Глобус by Aliona Sokurenko

Слово редактора Весна – пора, коли випадкові перехожі автобусних станцій з напівнатяку закохуються, котячі голосові зв’язки перенапружуються від цілодобового виконання підвіконних романсів, а стомлений зимовою сплячкою мозок генерує сотні химерних думок. Весна – це терпкий запах розм’яклої землі, підхоплені вітром ноги, що прямують назустріч сонячному та незвіданому, синдром нестримних дурощів та вимальовування чудних смайлів поміж рядками конспектів. І, хоча до недавнього часу через складні погодні умови народна свідомість зневірилась у приході весняного настрою, редакційна колегія «Глобуса» закликає Вас, шановні читачі, не вішати носа та радіти порі нових звершень, творчих спалахів та натхненних ідей. Впливу весни наразі піддається все, починаючи лінійчатим термометром, який щоденно радує нас зростанням тем-

ператур в напрямку сонця та позитиву, і завершуючи кардинальними змінами в Інституті філософської освіти і науки. Обрання нового лідера Студентської ради, реформування студактиву, оновлення «Глобуса», святкування дня народження ІФОНу… Одразу кидається в очі, що весняна революція стрімко увірвалась до стін нашого Інституту. А тому активно вливайтеся до хвилі яскравих вражень, цікавих відкриттів та насиченого життя, творіть, мрійте, кохайте. А «Глобус», у свою чергу, заручившись підтримкою весни, Вам у цьому допоможе! P.S. Перед Вами останній випуск журналу «Глобус» у звичному форматі. З наступного номера чекайте змін як у дизайні, так і у, власне, творчому підході авторів. Sincerely yours, Юлія Сухенко.

Іван Дробот:

«ІФОН ЗАВЖДИ БУДЕ ЧЕМПІОН!»

Гло: Скажіть, що для Вас особисто означає Інститут філософської освіти і науки? Пам’ятаю той день, коли наш ректор академік Віктор Андрущенко покликав мене до себе і запропонував подумати, якою я бачу філософську освіту в педагогічному університеті. Як же давно то було! Багато ми розмірковували, багато обговорювали, - і як результат маємо Інститут філософської освіти і науки. ІФОН для мене це як дитина, яку ми ось вже 8 років вирощуємо. А як багато сил вкладено в це дітище! Тому це надзвичайно вагома і цікава частина мого життя. Гло: Перевернуте число 8 - знак безкінечності. Нині 8 років виповнюється ІФОНу. Чи вірите Ви у подібні символи? Чи можете уявити собі, що ІФОН буде жити довго і завжди бути першим? У різного роду символіку я вірю. І знак безкінечності не виняток. Знаєте, я постійно кажу: «ІФОН завжди буде чемпіон». Тому я не просто уявляю, що Інститут існуватиме довго і буде першим, я в цьому глибоко переконаний. Гло: Який сенс Ви вкладаєте в слово «Студент - ІФОНівець»? З кожним роком я все більше переконаний, що до нас йдуть незвичайні діти. Передусім, це випускники шкіл з більш ґрунтовною базою знань. А ще я помічаю наскільки всі студенти різні і кожен чимось цікавий. І ось все це різноманіття і вибудовує нашого неординарного ІФОНівця – завжди розумного та оригінального. Гло: Чи могли б Ви розповісти якісь курйозні випадки з життя пов’язані з

ІФОНом. Можливо особисті, можливо інших викладачів. Ох, чи не кожен день трапляються якісь курйози (сміється - ред.)! Пам’ятаю як на одному із загальноуніверситетських «Дебютів першокурсника», наші студенти висвітлили в своєму номері якусь філософську проблематику. І це настільки вибило з колії журі, що один звернувся до мене за рекомендаціями, як же оцінити і нагородити наших студентів. Я йому й порадив оцінювати так, як зрозуміли. Ось такі у нас розумні студенти! Навіть журі не зрозуміло їх філософського номеру! (сміється - ред.) Гло: Яким ви бачите наш Інститут у найближчій перспективі і взагалі в майбутньому? Які надії покладаєте на ІФОН? Перш за все, ми активно працюємо над його розбудовою. Скоро з’являться нові напрямки, які піднімуть наш інститут на ще вищий щабель. До того ж шукаємо нові шляхи міжнародної співпраці з іншими університетами. І вся ця робота не буде марною. Інститут буде розвиватись, а, отже, рухатись вперед! Гло: Що Ви хотіли б побажати ІФОНу та його педагогічному колективу з приводу дня народження інституту? Що б я побажав? Мабуть, перш за все, здоров’я кожному, а також натхнення, безкінечного потоку енергії та оптимізму. Загальними зусиллями ми розбудували ІФОН, і будемо розбудовувати й далі. Тому хочу подякувати всьому педагогічному колективу за звитяжну працю, завдяки якій ми й святкуємо вже 8-ий День народження. А студентам бажаю старанно навчатися і досягати нових і нових висот. Текст: Альона Сокуренко (2 КУ)

ІФОН - це... Глобус поцікавився у студентів, яким вони уявляють інститут філософської науки та освіти. Дізнаємось, що вийшло... Юлія Сидорчук (31 СР) Море яскравих емоцій, незрозумілих, але корисних і цікавих предметів, талановитих і харизматичних викладачів, а на чолі громада енергійних та здібних студентів:) Олександр Старніков (23 ФС) ІФОН - это некая концентрация интеллектов, но все же это мирная территория.

Наталія Шевчук (2 ДИЗ) Це новий світ, наповнений найяскравішими барвами. ІФОН – це мій стиль життя!

Анна Бадюл (35 ТК) На жаль, в ІФОНі мене турбує байдужість студентів до самодіяльності, хотілося б більшого ентузіазму та ініціативності. А що стосується навчання, то деканат істотно прислуховується до думки студентів і це являється нашим величезним плюсом

Денис Бабченко (2 КУ) Трансцедентальний вимір, де слова не потрібні

Марина Кондратенко (2 КУ) ІФОН - це місце, де в мене відкрилось друге дихання

Олександра Семиволос (34 МКП) І грайливий, і ритмічний, Фору дати може всім. Оптимальний і тактичний, Нам любов дарує він!!!

Олександр Грубляк (11 Ф) Философия. Модули. Безысходность.

6 Великі перипетії малого ІФОНу або як нових голів обирали...

За короткий час свого існування ІФОН вже встиг перетворитися на справжню державу з власними президентами та міністрами. А як відомо, голів та президентів з періодичністю обирають, адже як любить казати наш Іван Іванович Дробот: «Демократія – означає притримуватися законів, а не чинити свавілля, виправдовую-

ня подібних заходів. Дочекавшись необхідної кількості учасників форуму, було затверджено голів та секретаря конференції. Екс-голови профбюро і студради Наталія Ляшенко та Павло Селіванов зачитали свої звіти про виконану роботу за часів головування на вищезгаданих посадах, і для присутніх стало наочністю, яку

чись свободою». Ми ж, драгомановці, з дитинства звикли дотримуватись (чи хоча б намагатися дотримуватись) законів, а тому і звітно-виборчу конференцію провели відповідно регламенту, і голів студради і профбюро обрали за правилами. Звітно-виборча конференція хоч і з незначною затримкою, але відбулася 14 березня в актовій залі гуманітарного корпусу НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сумлінне керівництво процесом обрання нового студентського активу лягло на плечі аспіранта кафедри філософської антропології, істинного ІФОНівця Антона Едуардовича Дробовича. Варто зазначити, що збори відбувалися чітко, лаконічно, із твердим дотриманням необхідних постулатів проведен-

добросовісну та важку роботу вони проробили для подальшого розвитку нашого інституту. Та все ж головною метою конференції були вибори. Хто очолить ІФОНівський студактив та поведе за собою наших спудеїв тернистим шляхом до кращого життя? Це питання незмінно хвилювало всіх, хто був присутнім на зборах. Власну кандидатуру на голову студради висунула другокурсниця Анна Яценко, а ось на голову профбюро обранців було двоє: першокурсник Роман Ячменьов та студентка другого курсу Юлія Ніколаєнко. Обстановка в залі суттєво напружилась, коли кандидати ознайомили присутніх з своєю програмою та власним баченням

7 інститутського майбутнього. Інтрига затягувалась. Майже одноголосно збори підтвердили обрання головою студентської ради ІФОНу Анну Яценко, а от головою профбюро за підрахунками голосів став Роман Ячменьов. «Глобус» поцікавився, які ж плани на майбутнє мають нові обранці студентства, які проекти хочуть втілювати і в кому вбачають натхнення та підтримку. Зустрівшись після пар, нам вдалося хоч трішки, але порушити завісу таємниці.

Гло: Розкажіть нам про почуття на новій посаді. Переживання, острахи, ідеї? Як живеться ці пару тижнів з новими обов’язками? Анна Яценко (мило посміхається – ред.): Ви знаєте, синдрому «посади» як такого немає, є тільки бажання активно діяти й перемагати разом з однодумцями та ІФОНом. З приводу переживань – так, інколи в душу закрадаються сумніви з приводу того, чи справлюсь я з обов’язками очільника студентського активу, але я швидко відганяю їх якнайдалі, адже звикла йти життєвим шляхом з упевненістю та усмішкою. Два тижні -це тільки невеликий початок, але від нього залежить майбутнє. Тому стараємось не здавати позицій, адже наша мета зро-

бити ІФОН пупом Землі. Роман Ячменьов: За останні два тижні моє життя істотно змінилося. Я зрозумів, що бути студентським лідером та обличчям ІФОНу - це дуже відповідально, і не менш важко, адже це цілодобовий клопiт + ретельна праця. Гло: Впадає в очі, що ви налаштовані досить впевнено та рішуче, що не може не тішити. Чи хвилювання давалося взнаки у день виборів? Взагалі які емоції ви переживали того дня? Анна Яценко: Хвилювалася. Хвилювалася про те, що раптом не збереться потрібна кількість людей і вибори знову не відбудуться, про те, що навіть в разі обрання, далі потрібно буде стукати в зачинені двері, пробиватися будь що, аби студенти не лишались байдужими. Але і тоді і зараз відчувала відповідальність, адже не можна здавати позицій! Емоції важко визначити, вони за довгий час конференції були настільки різними: спочатку нервувала, перечитувала текст, за цим прийшов спокій, а невдовзі мене обступила втома від чекання. Роман Ячменьов: День виборів пройшов на диво спокійно. Неспокою не було, можливо зовсім трошки, і тільки коли справа дійшла до зачитування промови (fuck yeah face – ред.) А загалом, день був чудовий. Гло: Питання до Ані: попередні голови студентської ради зробили досить багато для розбудови та злагодженого функціонування нашого інституту. Які започатковані попередниками традиції ти хотіла б продовжити, і що модернове ти хотіла б внести в життя ІФОНу? Анна Яценко: Сергій Русаков, Сергій

Савченко, Павло Селіванов намагались зробити наш інститут щонайліпшимсеред інститутів НПУ. І їм це, по правді, вдавалося. Особисто для мене це і є ключовим положенням та найкращою мотивацією для продовження всіх

никли певні проблеми, які ти активно вирішуєш? Роман Ячменьов: Наразі я маю вельми багато завдань, на виконання яких я маю обмежений термін. Але завдяки діяльній кооперації з головою студради Анною Яценко, я встигаю ро-

традицій ІФОНу. Вносити щось суттєво нове плануємо вже з наступного року, зараз же – вливаємось в ритм життя інституту, намагаємось зрозуміти, чого прагне кожен студент, що для нього актуально наразі, чого він чекає від студради. А тому на правах реклами закликаю ІФОНівців, не бути пасивними та займати діяльну участь в інститутському житті. Чекаю ваших ідей! Вони для нас важливі! Гло: Романе, усім відомо, що профбюро ІФОНу – досить потужна студентська організація. Які твої плани на майбутнє? Які сподівання? Можливо, вже зараз ви-

бити все вчасно і, сподіваюсь, якісно. Найболючішим наразі є питання поселення в гуртожитки, бажаючих багато, а кількість місць лімітована. Але вирішуємо, вирішуємо… Сподіваюсь на підтримку з боку дирекції в цих нелегких починаннях, колег, та профоргів академічних груп. Планів маємо багато, але вони потребують детальної розробки да доопрацювань, не хотілося б поки що їх афішувати. Гло: Чи не впливають ваші обов’язки на навчання? Важко поєднувати? Анна Яценко: Скажу так: ще на досить вмію, але активно над цим працюю. Чим

інь і деградуючих думок. Роман Ячменьов: Ні, я вмію вдало поєднувати непоєднувані речі. Гло: Що ж, від представництва самих ІФОНівців хотілось би вам побажати удачі, спритності, терпіння та побільше пряників, аніж батогів від начальства. Що хотіли б наостанок порадити читачам? Анна Яценко: Купляйте Гло, читайте Гло, пишіть у Гло, бо хто зробить наше життя яскравим як не ми, та й де ще ми обговоримо цікаві теми та поділимось власними думками, не в «Космополітені» ж («Космополітен» обурений – ред.) І пам’ятай: Ти - це ІФОН.

Роман Ячменьов: Читачам хотілось би побажати вiрити в себе та власні сили, тримати ніс за вітром i, звичайно ж, лишатися людьми. I старанно навчатися! (okay – ред.) Сподіваюся, що разом ми зробимо життя ІФОНу цікавішим. Розбудовувати студентське самоврядування – почесна справа кожного із нас. Головне - мати гарних наставників, які можуть згуртувати і направити активність у правильне русло. Тому ми щиро віримо, що з новими головами студентського активу, ІФОН гідно продовжить справу попередників і не дасть приводів для розчарування. Текст: Дар’я Устименко (13 Ф) Фото: Уляна Вінічук (1 Диз)

Роздуми про інституцію філософуючих освітян та науковців (ІФОН) Інститут філософської освіти і науки почався як амбітний експеримент, оскільки утворення філософського відділення в уже сформованому виші – це дещо особливе. Всі ми стали частиною цього експерименту, тому хочеться вірити в його успішність. С т в о р е н н я філософського відділення у педагогічному навчальному закладі, то справа вдвічі складніша, ніж створення інституції на «пустому місці». них студентів ІФОНу взяти участь у створенні системи студентського самоврядування в університеті, яка до того була скоріше ситуативною. Тут хочеться наголосити, що наші активісти, разом з однодумцями

В першу чергу це пов’язано з тим, що десятки років до того панувала система підготовки кадрів, що забезпечувала виховання «слухняних жерців системи», котрі не бунтують, не ставлять незручних запитань та вчать любити партію. З набуттям незалежності України ця ситуація дещо змінилася, але остаточну крапку в цьому перетворенні, я переконаний, поставив наш Інститут. Він з’явився у 2005 році. Тому, поперше, не змушений був жити за «старою ідеологічною дидактикою». По-друге, ІФОН від самого початку базувався на принципово інших цінностях – повазі до альтернативної думки, свободі вираження, критиці догм, шануванні особистості такої, якою вона є чи намагається стати. По-третє, наш Інститут одразу отримав сильний демократичний імпульс (у вигляді відкритих і, в хорошому сенсі слова, авантюрних керівників та активного студентства, яке зростало у важкі 90-ті і звикло дихати «вільним повітрям перетворень»). Все це дало змогу змогу закласти міцні основи педагогічної та наукової творчості викладачів, розробити десятки оригінальних програм та курсів, а також надихнуло числентакої, якою вона є чи намагається стати. По-третє, наш Інститут одразу отримав сильний демократичний імпульс (у вигляді відкритих і, в хорошому сенсі слова, авантюрних керівників та активного студентства, яке зростало у важкі 90-ті і звикло дихати «вільним повітрям перетворень»). Все це дало змогу закласти міцні основи педагогічної та наукової творчості викладачів, розробити десятки оригінальних програм та курсів, а також надихнуло численних студентів ІФОНу взяти участь у створенні системи студентського самоврядування в університеті, яка до того була скоріше ситуативною. Тут хочеться наголосити, що наші активісти, разом з однодумцями з інститутів іноземної філології, історичної освіти, педагогіки та психології, природничогеографічної освіти та екології, корекційної педагогіки та психології, української філології, соціальної роботи та управління, гуманітарно-технічної освіти, а також фізикоматематичного інституту, власне, і були батьками-засновниками діючої нині моделі студентського самоврядування. Це був справді історичний поштовх до інтеграції різних

підрозділів, до роботи разом на студентському рівні, що сприяло перетворенню НПУ імені М.П. Драгоманова із суми інституцій в єдиний університет. Це все не говорить, що до ІФОНу університет був поганим, але радше про те, що після ІФОНу він став кращим, став університетом у справжньому значенні цього слова, засвідчив свій статус вільної та динамічної наукової інституції. Переконаний, що ІФОН додав багато «есенції непосидючості» в життя драгоманівської родини, сприяв міждисциплінарним проектам та надихав на звершення. За вісім років Інститут суттєво виріс. Це стосується не тільки отримання нового поверху, відкриття кафедр, випуску перших «власних» викладачів, покращення програм, але і появи драгоманівської філософської спільноти. Всупереч низьким зарплатам, слабенькій інфраструктурі та бюрократичним перекосам у роботі вітчизняної системи освіти, в ІФОНі намагаються гуртуватися професіонали. Звісно, ще не один рік мине, поки ми станемо місцем народження нових оригінальних «філософій», блискучих інтелектуальних та духовних прозрінь світового рівня, але перші цеглинки вже закладені. Приємно усвідомлювати, що ці цеглинки іфонівці роблять власними руками, умами, ба, навіть, власними душами. Відходячи від загального, хочу сказати декілька слів про причину і мету ІФОНу – наших студентів. Із свого скромного викладацького досвіду можу зробити висновок, що наші студенти мають особливу харизму. Їх почуття гумору, непосидючість, глибина та вимогливість незмінно надихають та додають впевненості в доброму майбутньому України. Саме через це, хочу побажати молодим іфонівцям не втрачати своєї оригінальності, а колегам викладачам – мудрості, терпіння і натхнення, щоб зуміти посилити чесноти молоді, а не перетворити в протилежності – цинізм, метушливість, закритість та критиканство. В добру путь! P.S. Вісімка дуже цікава цифра, адже вона одночасно є і символом нескінченності. Хочу побажати нашому інституту такого ж довгого життя, як нескінченність, а також доброї слави і дружнього колективу.

Текст: Антон Дробович, викладач кафедри філософської антропології

Олена Сидоренко (00) ІФОН - це рефлексія над тим, що було ДО... Над собою, власним життям, усім, що ти знав до цього; це можливість зрозуміти, що зайве, а що варто уваги та зусиль:) Марія Ткаченко Це можливість пізнати самого себе, зазирнути у власний внутрішній світ, створити разом з видатними постаттями в історії певний світогляд, який може бути корисним для наступних мешканців планети Філософія:)

Вероніка Вереннікова (14 КУ) Спочатку слова "ІФОН любить тебе!" я зовсім не розуміла і навіть не могла уявити собі, що через півроку я з

Дмитро Кузнєцов (22 ФПП) Місце, де найцікавіше й найшвидше можна дочекатись літа:)

Євгеній Мацевитий (33 ФС) Олена Войцехівська (2 ДИЗ) ІФОН - це різноманітні ІФОН - це не лише цікаве й непередбачувані враження захоплююче навчання, а ще кожного дня! приємне, дружнє, можна сказати, сімейне оточенння… Не вистачає тільки посиденьок за чашкою чаю:) Юрій Шахов (12 Ф) Ін’єкція філософськообумовлених надбань!

Дмитро Волошко (2 КУ) ІФОН - для мене це в першу чергу друзі, яких я знайшов у обличчі своїх одногрупників, а все інше не має значення:)

Матеріал підготували: Юлія Сухенко (2 КУ) Тетяна Овчаренко (12 Ф) Олена Сидоренко (34 МКП) Олена Мазуренко (11 Ф) Ольга Павлюк (16 КУ)

Простір, де творять смисли В чому особливість філософської освіти і чи актуальна вона сьогодні? Чи потрібно їздити в університет на навчання? Чим відрізняються аудиторні заняття від відеолекцій? На ці та інші запитання, використовуючи різні приклади, шукає відповідь викладач кафедри культурології Сергій Русаков.

• На моє глибоке переконання ставитись до університету і тим паче до філософського підрозділу зокрема, як до звичайного місця передачі знань, на сьогодні є неправильною позицією. Інформаційні технології сучасності надають безліч каналів для якісного транслювання знань. Мережа Інтернет задовольняє будь-який пізнавальний «голод» і занурившись у світ відеолекцій, наприклад на сайті «TED» чи «Постнаука», можна годинами дізнаватись основи сучасного світу і передові думки. • З вищенаведеного погляду навчання в університеті може викликати здивування. Cкільки часу ви витрачаєте щодня на дорогу до університету? Якщо ви живете, наприклад, в гуртожитку, то дорога «кімната-аудиторіякімната» займе у вас приблизно дві години.

Здавалось б, чи не краще цей час витратити на опрацювання 60-70 сторінок книжки або перегляду відеолекції? Підштовхнути читача до відповіді хочу, розповівши про повість Айзека Азімова і недавнє засідання Вченої ради університету. • У повісті «Професія» Айзека Азімова розповідається про освіту майбутнього. Замість тривалого навчання по книжкам і на практиці, люди мають змогу отримувати інформацію швидко через «програмування» – в людську пам’ять завдяки спеціальним машинам записують знання. Айзек Азімов написавши повість в 1957 р. не застав комп’ютерів і флешок, тому нині така розповідь здається нам досить реалістичною і можливою. Якщо не в прямому сенсі, то в переносному ми вже давно є героями повісті відомого американського фантаста.

• Нещодавно на Вченій раді університету розглядалось питання щодо практичної підготовки студентів в нашому Інституті. Директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Іванович Дробот блискуче доповів шанованому академічному товариству про здобутки і всі присутні зазначили про високий рівень підготовки спеціалістів у ІФОНі. Після виступу директора, слово взяв ректор університету, ініціатор створення філософського підрозділу в Драгоманівському університеті академік Віктор Петрович Андрущенко. Зазначивши важливість підготовки філософа в сучасному суспільстві, Віктор Петрович наголосив про особливу специфіку організації навчально-виховного процесу Інституту філософської освіти та науки. «Найбільша практична частина студентів-філософів проходить в мисленнєвому процесі», – підтвердив Іван Іванович. • Для студента-філософа / культуролога / дизайнера як втілювача духовних прямувань людини процес навчання складається з кількох етапів, серед яких я б виділив роботу з текстами (у філософсько-культурологічному розумінні цього поняття, бо воно включає в себе як наукову літературу, так і відеолекції, довколишній світ тощо) і обмірковування цих текстів, поєднання однієї точки зору з іншими. І де останнє стає можливим? Чи це обмірковування буде ефективним лише перед книжкою чи монітором комп’ютера? Переконаний, що таким чином можна на все життя залишитись Сергієм Беляковим з телепередачі «Наша Раша», який сидить перед телевізором і маючи власну думку, все ж залишатись обмеженим у

світорозумінні. • Філософський підрозділ вирізняється серед інших тим, що він передбачає зустріч різних концепцій і поглядів на світ. Саме під час цієї зустрічі створюється новий смисловий простір, де зароджуються нові ідеї та думки. Звичайне відтворення філософських ідей на семінарському чи лекційному занятті в сучасному світі є неефективним, тому слід створювати простір, де б в дискусіях відкривались нові смисли. • В ІФОНІ з першого набору студентів у 2005 р. панує атмосфера творчої лабораторії, яка віднаходить нові акценти як у філософськокультурологічній царині, так і безпосередньо в житті університету. Такі проекти як «Тиждень мистецтв», «Фестиваль релігійного мистецтва», «Студентський Глобус», «Щоденник», «Продайте їсти», «Перший християнський князь» зайняли своє гідне місце в житті Драгоманівського вишу та культурного життя Києва. Ініціаторами і організаторами всіх перерахованих проектів були безпосередньо студенти і викладачі ІФОНу, які реалізують своє бачення цього світу і насичують буття якісним змістом. Вважаю, що ІФОН є простором, де творять смисли і навчившись по-філософському мислити наші випускники сприятимуть поширенню цього необхідного погляду на світ. • До речі, в повісті Айзека Азімова виявилось, що лише невеличка кількість землян, яка зберегла здатність самостійного мислення, сприяє науково-технічному прогресу. Текст: Сергій Русаков, викладач кафедри культурології

Happy Вirthday, ІФОН! Надія Адаменко, заступник директора з навчально-виховної роботи, кандидат філософських наук: Я від щирого серця вітаю наш Інститут та хочу сказати, що посправжньому вболіваю за нього. Особисто я не вмію абстрагувати життя особисте і життя на роботі, тому студент - ІФОНівець для мене - це частина мого життя. Я вболіваю за кожного студента! А тому бажаю, аби у нашого студентства в цілому з’явилася спражня ідея, щоб вони так само, як і я, не розмежововули особисте і студентське життя. Моя максима студентам - закохуйтесь в інституті, знаходьте своє майбутнє, своє життя, самого себе. Віталій Хромець, заступник директора з соціально-виховної роботи, кандидат філософських наук: Тому що студентське життя, якнайкраще підходить для пошуку справжніх щирих друзів. Тож хочу побажати, щоб ми і надалі зберігали дружню ІФОНівську родину. Ту родину, яку ми знайшли саме тут!

Ірина Хромець, викладач кафедри культурології, кандидат філософських наук: А тому не варто кожному члену нашої родини забувати про баланс між особистим життям та життям суто навчального характеру. Тож знаходьте радість у кожному моменті! :) Всьому інституту хочу побажати досягати вищого та кращого!

Галина Остапчук, доцент кафедри філософії, кандидат філософських наук: Саме так. Ми вже є лідерами серед інститутів НПУ ім. М.П. Драгоманова, а отже мені залишається лише привітати всіх нас і побажати максимально цікавого та наповненого життя. Не варто забувати і про викладачів, їм я бажаю нових творчих здобутків. Завжди пам’ятайте, що студентство - найцікавіший період, тому потрібно брати від нього все. Моя остання порада - наше буття має бути повним. Як навчання, так і відпочинок. Як суто громадська робота, так і фахова. Отже, гармонії тобі, ІФОН. Віталій Терепищий, старший викладач кафедри філософії, кандидат філософських наук: Приєднуюся до слів Галини Олександрівни, ми всі дійсно молодці. Хочу побажати ІФОНу продовжувати чудовий досвід, накопичений за ці роки і, звичайно, не забувати рухатися вперед до нових висот і обріїв. З восьмою річницею тебе, студентство! З новими досягненнями у новий етап нашого життя!

15 Євгенія Більченко, доктор культурології: Будьте собою для Себе. Будьте собою для іншого. Будьте іншим для іншого. Будьте іншим для себе. Просто будьте.

Сергій Тицький, доцент кафедри історії філософії, кандидат історичних наук:

Сьогодні я був на Вченій Раді Інституту, де Іван Іванович Дробот дуже сильно сварив усіх нас з приводу студентських відвідувань, тому в голові в мене зараз сумбур. Але, все таки, пару слів я хотів би сказати. З ініціативи Івана Івановича і ректора, Віктора Петровича. в нашому університеті нарешті з’явився інститут, існування якого наближає нас до стандартів і рівня достойного європейського університету. Фундамент його в рік створення заклали не тільки сумлінні викладачі і професори, а й чудовий набір студентів, частина яких в цьому році поповнила ряди наших викладачів. Теперішньому студенту я хотів би побажати тримати встановлену планку й продовжувати традицію першокласних студентів, які повинні в своєму майбутньому взяти планку першого набору.

Павло Селіванов, студент V курсу, голова Студентської ради в 2011-2013 рр.:

За роки навчання в ІФОНі для мене стає очевидним те, що із кожним набором першокурсників в Інституті стає все менше людей випадкових. Студенти справді цілеспрямовано отримують філософську, культурологічну чи дизайнерську освіту, чітко розрізняють, що є для них корисним та цікавим, не бояться сказати "ні" коли це необхідно. Тобто з кожним роком в ІФОНі стає все більше людей які знають чого вони хочуть від життя і готові працювати для цього. Інститут росте разом з ними, досягає цілей, бере від життя по максимуму. Мені хотілося б побажати всім ІФОНівцям радіти кожному дню, проведеному в університеті. Головне - чітко знати, для чого ми живемо.

Сергій Савченко, студент V курсу, голова Студентської ради в 2009-2011 рр.:

ІФОН! Вітаю тебе з днем народження! Бажаю не втратити свою харизму, яку складають твої неординарні студенти та викладачі! ІФОН - ти перший і найкращий!

Дмитро Вергун, випускник, голова Профбюро 2010-2011 р.:

Хотілось би побажати студентам як молодших, так і старших курсів наснаги та витривалості, адже людям завжди потрібне натхнення, аби долати проблеми, які так часто підкидає підступна доля. Хотілося б порадити всім студентам не бути байдужим до громадського та суспільного життя, адже підтримка та допомога іншим діє за законом взаємної оберненості. Пам’ятайте, в житті інституту ви отримуєте безцінний досвід життя який ніде неможливо виграти чи купити.

Матеріал підготували: Олег Гнатюк (12 Ф), Анна Яценко (2 КУ)

«Глобус» - студентський журнал Інституту філософської освіти і науки НПУ ім. М.П. Драгоманова Засновано в жовтні 2005 року.

Думка автора може не збігатись з думкою редакції globus_journal@ukr.net

Головний редактор: Сухенко Юлія Літературний редактор: Сухенко Юлія Дизайн/верстання: Макс Гадюкін Фото: Уляна Вінічук

Над номером працювали: Альона Сокуренко Ольга Павлюк Дар’я Устименко Сергій Русаков Антон Дробович Олег Гнатюк Тетяна Овчаренко Анна Яценко Олена Мазуренко

Київ-2013