Театрально концертний Київ by Національне газетно-журнальне видавництво

репертуар на листопад

ювілей театру імені лесі українки

стор. 2-9

стор. 10-15

балет ігоря мойсеєва стор. 20-23

мистецький всесвіт богдана ступки стор. 24-27

4 820100 930020

11’11

Національний театр російської драми імені Лесі Українки Сцена з вистави «Як важливо бути серйозним» О. Уальда

від головного редактора from the chief editor

Замальовки на тему «театр» Я

кби мені даровано хист художника чи принаймні графіка, я б малювала на тему театру. Мене тішить те, що сюди приходить так багато людей. Пунктиром зобразила б перекриту через ремонт проїжджу частину вулиці Андріївський узвіз і поспішаючих тротуаром глядачів на вистави Малої сцени Театру на Подолі та «Колеса». Їх не відміняли через ці незручності, бо квитки розкуплено за місяць наперед. Намалювала б довгу чергу до гардеробу в Національному театрі імені Івана Франка, чи фойє, де складно протиснутися, та ще знайому особу, з якою конче треба поспілкуватися, а вона десь з’являється і зникає у натовпі. Можливо… вечірній потяг метро, в якому люди їдуть після вистави та читають не електронну книгу, а журнал «Театральноконцертний Київ». Наразі листопадовий номер часопису. Гортаючи сторінки, дізнаються про нашого співвітчизника відомого хореографа Ігоря Мойсеєва та його услав-

лений колектив, про експозицію Музею театрального, музичного та кіномистецтва, присвячену ювілею Богдана Ступки. У рубриці «Тема номера» – про творчий щлях Національного театру російської драми імені Лесі Українки та історію приміщення колишнього «Дому Бергоньє». Гість рубрики «Персона» Станіслав Колокольников, котрого вважають талановитим комедійним актором, насправді… «сумний Арлекін». Сезон у театрах тільки-но стартував, тож на глядачів чекає безліч цікавих прем’єр, задумів драматургів, режисерських експериментів, театральних перформансів, акторських відкриттів чи сценографії. Про ці події, та й не тільки ці, можна довідатися у нашому інформаційно-мистецькому часописі. Читайте, передплачуйте наш журнал, пишіть нам, дивіться вистави, переконана – буде цікаво. А в моїй уяві вимальовується наступний номер – на грудень. Поспілкуємося.

Наталя ПотушняК

repertoire репертуар на листопад 2011 року

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50, тел. 279-11-69 (каса) 1 2 3 4, 5 6 (12.00) 6 (19.00) 8 9 10 11 12 (12.00) 12 (19.00) 13 15 16, 17 18, 19 20 24 25 26 27 29 30

Весілля Фігаро Севільський цирульник Майстер і Маргарита ІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії ім. П. Вірського Чіполліно Травіата Лебедине озеро Аїда Кармен-сюїта. Болеро Мойсей Білосніжка та семеро гномів Любовний напій Концерт Віденський вальс Концерт Концерт за участі Дениса Матвієнка Попелюшка Спляча красуня Бал-маскарад Лускунчик Ріголетто Жізель Турандот

У приміщенні театру 22, 23

Олег Меньшиков у виставі «Оркестр Мрії» прем’єра

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3, тел. 279-59-21 (каса) 1, 29 Кайдашева сім’я 2 Едіт Піаф. Життя в кредит 3 Мартин Боруля 5 Соло-мія 6, 26 (12.00) Бременські музиканти 6 (19.00) Дві квітки кольору індиго 8 Урус-Шайтан 9 Весілля Фігаро 10 Ромео і Джульєтта 11 В неділю рано зілля копала… 12 Наталка Полтавка

театрально-концертний київ 11’11

13 (12.00) 13 (19.00) 15 16 17 18, 20 19 20 (12.00) 23 24 26 27 30

Пригоди черепашок ніндзя Одруження Приборкання норовливої Швейк Романси. Ностальгія Виставу буде оголошено окремо Гімн демократичної молоді прем’єра Шельменко-денщик Грек Зорба Буря Віват, королево! Маленькі подружні злочини Назар Стодоля

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5, тел. 234-42-23 (каса) 4 (19.00) Вишневий сад 5 Квартет 6 (12.00), 24 (19.00) Занадто одружений таксист 6 (19.00) Заповіт цнотливого бабія 7 Ревізор 8, 26 Дерева помирають стоячи 10 Різдвяні мрії 12, 23 Сто п’ята сторінка про кохання 13 (12.00) Занадто щасливий батько 13 (19.00) Дядечків сон 14 Школа скандалу 15, 21 Бабине літо 16, 29 Сімейна вечеря 17 Дон Кіхот.1938 рік 18 У полоні пристрастей (Камінний господар) 19 Тепленьке місце 20 (12.00) Як важливо бути серйозним 20 (19.00) Дивна місіс Севідж 22 Пані міністерша 27 (12.00) №13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена) 27 Насмішкувате моє щастя 28 Наполеон і корсиканка 30 Ювілейний вечір «Ледь мерехтить примарна сцена…» (Ювілей. Ювілей? Ювілей!) прем’єра

Нова сцена 1, 16 (16.00) Ігри на задньому дворі 3 (19.00), 19 (12.00) Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків 5, 12 (12.00) 1001 пристрасть, або Дрібниці життя

repertoire репертуар на листопад 2011 року

5, 19 (18.00) Останнє кохання 10 (20.00), 13 (18.00), 24 (20.00), 27 (18.00) Жирна свиня прем’єра 12, 26 (18.00) Пізанська вежа 14, 22 (20.00) Прощальне танго прем’єра 15 (20.00) Справжній чоловік на початку тисячоліття… 20 (18.00) Норд-ост. Майбутнє покаже прем’єра

Сцена «Під дахом» 4, 18 Шлюби укладаються на небесах… 5, 16 Валентинів день 6, 19 Edith Piaf: життя в рожевому світлі 12, 20 JULIA@ROMEO.com (Norwey. Today) 13, 27 Олександр Вертинський. Бал Господній… 26 Справа честі прем’єра 28 Чорні діви прем’єра Початок вистав о 20.00

У приміщенні театру 1 (20.00) Євген Гришковець «+1» 2 (20.00) Євген Гришковець «Дредноути» 3 (20.00) Євген Гришковець «Як я з’їв собаку»

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25, тел. 517-89-80 (каса) 1 Граємо Чонкіна 2, 25 Глядачі на виставу не допускаються!? 3 Куди подме вітер… 4 Так cкінчилося літо … 5 Повернення блудного батька 6 26 кімнат… 8 Сільвія 9 Корсиканка 10 Торговці гумою 12, 20 (12.00) Пасажир у валізі прем’єра 12 (19.00) Кручений біс 13 Майн кампф, або Шкарпетки у кавнику 15, 23 Вася повинен подзвонити 16 Черга 17 Небезпечні зв’язки 18 Лоліта 19 Анна Кареніна 20 (19.00) Не все коту масниця... 22 Гості нагрянуть опівночі прем’єра 24 Нехай одразу двох не любить… 26 Сірано де Бержерак 27 Брешемо чисту правду 28, 29 Рожевий міст 30 Ромео і Джульєтта

Мала зала 5 (15.00) 6 (15.00) 11 (19.00) 13 (15.00) 19 (15.00) 20 (15.00) 26 (15.00) 27 (15.00)

Три сестри Пізно лякати прем’єра Чотири причини вийти заміж прем’єра Море… Ніч… Свічки… Дні пролітають зі свистом… Ти, якого любить душа моя... Трохи вина, або 70 обертів Голубчики мої!..

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3, тел. 287-26-30 1 2 3 5 6 (12.00) 8 9 11 12 13 (12.00) 15 16 23 24

Фіалка Монмартру Сільва Танго життя Моя чарівна леді Пригоди бременських музикантів Баядера Летюча миша Бал у Савойї Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання прем’єра Лампа Аладдіна Весела вдова Таке єврейське щастя Містер Ікс Сорочинський ярмарок

Театр у фойє 6 13 27

Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі Кавова кантата Звана вечеря з італійцями

У приміщенні театру 28, 29

Ladie’s Night (вистава за участі російських акторів)

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17, тел. 278-73-92 (каса) 2 3 4 5 6

РеХУвіЛІЙзор Поки мама не прийшла Севільські заручини Той, Тот та інші Сатисфакція

театрально-концертний київ 11’11

repertoire репертуар на листопад 2011 року

8 9 10, 18 11 12 13 19 20 (12.00) 20 (19.00) 24 25 26 27 (12.00) 27 (19.00) 30

Кайдаші Empty trash (Спалюємо сміття) Квартет для двох Звичайна історія Голубка Хоровод любові Четверта сестра Примхливе кохання Дроздоборода Дон Жуан Людина і вічність прем’єра Маринований аристократ Торчалов Русалонька Моя дорога Памела В моїм завершенні – початок мій…

Камерна сцена 1, 27 9 15 16, 23 17 22

Любофф! Синій автомобіль Наймичка Право на любов Емілі У палаючій пітьмі

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2, тел.: 425-31-16 5 (12.00) Стійкий олов’яний солдатик 6 (12.00) Дюймовочка 9 (19.00) Київ Модерн-Балет: Двоє на гойдалці. In pivo veritas 10 (19.00) Лускунчик 11 (13.00) Як козаки змія приборкували 11 (19.00) Київ Модерн-Балет: Кармен. TV 12 (12.00), 27 (12.00, 15.00) Спляча красуня 13 (12.00, 15.00) Пригоди Буратіно 17, 23 (19.00) Травіата прем’єра 18 (13.00), 20 (12.00, 15.00) Білосніжка та семеро гномів» 19 (12.00) Казка про царя Салтана 24 (13.00) Заметіль 24 (13.00) Київ Модерн-Балет: Квартет-а-тет. Con tutti instrumenti 25 (13.00) Зайчик-листоноша 26 (12.00) Концерт за участі учнів та студентів Київського державного хореографічного училища 26 (19.00) Карміна Бурана

театрально-концертний київ 11’11

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЮНОГО ГЛЯДАЧА НА ЛИПКАХ www.tuz.kiev.ua Вул. Липська, 15/17, тел. 253-62-19 4, 18 (12.00) Вождь червоношкірих 5 (12.00) Пригоди Тома Сойєра 5 (19.00) Місяць у селі прем’єра 6 (12.00) Добрий Хортон 10, 25 (12.00) Принц і Принцеса 10 (19.00) Романтик з планети eBay 11, 27 (12.00) Ярмарковий гармидер 11 (19.00) Безталанна 12 (12.00) Король Дроздобород 12 (19.00) Лісова пісня 13 (12.00) Кицин дім 16, 27 (19.00) Шалений день (Фігаро) прем’єра 20 (12.00) Чарівна Пеппі 20 (19.00) Чайка 23 (18.00), 24 (13.00) Поліанна 25, 26 (19.00) Ромео і Джульєтта 26 (12.00) Снігова королева 30 (19.00) Закохана витівниця

Мала сцена 3 (19.00) Камера обскура 4 (18.00) Мій бідний Марат 1, 5, 23 (19.00) Шинель 6 (13.00) Байки на горищі прем’єра 6 (19.00) Роман доктора 11 (18.00) Ляльковий дім 13 (13.00) Ти особливий 13 (18.00) Вовки та… 17 (12.00), 27 (13. 00) Зеленими пагорбами океану 17, 20 (19.00) Обережно, жінки! 19 (12.00) Догоридригом 19 (19.00) Ігри вночі 20 (13.00) Велосипед із червоними колесами

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.akadempuppet.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 1-а, тел. 278-58-08 5, 13 (11.00) Троє поросят 5, 27 (15.00) Вовк і козенята 5, 26 (17.00) Золотий ключик 6, 26 (11.00) Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте 6 (13.00) Наш веселий Колобок 6 (15.00) Русалонька 6 (17.00), 20 (13.00) Царівна-жаба

repertoire репертуар на листопад 2011 року

12, 20 (11.00) 12 (13.00) 12 (15.00) 12 (17.00), 26 (15.00) 13 (13.00) 13, 20 (15.00) 13, 20 (17.00) 19 (11.00) 19, 27 (13.00) 19 (15.00), 27 (17.00) 19 (17.00) 26 (13.00) 27 (11.00)

Гусеня Червона Шапочка Поросятко Чок Дюймовочка Егле – королева вужів Марійка і Ведмідь Пітер Пен Івасик-Телесик Казка для добрих сердець прем’єра Попелюшка Чарівна лампа Аладдіна Кіт у чоботях Таємничий Гіпопотам

19 20 22 26, 27 23, 24

Ліка Я чекаю тебе, коханий Коктейль «Фа-соль» Емма Уявно хворий

Камінна зала 4, 11 6, 8 15 23, 25

Під тиском 1–3 прем’єра Примадонни Австрійський культурний форум. Мартін Вальц. Читання творів С. Цвейга в оригіналі Фатальний флірт, або Забавки

Вистави для дорослих 4 (19.00) 11 (19.00) 18 (19.00) 25 (19.00)

Декамерон Божественна комедія За двома зайцями Лісова пісня

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.puppet-theater.kiev.ua Вул. Миропільська,1, тел. 513-15-00 5 Буратіно 6 Котик та Півник 12 Вінні-Пух 13 Троє поросят 19 Кицин дім 20 Пустунці 26 Веселі ведмежатка 27 Бегемотик Бантик Початок вистав об 11.00 та 13.00

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР НА ПОДОЛІ www.theatreonpodol.com Контрактова площа, 4 Андріївський узвіз, 20-б, тел. 425-54-89 2 3 5 6 9 10 11, 20 12, 18 13, 15 17 19 25, 26 27 29 30

Щоденник молодого лікаря Change, або Нас поміняли тілами Шість чорних свічок Трактирниця Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео і Джульєтти Передчуття Мини Мазайла Звідки беруться діти? Мертві душі На дні прем’єра Фараони Ігри олігархів Минулого літа в Чулимську прем’єра Гравці Сто тисяч Опера мафіозо прем’єра

Театральна вітальня АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО» www.koleso.teatr.kiev.ua Андрiївський узвiз, 8, тел. 425-04-22 1, 12 (19.00), 19, 27 (15.00) У Києві на Подолі, або «Гдє ві сохнітє бєльйо? 2 Шантрапа 3, 5 Жінки Моцарта 6 (14.00) Зоряний хлопчик 9, 10 Випадок у «Готелі дю комерс» 11 Пристрасті дому пана Г.-П. 13, 15 Ніч кохання 16, 17 Генерали у спідницях 18 Триптих для двох

1 4 8

Люксембурзький сад Льовушка La bonne Anna, або Як зберегти сім’ю прем’єра

ТЕАТР ПЛАСТИЧНОЇ ДРАМИ НА ПЕЧЕРСЬКУ www.ktpd.ho.com.ua Вул. Шовковична, 7-а, тел. 253-93-83 5, 25 Дон Гуан. Пантоміма для розумників 12, 13, 18, 19, 26, 27 Король-олень театрально-концертний київ 11’11

repertoire репертуар на листопад 2011 року

НОВИЙ ТЕАТР НА ПЕЧЕРСЬКУ www.newtheatre.kiev.ua Вул. Немировича-Данченка, 5, тел. 285-65-50 4, 11 12, 13 16, 17 18, 19 20, 23, 24 25, 26, 27 30

Щастя Розпусник Читаємо Достоєвського Під тиском (Push up 1–3) Salida Cruzada – 8 кроків танго П’ять оповідань Пелевіна Protection (Спаси мене)

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «АКТОР» www.teatr-aktor.kiev.ua Вул. Велика Житомирська, 40, тел. 362-50-50 2 (19.00) 6 (17.00) 13 (17.00) 16 (19.00) 20 (17.00) 23 (19.00) 27 (17.00)

Шлюбне свідоцтво Лавка Академія сміху Гітель і Джеррі Смак черешні Листи кохання Чеське фото

МУНІЦИПАЛЬНИЙ ТЕАТР «КИЇВ» www.teatr-kiev.kiev.ua Русанівська набережна, 12, тел. 229-10-92 3, 12, 17, 20 4, 19 5, 10, 13, 26 6, 24 11 23 25 27 29

Моя дружина – брехуха Діалоги з клітки прем’єра Абрикосовий рай Дрібним шрифтом про кохання прем’єра Ілюзія обману «У Києві на Подолі...» (вистава театру української традиції «Дзеркало») Циліндр Задоволені собою Концертна программа «І знову зустріч» (Єврейський музично-драматичний театр імені Шолом-Алейхема)

Вистави для дітей 5, 20 Муха-Цокотуха 6, 19, 26 Троє поросят 13, 27 Як стати справжнім бегемотом Початок о 12.00

театрально-концертний київ 11’11

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «ЗОЛОТІ ВОРОТА» www.zoloti-vorota.kiev.ua У приміщенні Академічного театру ляльок Вул. М. Грушевського, 1-а Калігула Бомж-ілюзіон Собор Паризької Богоматері Людський голос

6 15 20 27

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «МІСТ» www.teatr-mist.org.ua У приміщенні культурного центру видавництва «Смолоскип» Вул. Межигірська, 21, тел. 230-25-09 4 (19.00) 5 (15.00) 11 (19.00) 12 (15.00) 18 (19.00) 19 (15.00) 25 (19.00) 26 (15.00)

Станція, або Розклад бажань на завтра Одинадцята заповідь, або Ніч блазнів Сезон полювання на мисливців прем’єра No exit прем’єра Той, що відчиняє двері Пригода ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті Він позвонить ще… Самогубство самоти

У приміщенні Театрального центру Києво-Могилянської Академії «Пасіка» Вул. Іллінська, 9 27 (16.00) Івонна – принцеса Бургундії

КАМЕРНИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «ДИВНИЙ ЗАМОК» www.divozamok.at.ua Вул. Єреванська, 11, тел. 242-63-18 3, 10 (19.30) 6, 13 (16.00) 17, 24 (19.30) 20, 27 (16.00)

Сон артиста 99 зайців Маска Червоної смерті Кобиляча голова

repertoire репертуар на листопад 2011 року

ТЕАТР «СРІБНИЙ ОСТРІВ» У приміщенні готельного комплексу «Турист» Вул. Р. Окіпної, 2, тел. 529-87-42 6 13, 27 20

Детектор брехні Наташина мрія прем’єра Морфій

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД» У приміщенні Театрального центру КиєвоМогилянської Академії «Пасіка» Вул. Іллінська, 9, тел. (044) 361-38-96 6 13, 20

З. а. Т. Орлова (орган) Творчий вечір н. а. В. Іконник-Захарченко Т. Рой (флейта), н. а. Н. Свириденко (клавесин), Г. Бубнова (орган) З. а. І. Кучер (віолончель), Т. Войтех (ф-но), І. Харечко (орган) З. а. А. Ільків (труба), з. а. В. Тимець (кларнет), н. а. В. Кошуба (орган) О. Швидка (сопрано), А. Лабуть (мецо-сопрано), з. а. Г. Нужа (віолончель), М. Сидоренко (орган) З. а. І. Кучер (віолончель), н. а. В. Кошуба (орган) Тріо «Равісан»: з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. Н. Кравченко (ф-но), Г. Бубнова (орган) Камерний ансамбль «Київ-брасс», Г. Бубнова (орган) З. а. Н. Лаврєнова (мецо-сопрано), М. Білич (скрипка), Т. Рой (флейта), А. Васін (ф-но), І. Харечко (орган) М. Сидоренко (орган) А. Коган (флейта) Ізраїль, н. а. І. Калиновська (орган) З. а. М. Ліпінська (мецо-сопрано), Т. Рой (флейта), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), н. а. В. Кошуба (орган) Н. а. В. Кошуба (орган), В. Кошуба (орган) Камерний ансамбль «Київ»

В. Чікіров (ліричний баритон), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), н. а. І. Калиновська (орган) Ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського Л. Назаренко (сопрано), М. Сидоренко (орган, фортепіано) В. Балаховська (орган) Н. а. О. Басистюк (сопрано), Г. Бубнова (орган) Вечір пам’яті з. а. Віктора Гайдука З. а. М. Солов’яненко (сопрано), Т. Войтех (ф-но), В. Балаховська (орган) І. Харечко (орган)

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ www.filarmonia.com.ua Володимирський узвіз, 2, тел. 278-16-97 (каса)

Наташина мрія Гуппі прем’єра

НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ www.organhall.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 77, тел. 528-31-86 3 5 7 8 9 10 11 12 14 15 16 17 18 19 21

22 23 24 25 26 28 29 30

1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 15 16 17 19

Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, з. а. О. Семчук (скрипка) Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. І. Майбороди Абонемент № 8 «Чарівна гітара». Академічний симфонічний оркестр НФУ, н. а. В. Петренко, А. Шевченко Національний камерний ансамбль «Київські солісти», М. Которович (скрипка) Гала-концерт переможців V Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів Авторський вечір композитора М. Сватка Грузинський Патріарший хор, диригент С. Джангулашвілі, соліст П. Цецхладзе Вечір пам’яті композитора А. Волконського З. а. О. Чубарєва (сопрано), Академічний оркестр народної та популярної музики та Дитячий хор Національної радіокомпанії України Абонемент № 6 «Скрипкова музика». С. Мороз (скрипка) Росія Концерт циклу «Педагог і його учні». Н. а. А. Паламаренко Національний академічний духовий оркестр України Камерний ансамбль «Камерата Академус» (Ізраїль), А. Коган (флейта), М. Йоффе (сопрано), М. Єрецька (ф-но) Концерт циклу «Педагог і його учні». Н. а. В. Бесфамільнов (баян) Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національна академічна заслужена капела України «Думка», Ян Кшиштоф Бройя (ф-но) Польща

театрально-концертний київ 11’11

repertoire репертуар на листопад 2011 року

20 22 23 24 25 26 27 28 30

Вечір пам’яті поета І. Коваленка Квартет імені М.-К.Чюрльоніса (Литва) Національний академічний духовий оркестр України, К. Кондрашевська (сопрано), з. а. В. Тіткін (баритон) Музичні діалоги: Україна – Австрія. З. а. Г. Сафонов (скрипка), Національний ансамбль солістів «Київська камерата» Авторський вечір композитора н. а. О. Костіна Абонемент № 7 «Мистецтво фортепіанної гри». В. Руденко (ф-но) Росія, М. Калугіна (ф-но) Київський камерний оркестр, диригент К. Буман (Німеччина) Вечір пам’яті н. а. В. Крайнєва ІІ Всеукраїнський конкурс імені Б. Лятошинського. Урочиста церемонія нагородження та гала-концерт

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ «УКРАЇНА» www.palace-ukraina.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 103, тел. 247-23-16 1 3 4 8 10 11 13 14 15 16, 17 19 20 21 22 23 24

Ансамбль танцю імені Ігоря Мойсєєва Концерт пам’яті Поля Моріа Олександр Сєров Емма Шапплін Кращі пісні 90-х Монсеррат Кабальє Філіп Киркоров Гурт «The Orchestra» (Former Members of E.L.O.) Балет «Todes» Кубанський козачий хор Тото Кутуньйо Тбілісі Біг-Бенд Н. а. Росії Олександр Розенбаум Вечір пам’яті Назарія Яремчука Фламенко. Балет Антоніо Гадеса. «Кармен» Танцювальне шоу «Rhythm of the Dance»

Малий зал Театральний центр B.ROOM 13 18 19 20 (12.00)

Мрія (Світлий театр) Щастя є (Театр ексцентрики і буфонади Happy People) Шикарне весілля, або Секс нічого не вирішує (Театральна майстерня «Ва-Банк») Іграшки у комп’ютерному царстві (Світлий театр») театрально-концертний київ 11’11

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ www.icca.kiev.ua Вул. Інститутська, 1, тел.: 279-15-82 (каса) 4 6 11 12 17 19 23 24 26 28 29

Anthony Jackson та Yiorgos Fakanas Band Queen Tribute Ювілейний концерт гурту «Пікнік» Гумористичне шоу «Запалюємо 5 років» Інші (вистава за участі російських акторів) Біла гвардія (гастролі МХАТу імені Чехова) Майстер і Маргарита (ювілейні гастролі Театру Романа Віктюка) Король Арлекін прем’єра (ювілейні гастролі Театру Романа Віктюка) Гумористична програма «Знайшли час сміятися, або Парад веселих чоловіків» Творчий вечір Леоніда Парфьонова Вистава «Рецепт сімейного щастя»

БУДИНОК ОФІЦЕРІВ Вул. М. Грушевського 30/1 4 5 6 7 11 13 17 20 27

Валентин Гафт та Ольга Остроумова Ольга Ареф’єва та гурт «Ковчег» Концерт пам’яті Михайла Круга Світові зірки танго З. а. Катерина Бужинська Андрій Бандера Володимир Винокур Гурт «Різдво» Ювілейний концерт-вистава «Мені 60 років. Петро Мамонов»

ПАЛАЦ СПОРТУ Вул. Еспланадна, 1 8 13 15 20

Елтон Джон Whitesnake та David Coverdale Гурт «ТіК» Воплі Відоплясова. 25 років

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ www.circus.kiev.ua Пл. Перемоги, 2, тел. 486-39-27 (каса) Програма «Просто супер!» Примітка У репертуарі можливі зміни

repertoire репертуар на листопад 2011 року

Академічний театр юного глядача на Липках Сцени з вистави «Місяць у селі»

театрально-концертний київ 11’11

issue topic

тема номера

ОСВІДЧЕННЯ КРІЗь РОКи ТА ВІДСТАНІ… мИХаЙЛО реЗнІКОвИч художній керівник театру народний артист України, професор

еатру імені Лесі Українки – своїй першій театральній любові – я присвятив чимало статей, доповідей, виступів під час різних конференцій, диспутів, обговорень тощо. Саме тут 1963 року, за порадою мого великого театрального вчителя, видатного режисера Георгія Товстоногова, я здійснив постановку дипломної вистави – «Оберт ключа» за М. Кундерою, а згодом – закохався в цей театр на все життя. Він зачарував мене винятковою, незбагненною магією. Тут я почував себе, мов у рідній домівці, бажаючи тільки одного: аби це диво ніколи не скінчилося. Для мене Театр імені Лесі Українки – це святі стіни, люди, дух, насамперед усе, що знайшло своє гармонійне втілення в постаті режисера-організатора, збирача справжніх акторських талантів, вірного здобуткам, традиціям московських театрів – Малого та Художнього, Костянтина Павловича Хохлова, незмінного художнього керівника нашого театру від 1938-го – крізь роки Великої Вітчизняної війни – аж до 1954 року. Він був змушений покинути свою посаду через різні «брудні» обставини, інтриги, недоброзичливе ставлення з боку тодішньої влади. Вражає той факт, як К. Хохлову вдалося, попри все, розвинути в тих людях, з якими він працював, не тільки колективізм, відданість ідеї театру реально психологічного, ансамблевого, де всі театрально-концертний київ 11’11

issue topic

тема номера

театрально-концертний київ 11’11

Issue topic

тема номера

грають не окремі ролі, а п’єсу в цілому, але й здатність впливати на майбутні покоління, передавати їм усе найкраще в сценічному мистецтві, що було знайдено та привнесено як позитивне, продуктивне щеплення. Так само не піддається простому поясненню, здається містикою, чому справа, творчі принципи, любов до театру «великих стариків», фактичних фундаторів театру, – Михайла Романова, Юрія Лаврова, Михайла Бєлоусова, Віктора Халатова, Мойсея Розіна, Євгенії Опалової, Марії Стрєлкової, Лідії Карташової, так само, як і Костянтина Хохлова, які вже давно пішли з життя, – до сьогодні живуть, більше того, передаються молодим. Безумовно, у цьому є заслуга і режисерів, з якими пліч-о-пліч продуктивно, насичено працював Костянтин Павлович, – Миколи Соколова і Володимира Неллі. Ці митці віддали тим, хто прийшов до театру згодом, усе найкраще, що значилося в російському театральному мистецтві їхнього часу, – не тільки в творчості, а й у сприйнятті театру як родини, де панує єдина благородна думка, спонукаюча жертвувати особистим заради загального, дотримуватися суворої творчої дисципліни, неодмінно розмірковувати над тим, що сутність мистецтва театру в непорушному постулаті: це мистецтво колективне. Звичайно, передусім це заслуга тих майстрів сцени (так званого середнього покоління), які прийшли до театру впродовж середини 1940-х та початку 1950‑х років і з якими мені пощастило попрацювати, – Мальвіни Швідлер, Ганни Пекарської, Юрія Мажуги, Віри Предаєвич, Анатолія Решетникова, Миколи Рушковського, Ізабелли Павлової, Олександри Смолярової, Ганни Ніколаєвої, Сергія Філімонова; учнів та послідовників великих «ста-

театрально-концертний київ 11’11

риків» – Юрія Лаврова, Мойсея Розіна, Михайла Романова, Марії Стрєлкової, Віктора Халатова, Євгенії Опалової… Всі вони були такі різні, індивідуальні, часто примхливі, вразливі, конфліктні в ставленні один до одного, але… водночас були здатні міцно об’єднатися в екстремальних ситуаціях, коли справі їхнього життя – Театру – загрожувала щонайменша небезпека. В усякому разі, так було раніше. Але, я гадаю та сподіваюся, що ця рідкісна, благородна сутність великих артистів є своєрідним добрим оберегом нашого театру й понині. Скажу більше – унікальним талісманом. Звичайно, я згадав не всіх. Бо нині є жива, міцна акторська когорта, яка додала яскравого колориту до художньої палітри нашого театру впродовж 1950–1960-х років. Насамперед, це Кирило Лавров, Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Надія Батурина, Валерія Заклунна, Лариса Кадочникова, Ада Роговцева, Ірина Дука, Лідія Яремчук, Ірина Буніна… Унікальність нашого театру полягає в тому, що він зберіг осердя, – живу ідею театру психологічного. Сердечність, теплота душі, сповідування більшістю артистів найпотаємнішого почуття – не полишати сцену нашого театру в будь-які часи – актуальні й нині. Вони не втратили здатності вести поміж себе проникливий, переконливий діалог у житті і на сцені, дослухатися режисера, партнерів, змінюватися відповідно до вимог часу. Актори гостро відчувають найзлободенніші теми, розуміють, що мистецтво є віддзеркаленням реальності, тому вповні намагаються осягнути цю реальність, навіть якщо вона їм не подобається, і втілюють її на кону. І якщо Театр імені Лесі Українки спромігся героїчно пронести всі ці якості через нелегкі, деінде суперечливі, вісімдесят п’ять років свого існу-

issue topic

тема номера

вання, то це вже сміливо можна назвати подвигом. Можливо, тут доречно поставити велику крапку, та все ж бо… Це, на жаль, не вся правда. Існує, так би мовити, її інша частина… Відмінність нашого театру полягає ще й у тому, що за останні майже п’ятдесят років несподівано, безліч разів змінювалося творче керівництво. Тривалість роботи новопризначеного головного режисера становила від двох до двох з половиною років. Можу сказати, що в усьому театральному просторі колишнього Радянського Союзу такого стану речей годі було б спостерегти. Театром, після вочевидь спровокованого «вигнання» 1954 року Костянтина Хохлова, послідовно, впродовж 1950–1990-х, керували: Михайло Романов, потім режисерська колегія у складі Володимира Неллі, Мойсея Розіна, Миколи Соколова; слідом за нею одноосібно – Юрій Лавров, Дмитро Алексідзе, Борис Ерін, Володимир Ненашев, Ірина Молостова, ваш покірний слуга, Григорій

Кононенко, Володимир Петров, Едуард Митницький. Окрім того, були такі періоди, коли головного режисера не було і тоді театром керували директори: Іван Куниця, Михайло Саранчук, Олексій Старостін, Роберт Висоцький. Чому так часто змінювались керівники?.. З одного боку, деякі з них по-справжньому не відповідали рівню колективу, і тому колектив, як міцний, здоровий організм, відсторонював їх. Але з іншого… Одним із головних каталізаторів внутрішнього життя театру всіх часів був дух суперництва. Він провокує різні емоції – позитивні та негативні. Часом набуває ознак як стверджуючої, так і руйнівної сили в театрі. Тому тут знову кортить звернутися до історії, постаті Костянтина Станіславського, до його доволі складних взаємин із Володимиром Немировичем-Данченком. Хоча це й не стало перешкодою у створенні 1898 року найпотужнішого, найвиразнішого в мистецькому сенсі театру світу – Московського Художнього театру. театрально-концертний київ 11’11

Issue topic

тема номера

Сцена з вистави «Справа честі» Фото І. Сомової

Та повертаючись до Театру імені Лесі Українки вражає його особлива здатність – утримувати, оберігати творчий дух. Мудрість талановитих особистостей полягає в тому, аби підкорити власний, людський характер художній ідеї мистецтва колективного. Дотепер не згасло в театрі бажання вдосконалюватися, залишилась незмінною споконвічна пристрасть до сценічної гри, збереглася прихильність до ідеї театру психологічного, театру душі людської. І це стосується всього складу трупи. Особисто намагаюсь дати можливість усім акторам заявити про свою майстерність сповна у будьякій ролі, моделюючи ідеальну ситуацію – артисти щодня репетирують та грають на сцені. І тоді більшість конфліктів вичерпуються самі собою. Але, Боже ж мій, як це важко втілити на практиці!.. Театр імені Лесі Українки – моя перша театральна любов. Сподіваюсь, вона буде останньою, любов’ю назавжди. Але не трагічною. В жодному іншому театрі мені не працювалося так легко, як тут. В жодному іншому театрі мене так добре не розуміли. Майже з

театрально-концертний київ 11’11

кожним актором, який працює тривалий час, я створив одну-дві достойних роботи. Я ЛЮБЛЮ наш театр. Вірю в нього. Хочу, аби він став ще кращим, щоб усім творчим особистостям жилося в ньому якомога комфортніше. Повсякчас сприятиму цьому. Кожний великий колектив, його історія та здобутки заслуговують на відображення в «Театральному романі», на кшталт безсмертного твору Михайла Булгакова. Вірю, Театр імені Лесі Українки заслуговує на створення подібного літературного, правдивого епосу. Цікавими будуть як творчі моменти, так і анекдоти, байки, парадокси. Тобто все те, що відображає життя театру, який ще не втомився «крутити педалі». І наостанок. Коли вистави посередні, очевидною є нікчемність режисерського задуму та акторського виконання, тим гарячіші пристрасті та інтриги за лаштунками. Нехай нас обминає чаша ця. Так само, як обминає загроза «самоповаги титанічної», коли актори абсолютно задоволені тим, як вони грають, а режисери – як вони ставлять.

issue topic

тема номера

Сцена з вистави «Жирна свиня» Еллен – І. Борщевська, Том – С. Бобко Фото І. Сомової

Сцена з вистави «Сто п’ята сторінка про кохання» Віра – А. Артеменко, Він – Д. Савченко Фото І. Сомової

театрально-концертний київ 11’11

personality

персона

Нюрнберзький майстерзінгер Лариса Кравець

Андрій Маслаков – нове ім’я на українській оперній сцені. Його голос (яскравий, тембрально багатий баритон), виконавська та акторська майстерність упевнено завойовують усе більше прихильників поміж любителів класичного співу

торішньому театральному се зоні на сцені Націо нальної опери України він виконав партії Алєко в однойменній опері Сергія Рахманінова та Ескамільо в «Кармен» Жоржа Бізе, заявивши про себе як про яскраву творчу індивідуальність. Ескамільо, запропонований Маслаковим, переконливо довів, що він щасливий суперник ревнивого дона Хозе, який підкорив серце волелюбної Кармен, для котрої кохання – лише тріпотіння пташиних крилець. Принадний, експресивний, упевнений у собі герой у виконанні Андрія особливо хвилює серця жіночої половини публіки, чарує кожного слухача. З появою тореро на сцені вирують справжні емоції, бо харизматичний артист заряджає своїм темпераментом. Розкутий, пластичний, з виразною мімікою, актор органічно створює музичнодраматичний образ, який надовго залишається в уяві глядача. Три роки тому на Другому міжнародному конкурсі вокалістів імені Бориса Гмирі Андрій Маслаков став лауреатом першої премії. Журі достойно оцінило рівень виконавської майстерності, оригінальний тембр голосу та репертуар – твори таких різних за вокальною стилістикою композиторів, як Рахманінов, Свиридов, Шуберт.

театрально-концертний київ 11’11

personality

персона Для кожного треба знайти свою манеру виконання, «налаштувати» власний голосовий апарат. Музичний смак співака одразу розрізняє нюанси творів кожного композитора. Голова журі, бас міжнародного рівня, народний артист України Валентин Пивоваров по завершенні змагань повідомив художнє керівництво столичної опери про талановитого співака. Андрія запросили до оперної трупи театру, спершу до групи стажистів. Та ось уже другий сезон він – соліст опери, який розширює власний репертуар, радує публіку своїми виступами. Зі стажистами в театрі працює досвідчений і небайдужий педагог, народний артист України В’ячеслав Лупалов, який допомагає молодим співакам шліфувати їхні голоси перш ніж вийти на сцену, знаходить індивідуальний підхід до кожного, розкриває найкращі сторони їхнього обдарування. Андрій працює також з досвідченим концертмейстером Галиною Дуденковою. Маємо надію, що найближчим часом ми почуємо його у багатьох виставах і передусім в «Аїді» Дж. Верді та «Тосці» Дж. Пуччіні, де він буде чудовим Амонасро та Скарпіа, беручи до уваги його темперамент і акторську та вокальну індивідуальність. Де ж формувався артист, набував досвіду, перш ніж з’явитися на київській сцені? Народився у Києві, вокальну освіту здобував у Німеччині. Три невдалих спроби вступити до Київської консерваторії не вистудили палкого бажання професійного навчання вокалу. Він співав завжди – з дідусем під бандуру, за яку того навіть було репресовано, з мамою, яка полюбляє співати, особливо циганські романси, і синові також прищепила любов до музики. Співав у хорі, куди мати відвела п’ятирічного сина, у музичній школі, протягом навчання в якій був солістом дитячого

хору Українського радіо та телебачення, у Педагогічному коледжі імені К. Ушинського, де навчався на музичному відділенні по класу фортепіано, зробивши перерву хіба що на період мутації голосу. Паралельно з навчанням у Педуніверситеті імені Драгоманова, де продовжував освіту на музично-педагогічному факультеті, співав у хорі ім. Верьовки. Врештірешт співав просто на вулицях та площах у Німеччині, переважно у Нюрнберзі, куди із самодіяльним колективом приятелів-музик подався по якийсь заробіток у важкі для країни часи. Андрій мав голос і позичену кобзу, яка одного нещасливого дня, погано закріплена, злетіла з багажника на автобані і вщент розтрощилася під колесами авто та вантажівок, що їхали позаду, так що цілим залишився лише кілок. Про цей період можна окремо писати, але в іншому жанрі, та й це вже зробив Володимир Кунін у романі «Росіяни на Марієнплац». Як і його герої, потрапляли наші музики і до поліції, бо, звичайно ж, не мали ліцензії, і жили абиде. Такі пригоди можна згадувати сміючись, коли найсумніше позаду. Однак комічно-зворушлива історія з цими поїздками раптом завершилася серйозною освітою, якої так прагнув співак. Одного разу Андрій потрапив на майстерклас до відомої співачки і педагога Анни Рейнолдз. На прослуховуванні заспівав арію Дон Жуана. Після двотижневих занять педагог порекомендувала його своєму колишньому учневі Яну Хаммару, який викладав вокал у Вищій Школі Музики Нюрнберг-Авгс бург. Три роки Андрій жив у двох містах: вдень навчався в Авгсбурзі, вночі працював на паперовій фабриці в Нюрнберзі, з кількох годин сну дві – сидячи у поїзді. І ось, коли вже було вичерпано усі сили на такий виснажливий «режим», і студент готовий був здатеатрально-концертний київ 11’11

personality

персона

тися та все покинути, Ян Хаммар зміг добитися для нього стипендії у 500 євро від клубу «Леон». Після завершення курсу Андрій закінчив ще й аспірантуру, отримавши право викладати вокал у вищих навчальних закладах. Свої перші контракти співак підписав теж у Німеччині. Тут розпочалася його кар’єра, тут отримав перші схвальні відгуки у пресі. Він вчився і водночас співав у театрах Німеччини (Авгсбург, Нюрнберг, Майнц, Дессау, Мюнхен, Ейзенах), Швейцарії (Вінтертур).

театрально-концертний київ 11’11

Співав партії Папагено у «Чарівній флейті» Моцарта, Марселя у «Богемі» Пуччіні, Жермона у «Травіаті», Франческо в «Розбійниках» Верді, Хобсона у «Пітері Граймсі» Бріттена, Малатесту в «Доні Паскуале» Доніцетті. У його репертуарі «Карміна Бурана» Орфа, «Різдвяна ораторія» Баха. Доля зводила Андрія на одній сцені з такими видатними майстрами оперного співу, як Йонас Кауфман, Франц Хавлата, Елізабет Вахутка, з режисерами Йоганесом Фельзенштайном, Йохеном Бігандзолі, диригентами Голо Бергом, Роберто Патерностро, Тетсуро Баном. По завершенні навчання виникло питання: залишатися за кордоном і далі йти второваним шляхом, чи... Але раптом у Києві помирає батько. Мама, немолода вже жінка, бо досить пізно народила свого єдиного сина, залишається сама. Андрій, судячи з усього, не любить сентиментальних пісень в стилі «черешні в мами на городі», бо вони надто легко і в масовому порядку виправдовують неувагу до найближчих у світі людей. Він реаліст і людина дії, тому питання, де жити, більше не виникало... Тож сьогодні Андрій Маслаков опановує київську сцену, але й продовжує міжнародну кар’єру. Минулого року він брав участь у першій з дня її створення постановці опери Луїджі Керубіні «Кукуржі» («Гарбуз») у місті Клагенфурт в Австрії. Є певні плани, які співаки зазвичай не люблять розголошувати. Найбільша мрія артиста – виконувати Вагнера. Невдовзі увесь музичний світ святкуватиме подвійний 200-річний ювілей двох оперних велетів – Верді й Вагнера, буде багато нових постановок, тож сподівання небезпідставні. Торік у Стамбулі Андрій вже виконав партію Летючого Голландця з однойменної опери.

personality

персона

Сцена з вистави «Кармен»

І ось іще одна серйозна заявка на своє право співати Вагнера, бо ж, як відомо, далеко не кожний співак здатен відтворити специфічний музично-драматичний світ героїв цього композитора. У жовтні в Національній філармонії України відбувся концерт, у якому він у супроводі симфонічного оркестру під керуванням Ігоря Палкіна виконав три колосальних арії: відчайдушно-тужливу сцену «Прощання Вотана» з опери «Валькірія», у якій і голосом, і грою зміг передати увесь драматизм прощання батька з улюбленою донькою, вокально і драматично виразити теплоту спогадів і розпач розлуки; романс Вольфрама з «Тангейзера» Андрій співав з верхньої галереї, над оркестром і залом лунало найромантичніше зізнання коханій; та кульмінацією і завершальним, без перебільшення тріумфальним акордом став Монолог Летючого Голландця, яким співак занурив кожного з присутніх у залі – від

поважних музикознавців і колег по театру до студентів і любителів класичної музики – у бурхливе море відчуттів і сподівань вічного скитальця, грішника і страждальця. Так зарядити повітря, щоб по закінченні зал вибухав аплодисментами, може тільки справжній артист. Аплодували стоячи співаку, диригенту, геть виснаженому таким накалом пристрастей, музикантам оркестру, які блискуче й натхненно всі разом створювали велике чудо справжньої музики. Довелося «на біс» повторити завершальні пасажі арії Голландця, яку сміливо можна з цього часу вважати візитною карткою Андрія Маслакова. Андрій – артист, який прагне довершеності й не боїться експерименту, готовий до найнесподіваніших поворотів. Він береться за перше виконання нових творів, його люблять запрошувати на найрізноманітніші концерти у різних куточках країни. Бо спів для нього – все. театрально-концертний київ 11’11

tour

гастролі

Балет Ігоря Мойсеєва Уславлений Балет Ігоря Мойсеєва вперше презентує в Україні спектакль, створений за мотивами творів Миколи Гоголя на музику Модеста Мусоргського «Ніч на Лисій горі». Гастролі пройдуть у рамках всеукраїнського туру містами Одеса (Театр музичної комедії імені М. Водяного), Дніпропетровськ (Театр опери і балету) і Харків (ХАТОБ). Цей ювілейний, 75-й сезон колективу присвячений 105-річчю від дня народження лауреата американської премії «Оскар» у номінації танцю (1961, 1974) Ігоря Мойсеєва

Ольга Стельмашевська

ож для колективу це не тільки чергові гастролі, а ще й батьківщина їхнього фундатора та незмінного керівника впродовж сімдесяти років. Хореограф, що прожив 101 рік, став балетмейстером Большого театру, коли йому виповнилося всього 24 роки. Саме тут, у Києві, 1906 року він з’явився на світ у сім’ї збіднілого дворянина, спадкового юриста. 1999 року, побувавши на гастролях у Києві, маестро танцю сказав: «Тут легше дихається. Я приїхав додому! В Києві я народився, в дитинстві часто гостював у тітеатрально-концертний київ 11’11

ток в Полтаві. Переїхати до Москви родину змусила Перша світова війна. Як погарнішав Київ!.. Я щасливий!». Тому в основу балету покладені його дитячі враження, захоплення українськими народними танцями. Одноактний балет «Ніч на Лисій горі» складається з 2-х картин: народні гуляння, в основі яких народна музика та шабаш відьом, еротика, танець, божевільна енергія. Спектакль приваблює своєю органічністю, справжністю, дивує витончена безпомилковість виконання, акторська майстерність, нестримний темпе-

tour

гастролі

рамент, музика і, безумовно, костюми. Це найближча хореографія до творів Гоголя, лібрето написане самим Ігорем Мойсеєвим. Головний герой, випивши горілки, засинає. Йому сниться сон, чорт несе його на Лису гору. Він бачить Кощія Безсмертного, жертвоприношення, відьом і чортів. Без сумніву, це все красиво і пластично. Цей балет незвичайний насамперед тим, що в ньому використані всі засоби хореографічного мистецтва – елементи класичного та народного танців, акробатичні трюки, жарти. В 1950-х Ігор Мойсеєв приїхав до Білорусі, з подивом для себе відкрив, що всюди танцюють «Бульбу», яку ще 15 років тому поставив за однойменною народною піснею, що припала йому до душі. Коли запитав виконавців, що це за танець, йому відповіли – це наш національний танець, він у нас був завжди.

театрально-концертний київ 11’11

Сцени з вистави «Ніч на лисій горі»

tour

гастролі

1937 року молодий хореограф Большого театру Ігор Мойсеєв із сотні танцюристів відібрав для своєї першої трупи всього 35, переважна більшість з яких – танцюристи-аматори, котрі мали при родний талант та безмежне бажання танцювати, і це було визначальним. Так народився перший у світі ансамбль народного танцю. В тридцятих роках минулого століття їхні виступи були справжнім фурором! Водночас ансамбль став унікальним явищем у хореографічному мистецтві, збагативши своєю творчістю не тільки російську культуру, а й світову. Колектив розширив усталені (канонічні) форми класичного балету. Таємницю майстерності танцівників Ігор Мойсеєв вбачав у «граматиці рухів». Відмінна класична підготовка з етнічними рисами робила її унікальною та різ-

театрально-концертний київ 11’11

нобічною. Він і сам був легендою, як і ті історії, які повідував мовою хореографії. Концертна діяльність не припинялася відтоді, як у московському театрі «Ермітаж» 29 серпня 1937 року відбувся їхній перший концерт. Ось уже понад 73 роки артисти гастролюють світом. За рекордну кількість гастролей ансамбль внесено до російської Книги рекордів Гіннесса. Популярності цього колективу не заважають ані соціальні, ані політичні зміни. 1955 року ансамбль Мойсеєва першим із радянських колективів гастролював Францією і Великобританією, відсунувши «залізну завісу». Таке ж значення мали і перші гастролі балету Мойсеєва до США (1958). Всього ж за час свого існування колектив побував у 60 країнах! Сам митець жартував – з мого життя легше скласти путівник, аніж написати

tour

гастролі

біографію. Більше того, новаторський тип ансамблю, змодельований Ігорем Мойсеєвим, – професійна балетна трупа, що танцює фольклорну хореографію, – стала своєрідним зразком для створення аналогічних колективів у всіх колишніх республіках, а також у Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині, Югославії, Чехії, Словаччині, Лівані, Монголії. Всього в репертуарі колективу близько 300 оригінальних творів, поставлених Ігорем Мойсеєвим. До складу трупи входять 85 високопрофесійних танцівників-акторів, які спроможні в лічені хвилини з’явитись перед глядачами в самобутніх образах народної культури та спілкуватися з ними зрозумілою мовою танцю. Мобільність цього колективу дає можливість виступати на будь-якій сцені. Середній вік танцюристів – 25 років, практично всі вони є випускниками першої у світі професійної школи народного танцю при Державному академічному ансамблі, створеної Ігорем Мойсеєвим

ще у 1934 році. Невід’ємною складовою успіху колективу є розкішні сценічні костюми. Вони відображають самобутність народної фантазії, поетичність і образність, що підкреслює виразність, пластичність танцю, глибину та свіжість відчуттів. Під час війни ансамбль побував на фронтах із сотнями концертів. На башті одного з танків Червоної Армії, побудованого на гроші танцюристів, було виведено: «Ансамбль Мойсеєва». Після гастролей колективу по Франції серед тамтешніх жінок пішла мода на чобітки «козачок». А в Європі після показу номера «Партизанки» модниці стали носити шапочки набік. До англійської мови слово «присядка», як елемент хореографії, теж увійшло без перекладу. Французька газета «La parisienne» писала: «Якщо концерти балету Ігоря Мойсеєва не змушують вас аплодувати, шаленіти, тупотіти ногами від задоволення, це означає, що ви трохи не сповна розуму». театрально-концертний київ 11’11

ART-Space

арт-простір

Мистецький всесвіт Богдана Ступки Цьогоріч видатному артистові сучасності Богдану Ступці виповнилось 70 років. Наукові співробітники Музею театрального, музичного та кіномистецтва України не обминули увагою таку важливу мистецьку подію і підготували розгорнуту експозицію «Мистецький всесвіт Богдана Ступки» Ірина Зубченко

постановці режисера Сергія Данченка «Тев’є-Тевель» (1989 року) художник Данило Лідер символічно від глечика з молоком провів на сцені Чумацький шлях (російською – Млечный путь), і з’явилося небо, всипане зірками, – безмежний, неосяжний всесвіт. Роль Тев’є для Богдана Ступки є провідною в його вагомому акторському доробку. Колись Чумацький шлях називали Божою дорогою, а талант цього митця воістину дарунок Всевишнього, адже йому вдалося «витворити» свій мистецький всесвіт.

театрально-концертний київ 11’11

В одному інтерв’ю актор назвав три улюблених ролі: Микола Задорожний, Войницький і Тев’є. Саме на цих його роботах акцентовано увагу авторами експозиції, бо доволі рідко можна почути від актора, які серед його «дітей» є найріднішими. Поміж цим, на виставці відображено й увесь творчий шлях митця. Богдан Ступка навчався в театральній студії при театрі Марії Заньковецької у Львові, а згодом на цій сцені були зіграні й перші ролі – Володя («В дорозі» В. Розова, 1966 р.), Дон-Жуан («Камінний господар» Л. Українки, 1971 р.), Чешков («Людина зі сторони», І. Дворецького, 1972 р.), Річард (Річард ІІІ» В. Шекспіра, 1974 р.), Микола («Украдене щастя», І. Франка, 1976 р.) та інші. Як сказав пан Богдан, «Львів мені був життєвим трампліном, а Київ став моїм польотом». Тому абсолютно виправдано більшу частину виставки присвячено його роботі в театрі імені Івана Франка, де він працює 30 років поспіль. Роль Миколи Задорожного в спектаклі «Украдене щастя» (1979 р.) стала для Ступки творчою вершиною, яку звів у мистецькому тандемі з режисером Сергієм Данченком. Завдяки фотографі-

ART-SPACE

арт-простір ям, оригінальному костюму та макету художника Сергія Коштелянчука відвідувачі виставки можуть відчути ту хвилюючу, трагічну атмосферу вистави, а світлини фіксують виразну пластику актора, його міміку, багатозначні жести та сповнені безнадії і страждання очі Миколи, цієї «маленької людини» з великим серцем, викинуту долею на узбіччя життя. Критики писали, що такого образу Миколи не знала українська сцена. Ще однією знаковою роллю, створеною також у плідній співпраці з Сергієм Данченком, був Войницький у «Дяді Вані» А. Чехова (1980 р.). У цій виставі, як писала критик Галина Павленко, «Войницький-Ступка з першої ж хвилини свого сценічного існування нагадував пружину, що постійно вібрує, розтягується і вибухає, боляче вдаряючи то одного, то іншого персонажа». Проте цей бунт не призводить до змін, а тільки підсилює крах усіх надій

та сподівань на краще, змістовніше життя. На великому фотопортреті обличчя Войницького-Ступки позбавлене будь-яких мрій та ілюзій, непримиренності розумної, але безсилої людини. «Король Лір» (1997 р.) – герой шекспірівського твору, що надто близький внутрішньому світові актора Богдана Ступки та режисера Сергія Данченка. Ця вистава була їхньою останньою спільною роботою. Працюючи над роллю, як зауважував актор, він прийняв задум режисера – «від театру королів до театру блазнів». Варто нагадати, що Ступка був учнем режисера Бориса Тягна, який, навчався в Леся Курбаса. «Розумний Арлекін» – саме такого актора хотів бачити Курбас на сцені театру. Тож завдяки вчителю актор на якомусь психологічно – генетичному рівні перейняв цей творчий принцип існування на сцені. У представленому на виставці портреті «Лір» художник-сце-

Сцена з вистави «Украдене щастя»

театрально-концертний київ 11’11

ART-Space

арт-простір

Сцена з вистави «Тев’є-Тевель» Б. Ступка – кінопроби З батьками

нограф Андрій АлександровичДочевський намалював актора в цій ролі, котрий посипає голову піском і немов промовляє: «Я знаю те, чого не знаєте ви». Він мудрець і блазень водночас, його погляд мудрий та іронічний. Актор Ступка в цій ролі випромінював щось утаємничено-особисте, фі-

театрально-концертний київ 11’11

лософське сприйняття подій, що безумовно не залишало байдужим глядача. До речі, цю картину художник написав оригінальною технікою, використовуючи пісок і фарби. Поруч представлено і макет А. Александровича-Дочевського до цієї вистави. Маленька фігу-

ART-SPACE

арт-простір ра короля Ліра посеред величезної пустелі. Це ніби два всесвіти поєднані у виставі. Персонаж наповнив цю безмежну порожнечу своїми тяжкими передчуттями, спостереженнями, гіркотою відкриттів. Колись Володимир Данченко сказав про Ліра: «Аби побачити все у справжньому світлі, треба збожеволіти». Макет до цієї вистави художник передав у фонди музею ще 2010 року. В експозиції також представлений оригінальний костюм Ліра за ескізом Андрія Александровича-Дочевського – це корона, шкіряний плащ і чоботи. Окрім цього, є костюми до ролей: царя Едіпа (за Софоклом, 2003 р.), Тев’є (за Шолом-Алейхемом, 1989 р.), Того, що нагадує Франка (до вистави «Посеред раю на майдані» Кліма, 2006 р.), Лева (до вистави «Лев і левиця», І. Коваль, 2007 р.). Експонати були надані дирекцією Національного театру імені І. Франка. Привертають увагу фотографії актора з особистого життя, його родини, батьків, дружини, сина, онуків та друзів-митців. На відкриття виставки завітав і сам Богдан Сильвестрович. Він багато спілкувався з науковими співробітниками музею, дякував їм, відповідав на запитання присутніх і гостей, жартував. Провідний науковий співробітник музею Михайла Булгакова Кіра Пітоєва зауважила дві особливості ювіляра – вдячність і почуття гумору. Вона згадувала про те, як Ступці важко давалася роль Тев’є, попри величезний успіх потому. Він не одразу сприйняв порожній простір, запропонований у цій виставі художником Данилом Лідером. Але останній був переконаний, що саме Ступка здатен наповнити його змістом, філософією, і як з’ясувалося, мав рацію. Згадуючи про свої улюблені ролі, Богдан Ступка сказав: «Для мене є

дуже важливим відчуття мелодики, музики кожного героя, бо в усіх вона особлива. Коли я починаю працювати над новою роллю, хочу «вловити» цю музику. Оце і називаю перевтіленням, але не кожен актор хоче ним займатися, тому що це прокрустове ложе, котре не дає спати ночами: треба думати, мучитися, як це відтворити. А якщо ти зловиш тональність умовної партитури, вважай, що роль у кишені. Мені здається, що я опанував це в ролях Задорожного, дяді Вані, Тев’є. Це було визначальним». Переглянути виставку, наснажитися «Мистецьким всесвітом Богдана Ступки» можна в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України до 25 листопада.

Афіша виставки «Мистецький всесвіт Богдана Ступки». Художник – Андрій АлександровичДочевський

театрально-концертний київ 11’11

BENEFIT

бенефіс

Сумний арлекін Вікторія Ільків

станніх два тижні у театрі «Колесо» триває «підпільна» робота над дещо незвичною виставою. В ній задіяні всі актори, окрім одного – їхнього колеги Станіслава Колокольникова. Йому в листопаді – 50! Тож інтригуюча вистава-капусник і буде подарунком для ювіляра. Надзавдання цього дійства – іскрометно жартувати та подивувати несподіваними інтермедіями – доволі складне, бо саме Станіслав звик усіх смішити, за що його називають «штатним коміком» театру, а глядачі по кілька разів приходять дивитися вистави за його участю, придбавши квитки за місяць наперед. Акторські роботи Станіслава позначені особистою індивідуальністю, в кожному характері пульсує «його» енергія, котра дістається серця глядача, «зачіпає» його асоціативне мислення, тож упродовж вистави… глядач у нього в полоні. Станіслав, наче ілюзіоніст, робить все легко й природно, мовляв, у кожній ролі мені звично, комфортно, та я й насправді такий, як цей персонаж. Влучного гумору чи дотепної імпровізації йому теж не позичати. Захоплений глядач часто вигадує свої характеристики для актора – клоун, повітряна кулька, м’ячик, бульбашка або ж сценічний сонячний зайчик. За фактурою Станіслав направду подібний на непосидючого циркового клоуна, що ніколи не дасть сумувати. Навіть саме прізвище – Колокольников – асоціюється з дзеленчантеатрально-концертний київ 11’11

ням дзвоників на капелюсі Арлекіна. Та це тільки зовнішній малюнок ювіляра. Насправді, клоуни теж бувають сумними. Актор зізнається, що йому нецікаво бути наодинці з самим собою. Він називає себе надмірним флегматиком, а ще – порівнює з персонажем улюбленого анекдоту Фаїни Раневської про найталановитішого, найсмішнішого клоуна цирку, який приходить до лікаря з проханням порятувати його від смутку. Робота над кожною роллю справа не така легка, як видається з глядачевої зали, а сходження на акторський Парнас теж було важким і тернистим. До чарівного світу театру він долучився ще в дитинстві, завдяки матері, вчительці української мови та літератури, котра водила сина по всім театрам і культурним заходам столиці. Вона прагнула, щоб Станіслав виріс освіченою людиною, тому записувала до численних мистецьких гуртків і дуже хотіла, щоб у майбутньому син став актором. Але у долі свої закони – Колокольникову довелося кілька разів безуспішно вступати до вищих театральних закладів Києва та Москви. З третьої спроби став студентом Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (тоді ще інституту). Михайло Юрійович Резнікович, художній керівник курсу, спрямовував його вибір на ролі характерних комедійних персонажів, працював з ним над удосконаленням

BENEFIT

бенефіс

театрально-концертний київ 11’11

BENEFIT

бенефіс

Станіслав Колокольников з Оленою Кривдою у виставі «У Києві на Подолі, або Гдє ві сохнітє бельйо?»

саме такого акторського амплуа. У студентському навчальному театрі Станіслав Колокольников зіграв Графа д’Альбафйоріта («Трактирниця» Карла Гольдоні), Фішела («Перш, ніж заспіває півень» Івана Буковчана) та Васеньку («Старший син» Олександра Вампілова). Після закінчення інституту знову спіткали труднощі: жоден театр, до якого він прослуховувався, не потребував актора з такими зовнішніми даними. Довго довелося Станіславу Колокольникову шукати СВІЙ театр. Влаштувався керівником драматичних гуртків у київському Палаці будівельників, два роки поспіль працював актором Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, де зіграв Фіму в «Королівському особняку» Ярослава Верещака, Одуванчика в «Рядових» Олексія Дударєва, Гільденстерна в «Гамлеті землі нашої» Володимира Коломійця і роль Сина у виставі «Мама збирається заміж» Володимира Канівця. А ще грав у Київському експериментальному театрі-студії під орудою Володимира Пилипенка у виставах «Ромео і Джульєтта» (Ескал, князь Веронський), «Залізні

театрально-концертний київ 11’11

солдати», «Великий князь Володимир» (Євнух Василь, Паракімомен і Торгерд, Воєвода варяжської дружини) та «Плаха» (Добувач анаші). Чотири роки працював у трупі Київського театру-студії «Драм-Антре», де зіграв Фальстафа («Віндзорські насмішниці» В. Шекспіра), Сашу Чорного («Бідні духом» Саші Чорного), Актора («Плутаниця» Корнія Чуковського). Саме в цій студії Колокольников познайомився з партнеркою по сцені – актрисою Ольгою Радчук, із котрою зіграв ще кілька ролей в інших столичних театрах. Впродовж життя Станіславу заважала надлишкова вага. Саме це заважало йому долати упереджене ставлення режисерів. Актор страждав худнув і… знову набирав зайві кілограми. Либонь з часом Колокольников заспокоївся, зрозумів, що саме ця вада і є його особливістю, головним акторським козирем – харизмою, привабливістю та комічністю. Тому боротьба закінчилася достойною перемогою – гармонією душі й тіла. Після тривалих поневірянь і сумнівів доля таки посміхнулася Станіславу, «відкривши двері» невідо-

BENEFIT

бенефіс мого на той час Київського театру «Колесо». Саме цей театр став йому рідним, тут він зміг реалізувати свій акторський талант. За 18 років роботи в «Колесі» зіграв багато різнохарактерних ролей. Знаковими серед них є: винахідливий комік Жук – типовий «закулісний» герой-коханець та блазень вищого ґатунку в «Шантрапі» Панаса Саксаганського; жартівливий, хоч і настирний, провідник Вова, він же нахабний, жорстокий шантажист в одній іпостасі («Кавказька рулетка» Віктора Мережка); млявий, змучений різними формами лікування, люблячий батько для доньки, закоханий наївний хлопчисько в стосунках із дружиною та владний господар дому Арган («Уявно хворий» Жана-Батиста Мольєра); хитрий, кумедний єврей Хаім («У Києві, на Подолі… або «Где ві сохнітє бєльйо» Миколи Янчука); порядний сім’янин, по вуха занурений у роботу, Аркадій Іслаєв («Місяць на селі» Івана Тургенєва). У виставі «Жінки Моцарта» Фелікса Міттерера Станіслав Колокольников грає чоловічу та жіночу ролі. Це жадібний, жорстокий антрепренер Шіканедер та сильна, самовпевнена жінка Цилі Вебер, турботлива матір, розкішна світська дама, граціозна «королева ночі». За останню роль Колокольников отримав дві премії – у номінації «за кращу жіночу роль» Незалежного інтерактивного містичного фестивалю «Німфа» (2007) та «за кращу чоловічу роль» Першого міжнародного театрального фестивалю «Подія» (2008). Актор став дипломантом фестивалів «Слов’янські зустрічі» (1994), «Театр без кордонів» (1995), «Чорне море» (2000), «Брянські зустрічі» (2003), «Перперикон» (2004), а також учасником зарубіжних мистецьких форумів у Франції, Болгарії, Албанії, Македонії, США, Росії, Білорусі й Туреччині. Водночас Станіслав устигав працювати в Київському

драматичному театрі «Браво», де впродовж чотирьох років зіграв Адвоката Коленатого («Засіб ХХХ» за Карелом Чапеком), Містера Річарда Паулінга («Примхи музи» за Марселем Міттуа та Робертом Андерсоном), Жозефа («Путівник по Варшаві» за Хіллелем Мітельпунктом), а також у Київській майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» у виставі «Іронія суть ти» Михайла Рєзанова (у ролі Лактіона Герберовича Фінка). Найскладнішим акторським випробуванням для Колокольникова була роль відважного героя-коханця Давида у виставі «Азалія» Ів Жаміака. Найцікавішою роллю – особливо під час репетиційного процесу, – лукавого Провідника з «Кавказької рулетки» Віктора Мережка. У Станіслава немає обраних кумирів у професії, є актори, творчістю яких він захоплюється, це Олександр Калягін та Інокентій Смоктуновський. Особисте життя пана Станіслава та сценічне – це дві паралельні лінії, що не мають точки перетину. Ніколи не закохується в тих, з ким працює на сцені. Він зізнається, що через те, що так важко давалася акторська професія, переслідувала настирна думка – можливо, займає чуже місце у театрі. Така невпевненість заважала в особистому житті. Доводив сам собі, а вже потім оточуючим, що місце його – на сцені. Лише зростаюча глядацька прихильність допомогла розвіяти його сумніви, після чого актор почав працювати з ще більшою легкістю і довірою до себе. Наразі доказом цього є кожна нова роль. У виставах, котрі вже зняті з репертуару, такі як «Дама-примара» Педро Кальдерона, він теж був напрочуд органічним. Актор сподівається, що омріяні ролі – Креон у п’єсі Жана Ануя «Антігона» або шекспірівський Король Лір теж стануть реальністю його творчої біографії. Хай буде так, пане Станіславе! театрально-концертний київ 11’11

first niGht

прем’єра

«ТРАВІАТА». НОВиЙ ФОРМАТ Лариса тараСенКО

Ескізи костюмів Анжели Лисиці

кщо пересічну людину запитати, які найпопулярніші опери вона знає, то обов’язково до такого переліку ввійде «Травіата» Джузеппе Верді. Ця назва значиться в репертуарі майже всіх оперних театрів світу. Переважають традиційні постановки, тобто відповідно розвитку подій, описаних у лібрето П’яве за сюжетом Дюма-сина. У такому втіленні «Травіата» йде на сцені Національної опери. Нещодавно поновлено постановку і в Оперній студії Національної музичної академії імені П. Чайковського (режисер – народний артист України Дмитро Гнатюк). В Європі більш звичним стає сучасне трактування класичних опер. Безумовно, в експериментальних прочитаннях класичного твору щось втрачається, але очевидними є й здобутки. Зокрема це сприяє популяризації твору серед масового слухача. Приймати чи заперечувати такий факт, в кожному разі вирішується індивідуально. Отже, експериментуючи суголосно вимогам часу, в Муніципальному театрі опери та балету для дітей і юнацтва «Травіату» втілює випускник режисерсько-музичного курсу Національної музичної академії імені П. Чайковського Віталій Пальчиков (педагог В. Курбанов). Дія переносить нас на сто років уперед: герої опиняються в середині ХХ століття, коли індустрія моди набувала обертів, а фешнпокази ставали улюбленим і претеатрально-концертний київ 11’11

стижним видовищем. Тож і Віолета Валері не куртизанка, а популярна модель, її життя сповна віддане подіуму. Як і в оригіналі твору, її долає невиліковна хвороба, змушуючи переосмислити минуле безтурботне життя, сповнене легковажності та миттєвого успіху. Наближення смерті абсолютизує справжні людські цінності, серед яких найважливішою є кохання. «Спершу любов допомагає Віолетті долати недугу, а вже згодом відчуття відібраного права на любов, дає шанс хворобі здолати молоде життя» – така концепція постановників вистави. ХХ сторіччя принесло людству стільки жахливих невиліковних хвороб та епідемій, жертвою яких часто стає і молодь. Тож правомірно, що до цієї гострої проблеми привертає увагу саме театр опери та балету для дітей та юнацтва. Головні партії у виставі виконуватимуть солісти: Ольга Фомічова та Рузана Чабанова – Віолетта, Олексій Пальчиков та Олександр Монастирський – Альфред, Андрій Маслаков і Микола Ільченко – Жорж Жермон. Хор муніципального театру опери і балету під керівництвом Анжели Масленнікової, безсумнівно, сприятиме успіху постановки. Сценографічний образ створює досвідчений майстер, заслужений художник України Людмила Нагорна. Відомий дизайнер, модельєр і стиліст Анжела Лисиця не з чуток знає багато драматичних зіркових

FIRST NIGHT

прем’єра історій з життя подіуму. Її вишукані та яскраві авторські костюми сприятимуть якнайкращому розкриттю характерів персонажів. Пластичне рішення втілює хореограф Христина Шишкарьова. З оркестром працює диригент-постановник Анатолій Мороз. Високий творчий потенціал цього театру є підставою для здійснення експериментів молодими режисерами та цікавих мистецьких проектів. Переконливим доказом цьому слугують минулоріч-

на успішна постановка «Персів Тіресія» Ф. Пуленка, тривалі зарубіжні гастролі колективу та увага преси. Також при театрові працює родинний клуб «Мій театр», у колі якого небайдужі глядачі можуть не тільки більше дізнатися про постановки, про творчий процес, але й висловити власні думки, враження і переживання. Хочеться сподіватися, що новий «формат» опери «Травіата» поповнить скарбничку успішних вистав театру.

театрально-концертний київ 11’11

interlude

антракт

З ІСТОРІЇ БУДиНКУ На вулиці Пушкінській, біля службового входу до Театру російської драми імені Лесі Українки, привертає увагу кав’ярня зі старовинною назвою «Дім Бергоньє». Можливо, вам не раз довелося скуштувати там смачної кави чи будь-якого іншого напою, спостерігаючи за акторами, а ще… закортіло поміркувати над назвою цього закладу. Тож довідайтеся про все по порядку

театрально-концертний київ 11’11

сторя театрального приміщення бере початок від далекого 1868 року, коли один заможний француз Огюстен Бергоньє, опинившись у Києві, вирішив на розі вулиць Кадетської (пізніше Фундуклеївської, нині Богдана Хмельницького, 5) та Ново-Єлизаветинської (тепер Пушкінська) придбати земельну ділянку з метою створити джерело прибутків. І хоч як це дивно, він убачав його в розвитку театральної справи. Тож у вересні 1874 року тут було збудовано тимчасове дерев’яне приміщен-

interlude

антракт ня цирку, а вже через рік, у лютому 1875 року, його замінили більшою за розмірами кам’яною спорудою, яку орендував князь В. Оболенський з метою заснування театру-цирку «Альказар». Поруч із цирком за проектом архітектора В. Ніколаєва, кілька років поспіль, а саме у вересні 1878 року, О. Бергоньє збудував двоповерховий будинок, у якому розмістились театр, а на другому поверсі – готель «Ліон». Починаючи з 1878 року будівлю, що дістала назву «Дім Бергоньє», орендували різні, потужні на той час антрепренери: М. Савін (російські драматичні та опереткові трупи), С. Іваненко та І. Сетов. 1882 року (впродовж жовтня-грудня) в театрі презентували свої вистави українські трупи акторів під орудою Г. Ашка ренка та М. Кропивницького. 1883 року грала спектаклі трупа М. Старицького. Того ж року споруду було реконструйовано для драмтеатру. Сім років – від 1884-го до 1891-го, на сцені цього театру постійно гастролювало Московське товариство драматичних акторів, очолюване режисером, актором та відомим антрепренером М. Соловцовим. Саме тут 13 вересня (1 за старим стилем) 1891 року виставою «Ревізор» М. Гоголя було започатковано перший російський стаціонарний театр в Україні – Театр «Соловцовъ». Через сім років (1898) цей колектив продовжив свою діяльність у спеціально збудованому приміщенні – теперішньому Національному академічному драматичному театрі імені І. Франка. А Театр «Бергоньє» активно приймав гастролюючих акторів відомих італійських оперних труп, а також драматичних, як із Росії, так і з Західної Європи, зокрема за участі Елеонори Дузе та Сари Бернар. З 20 грудня 1897

року було впроваджено перші регулярні масові демонстрації кінофільмів. Упродовж року (1917–1918) тут працював Театр мініатюр, очолюваний російським актором П. Милорадовичем. 1917 року відбулися перші виступи «Молодого театру», а 1919-го – Театру Червоної Армії. В лютому 1920 року приміщення колишнього Театру «Бергоньє» було передано в розпорядження Першого театру Української Радянської Республіки імені Т. Шевченка, який працював тут до зими 1923 року (нині це Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Шевченка). Театр «Березіль» – тепер Харківський академічний український драматичний театр імені Т. Шевченка під керівництвом славетного українського режисера-реформатора Леся Курбаса експериментував на цій сцені у 1924 році. 15 жовтня 1926 року сталася визначна подія – виставою «Кінець Криворильська» за п’єсою Б. Ромашова свій перший сезон відкрив Київський державний російський драматичний театр, створений зі складу Другого театру Української Радянської Республіки та колишнього Театру «Соловцовъ». 1941 року театру було присвоєно ім’я Лесі Українки, 1966-го – надано статус академічного, а 1994-го – національного. Капітальних реконструкцій колишньому «Дому Бергоньє» довелося зазнати двічі – в 1930-х та на початку 2000‑х років. Тож у цьому храмі мистецтва – театрі – варто бувати часто, щоб сповна захоплюватися грою чудових акторів, експериментами режисерів, долучатися до цікавих міжнародних проектів.

З книги спогадів актора Олега Борисова …Ґанок Театру імені Лесі Українки! Це його акторський під’їзд, його «причинне» місце». (Наразі – тут дві дерев’яні лавочки з викарбуваними іменами акторів). На них подовгу засиджувались зубри сцени: Віктор Халатов, Мойсей Розін, Євген Балієв та інші. Перемивали кісточки, обговорювали футбольні матчі, ціни на Бессарабці, рибалку. Біля них частенько крутився Шая, міський божевільний, який продавав журнали. Особливим попитом користувалися «Англія» та «Америка». Хоча і болгарська «Мода» теж була нарозхват. Ґанок бував порожнім тільки в негоду. Більшість молодих акторів намагалася обходити його іншою стороною Пушкінської, аби, не дай Боже, не впасти в око «старожилам» театру – інакше вони «замучили б своєю увагою та ласкою»… театрально-концертний театрально-концертнийкиїв київ09’11 11’11

ПРО ЖиТТЯ ТА ВІЧНІСТь НЕ В МІНОРІ 38

театрально-концертний київ 11’11

ьогодні дивилася прем’єру франківців. У піднесеному настрої, як зазвичай це бувало, взяла телефон і хотіла поділитися враженнями... А далі тихо поклала слухавку. Ох, як боляче й гірко звикати до думки, що близьких людей вже немає на цьому світі… Минуло більше місяця відтоді, як за межу вічності відійшла Людмила Іванівна Жиліна. Про неї не хочеться згадувати в мінорі, бо, незважаючи на вік, була дуже енергійною, світлою, оптимістично налаштованою людиною. Понад 36 років очолювала видання «Театрально-концертний Київ», а ще перед тим працювала в газеті «Молода гвардія». За фахом – журналіст, заслужений працівник культури України, лауреат міжнародної премії «Дружба», та найважливіше – чудова людина. Своїм колегам казала: «Не жалійте добрих слів для тих акторів і режисерів, котрі починають творчий шлях. Аванс довіри необхідний, він допоможе вірно служити сцені впродовж усього життя». З такою доброзичливістю встигла написати мало не про всіх київських акторів. Щиро раділа, коли ці слова підтверджувалися їхніми успіхами. Склалася така неофіційна закономірність – як тільки про когось із молодих напише «ТКК», то невдовзі вони отримують або звання, або нагороду на міжнародних конкурсах. Безумовно, підставою для цього слугувала професійність, знання театрального процесу, залюбленість у чарівний світ мистецтва театру. Людмила Іванівна встигала переглянути майже всі прем’єри, а професію і життя не ототожнювала з буднями, називала «святом, що завжди поруч». Багато колег може погодитися, що працювати з Людмилою Іванівною теж було святом. Вона вміла гармонізувати світ, неза-

лежно від віку, від зміни керівництва у Міністерстві культури та в Газетно-журнальному видавництві, жила по правді, красиво, гідно. Людмила Іванівна – автор двох дитячих книжок «Дитсадок “Лісова галявина”» (К., 1985) та «Літо з бабусею» (К.,1991), п’єс «Продовжиш мій політ», «Пригоди в заповіднику», «Сюїта для двох фортепіано», «Ніч пришивання ґудзиків». П’єса для дітей «Кувасик йде на допомогу» одержала особливу нагороду журі ІІІ Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс (2010), п’єса для дітей «Пригоди в заповіднику» серед трьох найкращих творів цієї номінації відзначена дипломом Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» (2011). За кілька тижнів до відходу в інший світ закінчила п’єсу для молодшого шкільного віку «Файлик і Смайлик у лісі». Вже перелік персонажів засвідчує перевагу позитиву в її житті: сонячні промені (не матеріальні), білі та чорні павучки, білочка, зайченята, мавпочка. Тільки така одухотворена та світла людина могла перейматися проблемами нестачі п’єс для молодшого віку, наявністю творів класичної драматургії в репертуарі київських театрів на початку сезону… І це вже усвідомлюючи своє близьке прощання з реальним світом. «Не припиняйте займатися творчістю, це найвірніший порятунок у прагматичних обставинах сьогодення» – радила всім нам. Кілька підготовлених до друку статей про митців надіслала електронною поштою з приписом «про всяк випадок для портфелю редакції». Ніхто не відчував, який значущий підтекст був у цьому реченні для неї самої. В одній із цих статей – про виставку художника Вільгельма Котарбінського, писала так: «Художник персоніфікує явища природи,

надаючи людських рис і “Ночі, що вмирає”, і “Темній зірці”, і ”Дощу, який впав”. Здається, відчуваєш на дотик намальовану ним “Ласку хвилі” і грізну силу “Духу безо дні”… Художника вабила містична багатовимірність світу, межа між реальним і надчуттєвим, невловимим, перехід від життя до смерті. До останньої він ставиться з філософським спокоєм, здебільшого не пов’язуючи її зі стражданням людини. В його картині “Жертва Нілу” християнська мучениця, кинута в річку розіп’ятою на хресті, теж здається позбавленою мук – ця молода жінка ніби тихо пливе крізь туман у інший світ, де немає жертв, болю й людської ворожнечі». Будемо пам’ятати про Вас, Людмило Іванівно!

Поетичні рядки від актора Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, заслуженого артиста Росії Петра Миронова Памяти Людмилы Жилиной-Житниченко Есть тонны неразобранных архивов, Она болела за театр душой И радовалась радости чужой, Работая без сна и перерывов. Она шагала по тропе открытий. И, как ребенок, к чуду нас вела. Умела превращать слова в дела Ей и во мгле светил фонарь наитий. Журнал родился в маленькой квартире, В нагроможденьи книг, записок, тем… Теперь она ушла от всех проблем. У каждого свой срок в подлунном мире. Её азарт и юмор не умрут, – Они вошли в нас, значит – с нами тут… 28.09.2011 театрально-концертний київ 11’11

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені Тараса ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

Гаетано Доніцетті

ЛЮБОВНИЙ НАПІЙ Опера на 2 дії Лібрето Феліче Романі Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник Італо Нунціата (Італія) Хормейстер‑постановник Б. Пліш Художник-постановник н. х. М. Левитська Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. В. Река Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Адіна, молода селянка – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, А. Родіна, О. Фомичова

Неморіно, сільський хлопець, закоханий в Адіну – з. а. І. Борко, з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін, С. Пащук Белькоре, сержант сільського гарнізону – з. а. Пет. Приймак, В. Базир, О. Бойко, Г. Ващенко, М. Киришев, І. Мокренко Дулькамара, лікар‑шарлатан – з. а. С. Магера, Д.Агеєв, А. Гонюков Джанетта, подруга Адіни – С. Годлевська, О. Терещенко Селяни, солдати, музиканти Дія перша. Картина перша. Бідний сільський хлопець Немо‑ ріно без пам’яті закоханий у свою заможну односельчанку Аді‑ ну. Дівчина не зовсім байдужа до свого земляка, однак тільки глузує з нього, втім, як і з інших своїх ша‑ нувальників. Відпочиваючи після роботи в полі, дівчата та Джанетта про‑ сять Адіну переказати щойно прочитану стародавню легенду про Тристана та Ізольду. Так Не‑ моріно дізнається про чудодій‑ ний еліксир кохання, який досить

Тристану випити, щоб Ізольда вмить закохалася в нього. Хло‑ пець вирішує за будь-яку ціну зна‑ йти цей любовний напій. У село вступають солдати під командуванням сержанта Белько‑ ре. Увагу бравого сержанта відра‑ зу привертає гарненька Адіна. Це викликає ревнощі Неморіно. Белькоре не збирається довго чекати: нехай Адіна негайно при‑ значить день весілля! Дівчині не до вподоби самовпевненість сержан‑ та й вона відкидає його залицяння. Залишившись наодинці з Аді‑ ною, Неморіно освідчується їй у коханні, але легковажна та при‑ мхлива дівчина не сприймає його почуття серйозно. Картина друга. Ніби по‑ чувши прохання Неморіно, у селі з’являється мандрівний лі‑ кар Дулькамара, який пропонує «ліки» від усіх хвороб. У нього є чарівний еліксир – любовний на‑ пій. І коштує він зовсім недорого. Шарлатан урочисто вручає зако‑ ханому хлопцю пляшку з елікси‑ ром, який за добу повинен при‑ вернути серце неприступної красуні.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Не здогадуючись, що в пляш‑ ці звичайне вино, Неморіно спо‑ внюється надій, і стає помітно сміливішим, скуштувавши елік‑ сир. Адіна обурена: щось її бо‑ язкий закоханий поводиться за‑ надто зухвало! Вона вирішує його провчити. Раптово сержант отримує наказ зранку виступи‑ ти із села. Роздратована поведін‑ кою Неморіно, який вдає із себе байдужого, Адіна погоджуєть‑ ся справити весілля хоч сьогод‑ ні. Хміль негайно вивітрюється із голови Неморіно. Розуміючи, що назавжди втрачає кохану, не‑ щасний хлопець благає її почека‑ ти з весіллям хоча б до завтра. Але щасливий сержант вже запрошує всіх на весільний бенкет. Дія друга. На подвір’ї перед бу‑ динком Адіни зібралися гості. Прийшов і нотаріус. Усі вітають наречених. Сержант збентеже‑ ний: то Адіна прискорювала ве‑ сілля, то раптом не квапиться під‑ писати шлюбний контракт. Неморіно у відчаї, адже він може втратити Адіну, йому не вистачить часу підкорити сер‑ це дівчини! Побачивши на свя‑

ті Дулькамару, він кидається до нього за допомогою. Лікар ра‑ дить продовжити курс «ліку‑ вання» чарівним еліксиром. Але у хлопця немає грошей на ще одну пляшку, а діяти треба швид‑ ко, бо Дулькамара збирається від’їжджати. Щоб здобути гро‑ шей, йому доводиться завербу‑ ватися в солдати, записавшись у полк суперника. Тим часом, завдяки Джанет‑ ті, селом поширилася звістка про смерть дядька Неморіно, який за‑ лишив племінникові значний спа‑ док. Проте Неморіно, підкріпив‑ шись у лікаря-шарлатана другою порцією «любовного напою», не знає останніх подій. Він у щасли‑ вому очікуванні. І, справді: дівча‑ та почали виявляти до нього не‑ абияку прихильність. Адже він тепер багатий наречений. Немо‑ ріно, сприймаючи це як дію ча‑ рівних ліків, значно підбадьорю‑ ється. Дулькамара приємно враже‑ ний. Схоже, вміст його пляшок дійсно виявився чарівним. Чи не запропонувати його Адіні? Але

дівчина відмовляється: їй не по‑ трібні послуги лікаря, вона по‑ кладається на власні чари. Але тепер вона збирається спрямува‑ ти їх на Неморіно. Після того, як Дулькамара розповів їй про са‑ мопожертву хлопця заради ко‑ хання, вона нарешті оцінила силу та щирість його почуттів, здат‑ них не тільки розчулити, а й ви‑ кликати почуття кохання у від‑ повідь. Адіна викуповує у Белькоре розписку Неморіно: гроші сер‑ жантові повернуті, і юнак віль‑ ний. Неморіно охоплює радість, коли він чує, що горда красуня ко‑ хає його та згодна на шлюб. Селя‑ ни повідомляють щасливцю ще одну новину: тепер він – власник великого спадку. Сержант Белькоре сумує не‑ довго – на світі багато інших жі‑ нок. А Дулькамара, переконавши всіх, що тільки завдяки «любов‑ ному напою» закохані поєднали‑ ся, швидко розпродає свій еліксир та залишає гостинне село. Селяни радісно вітають моло‑ ду пару. Тривалість вистави – 2 год. Сцена з опери «Любовний напій» Фото Т. Великодної

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Жорж Бізе – Родіон Щедрін

КАРМЕН-СЮЇТА Балет на 1 дію Сценарій та музична композиція А. Алонсо Диригент н. а. А. Власенко Балетмейстери: О. Плісецький, з. а. Росії А. Плісецький Балетмейстери-репетитори: з. а. А. Козлов, н. а. А. Лагода Художник Б. Месерер ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кармен – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор

Хозе – н. а. М. Мотков, з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, А. Гура, К. Пожарницький, О. Шаповал Ескамільо – з. а. С. Сидорський, І. Буличов, А. Дацишин, Д. Недак, О. Шаповал, В. Щербаков Цуніга – І. Буличов, В. Засухін, О. Львов, О. Токар, Ян Ваня 2 тютюнниці – К. Алаєва, К. Кальченко, Н. Кивлюк, Д. Кипень, Т. Соколова, О. Киф’як, М. Лавроненко, В. Межак, М. Степанченко, М. Ткаленко Доля – з. а. Т. Андрєєва, з. а. С. Такіта, О. Гуляєва, К. Іваненко, М. Лавроненко Кубинський балетмейстер Аль‑ берто Алонсо так розповідає про зміст «Кармен-сюїти»:

«Кармен хоче взяти від жит‑ тя все, що в ньому є. Якщо умо‑ вою цього є гра зі смертю, вона приймає і це. Тому життя Кар‑ мен уявляється мені наче арена, де вона веде повсякденну бороть‑ бу за свою свободу з усіма, хто за‑ зіхає на неї. Це те ж саме, що від‑ бувається на арені у тореро з биком. Доля Кармен, як доля то‑ реро і бика, завжди на грані жит‑ тя та смерті. Не випадково в ба‑ леті з’явився персоніфікований образ Долі. Поривання Кармен до свобо‑ ди почуття, думки, вчинку приво‑ дять її до конфлікту – до трагедії. Не можна жити правдою почуття серед людей, які не дотримують‑ ся логіки почуття».

Кармен – Т. Льозова Фото О. Путрова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Моріс Равель

Петро Чайковський

БОЛЕРО

ЛУСКУНЧИК

Балет на 1 дію

Балет-феєрія на 2 дії

Сценарій Л. Солошина, А. Шекери Диригент н. а. І. Гамкало Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник н. х. Д. Лідер Костюми за ескізами художниці А. Перепелиці ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дівчина в білому – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Голиця, К. Іваненко Юнак – О. Коваленко, С. Литвиненко, О. Шаповал, В. Щербаков Дама в чорному – з. а. Т. Андрєєва, Р. Бетанкоурт, О. Гуляєва, К. Іваненко Закохані, кохані, поклонники, покинуті – артисти балету. Іспанія. Юна дівчина, яка ще не знала любові, чекає на сво‑ го обранця. І сталося чудо – він з’явився. Їхнє кохання чисте і не‑ винне. Та ось з’являється Дама в чорному із «шлейфом» числен‑ них поклонників. Їй сподобався Юнак, а любов його до дівчини викликає в неї ревнощі. Вона ви‑ рішує розірвати їхній союз. Недосвідчений у коханні Юнак піддається спокусі легкої пере‑ моги. Дівчина у невимовному горі. У душі її борються дві стихії: любов до Юнака і дівоча гордість. Пере‑ магає друга. Тривалість вистави – 2 год.

Лібрето М. Петіпа за мотивами однойменної казки Е. Гофмана Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Диригенти: н. а. А. Власенко, н. а. О. Баклан Балетмейстер-постановник н. а. В. Ковтун Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстери-репетитори: н. а. С. Бондур, з. а. М. Михєєв, з. а. В. Потапова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Радник Штальбаум – О. Коваленко, О. Токар, В. Чуприн Його дружина – Г. Васильєва, К. Іваненко, Л. Мельник Клара – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, К. Алаєва, Х. Балабан, К. Кухар Фріц – С. Мікляєва Дроссельмейєр – н. а. М. Мотков, В. Буртан, К. Пожарницький Король мишей – І. Буличов, С. Литвиненко, В. Чуприн Лускунчик-лялька – Н. Костогриз, Т. Соколова, Н. Ятченко Принц – з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, М. Лагунов Коломбіна – К. Алаєва, І. Борисова, Є. Костюк, К. Кухар, О. Сіра Арлекін – з. а. Н. Терада, В. Буртан, М. Ковтун, К. Пожарницький, В. Стельмах, С. Тихий Сарацини – Р. Бенціанов, М. Дробот, К. Кальченко, О. Киф’як, Н. Любинцова, Д. Круглов, Я. Рудницька

Ляльки: Іспанські – з. а. Т. Андрєєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, Ю. Трандасир, О. Коваленко, Є. Лагунов, В. Чуприн, О. Шаповал Східні – з. а. Т. Андрєєва, з. а. С. Такіта, Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Козаченко, Я. Ваня, В. Іващенко, О. Коваленко Китайські – М. Дробот, К. Кальченко, О. Киф’як, К. Кухар, з. а. Н. Терада, Р. Бенціанов, В. Буртан Російські – В. Межак, О. Сіра, К. Тарасова, М. Ткаленко, Р. Бенціанов, М. Ковтун, Ю. Романенко, В. Стельмах, С. Тихий Пастушки – з. а. Т. Льозова, К. Алаєва, О. Боярко, О. Киф’як, М. Лавроненко, А. Шептіфрац, В. Буртан, М. Ковтун, Г. Петровський, К. Пожарницький, С. Тихий Дія перша. На Новорічне свя‑ то в родині Штальбаума збира‑ ються гості. Серед них – улю‑ бленець дітей – Дроссельмейєр. Діти з нетерпінням чекають, коли ялинка засвітиться різнокольоро‑ вими вогниками. Входить чарів‑ ник. Він приготував подарунок дітям – ляльковий театр. Перед ними танцюють ляльки – Колом‑ біна, Арлекін, сарацини. Діти в за‑ хопленні. Чарівник знімає маску, і всі бачать, що це Дроссельмейєр. Клара та Фріц, діти Штальбаумів, благають подарувати їм ці ляльки, але їх вже віднесли. Дроссельме‑ йєр, намагаючись заспокоїти ді‑ тей, дарує їм смішного Лускунчи‑ ка. Фріц віднімає ляльку у Клари і ненароком ламає її. З ніжністю Клара втішає покаліченого Лус‑ кунчика та вкладає його спати. Гості танцюють гроссфатер й розходяться. Ніч. Кімната, де стоїть ялинка, здається таємничою, зачарованою. Подолавши страх, Клара прийшла поглянути на «хворого» Лускун‑ чика. Вона дивиться на годинник і з жахом бачить, що опівночі сова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА на ньому перетворилася на Дрос‑ сельмейєра, який дивиться з глум‑ ливою посмішкою. За велінням ча‑ рівника з’являються миші на чолі зі своїм королем. Клара хоче втекти, але сили покидають її. Вона під‑ ходить до ялинки – миші зника‑ ють. Ялинка починає збільшува‑ тись до величезних розмірів. Все навколо змінюється. Раптом зно‑ ву з’являються миші та їх Король. Олов’яний солдатик піднімає три‑ вогу. Хоробрий Лускунчик смі‑ ливо розпочинає битву, але сили нерівні. Лускунчик залишаєть‑ ся один. Клара, побачивши, що її улюбленцю загрожує небезпека, бере черевичок і з усіх сил кидає в Короля мишей. Перелякані миші розбігаються. Лише один Лускун‑ чик залишається лежати на підло‑ зі. Клара підбігає до нього. І враз сталося чудо… Перед нею – пре‑ красний юнак – принц Лускун‑ чик. Він із вдячністю дивиться на Клару. Кімната перетворюється на зимовий ліс. У чарівному танці кружляють легкі сніжинки. Клару та принца Лускунчика вабить до себе, як чарівна мрія, зірка, що ме‑ рехтить на ялинці. Вони сідають в казковий човен і відправляються подорожувати до верховіття. Дія друга. Подорож Клари та Принца продовжується. Вони майже досягають верхівки ялин‑ ки, але миші наздоганяють їх. Лускунчик сміливо стає до бою і перемагає. Клара та Принц потрапляють у царство ляльок. Їх зустрічають дванадцять пажів. Принц роз‑ повідає всім про свої пригоди, про те, як Клара його врятува‑ ла. Ляльки прославляють її благо‑ родний вчинок. На честь Клари й Принца в царстві ляльок влашто‑ вують велике свято. Закохані щас‑ ливі, досягнувши своєї мрії! Ранок. Новорічна ніч закінчи‑ лася, а з нею розвіялися казко‑ ві чари та прекрасний сон Клари. Вона знову вдома, а перед нею – лялька Лускунчик. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Джакомо Пуччіні

ТУРАНДОТ Лірична драма на 3 дії Лібрето Дж. Адамі та Р. Симоні Останній дует і фінал завершені Ф. Альфано Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник Маріо Корраді (Італія) Хормейстер-постановник н. а. СРСР, н. а. України Л. Венедиктов Художник-постановник н. х. М. Левитська Танці у постановці н. а. В. Яременка Хормейстери: з. а. В. Згуровський, А. Семенчук У виставі бере участь народний художній колектив «Дитяча опера» Подільського Будинку дитячої творчості (художній керівник Н. Нехотяєва) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Принцеса Турандот – н. а. Л. Забіляста, н. а. Т. Анісімова, Ж. Закрасняна, Л. Монастирська Імператор Альтоум – н. а. О. Дяченко, н. а. С. Фіцич, з. а. М. Шуляк Тимур, татарський цар‑вигнанець – н. а. В. Пивоваров, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Невідомий принц (Калаф), син Тимура – н. а. О. Гурець, з. а. А. Романенко, В. Бендеров Лю, юна рабиня – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, Т. Ганіна, А. Родіна Пінг, великий міністр – з. а. Пет. Приймак, Г. Ващенко Понг, великий радник – з. а. Пав. Приймак, з. а. М. Шуляк Панг, великий кухар – з. а. Д. Попов, Д. Кузьмін, С. Пащук Мандарин – з. а. В. Опенько, М. Киришев, І. Мокренко

Охоронці, кати, діти, священнослужителі, мандарини, чиновники, мудреці, придворні дами, солдати, прапороносці, носії знаків, віял і лампіонів, танцівниці. Дія відбувається у Пекіні в казкову епоху. Опера виконується мовою оригіналу Дія перша. У темряві ночі біля суворих стін «блакитного міс‑ та» Пекіна, хвилюється натовп. Мандарин вже не вперше оголо‑ шує імператорський указ: прин‑ цеса Турандот, дочка Сина Неба, вийде заміж лише за того, хто роз‑ гадає три її загадки. Хто поми‑ литься хоча б раз, буде страчений. Цього разу секира ката очікує юного перського принца. В юрбі з’являється Тимур, та‑ тарський цар, який зазнав по‑ разки і втратив державу, та його вірна рабиня Лю. Натовп лед‑ ве не розчавив їх, але на допомо‑ гу прийшов юнак – так негадано відбулася зустріч Тимура з си‑ ном Калафом, якого батько вва‑ жав загиблим. Лю – щаслива, бо вже давно, але безнадійно любить Принца. Натовп, немов зграя нічних хи‑ жаків, очікує першого променя сонця та початку кривавого дій‑ ства. Кати вигострюють секиру. Юрба, яка ще недавно бажала по‑ бачити страту принца, пройма‑ ється жалістю. До стін палацу летять слова благання. Діти оспі‑ вують Турандот, красуню, яка не знає, що таке любов. Її поява зача‑ ровує Калафа. Тимур благає сина не піддава‑ тися пристрасті і оминути вірну смерть. Три царських міністри – Пінг, Понг і Панг – теж прагнуть утримати Калафа від фатального кроку. Та й натовп побоюється за впертого юнака. Але Калаф відхи‑ ляє всі застереження. Дія друга. Картина І. Пінг, Понг і Панг роздумують, як пе‑ реконати принцесу Турандот не посилати на смерть юнаків. Сер‑

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

Турандот – Л. Забіляста Фото О. Путрова

ця трьох міністрів сповнені недо‑ брими передчуттями про падіння могутності Китаю. Вони оплаку‑ ють долю своєї країни і народу. Картина ІІ. У царському палаці на троні в оточенні священників, мандаринів, полководців сидить недосяжний Син Неба – імпера‑ тор Китаю Альтоум. З’являється Калаф, але ніхто не знає його іме‑ ні. Імператор застерігає принца, щоб той, поки не пізно, відмовив‑ ся від випробувань. Але юнак не відступає. Турандот переказує легенду про те, як колись її прабабусю ви‑ крав і підступно вбив чоловік, що прийшов здалеку. Як представник династії, Турандот має відплати‑ ти всім чоловікам-чужоземцям, яких люто ненавидить.

Принц відгадує загадки Туран‑ дот. Вона благає батька взяти на‑ зад свої слово. Раптом події набувають неспо‑ діваного повороту. Невідомий принц, відчувши відразу Туран‑ дот до шлюбу, великодушно від‑ мовляється від неї. Він пропонує їй випробування: якщо до сходу сонця вона вгадає його ім’я, то пе‑ ремога буде на її боці, і тоді нехай йому відрубають голову. Дія третя. Картина І. «У Пе‑ кіні ніхто не спить...». Турандот віддала наказ: перш ніж з’явиться перший промінь сонця, вона по‑ винна знати ім’я принца. В іншо‑ му разі пекінців чекають страш‑ ні кари. Пінг, Понг і Панг – хвилюють‑ ся, що народу набриднуть кри‑ ваві вередування Турандот і він

збунтується. В імператорсько‑ му саду вони зустрічають Кала‑ фа і благають його залишити Пе‑ кін, врятувати місто і жителів від страждань. Але принц хоче ще раз побачити Турандот. З’являється Турандот, жінка із крижаним серцем. Тимура і Лю схопили, їх бачили разом з прин‑ цем. Якщо вони не викажуть його, їх очікує смерть. Лю зізнається, що знає ім’я неві‑ домого принца, але скоріше вмре, ніж назве його. Народ, що праг‑ не за будь-яку ціну довідатися ім’я принца, вимагає смерті юної рабині. Але даремні погрози Ту‑ рандот і лють натовпу – Лю кохає принца і мовчатиме. Нещасну дівчину починають ка‑ тувати. Калаф хоче звільнити її з рук катів, але його зв’язують. Не маючи більше сил витримувати муки, нещасна невільниця зако‑ лює себе. Гірко оплакує Тимур смерть вірної рабині – єдиної підтримки його сумної старості. До татар‑ ського царя приєднується і народ. Світає. Калаф раптом обіймає принцесу, яка намагається вирва‑ тися, і цілує її у вуста. Опір Туран‑ дот слабшає, і щаслива принцеса віддається переможній пристрас‑ ті, що проникла в її кров ще тоді, коли вона вперше побачила прин‑ ца. Юнак розкриває їй своє ім’я – він Калаф, син царя Тимура. Поки сонце ще не зійшло, принцеса може звеліти відрубати йому го‑ лову! Але Турандот уже інша. Кохан‑ ня розтопило її крижану жорсто‑ кість. Картина ІІ. Біля палацу щасли‑ ва Турандот повідомляє імпера‑ тору, що знає ім’я принца, та буде його дружиною! Народ захоплений словами принцеси. Настав кінець крово‑ пролиттю і страху. Народ бажає щастя Турандот та Калафу. Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Іван Нечуй-Левицький

КАЙДАШЕВА СІМ’Я Сценічна версія Театру ім. І. Франка Комедія на 2 дії

ПРЕМ’ЄРА

Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ Трагікомедія на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник В. Шульга Художник по світлу Я. Марчук Музичне оформлення О. Кітеля, О. Сікорського Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. а. А. Навроцький

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сан Санич – Д. Рибалевський, Д. Чернов Гога Ломая – з. а. О. Стальчук, з. а. А. Тимошенко Славік – О. Зубков. н. а. О. Ступка Марта – К. Баша, Т. Шляхова Іван Петрович Бичок – н. а. В. Баша, О. Логінов Петя Бичок – О. Печериця, І. Залуський «Боксери за справедливість», «Суперксерокси» – В. Абазопуло (мол.), Д. Завадський, В. Збаразський, П. Москаль, з. а. В. Ніколаєнко,

Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Режисер н. а. В. Коляда Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Художник по костюмах Л. Нагорна Музичне оформлення з. а. В. Гданського Народні обряди – Г. Охрімчук Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кайдаш – н. а. В. Коляда, з. а. П. Панчук Кайдашиха – н. а. Н. Сумська Карпо – Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Лаврін – з. а. Н. Задніпровський, Д. Чернов Мотря – О. Мєдведєва, з. а. Н. Ярошенко Мелашка – К. Баша-Довженко, А. Савченко, О. Фесуненко Баба Параска – н. а. Н. Гіляровська, Н. Перчевська Баба Палажка – з. а. Н. Омельчук, з. а. З. Цесаренко Довбиш – н. а. В. Дудник Довбишка – О. Кондратюк, О. Олексенко Привид херсонського чумака – н. а. В. Абазопуло, В. Абазопуло (мол.) Проскурниця – В. Мазур, О. Фесуненко Дівчата, хлопці, селяни – артисти балету, хору, оркестру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Марта – К. Баша, Сан Санич – Д. Рибалевський Фото Т. Великодної

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА П. Піскун, Р. Сєттаров, Д. Ступка, О. Судейкін, О. Терновий, Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Валентина Валентинівна – н. а. Л. Смородіна. С. Прус Преподобний Джонсон‑і‑Джонсон – н. а. О. Богданович, з. а. Н. Задніпровський Перекладачка Зіна – К. Вертинська, з. а. Т. Жирко‑Олексенко Доктор – А. Водичев, з. а. Т. Жирко Буся – О. Терновий Микола Сачок – з. а. О. Паламаренко, н. а. Є. Шах Ведуча концерту – А. Добриніна, з. а. Н. Ярошенко Хор «Журавонька» – А. Савченко, Н. Ненужна, О. Яблочна, І. Мельник, Я. Пасічник, В. Зінєвіч, А. Маметова, Л. Красовська У виставі беруть участь артисти хору та балету

Олександр Білозуб

ДВІ КВІТКИ КОЛЬОРУ ІНДИГО Хореографічна драма Вистава йде без антракту Автор ідеї, режисер та сценограф О. Білозуб Хореограф О. Семьошкіна Викладач-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Художник по костюмах Т. Соловйова Хормейстер з. а. А. Навроцький Звукорежисери О. Сікорський, О. Кітель Художник по світлу В. Святненко Художник по відеоряду В. Кауфман

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Фріда Кало – з. а. Л. Руснак Катерина Білокур – О. Фесуненко Жінки: К. Вертинська, А. Добриніна, з. а. Т. Олексенко, з. а. Н. Омельчук, С. Прус Парубки: Я. Бондаренко, А. Водичев, В. Збаразський, з. п. к. М. Лущ, В. Ковтун, з. а. О. Форманчук Мати – з. а. Г. Сліпенко, І. Цареградська Батько – н. а. О. Пєтухов У виставі використано музику: А. Вівальді, В.‑А. Моцарта, О. Білаша; спів Єви Бітової, квартет «Кронос». Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Сцена з вистави «Дві квітки кольору індиго» Фото Т. Великодної

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Вільям Шекспір

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Вистава на 2 дії Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Музичне оформлення О. Логінова Сценічні бої з. а. В. Абазопуло Танець Джульєтти – постановник з. а. Л. Руснак ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ромео – Д. Ступка, Д. Чернов Джульєтта – К. Баша-Довженко, Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого), А. Савченко Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос, І. Мельник Капулетті – О. Логінов

Синьйора Капулетті – І. Дворянин, Л. Меметова, Т. Шляхова Ескал – І. Залуський, Д. Ступка Паріс – Я. Гуревич, П. Москаль, Ю. Ребрик Меркуціо – з. а. Н. Задніпровський, н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця, Р. Сєттаров Тібальт – з. а. О. Форманчук Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур, Ю. Ребрик Брат Джованні – В. Абазопуло (мол.), Я. Гуревич, О. Печериця, Д. Чернов П’єтро, аптекар – з. а. О. Паламаренко, А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Мамка Джульєтти – з. а. Т. Олексенко, Я. Пасічник, С. Прус Розаліна – Н. Ненужна Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Сцена з вистави «Ромео і Джульєтта» Фото Т. Великодної

Ольга Кобилянська

В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Притча на 2 дії П’єса Неди Нежданої за мотивами однойменної повісті Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Художник по костюмах Л. Нагорна Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Сікорський, О.Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Андронаті – з. а. О. Паламаренко, з. а. П. Панчук Мавра молода – А. Добриніна, Н. Корпан Мавра літня – А. Добриніна, Н. Корпан, С. Прус Гриць – з. а. О. Форманчук Дончук – н. а. В. Баша, н. а. Є. Шах Дончукиха – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Туркиня – з. а. О. Батько‑Нищук, О. Фесуненко Дубиха – Л. Липчук, О. Яблочна Настка – В. Мазур, Т. Шляхова Раду – В. Зозуля, А. Чумаченко Хлопці: В. Абазопуло (мол.), Я. Бондаренко, В. Махов, А. Мовлянов, В. Ковтун, О. Печериця, Д. Рибалевський, О. Терновий, О. Санжак, П. Москаль Дівчата: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, І. Мельник, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Н. Ненужна, М. Савка У виставі використані буковинські та циганські народні мелодії Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

SOLO-MEA СОЛО-МІЯ Присвячується примадонні світової оперної сцени Соломії Крушельницькій Хореографічна драма Вистава йде без антракту Автор ідеї та режисер‑постановник О. Білозуб Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Музичне оформлення з. а. В. Гданського Хормейстер з. а. А. Навроцький Сценографія з. д. м. А. Александровича-Дочевського Художник по костюмах Т. Соловйова Художник по світлу Я. Марчук Звукорежисер О. Кітель У виставі використано музику: симфонію № 3 Ф. Гласса, інтерлюдію «Поема» Зденека, твори Л. Фелікса, Г. Бреговича, Х.-В. Глюка Звучать арії із опер: «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Саломея» Р. Штрауса ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Голос – А. Водичев Соломія – н. а. П. Лазова Нуся – сестра Соломії – з. а. Л. Руснак Батько – н. а. О. Пєтухов Мати – з. а. В. Ілляшенко, з. а. Є. Слуцька Антон, брат Соломії – А. Чумаченко Артуро Тосканіні – В. Полікарпов Фауста Креспі – з. а. Г. Семененко Мефісто – А. Чумаченко Старша жінка – з. п. к. Н. Осипенко Жінки: з. а. О. Батько-Нищук, К. Баша-Довженко, А. Добриніна, В. Зубкова, В. Кальва, І. Мельник, О. Мєдвєдєва, з. а. Т. Міхіна, Н. Ненужна, з. а. Т. Олексенко, А. Савченко, О. Яблочна Музиканти: А. Дацька, О. Міцкевич, В. Сінчук

Картина перша. Студія зву‑ козапису. Актриса слухає запи‑ си арій. Раптом з’являється Голос в особі молодого чоловіка, який буде поводирем у духовний, твор‑ чий світ примадонни. Сцена зустрічі молодої Соломії із власним Голосом, що стане сен‑ сом її життя і вічною пристрастю. Картина друга. Вокзал із влас‑ тивим йому ритмом життя. При‑ їзд Соломії з Італії до Львова. Вона вже визнана в Європі, проте музичні кола Львова не сприйма‑ ють її манеру співу. Вона відчуває фальш та іронію оточення. Зустріч з батьками. З’являється дивний чоловік – це Антон, брат Соломії – мрійникреволюціонер, що скінчив життя в одній з божевілень Львова. Сестра Нуся – антипод Соломії. Вона теж мріє про сцену. Соломія забирає її з собою до Італії. Картина третя. Італія. Виснаж‑ ливі заняття вокалом. Репетиція опери Джакомо Пуччіні «Чіо-ЧіоСан». Прем’єра. Тріумф. Саме Со‑ ломія Крушельницька, йдучи на ризик, повернула світові оперу «Чіо-Чіо-Сан» після провалу пер‑ шого показу. Картина четверта. Тема снів Со‑ ломії, в яких володарює сестра Нуся. Блукає Голос, як грішний ангел. Картина п’ята. Божевілля Нусі. Самотність двох жінок. Соло‑ мія відчуває себе винною у хворо‑ бі сестри. Картина шоста. Сцена само‑ губства з опери «Чіо-Чіо-Сан» Нуся звинувачує Соломію у своїх невиправданих надіях. Картина сьома. Танок вуалей з опери Ріхарда Штрауса «Сало‑ мея». «Пам’ять. Не можу нічого забути. Я не знаю, що є кохання». Соломія прощається зі сценою. Картина восьма. Смерть Голосу. Вихор життя, вихор бажань та ілюзій, вихор смертного часу. Молодість і старість, між яки‑ ми – мить. Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

П’єр Огюстен Карон де Бомарше

ВЕСІЛЛЯ ФІГАРО Вистава на 2 дії Переклад Гната Юри Сценічна версія Ю. Одинокого за мотивами однойменної п’єси Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник по костюмах Н. Рудюк Балетмейстер П. Івлюшкін Сценічний рух з. а. А. Рубіної Музичне оформлення І. Мамушева Художники по світлу В. Святненко, О. Кітель У виставі використані музичні твори Яна Тієрсена, гурту «Деспіна Ванді» та Ігоря Мамушева ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Граф Альмавіва – н. а. О. Богданович Графиня – з. а. Т. Олексенко Фігаро – н. а. О. Ступка Сюзанна – з. а. Н. Ярошенко Марселіна – н. а. І. Дорошенко Антоніо – н. а. Є. Шах Фаншетта – К. Баша‑Довженко, А. Добриніна Керубіно – О. Печериця, П. Піскун Бартоло – н. а. В. Баша Базиль – з. а. А. Тимошенко Дон Гусман Брідуазон – з. а. О. Стальчук Дубльмен – з. а. В. Ніколаєнко, Д. Чернов Гріпсолейль – Д. Завадський Діджей – Д. Рибалевський Охоронці – В. Збаразький, О. Судейкін Журналісти – А. Бойко, С. Фоя, О. Цимбаліст У виставі беруть участь артисти балету театру Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23 ПРЕМ’ЄРА

Альдо Ніколаї

ПРОЩАЛЬНЕ ТАНГО Трагікомедія на 2 акти Постановка та ідея сценічного вирішення Г. Зіскіна (Канада) Поновлення декорації О. Дробна (Україна) Сценічна версія Національного академічного театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Леоніда Варпаховського

ПРЕМ’ЄРА

НОРД-ОСТ. МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ Вистава на 2 дії Торстен Бухштайнер НОРД-ОСТ Переклад Й. Ботта, К. Гороховської (під редакцією А. Рибікової) Режисер А. Рябін

Вікторія Никифорова МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ Режисер О. Гаврилюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Зура – Г. Кузьменко Ольга – О. Червоненко Міріам, Меггі – н. а. О. Кульчицька Лейла, Лілі – І. Новак Юсуф, Джо – В. Ращук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв. Міріам – І. Новак, Лейла – О. Кульчицька Фото І. Сомової

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – з. а. Росії А. Варпаховська Еліо – Ю. Дяк Фока – з. а. Г. Наталушко Дія відбувається у 60‑ті рр. ХХ століття Тривалість вистави – 2 год. 30 хв. ПРЕМ’ЄРА

Ніл Лабют

ЖИРНА СВИНЯ Вистава на 1 дію Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Режисер О. Гаврилюк Сценографія та костюми О. Дробної ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – А. Варпаховська, Фока – Г. Наталушко Фото І. Сомової

Еллен – І. Борщевська, Г. Грінчак Том – С. Бобко Картер – Є. Авдєєнко, О. Поліщук Дженні – О. Нещерет, Л. Тищенко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки ПРЕМ’ЄРА

Феридун Заїмоглу, Гюнтер Зенкель

ЧОРНІ ДІВИ Вистава на 1 дію Переклад та режисура А. Рибікової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Діва-1 – І. Борщевська Діва-2 – О. Тополь Діва-3 – І. Новак Діва-4 – з. а. Н. Шевченко Діва-5 – О. Червоненко Він – Ю. Дяк Тривалість вистави – 1 год.

ПРЕМ’ЄРА

Лутц Хюбнер

Михайло Булгаков (за Мігелем Сервантесом)

СПРАВА ЧЕСТІ

ДОН КІХОТ. 1938 рік

Вистава на 1 дію

Вистава на 2 частини без антракту

Переклад з німецької О. Качковського Режисер Д. Морозов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сем – Д. Базавлук (студент КНУ театру, кіно і телебачення) Зинан – Г. Мацибора (студент КНУ театру, кіно і телебачення) Олена – О. Дерюгіна (студентка КНУ театру, кіно і телебачення) Уллі – Ю. Смушкова (студентка КНУ театру, кіно і телебачення) Коберт – н. а. Д. Савченко Тривалість вистави – 1 год. 15 хв.

В основі вистави п’єса «Дон Кіхот» Михайла Булгакова, уривки з інших його п’єс, а також фрагменти щоденників, листування, спогадів Михайла Булгакова та Олени Булгакової, матеріали радянської, світової політичної та художньої хроніки 1938 року. Сценічна композиція та постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського Режисер з. д. м. Л. Остропольський Художник по костюмах О. Дробна Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сцена з вистави «Справа честі» Фото І. Сомової

Автор, Дон Кіхот, Рицар де Варгас – н. а. О. Гетьманський, н. а. Ю. Гребельник Санчо Панса – з. а. В. Алдошин, н. а. Д. Бабаєв Сансон Карраско – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Перо Перес – В. Жмакін, н. а. В. Шестопалов Ніколас – н. а. О. Бондаренко, з. а. Є. Лунченко Антонія – О. Нещерет, О. Сілантьєва Ключниця Дон Кіхота – н. а. Н. Ніжерадзе, О. Первєєва

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Альдонса Лоренсо – М. Бахтіна, О. Червоненко Тереза – Т. Остапенко Герцог, Мажордом, Людовик XIV – н. а. Б. Вознюк Герцогиня – О. Вороніна Духівник Герцога – В. Осадчий, Л. Титов Лагранж – з. а. В. Семиразуменко Доктор Агуеро – з. а. О. Хорошко Дуенья Родрігес – з. а. О. Єна Справедливий швець – з. а. О. Хорошко Пажі Герцога – І. Борщевська, Л. Тищенко Жінка – з. а. Л. Солодова Свинопас – Є. Авдєєнко, А. Пономаренко Перший старий – М. Аугуст, з. а. О. Комаров Другий старий – В. Бродський, В. Юрченко Монахи – С. Бобко, О. Валюк, Ю. Дяк Вона – з. а. Г. Наталушко Перший голос – В. Осадчий Другий голос – з. а. О. Хорошко Спостерігачі – С. Бобко, О. Валюк, Ю. Дяк Єпископи – В. Бродський, В. Юрченко, Ю. Дяк Дія відбувається в Іспанії наприкінці XVI століття та у Москві 1938 року

СТО П’ЯТА СТОРІНКА ПРО КОХАННЯ Історія на 2 частини Сценічна композиція М. Резніковича Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія, костюми н. х. М. Левитської Режисери з. д. м. І. Барковська, з. д. м. Л. Остропольський Композитор. музичне вирішення з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віра – А. Артеменко Він – н. а. Д. Савченко

Він, сьогодні – н. а. О. Треповський Манон – з. а. Н. Доля Альоша-де Гріє – Є. Авдєєнко Ніна Олексіївна – О. Нещерет Левіт – з. а. О. Хорошко Командир – з. а. О. Замятін Лейтенант Борис – О. Поліщук, Розай – В. Осадчий Бабуся Віри – н. а. О. Кульчицька Хазяйка – з. а. О. Єна Та, що була у полоні – І. Борщевська Та, що пішла – з. а. Г. Наталушко Моряк – Ю. Яковлєв, В. Ращук Дружинниця – з. а. О. Єна, н. а. О. Кульчицька, О. Олексій, І. Борщевська, Г. Грінчак Баяніст – М. Нікітін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Віра – А. Артеменко, Він – Д. Савченко Фото І. Сомової

У виставі використано музику з творів Ш. Гуно та пісні радянських композиторів Пісня у виконанні з. а. Ольги Когут. Виставу створено за ініціативою та за підтримки Посольства Іспанії в Україні. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Сцена з вистави «Сто п’ята сторінка про кохання» Фото І. Сомової

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Броніслав Нушич

Рей Куні

Оскар Уайльд

ПАНІ МІНІСТЕРША

№ 13 («Шалена ніч, або Одруження Пігдена»)

ЯК ВАЖЛИВО БУТИ СЕРЙОЗНИМ

Комедія на 4 дії Вистава з одним антрактом Переклад із сербськохорватської Т. Вірти Сценічна редакція В. Силіної Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича, з. д. м. Л. Остропольського Художник-постановник н. х. М. Левитська Режисер В. Юрців Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Тексти пісень н. а. Ю. Рибчинського Балетмейстер з. а. А. Рубіна У виставі використано вірші М. Гумильова, А. Фета, Саші Чорного ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сіма Попович – з. а. О. Комаров Живка, його дружина – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Дара, їхня дочка – О. Олексій, з. а. Н. Шевченко Рака, їхній син – А. Пономаренко Чеда Урошевич, їхній зять – н. а. Д. Савченко Д-р Нінкович, секретар міністерства іноземних справ – н. а. О. Бондаренко, О. Савкін Дядько Васа – н. а. В. Шестопалов Тітка Савка – з. а. Н. Кудрявцева Ріста Тодорович, торговець шкірами – н. а. Д. Бабаєв Пані Ната Стефанович – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Пані Драга – з. а. І. Павлова Анка, служниця – І. Новак Чиновники міністерства – С. Бобко, з. а. С. Москвін, з. а. В. Семиразуменко, Ю. Яковлєв Гості – В. Бродський, н. а. Ю. Гребельник, з. а. О. Замятін, з. а. К. Кашліков, з. а. О. Когут, М. Нікітін, з. а. Л. Солодова, з. а. О. Хорошко Дія відбувається на межі минулого та нинішнього століть Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

Комедія наших днів на 2 дії Переклад з англійської Мих. Мішина Режисер-постановник з. д. м. І. Барковська Художник-постановник О. Корчина Композитор В. Шпаковська Балетмейстер з. а. А. Рубіна Режисер-асистент О. Гаврилюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ричард Уїллі, помічник прем’єр‑міністра – з. а. О. Замятін Джордж Пігден, секретар помічника прем’єр-міністра – з. а. К. Кашліков Памела, дружина помічника прем’єр-міністра – з. а. О. Когут, н. а. Н. Кудря, О. Стефанська Джейн Уорзінгтон, секретарка – н. а. О. Кульчицька, І. Новак, Л. Тищенко Ронні, чоловік секретарки – з. а. С. Москвін, Ю. Дяк Гледіс, дама – з. а. Н. Кудрявцева, н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Н. Шевченко Тіло, чоловіче, середнього віку – А. Пономаренко, з. а. В. Семиразуменко Управитель – В. Бродський, з. а. О. Комаров Офіціант – н. а. С. Озіряний, з. а. В. Семиразуменко Покоївка – Т. Остапенко Місце дії – Лондон Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Легковажна комедія для серйозних людей на 2 дії Переклади з англійської І. Кашкіна Постановка з. д. м. І. Барковської Сценографія, костюми І. Іванова (Росія) Поновлення костюмів В. Плавун Режисер О. Нікітін Музичне оформлення О. Костіна Розпис тканин Д. Селецької (Росія) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Уордінг, землевласник, почесний мировий суддя – з. а. О. Замятін, н. а. Д. Савченко Алджернон Монкріф – з. а. К. Кашліков, В. Ніколенко Преподобний канонік Чезюбл, доктор богослов’я – з. а. С. Москвін, з. а. О. Роєнко Леді Брекннелл – н. а. Н. Кудря, н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Гвендолен Ферфакс, її дочка – н. а. О. Кульчицька, І. Новак Сесілі Кардью – О. Олексій, з. а. Н. Шевченко Міс Прізм, її гувернантка – з. а. О. Когут, з. а. Н. Кудрявцева Меррімен, дворецький – з. а. В. Кошель Лейн, лакей Монкріфа – з. а. В. Семиразуменко Слуги – С. Бобко, В. Величко, М. Нікітін, О. Поліщук, Д. Степенко Час дії – наші дні Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Леся Українка

У ПОЛОНІ ПРИСТРАСТЕЙ («Камінний господар») Драма Вистава без антракту Сценічний варіант театру Переклади з української А. Гозенпуда та М. Алігер Режисер-постановник н. а. України, з. д. м. Росії М. Резнікович Художник-постановник н. х. М. Левитська Музичне оформлення В. Шпаковської, М. Калмановича Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування О. Роєнко. Пісні з. д. м. Ю. Шевченка на вірші Лесі Українки ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Командор – В. Ращук Донна Анна – з. а. Н. Доля, О. Нещерет Дон Жуан – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Долорес – н. а. О. Кульчицька Сганарель – В. Ніколенко Донна Соль – з. а. О. Єна, О. Нещерет Донна Консепсьйон – н. а. І. Дука Маріквіта – з. а. Н. Шевченко Охоронець – Ю. Дяк Монах – з. а. О. Хорошко Дівчинка – О. Олексій Гості на балу: М. Аугуст, О. Вороніна, Г. Грінчак, з. а. О. Когут, Г. Кузьменко, В. Осадчий, А. Пономаренко, О. Сілантьєва, О. Червоненко Гості на вечорі: В. Жмакін, з. а. О. Комаров, з. а. В. Кошель, Т. Остапенко, О. Первєєва, н. а. О. Смолярова, В. Черняков Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Сесілі Робсон – Л. Кадочникова, Реджинальд Пейджет – М. Рушковський Фото І. Сомової

Рональд Харвуд

Надія Птушкіна

КВАРТЕТ

РІЗДВЯНІ МРІЇ

Вистава на 2 дії

Комедія на 2 дії

Постановка Ю. Аксьонова Художник О. Дробна Музичне оформлення О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сесілі Робсон – н. а. Л. Кадочникова Реджинальд Пейджет – н. а. М. Рушковський Уїлфред Бонд – н. а. Ю. Мажуга Джин Хорпон – н. а. В. Заклунна, з. а. Н. Ковязіна Медсестра Анжеліка – О. Вороніна Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Постановка н. а. І. Дуки Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення В. Шпаковської Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Софія Іванівна – н. а. О. Смолярова Тетяна – н. а. І. Дука, н. а. Л. Яремчук Ігор – н. а. С. Озіряний Діна – н. а. Н. Кудря Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Рей Куні

Іржі Губач

Антон Чехов

ЗАНАДТО ОДРУЖЕНИЙ ТАКСИСТ

НАПОЛЕОН І КОРСИКАНКА

ВИШНЕВИЙ САД

Комедія на 2 дії Переклад з англійської Мих. Мішина Постановка з. д. м. І. Барковської Режисер О. Нікітін Художник О. Корчина Музичне оформлення В. Шпаковської ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Сміт – н. а. О. Гетьманський Мері Сміт – н. а. О. Кульчицька, з. а. Г. Наталушко Барбара Сміт – О. Червоненко, з. а. Н. Шевченко Стенлі Поуні – з. а. К. Кашліков, М. Нікітін Інспектор Траутон – М. Аугуст Інспектор Портерхаус – з. а. О. Бондаренко Боббі Франклін – В. Осадчий Репортер – В. Метерчук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Комедія на 2 частини Переклад із чеської Г. Дунди Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського (Москва) Костюми н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського, В. Плавун Режисер н. а. Б. Вознюк Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Концертмейстер М. Сазоненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Наполеон – н. а. Д. Бабаєв Жозефіна – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Бертран – н. а. Б. Вознюк, О. Савкін Гурго – з. а. О. Замятін, н. а. С. Озіряний Попплтон – О. Поліщук Губернатор – з. а. О. Хорошко Кухар – з. а. С. Москвін Дія відбувається 1819 року на острові Святої Єлени Тривалість вистави – 2 год. 40 хв. Раневська – Т. Назарова, Гаєв – О. Гетьманський Фото І. Сомової

Комедія на 4 дії Постановка А. Каца (Росія) Художник Т. Швець (Росія) Режисер-асистент О. Гаврилюк Композитор, музичне вирішення О. Шимка Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор з. а. С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Раневська Любов Андріївна, поміщиця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Аня – О. Олексій Варя – з. а. Н. Доля Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської – н. а. О. Гетьманський Лопахін Єрмолай Олексійович, купець – В. Ращук Трофимов Петро Сергійович, студент – з. а. В. Семиразуменко Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик – з. а. В. Алдошин Шарлотта Іванівна, гувернантка – з. а. О. Когут, Т. Остапенко Єпіходов Семен Пантелійович, конторщик – А. Пономаренко Дуняша, покоївка – О. Червоненко Фірс, лакей, старий – н. а. М. Рушковський, н. а. В. Шестопалов Яша, молодий лакей – В. Ніколенко Перехожий – з. а. О. Замятін Єгор – О. Поліщук Начальник станції – В. Юрченко Поштовий чиновник – В. Метерчук Гості, слуги – Т. Бойко, О. Валюк, Г. Грінчак, А. Коваленко, В. Овчаров Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

Антон Чехов

ТРИ СЕСТРИ Вистава на 2 дії «Знати для чого живеш, чи ж все дрібниці…» Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-асистенти Т. Трунова, В. Цивінський Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар. А. Самінін

Ірина – О. Бушевська, Тузенбах – В. Цивінський Фото Є. Чекаліна

Наталія Іванівна – О. Жураковська, Т. Комарова Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин. з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Роберт Джеймс Уоллер

РОЖЕВИЙ МІСТ Мелодрама Вистава на 2 дії Переклад з англійської Є. Богданова Інсценізація К. Степанкової за романом «Мости округу Медісон» Режисер-постановник К. Степанкова Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне рішення В. Мельника Автор композиції «Франческа» Г. Івченко Хореограф О. Семьошкіна Фотооформлення І. Костіна, В. Запорожченка. Комп’ютерна графіка В. Білоуса ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Франческа Джонсон (1985 рік) – н. а. СРСР, н. а. України А. Роговцева Франческа Джонсон (1965 рік) – С. Орліченко Роберт Кінкейд – з. а. А. Ященко Деніел Джонсон – з. а. М. Боклан, Д. Єгоркіна Майкл Джонсон – А. Вахліовський Керолайн Джонсон – А. Баша, О. Лук’яненко Мардж – М. Бондарєва Аллен Кіппен – В. Цивінський Джон Каменгс – з. а. А. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Бармен – О. Месеча Джо – В. Мовчан Віллі – з. а. Росії П. Миронов, з. а. С. Солодов Сем – Ю. Литвин Саксофоніст – Г. Івченко У виставі звучать вірші Інгеборг Бахман, проза Генрі Міллера Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Олександр Мардань

Андрій Міллер

ЧЕРГА

ГОСТІ НАГРЯНУТЬ ОПІВНОЧІ

Кумедна історія Вистава на 2 дії Режисер Д. Богомазов Художник О. Друганов Музичне рішення О. Кохановського, О. Курія Пластичне рішення Л. Венедиктової Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Він(Маляр) − А. Сеітаблаєв Медсестра Марія – Л. Самаєва Податковий інспектор – Д. Суржиков Бізнесмен – О. Кобзар Правоохоронець – з. а. С. Солодов Дама – І. Мак Чоловік дами – з. а. А. Мостренко Журналістка – С. Орліченко Суддя – В. Цивінський Професор – з. а. Росії П. Миронов Артист – з. а. Л. Сомов Кавалер – М. Кукуюк Чоловік Медсестри – К. Костишин, Ю. Литвин Толик – О. Тритенко Товариш зі Сходу – М. Кукуюк Маклер – К. Костишин Перший, другий та третій покупці – В. Салій Майстер Вася – В. Шеховцов Жінка із сумкою – Г. Корнєєва Жінка із скринькою – Н. Ліч Ударник – О. Месеча, В. Мовчан Гобой – І. Антонов Рекламний агент – з. а. Л. Сомов Пожежник – В. Салій Дами із санепідемстанції – Г. Корнєєва, Н. Ліч Вантажники – В. Салій, О. Тритенко, В. Шеховцов Лікарі «Швидкої допомоги» – В. Салій, О. Тритенко Міліціонер – В. Шеховцов Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська Корнет – А. Вахліовський, І. Швидченко Пьєтро – О. Кобзар Сюзанна – А. Баша Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Ісаєнко, М. Пшеничний Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Сюзанна – А. Баша, Розіна – О. Лаврик Фото Є. Чекаліна

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Едмон Ростан

Олександр Островський

Вільям Шекспір

СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК

НЕ ВСЕ КОТОВІ МАСНИЦЯ...

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА

«Я серце вам віддав ...» Вистава на 2 дії Переклад із французької В. Соловйова Режисер А. Білоус Художник О. Луньов Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сірано де Бержерак – з. а. М. Боклан Роксана – Н. Озірська, Л. Самаєва Крістіан де Невільєт – А. Самінін, О. Тритенко Граф де Гіш – з. а. Л. Сомов, з. а. О. Ганноченко Ле Бре – В. Шеховцов Капітан Карбон – О. Кобзар Ліньєр – К. Костишин, В. Шеховцов Гіжи – В. Салій Де Вальвер – А. Ісаєнко, О. Тритенко Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Роксана — Л. Самаєва Фото Є. Чекаліна

Комедія на 2 дії Режисер-постановник і автор музичного рішення з. д. м. О. Лісовець Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Єрміл Зотич Ахов, багатий купець – з. а. В. Ільєнко, з. а. А. Ященко Дар’я Федосіївна Круглова, бідна вдова – І. Мак Агнія, її дочка – О. Колесніченко, А. Тритенко Феона, ключниця Ахова та далека його родичка – О. Жураковська, Г. Корнєєва Іпполіт, приказчик Ахова – М. Кукуюк, О. Тритенко Маланья, кухарка Круглової – О. Колесніченко, О. Лаврик, А. Тритенко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Версія Вистава на 2 дії Переклад з англійської Б. Пастернака Сценічна редакція, режисура та музичне рішення з. д. м. О. Лісовця Художник-постановник І. Несміянов Художник по світлу Т. Кислицька Балетмейстер Ю. Русанова Постановка сценічних боїв Ю. Старостіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ромео – з. а. АРК А. Сеітаблаєв Джульєтта – О. Лук’яненко Монтеккі – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Ільєнко Леді Монтеккі – Г. Корнєєва Капулетті – з. а. В. Задніпровський Леді Капулетті – І. Мак Граф Паріс – з. а. Росії П. Миронов Меркуціо – М. Кукуюк, В. Салій Бенволіо – Д. Суржиков Тібальт – А. Самінін Брат Лоренцо – О. Месеча Брат Джованні – з. а. С. Солодов Балтазар – О. Тритенко Годувальниця – О. Жураковська Ескал, князь веронський, Дядько Капулетті – В. Мовчан Григоріо – Ю. Литвин Абрам – О. Кобзар Петро – К. Костишин, В. Шеховцов Жінки родини Монтеккі: О. Архангельська, Н. Озірська, С. Орліченко, Л. Самаєва Жінки родини Капулетті: А. Баша, А. Тритенко, Т. Круліковська, Н. Ліч Поліцейські, музиканти, слуги Капулетті: І. Антонов, А. Вахліовський, В. Салій, В. Шеховцов Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Катя Рубіна

Ричард Баер

Майкл Фрейн

ВАСЯ МАЄ ПОДЗВОНИТИ

ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ВИЙТИ ЗАМІЖ

ГЛЯДАЧІ НА ВИСТАВУ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ!

Можливо, комедія… Вистава на 2 дії

Комедія про кохання Вистава з одним антрактом за п’єсою «Тустеп на тлі валіз»

Комедія Вистава на 2 дії за п’єсою «Театр»

Сценічна редакція К. Степанкової Режисер-постановник К. Степанкова Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне вирішення В. Мельника Хореограф О. Семьошкіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рута – н. а. А. Роговцева Рената – н. а. Н. Білецька Люля – з. а. К. Ніколаєва, І. Мак Альберт – М. Кукуюк Ліля – С. Орліченко, Т. Круліковська Хербст Фогель – з. а. А. Мостренко, Д. Лаленков Тривалість вистави – 3 год.

Переклад з англійської С. Таска Режисер-постановник А. Критенко Сценографія та костюми Н. та К. Корабельникових Музичне вирішення О. Курія Хореографія з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кристина Мільман – з. а. С. Золотько Герман Люїс – з. а. А. Ганноченко Ральф – з. а. С. Солодов Чак – С. Петько Тривалість вистави – 1 год. 35 хв.

Переклад з англійської М. Рощина Сценічна редакція та постановка з. а. Ю. Одинокого Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення А. Кудрі, з. а. Ю. Одинокого Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Місс Клакет, вона ж Дотті Отлі – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Роджер Трамплімен, він же Гаррі Лежен – К. Костишин, з. а. А. Ященко Вікі, вона ж Брук Аштон – Ю. Волчкова, Н. Циганенко Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз – з. а. М. Боклан Флавія Брент, вона ж Белінда Блеяр – А. Баша, І. Мак, Л. Самаєва Грабіжник, він же Селздон Моуврей – Ю. Литвин Ллойд Даллас, режисер – О. Кобзар, з. а. Л. Сомов Поппі Нортон, помічник режисера – О. Архангельська, А. Маслєннікова, А. Тритенко Тім Олгуді, робітник сцени – С. Петько, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

Кристина Мільман — С. Золотько, Герман Люїс — А. Ганноченко Фото Є. Чекаліна

театральні програми київський національний академічний театр оперети

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30

ПРЕМ’ЄРА

WELCOME TO UKRAINE, або ПОДОРОЖ У КОХАННЯ Романтичний мюзикл на 2 дії Лібрето Б. Струтинського Музика українських композиторів Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник І. Ярошенко

Хормейстер-постановник М. Яциняк Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Художники-постановники: з. п. к. П. Межировський, С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко Режисер відео О. Трощановська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Helenе, молода парижанка – О. Арбузова, І. Беспалова‑Примак, Г. Грегорчак, С. Приймак, Л. Сагат, А. Середа-Голдун Ostap, український парубок – О. Кирилов, А. Курбанов, П. Остапенко, В. Одринський Друзі, колеги та випадкові свідки романтичної подорожі – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Сцена з вистави «Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання» Фото А. Федорціва

ТАКЕ ЄВРЕЙСЬКЕ ЩАСТЯ Мюзикл на 2 дії Музика І. Поклада Лібрето С. Сміяна за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» Вірші О. Вратарьова Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Шейко Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник з. п. к. П. Межировський Костюми І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ведучий – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Баба Маня – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Тереза – з. а. І. Лапіна, з. а. О. Ширяєва Льоша – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко Моряк Степанич – н. а. В. Богомаз, н. а. С. Павлінов Маринка – І. Беспалова‑Примак, О. Ткачова Броня – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Вікторія – з. а. Л. Бєльська, н. а. В. Костюкова-Альошина Жора – з. а. С. Мельниченко Мері Алая – з. а. Т. Головчанська‑Сівач Професор – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Федя Мефіль – О. Палій Тарзан – н. а. М. Бутковський, К. Басковський, О. Кирилов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми київський національний академічний театр оперети

ВЕСЕЛА ВДОВА

МІСТЕР ІКС

БАЛ У САВОЙЇ

Оперета на 2 дії

Музика Ф. Легара Лібрето В. Маса, В. Червінського за п’єсою В. Леона, А. Штейна Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригенти: з. а. О. Мадараш, Г. Бахія Балетмейстер н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ганна Главарі – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, А. Середа-Голдун Барон Зетта – н. а. В. Богомаз, з. а. О. Мельниченко Валентина, його дружина– з. а. І. Лапіна, І. Беспалова‑Примак, Н. Красовська, В. Лесик, Граф Данило – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, Негош – н. а. О. Кравченко, з. а. М. Бутковський Богданович, полковник – н. а. В. Рожков, н. а. О. Трофимчук Милиця, його дружина − з. а. В. Донченко‑Бутковська, О. Ткачова Кромон, радник − з. а. Росії А. Підгородецький, С. Наумов Ельга, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. п. к. З. Кравченко Камілл де Россільйон – з. а. В. Макойников, В. Одринський Віконт де Каскада − А. Курбанов Рауль де Бріош − М. Булгаков, А. Курбанов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру. Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Російський текст І. Зарубіна. О. Фадєєвої Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановнк з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригент з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник з. п. к. П. Межировський Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Містер Ікс – з. а. С. Авдєєв, А. Орлов Теодора Вердьє – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, О. Раєвська, Л. Сагат, А. Середа‑Голдун Барон – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко, Мабель – Г. Коваль, О. Ткачова Тоні – А. Курбанов, Д. Шарабурін Пуасон – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Директор цирку – н. а. О. Трофимчук, з. а. В. Макойников Пелікан – н. а. В. Рожков Кароліна – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Уніформісти – К. Басковський, Б. Яцик У виставі зайняті артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Музика П. Абрахама Лібрето А. Грюнвальда, Ф. Ленер-Беда Текст В. Масса, М. Червінського Переклад з російської Р. Чумака Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригенти-постановники: С. Голубничий, І. Ярошенко Хореографи‑постановники: М. Булгаков, В. Прокопенко, Н. Скуба Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мадлен Тібо – О. Арбузова, О. Раєвська, Л. Сагат Фенімор Фрост – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко, з. а. С. Наумов Арістід Стенвуд – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Помероль – А. Курбанов, С. Яцук Дезі Брайтон – І. Беспалова‑Примак, С. Приймак, А. Середа-Голдун Хедленд – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Діффенбах – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук Чарльз Мортимер – В. Котенко, Б. Яцик Барменша – О. Ткачова Інспектор поліції – О. Кушнірук, О. Палій Поліцейські – артисти балету Бої – К. Басковський та артисти балету Соло на ударних – О. Грінік Соло степ – М. Булгаков, Д. Щербак Концертні номери на балу – з. а. В. Макойніков, В. Лесик, солісти балету М. Булгаков, Я. Сазонова, Ю. Ільченко, Р. Кушнєр Гості на балу – артисти хору та балету Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

театральні програми академічний молодий театр

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

ПРЕМ’ЄРА

Анатолій Крим

КВАРТЕТ ДЛЯ ДВОХ Комедія на 2 дії Режисер-постановник А. Петров Художник-постановник Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Олена – з. а. Л. Дементьєва, Г. Розстальна Євген – н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євгенія – А. Костюкова, В. Ходос Вадим – А. Сомик, Д. Тубольцев Тривалість вистави – 2 год.

ПРЕМ’ЄРА

Андрій Курейчик

ЛЮДИНА І ВІЧНІСТЬ Філософічна комедія на 2 дії Переклад О. Ірванця Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Ю. Заулична Музичне оформлення О. Костенка Пластика С. Швидкого ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Людина – І. Портянко, В. Чигляєв Вічність – Н. Кленіна, О. Хижна Продюсер – Р. Равицький, А. Сомик Небуття – н. а. В. Шептекіта Знаменитості – студенти КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого Тривалість вистави – 2 год.

Микита Воронов

ТОРЧАЛОВ Сцени з «життя після смерті» на 2 дії Переклад О. Муратова Постановка н. а. С. Мойсеєва Режисер н. а. В. Легін Художник-постановник Л. Чернова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Павло Максимович Торчалов – з. а. С. Боклан, В. Кокотунов Семен Захарович Кушка – С. Кучеренко, н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євген Семенович Кушка – А. Сомик, А. Журба Лізавета – І. Вітовська, О. Узлюк Сашко Пижов – О. Галафутник, Д. Тубольцев, В. Чигляєв Римма – Г. Васильєва, Р. Зюбіна Степан – Б. Георгієвський, Ю. Потапенко Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

Євгенія – В. Ходос, Євген – Я. Чорненький Фото С. Українця

театральні програми академічний молодий театр Ірена Коваль

Ремі Де Вос

Жан-Батист Мольєр

МАРИНОВАНИЙ АРИСТОКРАТ

ПОКИ МАМА НЕ ПРИЙШЛА

ДОН ЖУАН

Спільне україно-британське fantasi на 2 дії

Комедія без антракту

Сценічна редакція, режисура, музичне вирішення н. а. С. Мойсеєва Художник А. Несміянов Художник з костюмів О. Дробна Балетмейстер Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Актор – з. а. О. Вертинський Дружина – І. Вітовська, Р. Зюбіна Старий – н. а. В. Легін Стара – В. Авдєєнко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Іштван Еркень

Переклад Неди Нежданої Режисер-постановник Крістоф Фьотріє (Франція) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Хореограф Л. Попович Музичне оформлення С. Шарлай ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан, син Дон Луїса – з. а. С. Боклан Сганарель – з. а. О. Вертинський Ельвіра, дружина Дон Жуана – з. а. Л. Дементьєва, О. Хижна Гусман, берейтор Ельвіри – Р. Равицький Дон Луїс, батько Дон Жуана – н. а. В. Шептекіта, М. Вороненко Дон Алонсо, брат Ельвіри – О. Галафутник, С. Кучеренко Дон Карлос, брат Ельвіри – В. Кокотунов Франціск – н. а. Я. Гаврилюк, з. а. І. Кравченко Шарлотта, селянка – О. Кружиліна, О. Узлюк Матюріна, селянка – С. Бочарова, В. Гурська П’єрро, селянин – І. Портянко, Ю. Потапенко Дівчина, Фантом – І. Світлякова, Р. Зюбіна Ла Вйолетт, служник – Р. Равицький Добродій Діманш, крамар – І. Щербак Ла Раме, бандит – А. Колесник Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

САТИСФАКЦІЯ

Трагіфарс на 2 дії

Вистава на 2 дії за п’єсою Вільяма Шекспіра «Венеційський купець»

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Майор – К. Бін, І. Портянко Тот – Я. Чорненький, І. Щербак Марішка – Н. Кленіна, н. а. Т. Яценко Агіка – І. Бжезінська Листоноша – н. а. Я. Гаврилюк, н. а. В. Легін Священик Томаї – М. Вороненко, В. Кокотунов Професор Ціпріані – н. а. О. Безсмертний, н. а. В. Шептекіта Гізі Гезане – О. Куликовська, О. Узлюк Власник асенізаційної діжки – А. Колесник, Ю. Потапенко Льорінцке – Б. Георгієвський, С. Кучеренко Елегантний майор, Слуга – П. Римкевич (КНУТКіТ) Хлопчик – Даня Мойсеєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Переклад І. Стешенко Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник С. Маслобойщиков Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер з. д. м. А. Рубіна

Симон – К. Бін Мадлен, його мати – В. Авдєєнко Анна – Р. Зюбіна Тривалість вистави – 1 год.

ТОЙ, ТОТ ТА ІНШІ Переклад Л. Мушкетик Режисер-постановник Бела Меро (Угорщина) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Композитор О. Гоноболін

Комедія-міф на 2 дії

Сценічна версія С. Мойсеєва Оригінальний переклад А. Бондаря Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник О. Гавриш Художник з костюмів Ю. Заулична Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Пластичне рішення Т. Островерх ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шейлок – з. а. О. Вертинський, Я. Чорненький Антоніо – з. а. С. Боклан Бассаніо – Д. Тубольцев Граціано – М. Дробот Салеріо – А. Мартинішин Лоренцо – С. Бжезінський Порція – В. Ходос Нерісса – Г. Васильєва Джессіка – І. Бжезінська Тубал – А. Петров Ланчелот Гоббо – К. Бін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

exhibitions

МУЗЕЇ Національний заповідник «Софія Київська» www.nzsk.org.ua Вул. Володимирська, 24, тел. (044) 278-26-20 Пам’ятка архітектури XVIII століття «Хлібня»

Національний художній музей України www.namu.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 6, тел. (044) 278-13-57 Розгорнута ретроспективна виставка одного з найвизначніших живописців другої половини ХХ ст. Сергія Шишка до 100-річчя від дня народження художника (до 4 грудня). Час роботи: ср., чт., нд. – з 10.00 до 17.00, пт. – з 12.00 до 19.00, сб. – з 11.00 до 18.00.

Виставка «Сотворіння світла – вітражі Адама Сталони-Добжанського» (до 30 листопада).

Національний музей українського народного декоративного мистецтва www.mundm.kiev.ua Вул. Лаврська, 5, корп. 29, тел. (044) 280-36-93 Виставка «Волокитинський фарфор» (до 30 листопада). Уперше в Україні експонується унікальна виставка виробів фарфорового заводу А. М. Міклашевського, який діяв упродовж 1839–1861 рр. у селі Волокитин Чернігівської губернії (нині Сумська область). Час роботи: з 10.00 до 18.00, вт. – вихідний.

Будинок митрополита Виставка «Пам’ятки сакрального мистецтва ХV-ХІХ ст.» (до 30 грудня). Раритети з фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника: вироби церковного призначення з дорогоцінних металів, ікони, портрети, одяг тощо. Час роботи: з 10.00 до 18.00, ср. – з 10.00 до 17.00, чт. – вихідний

виставки

MUSEUMS NATIONAL RESERVE «SOFIYA KYIVSKA» www.nzsk.org.ua 24 Volodymyrska Str. tel. (044) 278-26-20

UKRAINIAN NATIONAL MUSEUM OF ARTS www.namu.kiev.ua 6 Hrushevskogo St., Kyiv, tel. (044) 278-13-57

An architectural monument of the XVIII century «Khlibnya»

Light creation – stained-glass windows by Adam Staloni-Dobzhanskyi (until November, 30).

The large-scale retrospective exhibition of one of the most outstanding artists of the second half of the 10th century, Serhiy Shyshko, dedicated to its 100th anniversary (until December, 4). Opened: Wednesday, Thursday, Sunday – from 10.00 till 17.00, Friday – from 12.00 till 19.00, Saturday – from 11.00 till 18.00.

Metropolitan bishop’s house Sacral Art Memorials of the 15th to 19th century (until December, 30). Rarities from the stocks of the National Kyevo-Pecherskyi Historical and Cultural Reserve: church goods made of precious metals, icons, portraits, clothes etc. Opened from 10.00 till 18.00, Wednesday – from 10.00 till 17.00, Thursday is a day-off.

NATIONAL MUSEUM OF UKRAINIAN FOLK DECORATIVE ARTS www.mundm.kiev.ua 5 Lavrska St., Bldg. 29, tel. (044) 280-36-93 Volokytno Porcelain (until November, 30). The first and unique exhibition of products of Miklashevskyi porcelain plant working from 1839 to 1861 in the village of Volokytyn, Chernihiv Province (currently Sumy oblast) in Ukraine. Opened from 10.00 till 18.00, Tuesday is a day-off.

MAINTENANCE зміст 2 Репертуар театрів і концертних залів 28 Сумний Арлекін на листопад 2011 року

Актор театру «Колесо» Станіслав Колокольников

10 Освідчення крізь роки та відстані...

16 Нюрнберзький майстерзінгер Андрій Маслаков

20 Балет Ігоря Мойсеєва

32 «Травіата». Новий формат

Прем’єра Театру опери та балету для дітей та юнацтва

34 З історії будинку «Дом Бергоньє»

«Ніч на Лисій горі»

36 Про життя та вічність не в мінорі

24 Мистецький всесвіт

Людмила Жиліна

Богдана Ступки

Виставка з нагоди ювілею митця

38 Театральні програмки 62 Виставки

10 24

28 16

11‘11

Театрально-концертний КИЇВ

Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури і туризму України Національна спілка театральних діячів України Видавець Газетно-журнальне Видавництво Міністерства культури і туризму України Директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Олена Воронько, Олена Чередниченко, Лариса Лебедівна, Ольга Дарибогова, Михайло Швед, Ольга Голинська, Алла Підлужна, Наталя Потушняк, Орест Когут, Марія Хрущак Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net

Над номером працювали Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО

Передплатний індекс 37112 http://uaculture.com Реклама та розповсюдження (044) 498-23-64 Свідоцтво КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця © 2011. Усі права застережено: Театрально-концертний Київ Передрук тільки з письмового дозволу видавця Друкарня ТОВ «Мега-Поліграф» вул. Марка Вовчка 12/14, Київ, 04073 Наклад 1000 Ціна договірна

74401

74501

90269

74310

60969

передплачуйте у 2012

95220

Театрально-концертний Київ – 2011. – №11. – С. 1–64

Індекс 37112

Фото на обкладинці – Юрій Шкода