Галина Невінчана
Невдовзі вона відчула, що сили потроху повертаються, тож почала вчитися ходити заново. У Алекса теж намітилися зміни. Все почало відбуватися з точністю до навпаки. Не так давно він, граючись ключами від своєї крутої тачки, ходив базаром, тицяв пальцем у товар і, не питаючи ціни, купував усе, що заманеться. Підганяв торговців словами: – Давай, давай! Швиденько метнулась кабанчиком! У мене обмаль часу! А Лінка йшла за два кроки позаду і навіть не намагалася зупинити його, лише опускала очі, бо сором брав за таке зверхнє ставлення до людей. Сьогодні чоловік, намагаючись заробити копійку, наймався возити тих самих торговок по оптових базах. – То можна вже завантажуватися? – послужливо кидався до ящиків і пер їх поперед себе у «мікрячок», а потім точнісінько з такою ж готовністю розвантажував. – Давай-давай! Ворушись! – командували базарниці вчорашнім вередливим покупцям. Все поверталося «на круги своя». Якось увечері він зізнався: – Я багато розмірковував і дещо зрозумів. Вся біда в тому, що я не витримав випробовування грошима. Напевне, свій хліб відтепер маю заробляти у поті чола. Не бути нам багатіями, кохана. Вибач. – Любий, я теж багато думала. І знаєш – зрозуміла: гроші не є синонімом щастя. Вони лише засіб для реалізації планів, досягнення цілей. Мільярди не рятують навіть найбагатших людей планети від невиліковної хвороби і передчасної смерті. Через гроші здійснюються найжахливіші злочини. Звісно, краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим. – Вона посміхнулась. – Особисто мене влаштовує бути здоровою і щасливою… З тобою. А грошей на життя нам завжди вистачатиме, якщо ми будемо разом. Життя потроху починало налагоджуватися. 56