ASSA_West_Ukraine

163

зміст КОриСНА іНФОрМАціЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10 БеЗПеКА ТУриСТА В КАрПАТАх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14 ПіШОхідНий ТУриЗМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16 Маршрути вихідного дня Багатоденні маршрути Говерла .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Чорногорою .. . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Заросляк – Говерла . . . . . . . . . . . . 17 Чорногірським високогір’ям .. . . . . . 34 Лазещина – Говерла .. . . . . . . . . . 18 Чорними полонинами . . . . . . . . . . . . 36 Богдан – Говерла . . . . . . . . . . . . . . 19 Покутськими Карпатами . . . . . . . . . . 38 Піп Іван Чорногірський . . . . . . . . . . . 20 Кострицьким хребтом . . . . . . . . . . . . 42 Дземброня – Піп Іван Льодовиковими карами Чорногірський . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Чорногори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Петрос . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Стежками Мармороського масиву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Кваси – Петрос .. . . . . . . . . . . . . . 21 Лазещина – Петрос . . . . . . . . . . . . 22 Ландшафтин заказником Ґрофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Близниця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Ясіня – Близниця . . . . . . . . . . . . . . 23 Горда красуня Сивуля .. . . . . . . . . . . 52 На високогірне озеро Західними Ґорганами .. . . . . . . . . . . 55 Несамовите . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Вода та каміння Карпат .. . . . . . . . . 59 Перевал Легіонів – Тавпіширка . . . . . 24 Тернистими стежками до Синевиру .. . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 На побачення до Парашки .. . . . . . . 26 Таємниці Сколівських Бескидів . . . . . 28 ВеЛОСиПедНий ТУриЗМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .65 Родзинка Карпатських гір . . . . . . . . . . 67 видне – Корчин – Урич – СхідЯремче – водоспад Жіночі ниця – Борислав – Трускавець Львівська обл. сльози – Яремче Івано-Франківська обл. Золота підкова .. . . . . . . . . . . . . . . . 85 Яблуницьке коло . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Броди – Олесько – Підгірці – Ворохта – Вороненко – ЯблуницьЗолочів – Старе Село – Львів кий перевал – П’ятихатки – Львівська обл. Ворохта Подільські Товтри .. . . . . . . . . . . . . . 89 Івано-Франківська обл. Теребовля – Зарваниця – РукоЗамки й фортеці Поділля .. . . . . . . . 71 миш – Бучач – Заліщики – Язлівець – Скоморохи – Червоногруд – Кам’янець-Подільський – ЖваНирків – Товсте нець – Хотин – Кам’янецьТернопільська обл. Подільський Прикордонне питання .. . . . . . . . . . . . 93 Хмельницька й Чернівецька обл. Чернівці – Сторожинець – БерегоМорське око . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 мет – Долішній Шепіт – Руська – Подобовець – Міжгір’я – СинеСелятин – Шепіт – хребет вирська Поляна – о. Синевир – Томнатикул – Верхній Ялівець – Подобовець Яблуниця — Устеріки – Вижниця Закарпатська обл. Чернівецька й Івано-Франківська У Долину нарцисів. . . . . . . . . . . . . . . 78 обл. Воловець – Пилипець – Міжгір’я – ВелоКраїна .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 Іза – Хуст – Кіреші – Мукачеве Закарпатська обл. Велопрокати .. . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Наскельні фортеці Карпат .. . . . . . . 82 Велофоруми .. . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 Стрий – Моршин – Болехів – Бубнище – Труханів – Верхнє СиньоАВТОМОБіЛьНий ТУриЗМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 Невідома Рівненщина . . . . . . . . . . . 108 Краса України — Поділля .. . . . . . . 101 м. Кам’янець-Подільський — Сурм. Рівне — с. Великі Межирічі — жинецький яр — с. Китайгород — смт Соснове — заказник Соколині Бакотська затока гори — м. Березне — м. Сарни — Замки Поділля . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Рівненський заповідник — Поліська вузькоколійна залізниця м. Кам’янець-Подільський — (ст. Антонівка) — смт Зарічне – с. Жванець — м. Хотин — м. Черст. Антонівка нівці

Чари Тернопілля .. . . . . . . . . . . . . . 114 м. Тернопіль — м. Почаїв — с. Онишківці — м. Кременець— м. Тернопіль Тернопіллям .. . . . . . . . . . . . . . . . . 117 м. Тернопіль –смт Микулинці – м. Бучач – с. Язловець – с. Нирків – м. Чортків) Дорогами Прикарпаття . . . . . . . . . . 121 м. Івано-Франківськ — м. Болехів — смт Вигода — с. Манява — м. Надвірна — м. Яремче Мовчазні стражі високих полонин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126

м.Ужгород — с. Кам’яниця — смт Середнє — м. Мукачево — с. Чинадієво — санаторій Карпати — смт Воловець — с. Колочава — с. Синевирська Поляна — м.Хуст — м. Виноградів — м. Берегово — м. Мукачеве Львівщиною .. . . . . . . . . . . . . . . . . 132 м. Львів — м. Жовква — с. Крехів — м. Львів – смт Олесько — с. Підгірці — м. Золочів Шацькі озера . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 Шацькі озера — Брестська фортеця (м. Брест, Білорусь)

СКеЛеЛАЗіННЯ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140 Скелелазний район Скелелазний район каньйону с. Ямельниця .. . . . . . . . . . . . . . . . . 145 р. Смотрич (м. Кам’янець-Подільський) . . . . . . . 141 Скелелазні тренажери. . . . . . . . . . . 148 Скелелазний район Скелі Довбуша . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142 СПеЛеОТУриЗМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 КіННі ПрОГУЛЯНКи ТА ПОдОрОЖі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155 ПейНТБОЛ, ЛАЗерТАГ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157 СТрАйКБОЛ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160 ПрОГУЛЯНКи НА КВАдрОциКЛАх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161 СТриБКи З ПАрАШУТОМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164 ПАрАПЛАНериЗМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166 Хребет Боржава .. . . . . . . . . . . . . . 166 Льотний центр Рахів . . . . . . . . . . . . 167 АКВАПАрКи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168 дАйВіНГ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169 рАФТиНГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173 Чорний Черемош .. . . . . . . . . . . . . 174 Чорна Тиса та Тиса .. . . . . . . . . . . . 177 Прут . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 Дністер .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177 КАЯКіНГ .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180 ГірСьКі ЛиЖі, СНОУБОрд, КАТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182 Івано-франківська область . . . . . . . . . 183 Синяк (санаторій «Синяк») .. . . . . . 206 Солочин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207 Гірськолижний курорт «Буковель» . 183 Яблуниця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189 Поляна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208 Яремче. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190 Жденієво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 Ворохта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194 Подобовець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210 Верховина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196 Пилипець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211 Вишків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196 Ізки .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213 Косів .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197 Міжгір’я .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214 Львівська область . . . . . . . . . . . . . . . . 198 Верхній Студений .. . . . . . . . . . . . . 215 Славське .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 198 Усть-Чорна (гірськолижний комплекс «Ялинка») .. . . . . . . . . . . 215 Волосянка .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201 Орявчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 202 Драгобрат .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216 Плав’я (гірськолижний Ясіня .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217 комплекс «Плай») .. . . . . . . . . . . . . 203 Чернівецька область . . . . . . . . . . . . . . 218 Закарпатська область . . . . . . . . . . . . . 204 Мигове . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218 Вишка (Красія). . . . . . . . . . . . . . . . . 204 Підзахаричі (перевал Немчич) . . . . 220 Катки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220 Лумшори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206 КАЛеНдАр ПОдій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221

ПІШОХІДНИЙ ТУРИЗМ

«Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах, де земля більше наближена до неба. І людина тут більше наближена душею до природи, ніж деінде», — так писав про Карпатські гори український поет, етнограф і громадський діяч XIX ст. Іван Вагилевич. Дійсно, Карпати поєднують у собі красу гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, а також багата історія краю можуть задовольнити смаки будь-якого туриста. Гірські хребти Карпат, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибоким поперечними долинами, простягаються з північного заходу на південний схід. Найбільш популярними для туристичних походів є гори Бескиди з найвищою точкою — г. Пікуй (1405 м), розташовані в межах головного вододілу Карпат; найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Ґорґани з найвищою точкою — г. Велика Сивуля (1836 м), що простягнулися від долини річки Мізунька на заході до долини річки Прут з Яблуницьким перевалом на сході; масив Чорногора з найвищими вершинами Українських Карпат — г. Говерла (2061 м), г. Петрос (2020 м), г. Ребра (2001 м), г. Гутин Томнатик (2016 м), г. Бребенескул (2036 м), г. Піп Іван Чорногірський (2028 м), який тягнеться від Яблуницького перевалу на південь.

www.campus.ua

У Карпатських горах можна прокласти маршрути від найпростіших прогулянок вихідного дня до багатоденних подорожей III категорії складності, де на маршруті зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами. Найкращий час для пішохідних походів Карпатами — із другої декади травня до кінця жовтня. Однак треба пам’ятати, що в травні на високогір’ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо вночі.

Говерла Гора Говерла (2061 м) — у перекладі з мадярської «сніжна гора» — розташована на південному сході Закарпатської обл., на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Є кілька маршрутів підйому на Говерлу із Закарпаття та Івано-Франківщини. Найпопулярніший маршрут починається від спортбази «Заросляк» (Івано-Франківська обл.), а найкрасивіший — проходить лісовими масивами й гірськими схилами Рахівського р-ну Закарпаття. за роС ЛяК — ГоверЛ а

Маршрут починається від спортбази «Заросляк», до якої можна дістатися на автомобілі: їхати шляхом Ворохта — Верховина і звернути на дороговказі «Спортбаза “Заросляк”». Від смт Ворохта до спортбази — 22 км.

зверніть увагу! КПП Говерлянського ПонДв +38 03434 41165

Маршрут вихiдного дня

N 48° 9′ 49,9″ E 24° 32′ 10,8″ (спортбаза «Заросляк») Від спортбази на вершину Говерли прокладено два маршрути. Один з них більш крутий, його довжина — 3,7 км; другий довший і пологіший — 4,3 км. Обидві стежки широкі, добре помітні, маршрути марковані. У сприятливу погоду підйом на Говерлу забирає 2,5–3 год. Спускатися можна шляхом, яким піднімалися. Вершина Говерли є невеликим плоским майданчиком, із якого у гарну погоду відкривається незвичайної краси панорама. Звідси добре видно гірські селища, озера, струмочки і стежки, які віялом збігають з гір і губляться десь у лісистих схилах. А неповторне поєднання зелених і синіх відтінків віддалених вершин карпатських хребтів назавжди залишається в пам’яті людей, що побували тут.

рятувальна служба +38 0343 41149, +38 067 3420495, +38 097 7067547

17

42

www.campus.ua

Кострицьким хребтом

Багатоденний маршрут

Маршрут подає Василь Кобилюк — гірський гід, екскурсовод, старший інструктор туризму, начальник гірського пошуково-рятувального підрозділу

с. Красник — полонина Веснарка — г. Костриця (1512 м) — г. Кострич (1544 м) — г. Кострича (1586 м) — полонина Веснарка (Ворохтянська) — урочище Озірний Довжина маршруту: 21 км Тривалість: 2 дні Сезонність: червень–жовтень

Кострича — невисокий і невеликий гірський хребет, пройти яким можна вздовж і впоперек двома маршрутами. День 1. с. Красник — полонина Веснарка — полонина Болота. Відстань — 11 км, час ходи — 6 год. Наш похід розпочинаємо в с. Красник ВерВиходимо на хребет і можемо спостерігати ховинського р-ну, яке розкинулося в долині величну панораму найвищого в Українських Карпатах Чорногірського хребта, що витягЧорного Черемошу за 8 км від Верховини. нувся з південного сходу на північний захід З центра села проходимо 500 м угору від г. Піп Іван (2028 м) до г. Петрос (2020 м). за течією річки й біля пилорами звертаємо Першу половину літа його схили ще, як праз дороги вправо до полонини Веснарка. Стежка проходить приватними садибами, між осевило, засніжені. лями місцевих жителів. Цікаво поспостерігати Ґрунтовою дорогою йдемо далі то відза їхніми подвір’ями, за господарством та уклакритими, то залісненими ділянками. Маршрут дом життя. Завжди можна зупинитися, чемно прознакований біло-червоними позначками привітатися та порозмовляти про життя-буття. на деревах та камінні. Навколо гарна природа та приємні запахи полонинських трав. Гуцульські хатки залишаються позаду, схил стає помітно стрімкішим, ми наближуємося Непомітно виходимо до наступної полодо полонини Веснарка. Позад опиняється нини — Болота. Тут перепочиваємо, спостерімальовнича долина Чорного Черемошу, ріка, гаємо за буденним життям пастухів, процесом наче змійка, в’ється в зеленому царстві смевиварювання сирів. На полонині є добре джерело води. Неподалік від нього влаштовуємося рекових лісів. На самій полонині під пагорбом на ночівлю. примостилася типова полонинська стая (так тут називають господарське подвір’я). День 2. Полонина Болота — г. Кострич — г. Кострича — полонина Веснарка (Ворохтянська) — урочище Озірний. Відстань — 10 км, час ходи — 4 год. Наступного дня з полонини серпантином гірські пейзажі Чорногори, яка зліва, та Покутвиходимо на вододіл хребта і прямуємо далі сько-Буковинських гір справа. Важко описати в тому ж північно-західному напрямку. З відсловами ту велич і могутність гір, коли спостекритих ділянок відкриваються неповторні рігаєш за ними з вершин Костричі. Особливо

Краєвид з Кострича

www.campus.ua

Вид на г. Петрос

грандіозною виглядає Чорногора. Її цирки, кари, котли, улоговини, вислі долини з альпійською рослинністю, скельні стіни, порослі чагарниками, величні вершини з клаптиками снігу на схилах навіть улітку, гірські потоки з каскадами водоспадів створюють невимовну ауру. Виходимо на г. Кострич (1544 м), її орієнтир — металевий тріангуляційний знак на самій вершині. Далі йдемо тою ж стежиною, і за годину ми вже на найвищій точці хребта. Це г. Кострича (1586 м). Схили гори вкрилися заростями чорниці, брусниці та лохини. У серпні тут варто зупинитися найдовше й поласувати смачними дарами природи.

Льодовиковими карами Чорногори

З вершини починаємо спускатися в тому ж північно-західному напрямку до третьої полонини, розташованої вже з Ворохтянського боку. Звідси найкраще видно Говерлу (2061 м) — найвищу гору в Україні. Дорога з полонини веде в долину Прута до урочища Озірний. Півтори години спускаємося — і ми вже на автошляху, що веде від Ворохти до навчально-спортивної бази «Заросляк». Звідси, якщо піти вправо вниз за течією Прута, можна повернутися дорогою до автодороги Верховина — Ворохта (6 км) або ж до спортбази, якщо податися вліво до витоків Прута.

Багатоденний маршрут

Маршрут подає Василь Кобилюк — гірський гід, екскурсовод, старший інструктор туризму, начальник гірського пошуково-рятувального підрозділу

с. Дземброня — г. Вухатий Камінь (1854 м) — г. Дземброня (1887 м) — г. Менчул (1999 м) — г. Бребенескул (2036 м) — хребет Кедроватий Погорілець — полонина Кізі Улоги — г. Довбушевий Сідець (1506 м) — с. Бистрець Довжина маршруту: 26 км Тривалість: 2 дні Сезонність: червень — жовтень

Маршрут проходить повз типові льодовикові котловини, яких багато на північно-східних схилах Чорногірського хребта, через другу за висотою вершину Українських Карпат — г. Бребенескул. День 1. с. Дземброня — полонина Смотрич — г. Вухатий Камінь — г. Дземброня — г. Менчул — г. Бребенескул. Відстань — 14 км, час ходи — 6 год. Підйом у гори починається в самому центрі лася серед лісів на висоті 1300 м над рівнем с. Дземброня, звідки ґрунтовою дорогою добиморя. Шлях до неї триває менше години, за відраємося до полонини Смотрич, що розташувастанню це 3 км.

43

44

www.campus.ua На цій полонині, як і на багатьох інших, полонинське господарство: корови, телята, бики, коні, вівці та свині. Почувають вони себе тут вільно та безпечно, за що й обдаровують полонинників натуральними молоком, із якого ті щоденно виготовляють смачні сири. Господарі полонини радо продадуть їх туристам, давши можливість спочатку покуштувати. Та затримуватися тут не варто, адже попереду ще довгий і важкий шлях на Чорногірський хребет. З полонини, огинаючи відріг хребта справа, ідемо стежкою до г. Вухатий Камінь, яка дивує мандрівників своїми природними кам’яними скульптурами чудернацьких форм. Але спочатку можемо помилуватися трьома каскадами водоспадів гірського потоку, який розділяє схили гір Смотрич (1898 м) та Вухатий Камінь (1854 м). Щоб побачити всі три каскади, слід піднятися вузькою стежиною вздовж гірського потоку Менчул і здолати кілька дуже стрімких виступів. Заворожливий шум, незаймана природа, сповзалі по скелях струмені води стануть Вам винагородою за докладені зусилля. Набравшись сил, продовжуємо маршрут до г. Вухатий Камінь через компактну полонину Іллюхова. Перетинаємо кілька гірських потоків — і ми вже біля першої скелі на хребті. Тут різко звер-

таємо на південь і гірською стежкою підходимо до величезної скелі. Це і є одне з «вух» гори. Звідси вперше відкривається панорама г. Піп Іван (2028 м), який немовби вихваляється розташованою на своїй вершині старою польською обсерваторією. Вузенькою стежиною поміж зарості ялівцю наближаємося до гори. Справа широченна простора полонина Дземброня (гуцули називають її по-своєму — Чуфрова) із п’ятьма добре помітними амфітеатрами, які утворилися тут мільйони років тому внаслідок танення льодовика. Через годину виходимо на вододіл Чорногорки. І ось ми на головній чорногірській стежці, що веде від г. Піп Іван до г. Петрос. Повертаємо праворуч і порівняно пологими схилами г. Дземброня (1887 м) наближаємося до г. Менчул (1999 м). Головна стежка обходить гору зліва, хоча неважко подолати її через вершину. Траверсною стежкою наближаємося до найвищої точки на маршруті — г. Бребенескул (2036 м). Тут майже на самій вершині є найвисокогірніше джерело питної води, і за ідеальних погодних умов можна заночувати поблизу вершини, установивши намет з підвітряного боку. За поганих погодних умов варто спуститися на ночівлю до о. Бребенескул, що за два кілометри від вершини.

День 2. г. Бребенескул — хребет Кедроватий Погорілець — полонина Кізі Улоги — г. Довбушевий Сідець — с. Бистрець. Відстань — 12 км, час ходи — 5 год. Наступного дня маршрут передбачає тільки Хребет відходить від наступної (середньої) спуститися з Чорногірського пасма в долину вершини Бребенескула на північний схід. р. Бистрець. Найкращий варіант спускатися Останні сотні метрів проходять крутосхилом, донизу розлогим хребтом Кедроватий Погоріі слід бути дуже обережними, щоб не травмувалець у полонину Кізі Улоги. тися. Зійшовши на дно верхньої висілої долини, улаштовуємо перепочинок.

Гора Вухатий Камінь

ВЕЛОСИПЕДНИЙ ТУРИЗМ

Регіон Західної України справедливо вважають лідером за різноманітністю ландшафтів, природних, культурних та історичних пам’яток. Тут широкі рівнини поступово переходять у мальовничі передгір’я, які закінчуються пасмом Карпат з найвищою точкою України — г. Говерлою. Реліктові ліси, що перебувають під охороною ЮНЕСКО, безліч мінеральних джерел і солених озер, склад води яких схожий на Мертве море, водоспади й бурхливі річки, чисте повітря, розмаїття флори й фауни — усе це щороку приваблює сюди не лише українських, але й закордонних туристів. Історично склалося так, що більша територія Західної України перебувала під впливом таких держав, як Австро-Угорщина, Чехословаччина, Румунія, Польща. До 1918 р. практично всі предки західних українців були підданими австрійського імператора; територія Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей офіційно називалася Королівством Галіції та Лодомерії. Територія нинішньої Закарпатської області, яка стала такою лише 1946 р., довгий час належала угорським правителям. 1919 р., із розпадом Австро-Угорщини, Чехословаччина окупувала західну частину, а Румунія — південно-східну частину області. Чернівецька область була за Молдавією. І тільки під час Великої Вітчизняної війни територія нинішньої Західної України стала такою, якою ми її зараз бачимо на картах. За свою багатовікову історію ці землі неодноразово переходили від однієї держави до іншої — населення неодноразово змінювало свою релігію й державну мову, змінювався уклад життя, перебудовувалися храми й фортеці — формувалися специфічні культурні особливості, з нашаруваннями з багатьох культур панівних країн. Територія Карпат і Закарпаття практично не зазнала бомбування під час останньої світової війни, тут збереглося багато історичних

www.velokiev.com

Морське око с. подобовець — смт міжгір’я — с. Синевирська поляна — оз. Синевир — с. подобовець Закарпатська обл.

Кількість днів

Кілометраж

Складність

Велопрокат

Діти

2

135

середній

є

від 16 років

ЯК ДіС татиС Я До поч атК у м а ршру т у

Ва р то поДиВитиС Я н а м а ршру ті

З Києва: потягом Київ — Ужгород (до Воловця) і далі своїм ходом або автомобілем (694 км). Зі Львова: потягом Львів — Мукачеве або Львів — Ужгород (до Воловця) і далі своїм ходом або автомобілем (197 км).

• мінеральне джерело (с. Сойми) ❶; • Синевирський (Міжгірський) перевал ❷; • оз. Синевир (с. Синевирська Поляна) ❸; • Музей лісу і сплаву (с. Синевирська Поляна) ❹.

Цей маршрут повністю проходить асфальтованими дорогами й охоплює характерні ділянки Карпат — мальовничі ущелини, долини бурхливих річок, порослі лісом гори, мінеральні джерела вздовж доріг. Подорож можна спланувати із зупинками в готелях або з ночівлями в наметах. Подобовець і сусідній Пилипець — гірськолижні курорти, обладнані всіма зручностями й для літнього відпочинку. У Пилипці є підйомник, який може відправити любителів швидкісних спусків до початку траси. Село Синевирська Поляна відоме завдяки близькому розташуванню до відомого бренду — оз. Синевир. Маршрут починається від готелю «Справжня казка», у якого є власний велопрокат. Ґрунтовою дорогою з невеликими підйомами і спусками виїжджаємо на трасу до Міжгір’я, повертаємо направо й рухаємося весь час по асфальту. До Міжгір’я дорога спускається вниз,

довколишні принади дозволять насолодитися цією ділянкою шляху повною мірою. За с. Сойми з правого боку дороги розташований бювет з мінеральною водою, що має різкий запах, але, судячи з кількості охочих її набрати, досить цілющою.

Гукливий

Нижній Студений

Подобовець

Рекіти

1

Пилипець

Р2

76

Ізки

Торунь

Голятин

Буковець

Келечин Майдан

Потік

Верхній Бистрий

Річка Сухий Тюшка Репинне

Синевирська Поляна

Сойми Стригальня

Загорб

Лозянський Сопки Міжгір’є Пн

Пд

Масштаб: 1 : 70 000 (в 1 см 0,7 км)

Синевир

www.velokiev.com м

пер. Міжгірський Синевирська Поляна

1000 900 800 700 600 500 400 0

10

20

У Міжгір’ї можна пообідати, на щастя, є великій вибір закладів. У центрі селища буде роздоріжжя з безліччю дороговказів, нам необхідно їхати наліво, куди веде дороговказ «Колочава». Після повороту дорога починає повільно підніматися вгору, через кілька кілометрів додадуться різкі повороти-віражі й круті підйоми — це Синевирський (Міжгірський) перевал. На самому перевалі є кілька наметів із сувенірами й кіоск з гарячим чаєм або квасом (обирайте за погодою). З перевалу відкривається красива панорама довколишніх гір, тут можна перепочити на галявинці. Спуск із перевалу — стрімкий і швидкий, перед спуском необхідно перевірити гальма. Унизу дорога впирається в роздоріжжя, нам слід узяти вліво, на Синевирську Поляну. До села веде гарна асфальтована дорога, яка повільно тягнеться вгору. На цій дорозі

30

40

50

км

велотуристів звичайно супроводжують туристичні автобуси. Після села через 3 км буде поворот наліво. Його складно пропустити — тут розташувалися двори для подорожніх і готелі. До озера веде акуратна бетонована доріжка з добрим ухилом. Перед нами оз. Синевир, «Морське око» — найбільше й одне з найкрасивіших гірських озер Карпат. Тут провести цілий день, насолоджуючись велопрогулянками довкола озера, вудженням риби (у самому озері ловити рибу заборонено, але є спеціальні водойми, про них можуть розповісти місцеві мешканці), відвідуванням Музею лісу і сплаву на р. Чорна, пішими прогулянками на г. Озирна (1596 м). А вище за озеро розташувалося с. Слобода, що зберегло звичний побут і уклад життя карпатського високогірного села. Повернутися в Подобовець можна тією ж дорогою.

Озеро Синевир

77

АВТОМОБІЛЬНИЙ ТУРИЗМ

Що може бути прекрасніше, ніж провести відпустку чи вихідні, подорожуючи власним автомобілем! Такі мандрівки дарують відчуття незалежності та свободи: досить повернути кермо, щоб машина помчала вас туди, куди хочете, — до невідомої мети, до нових людей, у місця, куди ви навряд чи потрапили б за інших обставин. У Західній Україні для таких подорожей є всі умови. Цей куточок нашої країни відзначається не лише природним багатством, але й безліччю найрізноманітніших архітектурних пам’яток. Ледь не за кожним вигином шляху на допитливих тут чекає історичний урок просто неба, який викладають знані фортеця чи королівський замок, магнатський маєток чи відомий монастир, стара маленька затишна сільська церква чи пам’ятник біля дороги. Тому не вагайтеся та вирушайте на зустріч з мальовничою красою й захопливою історією!

розділ підготовлено за підтримки туристичної компанії «унікальна україна» www.uu-travel.com

101

Стара фортеця (м. Кам’янець-Подільський)

Краса України — Поділля Маршрут подає Максим Жевняк, туристична компанія «Унікальна Україна»

м. Кам’янець-Подільський — суржинецький яр — с. Китайгород — Бакотська затока (51 км) Подільські Товтри-Медобори — край невисоких (до 60 м) заліснених або кам’янистих пагорбів, що є залишками давнього коралового рифу, який існував багато мільйонів років тому, коли ці простори були вкриті водами теплого Сарматського моря. «Подільські Карпати» або «Наддністрянська Швейцарія» — так називають ці пагорби місцеві жителі. М’який клімат та ландшафтні особливості цих місць зробили Товтри місцем, де зустрічаються десятки рідкісних рослин і рослин-ендеміків, таких як ковила пірчаста, сон-трава, аурелія скельна й навіть кілька видів орхідей. Велика кількість легенд, записаних Юзефом Роллє, Володимиром Далем, Тамарою Сис-Бистрицькою, пов’язана з численними ярами, скелями-останцями та іншими природними дивами, які відшукає спостережливе око дослідника. К а м’янець - Поді льсьКий

«Квітка на камені», як назвала це місто Леся Українка, стоїть на кам’яному острові, оточене вертикальними стінами каньйону та широким руслом р. Смотрич. Унікальність такого розташування була як благословенням, так і прокляттям Кам’янця. «Кам’янець — як вінець: кругом вода, усередині біда», — такою поговіркою описує

Кам’янець-ПодільсьКий

місто В. Даль, якому довелося пропрацювати тут кілька років хірургом. Королівська фортеця, що жодного разу не скорилася збройній силі, проте тричі за свою історію передавалася ворогу внаслідок політичних інтриг. «Католицький вінець» із монастирів та костьолів, які своїми парадними входами прикривали від монаршого ока велику кількість православних храмів,

Національний природний парк «Подільські Товтри»

T2317

грушка Китайгород

Каштанівка

102 що складали духовне ядро міста. Місце останньої битви Єжи Володиєвського, чиї вчинки ще за життя стали легендою, проти 300-тисячного турецько-татарського війська 1672 р. Це місто ще 1375 р. отримало благословення від Папи Римського, щоб стати оплотом покатоличення в Подільських землях. Не раз відвідуване королями, воно залишалося суворою фортецею на кордоні між землями Речі Посполитої (чи пізніше Російської імперії) та Диким Степом, приймаючи на себе перші удари татарських орд. Історія, кров і слава переплелися на цих

вуличках, залишивши свої відблиски в десятках споруд і монументів, що нагадують про славне минуле цієї твердині. Наша дорога пролягла за місто, де місцевість поступово починає нагадувати гірську. Там, де, здавалося б, повинні лежати одні рівніни й поля, повільно й величаво з’являється товтровий кряж. У 2008 р. Національний парк «Подільські Товтри» визнали одним із семи природних чудес України. Товтровий кряж — це яри, гори, річки, озера зі своїм унікальним мікрокліматом і з величезною кількістю тварин і рослин, занесених до Червоної книги. с у РЖ инецьКий яР

Башта Староï фортецi

Міська ратуша

Перше відкриття чекає за одним із поворотів, що нагадають подорожі гірськими серпантинами Карпат чи Криму. Сповільніть рух і дайте собі час помилуватися на заліснені схили, що плавно спускаються до малесенької річки під назвою Студениця і піднімаються вгору, ховаючи в тіні дерев десятки рідкісних рослин і тварин, створюючи враження справді гірської місцевості. На цих схилах є й звивисті стежки, які приведуть до давно забутих місць, де колись знаходилися давні городища слов’янських чи навіть трипільських часів. Щоб по-справжньому відчути смак пригод, тут можна покататися на конях. Ніколи не каталися перед цим? Навчать. Маєте великий досвід верхової їзди? Тоді для Вас можуть відкритися секрети конкурної виїздки чи досвід кількагодинних подорожей верхи. Близько двадцяти різних маршрутів, що пропонують відвідування давніх городищ або панських заводів і цукроварень, лісових озер, маленьких хуторів, — малопомітні стежки яру готові поділитися своїми історіями та таємницями.

Кафедральний костьол і турецький мінарет, на якому встановили позолочену статую Мадонни

103 Кита йгоРод

На півдороги до Бакоти зважтеся зробити поворот до села з несподіваною для цих місць назвою Китайгород. Ще під’їжджаючи, ви побачите знак, на якому це екзотичне найменування написано ще й китайською. На протилежному березі перед очима розгорнеться широка панорама, у науковому світі відома як Китайгородське відслонення. Його вдало називають кам’яною книгою нашої планети, адже на схилах яру, який міцно обіймає тоненьку нитку р. Тернавка, учені знаходять кам’яні рештки рослин і тварин, що жили тут мільйони мільйонів років тому. Непересічним історичним спадком села є православна церква та католицький костьол XVIII ст., розташовані за кілька метрів одне від одного. Окрім того, пройшовши трохи далі від костьолу, ви побачите залишки давньої

Рiчка Тернавка в Китайгороді

споруди — родового палацу князів Потоцьких, який, за деякими версіями, був збудований на місці замку бояр Глинських (XIV ст.), що увійшли в історію, коли Олена Глинська стала дружиною великого московського князя Василя ІІІ, матір’ю Івана IV Грозного. Ба КотсьК а ЗатоК а

Дістатися до Бакоти буде не складно. Треба доїхати до с. Грушка Староушицького р-ну, потім звернути на Каштанівку і далі вниз, основною дорогою аж до самого берега. Поблукавши трохи польовою дорогою (звісно, дорога зникла разом із с. Бакота, затопленим у 80-их рр.), ви нарешті побачите величезний хрест, яким відмічено місце, де був розташований підземний скельний монастир, заснований ще в Х ст. Це був перший на Поділлі чоловічий скельний монастир,

Біля скельно-печерного монастиря

Вуличка Старого міста (м. Кам’янець-Подільський)

СКЕЛЕЛАЗІННЯ

Скелелазіння — непростий, але дуже захопливий вид спорту, що розвиває координацію і пластику рухів, виховує волю й наполегливість, а також допомагає боротися зі стресом. Якщо ви рішучі й енергійні, ведете активний спосіб життя і полюбляєте екстрим, то скелелазіння — ваша стихія. В Україні цей вид спорту й активного відпочинку дуже популярний, тому у тих куточках країни, де немає або недостатньо природних умов для тренувань, вони створюються штучно. У Західному регіоні України є можливість тренуватися як на природних скеледромах, розташованих у живописній місцевості, так і на скелелазних тренажерах.

Каньйон р. Смотрич

141

Селелазний район каньйону р. Смотрич (м. Кам’янець-Подільський) Скельний каньйон був промитий р. Смотрич, яка утворює навколо старого міста незамкнуту петлю. Власне, на стінах цього каньйону і прокладені скелелазні маршрути. Висота скель у каньйоні — від 30 до 50 м. Скелі складаються з вапняку, але м’якшого, ніж у Криму. Рельєф різноманітний. На сьогоднішній день у каньйоні пробито декілька секторів: біля спуску з моста, під мостом і далі по каньйону — в цілому близько 60 маршрутів від 5с до 7с категорії складності. Усі траси підписані із зазначенням категорії складності. ЯК ДІС тАтиС Я

Скелелазний район знаходиться в центрі міста — під мостом, що веде до Старого міста.

(Не плутати з мостом до замка!) Праворуч від моста (якщо дивитися на Старе місто) метрів через сорок починаються старовинні бетонні сходи, що ведуть вниз. У самому низу ліворуч від сходів розташований перший скелелазний сектор, наступні сектори розташовані ще лівіше.

N 48° 40′ 42,5″ E 26° 34′ 43,3″ ДЕ Зу пиНитиС Я

У наметах прямо біля скель (вода є поблизу — у приватному секторі). Ті, хто надає перевагу комфортним умовам проживання, можуть поселитися в готелі чи орендувати житло у приватному секторі.

СКЕ ЛЕ Л А ЗНІ М А ршру ти рА йоН у К А НьйоН у р. СМотриЧ Назва Сходи Болдрінжок Cлідопит Страху. Net Eclipse Cонечко 5-й клас Кіт Калина Рудий Попелюшка/+ Облога Пам”яті друга Балкон Terra Heroica Мандри Сила духу Шовковиця Дівочі сльози Кіль Центуріон/+ Маячня Потужний/+ Виделка права Виделка ліва Дорога в небо Ефект відсутності Скелефілія День Перемоги Іванович Годзіла Ніс Ксю Колектор Бодун Релікт Гермес-с

Категорія 6а+ 7b (бол.)

6b 6c+ 7с 6с+ 6а 6а+ 6а+ 6b+ 6а/6b 6с+ 6b+ 6b+ 8a+ 7с 7а+/7b 6с 6b 6с 5a/6b+ 6а+ 7а+/7с 6b 6b 6с+ 7с 7а+ 7а+ 7а 6b+ 6с 7b+ 6с 6а+ 8b+ 6b+

Назва Петрович На свою голову Дикий West Завірюха з метеликів Бармалєй 13000 мм Солений Шахрай Мара Обрій Кут падіння Схрон Копальня Мрія дурбелика Куций Марні сподівання Кармелюк Іспит Упа Крук Джахар Гопак

Категорія 7а+ 7с 7а 7а+ 7b+ 6с 7b+ 7a+ 8а 7b+ 7b+ 7а+ 6b 5b 6b 7а+ 6с+ 7b 7а 6с 6с+ 5с

Скелі каньйону р. Смотрич

РАФТИНГ

Найбільш поширеним водним видом відпочинку в Україні є катамаранінг і рафтинг. Ці обидва види відпочинку, на відміну від сплавляння на байдарках і каяках, є більш масовими й найбільш доступним для родинного та корпоративного відпочинку. Отже, якщо вам потрібен веселий командний чи родинний відпочинок, то це саме те, що ви шукали!!! Здавна найпоширенішим в Україні був катамаранінг — сплавляння на 2–12-місних катамаранах гірськими та рівнинними річками. Катамаран складається з двох балонів, зроблених із міцних матеріалів і з’єднаних між собою алюмінієвим чи дерев’яним каркасом. Катамаран вирізняється великою вантажопідйомністю та високою посадкою над водою. Рафтинг поширеніший за кордоном, але протягом останніх п'яти років дуже активно почав розвиватися і в Україні. Рафт — надувне судно без каркасу (виготовляють із міцних синтетичних матеріалів) — уміщує від 4 до 20 веслувальників. Особливістю рафту є висока стійкість на воді та універсальність. У туризмі найчастіше використовують 6–8-місні рафти. Усе, що потрібно для сплавляння — катамарани чи рафти, весла, каски та гідрокостюми (для гірських річок), рятувальні жилети, велике бажання, і тоді гарний настрій та чудовий відпочинок вам забезпечені. Природа обдарувала Західну Україну чудовим кліматом, тому сплавляння рафтами й катамаранами триває з весни до пізньої осені, а на гірських річках Карпат найкраща пора року — весна. Кожен із цих видів має свої особливості, проте катамаранінг краще підходить для тривалого відпочинку і в будь-яку пору року, а рафтинг більш вражає на «білій воді» — бурхливих гірських річках Карпат, під час проходження порогів, зливів, бочок, хоча це досить умовно. Катамарани у своєму використанні підходять для усіх видів річок, обсяговіші у перевезенні, рафти ж потребують меншого рівня води, краще підходять для

174 мандрівок з дітьми, а для тривалого сплавляння — спеціальних гермомішків, щоб не намочити речі. Варто пам’ятати, що, на відміну від байдарок чи каяків, де ви сам собі і керівник, і господар, катамаранінг та рафтинг є груповим видом відпочинку, тому ефективність і правильність проходження складних ділянок на гірських річках залежить від усіх членів групи та виконання порад інструктора. Якщо ви полюбляєте чарівну природу Західної України, бурхливу чи спокійну воду, пригоди, купання та смачно поїсти на природі, тоді: «Налягай на весла!» Сезон відпочинку для рафтингу і катамаранінгу в Західній Україні починається в кінці квітня. У цей період туристичні фірми пропонують найбільш вражаючі порожисті ділянки Прута, Чорного Черемоша, Чорної Тиси з бурхливою холоднющою водою, високими порогами, перекатами та неймовірним драйвом. Улітку та восени найбільш популярними для цих видів відпочинку стали Дністер з величезним зелено-червоним каньйоном і Південний Буг з бурхливими гранітними порогами.

Чорний Черемош Протікає­ південною­ частиною­ Українських­ Карпат,­територією­Карпатського­біосферного­ заповідника,­Карпатського­НПП­та новоствореного­ Верховинського­ НПП,­ що говорить­ про­ заповідність­та унікальність­цих­місць.­Здавна­ Черемошем­ сплавляли­ дараби­ з лісом,­ що потім­ вивозився­ в різні­ країни­ Європи,­ а зараз­це­добре­відома­річка,­на якій­щороку­ проходять­ чемпіонати­ України­ з водного­ туризму­ на каяках,­ байдарках,­ катамаранах­ та рафтах.­

Особливістю­Чорного­Черемоша­є те,­що він­ живиться­талими­водами­Чивчинського­та найвищого­ Чорногірського­ хребтів­ Українських­ Карпат,­а це­дозволяє­насолоджуватися­активним­відпочинком­з квітня­до червня­та восени.­ Зручним­є й­під’їзд­до води,­адже­ґрунтова­ дорога­ постійно­ йде­ паралельно­ Черемошу,­ що дозволяє­легко­під’їжджати­до потрібного­ місця­ для­ складання/розкладання­ суден­ чи ефектного­фотографування­процесу­проходження­порогів.

ГІРСЬКІ ЛИЖІ, СНОУБОРД, КАТОК

Карпати — популярне місце зимового відпочинку. Гірськолижні курорти Карпатського регіону дуже різноманітні і за рівнем сервісу, і за величиною, і за кількістю та якістю гірськолижних трас. Серед них особливо виділяється курорт європейського рівня — «Буковель», де гармонійно поєднуються високий рівень сервісу, різноманітність і доглянутість гірськолижних трас та неповторна краса карпатської природи. Гірськолижний сезон у Карпатах триває 5 місяців — з листопада до березеня включно. Навколо всіх популярних гірськолижних схилів зосереджені бази відпочинку, приватні садиби й котеджі, прокатні пункти, гірськолижні школи й затишні кав’ярні. У МоВНI ПоЗН ачЕННЯ Паркінг

Телевізор у номері

Одномісний номер

Душ у номері

Двомісний номер

Душ на поверсі

Тримісний номер

Туалет у номері

Чотиримісний номер

Туалет на поверсі

П’ятимісний номер

Бездротовий інтернет

Шестимісний номер

Сауна, лазня

Номер люкс

Організація екскурсій

Окремий котедж

Прокат гірськолижного спорядження

www.campus.ua

Гірськолижні траси ГК «Буковель»

ІВАНо-ФРАНКІВСЬКА обЛАСтЬ Гірськолижний курорт «буковель» Гаряча лінія: +38 800 5050880 www.bukovel.com Відділ реалізації абонементів: +38 0342 559546 card@bukovel.com.ua Онлайн-продаж абонементів: www.shop.bukovel.info Відстань Івано-Франківськ — ГК «Буковель» — 110 км Львів — ГК «Буковель» — 245 км Тернопіль — ГК «Буковель» — 250 км Чернівці — ГК «Буковель» — 160 км

ЯК ДІС ТаТиС Я

Літаком — до Івано-Франківська або Львова. Автобусом або потягом — до Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців або Львова. На автомобілі краще їхати через Івано-Франківськ (окрім тих випадків, коли ви добираєтеся з Чернівців або Ужгорода). З ІваноФранківська до ГК «Буковель» їхати через міста Надвірне, Яремче, села Микуличин, Татарів.

N 48° 21′ 23,3′′ E 24° 24′ 37,1′′ Курорт «Буковель» розташований у с. Паляниця Івано-Франківської обл., біля підніжжя г. Паляниця, на висоті 900 м над рівнем моря. З усіх боків курорт оточений горами, які захищають його від холодних зимових вітрів, тому тут унікальні природно-кліматичні умови, дуже комфортні для відпочинку на свіжому повітрі. Сезон катання триває, як правило, з листопада до середини квітня. На цьому курорті все зроблено з душею й продумано до дрібниць — лижні траси прокладені на спеціально підготовлених схилах із трав’яним підґрунтям, захищені від прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг тут тримається значно довше, ніж в інших місцях. Усі траси «Буковеля» оснащені сніговими гарматами, схили готуються ретраками; деякі траси освітлені, тому можна кататися навіть уночі! На п’яти горах курорту прокладено більше 80 різних за рівнем складності трас загальною довжиною 50 км. За складністю траси стандартно розділені на три рівні: сині, червоні та чорні.

183