатна правова допомога — це правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. У свою чергу, правова допомога — це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному громадянину України можливість отримати правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Перші кроки із забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою були здійснені у червні 2011 року — Верховна Рада України прийняла Закон України «Про безоплатну правову допомогу». У цьому Законі була задекларована державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги, яка ґрунтується на 5 принципах: • верховенства права; • законності; • доступності;

• забезпечення якості безоплатної правової допомоги; • гарантованого державного фінансування. Право на таку допомогу мають: • громадяни України; • особи без громадянства; • біженці; • інші особи, які потребують додаткового захисту. Під час реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Законодавство передбачає два види правової допомоги: • первинну правову допомогу; • вторинну правову допомогу. Безоплатна первинна правова допомога — це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права та свободи, порядок їх реалізації, доступні правові методи їх відновлення у випадку порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяль-

10 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

ності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Ця допомога включає такі види правових послуг: 1. надання правової інформації; 2. надання консультацій і роз’яснень з правових питань; 3. складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4. надання допомоги у забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. У свою чергу, вторинна правова допомога — це також вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг, як: 1. захист від обвинувачення; 2. здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3. складання документів процесуального характеру. Згідно зі ст. 9 Закону «Про безоплатну правову допомогу» суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є: 1. органи виконавчої влади; 2. органи місцевого самоврядування; 3. фізичні та юридичні особи приватного права; 4. спеціалізовані установи.

Органи місцевого самоврядування можуть надавати правову допомогу такими шляхами: 1) створення комунальної установи; 2) надання правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права; 3) надання правової допомоги шляхом залучення адвокатів або інших фахівців у відповідній галузі права.

ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ Ефективність системи надання безоплатної правової допомоги залежить від моделі управління, відповідальності влади за роботу системи, захищеності та гарантованості її фінансування. Фінансування безоплатної правової допомоги має здійснюватись у достатньому обсязі за рахунок коштів державного бюджету, додатковими джерелами можуть виступати кошти місцевих бюджетів, інші види фінансування, не заборонені чинним законодавством. Отже, безоплатна правова допомога є безоплатною для тих, хто по неї звертається, але це не означає, що надання таких послуг не потребує жодних затрат. У багатьох країнах світу правова допомога фінансується за рахунок державного бюджету. В Литві уряд виділяє кошти муніципалітетам, які організовують надання правової допомоги. В Росії згідно з новим законом надання первинної юридичної допомоги фінансується переважно з регіональних бюджетів. Але

Розділ I

|

11 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

стовідсоткового фінансування надання правової допомоги державою з огляду на обмеженість бюджетних можливостей досягти неможливо. В Грузії, Молдові надання первинної правової допомоги фінансується за рахунок коштів міжнародних донорів, у Нідерландах, Угорщині — за рахунок благодійних

внесків, у Нідерландах, Росії — ще й за кошти грантів, які надаються органам місцевого самоврядування. В Україні, окрім грантових коштів, фінансування правової допомоги залежить від форми роботи, обраної на місцях органами самоврядування.

§1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У цьому параграфі розглядається порядок створення та функціонування комунальної установи як суб’єкта надання безоплатної первинної правової допомоги. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» органи місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади можуть утворювати спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги. Діяльність установи з надання безоплатної первинної правової допомоги регулюють такі нормативно-правові акти: • Конституція України; • Цивільний кодекс України; • Господарський кодекс України; • Кодекс законів про працю України; • Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»; • Закон України «Про безоплатну правову допомогу»; • Закон України «Про оплату праці»;

• наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2012 р. №483/5 «Про затвердження Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги»; • постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу»; • постанова Кабінету Міністрів від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери»; • наказ Міністерства фінансів України від 24.12.2012 р. №1407 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами»; • постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та

12 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». Ці установи є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку зі своїм найменуванням, фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел. Повноваження та порядок діяльності спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги встановлюються Положенням про уста-

нову з надання безоплатної первинної правової допомоги, яке затверджується на основі Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги (далі — Типове положення). Типове положення було затверджене 28 березня 2012 р. наказом Міністерства юстиції України №483/5, , яке визначає правовий статус цієї установи, її основні завдання, порядок призначення та повноваження керівника установи, вимоги до її працівників, порядок формування майна тощо.

Скадовськ, Херсонська область. У грудні 2011 року на сесії Скадовської міськради було прийнято рішення про створення центру і затверджено «Положення про центр». Фактично, з 1 лютого 2013 року комунальна установа розпочала свою діяльність у правовій площині. Міська рада виділила «стартовий капітал» і надала окремий кабінет для роботи юристів. Незважаючи на фінансові труднощі, громада знайшла 120 000 гривень на рік, аби забезпечити функціонування центру, в якому мешканці Скадовська отримують усі необхідні юридичні консультації. ЗАВДАННЯ УСТАНОВИ Згідно з нормами Типового положення основним завданням установи є забезпечення доступу до інформування особи про її права та свободи, порядок їх реалізації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У межах своїх повноважень установа виконує такі функції: • розглядає звернення осіб про

• • •

•

•

надання безоплатної первинної правової допомоги; надає правову інформацію; надає консультації та роз’яснення з правових питань; складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру); надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; інформує територіальну громаду про можливість отримання

Розділ I

|

13 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, вебсайтах органів місцевого самоврядування та/або у засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів; • узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема, щодо кількості та категорій осіб, які звернулися по таку допомогу, та щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звітує органу, що утворив установу. ШТАТ І МАЙНО УСТАНОВИ Установу очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади за рішенням органу, що утворив установу. Керівником може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і досвід роботи на керівних посадах не менше ніж два роки, досвід роботи у галузі права є перевагою. Повноваження керівника: • організовує роботу установи, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, звітує перед органом, що її утворив; • видає в межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання; • призначає на посади та звільняє з них працівників

•

•

•

•

•

установи, розподіляє між ними обов’язки, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників установи та застосування до них дисциплінарних стягнень; вносить на розгляд органу, що утворив установу, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису установи; здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення щодо положень законодавства та консультації з питань реалізації прав і свобод людини, громадянина та виконання обов’язків; за погодженням з органом, що утворив установу, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб органів місцевого самоврядування; забезпечує доступність, своєчасність і якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається установою; забезпечує регулярне вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає органу, що утворив установу, не рідше ніж раз на півроку;

14 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

• забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; • здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Працівниками установи, до повноважень яких безпосередньо належить надання безоплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником. Джерелами формування майна установи є: • майно, передане засновником; • майно, придбане за рахунок власних коштів або інших не заборонених законодавством джерел; • майно, передане юридичними та фізичними особами. Установа фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел. Установі забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина. Запропонована Типовим положенням модель функціонування установи

з надання безоплатної первинної правової допомоги (БППД) має низку переваг: • така установа не залежить від благодійних внесків та донорських коштів, оскільки фінансується з місцевого бюджету; • такі установи працюють постійно — з моменту заснування і до моменту ліквідації. Рішення про ліквідацію такої установи приймається органом місцевого самоврядування (ОМС), тобто установа забезпечує постійний характер надання допомоги, на противагу ситуації, за якої ОМС для надання БППД залучають суб’єктів приватного права шляхом конкурсного відбору; • надання БППД через установу дає змогу відстежувати реальні проблеми громади й виносити їх на обговорення безпосередньо до ОМС для подальшого розв’язання; • робота такої установи забезпечує додатковий шлях розв’язання проблем громади — медіацію (досудове врегулювання спорів); • робота установи з надання БППД суттєво зменшує кількість скарг і звернень безпосередньо до органів місцевого самоврядування; • установа як частина механізму місцевого самоврядування дає можливість безпосередньо та оперативно розв’язувати проблеми громади, забезпечуючи реалізацію принципів місцевого

Розділ I

|

15 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

•

• •

•

•

•

•

• •

самоврядування, зазначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні»; установа може бути суб’єктом звернення до органів місцевого самоврядування для розв’язання проблем за умови внесення змін до регламенту відповідної ради; установа створюється на невизначений строк; у разі створення установи для цілей надання правової допомоги виділяється приміщення та обладнання; установа укомплектована попередньо підібраними та перевіреними висококваліфікованими кадрами; працівники більш зацікавлені та вмотивовані на роботу, адже працюють на умовах трудового договору, на постійному місці роботи; наявна можливість оскарження дій/бездіяльності працівників установи чи установи до органу, що її утворив; установа дотримується адміністративного порядку процедури звітності; є можливість контролю з боку громадськості; рішення про виділення коштів приймається в адміністративному порядку і не може бути оскарженим у суді. Це забезпечує вчасність та оперативність надання безоплатної правової допомоги;

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ Основні підготовчі етапи: • прийняття рішення про призначення керівника або відповідальної особи; • затвердження Положення «Про комунальну установу»; • розробка положення про фінансування установи; • підготовка проектів відповідних рішень щодо створення комунальної установи з надання первинної правової допомоги в громаді; • розміщення установи (виділення приміщення із дотриманням мінімальних вимог до нього). Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про створення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги. Стаття 38-1 цього Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги відносить

16 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

підготовку і внесення на розгляд ради пропозицій щодо утворення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, вирішення питань про чисельність працівників таких установ, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, надання для їх функціонування необхідних приміщень.

У Кам’янці-Подільському розпочата робота зі створення комунальної установи. На найближчу сесію міської ради (грудень 2014 р.) буде винесено проект Статуту установи з надання правової допомоги територіальній громаді в організаційно-правовій формі комунального підприємства. За проектом Статуту установа матиме повноваження з представництва інтересів територіальної громади в цілому в судах та державних органах у справах, що впливають на інтереси громади. Ці повноваження планується надати установі з кількох причин: зменшення залежності від бюджетного фінансування, можливість залучати додаткові кошти, крім того планується, що Установа перебере на себе обмежені новим законом про прокуратуру повноваження прокуратури з представництва інтересів держави.

ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ Першим етапом, що передує прийняттю рішення про утворення такої установи, є формування робочої групи, яка безпосередньо готуватиме всі документи, необхідні для ухвалення рішень, пов’язаних з утворенням та діяльністю установи. Ініціатива щодо створення робочої групи може належати не лише виконавчим органами місцевої ради, а й її депутатам, громадським організаціям, будь-яким фізичним чи юридичним особам. Другий етап — підготовка та внесення на розгляд виконавчих органів місцевої ради або безпосередньо до місцевої ради пропозицій щодо утворення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги. Функції робочої групи: • формує проект рішення місцевої ради щодо створення комунальної установи; • формує проект положення про комунальну установу; • формує проект кошторису, штатного розпису комунальної установи; • формує пропозиції щодо кандидатури на посаду директора комунальної установи. Пропозиція зі створення комунальної установи, а також проекти документів, які були підготовлені робочою групою, затверджуються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому регламентом відповідної ради. Третій етап — затвердження місцевою

Розділ I

|

17 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

радою та підписання сільським, селищним, міським головою рішення про створення комунальної установи. Рішення місцевої ради про утворення комунальної установи може складатися з: • преамбули, в якій наводяться норми законодавства та потреби територіальної громади, якими керується місцева рада у прийнятті рішення; • власне рішення про створення комунальної установи із зазначенням повної назви цієї установи; • рішення про затвердження положення про установу; • рішення про визначення місцевого бюджету джерелом фінансування комунальної установи, доручення виконавчим органам ради забезпечити фінансування установи; • рішення щодо закріплення за комунальною установою майна та приміщення на праві оперативного управління; • рішення про призначення керівника комунальної установи.

ПРОЦЕДУРА ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ УСТАНОВИ Наступний крок після створення комунальної установи — її державна реєстрація. Оскільки установа як суб’єкт правовідносин є юридичною особою публічного права, процедура реєстрації в цілому не відрізняється від процедури реєстрації юридичної особи будь-якої форми власності. Проте цей механізм

має певні особливості, зумовлені тим, що установа функціонуватиме за бюджетні кошти. Схематично процес реєстрації комунальної установи з надання безоплатної правової допомоги має такий вигляд: Отже, починати державну реєстрацію комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги варто з візиту до державного реєстратора. Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» не забороняє надіслати пакет документів поштою з описом вкладення чи навіть в електронній формі. Проте ефективніше особисто відвідати державного реєстратора — він вкаже на помилки в документах, у разі їх наявності, також ви зекономите час на пересиланні документів — від кількох днів до кількох тижнів. Перелік документів, що їх подають державному реєстратору: • заповнена реєстраційна картка на здійснення державної реєстрації юридичної особи (бланки є в Інтернеті, мають бути у державного реєстратора); • оригінал рішення ради про створення комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги (якщо подаєте копію, вона має бути нотаріально посвідчена); • два примірники установчих документів (оригінали); • оригінал квитанції з відміткою банку про сплату реєстраційного

18 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

внеску. Розмір збору — 170 грн. (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Інформацію про рахунки для сплати можна дізнатися у реєстратора або в найближчому відділенні банку, який, як правило, співпрацює з реєстратором; • документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає документи. Після цього державний реєстратор має перевірити поданий пакет документів та у випадку наявності підстав, передбачених п. 11 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», залишити ці документи без розгляду. Про це вам мають повідомити не пізніше наступного робочого дня після подання документів на реєстрацію. Якщо ж підстав для відмови у реєстрації немає, державний реєстратор протягом трьох робочих днів має внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. У той самий день державний реєстратор передає відповідним органам статистики, Державній податковій службі, Пенсійному фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. На практиці ці відомості передаються автоматично під час заповнення держреєстратором картки, але Податкова служба та Пенсійний фонд чомусь «бачать» ці дані лише за кілька днів.

Після отримання державним реєстратором від органів статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державний реєстратор видасть або надішле вам один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписку з Єдиного державного реєстру. Відповідно до чинного на сьогодні законодавства саме виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців є основним документом, що підтверджує реєстрацію юридичної особи. Виписка друкується на бланку суворої звітності, має захист від підробки. ПОСТАНОВКА ОРГАНІЗАЦІЇ НА ОБЛІК У ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ ЯК НЕПРИБУТКОВОЇ Відповідно до пункту 3.9 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300, з моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо він не обрав інший спосіб оподаткування згідно із законодавством. Відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №37 від 24.01.2013 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за №267/22799, в Україні діють такі види

Розділ I

|

19 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

неприбуткових установ та організацій (див. табл.). Код неприбутковості

Опис неприбуткової установи та організації

0001

органи державної влади України

0002

установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

0003

органи місцевого самоврядування

0004

установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

0005

благодійні фонди (організації), створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності

0006

громадські організації, створені з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, громадські організації інвалідів, спілки громадських організацій інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з відповідним законом

0007

творчі спілки

0008

політичні партії

0009

пенсійні фонди

0010

кредитні спілки

0011

інші, ніж визначені в підпункті «б» пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів

0012

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників (членів, учасників), які утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів

0013

релігійні організації

0014

науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідники, музеї, музеї-заповідники

0015

житлово-будівельні кооперативи багатоквартирних будинків

0016

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, утворені в порядку, визначеному законом

та

об’єднання

співвласників

Як видно з таблиці, комунальна установа з надання безоплатної правової допомоги підпадає під опис неприбуткової установи з кодом неприбутковості 0004.

20 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

Відповідно до пункту 157.2 статті 157 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «а» пункту 157.1 цієї статті (органи державної влади України, органи місцевого самоврядування, Національна академія наук України та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів), отримані у вигляді: • коштів або майна, що надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертвування; • пасивних доходів; • коштів або майна, що надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, зокрема, доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, зокрема, від надання платних послуг, пов’язаних із їх основною статутною діяльністю; • дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної (зокрема, гуманітарної) допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін. При цьому режим оподаткування

неприбуткових організацій застосовується лише до юридичних осіб, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Тобто такий податковий режим не виникає автоматично, тому на етапі реєстрації комунальної установи потрібно подбати про внесення установи до Реєстру неприбуткових організацій. Включення комунальної установи до Реєстру проводиться органом державної податкової служби за її місцезнаходженням. Для внесення до Реєстру потрібно подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням такі документи: • реєстраційну заяву платника податку за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №37 від 24.01.2013 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 267/22799; • копії затвердженого Положення про установу. Підтвердженням неприбуткового статусу комунальної установи є Рішення про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, яке надсилається установі або яке представник установи може забрати особисто. Крім реєстрації установи в податковій інспекції, здійснюється і реєстрація юридичної особи як платника внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування, а також реєстрація в органах статистики.

Розділ I

|

21 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

Відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України №21-6 від 27.09.2010 р., взяття на облік здійснюється на підставі відомостей із реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду України. Проте звернутися до відповідних територіальних органів соціальних фондів та статистики все ж потрібно для отримання довідок про взяття на облік установи як платника соціального внеску та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Ще одна важлива процедура, яку потрібно пройти на етапі реєстрації комунальної установи, — це виготовлення печатки. Саме печаткою завіряються підписи керівника організації. Без неї неможливо буде відкрити рахунок, видавати розпорядчі документи тощо. Процедура виготовлення печатки останнім часом значно спростилася. Нині для цього не потрібно отримувати дозвіл у дозвільній системі МВС. Необхідно лише звернутися до майстерні, яка надає послуги із виготовлення печаток. Для уникнення зловживань кожна граверна майстерня вимагає надання

певного переліку документів, які підтверджують, що виготовляється перша печатка чи печатка замість зіпсованої (втраченої). Нині цей перелік законодавчо не врегульований. Для виготовлення печатки майстерня вимагає такі документи: • заяву; • копію виписки з реєстру; • копію довідки з управління статистики; • довідку з ДПІ за формою Ф4-ОПП; • доручення (якщо печатку замовляє довірена особа); • паспорт (копію паспорта) керівника, довіреної особи; • копію положення про установу; • зразки печаток. Завершальним етапом на стадії державної реєстрації комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги є відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України. Після цього установа зможе повноцінно функціонувати — платити працівникам зарплату, оплачувати комунальні послуги та здійснювати інші видатки. Цей етап реєстрації складається з двох частин. Насамперед варто потурбуватися про внесення установи до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Для цього потрібно протягом 14 днів із дня реєстрації юридичної особи подати до територіального органу Державної казначейської служби України в електронному вигляді та на паперовому

22 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

носії два примірники реєстраційної картки з підписом керівника установи, завіреним печаткою. Форма реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) міститься в додатку 1 до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1691 від 22.12.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01. 2012 р. за №33/20346. Разом із реєстраційною карткою надаються: • довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка із органів статистики) або копія цієї довідки, засвідчена органом, що її видав; • копія зареєстрованого (затвердженого) положення про установу, засвідчена органом, що здійснив реєстрацію, або у нотаріальному порядку; при цьому нотаріального чи іншого засвідчення це положення не потребує. Після перевірки поданих вами документів територіальний орган Державної казначейської служби України внесе комунальну установу до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та на підтвердження цього видасть відповідну довідку. Після цього можна безпосередньо розпочинати відкриття рахунку. Порядок відкриття і закриття

рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України регулюється наказом Міністерства фінансів України №758 від 22.06.2012 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.07. 2012 р. за №1206/21518. Відповідно до п. 3.1 зазначеного Порядку розпорядники бюджетних коштів, які не мають відкритих рахунків в органі Казначейства, для відкриття бюджетних рахунків подають такі документи: • заяву про відкриття рахунків за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки зі зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів. Зразок міститься в додатку 8 до зазначеного Порядку; • виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. На жаль, у наказі не конкретизовано, оригінал чи копію виписки слід подавати до казначейства, тож радимо взяти для візиту до казначейства оригінал виписки, а також завірену власною печаткою копію; • копію про взяття установи на облік в органі Державної податкової служби, яку може засвідчити або сама податкова, або нотаріус; • картку зі зразками підписів, відбиток печатки (додаток 9 до цього Порядку) і перелік рахунків

Розділ I

|

23 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

(додаток 10 до цього Порядку), якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках; • копію повідомлення про взяття установи на облік у відповідному органі ПФУ як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; • копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. На підставі отриманих документів казначейство відкриває комунальній установі рахунок, про що впродовж трьох днів має повідомити відповідному органу податкової інспекції. До отримання від ДПІ повідомлення про взяття рахунка на облік можуть здійснюватися лише операції зарахування коштів на рахунок. Упродовж трьох днів із дня отримання від податкового органу інформації про взяття на облік рахунка вам повинні видати повідомлення про його відкриття. У кожному регіоні може бути різна практика застосування законодавства. Перед кожним візитом до того чи іншого реєстраційного органу чи перед тим, як почати збирати документи, варто консультуватися з відповідними фахівцями на місці.

ШТАТНИЙ РОЗПИС УСТАНОВИ ТА КОШТОРИС: ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ Кожна комунальна бюджетна установа складає індивідуальний кошторис, плани асигнувань, штатний розпис та інші обов’язкові документи за затвердженою формою. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Суми видатків у кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та мають бути обґрунтовані відповідними детальними розрахунками. Плануючи видатки за загальним фондом, слід брати до уваги основні показники та контингенти (чисельність працівників), матеріально-технічну базу, обсяги обслуговування населення тощо, які доводяться головним розпорядником. Невід’ємним додатком до кошторису є штатний розпис, який затверджується для обґрунтування фонду оплати праці. Штатний розпис — це документ, який містить інформацію про перелік штатних працівників комунальної бюджетної установи, їхні посадові оклади, доплати, надбавки та запланований фонд оплати праці на місяць та на рік. Розраховуються чисельність штатних працівників відповідно до нормативів, фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, а також матеріальні,

24 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

капітальні та інші видатки, необхідні для виконання поставлених завдань. При цьому використовуються інструкції та вказівки Держказначейства, Мінфіну, головного розпорядника щодо розрахунків кожного виду видатків. Складаючи кошторис, установа здійснює детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов’язково надаються головному розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків. Для розрахунку потреби в різних видах видатків використовують матеріальні та грошові норми. Матеріальні норми — це норми, що відображають витрати матеріальних цінностей у розрахунку на одиницю виміру. Грошові норми витрат — це матеріальні норми витрат, переведені в грошове вираження на основі чинних цін і тарифів. Норми витрат поділяють на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові — норми витрат, що встановлюються нормативними документами, їх використання є обов’язковим для комунальних бюджетних установ. До цієї групи витрат належать такі: ставки заробітної плати, витрати на відрядження, витрати на енергоносії та комунальні послуги тощо. Розрахункові — середні витрати на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи. У формуванні кошторису необхідно враховувати: • видатки на оплату праці з

визначенням суми нарахувань на заробітну плату до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду за встановленими фондами соціального страхування ставками нарахувань; • видатки на допустимі надбавки та доплати до заробітної плати (крім премій, які можна отримувати в межах фонду економії заробітної плати, та інших доходів, не заборонених законодавством); • видатки на меблі, оргтехніку та інші необоротні активи; • видатки на комунальні послуги; • видатки на послуги (крім комунальних послуг); • видатки на відрядження; • інші видатки, необхідні для діяльності відповідної установи; • відповідність кошторису прийнятому бюджету. Під час затвердження штатного розпису необхідно врахувати такі посади: • керівник установи; • заступник керівника установи (за необхідності); • юристи; • бухгалтер; • секретар (діловод). Якщо, на думку засновника, у місцевому бюджеті не вистачає коштів на введення до штатного розпису додаткових посад, то засновник має право встановлювати надбавки та доплати за виконання таких робіт працівником, який обіймає іншу посаду, в розмірі 50% від посадового окладу або преміювати за складність і

Розділ I

|

25 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування тощо. Розміри посадових окладів установлюються згідно з Додатками 3, 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08. 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ Порядок планування, розгляду та затвердження кошторису установи регулюється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами (наказ Міністерства фінансів України №1407 від 24.12.2012 р.), Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (постанова КМУ №228 від 28.02.2002р.). Головні розпорядники на цій підставі доводять установам граничні обсяги видатків або надання кредитів з бюджету, строки подання проектів та вказівки щодо їх складання. Проекти індивідуальних кошторисів вивчають головні розпорядники з точки зору їх законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності розподілу видатків за економічною класифікацією або класифікацією кредитування з бюджету, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів,

а також інших показників відповідно до законодавства, та складають проекти зведених кошторисів. Лімітна довідка — це документ, в якому зазначено затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл. Їх форма затверджується Міністерством фінансів. Головні розпорядники направляють розпорядникам нижчого рівня показники лімітної довідки, на основі яких бюджетні установи приводять у відповідність до її даних проекти кошторисів та складають проекти: • планів асигнувань загального фонду бюджету; • планів надання кредитів із загального фонду; • планів спеціального фонду; • планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів); • помісячних планів використання бюджетних коштів. Відповідно до Порядку №228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи підписуються керівником установи та керівником фінансового відділу або головним бухгалтером та затверджуються керівником установи вищого рівня. Ці документи подаються на затвердження у двох примірниках,

26 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

один з яких повертається установі, а другий залишається в організації вищого рівня. Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням із розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти. Зміни до кошторису за загальним фондом вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету. Під час внесення змін до кошторису після його затвердження складаються довідки встановленої Мінфіном форми, які затверджуються тим керівником установи вищого рівня, який затверджував кошторис. Зміни до розпису спецфонду за власними надходженнями не вносяться. Обслуговування місцевого бюджету за видатками передбачає контроль за відкритими асигнуваннями за всіма бюджетними установами. Для цього головні розпорядники бюджетних коштів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями (обласний рівень), чітко визначившись зі статусом кожної установи. До мережі відповідних розпорядників бюджетних коштів можуть належати установи чи їх відокремлені підрозділи, які розташовані на різних адміністративних територіях, включені до реєстраційної справи суб’єкта господарювання та занесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб. Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають

Державному казначейству України на паперових та електронних носіях дані про мережу установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету за встановленою формою. Головні розпорядники подають свою інформацію про мережу розпорядників нижчого рівня до управлінь держказначейства. А розпорядники нижчого рівня подають до управлінь держказначейства інформацію про мережу в територіальному розрізі. Управління звіряють дані про мережу розпорядників, отримані від Державного казначейства України та від відповідних розпорядників, які безпосередньо обслуговуються в органах держказначейства. Для відкриття асигнувань бюджетні установи надають до управлінь держказначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіряються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначеннями, що зазначені в розписі відповідного бюджету. План асигнувань із загального фонду бюджету установи — це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань протягом календарного року. План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису доходів та видатків на поточний рік і затверджується разом із кошторисом. Отже, комунальна бюджетна установа на підставі отриманої від організації

Розділ I

|

27 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

вищого рівня лімітної довідки, в якій встановлено бюджетні асигнування на відповідний календарний рік, уточнює проект кошторису, складає проект плану асигнувань, штатний розпис і подає ці документи до вищої організації в установлені строки. При цьому дані про витрати, наведені комунальною бюджетною установою в проектах кошторису і плані асигнувань, мають відповідати встановленим для установи лімітам бюджетних асигнувань. ШТАТНИЙ РОЗПИС (РОЗКЛАД) — це документ, що визначає структуру установи, кількість штатних одиниць в установі у цілому. У штатному розписі вказуються посадові оклади, встановлені для штатного персоналу (відповідно до фаху, стажу, спеціальності тощо за ЄТС), надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на відповідний календарний рік у межах цієї установи. Затверджені

кошторис,

плани

асигнувань і штатний розпис комунальної бюджетної установи скріплюються гербовою печаткою і підписом керівника організації, уповноваженого затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Доходи та видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до законодавства, а також нормативних документів, що визначають порядок формування окремих статей витрат кошторису. Кожна стаття обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками. Напрями та форми діяльності установи з надання правової допомоги детальніше розглядаються у Розділі ІІ на прикладі формату роботи громадських організацій у сфері надання правової допомоги. У додатках на прикладах комунальних установ м. Скадовськ та м. Одеса викладено основні документи, необхідні для роботи.

§2. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА У переважній частині міст України в місцевих бюджетах передбачено певні кошти на субсидування окремих громадських організацій. Проте більшість осіб у громаді не знають, чому саме ці, а не інші недержавні організації (НДО) отримали бюджетне фінансування, чи ефективно витрачалися

кошти, які позитивні зміни отримала від цього громада. Перспективним є фінансування напрямів, пріоритетних для громади, у відкритому, прозорому, а не закритому ручному режимі. Безперечно, одним із таких напрямів є доступ громадян до якісної безоплатної правової допомоги. Так, місцеві НДО можуть отримувати кошти на виконання певних проектів не лише з місцевого бюджету, а й від міжнародних донорів, благодійних фондів,

28 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

бізнесу тощо. Однак отримати ефект від залучення до виконання місцевих програм НДО можна лише у випадку, коли такий процес буде відкритим і контрольованим з боку громадськості та зрозумілим для керівництва і контролюючих органів. Відповідь на питання, чому саме цій, а не іншій організації надано фінансування, має бути однозначною. Тому щоб фінансування було більш ефективним і прозорим, необхідно забезпечити відкрите проведення конкурсного відбору для такого фінансування.

Білоцерківський центр правової інформації та консультацій, що його адмініструє міська громадська організація «Правова єдність», протягом шести років надавав юридичні консультації жителям міста. За цей час від Центру отримали правову допомогу понад 21 000 осіб, переважно пенсіонери, безробітні, інваліди, батьки багатодітних сімей та інші категорії малозабезпечених громадян. Центр працював на кошти, отримані від міжнародних донорів. Після проведення переговорів з депутатами місцевої ради та наведення переконливих аргументів голові міста, було прийнято рішення про проведення конкурсу та виділення певних коштів з міського бюджету на створення системи безоплатної правової допомоги. Наголосимо, що конкурс є найбільш

ефективним механізмом співпраці між ОМС та громадою. Головною метою конкурсу є залучення широкого кола громадськості до розв’язання певних соціально-економічних проблем конкретної територіальної громади. Проведення конкурсу дає змогу: • ефективно вирішити соціальноекономічні питання, важливі для громади; • залучати громадськість до розв’язання місцевих проблем та підвищувати рівень громадської активності; • налагодити ефективну співпрацю між ОМС та НДО; • збирати та реалізовувати цікаві пропозиції конкурсантів; • більш ефективно використовувати наявні ресурси; • сприяти покращенню ставлення місцевої територіальної громади до діяльності ОМС; • залучати додаткові зовнішні джерела до співфінансування НДО у галузі надання безоплатної правової допомоги. Проведення конкурсів соціальних проектів дає змогу забезпечити прогресивні зміни у сфері надання соціальних послуг і соціального захисту населення. Альтернативою створенню комунальної установи з надання правової допомоги є надання безоплатної первинної правової допомоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права на умовах місцевого конкурсу. Переваги конкурсу перед створенням

Розділ I

|

29 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

комунальної установи: • відбір кращих надавачів правової допомоги у громаді; • мотивація команди показати найкращий результат, що збільшує шанси на перемогу в наступному конкурсі; • можливість працювати ефективніше за інших надавачів аналогічних послуг у громаді; • можливість проходження залученими працівниками тематичних тренінгів, навчальних заходів; • мобільність, оперативність, самостійність у прийнятті рішень; • можливість залучати кошти з альтернативних джерел; • мотивація до впровадження нових технологій; • відсутність у органу влади можливості впливати на НДО — переможця конкурсу; • можливість повернення до бюджету чи відшкодування коштів у разі їх неефективного використання конкурсантом. Недоліки конкурсу: • послуги надаються тимчасово, у визначений строк; • рішення про виділення коштів за результатом проведення конкурсу може бути оскаржене в суді будь-яким конкурсантом, що може тимчасово чи протягом тривалого часу блокувати початок роботи з надання безоплатної правової допомоги переможцем конкурсу;

• відсутність можливості моніторингу діяльності з боку громадськості; • складність в оскарженні дій/ бездіяльності надавачів послуг до вищого органу, суду. Запровадження механізму конкурсів принципово змінює підхід до формування місцевих соціальних програм. Наприклад, якщо традиційні програми розробляються відповідними структурами ОМС, то впровадження конкурсів дає змогу спочатку винести наявні проблеми на обговорення громадськості, яка пропонує власні способи їх розв’язання. Найкращі пропозиції будуть покладені в основу конкурсної програми. Насамперед це дає змогу заощадити час працівників ОМС на розробку самих програм, а також отримати нові та цікаві ідеї як конкурсні пропозиції. Конкурси проводяться на засадах відкритості, прозорості, гласності, рівності прав конкурсантів, змагальності, чітко визначеного конкурсного механізму та фіксованого визначення переможців. Конкурси спрямовані на розв’язання соціально-економічних проблем і не повинні мати політичний характер. До участі у них не допускаються організації, проекти яких мають політичне забарвлення, просувають політичні ідеї партій, окремих діячів. Механізм проведення конкурсів є найбільш прийнятним як для ОМС, так і для НДО, адже ніщо не загрожує неприбутковому статусу організації. Вигода для ОМС полягає в тому, що за невеликі для бюджету витрати вони отримують

30 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

якісного партнера для покращення ситуації чи вирішення певного питання у громаді. На виконання вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Міністерством юстиції України видано наказ №891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.06. 2012

р. за №987/21299. Ним затверджено норми щодо організації та підготовки до проведення конкурсу, оголошення конкурсу, подання конкурсних пропозицій, порядок проведення конкурсу, критерії оцінювання конкурсних пропозицій, порядок визначення переможця конкурсу, укладення з ним договору, порядок оскарження результатів конкурсу, а також критерії оцінювання конкурсної пропозиції та вимірювання результатів оцінювання конкурсної пропозиції.

На початку року Ратнівська селищна рада Волинської області прийняла рішення про затвердження бюджету на 2014 рік. Одним з пунктів видатків бюджету було фінансування Програми правової освіти населення на 2014-2016 роки, в якій передбачено можливість залучення осіб приватного права до надання безоплатної правової допомоги населенню за рахунок бюджетних коштів. На цю Програму депутатами було виділено 12 000 грн. За 6 місяців Ратнівська селищна рада розробила, прийняла ряд необхідних документів, провела конкурс із залучення осіб приватного права для надання правової допомоги. Конкурс відбувся, і з липня 2014 року в Ратному відкрився і працює центр правової інформації та консультацій. ЕТАПИ КОНКУРСУ Затвердження Положення про конкурс Перед затвердженням Положення про конкурс необхідно провести певні підготовчі дії та вирішити низку організаційних питань: окреслити конкретні пріоритети та напрями, за якими буде оголошуватися конкурс, обговорити принципи й механізми його проведення, визначити цілі

та очікування. Обов’язковим є визначення чітких розмірів бюджетного фінансування та розпорядників бюджетних коштів. Передусім необхідно затвердити попередньо обговорений та підготовлений Порядок проведення конкурсу на території відповідної територіальної громади. Порядок має містити такі положення: • вичерпний перелік умов для

Розділ I

|

31 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

•

• • • • • • • • • •

проведення конкурсу; конкретні етапи та строки підготовки до проведення конкурсу; порядок оголошення конкурсу; порядок подання конкурсних пропозицій; вимоги до конкурсних пропозицій; процедуру проведення конкурсу; критерії оцінювання конкурсних пропозицій; принципи і послідовність визначення переможця конкурсу; порядок укладення з переможцем конкурсу договору; процедуру оскарження результатів конкурсу; вимоги періодичності звітності, її форми та наповнення; процедуру звітності.

Підготовка до проведення конкурсу Підготовка до проведення конкурсу передбачає підготовку конкурсної документації, створення конкурсної комісії (робочої групи) для організації, проведення конкурсу та визначення переможця. Бажаною є попередня підготовка проекту угоди для переможця. Проведення конкурсу Проведення конкурсу передбачає оголошення про проведення конкурсу, подання конкурсних пропозицій конкурсантами, прийняття рішення за результатами конкурсу. Виконання угоди за конкурсом Виконання угоди за конкурсом

передбачає: для переможця — безпосередню реалізацію прийнятої конкурсної пропозиції; для ОМС — здійснення поточного контролю, моніторингу діяльності переможця, безпосереднього контролю за дотриманням положень конкурсної угоди. Усі етапи конкурсу мають бути максимально відкритими та прозорими. Статус осіб, які можуть бути допущені до участі у конкурсі Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги» учасником конкурсу визнається юридична особа приватного права, яка подала заявку про участь у конкурсі. У п. 1.4 Порядку зазначено, що участь у конкурсі можуть брати юридичні особи приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правову допомогу. Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Визначено, що юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів за ініціативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у різноманітних цивільно-правових відносинах. Вказуючи на організаційно-правові форми, закон визначає, що юридичні

32 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

особи можуть діяти у формі установ, товариств, інших формах, встановлених законом. Установою є організація, створена одним або кількома засновниками шляхом об’єднання майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників). Товариства поділяються на підприємницькі (діяльність має на меті отримання прибутку) та непідприємницькі (не мають на меті отримання прибутку). Зауважимо, що всі перелічені утворення є юридичними особами приватного права та відповідно до законодавства мають право брати участь в оголошеному конкурсі за умови наявності у статуті задекларованого права надавати правову допомогу. Тобто статут юридичної особи обов’язково повинен містити положення про те, що видом діяльності юридичної особи є надання правової допомоги. Кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу згідно з нормами Порядку не містять вимог щодо певної організаційно-правової форми учасника, тому будь-яка юридична особа приватного права має право брати участь у конкурсі за умови наявності у статуті відповідного виду статутної діяльності. Однак потребує уточнення, чи статут має містити саме формулювання «надання правової допомоги», чи можливим є інше формулювання здійснюваного юридичною особою виду діяльності. Якщо звернутись до КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності), то можна

визначити, що назви видів економічної діяльності та пояснення до них вказують, що клас 69.10 «Діяльність у сфері права» включає: юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом, консультаційні послуги та представництво в цивільних справах, консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах, консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках, загальні консультації, підготовку та складання різних юридичних документів, діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів. Вважаємо, що юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, у статуті якої визначено здійснюваний вид діяльності як діяльності у сфері права, допускається до участі у конкурсі. Формулювання «надання правової допомоги» також підпадає під КВЕД класу 69.10.

ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ Залучення юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги на території відповідної адміністративнотериторіальної одиниці здійснюється органом місцевого самоврядування за результатами конкурсу проектів (програм) надання безоплатної первинної правової допомоги на підставі укладеного договору з

Розділ I

|

33 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

переможцем конкурсу. Застосування механізму конкурсу передбачає проходження певних організаційних етапів, серед яких є затвердження ОМС Положення про конкурс та безпосереднє його проведення. Проведенню конкурсу передує низка підготовчих дій: створення робочої групи/конкурсної комісії для реалізації рішення про проведення конкурсу, підготовка конкурсної документації, оголошення конкурсу, цільове надсилання запрошення до участі у конкурсі. СТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ Передусім важливо визначити етапи проведення конкурсу, його обов’язкові елементи, а також конкретні завдання робочої групи та строки виконання. Підготовка до проведення конкурсу має відбуватись у рамках затвердженого ОМС Положення про конкурс. Для організації проведення конкурсу можна обрати дві моделі. Перша модель: робоча група може бути створена у формі конкурсної комісії з усіма її повноваженнями. У такому випадку на конкурсну комісію буде покладено більш широке коло завдань: проведення організаційних дій для підготовки до проведення конкурсу, оголошення про конкурс, розгляд конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу. Друга модель: окремо утворюють робочу групу для організації проведення конкурсу та конкурсну комісію як окремого учасника процесу проведення конкурсу для розгляду

конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами конкурсу. У такому випадку повноваження робочої групи та конкурсної комісії різняться. Усі рішення, проведені заходи й дії робочої групи (конкурсної комісії ) оформлюються протоколами. Робоча група формується розпорядчим актом ОМС одночасно з ухваленням рішення про проведення конкурсу. Організатором конкурсу є орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, тому саме він призначає членів робочої групи для організації проведення конкурсу з числа працівників ОМС та визначає її чисельність. До робочої групи можуть входити депутати відповідної ради, члени профільних комісій ради, виконавчого комітету. Визначаючи персональний склад робочої групи, варто окреслити завдання робочої групи та строки їх виконання. До завдань робочої групи можна зарахувати: розробку й підготовку пакета конкурсної документації, організацію оголошення конкурсу, цільове надсилання запрошення до участі у конкурсі, подання пропозицій щодо формування конкурсної комісії тощо. ПІДГОТОВКА КОНКУРСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Конкурсна документація — це комплект документів, який надсилається або надається організатором конкурсу його учасникам для підготовки конкурсних пропозицій. Для проведення конкурсу робоча група розробляє і готує конкурсну

34 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

документацію, яка має містити інформацію про: • організатора конкурсу ( н а й м е н у в а н н я , місцезнаходження); • назву, зміст проекту (програми); • перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом (програмою), а також їх обсяг, територію та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги та режиму їх роботи; • вимоги щодо якості надання правових послуг; • кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу, зокрема, щодо наявності: штатних працівників та/або експертів відповідної кваліфікації, які можуть надавати первинну правову допомогу; досвіду надання послуг у сфері правової допомоги; матеріально-технічної бази; фінансової спроможності (річного обороту); • вимоги до змісту, оформлення конкурсних пропозицій; • порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі; • порядок та строк подання конкурсних пропозицій; • прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу,

їхні номери телефонів та адреси електронної пошти; проведення • можливість організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї; • місце, дату і час розгляду конкурсних пропозицій; • критерії та методику оцінювання конкурсних пропозицій; • очікувану вартість проекту та/або загальний бюджет, доступний для його реалізації. Конкурсна документація має містити перелік обов’язкових документів (додатків), що їх подають учасники конкурсу для підтвердження їх статусу та відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема: • оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; • оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не раніше ніж за місяць до дати розкриття конкурсних пропозицій; • копія статуту (положення) юридичної особи, завірена в установленому порядку. Конкурсна документація має містити вимоги до підготованої учасником конкурсу конкурсної пропозиції. Конкурсна пропозиція — це комплект

Розділ I

|

35 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

документів, що його готують учасники конкурсу згідно з установленими вимогами й подають організаторові конкурсу. До пакета конкурсної пропозиції можуть входити: • заявка на участь у конкурсі; • проект — зміст конкурсної пропозиції; • відомості про попередні успішно реалізовані проекти; • інші відомості. ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ Після підготовки пакета конкурсної документації наступним етапом є оголошення про конкурс. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дати його проведення. До розповсюдження інформації про оголошений конкурс можна задіяти місцеве телебачення та радіо. Оголошення про конкурс обов’язково має містити такі дані, як: • найменування та місцезнаходження організатора конкурсу; • назва проекту; • перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом, їх обсяг, територія та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташування точок

доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги та режиму їх роботи; • порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі; • порядок та строк подання конкурсних пропозицій; • прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їхні номери телефонів та адреси електронної пошти; • можливість проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї; • місце, дата і час розгляду конкурсних пропозицій. В оголошенні необхідно зазначити умови та порядок звернення претендентів до ОМС для отримання конкурсної документації. У такому випадку протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу. Також не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник конкурсу може письмово звернутися за роз’ясненням щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов’язаний протягом трьох робочих днів надіслати учаснику письмову відповідь. Організатор конкурсу не пізніше ніж за чотирнадцять календарних

36 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може внести зміни до конкурсної документації, про що необхідно письмово повідомити всім учасникам конкурсу, яким була надіслана конкурсна документація, протягом трьох робочих днів. У разі несвоєчасного внесення змін до конкурсної документації або надання роз’яснень щодо її змісту організатор конкурсу повинен продовжити строк подання конкурсних пропозицій не менше ніж на сім календарних днів. Усі кроки необхідно оформлювати протоколом. Під час проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою роз’яснення змісту конкурсної документації також ведеться протокол, копія якого надсилається протягом трьох робочих днів усім учасникам. Оголошення конкурсу може супроводжуватися цільовим надсиланням запрошення до участі у конкурсі потенційним учасникам. Запрошення до участі у конкурсі проектних пропозицій може містити: дані про організатора конкурсу, про проект (назва, перелік проектних завдань, кваліфікаційні вимоги до конкурсантів тощо), порядок та строки подання заявки про участь у конкурсі та конкурсних пропозицій, контакти осіб, відповідальних за організацію проведення конкурсу, місце, дату і час розгляду конкурсних пропозицій та іншу інформацію. Цільове запрошення адресується надавачам правової допомоги у громаді, які можуть підпадати під кваліфікаційні вимоги до конкурсантів: адвокатським об’єднанням, адвокатським конторам,

юридичним фірмам, громадським об’єднанням, діяльність яких пов’язана із наданням правової допомоги, іншим суб’єктам приватного права, відомим у громаді. КОНКУРСНА КОМІСІЯ (КОМІТЕТ) Для проведення конкурсу (його підготовки) рішенням ОМС створюється конкурсна комісія (конкурсний комітет). До складу комісії можуть входити представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, представники громадськості та інші особи. Варто включити до складу комісії засновників місцевих ЗМІ, телеканалів, радіостанцій, що свідчитиме про відкритість і прозорість проведення конкурсу. Діяльність конкурсної комісії завершується на етапі прийняття рішення за результатами розгляду конкурсних пропозицій та укладення угоди з переможцем конкурсу. Чисельність і персональний склад комісії (голова, секретар та члени комісії) визначаються рішенням ОМС. Конкурсна пропозиція направляється до конкурсної комісії разом із документами, передбаченими конкурсною документацією. Документація може бути подана уповноваженою особою учасника конкурсу в запечатаному конверті особисто або надіслана поштою організатору конкурсу в порядку та у строк, визначені в оголошенні про проведення конкурсу. На конверті зазначаються найменування та місцезнаходження організатора та

Розділ I

|

37 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

учасника конкурсу, а також назва проекту (програми), для реалізації якого (якої) подається пропозиція. Конкурсні пропозиції, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу. На запит учасника конкурсу організатор підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням реєстраційного номера, дати і часу. Конкурсні пропозиції реєструються секретарем конкурсної комісії у журналі обліку конкурсних пропозицій. Організатор конкурсу до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може прийняти рішення щодо його продовження. Про таке рішення, а також про зміну місця, дати і часу розкриття конвертів організатор конкурсу протягом трьох робочих днів повинен повідомити усім учасникам конкурсу, яким надіслана конкурсна документація. Учасники конкурсу можуть відкликати свою конкурсну пропозицію або внести до неї зміни чи додати необхідні документи до закінчення строку подання конкурсної пропозиції. Рішення про прийняття конкурсної пропозиції чи відмова конкурсанта від участі у конкурсі вносяться до протоколу.

ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ УГОДИ (ПРОЕКТ ТИПОВОЇ УГОДИ), МОНІТОРИНГ ЇЇ ВИКОНАННЯ Відповідно до п. 5.9 Порядку та критеріїв залучення органами

місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №891/5 від 15.06.2012 р., з учасником, який переміг у конкурсі, протягом десяти календарних днів укладається договір про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Цей договір є базовим документом, який визначатиме всі правовідносини між органом місцевого самоврядування та відповідною організацією, що займатиметься наданням первинної правової допомоги в громаді. До складання договору слід підходити з особливою ретельністю, описати його строк, конкретні обов’язки надавача правової допомоги, місце та порядок надання правової допомоги тощо. Оптимальний договір має містити такі розділи.

• Вступна частина. У цій частині міститься інформація про сторони договору та правові засади їхньої діяльності.

• Визначення термінів. Тут наводиться інформація про базові терміни, які використовуються в договорі. Наприклад, про поняття «первинна правова допомога», «громадська приймальня», «керівник проекту» тощо.

• Зміст і строк дії договору. Визначається загальна діяльність за договором та строки її впровадження.

38 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

• Фінансування та використання коштів. У цьому розділі слід прописати суму коштів, яка буде надана юридичній особі приватного права для провадження діяльності, передбаченої договором, а також навести застереження щодо виключно цільового використання отриманих коштів та необхідності погодження з органом місцевого самоврядування змін у бюджеті тощо.

• Порядок надання первинної правової допомоги. Тут доцільно описати загальний порядок надання правової допомоги, графік роботи приймальні, кількість приймалень, вимоги щодо розташування приймальні, кількості юристів тощо.

• Порядок звітування. Тут потрібно визначити періодичність і зміст звітів надавача первинної правової допомоги органу місцевого самоврядування.

• Відповідальність сторін та порядок дострокового розірвання договору. Цей розділ містить застереження про взаємну відповідальність сторін у разі невиконання умов договору. Невиконання з боку надавача правової допомоги може виражатися в порушенні фінансової дисципліни або передбаченого договором порядку надання допомоги; а з боку органу місцевого самоврядування — у

несвоєчасному чи неповному фінансуванні надавача послуг.

• Заяви та гарантії. У цій частині декларуються зобов’язання органу місцевого самоврядування та надавача безоплатної первинної правової допомоги.

• Заключні положення.

• Реквізити сторін. Моніторинг виконання умов угоди — це надзвичайно важливий аспект. Саме завдяки моніторингу можна забезпечити високу якість надання безоплатної первинної правової допомоги. Певні механізми моніторингу мають бути закладені у договорі про надання первинної безоплатної правової допомоги на території відповідної адміністративнотериторіальної одиниці. У додатках містяться приклади конкурсної документації та договорів про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги у громадах на прикладі м. Біла Церква та м. Херсон.

Розділ I

|

39 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

§3. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЗОКРЕМА У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ, ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА СУСПІЛЬНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРЕДУМОВИ Рівень доступу людей, які проживають у віддалених населених пунктах сільської місцевості, до соціальної та правової допомоги суттєво обмежений. Сільські мешканці, на відміну від мешканців міст і селищ, мають доступ до набагато меншої кількості ресурсів, де можна отримати потрібну правову інформацію, консультацію чи роз’яснення. Це часто призводить до порушення прав, неможливості їх реалізації чи захисту. Первинна правова допомога — гарантія доступу до правосуддя, покращення правових можливостей незахищених, малозабезпечених верств населення. Завчасна і результативна допомога з проблеми може запобігти її переростанню у судовий спір чи ускладнення. Недостатня обізнаність селян у правових питаннях зумовлена такими чинниками: • віддаленістю сіл від міст, районних та обласних центрів, недостатньою забезпеченістю регулярним транспортним сполученням; • відсутністю постійного заробітку; • високою вартістю правових послуг; • браком правової літератури у бібліотеках, високою ціною періодичних видань

та спеціалізованої правової літератури; • обмеженим доступом до Інтернету; • відсутність у сільській місцевості фахівців-юристів, які працюють на постійній основі. Розширення правових можливостей мешканців територіальних громад у сільських районах, вплив на розвиток громади та захист суспільних інтересів не можуть здійснюватися відокремлено від органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях. Органи місцевого самоврядування у невеликих селах, селищах, районах у сільській місцевості докладають зусиль до надання правової інформації мешканцям громади за допомогою виїзних прийомів за участю фахівців із районних центрів; звернень громадян, які регулюються Законом України «Про звернення громадян»; звернень до приймалень депутатів різних рівнів тощо. Але цього недостатньо. Не кожна сільська рада може дозволити собі посаду штатного юриста у зв’язку з браком коштів у бюджеті ради. Відсутність професійних кадрів є болючою проблемою для невеличких сільських громад. Схожими є проблеми і для невеликих сільських районів (часто дотаційних). Створення в таких місцях спеціалізованої установи для надання правової допомоги є непосильним тягарем для органів

40 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

місцевого самоврядування, а залучення юридичних осіб неможливе через відсутність юридичних осіб приватного права, які надають правову допомогу. Тому доцільно розглянути такий шлях, як залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права з відповідною освітою на договірній основі для надання правової допомоги. За таких умов із фахівцем на конкурсній основі, із встановленням випробувального строку, укладається договір як із фізичною особою, складається графік роботи, до якого входять і виїзні прийоми, також можна запропонувати навчання спеціалістів органів місцевого самоврядування на місцях тощо. Спеціалістів можна запрошувати як місцевих, так й із сусіднього району, міста чи населеного пункту, що підвищить конкуренцію та допоможе вибрати найкращого спеціаліста. Переваги цієї моделі полягають у тому, що не потрібно створювати комунальний заклад із надання правової допомоги, який вимагатиме певної структури, приміщення, вирішення організаційних, кадрових та інших питань. Обсяги фінансування у разі залучення фізичних осіб зменшується в кілька разів, що суттєво як для районного бюджету, так і для бюджетів сільських рад.

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА. ТИПОВИЙ ДОГОВІР Можливими є різні форми залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права до надання безоплатної правової допомоги. Зокрема, такі фахівці можуть працювати на підставі цивільно-

правових договорів. Зверніть увагу, що такі особи не прирівнюються до державних службовців, тобто не складають присяги і не мають усіх привілеїв та обмежень, що їх можуть мати державні службовці та посадові особи органу місцевого самоврядування. Цивільно-правовий договір має певні особливості: • відносини регулюються Цивільним кодексом; • договір обов’язково оформляється у письмовому вигляді. Наказ про прийняття на роботу не оформляється, запис до трудової книжки не вноситься; • предметом договору є виконана робота. Якщо у штатному розписі міської ради є посада спеціаліста юридичного відділу (юрисконсульта), то в договорі необхідно передбачати ті види послуг, що не входять до посадових обов’язків державного службовця (юрисконсульта). Укладаючи цивільно-правовий договір, сторони самостійно визначають його умови. Істотними умовами є предмет, ціна та строк договору. Сторони у договорі: замовник — виконавець/підрядник. Виконавець самостійно розподіляє свій час для виконання роботи. Робота виконується із використанням канцприладдя підрядника (якщо інше не передбачено договором). Зверніть увагу! За цивільно-правовим договором робота (прийом громадян для надання первинної правової

Розділ I

|

41 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

допомоги) може проводитись не в приміщенні сільської ради, і це досить зручно у випадку відсутності відповідного оснащеного приміщення (комп’ютер, інтернет, принтер тощо) в самій раді. Також у разі залучення фізичної особи до виїзних прийомів варто окремим додатком до Договору прописати графік виїзних прийомів, а в самому договорі передбачити, за чий кошт покриваються витрати на проїзд (зазвичай підрядник самостійно несе такі витрати). За цивільно-правовими договорами на виконавців не поширюються трудові гарантії, тобто особа, яка надає первинну правову допомогу населенню на підставі цивільноправового договору, не має права на оплачувану відпустку, оплату періоду непрацездатності, соціальної відпустки тощо. Виконавець несе договірну відповідальність. За невиконання або неналежне виконання обов’язків сторонами у договорі можуть бути передбачені такі заходи, як: • штрафні санкції; • дострокове розірвання договору; • відшкодування заподіяних збитків. Ризики, пов’язані з виконанням роботи, несе виконавець. Виконавцю виплачується винагорода за виконану роботу, розмір якої не прив’язаний до мінімальної заробітної плати та визначається сторонами самостійно. Умови виплати вказуються в договорі. Як правило, виплата здійснюється після оформлення акта

здачі-приймання роботи. Наголосимо, що підставою для перерахунку грошей фізичній особі є підписаний акт здачіприймання роботи, в якому зазначено, які саме роботи виконала ця особа, надаючи первинну правову допомогу для населення. Щодо оподаткування, то тут потрібно бути досить уважним, оскільки відповідні обов’язкові платежі сплачує юридична особа під час виплати винагороди фізичній особі (податок з фізичних осіб — 15 %, та пенсійний збір — 2,6 %), крім того, юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб (за цивільно-правовим договором), сплачують 34,7% із суми власних коштів. Оформлюючи цивільно-правовий договір із фізичною особою, ви маєте зробити копії сторінок паспорту та ідентифікаційного коду, а також взяти згоду на обробку персональних даних. Практично такі самі вимоги висуваються й у разі укладання договору підряду з підприємцем на виконання певних видів послуг (надання первинної правової допомоги). Цей різновид договору є прийнятним в умовах надання безоплатної правової допомоги, оскільки передбачає певні особливості в оподаткуванні та забезпечує отримання підприємцем більшого доходу, ніж у випадку залучення фізичних осіб. Серед таких особливостей — власне порядок перерахунку обов’язкових податків за зборів. Після надання підприємцем послуг та підписання ним акта приймання-передачі робіт за договором підряду йому виплачується винагорода, з якої він самостійно

42 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

перераховує кошти до Пенсійного фонду та податок у розмірі 5% від суми, будучи платником єдиного податку третьої групи. Таким чином, юридична особа — сільська рада — взагалі не турбується про обов’язкові платежі. Зверніть увагу! Надавати первинну правову допомогу населенню за договором підряду може лише підприємець, у якого в переліку КВЕД є діяльність у сфері права. Зазвичай такі особи зареєстровані в податкових органах як платники єдиного податку третьої групи. Укладаючи договір підряду, необхідно взяти у підприємця виписку (витяг) про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця та копію свідоцтва про сплату єдиного податку, а також згоду на обробку персональних даних і реквізити для перерахування коштів (за необхідності). Адвокати можуть бути зареєстровані як підприємці, а можуть надавати послуги як самозайняті особи. У чому різниця? В оподаткуванні таких видів послуг. У випадку, коли адвокат зареєстрований як підприємець, він може укладати договори підряду, про які йшлося вище. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності належать, зокрема, й надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, що відповідає поняттю первинної

правової допомоги, наведеному в Законі України «Про безоплатну правову допомогу». Для здійснення такої діяльності адвокати укладають договір про надання правової допомоги. Таким чином, у випадку залучення сільською (селищною, міською) радою адвоката для надання первинної правової допомоги відповідна рада повинна укласти договір про надання правової допомоги.

ФОРМИ РОБОТИ Як зазначалося вище, через відсутність кваліфікованих юристів у сільській місцевості до надання безоплатної первинної правової допомоги часто залучаються фахівці із сусідніх районів та обласного центру. Щоб надавати безоплатну правову допомогу сільським мешканцям, фахівець повинен мати закінчену юридичну освіту, практичні навички вирішення правових питань, стаж роботи не менше ніж 1 рік. Крім того, цей спеціаліст повинен мати бажання працювати у сфері надання правової допомоги малозабезпеченим громадянам; володіти українською мовою; володіти комп’ютером. Під час надання безоплатної правової допомоги юристу доведеться працювати із різними категоріями — молоддю, пенсіонерами, інвалідами тощо. Може виникнути необхідність розв’язувати конфлікти за участю декількох людей. Юрист повинен бути готовим до розв’язання проблем, пов’язаних із сімейними конфліктами.

Розділ I

|

43 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

ГРАФІК РОБОТИ Попередньо складений графік роботи юриста у населеному пункті у сільській місцевості розміщується в адміністративному будинку, де знаходяться відповідні рада та державна адміністрація. У складанні графіка враховуються умови, на яких юриста залучено до надання безоплатної правової допомоги. Графік прийому разом із адресою

бажано розміщувати в будь-яких носіях інформації, де повідомляється про надання первинної правової допомоги: на білбордах, у місцевій газеті, у передачах місцевого радіо. Важливо розміщувати таку інформацію в інформаційно-довідкових куточках праці центру зайнятості, територіального центру соціального обслуговування, Пенсійного фонду тощо.

У Дворічанському районі Харківської області первинна правова допомога протягом 2012-2013 рр. надавалася за таким графіком: 1 раз на тиждень по понеділках з 9:00 до 17:00, оскільки лише на таких умовах вдалося залучити професійного правника із сусіднього Куп’янського району. В інші дні юрист опрацьовував звернення громадян, отримуючи їх від працівників Дворічанського центру правової інформації та консультацій електронною поштою та телефоном. 2-3 рази на місяць здійснювалися виїзні прийоми в селах району. ВИЇЗНІ ПРИЙОМИ У невеликих сільськогосподарських районах, віддалених від обласного центру, дуже важливо здійснювати виїзні прийоми. На них приходять люди, які за станом здоров’я, за віком не можуть приїздити до районного центру. Такі прийоми проводяться у

приміщеннях сільських рад, закладів культури, бібліотек тощо. Ефективною формою роботи є проведення у селах виїзних групових консультацій, лекцій з окремих конкретних тем (наприклад, порядок оформлення спадщини, земельні питання, трудові відносини тощо).

У Дворічанському районі Харківської області практикуються зустрічі представників відділів райдержадміністрації у трудових колективах, у громадах району. Юристу, який надає первинну правову допомогу, доречно долучитися до цієї кампанії. Дворічанський центр правової інформації та консультацій тісно співпрацює у цьому з органами місцевого самоврядування. 2-3 рази на місяць здійснюються виїзди до сільських громад району. Графік виїздів погоджується з головою районної ради. Під час виїздів здійснюються індивідуальні прийоми та колективні консультації.

44 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

НАВЧАННЯ До надання первинної правової допомоги в сільських громадах залучаються правові консультанти (помічники). Одне із основних завдань юриста, який надає первинну правову допомогу, — здійснювати навчання таких людей. У сільській місцевості це люди, які не є юристами за освітою, проте пройшли відповідне навчання, мають базові правові знання та можливість отримувати інформацію від професійних

юристів. Вони можуть поширювати правові знання у трудових колективах чи своєму середовищі, а у вільний від роботи час на волонтерських засадах надавати допомогу своїм односельцям у доступі до первинної правової допомоги. Правовими консультантами у селі можуть виступати вчителі історії та правознавства сільських та селищних шкіл, секретарі селищних та сільських рад, працівники бібліотек та клубів району.

Центром правової інформації та консультацій для захисту прав населення Дворічанського району було проведено 2 семінари — для 20 працівників сільських рад (голів, секретарів, землевпорядників) та 40 працівників мережі закладів культури (по 1 від 20 сільських клубів культури і будинків культури та 20 сільських бібліотек) для їх підготовки як помічників у правових та інших актуальних питаннях та з метою їх об’єднання у мережу сприяння розв’язанню правових та інших проблем сільського населення району. Основною формою навчання є семінари, учасники яких мають отримати ключові теоретичні знання, що можуть знадобитися на практиці, а також практичні навички. Таке навчання не зробить із його учасників юристів, адже вивчити вітчизняне законодавство у стислі строки нереально. Проте

учасники семінарів отримують ті ази знань та вмінь, за допомогою яких вони надалі самостійно зможуть здійснювати пошук потрібних норм, правильно розуміти їх і пояснювати іншим порядок їх застосування в конкретних життєвих ситуаціях.

Сільські голови Лебединського району Сумської області пройшли навчання за програмою, розробленою Сумським центром правової інформації та консультацій. Програма для сільських правових консультантів була розроблена на сім місяців: щомісяця сільські голови виділяли один повний день для опанування певним юридичним питанням, актуальним для мешканців сіл. За результатами навчання, 23 сільські голови Лебединського району тепер можуть налагодити роботу ради відповідно до законодавства, проінструктувати своїх співробітників та надати первинні консультації односельцям.

Розділ I

|

45 П РА В О В І З А С А Д И ТА Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В ТА І Н Ш И Х С У Б ’ Є К Т І В П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И , Щ О С Т В О Р Е Н І А Б О Ф У Н К Ц І О Н У Ю Т Ь З А П І Д Т Р И М К И О Р ГА Н І В М І С Ц Е В О Г О С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ Розглянемо джерела фінансування надання первинної правової допомоги шляхом залучення фізичних (приватних) осіб, що, на нашу думку, є найдоцільнішим у невеликих а д м і н і с т р а т и в н о - те р и то р і а л ь н и х одиницях. Наприклад, у Дворічанському районі ця робота розпочалася завдяки Фонду сільських громад Дворічанщини, який отримав допомогу від міжнародних донорів і залучав юриста для надання правової допомоги громадянам. Наступний крок — підтримка цієї справи органами місцевого самоврядування. Бюджетним кодексом та законами про бюджет на передбачаються безпосередні видатки на організацію надання первинної правової допомоги у громадах. Слід скористатися можливістю здійснення видатків на спільні цільові, галузеві програми. У статті 92 Бюджетного кодексу України зазначено, що місцеві ради можуть передавати кошти на здійснення видатків, що не враховуються під час визначення міжбюджетних трансфертів на виконання спільних цільових програм. Згідно зі статтею 101 умови надання таких субвенцій визначаються відвідним договором сторін. Отже, необхідно затвердити районну цільову програму, яка готується відповідно до основних принципів розробки цільових програм, зазначених у Законі України «Про державні цільові програми». Ініціатором розробки програми може бути структурний підрозділ районної державної

адміністрації, територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. Підставою для її розробки є наявність проблеми на рівні району та можливості ресурсного забезпечення виконання заходів програми. Очевидно, що проблема надання первинної правової допомоги існує, і вона спільна для сільських громад району, отже, сільські бюджети можуть передати кошти для її реалізації. Етапи розробки та виконання програми: • підготовка проекту програми; • експертиза, погодження та затвердження програми; • затвердження бюджетних призначень на виконання заходів програми; • організація виконання програми та підготовки звітів про результати її виконання. Проект програми має містити такі розділи: • паспорт програми; • визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма; • визначення мети програми; • обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми; • обсяги та джерела фінансування; • строки та етапи виконання; • заходи з виконання програми; • очікувані результати; • координація та контроль за виконанням програми.

46 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

Для підготовки висновків проект програми надається профільним постійним комісіям районної ради, фінансовому управлінню районної державної адміністрації. Після отримання позитивних висновків проект подається на розгляд районної ради. Після затвердження програми районною радою головний розпорядник коштів (визначений рішенням ради) надає бюджетні запити щодо її фінансування. Фінансове управління районної державної адміністрації аналізує подані бюджетні запити, надає пропозиції до проекту бюджету. Фінансування програми здійснюється за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням районної ради про районний бюджет на відповідний рік згідно з розписом бюджету. Виконання програми здійснюється шляхом реалізації її заходів виконавцями, зазначеними у програмі. Безпосередній контроль за виконанням заходів здійснює відповідальний виконавець, а за цільовим та ефективним використанням коштів — головний розпорядник коштів. Районна рада інформується про виконання програми у строки, визначені рішенням ради. Така програма у нашому випадку передбачає роботу фізичної (приватної) особи з надання юридичних послуг членам територіальної громади району із укладенням договору, затвердженням графіку роботи, обсягів правової допомоги, штатного розпису тощо. Після затвердження програми у разі

недостатності коштів районного бюджету можуть бути укладені договори з місцевими радами щодо передачі коштів у вигляді субвенції на її реалізацію (після відповідного рішення місцевої ради). Зважаючи на обмежені можливості місцевих бюджетів, слід докладати зусиль і до одержання фінансової підтримки від міжнародних донорів. Адже існують рекомендації програмі розвитку ООН та іншим суб’єктам сфери розвитку щодо надання фінансової підтримки системі первинної правової допомоги, яка буде створена в Україні, принаймні на ранніх стадіях її розвитку: для безпосереднього фінансування надання послуг, на розбудову можливостей новостворених надавачів, розробку механізмів управління наданням первинної правової допомоги, на координацію дій зацікавлених сторін. У додатках до розділу містяться приклади районної програми (Чернігівська область) та документація, розроблена Сумським та Дворічанським центрами правової інформації та консультацій.

47

РОЗДІЛ ІІ.

ПОТОЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ У ГРОМАДІ

§1. СТРУКТУРА ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ, ЩО ДІЄ ЯК ГРОМАДСЬКА ЧИ БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ У цьому розділі ми розглядаємо центр правової інформації та консультацій як громадську чи благодійну організацію або структурний підрозділ такої організації. Відповідно до обраної організаційно-правової форми питання стратегії центру, його структури, напрямів та форм роботи тощо вирішують загальні збори засновників – членів організації. Статутом організації може бути передбачено створення правління, до складу якого засновники центру можуть запросити представників різних структур та органів влади і місцевого самоврядування, юридичних і комерційних компаній. Загальні збори та правління не можуть впливати на прийняття рішень в організації та надання безоплатної правової допомоги, проте в окремих випадках можуть виконувати роль наглядової ради організації та сприяти якісному наданню правової допомоги.

ПЕРСОНАЛ ЦЕНТРУ Важливим компонентом, від якого залежить ефективне функціонування центру, є його колектив. Як і в кожній громадській організації,

люди об’єднуються тут на основі добровільності, спільності прагнень та інтересів. Вони орієнтовані на корисну спільну діяльність, спонукають один одного до взаємодопомоги, взаємної підтримки, пошуку різноманітних шляхів розв’язання проблем, які часто перебувають поза полем зору держави й комерційних структур. У центрі працює персонал (штат) у кількості, яка необхідна для функціонування та безперебійної роботи організації. Персонал центру утворює команду, єдину у своїй місії, цілях та методах виконання короткострокових і стратегічних завдань. Місії центру відповідає також індивідуальний досвід персоналу. Кількість співробітників, для яких недержавна організація є постійним місцем роботи, залежить від змісту проектів, що реалізовуються організацією, масштабів її діяльності та можливостей вчасної оплати роботи таких співробітників (тобто сталості фінансування НДО). Від фінансових можливостей організації залежить і структура центру. Як показує практика, зазвичай до неї входять керівник

48 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

центру, юрист (юристи) і, бажано, асистент центру. Залежно від обсягу фінансування та цілей центру його штат може бути іншим; зокрема, корисно мати також керівника приймальні, прессекретаря, фінансового директора тощо. КЕРІВНИК ЦЕНТРУ реалізовує стратегію організації, затверджену загальними зборами чи правлінням, і є найнятою особою. Керівник центру здійснює внутрішнє та зовнішнє управління центром. Зовнішня робота полягає в організаційних діях щодо співпраці з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, пошуку партнерів, висвітлення результатів діяльності центру для партнерських організацій, донорів, громадськості. Внутрішня робота полягає в організації функціонування центру, підборі кадрів, здійсненні управлінської діяльності. Таким чином, керівник центру очолює центр, здійснює загальне адміністративне управління діяльністю офісу, організовує контроль за роботою працівників, слідкує за виконанням поточної роботи і є останньою інстанцією для вирішення правових та адміністративних питань, що належать до його компетенції. Також саме він несе відповідальність за роботу всіх працівників центру, дотримання правил і процедур, за забезпечення якісного надання безоплатної правової допомоги. Як керівник, він розподіляє поточне навантаження, виробляє систему

рівного за складністю та кількістю розподілу справ серед працівників. У рамках оптимізації роботи центру він періодично проводить збори працівників центру з метою підтримання зв’язків з усіма працівниками, вироблення корпоративної політики, спільного обговорення справ, вироблення спільної правової позиції щодо окремих справ, вирішення спірних/конфліктних ситуацій у роботі з клієнтами. Керівник центру забезпечує підвищення кваліфікації працівників центру, організовує проведення тренінгів для співробітників, громадських заходів. Обов’язки керівника центру: підтримки • забезпечення зовнішніх та внутрішніх зв’язків центру; • представництво центру у відносинах з усіма зацікавленими сторонами; • загальне управління роботою; • організація ведення документації, зберігання справ в архіві; • здійснення підбору персоналу; • контроль за роботою працівників центру; • проведення навчальних заходів для підвищення кваліфікації працівників центру; • підготовка друкованої продукції про діяльність центру; • координація збору інформації про результати роботи центру; • моніторинг діяльності центру; • організація співпраці з партнерами центру.

Розділ II

|

49 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

ЮРИСТОМ ЦЕНТРУ може бути особа, яка має фахову освіту та визнає і поділяє місію центру у сфері надання безоплатної правової допомоги. Вимоги до кваліфікації юриста: вища юридична освіта; стаж практичної роботи не менше ніж 3 роки; бажання працювати у сфері надання правової допомоги малозабезпеченим громадянам, добрі знання письмової та усної ділової української мови; володіння комп’ютером (Інтернет, правові бази даних). Бажано мати досвід роботи в приймальнях, наприклад, у юридичних клініках чи інших громадських організаціях. Крім того, під час вибору юриста потрібно враховувати можливе емоційне навантаження на працівника. З огляду на це, крім належного рівня знань із правової тематики, важливим для фахівця-правознавця є уміння пристосовуватися до нетипових умов діяльності, таких як розв’язання правових і соціальних конфліктів за участю великої кількості людей, враховувати індивідуальні, вікові, соціальні, психічні особливості осіб, що звертаються по допомогу.

Обов’язки юриста центру: • працювати відповідно до стандартів якості надання безоплатної первинної правової допомоги; • дотримуватись правил центру, етичних стандартів надання правової допомоги; • зберігати у таємниці персональні дані та

конфіденційну інформацію про особу, зокрема, про факт і зміст звернення; • надавати правову допомогу усіма передбаченими правилами центру способами: під час особистого прийому, через мережу Інтернет, телефоном тощо. За наявності фінансових можливостей до роботи центру можна залучити асистента (помічника) центру, який може бути помічником керівника та/ або юриста у здійсненні безпосередніх функцій адміністрування, налагодження зовнішніх та внутрішніх комунікацій, ведення документації, надання допомоги у роботі з клієнтами, підтримки зв’язків центру із громадськістю. Асистент забезпечує внутрішні процеси роботи центру. Вимоги до кваліфікації асистента: вища освіта (не обов’язково юридична), бажання працювати у сфері надання правової допомоги малозабезпеченим громадянам, комунікабельність, вміння налагоджувати контакти, володіння основами медіації, знання письмової та усної української мови. Бажаним є стаж роботи у сфері зв’язків із громадськістю. Обов’язки асистента центру: • дотримання правил і стандартів центру; • ведення кадрової документації центру; • ведення документації з обліку клієнтів центру; • проведення первинного інтерв’ювання клієнтів центру;

50 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

• формування графіків виїзних юридичних консультацій у громадах; • розповсюдження друкованої продукції та інформації про роботу центру серед громадськості; • забезпечення належного архівування та зберігання документації. Звісно, з огляду на різні підходи до формування кадрової політики обов’язки помічника центру можуть не обмежуватись наведеним вище переліком. Корисним кадровим ресурсом та інтелектуальним потенціалом центру є студенти-волонтери. Ними можуть бути студенти-правники, які практикують у юридичних клініках. У центрі студенти юридичної клініки працюють на основі угоди про співробітництво центру і юридичної клініки ВНЗ. Студенти можуть бути залучені як помічники юристів на громадських засадах у вільний від навчання час. З одного боку,

залучення працівників юридичних клінік допомагає розвантажити юриста центру, оскільки студенти-консультанти клініки можуть виконувати нескладні завдання, наприклад, проводити первинне інтерв’ювання клієнта, оформлення вхідної анкети, здійснювати підбір нормативної бази для надання юридичної допомоги тощо. З іншого боку, стажування студентів-консультантів клініки в центрі сприяє правовому вихованню молоді, формуванню навичок спілкування з різними категоріями громадян, виховує почуття відповідальності, допомагає в підборі кадрів для подальшої роботи у сфері надання безоплатної правової допомоги. Вимоги до студентів-консультантів: визнання та дотримання правил і стандартів центру; успішне проходження відбору (конкурсу) в юридичній клініці, надання юридичної допомоги під керівництвом юристів центру; звітування про свою роботу, нерозголошення отриманої інформації про клієнтів.

Центр правової інформації та консультацій у Ковелі щороку залучає 10-12 студентів 4-5 курсів для волонтерської роботи. Вони працюють переважно над заявами, скаргами, інформаційними запитами, ведуть архіви центру. Робота студентів контролюється та перевіряється керівником центру. Якщо студенти справляються зі своїми завданнями, вони можуть бути залученими до написання позовних заяв. Це розвантажує роботу центру, а для студентів дає можливість отримати практику для подальшої діяльності в юридичній сфері. Одна зі студенток, яка проходила практику у Ковельському центрі правової інформації та консультацій, на сьогоднішні день відомий юрист в місті Ковель, перша відстояла право на відшкодування коштів для чорнобильців в Європейському суді.

Розділ II

|

51 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

Партнерами центру в його безпосередній роботі можуть бути юридичні фірми, адвокати, правозахисники, громадські

активісти тощо. Центри також залучають адвокатів до роботи pro bono.

Українська Біржа Pro Bono (pro-bono.in.ua) заснована з метою налагодження зв’язків між особами, що потребують правової допомоги, та представниками правової професії, що безоплатно надають таку допомогу. Біржа Pro Bono виступає провайдером професійних юридичних послуг, що надаються юристами добровільно і безоплатно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг. Засновниками Біржі Pro Bono є Українська фундація правової допомоги спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» та Представництва Європейського Союзу в Україні. Отримати послуги Pro Bono або стати партнером Української Біржі Pro Bono можна в такий спосіб: заповнити заявку на сайті Біржі Pro Bono (pro-bono.in.ua); отримати консультацію щодо заповнення заявки за тел.: +38 (044) 36138 33. КОМАНДНА РОБОТА Адміністрування становить основу внутрішньої організаційної роботи центру й базується на налагоджених колективних взаєминах працівників. Командна робота є фундаментом якісної та результативної діяльності центру. Керівник центру створює внутрішні та зовнішні умови для виконання поточних завдань, координує діяльність виконавців, підбиває підсумки й аналізує результати. Керівник центру має бути не лише кваліфікованим менеджером, а й лідером колективу. Лідерство пов’язане із щирістю, чесністю, постійним удосконаленням уміння працювати разом, із розвитком командного духу. Виділяють сім чинників, від яких

залежить ефективність діяльності.

командної

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ. Взірцева команда має чіткі цілі, які розуміє й поділяє кожен член команди. Якщо запитати члена команди, задля чого всі вони працюють, кожен зможе дати чітку відповідь. ПРАВИЛЬНИЙ СТИЛЬ ЛІДЕРСТВА. Ефективний лідер команди є її частиною, а не стоїть осторонь, встановлюючи правила і поводячись як диктатор. ВЗАЄМОДОПОВНЕННЯ. До взірцевої команди входять люди з різними стилями роботи, підходами та вміннями, і це визнається всіма членами команди як основа ефективної роботи.

52 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

АТМОСФЕРА ЧЕСНОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ. Члени команди мають змогу відкрито висловлювати те, що вони думають і відчувають, і при цьому вони не принижують інших і не почуваються приниженими самі. МЕТОДИ РОБОТИ. У взірцевій команді застосовуються різноманітні пропоновані самими членами команди підходи, які сприяють правильному стилю лідерства, створенню атмосфери відвертості й дають змогу приймати необхідні рішення разом під час спільного та відкритого обговорення. САМООЦІНКА. Взірцеві команди й надалі залишатимуться взірцевими, якщо вони вміють оцінювати зроблене. Критична оцінка того, як працюють окремі члени й команда в цілому, висловлюється відрито всіма членами команди в межах конструктивної критики. При цьому діє правило «Критикуючи — пропонуй». ЗГУРТОВАНІСТЬ. Згуртованість членів організації можлива не в будь-якій групі, а лише в тій, яку можна назвати командою. Члени команди завжди мають спільну мету, разом працюють задля її досягнення, співпрацюють між собою і підтримують один одного. Головним принципом професійної комунікації співробітників центру є єдність думок і обмін досвідом. Працівники повинні регулярно зустрічатися для вироблення корпоративної політики, обговорення справ, важливих питань, які можуть виникнути в роботі. На таких зборах

працівників заохочують до обговорення, вони мають рівні можливості для висловлювань з метою окреслення правових позицій щодо складних справ, виявлення проблем, властивих певному типу справ, що дає змогу завдяки застосуванню колективних знань і досвіду колег покращувати результати спільної роботи.

СТАНДАРТИ РОБОТИ ЦЕНТРУ Стандарти центру — це прийняті та затверджені в установленому порядку уповноваженим органом документи, що встановлюють призначені для обов’язкового загального використання правила, інструкції, процедури діяльності. Основними стандартами центру є Положення про центр правової допомоги, Стандарти якості надання безоплатної первинної правової допомоги та Етичний кодекс центру. За окремим рішенням можуть бути розробленні й інші документи. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦЕНТР Положення про центр є основним внутрішнім нормативним актом, на підставі якого функціонує центр. Положення містить загальні засади, основні принципи, правила, процедури, за якими здійснюється безпосередня діяльність центру — ведеться прийом клієнтів, надається правова допомога. Центр може бути самостійною юридичною особою чи її структурним підрозділом і функціонувати при створених громадських об’єднаннях. Положення про центр затверджується за процедурою, передбаченою статутом, на зборах членів організації

Розділ II

|

53 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

або одноосібно уповноваженим органом чи посадовою особою. Положення містить інформацію про організаційно-правову форму центру, принципи його діяльності, місцезнаходження. У Положенні вказуються форми та способи надання правової допомоги центром, а саме: допомога надається громадянину особисто, через уповноваженого представника, за письмовим зверненням, телефоном, через мережу Інтернет, як виїзна юридична допомога. Положення має містити вичерпний перелік видів правової допомоги, яку надає центр, наприклад: • первинна правова допомога: інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у разі їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; надання витягів із законодавства; надання інформації довідкового характеру (до яких саме органів необхідно чи можна звернутися для розв’язання проблеми); консультації з правових питань; роз’яснення норм чинного законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); • вторинна правова допомога: захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право

на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру; • допомога в забезпеченні доступу особи до медіації. Важливо визначити в Положенні умови надання всіх видів правової допомоги, наприклад: центр надає первинну правову допомогу всім особам, які звернулися до центру, незалежно від віку, освіти, громадянства, статі, майнового стану особи, щодо проблем, які стосуються її особисто або близьких для неї осіб. Якщо центр надає вторинну правову допомогу, в Положенні потрібно чітко виписати, кому саме і на яких умовах надається така допомога, в яких обсягах, зазначити критерії відбору клієнтів, підтвердження їх статусу, процедуру надання допомоги. У Положенні можуть бути передбаченні випадки, коли центр відмовляє у наданні правової допомоги, наприклад, якщо: • особа перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння; • особа виявляє агресію, неповагу щодо працівників центру чи поводиться аморально; • особа свідомо надала про себе чи про обставини справи неправдиву інформацію; • наявний конфлікт інтересів особи, яка звертається по допомогу, та особи, яка вже звернулась раніше у тій самій справі (в такому

54 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

разі в Положенні необхідно виписати умови, які запобігають виникненню конфлікту інтересів); • особа без поважної причини не з’явились упродовж місяця для отримання оформленого центром документа у справі й не повідомила про неможливість явки. У Положенні надається інформація про процедуру оскарження відмови в наданні правової допомоги: куди, в який спосіб, до кого звертатись. У Положенні необхідно прописати процедуру надання правової допомоги від моменту звернення клієнта до центру й до передачі справи в архів. Процедура надання правової допомоги передбачає певні обов’язкові елементи (правила): • під час особистого звернення клієнта ознайомлюють із правилами роботи центру; • відвідувача реєструють у журналі реєстрації; • клієнт особисто (або за допомогою працівника центру) заповнює й обов’язково підписує вхідну анкету; • консультації надаються в індивідуальному порядку усно; за бажанням клієнта може бути надана письмова консультація. У Положенні важливо прописати, що: • надання правової допомоги здійснюється лише за особистою письмовою згодою клієнта на отримання копій документів у справі та за умови надання дозволу на обробку персональних

даних (це зазначається в анкеті); • забороняється отримувати від клієнта оригінали документів (до матеріалів справи залучаються лише копії документів); • інформація, отримана від клієнта, чи дані про справу поширюються тільки в разі отримання на це його особистої письмової згоди; • зауваження, побажання, пропозиції, скарги подаються у письмовому вигляді на ім’я керівника організації чи керівника Центру і надсилаються на адресу Центру/організації (зазначити таку адресу); • у разі непередбачуваних обставин (хвороба, припинення роботи в центрі юриста, який вів справу, терміновий від’їзд) справа може бути передана іншому юристу; • після надання правової допомоги справу закривають і передають до архіву. У Положенні слід передбачити можливість для клієнта залишити письмовий відгук про надану йому допомогу в книзі подяк, скарг і пропозицій. Працівники центру повинні інформувати клієнтів про наявність такої книги і пропонувати залишити свій запис. Положення також містить інші елементи: права та обов’язки юриста, права та обов’язки клієнта, інші умови тощо. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ЦЕНТРУ — це документ, який визначає етичні засади організаційної діяльності центру правової інформації та консультацій,

Розділ II

|

55 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

регулює відносини юриста і клієнта, етику поведінки під час роботи в центрі. Етичний кодекс містить положення щодо етичних принципів діяльності центру, врегульовує відносини працівників центру із клієнтами під час безпосереднього спілкування, працівників між собою. В Етичному кодексі слід зазначити такі вимоги до працівників: • забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводитись гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку; • мати охайний зовнішній вигляд; • не застосовувати погроз, шантажування, не використовувати скрутних матеріальних чи особистих обставин клієнтів для досягнення особистих цілей; • поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття клієнтів; • всебічно захищати інтереси клієнта; • надавати правову допомогу професійно й сумлінно; • працювати над підвищенням рівня знань, володіти повною інформацією про зміни у чинному законодавстві; • не розголошувати суті звернень громадян, а також прийнятого за результатами розгляду звернення рішення, за винятком випадків добровільної згоди клієнта на використання матеріалів справи

в інформативних цілях; • не залишати без реагування випадки порушення закону щодо клієнта; • інформувати клієнта про дії у його справі, своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи; • у разі виникнення непорозумінь чи конфліктних ситуацій із клієнтом звернутись до керівника центру. Працівники центру не мають права: давати клієнту поради, які сприятимуть вчиненню ним або іншими особами правопорушень; будь-яким чином вводити клієнта в оману щодо реального стану справи, складності справи, часу, необхідного для вирішення справи, всіх можливих результатів справи, а також інших обставин, незнання яких може спричинити негативні наслідки для клієнта; представляти одночасно двох або більше клієнтів в одній справі у разі конфлікту інтересів; приховувати інформацію щодо реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у клієнта необґрунтованих надій, а також уявлення, що працівник центру може вплинути на результат іншим чином, окрім законних способів вирішення справи. Працівники центру не повинні обговорювати обставини справи, відомості, що стосуються особистого життя клієнтів, їх матеріального стану, походження, національності та інших обставин, які не стосуються суті доручення. Працівник центру не може вдаватись до критики рівня знань і

56 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

кваліфікації іншого працівника центру в присутності клієнта. Дотримання Етичного кодексу покликане сприяти гідному, компетентному, ефективному виконанню завдань центру, підвищенню його престижу та професіоналізму його працівників. Успішна діяльність центру залежить від дотримання таких критеріїв, що можуть стати основою для вироблення стандартів діяльності: • чітко сформульована i зрозуміла місія; • наявність професійного та мотивованого керівництва; • згуртована команда професіоналів; • узгоджена система управління; • чітке бачення майбутнього; • наявність кількох альтернативних джерел фінансування; • соціальна спрямованість діяльності; • швидке реагування на зміни умов середовища; • ефективна внутрішня та зовнішня комунікація.

ПРОЦЕДУРИ РОБОТИ ЦЕНТРУ Робочий день у центрі триває відповідно до визначеного керівником робочого графіку, наприклад, з 9 до 18 години з перервою на обід. Графік прийому громадян визначає керівник центру, за необхідності встановлюючи черговість днів і годин прийому працівників центру. Важливо відстежувати і враховувати час, який витрачається для ведення прийому

громадян, та окремо час, необхідний для роботи зі справами клієнтів. Працівники центру повинні працювати з кожним окремим клієнтом протягом такого часу, який необхідний для кваліфікованої юридичної допомоги та роботи зі справою відповідно до стандартів центру. Врахуйте! Під час первинного прийому слід передбачити час для проведення інтерв’ювання, визначення змісту питання, обставин справи, з’ясування правової складової проблематики у справі, призначення необхідного виду правової допомоги, що надаватиметься. Працівник зобов’язаний ознайомити відвідувача із правилами роботи центру, особливо якщо йдеться про необхідність надання вторинної правової допомоги чи призначення процедури медіації. РОЗПОДІЛ РОБОЧОГО НАВАНТАЖЕННЯ Для рівномірного розподілу навантаження на юристів центру можна визначити приблизні часові межі роботи з розгляду тієї чи іншої справи або звернення. Клієнту надається час на оформлення вхідної анкети у справі. При цьому слід враховувати, що частина відвідувачів — це люди похилого віку, яким потрібна допомога у заповненні певних граф анкети; потрібен час для пояснення можливої необхідності у подальшому використанні, зберіганні та поширенні отриманих від клієнта персональних даних, отримання згоди на це від клієнта, засвідченої його особистим підписом на анкеті. Таким чином, час прийому одного

Розділ II

|

57 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

клієнта може бути різним, але для оперативності допомоги його слід мінімізувати. Це правило має поширюватись і на подальшу співпрацю юриста з клієнтом, адже пошук потрібної нормативно-правової бази, оформлення документів у справі потребує значних затрат часу. Тож час роботи юриста з клієнтом також має бути лімітованим чи нормованим. ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПІД ЧАС ЗВЕРНЕННЯ ДО ЦЕНТРУ Залежно від суті звернення і складності справи юрист центру, який веде прийом громадян, одноосібно вирішує, яка кількість часу необхідна для вирішення справи і надання повної та всебічної правової допомоги. У разі, якщо звернення обмежується наданням правової інформації, витягів із законодавства, тобто це проста юридична консультація, яка не потребує додаткового часу для підготовки відповіді на звернення чи оформлення документа у справі, правова допомога може бути надана під час першого прийому. Первинний прийом передбачає: • ознайомлення відвідувача з правилами роботи центру; • інтерв’ювання відвідувача; • реєстрацію відвідувача в журналі реєстрації; • оформлення вхідної анкети у справі та присвоєння статусу «клієнт»; • відкриття особової справи клієнта; • надання правової допомоги.

Наступний прийом У разі складності справи, необхідності пошуку нормативної бази, потреби в додатковому часі для опрацювання документів, відсутності у клієнта під час першого звернення потрібних документів, необхідності подання запитів для отримання документів у справі чи в інших випадках клієнту призначається наступна зустріч. Наступний прийом призначається в розумні строки, у зручний для клієнта день і час, визначені юристом за погодженням із клієнтом. Кожна подальша зустріч із клієнтом фіксується в анкеті. Усі оформлені центром документи у справі, вхідна анкета, копії документів, отриманих від клієнта, копії отриманих рішень у справі, інших документів долучаються до матеріалів справи і зберігаються в окремій теці, яка формує справу клієнта і після закінчення роботи з клієнтом передається до архіву. ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ІЗ КЛІЄНТОМ Зворотний зв’язок із клієнтом є невід’ємною складовою роботи центру. Він полягає у контактуванні з клієнтом щодо вирішення його справи, результату наданої центром правової допомоги. Це дає змогу відстежувати ефективність роботи юриста й активність клієнта. Підтримка зв’язку з клієнтами після виконаної роботи допоможе в цілому оцінити ефективність і результативність діяльності. Зв’язатися з клієнтом можна за допомогою телефону, особистої зустрічі чи поштою. Правильно проведене первинне інтерв’ювання клієнта — запорука

58 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

успішного вирішення справи, вчасного і повного надання правової допомоги. Як правило, відвідувачі центру спочатку не знають, кому має бути адресоване їхнє запитання — юристу чи іншому фахівцеві. Інколи вони не розуміють, які саме обставини справи необхідно озвучувати для розв’язання їхньої проблеми, і тому розповідають все, що згадають. З іншого боку, й серед зайвої, на перший погляд, інформації можна знайти чимало важливих даних, які вплинуть на вирішення справи.

• Під час первинного прийому завжди цікавтесь у клієнтів, звідки вони дізнались про роботу центру.

• Пропонуйте залишати свої відгуки в окремих книгах, журналах. Це може стати у пригоді під час підготовки публікацій про історії успіху центру, окремі «живі» справи, що можуть зацікавити громадськість. Окрема справа може стати інформаційним приводом, який потребує висвітлення у ЗМІ.

• Після завершення роботи з клієнтом запитайте, чи задоволений він вашою роботою, які має побажання чи поради.

• Зателефонуйте клієнту за кілька тижнів чи місяць після надання правової допомоги і поцікавтесь станом справи, запитайте, чи можете ви чимось допомогти зараз, чи задоволений клієнт роботою. Це допоможе уникнути

•

незадоволення клієнта, навіть якщо він його виявляв до цього часу. Будьте привітними, дякуйте за звернення до вашого центру.

СТАДІЇ СПІЛКУВАННЯ З КЛІЄНТОМ СТАДІЯ АКТИВНОГО СЛУХАННЯ Активне слухання створює атмосферу довіри між клієнтом і юристом, допомагає детально вивчити справу, виявити її важливі обставини. Без нагальної потреби не перебивайте клієнта. Важливо уникати особистісних висловлювань щодо ситуацій, про які розповідає клієнт. Не давайте оцінку справі клієнта, його особистих характеристик тощо, щоб не викликати його незадоволення. СТАДІЯ ЗАПИТАНЬ Ставте чіткі та зрозумілі запитання — відповіді на них можуть мати величезну цінність для консультації. Водночас на цій стадії можуть виникнути і проблеми: • надто велика кількість запитань дезорієнтує клієнта; • можна заплутати клієнтів тим, що їм доводиться одночасно відповідати на кілька запитань, хоча для деяких із них це іноді може бути корисним; запитання у вигляді тверджень можуть використовуватись як рекламування власного погляду чи нав’язування власної думки, наприклад: «Ви не вважаєте, що звернення до суду буде марним?» або «Що ви думаєте про оскарження прийнятого

Розділ II

|

59 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

рішення в суді, замість чекати, поки спір вирішиться сам собою?». Слід пам’ятати, що коли ви хочете висловитись, краще не надавати своєму твердженню форми запитання. СТАДІЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Інтерпретація — це процес пов’язування між собою почутих від клієнта обставин справи, висловлених ним міркувань, аналізування фактів у справі, визначення правової складової, механізмів розв’язання проблеми, прогнозування можливих наслідків. Саме на цій стадії спілкування важливо чітко й зрозуміло донести до клієнта всю необхідну інформацію. Пам’ятайте, що інтерпретація передбачає роз’яснення чинного законодавства, а також тлумачення нормативних норм, тому необхідно повно і всебічно вивчити чинне законодавство і практику вирішення конкретних проблем, питань, справ. ВАЖЛИВО! Уникайте запитань, які починаються зі слова «чому». Такі запитання часто примушують людей захищатися і викликають у них відчуття дискомфорту. Ставлячи запитання, починайте бесіду і керуйте нею: визначте, про що має говорити клієнт, щоб не переобтяжувати вас зайвою інформацією.

ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ І СПРАВ ЦЕНТРУ Діловодство в центрі є документальним відображенням якості та ефективності

діяльності організації. Центр чи громадське об’єднання, при якому функціонує центр, повинні мати певний перелік документів, які використовуються для документування управлінської діяльності. Це, зокрема, журнали реєстрації вхідної та вихідної документації, документація з обліку кадрів тощо. Особливої уваги потребують документи, що фіксують надання правової допомоги працівниками центру й використовуються під час роботи з клієнтом, формування його справи, передачі справи до архіву та її зберігання. Під час безпосередньої роботи з клієнтами можуть бути використані такі документи: журнал реєстрації відвідувачів, вхідна анкета, тека з матеріалами справи клієнта, реєстр документації в папці, реєстри справ, переданих до архіву, візитна картка центру. Документи центру про роботу з клієнтами, реєстри, справи клієнтів і долучені до них матеріали можна формувати й зберігати не лише в паперовому, а й в електронному вигляді. ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ВІДВІДУВАЧІВ Кожне звернення до центру фіксується в журналі реєстрації. Журнал може містити знеособлену інформацію, за якою клієнт не може бути ідентифікований. У разі, якщо клієнта цікавить лише отримання правової інформації, витягів із законодавства, інформації довідкового характеру, роз’яснення норм чинного законодавства, потрібна нескладна

60 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

юридична консультація, наприклад, коли від клієнта не вимагаються копії документів, достатньо фіксувати в журналі вихідні дані про клієнта та про справу, за якими можна вести загальну статистику та інформаційний моніторинг. У таких випадках не вимагається оформлювати вхідну анкету в справі та заводити справу клієнта. Фіксація в журналах повної інформації про клієнта із зазначенням прізвища, імені, по батькові, адреси, контактних даних, розгорнутої інформації про справу є доцільною під час надання вторинної правової допомоги, складання заяв, скарг та інших документів, документів процесуального характеру. Повна інформація потрібна також у випадках, коли вирішення справи клієнта може бути тривалим; можливе звернення із запитами до органів влади, отримання від клієнта копій документів; потрібен контроль за виконанням оформлених центром документів, перебігом справи клієнта, результатом надання правової допомоги тощо. У таких випадках потрібно оформлювати вхідну анкету в справі та заводити справу клієнта. Повна інформація про клієнта та справу є важливою для ведення базового моніторингу і використовується для обробки персональних даних. Базова інформація, яку необхідно зазначити в журналі: • дата звернення; • демографічні дані: територіальна належність особи, стать, вік;

• соціальний статус: особа працює чи не працює, пенсіонер, студент, державний службовець, військовослужбовець тощо; • категорія справи, в якій звернулась особа: соціальне забезпечення, трудове, сімейне, земельне, житлове право тощо; • зміст наданої допомоги: консультація, надання витягів із законодавства, оформлення документів тощо; результат розгляду справи. ВХІДНА АНКЕТА Вхідна анкета оформлюється під час безпосереднього звернення особи до центру. Вхідну анкету самостійно заповнює і підписує клієнт, або, за згодою клієнта, її заповнює працівник центру шляхом інтерв’ювання клієнта. Оформлення анкети означає присвоєння відвідувачеві статусу клієнта центру та можливість формувати справу клієнта, використовувати персональні дані, отримувати копії необхідних документів у справі. Свою згоду на отримання від клієнта даних у справі, копій документів, які залучаються до справи, на запит про надання юридичної допомоги та згоду на обробку персональних даних клієнт засвідчує особистим підписом у відповідній графі анкети. Орієнтовний зміст анкети: • номер справи; • дата звернення; • ПІБ клієнта; • ПІБ юриста, який веде справу; • стислий виклад справи; перелік отриманих від клієнта

Розділ II

|

61 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

документів; • соціально-демографічні дані про клієнта; • контакти: номери телефонів, адреса; • фіксація перебігу справи, її результати, зворотний зв’язок. Якщо допомога може бути надана в день звернення, про це робиться позначка в анкеті. В іншому випадку юрист визначає дату й час наступної зустрічі та вручає клієнтові візитну картку центру. Важливо в анкеті підписом клієнта у відповідній графі засвідчити його запит (прохання) про надання юридичної допомоги, дозвіл, збір, збереження та використання персональних даних у повному обсязі; згоду на поширення інформації у справі співробітниками центру між партнерськими організаціями, передачу в окремих випадках інформації ЗМІ, органам влади та іншим учасникам з метою більш ефективного захисту порушеного права чи донесення змісту справи до громадськості. СПРАВА КЛІЄНТА (ТЕКА З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ) У разі надання центром вторинної правової допомоги, складання запитів, заяв, скарг, клопотань, звернень та інших документів у складних і тривалих справах; надання правових консультацій, які потребують отримання від клієнта копій документів; у разі необхідності контролю провадження справи клієнта, отримання інформації про результат надання правової допомоги, фіксації зворотного зв’язку з клієнтом потрібно формувати справу

клієнта і заводити теку з матеріалами його справи. Теку з матеріалами справи формує під час першого прийому, веде та зберігає юрист у процесі надання юридичної допомоги, а після закриття справи передає до архіву. Тека має реєстр документації, в якому обліковуються всі отримані від клієнта й оформлені Центром документи, що формують справу, та зазначається дата їх залучення до справи. У теці обов’язково зберігається вхідна анкета, на основі якої ведеться робота з клієнтом. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Забороняється отримувати від клієнта і долучати до справи оригінали документів. Обов’язковим є залучення до справи копій оформлених юристом письмових документів, а також тих документів, що їх клієнт може отримати в результаті розгляду справи. Наприклад, якщо центр оформив позовну заяву — як зворотний зв’язок у справі необхідно просити клієнта надавати копії отриманих ним рішень. АРХІВ Після завершення роботи у справі та її закриття її передають для зберігання до архіву. Рекомендований строк зберігання — 7-10 років із моменту останньої дії у справі. Керівник центру чи інша відповідальна особа зобов’язані забезпечити зберігання документів та справ в архіві. Під час передачі справ до архіву створюється опис справ — архівний довідник, призначений для обліку та розкриття змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, систематизації їх у

62 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

межах архівного фонду. Описи справ складаються окремо на справи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання і справи з кадрових питань. На справи тимчасового (до 10 років) зберігання описи не складаються. У разі ліквідації чи реорганізації центру такі описи складаються обов’язково. УВАГА! Для зручності архіви також можуть мати електронну форму. ВІЗИТНА КАРТКА ЦЕНТРУ В усіх випадках, коли характер юридичної допомоги зумовлює необхідність повторного прийому (уточнюються дані, вимагаються додаткові документи, оформлюються заяви, скарги тощо), юрист центру дає клієнту візитну картку офісу. В ній мають бути зазначені: адреса центру, дата звернення клієнта, контактні номери телефонів центру, ПІБ юриста, номер справи, дата й час наступних зустрічей. Візитна картка інформує клієнта про наступні зустрічі, фіксує перебіг справи, орієнтує клієнта в питаннях провадження його справи. КНИГА ВІДГУКІВ Клієнт завжди повинен мати можливість залишити письмовий відгук про надану йому в центрі допомогу, тому працівникам центру слід обов’язково інформувати його про наявність книги відгуків і пропонувати залишити свій запис. Книгу відгуків бажано розмістити у доступному для відвідувачів місці. В ній клієнт може залишити розгорнутий коментар щодо якості наданих йому послуг, висловити задоволення чи

незадоволення роботою центру, зазначити, в чому полягає надана йому реальна допомога, як це вплинуло на вирішення його справи, подати зауваження, пропозиції, звернення до керівництва центру. У разі наявності скарг на роботу Центру чи пропозицій клієнтові необхідно додатково роз’яснити процедуру подання скарги чи пропозиції на ім’я керівника центру в письмовій чи іншій формі із зазначенням адреси та адресата подання звернення. Можна запропонувати клієнтам як форму подяки опублікувати в місцевих ЗМІ статтю з описом тієї допомоги, яку надав центр окремому відвідувачеві. Також працівник центру може сам попросити клієнта дати згоду на публікацію чи поширення у ЗМІ інформації про історію успіху в конкретній справі, резонансний випадок тощо. Для моніторингу результатів діяльності центру, вдосконалення адміністративних процедур, вчасного реагування центру на порушення права, для внутрішньої організації ефективної діяльності можна виокремити певні справи, які потребують особливої уваги. Наприклад, справи можна об’єднувати за такими напрямами: • стратегічні (захист права власності, захист трудових прав, реалізація права на підприємництво, доступ до правосуддя, звернення до Європейського суду з прав людини); • колективні (у випадках, коли

Розділ II

|

63 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

за консультацією звертаються колективи громадян, громадські активісти з питань захисту прав об’єднання громадян, представники інтересів певної цільової групи; справи, результат яких впливає на права двох і більше людей); • резонансні (ті, що потребуюсь особливої уваги, втручання громадськості, висвітлення

в ЗМІ через їх соціальне, громадське, суспільне значення; випадки зухвалого порушення прав людини, застосування насильства; справи, цікаві з точки зору правозастосовної практики). Приклади документів, які зазначені у цьому розділі, можна знайти у додатках до посібника.

§2. НАПРЯМИ ТА ФОРМИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ПЕРВИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА За формою надання первинна допомога (надання правової інформації, яку запитує клієнт (норми права); надання консультацій і роз’яснень із правових питань, які виникли в життєвих обставинах клієнта; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації) може бути трьох способів: • коли клієнт приходить (приїжджає) до юриста (надання допомоги в приміщенні центру); • коли клієнт і юрист перебувають у різних місцях (дистанційне консультування); • коли юрист приїжджає до клієнта (виїзні прийоми).

НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КЛІЄНТУ В ПРИМІЩЕННІ ЦЕНТРУ Цей традиційний спосіб має суттєві переваги перед іншими способами надання допомоги, оскільки дає юристу змогу: • працювати у звичних і комфортних умовах; • найбільш повно з’ясувати чи дослідити обставини справи, за необхідності запропонувати клієнту зібрати додаткові документи і прийти ще раз; • мати достатньо часу для визначення правової позиції щодо ситуації у клієнта; наявною • скористатися інформаційною та технічною базою центру, якщо це потрібно для визначення правової позиції; • скористатися наявною офісною технікою для підготовки потрібних клієнту заяв, скарг

64 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

та інших документів правового характеру; • призначити клієнту повторний прийом, якщо справа складна і потребує додаткового часу для визначення правової позиції, підготовки пропозицій, консультацій із колегами з інших центрів; • надати клієнту не лише юридичну, а й психологічну допомогу. При цьому складається чіткий графік роботи центру правової інформації та консультацій, за яким клієнти можуть звернутися по правову допомогу. Цей графік вивішується у приміщенні, де розміщено центр, у зручному для вільного огляду місці. Графік прийому разом з адресою бажано також вказувати в будь-якій інформації, де повідомляється про роботу центру. Несвоєчасний початок прийому осіб та його припинення раніше від встановленого графіком часу без поважних причин неприпустимі. Під час надання стаціонарної безоплатної правової допомоги має бути забезпечена реєстрація клієнтів, що може робити як спеціальна людина (секретар), так і безпосередньо юрист. Це є вимогою Закону України «Про звернення громадян», що є однаковою як для державних установ, так і для недержавних організацій. Клієнти теж традиційно віддають перевагу особистому прийому юриста в центрі, оскільки в цьому випадку: • вони впевнені, що точно виклали юристу обставини, в яких потребують правової допомоги;

• можуть отримати інформацію не лише усну, а й у друкованому вигляді. Очевидним недоліком цього способу організації роботи з клієнтами є значний час, який доводиться витрачати на окремих клієнтів. Часто людина не стільки потребує юридичної допомоги, скільки хоче розповісти про свої проблеми іншій людині. Цього можна уникнути, якщо клієнта у приміщенні центру попередньо опитає технічний працівник (якщо є така можливість).

Центри правової інформації та консультацій в Кремінній, Сватовому та Станиці Луганській Луганської області, в яких працювали лише по одному юристу, мали графік, згідно з яким чотири дні юристи працювали у приміщені центру, а один день — на виїзді. Два дні були вихідними. В Кремінній вихідними днями були неділя та понеділок, а в суботу відбувався прийом клієнтів у приміщені Центру. Значна частина клієнтів із сіл приїжджала до приймальні саме в суботу, оскільки селяни у цей день традиційно приїздять до райцентру на базар. ДИСТАНЦІЙНЕ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ Письмові звернення Цей спосіб клієнти застосовують доволі рідко, хоча відповідно до Закону «Про звернення громадян» кожен має право звернутися із заявою про надання

Розділ II

|

65 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

правової допомоги й отримати на своє звернення відповідь упродовж не більше одного місяця. Згідно з правилами документообігу, письмова заява має бути зареєстрована в центрі в журналі вхідної кореспонденції і зберігатись у теці «Вхідні документи» або в теках за прізвищами осіб, які звернулися до центру. Другий варіант ведення такої документації може бути корисним для того, щоб відстежувати кількість звернень від однієї й тієї самої особи. В результаті розгляду письмового звернення має бути підготовлена письмова відповідь, що містить консультацію (чи запит додаткової інформації). Письмова відповідь реєструється в журналі вихідної кореспонденції. Консультації телефоном Наявність у центрі телефону (як стаціонарного, так і стільникового) і можливість для потенційних клієнтів зателефонувати дуже бажані, хоча юридичне консультування телефоном є доволі сумнівним з точки зору його ефективності. Без ознайомлення з документами, тільки зі слів клієнта, надавати правову оцінку ситуації дуже ризиковано: існує велика ймовірність надання помилкової консультації. Телефоном доцільніше надавати інформацію, яка є безвідносною до конкретної ситуації клієнта. Це може бути: • інформація про графік роботи юриста в центрі; • інформація про організацію (службу), до якої треба звернутися у конкретній ситуації; • інформація про те, що робити у

невідкладній справі, яка загрожує життю, свободі, майну тощо. Щодо надання юридичних консультацій, то в цьому випадку варто запропонувати клієнту прийти до центру особисто.

Чернігівський центр правової інформації та консультацій разом з Чернігівським обласним військовим комісаріатом відкрили «гарячу лінію» — окремий номер телефону — для питань порушень прав мобілізованих. Люди звертаються за роз’ясненнями щодо проходження медкомісій, повідомляють про випадки хабарництва, консультуються щодо отримання статусу учасника АТО. Кількість звернень становить приблизно 10-15 дзвінків щомісяця. Інтернет-технології З розвитком Інтернет-технологій вже неможливо обходити стороною практику надання правової інформації та консультацій через різноманітні онлайн інструменти. На сьогоднішній день 33 % людей в Україні користуються Інтернетом і цей відсоток продовжує збільшуватись. Існують різні можливості надання дистанційних юридичних консультацій через мережу Інтернет. Доцільною, хоча й рідко застосовуваною, є практика надання юридичних консультацій електронною поштою. Недоліки цього способу консультування такі самі, як і письмових звернень: • клієнтам важко точно викласти

66 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

обставини справи та свої побажання; • клієнту треба зробити електроні копії документів, і «вага» листів може бути завеликою; • юристам часто потрібен додатковий час для викладення «на папері» своїх консультацій, які на звичайному прийомі він надає усно.

• існує проблема реєстрації звернень і відповідей в електронному вигляді. Проте активно розвивається система консультування в режимі он-лайн спілкування (чат, форуми, Skype). Інформаційний портал «Правовий простір» (http://legalspace.org) є зручною платформою для надання юридичних консультацій в Інтернеті. Портал дає можливість не лише консультуватися в чаті, а й залишити питання в розділі «Задати питання юристу», та отримати письмову відповідь за добу.

Наразі до втілення проекту з он-лайн консультування долучилися юристи з п’яти центрів (Херсонська, Одеська, Рівненська, Волинська, Львівська області). З початку впровадження проекту он-лайн консультаціями скористалися вже понад 300 користувачів Інтернету. Якщо питання виходить за рамки он-лайн консультації, юристи радять людям звертатися за допомогою в найближчий стаціонарний центр. Якщо

поблизу центру не має, людину направляють в приймальню при управлінні юстиції. П’ять днів на тиждень, з понеділка по п’ятницю включно, з 10 до 16 години будь-хто може увійти на портал і пставити в чаті запитання юристам центрів правової інформації та консультацій, які чергують за затвердженими графіками. Дедалі більше центрів долучаються до практики Skype консультацій. Це дійсно зручний спосіб надати правову допомогу дистанційно людям, які не завжди мають можливість самостійно прийти до центру через брак коштів, відсутність адекватних транспортних сполучень чи інші причини. Залишається проблема доступу до мережі Інтернет: для консультацій через Skype необхідно мати постійний стабільний Інтернетзв’язок, мікрофон з гарнітурою. Проект «Бібліоміст» працює над відповідним обладнанням українських бібліотек, у багатьох з них вже зараз існують комп’ютерні зали з якісним доступом до Інтернету. Люди можуть прийти у бібліотеку, зайти на портал «Правовий простір» або включити Skype і поспілкуватися з юристом.

Безоплатна Skype консультація з правових питань для жителів селищ Есхар, Малинівка і Кочеток була проведена 10 жовтня 2014 р. на базі відділу культури і туризму Чугуївської райдержадміністрації. У ряді філій комунального закладу «Чугуївська районна

Розділ II

|

67 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

централізована бібліотечна система» з 2013 р. надаються нові послуги для користувачів з використанням вільного доступу до Інтернету. Це сприяло перетворенню бібліотек на інформаційнокультурні центри і забезпечило відвідувачів можливістю отримувати консультації через Skype. Юристи Чугуївського центру правової інформації та консультацій надали кваліфіковані відповіді на всі правові питання 12-ти жителям сусідніх селищ та взяли на себе написання позовної заяви до суду одного з клієнтів. Зважаючи на очевидну зацікавленість у таких консультуваннях, правозахисники та представники Чугуївської райдержадміністрації домовилися про продовження даної практики. ВИЇЗНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ Виїзне консультування потребує суттєвих додаткових витрат центрів. Насамперед на перевезення юриста, бо звичайний громадський транспорт для цього мало підходить. Крім того, юристи, які проводять виїзне консультування, працюють у значно гірших умовах, аніж ті, що їх створено у приміщенні центру. До того ж вони обмежені в засобах, які можуть рекомендувати, бо у таких клієнтів не завжди є можливість звернутися до суду.

Проте бувають випадки, коли виїзне консультування є виправданим: • коли потрібно забезпечити можливість отримання правової допомоги людині, яка за станом здоров’я не може дістатися до приймальні; • коли значна група осіб, які потребують правової допомоги, не можуть її отримати через територіальну віддаленість і поганий рух громадського транспорту; • коли значна група осіб, які перебувають в одному місці, потребує правової допомоги з однієї проблеми. Виїзне консультування буде ефективним лише в разі співпраці центру з органом місцевої влади (місцевого самоврядування) чи керівництвом підприємства, громадської організації тощо, які мають надати приміщення та забезпечити інформування потенційних клієнтів. В іншому разі виїзд юриста за місцем проживання (перебування) клієнтів, швидше за все, не дасть очікуваного результату. Водночас така форма надання правової допомоги є надзвичайно важливою, оскільки дає змогу використати можливості права людям, які здебільшого ніколи до правових інструментів не зверталися. Важливим є виїзне консультування й у контексті надання правової допомоги мешканцям сільських громад. У такому разі це питання слід узгоджувати із сільською радою, надіслати листа з описом пропозицій, далі обговорити можливість здійснювати

68 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

консультування на базі сільської ради, узгодити графік такого консультування та порядок інформування мешканців відповідної сільської територіальної громади. Зазвичай, сільські ради досить охоче йдуть на співпрацю, адже їм самим часто потрібна правова консультація в їх діяльності, а розмір бюджету не дозволяє тримати в штаті юриста. Варто виділяти окремий час для опрацювання питань, які виникають у сільських радах, — це дасть змогу налагодити відповідне партнерство та сприятиме подальшій плідній співпраці. Виїзне консультування можна поєднувати із дистанційними формами надання допомоги, скориставшись можливостями сільських бібліотек, обладнаних доступом до Інтернету. Якщо в центрі є можливість надання допомоги через Skype, це допоможе забезпечити постійний контакт із сільськими громадами в плані надання безоплатної правової допомоги. Працівники бібліотеки також можуть сканувати та направляти правовому консультанту на електрону пошту документи для вивчення чи роздруковувати документи, підготовлені в рамках надання дистанційної правової допомоги. Про механізми залучення юристів до надання правової допомоги у сільських громадах також див. Розділ І, §3.

ВТОРИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА На відміну від первинної правової допомоги, безоплатна вторинна правова допомога (захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах,

органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру) надається лише обмеженому колу осіб, для яких така допомога в звичайному порядку недоступна — чи то через критичну бідність, чи через раптові надзвичайні обставини, коли людина не може скористатися власними ресурсами (наприклад, у разі затримання правоохоронними органами). Визначення можливості, порядку отримання та необхідного обсягу вторинної правової допомоги є одним із завдань юриста центру, до якого людина прийшла на прийом. ХТО МАЄ ПРАВО НА ВТОРИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ Статтею 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу» визначено перелік осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу за рахунок державного бюджету. Так, право на отримання всіх видів безоплатної вторинної правової допомоги мають: • особи, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких нижчий від суми прожиткового мінімуму, та інваліди, які отримують пенсію чи допомогу в розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; • діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї; • особи, які намагаються отримати статус біженця, до моменту

Розділ II

|

69 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

отримання цього статусу чи завершення розгляду скарги на відмову надати такий статус. Право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги мають ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особи, які мають особливі заслуги перед батьківщиною; особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, – але тільки з питань, пов’язаних із їх соціальним захистом. За рахунок бюджету послуги з представництва та складання документів процесуального характеру надаються: • особам, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; • особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, — протягом розгляду справи в суді; • особам, реабілітованим відповідно до законодавства України, — щодо питань, пов’язаних із реабілітацією. Особи, затримані органами дізнання та слідства за підозрою у вчиненні злочину, до яких обрано запобіжний захід у вигляді утримання під

вартою, мають право на захист від обвинувачення адвокатом за рахунок державного бюджету впродовж 72-х годин з моменту затримання. Особи, у справах яких відповідно до положень КПК участь захисника є обов’язковою, мають право на безоплатні правові послуги, пов’язані із захистом від обвинувачення та складанням процесуальних документів. Зрозуміло, що цей встановлений державою перелік, що передбачає надання допомоги за рахунок бюджету, не є обов’язковим для центрів, що їх адмініструє НДО. Кожна НДО має самостійно визначитись, чи надавати безоплатну правову допомогу на підставі особистих пільг клієнта (наявність статусу ветерана війни тощо). Якщо ж НДО отримує на здійснення такої діяльності кошти від держави, цей перелік є для неї обов’язковим. Проте слід пам’ятати принципову відмінність первинної та вторинної правової допомоги. Первинна правова допомога спрямована на інформування клієнта щодо норм права, які регулюють конкретні правовідносини; консультація не може зашкодити іншій стороні, оскільки базується на праві, а право не шкодить, а захищає тих, кого потрібно, в тій чи іншій ситуації. Надання вторинної правової допомоги часто (особливо в цивільних справах) пов’язане з діями проти інтересів другої сторони конфлікту, яка може мати таке саме право на допомогу центру, як і клієнт.

70 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

ХТО МАЄ НАДАВАТИ ВТОРИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ КЛІЄНТАМ ЦЕНТРУ Законодавство України визначає, що допомогу в захисті від обвинувачення надають адвокати. Це саме стосується і представництва в органах дізнання та слідства й у суді щодо кримінального провадження та справ про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення. Представництво в судах у справах адміністративного та цивільного судочинства здійснює будьяка особа за довіреністю. Якщо у центрі працює адвокат, то центр може надавати повний обсяг вторинної правової допомоги власними силами, залучаючи в разі потреби практикуючих юристів і адвокатів. Якщо власний персонал центру обмежується юристами, то виникає необхідність або залучати до роботи з конкретними клієнтами фахівців «зі сторони», або допомагати клієнтам в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги в державних центрах, підпорядкованих координаційному центру з надання правової допомоги. КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ Координаційний центр з надання правової допомоги створено відповідно до Указу Президента України від 01.06.2012 р. №374/2012 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України». Положення про Координаційний центр затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 р. №504 «Про утворення

Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції». Відповідно до зазначеного положення метою діяльності центру є формування в Україні ефективної системи безоплатної вторинної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Основними завданнями Координаційного центру є: • організаційне, експертноаналітичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення здійснення повноважень Мін’юсту у сфері надання безоплатної правової допомоги; • проведення аналізу практики правозастосування з питань надання безоплатної правової допомоги; • внесення на розгляд Міністра юстиції пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у зазначеній сфері. Співробітники центрів правової інформації та консультацій можуть за потребою направляти клієнтів у регіональні центри з надання вторинної правової допомоги, які функціонують в усіх областях та м. Києві. Координаційний центр з надання правової допомоги 04053, Україна, м. Київ, вул. Артема, 73, офіс 312 Телефон: (044) 486-71-06 Телефон/факс: (044) 486-77-45 Додаткову інформацію та контакти

Розділ II

|

71 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

регіональних центрів можна знайти за посиланням: www.legalaid.gov.ua ІНШІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ Окрім безпосереднього надання безоплатної первинної правової допомоги, центри відіграють значну роль у встановленні та налагодженні соціальних зв’язків, включенні представників вразливих верств населення до соціальних процесів, а також у підвищенні рівня правової освіти в громадах. ПРАВОПРОСВІТНИЦЬКА (НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ)

ДІЯЛЬНІСТЬ

Поширення інформації правового змісту є своєрідною пасивною формою надання безоплатної первинної правової допомоги. Така допомога спрямована на невизначеного клієнта, який, отримуючи правову інформацію, самостійно знаходить правові шляхи розв’язання своїх життєвих проблем. Вона також може передбачати навчання групи осіб навичок відстоювання певних прав для самостійного здійснення власного захисту надалі. Така діяльність центру є не менш важливою, ніж безпосередня робота з клієнтом. Але разом із тим вона потребує певних спеціальних знань. З огляду на потенціал персоналу, правопросвітницька діяльність центру може бути виключно ретрансляційною (поширення правопросвітницьких матеріалів у регіоні дії центру) або включати й розробку власних матеріалів.

ВИМОГИ ДО ФОРМИ ПОДАННЯ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Доступність. Правопросвітницькі матеріали спрямовані на аудиторію, здебільшого необізнану з правовими питаннями. Тож вони мають бути викладені доступно, з дотриманням таких вимог: • обмежене використання суто юридичної термінології; • однозначне тлумачення в контексті матеріалу юридичних термінів, необхідних для успішного захисту громадянами своїх прав; • максимальна простота тексту, обмежене використання складних речень. Конкретність і комплексність. Цільову аудиторію цікавлять переважно не державні проблеми, а питання власного життя. Наприклад, юридичні тонкощі реєстрації новонародженої дитини є більш актуальними для молодої сім’ї, ніж огляд змін законодавства у цій сфері. Водночас для клієнта корисною буде інформація не лише про порядок реєстрації факту народження дитини, а й про інші юридично важливі дії, що їх мають здійснити батьки. Актуальність. У створенні власного контенту слід орієнтуватись на питання, з якими до центру найчастіше звертаються клієнти. Зауваження: викладена інформація має бути перевірена на практиці. Найкраще, коли її до публікації зможуть прорецензувати кілька практикуючих юристів. Створення власного контенту — досить важка робота, яка потребує

72 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

чимало часу. Якщо можна використати якісний контент інших авторів, то краще обмежити правопросвітницьку діяльність поширенням цього контенту. ЗАСОБИ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ Роздаткові матеріали — найбільш зручна форма інформації для поширення серед клієнтів центру, під час виїзних прийомів, через партнерські НДО. Кожен такий матеріал — консультація-інформування з того чи іншого питання. Залежно від обсягу та зовнішнього вигляду розрізняють такі види роздаткових матеріалів: • листівка — окремий аркуш із текстом з одного чи обох боків; • флаєр — маленька листівка; • буклет — сфальцьований у два й більше згинів аркуш паперу формату А4 чи А3 з текстом з обох боків; • брошура — неперіодичне текстове книжкове видання обсягом понад 4, але не більше ніж 48 сторінок, що складається з двох основних елементів: блоку й паперової обкладинки, скріплених між собою за допомогою скріпок або ниткою. Такі матеріли центрам зазвичай надають для розповсюдження партнерські організації, що є додатковою перевагою такого способу правопросвітницької діяльності. Інформаційні брошури щороку передають центрам правової інформації та консультацій донорські структури.

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Друковані ЗМІ Найбільш традиційним способом є розміщення заміток-консультацій на шпальтах друкованих засобів масової інформації (в газетах). Переваги цього способу: • читачі звичні до такої форми, тому замітки читають багато людей; • такі консультації можуть бути системними, з номера в номер, з поступовим висвітленням різних аспектів однієї проблеми; • можливий зворотний зв’язок, реагування на додаткові запитання читачів. Головні недоліки: • суттєва вартість газетної площі, через що такі консультації частіше публікуються в комунальних виданнях; • з огляду на актуальність питань, що розглядаються, таке інформування потребує високої юридичної кваліфікації журналіста чи автора матеріалів. Телебачення На сьогодні це найбільш популярне джерело інформації. Щоправда, для поширення правової інформації за допомогою телебачення потрібні спеціальні засоби: відеоролики, анімація, документальні фільми тощо. Використання «голови, що говорить», тобто показ юриста, який висвітлює правові питання, не відповідає сучасним телевізійним стандартам. Однак часом

Розділ II

|

73 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

влучні коментарі юриста з приводу конфліктної ситуації можуть вказати шлях до її правового вирішення.

Центри, що діють у Луганській області, поширюють правопросвітницькі матеріали такими способами: • надання юристом клієнту, що звернувся за консультацією, додаткового інформаційного матеріалу з питання, з яким клієнт звернувся; • надання клієнту можливості самостійно вибрати з розкладки ті матеріали, які йому потрібні; • поширення інформаційних матеріалів під час виїзних тематичних прийомів; • надання матеріалів бібліотекам, сільрадам, громадським організаціям, органам державної влади та судовим органам для розміщення їх на стендах і в приміщеннях цих установ. Радіо Досить ефективний спосіб поширення правової інформації, головною вимогою якого є доступність. Цей спосіб є актуальним за наявності «дротового» радіо, зокрема, в сільських районах, де воно збереглося з радянських часів. Інтернет-доступ до правової інформації

Віртуальні

версії

матеріалів,

названих

є

чудовою

будь-яких вище,

альтернативою

матеріальним носіям. Вони дешевші, до того ж, їх порівняно легко знайти у

разі

раптового

виникнення

проблеми. Перевагою інформації в електронному вигляді є й те, що її значно легше поновлювати в разі внесення змін до законодавства. З іншого боку, цей спосіб отримання інформації для

має

і

традиційний

інтернет-технологій

недолік:

споживача не так просто привчити користуватися

саме

«своїм»

сегментом інтернет-простору. Ще важливішою проблемою є те, що консультація буде актуальною лише в момент її надання. Вже наступного дня законодавство може змінитися, і людина, що знайшла відповідь на питання, яке її цікавить, може цього не знати. Тому, розміщуючи онлайн-матеріали,

слід

постійно

стежити, щоб вони не застаріли. Оновлені інформаційні матеріали щодо

безоплатної

первинної

правової допомоги можна знайти на сайті «Правовий простір» (http:// legalspace.org/).

74 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

Центри Луганської області для правопросвітницької роботи використовують такі засоби: в Сєверодонецьку в центрі правової інформації та консультацій готують консультації з питань, з яких найчастіше зверталися клієнти у відповідний період; ці матеріали щотижня друкуються в газеті міської ради «Сєверодонецькі вісті»; ці самі матеріали розміщуються у місцевій інтернет-газеті «Мой город»; у Сватівському центрі правової інформації та консультацій юрист щотижня надавав правові консультації у прямому ефірі місцевого дротового радіо в передачі «Радіо юрист»; в Сєверодонецьку і Сватовому інформація, що містилася в роздаткових матеріалах, була розміщена на окремій сторінці офіційних сайтів міських рад. Детальніші практичні поради щодо взаємодії центрів правової допомоги зі ЗМІ, як у контексті правопросвітницької діяльності, так і з іміджевою метою див. у розділі 2, §4. ПРЕДСТАВНИЦТВО СУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ Важливим ресурсом центрів, покликаним збільшити суспільний ефект від їх роботи, є узагальнення типових питань, з якими звертаються клієнти, та проведення кампаній для запобігання виникненню проблем до того, як вони з’являться у клієнтів. У здійсненні представництва суспільних інтересів у роботі центрів мають бути застосовані такі взаємопов’язані етапи: • статистичний аналіз звернень за предметом звернення. Досить складний етап, але найбільш

універсальний — через застосування у первинному обліку прямих посилань на норму матеріального права, яким регулюються правовідносини клієнта. Проте можливі й будь-які інші системи обліку, які дали б змогу виділити предмет звернення; • юридичний аналіз предметів звернень, що неодноразово повторюються, з визначенням суб’єктів, до компетенції яких належить зазначений предмет; • надсилання результатів аналізу органам державної влади чи місцевого самоврядування, до компетенції яких належить зазначений предмет; • проведення акцій, спрямованих на захист суспільних інтересів. Види спеціальних акцій на захист суспільних інтересів: • пропозиції та звернення,

Розділ II

|

75 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

•

•

• •

що спрямовуються в органи державної влади та органи місцевого самоврядування; пропозиції для заслуховування і проекти рішень для прийняття на засіданнях дорадчих органів при органах державної влади та органах місцевого самоврядування (громадських рад); проведення круглих столів для обговорення проблем представниками влади та зацікавленої громадськості; медійні кампанії на захист суспільних інтересів; ініціювання публічних акцій.

В Сєверодонецькому центрі з початку 2011 року почали з’являтися клієнти, щодо яких було видано судові накази про стягнення заборгованості за комунальними платежами. Практично для всіх таких клієнтів складалися заяви про скасування наказу та про розгляд справи у формі звичайного провадження, оскільки існував спір щодо обсягу наданих послуг. У більшості випадків ці заяви задовольнялися. Тож центр звернувся до міської ради із пропозицією не застосовувати заяви про видання судових наказів щодо стягнення комунальних боргів, і міська рада з цією пропозицією погодилась.

СТРАТЕГІЧНІ СУДОВІ СПРАВИ Такі справи слід розглядати не як форму надання вторинної правової допомоги, а саме з точки зору захисту суспільного інтересу. Тож участь у таких справах не обмежується випадками незадовільного майнового стану клієнта. Відбір справ як стратегічних надзвичайно важливий, оскільки зазвичай вони є стратегічними й для протилежної сторони. Якщо такий процес проведено недбало, він може завдати шкоди значній кількості осіб, які не є клієнтами центру. Для системного відбору справ, які потребують представництва інтересів клієнта в судах, можна скористатися напрацьованою інструкцією з відбору справ. Згідно з визначенням, прийнятим у приймальнях Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), стратегічне значення мають справи, що змінюють адміністративну чи судову практику, змінюють законодавство або спрямовані на захист прав і свобод, коли ці порушення мають масовий чи брутальний характер. До стратегічних в УГСПЛ відносять справи за такими критеріями: • зафіксовано порушення прав і основоположних свобод, які захищаються Європейською конвенцією про захист прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права чи іншими міжнародними договорами, учасниками яких є Україна;

76 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

• справа може бути визнана прийнятною для розгляду в Європейському суді з прав людини, Комітеті ООН з прав людини чи іншому міжнародному органі; • порушення, зафіксоване у справі, має масовий характер; • порушення, зафіксоване у справі, має системний характер; • позитивне вирішення справи може серйозно вплинути на чинне законодавство, адміністративну чи судову практику; • сталось брутальне порушення прав людини та основних свобод; • порушення прав людини є «резонансним». Печерський районний суд м. Києва 25 липня 2006 року завершив розгляд адміністративного позову до Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Міністерства юстиції України про визнання незаконним нормативноправового акта — спільного наказу адміністративних відповідачів «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності». В адміністративному позові порушувалось питання про визнання незаконною вимоги подавати

в листку непрацездатності інформацію про діагноз особи та код захворювання за Міжнародною класифікацією хвороб, оскільки це порушує конституційні права громадян України на приватність (конфіденційність) інформації про стан здоров’я особи. Рішення Печерського районного суду, яким позов було задоволено повністю, набуло чинності 8 вересня 2006 року. Відповідачі не виявили бажання оскаржити це рішення суду в апеляційному порядку. Таким чином, вказувати лікарський діагноз у лікарняних листках є незаконним

(http://helsinki.org.ua/). Слід зазначити, що однією з умов ефективного ведення стратегічних справ є їх широкий інформаційний супровід, у тому числі інформаційна підтримка судових засідань. Висвітлюючи судові засідання, необхідно пам’ятати про такі основні принципи, як презумпція невинуватості, конфіденційність інформації про приватне та сімейне життя, авторитет суду. Інформацію необхідно подавати максимально збалансовано (за можливості показати позицію обох сторін), якщо імена раніше не були оприлюднені, повідомляти їх лише за наявності згоди фізичних осіб. Готуючи матеріали (власну статтю чи коментар), необхідно використовувати надійні джерела, насамперед рішення чи ухвали суду (їх можна або взяти у сторони в справі, або знайти в Реєстрі судових рішень). Більше інформації про стратегічні справи можна отримати на Платформі стратегічного судового захисту: http://

hr-lawyers.org/

Розділ II

|

77 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

СПІВПРАЦЯ ЦЕНТРІВ ЗА ТЕМАТИЧНИМИ ПРАВОВИМИ НАПРЯМКАМИ Мережа центрів правової інформації та консультацій також спрямована на розвиток певних тематичних правових напрямків. Адже центри тісно пов’язані з життям громади: вони в першу чергу реагують на виклики та потреби, які виникають у суспільстві. Це сприяє появі нових послуг та додаткових напрямів діяльності, які реалізуються у співпраці з іншими організаціями та органами місцевого самоврядування. Нерідко центри стають новаторами в громадах, пропонуючи нові підходи до вирішення існуючих проблем. Нижче наведено приклади спільної роботи центрів, яка виконувалась протягом останніх років. МЕДІАЦІЯ ТА ВІДНОВНІ ПРАКТИКИ Медіація (з англ. mediation — посередництво) — вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації та проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який задовольняв би інтереси і потреби всіх учасників конфлікту. На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.

Пирятинський центр правової інформації та консультацій з 2008 року почав впроваджувати відновні практики. Підписані Угоди з прокуратурою Пирятинського району,

районною радою, відділом освіти та Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді дали можливість ефективно використовувати ці практики, що сприяло подоланню правової та соціальної ізоляції бідних верств населення, формуванню безпечного середовища та активізації членів місцевої спільноти, допомоги при вирішенні спорів у суді. У 2010 році за рішенням сесії районної ради у м. Пирятин був відкритий Центр порозуміння в громаді, для подальшого впровадження медіації. Застосування таких процедур доцільне у випадках, коли стороною конфлікту є людина, поведінка якої завдяки застосуванню медіації може змінитись. Особливо це стосується неповнолітніх. Але зрозуміло, що використовувати процедуру медіації слід лише в тому випадку, якщо для цього в центрі є достатньо підготовлений фахівець. Тренінги для майбутніх медіаторів розробляє та проводить Центр порозуміння в м. Пирятин. Наразі мережа центрів працює над розвитком впровадження медіації за трьома напрямками: медіація в громаді, медіація в судах та медіація в школах.

78 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

Останнім часом гостро постало питання безпеки в громаді, адже рівень агресії в суспільстві невпинно зростає. Це дало поштовх до впровадження в діяльності деяких центрів досудових методів (медіація) вирішення конфліктів. Центри правової інформації та консультацій з Пирятина, Дворічної та Білозерки у 2014 році активно впроваджують медіацію в школах, допомагаючи закладам освіти у створенні шкільних служб порозуміння. Завдяки роботі в цьому напрямку, вдалося навчити вирішувати конфлікти мирним шляхом не лише дітей, а й їх батьків та педагогів. Це дуже важливий крок, який сприяє підвищенню іміджу та довіри громади і влади до центрів, які розширюють перелік своїх послуг і дбають не лише про захист прав громадян, а й про створення безпечного середовища у громаді. ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА

ДОМАШНЬОГО

Серйозною проблемою в громадах є домашнє насильство. Необізнаність жертв домашнього насильства з механізмом захисту та відсутність установи, до якої можна було б звернутись за кваліфікованою допомогою, робить їх абсолютно безпорадними та безпомічними перед цією проблемою. Недосконале законодавство вимагає від жертв насильства спеціальних юридичних знань для того, щоб вони могли себе захистити судовими засобами, а відсутність дієвого механізму

попередження насильства в сім’ї ускладнює його викорінення з життя людей. Центри правової інформації та консультацій можуть впливати на ситуацію наступними механізмами протидії та попередження: надавати кваліфіковану юридичну допомогу жертвам домашнього насильства; поступово змінювати ставлення суспільства до проблеми домашнього насильства; здійснювати профілактичні, інформаційні та навчальні заходи; впливати на законодавчі процеси та прийняття відповідних відомчих нормативно-правових актів; налагоджувати співпрацю з місцевими органами влади.

У 2012-2014 роках у своїх громадах працювали центри в Ковелі, Білій Церкві та Білозерці, які розширили сферу послуг за рахунок надання юридичної допомоги з представлення інтересів жертв у судах за необхідності. Одне із завдань, яке постало перед центрами, — відслідкувати та налагодити дієвий механізм захисту жертви домашнього насильства та попередження

Розділ II

|

79 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

насильства в сім’ї. Для цього були проведені спеціалізовані навчання для дільничних інспекторів та соціальних працівників, вивчено механізми співпраці всіх залучених органів та установ до реалізації проекту в різних регіонах. ЗАХИСТ ПРАВ СЕЛЯН — ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ Одним з пріоритетів роботи мережі центрів правової інформації та консультацій є сприяння правовому захисту та доступу до правосуддя незаможних селян — власників землі сільськогосподарського призначення та власників майнових паїв. Ця тема є надзвичайно актуальною для України, потужної аграрної країни з досить великим відсотком людей, які працюють на власному господарстві або здають землю в оренду. Простим мешканцям сіл стає дедалі складніше жити та розуміти вимоги чиновників, які наполягають

на речах, не передбачених чинним законодавством. Найбільш проблемним питанням стало швидкозмінність земельного законодавства та його незрозумілість не лише селянину, а й досить часто юристам. Неодноразово також виникають проблеми зі сплатою судового збору селянином, оскільки ці ставки з кінця 2013 року суттєво збільшились. Ще однією з наскрізних тем у роботі з цього напрямку є зняття мораторію на відчуження земельних часток (паїв). Проблема корупції в земельній сфері у свою чергу не дає змогу селянину повністю реалізувати свої земельні права та право на майнові паї.

У Хмельницькій, Харківській та Чернігівській областях через організацію роботи мережі центрів правової інформації та консультацій були створені спеціалізовані приймальні (ресурсні центри), які займаються земельними питаннями. Цільовою групою приймалень виступають перш за все люди із сільської місцевості, переважно похилого віку, які володіють невеликими ділянками землі. Юристи також мають запланований графік виїзних прийомів у віддалених селах. За 2014 рік було створено чотири ресурсні центри у м. Хмельницький, Кам’янецьПодільський, Чугуєв та Чернігів, запущено телефонні «гарячі лінії», налагоджено співпрацю із сільськими, селищними, районними радами та бібліотеками для консультацій селян через мережу Інтернет, проведено потужну інформаційну кампанію про права селян — власників землі.

80 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

§3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ НА ФІНАНСУВАННЯ ЦЕНТРУ У Розділі І йдеться про форми та джерела фінансування центрів правової інформації та консультацій, що функціонують як комунальні установи. У Розділі ІІ розглядаються можливості залучення фінансування для центрів, що є громадськими організаціями. Утім, їхній досвід розширення джерел фінансування також є корисним для вивчення усіма центрами.

ДЖЕРЕЛА ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ До основних ресурсів, що їх використовує будь-яка організація, належать люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технології та інформація. Останнім часом дедалі більше організацій і приватних осіб у нашій країні звертаються за додатковим фінансуванням до недержавних організацій шляхом подання заявок на гранти, адже це можливість залучення додаткових фінансових ресурсів. Пошук коштів та інших ресурсів може здійснюватись як для діяльності організації в цілому, так і для реалізації конкретних проектів. Процес пошуку коштів, який ще називають фандрейзингом, є двобічним. З одного боку, це діяльність фахівців із пошуку коштів, які збирають гроші для підтримки діяльності своєї організації чи проведення певного заходу. З іншого — це діяльність донора, який надає НДО або ініціативній групі фінансові або інші матеріальні засоби.

Основним правилом діяльності з пошуку коштів є різноманітність джерел фінансування. Джерелами фінансування соціальних ініціатив є: • органи державної влади; • бізнес; • національні й міжнародні благодійні донорські організації; • місцеве самоврядування; • громадськість. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Розуміючи доцільність та необхідність діяльності центрів правової допомоги в громадах, законодавець передбачив можливість для органів місцевого самоврядування (міських, сільських, селищних рад) створювати центри з надання безоплатної первинної правової допомоги самостійно, тобто за власні кошти, у власному приміщенні, з визначеним персоналом, це право закріплене в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Державний бюджет України може передбачати кошти на підтримку певних видів громадських організацій. Правове обґрунтування цієї практики окреслено в деяких законодавчих актах. Недоліком державної підтримки на національному рівні є те, що фінансуються не окремі сфери діяльності громадського суспільства, а окремі організації. Враховуючи, що більшість областей України є дотаційними, тобто

Розділ II

|

81 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

фінансуються безпосередньо з державного бюджету, знайти фінансування на створення центрів з надання безоплатної первинної правової допомоги може бути непросто. Саме тому органи місцевого самоврядування мають право залучати осіб приватного права, в тому числі й громадські організації, до надання безоплатної первинної правової допомоги. Отже, громадські організації, мають можливість отримати фінансування з місцевого бюджету, взявши участь у конкурсі. Детальніше див. Розділ І, §2. БІЗНЕС

Бізнес має достатній філантропічний потенціал. Великі й середні підприємницькі структури активно займаються благодійністю й засновують благодійні організації. Серед мотивів бізнесу — відчуття власної значущості, можливість заявити про себе, бажання зробити щось корисне для суспільства і можливість рекламування своїх товарів та послуг. Однак важливо пам’ятати, що великі спонсори не поспішають підтримувати локальні ініціативи, а намагаються працювати в національному масштабі. У середовищі бізнесу не існує професійної філантропії, адже бізнесмени побоюються демонструвати прибутки своєї фірми або розміри благодійної допомоги. Чинники благодійної діяльності бізнескомпаній: • компанії хочуть постійно отримувати прибутки. Тому благодійна діяльність йде на користь їх власним інтересам,

оскільки покращує імідж компанії. Надаючи фінансову підтримку, компанії працюють на свої майбутні прибутки; • бізнес намагається посилити свій політичний вплив. Надаючи благодійні пожертви неурядовим організаціям, створюючи з ними коаліції та вибудовуючи тісні відносини, компанії посилюють свій політичний вплив на владу; • бізнес прагне бути соціально відповідальним, фінансуючи програми неурядових організацій, спрямовані на розв’язання соціальних проблем у громаді чи суспільстві; намагаються • компанії задовольнити проблеми громади, розуміючи, що громада має певні сподівання та надії на цей бізнес. НАЦІОНАЛЬНІ Й МІЖНАРОДНІ БЛАГОДІЙНІ ДОНОРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ Сьогодні на території України діє багато міжнародних благодійних організацій, що надають підтримку соціальним ініціативам громадян. За домовленістю допомога здійснюється у вигляді грантів, які є цільовою безповоротною фінансовою допомогою. Робота за кошти гранту підвищує кваліфікацію персоналу, оскільки він набуває навичок перспективного планування, менеджменту, фінансового управління, звітування, маркетингу, оцінювання своєї діяльності. Робота будується на основі партнерства, а не конкуренції, як під час надання платних послуг. При цьому організація має можливість використовувати напрацювання

82 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

грантонадавця для вибору пріоритетних напрямів діяльності. Для того щоб переконати донора в ефективності запропонованого проекту, важливо обґрунтувати актуальність проблеми, на розв’язання якої він спрямований. При цьому проблема повинна мати не внутрішньоорганізаційний, а суспільний характер. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ Найбільш перспективною на локальному рівні є підтримка органів місцевого самоврядування. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради затверджують програми розвитку з різних питань (економіка, культура, торгівля тощо), на реалізацію яких виділяються бюджетні кошти. Така програма може передбачати залучення громадських організацій до вирішення певних

проблем територіальної громади міста, наприклад, підвищення рівня правової обізнаності населення, що є одним із напрямів діяльності центру правової допомоги, або бути спрямованою на підвищення громадської активності. На виконання затверджених програм проводяться конкурси на найкращі проектні пропозиції щодо розв’язання тих чи інших проблем, на подолання яких спрямовані програми. У таких конкурсах можуть брати участь і НДО – центри правової інформації та консультацій. Детальніше механізми реалізації таких підходів окреслені у Розділі І, §2. Підтримка центру правової інформації та консультацій з боку місцевого самоврядування гарантує стабільну діяльність центру принаймні на рік або до завершення виконання програми розвитку.

За підтримки центру правової інформації та консультацій м. Кремінна і РГО «КЦРР «Наша громада» у співпраці з районним центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді була розроблена і в січні 2012 р. на 13-й сесії Кремінської районної ради прийнята районна Комплексна програма з надання юридичноправової допомоги сім’ям та особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, у Кремінському районі на 2012—2016 рр. Незважаючи на те, що на час сесії районний бюджет уже був прийнятий, було виділено кошти для фінансування Програми за рахунок бюджету Кремінської районної ради та Кремінської райдержадміністрації. Центр правової інформації та консультацій може долучитись до вже існуючих ініціатив відповідної ради, які мають певну вузьку спрямованість,

наприклад, надання допомоги інвалідам, одиноким матерям. Оскільки центр надає безоплатну правову допомогу бідним (малозабезпеченим) верствам

Розділ II

|

83 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

населення (інвалідам, одиноким матерям, багатодітним сім’ям), такі ініціативи повністю відповідають його завданням. Особливістю таких ініціатив (програм) є те, що найчастіше вони не спрямовані виключно на надання правової допомоги певним верствам населення, а мають на меті надання комплексної допомоги, в тому числі й правової. Зазвичай такі ініціативи затверджуються кожного року, але вони не є довготривалими (максимум три місяці) і на їх реалізацію передбачаються незначні кошти. Тому краще провести моніторинг уже існуючих програм, ініціатив відповідних рад, які реалізовуються в громаді, де працює центр, і долучитись до їх виконання. Однак не можна оминути увагою й недоліки: органи місцевого самоврядування здебільшого є бюрократичним, негнучким партнером для НДО; наявність корумпованих зв’язків; нестабільність системи та залежність від змін у кадрах, політики; обмеженість ресурсів місцевого бюджету. Не всі громадські організації можуть співпрацювати із владою, бо є опозиційними до неї (наприклад, деякі правозахисні організації). Але саме робота з органами місцевого самоврядування дає можливість центрам закріпитись у громадах та створити сталу систему надання безоплатної правової допомоги. ФІЗИЧНІ ОСОБИ Грошові пожертви від фізичних осіб передаються організації на основі договорів, які не передбачають компенсації або повернення цих

грошей. Джерелом фінансування можуть бути кошти засновників, внески членів організації. Обов’язковість сплати членських внесків може бути передбачено у статуті залежно від потреб організації. Періодичність сплати, розміри і порядок зарахування визначаються протоколом загальних зборів учасників організації. Як джерела фінансування центри можуть використовувати приватні пожертвування та благодійну допомогу. Центр може відкрити спеціальний рахунок для пожертв і постійно вказувати його у своїх друкованих матеріалах, на сайті тощо. Також можна використовувати скриньки для пожертв. Якщо центр користується популярністю у громаді, справді розв’язує місцеві проблеми й люди про це знають, вони обов’язково захочуть віддячити — потрібно лише запропонувати їм офіційний шлях для цього. Кошти на фінансування центру можуть надходити із різних не заборонених законом джерел з урахуванням вимог неприбутковості. Пошук коштів для фінансування діяльності центру передбачає: • пошук потенційних донорів; обґрунтування потреб організації відповідно до інтересів потенційних донорів та рівня розуміння ними проблем, які розв’язуються завдяки проекту; • постійну роботу з потенційними донорами (формування, підтримку і розвиток зв’язків); • формування громадської думки на користь підтримки діяльності

84 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

організації чи колективу, збір листів підтримки, набуття авторитету.

ГРАНТ ЯК ФОРМА ДОНОРСЬКОЇ ПІДТРИМКИ Гранти (з англ. grant — букв. дарчий акт, субсидія) — це кошти, безоплатно передані дарувальником (фондом, корпорацією, урядовою установою чи приватною особою) недержавній організації або приватній особі для виконання конкретної роботи. Отримання грантової підтримки здійснюється у кілька етапів: • пошук потенційних донорів; • розробка проекту й оформлення пакета документів. ПОШУК ПОТЕНЦІЙНИХ ДОНОРІВ Донори — це приватні особи чи організації, які за результатами розгляду проектної заявки виділяють кошти. Здебільшого всі організації, що розподіляють гранти на конкурсній основі, для простоти називають «фондами». Розрізняють такі типи фондів: державні фонди, «донори-посередники», приватні, корпоративні фонди, фонди прямої дії, місцеві фонди, фонди, які виділяють премії. Державні фонди i програми для надання грантів використовують державні бюджетні кошти. Такі фонди (програми) зазвичай довго не існують, тому що залежать від розподілу бюджетних коштів. «Донори-посередники» — це громадські організації, які отримують кошти від

державних i приватних донорів та розподіляють їх між організаціямизаявниками. Приватні фонди використовують кошти, що формуються в основному за рахунок відсотків з обороту капіталу, спеціально призначеного на здійснення такої діяльності. Корпоративні фонди фінансуються з коштів компаній (комерційних органiзацiй). Такі фонди надають гранти у галузі, що збігається зi сферою iнтересiв корпорації. Фонди прямої дії — це фонди, які використовують свої ресурси для підтримки власних досліджень чи безпосереднього надання послуг. Мiсцевi фонди створюються мешканцями конкретного району, міста, села для задоволення місцевих потреб. Такі фонди орiєнтованi виключно на підтримку місцевих ініціатив. Фонди, що виділяють премії. Премії виділяються приватним особам чи органiзацiям за певні досягнення. ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНИХ ФОНДІВ 1. Наявність персоналу країни перебування, як адміністративного, так i експертного; відповідно, до цих фондів можна подавати заявки українською, російською, англійською мовами.

2. Ретельна робота iз заявником: у бiльшостi випадків можна прийти у фонд на консультацiю, а з фонду пiд час розгляду заявки можуть неодноразово звертатися до клієнтів за уточненнями. Iнодi цi фонди влаштовують семiнари з написання проектних заявок.

Розділ II

|

85 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

Зверніть увагу! Ефективне фiнансування має ґрунтуватись на розвитку продуманої організаційної стратегiї та пов’язаної з нею програмної пропозицiї. Розвиваючи свою стратегiю, ви повиннi чiтко вiдповiсти на такi запитання: • Якою є мета органiзацiї?

• Яка її цiльова аудиторiя?

• Чи отримує аудиторiя подiбнi послуги вiд іншої органiзацiї?

• Яку важливу потребу або потреби ви плануєте задовольнити?

• Яку проблему плануєте розв’язати? ПОРАДИ ДЛЯ ГРАНТООТРИМУВАЧІВ

1. Фiнансування — це довготривалi відносини.

2. Успiшне фiнансування часто залежить від встановлення довготривалих відносин мiж партнерами. Три або чотири потенційних донори, якi є у вашому списку, можуть мати багаторiчний досвід у вашiй сферi дiяльностi або бути зацiкавленими в отриманні досвiду в цій сфері у вашiй країнi чи регiонi.

3. Перед поданням проектної заявки уважно вивчіть діяльність потенційного донора, адже сфери інтересів вашої організації та фонду мають збігатись.

4. Жоден із донорiв не надасть грант в обмiн на поданий із великим запізненням звiт обсягом півсторінки.

5. Співпрацюючи з донором, органiзацiя повинна взяти на себе обов’язки тривалих відносин. Це передбачає спiлкування у формi ефективного та вчасного звiтування, як цього вимагає донорська органiзацiя, а також постiйне iнформування донора про значнi змiни у проектнiй пропозицiї.

6. З часом спiлкування може перерости в кориснi для обох сторiн професiйнi відносини, коли донорська органiзацiя та отримувач гранту працюють задля досягнення спiльної мети.

7. Ставтесь до вашого донора не лише як до «гаманця», створіть атмосферу партнерства; залучайте його до різних проектних заходів і не забувайте дякувати за внески, якими донор допомагає покращувати імідж вашої організації та утверджувати її статус.

8. За можливості слід проводити щорічний фінансовий аудит організації (центру) — надходження і видатки мають бути прозорими й підконтрольними. Бюджет організації загалом має бути публічним, відкритим і доступним для ознайомлення. Періодичне проведення аудиту викликає довіру у влади і потенційних донорів.

86 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

РІЧНИЙ ЗВІТ ЯК ФОРМА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ІСТОРІЙ УСПІХУ Річний звіт — це документ, який дає можливість продемонструвати успіх вашої організації. Він є свідченням громадського розвитку організації, підтверджує її дієвість та фінансову спроможність. Донори підтримуватимуть організацію фінансово тоді, коли для них буде очевидним той факт, що їхні фінанси використовуються раціонально. Річний звіт може стати визначальним чинником. Використання фото та історій клієнтів, відгуки в ЗМІ для демонстрації успішної діяльності центру підтверджує достовірність інформації про виконану роботу. Річний звіт є довгостроковим документом, який може стати вашою візитною карткою для потенційних донорів і маркетинговим матеріалом, що висвітлює діяльність організації. Якщо організація не має ресурсів чи достатньої кількості успішних проектів для складання традиційного річного звіту, радимо змінити назву документа. Його можна назвати громадським звітом чи річним оглядом. ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ РІЧНОГО ЗВІТУ

1. Ведіть постійні записи. Оскільки в річному звіті подається хронологія досягнень організації, ваш персонал повинен мати можливість зробити свій внесок у написання звіту. Важливо, щоб кожен співробітник фіксував досягнення організації — дати, події, людей, визнання тощо.

2. Оберіть лідера проекту. Передайте головні повноваження одній людині з гарними комунікативними та організаційними здібностями, креативного і компетентного в питаннях благодійності. Лідер проекту буде відповідальним за розробку та виконання бюджету; дотримання строків; пошук кваліфікованих людей для виконання різних завдань у рамках підготовки звіту.

3. Складіть бюджет. Він має передбачати оплату роботи співробітників та витрати на залучення спеціалістів, відповідальних за написання проекту звіту, дизайн, фотографії, витрати на друк. тему.

4. Сформулюйте Подумайте над ключовими повідомленнями, релевантними до цієї теми. Приклади тем: «5000 консультацій за шість років», «Подяка нашим новаторам» тощо. Конкретна тема допоможе стисло викласти інформацію, пов’язати звіт із іншими маркетинговими матеріалами центру. Варто запросити до мозкових штурмів із визначення теми звіту основний персонал і членів правління організації.

5. Забезпечте професійний виклад матеріалу. Уся різноманітна інформація, вміщена у звіті (від програми діяльності та

Розділ II

|

87 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

фінансового звіту до окремих історій успіху), має бути достовірною, викладеною чітко та зрозуміло. Використовуйте заголовки та підзаголовки, щоб структурувати текст та стисло викласти його зміст, таблиці та фото, які доповнюють текстовий виклад.

наводьте достовірну картину оперативних витрат. Ваш перелік досягнень — проектів, програм і послуг — має бути суттєвим і всеохопним. Визначте ваших найважливіших прихильників, донорів, дарувальників, волонтерів і партнерів, перевірте точність написання їх імен, назв організацій і філіалів.

6. Наводьте лише точні факти та цифри. Річний звіт є показником Детальні практичні поради щодо вашої надійності. Тому двічі презентації звіту громаді та ЗМІ перевіряйте всі факти та цифри, наведені у Розділі ІІ, §4.

§4. ЗОВНІШНЯ КОМУНІКАЦІЯ І ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ Реалізовуючи свою місію та завдання, центри правової інформації та консультацій контактують із певним колом суб’єктів, специфіку яких необхідно враховувати у плануванні та здійсненні діяльності. СУБ’ЄКТИ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЦЕНТРАМИ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ Місцева громада — це представники тієї територіальної спільноти, де безпосередньо працює центр. Ці люди є свідками (часом учасниками) діяльності центру, до них потрібно доносити позитивну інформацію про центр. Часто центри порушують важливі та актуальні для місцевої громади питання й намагаються їх вирішувати засобами інформаційної кампанії, представництва суспільних інтересів тощо. У таких випадках представники

місцевої громади активно долучаються до діяльності центрів. Крім того, можливе залучення до діяльності центру вчителів правознавства місцевих шкіл, бібліотекарів, працівників сільських рад та інших осіб для надання базової правової інформації, поширення інформаційних і просвітницьких матеріалів, проведення заходів. Клієнти центрів — це представники малозабезпечених верств населення відповідних громад, які отримують допомогу чи іншим чином користуються послугами центрів правової інформації та консультацій. Окрім надання зворотного зв’язку з питань якості послуг та певного зрізу правових проблем, клієнти центрів поширюють у своєму середовищі інформацію про центр, його місію та діяльність, виконуючи таким чином функцію інформування. Крім того, найбільш активних клієнтів

88 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

можна залучати до діяльності центрів, зокрема, до поширення інформаційних та просвітницьких матеріалів. Органи державної влади та місцевого самоврядування — це ті, від кого залежить прийняття рішень, і, відповідно, ті, з ким необхідно контактувати та проводити адвокаційні кампанії для впровадження своїх ідей. Від чиновників державних органів залежить як отримання центрами додаткових ресурсів для розвитку (приміщень для розміщення центру та проведення публічних заходів, фінансування певних ініціатив), так і просування центрами правових реформ і захист суспільних інтересів членів громади. Засоби масової інформації — це місцеві, регіональні й національні друковані видання, телерадіокомпанії, інформаційні агентства, інформаційні інтернет-ресурси, «новітні медіа». Саме журналісти та редактори ЗМІ забезпечують основний комунікаційний канал центрів і максимально сприяють формуванню їх позитивного іміджу й авторитету. Інші суб’єкти надання безоплатної правової допомоги — це діючі суб’єкти надання безоплатної правової допомоги (студентські юридичні клініки, адвокатські об’єднання, громадські приймальні Міністерства юстиції України та інших органів влади). З цими суб’єктами необхідно активно контактувати як щодо проведення спільних заходів та обміну найкращими практиками, так і щодо вдосконалення інституту надання безоплатної правової допомоги та просування правових ініціатив. Крім

того, необхідно враховувати діяльність і максимально взаємодіяти зі створеним у червні 2012 року Координаційним центром із надання правової допомоги та його обласними представництвами, діяльність яких спрямована на формування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги. Партнери — ними можуть бути як інші центри, громадські організації, що надають безоплатну правову допомогу (в рамках Ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення» Міжнародного фонду «Відродження», інших партнерств чи поза ними), правозахисні організації, так і неурядові організації, що займаються іншими проблемами, проте працюють в одній із центрами територіальній громаді. Фактично, це однодумці, експерти та колеги у впровадженні в Україні стандартів безоплатної правової допомоги та інших демократичних інститутів. Одним з таких надійних партнерів є Українська фундація правової допомоги. Бізнес і донори — це ті структури, які залучаються до фінансування стабільної діяльності центрів. Наразі таку допомогу переважно надають лише донорські організації — українські та міжнародні благодійні фонди, інші країни та міжнародні установи. Під бізнесом слід розуміти як юридичний бізнес, який на принципах pro bono готовий надавати свої послуги населенню, так і переважно місцевий бізнес або великі корпорації, готові допомагати центрам грошима, обладнанням, приміщеннями тощо.

Розділ II

|

89 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

ВИДИ ТА ФОРМИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ Велику увагу необхідно приділяти інформуванню громадськості про діяльність центру. Керівництво та працівники центру мають докладати системних зусиль до поширення інформації про існування центру та його місію. Необхідно доводити всім можливим учасникам відносин у сфері надання безоплатної правової допомоги, що робота центру необхідна та корисна. Для громадян це реальна можливість захистити порушені права, отримати якісну безоплатну правову допомогу і реалізувати гарантоване Конституцією право на доступ до правосуддя. Щодо органів державної влади та місцевого самоврядування, то центр надає громадянам правову інформацію про механізми розв’язання конкретних проблем, структуру, підпорядкованість, функції органів влади, тим самим полегшуючи роботу останніх. Завдяки діяльності центру особа відразу направляється до «компетентного» органу, тому чиновники не витрачають зайвий час на прийом відвідувачів, проблему яких не можуть вирішити через невідповідність компетенції. Територіальним громадам центр допомагає знизити соціальну напругу в громаді, підвищити авторитет місцевої влади. Державі та суспільству центр надає засоби для подолання правового нігілізму. Робота центру сприяє підвищенню правової культури громадян, впливає на формування

правосвідомості, покращує правові можливості населення, сприяє подоланню бідності, а також підвищує довіру виборців до «обраних» представників влади. Будь-яка інформація, яка виходить із центру назовні, має відповідати певним вимогам. Насамперед, вона має бути достовірною, актуальною, легко сприйматися та відповідати контексту теми чи проблеми. Для популяризації діяльності центру необхідно поширювати інформацію про успішні випадки захисту порушених прав як окремих клієнтів, так і місцевої громади в цілому. Процес інформування про місію та діяльність центрів має бути постійним і послідовним. Обираючи певні канали комунікації, необхідно зупинитися саме на тих засобах, до яких люди звикли і якими постійно користуються. Наприклад, для пенсіонерів, що живуть у сільській місцевості, поширення інформації через Інтернет буде малоефективним — у цьому випадку більше підійдуть місцеві газети і місцеве радіо, оголошення в органах влади та поширення друкованих матеріалів.

ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ ДО СПІВПРАЦІ ТА ВЗАЄМОДІЇ Залучати до співпраці необхідно всіх без винятку суб’єктів зовнішньої комунікації, починаючи насамперед, безперечно, з клієнтів центрів і представників місцевої громади. З метою залучення до роботи на волонтерських засадах місцевих активістів і студентівправників можна проводити заходи на кшталт «Дня відкритих дверей» —

90 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

виділити час і провести для соціально активних громадян своєрідну екскурсію по центру, розповісти про місію та завдання, поділитися історіями успіху. Студентів-правників також можна залучати для проходження в центрах практики, відповідно до домовленостей з навчальними закладами. Важливим у діяльності центрів є залучення до надання правової допомоги фахових юристів і адвокатів на принципах pro bono (безоплатно). Залучення адвокатів на засадах pro bono не лише гарантує бездоганну якість правової допомоги, а й значно поліпшує імідж центрів. Для підвищення мотивації залучених правників і популяризації такого підходу доцільно проводити інформаційні акції, демонструвати наявний позитивний досвід впровадження практики pro bono. Безперечно, для залучення клієнтів та членів місцевої громади потрібні цілком конкретні історії успіху центрів у розв’язанні правових проблем як окремих громадян, так і місцевої громади в цілому. Такі історії можуть не лише розповідати про позитивно завершені досудові та судові справи

(чого складно досягти у процесі надання лише первинної правової допомоги клієнту), а й містити певні повчальні епізоди. Останні, крім безпосередньо фабули справи та наданої центром допомоги, можуть доповнюватися аналізом ситуації та помилок клієнта, правовими рекомендаціями щодо того, як уберегтися від подібних випадків іншим клієнтам. Такі історії успіху потрібно максимально широко поширювати через ЗМІ та іншим чином, причому не лише серед тієї громади, якої стосується досягнутий успіх. З огляду на привабливість цільової аудиторії та медіа, ефективними будуть відеоісторії успіху. В такому форматі історії успіху можна також легко продемонструвати як представникам влади та донорам, так і потенційним партнерам. Це не обов’язково мають бути спеціально відзняті професійні відеоролики. Ефективними будуть і відеоматеріали, відзняті місцевими ТРК та продемонстровані на місцевому телебаченні, і навіть аматорське відео самих центрів, розміщене в Інтернеті (наприклад, на YouTube).

Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» підготував три відеоролики, які фактично є відеоісторіями успіху. Пересічним громадянам часто недоступна інформація про наявні правові можливості, що можуть допомогти їм покращити умови свого життя — започаткувати бізнес, об’єднати громаду для захисту комунальної власності, а також своїх прав та інтересів. А названі відеоролики якраз і розповідають про те, як звичайні люди зі Сходу та Півдня України не дозволили порушити свої

Розділ II

|

91 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

права. Зокрема, герої одного з них — мешканці Старої Збур’ївки Голопристанського району Херсонської області разом із сільським головою Віктором Маруняком стали на захист землі рідного села, яку намагалися розпродати у приватні руки. Історії успіху й позитивна практика мережі центрів правової інформації та консультацій розміщуються на сайті мережі «Правовий простір». Це відредаговані, готові до публікації короткі статті. ВЗАЄМОДІЯ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ: ФОРМИ ТА МЕТОДИ Однією з особливостей діяльності центрів є відсутність протиставлення органам державної влади і місцевого самоврядування та максимальна взаємодія з ними за умови збереження самостійності центрів. На рівні громад існує значний потенціал для нарощування обсягів і підвищення ефективності співпраці НДО та влади. У цьому контексті центри є унікальними інструментами забезпечення зв’язку

«громадянин – влада», оскільки саме тут накопичується і звідси поширюється досвід грамотної побудови відносин окремих громадян і груп людей із владою. Налагоджена ефективна правова допомога у місцевій територіальній громаді сприяє реалізації прав її членів і забезпеченню законності та правопорядку. Аналіз роботи центрів дає змогу визначити особливо проблеми у відносинах між владою та населенням і, відповідно, запропонувати ефективні механізми їх розв’язання.

Скадовськ став першим містом в Україні, яке має свого уповноваженого з прав людини. Хоча в Україні не передбачена посада уповноваженого з прав людини на місцевому рівні, але ще у 2005 р. прогресивно налаштовані депутати Скадовської міськради наполягли, щоб ця посада була прописана у Статуті територіальної громади міста. На початку 2010 р. Міжнародний фонд «Відродження» разом із Херсонським обласним Фондом милосердя та здоров’я створили у Скадовську центр правової інформації та консультацій. Співавтор Статуту міста, координатор центру, депутат міськради Іван Шульга виконав значну аналітичну роботу, заповнив прогалину в законодавстві про місцеве самоврядування, розробив проект Положення про обсяг прав і обов’язків майбутнього уповноваженого, фінансування його діяльності, порядок призначення та

92 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

звільнення з посади. Проект успішно пройшов експертизу найвідоміших в Україні спеціалістів із прав людини, і 19 серпня 2010 року Скадовська міська рада затвердила положення про уповноваженого з прав людини, який відтепер обиратиметься з депутатів кожного нового скликання й контролюватиме дотримання прав і свобод людини та громадянина в Скадовську. Першим уповноваженим із прав людини в місті став координатор місцевого центру правової інформації та консультацій Іван Шульга. Співпрацюючи з органами влади, центрам необхідно чітко розуміти мотивацію сторін і вміти спілкуватися з чиновниками. Необхідно також не забувати про унікальність та специфіку центрів і жодним чином не підміняти собою органи влади й не дублювати їх діяльність. Влада зацікавлена у співпраці з центрами, оскільки це забезпечує: • розв’язання місцевих проблем (у тому числі із залученням сторонніх коштів); • розширення сфери послуг для жителів територіальних громад; • залучення мешканців до громадської роботи; • залучення інтелектуальних ресурсів (ідеї, проекти, інновації, розробка нормативно-правових актів); • покращення іміджу та підвищення довіри до влади; • організацію заходів та участь у них; • ефективне та швидке поширення інформації; • налагодження зворотного зв’язку з мешканцями;

• формування громадської думки; • активізацію громадського сектора; • підвищення правової обізнаності жителів; • формування громадянського суспільства. У свою чергу, влада потрібна центрам, оскільки дає змогу розраховувати на: • приміщення та пільги; • фінансування та матеріальну підтримку; • прийняття нормативно-правових актів; • лобіювання інтересів; • організацію та сприяння в організації заходів; • поширення інформації; • сприяння в реальному розв’язанні проблем мешканців; • громадський контроль; • впровадження громадських ініціатив; • підвищення довіри до громадського сектора. У спілкуванні з владою необхідно формалізувати відносини (підписати

Розділ II

|

93 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

договори та меморандуми про співпрацю, розробити плани спільних дій тощо), розвивати мотивацію представників владних структур (спільні презентаційні заходи, подяки

тощо та інше), включатися у процес формування місцевої політики (участь у діяльності громадських рад, місцевих програмах).

На базі Центру обслуговування жителів при Львівській міській раді (безпосередньо у приміщенні міської ради) у травні 2011 р. створено центр правової інформації та консультацій. Цю ініціативу реалізує громадське об’єднання «Самопоміч» у межах проекту «Юридична служба для львів’ян» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Фактично зазначена ініціатива є моделлю функціонування центру як елемента адміністративних послуг, які надають органи місцевого самоврядування. Схема співпраці Львівської міської ради та ГО «Самопоміч» має такий вигляд. ПОСЛУГИ ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ: • доступ до базової інформації в телефонному режимі («Гаряча лінія міста»); • доступ до інформації в адміністративних універсамах — Центрах обслуговування мешканців; • консультації працівників структурних підрозділів Львівської міської ради щодо роботи мерії; • он-лайн консультації за електронними зверненнями громадян. ПОСЛУГИ ГРОМАДСЬКОГО ЦЕНТРУ: • консультації телефоном; • особистий прийом громадян; • претензійна робота за зверненнями громадян; • тематичні прийоми громадян; • випуск інформаційної продукції; • правопросвітницькі навчальні програми; • громадські ініціативи.

94 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

Активно розбудовуються партнерські відносини центрів з органами юстиції. Багато центрів мають формалізовані форми співпраці з обласними, міськими та районними управліннями юстиції, входять до складу різного рівня міжвідомчих координаційнометодичних рад із правової освіти населення. Сприяння органів юстиції, зокрема, полягає у проведенні

спільних із юристами центрів прийомів громадян (стаціонарних та виїзних), участі в публічних заходах, інформуванні сільських рад і громадян про проведення виїзних прийомів, поширенні просвітницької продукції та розміщенні публікацій, налагодженні взаємодії з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування.

Показовою є взаємодія Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» та Головного управління юстиції в Одеській області. Також ведеться тісна співпраця на рівні обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення — Одеський КВУ, єдина із громадських організацій області, входить до складу цього органу, що відкриває широкі можливості для просвітницької діяльності та залучення до цієї роботи інших органів влади. Документально співпраця Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» та Головного управління юстиції в 2011 р. базувалася на підписаному Плані спільних заходів із надання безоплатної правової допомоги та правової просвіти громадян. На продовження такої плідної й необхідної для суспільства співпраці в сфері надання безоплатної правової допомоги, для більш системної та постійної спільної діяльності зараз між Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» та Головним управлінням юстиції в Одеській області узгоджено та підписано Договір про спільну діяльність. Багато центрів на пільгових умовах або безоплатно користуються приміщеннями та іншими ресурсами

органів місцевого самоврядування, бібліотечної мережі тощо.

Розділ II

|

95 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

З 20 липня 2011 р. Хмельницька обласна громадська організація «Подільська правова ліга» та її структурний підрозділ центр надання правової інформації та консультацій переїхали у нове приміщення неподалік приміщення міської ради, де є простора приймальня для громадян, конференц-зал. Це приміщення площею понад 100 кв. м було передано в тимчасове безоплатне користування Хмельницькою міською радою рішенням від 15 грудня 2010 р. для покращення якості обслуговування громадян, які звертаються за допомогою. Облаштування та ремонт приміщення було виконано за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Активно співпрацюють центри з органами влади на рівні громадських рад при органах державної влади та місцевого самоврядування. Така діяльність дає змогу публічно порушувати та обговорювати важливі проблеми, залучати до їх розв’язання як органи влади, так і партнерів із числа громадських організацій. РОБОТА ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ У попередніх розділах уже йшлося про взаємодію зі ЗМІ у рамках здійснення центрами правопросвітницької діяльності. Нижче висвітлюються аспекти роботи із медіа у процесі досягнення центрами іміджевих та репутаційних цілей. Серед інструментів ефективної інформаційної роботи можна виділити:

• прес-конференції, брифінги, прес-брифінги; • конференції, дискусії, «круглі столи» з актуальних проблем соціальної сфери; • виставки та конкурси клієнтів і фахівців, дні «відкритих дверей»; • письмову комунікацію (пресрелізи, брошури, буклети, листівки); • усну комунікацію (семінари, особисті зустрічі); • електронну комунікацію (відео, Інтернет, телефон); • комунікацію через ЗМІ (теле- та радіопрограми, інформаційні та рекламні ролики); • соціологічні дослідження, моніторинги, результати яких широко розповсюджують; • навчальні тренінги для журналістів з певної тематики; • «прес-каву» (зустрічі з

96 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

журналістами у неформальній обстановці); • публікації в місцевих ЗМІ. У формуванні дієвих та взаємовигідних відносин із громадськістю важливу роль відіграють ЗМІ, які допомагають донести інформацію до широкої аудиторії. Для здійснення ефективної інформаційної роботи потрібно побудувати добрі взаємини із місцевими популярними засобами масової інформації. Співпраця з журналістами має базуватися на ініціативі в спілкуванні та формуванні партнерських відносин. Для цього варто запрошувати журналістів на свої заходи, налагодити з ними особисті контакти, допомагати знаходити потрібну їм інформацію. Важливим для співпраці зі ЗМІ є створення центрами інформаційних приводів. Інформаційний привід — це подія, що має значення для соціальної, політичної, економічної, культурної чи іншої сфери життя певної громади або цілої країни. Інформаційним приводом може бути не обов’язково якась унікальна інформація, ним може стати альтернативний погляд на факти чи свіже трактування загальновідомих подій. Зважаючи на необхідність збалансованого подання журналістських матеріалів, інформаційним приводом може бути і коментар або реакція на діяльність органів влади чи певне порушення прав людини. До інформаційних приводів у рамках діяльності центру правової допомоги можна, зокрема, зарахувати: • заходи, проведені центром;

• масові заходи (збори громадян, вуличні акції тощо); • участь центру в громадських акціях у регіоні; • позицію центру з певного суспільно-політичного чи правового питання, щодо важливих подій у громаді та країні; • дні відкритих дверей, конкурси, різноманітні інформаційні акції; • залучення центром до певних акцій відомих у громаді людей; • публічне звітування центру про свою діяльність; • виграну судову справу чи навіть важливе судове засідання. МЕДІА-ЗАХОДИ Коли виникає нагальна потреба інформування населення через ЗМІ про певну подію, використовується прес-реліз, який розсилається регіональним виданням, журналістам, інформагенціям, Інтернет-порталам тощо. Це так званий новинний пресреліз, що не потребує додаткового пояснення. Дуже часто прес-релізом супроводжується певний медіа-захід центру (прес-конференція, круглий стіл, вуличний захід тощо). У такому разі у прес-релізі повідомляється, що відбулася певна подія (заявлена позиція, надана інформація), про що й було повідомлено на заході. ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ — це один із найкращих способів якнайшвидше і з найменшими комунікаційними перешкодами донести до представників

Розділ II

|

97 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

ЗМІ інформацію про центр і його діяльність. Однак прес-конференцію слід збирати лише тоді, коли є певний інформаційний привід, що потребує формату «запитання — відповідь». Для прес-конференції доцільно визначати одну-дві теми відповідно до інформаційного приводу. Оптимальна кількість спікерів — троє, при цьому слід заздалегідь призначити модератора (ним може бути й один зі спікерів). Не менше ніж за тиждень до заходу необхідно розіслати прес-анонси про його проведення чи запрошення, а також продублювати інформацію напередодні. Радимо співпрацювати з інформаційними агенціями чи пресцентрами, які завдяки своїм широким базам ЗМІ розповсюдять для вас як прес-анонс, так і прес-реліз заходу. Під час проведення прес-конференції варто дотримуватись таких настанов: • висвітлювати одну чи дві (в жодному разі не більше) головні теми (події, новини), інакше інформаційний привід «розпорошиться»; • дотримуватись принципу «один доповідач з однією темою»; • навпроти кожного доповідача виставити окрему табличку з прізвищем, ім’ям, по батькові (повністю, великими літерами). Назви посад зазначаються у пресрелізі; • спробуйте наперед передбачити «незручні» чи «неприємні» запитання, відповіді на них підготуйте заздалегідь i проведіть «репетицію» (не забуваючи про

належний вираз обличчя); • обов’язково зробіть диктофонний запис усієї прес-конференції (копію звукозапису ви надасте тим із журналiстiв, які не можуть прийти на прес-конференцію, але хочуть підготувати публiкацiю). Потреба в аудiозаписі може виникнути й тоді, коли, наприклад, якесь видання неправильно процитує когось із доповiдачiв. Для підготовки прес-релізу використовуйте так званий принцип перевернутої піраміди, коли основна інформація міститься на початку повідомлення. Перший абзац пресрелізу, або лід (з анг. lead — провідний), має бути складений як новина. Намагайтесь писати текст релізу, уникаючи довгих речень та спеціальної термінології, за можливості наводьте факти і цифри. Оптимальний пресреліз має обсяг не більше ніж півторидві сторінки. Якщо інформації багато, є ілюстративні матеріали (фотографії, графіки, схеми тощо) — їх слід додати до прес-релізу як додатки (така добірка матеріалів для журналістів називається прес-пакетом). Альтернативою прес-конференції є брифінги. БРИФІНГИ — короткі регулярні зустрічі з журналістами, під час яких вони отримують інформацію про останні події. Для ширшого висвітлення актуальної правової проблематики можна збирати такі заходи, як круглі столи за участю експертів, громадськості, влади, також запрошуючи на них ЗМІ.

98 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

КРУГЛИЙ СТІЛ — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, за якої учасники висловлюються у визначеному порядку; нарада, обговорення проблем із рівними правами учасників. Круглі столи проводять з метою попереднього обговорення проблеми та визначення напрямів її розв’язання. У більшості випадків такі заходи є консультативними й передбачають напрацювання відповідної позиції після обговорення її учасниками. Круглий стіл — це засідання, на якому учасники можуть погоджувати своє бачення щодо проблеми й варіантів її розв’язання. Таке засідання пропонує механізм залучення невеликої групи учасників на початковому етапі процесу прийняття рішення або окремого проекту. Засідання круглих столів проводять у пристосованих приміщеннях, де можна встановити тісний контакт із учасниками. Учасникам надають інформацію щодо проблеми і запрошують їх до дискусії. На засідання запрошують конкретних учасників проекту або експертів, думка яких може бути важливою для прийняття рішення. Ведучий має фіксувати пропозиції та вести засідання в межах обговорюваного питання. Учасники мають бачити один одного. Організатори можуть пропонувати обговорити питання або вже готовий проект рішення. Спочатку потрібно визначити проблему, подати позицію експертів й запросити до дискусії. Час, потрібний для підготовки круглого столу, становить від двох до чотирьох тижнів залежно від складності проблеми та чисельності учасників,

запрошених до дискусії. Повідомити учасникам потрібно не пізніше ніж за тиждень до проведення заходу й надіслати їм матеріали, запропоновані до обговорення. Такий комунікативний захід зазвичай проводять в один день, він може тривати кілька годин. ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ У ДРУКОВАНИХ МАТЕРІАЛАХ Окрім поширення прес-релізів, проведення прес-конференцій та запрошення журналістів на спеціалізовані заходи на кшталт круглих столів, існують також інші форми ефективної співпраці центрів зі ЗМІ. Зокрема, це можуть бути: • розміщення у ЗМІ інтерв’ю чи коментаря керівника або юриста центру щодо певних подій у громаді чи країні, актуальних правових проблем чи змін законодавства; • розміщення звітів, статистичних та інших даних про результати роботи центрів; • розміщення інформаційних матеріалів про окремі заходи центрів; • публікації історій успіху; • сприяння ЗМІ у проведенні журналістських розслідувань щодо порушення прав клієнтів чи громади; • інформаційне забезпечення (супровід) стратегічних справ у судах. Для ґрунтовнішого висвітлення діяльності організації у форматі друкованих матеріалів можна

Розділ II

|

99 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

використовувати такі інструменти, як буклети, брошури, які слугуватимуть додатковим роздатковим матеріалом на різноманітних заходах, зустрічах із партнерами тощо. Друковані презентаційні та інформаційні матеріали — буклети, брошури, листівки, плакати, вісники — дають змогу контролювати процес створення позитивного іміджу центру. Підготовка такої продукції вимагає створення цікавого повідомлення, вибору привабливого дизайну. Слід обов’язково враховувати, хто буде потенційними читачами, на чому має фокусуватися інформація, якими мають бути її обсяг та форма. СПІВПРАЦЯ ІЗ ТЕЛЕВІЗІЙНИМИ КАНАЛАМИ ТА РАДІО Окремим напрямом співпраці центрів та засобів масової інформації є розміщення правових консультацій і роз’яснень юристів центру в місцевих газетах, телевізійному та радіоефірі, інформаційних інтернет-ресурсах. Найбільш ефективною формою такої співпраці є започаткування постійних правопросвітницьких рубрик (програм). Оперативне спілкування з громадськістю найкраще здійснювати за допомогою телевізійних і радіопередач. У цьому випадку є змога встановити прямий зв’язок у момент ведення передачі. Найефективнішими є планові тематичні передачі, які мають установлений наперед час в ефірі. У прямому ефірі можуть відбуватися інтерв’ю з учасниками, дискусії або коментування актуальних ситуацій. Для

таких передач важливо сформувати цільову аудиторію, оскільки до ефіру є вільний доступ, однак зацікавленість різних груп щодо тематики неоднакова. Спілкування в ефірі потребує підготовки сценарію, стислого формулювання питань та відповідей. Ведучий в ефірі виконує насамперед функцію модератора, особливо у разі обговорення тих чи інших тематичних питань кількома учасниками передачі. Також у телепередачах можуть використовуватися попередньо записані сюжети, прямий зв’язок із вулицею. У таких передачах важливо забезпечити можливість зателефонувати в студію для організації діалогу учасників. У випадках, коли передача планова й здійснюється протягом тривалого періоду регулярно, чисельність учасників зростає, що дає змогу охопити зворотним зв’язком багатьох мешканців. ІНТЕРНЕТ Дедалі ефективнішим засобом поширення інформації стає Інтернет. Створення власного веб-сайту дасть змогу недорого та швидко розміщувати потрібну інформацію. На сайті мають міститися інформаційні розділи з пошуковими інструментами. Електроні засоби використовуються також для проведення опитувань та моніторингу окремих проблем. Поточна інформація може видаватися у вигляді електронного бюлетеня, а статична — у форматі архівних файлів. Час на розробку електронного інформаційного бюлетеня може займати від двох до восьми тижнів і залежить

100 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

від кількості та якості розміщуваної інформації й кваліфікації розробника. Кількість відвідувань на сайті залежить від часу та інформованості про сторінку, з одного боку, та її привабливості — з іншого. На сучасному етапі центр не може ігнорувати такий безцінний ресурс, як «новітні медіа» та соціальні мережі. Він може ефективно використовувати Facebook, блоги (включаючи відеоблоги), Twitter, YouTube. Зазначені сервіси наразі набули навіть більшого поширення, ніж «класична» електронна пошта. «Новітні медіа» — тип комунікації «від багатьох багатьом», на противагу мас-медіа, де комунікація здійснюється «від одного багатьом». Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» – Інтернетплатформа мережі центрів правової інформації та консультацій. Саме на цьому ресурсі зберігаються інформаційні матеріали, статті, видання, корисні поради та постійно оновлюється стрічка новин у сфері надання безоплатної правової допомоги. Окрім іншого, «новітні медіа» (зокрема, Facebook) створюють динамічний інформаційно-комунікаційний майданчик для різноманітних партнерств і мереж. Наприклад, таким майданчиком для мережі центрів є сторінка на Facebook — Legal Empowerment of the Poor Ukraine. КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЦЕНТРУ ІЗ НАЛАГОДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ: • складання та розсилка прес-

•

•

•

• •

• • •

•

•

•

•

•

релізів у місцеві ЗМІ, підготовка публікацій; участь у теле- та радіопрограмах, у тому числі в прямих ефірах, тематичних інтерв’ю, тематичних ток-шоу, обговореннях тощо; підготовка та поширення друкованих інформаційних і просвітницьких матеріалів; підготовка та публічна презентація звітів про проведену центрами роботу, презентаційних буклетів про діяльність центрів; підготовка та поширення друкованих видань; створення та підтримка інтернетсторінки центру, сторінки в соціальних мережах (Facebook, Twitter тощо); видання власної газети; презентація сувенірної продукції (ручки, теки та інше); тиражування в ЗМІ, Інтернеті, серед органів влади та клієнтів історій успіху центру; створення власних теле- та радіопрограм, власних рубрик у газетах; підготовка та розміщення спеціалізованих (експертних) статей; проведення планованих і екстрених прес-конференцій, круглих столів, обговорень; проведення центром різноманітних навчальних заходів; організація презентацій на подіях, що їх проводять партнерські

Розділ II

|

101 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

•

•

•

•

•

організації, органи влади; публічні виступи з питань роботи центрів і проблем, з якими до них звертаються; особисті зустрічі з партнерами, представниками цільових груп, влади та донорів; участь у заходах і спільних ініціативах коаліцій і мереж (подіях комунікаційного та навчального плану, спільних зверненнях із певних правових проблем, участь у спільних пресконференціях тощо); участь у масових заходах, організованих для захисту інтересів громади (вуличні акції, флеш-моби тощо); підтримка в судових інстанціях і проведення інформаційних кампаній щодо стратегічних справ.

ЗВІТ ЯК ФОРМА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ Окремої уваги заслуговує підготовка та публічне представлення річних звітів про діяльність центрів. Публічне звітування може суттєво допомогти центрам у виконанні їхніх завдань: активізувати залучення коштів для продовження та розширення діяльності, підвищити рівень довіри та авторитету безпосередньо у громаді, налагодити зв’язки з органами державної влади та місцевого самоврядування. Формат публічного представлення звіту про діяльність центру може бути, зокрема, таким: • окреме друковане видання

(брошура), можливо, з доданням CD-диску з електронним варіантом та додатками; • публікація у власному друкованому видані центру, інших засобах масової інформації (повністю або частинами); • розміщення звіту на власному сайті, на інших інформаційних інтернет-ресурсах, у соціальних мережах; • представлення на публічних заходах (прес-конференції, круглі столи, засідання громадських рад, зустрічі з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування тощо); • розсилання звіту (в паперовому та електронному варіантах) ЗМІ, партнерам, донорам, органам державної влади та місцевого самоврядування. Ефективність публічного звіту зростає в разі поєднання різних форматів його поширення, оскільки забезпечує доступ до різних цільових груп. Добре, якщо представлення звіту про діяльність центру передбачає можливість зворотного зв’язку (найоптимальніше — через надання пропозицій чи зауважень на електронну або звичайну пошту).

РОЗБУДОВА ПАРТНЕРСЬКОЇ МЕРЕЖІ. СПІЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ У сучасних умовах самостійно розв’язати навіть локальну проблему практично неможливо, тим більше це складно, коли йдеться про питання, які мають загальнонаціональний характер (у тому

102 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

числі питання покращення правових можливостей малозабезпечених верств населення). Рано чи пізно для неурядової організації настає момент, коли вона починає усвідомлювати, що не в змозі самотужки розв’язати наявні проблеми. У такому випадку необхідно розбудовувати партнерські відносини, створювати мережі чи іншим чином об’єднувати зусилля та ресурси, впроваджувати спільні ініціативи. До партнерства (мережі, коаліції) входять організації, які залишаються автономними в усіх аспектах, окрім тих, що стосуються їх спільної діяльності. Партнерство має єдину мету, а його члени зацікавлені в тому, щоб проводити свої кампанії та акції разом. Партнерство може розбудовуватися як за територіальним, так і за тематичним принципом. Територіальне партнерство об’єднує різних суб’єктів, у тому числі центри, навколо важливих питань розвитку конкретної територіальної громади — невеликого селища, міста, області, регіону. Тематичне партнерство об’єднує певних суб’єктів навколо розв’язання актуальної для всієї країни проблеми. Одне з основних правил для коаліцій: партнерство має бути вигідним для кожного з партнерів. Існує багато форм коаліцій. Як правило, всі вони поділяються на три типи. ВІЛЬНА НЕФОРМАЛЬНА КОАЛІЦІЯ. Такий тип коаліції означає, що кілька представників від різних груп збираються на регулярні зустрічі для обміну поточною інформацією та координації зусиль своїх організацій у тому напрямі, який, за взаємною згодою цих груп, є загальним напрямом їх

спільної роботи. Усі групи зберігають повну автономію; коаліція діє як єдине ціле лише в тих випадках, коли всі без винятку групи дають на це свою згоду. Зазвичай така коаліція не має ні назви, ні спеціального штату, ні будь-яких інших засобів, окрім тих, які надходять безпосередньо від самих груп. ОРГАНІЗОВАНА НЕФОРМАЛЬНА КОАЛІЦІЯ. Коаліція такого типу зазвичай має назву, низку завдань загального характеру, структуру формального представництва і механізм ухвалення групових рішень. Досить часто організації, що входять до її складу, підписують угоду про основні принципи коаліційної діяльності, проте при цьому зберігають право ухвалювати власні рішення щодо політики та конкретних дій. ФОРМАЛЬНА КОАЛІЦІЯ. Формальна коаліція існує як самостійна одиниця і діє автономно від імені організацій, що входять до її складу. У документах такої коаліції зазвичай зазначено її місію і перелічено її найважливіші завдання. Представники організацій утворюють координаційну раду, яка здійснює контроль за роботою добровольців або штатних співробітників. Формальна коаліція має незалежні фонди та ресурси. Окремі групи коаліції, які є її членами, підкоряються колективним рішенням, прийнятим коаліцією в цілому. Визначають такі елементи успішного партнерства: • взаємна довіра, взаємодоповнювальні сильні сторони, взаємна

Розділ II

|

103 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

•

•

• •

відповідальність, спільне прийняття рішень і двосторонній обмін інформацією; чітко визначені цілі, рівномірний розподіл вигод і витрат, чіткі показники та механізми оцінювання діяльності, чітке окреслення обов’язків і механізму оскарження рішень; спільне бачення і розуміння взаємності у схемі обміну за принципом «давати — брати»; взаємна підтримка і конструктивний захист інтересів; прозорість у фінансових питаннях, готовність працювати разом упродовж тривалого строку, визнання інших партнерств.

На координаційній зустрічі керівників центрів правової інформації та консультацій у листопаді 2013 року було затверджено та підписано МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ МІЖ УЧАСНИКАМИ МЕРЕЖІ ЦЕНТРІВ. Цей Меморандум передбачає таке: • підвищення кваліфікації учасників мережі: проведення спільних навчальних заходів, семінарів та тренінгів, залучення фахівців права до роботи центрів, навчання правових консультантів у громадах.

• спільна інформаційна та просвітницька діяльність: розробка та наповнення спільної інформаційної платформи («Правовий простір») — надання матеріалів, статей, успішних практик, співпраця

з Інформаційним ресурсним центром, розбудова бази даних мережі (заповнення анкет), проведення інформаційних кампаній на локальному, регіональному та національному рівнях, розповсюдження інформації про діяльність центрів у регіонах, розробка спільних інформаційних продуктів, проведення інформаційних заходів, підвищення правової культури населення та правова просвіта у громадах.

• узагальнення досвіду роботи центрів: систематичний обмін досвідом, висвітлення історій успіху, уніфікація звітності, обговорення стратегічно важливих справ, обмін експертним потенціалом партнерів, можливість отримання консультацій, розробка «бібліотеки» мережі, створення робочих груп з розробки посібників та навчальних матеріалів.

• просування сталої системи первинної правової допомоги: ведення переговорів з органами місцевого самоврядування, сприяння лобіюванню системи безоплатної правової допомоги в громадах, активне залучення громади до діяльності центрів, підтримка ініціатив партнерів (звернення до влади, петиції, адвокасі-кампанії), підвищення довіри, авторитету, спроможності та можливостей центрів та мережі.

• надання безоплатної первинної

104 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

правової допомоги населенню: аналіз потреб громад та пошук шляхів вирішення проблем, розширення сфери послуг, потрібних громадам, впровадження нових альтернативних видів роботи, регулярна участь в он-лайн консультаціях, розробка та дотримання спільних стандартів якості БПД у роботі центрів.

• розвиток спроможності мережі: спільна розробка та затвердження стратегії діяльності мережі, реалізація мережевих регіональних та локальних проектів, розробка тематичних

напрямків.

• робота із законодавством: аналіз законодавства, підготовка змін до законодавства, моніторинг виконання. У межах діяльності мережі також проводяться різноманітні навчальні заходи (тренінги, семінари), формальні та напівформальні координаційні й орієнтаційні зустрічі, працюють інформаційно-комунікаційні майданчики (зокрема, інформаційний ресурс «Правовий простір», сторінка на Facebook, google-група), плануються та проводяться спільні моніторингові, інформаційні та адвокаційні кампанії.

§5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ, КОНТРОЛЮ ТА МОНІТОРИНГУ Оцінювання роботи центру правової допомоги слугує для виконання різних завдань у контексті його подальшої діяльності. Оцінка дає змогу виділити успіхи. Для центру дуже важливо визначити ті напрями, що реалізуються більш успішно. Аналізуючи ті чи інші успішні практики, знаходячи основні елементи, що стали причиною успіху, можна зрозуміти, в який бік рухатися далі, розвитку яких елементів надалі треба приділити увагу. Також відстеження й фіксація позитивних моментів у

реалізації проекту є дуже важливими, оскільки вони сприяють зростанню мотивації співробітників центру. Оцінка відзначає слабкі місця діяльності центру. Це дає змогу врахувати чинники, що дають негативний ефект, і надалі уникати їх у роботі. Оцінка вказує на напрями діяльності, які вимагають зміни. Таким чином відбувається своєчасне реагування на негативні аспекти у роботі центру, їх зміна, корекція напрямів діяльності або застосовуваних методів. Оцінка допомагає визначити стратегію подальшого розвитку. Керівник центру так чи інакше планує подальшу стратегічну діяльність, визначає пріоритетні напрями та замислюється

Розділ II

|

105 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

над перспективами тих чи інших стратегій. Крім безпосередніх управлінських дій, здійснюваних під час виконання проекту, необхідним є і застосування контролю за тим, що відбувається. В ідеальному варіанті оцінювання — безперервний процес, який починається разом із виникненням ідеї про створення центру, супроводжує його діяльність протягом усього часу існування й закінчується або разом із завершенням самої програми, або за якийсь час після її закінчення. Одним з методів внутрішнього оціночного супроводу діяльності центру є моніторинг. У процесі діяльності моніторинг потрібен для спостереження за тим, що відбувається в центрі, для відстеження його ефективності та впливу в громаді. Цей інструмент використовується для того, щоб розуміти, наскільки заплановані дії відповідають попереднім очікуванням, розрахункам та обраним підходам. Найбільш істотними складовими моніторингу є: • перелік характеристик, що підлягають спостереженню. Попередній аналіз, насамперед аналіз ризиків, ресурсів і потреб, дає змогу встановити найбільш важливі характеристики, що справляють істотний вплив на діяльність центру; • індикатори та показники, на підставі яких слід судити про стан тих чи інших аспектів, стадій діяльності центру в цілому та спостережувану динаміку.

• частота і місця проведення вимірів. Від цього параметра, так само як і від правильності вибору індикатора, багато в чому залежить чутливість моніторингу до подій, що відбуваються в центрі. Зручним засобом такого спостереження стають заздалегідь розроблені або передбачені індикатори відповідності. Індикатори для центрів правової інформації та консультацій поділяються на кількісні та якісні.

ОСНОВНІ КІЛЬКІСНІ ІНДИКАТОРИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ КІЛЬКІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ Один із головних індикаторів, який дає змогу відстежувати, як конкретна громада приймає центр. Дані для індикатора можна отримати з журналу реєстрації звернень громадян до центру та з журналу реєстрації звернень на виїзді. Коректне використання індикатора можливе за умови урахування показників індикатора «динаміка звернень». РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОСЛУГАМИ (НА ОСНОВІ КІЛЬКІСНОЇ ОБРОБКИ АНКЕТ) Це оцінка рівня якості діяльності центру та рівня задоволеності відвідувачів послугами центру. Кожен відвідувач після прийому у спеціаліста центру має заповнити спеціальну оціночну анкету, розділи якої визначають рівень внутрішньої задоволеності відвідувачів від спілкування зі спеціалістом. Бажано, щоб анкети були анонімними та щоб

106 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

відвідувачі залишали їх у спеціальних скриньках, — це дасть змогу підвищити рівень відкритості відвідувачів. Наприкінці визначеного періоду координатор центру відкриває скриньку та підраховує кількісні показники анкет. Отримані дані сприяють підвищенню якості діяльності центру та допомагають коригувати відносини з відвідувачами. КІЛЬКІСТЬ ПІДГОТОВЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ Цей індикатор безпосередньо пов’язаний із індикатором «кількість звернень». Шляхом порівняння кількості звернень та кількості підготовлених документів, з урахуванням тематики питань, з яких звертались відвідувачі, та даних індикатора «рівень задоволеності послугами», можна визначити якість надання послуг центром. Відвідувачі звертаються по допомогу в конкретному правовому питанні та чекають надання практичної допомоги. Якщо кількість підготовлених документів буде значно нижча, ніж кількість відвідувачів, та це знайде відображення в рівні задоволеності послугами, то можна говорить про не досить ефективну роботу центру. КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ У ЗМІ (ІНДИКАТОР РІВНЯ ЗОВНІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ) Одним з напрямів роботи центру має бути правопросвітницька діяльність. Кількість виступів у ЗМІ свідчить про активність спеціалістів центру в правопросвітницькій діяльності. До «виступів у ЗМІ» можна зарахувати статті, публікації, коментарі з правових питань, відгуки на події та інші інформаційні повідомлення, підготовлені та розповсюджені в рамках роботи

центру правової допомоги. Індикатор є ефективним за умови порівняння з кількістю виступів за аналогічні періоди діяльності центру в минулому. КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ СПІВРОБІТНИКІВ ЦЕНТРУ ТА ЇХ УЧАСТІ У ПУБЛІЧНИХ ЗАХОДАХ Участь представників центру в публічних заходах є невід’ємною складовою його успішної діяльності. Індикатор є ефективним за умови порівняння з кількістю виступів за аналогічні періоди діяльності центру в минулому. КІЛЬКІСТЬ ВІДГУКІВ ПРО РОБОТУ ЦЕНТРУ (МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ) Одним з індикаторів діяльності центру є кількість згадувань, що їх видають пошукові системи в Інтернеті. Для отримання даних у пошуковій системі як параметр пошуку задається повна назва центру та підраховуються кількість посилань на інтернет-сайти. Індикатор є ефективним за умови порівняння з даними минулих періодів та дає змогу відслідковувати рівень активності центру та його зовнішньої комунікації ДИНАМІКА ЗВЕРНЕНЬ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ ЗВЕРНЕНЬ З МОМЕНТУ СТВОРЕННЯ) Індикатор тісно пов’язаний з індикатором «Кількість звернень». Для ефективного використання необхідно порівняти кількість відвідувачів за певний період з кількістю відвідувачів за аналогічний період у минулому. Індикатор дає змогу визначити рівень поширення інформації про діяльність центру в певній територіальній громаді та залучення нових клієнтів.

Розділ II

|

107 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

КІЛЬКІСТЬ ПОШИРЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (НАКЛАД ГАЗЕТИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ БУКЛЕТІВ, КІЛЬКІСТЬ СТАТЕЙ ТОЩО)

КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ (ОЦІНКА РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ)

Індикатор окреслює масштаби зовнішньої правопросвітницької діяльності центру. Працівники центру мають обліковувати приблизну кількість отримувачів інформації про центр та отримувачів інформаційних продуктів, виготовлених у рамках роботи центру. Індикатор є ефективним за умови порівняння з даними минулих періодів та дає змогу відстежувати рівень активності центру в розповсюдженні інформації та рівень зовнішньої комунікації в громаді.

Одним з індикаторів ефективності роботи центру є кількість персоналу, задіяного в його роботі. Індикатор визначає відповідність складу працівників центру рекомендованому мінімальному переліку персоналу центру, описаному в інших розділах цього посібника. КІЛЬКІСТЬ СУДОВИХ СПРАВ

Наявність та кількість судових справ у визначеному періоді свідчить про рівень комплексного підходу КІЛЬКІСТЬ ОПРИЛЮДНЕНИХ ІСТОРІЙ працівників центру до вирішення УСПІХУ (ДРУКОВАНІ ЗМІ, МЕРЕЖА питань відвідувачів. Індикатор є ІНТЕРНЕТ) ефективним за умови порівняння Центр правової інформації та з даними минулих періодів та консультацій повинен постійно визначає рівень довіри мешканців працювати над поширенням громади до послуг центру. успішних прикладів своєї діяльності. Оприлюднення у друкованих та електронних ЗМІ історій успіху є ефективною практикою поширення позитивної інформації про центр, формування іміджу успішної організації та підвищення довіри громадян. Працівники центру мають обліковувати кількість поширених успішних історій та наклади засобів масової інформації. Індикатор є ефективним за умови порівняння з даними минулих періодів та визначає рівень активності персоналу центру в формуванні позитивного іміджу та підвищення довіри мешканців громади.

ОСНОВНІ ЯКІСНІ ІНДИКАТОРИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ ЧАСОВА ДОСТУПНІСТЬ Одним із індикаторів якості діяльності центру є часова доступність безоплатної правової допомоги. У попередніх розділах цього посібника зазначено мінімальні вимоги щодо доступу громадян до допомоги спеціалістів центру. Рівень відповідності цим вимогам з точки зору часу доступу громадян до правової допомоги є індикатором якості.

108 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

НАЯВНІСТЬ ДОВІДКОВОІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ ТА ВІДВІДУВАЧІВ Кожен центр повинен мати матеріали довідково-інформаційного характеру (довідкові видання, методичні посібники, збірники законів та кодекси, бажано з коментарями) тощо. Рівень забезпеченості центру матеріалами довідково-інформаційного характеру та фізична можливість для їх використання відвідувачами центру є якісним показником ефективності. ФІЗИЧНА ДОСТУПНІСТЬ ЗРУЧНІСТЬ РОЗТАШУВАННЯ

ЦЕНТРУ,

Місце розташування центру має велике значення для ефективності його роботи. Найбільш зручним для відвідувачів є розміщення в центрі міста, на першому поверсі будинку (бажано обладнаного пандусом), біля зупинок громадського транспорту. Рівень фізичної доступності є суттєвим показником, який впливає на ефективність роботи центру, адже серед клієнтів центру часто трапляються люди похилого віку, з обмеженими можливостями або батьки з дитячими візочками. НАЯВНІСТЬ РОЗДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ У кожному центрі має бути наявний роздатковий матеріал, який можуть отримати відвідувачі центру, — буклети, брошури, флаєри, листівки тощо. Рівень забезпеченості роздатковим матеріалом є суттєвим показником якості роботи центру.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ Центр правової інформації та консультацій обов’язково має залучати до співпраці професійного юриста/юристів. Оскільки відвідувачі звертаються з різних питань, то для успішної діяльності центру необхідно, щоб юристи мали знання та досвід роботи в різних галузях права — цивільному, адміністративному тощо. Рівень кваліфікації спеціалістів, наявність досвіду роботи є одним із найважливіших показників якості роботи центру. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ГРОМАДИ ПРО НАЯВНІСТЬ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРУ Оскільки для успішної діяльності центру необхідним є поширення інформації про його послуги для мешканців громади, то одним із індикаторів якості виступає рівень поінформованості громадян про діяльність центру. Оцінка рівня поінформованості здійснюється за допомогою одночасного використання кількісних індикаторів «Кількість звернень» і «Динаміка звернень» та аналізу анкет щодо рівня задоволеності послугами, в яких зазначається, звідки відвідувач дізнався про центр. НАЯВНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ Ще одним показником ефективності діяльності центру є визнання громадою його корисної ролі, що виявляється у формі фінансування подальшої діяльності з надання безоплатної правової допомоги з місцевих джерел. Наявність фінансової підтримки з боку

Розділ II

|

109 П О Т О Ч Н І А С П Е К Т И Д І Я Л Ь Н О С Т І Ц Е Н Т Р І В П РА В О В О Ї І Н Ф О Р М А Ц І Ї ТА К О Н С У Л ЬТА Ц І Й У Г Р О М А Д І

громади свідчить про високий рівень довіри та визнання центру як необхідної структури у громаді. Рівень успішності локального фандрейзингу є значущим показником якості діяльності центру.

успішної діяльності центру. Оцінювання діяльності центру з боку сторонніх суб’єктів є важливим елементом у визначенні рівня ефективності роботи центру.

НЕВІДКЛАДНІСТЬ НАДАННЯ ДОПОМОГИ Одним зі значущих показників ефективності діяльності центру є невідкладність надання безоплатної правової допомоги. Досить часто трапляються випадки, коли потрібна невідкладна допомога — призначено дату судового засідання, наближається строк подання апеляційної чи касаційної скарги, необхідно терміново підготувати запит чи заяву тощо. Можливість надання невідкладної допомоги — суттєвий індикатор якісної роботи центру. Відстежити рівень ефективності напрямку за цим індикатором можна за допомогою журналу реєстрації громадян та анкет оцінювання задоволеності відвідувачів.

ОПИТУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ ЦЕНТРУ ЗА ДЕЯКИЙ ЧАС ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ Для моніторингу якості роботи центру та рівня задоволеності клієнтів рекомендується використовувати повторне опитування (особисте або телефонне) відвідувачів за 6-12 місяців після отримання правової допомоги. Рівень задоволеності клієнта після того, як минув тривалий час, є важливим індикатором ефективності роботи центру та маркером позитивного/ негативного іміджу центру в громаді.

ОПИТУВАННЯ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ ВИКОНКОМІВ МІСЬКИХ РАД ТА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ — ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ ВІД ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ І ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ (СТОРОННІХ СУБ’ЄКТІВ) Одним із інструментів оцінювання якості надання послуг центром є опитування працівників органів місцевого самоврядування та інших державних установ. Оскільки значна частина клієнтів центру звертається саме із соціальних питань та з питань, що стосуються компетенції місцевих органів влади, то співпраця з їх працівниками є необхідною умовою

ВИБІРКОВИЙ МОНІТОРИНГ СПРАВ (ОБИРАЮТЬСЯ РІЗНІ СПРАВИ РІЗНИХ ЮРИСТІВ) З метою моніторингу якості надання правових послуг рекомендовано у визначені проміжки часу проводити вибірковий моніторинг справ клієнтів. Для забезпечення об’єктивності моніторингу бажано залучити до його проведення незалежного консультанта. Для вивчення вибираються різні справи різних юристів та проводиться аналіз ведення справи та вчасності й результативності дій юриста. Вибіркове дослідження справ добре ілюструє якість роботи юристів центру. Робота центру правової допомоги вкрай потребує моніторингу, оскільки це процес, що включає низку безперервних або періодичних

110 С Т В О Р Е Н Н Я Ц Е Н Т Р І В Б Е З О П Л АТ Н О Ї П РА В О В О Ї Д О П О М О Г И У Г Р О М А Д А Х

дій, спостерігаючи за якими можна отримати необхідний обсяг інформації для подальшого аналізу та відповідного коригування напрямів і стандартів діяльності. Водночас моніторинг — це конструктивний інструмент виявлення та оцінювання змін, що можуть забезпечити позитивні результати в діяльності центру. Внутрішній моніторинг, здійснюваний координатором центру, може бути корисним у плані забезпечення

самоконтролю й здатності реагувати на поточні події та можливі зміни. Окремою темою є зовнішній моніторинг ефективності діяльності центру. Ця діяльність потребує значних фінансових ресурсів, тож її доцільність безпосередньо залежить від наявності у центра фінансування або від зацікавленості донора. Зовнішній моніторинг та оцінка ефективності зазвичай передбачають аудит результативності, проведення інспектувань, глибинні інтерв’ю тощо.

ДОДАТКИ

113 Д ОД АТ К И Додаток №1

УКРАЇНА

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ СКАДОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ РІШЕННЯ ХХІV ПОЗАЧЕРГОВОЇ СЕСІЇ від 26 грудня 2012року

№ 423

Про створення комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве само-врядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», наказу Мін’юсту України від 28 березня 2012 року за № 483/5, зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 29 березня 2012 року за №474/20787 з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Скадовського району Херсон-ської області, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, міська рада ВИРІШИЛА: 1. Створити комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області».

2. Затвердити положення про комунальну установу «Центр з надання безоплатної пер-винної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» (Додаток № 1) .

3. Затвердити бюджет комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» в розмірі 124169,00.грн. ( сто двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев’ять грн. 00 копійок ), міську програму щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Херсонської та штатний розпис на три посади. ( Додаток № 2, 3 ).

3.1. Преміювання працівників Центру здійснюється в межах економії фонду заробітної плати та коштів отриманих з інших джерел не заборонених законодавством України.

114 Д ОД АТ К И

4. Призначити директором комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» Уповноваженого з прав людини міської ради, депутата Скадовської міської ради Шульгу Івана Васильовича. Приступити до виконання обов’язків директора з 01.02.2013 року.

5. Доручити секретарю міської ради Бутенко О.І. здійснити організаційноправові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства.

6. Внести зміни та затвердити нову редакцію Положення про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради ( Додаток № 4 ).

7. Міському голові закріпити за комунальною установою « Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» на праві оперативного управління майно та приміщення каб. №4 в адміністра-тивній будівлі Скадовської міської ради, що розташована за адресою: 75700, Херсонська обл.., Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Гагаріна 63, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням.

8. Фінансово-господарському відділу міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Скадовська.

9. Виконкому міської ради, в термін до 15.01.2013 раку, підготувати звернення до Скадов-ської районної ради про виділення субвенції міському бюджету на утримання комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» для надання безоплатної первинної пра-вової допомоги жителям Скадовського району.

10. Контроль за виконанням рішення міської ради покласти на секретаря міської ради Бутенко О.І., постійну комісію з питань депутатської діяльності та етики (мандатна), дотриманню Статуту територіальної громади міста Скадовська, регламенту роботи ради, законності та розгляду звернень громадян, виконуючу обов’язки начальника фінансово-господарському відділу виконкому міської ради Сокольченко Ю. М. Міський голова

О.В.Гавриш

115 Д ОД АТ К И Додаток №2

Додаток №1 до рішення Скадовської міської ради № 423 від 26.12.2012р.

ПОЛОЖЕННЯ про комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області » (далі – Центр), утворюється за рішенням Скадовської міської ради з урахуванням потреб територіальної громади міста Скадовська для надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

1.2. Повна назва: Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області » 1.3. Скорочена назва: КУ « Скадовський Центр правової допомоги ».

1.4. Засновником комунальної установи є Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області (далі - Засновник).

1.5. Місцезнаходження КУ « Скадовський Центр правової допомоги »: 75700, Україна, Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, вулиця Гагаріна, 63, офіс 4.

1.6. Центр є бюджетною неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права.

1.7. Центр є юридичною особою та згідно з законодавством набуває статусу юридичної особи від дати її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, та відділенні Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки.

1.8. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про безоплатну правову допомогу», іншими нормативно-правовими актами законодавства України, рішеннями Скадовської міської ради, цим Положенням, яке розроблено на основі Типового положення «Про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 483/5 від 28.03.2012.

116 Д ОД АТ К И

2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЦЕНТРУ 2.1. Основним завданням Центру є забезпечення доступу до інформування мешканців міста Скадовська про їх права і свободи, порядок їх реалізації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

2.2. Діяльність Установи ґрунтується на принципах: • верховенства права; • законності; • доступності безоплатної правової допомоги; • забезпечення якості безоплатної правової допомоги.

2.3. Центр відповідно до покладених на нього завдань: • розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги; • надає правову інформацію; • надає консультації і роз’яснення з правових питань; • складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру); • надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів; • узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подає інформацію Скадовській міській раді.

2.4. Центр під час виконання покладених на неї завдань: • взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місце-вого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами; • сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації надання безоплатної правової допомоги; • сприяє волонтерській діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги; • веде облік проведеної роботи з надання безоплатної правової допомоги та готує ста-тистичні та інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що належать до її компетенції.

117 Д ОД АТ К И

2.5. Центр має право: • вносити виконавчим органам ради пропозиції щодо вдосконалення роботи з надання безоплатної правової допомоги; • подавати пропозиції до проекту бюджету міста Скадовська, програм соціально-економічнлого розвитку міста, цільових програм, з питань, що належать до його компетенції; • залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх кері-вниками для розгляду питань, що належать до їх компетенції; • одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до його компетенції.

3. УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРОМ 3.1. Управління Центром здійснюється її Засновником.

3.2. До виключної компетенції Засновника належить: 3.2.1. Затвердження Положення про Центр, внесення до нього змін, доповнень.

3.2.2. Прийняття рішень про припинення діяльності Центру 3.3. Центр у своїй діяльності взаємодіє з юристами-спеціалістами виконкому Скадовської міської ради.

3.4.Безпосереднє керівництво Центром здійснює директор – Уповноважений з прав людини міської ради, який призначається та звільняється з посади міською радою відповідно до Положення про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради.

3.5. Директор - Уповноважений з прав людини: • організовує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, звітує перед Скадовською міською радою; • видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання; • призначає на посади та звільняє з посад працівників Центру, розподіляє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників Центру та застосування до них дисциплінарних стягнень; • вносить на розгляд Скадовської міської ради, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису Центру; • здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав, свобод людини і громадянина та

118 Д ОД АТ К И

• • •

• •

виконання обов’язків; за погодженням з Скадовською міською радою, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечує доступність, своєчасність та якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається Центром; забезпечує регулярне вивчення потреб, рівня задоволеності осіб, що звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає Скадовській міській раді, не рідше ніж раз на рік; забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

3.6. Працівниками Центру, до повноважень яких належить безпосередньо надання без-оплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником.

4. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 4.1. Центр є неприбутковою установою. Фінансування Центру здійснюється з бюджету Скадовської міської ради та інших джерел, не заборонених законодавством.

4.2. Джерелами формування майна Центру є: • майно, передане Засновником; • майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених законодавством джерел; • майно, передане юридичними та фізичними особами 4.3. Майно, передане Центру Засновником, закріплюється за ним на праві оперативного управління.

4.5. Центру забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина.

5. ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ 5.1. Припинення Центру здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

5.2. Реорганізація Центру здійснюється за рішенням Засновника.

5.3. Ліквідація Центру здійснюється за рішенням Засновника, суду, або господарського суду у випадках, передбачених законодавством.

119 Д ОД АТ К И

5.4. Ліквідація Центру здійснюється призначеною Засновником ліквідаційною комісією, а у випадках ліквідації Центру за рішенням суду ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

5.5. Ліквідація Центру вважається завершеною, а Центр припиняє свою діяльність з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру.

5.6. При припиненні Центру працівникам, що звільнюються, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України. Секретар міської ради О. І. Бутенко

(найменування міста, району, області)

830,00

1320,00

2270

2281

2282

2700

5000*

УСЬОГО

Головний бухгалтер (число, місяць,рік) МП**

Керівник

2230

(підпис)

(підпис)

1810,00

830,00

810,00

630,00

2341,00

6

7

170,00

2341,00

6450,00

(ініціали і прізвище)

(ініціали і прізвище)

810,00

370,00

2341,00

6450,00

травень

170,00

2341,00

6450,00

8

червень

1310,00

2220

2341,00

5 6450,00

квітень

10271,00

2330,00

2120

4

6450,00

березень

810,00

3

6408,00

2

2110

1

Оплата праці Нарахування на оплату праці Медикаменти та перев’язувальні матеріали Продукти харчування Оплата комунальних послуг та енергоносіїв Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку Соціальне забезпечення Інші видатки

лютий

10771,00

1810,00

170,00

2341,00

6450,00

9

липень

9771,00

810,00

170,00

2341,00

6450,00

10

серпень

9771,00

810,00

170,00

2341,00

6450,00

11

Вересень

10431,00

810,00

830,00

2341,00

6450,00

12

жовтень

810,00

830,00

2341,00

6450,00

14

грудень

10431,00 10431,00

810,00

830,00

2341,00

6450,00

13

листопад

(грн)

124169,00

12730,00

0,00

0,00

0,00

6000,00

0,00

0,00

28081,00

77358,00

15

разом на рік

Д ОД АТ К И

10888,00 11431,00 10231,00 9971,00 9771,00

січень

КЕКВ

Найменування

(код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 250404 Інші видатки )

код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 01 Апарат місцевої ради

Вид бюджету МІСЦЕВИЙ

ПЛАН АСИГНУВАНЬ (за винятком надання кредитів з бюджету) ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ НА 2013 РІК 38447367 КУ «Скадовський Центр правової допомоги» (код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи) м. Скадовськ Херсонської обл.

120 Додаток №3

121 Д ОД АТ К И БЮДЖЕТ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

Перелік заходів програми

КЕКВ КФК

Розпорядник коштів (виконавець програми)

Строк виконання заходу

Джерела фінансування

Додаток №4

Орієнтовний обсяг фінансування (тис. грн.)

250404

124,169

Оплата праці

2110

77,358

Нарахування на заробітну плату

2120

28,081

Предмети, матеріали та інш.

2210

4,930

Оплата послуг (крім комунальних)

2240

Видатки на відрядження

2250

3,0

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

2270

6,0

Всього:

КУ «Скадовський Центр правової допомоги»

1-4 квартали 2013 року

Кошти місцевого бюджету – загального фонду

4,8

124,169

122 Д ОД АТ К И КОШТОРИС на 2013 рік 447367 КУ «Скадовський Центр правової допомоги» (код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи) м. Скадовськ Херсонської обл.

Додаток №5

(найменування міста, району, області)

Вид бюджету МІСЦЕВИЙ код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 01 Апарат місцевої ради код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 250404 Інші видатки) Усього на рік Найменування

Код

1 НАДХОДЖЕННЯ - усього Надходження коштів із загального фонду бюджету Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч.

- Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності Плата за оренду майна бюджетних установ Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) (розписати за підгрупами) - Інші джерела власних надходжень бюджетних установ Благодійні внески, гранти та дарунки Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів Кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право (розписати за підгрупами) інші надходження, у т.ч.

Загальний фонд

Спеціальний фонд

РАЗОМ

2

3

4

5

х

124 169,00

-

124 169,00

х

124 169,00

Х

124 169,00

х

-

-

-

25010000

Х

-

-

25010100

Х

-

-

25010200

Х

-

-

25010300

Х

-

-

25010400

Х

-

-

Х

-

-

25020000

Х

-

-

25020100

Х

-

-

25020200

Х

-

-

25020300

Х

-

Х

-

-

Х

-

-

(грн.)

123 Д ОД АТ К И інші доходи (розписати за кодами класифікації доходів бюджету) фінансування (розписати за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання) повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, класифікації кредитування бюджету) ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ - усього Поточні видатки Оплата праці і нарахування на заробітну плату Оплата праці Заробітна плата Грошове забезпечення військовослужбовців Нарахування на оплату праці

Х

-

-

Х

-

-

Х

*

*

х

124 169,00

-

124 169,00

2000

124 169,00

-

124 169,00

2100

105 439,00

-

105 439,00

2110

77 358,00

-

77 358,00

2111

77 358,00

-

77 358,00

2112

-

-

-

2120

28 081,00

-

28 081,00

2200

18 730,00

-

18 730,00

2210

4 930,00

-

4 930,00

Використання товарів і послуг Предмети, матеріали, обладнання та інвентар Медикаменти та перев’язувальні матеріали Продукти харчування

2220

-

-

-

2230

-

-

-

Оплата послуг (крім комунальних)

2240

4 800,00

-

4 800,00

Видатки на відрядження Видатки та заходи спеціального призначення Оплата комунальних послуг та енергоносіїв Оплата теплопостачання Оплата водопостачання та водовідведення Оплата електроенергії

2250

3 000,00

-

3 000,00

2260

-

-

-

2270

6 000,00

-

6 000,00

2271

-

-

-

2272

360,00

-

360,00

2273

1 680,00

-

1 680,00

Оплата природного газу

2274

3 960,00

-

3 960,00

Оплата інших енергоносіїв

2275

-

-

Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку Обслуговування боргових зобов’язань Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань

2280

-

-

-

2281

-

-

-

2282

-

-

-

2400

-

-

-

2410

-

-

-

124 Д ОД АТ К И Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань Поточні трансферти Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям

2420

-

-

-

2600

-

-

-

2610

-

-

-

2620

-

-

-

2630

-

-

-

Соціальне забезпечення

2700

-

-

-

Виплата пенсій і допомоги

2710

-

-

-

Стипендії

2720

-

-

-

Інші виплати населенню

2730

-

-

-

Інші поточні видатки

2800

-

Капітальні видатки

3000

-

-

-

Придбання основного капіталу Придбання обладнання і предметів довгострокового користування Капітальне будівництво (придбання) Капітальне будівництво (придбання) житла Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів

3100

-

-

-

3110

-

-

-

3120

-

-

-

3121

-

-

-

3122

-

-

-

-

Капітальний ремонт

3130

-

-

-

Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)

3131

-

-

-

Капітальний ремонт інших об’єктів

3132

-

-

-

Реконструкція та реставрація Реконструкція житлового фонду (приміщень) Реконструкція та реставрація інших об’єктів Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури Створення державних запасів і резервів Придбання землі та нематеріальних активів Капітальні трансферти Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів Капітальні трансферти населенню

3140

-

-

-

3141

-

-

-

3142

-

-

-

3143

-

-

-

3150

-

-

-

3160

-

-

-

3200

-

-

-

3210

-

-

-

3220

-

-

-

3240

-

-

-

4110

-

-

4111

-

-

Надання внутрішніх кредитів Надання кредитів органам державного управління інших рівнів

-

125 Д ОД АТ К И Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям Надання інших внутрішніх кредитів

4113

-

-

-

Надання зовнішніх кредитів

4210

-

-

-

Нерозподілені видатки * Сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку «НАДХОДЖЕННЯ - усього». Керівник

9000

-

-

-

4112

(число, місяць, рік)

-

-

І.В.Шульга (підпис)

(ініціали і прізвище)

(підпис)

(ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер 22 лютого 2013 року

-

І.А.Овсепян

126 Д ОД АТ К И

№2229-VI від 24.07.2012р.

Додаток №6

Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (зі змінами) Рішення Одеської міської ради №2229-VI від 24.07.2012р. Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №3612-VI від 18.06.2013 Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №2506-VI від 21.12.2012 Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Створити комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі».

2. Затвердити положення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (додається) .

3. Доручити виконавчому комітету Одеської міської ради: 3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства.

3.2. Закріпити за комунальною установою «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» на праві оперативного управління майно, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням.

3.3. Привести власні нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення.

4. Департаменту фінансів Одеської міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Одеси.

5. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради виділити придатні офісні приміщення, необхідні для функціонування установи в кожному районі м. Одеси.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики. Міський голова О.Костусєв

127 Д ОД АТ К И

№ 2507-VI від 21.12.2012р.

Додаток №7

Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та затвердження Умов оплати праці працівників установи /внесено зміни та доповнення/ Внесено зміни та доповнення рішенням Одеської міськради №3353-VI від 16.04.2013р. Рішення Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012р. Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та затвердження Умов оплати праціпрацівників установи. Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про оплату праці», підпункту 3.4 Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи загальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Призначити директором комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Петрову Тетяну Іванівну.

2. Затвердити Умови оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (додаються).

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики; з планування, бюджету та фінансів.

Міський голова О. Костусєв

128 Д ОД АТ К И Додаток №8

УМОВИ

Додаток до рішення Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012р.

оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» 1. Розміри посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» установлюється згідно зі схемою коефіцієнтів співвідношень місячних посадових окладів працівників до мінімальної заробітної плати, наведеної в додатку до цих Умов. У випадках зміни мінімальної заробітної плати нарахування оплати праці проводиться без внесення змін до цих Умов та рішення Одеської міської ради про їх затвердження.

2. Посадовий оклад заступнику директора установлювати на 5 відсотків нижче ніж посадовий оклад директора.

3. Директору установи, в межах затвердженого фонду заробітної плати, надається право: 3.1. Установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат та надбавок до них.

3.2. Надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, що не перевищують середньомісячної заробітної плати працівника.

3.3. Затверджувати порядок та розміри преміювання працівників відповідно до їх особового внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці. Порядок і умови преміювання установлюються положенням про преміювання, затвердженим директором установи.

3.4. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, застосовувати до працівників заходи дисциплінарного стягнення, передбачені чинним законодавством.

4. Працівникам можуть установлюватися надбавки у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу: • за високі досягнення у праці; • за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); • за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

129 Д ОД АТ К И

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

5. Працівникам установлюються доплати у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу: •

за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;

•

за суміщення посад. Зазначені види доплат не встановлюються директору установи та його заступнику.

6. Конкретні розміри підвищень, доплат, надбавок, встановлені працівникам, та розміри преміювання, оголошуються наказом.

7. Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

8. Ці умови застосовуються з 01 січня 2013року.

Секретар ради О.Б.Бриндак

130 Д ОД АТ К И Додаток №9

Додаток до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» СХЕМА коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» до мінімальної заробітної плати № п/п

Найменування посади

Коефіцієнт співвідношення до мінімальної заробітної плати

1

Директор

1,40

2

Заступник директора

1,33

3

Начальник відділу

1,16

4

Головний спеціаліст - юрист

1,14

5

Провідний спеціаліст - юрист

1,12

6

Головний бухгалтер

1,11

7

Адміністратор

1

8

Прибиральниця

1

131 Д ОД АТ К И Додаток №10

Білоцерківська міська громадська організація “Правова єдність” 09100, м. Біла Церква р\р 26001153523 вул. Леваневського, 55МФО 380805 код ЄДРПОУ 35216903“Райффайзен Банк Аваль”

№ 69 Від 14 жовтня 2013 р. Міському голові Савчуку В.П. Шановний Василю Петровичу! Вже 6 років Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність» надає безкоштовні юридичні консультації жителям нашого міста через Центр правової інформації та консультацій, який діє за Вашого сприяння як міського голови м. Біла Церква та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». За цей час від Центру отримали правовому допомогу понад 21000 людей, переважно пенсіонери, безробітні, інваліди, батьки багатодітних сімей, люди похилого віку, одинокі матері та інші категорії малозабезпечених громадян. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» запровадження системи безоплатної правової допомоги покладає на органи місцевого самоврядування та передбачає надання безкоштовної правової допомоги за кошти місцевих бюджетів зокрема через проведення відкритого конкурсу. Сьогодні працівники Центру продовжують надавати жителям міста безкоштовні юридичні консультації та допомогу у складанні документів правого характеру. З метою створення в місті сталої та постійно діючої системи доступу громадян до безкоштовної правової допомоги просимо розглянути можливість проведення відкритого конкурсу відповідно до Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5. Також відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а саме ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» просимо розглянути можливість закладення коштів у місцевому бюджеті для проведення вказаного конкурсу між юридичними особами приватного права – недержавними організаціяминадавачами безкоштовних правових послуг. Голова БМГО “Правова єдність” Керівник Центру правової інформації та консультацій

С.І. Бурлака О.І. Настіна

132 Д ОД АТ К И Додаток №11

Проект РІШЕННЯ від ______________ 2013 року

№ _________ м. Біла Церква

Про деякі питання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква Розглянувши подання комісії у справах забезпечення законності, правопорядку та оборонної роботи від 08 листопада 2013 року №2-17-689, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5, міська рада вирішила: 1. Затвердити склад конкурсної комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква згідно із додатком.

2. Конкурсній комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква провести конкурс у відповідності до чинного законодавства України.

3. Відділу інформаційних ресурсів та зв’язків з громадськістю надати дане рішення для оприлюднення у засоби масової інформації.

4. Контроль за виконання цього рішення покласти на комісію у справах забезпечення законності, правопорядку та оборонної роботи. Міський голова

В.П.Савчук

133 Д ОД АТ К И

до рішення міської ради від _________ 2013 р. №___________

СКЛАД конкурсної комісії із залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква Антонюк Микола Анатолійович

- голова комісії, заступник міського голови;

Геращенко Альона Петрівна

- секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради Члени комісії:

Борзак Володимир Михайлович

- депутат міської ради (за згодою);

Гой Андрій Якович

- начальник Білоцерківського міського управління юстиції ( за згодою);

Дем’янчук Віктор Іванович

-начальник відділу звернень громадян виконавчого комітету міської ради;

Копаниця Валентина Григорівна

- начальник відділу-головний бухгалтер бухгалтерії виконавчого комітету міської ради;

Мельніченко Галина Борисівна

- начальник управління соціального захисту населення міської ради.

Секретар міської ради

О.Б.Олійник

134 Д ОД АТ К И Додаток №12

ЗАТВЕРДЖЕНО конкурсною комісією із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква протокол від «___»____2013 року № ______________ голова комісії, заступник міського голови М.А. Антонюк Конкурсна документація із залучення міської радою юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква 1. Найменування та місцезнаходження організатора конкурсу: Білоцерківська міська рада, вул. Я.Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, 09100.

2. Назва проекту: «Надання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква».

3. Перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: 3.1. надання правової інформації та консультацій; 3.2. роз’яснення норм законодавства; 3.3. правова оцінка документів; 3.4. правовий аналіз договорів; 3.5. допомога у написанні документів правового характеру: скарг, клопотань, заяв, звернень до органів влади, підприємств, установ, організацій всіх форм власності; 3.6. консультації щодо змісту та оформлення документів процесуального характеру; 3.7. роз’яснення компетенції та повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, їх структур, управлінь, служб; 3.8. обсяг послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: послуги мають надаватись в обсязі, необхідному для вирішення проблеми чи питання за зверненням; 3.9. територія послуг безоплатної первинної правової допомоги: місто Біла Церква; 3.10. строки надання послуг безоплатної первинної правової допомоги: з лютого по грудень 2014 року включно; 3.11. кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу: до 300 осіб щомісячно; 3.12. вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної

135 Д ОД АТ К И

4.

5.

6.

7.

первинної правової допомоги: 3.12.1. густонаселений мікрорайон міста; не далі ніж 250 метрів від зупинки громадського транспорту; 3.12.2. розташування приймальні на 1-му поверсі; 3.12.3. наявність пандусу або можливість безперешкодного входу в приміщення людей на інвалідних візках; 3.12.4. режим роботи точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги: робочі дні місяця, не менше 30 год. на тиждень. Вимоги щодо якості надання правових послуг: 4.1. послуги повинні відповідати державним стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії.

4.2. правова інформація, консультації, роз’яснення мають надаватись в день звернення, в повній мірі та необхідному об’ємі; 4.3. підготовані документи правового характеру повинні відповідати вимогам чинного законодавства та надаватись у строк не пізніше одного тижня. Кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу, а саме щодо наявності: 5.1. наявність штатних працівників та/або експертів відповідної кваліфікації, які можуть надавати первинну правову допомогу (спеціалісти, магістри права) в кількості не менше 4-х одиниць; 5.2. досвід надання послуг у сфері правової допомоги: практичний досвід надання правової допомоги не менше 3-х років.

5.3. вимоги до матеріально-технічної бази: 5.3.1. наявність комп’ютерного устаткування; 5.3.2. доступ до мережі Інтернет; 5.3.3. наявність у приміщенні стаціонарного телефону.

5.4. фінансова спроможність: річний оборот не менше 100000 грн. (не менше ста тисяч гривень) за останній рік. Вимоги до змісту, оформлення та порядку подання конкусних пропозицій: 6.1. Вимоги до змісту: конкурсна пропозиція має містити всі необхідні документи, які передбачені конкурсною документацією.

6.2. Конкурсна пропозиція має бути належним чином оформлена, у друковану вигляді; всі документи мають бути прошиті, пронумеровані, завірені печаткою суб’єкта приватного права, підписані уповноваженою особою, повноваження якої підтверджуються відповідно до чинного законодавства.

6.3. Конкурсна пропозиція подається у запечатаному конверті, уповноваженим представником учасника конкурсу або надсилається поштою рекомендованим листом, із зворотнім повідомленням, описом вкладення не пізніше 7 днів з дня отримання конкурсної документації. Перелік документів, які подаються учасниками конкурсу для підтвердження їх відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам: 7.1. оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

136 Д ОД АТ К И

фізичних осіб - підприємців; 7.2. оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не більше місячної давнини відносно дати розкриття конкурсних пропозицій; 7.3. копія статуту (положення) юридичної особи, завірена в установленому порядку.

8. Порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі: заявка про участь у конкурсі подається особисто учасником конкурсу через уповноважену особу згідно вимог діючого законодавства або надсилається поштою рекомендованим листом на адресу організатора конкурсу не пізніше ніж за 7 календарних днів з дня оголошення конкурсу. Заявка на участь у конкурсі подається до 03 січня 2014 року.

9. Порядок та строк подання конкурсних пропозицій: конкурсна пропозиція подається особисто учасником конкурсу через уповноважену згідно вимог діючого законодавства або надсилається поштою рекомендованим листом на адресу організатора конкурсу не пізніше 7 днів з дня отримання конкурсної документації.

10. Конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі.

11. Особою, яка здійснюватиме зв’язок з учасниками конкурсу є секретар конкурсної комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради Геращенко Альона Перівна, тел.. 5-59-83, ел.пошта bc_ mvk@bel.com.ua 12. З метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення до неї змін організатор конкурсу може проводити збори його учасників.

13. Місце, дата та час розгляду конкурсних пропозицій: Білоцерківська міська рада, вул. Я.Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, 09100, мала зала виконавчого комітету міської ради, 28 січня 2014 року об 11:00год.

14. Критерії та методика оцінки конкурсних пропозицій. Конкурсні пропозиції оцінюються за такими критеріями, які мають різну питому вагу (значущість) при оцінюванні, що враховується за допомогою коефіцієнтів: 14.1. досвід роботи та кваліфікація працівників, що надаватимуть правові послуги, - 25% (коефіцієнт 0,25); 14.2. досвід роботи учасника конкурсу у сфері надання правової допомоги, ділова репутація - 25% (коефіцієнт 0,25); 14.3. строки надання правових послуг - 20% (коефіцієнт 0,2); 14.4. вартість послуг з надання правової допомоги - 15% (коефіцієнт 0,15); 14.5. рівень матеріально-технічного забезпечення учасника конкурсу - 10% (коефіцієнт 0,1);

137 Д ОД АТ К И

14.6. фінансова спроможність учасника конкурсу - 5% (коефіцієнт 0,05); 14.7. Оцінка конкурсної пропозиції на відповідність кожному з критеріїв здійснюється за 10-бальною шкалою: від 1 (повна невідповідність вимогам критерію) до 10 (повна відповідність вимогам критерію) балів; 14.8. Результат оцінки кожної конкурсної пропозиції узагальнюється за формулою передбаченою додатком 2 Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року №891/5 таким чином: обчислюється середній бал за кожним критерієм (Ai). Для цього підраховується сума балів за кожним з критеріїв та ділиться на кількість членів комісії, що взяли участь в оцінюванні.

14.9. Для кожного критерію визначається середній бал з урахуванням коефіцієнта питомої ваги критерію (Ai Ki). Для цього відповідний середній бал (Ai) множиться на відповідний коефіцієнт питомої ваги критерію Ki. 14.10. Обчислюється підсумкова оцінка проектної пропозиції (∑ Ai Ki). Для цього всі середні бали Ai Ki додаються.

14.11. Оцінювання конкурсних пропозицій здійснюється кожним членом конкурсної комісії за бальною системою на підставі критеріїв, наведених у ці конкурсній документації.

14.12. Результати оцінювання кожної конкурсної пропозиції підписуються головою комісії, секретарем комісії та усіма її членами, які присутні на засіданні.

14.13. Переможцем конкурсу визнається той учасник, який отримав найвищу підсумкову оцінку (∑ Ai Ki), але не нижчу ніж 7 балів.

14.14. Якщо кілька учасників конкурсу отримали однакову найвищу підсумкову оцінку конкурсної пропозиції, переможцем конкурсу визнається учасник, який отримав вищий бал Ai Ki за критеріями з вищим коефіцієнтом питомої ваги.

15. Очікувана вартість проекту та/або загальний бюджет, доступний для його реалізації 36 000 грн. (тридцять шість тисяч гривень).

138 Д ОД АТ К И Додаток №13

ЗАТВЕРДЖЕНО конкурсною комісією із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква протокол від «___»____2013 року №______________ голова комісії, заступник міського голови М.А. Антонюк Інформація про оголошення конкурсу із залучення юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква 1. Найменування та місцезнаходження організатора конкурсу: Білоцерківська міська рада, вул. Я.Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, 09100.

2. Назва проекту: «Надання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква».

3. Перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: 1.1. надання правової інформації та консультацій; 1.2. роз’яснення норм законодавства; 1.3. правова оцінка документів; 1.4. правовий аналіз договорів; 1.5. допомога у написанні документів правового характеру: скарг, клопотань, заяв, звернень до органів влади, підприємств, установ, організацій всіх форм власності; 1.6. консультації щодо змісту та оформлення документів процесуального характеру; 1.7. роз’яснення компетенції та повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, їх структур, управлінь, служб; 1.8. обсяг послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: послуги мають надаватись в обсязі, необхідному для вирішення проблеми чи питання за зверненням; 1.9. територія послуг безоплатної первинної правової допомоги: місто Біла Церква; 1.10. строки надання послуг безоплатної первинної правової допомоги: з лютого по грудень 2014 року включно; 1.11. кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу: до 300 осіб щомісячно;

139 Д ОД АТ К И

1.12. вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги: 1.12.1. густонаселений мікрорайон міста; не далі ніж 250 метрів від зупинки громадського транспорту; 1.12.2. розташування приймальні на 1-му поверсі; 1.12.3. наявність пандусу або можливість безперешкодного входу в приміщення людей на інвалідних візках; 1.12.4. режим роботи точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги: робочі дні місяця, не менше 30 год. на тиждень.

4. Порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі: заявка про участь у конкурсі подається особисто учасником конкурсу через уповноважену згідно вимог діючого законодавства або надсилається поштою рекомендованим листом на адресу організатора конкурсу не пізніше ніж за 7 календарних днів з дня оголошення конкурсу. Заявка на участь у конкурсі подається до 03 січня 2014 року.

5. Порядок та строк подання конкурсних пропозицій: конкурсна пропозиція подається особисто учасником конкурсу через уповноважену згідно вимог діючого законодавства або надсилається поштою рекомендованим листом на адресу організатора конкурсу не пізніше 7 днів з дня отримання конкурсної документації.

6. Конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі.

7. Особою, яка здійснюватиме зв’язок з учасниками конкурсу є секретар конкурсної комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради Геращенко Альона Перівна, тел.. 5-59-83, ел.пошта bc_ mvk@bel.com.ua 16. З метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення до неї змін організатор конкурсу може проводити збори його учасників.

140 Д ОД АТ К И Додаток №14

ЗАТВЕРДЖЕНО конкурсною комісією із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква протокол від «___»____2013 року №______________ голова комісії, заступник міського голови М.А. Антонюк ФОРМА журналу обліку конкурсних пропозицій юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква 1. Найменування та місцезнаходження організатора конкурсу: Білоцерківська міська рада, вул. Я.Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, 09100.

2. Назва проекту: «Надання безоплатної первинної правової допомоги в м. Біла Церква у 2014 році». № з/п

Дата, час і спосіб отримання (особисто або поштою)

Повне найменування учасника конкурсу, який надав заявку про участь у конкурсі

Підпис особи, що зареєструвала заявку про участь у конкурсі

3. Інша інформація: 4. Прийняття заявок на участь у конкурсі закінчилася:______________ Секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради

Примітка

_________

А.П. Геращенко

141 Д ОД АТ К И Додаток №15

ЗАТВЕРДЖЕНО конкурсною комісією із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква протокол від «___»____2013 року №______________ голова комісії, заступник міського голови М.А. Антонюк (проект) Договор про надання на постійній (або тимчасовій основі) первинної правової допомоги на території міста Біла Церква м. Біла Церква

«___» _____________ 2013 року

Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради в особі міського голови Савчука Василя Петровича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надалі ЗАМОВНИК, з однієї сторони, _____________________________ ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ _____________________________________________надалі ВИКОНАВЕЦЬ - з другої сторони, уклали цей договір про таке: 1. Предмет договору 1.1. Виконавець зобов’язується надати послуги з безоплатної первинної правової допомоги у м. Біла Церква».

1.2. Перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: надання правової інформації та консультацій; роз’яснення норм законодавства; правова оцінка документів; правовий аналіз договорів; допомога у написанні документів правового характеру: скарг, клопотань, заяв, звернень до органів влади, підприємств, установ, організацій всіх форм власності; консультації щодо змісту та оформлення документів процесуального характеру; роз’яснення компетенції та повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, їх структур, управлінь, служб (далі- по тексту послуги).

1.3. Обсяг послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом: послуги мають надаватись в обсязі, необхідному для вирішення проблеми чи питання за зверненням.

142 Д ОД АТ К И

2. Якість послуг 2.1. Виконавець повинен надати Замовнику послуги, якість яких повинна відповідати державим стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії послуг.

2.2. Всі юридичні документи які готує Виконавець повинні відповідати положенням Конституції України, законам України та іншому чинному законодавству України.

3. Ціна договору 3.1. Ціна Договору становить 36 000 тисяч (тридцять шість тисяч гривень) в тому числі ПДВ 20%.

4. Порядок здійснення оплати 4.1.Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред’явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (далі — рахунок) та акта прийманняпередачі наданих послуг.

4.2. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства.

5. Надання послуг 5.1. Виконавець зобов’язується надавати послуги в приміщенні за адресами: 5.2. Виконавець зобов’язується надавати послуги згідно з графіком роботи, з понеділка по п’ятницю (згідно вимог конкурсної документації), крім не робочих днів визначених чинним законодавством.

5.3. Виконавець щоквартально подає Замовнику звіти про свою діяльність та на його вимогу інформацію про стан надання такої допомоги.

6. Права та обов’язки сторін 6.1. Замовник зобов’язаний: 6.1.1. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; 6.1.2. Прийняти надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до чинного законодавства України.

6.2. Замовник має право: 6.2.1. У разі невиконання зобов’язань Виконавцем Замовник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це Виконавця у строк за 3 (три) доби ; 6.2.2. Контролювати надання послуг у строки, встановлені цим договором; 6.2.3. Повернути рахунок Виконавцеві без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пунктах 4.1. і 4.2. договору.

143 Д ОД АТ К И

6.3. Виконавець зобов’язаний: 6.3.1. Забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором; 6.3.2. Виконавець зобов’язаний надавати безоплатну первинну правову допомогу, якісно в повному обсязі та у строки визначені цим договором та передбачені у конкурсній документації; 6.3.3. Виконавець повинен дотримуватися вимог Конституції України, Закону України «Про безоплатну правову допомогу» іншого чинного законодавства України та виконувати свої обов’язки відповідно до ділової етики, регламенту роботи та стандартів якості надання безоплатної правової допомоги.

6.4. Виконавець має право: 6.4.1. Своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги; 7. Відповідальність сторін 7.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

8. Обставини непереборної сили 8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).

8.2. Сторона, що не може виконувати зобов’язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 2 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

8.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є довідка, яка видається відповідним органом.

9. Вирішення спорів 9.1. У випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов’язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

9.2. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

10. Строк дії договору 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року.

10.2. Договір укладається і підписується у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу.

10.3. Договір може бути припинений у разі закінчення строку його дії, за згодою сторін, в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

144 Д ОД АТ К И

11. Місце знаходження та банківські реквізити сторін: Виконавець

«____»_________2014 року (підпис) М. П.

Замовник Адреса: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15 Р/р ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 Код ЄДРПОУ 04055009 Замовник Міський голова _______________В.П. Савчук «_____»________2014 року (підпис) М. П.

145 Д ОД АТ К И Додаток №16

ХЕРСОНСЬКА МІСЬКА РАДА XXXVІ сесія міської ради VІ скликання

РІШЕННЯ від 12.09.2014 № 1504 Про деякі питання безоплатної первинної правової допомоги в м. Херсоні У зв’язку з необхідністю організації сталої системи безоплатної первинної правової допомоги в місті Херсоні, з метою врегулювання відносин, пов’язаних із наданням безоплатної первинної правової допомоги, створення умов для залучення осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, керуючись Законом України «Про безоплатну правову допомогу», Порядком та критеріями залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5, статтями 25, 38-1, частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Регламент надання безоплатної первинної правової допомоги юридичними особами приватного права за кошти міського бюджету Херсона (додається) та склад конкурсної комісії із залучення Херсонською міською радою юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги в Херсоні згідно з додатком.

2. Департаменту бюджету і фінансів міської ради (Підперигора Р.С.) передбачити фінансування здійснення робіт із надання безоплатної первинної правової допомоги юридичними особами приватного права, в межах фінансового ресурсу міського бюджету на відповідні роки, починаючи з 2015 року, при затвердженні відповідної цільової програми.

3. Рішення набирає чинності з моменту його оприлюднення.

4. Управлінню громадських зв’язків міської ради (Міхєєва О.В.) висвітлити зміст даного рішення в засобах масової інформації, а відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (Букін В.О.) – на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів.

146 Д ОД АТ К И

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради мандатну, з питань депутатської діяльності, етики, законності, правопорядку, прав людини (Беліченко А.М.). Міський голова

В.В. Миколаєнко

147 Д ОД АТ К И Додаток №17

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення міської ради 12.09.2014 № 1504 РЕГЛАМЕНТ надання безоплатної первинної правової допомоги юридичними особами приватного права за кошти міського бюджету м. Херсона 1. Загальні положення 1.1. Регламент надання безоплатної первинної правової допомоги юридичними особами приватного права за кошти міського бюджету м. Херсона (далі – Регламент) – це акт Херсонської міської ради, в якому визначаються: − вимоги щодо надання послуги з надання безоплатної первинної правової допомоги (надання правової інформації; надання консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації) (далі – послуга); − склад, послідовність дій одержувача та надавача послуги, вимоги стосовно необхідного рівня її доступності та якості.

1.2. Послуга – результат діяльності юридичних осіб приватного права, що, відповідно до законодавства та місцевої нормативно-правової бази м.Херсона, забезпечує надання безоплатної первинної правової допомоги.

1.3. Безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

1.4. Надавачі послуг (далі – Надавачі послуг) – юридичні особи приватного права, що, відповідно до результатів конкурсу із залучення Херсонською міською радою юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги та укладеного з Херсонською міською радою договору, отримали право на здійснення такої діяльності.

1.5. Одержувач послуги (далі – Одержувач послуги) – фізична чи юридична особа, що звертається або звернулася за послугою безпосередньо або через свого законного представника до надавача послуги.

1.6. Запит про надання послуги – виражена в усній, письмовій чи електронній формі й представлена Надавачеві послуги вимога Одержувача послуги щодо надання послуги.

1.7. Контроль за повнотою та ефективністю застосування Регламенту здійснюється

148 Д ОД АТ К И

Херсонською міською радою.

1.8. Недотримання або неналежне дотримання Надавачем послуги вимог Регламенту, встановлення не передбачених законом або Регламентом обов’язків Одержувача послуги щодо здійснення дій та надання документів у зв’язку з одержанням послуги, порушення встановлених строків надання послуги тягне за собою відповідальність, передбачену законом та договором, укладеним з Херсонською міською радою.

1.9. Консультант – уповноважена особа Надавача послуги, що безпосередньо надає Одержувачам послугу в приміщенні приймальні, за дорученням Надавача послуги.

1.10. Приймальня Надавача послуги (далі – Приймальня) – місце/приміщення, де Одержувач може отримати послугу.

2. Перелік категорій Одержувачів послуги 2.1. Одержувачами послуги можуть бути всі особи, що перебувають під юрисдикцією України.

3. Перелік документів, необхідних для надання послуги 3.1. Запит про надання послуги надсилається або подається особами безпосередньо Надавачеві послуги.

3.2. Запит про надання послуги особам, визнаним судом недієздатними або дієздатність яких обмежена судом, надсилається або подається Надавачеві послуги їх опікунами чи піклувальниками.

4. Склад і послідовність дій, опис етапів надання послуги 4.1. Послідовність дій Одержувача послуги: − подання Надавачеві послуги запиту про надання послуги; − отримання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); отримання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

4.2. Послідовність дій Консультанта: − прийняття запиту про надання послуги; − реєстрація запиту в журналі реєстрації особистого обліку прийому осіб, які звернулись до Приймальні; − надання консультації в усній формі чи підготовка та надсилання відповіді заявнику.

5. Вимоги до строку надання послуги, а також до строків здійснення дій, прийняття рішень у процесі надання послуги

149 Д ОД АТ К И

5.1. У разі письмового запиту осіб про надання послуги, Надавач послуги надає послугу протягом десяти календарних днів із дня надходження звернення.

5.2. Якщо у запиті особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, то така правова допомога надається не пізніше ніж протягом трьох днів з дня отримання звернення.

6. Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні послуги 6.1. Консультант може відмовити в наданні послуги: − особам з явними ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння; − особам, які виказують ознаки агресії, неповагу чи вчинили правопорушення по відношенню до працівників Приймальні або Консультанта; − особам, які надали про себе чи про обставини справи завідомо неправдиву інформацію; − особам, які не надали всіх необхідних для вирішення справи документів та інформації по справі; − особам, які звертаються з одного і того ж питання повторно; − у випадку відмови клієнта надати інформацію про себе для внесення до журналу реєстрації.

6.2. Звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян.

6.3. Якщо під час особистого прийому встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, то працівник, який проводить особистий прийом, зобов’язаний роз’яснити їй порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

6.4. Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції Надавача послуги, до якого надійшло звернення особи, то протягом п’яти календарних днів він має надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.

7. Опис результату, який повинен отримати Одержувач послуги 7.1. Одержувач послуги отримує усну чи письмову консультацію з питань отримання правової інформації; консультації і роз’яснення з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

8. Інформація про платність або безоплатність надання послуги та розмір плати за її надання, якщо плата передбачена 8.1. Послуга надається на безоплатній основі.

150 Д ОД АТ К И

9. Вимоги до осіб, які безпосередньо забезпечують надання послуги, включаючи вимоги до їх кваліфікації (Консультантів) 9.1. Консультант повинен мати повну вищу юридичну освіту за освітньокваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стаж роботи за фахом не менше 2 років.

10. Вимоги до місця надання послуги, з урахуванням його доступності 10.1. Приміщення Приймальні повинно знаходитися на відстані не більше 500 м від найближчої зупинки громадського транспорту, на яку прибуває громадський транспорт з усіх мікрорайонів міста.

10.2. В інтересах осіб з обмеженими можливостями доступ до приміщення Приймальні повинен бути обладнаний з урахуванням їх потреб.

10.3. Місце надання послуги повинно бути забезпечено вільним доступом до санітарно-побутових приміщень, обладнане місцями для сидіння, місцем для підготовки документів.

11. Режим роботи Приймальні, порядок прийому Одержувачів послуг, у тому числі можливість одержання бланків запитів про надання послуги та їх реєстрації 11.1. Надання правової допомоги здійснюються Надавачем послуги відповідно до робочого графіка Приймальні, що має бути розміщений у засобах масової інформації, засновником яких є Херсонська міська рада, та офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів, але не рідше ніж 5 днів на тиждень та 8 годин щоденно.

12. Черговість надання послуги (здійснення дій та прийняття рішень) у разі перевищення попиту на послугу над можливістю її надання без очікування, у тому числі терміни й умови очікування надання послуги 12.1. Послуга надається в порядку надходження документів, який визначається за датою реєстрації та усних звернень громадян.

12.2. Прийом Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої вітчизняної війни, жінок, яким присвоєно Почесне звання України «Мати-героїня», пенсіонерів за віком та інвалідів І та ІІ груп проводиться першочергово.

13. Вимоги до інформаційного забезпечення Одержувача послуги при зверненні за одержанням та у ході надання послуги 13.1. Інформація про цей Регламент надається Одержувачеві послуги безкоштовно шляхом:

151 Д ОД АТ К И

− розміщення в мережі Інтернет на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів (http://www.city.kherson.ua); − надання консультацій у Приймальні, в тому числі за телефоном; − розміщення на інформаційних стендах у приміщенні Приймальні та Херсонської міської ради; − опублікування в друкованих засобах масової інформації; − надіслання Регламенту поштою у разі надходження інформаційного запиту.

14. Порядок подачі, реєстрації і розгляду скарг на недотримання Регламенту 14.1. Скарга на недотримання Регламенту подається на адресу Херсонської міської ради, а реєстрація та розгляд здійснюється згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про звернення громадян».

14.2. Також скарга може бути усною (викладеною громадянином і записаною посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовою, надісланою поштою або переданою громадянином до Херсонської міської ради особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

15. Порядок виправлення можливих недоліків наданої послуги і відшкодування збитків Одержувачу послуги 15.1. Відшкодування збитків Одержувачеві послуги не передбачено.

152 Д ОД АТ К И Додаток №18

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Ратнівської селищної ради Волинської області від « ___ » _____________ 20 ___ року № ___________ ПОЛОЖЕННЯ про порядок залучення Ратнівською селищною радою Волинської області юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Це Положення визначає механізм та критерії залучення Ратнівською селищною радою Волинської області юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

1.2. У цьому Положенні нижченаведені терміни вживаються у такому значенні: 1.2.1. Безоплатна правова допомога – правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; 1.2.2. Правова допомога – надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; 1.2.3. Правові послуги – надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; 1.2.4. Конкурсна документація – комплект документів, який надсилається або надається організатором конкурсу його учасникам для підготовки конкурсних пропозицій; 1.2.5. Конкурсна пропозиція – комплект документів, який готується учасником конкурсу згідно з установленими вимогами та подається організаторові конкурсу; 1.2.6. Організатор конкурсу – виконавчий комітет Ратнівської селищної ради Волинської області; 1.2.7. Учасник конкурсу – юридична особа приватного права, що подала заявку про участь у конкурсі; 1.2.8. Юридична особа приватного права – юридична особа, створена на підставі установчих документів у відповідно до положень статті 87 Цивільного кодексу України;

153 Д ОД АТ К И

1.3. Залучення юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги на території адміністративно-територіальної одиниці здійснюється за результатами конкурсу проектів (програм) надання безоплатної первинної правової допомоги Ратнівською селищною радою Волинської області на підставі укладеного договору.

1.4. Участь у конкурсі можуть брати юридичні особи приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правову допомогу.

IІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ТА ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ 2.1. Для проведення конкурсу його організатор готує конкурсну документацію, яка повинна містити таку інформацію: 2.1.1 найменування та місцезнаходження організатора конкурсу; 2.1.2 назву проекту (програми); 2.1.3 перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги, надання яких охоплюватиметься проектом (програмою), а також їх обсяг, територію та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташування точок доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги та режиму їх роботи; 2.1.4 вимоги щодо якості надання правових послуг; 2.1.5 кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу, а саме щодо наявності: штатних працівників та/або експертів відповідної кваліфікації, які можуть надавати первинну правову допомогу; досвіду надання послуг у сфері правової допомоги; матеріально-технічної бази; фінансової спроможності (річного обороту); 2.1.6 вимоги до змісту, оформлення та порядку подання конкурсних пропозицій; 2.1.7 перелік документів, які подаються учасниками конкурсу для підтвердження їх відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема: оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не більше місячної давнини відносно дати розкриття конкурсних пропозицій; копія статуту (положення) юридичної особи, завірена в установленому порядку; 2.1.8 порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі; 2.1.9 порядок та строк подання конкурсних пропозицій; 2.1.10 прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їх номери телефонів та адреси електронної пошти; 2.1.11 можливість проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї; 2.1.12 місце, дата та час розгляду конкурсних пропозицій; 2.1.13 критерії та методика оцінки конкурсних пропозицій;

154 Д ОД АТ К И

2.1.14 очікувана вартість проекту та/або загальний бюджет, доступний для його реалізації.

2.2. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дати його проведення. Оголошення обов’язково повинно містити умови та порядок звернення претендентів для отримання конкурсної документації.

2.3. Конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі.

2.4. Учасник конкурсу не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може письмово звернутися за роз’ясненням щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов’язаний протягом трьох робочих днів надіслати учаснику письмову відповідь.

2.5. Організатор конкурсу не пізніше ніж за 14 календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може внести зміни до конкурсної документації, про що повинен повідомити протягом трьох робочих днів усіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація.

2.6. У разі несвоєчасного внесення змін до конкурсної документації або надання роз’яснень її змісту організатор конкурсу повинен продовжити строк подання конкурсних пропозицій не менше ніж на сім календарних днів.

2.7. При проведенні організатором конкурсу зборів його учасників з метою роз’яснення змісту конкурсної документації ведеться протокол, копія якого надсилається протягом трьох робочих днів усім учасникам. ІІІ. ПОДАННЯ КОНКУРСНИХ ПРОПОЗИЦІЙ 3.1. Конкурсна пропозиція разом з документами, що передбачені конкурсною документацією, подається уповноваженою особою учасника конкурсу у запечатаному конверті особисто або надсилається поштою організатору конкурсу у порядку та у строк, визначені в оголошенні про проведення конкурсу. На конверті зазначаються найменування та місцезнаходження організатора та учасника конкурсу, а також назва проекту (програми), для реалізації якого (якої) подається пропозиція.

3.2. Конкурсні пропозиції реєструються секретарем конкурсної комісії в журналі обліку конкурсних пропозицій. На запит учасника конкурсу організатор конкурсу підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням реєстраційного номера, дати та часу.

3.3. Конкурсні пропозиції, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу.

3.4. Організатор конкурсу може прийняти до закінчення строку подання конкурсних пропозицій рішення щодо його продовження. Про таке рішення, а також про зміну місця, дати та часу розкриття конвертів організатор конкурсу повинен повідомити протягом трьох робочих днів усіх учасників конкурсу, яким

155 Д ОД АТ К И

надіслана конкурсна документація.

3.5. Учасники конкурсу можуть відкликати свою конкурсну пропозицію або внести до неї зміни чи додати необхідні документи до закінчення строку подання конкурсної пропозиції.

IV. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ 4.1. Конкурс проводиться за принципами: 4.1.1. прозорості; 4.1.2. рівноправ’я учасників конкурсу та їх добросовісної конкуренції; 4.1.3. ефективності (обрання найкращої пропозиції за найменшу ціну); 4.1.4. неупередженого оцінювання конкурсних пропозицій; 4.1.5. запобігання конфлікту інтересів та уникнення корупційних ризиків.

4.2. Конкурсні пропозиції розглядаються комісією, яка утворюється організатором конкурсу у складі не менше семи осіб. До складу комісії включаються представники організатора конкурсу, Головного управління юстиції у Волинській області або представник Ратнівського районного управління юстиції у Волинській області, органу (установи) з надання безоплатної правової допомоги (за бажанням) та представники громадських організацій у відповідній сфері (за їх згодою та наявністю), а також депутати Ратнівської селищної ради. Члени комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Склад конкурсної комісії затверджує селищний голова розпорядженням. Головою та секретарем конкурсної комісії призначаються представники організатора конкурсу. Засідання конкурсної комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

4.3. Розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями проводиться на наступний день після дня закінчення строку їх подання у місці та час, передбачених конкурсною документацією та оголошенням про проведення конкурсу. Під час розкриття конвертів та розгляду конкурсних пропозицій можуть бути присутні учасники конкурсу.

4.4. Під час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями секретар комісії виголошує інформацію про найменування та місцезнаходження учасника конкурсу, перелік документів, що містяться в конкурсній пропозиції, та перевіряє правильність оформлення конкурсної пропозиції.

4.5. Під час розгляду конкурсних пропозицій комісія може звернутися до учасників конкурсу, які присутні на засіданні, за роз’ясненням щодо їх змісту.

4.6. Конкурсна пропозиція відхиляється у разі: 4.6.1. відсутності документів (документа), що передбачені(ий) конкурсною документацією; 4.6.2. невідповідності учасника конкурсу вимогам конкурсної документації; 4.6.3. невідповідності конкурсної пропозиції конкурсній документації; 4.6.4. наявності інформації про ліквідацію учасника конкурсу, визнання його банкрутом або порушення проти нього справи про банкрутство;

156 Д ОД АТ К И

4.6.5. встановлення факту подання учасником конкурсу завідомо недостовірної інформації.

4.7. Конкурс визнається таким, що не відбувся, у разі неподання конкурсних пропозицій; відхилення всіх конкурсних пропозицій з причин, передбачених пунктом 4.6 цього розділу.

4.8. У разі прийняття конкурсною комісією рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся, організатор конкурсу письмово повідомляє про це протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення всіх учасників конкурсу, які не були присутні під час засідання конкурсної комісії. Оголошення нового конкурсу здійснюється відповідно до цього Порядку у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся.

4.9. У випадку надходження лише однієї конкурсної пропозиції, конкурс вважається таки що відбувся, якщо відсутні підстави для її відхилення, передбачені пунктом 4.6. цього розділу.

V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРСНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ 5.1. Конкурсні пропозиції(ія), які не були відхилені відповідно до 4.6 розділу IV цього Положення, оцінюються за такими критеріями, які мають різну питому вагу (значущість) при оцінюванні, що враховується за допомогою коефіцієнтів: 5.1.1 досвід роботи та кваліфікація працівників юридичної особи приватного права, які надаватимуть правові послуги, - 25% (коефіцієнт 0,25); 5.1.2. досвід роботи учасника конкурсу у сфері надання правової допомоги, ділова репутація відповідної юридичної особи приватного права - 25% (коефіцієнт 0,25); 5.1.3. строки надання правових послуг - 20% (коефіцієнт 0,2); 5.1.4. вартість послуг з надання правової допомоги - 15% (коефіцієнт 0,15); 5.1.5. рівень матеріально-технічного забезпечення учасника конкурсу - 10% (коефіцієнт 0,1); 5.1.6. фінансова спроможність учасника конкурсу - 5% (коефіцієнт 0,05).

5.2. Оцінка конкурсної пропозиції на відповідність кожному з критеріїв здійснюється за 10-бальною шкалою: від 1 (повна невідповідність вимогам критерію) до 10 (повна відповідність вимогам критерію) балів за формою згідно з додатком 1 до цього Положення.

5.3. Результат оцінки кожної конкурсної пропозиції узагальнюється за формою згідно з додатком 2 до цього Положення таким чином: 5.3.1. обчислюється середній бал за кожним критерієм (Ai). Для цього підраховується сума балів за кожним з критеріїв та ділиться на кількість членів комісії, що взяли участь в оцінюванні; 5.3.2. для кожного критерію визначається середній бал з урахуванням коефіцієнта питомої ваги критерію (Ai Ki). Для цього відповідний середній

157 Д ОД АТ К И

бал (Ai) множиться на відповідний коефіцієнт питомої ваги критерію Ki; 5.3.3. обчислюється підсумкова оцінка проектної пропозиції (∑ Ai Ki). Для цього всі середні бали Ai Ki додаються.

5.4. Оцінювання конкурсних пропозицій здійснюється кожним членом конкурсної комісії за бальною системою на підставі критеріїв, наведених у пункті 5.1 цього розділу.

5.5. Результати оцінювання кожної конкурсної пропозиції підписуються головою комісії, секретарем комісії та усіма її членами, які присутні на засіданні.

5.6. Переможцем конкурсу визнається той учасник, який отримав найвищу підсумкову оцінку (∑ Ai Ki), але не нижчу ніж 7 балів. Якщо кілька учасників конкурсу отримали однакову найвищу підсумкову оцінку конкурсної пропозиції, переможцем конкурсу визнається учасник, який отримав вищий бал Ai Ki за критеріями з вищим коефіцієнтом питомої ваги.

5.7. У випадку розгляду лише однієї конкурсної пропозиції, учасник конкурсу визнається переможцем, якщо отримав підсумкову оцінку (∑ Ai Ki) не нижчу ніж 7 балів 5.8. Рішення конкурсної комісії оформлюється протоколом, у якому зазначаються: присутні під час розкриття конкурсної пропозиції; результати оцінювання кожної конкурсної пропозиції; обґрунтування визначення переможця конкурсу; переможець конкурсу.

5.9. Протокол підписується всіма членами комісії, присутніми на засіданні комісії.

5.10. Рішення конкурсної комісії доводиться до відома учасників конкурсу письмово протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу.

5.11. Результати конкурсу оприлюднюються у місцевих засобах масової інформації.

VI. УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ З ПЕРЕМОЖЦЕМ КОНКУРСУ 6.1. З учасником, який переміг у конкурсі, протягом 10 календарних днів, укладається договір про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

6.2. Форма договору про надання первинної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці затверджується організатором конкурсу.

6.3. Результати конкурсу можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку. Селищний голова

В. Кулик

158 Д ОД АТ К И

Додаток 1 до Положення про порядок залучення Ратнівською селищною радою Волинської області юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги ОЦІНКА конкурсної пропозиції №______ Член комісії ____________________________________________________________ __________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові) № з/п

Критерії

1

Досвід роботи та кваліфікація працівників, що надаватимуть правову допомогу

2

Досвід роботи учасника конкурсу у сфері надання правової допомоги, ділова репутація

3

Строки надання правових послуг

4

Вартість послуг з надання правової допомоги

5

Рівень матеріально-технічного забезпечення учасника конкурсу

6

Фінансова спроможність учасника конкурсу ___________________ (дата )

Оцінка (від 1 до 10 балів)

_________________________ (підпис)

159 Д ОД АТ К И

Додаток 2 до Положення про порядок залучення Ратнівською селищною радою Волинської області юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги РЕЗУЛЬТАТ оцінювання конкурсної пропозиції №_______ Оцінки членів комісії Середній бал Коефіцієнт Середній бал член член член член член член член за відповід- питомої ваги за відповідним ним крикритерію критерієм з комісії комісії комісії комісії 4 комісії комісії комісії терієм Ai Ki урахуванням 1 2 3 5 … n ваги критерію Ai Ki

№ з/п

Критерії (i)

1

Досвід роботи та кваліфікація працівників, що надаватимуть правову допомогу

2

Досвід роботи учасника конкурсу у сфері надання правової допомоги, ділова репутація

0,25

3

Строки надання правових послуг

0,2

4

Вартість послуг з надання правової допомоги

0,15

5

Рівень матеріальнотехнічного забезпечення учасника конкурсу

0,1

6

Фінансова спроможність учасника конкурсу

0,05

0,25

Підсумкова оцінка конкурсної пропозиції (∑ Ai Ki) Голова комісії:

_______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові)

________________________ / (підпис)

Член комісії 1:

_______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові)

________________________ / (підпис)

_______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові) _______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові) _______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові) _______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові)

________________________ / (підпис) ________________________ / (підпис) ________________________ / (підпис) ________________________ / (підпис)

Член комісії 2: Член комісії 3: Член комісії 4: Член комісії 5:

160 Д ОД АТ К И

Член комісії …: Член комісії n: Секретар: ________________________ (дата)

_______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові) _______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові) _______________________ / (прізвище, ім’я, по батькові)

________________________ / (підпис) ________________________ / (підпис) ________________________ / (підпис)

161 Д ОД АТ К И Додаток №19

ЗАТВЕРДЖЕНО рішення Чернігівської районної ради 1 жовтня 2014 року «Про затвердження Програми правової освіти та надання безоплатної первинної правової допомоги населенню Чернігівського району на 2014-2016 роки» Програма правової освіти та надання безоплатної первинної правової допомоги населенню Чернігівського району на 2014-2016 роки І. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма Програма правової освіти та надання безоплатної правової допомоги населенню Чернігівського району на 2014-2016 роки(надалі - Програма) розроблена відповідно до Указу Президента України від 18.10.2001 № 992/2001 «Про Національну програму правової освіти населення», Закону України «Про безоплатну правову допомогу з метою визначення комплексу організаційнометодичних та інших заходів, направлених на підвищення рівня правової освіти населення; забезпечення правового захисту законних прав і інтересів територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району. Становлення України як демократичної, правової держави, формування основних засад громадянського суспільства зумовлює необхідність: − постійного та поетапного підвищення рівня правової культури населення, охоплення цією роботою дедалі ширших вікових та соціальних верств громадян; − невідкладного вирішення питання подальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян в одержанні знань про право; − створення належних умов для набуття широкими верствами населення правових знань та навичок у їх застосуванні, забезпечення доступу громадян до джерел правової інформації, а також визначення основних напрямків правоосвітньої діяльності та першочергових заходів щодо їх реалізації; − інформування громадян про їх права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку порушення, надання правових консультацій; − залучення ресурсів громадських організацій для правової освіти та надання безоплатної первинної правової допомоги населенню. ІІ. Мета Програми Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення, набуття громадянами

162 Д ОД АТ К И

необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права, реалізація права людини на доступ до безоплатної правової допомоги. ІІІ. Принципи реалізації Програми Принципами реалізації Програми є: − утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті; − визнання правової освіти населення одним із основних чинників формування високої правосвідомості і правової культури окремих громадян та суспільства; − активна участь органів місцевого самоврядування, державних закладів і установ, правоохоронних органів, об»єднань громадян, навчальних та культурних закладів, робочої групи з правової освіти, засобів масової інформації в організації та здійсненні заходів із правової освіти населення та поєднання комплексу заходів у сфері правової освіти, що здійснюються цими органами, організаціями, закладами і установами; − забезпечення відкритості правової інформації; − безпосередня участь юристів у поширенні правових знань та наданні консультацій.

IV. Шляхи реалізації Програми та джерела фінансування, строки виконання Шляхами реалізації Програми є: − підвищення рівня правової підготовки населення; − створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов’язки; − постійне оприлюднення нормативно-правових актів, коментарів до них, широке розповсюдження правової літератури, забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації; − сприяння громадянам в отриманні безоплатної первинної правової − допомоги. Програма реалізується в межах повноважень її виконавців. Для здійснення передбачених Програмою заходів можуть використовуватися кошти громадських організацій та інші джерела фінансування, не заборонені чинним законодавством. Організаційно-методичне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, установ, організацій з питань правової освіти та надання безоплатної первинної правової допомоги населенню в межах Програми здійснюватиме Робоча група з правової освіти (РГПО). Строки виконання: 2014-2016 роки.

V. Основні заходи щодо виконання Програми

163 Д ОД АТ К И № п/п

Найменування заходів

Відповідальні виконавці

Термін

1.

Організувати роботу гуртків, клубів права. Проводити олімпіади, декади, місячники правових знань, у рамках яких передбачити проведення вікторин, конкурсів на краще володіння правовими знаннями, зустрічі з працівниками правоохоронних органів тощо

РГПО, відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації

Постійно

2.

Здійснити оформлення тематичних книжковоілюстративних виставок та переглядів літератури з правової тематики, проведення днів інформації, зустрічей з фахівцями Чернігівської районної ради, Чернігівського районного управління юстиції, представників інших органів влади на базі комунального закладу «Чернігівська районна бібліотечна система» Чернігівської районної ради

Відділ культури і туризму Чернігівської райдержадміністрації, відділ освіти Чернігівської райдержадміністрації, юридичний відділ виконавчого апарату Чернігівської районної ради, комунальний заклад «Чернігівська районна бібліотечна система»

Кожні півроку

3.

Організувати роботу правових бібліотек для школярів в школах Чернігівського району та забезпечити їх правовою літературою

Відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації, Центр правової інформації та консультацій Чер-нігівського громадсь-кого комітету захисту прав людини

Протягом 2014-2016 років

4.

Рекомендувати Чернігівському РВ УМВС України в Чернігівській області, прокуратурі Чернігівського району, Чернігівській міжрайонній державній податковій інспекції спільно з засобами масової інформації висвіт-лювати роботу щодо боротьби із злочинністю і корупцією, надійного захисту конституційних прав і свобод громадян, роз’яснювати чинне законодавство

РГПО, КП «Редакція Чернігівської район-ної газети «Наш край» Чернігівської районної ради

Постійно

5.

Організувати взаємодію органів місцевого самоврядування, органів державної виконавчої влади та органів внутрішніх справ щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім»ї», профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх, запобігання дитячій бездоглядності

РГПО, структурні підрозділи Черні-гівської районної ради, відділ у справах сім»ї, молоді та спорту, служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, Чернігівський РВ УМВС України

Постійно

6.

Організація діяльності громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги при Чернігівській районній раді

Структурні підроз-діли виконавчого апарату Чернігівської районної ради, РГПО, Чернігівське районне управління юстиції

Постійно

7.

Залучення фахівців Центру правової інформації та консультацій Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та структурних підрозділів Чернігівської районної ради до надання безоплатних правових консультацій на базі громадської приймальні – за попередньо узгодженим графіком

РГПО, Центр правової інформації та консультацій Чер-нігівського грома-дського комітету захисту прав людини

Постійно

164 Д ОД АТ К И

8.

Провести районну науково-практичну конференції на тему «Розвиток правової освіти – необхідна умова розбудови правової держави». Запросити до участі в роботі конференції представників громадських організацій, статутами яких передбачена правова освітня діяльність юристів, працівників правоохоронних органів, органів юстиції, освіти, культури, юрисконсультів

РГПО, Чернігівське правління юстиції

районне

Щорічно

9.

Забезпечувати висвітлення в місцевих засобах масової інформації актуальних правових питань, юридичних консультацій, створювати правові рубрики

РГПО, структурні підрозділи виконав-чого апарату Чернігівської районної ради, КП «Редакція Чернігівської район-ної газети «Наш край» Чернігівської районної ради, Чернігівське районне управління юстиції, Центр правової інфо-рмації та консуль-тацій Чернігівського громадського комі-тету захисту прав людини

Постійно

10.

Вивчати і впроваджувати кращий досвід організації та проведення правової освітньо-виховної роботи

РГПО, Чернігівське управління юстиції

Щоквартально

районне

VІ. Якісні показники виконання Програми: Виконання Програми забезпечить: − підвищення рівня правової освіти населення Чернігівського району; − поліпшення професійної підготовки та підвищення кваліфікації викладачів правових дисциплін, розширення їх правового світогляду, застосування нових методів викладання та впровадження новітніх форм роботи; − висвітлення у засобах масової інформації актуальних правових питань, роз’яснення актів законодавства та практики їх застосування; − набуття широкими верствами населення навичок у застосуванні правових знань, підвищення правової обізнаності громадян, запобігання вчиненню правопорушень; − проведення серед учнів олімпіад, вікторин, інших змагань на краще засвоєння правових знань; − підвищення рівня правової обізнаності населення району, вдосконалення рівня правових знань; − створення системи надання безоплатної первинної правової допомоги.

VІІ. Координація та контроль за ходом виконання Програми Координацію та контроль виконання заходів Програми здійснюватиме Робоча група з правової освіти при Чернігівській районній раді (РГПО). Склад РГПО затверджується розпорядженням голови Чернігівської районної ради. РГПО подаватиме двічі на рік до Чернігівської районної ради узагальнену інформацію про стан виконання Програми за І півріччя до 15 серпня та за рік до 15 лютого. Керуючий справами виконавчого апарату районної ради І.В.Кудрик

165 Д ОД АТ К И Додаток №20

БЛАНК СІЛЬСЬКОЇ РАДИТовари «ЗАТВЕРДЖУЮ» Сільський голова (п.і.б.) ____________(підпис)_____________ « КОНКУРС на вибір надавача послуг з надання безоплатної первинної правової допомоги на території _______________________сільської ради Лебединського району Сумської області в 2014-2015 роках КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

с._________ 2014 р.

166 Д ОД АТ К И Додаток №21

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО КОНКУРСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 1. Організатор конкурсу: 1.1. Найменування: ______________________сільська рада Лебединського району 1.2. Юридична адреса: вулиця ____________, будинок ____, с.____________, Лебединський район, Україна 1.3.Програма організації надання безоплатної первинної правої допомоги населенню _________сільської ради 1.4. Відповідальний за проведення конкурсу: ______________________ тел.(05445) _____________________ факс. (05445) ____________________ e-mail: 2. Інформація про перелік правових послуг, їх якості надання та кваліфікаційні вимоги до надавачів цих послуг 2.1.Перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги: − надання правової інформації; − надання консультацій і роз’яснень з правових питань; − складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); − надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; 2.2. Обсяг правових послуг, територія та строки надання, режим роботи надавачів правових послуг. Повний обсяг первинної правової допомоги, передбачених Законом України « Про правову допомогу». Територія – населення ___________________сільської ради Лебединського району Сумської області. Строки надання – один раз в місяць не менше як для 30 мешканців сільської ради. Місце проведення – приміщення сільської ради в узгоджений день та час.

2.3. Кваліфікаційні вимоги до учасника конкурсу: − мати положення про центр правової інформації та консультацій; − мати етичний кодекс роботи юристів з населенням; − 2-х річний і більше досвід надання послуг у сфері правової допомоги; − резюме юристів, які будуть надавати безоплатну первинну правову допомогу; − опис матеріально-технічної бази Центру з надання безоплатної первинної правової допомоги;

167 Д ОД АТ К И

− фінансової спроможності власного проїзду до сільської ради та надання роздаткових матеріалів населенню; − проект договору надання інформаційно- консультаційних послуг. Перелік документів, які подаються учасниками конкурсу для підтвердження їх відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам: − копія оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; − оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не більше місячної давнини відносно дати розкриття конкурсних пропозицій; − копія статуту (положення) юридичної особи, завірена в установленому порядку; 2.4. Вимоги до змісту, оформлення конкурсних пропозицій. Зміст конкурсної пропозиції повинен мати повний обсяг згідно пунктів 2.22.4. Конкурсні пропозиції повинні бути надруковані.

3. Порядок та строк подання заявки на участь в конкурсі Сільська рада як організатор конкурсу надсилає запрошення на участь у конкурсі. Запрошений подає заявку встановленого зразка на участь в конкурсі. Сільська рада надає конкурсну документацію через пошту або надає особисто учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів з дня отримання заявки.

4. Інформація про порядок надання конкурсних пропозицій 4.1. Конкурсна пропозиція разом з документами, що передбачені конкурсною документацією, подається уповноваженою особою учасника конкурсу у запечатаному конверті особисто або надсилається поштою організатору конкурсу у порядку та у строк, визначені в оголошенні про проведення конкурсу. На конверті зазначаються найменування та місцезнаходження організатора та учасника конкурсу, а також назва проекту (програми), для реалізації якого (якої) подається пропозиція.

4.2. Конкурсні пропозиції реєструються секретарем конкурсної комісії в журналі обліку конкурсних пропозицій. На запит учасника конкурсу організатор конкурсу підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням реєстраційного номера, дати та часу.

4.3. Конкурсні пропозиції, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу.

4.4. Сільська рада може прийняти до закінчення строку подання конкурсних пропозицій рішення щодо його продовження. Про таке рішення, а також про зміну місця, дати та часу розкриття конвертів організатор конкурсу повинен

168 Д ОД АТ К И

повідомити протягом трьох робочих днів усіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація.

4.5. Учасники конкурсу можуть відкликати свою конкурсну пропозицію або внести до неї зміни чи додати необхідні документи до закінчення строку подання конкурсної пропозиції.

5. Місце, дата та час розгляду конкурсних пропозицій 5.1. Конкурсні пропозиції розглядаються за місцем роботи конкурсної комісіїс.______________,Лебединського району, вул..______________________, буд._______, приміщення сільської ради 5.2. Дата розгляду конкурсних пропозицій- _____________-2014 року 5.3. Час __________ 6. Критерії та методика оцінки конкурсних пропозицій 6.1. Конкурс проводиться за принципами: − прозорості; − рівноправ’я учасників конкурсу та їх добросовісної конкуренції; − ефективності (обрання найкращої пропозиції за найменшу ціну); − неупередженого оцінювання конкурсних пропозицій; − запобігання конфлікту інтересів та уникнення корупційних ризиків.

6.2. Конкурсні пропозиції розглядаються комісією, яка утворюється організатором конкурсу у складі не менше семи осіб. До складу комісії включаються представники сільської ради та депутати сільської ради, представники громадських організацій у відповідній сфері (за їх згодою). Члени комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Склад конкурсної комісії: − сільський голова ______________________ - голова конкурсної комісії − ______________________ - секретар конкурсної комісії − ______________________ - член комісії − ______________________ - член комісії − ______________________ - член комісії − ______________________ - член комісії − ______________________ - член комісії Засідання конкурсної комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу( 5 осіб).

6.3. Розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями проводиться на наступний день після дня закінчення строку їх подання у місці та час, передбачених конкурсною документацією та оголошенням про проведення конкурсу. Під

169 Д ОД АТ К И

час розкриття конвертів та розгляду конкурсних пропозицій можуть бути присутні учасники конкурсу.

6.4. Під час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями секретар комісії виголошує інформацію про найменування та місцезнаходження учасника конкурсу, перелік документів, що містяться в конкурсній пропозиції, та перевіряє правильність оформлення конкурсної пропозиції.

6.5. Під час розгляду конкурсних пропозицій комісія може звернутися до учасників конкурсу, які присутні на засіданні, за роз’ясненням щодо їх змісту.

6.6. Конкурсна пропозиція відхиляється у разі: − відсутності документів (документа), що передбачені(ий) конкурсною документацією; − невідповідності учасника конкурсу кваліфікаційним вимогам, передбаченим конкурсною документацією; − невідповідності конкурсної пропозиції конкурсній документації; наявності інформації про ліквідацію учасника конкурсу, визнання його − банкрутом або порушення проти нього справи про банкрутство; − встановлення факту подання учасником конкурсу завідомо недостовірної інформації.

6.7. Конкурс визнається таким, що не відбувся, у разі: − неподання конкурсних пропозицій або подання конкурсних пропозицій менше ніж двома учасниками конкурсу; − відхилення всіх конкурсних пропозицій з причин, передбачених пунктом 6.6 цього розділу.

6.8. У разі прийняття конкурсною комісією рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся, сільська рада письмово повідомляє про це протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення всіх учасників конкурсу, які не були присутні під час засідання конкурсної комісії. Оголошення нового конкурсу здійснюється відповідно до цього Порядку у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся.

7. Критерії оцінювання конкурсних пропозицій, визначення переможця конкурсу та укладення з ним договору 7.1. Конкурсні пропозиції, які не були відхилені відповідно до пункту 6.65 розділу 6, оцінюються за такими критеріями, які мають різну питому вагу (значущість) при оцінюванні, що враховується за допомогою коефіцієнтів: − досвід роботи та кваліфікація працівників, що надаватимуть правові послуги, - 25% (коефіцієнт 0,25); − досвід роботи учасника конкурсу у сфері надання правової допомоги, ділова репутація - 25% (коефіцієнт 0,25); − строки надання правових послуг - 20% (коефіцієнт 0,2); − вартість послуг з надання правової допомоги - 15% (коефіцієнт 0,15); − рівень матеріально-технічного забезпечення учасника конкурсу - 10%

170 Д ОД АТ К И

(коефіцієнт 0,1); − фінансова спроможність учасника конкурсу - 5% (коефіцієнт 0,05).

7.2. Оцінка конкурсної пропозиції на відповідність кожному з критеріїв здійснюється за 10-бальною шкалою: від 1 (повна невідповідність вимогам критерію) до 10 (повна відповідність вимогам критерію) балів.

7.3. Результат оцінки кожної конкурсної пропозиції узагальнюється таким чином: − обчислюється середній бал за кожним критерієм (Ai). Для цього підраховується сума балів за кожним з критеріїв та ділиться на кількість членів комісії, що взяли участь в оцінюванні; − для кожного критерію визначається середній бал з урахуванням коефіцієнта питомої ваги критерію (Ai Ki). Для цього відповідний середній бал (Ai) множиться на відповідний коефіцієнт питомої ваги критерію Ki; − обчислюється підсумкова оцінка проектної пропозиції (∑ Ai Ki). Для цього всі середні бали Ai Ki додаються.

7.4. Оцінювання конкурсних пропозицій здійснюється кожним членом конкурсної комісії за бальною системою на підставі критеріїв.

7.5. Результати оцінювання кожної конкурсної пропозиції підписуються головою комісії, секретарем комісії та усіма її членами, які присутні на засіданні.

7.6. Переможцем конкурсу визнається той учасник, який отримав найвищу підсумкову оцінку (∑ Ai Ki), але не нижчу ніж 7 балів. Якщо кілька учасників конкурсу отримали однакову найвищу підсумкову оцінку конкурсної пропозиції, переможцем конкурсу визнається учасник, який отримав вищий бал Ai Ki за критеріями з вищим коефіцієнтом питомої ваги.

7.7. Рішення конкурсної комісії оформлюється протоколом, у якому зазначаються: − присутні під час розкриття конкурсної пропозиції; − результати оцінювання кожної конкурсної пропозиції; − обґрунтування визначення переможця конкурсу; − переможець конкурсу. − Протокол підписується всіма членами комісії, присутніми на її засіданні.

7.8. Рішення конкурсної комісії доводиться до відома учасників конкурсу письмово протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу. Результати конкурсу оприлюднюються у місцевих засобах масової інформації та розміщуються на дошці обьяв сільської ради.

7.9. З учасником, який переміг у конкурсі протягом 10 календарних днів, укладається договір про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги населенню сільської ради.

8. Очікувана вартість проекту доступна для реалізації: 8.1. На надання первинної безоплатної правової допомоги сільському населенню передбачається 300 грн. в місяць або 3600 грн. на рік

171 Д ОД АТ К И

8.2. Проїзд до сільської ради та назад здійснює надавач послуг.

8.3. Роздаткові матеріали для населення забезпечує надавач послуг. ОГОЛОШЕННЯ про проведення конкурсу на надання безоплатної первинної правової допомоги 1.1. Найменування: ______________________сільська рада Лебединського району 1.2. Юридична адреса: вулиця ____________, будинок ____, с.____________,Лебединський район, Україна 1.3. Організація надання безоплатної первинної правої допомоги населенню _________сільської ради 1.4. Відповідальний за проведення конкурсу: ______________________ тел.(05445) _____________________ факс. (05445) ____________________ e-mail: 1.5. Перелік послуг безоплатної первинної правової допомоги: − надання правової інформації; − надання консультацій і роз’яснень з правових питань; − складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); − надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; 1.6. Порядок та строк подання заявки на участь в конкурсі Сільська рада як організатор конкурсу надсилає запрошення на участь у конкурсі. Запрошений подає заявку встановленого зразка на участь в конкурсі. Сільська рада надає конкурсну документацію через пошту або надає особисто учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів з дня отримання заявки. Документи для участі у конкурсі подаються претендентом у закритому конверті з позначенням « На конкурс на надання безоплатної первинної правової допомоги» у сільську раду на адресу с.______________, Лебединського району, вул..______________, буд._______ з 8-00до 16-00 години , крім суботи та неділі.

1.7.Кінцевий строк подання документації для участі в конкурсі _____._____2014р.

1.8.Конкурс відбудеться _____._____ 2014 р. о 15 годині в кабінеті сільського голови за адресою: с.______________, Лебединського району, вул..______________________, буд._______, приміщення сільської ради Конкурсний комітет

172 Д ОД АТ К И Додаток №22

Проект

УКРАЇНА ___________________________ СІЛЬСЬКА РАДА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ від __ _____ 2014 року Про організацію надання безоплатної первинної правової допомоги населенню ____________________ сільської ради З метою забезпечення безперешкодної реалізації громадянами права на своєчасну та якісну безоплатну первинну правову допомогу, відповідно до статей 9, 10, 11 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року №3460-VI (в редакції від 04.08.2011 року), керуючись статтею 26, підпунктом 1,пунктом 39-1, частиною першою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (в редакції від 01.01.2012 року), сільська рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Програму організації надання безоплатної первинної правової допомоги населенню _______________________сільської ради (додаток 1).

2. Затвердити Журнал реєстрації особистого прийому осіб, які звернулися по безоплатну первинну правову допомогу ( додаток 2) 3. Затвердити Основні заходи із забезпеченням виконання Програми на 20142015 роки ( додаток 3) 4. Затвердити фінансування з сільського бюджету заходів по реалізації Програми ( додаток 4).

5. Затвердити Положення про Порядок та Критерії залучення сільською радою юридичних осіб приватного права та залучення інших фахівців у галузі права до надання безоплатної первинної правової допомоги( додаток 5).

6. Утворити конкурсний комітет у складі 7 осіб: Голова конкурсного комітету Секретар конкурсного комітету Члени конкурсного комітету

173 Д ОД АТ К И

Доручити конкурсному комітету провести конкурс на надання безоплатної первинної правової допомоги сільському населенню ____________________ сільської ради з урахуванням пунктів 1-5 цього рішення.

7. Організацію виконання даного рішення покласти на сільського голову. Сільський голова

174 Д ОД АТ К И Додаток №23

Проект Договір №___/____/2014 про надання юридичних послуг Смт. Дворічна, Харківська обл. __________________ 201____р.

«____»

Дворічанська районна рада Харківської області в особі голови районної ради Турбаби Галини Григорівни, яка діє на підставі Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іменована далі «ЗАМОВНИК», з одного боку, і суб’єкт надання юридичних послуг Радьков Роман Сергійович, ідентифікаційний код ____________________, іменований далі «ЮРИСТ», з іншого боку, далі спільно іменовані – «СТОРОНИ», а по окремості – «СТОРОНА», уклали даний договір (далі – «Договір») про нижченаведене: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1 Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» ЮРИСТ зобов’язується надати мешканцям Дворічанського району правову допомогу (правові послуги, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення, в т.ч. юридичні послуги інформаційно-правового характеру в усній, письмовій чи електронній формі), а ЗАМОВНИК зобов’язується прийняти послуги та здійснити оплату за ці послуги у розмірі та на умовах, що передбачені цим Договором.

2. ВИДИ ПОСЛУГ 2.1. ЮРИСТ надає наступний перелік послуг: − представляє мешканців Дворічанського району у правоохоронних, податкових, судових органах, а також в інших владних структурах; − виконує інші завдання; − здійснює будь-які дії, необхідні для виконання вищезазначених послуг та/ або предмета Договору, крім дій, пов’язаних з виникненням у ЗАМОВНИКА дійсних фінансових зобов’язань будь-якого характеру по відношенню до третіх осіб. − надає ЗАМОВНИКУ в усній, письмовій чи електронній формі інформацію про результати виконання покладених на ЮРИСТА завдань.

2.2. Цей перелік може бути доповнений за письмовою згодою Сторін.

3. ОБОВ’ЯЗКИ ЮРИСТА 3.1 ЮРИСТ бере на себе виконання наступної правової роботи: − надає на базі Дворічанського Центру правової інформації та консультацій (ЦПІК) мешканцям Дворічанського району правову допомогу з підготовки

175 Д ОД АТ К И

та правильного оформлення процесуальних документів, пов’язаних із захистом та представництвом інтересів мешканцям Дворічанського району щодо реалізації їх майнових, трудових, сімейний прав, прав на державну допомогу тощо; − представляє у встановленому порядку інтереси мешканців Дворічанського району в судах загальної юрисдикції України, а також в інших державних та місцевих органах при розгляді правових питань пов’язаних із захистом та представництвом інтересів мешканців Дворічанського району щодо їх майнових, трудових, сімейний прав, прав на державну допомогу тощо; − організує та веде роботу за матеріалами, підготовленими мешканцями Дворічанського району; − надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у мешканців Дворічанського району; − готує матеріали про порушення його законних прав та інтересів мешканців Дворічанського району для передачі слідчим, судовим органам, а також вживає заходів щодо відшкодування збитків, завданих мешканцям Дворічанського району; − інформує мешканців Дворічанського району про нове законодавство, дію нормативних актів, що стосуються його діяльності та консультує із правових питань; − у разі наявності підстав для звернення до міжнародних інстанцій (Європейський суд з праві людини та інші інстанції), складає та виготовляє заяви, пов’язані із захистом прав мешканців Дворічанського району у міжнародних установах згідно із міжнародними договорами, ратифікованими державою Україна.

3.2 При виконанні зазначених у п.2.1 обов’язків ЮРИСТ керується чинним законодавством України і Даним Договором.

4. ОБОВ’ЯЗКИ ЗАМОВНИКА 4.1 ЗАМОВНИК зобов’язується: − Створити умови для належної роботи ЮРИСТА: забезпечити робоче місце в офісі Дворічанського Центру правової інформації та консультацій; − своєчасно забезпечувати ЮРИСТА всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених Даним Договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, нормативними актами, що регулюють діяльність ЗАМОВНИКА, канцелярським приладдям; − оплачувати витрати, необхідні для правової допомоги мешканцям Дворічанського району; − оплачувати послуги ЮРИСТА.

5. ПОРЯДОК ОПЛАТИ ПОСЛУГ ЮРИСТА 5.1 За роботу передбачену п.2.1 Договору, виконану ЮРИСТОМ, ЗАМОВНИК сплачує ЮРИСТУ вартість послуг за надання правової допомоги мешканцям Дворічанського району. Вартість робіт, передбачених п.2.1 Договору, визначається у розмірі _____ грн щомісячно. Оплата здійснюється в межах

176 Д ОД АТ К И

реалізації районної Програми забезпечення правової допомоги населенню Дворічанського району на 2014-2018 рр., затвердженої рішенням районної ради від 20 грудня 3013 року №404-VI. 6. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 6.1 Даний договір укладений на строк до «31» грудня 2014 р. та набирає чинності з моменту його підписання. Договір може бути розірваний кожною із сторін достроково, з попередженням другої сторони за один місяць.

6.2 Після закінчення терміну дії договору, якщо СТОРОНИ продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу СТОРОНУ за один місяць.

6.3 СТОРОНИ зобов’язані без взаємної згоди не розголошувати інформацію, що стосується виконання цього Договору, а також зберігати в таємниці всі відомості стосовно конфіденційної інформації сторін по цьому Договору.

6.4 Даний договір укладений у двох примірниках по одному примірнику для кожної сторони, вони мають однакову юридичну силу.

7. АДРЕСИ, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ І ПІДПИСИ СТОРІН ЮРИСТ

ЗАМОВНИК

Радьков Роман Сергійович, Ід. код ______________ _____________________________________ _____________________________________ _____________________________________ _____________________________________ ____________ Моб. тел.:_____________

Дворічанська районна рада Харківської області Код ЄДРПОУ: 24669593 КОАТУУ: 6321800000 62702, Харківська обл., Дворічанський р-н, смт. Дворічна, вул. Радянська, буд. 8 Контактні телефони: (05750) 76270 Голова райради

Р.С. Радьков

Г.Г. Турбаба

м. п.

177 Д ОД АТ К И Додаток №24

178 Д ОД АТ К И

179 Д ОД АТ К И Додаток №25

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНСУЛЬТАЦІЙ місто ____________________ 20____ Це Положення визначає організаційні засади діяльності Центру правової інформації та консультацій (далі — Центр), право на отримання безоплатної правої допомоги, порядок його реалізації, підстави для надання правової допомоги.

1. Загальні положення 1.1. Центр правової інформації та правових консультацій створений за рішенням загальних зборів громадської організації _____________________________.

1.2. Центр не є окремою юридичною особою і не підлягає реєстрації в державних органах.

1.3. У своїй діяльності Центр керується Конституцією України, міжнародними актами, ратифікованими Україною, чинним законодавством України, рішеннями керівних органів організації та цим Положенням.

1.4. Центр здійснюєте свою діяльність на принципах законності, неприбутковості, гласності.

1.5. Центр надає правову допомогу на безоплатній основі.

1.6. Адреса Центру: ____________________________________________ 2. Форми надання правової допомоги 2.1. Правова допомога надається особисто, через уповноваженого представника, за письмовим зверненням, по телефону, через мережу інтернет, як виїзна юридична допомога.

2.2. Правова допомога існує в таких видах: Первинна правова допомога: − надання правової інформації; − надання витягів із законодавства; − надання інформації довідкового характеру про функції органів влади та місцевого самоврядування; − консультації з правових питань; − роз’яснення чинного законодавства; − допомога у складанні заяв, запитів, скарг та інших документів правового характеру; − надання консультацій щодо процесуальних документів і роз’яснення їх змісту, порядку оформлення. Вторинна правова допомога: − захист від обвинувачення; − здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допо­могу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; − складання документів процесуального характеру.

180 Д ОД АТ К И

3. Порядок надання правової допомоги 3.1. Первинна правова допомога надається всім особам (клієнтам), які звернулися до Центру, неза­ лежно від віку, освіти, громадянства, статі, майнового стану особи щодо проблем, що стосуються клієнта особисто або близьких йому осіб, які не можуть самі звернутися до Центру через стан здоров’я, позбавлення волі тощо.

3.2. Процедура надання правової допомоги: − під час особистого звернення клієнта реєструють у журналі реєстрації, ознайомлюють із правилами роботи Центру; − для отримання правової допомоги від Центру клієнт особисто або за допомогою працівника Центру заповнює і підписує вхідну анкету; − для роботи з клієнтом юрист Центру заводить справу клієнта.

3.3. Реєстрації в журналі є обов’язковою для всіх відвідувачів.

3.4. Оформлення вхідної анкети вимагається у всіх випадках звернень.

3.5. Центр не надає допомогу та не веде прийом: − осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння; − осіб, які виказують ознаки агресії, неповаги, зухвалої поведінки по відношенню до працівників Центру; − осіб, які надали про себе чи про обставини справи свідомо неправдиву інформацію; − осіб, у справах яких наявний конфлікт інтересів особи, що звертається за допомогою, та особи, яка зверталася раніше у тій самій справі; − осіб, які без поважних не з’явилися протягом місяця за отриманням оформленого Центром до­ кументу в справі і не повідомили про неможливість явки.

4. Умови надання правової допомоги 4.1. Правова допомога надається в індивідуальному порядку.

4.2. Якщо звернутися в індивідуальному порядку в Центр неможливо з яких-небудь поважних при­чин — через фізичний стан, відсутність за місцем проживання тощо, консультація надається за зверненням до Центру представника такої особи.

4.3. Правова допомога надається тому, хто звернувся до Центру в усному порядку. За бажанням клієнта консультація може бути оформлена письмово. Запобігання виникненню конфлікту інтересів 4.4. Якщо в Центр одночасно звертаються за наданням юридичної допомоги обидві сторони конфліктної справи, юрист зобов’язаний відмовити в консультації обом сторонам, роз’яснивши причини відмови.

4.5. У разі, якщо у процесі надання юридичної допомоги одній стороні справи до Центру звертається друга сторона, юрист зобов’язаний відмовити другій стороні.

181 Д ОД АТ К И

4.6. Юрист Центру не має права перенаправляти клієнта до комерційних юристів, адвокатів тощо. У разі, коли клієнт потребує правової допомоги, але з причин, передбачених п.4.4. або 4.5., не може отримати її в Центрі, юрист може порадити знайти потрібну адресу колегії адвокатів / комерційної юридичної фірми у відповідних довідниках, відкритих інформаційних ресурсах тощо.

5. Права та обов’язки клієнта Клієнт зобов’язаний: − дотримуватися порядку роботи Центру; − особисто чи за допомогою працівника Центру заповнити вхідну анкету; − надати правдиву інформацію по суті звернення; − надати копії документів, необхідних для правової допомоги; − інформувати Центр про хід своєї справи і за згодою надавати копії всіх документів, отриманих ним у ході справи.

5.2. Клієнт має право: − знайомитись із Положенням про Центр, робити з нього витяги; − мати певну інформацію про особу, яка надає йому правову допомогу (ПІБ юриста, стаж його роботи в галузі юриспруденції); − звертатись зі скаргами, пропозиціями, заявами на ім’я керівника Центру на адресу Центру; − залишити відгук про роботу Центру в книзі відгуків; − за наявності інформаційних матеріалів, буклетів, листівок, брошур, призначених для безоплатного розповсюдження, отримувати їх чи робити з них копії; − відмовитись від надання правової допомоги Центром.

6. Права та обов’язки юриста Юрист має право: − вимагати від клієнта оформлення і підписання вхідної анкети у справі; − вимагати надання всіх необхідних для вирішення справи документів для залучення їх до справи; − за необхідності вимагати від клієнта письмового викладу обставин справи та проблемного питання; − за погодженням із клієнтом визначати час наступної зустрічі; − відмовити у наданні правової допомоги на підставах, передбачених п.3.5. цього Положення.

6.1. Юрист зобов’язаний: Роз’яснити клієнту правила роботи Центру. За зверненням клієнта надати йому інформацію про себе: ім’я, прізвище, фах, а також інформацію про організацію та про порядок і графік прийому. Зареєструвати відвідувача у журналі реєстрації та при присвоєнні статусу клієнта оформити вхідну анкету. Надати клієнту повну інформацію із проблеми, яка його цікавить, вказати

182 Д ОД АТ К И

всі можливі шляхи ви­рішення проблеми, а також всі ризики на кожному із шляхів. У разі виявлення грубого порушення прав людини задокументувати правопорушення за письмо­вою згодою заявника. Дотримуватись графіку прийому відвідувачів, відповідально ставитись до виконання своїх обов’язків.

7. Додаткові положення 7.1 Інформація, отримана від клієнта чи про його справу, поширюється тільки у разі отримання на це його особистої письмової згоди.

7.2. Зауваження, побажання, пропозиції, скарги приймаються у письмовому вигляді на ім’я керівника організації, направлені на адресу Центру.

7.3. У разі непередбачуваних обставин (хвороба, терміновий від’їзд, припинення роботи в Центрі тощо) справа може бути передана іншому юристу.

7.4. По завершенні роботи з клієнтом справа передається для зберігання в архів.

183 Д ОД АТ К И Додаток №26

АНКЕТА КЛІЄНТА Номер справи /номер реєстрації Дата ПІБ. відвідувача ПІБ консультанта Стисле викладення звернення Подані документи

Дані про особу житель міста чоловік працює до 18 років

житель села

інше (уточніть, що саме)

жінка не працює 18 – 29 років

30 – 44 років

45 -59 років

60 і більше

Рід занять тимчасово безробітний

пенсіонер

студент

державний службовець

підприємець, самозайнятий (в т.ч. на підсобному господарстві) працівник бюджетної/комунальної установи

військовий

працівник комерційної сфери

Соціальний статус інваліди

діти війни

учасники війни

одинокі матері

учасники бойових дій

багатодітні сім’ї паліативні пацієнти

інші

Контакти: адреса:________________________________________________________________________ Додаткова інформація, яку бажає повідомити про себе відвідувач ________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ Опис справи Власним підписом на даному документі я засвідчую запит на надання мені у моїй справі правової допомоги, підтверджую свій дозвіл на збір, збереження, обробку та використання й поширення моєї персональної інформації згідно мого звернення у повному обсязі. Дана згода стосується поширення інформації з приводу цієї справи партнерським організаціям, засобам масової інформації, органам влади та іншим особам з метою більш ефективного захисту моїх прав за моїм зверненням. Особистий підпис _______________ ПІБ ____________________________________

184 Д ОД АТ К И

Хід справи •

Категорія: соціальне забезпечення

спадкове

виконання судових рішень

трудове

договірне

інші цивільні

житлове

сімейне

медичне право

адміністративне

земельне

господарське

кримінальне

інші

•

Чи належить справа до напрямку: порушення трудових прав започаткування власної справи

•

право на доступ до правосуддя не належить до жодного.

Надана допомога: консультація

витяги із законодавства

заяви /скарги до органів державної влади

заяви /скарги до органів м.с.

заяви /скарги до підприємств, установ, організацій •

права власності

заява /позовні заяви до

допомога у складанні документів договорів

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів до Європейського суду

•

апеляційні скарги до

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів

•

касаційні скарги до

до судів загальної. юрисдикції до спеціальних судів

Зворотній зв’язок (заповнює клієнт в день закриття справи за даним зверненням)

Звідки ви дізналися про роботу установи з надання безоплатної правової допомоги? _______________________________________________________________________ Чи задоволені ви якістю наданих вам послуг?_______________________________________ Чи є у вас побажання до роботи, які саме?_________________________________________ ______________________________________________________________________________ _________________________________________________________ Дата _____ ____________________ 20____ р.

Підпис ______________

185 Д ОД АТ К И Додаток №27

РЕЄСТР СПРАВИ № _________ (співпадає з номером вхідної анкети клієнта) Консультант __________________________________ Дата відкриття справи

Опис документів у справі

Кількість документів у справі

Дата передача справи до архіву «___ » ________________ 20 ____ р.

Дата закриття справи

186 Д ОД АТ К И Додаток №28

ВІЗИТНА КАРТКА пункту доступу до безоплатної правової допомоги Місце знаходження пункту: _______________________________________________________________________ Контактні телефони: _____________________________________________________ Дата звернення _________________________________________________________ Номер справи: _________________________________________________________ ПІБ юриста _____________________________________________________________ Дата і час призначення консультації

1-ша зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

2-га зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

3-тя зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

Примітки _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________

187 Д ОД АТ К И Додаток №29

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ УКЛАДЕНИХ ДОГОВОРІВ З КЛІЄНТАМИ № справи

№ Договору

ПІП юриста, який веде справу

ПІП клієнта

Дата закриття справи

188 Д ОД АТ К И Додаток №30

ФОРМА «ОКРЕМІ СПРАВИ» Місяць __________________ Рік ______________________ ПІБ юриста _______________

Номер справи Стичний опис справи Зміст наданої допомоги Зворотній зв’язок з клієнтом Результат справи/ Історії успіху Висвітлення у ЗМІ/ інформаційний привід Зауваження, труднощі що виникають у справі

Стратегічні справи

Колективні справи

(захист права власності, захист трудових справ, підприємництво, доступ до правосуддя, звернення до Європейського суду)

(справи за зверненнями колективів громадян, громадський об’єднань, в інтересах громади)

Резонансні справи (справи, які потребують особливої уваги, втручання громадськості, висвітлення в ЗМІ )

189 Д ОД АТ К И Додаток №31

Центр надання правової інформації та правових консультацій м. Хмельницький Інструкція з відбору справ для надання безоплатної правової допомоги ВСТУП 1. Центр надання правової інформації та правових консультацій (далі — Центр) створено для захисту громадян від незаконних дій, бездіяльності, рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб’єктів владних повноважень; захисту корпоративних прав осіб від незаконних дій, бездіяльності, рішень юридичних осіб — суб’єктів господарської діяльності та, в окремих випадках, судового захисту вразливих верств населення, а також для надання юридичної консультативної допомоги особам, які позбавлені такої можливості через низку причин (низький матеріальний стан, обмежені фізичні можливості тощо).

2. Центр діє в рамках Ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення» та сприяє втіленню в життя цілей Ініціативи. КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ СПРАВ А. Відбір справ за клієнтами 1. Клієнтами Центру є: а) малозабезпечені громадяни, тобто особи, які не мають фінансової можливості оплатити послуги з надання правової допомоги; б) особи, віднесені до вразливих верств населення (пенсіонери, інваліди, члени багатодітних сімей, одинокі батьки, паліативні пацієнти, учасники бойових дій, учасники війни та особи, прирівняні до них, ліквідатори та постраждалі від аварії на ЧАЕС тощо). Б. Відбір справ за категоріями 1. Працівники Центру надають допомогу в справах, що відносяться до таких галузей права: а) цивільного права; б) сімейного права; в) земельного права; г) трудового права; д) житлового права; е) адміністративного права; є) права соціального забезпечення; ж) виконавчого провадження; з) податкового права; и) міжнародного приватного права;

190 Д ОД АТ К И

і) процесуальних галузей права, за винятком кримінально-процесуального; ї) кримінального та кримінально-процесуального права (з питань, що стосуються цивільних позовів у кримінальних справах та справ приватного обвинувачення).

2. Працівники Центру НЕ надають допомогу в справах, що відносяться до таких галузей права: а) конституційного права; б) кримінального та кримінально-процесуального права, за винятком справ, що стосуються цивільних позовів у кримінальних справах та справ приватного обвинувачення; в) кримінально-виконавчого права; г) господарського права; д) фінансового права, за винятком справ, що стосуються оподаткування фізичних осіб; е) міжнародного публічного права.

3. Працівники Центру НЕ надають правової допомоги у справах, питання в яких мають ознаки зло­вживання правом (мінімізації оподаткування, приховування одних правочинів іншими, ухиляння від виконання зобов’язань, ухиляння від виконання судових та інших рішень, затягування судових процесів тощо). В. Відбір справ за рівнем складності 1. Всі справи, що перебувають у провадженні Центру за рівнем складності, поділяються на три категорії: а) справи невеликої складності; б) справи середньої складності; в) складні справи.

2. До справ невеликої складності відносяться справи, які можуть бути вирішені під час першого від­відування Центру, в тому числі й справи, які передбачають надання допомоги у підготовці типових процесуальних документів.

3. До справ середньої складності відносяться справи, питання в яких потребують додаткового вивчення, витребування додаткових матеріалів, підготовки нетипових процесуальних документів або представництва інтересів клієнта в суді силами юристів Центру.

4. До складних справ відносяться справи: а) які мають значний суспільний інтерес — вирішення такої справи може бути прецедентним для вирішення інших аналогічних справ, вирішення справи здійснюється в інтересах великої кількості осіб, вирішення справи принесе значну користь громаді, вирішення справи дасть змогу запобігти системним порушенням прав людини з боку органів державної влади та місцевого самоврядування; б) які мають значний особистий інтерес — вирішення справи дасть змогу

191 Д ОД АТ К И

запобігти ушкодженню життя та здоров’я клієнта чи інших осіб; вирішення справи дасть змогу запобігти відчуженню влас­ності клієнта; вирішення справи дасть змогу запобігти незаконному звільненню клієнта з роботи чи іншому суттєвому порушенню трудових прав; вирішення справи дасть змогу уникнути незаконних стягнень з фізичної особи-підприємця чи подолати перешкоди в доступі до підприємницької діяль­ності; вирішення справи дасть змогу уникнути суттєвого порушення права клієнта на доступ до правосуддя (неправомірного стягнення значної суми коштів, пропущення строків оскарження тощо). ПРОЦЕДУРА ВІДБОРУ СПРАВ 1. Відбір справ для надання безоплатної правової допомоги здійснюється юристами Центру під час прийому громадян у приймальні Центру та під час виїзних прийомів.

2. У процесі відбору справи юрист приймає такі рішення: а) керуючись критеріями, зазначеними у пункті А розділу «Критерії відбору справ» цієї Інструкції, перевіряє, чи відноситься відвідувач Центру до числа клієнтів Центру; б) керуючись критеріями, зазначеними у пункті Б розділу «Критерії відбору справ» цієї Інструкції, перевіряє, чи відноситься справа до категорії справ, у яких надається допомога працівниками Центру.

3. За результатами перевірки юрист приймає рішення про надання безоплатної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної правової допомоги.

4. Зазначене рішення може бути оскаржено відвідувачем до керівника Центру. Рішення керівника Центру про надання безоплатної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної правової допомоги є остаточним і оскарженню не підлягає.

5. В ході ознайомлення з обставинами справи юрист, керуючись критеріями, зазначеними у пункті В розділу «Критерії відбору справ», визначає ступінь складності справи. Про виявлення справ середньої складності та складних справ юрист невідкладно повідомляє керівнику Центру.

6. Керівник Центру не рідше ніж один раз за тиждень переглядає вхідні анкети відвідувачів Центру на предмет наявності складних справ. Вирішення цих справ керівник Центру бере на особистий контроль.

7. У разі необхідності керівник Центру передає справу для подальшого правового супроводу в рамках pro bono одному з адвокатів — партнерів Центру.

192 Д ОД АТ К И Додаток №32

ДОГОВІР ПРО СПІВПРАЦЮ м.Пирятин

від «___»____________ 2010 р.

Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи» , що іменується надалі ГО «Жіночі ініціативи» в особі голови Таран Ірини Олексіївни і Пирятинський РВ ГУМВС України в Полтавській області , іменований надалі РВ ГУМВС в особі начальника Марченко Валерія Володимировича, - надалі «СТОРОНИ» уклали цей договір про нижченаведене: І. МЕТА ДОГОВОРУ 1.1 Сторони уклали цей договір з метою врегулювання співпраці щодо впровадження відновних практик в Пирятинському районі Полтавської області ІІ. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 2.1

2.2

2.3

Згідно із справжньою угодою Сторони зобов’язалися об’єднати свої зусилля з метою організації діяльності Центру Відновних Практик у Громаді ( далі – ЦВПГ) та врегулювання співпраці щодо впровадження відновних практик , що сприяють відновленню або побудові стосунків у громаді У рамках Договору передбачається визначення : − діяльності співробітника РВ ГУМВС (__________________________) та його роль у ефективності застосування відновних практик та розвитку відновного правосуддя в Україні − діяльності координатора ГО «Жіночі ініціативи» по програмі примирення потерпілого і правопорушника в цілях пошуку можливостей по загладжуванню заподіяної шкоди, відновлення стосунків і ресоциализации неповнолітніх правопорушників, зміни у свідомості людей , ролі співтовариства в профілактиці правопорушень і конфліктів. підтвердження сторін щодо процедур, дій і заходів, що здійснюються учасниками цього договору по його реалізації, характер діяльності, не забороненої законодавством України. ІІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

ЦВПГ- громадська організація ( в даному договорі – ГО «Жіночі ініціативи»), що впроваджує програми відновного правосуддя, програми примиренн потерпілих та правопорушників та інші практики розв’язання конфліктів, побудовані а цінностях та принципах відновного правосуддя Відновне правосуддя - новий підхід до розв’язання конфліктів, який ґрунтується на зосередженні уваги на відшкодуванні заподіяної потерпілим шкоди, породженні в правопорушників почуття відповідальності за їхні дії та залученні громади до вирішення конфлікту за умови активної участі сторони у процесі відновлення порушених стосунків, на примиренні та розробленні угоди між потерпілими та правопорушниками для досягнення бажаних результатів та відшкодувань

193 Д ОД АТ К И

Відновні практики-процедури, спрямовані на вирішення конфліктів, побудову атмосфери співробітництва та партнерства. Програми відновного правосуддя та вирішення конфліктів - послуги з організації діалогу між фізичними особами, які перебувають у конфлікті( кримінальному, сімейному, шкільному тощо) у присутності та / або за участі третьої нейтральної сторони, метою якого є відновлення порушених внаслідок конфлікту соціально-психологічного стану, зв’язків і стосунків у житті його учасників та його соціального оточення, усунення завданої конфліктом шкоди. ІV. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН 4.1 Співробітник РВ ГУМВС (____________________) зобов’язується: 4.1.2 Інформувати підсудних і їх законних представників , членів громади, неповнолітніх про програми примирення і діяльності ГО «Жіночі ініціативи».

4.1.3 Створювати умови для розміщення інформації про процедуру примирення і діяльності ГО «Жіночі ініціативи» в приміщенні РВ ГУМВС .

4.1.4 Надавати контактну інформацію про ГО «Жіночі ініціативи» потерпілому і обвинуваченому, сторонам конфлікту з метою звернення в ГО «Жіночі ініціативи» для вирішення ситуації і досягнення примирення.

4.1.5 Надавати координаторові ГО «Жіночі ініціативи» дані про учасників конфлікту : контактні дані потерпілої сторони і правопорушника; класифікацію правопорушення.

4.1.6 Унеможливлювати виклику медіатора до суду як свідка.

4.1.7 Надавати інформацію координатору ГО «Жіночі ініціативи» щодо використання та долучення до справ мирових угод, підписаних під час проведення медіації 4.2 Координатор ГО «Жіночі ініціативи» зобов’язався: 4.2.1 Щотижня запрошувати у співробітника РВ ГУМВС (_________________________) інформацію про випадки правопорушень.

4.2.2 Інформувати співробітника РВ ГУМВС (______________________) по його запиту про хід підготовки до процедури примирення .

4.2.3 Не пізніше за 3 місяці з моменту отримання рекомендації надати співробітникові РВ ГУМВС (__________________________) звіт про проведення процедури примирення та Угоду за результатами зустрічі по загладжуванню шкоди 4.2.4 Дотримувати конфіденційність інформації у справі, отриману від співробітника РВ ГУМВС (__________________________) і використовувати її виключно для досягнення примирення правопорушника і потерпілого. Виключенням є випадки коли учасники медіації добровільно домовляться про можливості розголошування або випадки, коли отримана інформація свідчить про реальну загрозу завдання шкоди і скоєння іншого злочину (у такому разі медіатор зобов’язаний проінформувати відповідні органи).

194 Д ОД АТ К И

4.2.5 У разі укладення примирливого договору між правопорушником і потерпілим і тільки з їх згоди, Координатор передає копію примирливої угоди до Суду (особисто або через законних представників сторін).

4.3 Сторони мають право: 4.3.1. Вносити ( в письмовій формі) зміни до позначеного в цьому договорі механізму і організаційної схеми взаємодії сторін.

V. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ 5.1 Цей Договір діє з моменту його підписання до ______ 2011року.

5.2 Якщо після закінчення терміну дії договору протягом 10 днів не отримано письмового повідомлення про розірвання договору, термін дії договору продовжується на 1 рік.

5.3 Договір складений в двох екземплярах, по одному для кожної із Сторін. Юридичні адреси Сторін:

Начальник Пирятинської РВ ГУМВС Голова ГО «Жіночі ініціативи» в Полтавській області _______________________ _______________________ _______________________ _______________________

195 Д ОД АТ К И Додаток №33

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА проведення РОГО «Комітет виборців України» другої «Школи права» ДЕНЬ 1 Тема 1. Відносини людини і держави: історія розвитку та сучасність 1. Історія розвитку та теорія прав людини.

2. Права людини та розвиток громадянського суспільства. Міжнародні стандарти прав людини.

3. Права людини в Україні.

4. Загальна характеристика механізмів захисту прав людини. Тема 2. Держава та її механізми 1. Система органів державної влади (законодавча, виконавча, судова).

2. Принципи роботи виконавчої влади (субординація, координація, контроль тощо).

3. Рішення органів влади та посадових осіб. Ієрархія нормативно-правових актів. Тема 3. Місцеве самоврядування в Україні 1. Сутність і порядок формування органів місцевого самоврядування.

2. Структура і повноваження органів місцевого самоврядування та правовий статус депутатів міс­цевих рад.

3. Рішення органів місцевого самоврядування та їх юридична сила. Тема 4. Особливості відносин людини і влади в сучасній державі 1. Характеристика особливостей взаємодії людини і влади в сучасній державі.

2. Застосування Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації». ДЕНЬ 2 Тема 5. Цивільне законодавство України 1. Характеристика актів цивільного законодавства України.

2. Загальна характеристика правових положень Цивільного кодексу України. Тема 6. Джерела, які використовуються для пошуку нормативно-правових актів 1. Загальна характеристика джерел, які використовуються для пошуку нормативноправових актів.

2. Пошукова система офіційного сайту Верховної Ради України «Законодавство України». Тема 7. Особливості захисту персональних даних у сучасній Україні

196 Д ОД АТ К И

1. Загальна характеристика Закону України «Про захист персональних даних» і його роль у при­ватному житті людини.

2. Особливості обробки персональних даних громадян організаціями та іншими особами. Тема 8. Набуття і перехід права власності та права користування 1. Поняття і зміст права власності.

2. Підстави набуття та припинення права власності.

3. Правочини та представництво: загальна характеристика.

4. Оформлення права власності на нерухоме майно.

5. Оформлення права власності на рухоме майно.

6. Особливості права користування за законодавством України ДЕНЬ 3 Тема 9. Особливості водокористування водоймами жителями села 1. Загальна характеристика водокористування.

2. Особливості користування ставками та іншими водоймами, які перебувають в оренді. Тема 10. Спадкування та оформлення спадщини 1. Поняття, зміст та види спадкування.

2. Спадкування за законом.

3. Спадкування за заповітом.

4. Оформлення спадщини. ДЕНЬ 4 Тема 11. Відшкодування шкоди 1. Загальна характеристика законодавства про відшкодування шкоди.

2. Відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

3. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Тема 12. Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин 1. Загальні положення шлюбно-сімейних відносин.

2. Право власності на майно подружжя.

3. Розірвання шлюбу, розподіл майна, утримання дітей та інших членів сім’ї. Тема 13. Законодавство про працю 1. Правове регулювання права на працю в Україні.

2. Прийняття на роботу і звільнення з роботи.

3. Права працівників: оплата праці, відпустки, вихідні дні, доплати і компенсації.

197 Д ОД АТ К И

ДЕНЬ 5 Тема 14. Основи соціального захисту в Україні 1. Загальна характеристика системи соціального захисту.

2. Категорії громадян, які користуються пільгами в Україні.

3. Різновиди пільг, гарантій і компенсацій, які застосовуються в Україні. Тема 15. Пенсійне забезпечення в Україні 1. Загальна характеристика пенсійної системи держави.

2. Види пенсій в Україні.

3. Структура пенсійних виплат (доплати і надбавки до пенсій).

4. Оформлення та перерахунок пенсій.

5. Зміни до пенсійного законодавства 2011 року, якими збільшено пенсійний вік, та ін. Тема 16. Національні механізми захисту прав людини 1. Характеристика позасудових та судових механізмів захисту прав людини.

2. Загальна характеристика форм судочинства.

3. Захист прав людини у цивільному судочинстві.

4. Захист прав людини в порядку адміністративного судочинства.

5. Практичне вирішення складних життєвих ситуацій ДЕНЬ 6 Тема 17. Міжнародні механізми захисту прав людини 1. Загальний огляд міжнародних механізмів захисту прав людини.

2. Європейський Суд з прав людини та його місце в механізмі захисту прав людини. Тема 18. Відповідальність за порушення встановленого суспільного порядку в Україні 1. Зміст адміністративної та кримінальної відповідальності.

2. Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

3. Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Тема 19. Правила роботи правового консультанта в громаді 1. Особливості організації роботи правового консультанта в сільській громаді.

2. Облік і звітність у роботі консультанта.

3. Правила підготовки і надання консультацій. Тема 20. Застосування інформаційних систем у роботі громадської приймальні 1. Можливості використання джерел інформації у роботі правового консультанта.

2. Правила використання інформаційних систем у роботі.

198 Д ОД АТ К И Додаток №34

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ СІЛЬСЬКИХ ПАРАЮРИСТІВ Заняття 1

1.Первинна правова допомога населенню - міжнародний досвід та українські реалії 1.1. Міжнародний досвід з первинної правової допомоги населенню 1.2.Українське законодавство про первинну правову допомогу населенню 1.3. Обов’язки органів місцевого самоврядування в забезпеченні населення первинною правовою допомогою 1.4. Місце і роль сільських правових консульстьантів в організації і наданні первинної правової допомоги населенню 1.5. Правила роботи правового консультанта в громаді

Заняття 2

Ознайомлення з законодавством України з земельних питань Особливості набуття права власності на землю Перехід права при спадщині, даруванню. Особливості відумерлої спадщини

Заняття 3

інформація про діяльність нотаріуса в питаннях придбання , переходу прав власності Спадкування та оформлення спадщини

Заняття 4

Будівництво за правилами: документальне оформлення забудов; введення в експлуатацію нерухомості; узаконення самовільно збудованих будівель

Заняття 5

Основи соціального захисту в Україні. Різновиди пільг, гарантій та компенсацій, які застосовуються в Україні. Пенсійне забезпечення в Україні – оформлення та перерахунок пенсій.

Заняття 6

Особливості роботи районних реєстраційних центрів. Підготовка і збір документів для подання в реєстраційний центр

Заняття 7

Національні механізми захисту прав людини. Застосування інформаційних систем у роботі параюристів.

199 Д ОД АТ К И Додаток №35

РОЗРОБКА ПРОЕКТУ І ОФОРМЛЕННЯ ПАКЕТУ ДОКУМЕНТІВ Написання проекту на отримання гранта — це тривалий процес, особливо для тих, хто займається ним вперше, а також можливість по‑новому подивитись на органiзацiю, її мету та завдання. Процес написання заявки Процес написання заявки починається із вивчення власних можливостей. Поради Перед написанням заявки потрібно задати та знайти вiдповiдi на три запитання: Хто скористається результатами виконання вашого проекту? Чи сприятиме виконання цього проекту подальшому розвитку вашої органiзацiї та вирішенню актуальних питань громади? Чи вистачить сили, часу та бажання на написання та виконання проекту? Проведення пiдготовчої роботи Вмiння подати проект у привабливому свiтлi — важлива та складна справа. Показати його значимість і важливiсть для суспільства — перший крок у проведеннi пiдготовчої роботи із проектом. Ви маєте зiбрати детальну iнформацiю щодо елементів, якi становлять основу будь-якого проекту і можуть впли­нути на його успiх. У процесi пiдготовки вашого проекту корисним буде ознайомлення із критерiями оцiнки проектiв, якi використовуються фондами чи фондом, у який ви вирішили подати заявку. Бiльшiсть фондiв надають перелiк iнформацiї, яка має бути включена в проект, а також схему його написання. Потрібно чiтко вiдповiдати вимогам фонду, щоб подати конкурентоспроможний проект. Якщо ви визначили проблему і провели пiдготовчу роботу, можна взятися до написання проекту. Не обов’язково бути великим письменником, щоб написати конкурентоспроможний проект! Проект має бути цiлiсним, ясним, стислим і переконливим. Форма проекту може бути рiзною, але будь-який проект повинен мiстити наведенi нижче елементи. СТРУКТУРА ПРОЕКТУ 1. ПРЕЗЕНТАЦIЯ ОРГАНІЗАЦІЇ Дайте коротку довiдку про організацію: 1. Яку органiзацiю представляєте?

2. Яка мета та основнi завдання органiзацiї?

3. Чи має органiзацiя достатнiй досвiд та квалiфiкований персонал для виконання цього проекту?

200 Д ОД АТ К И

ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ 1. Стисло охарактеризуйте наявну ситуацiю та опишiть проблему, яку збираєтесь вирiшувати.

2. Визначiть коло людей, яких стосується ця проблема, наведiть кiлькiсну та якiсну iнформацiю.

3. Покажiть вiдповiднiсть поставленої проблеми завданням і можливостям органiзацiї.

4. Пояснiть, чому саме ваша органiзацiя береться за вирiшення цієї проблеми. УСПІШНЕ формулювання: «У Генічеському районi Херсонської області живе близько 2 тис. сімей, які мають невеликі підсобні господарства з вирощування баштанних культур, однак на сьогоднi в області вiдсутнi можливостi для організованого збуту їх продукції.» НЕВДАЛЕ формулювання: «У багатьох сімей району немає доступу до ринку збуту баштанних культур.» Формулювання проблеми маэ вiдображати не внутрішні проблеми органiзацiї, а про­‍блеми в суспiльствi, якi органiзацiя хоче вирiшити.

ОЦIНКА ПОТРЕБ Вдалими будуть проекти, розробленi на основi належного розуміння певних засад їх створення. Успiх проекту майже завжди пов’язаний з належним плануванням i вiдповiдним розумінням того, який зміст проекту буде прийнятним для донора. А) Збiр і аналiз інформації Пiсля того як ви досягнете розумiння загальних потреб i виберете окремi проблеми, на якi буде спрямовано проект, ви зможете зiбрати більш детальну iнформацiю щодо цих проблем, наявних ресурсiв і частини громади, яка братиме участь у проектi. Елементи, що становлять основу будь-якого проекту i можуть значно вплинути на його успiх: 1. НАСЕЛЕННЯ — чисельнiсть, вiк, стать, соціальний стан; 2. СЕРЕДОВИЩЕ — умови, у яких проживає цільова група проекту; 3. IНФРАСТРУКТУРА — лiкарнi, школи, клініки тощо; 4. РЕСУРСИ — матерiальнi та людськi ресурси, їх достатньо чи не вистачає; 5. ПРАКТИКА — у який спосіб, ким було зроблено спроби вирішити висвітлену у проекті проблему; 6. ЕКОНОМIКА — наявнiсть коштiв, розподiл та джерела; 7. ДУМКИ, IДЕЇ ТА УПОДОБАННЯ — думки громади щодо потреб та наявних можливостей.

201 Д ОД АТ К И

Б) Розпiзнання і вибiр проблеми Загальне уявлення, яке ви маєте завдяки оцiнцi першочергових потреб, допоможе окреслити головнi проблеми та потреби. Потiм ви зможете вибрати проблему чи проблеми, якi ваша органiзацiя зможе вирiшити. Це важливо, оскiльки проект буде найбiльш вдалим, якщо вiн зосереджений навколо невеликої кiлькостi специфiчних проблем. Як тiльки проблеми, на якi спрямовано проект, окреслено та вибрано, слiд зiбрати бiльш детальну iнформацiю iз врахуванням обставин, що випливають з окремих проблем. Наприклад, Ваша органiзацiя вирiшила реалiзувати проект в одному мiстi. Якщо органiзацiя здебiльшого працює у сфері захисту прав і свобод громадян, зрозумiло, що ви не зможете вико­нати проект у галузi сільського господарства чи землевпорядкування. Критерiї для належного формулювання проблеми Формулювання проблеми може відбуватись у такій послідовності: Стисло характеризує ситуацiю, що потребує змiн. Окреслює коло тих / того, кого / чого воно стосується. Дає кiлькiсну інформацію. Розглядає питання, яке стосується органiзацiйних потреб / завдань. Причини: Розгляньте таке: 1. Що спричинило проблему?

2. Чи є тут кiлька причин?

3. Чи взаємопов’язанi цi причини? Наслiдки Звернiть увагу на такi запитання: 1. Якi наслiдки проблеми?

2. На яку кiлькiсть людей вона впливає?

3. Чи наявнi полiтичнi, правові та економiчнi наслiдки?

4. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ І ЗАВДАННЯ Мета — це те, заради чого починаєте проект. Це загальнi твердження, якi важко оцiнити кiлькiсно, їх головне призначення — показати тип проблеми, на вирiшення якої спрямовано проект. ВДАЛЕ ФОРМУЛЮВАННЯ «Мета проекту нашої організації — допомогти сім’ям Генічеського району Херсонської області, які мають невеликі підсобні господарства, зайняти мiсце на ринку за допомогою створення малих підприємств з організованого збуту продукції.» ПОГАНЕ «Мета проекту нашої організації — дати можливiсть сім’ям Генічеського

202 Д ОД АТ К И

району Хер­сонської області зайняти мiсце на ринку.» Завдання проекту — це конкретнi кроки, якi треба зробити для змiни поточної ситуацiї на краще, це кроки для досягнення окресленої мети. Цi змiни мають вiдбутись у процесi виконання вашого проекту. ВДАЛЕ ФОРМУЛЮВАННЯ «Протягом першого місяця з моменту початку виконання про­екту перших 50 сімей із п’яти сiл району пройдуть навчання з основ здійснення підприємницької діяльності».. НЕВДАЛЕ «Сформувати групу сімей району для проведення навчання». ПОРАДИ А) Чим зрозуміліша ваша мета, тим легше буде спланувати свою діяльність так, щоб досягнути її якнайшвидше. Б) Чiтко сформульованi завдання полегшать монiторинг просування до мети та оцiнку успiху вашого проекту. В) Кожне завдання має бути сформульоване таким чином, щоб ви мали можливiсть зрозумiти, що ви його досягли. Формулювання завдання Завдання проекту — це низка специфiчних досягнень, спрямованих на розв’язання зазначених проблем. Завдання не є процесом, це швидше кiнцевий результат; мета означає стан справ, якого ми сподiваємось досягти наприкiнцi проекту. Завдання мають бути специфiчними (визначте, що i коли), вимiрюваними (скiльки), бажаними (дореч­ними i зручними), та досяжними (реалiстичними). МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ ЛОГIЧНО ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ ПОСТАВЛЕНОЇ ПРОБЛЕМИ!!! Уникайте слiв, якi вказують на процес: 1. пiдтримувати 2. покращувати 3. посилювати 4. сприяти 5. координувати 6. перебудовувати Використовуйте слова, якi означають завершенiсть: 1. пiдготувати 2. розподiлити 3. зменшити 4. збiльшити

203 Д ОД АТ К И

5. органiзувати 6. виробити 7. налагодити РОБОЧИЙ ПЛАН Робочий план проекту має на метi пояснити, як ви будете виконувати проект для досягнення постав­лених завдань. Ця частина повинна чiтко пояснити, як ви збираєтесь виконувати проект.

1. Хто буде вiдповiдати за виконання поставлених завдань?

2. Що буде зроблено?

3. Якi ресурси будуть залученi для досягнення поставленої мети?

4. Якi термiни виконання завдань?

ПОРАДА! Не плутайте завдання та методи виконання проекту! Користуйтесь критерiями SMART пiд час формулювання завдань: S Specific — конкретнiсть Чи мета конкретна і зрозумiло пояснює, що, як, коли i де змiниться ситуацiя?

M Measurable — вимiрюваннiсть Чи пiддаються завдання вимiрюваню (наприклад, скiльки становить збiльшення, яка кiлькiсть людей)?

A Area-specific — територiальнiсть Чи окреслюють завдання район або групу населення?

R Realistic — реалiстичнiсть Чи спричинить виконання проекту перетворення і зрушення, зазначені в метi?

T Time-bound — визначеність у часi Чи вiдображає мета перiод часу, впродовж якого вона має бути досягнута (протягом першої чвертi або першої половини запланованого промiжку часу)? ОЦIНКА ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ Тут потрібно пояснити, як ви збираєтесь оцiнити успiх виконання проекту. Застосуйте конкретнi методи оцiнки ступеня ефективності проекту. Це необхiдно для того, щоб можна було зрозумiти, наскiльки вдалось досягти поставлених у проектi завдань. Оцiнка може проводитись рiзними шляхами iз використанням якiсних та кiлькiсних показникiв. Оцiнка здiйснюється для того, щоб ви та ваша організація

204 Д ОД АТ К И

ще раз переконались, наскiльки успiшно просувається виконання завдань, зазначених у проектi. МОНIТОРИНГ І ОЦIНКА Монiторинг і оцiнка стосуються цiлей, робочого плану, штатного розкладу тощо. Монiторинг у бага­тьох аспектах схожий на оцiнку. Рiзниця полягає в часi виконання, в тому, хто виконує, а також у рiзноманiтностi та детальностi зiбраної iнформацiї. Щодо типiв зібраної iнформацiї та методiв її аналiзу монiторинг і оцiнка багато в чому збiгаються. Монiторинг — це процес постiйного накопичення iнформацiї з усіх аспектiв проекту, мета якого — визначити хiд виконання та остаточне завершення запланованих дiй, а також сприти досягненню бажаної мети. Монiторинг виявляє проблеми, що постають у процесi реалiзацiї проекту, та необхiднi змiни i дає змогу вносити вчаснi корективи у сам проект та розклад заходiв до того, як вони стануть надто серйозними чи некерованими. Менеджер проекту вiдповiдає за монiторинг i звiтує про його результати. Донор, який видiляє кошти, також несе вiдповiдальнiсть за монiторинг i покладається на звiти, що складаються працiвниками проекту. Оцiнка — це процес збору та аналiзу iнформацiї з метою визначення відповідності проведених впродовж виконання проектних заходiв, запланованих завдань, а також має на меті виявити, якою мiрою цi заходи сприяють досягненню сформульованої в проектi мети. Показники — це загальнi цифровi свiдчення, що допоможуть порiвняти бажанi результати з наявними. Вони допомагають дати вiдповiдь на запитання: «Звiдки ви знаєте, що просуваєтесь до встановле­ної мети?» Найкращi показники — це такi, якi легко пiдрахувати i якi дають змогу екстраполювати iнформацiю, узагальнену в однiй цифрi, вiд вивчення малої групи на велику групу (як, наприклад, користувачi соціальним послугами вашої організації i населення регiону). КОШТОРИС ПРОЕКТУ Кошторис складають після написання проекту. Кошторис повинен містити достовiрну, перевiрену фiнансову iнформацiю. Доцільно скласти два кошториси: перший покаже вартiсть всього проекту в цiлому, тодi як мета другого — показати вартiсть кожного кроку проекту. Радимо визначати термiни виконання кошторису. ЗАСАДИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ БЮДЖЕТУ 1. Бюджет є обов’язковою частиною проектної пропозиції.

2. Готуйте бюджет пiсля того, як напишете пропозицiї до проекту.

3. Потрібно бути обізнаним щодо бюджетних вимог та можливостей донора, який фiнансує проект.

4. Бюджет має мiстити вивірену і реалiстичну фiнансову iнформацiю.

5. Зберiть необхiдну iнформацiю про точну вартiсть послуг, товарiв тощо.

205 Д ОД АТ К И

6. Визначить термiн виконання бюджету.

7. Зважте на можливi затримки у фінансуванні та iнфляцiю.

8. Розробiть просту, всеохоплюючу форму бюджету iз зазначенням рiзновидiв статей видатків на товари та послуги, цiн i загальної вартостi. ПАМЯТАЙТЕ! Під час складання звiтiв про витрачені кошти, процесу просування проекту донор перевірятиме реальний стан справ і цільове витрачання вами коштів та порівнюватиме їх з дiяльнiстю і завданнями, запланованими в угодi про видiлення коштів, і проведеними вами про­ектними роботами. Періодично перевіряйте план і стан виконання проекту! Таким чином ви побачите, якi види дiяльностi просуваються за розкладом, де ви попереду, а де вiдстали. Порiвняння допоможуть скон­центрувати увагу як на досягненнях, так i на проблемах, що потребують вирішення. Бажаємо успіху!

206 Д ОД АТ К И Додаток №36

ЯК ЕФЕКТИВНО ПРАЦЮВАТИ ЗІ ЗМІ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ Є лише дві сили, які можуть висвітлити всі турботи людства: сонце на небі та Associated Press на землі. Марк Твен Для неурядових організацій співпраця зі ЗМІ та журналістами наразі є абсолютною необхідністю. В цьому додатку зібрано практичні поради практиків у сфері медіа та зв’язків із громадськістю, які допоможуть Вам працювати зі ЗМІ максимально ефективно1. Спочатку наведемо сім класичних заповідей співпраці з пресою, що згадуються не одним виданням: • постійно прагніть поліпшення відносин; • ставтесь до всіх журналістів однаково, без упередженості; • дайте журналістам інформацію, написану не гірше, ніж журналістська; • пам’ятайте: не можна ховатися від преси!

• завжди говоріть лише правду; • у стосунках із журналістами, навіть дружніх, не може бути інформації «для друку» і «не для друку».

• ніколи не можна «воювати» із пресою. Часто при взаємодії НУО та ЗМІ можуть виникнути проблеми, зокрема: • нерозуміння громадськими організаціями того, чого хочуть від них представники мас-медіа; • нерозуміння цілей та ролі один одного; • недовіра один до одного; • непрофесіоналізм як представників громадськості, так і журналістів; • цензура та редакційна політика в засобах масової інформації; • стереотипність мислення і журналістів, і громадських діячів; • невміння представників громадськості створювати інформаційні приводи; • недостовірність інформації, яка надається НУО. Для ефективної співпраці та комунікації зі ЗМІ необхідно знайти з ними спільну мову. Для цього потрібно бодай трохи ознайомитися зі специфікою роботи ЗМІ, адже про їх роботу існує так багато міфів, що вони часто вводять в оману людину необізнану. І якщо ви спробуєте дізнатися про графік роботи журналістів, вимоги до представників преси, радіо, телебачення чи й взагалі окремих видань або студій, ви так чи інакше згодитеся, що: • інформацію ЗМІ потрібно повідомляти заздалегідь; • слід бути системним і послідовним;

207 Д ОД АТ К И

• необхідно дублювати зусилля; • не перевантажувати медіа своєю інформацією; • давати журналістам потрібну інформацію. Отже, інформацію треба повідомляти заздалегідь. Про вашу акцію, прес-конференцію чи інший аналогічний захід слід попередити ЗМІ за тиждень. Попереднім повідомленням служить також прес-анонс. Його ви надсилаєте до ЗМІ за 3‑5 днів. Вам же варто врахувати, що прес-анонс сам по собі може бути використаним як окрема інформація, якщо ви його напишете грамотно. Але головне в прес-анонсі — інтрига. Хоча ви повідомили про подію вчасно — за тиждень чи п’ять днів, не забудьте зробити це ще раз — за день-два. Цього разу можна перетелефонувати. Окрім того, що ви нагадаєте про свою акцію, анонс якої може згубитися в круговерті редакційних буднів, ви ще раз. Перше. При підготовці матеріалу використано видання «Як ефективно взаємодіяти зі ЗМІ. Методичні рекомендації. За матеріалами проекту Європейської комісії «Сприяння розвитку соціального партнерства в обраних регіонах в Україні»; Усатенко Г. «Як громадським організаціям працювати із пресою»; а також матеріали тренінгів для неурядових організацій менеджера зі зв’язків із громадськістю Української Гельсінської спілки з прав людини Марини Говорухіної. Засвідчите, що зацікавлені у співпраці з конкретним виданням / студією. Друге — потреба бути системним і послідовним. Особисті контакти слід підтримувати з усіма журналістами, з якими вам уже доводилося працювати. Не має значення, написав цей журналіст про вас чи ні, — ви працюєте на перспективу, тому добре було б не випускати його зі свого поля зору. Третє — дублювання зусиль. Не варто спинятися на одному-двох найбільших виданнях, запро­шуючи їх на свій захід. Запросіть їх якомога більше. Частина з них прийде, частина з цієї частини надрукує інформацію про подію. Четверте — не переобтяжуйте пресу інформацією. Повідомляйте справді цікаве й важливе. Якщо ж щоразу, відкриваючи пошту, журналіст знайде від вас листа з цікавою лише вам інформа­цією, то на п’ятий раз він просто відправить ваше повідомлення до кошика, не розкриваючи. Хоча, можливо, сьомого разу це й буде цікава та корисна інформація про вашу конкретну роботу в регіоні. Крім того, інформація має бути наділена й такою обов’язковою рисою, як оперативність. Тобто чим швидше ви розповісте про подію, тим цікавіше це буде читачам і тим ймовірніше, що інформацію про це використають ЗМІ. Можна чекати, поки ЗМІ звернуть на вас увагу. А можна самому звернути на себе увагу, створивши інформаційний привід. Інформаційний привід — це подія, яка своєю значимістю або екстрава­гантністю може зацікавити читача / глядача / слухача того чи іншого засобу масової інформації, стати предметом обговорення. Досить часто, пропонуючи щось іншим, ми даємо те, що подобається особисто нам. А треба про­понувати те, що хочуть вони. Це стосується й інформації. У своїй відомій книзі Дейл Карнегі писав: «Щоліта я їжджу в Мен на рибалку. Особисто я дуже люблю суниці з вершками, але виявив, що з якоїсь дивної причини риба віддає перевагу черв’якам. Тож коли я їду на рибалку, то не думаю про те, чого хочу сам. Я думаю про те, чого хоче риба. Я не насаджую на гачок для приманки суницю

208 Д ОД АТ К И

з вершками, а підманюю рибу черв’яком чи коником, примовляючи: чи не хочеш скуштувати?» Що ж цікавить людей, а відтак і ЗМІ? Цікавлять новини, події, інформація, значима і корисна для громади. Отже, це має бути не загальна інформація, а така, що відповідає вимогам інформаційних жанрів журналістики.

• Встановлено, що увагу ЗМІ зазвичай привертають: • масштаби збитків, шкоди, кількість постраждалих, смертей; • неординарність випадків; • неординарність людей; • унікальні деталі й особливості;

209 Д ОД АТ К И

НАЗВА ОРГАНІЗАЦІ ЛОГОТИП Ї ОРГАНІЗАЦІЇ та її дані: поштова, електронна адреса, телефон, факс Прес-анонс Час бажаного розповсюдження Контакти автора прес-анонсу: Дата надсилання прізвище, ім’я, телефон Заголовок прес-анонсу, який одним розгорнутим реченням передає суть майбутньої новини / події Ввідний абзац (лід), який двома-трьома реченнями розкриває зміст майбутньої події — містить відповіді на п’ять «інформаційних запитань»: що, де, коли, як, чому? Важливі деталі майбутньої новини / події (1‑2 абзаци) участь відомих, впливових осіб. важливі події, ситуації, заяви. Прес-реліз використовується, коли виникає нагальна необхідність інформування населення через ЗМІ про певну подію. Він розсилається регіональним виданням, особисто місцевим журналістам, власкорам, інформагенціям, інтернетпорталам, що мають новинні блоки. Це так званий новинний прес-реліз, який не потребує додаткового пояснення. Але ж бувають події чи ситуації, які потребу­ ють обговорення, а відтак — зібрання журналістів. В такому разі прес-релізи розповсюджуються на медіа-заходах, які ви проводите (наприклад на пресконференціях). В них ви маєте повідомити, що відбулася / відбувається така‑то подія, про яку було повідомлено на прес-конференції. Крім того, прес- реліз може бути інструментом медіа-супроводу різних акцій (круглих столів, вуличних заходів тощо). Що обов’язково має бути у прес-релізі, так це інформаційний привід! «ЗМІ створювались не для того, щоб просувати вашу кампанію. Їхня мета — надати людям цікавий матеріал. Ваша мета — дати журналісту те, що йому потрібно, при цьому отримавши безкоштовне висвітлення вашої позиції» (Білл Столлер, американський журналіст). Прес-реліз схожий за схемою подачі до прес-анонсу. Але в останньому про подію розповідають у майбутньому часі, у прес-релізі — в минулому. Навіть якщо йдеться про прес-конференцію, що лише відбудеться за десять хвилин, у релізі, отриманому журналістом, все вже має бути описано, як подія, що відбулася. Сенс цього в тому, щоб пропоновану вами інформацію можна було використати журналістами без змін і доповнень. Особлива увага приділяється заголовкам, які мають викликати інтерес і привернути увагу. Із заголовку прес-релізу також має бути зрозуміло, про що ви повідомляєте. Встановлено, що 80 % відсотків читачів не йдуть далі заголовку.

210 Д ОД АТ К И

Класик маркетингу Клод Хопкінс збільшував ефективність від реклами в 8‑10 разів за допомогою заголовку. У прес-релізі використовуйте відомий у психології принцип переверненої піраміди, коли осно­вна інформація міститься на початку повідомлення. Найчастіше людина формує своє враження про важливість поданої інформації залежно від першого отриманого повідомлення. 1‑й абзац прес- релізу, або лід (з англ. lead — провідний) має бути складений як новина. Тобто так, щоб цей текст, відірвавши від цілого прес-релізу, можна було поставити в стрічку новин. На практиці тільки частина представленої в прес-релізі інформації може бути опублікована в ЗМІ. Головні пункти повідомлення фіксуються в перших двох абзацах, інші відомості, коментарі, аналіз подаються в наступних. Слід пам’ятати, що журналісти люблять факти і цифри. Намагайтесь писати текст без довгих речень, не застосовуючи спеціальної термінології. У прес-релізі також має бути вказано адресу сайту / блогу, де журналіст може знайти його електронний варіант. Так само має бути зазначено контактну особу та спосіб зв’язку з нею (телефон, e-mail). У прес-релізі, що містить всю необхідну інформацію, як правило, дотримано правила п’яти «W» і одного «H». Who? — Хто? What? — Що? When? — Коли?

Where? — Де? Why? — Чому? How? — Як? Прес-реліз має бути написаний гарною мовою, без граматичних помилок! Залиште широкі поля, на яких журналісту легко буде дописувати інформацію, яку він додатково отримає із зазначеної теми. Такий психологічний хід може стати запорукою того, що журналіст не робитиме нотаток на різно­манітних клаптиках паперу, які так легко загубити. Щоб уникнути прикрих непорозумінь, увесь текст прес-релізу мають перевірити відповідальні особи (керівник відділу чи організації). Якщо прес-реліз готується до прес-конференції чи презентації, усі його дані слід узгодити із промовцями. Прес-реліз має бути не більшим ніж одна, півтори, максимум — дві сторінки. Якщо у вас багато інформації до прес-конференції і вона не вміщається у прес-реліз, підготуйте її окремо, назвіть «інформацією для преси» і роздайте разом із пресрелізами. Якщо ви маєте ілюстративні матеріали (фотографії, графіки, схеми тощо), які можуть яскраво доповнити інформацію, розмножте їх і додайте до кожного прес-релізу. Така добірка матеріалів для журналістів називається прес-пакетом, його зміст і вигляд — теж частина вашого іміджу та корпоративного стилю. Прес-конференція — один із найкращих способів якомога швидше і з найменшими комуніка­ ційними перешкодами донести до представників ЗМІ інформацію про ваш Центр і його діяльність. Прес-конференцію потрібно збирати лише тоді, коли ви справді маєте інформацію варту уваги громадян міста, області чи країни. Обумовлюємо обов’язкове: приводом для прес-конференції має бути якась важлива подія, новина. Якщо ви раптом вирішили, що давно не показувалися на людях і добре було б «поспілкуватися із пресою», — це ще не причина для проведення пресконференції. До того ж, інформаційний привід має бути таким, що справді потребує формату «запитання-відповідь». В іншому разі достатньо обмежитися новинним прес-релізом.

211 Д ОД АТ К И

Прес-конференція буває «позитивною» і «захисною». Перший тип трапляється найчастіше і має на меті представлення нового продукту, програми, діяльності, певної проблеми тощо. У разі, коли організації інкриміновано певні вчинки чи дії, які мали негативний ефект на суспільство, цілком при­родно, що громадськість і засоби масової інформації чекатимуть на вашу відповідь. Тут і стає у пригоді «захисна» прес-конференція. Адже найкращий захист — це напад. Краще з гідністю відстояти перед шквалом каверзних питань, аніж у холодній тиші давати привід чуткам і підозрам. Радять визначати одну тему прес-конференції — згідно з інформаційним приводом. Якщо є ще один дуже важливий привід, то кількість тем можна збільшити до двох, але більше — не варто. Опти­мальна кількість промовців — не більше ніж троє. Не забудьте: незадовго до прес-конференції слід попрацювати із промовцями –обумовити регламент, структуру виступу. Адже якщо керівник вашої НУО почне з довгого вступу «про життя», то він може не дійти до суті або ж ця суть вже не буде почута при­сутніми. Намагайтеся спрогнозувати запитання, які можуть пролунати на прес-конференції. Ймовірно, вони можуть стосуватися конфліктних чи негативних моментів у вашій діяльності, проблемі тощо. Визначте час проведення прес-конференції, прослідкувавши, чи не збігається він із часом про­ведення якихось інших важливих і цікавих заходів, які приваблять журналістів. Потрібно врахувати не тільки терміни подання матеріалів до ЗМІ (ліміт часу із врахуванням виходу радіо-, телепрограми чи друкованого органу), а й інші громадські (місцеві, національні, міжнародні) події. «Накладка» вашої.

212 Д ОД АТ К И

ЛОГОТИП Ї ОРГАНІЗАЦІЇ

НАЗВА ОРГАНІЗАЦІ

та її дані: поштова, електронна адреса, телефон, факс Прес-реліз Час бажаного розповсюдження Контакти автора прес-анонсу: Дата надсилання прізвище, ім’я, телефон Заголовок прес-релізу, який одним розгорнутим реченням передає суть новини/події Ввідний абзац (лід), який двома-трьома реченнями розкриває зміст майбутньої події — містить відповіді на п’ять «інформаційних запитань»: що, де, коли, як, чому? Ввідний абзац (лід), який двома-трьома реченнями розкриває зміст події, – містить від­повіді на п’ять «інформаційних запитань»: що, де, коли, як, чому? Важливі деталі новини/події (1-2 абзаци) Другорядні деталі новини/події (1-2 абзаци) Цитати учасників прес-конференції на заздалегідь заплановану іншу акцію може вам зашкодити. Якщо прес-конференція проводитиметься у не дуже відомому для загалу місці, додайте до запрошення карту із позначенням його розташування. В разі, коли ви не знаєте, скільки журналістів прийде на прес-конференцію, най­ краще вибрати приміщення, де вільно можуть розміститись 10‑15 осіб. Врахуйте, що велика кімната із невеликою кількістю присутніх людей може справити погане враження. Не менше ніж за тиждень розішліть прес-анонси про конференцію чи запрошення на неї як редакторам тих медіа, які ви плануєте запросити, так і журналістам цих же медіа, з якими ви вже співпрацюєте або хотіли б співпрацювати. Співпрацюйте з інформаційними агенціями, вони — чудовий варіант, адже роблять за вас вашу роботу — розповсюджують прес-анонс та прес-реліз. За день до прес-конференції повторіть своє запрошення телефоном. Це також дасть вам можливість трохи зорієнтуватися, хто прийде на ваш захід. Для організаторів заходу слід підготувати бейджики, щоб журналісти знали, до кого їм варто звертатися в разі потреби. Ви хочете, щоб прес-конференція була сфотографована? Ліпше заздалегідь домовтесь про це з конкретною людиною, — не варто розрахо­вувати, що можна буде попросити зробити для вас фото присутніх фотокорів: їх може не бути взагалі та й зайняті вони, власне, будуть своєю, а не вашою роботою. Перед прес-конференцією підготуйте приміщення: на вході повісьте оголошення, де саме відбудеться захід (поверх, кімната), стрілочками вкажіть напрямок до місця проведення. На стіні розмістіть банер чи логотип вашої НУО, ліпше — за спиною промовців, щоб він неминуче потрапив до об’єктивів телекамер. На стіл поставте таблички, де написано прізвища та імена учасників — точна назва їх посад вже вказана вами у прес-релізі.

213 Д ОД АТ К И

Реєструйте журналістів. Простежте, щоб вони записати в листі реєстрації номер телефону і адресу електронної пошти. З таких листів реєстрації потім складаються бази ЗМІ. На прес-конференції має бути модератор — людина, яка стежить за часом і керує заходом (надає слово, приймає запитання від ЗМІ), ним може бути один зі спікерів. Проте якщо людина не має досвіду в цьому, краще запросити професіонала. Важливо відчувати ситуацію, не пропускати піднятих для запитання рук (незалежно, чи то рука дружнього, чи недружнього журналіста), розряджати обстановку, якщо вона не в міру загострюється, і — в жодному разі — не «перетягувати ковдру на себе»: ви — лише спікер! З самого початку прес-конференції обумовте її тривалість і оголосіть регламент, щоб потім не отри­мати претензій. Промовців постарайтесь обмежити (як попередньо й домовлялися!) п’ятихвилинними презентаціями. Ліпше більше часу витратити на запитання-відповіді. Добре, якщо прес-конференція триває не довше ніж 30‑40 хвилин. Попередженням про закінчення прес-конференції мають слугувати ваші зауваження: «Наступне запитання буде останнім» чи «Прошу задати передостаннє запитання, оскільки ми вже вичерпуємо регламент». Завершуйте прес-конференцію до того, як інтерес до неї зникне, пропонуючи журналістам поспілкуватись із представниками організації в неформальній обстановці. Журналісти-телевізійники називають прес-конференції «головами, що говорять», бо на таких заходах мало «картинок». Подумайте про це й підготуйте відео- та фотома­теріали. Полегшіть роботу телевізійникам, і вони вам віддячать чудовим матеріалом та наступними відвідуваннями ваших заходів. Завжди добре провести аналіз проведеного заходу. Якщо ви не можете записати його на відео — запишіть на диктофон і прослухайте: що можна буде зробити краще в майбутньому? До того ж запис буде не зайвим, якщо хтось переінакшить чи спотворить висловлені на прес-конференції думки. Від­стежте всі матеріали, що з’явилися в ЗМІ після прес-конференції, проаналізуйте їх і зробіть висновки. Існують певні поради щодо підготовки та проведення окремих видів публічних виступів, зокрема інтерв’ю. Перш ніж давати інтерв’ю, не забудьте запитати у журналіста: • який ЗМІ він представляє; • якою буде тема розмови; • якщо журналіст — телевізійник, пам’ятайте про правило 35 секунд. У процесі самої бесіди: • контролюйте процес, ви маєте сказати журналісту те, що хочете, а не те, що він хоче від вас почути; • будьте природними; • ніколи не кажіть того, що ви не хочете побачити завтра в новинах!

• оперуйте фактами!

• не можете відповісти на запитання — поясніть причину; • не погоджуйтесь із тим, у чому ви не впевнені; • спілкуйтесь, дивлячись на журналіста, а не в невідомому напрямку;

214 Д ОД АТ К И

• •

не називайте журналіста на ім’я, навіть якщо ви добре знайомі; ніколи не забувайте, що мікрофон увімкнений. Інтерв’ю — ваша спільна з журналістом творчість. Ви маєте право робити правки та просити попе­редньо ознайомитись з текстом. Коментар дається один раз, шансу внести правки може не бути. Під час публічних виступів іноді виникають екстремальні ситуації. Передбачити їх практично немож­ливо, але є певні дієві поради, як краще виходити із скрутних ситуацій: • постійно тренуйтеся — передбачте можливі незручні запитання та заздалегідь підготуйте на них гідні відповіді; • залишайтеся чесним — якщо вже торкнулися незручної теми і уникнути її не вдасться, не запере­чуйте правду, щоб вас не назвали брехуном; • будьте холоднокровним — у будь-якій ситуації зберігайте самовладання та не допускайте паніки; і, зрештою, залишайтесь людиною — журналісти та їхні цільові аудиторії мають побачити конкретну небайдужу людину, тож спробуйте викликати симпатію та повагу.

215 Д ОД АТ К И Додаток №37

ДОГОВІР про спільну діяльність м. Одеса «___» _______ 2012 р. Головне управління юстиції в Одеській області в особі начальника Продіуса Костянтина Васильовича, далі Управління, з одного боку, та Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» в особі голови Бойка Анатолія Михайловича, далі ООО ВГО КВУ, з іншого боку, уклали цей Договір про спільну діяльність щодо надання безоплатної правової допомоги та правової просвіти громадян, домовившись про таке: 1. Мета і завдання спільної діяльності Метою діяльності за цим Договором є сприяння покращенню правових можливостей малозабез­печених верств населення Одеської області, подолання їх правової ізоляції та нігілізму, підвищення правової культури. Завданнями спільної діяльності є: • спільне надання Управлінням та ООО ВГО КВУ соціальних послуг населенню у вигляді безоплатної правової допомоги; • виявлення нагальних правових проблем малозабезпечених верств населення, спільна розробка та реалізація заходів щодо їх вирішення; • спільне здійснення правопросвітницької діяльності: підготовка та видання просвітницької літе­ратури, інших просвітницьких матеріалів, проведення заходів; • підвищення іміджу Управління та ООО ВГО КВУ. Мета і завдання договору реалізуються, зокрема, через створення та підтримку мережі Центрів права в м. Одесі та Одеській області.

2. Загальна концепція діяльності Концепція діяльності сформувалась у рамках всесвітньої стратегії подолання проблеми бідності, задекларованої в Цілях тисячоліття Організації Об’єднаних Націй (Декларація тисячоліття Орга­ нізації Об’єднаних Націй, затверджена Резолюцією 55 / 2 Генеральної Асамблеї від 8 вересня 2000 року; частина ІІІ Декларації присвячена темі розвитку та викоріненню бідності), і покликана сприяти зменшенню правової ізоляції бідних верств населення від кризових загально-соціальних процесів. Зміст концепції виходить з того, що однією з причин тотальної бідності є правове обмеження певної групи населення щонайменше у таких ключових правах, як доступ до правосуддя, можливість запо­чаткування приватної ініціативи, дотримання майнових і трудових прав.

3. Напрями спільної діяльності за договором 3.1. Створення та підтримка роботи Центрів права В межах цього напряму ООО ВГО КВУ за власні ресурси та за кошти донорських організацій підтримує діяльність Центрів права в м. Одесі та Одеській

216 Д ОД АТ К И

області: забезпечує засобами зв’язку, обладнанням, літературою, інформаційними та методичними матеріалами, забезпечує роботу персоналу (включаючи юристів і адвокатів) і організацію виїзних прийомів. Управління надає підтримку та сприяння діяльності мережі Центрів права відповідно до цього договору та шляхом надання у безоплатне тимчасове користування приміщень територіальних підрозділів Управління.

3.2. Надання безоплатної правової допомоги жителям м. Одеси та Одеської області.‍ В межах цього напряму ООО ВГО КВУ: • забезпечує надання безоплатної правової допомоги (юридичні консультації, допомога у складанні звернень, процесуальних документів) без обмежень за статками у приміщеннях Центрів права, по телефону «гарячої лінії», під час виїзних прийомів; • в окремих випадках, які стосуються групи осіб чи мають суспільний резонанс, в рамках діяльності Центрів права надається безоплатна вторинна правова допомога, включаючи представництво в органах державної влади та судах; • забезпечує позачерговий прийом громадян, яким рекомендовано звернутися в Центри права на прийом працівників Управління та його структурних підрозділів. В межах цього напряму Управління: • залучає фахівців органів юстиції до надання безоплатної правової допомоги; • інформує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадян про надання безоплатної правової допомоги; • сприяє в організації та проведенні виїзних прийомів; • забезпечує інформування громадян про можливість отримати безоплатну правову допомогу в Центрах права у випадках, коли громадяни звертаються з питаннями, що не входять до компетенції Управління і потребують допомоги у вирішені юридичних проблем; • надає за необхідності у безоплатне тимчасове використання приміщення територіальних підроз­ділів Управління для надання безоплатної правової допомоги.

3.3. Виявлення та реагування на типові правові проблеми, з якими громадяни звертаються до Центрів права. В межах цього напряму ООО ВГО КВУ: • визначає відповідального співробітника, уповноваженого для комунікації з Управлінням; • в обумовлені строки готує звітність про діяльність Центрів права, включаючи статистичну інфор­мацію й перелік типових правових проблем, та передає в Управління; • надає пропозиції щодо можливості вирішувати виявлені правові проблеми на рівні Одеської області; В межах цього напряму Управління визначає посадову особу, відповідальну

217 Д ОД АТ К И

за комунікацію з ООО ВГО КВУ, в тому числі за прийняття та обговорення звітності, підготовку доручень чи відповідей на пропозиції щодо можливості вирішувати виявлені правові проблеми на рівні області.

3.4. Здійснення просвітницької та інформаційної діяльності. В межах цього напряму ООО ВГО КВУ: • поширює у ЗМІ інформацію та повідомлення стосовно діяльності Центрів права та вирішення правових проблем жителів Одеської області, правові консультації та роз’яснення, розміщує їх у власному друкованому виданні «ИзбирКом» та інформаційному інтернет-ресурсі «ИзбирКом»; • організовує публічні (прес-конференції, круглі столи, конференції тощо), та правопросвітницькі заходи (лекції, тренінги, зустрічі тощо та ін.), бере участь в заходах, організованих Управлінням; • готує і погоджує з Управлінням тексти просвітницьких буклетів та іншої просвітницької літератури з правової тематики. В межах цього напряму Управління: • бере участь у заходах ООО ВГО КВУ, сприяє їх підготовці та проведенню; • поширює у ЗМІ інформацію та повідомлення щодо діяльності Центрів права та вирішення правових проблем жителів Одеської області, правові консультації та роз’яснення, розміщує їх на власному веб-сайті та в газеті «Одеський юридичний вісник»; • сприяє підготовці та поширенню інформаційних і просвітницьких матеріалів.

4. Строк дії Договору Договір набуває чинності від дня його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року. Договір може бути розірваний будь-якою стороною за письмовим попередженням іншої сторони не пізніше ніж за два тижні.

5. Інші умови Договір складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі Сторін. Більш детальний перелік спільних заходів оформлюється у вигляді Плану спільних заходів, який узгоджується та підписується щорічно і є додатком до Договору.

6. Адреси і підписи Сторін Сторона 1 Головне управління юстиції в Одеській області Адреса: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34 Начальник управління ___________ К. В. Продіус м.п.

Сторона 2 Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» Адреса: 65091, м. Одеса, вул. Садиківська, 25 Голова _____________ А. М. Бойко

218 Д ОД АТ К И Додаток №38

Меморандум про співпрацю «27» листопада 2013 р. Неурядові організації України, які адмініструють діяльність Центрів правовоїінформації та консультацій (далі - учасники мережі) і працюють у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги в громадах, на основі взаємних інтересів щодо розбудови сталої системи первинної правової допомоги, уклали цей Меморандум про співпрацю (далі -Меморандум) про наступне: Стаття 1 Учасники мережі, усвідомлюючи потребу в необхідності посилення правових можливостей бідних верств населення України та подолання їх соціальної ізоляції через надання безоплатної первинної правової допомоги в громадах, об’єднуються в Мережу Центрів правової інформації та консультацій. Стаття 2 Учасники мережі погоджуються в межах терміну дії цього Меморандуму реалізовувати спільну діяльність, яка полягатиме в наступному: Підвищення кваліфікації учасників мережі: проведення спільних навчальних заходів, семінарів та тренінгів, залучення фахівців права до роботи центрів, навчання правових консультантів у громадах. Спільна інформаційна та просвітницька діяльність: розробка та наповнення спільної інформаційної платформи («Правовий простір») - надання матеріалів, статей, успішних практик, співпраця з Інформаційним ресурсним центром, розбудова базі даних мережі (заповнення анкет), проведення інформаційних кампаній на локальному, регіональному та національному рівнях, розповсюдження інформації про діяльність центрів в регіонах, розробка спільних інформаційних продуктів, проведення інформаційних заходів, підвищення правової культури населення та правова просвіта у громадах. Узагальнення досвіду роботи Центрів: систематичний обмін досвідом, висвітлення історій успіху, уніфікація звітності, обговорення стратегічно важливих справ, обмін експертним потенціалом партнерів, можливість отримання консультацій, розробка «бібліотеки» мережі, створення робочих груп по розробці посібників та навчальних матеріалів. Просування сталої системи первинної правової допомоги: ведення переговорів з органами місцевого самоврядування, сприяння лобіюванню системи БПД в громадах, активне залучення громади в діяльність Центрів, підтримка ініціатив партнерів (звернення до влади, петиції, адвокасі-кампанії), підвищення довіри, авторитету, спроможності та можливостей Центрів та мережі. Надання безоплатної первинної правової допомоги населенню: аналіз потреб громад та пошук шляхів вирішення проблем, розширення сфери послуг які потрібні громадам, впровадження нових альтернативних видів роботи, регулярна

219 Д ОД АТ К И

участь в он-лайн консультаціях, розробка та дотримання спільних стандартів якості БПД у роботі Центрів. Розвиток спроможності мережі: спільна розробка та затвердження стратегії діяльності мережі, реалізація мережевих регіональних та локальних проектів, розробка тематичних напрямків. Робота з законодавством: аналіз законодавства, підготовка змін до законодавства, моніторинг виконання. Учасники мережі можуть розробляти та реалізовувати інші спільні заходи, спрямовані на більш повне і всебічне виконання положень Статті 1 цього Меморандуму. Стаття З З метою виконання положень цього Меморандуму учасники мережі вступатимуть в договірні відносини одна з одною або з третіми сторонами. Стаття 4 Цей Меморандум набирає чинності з дня підписання Сторонами та буде діяти до 31 грудня 2014 року. Учасники мережі за взаємною домовленістю можуть вносити в цей Меморандум зміни та доповнення, які будуть оформлюватись окремими протоколами і будуть складати невід’ємну частину цього Меморандуму. Припинення дії цього Меморандуму не впливає на виконання і терміни конкретних заходів, узгоджених у відповідності з його положеннями та не закінчених на момент припинення його дії. Стаття 5 Приєднання до мережі Центрів правової інформації та консультацій відбувається шляхом підписання даного Меморандуму про співпрацю. Мережа відкрита для приєднання інших учасників Стаття 6 Суперечки відносно тлумачення і застосування положень цього Меморандуму будуть вирішуватись шляхом переговорів та консультацій між учасниками мережі.