75-2016 by Роман Орлик

Середа, 5 жовтня 2016 року № 75 (10133) Виходить з березня 1935 року

Â ÎÁËÀÑÍÎÌÓ ÖÅÍÒÐ² ÏÐÎÉØËÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÀ ÀÃÐÎÏÐÎÌÈÑËÎÂÀ ÂÈÑÒÀÂÊÀ 29 вересня у Кропивницькому пройшла міжнародна агропромислова виставка «AgroExpo». «AgroExpo» – найбільша агропромислова виставка в Україні. З кожним роком виставка набирає обертів. Цьогоріч вона працювала у статусі міжнародної. «Буквально за кілька років виставка зросла у 6 разів. Сьогодні перед державою, як і сільськогосподарською галуззю, постало безліч викликів. Ми дуже багато працюємо для того, щоб ті зміни, які відбуваються, були продуктивними, щоб вони не відбувалися в карколомний спосіб, щоб кожен учасник ринку відчував впевненість у завтрашньому дні. А завтрашній день – це не тільки його особиста праця, а й ті обставини й умови, у яких він працює. Суттєва частина агропромислового потенціалу була втрачена за часи незалежності, але мені хочеться, щоб ми швидкими темпами його відновили, оскільки передумови для цього є», – розповів під час урочистого відкриття виставки Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України. «Мати конкурентно спроможну продукцію сільського господарства – це головна мета організації цієї виставки», – прокоментував відкриття «AgroExpo» голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко. У виставці взяли участь більше 600 кампаній, серед яких відомі світові виробники та провідні вітчизняні підприємства. Виставкова площа цього року складає 86 тисяч квадратних метрів. Цьогоріч на «AgroExpo» представлені такі галузі промисловості як рослинництво, техніка та технології, транспорт та спецтехніка, будівництво та енергозабезпечення, екологія та переробка відходів, лісове та присадибне господарство і вперше – тваринництво.

ÐÎÁÎÒÓ ÐÎÇÏÎ×ÀÂ ÁÓÐßÊÎÏÐÈÉÌÀËÜÍÈÉ ÏÓÍÊÒ ÖÓÊÐÎÂÎÃÎ ÇÀÂÎÄÓ

ÔÐÀÇÀ ÍÎÌÅÐÀ Ніколи не дивись ні на кого зверху вниз, якщо тільки ти не допомагаєш йому піднятися. Êóðñ âàëþò ÍÁÓ

ÎÑÎÁÈÑÒÈÉ ÂÈ¯ÇÍÈÉ ÏÐÈÉÎÌ ÃÐÎÌÀÄßÍ

Після річної перерви Олександрівський цукровий завод розпочинає в цьому році свою роботу. 2 жовтня відкрився бурякопункт .На фото – працівники кагатного поля та оператори і машиністи БУМів ПАТ «2-й імені Петровського цукрозавод» з бригадиром Володимиром Борейчуком. Цієї неділі вони першими розпочали роботу бурякоприймального пункту заводу. З початком сезону переробки цукрових буряків всіх привітала голова Олександрівської районної державної адміністрації Ольга Борота та генеральний директор цукрозаводу Дмитро Мамалат. Перед початком роботи перші машини з буряками та територію кагатного поля освятив настоятель Староосотської СвятоПокровської церкви протоієрей Юрій.

Перші тонни буряків вивантажили відразу після урочистостей. Зараз пункт прийому вже працює на повну потужність. Про це газету повідомив заступник директора по виробництву Валерій Григус. Поки що на бурякопункт завозять сировину з полів фірми-власника – СТОВ «Агрофірма «Ясенівська». Та в планах – розпочати співпрацю і з іншими господарствами. За словами Валерія Григуса, на заводі на сьогоднішній день у ремонтний період працює вже 240 робітників. А у період виробництва цукру буде більше 400. Наразі сезон саме цукроваріння ще не розпочато, накопичують сировину. Стартувати планують приблизно через десять днів. Ольга ТКАЧЕНКО.

Â²ÄÊÐÈÂÀÞÒÜ ÑÂ²Ò ÌÓÇÈÊÈ ÄËß Ä²ÒÅÉ На фото – викладачі Олександрівської дитячої музичної

На сьогоднішній день, завдяки досвідченому і друж-

неодноразово ставали лауреатами різноманітних обласних,

нулися до рідної школи викладачами. Тож нехай життєва

Т.в.о. начальника Олександрівського відділення поліції Роман Володимирович Деречин проводитиме прийом 6 жовтня о 10-й годині в Михайлівській сільській раді та об 11-й годині в Єлизаветргадківській селищній раді. На запис на особистий прийом звертайтесь до секретаря сільської ради.

ÍÀ ÏÎÊÐÎÂÑÜÊÎÌÓ ßÐÌÀÐÊÓ ÏÅÐÅÌ²Ã «ÃÀÐÁÓÇÂÅËÅÒÅÍÜ» Ç ÎËÅÊÑÀÍÄÐ²ÂÊÈ Конкурс проходив у два етапи. На першому етапі найбільше заважив гарбуз жителя Олександрівського району Олександра Куценка. Його вага склала 57, 2 кг. Під час зважування у другий день конкурсу на Покровський ярмарок привезли більшого гарбуза. Його виростив брат переможця першого етапу конкурсу – Сергій Куценко. Рекордний гарбуз цьогоріч важив 63 кг. За нього Сергій Куценко у подарунок отримав плазмовий телевізор.

Ïîãîäà â Îëåêñàíäð³âö³

ÌÀÉÆÅ 100 ÌËÍ. ÃÐÍ. ÂÈÒÐÀÒÈËÈ ÍÀ ÐÅÌÎÍÒ Ó ÄÈÒß×²É ÎÁËÀÑÍ²É Ë²ÊÀÐÍ² За два роки на капітальний ремонт Кіровоградської дитячої обласної лікарні витратили 83,1 млн. грн. з бюджетів усіх рівнів. Про це прозвітував заступник голови Кіровоградської ОДА Олександр Мільто. За словами Олександра Мільто, з державного бюджету витратили 46,8 млн. грн., з обласного бюджету – 35,5 млн. грн., з місцевих бюджетів - 0,9 млн. грн. Нині роботи вже провели в лабораторному корпусі № 1, у першому та господарському корпусах. На реконструкцію другого корпусу передбачили 45 млн. грн., з яких 5 млн. грн. вже перерахували на роботи. Також Кіровоградська обласна лікарня отримає майже 4 млн. грн. із обласного бюджету.

ÍÀÐÎÄÍÈÉ ÏÐÎÃÍÎÇ ÏÎÃÎÄÈ

школи. Хтось тут працює лише рік, а хтось - більше 50 років, та разом вони злагоджений і творчий колектив. Минулих вихідних ці викладачі святкували подвійне свято - День вчителя та Міжнародний День музики.

ньому колективу, який очолює Світлана Когут, музична школа дихає на повні груди та налічує 124 юних музикантів району. Щоденна і наполеглива праця талановитих вчителів приносить плоди. Їхні вихованці

всеукраїнських та міжнародних конкурсів. За 54 роки роботи зі стін школи вийшли сотні учнів, багато з яких продовжили навчання у вищих музичних навчальних закладах і повер-

дорога кожного педагога-музиканта стелиться вгору до нових звершень та нагороджує їх здоров’ям, щастям, радістю та всіма земними благами за турботу до дитячих творчих сердець. Світлана БАРАБАНОВА.

5 жовтня вшановується пам'ять святого пророка Іони і Фоки, єпископа Синопійського. З давніх часів цей день називається Фока Вітроградар. Про те, коли очікувати першого снігу, наші пращури передвіщали за березовим листям: якщо до цього дня лист з берези не опав повністю, сніг вкриє землю пізно.

5 жовтня 2016 року Íîâèíè êóëüòóðè

ÄÅÖÅÍÒÐÀË²ÇÀÖ²ß ÂËÀÄÈ

Сьогодення суспільного життя України вимагає вирішення одного з найважливіших для становлення нашої держави у складі Європейського співтовариства питань – децентралізації як ефективного інструменту вдосконалення управління державою і фінансами. Децентралізація – це процес перерозподілу функцій, повноважень, людей або речей від центрального управління. Децентралізація влади містить як політичну, так і адміністративну складові; може бути територіальною – переміщення влади від центрального міста на інші території, і функціональною – шляхом передання повноважень з прийняття рішень від головного органу будь-якої галузі уряду до чиновників нижчих рівнів. Децентралізація є одним із фундаментальних принципів системи державного управління розвинених країн. Як правило, центральна влада в цих країнах залишає за собою питання національної оборони, макроекономічної політики, грошово-кредитної сфери, судової системи, управління транспортними комунікаціями державного значення. Натомість питання освіти, медицини, комунального господарства та комунальних комунікацій, пожежної безпеки, благоустрою, охорони правопорядку передаються на місцевий рівень. Органи місцевого самоврядування, маючи власні кошти та повноваження з їх використання, несуть політичну відповідальність за соціально-економічний стан відповідної адміністративнотериторіальної одиниці. Увагу громадськості при цьому привернуто саме до роботи місцевих чиновників, що стимулює останніх більш ефективно виконувати службові обов’язки, щоб не втратити довіру виборців. З огляду на персональну відповідальність та загрозу усунення від влади після чергових виборів політичні сили намагаються створити та підтримати сприятливе життєве середовище, необхідне для всебічного розвитку людини, що і є критерієм ефективності діяльності зазначених органів. Природною і обґрунтованою формою управління в Україні має стати місцеве самоврядування. Як зазначено у Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», метою реформи державного управління є побудова прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування. Ольга БОРОТА, голова районної державної адміністрації.

Справжній культпрацівник – це не лише покликання. Культпрацівник – це спосіб життя, спосіб мислення, спосіб самореалізації та готовність нести радість народу, часто жертвуючи своїм власним часом, здоров’ям, благополуччям. Сьогодні в Олександрівському районі є ряд культпрацівників, які після виходу на заслужений відпочинок продовжують вести активний спосіб життя і у їх душах досі бринять струни культпрацівника. Колишній викладач дитячої музичної школи, директор районного будинку культури, організатор та керівник оркест-

Ç ÀÌÀÒÎÐÑÒÂÎÌ – таÍÀÂ²Ê полишають сцени – є активними керівник народних аматорсь-

рової групи хору районного будинку культури Леонід Васильович Завада : його фотовідеоматеріали з культурного життя району завжди цікаві, їх з нетерпінням чекають у соцмережах наші земляки, які мешкають не лише у районі, а й далеко за його межами. Свого часу вокальний дует Олександрівського РБК у складі Раїси Шеремет та Галини Савустяненко знали і любили у найвіддаленіших куточках району та далеко за його межами. Сьогодні Раїса Миколаївна Шеремет та Галина Іванівна Савустяненко на заслуженому відпочинку, проте не

учасницями народного аматорського хору «Ветеран» міського будинку культури. Гуморист, актор, музикант, співак – Степан Юхимович Баклан. Після виходу на пенсію про відпочинок не замислюється: працює художнім керівником Єлизаветградківського клубного закладу. Наталія Іванівна та Валерій Семенович Усатенки – творче подружжя, яке йде поруч не лише по життю, а й на сцені. Наталія Іванівна після виходу а заслужений відпочинок – художній керівник Бірківського сільського будинку культури

ких колективів «Співаночки» та «Бірківчани». Валерій Семенович – керівник народного аматорського хору «Тясмин» районного будинку культури. Таїсія Миколаївна Дмитрашко – колишній директор Підлісненського сільського будинку культури, вийшовши на заслужений відпочинок, віддала себе улюбленій справі: українській вишивці, реставрує старовинні рушники, серветки, інші предмети побуту. Її роботи завжди є окрасою багатьох експозицій з декоративно

– ужиткового мистецтва. Наразі Таїсія Миколаївна – член обласної та районної Спілки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Дивоцвіт». Для нинішніх клубних працівників наші активні пенсіонери є зразком відданості аматорству, зразком активної життєвої позиції. Многая літа вам, ветерани аматорства! Невичерпного натхнення та життєвої енергії, адже прийдешні покоління ваших молодших колег, дивлячись на вас, продовжують справу аматорства у районі.

ÑËÓÕÀÉÒÅ – ÑÏ²ÂÀª «ÁÎÍÄÀÐ²ÂÍÀ» Колись велелюдне, а зараз малочисельне село Бандурове не на кожній мапі знайдеш, проте слава про його людей лунає скрізь. У першу чергу це – дружні працьовиті мешканці, які уміють не лише добре працювати, а й організувати власне дозвілля. Тож і красується посеред села приміщення сільського клубу: ошатне, охайно прибране з по-господарськи доглянутою прилеглою територією. А у клубі лунає злагоджений спів: заняття фольклорного колективу «Бондарівна». Цей колектив першим у районі освоїв спів під супровід фонограми і поки що жодному з фольклорних колективів у районі не вдається їх перевершити. «Бондарівну» створено за безпосередньої участі тодішньої завідуючої клубом Марії Хлівної та молодої, енергійної та амбітної Ніни Кучеренко, яка і зараз є стрижнем, на якому тримається колектив. Нині завдяки наполегливості та відданості клубній справі завідуючої Бандурівським клубом Ольги Іванівни Юрченко «Бондарівна» переживає творчий злет, є бажаним гостем на районних масових заходах, чарує своїм співом і мешканців інших сіл району та сусідньої Черкаської області. Важливим є й те, що до вирішення матеріальних проблем клубного закладу та фольклорного колективу небайдужі сільський голова села Красносілки І.О. Богаченко та керівництво ТОВ ТД «Елітне насіння» на чолі з В. О. Камишовим та М. М. Камишовим. Адже значна частина матеріального забезпечення функ-

ціонування клубу здійснюється цим товариством. Це і матеріали для ремонту приміщення, транспорт для поїздок «Бондарівни», звуковідтворююче обладнання тощо. Основний склад учасниць колективу «Бондарівна»

(а їм вже за 70!) це – подруги дитинства, які вже багато десятиліть підтримують міцні дружні та родинні стосунки. Дружба ця є непорушною ще й тому, що їх усіх об’єднала пісня. Віктор ШЕВЧЕНКО.

ÏÐÈÂ²ÒÀËÈ ËÞÄÅÉ ÏÎÕÈËÎÃÎ Â²ÊÓ

1 æîâòíÿ â³äçíà÷àâñÿ Ì³æíàðîäíèé äåíü ëþäåé ïîõèëîãî â³êó òà Äåíü âåòåðàíà. Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Олександрівського району завжди і за будь-яких умов сприяє особливо вразливим категоріям населення у вирішенні різноманітних соціальних проблем, наданні своєчасної підтримки і невідкладної допомоги. Коли самотня людина – інвалід, пенсіонер чи малозабезпечена родина залишається наодинці зі своїм лихом, вони можуть розраховувати на допомогу Територіального центру, який на сьогодні обслуговує 2116 одиноких непрацездатних громадян та інвалідів. Напередодні Дня ветерана в Територіальному центрі

соціального обслуговування було організовано та проведено зустріч-шану з людьми, які вистраждали під чорним крилом голодомору, які вистояли криваве пекло війни, з поколінням, яке відбудувало зруйноване і допомагає нам творити майбутнє. Зі словами привітань та побажань здоров’я, миру, щастя та добробуту до присутніх звернулися керівник апарату Олександрівської районної державної адміністрації Микола Старченко, керу-

ючий справами виконавчого апарату районної ради Сергій Дудник, помічникконсультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко та директор Територіального центру Любов Емірова.

Гарним доповненням до привітань був виступ учнів Олександрівської музичної школи Максима Тищенка, Руслана Колеснікова, Антона Швеця та Родіона Вихриста (вчитель І.Г. Фощій), які своїми музичними композиціями створили гарний настрій кожному з присутніх. А виконання музичної композиції «Вальс» подумки повернуло присутніх у їхню молодість. Зустріч завершили частуванням, яке було організовано за сприяння народного депутата, спонсорів та колективу Територіального центру. Робота Територіального центру ведеться за багатьма напрямами. Це і надання соціальних послуг вдома інвалідам та людям похилого віку, і надання натуральної та грошової допомоги. Соціальні робітники прибирають у квартирах, закуповують у магазинах та на ринках продукти, в аптеках – ліки, миють посуд, допомагають на городах. Це досить нелегко – треба мати велике терпіння, підхід до людей, обтяжених старістю, недугами і повсякденними побутовими потребами. Для виконання цієї роботи потрібні уважні та терплячі

працівники, здатні співчувати і співпереживати, розрадити добрим словом. У приміщені Територіального центру для одиноких престарілих людей та інвалідів працює перукар, швачка, медична сестра, прачка, робітник з комплексного ремонту будинків, культорганізатор та комірник. Відділення по наданню натуральної та грошової допомоги проводить роботу з залученням підприємств та організацій всіх форм власності для надання різних видів допомог інвалідам та одиноким непрацездатним громадянам. Кожен рік у жовтні проводиться Всеукраїнська акція «Милосердя». Нині по Україні нараховуються сотні знедолених громадян, які потребують звичайного вияву милосердя. Територіальний центр звертається до керівників установ, підприємств та організацій всіх форм власності з проханням зробити благодійні внески на добрі справи, надати посильну допомогу інвалідам та одиноким непрацездатним громадянам. Благодійні внески можуть бути як у грошовому вигляді, так і в натуральній формі. Сподіваємося на людську доброту і подаємо рахунок Територіального центру акції «Милосердя». Код 33223725 МФО 823016 УДКСУ в Олександрівському районі р/ р 31551301137019. За довідками звертатися за тел. 3-29-43. Як кажуть, світ не без добрих людей. Так у 2016 році ТДВ «Фундукліївське ХПП», ПП Курка О.С., ПП Данилюк Т.П. посприяли в наданні грошової та натуральної допомоги людям, які за життєвими обставинами опинилися в в скруті сьогодення. Колектив Територіального центру вдячний благодійникам району, які завжди відгукуються на прохання про допомогу та не залишаються байдужими до людського горя.

30 âåðåñíÿ âèçíà÷åíî Äíåì óñèíîâëåííÿ Мама і тато — два міцних крила в долі дитини, які обіймуть, захистять від негод, підтримають у польоті просторами світу, виведуть у повноцінне самостійне життя. Мамою і татом можна стати, народивши малюка. Мамою і татом можна стати для дитини, усиновивши її. 30 вересня в Україні відзначався День усиновлення. Суспільна значущість усиновлення в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї має величезне значення. В Україні ця дата ще і співпадає з великим православним святом Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. У цей день ми вітаємо тих донечок і синів, які знайшли своїх батьків в усиновленні. Їм може бути і півроку, і три, і шістнадцять, і навіть за тридцять — але це завжди їх свято. Ми вітаємо усиновлювачів, які вчора, а може рік чи два, чи багато-багато років тому всиновили дитину. Це завжди свято люблячої та міцної сім’ї, життєвої мудрості і щирості, розуміння, великої душі та великого терпіння. Громадяни України, які усиновили дитину, зробили благородну, неоціненно важливу справу. Сподіваємося, що з кожним роком буде збільшуватися кількість родин, які подарують справжні батьківські почуття дітям, котрі не мають рідної сім’ї. Щиро вітаємо усиновителів, батьків-вихователів, прийомних батьків, опікунів, піклувальників! Прийміть доземний уклін та найщиріші слова поваги і вдячності. Ви дали кожній дитині, яка зростає у вашій сім’ї, найважливіше — щастя мати сім’ю, тата і маму. Ви відкрили дитині своє серце, розділили з нею свою любов і душевне тепло. Хай завжди лунає дитячий щасливий сміх у вашому домі, хай ростуть здоровими і успішними діти. Хай щедрість та милосердя ваших душ заради наших дітей примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидають ваші серця! Зичимо всім батькам і дітям здоров’я, добра та благополуччя! Служба у справах дітей РДА.

5 жовтня 2016 року ²ñòîðè÷í³ ïîñòàò³

ÐÎÊÑÎËÀÍÀ: ÊÎÕÀÍÍß ² ÏÐÀÂË²ÍÍß Найдовговічніший — 46 років на троні! — османський правитель, прозваний у Європі Великим і Пишним, а в турецькій історії — Кануні, себто Законодавець, не просто закохався в українську полонянку, а взяв із нею законний шлюб і жив у моногамному подружжі майже 40 років. Понад те — розпустив свій гарем! Це було нечуваним для магометанина, а вже для володаря наймогутнішої на той час імперії, де “сонце сходить і заходить” — поготів. Адже закони шаріату дозволяли правовірному мусульманину мати чотирьох законних дружин, а наложниць — скільки зможе утримати. А релігія, традиції, звичаї, оточення, що тиснуть на кожного, хай він тричі падишах, нещадними лещатами? Зрештою, генетична схильність чоловіків до полігамії? І все це, освячене століттями, перекреслює одна-єдина жінка?! “Для його величності султана це така кохана дружина, що, переказують, відколи він її спізнав, відтоді вже не хотів знати жодної іншої жінки; подібного не робив ніхто з його попередників, бо в турків є звичай міняти жінок”, — доповідав сенату Венеціанської республіки 1554 р., коли Роксолані було вже майже 50 років, посол у Стамбулі Доменіко Тревізано. Наче підтверджував звіт свого попередника Бернардо Наваджеро: “Його величність настільки кохає дружину, що ніколи ще не було в оттоманському палаці іншої жінки, яка мала би більшу владу. Кажуть, що вона приємна, скромна і дуже добре знає вдачу великого володаря”. Анастасія Лісовська – єдина жінка в султанському гаремі, що мала офіційний титул. Вона – султанша Хасекі, і султан Сулейман поділяв з нею свою владу. Вона – жінка, яка змусила султана назавжди забути про гарем. Але в Європі вона відома більше під ім’ям Роксолана. Вся Європа хотіла знати подробиці про жінку, яка на останньому прийомі в палаці в сукні із золотої парчі піднялася з султаном на трон з відкритим обличчям! Іменем Роксолани – Хуррем – Султан названий район Аврет – базару в Стамбулі, де, за переказами, була продана в гарем турецького султана Настя Лісовська, а потім, вже будучи Хуррем – Султан, збудувала мечеть, притулок для вбогих, лікарні. З її ім’ям турки пов’язують низку архітектурних пам’яток у Стамбулі, значні економічні перетворення в країні. Усипальниця Роксолани – Хуррем – Хасекі – національна святиня Туреччини. Гробниця її чоловіка султана Сулеймана Пишного, з яким вона прожила в законному шлюбі 40 років, і усипальниця Хуррем-Султан – поруч. За тисячолітню історію Османської імперії удостоєна такої честі єдина жінка – Роксолана. Анастасія Гаврилівна Лісовська була дочкою священика Гаврила Лісовського з Рогатина – невеликого містечка на Західній Україні, розташованого на південний захід від Тернополя. Перша половина XVI ст. була часом, коли турки разом із підвладними їм татарами нещадно грабували території південно-східної Європи. Через всю Україну тяглися сумні дороги невільників – в кримське місто Кафу (сучасна Феодосія), на найбільший ринок рабів, а потім через море в Стамбул. Цей шлях пройшла в числі інших полонянок і дівчинка, попівська дочка з містечка Рогатин (тепер Івано-Франківська область) Настя Лісовська. Історики припускають, що Анастасія потрапила в гарем османського султана Сулеймана Пишного 15-річною. Спочатку полонянку привезли в Крим – звичайний шлях всіх невільниць. Цінний «живий товар» татари не гнали пішки через степ, а під пильною охороною везли на конях, навіть не зв’язуючи руки, щоб не попсувати мотузками ніжну дівочу шкіру. Уражені красою бранки кримчаки вирішили відправити дівчину до Стамбула, сподіваючись вигідно продати її на одному з найбільших невільничих ринків мусульманського Сходу. У столиці султанів прекрасну полонянку продавати повіз сам господар. У перший же день, коли ординець вивів полонянку на ринок, вона випадково потрапила на очі всесильному візирові молодого султана Сулеймана I, благородному Рустем-паші. Турка вразила краса дівчини, і він вирішив купити її, щоб зробити подарунок султанові. Дізнавшись для кого призначена рабиня, торговець подарував її султанові в знак поваги. Такий поворот справ дав можливість Роксолані стати законною дружиною Сулеймана, що було б неможливо, якби її купили за гроші. Потрапивши в Топкапи, Роксолана доклала багато сил, використовуючи свою хитрість і чарівність, щоб завоювати прихильність султана. Існує легенда про те, як Хуррем (Hurrem – у перекладі з перської мови “усміхнена”, “смішлива”, “весела”) потрапила на очі султанові. Коли султанові представляли нових рабинь (більш красивих і дорогих, ніж вона) в коло танцюючих раптом влетіла маленька фігурка і, відштовхнувши «солістку», розсміялася. А потім заспівала свою пісню. Гарем жив за жорстокими законами. Євнухи чекали лише одного знака, що приготувати для дівчинки: одяг для спальні султана або шнурок, яким удавлювали рабинь? Султан був заінтригований і здивований. І в той же вечір Хуррем отримала хустку султана – знак того, що ввечері він очікує її в своїй спальні. Зацікавивши султана своєю мовчазністю, вона попросила тільки одного – права відвідувати султанську бібліотеку. Султан був шокований, але дозволив. Коли через деякий час він повернувся з військового походу, Хуррем володіла вже кількома мовами. Вона присвячувала своєму султанові вірші і навіть писала книги. Це було небачено у ті часи, і замість поваги викликало страх. Її вченість плюс те, що султан проводив усі свої ночі з нею, створили Хуррем стійку славу

відьми. Про Роксолану говорили, що вона зачарувала султана з допомогою нечистої сили. І справді він був зачарований. В одному зі своїх віршів Роксолана писала, звертаючись до султана: «Дозволь Хуррем бути принесеною в жертву за один волосок з твоїх вусів». Роксолана жадібно вбирала в себе все, чому її вчили в палаці, брала все, що давало їй життя. Історики свідчать, що через деякий час вона опанувала турецьку, арабську та перську мови, навчилася досконало танцювати, декламувати сучасників, а ще – грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила. Слідуючи правилам своєї нової батьківщини, Роксолана прийняла іслам. Постійні інтриги при дворі Сулеймана розвинули в Роксолані здібності психолога. Вона вивчала людей, їх поведінку і, як результат, завжди знала, кому що потрібно сказати і як діяти. Так що незабаром султан виявив, що саме Хуррем з її гострим розумом здатна дати кращу пораду в державних справах. Майбутня султанша Османської імперії щохвилини була насторожі, тому що там, де їй випала доля жити, діяв тільки один закон: або знищують тебе, або ти. Весілля Сулеймана і Роксолани відбулося в 1530 році. В історії османів це був небачений випадок – султан офіційно одружився на жінці з гарему. Роксолана стала для нього втіленням усього, що він любив в жінках: вона цінувала мистецтво і розуміла політику, була поліглотом і прекрасною танцівницею, вміла любити і приймати любов. Ніщо їх так не радувало, як можливість побути наодинці. Ось що писав один іноземець (британський дипломат, який служив у Стамбулі) про весілля Сулеймана зі своєю наложницею Хуррем: «Цього тижня у Стамбулі відбулася небачена досі подія: султан Сулейман оголосив султаншею свою українську наложницю Роксолану, через що в Стамбулі відбулося велике свято. Не можна передати словами пишність весільної церемонії, що відбулася у палаці. Було влаштовано загальний хід. Вночі ж усі вулиці були ілюміновані. Всюди були влаштовані розваги, грали музиканти. Будинки були розфарбовані. Народ був у захваті. На площі Султанахмет була споруджена трибуна, перед якою відбулося змагання. На свято прийшли Роксолана та інші наложниці. Брали участь у змаганні мусульманські і християнські лицарі. Потім відбулася вистава за участю канатохідців, фокусників, диких звірів, серед яких були і високі жирафи. З приводу весілля в Стамбулі ходили різні чутки. Однак, ніхто не знав в точності того, що сталося». Сулейман і Хуррем могли годинами говорити про кохання, політику, мистецтво… Вони часто спілкувалися віршами. Роксолана, як справжня жінка, знала, коли треба промовчати, коли сумувати, а коли засміятися. Не дивно, що під час її правління сумовитий гарем перетворився на центр краси та просвітництва, а саму її стали визнавати правителі інших держав. Султанша з’являється на людях з відкритим обличчям, але незважаючи на це, користується повагою видатних діячів ісламу, як зразкова правовірна мусульманка. Палацова гвардія обожнювала “сміхотливу пані”, яку ніколи не бачили без чарівної посмішки на обличчі. Роксолана платила тим же. Вона побудувала для казарми яничарівпалаци, збільшила платню і наділила новими привілеями. Коли Сулейман II, залишивши керувати імперією дружину, пішов вгамовувати бунтівні народи Персії, війна буквально спустошила скарбницю. Це не збентежило хазяйновиту дружину. Вона розпорядилася відкрити у європейському кварталі і в портових районах Стамбула винні магазини, після чого в скарбницю османських правителів потекла дзвінка монета. Цього здалося мало, і звеліла Роксолана поглибити бухту Золотий Ріг і реконструювати причали в Галате, куди незабаром стали підходити не тільки легкі або середні, але і великотоннажні судна з товарами з усього світу. Торгові ряди столиці росли, як гриби після дощу. Повнилася і скарбниця. Тепер у Хурремсултан вистачало грошей і на те, щоб будувати нові мечеті, мінарети, будинки престарілих, лікарні – багато чого. Султан, повернувшись з чергового звитяжного походу (він не програв жодної битви!), не впізнав навіть палац Топкапи, який перебудовувався на кошти, здобуті заповзятливою дружиною. Роксолана допомагала діячам мистецтва, листувалася з правителями Польщі, Венеції, Персії, прославилася доброчинністю. Сулейман воював, розширюючи межі Османської імперії. А Роксолана писала йому ніжні листи. ”Мій султане, – писала вона, – який безмежний і пекучий біль розставання. Рятуй мене, нещасну, і не затримуй своїх прекрасних листів. Нехай душа моя отримає хоч краплину радості від твоїх послань. Коли нам їх читають, твій слуга і син Мехмед і твоя рабиня і донька Мігріма плачуть, сумуючи за тобою. Їх сльози зводять мене з розуму”. ”Моя дорога богиня, моя дивовижна краса, – відповідав він, – пані мого серця, мій найяскравіший місяцю, моїх бажань глибинних супутниця, моя єдина, ти мені миліша всіх красунь світу!” Роксолана, подолавши тисячний заслін султанських наложниць, залишивши позаду чотирьох його дружин, стала першою і улюбленою дружиною султана Сулеймана Пишного, розуму і порад якої він потребував не менше, ніж її обіймів. Султан Сулейман був суворою замкнутою людиною. Він любив книги, складав вірші, приділяв багато уваги війні, але був байдужий до розпусти. Як належало «за посадою», він одружився на дочці черкеського хана Гульбехер, але її не любив. І коли зустрів свою Хуррем, то знайшов у ній свою єдину обраницю.

Свого первістка Хуррем назвала Селімом – в честь попередника її чоловіка, султана Селіма I (1467-1520 рр.), прозваного Грізним. Роксолана дуже хотіла, щоб її маленький золотоволосий Селім став таким же, як його старший тезка. Але спадкоємцем престолу раніше офіційно вважався Мустафа – старший син першої дружини падишаха, красуні-черкешенки Гульбехер. Лісовська прекрасно розуміла: поки її син не стане спадкоємцем престолу або не сяде на трон падишахів, її власне становище постійно перебуватиме під загрозою. У будьякий момент Сулейман міг захопитися новою красивою наложницею і зробити її законною дружиною, а яку-небудь зі старих дружин наказати стратити. В гаремі, за будь-яку провину, дружину або наложницю живцем саджали в шкіряний мішок, кидали туди ж розлючену кішку і отруйну змію, зав’язували мішок і по спеціальному кам’яному жолобу спускали його з прив’язаним каменем у води Босфору. Ті що провинилися, вважали за щастя, якщо їх просто швидко затягнуть шовковим шнурком. Тому Роксолана дуже довго готувалася і почала активно і жорстоко діяти лише після майже п’ятнадцяти років. Першою жертвою Роксолани став видатний державний діяч Туреччини, візирмеценат Ібрагім, якого в 1536 році звинуватили у надмірній симпатії до Франції і задушили за наказом султана. Місце Ібрагіма відразу ж зайняв Рустемпаша, якому симпатизувала Роксолана. За нього вона віддала заміж свою 17-річну доньку (Рустему було 39 років). Зате він був у великому фаворі при дворі, близький до трону падишаха і, найголовніше, був кимось на кшталт наставника і «хрещеного батька» спадкоємця престолу Мустафи – сина черкески Гюльбехар, першої дружини Сулеймана. Пізніше Рустем теж не зміг уникнути придворних інтриг своєї тещі: використавши рідну доньку в якості розвідника, Роксолана викрила зятя в зраді султана і – як наслідок – Рустем-паша був обезголовлений. Але перед цим, Рустем-паша виконав своє призначення, заради якого і був висунутий підступною володаркою. Хуррем з зятем змогли переконати султана в тому, що спадкоємець престолу Мустафа (син Сулеймана і Гульбехер) зав’язав тісні стосунки з сербами і готує змову проти батька. Інтриганка добре знала, куди і як ударити – міфічна «змова» була цілком правдоподібною: на Сході за часів султанів криваві палацові перевороти були звичайною справою. До того ж Роксолана приводила як неспростовний доказ справжні слова Рустемпаші, Мустафи і інших «змовників», які чула дочка Анастасії і султана. Пророк заборонив проливати кров падишахів і їх спадкоємців, тому за наказом Сулеймана Мустафу, його братів і онуків султана задушили шовковим шнурком. Їх мати Гульбехер збожеволіла від горя і незабаром померла. Одного разу Валіде Хамсі, мати Сулеймана, яка мала на нього вплив, сказала йому все, що думала про «змову», страти і його кохану дружину Роксолану. Після цього вона прожила менше місяця. Вважається, що в цьому їй «допомогли» кілька крапель отрути… Таким чином, за сорок років шлюбу Роксолані вдалося практично неможливе. Вона була проголошена першою дружиною, а її син Селім став спадкоємцем. Але на цьому жертви не припинилися. Були задушені два молодших сини Роксолани. Деякі джерела звинувачують її в причетності до цих вбивств – нібито це було зроблено для того, щоб зміцнити становище її улюбленого сина Селіма. Однак достовірних даних щодо цієї трагедії так і не було знайдено. Зате є дані про те, що близько сорока синів султана, народжених іншими дружинами і наложницями, були розшукані і вбиті. Роксолана так і не побачила втілення своєї мрії – вона померла раніше, ніж зійшов на трон її улюблений син Селім. Він царював вісім років. І, всупереч Корану, любив «прийняти на груди» – тому й залишився в історії під ім’ям Селім-П’яниця. Академік Кримський охарактеризував його як «виродка-алкоголіка і жорстокого деспота». Правління Селіма не пішло на користь Туреччини. Саме з нього починається занепад імперії Османів. У виправдання Хуррем можна сказати тільки те, що, якщо б вона не вела себе таким чином, то з нею сталося б те, що вона робила з іншими. Можливо, з точки зору нашої епохи, її дії виглядають неприйнятними, але в епоху Роксолани – це був єдиний спосіб виживання і самозбереження. Наприклад, братовбивство – це спосіб запобігання міжусобиць, які могли призвести до розколу держави. Кохана Сулеймана II померла від застуди 18 квітня 1558 року (за іншими версіями 1561 або 1563) і була похована з усіма належними почестями. Сулейман I – 1566 року. Він встиг добудувати мечеть величну Сулейманіє Джамі – одну з найбільших архітектурних пам’яток Османської імперії, біля якої покоїться прах Роксолани у восьмигранній кам’яній усипальниці, поруч з теж восьмигранною гробницею султана. Понад чотириста років стоїть ця усипальниця. Всередині під високим куполом Сулейман звелів виліпити алебастрові розети й прикрасити кожну з них безцінним смарагдом – улюбленим самоцвітом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю теж прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубін.

Дорогу сестричку, тьотю ДАВИДЕНКО Василину з ювілеєм від дня народження, яке вона відзначатиме 6 жовтня, щиро вітає вся дружня родина: сестра Ганнуся з родиною, сестра Маруся з родиною. Бажаємо здоров’я багато-багато, хай щастя і мир залишаються в хаті. Хай горе обходить завжди стороною, а радість приходить і ллється рікою. Любові тобі від дітей, нехай Господь дає сили на довгі роки. №2638.

Добру, щиру, сердечну жінку, жительку села Голикового ШПИЛЬОВУ Валентину Михайлівну з ювілейною датою від дня народження щиро вітають сім’ї Крамар В.І., Смалиуса В.М., Ставенко В.П., Стеблини С.І., В’юника Д.І. Мчать роки, мов сполохані коні, як багато Ви встигли зробить. Вже й пороша покрила Вам скроні, а життя не стоїть ні на мить. З ювілеєм Вас щиро вітаємо, зичимо щастя, здоров’я й добра, усіх благ в Вашім домі бажаємо, і дожити Вам років до ста. №2776.

Любого, дорогого сина, щирого брата, турботливого онука МОШУРЕНКА Романа Івановича з 25-річчям від дня народження, яке він відсвяткував 4 жовтня, щиро, з любов’ю вітають батько, мати, сестра Анжела, бабуся Олена Михайлівна. Синочку рідненький, синочку наш милий, тебе ми вітаємо цієї днини, дякуємо Богу за все, що дає, ну а найперше, що ти у нас є. Любий наш сину, яснеє, милеє сонце, хай добро проміниться у твоє віконце, хай до тебе тільки щастя, тільки радість, тільки ніжність усміхаються, як сонячна весна, хай здоров’я буде завжди, в серці – ласка і краса. Хай достаток не минає рідний дім, хай лиш пісня і кохання завжди будуть в нім. №2762.

Дорогого, турботливого, щирого, привітного онука, племінника, брата МОШУРЕНКА Романа Івановича з ювілейною датою від дня народження щиро вітають дідусь Володимир, бабуся Оля, тьотя Люба, дядя Коля, брат Олег. Нехай трояндами цвітуть сонячні ранки, нехай здійсняться тисячі бажань, щоб доля дарувала тільки щастя, ні грама бід, ні крапельки страждань. Бо ти ж до всіх – із серцем, із добром, із усмішкою, із ласкою, повагою, теплом, із щирістю душевною своєю. Нехай ніколи не міліє душі бездонне джерело. Хай в ньому родяться надії, і в серці множиться тепло. Хай певні будуть твої кроки, а небо – завжди голубе. Тобі - 25 років, тож з днем народження тебе!

№2783.

Дорогу, турботливу, найкращу у світі маму, бабусю ОНДУ Лідію Григорівну з 60-річним ювілеєм від дня народження щиро, з любов’ю вітають донька Валентина та любий онучок Дмитрик. Спасибі, мамо, й бабусю, за те, що Ви живете на білому світі, що любите, жалієте і бережете нас. Ви – наша єдина у світі розрада, Ви – наша любов, наше щастя й порада. Хай береже Вас доля від тяжкої недуги, від злої обмови. Хай дарує Господь, як святеє причастя здоров’я і силу, довголіття і щастя. №2749.

Дорогого брата і дядька МОШУРЕНКА Івана Володимировича з ювілейною датою від дня народження щиро вітають сестра Люба з чоловіком Колею та племінник Олег. Хай щастя та мир зігрівають оселю, і грає здоров’я, як добре вино. Будь завжди щасливий і веселий, життя бережи, бо єдине воно. Нехай тобі завжди всміхається доля, несуть тільки радість з собою роки, хай щастя й здоров’я не зрадять ніколи, збудуться мрії, бажання, думки. Щоб проліском ніжним життя твоє квітло, весною буяла душі доброта. Любові, добра тобі, чистого неба, поваги, пошани й людського тепла. №2784.

Ñïîðòèâíå æèòòÿ

ÂÄÀËÈÉ ÂÈÑÒÓÏ ÍÀ ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÌÓ ÒÓÐÍ²Ð² Нещодавно в м. Кропивницькому пройшов перший відкритий Всеукраїнський турнір із дзюдо серед юнаків, присвячений Дню військового розвідника. Самі змагання не нові – 10 років вони проводилися на призи олімпійського чемпіона Сергія Новікова, але час диктує нові вимоги. Військова агресія Росії, антитерористична операція на Донбасі, участь військових третього полку спецпризначення, що базується в Кропивницькому, наштовхнули організаторів на перегляд назви традиційних юнацьких змагань серед дзюдоїстів. Час вшановувати нових героїв, а оскільки 7 вересня відзначається День військової розвідки України, до якого мають безпосереднє відношення спецпризначенці з Кропивницького, було прийнято рішення присвятити турнір саме цій даті. На урочистому відкритті учасників змагань привітали голова обласної федерації дзюдо Андрій Табалов, командир військової частини «Польова пошта В 2336», Герой України, полковник Олександр Трепак, учасник ХХХІ Олімпійських ігор із дзюдо у Ріо-де-Жанейро, перший дзюдоїст, який представляв Кіровоградщину на головних змаганнях чотириріччя Кеджау Ньябалі. Турнір проводився у двох вікових групах, серед юнаків 2004– 2005 і 2006–2007 років народження та зібрав загалом 352 дзюдоїсти з 10 областей та міста Києва. Федерація дзюдо Кіровоградщини була представлена спортсменами з Олександрівки, Олександрії, Малої Виски, Світловодська та двох спортивних шкіл Кропивницького. Наш спортсмен Даниіл Атамась виборов бронзову нагороду і приніс збірній Кіровоградської області ІІІ місце у ваговій категорії до 46 кілограм. Також непогано себе зарекомендували та гідно змагалися в поєдинках юні спортсмени Олексій Гридньов, Артем Мохур, Анатолій Гридньов, Богдан Бондаренко, Ілля Карпенко, Микола Шпильовий та Богдан Левенець. Турнір пройшов на високому рівні, всі призери були нагороджені грамотами та медалями. Олександр ШАЛЬКО, тренер-викладач обласної комплексної ДЮСШ «Ніка».

5 жовтня 2016 року

Ïðîäàì

Êóïëþ

– газифікований будинок (також є пічне опалення) за адресою: смт Олександрівка, вул. Дзержинського,10. Біля будинку є господарські будівлі, 15 соток родючого городу до берега. Тел. 097-020-89-39. №2777.

* * * – газифікований будинок в смт Олександрівці по вул. Ватутіна. Ванна, туалет, водовідведення, гараж та всі господарські споруди. Ціна 9 тис. у.о. Тел.095-604-35-36, 068995-99-56. №2771.

* * * – газифікований будинок в смт Олександрівці по вул.Калініна, 39. Будинок у гарному стані, літня кухня з переходом у будинок. Біля будинку є господарські будівлі. Садиби 7 соток. Тел.097-62-76-010. №2774.

* * * – газифікований будинок в смт Олександрівці по вул. Київській, 43. Біля будинку є колодязь та всі господарські будівлі. Садиби 8 соток. Тел.3-32-24, 098-258-97-53. №2767.

* * * – терміново в с. Бірках по вул Калініна, 173 цегляний будинок, площею 63м2, з газовим та пічним опаленням. Біля будинку є господарські будівлі (сарай, погріб, баня, колодязь, літній гараж). Садиби 29 соток, земля приватизована. Тел. 097-457-31-69, 096848-71-00, 067-75-89-203. №2648.

ПРАЦЮЄ ПРИЙМАЛЬНИЙ ПУНКТ ХІМЧИСТКИ, АКВАЧИСТКИ, що знаходиться в смт Олек-

– газові балони б/в. Тел.098-00-12-444. №2721.

сандрівці по вул. Незалежності України (в приміщенні готелю). Довідки за тел. 097-775-66-86 № 2787.

Çíàéîìñòâà – стрункий чоловік, 60 років, зріст 180 см., без шкідливих звичок, вдівець, шукає жіночку 55-60 років без шкідливих звичок, чуйну, хазяйновиту, з якою хоче розділити сум і радість, піклуватиметься про неї. Переїзд до мене. Детально за тел. 093-909-4940. №2781.

Ð³çíå – у кафе-бар „Діана” на постійну роботу потрібен повар. Тел.068-812-25-44, 066-53586-14. №2792.

ÏÐÎÄÀÞÒÜÑß ÏËÀÑÒÈÍÈ ÀËÞÌ²Í²ªÂ², неіржавіючі розміром 492х650 мм, які знадобляться для різних господарських потреб в кожній домівці. Особливою популярністю користуються такі пластини в бджолярів. Ціна однієї пластини – 25 грн. Бажаючих їх придбати звертатись до редакційновидавничого об’єднання за адресою: вул. Вишнева, 1д, в будні з 8-ої до 17-ої години. Довідки за тел. 3-24-21.

101 ïîïåðåäæàº

ÎÁÅÐÅÆÍÎ —ÃÐÈÁÈ! Попереду – грибна пора. Тож охочих поласувати смачними стравами з них чимало. Про корисні властивості грибів говорилося і писалося багато. Гриби здавна вважаються цінним продуктом харчування. Гармонійне поєднання в їхній органічній структурі білків, мікроелементів та вітамінів робить їх ідеальними з точки зору поживності. На жаль, звичайна людина не завжди є обережною, збираючи гриби та готуючи з них різноманітні страви. Інколи навіть їстівні гриби можуть спричинити сильне отруєння, адже відомо, що вони інтенсивно всмоктують з атмосфери безліч шкідливих речовин, у т.ч. радіонуклідів. Тому, зважаючи на обставини, краще обмежити вживання цього делікатесу, або й зовсім відмовитися від нього. Але якщо ви не в змозі відмовити собі скуштувати грибні страви, радимо прислухатися до таких порад: – збирати і купувати слід тільки ті гриби, які вам добре відомі; – не збирайте гриби у лісосмугах поблизу автомобільних та залізничних магістралей, промислових об’єктів, хімічно та радіаційно небезпечних зон; – не беріть гнилих та старих грибів, не збирайте їх, коли спостерігається посуха, оскільки у посушливий період гриби втрачають вологу і посилено накопичують отруту; – зібрані чи куплені на ринку гриби піддавайте якісній термічній обробці (відварювати слід не менше 30 хвилин, відвар злити, гриби промити проточною водою і лише після цього з них можна готувати страви); – пам’ятайте, що пригощати грибними стравами дітей віком до 7 років і вагітних жінок вкрай небезпечно; – не бажано включати гриби в раціон людей похилого віку, а також осіб, які страждають на захворювання органів травлення, печінки та нирок; – потрібно суворо дотримуватись правил консервування грибів, адже найменша помилка може призвести до захворювання на ботулізм. Симптомами отруєнь дикорослими грибами є біль у животі (в ділянці шлунку), посилене потовиділення, нудота, блювота, проноси, зниження артеріального тиску. Ознаки отруєння з’являються вже через 1-2 години після вживання грибів. Це залежить від віку та стану здоров’я, кількості з’їдених грибів, а також від їх виду. При першій підозрі на отруєння грибами необхідно звернутися за медичною допомогою! До прибуття лікаря хворого слід покласти на ліжко, дати випити 4-5 склянок води, содового розчину (1 чайна ложка соди на склянку води) або розчину марганцівки, після чого викликати блювоту, дати проносне. Після кожного промивання шлунку потрібно зробити очищувальну клізму. Правильне лікування можливе лише при безпомилковому визначенні виду гриба, який викликав отруєння. Для цього необхідно зберегти для лабораторного аналізу залишки грибів, які вживалися. Щоб отруїтися дикорослими грибами, не обов’язково їх навіть їсти, досить лише скористатися посудом, у якому вони готувався. До того ж, після всмоктування радіонуклідів або токсичних викидів в грибах відбуваються різноманітні мутації. Тому навіть їстівні гриби іноді можуть бути отруйними, їх необхідно перевіряти в лабораторії. Радимо задуматися: чи варто випробовувати свій організм на міцність, ризикувати своїм здоров’ям, а то й життям, піддавшись спокусі поласувати грибними делікатесами?!. Олександрівський РВ У ДСНС України у Кіровоградській області та НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області.

Âïåðåä

районна газета * * * Свідоцтво про реєстрацію КГ № 0216У. 7 квітня 1999 року. * * * В.о. редактора

Галина ШЕВЧЕНКО

ЗАКУПОВУЄМО ВІД НАСЕЛЕННЯ ВРХ: бичків, корів, телиць, коней. Доріз цілодобово. За найкращими цінами. Тел.095-548-50-55, 097-238-92-42. №2753.

ЗАКУПОВУЄМО М’ЯСОПРОДУКТИ ВРХ, дорого. Дорізи. Тел.067-101-92-57. №2760.

ПП «ЕККО КОНТИНЕНТ» ЗДІЙСНЮЄ ЗАКУПІВЛЮ НАСІННЯ СОНЯШНИКА НА ВИГІДНИХ УМОВАХ. Запрошуємо до співпраці: м.Кіровоград, вул. Ельворті, 2, кім. 613. Тел. 096-85-05-828, 066-14-48-375. № 2585.

ПОМИНАЄМО 4 жовтня минуло 40 днів, як перестало битися серце ПТУХИ Катерини Григорівни , 40 днів, як вона пішла від рідного порогу у вічність. Вона була чудовою людиною, люблячою, турботливою донькою, мамою, бабусею. Люба, дорога, ми завжди відчували твою любов, ласку, тепло, турботу. Але підступна, жорстока хвороба так швидко забрала тебе від нас. Ні серце, ні розум не можуть змиритися, що ми вже ніколи не побачимо твоєї щирої усмішки, не почуємо мудрої поради. Царство Несене, вічний спокій твоїй світлій душі. Завжди ти в пам’яті залишишся у нас, і вічно по життю ти з нами. Хто пам’ятає нашу Катерину Григорівну, пом’яніть її добрим словом і щирою молитвою. Сумуючі мати Валентина, син Анатолій, дочка Оксана з своїми сім’ями. №2775.

Сім’я кумів Орликів Романа та Антоніни, їх мати Орлик Ніна Митрофанівна глибоко сумують з приводу передчасної смерті доброї, щирої, чуйної людини, турботливої дружини, мами, бабусі ПУЧКИ Наталії Іванівни і висловлюють щирі співчуття чоловіку Сергію, синам Миколі, Михайлу з дружиною Ольгою, онучці Лілії та всім рідним і близьким. Хай Бог упокоїть її добру душу, пошле Царства Небесного, а рідним – віка, здоров’я витримки пережити тяжку втрату дорогої людини. №2788.

ПАМ’ЯТАЄМО... СУМУЄМО... Пішла у вічність наша колега – бібліотекар Новоосотської сільської бібліотеки ПУЧКА Наталія Іванівна. Ми, бібліотекарі району, згадуємо її теплим, добрим словом й сумом, що так рано та несподівано відійшла у інший світ. Їй було лише 52. Так, вона була мрійлива, будувала плани, надіялася, вірила, що все хороше, щасливе у неї ще попереду. Творча та лірична, загадкова та романтична натура, добра, порядна, щира, прекрасна душа… Наталія Іванівна – це цілий світ знань, почуттів, порядності, високої відповідальності, любові, скромності… Вона віддавала улюбленій бібліотеці та її користувачам всю себе, без останку, не рахувалась з часом, проблемами зі здоров’ям… У безмежний та мудрий світ літератури вона пірнула у 22 роки й пронесла цю любов через усе життя. Професіоналізм та притаманні Наталії Іванівні оптимізм, любов до людей здобули їй заслужену шану та любов колег і друзів. До неї звертались за допомогою й порадою працівники сільських бібліотек, адже її бібліотека є одна з кращих у районі. З великою вдячністю згадуємо ми Наталію Іванівну – вона була не тільки колегою, а й другом, порадником у вирішенні і професійних, і особистих проблем. Ми всі були зачаровані її мелодійним співом, романтичною творчістю. Світла пам’ять про Наталію Іванівну назавжди житиме в серцях колег, друзів. Колектив бібліотечних працівників району. № 2782.

Сім’ї Бабенка Г.С., Заярнюк Т.С., Косенко В.І., Левченка І.І. висловлюють щирі співчуття Заярнюк Світлані Михайлівні та її родині з приводу тяжкої втрати передчасної смерті МАТЕРІ. Світа і вічна пам’ять покійній, а рідним – віка, здоров’я, витримки. №2785.

Сім’ї Фрізен Г.А., Дзюби Л.А., Дяченко П.Н. глибоко сумують з приводу смерті хорошої людини, великої трудівниці КОСТЕНКО Катерини Кирилівни і висловлюють щирі співчуття чоловіку Костенку Григорію Івановичу та всім рідним і близьким. Світла і вічна пам’ять покійній, а рідним – віка, здоров’я, витримки.

У справах реклами та оголошень телефонуйте 3-24-21, 3-24-26. * * * Позиція газети не завжди може збігатися з думками авторів. * * * Газета залишає за собою право редагувати і скорочувати тексти. * * * За зміст і достовірність реклами та оголошень відповідальність несе рекламодавець.

№2786.

ТЕПЛІ РЯДКИ У селі Кримках є чудова пам’ятка архітектури – церква святої Параскеви, якій більше 100 років. Від самої революції 1917 року церква була в напіврозваленому та занедбаному стані, і тільки в 90-х роках ХХ століття реставрована за ініціативи жительки села Кримок Любові Архипівни Бабій та матеріальної допомоги небайдужих жителів навколишніх сіл та жителів села Кримок. Нині це діюча церква, при якій планується відкрити жіночий монастир. Протягом 2015-2016 років прихожани церкви святої Параскеви та спонсори, які своїми коштами допомогли придбати будівельні матеріали, відбудовали із старої колгоспної контори монастир. Колгоспна контора була розпайована, тому небайдужі жителі села Г.М. Коломієць з своєю сім’єю віддала свої три майнові паї, В.О. Куценко – два майнові паї, М.П. Кондратенко – один пай та цим самим відкупили це приміщення для потреб церкви, і закипіла робота. Працювали прихожани, не покладаючи рук, і зараз монастир готовий для прийому віруючих людей (монахинь). Від прихожан церкви святої Параскеви дякуємо орендарям, які орендують землі в с. Кримках, – директорові СТОВ «АФ «Ясенівська» Д.В. Мамалату, СТОВ «Олімп» м. Кам’янки директору Ю.Ю. Москалик, директору ДГ «Ставидлянське» С.С. Бабаку, директору ДГ «Олександрівський лісгосп» І.В. Гапичу, керівнику ФГ «Крейтор» І.А. Крейтору за надану матеріальну допомогу, а також велика подяка за керівництво на будівельних роботах монастиря Костянтину Миколайовичу Драчу, старості церкви Олександру Миколайовичу Сугаку, за сумлінну роботу прихожанам церкви В.О. Куценку, Надії Іванівні Халявці, Сергію Комащенку, Миколі Вікторовичу Підсусі, Леоніду Михайловичу Трофімійчуку, Олексію Івановичу Різаненку, Миколі Павловичу Драчу, майстру-пічнику Олександру Михайловичу – жителю села Тимошівки Черкаської області, а також прихожанам, які пожертвували свої паї на потреби церкви. Бажаємо всім небайдужим людям міцного здоров’я, довічного щастя та постійного добробуту. Хай благословення небес осяває всі Ваші задуми і плани, здійснюються мрії та надії, окриляється щоденна праця щедрими успіхами. Хай множаться гаразди в житті, повниться серце радістю, стелиться життєва дорога рушниками людської поваги та доброти. З роси і води Вам всім на довгії і многії літа. Нехай Господь оберігає Ваші родини в будні і свята. Миру та злагоди Вашому дому. За дорученням жителів села Кримок Любов ДЖОГАН, бухгалтер СТОВ «АФ «Ясенівська» (кримчанський відділок). Сім’ї кумів Дорошків П.П. та О.П., Шишок В.С. та В.А., Козирів М.Г. та К.П., Мурзіна Л., друзів Бевзів М. та Т.М., Гупалів В.І. та О.В., Дорошків Р.П. та А.О., Вдовіченків Л.С. та В.О., Редьки Є. та Л.С., Мохур О.О. глибоко сумують з приводу непоправної втрати – смерті доброї, щирої душі людини, хорошої подруги, куми ПУЧКИ Наталії Іванівни і висловлюють щире співчуття чоловіку Сергію, синам Миколі та Михайлу з дружиною Ольгою, онучці Лілії та всім рідним і близьким покійної. Царство Небесне, світла і вічна пам’ять дорогій нашій Наталії Іванівні, а рідним – віка та здоров’я пережити тяжкий біль втрати. №2779.

Колеги по роботі Порядько Т.І., Болюк Л.П., Ткаченко І.А. сумують з приводу передчасної смерті колеги по роботі, хорошої подруги, доброї, талановитої людини ПУЧКИ Наталії Іванівни і висловлюють щире співчуття чоловіку, синам та всім рідним покійної. №2778.

Колектив працівників Олександрівського дошкільного закладу №3 висловлює щирі співчуття колезі Цимбал Валентині Павлівні та всій її родині з приводу передчасної смерті батька КРИКУНА Павла Іларіоновича. Царство Небесне, світла і вічна пам’ять покійному. №2768.

Колектив Олександрівського РЕМ висловлює щирі співчуття Пучці Михайлу Сергійовичу та його родині з приводу тяжкої втрати – смерті матері ПУЧКИ Наталії Іванівни. Царство Небесне, світла і вічна пам’ять покійній, а рідним – віка, здоров’я, витримки пережити біль втрати. №2769.

На 52-му році життя перестало битися серце нашої дорогої, шанованої колеги, дружини, мами, бабусі ПУЧКИ Наталії Іванівни. Сивою птахою відлетіла вона у потойбічний світ. Колектив працівників Староосотської сільської ради глибоко сумує з приводу смерті Наталії Іванівни, низько в зажурі схиляємо голови перед світлою пам’яттю покійної і розділяємо біль непоправної втрати з чоловіком Сергієм, синами Михайлом і Миколою, невісткою Олею, онучкою Лілею та всією родиною покійної. Царство Небесне Наталії Іванівні, світла і вічна їй пам’ять, а рідним – віка, здоров’я, витримки пережити тяжку втрату. №2770.

Раптова смерть забрала з життя ЛАВРУСЯ Анатолія Миколайовича. Колишні вчителі-колеги Тищенко Є.Я., Безсмола Т.І., Нелень В.Г., Дмітрієва Л.П. висловлюють глибоке співчуття Чорній Аллі Анатоліївні, онуку Богдану, дружині Євгенії Федорівні та всім рідним з приводу передчасної смерті чоловіка, батька, дідуся. Царство Небесне його світлій душі й вічна пам’ять, а рідним – мужності, стійкості, витримки в цей нелегкий період життя.

При передруку чи використанні матеріалів посилання на районну газету «Вперед» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. * * * Газета видається українською мовою, виходить двічі на тиждень: у середу та суботу. Ціна договірна. Індекс 61739. Друк — офсетний. Обсяг 1 друк. арк. Тижневий наклад 7105. Зам. № 611.

№2789.

Газету набрано, зверстано і віддруковано у комп’ютерному центрі РВО «Олександрівщина». НАША АДРЕСА: 27300, Кіровоградська область, смт Олександрівка, вул. Вишнева, 1д. E-mail: r_vpered@ukr.net Site: gazeta-vpered.com.ua * * * НАШІ ТЕЛЕФОНИ: 3-24-20, 3-24-21, 3-24-26, 3-30-61.