Середа, 21 вересня 2016 року № 71 (10129) Виходить з березня 1935 року
²ÄÇÍÀ×ÅÍÎ ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÑÜÊÈÕ Ë²Ñ²ÂÍÈʲÂ
ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÇÀÊËÀÄÈ ÐÀÉÎÍÓ ÃÎÒβ ÄÎ ÇÈÌÈ
З нагоди професійного свята працівників лісового господарства Кіровоградщини відзначено нагородами. Зокрема, нагороди вручено й олександрівським лісівникам. Почесну Грамоту Державного агентства лісових ресурсів України – Василю Сірому, трактористу Олександрівського лісництва, Почесні грамоти Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства – Роману Кузяві, майстру лісу Червоно-Нерубаївського лісництва, Леоніду Кучуєву, майстру лісу Бірківського лісництва, Миколі Петренку, інженеру лісових культур ДП «Олександрівський лісгосп».
Усі школи та дошкільні навчальні заклади Олександрівщини на 100% готові як до навчального року, так і до осінньо-зимового періоду. Про це газету повідомив начальник відділу освіти Олександрівської РДА Сергій Тимко. Всі акти готовності до роботи у 2016-2017 навчальному році та акти готовності теплових господарств загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів підписані, а значить, вони повністю забезпечені твердим паливом та всіма необхідними засобами і приладдям.
ÑʲËÜÊÈ ÍÀÌ ÏËÀÒßÒÜ?
ÔÐÀÇÀ ÍÎÌÅÐÀ
Середня заробітна плата штатних працівників (юридичні особи та юридичні особи відокремлених підрозділів із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у січнічервні цього року в Олександрівському районі склала 4021 гривню. Про це повідомила начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Людмила Ковтун. З її слів, цей показник зарплати по нашому району вищий від загальнообласного, який знаходиться на рівні 3660 гривень. «Планується, що до кінця нинішнього року працівники Олександрівщини у середньому отримуватимуть 4224 гривні», – зазначила Людмила Ковтун.
Скільки людського щастя розбилося у друзки тільки від того, що одне з двох своєчасно не вимовило слово «пробач».
Êóðñ âàëþò ÍÁÓ
Ó ÍÅIJËÞ – ÄÅÍÜ ÍÀÐÎÄÆÅÍÍß ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÊÈ
 ÓÊÐÀ¯Í² ÇÍÀ×ÍΠϲÄͲÌÓÒÜ ÏÐÎÆÈÒÊÎÂÈÉ Ì²Í²ÌÓÌ
– 13.30. Привітання селищного голови Олександра Безпечного та нагородження почесних жителів селища; – Концерт аматорських колективів; – 14.45. Привітання голови районної державної адміністрації – Ольги Бороти, голови районної ради – Григорія Гончаренка та народного депутата України – Олеся Довгого; – 15.00. Вист уп арт истів Кіровоградської обласної філармонії ; – 17:00. Виступ чоловічого вокального квартету «Гетьман».
Oпублiкoвaний тeкcт пpoeкту дepжбюджeту-2017 oбiцяє укpaїнцям пiдвищeння coцiaльнoгo зaхиcту. Зoкpeмa, плaнуєтьcя, щo дo кiнця 2017 poку пpoжиткoвий мiнiмум cтaнoвитимe 1700 гpн. Пpo цe йдeтьcя в тeкcтi пpoeкту дepжбюджeту-2017, oпублiкoвaнoму нa caйтi Вepхoвнoї Paди. Зoкpeмa, Кaбмiн пpoпoнує вcтaнoвити мicячний пpoжиткoвий мiнiмум з 1 ciчня 2017 poцi нa piвнi 1544 гpивнi. Пpи цьoму, з 1 тpaвня зaплaнoвaнo пiдвищeння пpoжиткoвoгo мiнiмуму дo 1624 гpн., a з 1 гpудня – дo 1700 гpн.
117 ÌÅÄÀËÅÉ ² 109 ÐÅÊÎÐIJÂ: Ó ×ÎÌÓ ÔÅÍÎÌÅÍ ÏÀÐÀ˲ÌϲÉÑÜÊί ÇÁ²ÐÍί ÓÊÐÀ¯ÍÈ? Завершилися XV літні Паралімпійські ігри, які з 7 вересня відбувалися в Ріо-деЖанейро. Українська збірна на цих змаганнях була представлена найчисленнішим складом – 172 спортсмени. Проте рекордними ці Ігри стали не лише за кількістю українських учасників, але й здобутих нагород. «Синьо-жовті» паралімпійці завоювали 117 медалей – 41 золоту, 37 срібних та 39 бронзових. До Ріо рекордною Паралімпіадою вважали Лондон-2012, тоді в кошику збірної України було 84 нагороди. У Ріо ж Україна вперше посіла третє місце за кількістю золотих медалей та у командному заліку. Українська паралімпійська збірна підкорила Ріо. Як і обіцяли спортсмени напередодні Паралімпіади, вони намагатимуться зробити ці ігри рекордними за кількістю нагород. У результаті і слово стримали, і навіть сподівання перевершили. Українські спортсмени в Ріо встановили 109 рекордів у трьох видах спорту – плавання, легка атлетика та пауерліфтінг. З них – 22 рекорди світу, 32 паралімпійські рекорди і 54 рекорди Європи. Про це повідомляє прес-служба Національного комітету спорту інвалідів України.
Ó ÊÐÎÏÈÂÍÈÖÜÊÎÌÓ ÍÀ ÄÅÍÜ Ì²ÑÒÀ ÂÈÃÎÒÎÂÈËÈ ÄÅÑßÒÈÌÅÒÐÎÂÈÉ ÒÎÐÒ
ÓÐÎ×ÈÑÒΠ²ÒÀËÈ ÍÀÉÌÓÆͲØÈÕ Їхня робота складна, ризикована і відповідальна – вони рятівники. Минулої суботи Україна відзначала їхнє професійне свято. На фото – кращі пожежні рятувальники Олександрівського районного відділу та ДПРЧ-29 УДСНС України у Кіровоградській області. Напередодні свята всіх працівників рятувальної служби привітали керівництво району та клірик Свято-Успенської церкви архімандрит Феодосій. За багаторічну сумлінну працю, самовіддану службу, проявлену мужність і професійність під час організації гасіння пожеж та запобігання надзвичайних ситуацій, вагомий внесок у забезпечення боєздатності підрозділу грамотами Олександрівської районної державної адміністрації та районної ради нагороджено головного інспектора Олександрівського РВ Управління ДСНС України підполковника служби ЦЗ Олексія Ковтуна, начальника відділення-старшину ДПРЧ-29 Управління
ДСНС України старшого прапорщика Андрія Решетняка, фахівця з персоналу ДПРЧ-29 Управління ДСНС України молодшого сержанта служби ЦЗ Ольгу Кравців, старшого водія ДПРЧ-29 Управління ДСНС України старшого прапорщика служби ЦЗ Андрія Коновалова, командира відділення ДПРЧ-29 Управління ДСНС України прапорщика служби ЦЗ Івана Дударенка, старшого пожежного рятувальника ДПРЧ-29 Управління ДСНС України сержанта служби ЦЗ Олексія Качмара, пожежного рятувальника ДПРЧ-29 Управління ДСНС молодшого сержанта служби ЦЗ Андрія Цимбала, диспетчера ДПРЧ-29 Управління ДСНС України молодшого сержанта служби ЦЗ Аллу Дмитрієву. Олексій Ковтун працює пожежником уже 20 років, Іван Дударенко – 10, Андрій Цимбал – лише рік, та значимість їхньої роботи однаково велика – вони мужньо стоять на варті безпеки життя кожного з нас.
ÒÈÑß×Î˲ÒÍ²É ÄÓÁ ÇÀÏÐÎØÓª ÍÀ ßÐÌÀÐÎÊ Тисячолітній дуб Максима Залізняка, що на хуторі Буда Чигиринського району, щодня відвідує багато туристів. Нещодавно біля одного з найстаріших дерев Європи побували й народний депутат України Надія Савченко та її сестра Віра. А між тим... 24-25 вересня відбудеться фестиваль-ярмарок «Осінні барви Холодного Яру-2016». До легендарного урочища Холодний Яр, що на Чигиринщині, приїдуть мистецькі колективи, майстри народної творчості та учасники сільськогосподарського ярмарку екологічно чистої продукції як з Черкащини, так й з інших областей України. Будуть присутні на осінньому святі й зарубіжні гості. Зранку, у суботу та неділю, у храмі святого Петра Багатостраждального (Калнишевського), який стоїть на хуторі Буда, відбуватиметься урочиста служба. З 10-ї години на майдані хутора та на території етнографічно-музейного комплексу «Дикий хутір» триватиме концертно-ярмаркове дійство. Організатори свята – екологічне об’єднання поселенців Буди та громадська організація «Вільне козацтво Холодного Яру» запрошують усіх бажаючих на фестиваль.
ÎѲÍÍ²É ÏÐÈÇÈ ÞÍÀʲ ÎÁËÀÑÒ² ÐÎÇÏÎ×ÍÅÒÜÑß Â ÆÎÂÒͲ На Кіровоградщині стартує осінній строковий призив, повідомив під час наради перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко. Сільські і селищні голови повинні провести відповідну роботу. «Органи місцевого самоврядування зобов’язані взяти активну участь в організації осіннього призову і формуванні боєздатної армії», – наголосив Коваленко. Цьогорічний призов триватиме з 1 жовтня по 30 листопада. За цей час повістки отримають тисячі українців. Масштаб призову буде значно меншим, ніж під час часткової мобілізації. За законодавством, на службу призивають юнаків віком від 20 до 27 років. Ті, кому виповнилося 18-19 років, також можуть піти служити в армію, але на добровільній основі. Уже зараз ЗСУ активно проводять приписну компанію у військкоматах: молодим людям надсилають повістки з проханням з’явиться до військкомату для «уточнення даних». Солдати служать в армії 18 місяців, молоді люди з вищою освітою – 12 місяців. До слова, цього року Рада змінила правила призову на службу в армію. Так, з лютого цього року Президент своїм указом може сам визначати терміни призову на строкову службу. В пояснювальній записці до документа йдеться про те, що це дозволить «адекватно реагувати на військовополітичні виклики».
Родзинкою цьогорічного святкування Дня міста у Кропивницькому став рекордний торт «Картопляне диво». Важив торт 262 кілограми – саме стільки років виповнилося Кропивницькому. Картопляний він не тому, що із картоплі, а через відсутність серед його інгридієнтів борошна. Його тут замінив картопляний крохмаль. – Торт випікався понад 36 годин, – говорить його автор, відомий у Кропивницькому кулінар Тетяна Кива. – На його виготовлення пішло близько тисячі яєць і, звичайно, ми вклали в нього всю свою любов до рідного міста. Усім, хто прийшов на свято до міської ради, пощастило посмакувати «картопляним дивом».
ÍÀ «ÂÅÐÅÑÍŲ ÑÀÌÎÖ²ÒÈ» ÏÐȯÄÅ 17 ÊÎËÅÊÒÈÂ²Â Ç ÓÊÐÀ¯ÍÈ ÒÀ ÇÀÊÎÐÄÎÍÓ Із 20 по 25 вересня на Кіровоградщині проходитиме 46-те Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», на яке приїдуть 17 українських та закордонних колективів. Про це під час засідання організаційного комітету в Кіровоградській ОДА повідомила директор Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Валентина Животовська. «Кропивницький прийматиме 17 театральних колективів з України та закордону. Це – Вінниця, Ніжин, Херсон, Донецьк, Кропивницький, Київ, Черкаси, Запоріжжя, Дніпро, Львів, Гомель та Ізраїль», – зазначила Валентина Животовська. Цьогорічне свято присвячене 160річчю з дня народження Миколи Садовського та відкриття 134-го театрального сезону. «Вересневі самоцвіти» проходитимуть на 4 майданчиках: театр ім. М. Кропивницького, обласний академічний театр ляльок, хутір Надія та с. Арсенівка Новомиргородського району. Олександрівський район на «Вересневих самоцвітах» представлятиме тріо «Імпреза» у складі Юрія Скорця, Олексія Зайця, Анатолія Маляра. Також на «самоцвіти» поїде ще один колектив від Олександрівщини – за нагородою. 24 вересня концертно-театралізова бригада «Голос часу» буде отримувати Диплом І ступеня за підсумками участі у обласному фестивалі театрального мистецтва «Театральна весна Кіровоградщини».
2 ÎѲÍͲ ÆÍÈÂÀ  ÐÎÇÏÀ˲ Аграрії району продовжують жнивувати. Лише на 24% прос у н ул и с ь роботи по з б и ра н н ю соняшника. Станом на 20 вересня, на Олександрівщині оброблено 3800 га посівів, валовий збір – 8588 тонн насіння при врожайності 22,6 ц/га. Також сільські господарства уже розпочали збирання сої. При врожайності 29,0 ц/га вже намолочено 10587 тонн зерна з площі 3651 га. Загалом це 35% роботи.
21 вересня 2016 року ßÊÀ ×ÈÑÅËÜͲÑÒÜ ÍÀÑÅËÅÍÍß Â ÓÊÐÀ¯Í²? Станом на 1 вересня цього року за даними Укрстату, чисельність населення України склала 42 480 549 постійних жителів і 42 650 186 осіб наявного населення. Україні займає 2-е місце в світі за рівнем смертності (після ПАР) і 1-е місце в світі за рівнем природного зменшення кількості населення.
Зокрема, за інформацією в.о. начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції Катерини Дяченко, за вісім місяців цього року у Олександрівському районі зареєстровано 186 актових записів про народження і 369 – про смерть.
ÄÎÐÎÆÍÈÊÈ Â²ÄÌÎÂÈËÈÑß ÐÅÌÎÍÒÓÂAÒÈ ÒÐAÑÓ «ÊÐÎÏÈÂÍÈÖÜÊÈÉ-ÌÈÊÎËA¯Â» Aвтошлях Н-14 „ОлексaндрівкaКропивницький-Миколaїв” зaлишиться без ремонту й цього року. Службa aвтомобільних доріг внеслa пропозицію відмовитися від ремонту трaси Н-14. Цього року плaнують зробити лише проект з ремонту дороги і визнaчитися, яке буде покриття: бетонне чи aсфaльтне. 4,5 мільйонa гривень, які рaніше передбaчaлося виділити нa поточний ремонт дороги з Миколaєвa до Кропивницького, проситимуть перерозподілити.
ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÑÜÊÈÉ ÎÑÅÐÅÄÎÊ ÒÂÎÐ×ÎÑÒ²  70 ÐÀÇ Â²Ä×ÈÍÈ ÄÂÅв ÄËß ÃÎÑÒÅÉ
15 вересня Олександрівський районний центр дитячої та юнацької творчості зібрав гостей та найактивніших творчих дітей району на традиційне щорічне свято «День відкритих дверей». З початком навчального року гуртківців та їх керівників привітав голова районної ради Григорій Гончаренко та перший заступник голови райдержадміністрації Анатолій Каражбей. На святі юні артисти демонстрували свої таланти та розважали гостей піснями, танцями. Це був 70 рік відкриття, оскільки існує РЦ ДЮТ з 1946 року! На сьогодні в ньому працює 45 гуртків, які відвідує 1150 дітей. Майже половина з них – діти із сіл району. А навчає
їх 43 педагоги. Очолює цю творчу родину – Жанна Скрипник. У центрі творчості працює школа раннього розвитку для дошкільнят «Паросток» та гурток для дітей з обмеженими можливостями «Повір у себе». На базі Красносільської опорної школи КЗ «Красносільське НВО», Олександрівської опорної школи КЗ «Олександрівське НВО №2» та Олександрівської філії КЗ «Олександрівське НВО №1» створено центри підготовки до ЗНО, де діти безкоштовно можуть відвідувати гуртки з навчальних дисциплін. Також у цьому році центр творчості створив хороші умови для юних танцюристів, відтепер вони зможуть тренуватися у новенькому, відремонтованому залі.
Î. Ãîðáóíîâ: «ÃÐÎز ßÍÓÊÎÂÈ×À – ÍÀ ÎÁÎÐÎÍÓ ÒÀ ÌÀËÎÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÈÌ ÓÊÐÀ¯ÍÖßÌ» Вже третій рік поспіль не припиняється Російська агресія проти України. Але найстрашніше те, що «військові дії» відбуваються і в середині країни. Російські журналісти в українському медіапросторі становлять навіть більшу загрозу, аніж військове вторгнення на Донбасі. Москва створила і фінансує мережу медіа-ресурсів (ТБ, радіо, Інтернет) для дестабілізації ситуації та «розкрутки» контрольованих нею політиків-популістів. Так, нещодавно скандал навколо телеканалу «Інтер» дістав свого апогею. Про це і не тільки ми поговорили з народним депутатом України, головою Кіровоградської обласної організації політичної партії «Народний Фронт» Олександром Горбуновим. – Після недавньої пожежі в будівлі «Інтера» пролунало звинувачення в причетності до цього саме партії «Народний Фронт». Чому обвинувачують саме Вашу партію? – З самого початку каденції наша політична сила зарекомендувала себе, як єдина послідовна проукраїнська сила в Раді. Депутати фракції «Народний Фронт» постійно очолюють списки найактивніших законодавців, реформаторів країни та дисциплінованих парламентарів. Нещодавно в Інтернеті були опубліковані документи зі «зламаних» електронних скриньок російської громадянки, креативного продюсера на телеканалі «Інтер» Марії Столярової. Редактор одного з найбільших телеканалів країни, який там працює в період війни, дозволяє собі писати, що «я из этой страны уеду только на российском танке» з фактичним закликом до того, що ця країна має бути завойована. З усього листування ясно, що вони планували й готували пропагандистські телесюжети для обливання брудом лідерів та членів саме «Народного Фронту». Свого часу вони проводили брудну провокацію і про мене. Тепер наша партія вимагає законного розслідування антиукраїнських зв’язків цього каналу й притягнення винних до кримінальної відповідальності. Погодьтесь, «Народний Фронт» завжди був незручним для них, адже ми ніколи не приховували наші підозри щодо
зв’язку «Інтеру» з пропагандистами Кремля. Більш того, ми вважаємо, що до пожежі в приміщеннях каналу причетні не протестувальники на вулиці, а самі власники каналу й російські спецслужби, які стоять за ними. Тож, сплановане насильство проти «Інтеру» зашкодить довгоочікуваному розслідуванню їх діяльності, що знову ж таки їм і необхідно. – Посилення обороноздатності та спецконфіскація — це ті теми, на які особливо звертав увагу Уряд за період прем’єрства Арсенія Яценюка. Агресор домігся свого – Яценюк у відставці. Але залишився не розглянутий, запропонований законопроект про спецконфіскацію. Чи не могли б Ви прокоментувати цю ситуацію, прокоментуйте його. – За часів прем’єрства Яценюка, Урядом були знайдені кошти в Ощадбанку, проте провести їх спецконфіскацію та направити до Державного бюджету України Яценюку не вдалось, оскільки ще не було на те законодавчої підстави, а це сума, хочу зауважити, майже 50 млд. гривень. Але все ж команда «Народного Фронту» повернулась до вирішення даного питання, і ми будемо наполягати на прийнятті цього закону Верховною Радою України. Минулого тижня мною разом з колегами був розроблений та зареєструваний законопроект, який передбачає спрямувати половину вкрадених Януковичем коштів на оборону, а іншу – на соціальну підтримку громадян. Проект передбачає, що кожен пенсіонер, який отримує пенсію нижчу, ніж прожитковий мінімум (9 млн. громадян), отримає допомогу від держави в обсязі 1130 грн., а кожний працівник бюджетної сфери, яких в Україні 3,4 млн., отримає по 1450 грн. Дуже приємно, що Президент України під час свого виступу перед парламентом підтримав нашу позицію щодо обов’язковості ухвалення закону про спецконфіскацію цих коштів. Тож, незважаючи на спроби опонентів зіштовхнути нас з політичного шляху, «Народний Фронт» продовжує працювати і отримувати певні результати! № 2669.
²ñòîðè÷í³ ïîñòàò³
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÅ ÊÎвÍÍß ×ÅÕÎÂÀ населення свою національність як
Давайте поговоримо про українського письменника Антона Павловича Чехова (1860-1904). Так, ви не помилилися: про українського. Якщо бути справедливим – про російсько-українського. Багато в Україні і вже тим паче в Росії досі мало знають про те, що Чехов був українцем. «У моїх жилах тече українська кров», – написав він. «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко»», – писав А. Чехов українському історику, письменнику, перекладачу та сходознавцю кримськотатарського походження Агатангелу Кримському. Чому українські корені Чехова так важливі? Справа в тому, що українці зіграли надзвичайно важливу роль у становленні російської культури, якої практично не існувало до 18 століття. Та цього періоду культура східного сусіда України була не російською, а московської. Саме слово «Росія» як назва нової імперії було запропоновано Петру Першому українським письменником і церковним діячем Феофаном Прокоповичем. Якби не приєднання України, Московія не змогла б ні утворити імперію і назвати її Росією, ні створити ту культуру, яку ми сьогодні знаємо. «Українці принесли з собою всю свою велику культуру, – як писав міністр освіти України (1919) український історик єпископ Іларіон Огієнко (18821972) в «Українській культурі» (1918), – її вплив відбився на Москві на всьому житті: будівлях, малюванні, одязі, співаннях, музиці, звичаях, на праві, літературі і навіть на самій московській мові. Все життя складалося тоді так, що ставало неможливим прожити без українця. Усіляких ремісників діставали з України». Навіть до початку 18 століття в Московії не було свого культурного класу, який пізніше отримав назву інтелігенції. Її довелося, як завжди, імпортувати із заходу, тобто з України та Білорусі. У цих цілях Петро I в 1709 р. наказав скоротити число студентів Києво-Могилянської Академії з 2000 до 161 і перевести в Москву найкращі наукові сили. Серед них були Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Ростовський (Туптало), Стефан Яворський, Симеон Полоцький, вже згаданий Феофан Прокопович та інші. Вони-то і зіграли головну роль у розвитку культурного життя Московії. Незаконна ліквідація широкої автономії України (скасування Гетьманщини), що закінчилася розгромом Запорізької Січі військами Катерини II, призвела до того, що в Росії стало небезпечно бути українцем і тим паче говорити на «мове». Це окрема розмова. Але треба пам’ятати, що безліч українських письменників і поетів, які перейшли в своїй творчості на російську мову, як і раніше, залишаються частиною української літератури. Подібно до того, як залишаються класиками саме ірландської літератури ірландці Олівер Голдсміт, Джонатан Свіфт, Річард Стіл в 18 столітті, Семюел Беккет, Джеймс Джойс, Джойс Кері, Шерідан Ле Фаню, К. С. Льюїс, Т. Майн Рід, Чарлз Метьюрін, Брем Стокер, Оскар Уайльд, Бернард Шоу, які писали англійською. Чехов народився 29 січня 1860 року. Загальновизнаний класик світової літератури. За професією лікар. Почесний академік Імператорської Академії наук у галузі красного письменства (1900-1902). Один з найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені більш ніж на 100 мов. Його п’єси, особливо «Чайка», «Три сестри» і «Вишневий сад», протягом більше ста років ставляться в багатьох театрах світу. До речі, його п’єси незмінно входять до репертуару багатьох театрів України. Існує музей Чехова в Сумах, вже не кажучи про його музеї в Ялті та Гурзуфі й фестиваль мистецтв «Дні Чехова в Ялті». У Ялті Чехов написав оповідання «Довгий язик», «Дама з собачкою», «Архієрей», «Студент», «Нова дача», «Душка», «Наречена», а також п’єси «Три сестри» і «Вишневий сад». Таганрог, де народився Чехов – як відомо, українське місто, вкрадене Москвою в України. А його батько Павло Ігорович Чехов народився на Полтавщині. У його родині вважали, що своє прізвище вони отримали від предка чеха. Майбутній письменник з дитинства багато спілкувався і з батьком, і зі своєю бабусею, українкою Єфросинією Шимко. Фахівці добре знають, що в дитячі роки в будинку Чехових в Таганрозі (до речі, їхній будинок – типово українська саманна хата) постійно звучала українська мова. Діти слухали українські пісні та грали в домашніх виставах по-українськи, наприклад, про «Чупруна та Чупруніху». Пізніше письменник навіть відобразив у своїй творчості українські пісенні мотиви – «Не женися на богатiй» – в повісті «Три роки». Все своє життя Чехов залучав себе до українців, він навіть вказав у перепису
«малорос». Таке самовизначення національності письменником підтверджується у численних листах, де він незмінно називає себе малоросом (або загальновживаним в той час синонімом – «хохлом»). Ніжно люблячи Україну, Чехов не тільки із задоволенням там жив, подорожував і спостерігав народне життя, але й не раз запрошував друзів відпочити з ним в тих місцях. Він часто відвідував Харківську і Полтавську губернії, а у Львові купив твори Шевченка українською мовою. У 1888-1889 роках А.П. Чехов відпочивав у Сумах. Тут він написав оповідання «Неприємність» і «Красуні», а також водевіль «Трагік мимоволі». Свої сумські враження він відобразив в оповіданнях «Іменини», «Нудна історія», в п’єсах «Лісовик» і «Чайка». Там, у Сумах, в 1889 році був похований молодший брат Чехова художник Микола Чехов. Чарівність України вплинула на рішення письменника купити хутір у Полтавській губернії. За спогадами і листами Чехова і його родичів [Чехов А.П. Твори. М., 1987. – Т. 7, 12, 13, 17], значний інтерес до української культури прищепила письменнику сім’я українських поміщиків потомствених дворян Линтварьових. В їхній садибі в слободі Лука в Сумському повіті Чехов жив разом з родиною влітку 1888 і 1889 років. Тут він лікував хворих, брав численних друзів і знайомих. Звідси він вирушав подорожувати по Україні. Історик з міста Суми Наталія Вікторівна Лобко встановилa, що родоначальником роду Линтварьових був козацький сотник Андрій Марченко, тому припускає, що ця сім’я отримала свої землі під час заселення Лівобережної України в нагороду за військову службу після Визвольної війни українців від поляків під керівництвом Богдана Хмельницького. Особливо цікавив Чехова той факт, що предки Линтварьових дружили з відомим філософом Г. Сковородою, а батьки – схилялися перед Тарасом Шевченком. Дві доньки господарки садиби – Зінаїда Михайлівна і Олена Михайлівна Линтварьови – були одними з перших жінок-лікарів в Російській імперії. Чехов також дружив з різними представниками української інтелігенції, наприклад, з актрисою Марією Заньковецькою, яка вважається головним прообразом Ніни Зарічної з «Чайки». Антон Чехов вважав її талант «страшною силою». Порушуючи закони Російської імперії, Чехов розсилав друзям і знайомим зарубіжні випуски української літератури, заборонені в Росії Емським указом: «Вельмишановний Павло Федорович, надсилаю Вам для бібліотеки трохи книг і, між іншим, три номери львівського журналу «Літературнонауковий вісник». Так як малоросійські журнали, що видаються в Австрії, наскільки мені відомо, не пускаються цензурою в Росію, то доведеться ці три номери тримати в бібліотеці під забороною» (Лист П. Ф. Іорданову). Письменники України з увагою стежили за творчістю Чехова, цінували його новаторський підхід до малої прози і його майстерність. Не раз надсилали Чехову свої книги з присвятами. Дуже високо відгукувалися про російського письменника М. Коцюбинський та І. Франко. Навіть майбутній перший президент Української республіки М. Грушевський друкував переклади чеховських творів в журналі «Літературно-науковий вісник». Це були сім оповідань у січні 1899 і сім гуморесок в березні 1902. А в 1904 році у Львові був опублікований збірник оповідань «Змори» в перекладі його дружини Марії Грушевської, чиї переклади Чехов особливо цінував: «Сердечно дякую за надіслані переклади моїх творів. Будьте люб’язні, напишіть пані М. Грушевській, що, наскільки я розумію, переклади зроблені нею дуже добре, якби я знав її адресу, то поспішив би подякувати її саму» (Лист А.Є. Кримському). Нагадаю, що російською мовою частково писали Євген Гребiнка і Марко Вовчок, навіть сам Шевченко (його проза). Тому насправді письменникиукраїнці, навіть писавши тільки поросійському, ніяк не можуть вважатися «не-українцями» і вилучатися з української літератури. Україна може пишатися не тільки багатою літературною рідною мовою, а й тим, що значна частина російських письменників-класиків – Капніст, Наріжний, Сомов, Гоголь, Кукольник, Погорельський, А. К. Толстой (правнук графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана Малоросії), Данилевський, Чехов, Короленко, Аверченко, Зощенко, автор «Незнайки» Н. Носов та інші – насправді були українцями. Від такої спадщини не можна відмовлятися.
3
21 вересня 2016 року
ÞͲ ÏÐÈÐÎÄÎËÞÁÈ ÏÐȲÒÀËÈ Ë²Ñ²ÂÍÈʲÂ
22 âåðåñíÿ – Äåíü ïàðòèçàíñüêî¿ ñëàâè Óêðà¿íè Шановні втерани, партизани і підпільники Великої Вітизняної війни! Вітаємо вас з святом героїчного подвигу партизанів і підпільників, людей сильних духом і безмежно відданих своїй Батьківщині, котрі не шкодували свого життя для перемоги над ненависним ворогом у роки війни. Ваш неперевершений подвиг служить взірцем мужності, стійкості та самопожертви у відстоюванні свободи та захисту своєї Батьківщини, є добрим підгрунтям на прикладах героїчного минулого. Низький уклін та щира подяка за вaшу звитягу і відвагу! Щиро бажаємо вам, дорогі наші сивочолі ветерани, міцного здоров’я, добробуту, затишку у родині, мирного світлого неба і довгих років життя. Хай нащадки завжди будуть гідними вашої слави і примножують її доблесним служінням своєму народові, надійно охоронятимуть мир і спокій на батьківській землі. З Днем партизанської слави! Рада Олександрівської районної організації ветеранів України.
З піснями і віршами напередодні Дня працівників лісу завітали до працівників ДП «Олександрівський лісгосп» учні шкільних лісництв з Бірок та Старої Осоти. І не дивлячись, що такі святкові зустрічі вже стали традиційними, та діти до них дуже серйозно готувалися – і репертуар підбирали, і українські національні костюми. Лісівникам були приємно вражені гарними виступами, щирими вітаннями і побажаннями, які додавали лише позитивного настрою, та пригостили дітвору солодощами.
ÄΠ²ÄÎÌÀ ÆÈÒÅ˲ ÁÀÃÀÒÎÊÂÀÐÒÈÐÍÈÕ ÁÓÄÈÍʲ ÑÅËÈÙÀ ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÊÈ Олександрівська селищна рада надає графік проведення зборів громадян багатоквартирних будинків щодо визначення форми управління (час проведення – 16-та година).
№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
Адреса будинку вул. Володарського №15 вул. Володарського №17 вул. Володарського, №19а вул. Володарського №21 вул. Володарського №23 вул. Володарського №25 вул. Гагаріна №39 вул. Гагаріна №41 вул. Гагаріна №42 вул. Гагаріна №48а вул. Леніна №104 вул. Леніна №60 вул. Леніна №65 вул. Леніна №67 вул. Леніна №70 вул. Леніна №74 вул. Леніна №76 вул. Леніна №89 вул. Леніна №91 вул. Леніна №96 вул. Перемоги №1 вул. Пушкіна №7 вул. Радянська №2а вул. Тітова №1 вул. Тітова №2 вул. Тітова №3 вул. Тітова №4 вул. Тітова №5 вул. Тітова №7 вул. Тітова №8 вул. Тітова №11 вул. Чкалова №90 вул. Чкалова №92 вул. Чкалова №94 вул. Чкалова №96 вул. Чкалова №168 вул. Чкалова №170 вул. Шевченка №3а вул. Шевченка №46 вул. Шевченка №48а провулок Заводський №3 провулок Заводський №5 провулок Зелений №3а провулок Леніна №1 провулок Леніна №2 провулок Леніна №2а провулок Леніна №3
Дата, час проведення зборів 28 вересня 28 вересня 28 вересня 28 вересня 28 вересня 28 вересня 30 вересня 30 вересня 30 вересня 30 вересня 3 жовтня 3 жовтня 4 жовтня 4 жовтня 5 жовтня 5 жовтня 5 жовтня 6 жовтня 6 жовтня 7 жовтня 11 жовтня 12 жовтня 13 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 18 жовтня 19 жовтня 20 жовтня 20 жовтня 21 жовтня 25 жовтня 25 жовтня 26 жовтня 27 жовтня 27 жовтня 28 жовтня 28 жовтня 1 листопада 2 листопада 2 листопада 2 листопада 2 листопада
Ãîñïîäàðö³ íà çàì³òêó
ÃÎÒÓªÌÎ ÂÀÐÅÍÍß Ç ÂÈÍÎÃÐÀÄÓ Варення з винограду здатне знижувати густину крові, надаючи позитивний вплив на серце і судинну систему. Концентрований виноградний сік здатний позбавити від головного болю і мігрені. Інгредієнти: виноград: 1 кг, цукор: 1 кг, вода: 2 склянки, ванілін: 1-2 пачки. Приготування: візьміть ягоди винограду трішки не достиглі, щоб м’якоть була щільною. Переберіть їх, відділяючи гілочки і пошкоджені ягоди. Промийте в холодній воді. Якщо шкірка товста, то можна промити в контрастній воді (гаряча на кілька хвилин, потім холодна) так вона стане трохи м’якше. Підготуйте сироп з цукру і води, після цього засипаємо виноград, залишаємо на півгодини. Поставте на вогонь і додайте ванілін. Варіть до готовності. Під час приготування на поверхню будуть спливати кісточки, зніміть їх за допомогою ложки, щоб зменшити їх кількість в готовому варенні.
Шановну, дорогу КУРКУ Олену Степанівну з ювілейною датою від дня народження, яку вона відзначає сьогодні, щиро вітаємо. Бажаємо здоров’ям міцніти, життю радіти. Хай радість приносять онуки і діти, хай Ваша родина росте, розквітає, на добрі діла хай Господь наставляє. З повагою і любов’ю колектив „Голубого Дунаю”. №2673.
Ó ÊÐÎÏÈÂÍÈÖÜÊÎÌÓ ÏÐÅÇÅÍÒÓÂÀËÈ ÊÍÈÃÓ ÏÐÎ ÍÀØÎÃÎ ÇÅÌËßÊÀ ËÅÂÊÀ ÌÀÖ²ªÂÈ×À – Ми любимо свої поразки, часом увічнюємо їх, але мало говоримо про свої успіхи. Життя Левка Мацієвича – це історія про український успіх, — зазначив професор Володимир Панченко під час презентації нової книги — «Небо Левка Мацієвича», що відбулася в обласному краєзнавчому музеї. Ініціював її видання наш земляк, письменник Володимир Кобзар. Він багато зробив для увічнення пам’яті Левка Мацієвича, з яким вони обидва родом з містечка Олександрівки. Саме Володимир Федорович був одним з ініціаторів встановлення тут пам’ятника підкорювачеві двох океанів. Так узагальнено назвав Левка Макаровича краєзнавець Федір Шепель. Адже Мацієвич був не тільки першим українським пілотом, а й кораблебудівником, винахідником перших у світі авіаносців. Його трагічна загибель під час показових польотів, фактично на злеті життя і кар’єри, сколихнула тоді мало не всю Російську імперію, а похорон став одним з найвелелюдніших за всю історію тодішнього Санкт-Петербурга. Невдовзі після смерті друзі зібрали спогади про нього і видали «Збірник пам’яті Л.М. Мацієвича». Довгі роки про цього видатного інженера і сміливця згадували дуже мало і лише десь у середині 80-их минулого століття автор журналу «Вітчизна» Сергій Гречанюк знайшов примірник того збірника в одній зі столичних бібліотек. Саме цей збірник пам’яті, який переклав українською і упорядкував Володимир Кобзар, і становить основу нової книги. До неї увійшли також пізніші спогади тих, хто особисто знав Левка Макаровича, його листи до Михайла Коцюбинського та Михайла Грушевського, фото, багато з яких публікуються вперше. Вступне слово до книги написав професор Володимир Панченко. Він – автор окремого нарису про інженера-авіатора, ініціатор першої меморіальної дошки в Олександрівці на будинку, де жила родина Мацієвичів. Не раз уже йшлося про те, щоб ім’я першого українського льотчика присвоїти нашій льотній академії. Але й досі справа не зрушила з місця. Директор обласного краєзнавчого музею Наталя Агапеєва ініціювала офіційне звернення до керівництва академії від учасників презентації з проханням розглянути таку пропозицію. Студентам академії, очевидно, було б цікаво дізнатися про свого земляка, який одним з перших серед українців взявся підкорювати небо. Про нього розповідає й документальний фільм Володимира Калюжного, уривок з якого демонструвався під час презентації. Чому ж історія життя Левка Мацієвича, яке обірвалося так рано і трагічно – це історія успіху? Бо він завжди залишався самим собою (був лідером революційного українського руху серед харківського студентства, займався поширенням української ідеї під час роботи у Севастополі, єднав українство у Петербурзі), не ламався і не прогинався під владу (виключення із Харківського технологічного інституту не зупинило його), здобував визнання і успіх талантом, працездатністю та наполегливістю, не піддавася політичній кон’юнктурі та модним тенденціям (будучи одним із засновників першої в Україні політичної партії – Революційної партії України, не піддався масовому захопленню соціалістичними ілюзіями, а залишався твердим прихильникоми державності України), завжди залишався антиподом малоросійства. Володимир Панченко припустив – якби він дожив до УНР і зумів об’єднати однодумців, історія України могла б повернутися інакше. Але й зараз Україні вкрай потрібні такі, як він.
Хорошу, щиру, красиву, доброзичливу жінку КУРКУ Олену Степанівну з ювілейною датою від дня народження щиро вітають сім’ї Синьогуба В.П., Емірової Л.І., Жалдака С.В., Угніча В.А. Нехай трояндами цвітуть казкові ранки, нехай здійсняться тисячі бажань, щоб доля дарувала тільки щастя, ні грама бід, ні крапельки страждань. Бо ти ж до всіх – із серцем, із добром, з усмішкою, неначе із зорею, із ласкою, повагою, теплом, із щирістю душевною своєю. Нехай тобі за все це небеса Господню ласку рясно шлють у долю. Довголіття хай лиш обіймає радістю, щастям і здоров’ям! №2674.
Кохану дружину, ласкаву, ніжну матусю, турботливу донечку АРАКЕЛЯН Оксану Іванівну з ювілейною датою від дня народження щиро вітаємо. В житті нехай все буде, що потрібно, без чого не складається життя, любов, здоров’я, щастя, дружба та вічна не старіюча душа. Нехай життя квітує буйним цвітом, а день народження приходить знов і знов, і доля хай дарує з кожним роком здоров’я, щастя і любов. Бажаємо життя прожити без сліз, без горя, без біди, нехай воно щасливим буде сьогодні, завтра і завжди! З любов’ю і вдячністю чоловік Олександр, донечка Марина, тато і мама. №2654.
Найщирішими побажаннями, найтеплішими словами вдячності хочемо привітати нашого доброго, коханого і турботливого чоловіка, тата, брата ГРИГУСА Миколу Івановича з ювілейним днем народження. Наш славний і рідний, спасибі тобі за добре серце, за очі привітні, за руки такі роботящі, невтомні, за душу чутливу, що завжди пригорне. Бажаємо тобі здоров’я від джерельної води, щастя від квітучої весни, душевної краси від ранкової роси, багатства від землі святої, радості і втіхи від родини дорогої. Хай Пресвята Богородиця оберігає, Господь з неба здоров’я посилає! З любов’ю, повагою дружина, сини зі своїми сім’ями, вся родина. №2641.
Ðÿòóâàëüíà ñëóæáà ³íôîðìóº
ÇÀ ÌÈÍÓËÈÉ ÒÈÆÄÅÍÜ Â ÎËÅÊÑÀÍÄвÂÑÜÊÎÌ ÐÀÉÎͲ ÑÒÀËÎÑß ×ÎÒÈÐÈ ÍÀÄÇÂÈ×ÀÉͲ ÑÈÒÓÀÖ²¯ 14 вересня надійшло повідомлення про пожежу сухої трави в смт Олександрівці біля вулиці Шевченка – причина пожежі необережне поводження з вогнем невідомої особи. Вогнем знищено 30м2 сухої трави. 15 вересня у Старій Осоті по вулиці Шевченка через необережне поводження з вогнем: під час спалювання сміття сталось загорання сінника. Будівлю та декілька тюків сіна знищено полум’ям. 16 вересня відділення ДПРЧ-29 виїздило до приватного домоволодіння, де сталося затоплення ділянки. Воду відкачано. Того ж дня надійшов виклик про спрацювання АПС у відділенні Ощадбанку. Виклик виявися хибним. 18 вересня сталася пожежа недалеко від села Бірок, на території ТОВ «Агрофірма Ясинівська». Вогнем знищено 10м2 поживних залишків кукурудзи. За фактами пожеж на відкритих територіях інспектори Олександрівського РВ Управління ДСНС України у Кіровоградській області проводять розслідування. Пожежники застерігають бути обережними під час спалювання сміття та сухої трави.
Рідного, любого, найкращого у світі дідуся ГРИГУСА Миколу Івановича з днем народження щиро вітають онуки Аліна та Артемко. Бажаємо, дідусю, тобі здоров’я багато-багато, хай щастя і мир залишаються в хаті, все лихе обходить стороною, а радість приходить і ллється рікою. За ніжне серце, за щиру турботу, за вічне бажання добра нам усім, за мудрі поради і казки чудові, тобі, наш рідний, низенький уклін. Ми дякуємо Богу, що ти у нас є, хай сили й здоров’я Господь тобі дає! №2642.
Ïîãîäà â Îëåêñàíäð³âö³
4
21 вересня 2016 року Ïðîäàì
Êóïëþ
– цуценят породи Пікінес. Тел.068-063-44-74.
– закуповую свині. Оплата гарантована. Тел.097-725-23-67. №2632.
№2664.
* * * – шифер восьмихвильовий, б/в, дошки (20,25,30) на вибір, скло, рами, двері на сараї та погреба (є двостворчасті зі склом і без (дерев’яні), балки, крокви. Тел.096-848-39-40, 099-720-62-97. №2663.
* * * – газифікований будинок (також є пічне опалення) за адресою: смт Олександрівка, вул. Київська. Біля будинку є літня кухня, погріб, гараж, сарай, колодязь та земельна ділянка. Тел.068-343-65-94. №2661.
* * * – корову. Тел.068-067-17-46, 096-910-17-20.
ÏÎÑÒ²ÉÍÎ ÏÎ ÂÈÑÎÊ²É Ö²Í² ÏÐÈÉÌÀªÌÎ ÃÎвÕ
№2653.
* * *
ТОВ «Хорус Груп» постійно приймає від населення волоський горіх. Приймаємо горіх: – Цілий (неочищений), урожаю 2016 року; – Горіх має бути стиглим, шкарлупа чистою, без навколоплідника; – Горіх (шкарлупа) має бути не вологим.
ÍÀز Ö²ÍÈ ÍÀ ÃÎÐ²Õ – ÍÀÉÂÈÙ² ÏÎ ÐÀÉÎÍÓ! ÏÐÈÉÌÀªÌÎ ÏÎÑÒ²ÉÍÎ!
Приносьте горіх у наші пункти прийому за адресами нижче або ж телефонуйте та з’ясуйте будь-які питання щодо здачі горіху. Населений пункт с. Бандурове с. Бірки с. Красносілля с. Кримки с. Несваткове с. Триліси м. Кам'янка с. Головківка с. Матвіївка
Район Олександрівський Олександрівський Олександрівський Олександрівський Олександрівський Олександрівський Кам'янський Чигиринський Чигиринський
Адреса вул. Леніна вул. Калініна вул. Будзинського вул. Дев'ята вул. Перемоги вул. О. Захаренко вул. Б. Хмельницького вул. Б. Хмельницького
Телефон 067-277-51-62 067-277-49-60 067-903-22-19 067-277-56-64 067-277-52-40 067-903-22-17 067-277-51-38 067-277-47-96 067-903-22-09
Контактна особа Павло Ганна Ірина Микола Наталія Людмила Валерій Руслан Олена
* * * – причеп до легкового автомобіля. Тел.096-84-86-157. №2655.
Âòðà÷åíî – свідоцтво про право власності на будинок за адресою с. Підлісне, вул. Степова,1, видане 17.12.1987 р. Підлісненською сільською радою на підставі рішення Олександрівського райвиконкому на власника Кармазіна Дмитра Пантелейовича, вважати недійсним. №2662.
* * * – посвідчення учасника бойових дій серії АБ №240467, видане 17 січня 2016 року Олександрівським райвійськкоматом на ім’я Чернишенка Сергія Миколайовича, вважати недійсним.
гçíå
– корову. Тел. 098-742-80-74. №2651.
* * * – терміново газифікований будинок (район залізничного вокзалу). Є сарай, гараж, літня кухня, криниця, огорожа, город. Ціна договірна. Тел.068-99-64-292. №2667.
* * * – терміново в с. Бірках по вул Калініна, 173 цегляний будинок, площею 63м2, з газовим та пічним опаленням. Біля будинку є господарські будівлі (сарай, погріб, баня, колодязь, літній гараж). Садиби 29 соток, земля приватизована. Тел. 097-457-31-69, 096-848-71-00.
– на роботу потрібні офіціант та посудомийка. Тел.067-845-32-26, 067-886-99-17.
№2625.
* * * – пропоную репетиторство з математики та підготовку до ЗНО. Тел. 3-26-19, 066600-73-88, 066-581-78-62. * * * – чоловік 45 років, без шкідливих звичок, забезпечений, проживаю в селі. Шукаю жіночку без шкідливих звичок, віком від 32-38 років, яка згідна на переїзд в село.Тел.067-788-63-76.
№2481.
№2656.
СКИДКИ НА РАБОТЫ+МАТЕРИАЛЫ. КРОВЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ под ключ. Мансардные крыши, стропильные системы. Мягкая кровля, метал., битумная, полимерная, керамическая черепица. УТЕПЛЕНИЕ, ОБЛИЦОВКА домов, квартир. Сайдинг, фактурная штукатурка, короед, термопанели. Доставка материалов (050)94-40-393, (098)05-41-868. № 2602.
СКИДКИ НА РАБОТЫ+МАТЕРИАЛЫ. РЕМОНТЫ квартир, домов, балконов. Перепланировки, подвесные потолки, гипсокартон. Отопление, теплый пол, водопровод, канализация, электрика и т.д. СТРОИТЕЛЬСТВО – дома, бани, пристройки, гаражи, павильоны. Навесы, беседки, ворота, заборы. Доставка материалов. (050)94-40-393, (098)05-41-868. № 2601.
Галина ШЕВЧЕНКО
ÏÐÎÄÀÞÒÜÑß ÏËÀÑÒÈÍÈ ÀËÞ̲ͲªÂ², неіржавіючі розміром 492х650 мм, які знадобляться для різних господарських потреб в кожній домівці. Особливою популярністю користуються такі пластини в бджолярів. Ціна однієї пластини – 25 грн. Бажаючих їх придбати звертатись до редакційновидавничого об’єднання за адресою: вул. Вишнева, 1д, в будні з 8-ої до 17-ої години. Довідки за тел. 3-24-21.
ЗАПРОШУЄМО НА РОБОТУ ОХОРОННИКІВ, вахта 30/15. Зарплата 4000 грн. Тел. (066) 121-39-30, (068) 592-06-63, 066-151-68-89. № 2600.
№2592.
29 державна пожежно-рятувальна частина У ДСНС України у Кіровоградській області поводить набір абітурієнтів на навчання до навчальних закладів ДСНС України, а саме: – Національний Університет цивільного захисту України (м. Харків); – Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля (м. Черкаси); – Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (м. Львів); – Ліцей Вінницького вищого професійного училища ЛДУБЖ (м. Вінниця). Звертатися за адресою смт. Олександрівка вул. Гагаріна, 49. Тел. 3-35-02. ДПРЧ-29 У ДСНС України у Кіровоградській області
районна газета * * * Свідоцтво про реєстрацію КГ № 0216У. 7 квітня 1999 року. * * * В.о. редактора
№ 2585.
№2650.
* * * – на пилораму потрібні працівники. Тел.068-129-15-77.
Äî óâàãè àá³òóð³ºíò³â!
Âïåðåä
ПП «ЕККО КОНТИНЕНТ» ЗДІЙСНЮЄ ЗАКУПІВЛЮ НАСІННЯ СОНЯШНИКАНАВИГІДНИХ УМОВАХ. Запрошуємо до співпраці: м.Кіровоград, вул. Ельворті, 2, кім. 613. Тел.: 096-85-05-828, 06614-48-375.
ÇÀÊÓÏÎÂÓªÌÎ ÌÅÄ Ó ÂÀØÎÌÓ ÐÀÉÎͲ. Òåë. 096-970-24-30, 099036-80-01. №2545.
ПОМИНАЄМО 22 вересня минає 40 днів, як перестало битися любляче й щире серце нашої дорогої матусі, бабусі, прабабусі КАРБІВНИЧОЇ Євдокії Якимівни. Вона вже далеко від нас, але ми не можемо в це повірити. Не вистачає нам материнської любові, поради, турботи, добрих слів та тепла. Час неспроможний загасити нестерпний біль у душі і рани на серці. У світі серед безлічі облич вже не зустрінемо Вашої посмішки та ніжного голосу. Ми Вас ніколи не забудемо. Ви завжди залишитеся в наших серцях. Не заросте ніколи та стежина, що провела Вас в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій, а Господь дарує Царство Небесне і вічну пам’ять. Сумуючі діти, онуки, правнуки. №2665.
Ми, однокласники 1981 р. в. Бовтиської середньої школи у великій зажурі з приводу передчасної смерті КОРНІЙЧУКА Миколи Миколайовича і висловлюємо щирі співчуття мамі Корнійчук Юлії, брату Олександру. Світла і вічна пам’ять покійному, а рідним – віка та здоров’я. №2658.
Сім’я Терещенків Дмитра Івановича та Ніни Василівни висловлює щире співчуття Данову Костянтину Михайловичу, його дружині Тетяні Михайлівні та всій їхній родині з приводу тяжкої втрати – смерті дорогої людини, люблячої бабусі, найкращої у світі мами ДАНОВОЇ Марії Іванівни. Царство Небесне покійній, а рідним – віка і здоров’я пережити тяжку втрату. №2652.
Однокласники Любомирської ЗШ висловлюють щире співчуття Кравцову Сергію та Коркач Оксані, їх сім’ям з приводу передчасної смерті дорогого, турботливого батька, дідуся КРАВЦОВА Олександра. Світла і вічна пам’ять покійному, Царство Небесне його душі, а рідним – віка та здоров’я. №2649.
ПОДЯКА Нашу родину спіткало горе – тяжко захворіла наша мама Вдовиченко Світлана Олександрівна. Та на допомогу нам прийшли добрі, небайдужі до чужої біди люди, які допомогли нам матеріально. Щиро дякуємо сусідам, кумам, друзям, однокласникам, жителям селища геологів та всім добрим людям за надану допомогу для лікування нашої мами. Нехай у ваших сім’ях панують мир і злагода, хай ваші домівки обминає біда, а Бог посилає здоров’я і довгого віку. Спасибі вам велике. З вдячністю родина Вдовиченко Світлани Олександрівни.
Колишні колеги по роботі Черкас А.З., Бурлака Н.М., Ковтун Н.К., Мовчан П.К., Чипіга Г.П., Кравченко А.Г., Сигида М., Лаврусь Г.А., Ткаченко Л.А., Черкас Н., Регеза Н. та їх сім’ї глибоко сумують з приводу смерті хорошої колеги, щирої, світлої душі жінки БУРЛАКИ Галини Савівни і висловлюють щире співчуття рідним та близьким покійної, їх сім’ям.
№2657.
№2645.
У справах реклами та оголошень телефонуйте 3-24-21, 3-24-26. * * * Позиція газети не завжди може збігатися з думками авторів. * * * Газета залишає за собою право редагувати і скорочувати тексти. * * * За зміст і достовірність реклами та оголошень відповідальність несе рекламодавець.
Сім’я Петренка Володимира Івановича висловлює щире співчуття Данову Костянтину Михайловичу та його родині з приводу смерті матері, бабусі, прабабусі ДАНОВОЇ Марії Іванівни. Царство Небесне і вічна пам’ять покійній, а рідним – віка, здоров’я, витримки пережити тяжку втрату.
При передруку чи використанні матеріалів посилання на районну газету «Вперед» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. * * * Газета видається українською мовою, виходить двічі на тиждень: у середу та суботу. Ціна договірна. Індекс 61739. Друк — офсетний. Обсяг 1 друк. арк. Тижневий наклад 7105. Зам. № 593.
Газету набрано, зверстано і віддруковано у комп’ютерному центрі РВО «Олександрівщина». НАША АДРЕСА: 27300, Кіровоградська область, смт Олександрівка, вул. Вишнева, 1д. E-mail: r_vpered@ukr.net Site: gazeta-vpered.com.ua * * * НАШІ ТЕЛЕФОНИ: 3-24-20, 3-24-21, 3-24-26, 3-30-61.