Містечковий бомонд
якісь знаки мені робить. Повертаю голову і бачу цю Горгону. Виявляється, вона все те чула. Ой і очі у неї! Ладна була мене спопелити поглядом. Але не на ту напала. Вже вішаючи костюм у шафу, Павлина намацала у кишені якийсь папірець і згадала, що то друг-поетик тицьнув їй у руку, коли вже йшов з виставки, сказавши: «Дома почітаєшь». Розгорнула аркуш і побігла очима по рядках: Я дилетант в вопросе этом, Мне никогда, наверно, не понять Игры полутонов, теней и света, Как льдинке не понять огня. Я – дилетант. Не спорю с профи, Но я намного их честней. Ты в краски добавляешь крови, И слава Богу, что своей.3 Так в один день нікому не відома секретарка опинилася в центрі уваги багатьох людей, набула нових знайомств, приємних і не дуже, а з-поміж них чимало корисних, отримала перші замовлення і, окрилена першим успіхом, почала працювати з подвійною силою. Благо ніхто не заважав: старша дочка вже помічниця, маленька у дитячому садку, доросле населення великого будинку на роботі, а чоловіка взагалі подовгу немає вдома. Пропадає за кордоном. Ось і зараз у гаражі збиралася велика нарада, розроблявся план «нового переходу росіян через Альпи».
Розділ 6. Увага! Камера! Вже давно відшуміли урочистості з приводу не стільки ювілею музею, як його директорки. Роз’їхалися по домівках гості. Лінка теж повернулася до свого звичайного розміреного життя. Вірш Олександра Норченка
3
29